Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти

Академії педагогічних наук україни

РАДЧЕНКО ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 377.112.4.

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ І–ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України, м. Київ.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, доцент,

старший науковий співробітник,

Даниленко Лідія Іванівна,

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, проректор

Офіційні опоненти: академік АПН України,

доктор педагогічних наук, професор,

Бондар Володимир Іванович,

Інститут педагогіки і психології

Національного педагогічного університету

ім. М.П.Драгоманова, директор

кандидат педагогічних наук Драч Ірина Іванівна,

Міжрегіональна академія управління

персоналом, проректор

Провідна установа Інститут педагогіки АПН України, лабораторія управління освітніми закладами

Захист відбудеться 23.03.2007 о 12 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 у Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м. Київ–53, вул. Артема, 52-А.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України.

Автореферат дисертації розісланий 21.02. 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С.Снісаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю реалізації пріоритетних напрямів реформування системи освіти в Україні, в тому числі вищої, які визначені законами України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, “Про збереження інтелекту нації”, Національною доктриною розвитку освіти, Державною Національною програмою “Освіта” (Україна ХХІ століття), проектом концептуальних засад реформування вищих навчальних закладів (ВНЗ) І–ІІ рівнів акредитації (р.а.).

У цих документах наголошується на тому, що розвиток соціально орієнтованої ринкової економіки в Україні об’єктивно потребує підвищення ефективності та якості трудової діяльності працівників усіх сфер господарювання, в тому числі освітньої. Однією з основних перешкод на цьому шляху є недостатній рівень якості професійної діяльності викладачів в умовах сучасних соціально-економічних змін. Особливо це стосується оволодіння ними сучасними методами і засобами навчання, забезпечення високоякісним обладнанням практичних занять зі студентами для набуття професійних умінь і навичок, що відповідають вимогам Міжнародної стандартної класифікації ЮНЕСКО та Болонського процесу.

Сьогоденна практика характеризується розбудовою української державності, становленням ринкових і демократичних відносин, новими міжнародними господарськими зв’язками і входженням у процеси розвитку світової науки, культури, техніки. Саме вона робить своєрідний виклик системі української освіти і потребує радикальної трансформації вищої освіти. Стратегія її розвитку охоплює нові завдання, серед яких значне місце посідають: зміцнення національної системи освіти та її адаптація до ринкових і демократичних перетворень; планомірне входження України в європейський і світовий освітній простір.

У сучасних умовах розвитку вищої освіти випускники ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації (технікумів) отримують освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста і мають стати керівниками середньої ланки управління виробництвом. Тому підвищення якості професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації є важливим у період розвитку ринкових відносин у державі.

Від стану освіти в державі залежить розвиток її продуктивних сил, науково-технічний і духовний потенціал, тому що освіта не тільки надає людині знання, вміння і навички, необхідні для успішної трудової діяльності в будь-якій галузі господарства, але, що не менш важливо, розвиває і дисциплінує її, наділяє здатністю обдумувати сутність трудових процесів, вдосконалювати навколишній матеріальний і духовний світ. Від якості педагогічної діяльності викладачів вищих навчальних закладів залежить формування особистості студента, ступінь його підготовки до трудової діяльності, ефективність праці у майбутньому.

Якість діяльності викладачів, як і якість освіти визнані пріоритетними напрямами державної освітньої політики. Зокрема, у Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що зусилля держави у галузі освіти спрямовується на постійне підвищення її якості, оновлення змісту, форм організації навчально-виховного процесу, створення ринку освітніх послуг та його науково-методичного забезпечення.

Під якістю освіти в теорії розуміють загально визнаний нормативний рівень, стандарт, на який орієнтується будь-який процес чи об’єкт системи, а саме: навчально-виховний процес, педагогічна діяльність, управління тощо; під управлінням якістю освіти – налагодження функціонування всіх елементів системи та створення умов, які забезпечують можливість її постійного розвитку і вдосконалення.

Для того, щоб залучити кращі інтелектуальні та духовні сили суспільства в освітню сферу, необхідно створювати відповідні умови для забезпечення якості освіти та управління нею, зокрема: вивчати і задовольняти професійні потреби й інтереси педагогічних працівників, формувати їхні трудові мотиви, спрямовані на досягнення цілей закладу освіти; бачити перспективи їх професійного зростання; розвивати професійний потенціал; активно залучати до інноваційної освітньої діяльності.

Проблемам управління якістю педагогічної діяльності в сучасних ринкових умовах присвячено роботи В.І.Бондаря, І.Є.Булах, Г.А.Дмитренка, Г.В.Єльникової, Л.М.Калініної, Т.О.Лукіної, В.І.Маслова, В.В.Олійника, В.С.Пікельної, С.О.Сисоєвої, Т.М.Сорочан; оцінювання і стимулювання – Ю.К.Бабанського, Є.С.Березняка, Ю.А.Конаржевського, М.Л.Портнова, Ф.І.Пузирьова, І.П.Підласого, П.В.Худоминського; розвитку конкурентоспроможних закладів освіти в умовах ринку - Л.І.Даниленко, Є.М.Павлютенкова, М.І.Портера; психології педагогічної діяльності і психології управління закладами освіти – В.А.Семиченко, Л.М.Карамушки, Н.Л.Коломінського; мотивації професійної діяльності – Ф.Тейлора, Е.Мейо, А.Маслоу, Д.Мак-Клелланда, Ф.Герцберга, В.Врума, С.Адамса, Л.Портера, Е.Лоулера, Д.Мак-Грегора, Л.С.Виготського, А.Н.Лєонтьєва, Б.Ф.Ломова, В.І.Тарасенка, В.Г.Подмаркова; розвитку професійної діяльності - М.Альберта, А.С.Афоніна, Н.І.Кабушкіна, М.Мескона, Е.А.Уткіна, Ф.Хедоурі, Г.В.Щекіна.

У практиці управління ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації більшість керівників застосовують різні методи управління якістю професійної діяльності працюючих, серед яких значне місце посідають методи стимулювання. Проте наукових праць, які б висвітлювали проблему управління якістю діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації у ринкових умовах, не існує.

Водночас, у сучасній педагогічній практиці в управлінні ВНЗ І–ІІ р.а. відбувається активне застосування економічних і психолого-педагогічних методів стимулювання викладачів, що робить їх діяльність більш якісною, а управління – ефективнішим. Але відсутність теоретичних розробок з основ управління якістю професійної діяльності викладачів та методичних рекомендацій щодо створення умов їх стимулювання гальмують процес розвитку ВНЗ І–ІІ р.а. у ринкових умовах.

Визначальним у науково-дослідницькому плані є досвід діяльності експериментальних ВНЗ І–ІІ р.а., у яких системно застосовуються методи стимулювання діяльності викладачів. Крім того, аналіз вітчизняної і зарубіжної літератури з управління соціальними (соціально-педагогічними) системами та мотивації праці свідчить про те, що дана проблема останнім часом активно розробляється. Зокрема, в теорії і практиці розкрито організаційно-педагогічні засади управління системою науково-методичної роботи в технікумі (Н.П.Когород), організації навчального процесу з розвитку творчого потенціалу студентів ВНЗ І–ІІ р.а. (І.І.Драч), управління якістю підготовки фахівців у коледжах України (В.П.Стельмашенко) та ін. Однак невирішеною залишається проблема управління якістю професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ р.а. у ринкових умовах на засадах менеджменту і мотивації праці.

Розв’язання цієї проблеми є не лише потребою часу, а й необхідністю щодо забезпечення вищого рівня управління й освітньої діяльності, особливо в період ринкових змін. Зазначене зумовило вибір теми дослідження – “Управління якістю професійної діяльності викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО) АПН України при розробці теми “Підготовка керівника середнього закладу освіти” (державний реєстраційний номер 0199U004225).

Тему дослідження узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 4 від 25.04. 2006 р.).

Об’єкт дослідження – управління професійною діяльністю викладачів вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації в ринкових умовах.

Предмет дослідження – зміст і технологія управління якістю професійної діяльності викладачів вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації на засадах менеджменту і мотивації праці як засобу підвищення рівня їх управлінської компетентності.

Мета дослідження – розробка теоретично обґрунтованої й експериментально апробованої моделі управління якістю професійної діяльності викладачів вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації у ринкових умовах на засадах менеджменту і мотивації праці.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що розроблення моделі управління якістю професійної діяльності викладачів вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації на засадах менеджменту і мотивації праці сприятиме розвитку теорії і практики управління соціально-педагогічними системами в ринкових умовах і забезпечить підвищення рівнів: управлінської компетентності їх керівників з основ менеджменту та мотивації праці; професійної діяльності викладачів за основними її компонентами – навчальна, виховна, організаційно-управлінська, громадсько-педагогічна, навчально-методична; активності викладачів і студентів у навчально-виховній діяльності та роботі органів управління закладом освіти; якості навчання студентів.

Відповідно до об’єкта, предмета, мети і гіпотези визначено основні завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

Методологічну основу дослідження становлять:

-

-

-

Теоретичну основу дослідження становлять праці науковців, присвячені:

– проблемам розвитку ідеї модернізації системи вищої освіти (В.П.Андрущенко, В.Г.Кремень, М.Ф.Степко, Л.Л.Товажнянський);

– теоріям управління: якістю освітнього процесу (І.Є.Булах, Г.В.Єльникова, Т.О.Лукіна, О.І.Ляшенко); соціальними системами (М.Альберт, М.Вебер, П.Друкер, Е.Мейо, М.Мескон, Ф.Тейлор, А.Файоль, Ф.Хедоурі), у т.ч. соціально-педагогічними (В.Г.Афанасьєв, В.І.Бондар, Л.І.Даниленко, В.С.Пікельна, Л.М.Карамушка, Н.Л.Коломінський, Ф.І.Хміль,), зокрема: кадрового менеджменту (Г.В.Щекін), педагогічного (В.І.Маслов), стратегічного (Г.А.Дмитренко), цільового (В.В.Олійник), операційного (А.І.Чміль), адаптивного (Г.В.Єльникова), інноваційного (Л.І.Даниленко), мотиваційного (Е.А.Уткін);

– концепціям мотивації праці (С.Адамс, В.Врум, Ф.Герцберг, Е.Лоулер, А.Маслоу, Д.Мак-Клелланд, Л.Портер, Ф.Тейлор);

– науковим засадам педагогіки і психології в галузі розвитку професійної компетентності педагогічних працівників (І.А.Зязюн, В.Ф.Паламарчук, л.П.Пуховська, О.Я.Савченко, В.А.Семиченко, С.О.Сисоєва, Т.М.Сорочан, Т.І.Сущенко, Л.Л.Хоружа).

У дослідженні використані основні державні документи з управління вищими навчальними закладами у сучасних умовах, а саме: Конституція України; закони України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, проект закону України “Про післядипломну освіту”; Національна доктрина розвитку освіти; Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття); Положення Кабінету Міністрів України “Про державний вищий навчальний заклад” та ін.

Методи дослідження. На різних етапах наукового пошуку використовувалися методи теоретичного пошуку (теоретичний і ретроспективний аналіз наукових джерел та нормативної документації ВНЗ І–ІІ р.а., порівняння, класифікація, систематизація теоретичних й експериментальних даних, узагальнення й аналіз педагогічного досвіду, ранжирування, моделювання, абстрагування, прогнозування) для здійснення теоретичного аналізу проблеми управління якістю професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ р.а., визначення рівнів педагогічної діяльності викладачів за її основними компонентами методом кваліметрії та організаційних, психолого-педагогічних й економічних умов стимулювання їх професійної діяльності; методи емпіричного характеру: діагностичні (спостереження, анкетування, опитування, інтерв’ювання, тестування); експериментальні (констатувальний і формувальний експерименти, статистична й математична обробка результатів /кількісний та якісний аналіз/) з метою розробки й обґрунтування моделі управління якістю професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ р.а. у ринкових умовах і перевірки її на результативність за визначеними параметрами; виокремлення пріоритетних і перспективних професійних потреб та інтересів викладачів.

Експериментальна база дослідження.

Дослідження проводилось на базі Чернігівського радіомеханічного технікуму (ЧРМТ), Чернігівського кооперативного технікуму (ЧКТ), Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО) АПН України. До участі в дослідженні на різних його етапах були залучені керівники, викладачі і студенти ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації м. Чернігова, Чернігівської області, слухачі курсів підвищення кваліфікації ЦІППО.

Дослідження здійснювалось у три етапи:

– 2002–2003 рр. – підготовчо-аналітичний етап – вивчення стану розробленості проблеми дослідження в її теоретичному і практичному напрямах; розробка гіпотези і основних завдань дослідження; визначення методів дослідження та наукового апарату його здійснення; вибір експериментальної бази дослідження; розробка методики експерименту;

– 2003–2005 рр. – основний етап – здійснення експерименту (констатувальний і формувальний), у ході якого розроблено й апробовано модель управління якістю професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ р.а. на засадах менеджменту і мотивації праці у ринкових умовах, визначено її складові;

– 2005–2006 рр. – завершальний етап – узагальнено і перевірено результати формувального експерименту; визначено вплив розробленої моделі на підвищення рівня управлінської компетентності керівників ВНЗ І–ІІ р.а. в галузі менеджменту і мотивації праці, педагогічної діяльності викладачів за її основними компонентами та результативності навчально-виховного процесу; розроблено й апробовано спецкурс з управління якістю професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ р.а.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягають у тому, що в ньому: вперше розроблено й обґрунтовано модель управління якістю професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації на засадах менеджменту і мотивації праці; виокремлено пріоритетні принципи теорій менеджменту і мотивації праці в процесі їх розвитку, основні потреби й інтереси професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації за її основними компонентами; визначено умови, критерії і рівні управління якістю професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації, здійснено класифікацію методів стимулювання їх професійної діяльності за рівнями управління; уточнено поняття “управління якістю професійної діяльності викладачів”.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що нами розроблено технологію оцінювання якості професійної діяльності викладачів І–ІІ рівнів акредитації за її основними компонентами на засадах кваліметрії; уточнено соціально-психологічні, економічні й організаційні умови управління якістю професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації в сучасних ринкових умовах; доповнено зміст навчальних планів і програм с підвищення кваліфікації керівників ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації з управління якістю професійної діяльності викладачів у ринкових умовах.

Одержані результати дослідження використані в процесі управління ЧРМТ (довідка управління освітою Чернігівської обласної державної адміністрації від 13.07.2006р.), під час викладання на курсах підвищення кваліфікації керівників ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації в ЦІППО АПН України (довідка від 7.07.2006 р.).

Матеріали дослідження можуть бути використані в університетських курсах та курсах підвищення кваліфікації керівних і педагогічних працівників у системі післядипломної педагогічної освіти з історії та теорії педагогіки, управління персоналом, мотиваційного менеджменту, педагогічного менеджменту, менеджменту освітніх інновацій; на семінарах з основ управління ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації в ринкових умовах.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічним підґрунтям його вихідних теоретичних положень; застосуванням комплексу взаємопов’язаних методів дослідження відповідно до мети, гіпотези та завдань дослідження; послідовним використанням наукових положень управління, на засадах яких здійснювались теоретичне й емпіричне обґрунтування моделі управління якістю професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ р.а. в ринкових умовах.

Апробація результатів дослідження. Головні положення дисертації знайшли відображення в публікаціях автора, доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри менеджменту освіти ЦІППО АПН України, педагогічних радах ЧРМТ. Результати роботи доповідались на: міжнародній науково-практичній конференції “Післядипломна педагогічна освіта в умовах глобалізації” (Біла Церква, Київська обл., 2005); всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Інноваційний розвиток управлінського потенціалу керівника загальноосвітнього навчального закладу” (Кременчук, 2006); “Теорія і практика професійної освіти в умовах європейської інтеграції” (Київ, 2006); “Стан та перспективи розвитку післядипломної педагогічної освіти” (Херсон, 2006); “Творчий потенціал педагога” (Київ, 2006); “Інноваційний розвиток управлінського потенціалу керівника загальноосвітнього навчального закладу” (Полтава, 2006); всеукраїнській Інтернет – конференції “Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи” – .edu-ua.net (Київ, 2006); засіданнях ради директорів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації; заняттях із слухачами ЦІППО АПН України.

Публікації. Основні результати дослідження викладено у 6-ти одноосібних публікаціях, надрукованих у провідних наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертації зумовлені логікою дослідження. Структура складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (180 найменування, з них – 4 іноземними мовами), 4 додатки. Робота містить 22 таблиці, 5 рисунків. Повний обсяг дисертації становить 209 стор.; обсяг основного тексту – 164 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність і доцільність дослідження за визначеною проблемою, здійснюється характеристика наукового апарату дослідження та встановлюється відповідність використаних методів меті і завданням дослідження.

У першому розділі Теоретико-прикладні аспекти управління професійною діяльністю викладачів вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації в ринкових умовах” здійснено: аналіз теорії управління професійною діяльністю викладачів в ринкових умовах; уточнено поняття “управління якістю професійної діяльності викладачів”; виокремлено основні потреби й інтереси викладачів ВНЗ І–ІІ р. а. в ринкових умовах за компонентами їх професійної діяльності; визначено умови й рівні управління якістю професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ р. а. за відповідними критеріями; класифіковано методи стимулювання професійної діяльності викладачів за рівнями управління.

У ході теоретичного аналізу проблеми дослідження нами проаналізовано пріоритетні принципи наукових шкіл менеджменту і мотивації праці в динаміці їх розвитку. З’ясовано, що теорія менеджменту розвивалась від теорії “наукового управління” Ф.Тейлора до: адміністративно-організаційних концепцій М.Вебера і А.Файоля, теорій соціально-психологічного менеджменту Е.Мейо і М.Фоллет, школи “поведінських наук” К.Арджиріса і Д.Мак-Грегора, концепції системного підходу до управління Ч.Барнарда, школи “соціальних систем” Г.Саймона, “ситуаційної” школи Р.Моклера, теорії “Трьох Д” В.Реддіна, концепції “організації, що розвивається” П.Сенджо, концепції “виробничої демократії” Дж. Коула та А.Горца, сучасних вітчизняних теорій управління соціально-педагогічними системами в ринкових умовах – теорії “ефективного управління” В.І.Бондаря, менеджменту освітніх інновацій Л.І.Даниленко, стратегічного менеджменту Г.А.Дмитренка, адаптивного управління Г.В.Єльникової, організаційної психології управління Л.М.Карамушки, системного управління В.І.Маслова, моделювання в управлінні В.С.Пікельної, цільового управління В.В.Олійника, менеджмента в освіті Є.М.Павлютенкова та ін.; теорія мотивації трудової діяльності – від теорії “раціонально-цільової мотивації” Ф.Тейлора до “змістових” теорій А.Маслоу, Д.Макклелланда, Ф.Герцберга і “процесуальних” теорій В.Врума, С.Адамса, Л.Портера, Е.Лоулера.

У ході порівняльного і ретроспективного аналізу теорій менеджменту і мотивації праці з’ясовано, що вони мають гуманістичний вектор спрямованості, а саме: сучасні теорії менеджменту спрямовані на розвиток демократичних і гуманістичних відносин між учасниками управлінського процесу і ґрунтуються на принципі “чіткого визначення правил поведінки не лише суб’єктів, а й об’єктів управління”; сучасні теорії мотивації праці (“процесуальні”) – на задоволення потреб та інтересів працюючих і ґрунтуються на принципі “визнання поведінки людини, яка характеризується не лише потребами, а й зусиллями на досягнення різноманітних цілей”.

З’ясовано, що професійна діяльність викладачів ВНЗ І–ІІ р. а. як педагогічних працівників характеризується високим рівнем мотивації праці, яка має творчий характер і залежить від задоволення їхніх професійних потреб та інтересів.

Нами виокремлено основні:

– компоненти педагогічної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ р. а. – навчальна, виховна, організаційно-управлінська, громадсько-педагогічна, навчально-методична і встановлено залежність: чим вищий рівень виконання викладачами педагогічної діяльності за кожною з компонентів, тим вищий рівень її якості в цілому;

– професійні потреби й інтереси педагогічної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ р. а. і встановлено залежність: чим вищий рівень їхнього задоволення, тим вищий не лише рівень якості професійної діяльності викладачів, а й рівень управління нею за умов: створення сприятливого мікроклімату в колективі, формування і розвитку організаційної культури закладу (соціально-психологічні); створення варіативної системи оплати праці і багатоканального фінансування (економічні); забезпечення розвитку професійної кар’єри і постійного обліку задоволення професійних потреб та інтересів викладачів (організаційні).

Управління якістю професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ р. а. характеризується нами як цілеспрямований вплив керівника (суб’єкта управління) на систему задоволення професійних потреб та інтересів викладачів (об’єкт управління), в результаті якого підвищується рівень їх професійної діяльності за основними компонентами (навчальна, виховна, організаційно-управлінська, громадсько-педагогічна, навчально-методична) і формуються трудові мотиви, які сприяють досягненню цілей закладу освіти.

До основних професійних потреб викладачів ВНЗ І–ІІ р. а. віднесено:

- особисті потреби, які проявляються в активній роботі викладачів у редакційних колегіях різних фахових видань, громадських комісіях та різних громадських органах управління, творчих професійних спілках, науково-методичних семінарах і конференціях, консультаціях;

- економічні потреби, які проявляються в участі викладачів при плануванні педагогічного навантаження, професійного розвитку і кар’єри, госпрозрахункових спецсемінарів і спецкурсів;

- духовні потреби, які проявляються в участі викладачів при розробці інноваційних навчальних і виховних проектів, нових форм занять та їх організації.

До основних професійних інтересів викладачів ВНЗ І–ІІ р. а. віднесено отримання додаткових стимулів за збільшення обсягу та якості їх роботи (економічні) та створення умов для розробки авторських навчально-методичних матеріалів (духовні).

Визначення основних професійних потреб та інтересів викладачів ВНЗ І–ІІ р. а. надали можливість на етапі констатувального експерименту встановити такі рівні управління якістю їх діяльності як недостатній, достатній і високий. Рівень управління якістю професійної діяльності викладачів є достатнім за умов, якщо показник задоволення їхніх професійних потреб та інтересів, під яким розуміється середня арифметична величина показників задоволення професійних потреб та інтересів викладачів за кожною компонентою педагогічної діяльності, лежить в інтервалі від 0,34 до 0,66; високим – від 0,67 до 1,0; недостатнім – від 0 до 0,33.

У нашому дослідженні рівень управління якістю професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ р. а. виявився недостатнім; показник задоволення їхніх професійних потреб та інтересів дорівнює 0,24 (k= 0,24). Особливо низькими виявилися показники рівнів задоволення навчально-методичної і громадсько-педагогічної компонентів. Це сприяло розробці відповідної моделі управління.

У другому розділі “Модель управління якістю професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації на засадах менеджменту і мотивації праці та її експериментальна перевірка” розроблено й теоретично обґрунтовано наукові підходи і принципи, зміст і технологію управління якістю діяльності викладачів на засадах менеджменту і мотивації праці; розроблено кваліметричні стандарти оцінювання якості професійної діяльності викладачів за її основними компонентами та технологію їх стимулювання; розроблено й апробовано спецкурс для підвищення кваліфікації керівників ВНЗ І–ІІ р. а. в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО) з управління якістю професійної діяльності викладачів у сучасних ринкових умовах.

Для підвищення рівня професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ р. а. та результативності навчально-виховного процесу розроблено модель управління її якістю, яка є абстрактним відображенням сутності досліджуваного явища і включає складові (концептуальну, змістову, технологічну) та блоки (управлінський, функціональний, діагностико-аналітичний, результативно-діяльнісний), взаємопов’язані між собою та взаємообумовлені (див. рис. 1).

Концептуальна складова розробленої моделі розкриває організаційно-концептуальний блок і характеризується сукупністю цілей, завдань, наукових підходів і принципів управління, спрямованих на розвиток основних компонентів педагогічної діяльності викладачів, задоволення їхніх професійних потреб та інтересів, формування трудових мотивів, спрямованих на досягнення цілей закладу освіти; змістова - розкриває функціональний блок і характеризується чітким розподілом обов’язків між керівниками закладу освіти з оцінювання рівня професійної діяльності викладачів за її основними компонентами, модернізацією функцій керівника відділу кадрів, введенням центру діагностики й аналізу професійної діяльності викладачів, створенням постійнодіючих комісій стимулювання викладачів; технологічна - розкриває діагностико-аналітичний та результативно-діяльнісний блоки і характеризується розробкою і застосуванням технологій оцінювання якості професійної діяльності викладачів за її основними компонентами на кваліметричних засадах, їх матеріального і морального стимулювання за рівнями якості професійної діяльності і рівнями управління, визначення рівнів управління якістю професійної діяльності викладачів за умов задоволення їхніх професійних потреб та інтересів.

Серед теоретичних засад управління якістю діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ р. а. пріоритетними є: системний, гуманістичний, особистісний, демократичний, оптимальний наукові підходи; принципи інноваційності, інвестиційності, стимулювання, оцінювання й моделювання; функції діагностування, аналізу, інформування, моніторингу, мотивації і прогнозування.

Основні обов’язки керівника ВНЗ І–ІІ р. а. з управління якістю професійної діяльності викладачів чітко розподілені між його заступниками (з навчально-виховної та навчально-виробничої роботи), завідувачами відділень і головами циклових комісій за її основними компонентами.

Керівник новоствореного центру діагностики й аналізу діяльності викладачів забезпечує:

Рис. 1. Модель управління якістю діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації

на засадах мотивації та менеджменту

– збір інформації від керівників підрозділів закладу освіти про результати діяльності викладачів за основними компонентами за певний період часу (квартал, півріччя, рік);

– визначення рівнів якості їх професійної діяльності за основними компонентами на кваліметричній основі і узагальненого показника – середньої арифметичної величини за такою шкалою: низький рівень – від 0 до 0,50; достатній – від 0,50 до 0,70; високий – від 0,70 до 0.90; творчий – від 0,90 до 1,0;

– подання пропозицій керівнику закладу освіти щодо стимулювання викладачів (морального, психологічного, економічного).

На етапі формувального етапу експерименту з’ясовано, що показник рівня навчальної, виховної, організаційно-управлінської, громадсько-педагогічної та навчально-методичної діяльності викладачів експериментальних ВНЗ І–ІІ р. а. вищий на 0,33 відповідно до діяльності викладачів контрольних закладів освіти (табл. 1).

Таблиця 1

Зміна показника рівня професійної діяльності

викладачів ВНЗ І–ІІ р. а.

Значення показника | До експерименту | Після експерименту

Контр. | Експер. | Контр. | Експер.

К навч. | 0,31 | 0,32 | 0,41 | 0,82

К вих.. | 0,35 | 0,35 | 0,35 | 0,73

К орг.-упр. | 0,24 | 0,26 | 0,29 | 0,54

К гром.-пед. | 0,21 | 0,21 | 0,28 | 0.55

К навч.-метод. | 0,21 | 0,24 | 0,30 | 0,64

К сер. арифм. | 0.26 | 0,28 | 0,33 | 0,66

Як видно з табл. 1 найбільшим є зростання показника рівня професійної діяльності викладачів за навчальною компонентою в експериментальних закладах освіти і становить 0,50; на другому місці – за виховною і навчально-методичною (прирости відповідно становлять 0,38 і 0,40); на третьому місці – за організаційно-управлінською і громадсько-педагогічною (прирости становлять відповідно 0,28 і 0,34) (див.рис. 2).

Приріст узагальненого показника рівня якості професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ р. а. дорівнює 0,38.

У результаті застосування розробленої моделі управління якістю професійної діяльності викладачів в експериментальних ВНЗ І–ІІ р.а. підвищився показник якості професійної діяльності викладачів з 0,28 до 0,66 (з низького рівня до достатнього) і показник задоволення їх професійних потреб та інтересів з 0,24 до 0,43 (з недостатнього рівня до достатнього).

Рис. 2. Показники рівнів якості професійної діяльності викладачів

ВНЗ І–ІІ р. а. (після експерименту)

Зростання показника рівнів якості професійної діяльності викладачів експериментальних ВНЗ І–ІІ р. а. на 38% та рівня задоволення їх професійних потреб й інтересів на 19% на відміну від зростання таких показників у контрольних закладах освіти (5% і 9%) підтверджують підвищення рівня управління якістю професійної діяльності їх викладачів через створення відповідних соціально-психологічних, економічних та організаційних умов.

За результатами дослідження нами розроблено і впроваджено в ЦІППО АПН України для керівників ВНЗ І–ІІ р. а. спецкурс з управління якістю професійної діяльності викладачів, у ході вивчення якого у них підвищився рівень: знань з основ мотивації праці на 34% та менеджменту організації – на 30%; умінь у застосуванні кваліметричних методів вимірювання рівня професійної діяльності викладачів – на 50%.

На основі аналізу результатів дослідження нами зроблено такі висновки:

1. У ході теоретичного аналізу наукової літератури з’ясовано, що якість професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації характеризується високим рівнем виконання ними стандартів професійної діяльності (посадових обов’язків); управління якістю професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації – процесом цілеспрямованого впливу суб’єкта управління (керівника) на об’єкт управління (систему мотивації праці), в результаті якого відбувається підвищення рівня задоволення професійних потреб та інтересів викладачів і формуються трудові мотиви, які сприяють досягненню цілей закладу освіти.

визначено, що управління якістю професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації в сучасних ринкових умовах забезпечується застосуванням відповідної сукупності наукових підходів (системний, гуманістичний, особистісний, демократичний, оптимальний), принципів (інноваційності, інвестиційності, стимулювання, оцінювання, моделювання) і функцій (діагностування, аналізу, інформування, мотивування, прогнозування), які сприяють підвищенню рівня їх професійної педагогічної діяльності за основними компонентами - навчальна, виховна, організаційно-управлінська, громадсько-педагогічна, навчально-методична.

У ході порівняльного і ретроспективного аналізів принципів управління і мотивації праці визначено, що вони гуманістично спрямовані й історично розвивались від жорстко детермінованого управління до демократичного; теорія мотивації праці – від задоволення економічних і психологічних професійних потреб та інтересів особистості до соціальних.

професійна діяльність викладачів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації як педагогічних працівників характеризується високим рівнем мотивації їх праці, має творчий характер і залежить від задоволення їхніх професійних потреб та інтересів (особистих, економічних, духовних), які нами скласифіковані за основними компонентами педагогічної діяльності.

2. У ході констатувального експерименту виявлено недостатній рівень задоволення професійних потреб викладачів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації у сучасних ринкових умовах за основними компонентами їх педагогічної діяльності (k=0,24). Особливо низькими виявилися показники рівнів задоволення науково-методичної й громадсько-педагогічної компоненти педагогічної діяльності. На рівні незадоволених залишаються особисті потреби викладачів такі, як участь у розширених засіданнях комісій, стимулювання праці за якісними показниками, створення умов для постійного пізнання світу і само актуалізації; економічні потреби – у вільному доступі до бібліотечних фондів та Інтернет, духовні потреби – у стажуванні в різноманітних формах.

Основними проблемами управління якістю професійної діяльності викладачів виявлено відсутність створених у ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації соціально-психологічних (сприятливий мікроклімат у колективі, розвиток організаційної культури закладу), економічних (варіативна система оплати праці, багатоканальне фінансування закладу) та організаційних (розвиток професійної кар’єри викладачів, моніторинг їх мотивації праці) умов, які б задовольнили їхні професійні потреби й інтереси. Чим вищий показник задоволення професійних потреб та інтересів викладачів, тим вищий рівень управління якістю їх професійної діяльності, який характеризується підвищенням рівня їх професіоналізму і формуванням трудових мотивів таких, як належність, повага, любов до педагогічної праці, визнання професійних досягнень.

3. Розроблена нами модель управління якістю професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації на засадах менеджменту і мотивації праці включає концептуальну, змістову і технологічну складові, управлінський, функціональний, діагностико-аналітичний, результативно-діяльнісний блоки, забезпечує реалізацію соціально-психологічних, економічних та організаційних умов, які сприяють розвитку основних компонентів педагогічної діяльності викладачів, економічному і професійному їх зростанню, задовольняють їхні професійні потреби й інтереси, формують мотиви, спрямовані на досягнення цілей закладу освіти.

При управлінні якістю професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації пріоритетними виявилися функції: діагностування (забезпечує якісне оцінювання професійної діяльності викладачів за основними її компонентами кваліметричними методами). аналізу (виявляє основні недоліки в основних компонентах педагогічній діяльності викладачів), інформування (забезпечує своєчасну передачу інформації про рівень професійної діяльності викладачів), моніторингу (забезпечує системне спостереження за процесом реалізації професійних потреб й інтересів викладачів); мотивування (забезпечує своєчасне задоволення професійних потреб та інтересів викладачів), прогнозування (визначає перспективні потреби й інтереси викладачів у умовах розвитку ринкових відносин); методи економічного стимулювання.

Модель управління якістю професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ р.а. забезпечується: концептуальними засадами управління якістю професійної діяльності; чітким розмежуванням посадових обов’язків керівників щодо моніторингу якості професійної діяльності викладачів за її основними компонентами; модернізацією функцій керівника відділу по роботі з персоналом; створенням центру діагностики й аналізу професійної діяльності викладачів; розробкою технологій оцінювання якості професійної діяльності викладачів за її основними компонентами на кваліметричних засадах, матеріального і морального стимулювання викладачів за рівнями якості професійної діяльності і управління закладом освіти (державний, обласний, внутрішній), визначення рівнів управління якістю професійної діяльності викладачів за умов задоволення їх професійних потреб й інтересів.

4. За допомогою розроблених нами кваліметричних стандартів з оцінювання педагогічної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації за основними її компонентами встановлено, що показник рівня задоволення їхніх професійних потреб та інтересів в експериментальних закладах освіти зріс на формувальному етапі експерименту на 19%, рівня якості професійної діяльності викладачів - на 38%.

Приріст даних показників в експериментальномих закладах освіти виник за умов створення постійно діючих комісій стимулювання й атестації викладачів, які систематично враховують результати кваліметричних вимірювань рівнів якості їх професійної діяльності за основними компонентами та чіткого розподілу посадових обов’язків між керівниками закладу освіти щодо моніторингу якості професійної діяльності викладачів (соціально-психологічні умови); залучення інвестиційних коштів (економічні умови); створення центру діагностики й аналізу у структурі ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації (організаційні умови).

Розроблена технологія оцінювання якості професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації за її основними компонентами забезпечила впровадження об’єктивної системи стимулювання їх праці: при низькому рівні якості професійної діяльності викладач не заохочується; при достатньому – заохочується моральними і матеріальними стимулами, які відносяться до компетенції закладу освіти; при високому – до компетенції органу галузевого і регіонального управління освіти; при творчому – до компетенції органів управління закладом освіти різних рівнів.

5. Під час проведення нами спецкурсу з підвищення кваліфікації керівників ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації в ЦІППО АПН України підвищився рівень їхніх знань і вмінь з основ мотивації праці (науки про потреби, інтереси й мотиви працюючих), менеджменту (науки про управління соціальними системами в ринкових умовах), кваліметрії (науки про якість).

Дане дослідження не вичерпує всіх аспектів зазначеної проблеми, а виводить на нові завдання, які потребують свого розв’язання, а саме: розвиток організаційної культури ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації, управління якістю навчально-виховного процесу у ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації, розвиток управлінської компетентності керівників ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації в системі післядипломної освіти. Перспективним напрямом подальшого вдосконалення системи управління якістю професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації є розробка експертних програм з її діагностування, оцінювання й прогнозування.

Основний зміст роботи відображено в таких публікаціях:

1. Радченко В.М. Основні завдання та сучасний зміст управління якістю професійної діяльності викладачів технікуму //Умови і фактори формування особистісно-орієнтованих підходів до навчання: Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка: Зб. наук. праць. – Харків: Стиль-іздат, 2006 – С. 309-321.

2. Радченко В.М. Мотивація – один із чинників управління якістю науково-педагогічної праці у вищих навчальних закладах // Наша школа, 2006. - № 2-3. – С.6-10.

3. Радченко В.М. Теоретичні аспекти управління якістю професійної діяльностиі викладачів технікуму //Педагогічна взаємодія в умовах реформування освіти: Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка: Зб. наук. праць. – Харків: Стиль-іздат, 2006 – С. 199-215.

4. Радченко В.М. Теоретичний аналіз мотивації як функції управління педагогічною діяльністю //Обрії, 2006. - № 2 (21). - С. 31-34.

5. Радченко В.М. Технологія управління мотивацією професійної діяльності викладачів технікумів //Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова, серія 16 “Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики”, Вип.5(15). – 2006.- С. 163-171.

6. Радченко В.М. Технологія визначення рівня управління мотивацією професійної діяльності викладачів //Пост Методика, 2006 - № 2 (66). – С. 46 – 51.

АНОТАЦІЇ

Радченко В.М. Управління якістю професійної діяльності викладачів вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка і історія педагогіки. – Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України, Київ, 2007.

У дисертації розроблено й обґрунтовано модель управління якістю професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації на засадах менеджменту і мотивації праці.

У концептуальній складовій розробленої моделі уточнено структуру і зміст мотивації професійної діяльності викладачів, яка складається з сукупності їхніх професійних потреб (особистих, економічних, духовних) та інтересів (економічних, духовних) і застосовується як механізм впливу на якість їх професійної діяльності; у змістовій – розроблено соціально-психологічні, економічні й організаційні умови управління закладом освіти в сучасних ринкових умовах з метою підвищення якості професійної діяльності викладачів і рівня задоволення їхніх професійних потреб та інтересів; у технологічній – технології оцінювання якості професійної діяльності викладачів за її основними компонентами (навчальної, виховної, організаційно-управлінської, громадсько-педагогічної, навчально-методичної) на кваліметричних засадах, матеріального і морального стимулювання викладачів за рівнями якості їх професійної діяльності і рівнями управління (державний, обласний, внутрішній), визначення рівнів управління якістю педагогічної діяльності викладачів за умов задоволення їхніх професійних потреб та інтересів.

Ключові слова: професійна діяльність викладачів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації, якість професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації, управління якістю професійної діяльності викладачів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації, мотивація професійної діяльності викладачів.

Радченко В.Н. Управление качеством профессиональной деятельности преподавателей высших учебных заведений І–ІІ уровней аккредитации. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 – общая педагогика и история педагогики. – Центральный институт последипломного педагогического образования Академии педагогических наук Украины, Киев, 2007.

Диссертация посвящена решению проблемы управления качеством профессиональной деятельности преподавателей высших учебных заведений (ВУЗ) І–ІІ уровней аккредитации, которая включает в себя учебную, воспитательную, организационно-управленческую, общественно-педагогическую и учебно-методическую деятельность.

В диссертации разработана и обоснована модель