НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Романюк Ірина Михайлівна

УДК 338.439:631.1(332.14)

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРОДОВОЛЬЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА НАПРЯМИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ В РЕГІОНІ

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Дейнеко Людмила Вікторівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділом проблем розвитку продовольчого комплексу та споживчого ринку.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Сичевський Микола Петрович, СП „Вільд Україна”, генеральний директор;

кандидат економічних наук, доцент Валінкевич Наталія Василівна, Житомирська філія Київського інституту бізнесу та технологій, заступник директора з наукової та методичної роботи.

Захист відбудеться „19” листопада 2007 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.02 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий „18” жовтня 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук І.К. Чукаєва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливим чинником сталого соціально-економічного розвитку регіону є його належне продовольче забезпечення. Як важлива складова частина державної політики, продовольче забезпечення зачіпає різ-нобічні аспекти життєдіяльності окремої людини, родини, села, міста, області й держави в цілому. Тут перетинаються вузлові проблеми макроекономічного росту й розвитку з питаннями розвитку економіки країни, регіону, муніципального утворення. Тому продовольче забезпечення – це проблема, яка має вирішуватися як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні, вона пов'язана із забезпеченням життєдіяльності людини, що робить її дослідження особливо актуальним.

Значний внесок у розробку теоретичних та прикладних аспектів управління аграрним сектором економіки, регулювання ринків продовольства, продовольчої безпеки країни та її регіонів, визначення та задоволення населення в продовольчих товарах зробили Алтухов А., Алимбеков С.С., Борщевський П.П., Балабанов В.С., Балаба-нов Г.В., Білик Ю.Д., Гордєєв А.В., Данилишин Б.М., Дейнеко Л.В., Жига-лов А.М., Колесняк А.А., Копитко В.І., Крисанов Д.Ф., Кукса І.М., Лисецький А.С., Овчинніков О.Г., Пасхавер Б.Й., Прядко В.В., Саблук П.Т., Трегобчук В.М., Трейсі М., Ушачов І.Г., Чернюк Л.Г., Євдокименко В.К. та ін. Водночас питання продовольчого забезпечення в сучасних умо-вах розглядались пере-важ-но в контексті продовольчої безпеки, функціонування агро-промислового ком-пле-ксу і ринків продовольчих товарів, тоді як спеціальні сис-теми дослі-джень питань продовольчого забезпечення за роки незалежності практич-но не проводилися, хоча актуальність його постійно зростає як в умовах еко-но-мі-ч-но-го, адміністративного реформування, так і в умовах інтеграції до світо-вих економічних структур.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження одержані відпо-від-но до наукових тем, які виконувались у Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України: Схеми (прогнози) розвитку і розміщення продук-тив-них сил регіонів (областей) України до 2015 року, номер державної реєст-рації 0104U003168 (автором запропоновано шляхи вдосконалення сучасної прос-то-ро-вої організації харчової промисловості Чернівецької області); Проб-ле-ми сталого розвитку і основні напря-ми структурних трансформацій в еко-но-мі-ці України (комплексне фундаментальне дослідження), номер державної реєст-рації 0101U007882 (автором досліджено стан матеріально-технічної ба-зи, інвестиційного забезпечення та розвитку підприєм-ництва в продоволь-чо-му комплексі Буковини); Розробка наукових засад розвитку продовольчого ком-п-лек--су України на довготривалу перспективу, номер державної реєстрації 0101U007876 (автором визначено стратегічні завдання в сфері вироб-ництва продо-вольст-ва регіону); Економічний простір і динаміка розвитку продук-тивних сил України, номер державної реєстрації 0106U000774 (авто-ро-м досліджені тенденції та закономірності розвитку сільського господарства та харчової промисловості Чернівецької області за період 1990- 2005 рр.); Дослідження модер-ні-за-ції національного господарства в контексті світових тенденцій розвитку, номер державної реєстрації 0105U008892 (автором узагальнено шляхи вдосконалення механізму управління безпечністю та якістю продовольчих товарів в контексті вимог ЄС). Також дисертаційне дослідження пов’язане з науковою темою Буковинської державної фінансової академії “Удосконалення механізму формульного розрахунку місцевих бюджетів області та проведення їх експертизи”, номер державної реєстрації 0107U004148 (автором визначено значення та завдання прогнозування продовольчого забезпечення при розробці стратегій соціально-економічного розвитку регіону).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й розробці практичних рекомендацій з підвищення ефективності управління продовольчим забезпеченням на регіональному рівні.

Досягнення мети реалізується через розв’язання наступних задач:

- уточнити сутнісні характеристики продовольчої безпеки, продовольчого самозабезпечення, продовольчого забезпечення як економічних категорій й виявити їх особливості на регіональному рівні;

- визначити основні критерії оцінки рівня продовольчого забезпечення регіону;

- обґрунтувати необхідність поєднання державних і ринкових важелів управління продовольчим забезпеченням;

- здійснити оцінку структурно-динамічних тенденцій розвитку основних елементів системи продовольчого забезпечення досліджуваного регіону;

- дослідити проблеми формування ефективної організаційно-управлінської структури продовольчого забезпечення регіону;

- розглянути проблеми підвищення якості та безпечності продовольчих товарів для здоров’я і життя населення;

- запропонувати комплекс організаційноекономічних заходів щодо удосконалення продовольчого забезпечення на регіональному рівні.

Об'єкт дослідження – процес формування та управління продовольчим забезпеченням населення.

Предмет дослідження – теоретико-методологічні та практичні аспекти формування організаційно-економічних засад продовольчого забезпечення регіону на прикладі Чернівецької області.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні того, що в ринкових умовах гос-по-да-рю-ван-ня специфіка діяльності суб’єктів агропромислової сфери і продовольчого рин-ку вимагає пошуку ефективного поєднання методів ринкового саморегулювання і дер-жав-но-го регулювання з метою побудови та функціонування дієвого організацій-но-економічного механізму управління продовольчим забезпеченням.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використано ряд загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, які взаємопов’язані між со-бою та застосовувалися у роботі у послідовному і логічному зв’язку: порівняльно-іс-то-ричний метод – для вивчення еволюції теоретичних і методичних основ про-довольчого забезпечення, метод структурно-логічного аналізу та методи аналізу і синтезу – при побудові структури роботи в логічному взаємозв’язку і вивчення пред-ме-ту в цілісності, єдності та взаємозв’язку його окремих складових частин, методи еко-но-міко-статистичного та факторного аналізу – для аналізу та характеристики су-ча-с-но-го рівня розвитку продовольчого забезпечення в регіоні, балансовий та норма-тив-ний методи – для вивчення та виявлення регіональних особливостей виробництва та споживання продуктів харчування населенням, графічний – для наочного відобра-жен-ня динаміки абсолютних і відносних показників розвитку предмету дисертацій-но-го дослідження, економіко-математичний та економетричний методи – для визначення перспектив розвитку та концептуальних засад формування стратегії продо-во-льчого забезпечення регіону.

Інформаційну базу дослідження складали: статистичні матеріали Державного комітету статистики України і Міністерства аграрної політики України, інформа-цій-ні звіти інших міністерств та відомств, науково-дослідних інститутів, центрів і фон-дів, підприємств сільського господарства та харчової промисловості, які оприлюдне-ні і не становлять службової чи комерційної таємниці, наукові доробки вітчизняних та зарубіжних авторів з проблем соціально-економічного розвитку, а також мате-ріа-ли відділу проблем розвитку продовольчого комплексу та споживчого ринку Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєві теоретичні і практичні результаті, що характеризують наукову новизну, є наступні:

вперше:

- запропоновано авторське тлумачення терміну “продовольче забезпечення” як комплексу економічних, технологічних та організаційних заходів, які здійснюються державою та іншими суб’єктами ринку на рівні країни та окремих регіонів з метою задоволення потреб населення у харчових продуктах і включають стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та її переробки, забезпечення належної якості й безпеки харчових продуктів і їх цінової доступності;

- обґрунтовані концептуальні засади формування стратегії продовольчого забезпечення регіону, що ґрунтуються на програмних документах державної політики в сфері соціально-економічного розвитку та державної аграрної політики, і включають комплекс заходів, спрямований на забезпечення збалансованого розвитку в регіоні сільського господарства, харчової промисловості та переробки сільсько-господарської продукції, забезпечення фізичної, економічної, територіальної доступності та якості і безпеки продуктів харчування для населення;

удосконалено:

- теоретико-методологічні підходи до визначення цілей та задач формування системи продовольчого забезпечення, зокрема автором пропонується, на відміну від існуючих, застосування системного підходу при управлінні продовольчим забезпеченням регіону “виробництво-переробка-збут”;

- систему критеріїв оцінювання рівня продовольчого забезпе-чен-ня регіону, яка на відміну від існуючих сформована на основі оцінки ефективності продовольчого забезпечення зі сторони виробників, споживачів продовольчих товарів та регіональних органів влади;

- принципи побудови системи продовольчого забезпечення, зокрема, запропоновано авторське визначення принципу адекватності та гнучкості суб’єктів продовольчого забезпечення на зміни ринкових умов господарювання та напрямків соціально-економічної державної політики;

дістало подальший розвиток:

- система показників розвитку агропродовольчої сфери регіону, яка доповнена показниками, стимулювання яких забезпечить взаємопов’язаність інтересів виробників сировинної і переробної сфери та торгівлі, з метою ефективного функціонування продовольчого забезпечення в регіоні;

- шляхи та напрями підвищення ефективності управління продовольчим забезпеченням, зок-рема автором запропоновано створення в регіоні оптового продовольчого ринку та організацій підтримки і розвитку підприємств галузей агропромислового виробництва;

- напрями вдосконалення діючої системи сертифікації і стандартизації якості та безпечності продовольчих товарів в Україні, що сформовані на основі аналізу та узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду і зорієнтовані на поліпшення рівня продовольчого забезпечення у відповідності з вимогами здорового харчування, розширення можливостей експорту для національних товаровиробників і підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості практичного використання запропонованих підходів та положень для формування ефективної системи управління продовольчим забезпеченням на макро- та мезорівнях. Пропозиції, запропоновані в дисертації, щодо взаємодії структурних складових агропромислового та продовольчого комплексів дають можливість встановити фактори удосконалення територіального продовольчого забезпечення і розробки стратегії його подальшого розвитку. Теоретичні результати дисертаційної роботи отримали відображення в розробках Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України відпо-відно до планових фундаментальних науково-дослідних робіт (довідка № 01-11/276 від 03.04.2007 р.). Ряд наукових результатів дисертацій-ного дослідження використовуються в навчальному процесі Буковинської державної фінансової академії, а також використовуються при розробці наукового дослідження академії “Удосконалення механізму формульного розрахунку місцевих бюджетів області та проведення їх експертизи” (довідка № 01-08/346 від 07.06.2007 р.). Результати дисертаційного дослідження знайшли практичне застосування в роботі ДП “Еко-сир” (довідка № 25/2 від 15.02.2007 р.) та ВАТ “Роси Буковини” (довідка № 18-1 від 30.01.2007 р.). Окремі положення дисертаційної роботи використані Голов-ним управлінням економіки Чернівецької обласної державної адміністрації (довідка № 06/1826 від 08.06.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки, пропозиції та рекомендації дисертаційної роботи, представлені до захисту, а також публікації ав-то-ра за темою дисертації отримані ним особисто у результаті власних досліджень. Із нау-кових праць, виконаних у співавторстві використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистих досліджень, внесок автора конкретизовнао в списку основних публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження ап-ро-бо-вані в доповідях і повідомленнях на міжнародних, національних та регіональ-них наукових і науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема на: міжна-род-ній науково-практичній конференції “Регіональні проблеми розвитку агро-про-мис-лового комплексу України: сучасний стан і перспективи вирішення” (м. Київ, 18–-березня 2002 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова тран-сформація економіки АПК” (м. Харків, 5-6 грудня 2002 р.); науково-практичній кон-фе-ренції “Розвиток податкових відносин та модернізація податкової служби в Украї-ні” (м. Ірпінь, 19–20 грудня 2002 р.); міжнародній науково-практич-ній конференції “Проб--леми фінансово-економічного розвитку підприємництва та малого бізнесу в Ук-раї-ні (регіональний аспект)” (м. Чернівці, 17–18 квітня 2003 р.); міжнародному сим-позіумі “Міжрегіональні проблеми екологічної безпеки” (м. Су-ми, 17–20 вересня 2003 р.); третій всеукраїн-ській науково-практичній конфе-ренції “Суспільно-геог-ра-фіч-ні проблеми розвитку продуктивних сил України” (20-21 квітня 2004 р.); все-ук-ра-їн-ській науково-практичній конференції “Фінансово-економічні проблеми розвит-ку підприємництва в Україні” (м. Житомир, 7-6 жовтня 2005 р.); науковій конферен-ції молодих вчених РВПС України НАН України “Актуальні проблеми економічного розвитку України” (м. Київ, 1 листопада 2005 р.); міжнародній науково-практич-ній конференції “Фінан-со-вий потенціал регіонів України в умовах ринкової еконо-міки” (м. Чернівці, 16-17 березня 2006 р.); наукових читаннях “Продовольчий комп--лекс України: проблеми теорії та практики” (м. Київ, 12 травня 2006 р.).

Публікації. Основні результати дослідження відображені в 15 опублікованих науко-вих працях, загальним обсягом 7,8 друк. аркуша, у тому числі 7 статей у наукових фахових виданнях, 8 – у матеріалах і тезах конференцій. Особисто авторові належить 3,7 друк. аркуша.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний текст дисертації викладено на 190 сторінках, у тому числі 30 таблиць, 18 рисунків, з яких 8 таблиць і 1 рисунок займають всю площу сторінки. Список використаних джерел налічує 242 най-менування на 24 сторінках, додатків – на 23 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи формування су-час-ної па-ра--дигми продовольчого забезпечення регіону” розкриті сут-ність і зміст продо-воль----чого забезпечення, методологічні засади формування його організаційно-еконо-міч-но--го механізму, запропоновано критерії оцінки ефективності управління про-доволь--чим забезпеченням в регіоні.

Автором запропоновано новий підхід до визначення терміну “продо-воль-че за-без--печення”, який в ринкових умовах господарювання набув нового зміс-ту і пот-ре-бує розкриття сутності як економічної категорії ринкової еконо-мі-ки. На сьогодні не іс-нує єдиного загальноприйнятого визначення самого по-нят-тя “продовольче забез-пе-чен-ня”. Більшість дослідників, як правило, чіт-ко не розмежовують категорії “про-до-вольче забезпечення” і “продовольча без-пе-ка”. В процесі дослідження було вста-новлено і доведено, що “продовольче забезпечення” є самостійною економічною кате-горією, що не повинна змішуватися з ін-ши-ми категоріями в аналізі про-до-воль-чої проблеми та зміцнення продовольчої безпеки і визначенні шляхів їх вирішення. Рівень про-до-вольчо-го забезпечення багато в чому визначається співвідношенням по-пи-ту і пропозиції товарів на продовольчому ринку, причому основними чин-ника-ми, які впливають на формування попиту є чисельність населення, йо-го віковий склад, рівень доходів населення, територіальні та національні особ-ли-во-сті в споживанні продуктів харчування, рівень цін на про-дук-ти харчування на продовольчому ринку, а до головних чинників, що формують пропозицію – рівень розвитку сільського господарства, харчової і переробної промисловості, продовольчого ринку та його інфраструктури, рівень розвитку зовнішньо-економічної діяльності суб’єктів продовольчого ринку. При всій важливості ринкових відносин у системі відносин продовольчого забезпечення очевидно те, що процес нормалізації продовольчого забезпечення безперервний і вимагає активного управління, регулювання, стимулювання в організації й функціонуванні механізму продовольчого забезпечення, які ґрунтуються на законодавчій і нормативно-правовій базі.

Практика свідчить, що ринкові механізми не є самодостатніми і потребують ор--ганізованих дій як зі сторони учасників ринку, так і з боку держави. При ство-рен-ні ефективного організаційно-економічного механізму продовольчого забез-пе-чен-ня в ринкових умо-вах господарювання необхідним є створення та вдос-ко-на-лен-ня сис-те-ми продовольчого забезпечення шляхом досягнення необхідної рів-нова-ги між ви-роб--ництвом, споживанням і реалізацією продовольчих товарів, забез-пе-чен-ня уз-годже-ності та ефективної взаємодії всіх учасників системи продовольчого за-без-пе-чен--ня, орієнтації на визначення пріоритетів розвитку продовольчого ринку згід-но пот--реб.

Функції державних органів управління в сфері продовольчого забезпечення представлені на рис.1. Водночас аналіз діючої системи управління продовольчим забезпеченням населення регіону свідчить про те, що в більшості випадків державні органи влади діють автономно, орієнтуючись на вирішення своїх тактичних завдань, взаємодія між різними гілками державної влади в даній сфері управління продовольчим забезпеченням досить часто носить стихійний характер.

Таким чином нами пропонується розглядати продовольче забезпечення регіону як комплекс економічних, технологічних та організаційних заходів, які здійснюються державою та іншими суб’єктами ринку на рівні країни та регіонів з метою задоволення потреб населення у харчових продуктах і включають стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та її переробки, забезпечення належної якості й безпеки харчових продуктів і їх цінової доступності.

При проведенні оцінки ефективності продовольчого забезпечення регіону особливого значення набуває визначення складу системи критеріїв оцінки ефективності. Критерії оцінки ефективності продовольчого забезпечення в регіоні можна розглядати з позицій суб’єктів оцінювання. Так, наприклад, з боку спожи-вачів в якості останніх можуть виступати: виробництво високо-якіс-них продуктів харчування в достатніх обсягах, розвиток мережі дрібно-оптової і роздрібної торгівлі; з боку товаровиробників продовольчих товарів: умови збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції, оновлення мате-ріально-технічного забезпечення переробних підпри-ємств, регулювання цін між різними ланками вироб-ництва продукції, розвинена інфраструктура продовольчого ринку; з боку регіональних орга-нів влади: захист внутрішнього то-ва-ровиробника харчової про-дукції і під-вищення його зацікавленості у збільшенні обсягів виробництва, підвищення рівня ек-віва-лентності у економічних відносинах між сільсько-господарськими товарови-роб--никами та іншими суб’єктами агропромисло-вого комплексу, рівень життя насе-лен-ня, захист малозабезпечених категорій населення регіону і надання їм допомоги з ме-тою забезпечення спожи-ван-ня ними продовольства у відповідності до раціональ-них норм споживання, створення ефективної системи захисту споживачів про-до-во-льст-ва, підвищення ефективності розвитку регіонального продо-вольчого ринку і ство-рення його розга-лу-же-ної інфраструктури, підвищення інвестиційної при-ваб-ли-вості всіх сфер агропромислового комплексу регіону з метою підвищення рівня їх розвитку, а також підвищен-ня рівня продовольчого самозабезпечення регіону. Систематизація показників ефективності продовольчого забезпечення регіону дозволяє підвищити рівень достовірності оцінки як системи в цілому, так і її підсистем, а також приймати раціональні управлінські рішення щодо формування організаційно-економічного механізму продовольчого забезпечення населення.

Рис. 1. Функції державних органів влади в управлінні продовольчим забезпеченням

У другому розділі “Структурно-динамічні зрушення в сфері про-до-во-ль-чо-го забезпечення Чернівецької області” проведений аналіз стану аграрного вироб-ниц-т-ва, харчової і переробної промисловості, сфери роздрібної торгівлі продуктами хар-чу-вання та споживання продовольства, визначені тенденції та закономір-ності розвитку про-довольчого ринку Чернівецької області, рівень задоволення потреб населення в основних продовольчих товарах, виявлено ключові проблеми продовольчого забезпечення регіону в сучасних умовах та запропоновано заходи по їх розв’язанню.

Розвиток сільського господарства є визначальним для економіки області. За час становлення державності України в агропромисловому комплексі закладені основи соціально-економічних змін у відносинах власності, формування багатоукладної економіки, переходу до соціально орієнтовної ринкової економіки, створена відповідна законодавча та нормативна база здійснення аграрної реформи.

З метою комплексної характеристики аграрного потенціалу Чернівецької об-лас-ті було до-с-лі-джено галузеву структуру та її динаміку, структуру посівних площ, ди-наміку виробництва сільськогосподарської продукції за категоріями господарств і в розрізі районів області, інституційну структуру сільськогосподарських під-при-ємств, проведений аналіз рентабельності основних видів сільськогосподарської про-дук-ції і основних економічних показників роботи сільськогосподарських підпри-ємств, що дозволило виявити основні проблеми в цій сфері та обґрунтувати шляхи їх усунення.

Рис 2. Динаміка виробництва сільськогосподарської продукції в розрахунку на одну особу у Чернівецькій області

Одним із узагальнюючих показників, які характеризують розвиток сіль-сько-го господарства в регіоні з позицій продовольчого забезпечення, є показник ви-роб-ництва продукції сільського господарства на душу населення. На рис. 2 наведено да-ні, що характеризують динаміку середньодушових обсягів виробництва сільсько-го-с-подарської продукції. Показник виробництва сільськогосподарської продукції на од-ну особу у Чернівецькій області в 2005 р. є найвищим за роки не-за-леж-ності Ук-раї-ни і становить 1411 грн. на одну особу (або 72,8% рівня виробництва сільсь-ко-гос-по-дар-ської продукції докризового 1990 р.). За період 2001-2005 рр. у Чер-ні-вецькій об-лас-ті виробництво сільськогосподарських продуктів на одну особу зрос-ло на 14,5 від-соткових пунктів (зокрема виробництво продукції рослинництва – на 12,7 від-соткових пункти і становило у 2005 р. 789 грн. на одну особу, а продукції тварин-ництва – на 16,9 відсоткових пункти і становило 622 грн. на одну особу), порівняно з 2000 р.

Харчова промисловість відіграє вагому роль в промисловості Чернівецької області і відноситься до провідних галузей господарства регіону. В структурі реалізованої продукції промисловості її частка в 2000-2005 рр. складала третину всього обсягу реалізації області. Наведені в табл. 1 дані свідчать про тенденцію щодо зростання обсягів виробництва продукції харчової промисловості Чернівецької області у 2000-2005 рр. Проте слід відмітити, що в зазначених роках не досягнуто рівня виробництва продуктів харчування докризового 1990 р.

Таблиця 1

Виробництво основних видів продукції харчової промисловості

Чернівецької області

Показники | 1990 | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005

М’ясо, включаючи субпродукти І кате-горії, тис. т | 38,6 | 15,9 | 4,3 | 3,0 | 1,2 | 14,6 | 12,3 | 10,2

Ковбасні вироби, тис. т | 8,7 | 4,1 | 3,0 | 3,2 | 4,3 | 6,8 | 5,5 | 6,6

Олія соняшникова, нерафінована, тис. т | 21,6 | 22,6 | 10,6 | 22,7 | 14,8 | 35,9 | 35,9 | 15,7

Борошно, тис. т | 206,5 | 114,5 | 48,2 | 47,7 | 43,4 | 33,0 | 37,6 | 34,3

Крупи, тис. т | 2,9 | 3,5 | 1,2 | 0,8 | 0,6 | 0,6 | 0,6 | 0,9

Вироби хлібобулочні, тис. т | 151,9 | 62,4 | 23,4 | 25,9 | 25,6 | 26,3 | 27,1 | 27,1

Вироби макаронні без начинки, не піддані тепловому обробленню, тис. т | - | 1,5 | 1,2 | 1,0 | 1,3 | 0,9 | 0,6 | 0,2

Напої безалкогольні, млн. дал | 2,6 | 0,8 | 2,2 | 2,2 | 1,7 | 1,6 | 1,8 | 2,2

Води, включаючи природні та штучні мінеральні та води газовані інші, не-під--соложені і неароматизовані, тис. дал | 898 | 503 | 503 | 337 | 314 | 376 | 351 | 371

З метою визначення ролі харчової і переробної промисловості в системі про-до-вольчого за-без-печен-ня регіону в роботі проведений аналіз динаміки обсягів виробництва продукції да-ної галузі в регіоні, досліджено матеріально-технічну базу підприємств харчової промисловості, їх інвестиційну та інноваційну діяльність, основні фінансові і економічні показники роботи під-при-ємств харчової промисловості області.

Встановлено, що основними проблемами, які залишаються сьогодні невиріше-ними і перешкоджають ефективному розвитку аграрного виробництва та харчової і пе-ре-робної промисловості як основних галузей, що визначають пропозицію на про-до-вольчому ринку, є: відсутність належних потужностей для первинної і глибокої пе-реробки сільськогосподарської продукції на місцях; від-сутність дистриб’юторів сіль-сь-когосподарської продукції; неврегульованість меха-нізмів збуту сіль-сь-ко-гос-по-дар-ської продукції, виробленої у фермерських та індиві-дуальних господарствах; не-знач-на частина продукції, вироблена сільськогоспо-дарськими господарствами, у то-му числі фермерськими; диспаритет цін на сільсько-господарську і промислову про-дук-цію; відсутність необхідних коштів на закупку сільськогосподарської техніки, доб-рив тощо; погіршення фінансового стану під-приємств, збитковість значної їх час-тини, недостатність обігових коштів, великі борги окремих підприємств; про-гресуюче старіння основних виробничих фондів і деградація наукового виробничого по-тенціалу; зниження попиту на вітчизняну продовольчу продукцію, що зумовлено, перш за все, низьким рівнем купівельної спроможності населення, втратою позицій на зовнішніх ринках продовольства; відсутність підтримки з боку держави.

З метою комплексної оцінки стану і визначення тенденцій функціонування про--довольчого ринку регіону в дисертаційні роботі проведений аналіз динаміки і струк--тури реалізації сільськогосподарської продукції сільгоспвиробниками області, опто--вого і роздрібного товарообороту продуктів харчування, досліджено мережу про--довольчих магазинів та ринків регіону, товарну структуру зовнішньої і міжрегіональної торгівлі продовольчими товарами в області, виявлено вплив зміни цін виробників і споживчих цін на структуру споживання населенням продуктів харчування. Зокрема, у 2002-2005 рр. спостерігалось випереджаюче зростання доходів населення Чернівецької області над зростанням цін на продовольчі товари в аналізованому періоді (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка цін на основні продукти харчування та доходів населення Чернівецької області, %

Проте, в зазначений період витрати на придбання продуктів харчування все ще залишаються на першому місці в структурі грошових витрат населення (в середньому до 56,0%). Основними причинами високої частки витрат на придбання продуктів харчування є, з одного боку, поступове зростання цін на продовольчі товари, а з іншого, недостатній рівень доходів і купівельної спроможності населення області.

Проведений аналіз споживання продовольчих товарів населенням Черніве-цької області засвідчив, що по більшості основних видів продуктів харчування (карто-плі, хлібних продуктів, цукру) фактичне споживання населенням Чернівецької об-ласті у 2005 р. було менше норми, рекомендованої НДІ гігієни харчування на 2000-2010 рр. Такий стан споживання основних продуктів харчування характеризує низь-ку якість структури харчування населення області. Крім того, по більшості їх видів Чернівецька область залишається незабезпеченою власними виробами, що зумовлює розвиток міжрегіональних та зовнішньоекономічних зв’язків в цій сфері.

Аналіз торгівлі продовольчими товарами в Чернівецькій області показав, що в регіоні діє розгалужена система продовольчих магазинів, ринків, які здійснюють торгівлю продуктами харчування для населення. Проте, оцінюючи найважливіші проблеми збуту продуктів харчування у Чернівецькій області, слід відзначити недостатність у суб’єктів ринку обігових коштів, відсутність достатньої інформації про стан продовольчого ринку, обмежений попит більшої кількості населення області, зумовлений існуючим рівнем доходів домогосподарств.

Основними напрямами діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування на сучасному етапі розвитку регіонального продовольчого ринку повинні бути: координація напрямків державного і міжгалузевого регулювання в сфері раціонального використання, вивчення, зберігання і відтворення природно-ресурсного потенціалу області; забезпечення проведення аграрної політики і функціонування агропромислового комплексу Чернівецької області; розробка та реалізація заходів державної підтримки виробництва, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції; вирішення питання продовольчого забезпечення населення, функціонування товарного ринку, підтримки необхідного стратегічного запасу продовольства та регулювання цін на життєвоважливі продукти харчування для населення області.

У третьому розділі “Шляхи та напрями підвищення ефективності управління продовольчим забезпеченням регіону” автором розкрито соціально-економічні аспекти вирішення проблеми продовольчого забезпечення, визначено шляхи формування інтеграційних процесів у сфері виробництва і реалізації продовольчих товарів, визначено шляхи вдосконалення механізму управління безпечністю і якістю харчових продуктів, запропоновано концептуальні засади формування стратегії продовольчого забезпечення регіону.

Виходячи із значущості якісних характеристик харчових продуктів для здоров‘я населення країни в ринкових умовах господарювання великої ролі набуває діяльність державних органів влади щодо управління та контролю за якістю і безпечністю продукції, створення відповідної законодавчої і нормативно-правової бази з регулювання і взаємодії різних органів державної влади щодо розробки відповідних стандартів якості та здійснення контролю за їх дотриманням суб’єктами господарювання при виробництві та реалізації продукції харчової і переробної промисловості. В дисертаційній роботі визначено комплекс заходів щодо удосконалення системи сертифікації та стандартизації в Україні, реалізація яких надасть можливість національним товаровиробникам та експортерам продовольчої продукції здійснювати свою діяльність на продовольчому ринку як вітчизняному, так і на зарубіжних ринках, забезпечити споживачів якісними та екологічно чистими і безпечними продуктами харчування, що у свою чергу підвищить рівень продовольчого забезпечення та продовольчої безпеки (табл. 2).

Таблиця 2

Комплекс заходів удосконалення системи сертифікації та стандартизації якості та безпечності продовольчих товарів в Україні

Напрямки удосконалення | Шляхи удосконалення

Законодавча та нормативно-правова база | - впорядкування складу нормативних документів зі стандартизації і встанов-лення пріоритетів в їх застосуванні;

- удосконалення процедур розробки стандартів з метою всебічного вра-ху-ван-ня інтересів держави, суб’єктів господарювання і споживачів продуктів харчування;

- активізація впровадження в Україні галузевих стандартів у менеджменті якості;

- законодавче закріплення відповідальності виробника, постачальника, імпо-р-тера за введення в обіг неякісної та небезпечної продовольчої продукції;

- запровадження в Україні закону про ринковий нагляд;

- чіткий розподіл обов’язкової і добровільної сертифікації видів про-доволь-чих товарів

Інфраструктура органів серти-фікації та стан-дартизації | - перегляд та перерозподіл повноважень і функцій державних органів влади у сфері сертифікації та стандартизації з метою усунення подвійного конт-ролю за якістю та безпечністю продовольчої продукції;

- збільшення видатків держави на утримання державних органів сертифікації і стандартизації з метою зниження вартості послуг на сертифікацію про-до-вольчих товарів;

- створення системи інформаційного забезпечення суб’єктів господарської діяльності та споживачів продуктів харчування про рівень якості та безпеч-ності продовольчих товарів

Технічні норма-тиви безпеки і якості продуктів харчування | - удосконалення вимог до етикетування і маркування продукції;

- удосконалення вимог до пакування продукції харчової промисловості, визначення вимог до упаковки, тари, їх якості та складу;

- оцінка безпечності та якості продуктів харчування як за вмістом поживних речовин, так і за вмістом небезпечно шкідливих речовин;

- постійний перегляд нормативів вмісту різних речовин, добавок у продуктах харчування у зв’язку із появою новітніх даних завдяки застосуванню нових методів визначення вмісту речовин;

- підвищення вимог до сертифікації технологій виробництва, зберігання і

переробки сільськогосподарської сировини, проведення моніторингу технічних засобів виробництва

Регулювання ім-пор--ту продоволь-чих товарів | - введення обов’язкової сертифікації і стандартизації всіх імпортованих продовольчих товарів

Гармонізація на-ціо-нальних та між--народних нор-мативів якості та безпечності про-дуктів хар-чу-ван-ня | - гармонізація вимог державних стандартів з вимогами міжнародних, європейських та інших регіональних стандартів;

- розширення участі України в розробці міжнародних стандартів;

- досягнення визнання української сертифікації та стандартизації закордоном

На сучасному етапі розвитку економічних відносин в сфері продовольчого забезпечення актуальним залишається питання розробки системи стимулів ефек-тивної взаємодії сільськогосподарських товаровиробників, підприємств переробної сфери та сфери торгівлі з метою підвищення результатів їх діяльності, встановлення рівноправних відносин в агропродовольчій сфері, усунення диспари-тету цін та досягнення балансу між попитом і пропозицією на продовольчі товари. На думку автора основними показниками, стимулювання яких може забезпечити взаємо-пов’я-за-ність інтересів виробників сировинної і переробної сфери, торгівлі, є: в сільському господарстві – підвищення показників урожайності сільськогоспо-дар-сь-ких культур, по-каз-ників продуктивності та якості сільськогосподарської продук-ції, зменшення ви-роб-ничих витрат; у сфері переробки - своєчасна і поглиблена пе-ре-роб--ка сільсь-ко-гос-подарської сировини, мінімізація виробничих витрат і поліпшення які-с-них харак-те-ристик готової продукції; у сфері торгівлі – вчасна реалізація, збері-ган-ня якості про-дукції, мінімізація витрат.

Стимулю-вання інтеграційних процесів в сфері виробництва та реалізації продовольчих товарів дозволить адекватно реагувати на змі-ни ринкових умов, дасть можливість підвищити стійкість та адаптаційну можли-вість споживчого попиту, подолати відставання в розвитку техніки, забезпечити ви-со-ку якість продовольчих товарів та є одним із шляхів удосконалення організаційно-еко-но-мічного механізму продовольчого забезпечення країни в цілому та її регіонів зокрема.

Автором запропоновано концептуальні засади формування стратегії продово-льчого забезпечення регіону, в якій серед першочергових завдань передбачено: удосконалення та підвищення розвитку сіль-ського господарства як галузі, що забезпечує необхідною сировиною для вироб-ництва продуктів переробні підприємства; розробка комплексу заходів підвищення ефективності розвитку харчової і переробної промисловості; розв’язання продоволь-чої проблеми й забезпечення доступності кожної людини до продуктів харчування; удосконалення управління продовольчим забезпеченням. Важливими елементами при цьому повинні бути наступні: моніторинг підприємств АПК, продовольчого ринку, системи харчування і здоров’я населення; нормативно-правове регулювання діяльності підприємств; удосконалення фінансово-економічного механізму управ-ління системи продовольчим забезпеченням; інформаційне забезпечення діяльності підприємств АПК, громадського харчування, продовольчого ринку; інноваційна дія-льність для підтримки конкурентоспроможності товару, поглиблення процесу переробки продукції та створення нової споживчої якості; впровадження між народ-них систем менеджменту якості продовольчих товарів; удосконалення системи контролю якості продовольчої сировини і харчових продуктів на всіх стадіях (від поля і ферми до виробника) через створення в регіоні системи контролю якості і безпечності харчових продуктів і сировини; підготовка і перепідготовка кадрів.

ВИСНОВКИ

Одержані результати в сукупності дозволили розв’язати наукове завдання, що має важливе значення для розвитку досліджень продовольчого забезпечення в регіональному вимірі, а саме: розроблено теоретико-методологічні та прикладні підходи до управління продовольчим забезпеченням та шляхи підвищення його ефективності.

Узагальнення отриманих результатів дає змогу сформувати наступні висновки і пропозиції теоретичного і практичного характеру:

1. В умовах розвитку ринкової економіки проблема продовольчого забезпече-н--ня регіону потребує якісно нового вирішення як з точки зору сутності як еконо-міч-ної категорії ринкової економіки, так і методології дослідження. Під продово-ль-чим за-без-пе-че-н-ням регіону слід розуміти комплекс економічних, технологічних та орга-ніза-цій-них заходів, які здійснюються державою та іншими суб’єктами ринку на рів-ні країни та регіонів з метою задоволення потреб населення у харчових продук-тах і вклю-чають стимулювання виробництва сільськогоспо-дар-сь-кої продукції та її пере-роб-ки, забезпечення належної якості й безпеки харчових продуктів і їх цінової дос-тупності.

2. Побудова ефективного і дієвого організаційно-економічного механізму про-до-вольчого забезпечення в умовах розвитку ринкової економіки неможлива без його управління та регулювання з боку держави. Державне регулювання продовольчого забезпечення – це система економічних, фінансових, юридично-правових, організа-ційних і соціальних заходів, що здійснюються з метою забезпечення стабільного і ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва та продуктів його переробки, а також задоволення населення якісними продуктами харчування в достатніх обсягах і за доступними цінами.

3. У ринкових умовах держава є активним учасником продовольчого ринку і як покупець сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки (формування державних резервів, забезпечення потреб бюджетних споживачів тощо), і як регулятор балансу обсягів виробництва і споживання та підтримання повноцінного рівня дохідності галузі, достатнього для її самофінансування.

4. Проведений аналіз розвитку аграрного виробництва, харчової і переробної промисловості, сфери роздрібної торгівлі продуктами харчування у Чернівецькій області засвідчив, що в 2000-2005 роках відбулося зростання обсягів виробництва та реалізації продовольства в регіоні, що, у свою чергу, позначилося на збільшенні рівня споживання населенням регіону основних продуктів харчування.

5. Рівень споживання харчових продуктів характеризує платоспроможний попит населення. Різниця в споживанні продуктів харчування малозабезпечених груп населення і з високими доходами особливо помітна у витратах на купівлю м’яс-них продуктів, кондитерських виробів і фруктів. В області у структурі витрат на харчування малозабезпечені сім’ї особливо виділяють хліб, хлібні продукти, макаронні вироби. Забезпечені верстви населення крім делікатесних і дорогих продуктів надають перевагу пшеничному хлібу, новим видам елітного хліба і кондитерських виробів. У Чернівецькій області в 2005 році витрати на кондитерські вироби складали 9,7% продуктового бюджету малозабезпеченої сім’ї і 15,6% бюджету населення з вищими доходами, а витрати на придбання хліба і хлібних продуктів – відповідно 21,2% і 12,8%. Тому проведення виконавчими органами державної влади заходів щодо подолання бідності і підвищення реальних доходів громадян є передумовою ефективного їх продовольчого забезпечення.

6. Запропоновано основні напрямки роботи державних органів влади та органів місцевого самоврядування щодо побудови ефективної системи продовольчого забезпечення Чернівецької області в сучасних умовах формування ринкових відносин, які включають: координацію напрямків державного і міжгалузевого регу-лювання в сфері раціонального використання, вивчення, зберігання і відтворення природно-ресурсного потенціалу області; забезпечення проведення аграрної політи-ки і функціонування агропромислового комплексу Чернівецької області; розробку та реалізацію заходів державної підтримки виробництва, переробки і реалізації агро-про-мислової продукції; підтримки необхідного стратегічного запасу продовольства та регулювання цін на життєвоважливі продукти харчування для населення області.

7. При всій важливості ринкових відносин у системі відносин продовольчого забезпечення очевидно те, що процес нормалізації продовольчого забезпечення безперервний і вимагає активного управління, регулювання, стимулювання в організації й функціонуванні механізму продовольчого забезпечення. Організація й управління продовольчим забезпеченням ґрунтуються на нормативно-правовій базі, на використанні системи кількісних і якісних показників, що включає обсяги виробництва й імпорту продовольства, його структуру, показники якості продовольст-ва, показники розвитку інфраструктури – зберігання, транспорт, торговельну мере-жу, розвиток маркетингових технологій, які досліджують товар, споживача, ринок.

8. Світовий і вітчизняний досвід свідчить про те, що об’єднання зусиль сільськогосподарських і переробних підприємств – найбільш ефективний шлях подолання кризових явищ та реалізації завдань у сфері виробництва продовольства. Сучасна економічна наука визначила різні форми вертикальної та горизонтальної інтеграції, які можуть бути застосовані у сфері виробництва та реалізації продовольчих товарів. На думку автора, сьогодні необхідне стимулювання з боку держави розвитку в країні форм інтеграційних зв’язків у сфері виробництва та реалізації продуктів харчування для населення.

9. З метою підвищення ефективності управління продовольчим забезпеченням регіону необхідна розробка стратегії продовольчого забезпечення, основними кон-цептуальними засадами якої повинні бути: підвищення рівня розвитку галузей виро-бництва продовольчих товарів в регіоні; удосконалення системи оптової та роздріб-ної торгівлі продовольчими товарами в регіоні; підвищення якісного рівня продуктів харчування, контроль з боку держави за рівнем якості та безпечності продовольчих товарів; удосконалення управління продовольчим забезпеченням в регіоні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Дейнеко Л.В., Цимбалюк А.В., Романюк І.М. Розвиток харчової промисловості в контексті забезпечення продовольчої безпеки // Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України, 2001. – С. 123-130 (особистий внесок: здійснено аналіз виробництва продукції підприємствами харчової промисловості України з метою оцінки продовольчого самозабезпечення країни – 0,09друк. арк.).

2. Романюк І.М. Теоретичні основи управління розвитком харчової промисловості в регіоні // Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України, 2002. – С. 101-104

3. Романюк І.М. Проблеми забезпечення інноваційного розвитку малих підприємств харчової промисловості // Науковий вісник БДФЕІ. Випуск 4. – Чернівці, 2003. – С. 132-134

4. Романюк І.М. Сутність організаційно-економічного механізму управління харчовою промисловістю// Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України, 2003. – С. 135-141

5. Дейнеко Л.В., Купчак П.М., Романюк І.М. Природно-ресурсний потенціал харчової промисловості та ефективність його використання // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Природно-ресурсний потенціал в системі просторового розвитку: Зб. наук. пр. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2004. – Вип. 2 (XLVI). – С. 161-166 (особистий внесок: висвітлено значення ефективного використання природно-ресурсного потенціалу у розвитку харчової промисловості – 0,009 друк. арк.)

6. Романюк І.М. Місце харчової індустрії в