СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПОДЛЄСНА ВАСИЛИНА ГЕОРГІЇВНА

УДК 502.15:332.142.6

УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ЕКОЛОГІЧНО СПРЯМОВАНОЇ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Спеціальність 08.00.06 – економіка природокористування та

охорони навколишнього середовища

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Суми – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському державному університеті,

Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент

Карінцева Олександра Іванівна,

Сумський державний університет,

доцент кафедри економіки.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Хвесик Михайло Артемович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, заступник голови Ради, завідувач відділу економічних проблем водокористування та рекреації;

кандидат економічних наук, доцент Прокопенко Ольга Володимирівна, Сумський державний університет, доцент кафедри маркетингу.

Захист відбудеться “11” грудня 2007 р. о 13 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.051.01 Сумського державного університету за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського - Корсакова, 2, ауд. М-209.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського державного університету за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського - Корсакова, 2.

Автореферат розісланий “10” листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В. Сабадаш

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах, коли українська економіка набула статусу ринкової і одним із головних орієнтирів розвитку ринкових відносин у ХХІ сторіччі проголошено досягнення сталого економічного розвитку, з’являються нові вимоги до господарської діяльності, які передбачають, що результатом її здійснення повинно бути не тільки задоволення потреб усіх членів суспільства, але й збереження та відтворення цілісності природного середовища. Сучасний економічний механізм екологічно спрямованої господарської діяльності (ЕСГД) не стимулює впровадження екологічно безпечних способів здійснення господарської діяльності, адже чинні економічні інструменти стимулювання екологічно спрямованої діяльності не завжди набувають практичного застосування.

Проблема вирішення еколого-економічних суперечностей природокористування шляхом розвитку економічного механізму, що стимулює екологічно спрямоване природокористування, багатогранна; комплексному її дослідженню та дослідженню її окремих аспектів присвячені наукові праці О.Ф. Балацького, І.К. Бистрякова, Б.В. Буркинського, О.О. Веклич, Т.П. Галушкіної, Е.В. Гірусова, К.Г. Гофмана, Б.М. Данилишина, О.Л. Кашенко, І.А. Карагодова, Л.Г. Мельника, В.С. Міщенка, І.М. Потравного, В.Г. Сахаєва, І.М. Синякевича, О.М. Теліженка, С.К. Харічкова, Є.В. Хлобистова. Проблеми сутності господарського та економічного механізму досліджені у наукових працях Л.І. Абалкіна, О.А. Єрьоменко-Григоренко, В.П. Москаленка; певні аспекти господарської діяльності та її види досліджені Н.В. Вецепурою, О.І. Карпенком, Ю.М. Осіповим.

Однак, попри значну увагу науковців до проблем економічного регулювання ЕСГД, дискусійною залишається низка питань щодо підходів до визначення поняття ЕСГД та її економічного механізму, пріоритетних інструментів стимулювання ЕСГД в умовах певного регіону та реалізації економічного механізму ЕСГД на регіональному рівні.

Аналіз теоретичних і прикладних досліджень цих проблем дозволив визначити вибір теми та пріоритетні напрямки дослідження проблеми удосконалення економічного механізму ЕСГД.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення і висновки досліджень використані під час виконання науково-дослідних робіт кафедри економіки Сумського державного університету, зокрема за темами: “Розробка фундаментальних економічних основ теорії розвитку” (№ д/р 0103U007663), в межах якої автором було проаналізовано напрями удосконалення економічних важелів екологічного регулювання; “Фундаментальні основи формування механізмів забезпечення стійкого розвитку соціально-економічних систем” (№ д/р 0106U001939), в межах якої автором обґрунтовано принципи та економічні інструменти забезпечення екологічно спрямованого розвитку економіки.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування поняття ЕСГД та економічного механізму ЕСГД, розроблення методичних засад удосконалення економічного механізму ЕСГД.

Для реалізації мети дослідження було сформульовано і вирішено такі завдання:

- аналіз сучасного стану економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності;

- визначення поняття ЕСГД та підходів до її класифікації;

- здійснення аналізу теоретичних підходів до визначення поняття економічного механізму господарської діяльності на рівні суб’єкта господарювання та на загальнодержавному рівні;

- здійснення аналізу економічних інструментів екологічного регулювання господарської діяльності;

- визначення напрямків удосконалення економічних інструментів екологічного регулювання господарської діяльності;

- розроблення пропозицій щодо визначення пріоритетних податкових інструментів стимулювання ЕСГД;

- розроблення комплексу організаційно-управлінських та економічних заходів щодо удосконалення економічного механізму ЕСГД на регіональному рівні;

- розроблення системи підтримки прийняття рішень щодо реалізації економічного механізму ЕСГД на регіональному рівні.

Об’єктом дослідження є екологічно спрямована господарська діяльність.

Предметом дослідження є теоретичні і прикладні аспекти вдосконалення економічного механізму ЕСГД.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою проведеного дослідження є фундаментальні теоретичні положення економіки природокористування та екологічної економіки, фінансів природокористування, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності, екологічного регулювання господарської діяльності.

Дослідження проведено з використанням таких методів наукового пізнання: аналіз та синтез (при здійсненні теоретичного аналізу поняття ЕСГД та теоретичних проблем удосконалення економічного механізму ЕСГД); статистичні методи (при дослідженні сучасного стану економічного механізму ЕСГД в Україні); економіко-математичне моделювання (при розробленні показника комплексної оцінки еколого-економічного стану регіону та рейтингової оцінки інвестиційної привабливості здійснення ЕСГД в умовах певного регіону).

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у розробленні теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення економічного механізму ЕСГД на основі більш широкого застосування економічних інструментів стимулюючого характеру і зводиться до такого:

вперше:

- розроблено систему підтримки прийняття рішень щодо реалізації економічного механізму ЕСГД на регіональному рівні, що базується на оцінці доцільності фінансового стимулювання та регіональної фінансової бази стимулювання ЕСГД;

удосконалено:

- поняття ЕСГД, що передбачає забезпечення використання усіх ресурсів (матеріальних, трудових, природних, інформаційних, фінансових), необхідних для здійснення конкретного виду господарської діяльності, відповідно до вимог сталого розвитку;

- поняття економічного механізму ЕСГД на державному рівні шляхом трактування його як системи економічних інструментів, спрямованих на виконання функцій стимулювання ЕСГД, обмеження ресурсовитратної та екодеструктивної господарської діяльності, створення сприятливого інвестиційного клімату для розвитку ЕСГД, аналітичної та контрольної функцій;

дістало подальший розвиток:

- класифікація ЕСГД за принципом формування прибутку, що визначає такі її види: господарську діяльність, для якої здійснення екологічно спрямованої діяльності не є основним джерелом прибутку, а здійснюється під впливом вимог державної екологічної політики; господарську діяльність, головною складовою прибутку якої є екологічний прибуток;

- оцінка регіональної інвестиційної привабливості ЕСГД, що деталізує та поглиблює аналіз показників інвестиційного ризику та потенціалу;

- методичні засади удосконалення економічного механізму ЕСГД шляхом розроблення пропозицій щодо визначення пріоритетних економічних інструментів стимулювання ЕСГД та комплексу організаційно-управлінських та економічних заходів щодо удосконалення економічного механізму ЕСГД на регіональному рівні.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дисертаційної роботи полягає в удосконаленні економічного механізму ЕСГД на регіональному рівні та на рівні підприємства. Результати дослідження у формі рекомендацій щодо рейтингової оцінки інвестиційної привабливості здійснення ЕСГД в умовах певного регіону та оцінки екологічної спрямованості господарської діяльності впроваджено ВАТ “Глухівтехволокно” (довідка № 55/01-15-177 від 22.06.07), у формі рекомендацій щодо економічного стимулювання ЕСГД та розширення фінансової бази стимулювання ЕСГД - Білопільською районною радою Сумської області при розробленні програми соціально-економічного розвитку Білопільського району на 2007 рік та при розробленні Комплексної програми охорони навколишнього середовища Білопільського району на 2006-2015 роки (довідка № 495/01-27 від 25.06.07). Одержані в дисертації результати використовуються у СумДУ при викладанні дисципліни “Екологія та економіка природокористування” (акт від 21.06.2007).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені у дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, виконаних у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача і становлять його індивідуальний внесок.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися на: науково-технічній конференції викладачів, співробітників, аспірантів і студентів факультету економіки та менеджменту СумДУ (Суми, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Проблеми та перспективи інноваційного розвитку підприємств” (Харків, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів і студентів “Проблеми розвитку фінансової системи України” (Сімферополь, 2005 р.), Шостій та Сьомій щорічних Всеукраїнських наукових конференціях “Екологічний менеджмент у загальній системі управління” (Суми, 2006 р., 2007 р.), Другій міжнародній науково-практичній конференції “Наукові дослідження – теорія та експеримент- 2006” (Полтава, 2006 р.), науково-технічній конференції викладачів, співробітників, аспірантів і студентів факультету економіки та менеджменту “Економічні проблеми сталого розвитку” (Суми, 2006 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи відображено у 19 наукових працях, з яких 8 опубліковано у фахових наукових виданнях ВАКу України. Загальний обсяг – 4,43 друк. арк., з них особисто автору належить 4,31 друк. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 201 сторінку. Дисертація містить 38 таблиць, 12 рисунків, 10 додатків на 17 сторінках. Із загальної кількості таблиць та рисунків десять займають всю площу сторінки. Список використаних джерел вміщує 140 найменувань, викладених на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні основи удосконалення економічного механізму екологічно спрямованої господарської діяльності” проведено аналіз сучасного стану економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності; досліджено економічну сутність ЕСГД, сутність та місце економічного механізму ЕСГД у системі господарського механізму.

Досліджено наукові підходи до проблеми реалізації екологічного регулювання господарської діяльності в межах економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності. Встановлено, що останнім часом слід надавати перевагу застосуванню економічних важелів здійснення екологічної політики.

Зроблено висновок, що одним із перспективних напрямків подолання проблем, що виникають у вітчизняній практиці екологічного регулювання господарської діяльності, є удосконалення економічного механізму ЕСГД, який би конкретизував цілі екологічного регулювання господарської діяльності, базувався на застосуванні широкого кола економічних інструментів, які відповідають вимогам ринкової економіки, будучи органічною складовою загального економічного механізму, що забезпечує функціонування всього народного господарства.

Зроблено висновок, що екологізацію економічної сфери в умовах ринкових перетворень вітчизняної економіки важко уявити без розвитку екологічно спрямованих суб’єктів господарювання як безпосередніх виконавців процесу екологізації, що втілюється у їх виробничих завданнях і результатах діяльності.

Аналіз законодавчого та наукового визначення сутності господарської діяльності дозволив визначити ЕСГД як діяльність у сфері матеріального виробництва та надання послуг, що пов’язана з організацією таких способів використання всіх ресурсів (матеріальних, трудових, природних, інформаційних, фінансових), які необхідні для здійснення конкретного виду господарської діяльності відповідно до вимог сталого розвитку. Встановлено, що ЕСГД – це такий вид господарської діяльності, здійснення якого: 1) не погіршує якості навколишнього середовища; 2) покращує якість навколишнього середовища; 3) створює умови для запобігання погіршенню якості навколишнього середовища. Крім того, ЕСГД запропоновано розглядати у широкому розумінні як процеси свідомого застосування таких способів раціонального використання засобів і предметів виробництва у процесі виробництва екологічних товарів, які не погіршують стан навколишнього середовища або забезпечують зменшення інтегрального екодеструктивного впливу на нього. У вузькому розумінні - як діяльність конкретного суб’єкта господарювання щодо реалізації екологічних цілей, задекларованих в установчих документах суб’єктів господарювання.

Запропоновано класифікувати ЕСГД за об’єктами впливу, галузевою належністю та принципом формування прибутку. За об’єктами впливу слід виділити 4 види ЕСГД: 1) спрямована на усунення причин екодеструктивного впливу суб’єктів господарювання; 2) спрямована на усунення екодеструктивних наслідків господарської діяльності суб’єктів господарювання; 3) спрямована на створення екологічних товарів; 4) спрямована на надання екологічних послуг.

За галузевою належністю: 1) ЕСГД промисловості; 2) ЕСГД сільського господарства; 3) ЕСГД будівництва; 4) ЕСГД сфери послуг; 5) ЕСГД комунального господарства.

За принципом формування прибутку: 1) ЕСГД, для якої здійснення екологічно спрямованої діяльності не є основним джерелом прибутку, вона здійснюється під впливом вимог державної екологічної політики (наприклад, виробництво екологічно нейтральних товарів та надання екологічно нейтральних послуг); 2) ЕСГД, головною складовою прибутку якої є екологічний прибуток (наприклад, виробництво екологічно сприятливих товарів та послуг).

Обґрунтовано, що екологічний прибуток (Пе) слід визначати за формулою

Пе = Пр +ДЕп +Пп +Пкр + ДЦр*Ор +ДЦт,п*От,п , (1)

де Пе – екологічний прибуток, грн; Пр – прибуток від реалізації екологічних товарів та послуг, грн; ДЕп –сума зменшення чи скасування екологічних платежів, грн; Пп – сума податкових пільг, грн; Пкр – сума кредитних пільг, грн; ДЦр – різниця між ціною ресурсів і пільговою ціною ресурсів для екологічно спрямованих суб’єктів господарювання у разі застосування ресурсо- та енергозберігаючих технологій, грн/од; Ор – обсяг ресурсів, на які встановлені цінові знижки, од; ДЦт,п –підвищена ціна на екологічні товарі та послуги за державним замовленням, грн/од; От,п – обсяг державного замовлення екологічних товарів та послуг, од.

Встановлено, що на державному рівні економічний механізм ЕСГД повинен виконувати такі загальні для всіх галузей і регіонів щодо застосування його інструментів функції: 1) економічне стимулювання ЕСГД; 2) обмеження ресурсовитратної та екодеструктивної господарської діяльності; 3) створення сприятливого інвестиційного клімату для розвитку ЕСГД; 4) аналітична; 5) контрольна.

Визначено, що на сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки економічний механізм ЕСГД на державному рівні у його вузькому прикладному розумінні являє собою систему економічних інструментів, спрямованих на виконання вищезазначених функцій; має на меті узгодження екологічних потреб та економічних інтересів споживачів та суб’єктів господарювання (виробників) з метою створення економічної зацікавленості суб’єктів господарювання у здійсненні ЕСГД. В широкому розумінні економічний механізм ЕСГД являє собою цілісну сукупність взаємодіючих підсистем (рис. 1).

Рис. 1. Економічний механізм ЕСГД на державному рівні

У другому розділі “Методичні засади удосконалення економічного механізму екологічно спрямованої господарської діяльності” здійснено аналіз сучасного стану та напрямів удосконалення економічних інструментів екологічного регулювання господарської діяльності в Україні; сформовано пропозиції щодо подальшого розвитку методичних засад удосконалення економічного механізму ЕСГД.

Встановлено, що найбільш доцільним є такий підхід до екологічного регулювання господарської діяльності, що передбачає здійснення заходів щодо переходу від домінування адміністративного екологічного регулювання до створення таких економічних умов для господарської діяльності, за яких суб’єктам господарювання було б вигідним досягнення екологічних цілей.

У ході аналізу вітчизняного досвіду застосування економічних інструментів екологічного регулювання господарської діяльності встановлено, що економічні інструменти екологічного регулювання господарської діяльності, які досить вдало зарекомендували себе у зарубіжній практиці, застосовуються в Україні вкрай обмежено. Основними причинами цього є те, що деякі економічні інструменти:

1) задекларовані, але не відповідають спорідненим статтям законів, норми яких є пріоритетними (наприклад, надання пільг при оподаткуванні екологічно спрямованих суб’єктів господарювання); 2) задекларовані у законодавстві, але нормативна база для практичного здійснення сформована недостатньо для широкого застосування (наприклад, екологічне страхування); 3) не знайшли відображення в законодавчому полі України (наприклад, продаж прав на забруднення, авансово-компенсаційна схема). Дуже обмежено у вітчизняній практиці знайшло своє практичне застосування пільгове кредитування через надання Державним фондом охорони НПС коштів на умовах здешевлення кредитів комерційних банків (як відшкодування відсотків за кредитами комерційних банків). Визначено основні напрями удосконалення вітчизняної практики застосування економічних інструментів екологічного регулювання господарської діяльності: набуття податковими інструментами якості пріоритетних інструментів екологічного регулювання; застосування пільгових податкових інструментів для стимулювання екологічно спрямованої діяльності суб’єктів господарювання; сприяння “позеленінню” бюджетно-податкової системи на регіональному рівні; реформування системи фондів охорони навколишнього природного середовища шляхом надання їм повноважень щодо застосування більш широкого кола інструментів фінансового стимулювання ЕСГД.

Стимулювання інвестиційної активності щодо ЕСГД передбачає створення пільгових умов господарювання, що за сучасного стану вітчизняної економіки найбільш реально здійснити шляхом надання податкових пільг.

Обґрунтовано, що розрахунок рейтингу інвестиційної привабливості регіону для розвитку певного виду ЕСГД доцільно здійснювати в три етапи. Авторські пропозиції передбачають: на першому етапі - розрахунок показників, які оцінюють фактори, що впливають на інвестиційну привабливість регіону незалежно від виду ЕСГД (загальні показники) та визначення рейтингу за загальними показниками; на другому етапі - розрахунок показників, що оцінюють фактори, які є більш значущими для конкретних видів господарської діяльності (індивідуальні показники), та визначення рейтингу за індивідуальними показниками; на третьому етапі - визначення рангу регіону за рейтингом на основі загальних показників та індивідуальних.

Алгоритм визначення рейтингової оцінки інвестиційної привабливості регіону для розвитку ЕСГД передбачає на етапі 1: 1.1 – розрахунок індикаторів потенціалу та ризику на основі аналітичних показників, які оцінюють фактори, що впливають на інвестиційну привабливість регіону незалежно від виду ЕСГД (загальні індикатори); 1.2 – розрахунок синтетичних показників потенціалу та ризику за загальними індикаторами (загальні синтетичні показники); 1.3 – розрахунок рейтингу інвестиційної привабливості за загальними синтетичними показниками. Індикатори інвестиційного потенціалу, що визначаються на основі аналітичних показників, які становлять складову загальнодержавного показника, розраховуються за формулою

Ііk=Зіk/Ззді, (2)

де Зіk – значення і-го аналітичного показника k-го регіону; Ззді – загальнодержавне значення і-го аналітичного показника.

Індикатори інвестиційного потенціалу, що визначаються на основі аналітичних показників, які являють собою показники питомої ваги, темпу зростання чи тривалості економічних явищ, розраховуються за формулою

Ііk=(Зіk-Ззді)/Ззді, (3)

де Зіk – значення і-го аналітичного показника k-го регіону; Ззді – середнє по країні значення і-го аналітичного показника.

Синтетичні показники інвестиційного потенціалу розраховуються за формулою

Пз.пj =Ііk , (4)

де Пз.пj – j- й синтетичний загальний показник потенціалу; Ііk – і-й індикатор k-го регіону, що розрахований на основі аналітичних показників, які характеризують інвестиційний потенціал; n – кількість індикаторів.

Індикатори та синтетичні показники інвестиційного ризику обчислюються за формулами, аналогічними формулам (2-4).

Рейтинг інвестиційної привабливості за загальними синтетичними показниками розраховується за формулою

RІПзаг=Пз.пj*бзj –Пз.рm*взm, (5)

де RІпзаг – рейтинг інвестиційної привабливості регіону для здійснення певного виду ЕСГД за загальними синтетичними показниками; Пз.пj – j-й синтетичний загальний показник інвестиційного потенціалу; бзj – ваговий коефіцієнт j-го синтетичного загального показника інвестиційного потенціалу; Пз.рm – m-й синтетичний загальний показник інвестиційного ризику; взm – ваговий коефіцієнт m го синтетичного загального показника інвестиційного ризику; r – кількість синтетичних показників інвестиційного потенціалу; s – кількість синтетичних показників інвестиційного ризику.

Етап 2 передбачає визначення рейтингу інвестиційної привабливості за індивідуальними синтетичними показниками (RІпінд) за формулами, аналогічними формулам (2-5). Етап 3 передбачає визначення рангу кожного регіону за рейтингом інвестиційної привабливості за загальними синтетичними показниками та за рейтингом інвестиційної привабливості за індивідуальними синтетичними показниками. При визначенні рангу застосовується такий принцип: чим більший рейтинг інвестиційної привабливості, тим вищий ранг. За результатами визначення рангів регіону пропонується розподіл регіонів за такими групами: регіони - лідери, регіони – сублідери, базисні регіони, регіони – челенджери, регіони – аутсайдери. Принцип віднесення регіону до певної групи відображено на рис. 2.

Рис. 2. Розподіл регіонів за рейтингом інвестиційної привабливості ЕСГД

Запропоновано результати розрахунку рейтингу інвестиційної привабливості регіонів для розвитку ЕСГД застосовувати для визначення виду податкових пільг за податком на прибуток (табл. 1).

Таблиця 1

Податкові інструменти стимулювання ЕСГД (за податком на прибуток) відповідно до розподілу регіонів за рейтингом інвестиційної привабливості

Вид податкових пільг | Тип регіонів

лідери | сублідери | базисні | челенджери | аутсайдери

Інвестиційна податкова знижка, що визначається за прирістним методом | * | * | * | Інвестиційна податкова знижка, що визначається за об’ємним методом | *п | *п | * | Інвестиційний податковий кредит, що визначається за прирістним методом | *п | * | *п | * | * | Інвестиційний податковий кредит, що визначається за об’ємним методом | *п | *п | *п | Звільнення від сплати податку на прибуток протягом економічно обґрунтованого строку | *п | *- доцільний податковий інструмент стимулювання;

*п- пріоритетний доцільний інструмент стимулювання |

Розроблено пропозиції щодо визначення пріоритетних економічних інструментів стимулювання ЕСГД відповідно до варіантів формування показника комплексної оцінки еколого-економічного стану регіону (Пк), який являє собою суму індикаторів економічного розвитку та екологічного стану регіону. Запропоновано здійснювати щорічний моніторинг зміни цього показника та його складових, аналіз їх динаміки. Індикатори пропонується розраховувати за формулою). Значення індикаторів, підвищення яких є негативним явищем, враховуються зі знаком “-“ (шляхом їх множення на –1). Обґрунтовано варіанти формування показника комплексної оцінки еколого-економічного стану регіону (табл.2). Для цього запропоновано позначити кількість індикаторів економічного розвитку регіону, які більші за нуль, як NІіk+екон, кількість індикаторів економічного розвитку регіону, які менші за нуль, – NІіk-екон; кількість індикаторів екологічного стану регіону, які більші за нуль, – NІіk+екол; кількість індикаторів екологічного стану, які менші за нуль, – N Ііk  екол.

Таблиця 2

Варіанти формування показника комплексної оцінки еколого-економічного стану регіону

Номер варіанта | Умови визначення варіанта | Номер варіанта | Умови визначення варіанта

1 - й | NІіk+екон >NІіk-екон ,

NІіk+екол>NІіk-екол | 5 - й | NІіk+екон =NІіk-екон ,

NІіk+екол<NІіk-екол

2 - й | NІіk+екон >NІіk-екон ,

NІіk+екол<NІіk-екол | 6 -й | NІіk+екон >NІіk-екон ,

NІіk+екол=NІіk-екол

3 - й | NІіk+екон <NІіk-екон ,

NІіk+екол>NІіk-екол | 7 - й | NІіk+екон <NІіk-екон ,

NІіk+екол=NІіk-екол

4 - й | NІіk+екон =NІіk-екон ,

NІіk+екол>NІіk-екол | 8 - й | NІіk+екон <NІіk-екон,

NІіk+екол<NІіk-екол

Автором запропоновано визначати доцільність застосування економічних інструментів стимулювання ЕСГД в умовах певного регіону, виходячи з принципу застосування більш широкого кола пільгових інструментів щодо регіонів, для яких виконуються умови віднесення до 3, 5, 7, 8 варіантів формування показника комплексної оцінки еколого-економічного стану регіону (табл. 3).

Таблиця 3

Пріоритетні економічні інструменти стимулювання ЕСГД відповідно до варіантів формування показника комплексної оцінки еколого-економічного стану регіону

Номер варіанта | Економічний інструмент

1 -й, 2 - й, 4 - й, 6 - й | - пільгове кредитування через систему регіонального фонду охорони НПС;

- пільгове оподаткування;

- лізинг екологічного обладнання та обладнання для здійснення ЕСГД

3 - й, 5-й, 7 - й, 8 - й | - пільгове кредитування через систему регіонального фонду охорони НПС;

- пільгове кредитування з Державного фонду охорони НПС;

- пільгове оподаткування;

- фінансове стимулювання шляхом зменшення суми перерахування екологічних платежів до Державного бюджету;

- лізинг екологічного обладнання та обладнання для здійснення ЕСГД;

- державні дотації на розвиток ЕСГД;

- субсидії з Державного бюджету на фінансування регіональних екологічних програм

Встановлено, що однією з першочергових проблем фінансового стимулювання ЕСГД є нецільове використання коштів, що надходять до місцевих бюджетів від екоресурсних платежів. З метою подолання цієї проблеми, а також поєднання діяльності з виконання державних екологічних завдань зі створенням своєрідного “інкубатора” для становлення ЕСГД автором запропоновано створити на регіональному рівні організаційно-економічну структуру – Регіональний центр з координації та стимулювання ЕСГД (РЦКСЕСГД) (рис. 3).

Встановлено такі резерви збільшення фінансової бази стимулювання ЕСГД на регіональному рівні: 1) фінансові ресурси, що формуються згідно із запропонованою організаційно-економічною структурою стимулювання ЕСГД (рис. ); 2) фінансові ресурси, що формуються за рахунок впровадження пропозицій щодо податкових джерел фінансування ЕСГД.

Рис. 3. Організаційна структура РЦКСЕСГД

Розрахунок фінансової бази стимулювання ЕСГД на регіональному рівні пропонується здійснювати таким чином:

ФБс = ФРрц + ФРпд, (6)

де ФБс – фінансова база стимулювання ЕСГД на регіональному рівні, тис.грн; ФРрц – фінансові ресурси, що формуються за рахунок діяльності відділів РЦКСЕСГД, тис.грн; ФРпд – фінансові ресурси, що формуються за рахунок впровадження пропозицій щодо податкових джерел фінансування ЕСГД, тис.грн;

ФРрц = ФРкцв +Пес +Пбд +Пеа +Пр,кд, (7)

де ФРкцв – кошти, які акумулюються за рахунок контролю Ради центру за дотриманням принципу цільового використання коштів, які надходять від екоресурсних зборів до місцевих бюджетів, тис.грн; Пес – прибуток від здійснення екологічного страхування, тис.грн; Пбд – прибуток від банківської діяльності, тис.грн; Пеа – прибуток від надання послуг з екоаудиту, тис.грн; Пр,кд – прибуток від надання послуг інвесторам щодо оцінки інвестиційної привабливості здійснення ЕСГД в умовах певного регіону, тис.грн;

ФРп.д.=ФР мгп+ ФР %Упнмб + ФР%пдфо, (8)

де ФР мгп – кошти, які акумулюються у місцевому бюджеті від запровадження місцевого громадянського податку, тис.грн; ФР%Упнмб – кошти, які акумулюються в місцевому фонді охорони НПС за рахунок встановлення відсотка від загальної суми податкових надходжень до місцевого бюджету, тис.грн; ФР%пдфо – кошти, які акумулюються в місцевому фонді охорони НПС за рахунок встановлення відсотка від податку з доходів фізичних осіб, тис.грн.

Запропоновано систему підтримки прийняття рішень щодо реалізації економічного механізму ЕСГД, яка передбачає поетапну реалізацію економічного механізму ЕСГД на регіональному рівні та забезпечує можливість комплексної реалізації економічного стимулювання екологічно спрямованих суб’єктів господарювання, враховує фінансову базу стимулювання ЕСГД та фінансові потреби стимулювання ЕСГД ФПс), які являють собою суму запитів про фінансування ЕСГД (рис. 4).

Рис. 4. Алгоритм підтримки прийняття рішень щодо реалізації економічного механізму ЕСГД на регіональному рівні

Реалізація тринадцятого етапу передбачає, крім іншого, аналіз відповідності діяльності суб’єктів господарювання задекларованим екологічним цілям з використанням рейтингової оцінки екологічної спрямованості господарської діяльності:

R= 2/3 *K1 +1/3*K2, (9)

де R – рейтингова оцінка екологічної спрямованості господарської діяльності; K1 – узагальнюючий коефіцієнт, який визначається як сума показників оцінки екологічної спрямованості матеріального капіталу; K2– узагальнюючий коефіцієнт, який розраховується як сума показників оцінки екологічної спрямованості людського капіталу.

У третьому розділі “Реалізація економічного механізму екологічно спрямованої господарської діяльності на регіональному рівні” здійснено аналіз елементів економічного механізму ЕСГД на регіональному рівні на прикладі Сумської області; визначено інвестиційну привабливість господарської діяльності, спрямованої на попередження та усунення наслідків екодеструктивної діяльності суб’єктів господарювання за регіонами України; здійснено розрахунки, що характеризують окремі економічні аспекти організаційно-управлінських заходів щодо вдосконалення регіонального економічного механізму ЕСГД за регіонами України та на прикладі Сумської області.

Аналіз екологічних зборів на прикладі Сумської області свідчить, що кошти, які надходять від суб’єктів господарювання до Державного та місцевих бюджетів від екологічних зборів, майже не повертаються до них. У той самий час поточні витрати на охорону природи і витрати на капітальний ремонт основних виробничих фондів природоохоронного призначення здійснюються в основному за рахунок власних коштів суб’єктів господарювання.

Діяльність екологічних фондів Сумської області є нестабільною, їх кількість щороку змінюється. Внесок місцевих екологічних фондів Сумської області у фінансування природоохоронної діяльності незначний.

Аналіз екоінноваційної діяльності в Сумській області свідчить про те, що на сучасному етапі мотивація до здійснення інвестицій в екоінноваційну діяльність має переважно примусово-обмежувальний характер і виражається у суттєвому впливі обсягів екологічних зборів на обсяги екологічних інвестицій.

За результатами розрахунку рейтингу інвестиційної привабливості регіонів для здійснення такого виду ЕСГД, як господарська діяльність, спрямована на попередження та усунення наслідків екодеструктивної діяльності суб’єктів господарювання, встановлено, що до групи лідерів можуть бути віднесені Донецька та Дніпропетровська обл.; до групи сублідерів – Черкаська обл.; до групи базисних регіонів – Львівська, Полтавська, Сумська, Тернопільська обл.; до групи челенджерів – Житомирська, Закарпатська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська обл.; до групи аутсайдерів – АРК, Вінницька, Волинська, Запорізька, Івано-Франківська, Одеська, Рівненська, Хмельницька, Чернівецька, Чернігівська обл.

Застосування пропозицій щодо оцінки еколого-економічного стану регіону дозволило визначити, що переважна більшість регіонів, а саме 19 регіонів належать до 3, 5, 8-го варіантів формування показника комплексної оцінки еколого-економічного стану регіону. При визначенні пріоритетних економічних інструментів стимулювання ЕСГД у цих регіонах доцільно звертатись до табл.3.

Обґрунтовано, що в регіонах, де питома вага екологічних зборів у валовій доданій вартості більша за середнє по країні значення, доцільно застосовувати як один із пріоритетних інструментів екологічного регулювання господарської діяльності зарахування коштів, які витрачаються суб’єктами господарювання на зниження екодеструктивного впливу на навколишнє природне середовище, в рахунок сплати екологічних зборів до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Івано-Франківська, Луганська обл.).

Ретроспективний аналіз можливих резервів збільшення фінансової бази стимулювання ЕСГД свідчить, що резерви збільшення фінансової бази стимулювання ЕСГД у Сумській обл. існують і вони не пов’язані із збільшенням податкового навантаження суб’єктів господарювання (табл. 4).

Таблиця 4

Фінансові резерви зведеного бюджету Сумської області щодо збільшення фінансової бази стимулювання ЕСГД

Джерело фінансових ресурсів | Рік

2003 | 2004 | 2005

Сума коштів на екологічні цілі, яку можна сформувати за рахунок встановлення відрахувань у розмірі 3% від податку з доходів фізичних осіб, тис. грн | 8227,87 | 7428 | 9570

Сума, що вивільняється за рахунок встановлення відсотка перерахування екологічних зборів до Державного бюджету на рівні 10%, тис. грн | 269,5 | 565,24 | 555,69

Здійснено розрахунок рейтингової оцінки ЕСГД на прикладі підприємства з переробки льоно- та коноплесировини, який свідчить, що протягом 2004-2005 р. рейтингова оцінка екологічної спрямованості господарської діяльності ВАТ “Глухівтехволокно” зменшилась, але позитивним є те, що темп приросту частки ековідшкодувальних витрат у загальній сумі витрат становив у 2004 р. 0,17, а в 2005 році – 0,09.

Екологічними чинниками вибору об’єктом аналізу саме такого виду господарської діяльності є те, що: використовується натуральна сировина замість синтетичних матеріалів; матеріали, які виготовляють із конопель розкладаються під впливом мікроорганізмів, що не характерно для синтетичних матеріалів, промислове застосування льону та конопель дозволяє зберегти цінні природні ресурси, наприклад, лісові; льон та коноплі характеризуються гігієнічністю, високою міцністю, природною бактерицидністю; відходи, які утворюються при переробці льоно- та коноплепродукції мають широкий спектр промислового застосування.

ВИСНОВКИ

Дисертація є самостійною роботою, в якій на основі проведеного теоретичного узагальнення вирішене важливе наукове завдання – поглиблено поняття ЕСГД та її економічного механізму; дістали подальшого розвитку методичні засади удосконалення економічного механізму ЕСГД; розроблено систему підтримки прийняття рішень щодо реалізації економічного механізму ЕСГД на регіональному рівні. За результатами дослідження зроблені наступні висновки та надані практичні рекомендації.

Аналіз тверджень науковців щодо поняття ЕСГД показав, що у її визначенні необхідно враховувати такі аспекти, як: організація таких способів використання всіх ресурсів (матеріальних, трудових, природних, інформаційних, фінансових), які необхідні для здійснення конкретного виду господарської діяльності, відповідно до вимог сталого розвитку; необхідність розуміння ЕСГД у широкому сенсі як забезпечення екобезпечних та раціональних процесів господарювання та у вузькому сенсі як діяльність конкретного суб’єкта господарювання щодо реалізації екологічних цілей, задекларованих в установчих документах.

Аналіз існуючих видів ЕСГД дозволив здійснити подальший розвиток їх класифікації за об’єктами впливу, галузевою належністю та принципом формування прибутку.

Встановлено, що основні орієнтири удосконалення економічного механізму ЕСГД на державному рівні відображають його цілі, а саме: узгодження економічних інтересів суб’єктів господарювання та екологічних вимог держави, екологічних потреб споживачів; екологічна реструктуризація економіки; перехід до сталого розвитку; щорічне відшкодування процентів екологічного боргу та зменшення його абсолютної величини. Досягнення таких цілей тісно пов’язане з виконанням функцій, які відображають основні відмінності удосконаленого економічного механізму ЕСГД від сучасного економічного механізму екологічного регулювання.

Практична цінність удосконалення економічного механізму ЕСГД полягає у тому, що реалізація його функцій потребує не тільки застосування економічних інструментів, але і передбачає стимулювання розвитку відповідної ринкової інфраструктури, що забезпечує не тільки збільшення кількості екологічно спрямованих суб’єктів господарювання, але і сприяє процесу імплантації ЕСГД у всі сфери ринкової економіки.

Здійснено аналіз напрямів удосконалення економічних інструментів екологічного регулювання господарської діяльності, який дозволив зробити висновок, що одним із найбільш перспективних напрямів стимулювання ЕСГД є застосування податкових пільг, зокрема, з податку на прибуток та зі зборів за забруднення НПС.

Щодо діяльності місцевих фондів охорони НПС, то вони потребують реформування шляхом надання їм повноважень щодо застосування більш широкого кола фінансово-економічних інструментів.

Встановлено, що пропозиції щодо визначення показника комплексної оцінки еколого-економічного стану регіону доцільно застосовувати при визначенні економічних інструментів стимулювання ЕСГД.

Розроблено пропозиції щодо визначення пріоритетних податкових інструментів стимулювання ЕСГД за регіональним принципом, що передбачають визначення за результатами розрахунку рейтингу інвестиційної привабливості регіонів для здійснення ЕСГД таких груп регіонів: регіони-лідери, регіони-сублідери, регіони базисні, регіони-челенджери, регіони-аутсайдери, та застосування податкових пільг з податку на прибуток відповідно до групи, до якої належить регіон, за принципом надання найбільш широкого кола пільг для регіонів-аутсайдерів.

Розроблено систему підтримки прийняття рішень щодо реалізації економічного механізму ЕСГД на регіональному рівні, в межах якої здійснюється оцінка доцільності фінансового стимулювання та регіональної фінансової бази стимулювання ЕСГД.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділи в колективних наукових виданнях

1. Подлєсна В.Г. Регіональні оцінки екологічних втрат / Методи оцінки екологічних втрат: Монографія / За ред. д.е.н. Л.Г.Мельника та к.е.н. О.І. Карінцевої. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2004. – С. 252-255.

2. Подлесная В.Г. Экономические аспекты развития экологического предпринимательства в топливно-энергетическом комплексе / Методы решения экологических проблем: Монографія / Под редакцией доктора экономических наук, профессора Л.Г. Мельника и кандидата экономических наук, доцента В.В. Сабадаша. – Сумы: Винниченко Н.Д., ОАО “СОТ” издательство “Козацький вал”, 2005. – С. 186-195.

3. Подлєсна В.Г. Перспективи розвитку екологічно спрямованої господарської діяльності у сфері поновлюваної енергетики / Ресурсозбереження та економічний розвиток України: формування механізмів переходу суб’єктів господарювання України до економічного розвитку на базі ресурсозберігаючих технологій: Монографія / За заг. ред. канд. екон. наук., доц. І.М. Сотник. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2006. – С. 298-302.

4. Подлєсна В.Г. Природоохоронне районування та регіональні екологічні проблеми / Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням: Підручник / За заг. ред. д.е.н., проф. Л.Г. Мельника та к.е.н., проф. М.К. Шапочки. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2005. – С. 133-141. Особистий внесок: аналіз регіональних екологічних проблем.

Статті у наукових фахових виданнях

5. Каринцева А.И., Подлесная В.Г. Экономические аспекты экологического предпринимательства // Механізм регулювання економіки. – 2004. – №2. – С. 41-45. Особистий внесок: обґрунтована необхідність економічного стимулювання екологічно спрямованої господарської діяльності.

6. Подлєсна В.Г. Екологічний менеджмент і аудит як перспективні напрями розвитку екологічного підприємництва // Механізм регулювання економіки. – 2004. –№4. – С. 243-248.

7. Подлєсна В.Г. Особливості формування економічного механізму екологічно спрямованої господарської діяльності // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. Випуск 203: В 4 т. – Том ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С.751-758.

8. Подлєсна В.Г. Роль економічного механізму екологічного регулювання господарської діяльності у забезпеченні сталого розвитку // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наук. праць. – Т. 14. – Суми: УАБС НБУ, 2005. – С. 231-236.

9. Подлєсна В.Г. Фінансові аспекти економічного механізму екологічно спрямованої господарської діяльності // Вісник Сумського державного університету. – 2006. – №1 (85). – С. 182-187.

10. Подлєсна В.Г. Удосконалення інструментів економічного механізму регулювання екологічно спрямованої господарської діяльності // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – 2006. – № 719. – С. 94- 97.

11. Подлєсна В.Г. Розвиток економічного механізму екологічно спрямованої господарської діяльності у сфері промислового застосування льоно- та коноплепродукції і відходів їх переробки // Механізм регулювання економіки. – 2006. – №2. – С. 210-216.

12. Подлєсна В.Г. Формування методичного підходу до створення економічного механізму екологічно спрямованої господарської діяльності //  Механізм регулювання економіки. – 2006. – №3. – С. 212-215.

Матеріали наукових конференцій

13. Карінцева О. І., Подлєсна В.Г. Екологічний бізнес та ринок // Тезисы докладов научно-технической конференции преподавателей, сотрудников, аспирантов и студентов факультета экономики и менеджмента. – Сумы: Издательство СумГУ, 2004.– С. 56-57. Особистий внесок: проаналізовано значення екологічного ринку та бізнесу для екологічного спрямування вітчизняних виробників.

14. Подлєсна В.Г. Фінансування інноваційної діяльності підприємств у напрямку екологізації // Зб. наук. статей “Управління розвитком”. – Харків: ХНЕУ, 2004. – № 2. – С. 84-85.

15. Подлесная В.Г. Проблемы финансирования экологического предпринимательства // Сб. трудов Международной научно-практической конференции аспирантов и студентов “Проблемы развития финансовой системы Украины”. – Симферополь: Изд-во МОО “Центр стабилизации”, 2005. – С. 183-184.

16. Подлєсна В.Г. Передумови формування економічного механізму екологічно спрямованої господарської діяльності // Тези Шостої щорічної Всеукраїнської наукової конференції “Екологічний менеджмент у загальній системі управління”. – Суми: Вид-во СумДУ, 2006. – С. 123-124.

17. Подлєсна В.Г. Основні тенденції розвитку економічного механізму екологічно спрямованої господарської діяльності в сфері промислового застосування льоно- та коноплепродукції в Україні // Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції “Наукові дослідження – теорія та експеримент 2006”. – Полтава: Вид-во “ІнтерГрафіка”, 2006. – Т. 10. – С. 43-46.

18. Подлєсна В.Г. Перспективи формування економічного механізму екологічно спрямованої господарської діяльності // Тези доповідей науково-технічної конференції викладачів, співробітників, аспірантів і студентів факультету економіки та менеджменту “Економічні проблеми сталого розвитку”. – Суми: Вид-во СумДУ, 2006. – Том 2. – С. 61-62.

19. Подлєсна В.Г. Оцінка інвестиційної привабливості регіонів для розвитку екологічно спрямованої господарської діяльності // Тези Сьомої щорічної Всеукраїнської наукової конференції “Екологічний менеджмент у загальній системі управління”. – Суми: Вид-во СумДУ, 2007. – С. 88-89.

АНОТАЦІЯ

Подлєсна В.Г. Удосконалення економічного механізму екологічно спрямованої господарської діяльності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. – Сумський державний