3. Колір у поезії Святослава Гординського: через асоціацію до символуНаук. записки: Серія: філологічні науки: Мовознавство. – Кіровоград: КДПУ ім. Володимира Винниченка, 2002. – С. 179 – 182.

4. Актуальність розвитку культури мовлення з використанням багатства й різноманітності колірних назв // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2003”. – Т. 13. : – Філологія /За заг. ред. Ю.О.Шепеля. – Д.: Наука і освіта, 2003 – С. 93 – 95.

5. Евфонічні засоби поезії Святослава Гординського // Наукові записки: Серія: Філологія. – № 5. – Вінниця: ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського, 2003. – С. 113 – 116.

6. Естетичні особливості поетичного мовлення Святослава Гординського // Громадянське виховання молоді засобами мови та літератури: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – Полтава: ПДПУ ім Володимира Короленка, 2003. – С. 300 – 305.

7. Із спостережень над кольоративами „Слова о полку Ігоревім” у переспівах С. Гординського та М. Заболоцького // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии: Науч.-метод. сб. – Славянск: СДПУ, 2003. – Вып. ХІ. Ч. 2. – С. 53 – 58.

8. Полісемія кольороназв синь у поезії Святослава Гординського //

Теоретические и прикладные проблемы русской филологии: Науч.-метод. сб. – Славянск: СДПУ: 2004. – Вып. XII. – С.  – 53.

9. “Колірна” мова Тараса Шевченка та С. Гординського // Донецький

вісник Наукового товариства ім. Шевченка. – Т. . – Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. – С. – 527.

10. Компаративний розгляд світло-колірних номінацій у творах В. Короленка та С. Гординського // Феномен В.Г. Короленка: Погляд із ІІІ тисячоліття: Зб. наук. праць. – Полтава: ПДПУ, 2004. – С. – 155.

11. Лексичні засоби поетики Святослава Гординського // Лінгвістика: Зб. наук. праць. – № 1 (7). – Луганськ: Альма-матер, 2006. – С.218 – 223.

12. Мовна картина світу Святослава Гординського // Лінгвістика: Зб. наук. праць. – № 2 (8). – Луганськ: Альма-матер, 2006. – С. 140 – 147.

АНОТАЦІЯ

Півень В. Ф. Ідіостиль поетичних творів Святослава Гординського. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Запорізький національний університет. – Запоріжжя, 2007.

Особливістю ідіостилю поета-художника С.Гординського є індивідуалізований характер новотворів, поетизація тропів та інших лексичних засобів мови, використання традиційних і створення авторських знаків національної культури та символів, самобутність авторського словника та синкретичність словесно-колірних лексико-семантичних утворень.

Диференціація творчого життя поета на словесно-поетичну та зображувально-малярську діяльність зумовило особливість мовнопоетичних засобів відображення дійсності, які спираються на словесно-колірну перцепцію, поетико-малярське сприймання предметів, подій та явищ навколишнього світу.

Мова письменника є рецептивно-медіативною: події та явища особистого, літературно-мистецького та суспільного життя під його пером трансформуються в самобутні мовобрази, яскраво позначені індивідуальним світосприйняттям і світорозумінням, позицією українського митця в світі як носія самобутньої етнокультури, усвідомленням мети й завдань мовнопоетичної діяльності в умовах еміграції.

Мовлення поета С.Гординського – дієво-іманентне. У цьому сенсі ідіостиль поета – це власне поет.

Результати вивчення індивідуального стилю С. Гординського дають підстави вважати цього поета-художника гідним репрезентантом української поезії та малярства на еміграції та новатором мовного барвопозначення у вітчизняній літературі ХХ сторіччя.

Ключові слова: індивідуальний стиль, стилістичні засоби, кольороназва, синкретична мова, дихотомія, хроместезія.

АННОТАЦИЯ

Пивень В. Ф. Идиостиль поэтических произведений Святослава

Гординского. – Рукопись. – Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 – украинский язык. – Запорожский национальний университет. – Запорожье, 2007.

Особенностью идиостиля украинского поэта-художника С. Гординского является оригинальность авторских словообразований и окказионализмов, поэтизация тропов, образование индивидуальных знаков национальной культуры и символов, самобытность словаря поэтической речи и синкретичность словесно-цветовых лексико-семантических образований.

В работе подано теоретическое обоснование роли и значения экстралингвального фактора, который имеет прямое отношение к особенностям индивидуального стиля мастера поэтического слова. Внеязыковая сфера творческой деятельности С. Гординского является органической частью как лингвоэстетики творца в целом, так и лингвопоэтики в частности; у многих отношениях эта сфера мотивирует стилистические изыскания, поскольку состоит с двух важных частей: 1) многогранной творческой деятельности в конкретных социокультурных условиях и 2) разнообразного спектра внутренних и внешних признаков его поэзии в целом, а также отдельных произведений в частности.

С. Гординский культивирует сложное сочетание разных типов речи – рецептивного и медиативного, перцептивного и апперциптивного, монологического и диалогического. По необходимости поэт мастерски изменяет интонационную окраску в диапазоне – от декларативно-аппеляционной до сдержанно-интимной речи на полутонах.

Экспрессивная речь автора мотивирована активной творческой диспозицией как программным и осмысленным стремлением к словесному и изобразительному самовыражению; наиболее полно оно реализуется в индивидуально-авторской перцептивно-рецептивной деятельности поэта-художника С. Гординского, где творец использует прием языкового импринтинга как образной фиксации определенного явления (прежде всего лексическими, а также грамматическими, фонетическими и стилистическими средствами) в сочетании с инвенцией как выражением своего творческого воображения и фантазии.

Языковая картина мира мастера кисти и слова – это цельная и органическая система семантических единиц, схожих на символическое живописное произведение, которое имеет определенный композиционный и смысловой центр, а также периферические элементы, которые находятся в детерминантно-каузальных, интерактивных и коррелятивных связях с центром, который инвольвирует значение периферии, изменяя ее как имманентный относительно центра компонент, который трансформируется и видоизменяется. Смысловым центром этой картины у С. Гординского является понятие “Украинец в мире как самодостаточный творческий индивид”.

Своеобразие индивидуальной поэтической речи является прежде всего показателем способности писателя реализовать свой личностный арсенал способов самовыражения, этноментальную культуру языкового мышления, умение творчески подойти к морфологическим изменениям слова, обеспечить признаки точности, выразительности и образности, богатства и разнообразия речи, а также показать стилистическое мастерство стихосложения.

Исследуемый автор достиг ощутимых результатов в создании самобытных хромотропов, то есть высказываний с переносным значением колористического характера, например: Тінь ховалась по-синьому; Влаштуємо Червоний карнавал…

Разделение творческой жизни поэта на словесно-поэтическую и изобразительно-живописную деятельность обусловило особенность поэтических приемов отображения реальной действительности, которая опиралась на словесно-цветовую перцепцию, поэтическо-живописное восприятие предметов, событий и явлений окружающего мира.

Индивидуального синтеза лексических значений автор достигает в поэтическом выражении своих литературно-живописных интересов, в которых обобщающими семантическими коррелятами являются слово и цвет.

Результаты изучения индивидуального стиля С. Гординского дают основания считать этого поэта-художника достойным репрезентантом украинской поэзии и живописи в эмиграции и новатором языкового цветообозначения в отечественной литературе ХХ века.

Ключевые слова: индивидуальный стиль, стилистические средства, цветоназвание, синкретический язык, дихотомия, хроместезия.

SUMMARY

Piven V. F. Individual style of Svytoslav Hordynsky’s poetic works. – Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of the Candidate of philological sciences in specialty 10.02.01 – Ukrainian language – Zaporozhye National University, – Zaporozhye, 2007.

Parallelism of S. Hordynsky’s creative development, one of a poet and an artist at the same time, determined the special literary manner he represented reality, which had as its basis the poet’s individual word-color perception, his poetic and artistic sensation of objects and phenomena. Harmonious combination of both extralingual and lingual factors, which influenced the formation of Hordynsky’s individual style, is theoretically considered.

The results provided by the analyses of Hordynsky’s poetic style make it evident that he belongs to the best Ukrainian poets and certainly was an innovator of color signification in the Ukrainian literature of the 20th century.

Key words: individual style, stylistic means, color name, syncretic language, dichothomia, chromesthesia.