Інститут педагогічної освіти І Освіти ДОРОСЛИХ Академії Педагогічних Наук України

Русова вікторія Валеріївна

УДК 159.923.2: 373.546

самоактуалізація особистості як умова профільного навчання старшокласників

19.00.07 – “Педагогічна та вікова психологія”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, м.Київ.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Рибалка Валентин Васильович,

Інститут педагогічної освіти і освіти

дорослих АПН України, м. Київ,

старший науковий співробітник

відділу педагогічної психології

та психології праці.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Фурман Анатолій Васильович,

Тернопільський національний

економічний університет,

завідувач кафедри соціальної роботи;

кандидат педагогічних наук (з психології)

Синявський Віталій Васильович,

Інститут педагогічної освіти і освіти

дорослих АПН України, м. Київ,

старший науковий співробітник відділу

профорієнтації і психології професійного розвитку.

Провідна установа: Національний педагогічний університет

ім. М.П.Драгоманова, Інститут історії та

філософії педагогічної освіти, м. Київ,

кафедра психології,

Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться “18“ травня 2007р. о 15.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.451.02 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м.Київ, вул. М.Берлинського, 9, 5 поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9.

Автореферат розісланий “ “ квітня 2007р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Е.О.Помиткін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Згідно з Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті, одним із головних завдань реформування сучасної загальноосвітньої школи є формування навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток у старшокласників інтелектуальних, психічних, творчих якостей, прагнення до саморозвитку, самореалізації, до процесу ефективної самоактуалізації особистості. Саме цьому має сприяти введення у старших класах профільного навчання.

Від того, наскільки повно та ефективно реалізуватимуться потенційні можливості молоді в умовах профільного навчання та подальшої професійної підготовки, залежить рівень соціального та економічного життя українського суспільства. Принциповою особливістю сучасних освітніх програм має стати створення умов, які сприяють розвитку ініціативності, пізнавальної активності та формуванню здатності до творчої самореалізації, самоактуалізації особистості учнівської молоді. Однак, у традиційній школі цей процес, на жаль, відбувається ще повільно, несистематично, недостатньо ефективно. Загальноосвітня школа не забезпечує достатньою мірою умов для розвитку здібностей учнів до самоактуалізації, оскільки навчальний процес в ній орієнтований переважно на засвоєння і накопичення інформації. В ній бракує психологічно обгрунтованого науково-методичного забезпечення, необхідного для ефективного процесу самоактуалізації старших школярів як чинника профільного навчання та професійного самовизначення.

Слід зазначити, що відомі дослідження гуманістичних психологів і педагогів, зокрема, А.Маслоу, К.Роджерса, Г.О.Балла, І.А.Зязюна, С.Д.Максименка, Н.Г.Ничкало та інших, висвітлюють виняткову роль процесу самоактуалізації у житті людини переважно у загально-психологічному плані, не торкаючись конкретних особливостей самоактуалізації особистості старшокласників в процесі навчання, особливо у контексті детермінації ними характеристик особистісного та професійного становлення. Разом з тим існують реальні можливості для теоретико-експериментальної психолого-педагогічної розробки проблеми самоактуалізації як умови профільного навчання на основі ідей особистісно орієнтованого підходу до проблеми життєвого та професійного самовизначення учнівської молоді (І.Д.Бех, М.Й.Боришевський, І.С.Булах, Л.В.Долинська, Є.В.Єгорова, О.М.Ігнатович, Є.О.Клімов, Г.С.Костюк, І.В.Кряж, О.І.Кульчицька, Н.І.Литвинова, І.П.Маноха, Е.О.Мілерян, В.О.Моляко, В.Ф.Моргун, О.М.Отич, Н.А.Побірченко, Е.О.Помиткін, В.В.Рибалка, О.Є.Самойлов, В.В.Синявський, С.О.Сисоєва, О.В.Скрипченко, А.В.Фурман, Л.О.Хомич, О.П.Хохліна та ін.); принципів надання психологічної допомоги особистості у життєвому та професійному самовизначенні (О.Ф.Бондаренко, З.Г.Кісарчук, В.Г.Панок тощо). Тому актуальним стає дослідження конкретних особливостей формування здатності до самоактуалізації особистості старшокласників як умови їх професійного самовизначення. У зв’язку з цим, ми обрали темою дисертації “Самоактуалізація особистості як умова профільного навчання старшокласників”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження пов’язане з проблемною темою НДР відділу психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України на 2002-2004 рр. “Розвиток психологічної культури учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти”, РК 0102U000399.

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України 29 січня 2004 р., протокол №1, та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 15 квітня 2004 р., протокол №3.

Об’єкт дослідження – профільна підготовка старшокласників у ході навчання в загальноосвітніх навчальних закладах.

Предмет дослідження – психологічні особливості процесу самоактуалізації особистості старшокласників як умови профільного навчання у загальноосвітній школі.

Мета дослідження полягає у пошуку шляхів покращення особистісного і професійного самовизначення старшокласників на основі теоретично та експериментально обгрунтованої структурно-функціональної моделі формування в них здатності до самоактуалізації в ході профільного навчання.

Гіпотеза дослідження складається з припущення, що якісні та кількісні характеристики процесу самоактуалізації учнів старших класів, тобто виявлення, розвиток та реалізація особистісного потенціалу учнів, визначають ефективність профільного навчання у школах нового типу, детермінують більш продуктивні форми навчальної діяльності учнів.

Згідно з предметом і метою були поставлені такі завдання дослідження:

1. Здійснити теоретико-психологічний аналіз наукових даних і визначити методологічний підхід до проблеми вивчення і розвитку здатності до самоактуалізації учнів загальноосвітніх навчальних закладів як умови їх профільного навчання.

2. Виявити в ході констатувального експерименту індивідуально-психологічні особливості прояву у старшокласників здатності особистості до самоактуалізації, що визначають профільне навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, та систематизувати якості самоактуалізуючої особистості у психологічній карті потенціалів особистості учня.

3. Розробити структурно-функціональну модель формування у старшокласників здатності до самоактуалізації як фактору сприяння профільного навчання.

4. Розробити і перевірити авторську консультативно-розвивальну програму психологічного супроводу процесу особистісної самоактуалізації старшокласників за інноваційної формою профільного навчання – в ході підготовки дослідницьких робіт з психології до конкурсу в Малій академії наук України гімназистами, що навчаються за гуманітарним, природничим та фізико-математичним профілями.

5. Обґрунтувати напрями удосконалення профільного навчання старшокласників на основі розвитку в них здатності до самоактуалізації.

Для розв’язання поставлених завдань був використаний комплекс методів дослідження: теоретичні – аналіз, узагальнення, синтез, систематизація наукових даних, за допомогою яких проведено теоретичне вивчення змісту та ролі процесу самоактуалізації особистості як умови профільного навчання; емпіричні – спостереження, бесіда, опитування, тестування, самозвіти, констатувальний експеримент; розвивальні – формувальний психолого-педагогічний експеримент, психологічна консультація, тренінг, методи статистичної обробки, узагальнення та інтерпретації даних.

Експериментальна база. Дослідження проводилося впродовж 2003–2007 років на базі гімназії “Академія” Святошинського району м. Києва та ЗОНЗ №219 м. Києва. До констатувального експерименту було залучено 440 осіб: 280 учнів 10-х і 11-х класів та 160 вчителів. У формувальному експерименті взяло участь 66 учнів 10-х і 11-х класів, із яких 20 увійшли до експериментальної групи, 46 – до контрольної.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- вперше обгрунтовано особистісно-самоактуалізуючий підхід у вивченні та формуванні у старшокласників здатності до самоактуалізації як умови профільного навчання;

- запропоновано психологічну карту потенціалів учня, здатного до самоактуалізації, структурно-функціональну модель формування у старшокласників здатності до самоактуалізації та авторську консультативно-розвивальну програму психологічного супроводу процесу самоактуалізації старшокласників як умови профільного навчання;

- набули подальшого розвитку уявлення про об’єктивні та суб’єктивні чинники і бар’єри процесу самоактуалізації старших школярів.

Практичне значення дослідження полягає у розробці та апробації комплексної методики психодіагностики компонентів самоактуалізації особистості старшокласників; у запровадженні консультативно-розвивальної програми психологічного супроводу процесу самоактуалізації учнів при підготовці профільних науково-дослідницьких робіт до захисту в Малій академії наук; в обгрунтуванні напрямків удосконалення профільного навчання старшокласників на основі інноваційних форм і методів формування в них здатності до самоактуалізації. Ці розробки можуть бути використані вчителями, практичними психологами для оптимізації профільного навчання учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Результати дослідження впроваджено у діяльність Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації (довідка №1797 від 29.05.2006 року), у навчально-виховний процес гімназії "Академія" м. Києва (довідка №178 від 29.05.2006 року) та загальноосвітнього навчального закладу №219 м. Київа (довідка № 19/1 від 01.02.2007 року).

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечуються теоретичною та методологічною обгрунтованістю вихідних положень, використанням валідних та надійних взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки досліджуваних, порівняльним аналізом отриманих даних і здобутків інших досліджень, кількісним та якісним аналізом отриманих результатів, експериментальною перевіркою консультативно-розвивальної програми психологічного супроводу, використанням методів математичної статистики.

Апробація результатів дослідження проводилася у формі доповідей на Міжнародній науково-практичній конференції “Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології”, присвяченій 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д.Максименка (Київ, 17-18 грудня 2001р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень та перспективи” (Київ, 1-2 грудня 2003р.), Науково-практичній конференції “Людина – проект світу і смислу: життєтворчі орієнтири для освіти ХХI століття” (Харьків, 26-27 листопада 2004р.), регіональній науково-практичній конференції “Досягнення та проблеми в роботі психологічної служби м. Києва” (Київ, 20 травня 2004р.), звітній науково-практичній конференції Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України “Теорія і практика освіти в умовах Європейської інтеграції” (Київ, 13-14 березня 2006р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Генеза буття особистості”, присвяченій ювілею наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д.Максименка (Київ, 18-19 грудня 2006р.), педагогічних радах загальноосвітнього навчального закладу №219 (2003-2004рр.), Київської гімназії “Академія” (2004-2007рр.), засіданнях відділу психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (2004-2007рр.).

Публікації. Основний зміст роботи відображено у 8 наукових одноосібних статтях, з яких 4 статті опубліковано у фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України, 2 статті у збірнику наукових праць і 2 статті у збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертації складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (230 найменувань, з яких - 20 іноземною мовою), 4 додатків на 24 сторінках. Робота містить 21 таблицю на 19 сторінках, 3 рисунки на 3 сторінках. Загальний обсяг дисертаційної роботи - 212 сторінок машинописного тексту; основний зміст дисертації викладено на 170 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, сформульовано гіпотезу; названо методи та експериментальну базу; висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи, наведені дані про апробацію та впровадження здобутих результатів, їх надійність та вірогідність.

Перший розділ “Теоретичний аналіз проблеми самоактуалізації особистості у старшому шкільному віці як умови профільного навчання” складається з трьох підрозділів.

У першому підрозділі визначено сутність поняття самоактуалізації особистості учнівської молоді у сучасній психології та педагогіці. Провідні психологи і психотерапевти гуманістичного та екзистенційного напрямків вважають, що самоактуалізація виступає системотвірним чинником, який сприяє розвитку і реалізації особистісного потенціалу людини.

Про внутрішній потенціал людини, що самореалізується, самоактуалізується, говорили багато дослідників – С.Л.Рубінштейн (“динамічна тенденція”); В.М.Мясищев (“домінуюче відношення”); Б.Г.Ананьєв (“основна життєва спрямованість”); К.Роджерс (“тенденція до самоактуалізації”); А.Маслоу (“потреба в самоактуалізації”); В.Франкл (“сенс життя”); К.Юнг (“енергетична концепція психічної субстанції”). У філософсько-психологічному та культурологічному аспектах поняття самоактуалізації розкривається у працях Г.О.Балла, І.А.Вітіна, Л.І.Антропової, в акмеологічному плані – у дослідженнях Б.Г.Ананьєва, А.А.Бодальова, А.А.Деркача, Н.В.Кузьміної та ін.

Ми розглядаємо самоактуалізацію особистості як складну структуровану систему взаємопов’язаних дій, через які актуалізується потенціал особистісних властивостей і здібностей учня, що формується в процесі навчання і виховання. Це комунікативні, мотиваційні, характерологічні, рефлексивні властивості, творчі інтелектуальні здібності особистості до діяльності, які актуалізуються нею в ході навчання за обраним профілем. Цінними для визначення сутнісних аспектів самоактуалізації є положення О.Г.Асмолова про те, що “самоактуалізація особистості – це самоздійснення і творення нових форм поведінки особистості”, а також характеристика Е.Шостромом таких сторін самоактуалізації, як орієнтація у часі, підтримка, самоповага, самоприйняття, спонтанність, сензитивность, синергія, прийняття агресії, уявлення про природу людини, пізнавальні потреби, контактність, креативность тощо. Важливим також є визнання В.В.Рибалкою як одного з психологічних механізмів самоактуалізації процесу екстеріоризації з такими її етапами, як стимулюючий, орієнтуючий, програмуючий, продукуючий, утверджуючий, що відповідають компонентам загальної структури діяльності – потребово-мотиваційному, інформаційно-пізнавальному, цілеутворюючому, операційно-результативному та емоційно-почуттєвому.

Запропонована В.В.Рибалкою загальна схема діяльності визначає послідовність етапів самоактуалізації і може бути використана для структурування її діяльнісних параметрів, представлених у тесті самоактуалізації Е.Шострома (САТ) (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Структура компонентів діяльності та відповідних до них параметрів самоактуалізації особистості за Е.Шостромом

№ | Компоненти діяльності (екстеріоризації) | Параметри самоактуалізації

за шкалами САТ

І | Потребово-мотиваційний компонент

(стимулюючий). | Шкала пізнавальних потреб (Cog).

ІІ |

Інформаційно-пізнавальний компонент

(орієнтуючий). | Шкала ціннісних орієнтацій (SAV).

Шкала орієнтації у часі (Тс).

Шкала сензитивності до себе (Fr).

Шкала контактності (С).

Шкала уявлень про природу людини (Nc).

ІІІ | Цілеутворюючий компонент

(програмуючий). | Шкала гнучкості поведінки (Ех).

Шкала спонтанності (S).

Шкала синергії (Sу).

IV | Операційно-результативний компонент

(продукуючий). | Шкала підтримки (I).

Шкала креативності (Сr).

V | Емоційно-почуттєвий компонент

(утверджуючий). | Шкала самоповаги (Sч).

Шкала самоприйняття (Sа).

Шкала прийняття агресії (А).

У другому підрозділі розглядаються психологічні чинники та бар’єри процесу самоактуалізації школярів у профільному навчанні в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах, проведено психологічний аналіз стану шкільної освіти в контексті досліджувальної проблеми.

Сучасне профільне навчання розуміється як планомірна, диференційована, професійно орієнтована діяльність педагогів та учнів, яка спрямована на опанування учнями системою профільно-професійних знань, умінь, навичок, здібностей. Профільне навчання сьогодні, з одного боку, сприяє і спирається на самоактуалізацію особистості учня, оскільки реалізує прагнення старшокласників до більш глибокого професійного самовизначення. З іншого боку, оскільки профільне навчання втілюється здебільшого формально і тому не використовує повною мірою своїх можливостей, то доцільним є пошук додаткових психолого-педагогічних шляхів використання його “самоактуалізуючих” можливостей.

У ході проведення пілотажного анкетування з вивчення думки 160 педагогів і психологів шкіл Святошинського району м.Києва щодо забезпечення сприятливих умов для формування здатності особистості старшокласників до самоактуалізації в процесі профільного навчання, були визначені зовнішні чинники, які сприяють або заважають формуванню здатності учнів до самоактуалізації.

Серед сприятливих умов - загальна концепція організації роботи з інтелектуального розвитку учнівської молоді, створення загальноосвітньою школою необхідних умов для розкриття потенційних здібностей дитини, належне методичне та технічне оснащення учбового закладу, використання творчого підходу, інноваційних технологій, індивідуальний підхід до особистості кожного учня. Однак, на шляху особистісного зростання і самоактуалізації існують об’єктивні та суб’єктивні перешкоди, так звані бар’єри самоактуалізації. Серед внутрішніх бар’єрів на шляху особистості до самоактуалізації виділено наступні: низький рівень здатності до спілкування, слабка, фрагментарна мотивація, або, навпаки, занадто інтенсивна, наявність пасивних, гальмуючих рис характеру, амбівалентність почуттів, несформованість Я-концепції, навичок самопізнання, самореалізації, певні психологічні захисти, консерватизм системи знань, негнучкість світогляду, відсутність цілісної системи цінностей, психодинамічна неконгруентність рис особистості щодо типу темпераменту.

Проведений теоретичний аналіз проблеми та виявлення психологічних чинників і бар’єрів процесу самоактуалізції в умовах профільного навчання дає змогу визначити методологічний підхід до її дослідження.

У третьому підрозділі обгрунтовується методологічний підхід до вивчення та розвитку здатності старшокласників до самоактуалізації особистості як чинника профільного навчання. Як такий запропонований особистісно-самоактуалізуючий підхід, основними принципами якого виступають:

1. Принцип усвідомлення учнем потреби та мотиваційно-смислового значення самоактуалізації свого особистісного потенціалу в умовах профільного навчання.

2. Принцип самопізнання, вивчення й оцінки старшокласником власного особистісного потенціалу, що втілюється в процесі самоактуалізації.

3. Принцип цілеспрямованої, планомірної, через творчий проект самоактуалізації особистісного потенціалу учня у навчальній та творчій діяльності за певним профілем.

4. Принцип операціоналізації та продуктивності процесу самоактуалізації старшого школяра, пошуку засобів втілення особистісного потенціалу у певному результаті навчальної діяльності.

5. Принцип особистісного та суспільного емоційно-почуттєвого утвердження процесу і результатів особистісної самоактуалізації учня в інноваційних видах профільного навчання.

Зазначений підхід та його принципи дозволяють намітити основні лінії дослідження процесу самоактуалізаії особистості старшокласників як умови профільного навчання:

а) в основу розуміння, психодіагностики та розвитку здатності учнів до самоактуалізації покладається вивчення особистісного потенціалу учня, як системи його особистісних здатностей;

б) перспективними формами самоактуалізації особистісного потенціалу старшокласників і водночас шляхом удосконалення профільного навчання доцільно вважати інноваційну діяльність учнів, зокрема, підготовку профільних науково-дослідницьких робіт до захисту у Малій академії наук;

в) формування і розвиток здатності старшокласників до самоактуалізації в умовах профільного навчання доцільно здійснювати у спеціально організованій особистісно-самоактуалізуючій підготовці старшокласників, що передбачає здійснення психологічного супроводу процесу самоактуалізації в інноваційній формі профільного навчання.

У другому розділі “Експериментальне вивчення індивідуально-психологічних особливостей прояву у старшокласників здатності особистості до самоактуалізації як умови профільного навчання” містяться три підрозділи.

У першому підрозділі обгрунтовано процедуру і методику емпіричного дослідження здатності старшокласників до самоактуалізації як умови профільного навчання згідно з методологічним підходом та його принципами.

Процедура констатувального експерименту передбачала:

а) психодіагностику здатності особистості до самоактуалізації за допомогою самоактуалізуючого тесту Е.Шострома;

б) визначення ступеня розвинутості у старшокласників основних особистісних властивостей (комунікативних та організаційних схильностей, спрямованості, типів акцентуацій характеру, академічної успішності навчання за профілями, психофізіологічних особливостей) за допомогою відповідних методів (методика Б.О.Федоришина і В.В.Синявського “КОС-2”; “Ціннісні орієнтації” М.Рокича; “Орієнтаційна анкета” Б.Басса; модифікований опитувальник для ідентифікації типів акцентуацій характеру О.Є.Лічко-С.І.Подмазіна; аналіз навчальних оцінок учнів за профільними дисциплінами за рік; методика об’єктивного визначення типу темпераменту за Б.Й.Цукановим) та їх порівняння у двох групах учнів – які здійснювали профільне навчання за традицийною формою та які були додатково залучені до інноваційної форми профільного навчання – підготовки профільних науково-дослідницьких робіт з психології до конкурсу в Малій академії наук України;

в) вивчення за допомогою кореляційного аналізу взаємозв’язку здатності старшокласників до самоактуалізації з проявами вказаних особистісних властивостей;

г) узагальнення результатів констатувального експерименту та розробка на цій основі психологічної карти потенціалів учня та структурно-функціональної моделі формування здатності особистості учня до самоактуалізації як умови профільного навчання.

У другому підрозділі аналізуються результати емпіричного вивчення здатності старшокласників до самоактуалізації як умови профільного навчання, здобуті на основі зазначеної процедури констатувального експерименту.

В експерименті взяло участь 280 учнів гімназії “Академія”, серед них: 120 учнів 10-х класів та 160 учнів 11-х класів, які навчалися за гуманітарним, природничим та фізико-математичним профілями.

Вивчення здатності старшокласників до самоактуалізації у зіставленні з середніми профільними оцінками засвідчило наступне:

Псевдовисокий рівень самоактуалізації (в діапазоні 61-80 балів) виявлено у 5,9% учнів 10-х класів, йому відповідає середня за трьома профілями (гуманітарним, природничим, фізико-математичним) оцінка – 8,8 балів (середня оцінка).

Високий рівень самоактуалізації (в діапазоні 55-60 балів) виявлено у 18,1% учнів, їх середня профільна оцінка – 10,2 балів (висока оцінка).

Середній рівень самоактуалізації (в діапазоні 45-54 балів) показали 20,7% учнів, їх середня профільна оцінка – 9,5 балів (середня оцінка).

Низький рівень самоактуалізації (в діапазоні 40-44 балів) властивий 55,3% учнів, середня профільна оцінка – 8,3 бали (середня оцінка).

Здатність до самоактуалізації (якщо брати до уваги високий і середній рівні її прояву) діагностовано у 38,8% учнів 10-х класів, а нездатність до самоактуалізації (псевдовисокий і низький її рівні) – у 61,2% учнів цих класів.

Псевдовисокий рівень самоактуалізації виявлено у 4% учнів 11-х класів, йому відповідає середня профільна оцінка 9,1 балів.

Високий рівень самоактуалізації – у 27,5% учнів цих класів, із середньою профільною оцінкою в 10,8 балів.

Середній рівень самоактуалізації – у 35% учнів 11-х класів, із середньою профільною оцінкою в 9,6 балів.

Низький рівень самоактуалізації – у 33,5% учнів цих класів, із середньою профільною оцінкою в 8,5 балів. Здатність до самоактуалізації діагностована у 62,5% учнів 11-х класів, а нездатність – у 37,5% учнів цих класів. Отже, експериментальні дані свідчать про те, що здатність до самоактуалізації розвивається при переході з 10-го до випускного 11-го класу, що пов’язано з необхідністю майбутнього професійного самовизначення учнів, проте вона не властива усім 100% старшокласників. При цьому високий рівень здатності до самоактуалізації визначає високий рівень успішності профільного навчання. І навпаки, дворічний досвід професійного самовизначення в процесі профільного навчання підвищив здатність старшокласників до самоактуалізації на 61,1%. Кількість учнів, здатних до самоактуалізації, збільшилася на 23,7%.

У ході констатувального експерименту вивчався рівень розвинутості компонентів самоактуалізації (за шкалами тесту САТ Е.Шострома) у групі учнів, що опановують традиційну форму профільної підготовки та у групі учнів, додатково залучених до інноваційної форми профільної підготовки, тобто до виконання профільних науково-дослідницьких робіт в Малій академії наук (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Кількісні показники параметрів самоактуалізації (СА)

у відповідності до компонентів діяльності в ході констатувального експерименту

Компоненти діяльності

як основа диференціації здатності

учнів до параметрів СА | Параметри СА за шкалами САТ

Е.Шострома |

Учні, що вчаться за традиційною формою

профільного

навчання

(N=180)

навчання (N=180)

навчання

ии навчання | Учні, додатково задучені до

інноваційної форми

профільного навчання

(N=100)

? | ? | ? | ?

Потребово-мотиваційний

мотиваційниймотиваційний | Пізнавальні потреби

Te | 4,50 | 1,84 |

5,46 |

2,22

Інформаційно-

пізнавальний | Ціннісні орієнтації | 8,30 | 2,81 | 12,54 | 2,70

Орієнтація у часі | 5,95 | 2,51 | 9,00 | 2,61

Сензитивність до себе | 5,10 | 1,92 | 6,69 | 1,52

Контактність | 7,55 | 2,25 | 10,85 | 3,01

Уявлення про людину |

4,80 | 1,54 | 6,31 | 1,55

Цілеутворюючий | Гнучкість поведінки | 9,35 | 2,83 | 11,15 | 2,90

Спонтанність | 4,15 | 2,00 | 8,15 | 2,19

Синергія | 2,90 | 1,21 | 3,62 | 1,17

Операційно-

результативний | Підтримка | 36,15 | 8,45 | 48,15 | 7,04

Креативність | 4,90 | 1,20 | 7,46 | 1,86

Емоційно-

почуттєвий |

Самоповага | 5,10 | 1,92 | 8,38 | 2,26

Самоприйняття | 7,85 | 3,36 | 11,77 | 2,45

Прийняття агресії | 6,65 | 2,03 | 8,54 | 1,61

Середня оцінка у балах за профілями навчання. |

Гуманітарний | 9,2 | 10,8

Природничий | 8,6 | 10,3

Фізико-математичний | 8,9 | 9,8

? – середнє арифметичне оцінок;

? - стандартне відхилення.

Аналіз табличних даних засвідчує значно вищий рівень прояву компонентів самоактуалізації у групах учнів, які були додатково залучені до інноваційної форми профільної підготовки, у порівнянні з середніми показниками групи учнів, що опановують традиційний тип профільного навчання.

Показовим виявився той факт, що учні, які опановують гуманітарний профіль, мають більш високий рівень прояву здатності до самоактуалізації, ніж ті, які опановують природничий та фізико-математичний профілі. Враховуючи те, що до гуманітарного профілю входить спецкурс з психології, можна зробити висновок, що психологізація профільного навчання є одним із шляхів розвитку здатності учнів до самоактуалізації.

Для встановлення взаємозв’язку між параметрами здатності учнів до самоактуалізації та основними властивостями їх особистості, застосовувався метод кореляційного аналізу. Коефіціент кореляції розраховувався за формулою К.Пірсона з використанням програми Microsoft Excel.

Виявилося, що високий та середній рівень розвитку в учнів комунікативних і організаційних схильностей є фактором, що сприяє підвищенню рівня самоактуалізації учнів (кореляційний зв’язок між рівнем прояву комунікативних схильностей та “креативністю”, як параметром самоактуалізації, дорівнює r=0,66 при p?0,05; між рівнем прояву організаційних схильностей та “гнучкістю поведінки”, як параметром самоактуалізації, r=0,86 при p?0,05). Низький рівень розвитку комунікативних і організаційних схильностей учнів властивий для старшокласників з низьким рівнем прояву здатності до самоактуалізації.

Був виявлений високий кореляційний зв’язок між спрямованістю на себе, як особистісною властивістю, та “сензитивністю до себе”, як параметром самоактуалізації, (r=0,65 при p?0,05); між спрямованістю на справу, як особистісною властивістю, та “креативністю,” як параметром самоактуалізації (r=0,55 при p?0,05).

Дослідження кореляційного зв’язку між проявами акцентуацій характеру та рівнем здатності учнів до самоактуалізації свідчить про: високий ступінь взаємозв’язку між демонстративним, гіпертимним типами акцентуацій та здатністю до самоактуалізації учнів (кореляційний зв’язок між “працездатністю”, як провідною рисою характеру цих типів акцентуацій та “пізнавальною потребою”, як параметром самоактуалізації, дорівнює r=0,49, p?0,05). Зворотній кореляційний зв’язок між “агресивністю”, як проявом провідної риси характеру цих типів акцентуацій, та “гнучкістю поведінки”, як параметром самоактуалізації, дорівнює r=-0,82, p?0,01; між “амбіційністю”, як проявом типової риси характеру цих акценту атів, та “контактністю”, як параметром самоактуалізації, дорівнює r=-0,65, p?0,05.

Середній рівень розвитку здатності до самоактуалізації мають учні із циклоїдним, астено-невротичним типами акцентуацій. Для цих типів був отриманий зворотній кореляційний зв’язок між “тривожністю”, як типовою рисою характеру цих типів акцентуацій, та “гнучкістю поведінки”, як параметром самоактуалізації, (r= -0,62, p?0,05). Відомо, що саме ці типи акцентуацій характеризуються слабкою працездатністю, схильністю до перевтоми, підвищеним рівнем тривожності, повільним темпом діяльності. Низький рівень самоактуалізації виявляють учні із лабільним, сензитивним, тривожно-педантичним, інтравертованим, збуджувальним типами акцентуацій, що пояснюється наявністю внутрішньоособистісних дисгармоній, які потребують своєчасного усунення психологічними засобами.

Виявлено помітний кореляційний зв’язок (r=0,55 при p?0,05) між індексом самоактуалізації та показниками академічної успішності навчання учнів за трьома профілями. Чим вище здатність учня до самоактуалізації, тим вище рівень його успішності. І, навпаки, низький рівень здатності учня до самоактуалізації детермінує низький рівень академічної успішності профільного навчання.

Високий рівень самоактуалізації та високі показники профільного навчання демонструють учні із сангвіноїдним типом темпераменту, що пояснюється психофізіологічними властивостями цього типу, а саме: сильним типом нервової системи, високою працездатністю, рухливістю.

Середній рівень прояву самоактуалізації та академічної успішності властивий для представників холероїдного і флегматоїдного типів темпераменту. Це пояснюється певною дезорганізованістю, некерованістю емоцій і поведінки холериків та повільним темпом діяльності флегматиків. Такі учні потребують психологічної підтримки на всіх етапах профільного навчання.

Низький рівень здатності до самоактуалізації і, відповідно до цього, низький рівень академічної успішності мають представники меланхолоїдного та врівноваженого типів темпераменту.

Результати констатувального експерименту дають підстави для розробки психологічної карти потенціалів самоактуалізованої особистості та структурно-функціональної моделі формування у старшокласників здатності особистості до самоактуалізації як умови профільного навчання.

У третьому підрозділі представлені психологічна карта потенціалів особистості учня, що самоактуалізується, яка включає в себе 125 властивостей і здібностей, сукупність яких являє собою єдину психологічну здатність особистості учня до самоактуалізації як умову профільного навчання.

На основі врахування особистісно-самоактуалізуючого підходу, результатів констатувального експерименту та психологічної карти потенціалів самоактуалізованої особистостї, які свідчать про необхідність психологізації профільного навчання та виявлення і використання можливостей саме інноваційної його форми як найбільш перспективної, запропоновано й обгрунтовано структурно-функціональну модель формування у старшокласників здатності особистості до самоактуалізації як умови виконання ними профільних науково-дослідницьких робіт за програмою їх участі у Малій академії наук – за умов психологічного супроводу процесу самоактуалізації учнів психологом. Ця модель зображена на рис. 1.

Модель складається з трьох рівнів. Перший базовий концептуальний рівень передбачає врахування психологом і учнем загальної структури діяльності, що складається з п’яти зазначених вище компонентів. Другий рівень відображає логіку супроводжувальної діяльності психолога з організації і підтримки процесу самоактуалізації особистості як умови виконання учнями самостійних профільних

3-й рівень: Самостійна науково-дослідницька діяльність учня

Визначення учнем проблеми, теми,

задуму науково-дослідницької

роботи. | Пошук учнем інформації, вивчення та обробка наукових джерел,

рефлексія потенціалу власної особистості. |

Постановка учнем мети, конкретних завдань, складання програми

науково-дослідницької роботи. |

Проведення учнем дослідження, оформлення його результатів у вигляді

звіту про науково-дослідницьку роботу. | Особистісно та суспільно значуща

презентація, захист

та емоційно-почуттєве

утвердження досвіду

науково-дослідницької роботи в МАН.

2-й рівень: Супроводжувальна діяльність психолога

Організаційно-мотиваційне консультування і психодіаг-

ностика. Стимулю-

вання потребово-мотиваційних елементів СА учнів. | Психологічна просвіта і консульту-

вання.

Орієнтація в інформаційно-пізнавальних елементах СА учня. | Розвивально-

програмуюче консультування

і корекція.

Програмування цілеутворюючих елементів СА учня. | Операційно-результативне консультування.

Актуалізація в учня операційно-результативних елементів СА. | Емоційно-презентуюче консультування

і тренінг.

Утвердження емоційно-почуттєвих елементів СА учня.

1-й рівень: Концептуальна основа психологічного супроводження самостійної роботи учня

Потребово-мотиваційний

компонент діяльності учня і психолога. | Інформаційно-пізнавальний

компонент. | Цілеутворюючий

компонент | Операційно-результа-тивний

компонент. | Емоційно-почуттєвий

компонент діяльності учня і психолога.

Рис. 1. Структурно-функціональна модель формування у старшокласників здатності до самоактуалізації в ході інноваційної профільної підготовки НДР з психології до конкурсу в МАН України (за умов психологічного супроводу з боку психолога).

науково-дослідницьких робіт. Третій рівень – власне здійснення учнем самостійної науково-дослідницької роботи та її підготовка до конкурсу в Малій академії наук.

Формування у старшокласників здатності особистості до самоактуалізації за цією моделлю здійснюється, таким чином, через самостійну роботу учнів та діяльность психолога з психологічного супроводу цієї роботи.

Третій розділ “Експериментальне формування у старшокласників особистісної здатності до самоактуалізації як умови профільного навчання” складається з трьох підрозділів.

У першому підрозділі наведена процедура формувального експерименту з розвитку здатності гімназистів до самоактуалізації у процесі підготовки та захисту

профільних науково-дослідницьких робіт з психології в Малій академії наук. Формувальний експеримент проводився на базі гімназії “Академія”. Були визначені експериментальна та контрольна групи учнів. В експериментальну групу увійшли 20 учнів старших класів, які у 2005-2007 роках самостійно виконали та захистили, за психологічного супроводу, науково-дослідницькі роботи і зайняли призові (I, II, III) місця у конкурсі робіт з психології на районному, міському (по м.Києву) та республіканському турах. Відмітимо, що наукове (педагогічне) керівництво дослідницької роботи школярів здійснювалося здобувачем у сполученні з психологічним супроводом. У контрольну групу увійшли 46 учнів старших класів, які теж виконували науково-дослідницькі роботи, але наукове (педагогічне) керівництво ними здійснювалося без психологічного супроводу. Етапи формувального експерименту співпадають з послідовністю наведення 5 компонентів загальної схеми діяльності, що представлена на першому рівні структурно-функціональної моделі.

Як розвивально-супроводжувальні методи, ми використовували спеціально модифіковані для даної форми роботи засоби психологічної діагностики, просвіти, консультування, корекції, тренінгу тощо. Аналіз результатів констатувального етапу дослідження дозволив встановити, що інноваційна схема профільної підготовки через здійснення науково-дослідницьких робіт з психології у МАН забезпечує найвищий прояв самоактуалізації і тому створює перспективу удосконалення традиційної схеми профільної підготовки. Однак, при цьому потрібне відпрацювання спеціальної схеми психологічного супроводу процесу самоактуалізації особистості старшокласників як умови покращення цієї інноваційної форми профільного навчання.

У другому підрозділі представлено авторську консультативно-розвивальну програму психологічного супроводу процесу самоактуалізації старшокласників як умови виконання науково-дослідницьких робіт з психології в МАН. Ми визначаємо психологічний супровід процесу самоактуалізації учнів як такий вид діяльності психологічної служби, що забезпечує ефективний розвиток та самоактуалізацію особистісного потенціалу учнем як умови профільного навчання.

У відповідності з цим, розроблено алгоритм психологічного супроводу, що представлений у наступній формулі:

САу = ПМу + ІПу + ЦУу + ОРу + ЕПу > НДР учня.

ПСп = ПМп + ІПп + ЦУп + ОРп + ЕПп > засоби і результати психологічного супроводу САу.

Психологічний супровід здійснюється у відповідності до компонентів (етапів) процесу екстеріоризації, який визнається важливим психологічним механізмом СА:

ПМ -потребово-мотиваційний компонент (стимулюючий);

ІП – інформаційно-пізнавальний компонент (орієнтуючий);

ЦУ – цілеутворюючий компонент (програмуючий);

ОР – операційно-результативний компонент ( продукуючий);

ЕП – емоційно-почуттєвий компонент (утверджуючий).

Два взаємопов’язані види діяльності, які здійснюються обов’язково паралельно, позначені як: САу – самоактуалізація учня; ПСп – психологічний супровід психолога.

Реалізація консультативно-розвивальної програми психологічного супроводу базується на принципах паралельності, неперервності, фасилітації, конфіденційності, стимуляції творчої самодіяльності та продемонстрована у дисертації на прикладах виконання дослідницьких робіт з психології учнями з різними типами темпераменту – холероїдним, сангвіноїдним, меланхолоїдним, флегматоїдним – та певними комунікативними, мотиваційними, характерологічними, академічними властивостями особистості.

У третьому підрозділі проаналізовано результати перевірки консультативно-розвивальної програми психологічного супроводу здобувачем процесу самоактуалізації особистості в ході виконання учнями науково-дослідницьких робіт з психології у МАН.

Кількісна обробка результатів формувального експерименту дає підстави стверджувати, що середні значення показників самоактуалізації учнів в експериментальній групі значно виросли (? = 20,4%), тоді як в контрольній групі не виявлено помітних зрушень у прояві зазначених компонентів самоактуалізації за цей же період (? = 4,7%) (див. таблицю 3).

Таблиця 3

Кількісні показники самоактуалізації у старшокласників експериментальної та контрольної групи до (А) і після (Б) здійснення програми психологічного супроводу

Потребово-мотивацій

ний компонент | Інформаційно-пізнавальний компонент | Цілеутворюючий компонент | Операційно-результативн.компонент | Емоційно-почуттєвий компонент

Параметри САТ | Пізнавальні потреби | Ціннісні орієнтації | Орієнтація у часі | Сензитивн. до себе | Контактність | Уявл. про людину | Гнуч.кість поведінки | Спонтанність | Синергія | Підтримка | Креативність |

Самоповага | Самоприйняття | Прийняття

агресії | Серед. значення

Експериментальна група (Nексп. =20)

А | 5,4 | 12,5 | 9,0 | 6,6 | 10,8 | 6,3 | 11,1 | 8,1 | 3,6 | 48,1 | 7,4 | 8,3 | 11,7 | 8,5 | 11,2

Б | 6,5 | 15,1 | 10,9 | 7,9 | 13 | 7,6 | 13,4 | 9,8 | 4,3 | 58,2 | 8,9 | 10 | 14,1 | 10,2 | 13,5

?% | 20,4 | 20,8 | 21,1 | 19,6 | 20,3 | 20,6 | 20,7 | 20,9 | 19,4 | 20,9 | 20,2 | 20,4 | 20,5 | 20 | 20,4

Контрольна група (Nконтр. =46)

А | 4,5 | 8,3 | 5,9 | 5,1 | 7,5 | 4,8 | 9,3 | 4,1 | 2,9 | 36,1 | 4,9 | 5,1 | 7,8 | 6,6 | 8,0

Б | 5,1 | 8,5 | 6,9 | 5,2 | 7,4 | 5,1 | 10,3 | 3,8 | 2,9 | 37 | 5,2 | 5,7 | 7,7 | 6,9 | 8,4

?% | 13,3 | 2,4 | 16,9 | 1,9 | -1,3 | 6,2 | 10,7 | -7,3 | 0 | 2,4 | 6,1 | 11,7 | -1,2 | 4,5 | 4,7

Результати порівняльного аналізу підтвердили основну гіпотезу дослідження, що формування у старшокласників здатності до самоактуалізації визначає ефективність інноваційних форм профільного навчання. При аналізі кількісних даних щодо учнів експериментальної групи, яка складалася з переможців конкурсу МАН з психології, було визначено, що здійснення психологічного супроводу виконання науково-дослідницьких робіт цих старшокласників сприяє формуванню здатності особистості учнів до самоактуалізації, що водночас виступає як умова кращого виконання профільних НДР.

Конкретним виявом ефективності психологічного супроводу є отримання старшокласниками призових місць на районному, міському та республіканському етапах конкурсу науково-дослідницьких робіт з психології у +МАН (див. таблицю 4). Більш того, всі призери конкурсу МАН після закінчення гімназії поступили до вищих навчальних закладів на спеціальність “Психологія”.

Таблиця 4

Якісні показники результатів втілення програми психологічного супроводу в процесі виконання учнями науково-дослідницьких робіт з психології в МАН

№ | П. І. | Клас | Профіль | Успіш-ність

профільн.

навчання | СА (бали)

на

початку

роботи | СА (бали)

в кінці

роботи | Місця

серед переможців (2005-2007рр.)

Районний

тур | Міський

тур | Респуб-лікансь-кий тур

1. | Г.А. | 11 | Природ. | 11 | 55,4 | 60 | I | I | III

2. | А.О. | 11 | Гуманіт. | 10,9 | 56 | 59 | I

3. | Ч.І. | 11 | Гуманіт. | 9,8 | 54 | 58 | I

4. | Н.А. | 10 | Гуманіт. | 10 | 50 | 58 | I

5. | К.О. | 11 | Гуманіт. | 11 | 50 | 57 | II | III

6. | М.Я. | 11 | Гуманіт. | 10 | 52,5 | 57 | II | II

7. | Р.К. | 11 | Гуманіт. | 9,5 | 53 | 56 | II

8. | С.І. | 10 | Гуманіт. | 10,5 | 45 | 56 | II

9. | К.І. | 9 | Гуманіт. | 9,9 | 48 | 56 | II

10. | Г.Д. | 9 | Гуманіт. | 8,9 | 46 | 54 | II

11 | Я.С. | 11 | Гуманіт. | 10 | 50 | 55 | III | III

12. | Б.Ю. | 11 | Гуманіт | 9,7 | 41 | 54 | III

13. | Ч.М. | 10 | Гуманіт. | 8,9 | 45 | 53 | III

14. | Б.Ю. | 11 | Гуманіт. | 9,7 | 41 | 54 | III

15. | В.М. | 11 | Гуманіт. | 10 | 49,8 | 55 | III | II

16. | М.О. | 9 | Фіз-мат. | 8 | 41,3 | 46 | III

17. | Д.В. | 11 | Природ. | 9 | 42,2 | 46 | IV

18. | Н.А. | 9 | Природ. | 8 | 40,4 | 66 | IV

19. | Ч.О. | 11 | Фіз-мат. | 10 | 46 | 50 | IV

20. | Г.Д. | 9 | Гуманіт. | 9 | 40,2 | 45 | V

За нашим припущенням, вибір і опанування учнями експериментальної групи професії психолога може пояснюватися тим, що самоактуалізація особистості найкраще визначає успішність діяльності людини саме в психології, а через психологію – в інших видах професійної діяльності.

Отже, підвищення рівня самоактуалізації учнів на основі психологічного супроводу детермінує підвищення рівня академічної успішності старшокласників, тобто виступає важливою умовою ефективного здійснення профільного навчання. Водночас можна припустити, що існує зворотній зв’язок між певним профілем навчання учня і видом професійної діяльності людини та рівнем самоактуалізації особистості. Гуманітарний профіль, який включає психологію, є більш сприятливим для розвитку і прояву самоактуалізації особистісного потенціалу людини.

У третьому підрозділі подано обгрунтування напрямків удосконалення профільного навчання старшокласників на основі