ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

ШАПОВАЛОВ БОРИС БОРИСОВИЧ

УДК 159.928.22:316.46

ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ДОСЯГНЕННЯ УСПІХУ

У СПОРТИВНО ОБДАРОВАНОЇ МОЛОДІ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Івано-Франківськ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Академії управління МВС

Науковий керівник кандидат психологічних наук, доцент

Бажанюк Валентина Станіславівна,

Київський національний університет

внутрішніх справ, доцент кафедри

психологічних дисциплін

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, доцент

Мойсеєнко Лідія Анатоліївна,

Івано-Франківський національний технічний

університет нафти і газу,

професор кафедри вищої математики

кандидат психологічних наук, доцент

Литвин-Кіндратюк Світлана Данилівна,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, доцент кафедри педагогічної та вікової психології

Захист відбудеться “5” грудня 2007 р. об 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.04 в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Т.Г.Шевченка, 79.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Т.Г.Шевченка, 79.

Автореферат розіслано “ 5” листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.Д.Белей

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Демократичні принципи розвитку суспільства, прихильність яким демонструє Українська держава, відкривають не лише широкі можливості для реалізації особистості, а й висувають нові вимоги до неї, зокрема розвитку її творчого потенціалу. В зв’язку з цим перед психологічною наукою постає низка важливих завдань, пов’язаних з пошуком шляхів формування творчої особистості.

Аналіз літератури свідчить про те, що окремі аспекти проблеми обдарованості були і залишаються предметом уваги багатьох дослідників (А.Біне, Т.Гарднер, Дж.Гілфорд, Д.Гоулман, В.Дружинін, О.Матюшкін, Р.Стернберг, Т.Сімон, Е.Торндайк, В.Шадриков, Р.Пономарьова, О.Яковлєва та ін.). Багато науковців вивчали обдарованість через її складові (соціальний інтелект, емоційний інтелект, креативність, організаційні здібності), підкреслюючи, що саме вони є провідними детермінантами у досягненні успіху. Психологічні характеристики обдарованості розглянуто в дослідженнях Г.Костюка, В.Моляко, Дж.Рензулі, Н.Лейтеса, С.Рубінштейна, Б.Тєплова, П.Торренса, та ін. Особливості спортивної обдарованості відображено в комплексних дослідженнях таких авторів, як В.Алабін, Л.Волков, Б.Кретті, В.Платонов, К.Сахновський, В.Філін та ін.

В межах психологічного забезпечення розвитку спортивної обдарованості особливої актуальності набувають питання вивчення мотивів, що зумовлюють вибір спортивної діяльності та її реалізацію. Загальні аспекти проблеми мотивації досліджувалися такими вченими, як М.Алдерман, М.Алексєєва, В.Асєєв, В.Бажанюк, Г.Балл, Л.Божович, М.Боришевський, В.Вілюнас, Р.Десі, С.Занюк, Г.Костюк, О.Леонтьєв, М.Магомет-Емінов, С.Максименко, А.Маркова, А.Маслоу, Т.Матис, М.Матюхіна, С.Москвичов, А.Орлов, В.Рибалка, Б.Розен, Х.Хекхаузен, П.Якобсон та ін.

Чимало досліджень присвячено вивченню мотивації досягнення успіху (Дж.Аткінсон, Б.Вайнер, К.Двек, Д.Макклелланд, Дж.Роттер, Ф.Хайдер та ін.).

Зазначені дослідження є досить вагомим внеском в психологічну теорію. Проте ступінь дослідженості психологічних засад організації процесу формування мотивації досягнення успіху у спортивно обдарованої молоді до цього часу не були предметом спеціального наукового вивчення, що й зумовило вибір теми дослідження “Формування мотивації досягнення успіху у спортивно обдарованої молоді”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах тематики пріоритетних напрямів фундаментальних і прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2004-2009 рр. (наказ МВС України №755 від 17.05.2004 р.), Плану конструкторських та науково-дослідних робіт Академії управління МВС України на період 2006-2009 рр. та лабораторії психології творчості Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (державний реєстраційний номер 1964U006943). Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні Вченої ради Київського юридичного інституту КНУВС (протокол № 15 від 28.11.2005 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 5 від 22.05.2007 р.).

Об'єкт дослідження - мотиваційна сфера спортивно обдарованої молоді.

Предмет дослідження - формування мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді.

Мета дослідження – виявити і описати психолого-педагогічні умови розвитку мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді.

Згідно з поставленою метою було визначено такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати та узагальнити результати досліджень особливостей мотивації досягнення успіху та феномену спортивної обдарованості.

2. Здійснити аналіз психологічних чинників, які впливають на розвиток мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді та визначити показники їх суб’єктивної значущості.

3. Розробити комплекс методів дослідження мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді.

4. Виявити змістовно-динамічні відмінності у розвитку мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді.

5. Розробити та апробувати систему способів і засобів формування мотивації досягнення успіху в процесі підготовки спортивно обдарованої молоді.

Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослідження складали положення системно-стратегіальної концепції обдарованості (В.О.Моляко), трьохкомпонентної теорії інтелекту (Р.Стернберг), фундаментальні положення вчених про розвиток обдарованості (Дж.Гілфорд, Г.Костюк, С.Максименко, О.Матюшкін, Р.Пономарьова, Дж.Рензулі, Б.Теплов, П.Торренс та ін.).

Значну роль в осмисленні сутності творчих здібностей особистості відіграли роботи Дж.Аткінсона, А.Бандури, Т.Гордєєвої, С.Занюка, Д.Макклеланда, А.Маслоу, Р. де Чармса та ін. Прийняті до уваги результати комплексних досліджень спортивної обдарованості (Л.Волков, Д.Гоулд, Б.Кретті, Р.Пілоян, В.Платонов, Р.Уейнберг, В.Філін та ін.).

Для розв’язання поставлених завдань у роботі було використано такі методи:

а) теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація), що сприяло науково-теоретичному осмисленню отриманих даних;

б)  емпіричні: констатувальний та формувальний експерименти; психологічне тестування (проективна методика ТАТ; методика “Незакінчені речення” (адаптована Б.Б.Шаповаловим); спостереження, опитування анкетування, бесіди, тест вимірювання мотивації досягнення А.Мехрабіана (адаптована М.Ш.Магомет-Еміновим); тест “Що сприяє успішному тренуванню спортсмена?” (Б.Кретті); тест “Оцінки інтегративних якостей мотивації спортивної діяльності”; біографічний метод; контент-аналіз продуктів діяльності), на основі яких проаналізовано психологічні чинники, які впливають на розвиток мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді та доведено ефективність формувального експерименту;

в) методи статистичної обробки кількісних даних.

Організація та експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота проводилась у 3 етапи протягом 2005-2007 рр.

На першому етапі (2005 р.) вивчався стан розробки зазначеної проблеми в її теоретичному та прикладному аспектах. Було розкрито зміст поняття мотивація досягнення успіху, проаналізовано сучасні теоретико-методологічні підходи та напрями до вивчення феномену спортивно обдарована особистість.

На другому етапі (2006 р.) було проведено констатувальний експеримент, спрямований на встановлення рівня розвитку мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді та виявлення психологічних чинників, які впливають на його розвиток.

На третьому етапі (2007 р.) проводився формуючий експеримент, основним завданням якого була перевірка ефективності системи методичного забезпечення формування мотивації досягнення успіху в процесі підготовки спортивно обдарованої молоді. Отримані дані піддавались статистичному аналізу з використанням процедури знаходження t-критерію Стьюдента.

Різними видами дослідницько-експериментальної роботи було охоплено 115 спортсменів, які є слухачами, курсантами та студентами 1-5 курсів Академії управління МВС та Київського національного університету внутрішніх справ (віком від 17 до 25 років, з яких 78 чоловіків і 37 жінок).

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалася обґрунтованістю основних теоретико-методологічних положень роботи та використанням комплексу методів, адекватних предмету, меті та дослідницьким завданням; поєднанням кількісного і якісного аналізу емпіричних даних. Математична обробка даних і графічна презентація результатів здійснювались за допомогою комп’ютерного пакету статистичних програм SPSS (версія 11.0) та MS Excel.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше:

доведено можливість цілеспрямованого формування мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді шляхом урахування системи психолого-педагогічних чинників;

дістала подальшого розвитку діагностика психологічних особливостей спортивно обдарованої молоді шляхом включення до системи показників рівня розвитку мотивації досягнення успіху; психологічна теорія діяльності через визначення ролі мотивації досягнення успіху в спортивній діяльності обдарованої молоді;

розширено уявлення про психологічну характеристику обдарованості на основі виявлення психологічних детермінант розвитку спортивної обдарованості; про можливості застосування розвивального експерименту в формуванні спортивної обдарованості.

Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні необхідності подальшого вивчення психологічних механізмів прояву мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді, систематизації знань щодо спортивної обдарованості.

Набув подальшого розвитку категоріально-поняттєвий апарат педагогічної та вікової психології (уточнено показники мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді в контексті спортивної діяльності).

Уточнено дані про психологічні чинники, які детермінують розвиток мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді, про взаємозв’язок між системою психолого-педагогічних заходів щодо процесу формування мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді та успішністю її виступів на різноманітних спортивних змаганнях.

Теоретично обґрунтовано психолого-педагогічні заходи щодо процесу формування мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено та експериментально перевірено комплекс методик діагностування психологічних чинників, які мають вплив на розвиток мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді. Ці методики можна використовувати у роботі спортивних психологів, тренерів та практичній діяльності працівників правоохоронних органів. Розроблена в межах дисертаційного дослідження система психолого-педагогічних заходів щодо формування мотивації досягнення успіху спортивно обдарованої особистості сприятиме ефективній підготовці молоді до успішних виступів на різноманітних змаганнях, а також виконанню ними службових обов’язків працівників правоохоронних органів. Результати роботи можуть бути використані у лекційних курсах з дисциплін “Психологія спорту”, “Психологія обдарованості”, “Основи фізичної підготовки”.

Впровадження результатів дослідження. Матеріали дослідження впроваджені у навчально-виховний процес Академії управління МВС (довідка про впровадження №56/7-1060 від 29.10.2007 р.), Київського національного університету внутрішніх справ (довідка про впровадження №47/2-521 від 17.10.2007 р.), Міжнародної асоціації особистих охоронців (довідка про впровадження №416 від 25.08.2007 р.), систему підготовки військовослужбовців військової частини 3030 внутрішніх військ МВС України (довідка про впровадження №387 від 18.10.2007 р.), систему підготовки загону міліції особливого призначення МВС Республіки Саха (Росія) (довідка про впровадження №70/-1-256 від 12.08.2007 р.), систему підготовки спортсменів Українського Союзу Кікбоксінгу (довідка про впровадження №1921/1 від 01.09.2007 р.), учбово-тренувальний процес Загальноросійської федерації кікбоксінгу (довідка про впровадження №341 від 14.10.2007 р.).

Апробація результатів дисертаційної роботи. Результати дослідження, висновки роботи доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри вогневої та фізичної підготовки Академії управління МВС та кафедри психологічних дисциплін ФПП КНУВС, кафедри спеціальної фізичної підготовки Київського юридичного інституту МВС. Основні теоретичні та практичні результати дослідження представлялися на: Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Удосконалення фізичного виховання та спеціальної фізичної підготовки курсантів ВНЗ МВС України” (Івано-Франківськ, 2005), “Проблеми психосоматики в сучасній науці та практиці” (Харків, 2007); міжнародних науково-практичних конференціях: “Проблеми підготовки та вдосконалення професійної діяльності працівників міліції громадської безпеки” (Івано-Франківськ, 2006), “Проблемы и перспективы развития спортивних игр и єдиноборств в высших учебных заведениях” (Харьков-Белгогод-Красноярск, 2006), “Проблеми професійної підготовки особистих охоронців” (Київ, 2007), “Психологічні аспекти національної безпеки” (Львів, 2007), “Нові технології навчання: психологічні аспекти” (Київ, 2007), “Психологічні тренінгові технології у правоохоронній діяльності: науково-методичні та організаційно-практичні проблеми впровадження і використання, перспективи розвитку” (Донецьк, 2007), “Методологія та технології практичної психології в системі вищої освіти” (Київ, 2007), “XXI століття: Наука. Технологія. Освіта” (Мукачево, 2007), “Единоборство в современных условиях: образование, воспитание, тренировка” (Якутськ-Покровськ (Росія), 2007), “Нові технології підготовки особистих охоронців” (Сімферополь, 2007), “Перспективи розвитку взаємовідносин національних секцій МПА України й Ізраїлю та правоохоронних органів цих країн” (Київ, 2007).

Крім того, результати досягнень спортивно обдарованих курсантів та студентів представлені та визнані на чемпіонатах Світу з кікбоксінгу WPKA: Корфу (Греція, 2004), Ларнака (Кіпр, 2005), Лоутракі (Греція, 2006), Портокарас (Греція, 2007); чемпіонатах Європи з кікбоксінгу WPKA: Будапешт (Угорщина, 2003), Лоутракі (Греція, 2005), Севілья (Іспанія, 2006), Анапа (Росія, 2007); змаганнях Кубку Світу: Москва (Росія, 2004); Всесвітніх іграх з кікбоксінгу та бойових мистецтв Ларнака (Кіпр, 2005); чемпіонаті СНД: Харків (Україна, 2006); змаганнях чемпіонатів України, Кубків України, першостей України, чемпіонатів спортивних товариств “Динамо” та “Україна” (2004-2007 рр.); чемпіонатах Світу з самбо Салоніки (Греція, 2002); змаганнях чемпіонатів України, Кубків України, першостей України з самбо (2002-2007 рр.); Всесвітніх іграх поліцейських та пожежних: дзюдо (Індіанаполіс, США, 2001); чемпіонаті Світу з рукопашного бою: Фейтвіл (США, 1998); міжнародних турнірах з дзюдо та самбо (1990- 2002 рр.); чемпіонатах України з українського рукопашу (1998-2000 рр.); щорічних Всеукраїнських фестивалях козацьких бойових та традиційних мистецтв: Запоріжжя (Україна, 1997-2002 рр.); міжнародному фестивалі бойових мистецтв: Якутськ (Росія, 2007); практичних семінарах з руського бойового мистецтва (1993-2001 рр.); практичних семінарах з підготовки особистих охоронців, що проводяться Міжнародною асоціацією тілоохоронців (2005- 2007 рр.).

Публікації. Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження, його результати та висновки відображено у 30 наукових публікаціях, з яких 4 видруковано у фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України, 14 – тезах науково-практичних конференцій та 12 в інших наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (242 найменування) та додатків (7). Основний зміст дисертації викладено на 160 сторінках. Робота містить 11 таблиць та 28 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження розкрито її об’єкт і предмет, основну мету, завдання, подано теоретико-методологічні основи та методи. Сформульовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи. Представлено відомості про апробацію результатів дослідження та публікації за темою дисертації, її структуру та обсяг.

У першому розділі – “Теоретичні засади вивчення проблеми мотивації досягнення успіху у спортивно обдарованої молоді” - здійснено теоретичний аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми, висвітлено найважливіші методологічні положення, які складають основу різноманітних підходів до вивчення сутності мотивації досягнення успіху. Розглянуто проблематику обдарованості з позицій стратегіального підходу. Особливу увагу приділено аналізу взаємозв’язку між мотивацією досягнення успіху та спортивною обдарованістю.

У роботі розглянуто загальні аспекти проблеми мотивації (М.Алдерман, М.Алексєєва, В.Асєєв, Г.Балл, Л.Божович, М.Боришевський, В.Вілюнас, Р.Десі, С.Занюк, О.Колесник, Г.Костюк, О.Леонтьєв, С.Максименко, А.Маркова, А.Маслоу, Т.Матис, М.Матюхіна, С.Москвичов, А.Орлов, В.Рибалка, Б.Розен, Х.Хекхаузен тощо) та здійснено теоретичний аналіз проблеми мотивації досягнення успіху (Дж.Аткінсон, Б.Вайнер, К.Двек, Д.Макклелланд, Дж.Роттер, Ф.Хайдер та ін.).

В результаті вдалося виокремити та проаналізувати різні підходи, в межах яких здійснюється вивчення мотивації досягнення успіху: когнітивний, когнітивно-біхевіоріальний, інтегративний, соціокогнітивний та з позицій самодетермінації. Кожен з них проаналізовано як з точки зору теоретичних і практичних здобутків, так і з позиції виявлених методологічних проблем, які призводять до кризи в психології. В межах даної роботи надається особливе значення психологічному вивченню взаємозв’язку між мотивацією досягнення успіху та спортивною обдарованістю.

У контексті дослідження спортивної обдарованості розглянуто такі ключові поняття, як: здібності, обдарованість, талант, компетентність, креативність, спортивна обдарованість. Вивчення зазначених феноменів проводилося із урахуванням таких методологічних підходів, як: психометричний (Г.Айзенк, П.Вернон, Дж.Гілфорд, Дж.Томсон тощо), біологічний (М.Дакс, Дж.Леві, Р.Сперрі тощо), когнітивний (К.Спірмен, Н.Фрост, Е.Хант тощо) та системний (Х.Гарднер, Дж.Рензулі, Р.Стернберг тощо).

На підставі аналізу психологічної літератури (Г.Костюк, О.Матюшкін, В.Моляко, К.Платонов, Дж.Рензулі, Б.Тєплов та ін.) розкрито напрями, за якими здійснювалося вивчення обдарованості: як творчий процес (В.Моляко, О.Матюшкін), як здібності особистості (С.Рубінштейн, Б.Тєплов), як індивідуальна своєрідність задатків людини, які є внутрішньою умовою її здібностей (Г.Костюк). Теоретичний аналіз проблеми обдарованості показав, що в дослідженнях переважають психометричні підходи трактування цього феномену. В зв’язку з тим, що досліджуваними були спортивно обдаровані молоді люди, в роботі особливу увагу приділено комплексним дослідженням В.Алабіна, Л.Волкова, Б.Кретті, В.Платонова, К.Сахновського, В.Філіна та ін., а також тим напрямам, за якими здійснюється вивчення спортивної обдарованості: 1) розробка концептуальних вихідних положень щодо трактування даного феномену; 2) розкриття діагностичних засобів, спрямованих на виявлення спортивної обдарованості. У роботі підкреслено, що в дослідженнях недостатньо уваги приділяється вивченню динамічних особливостей мотивації у спортивно обдарованих осіб в умовах стихійного й керованого становлення їх особистості.

На основі аналізу літератури було визначено такі складові спортивної обдарованості: фізичні задатки до певного виду спортивної діяльності, рівень фізичної витривалості, тип нервової системи, швидкість сенсомоторних реакцій і просторово-часової та рухової координації.

У роботі підкреслено, що для мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді характерним є поєднання особистісних і ситуативних чинників, стилю діяльності тренера, привабливості виду спорту та реакції на перемоги або поразки, які й складають підґрунтя для створення системи психолого-педагогічних умов щодо цілеспрямованого формування мотивації досягнення успіху у спортивно обдарованої молоді. Також зроблено наголос на тому, що для досягнення високих успіхів спортивно обдарованою молоддю суттєвий вплив має одна із таких стратегій: розробка спеціальних планів, зосередження уваги, відпрацювання тренувань в ментальному плані, розробка детального плану участі у змаганнях, вміння керувати своїми психічними станами.

На підставі аналізу психологічної літератури та власного досвіду тренерсько-викладацької діяльності мотивацію досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді визначено як процес, спрямований на прагнення досягти спортивної та професійної компетентності, впевненості у досягненні успіху за допомогою прикладених зусиль.

У роботі розроблено систему формування мотивації досягнення успіху спортивно обдарованою молоддю, до якої увійшли такі компоненти: 1) формування домінуючих мотивів спортивної діяльності; 2) формування умінь постановки мети та планування спортивної діяльності, зокрема, досягнення результатів; 3) розвиток вмінь адекватно проявляти свої емоції та керувати ними.

Проведений аналіз феноменів мотивації досягнення успіху та спортивної обдарованості вимагають більш повного розкриття їх змісту на експериментальному матеріалі та виявлення психологічних механізмів мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді. За результатами теоретичного аналізу визначено вихідні позиції для створення методичної бази діагностування мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді, а також окреслено сукупність психолого-педагогічних заходів щодо її формування.

У другому розділі “Експериментальне дослідження мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді” – викладено загальну стратегію експериментального дослідження, обґрунтовано систему методичних прийомів і діагностичних методик для визначення рівнів сформованості мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді, а також критерії спортивної обдарованості. Представлений кількісний і якісний аналіз результатів експерименту з використанням методів математичної статистики.

На констатувальному етапі експериментального дослідження нами було здійснено оцінку рівня розвитку спортивної обдарованості. Реалізуючи дослідницький задум та вирішуючи поставлені завдання, ми застосували комплекс методик (див. табл. 1).

Таблиця 1

Методи виявлення мотивації досягнення успіху

у спортивно обдарованих студентів та курсантів

Компоненти мотивації досягнення успіху та спортивної обдарованості | Діагностичні методики

Мотиваційно-регулятивний |

1. ТАТ

2. Тест мотивації досягнення Мехрабіана

3. “Незакінчені речення”

Цільовий | 1. “Незакінчені речення”

Продуктивний |

1. Карта спостережень

2. Аналіз спортивних досягнень

Емоційно-поведінковий | 1. Карта спостережень

2. Оцінка інтегративних аспектів мотивації спортивної діяльності (Сагайдак С.С.)

Інтерпретація отриманих результатів показує, що у більшості респондентів групи А (експериментальна група) і групи В (контрольна група) виявлено середній рівень внутрішньої мотивації (в структурі мотивації досягнення успіху), відповідно 55,20% та 73,68% (див. табл. 2).

Таблиця 2

Рівні сформованості внутрішньої мотивації

спортивно обдарованої молоді (N=115)

Досліджувані | Рівні сформованості внутрішньої мотивації

Високий | Середній | Низький

чол. | % | чол. | % | чол. | %

Група А | 14 | 24, 15 | 32 | 55,20 | 12 | 20,65

Група В | 9 | 15,80 | 42 | 73,68 | 6 | 10,52

Привертає увагу до себе той факт, що досліджувані з високим і середнім рівнем внутрішньої мотивації наводили здебільшого семантичні категорії, які свідчили про те, що для них їх спортивна діяльність є життєво необхідною, приносить велике задоволення, насолоду, спонукає на досягнення нових спортивних успіхів. Такий результат пояснюється як переживання ними емоційно-мотиваційного стану “потоку” від улюблених занять спортом.

За результатами дослідження виявлено 3 рівні сформованості мотивації досягнення успіху в досліджуваних: високий, середній, низький (див. табл.3).

Таблиця 3

Рівні сформованості мотивації досягнення успіху (групи А та В) (N=115)

Досліджувані | Рівні сформованості мотивації досягнення

Високий | Середній | Низький

чол. | % | чол. | % | чол. | %

Група А | 7 | 12,07 | 13 | 22,41 | 38 | 65,52

Група В | 7 | 12,28 | 19 | 33,33 | 31 | 54,39

Встановлено, що переважно досліджувані групи А (65,52%) і групи В (54,39%) мають низький рівень сформованості мотивації досягнення. Свій успіх у змаганнях вони приписують обставинам і в них переважає негативне емоційне забарвлення. Досліджуваним із високим рівнем сформованості мотивації досягнення притаманні вміння долати перешкоди, потреба в досягненнях, позитивне очікування успіху, позитивний емоційний стан, що свідчить про наявність у них основних складових мотивації досягнення успіху.

Визначено рівні сформованості мотивації до спортивної діяльності: високий (14,30% у групі А та 10,54% у групі В), середній (82,25% у групі А та 87,70% у групі В), низький (3,45% у групі А та 1,76% у групі В). При цьому у досліджуваних із низьким рівнем мотивації до спортивної діяльності відсутня чітка система у виконанні намічених планів, характерні ситуативні прояви у вдосконаленні спортивної техніки, невміння керувати своїми емоціями, низька енергійність та нездатність реалізовувати намічений план досягнення мети за наявності перешкод.

Дослідження сформованості спортивної обдарованості показало наявність трьох рівнів: високий (15,52% у групі А та 9,54% у групі В), середній (51,72% у групі А та 61,90% у групі В), низький ( 32,76% у групі А та 28,56% у групі В). При цьому виявлено, що для кожного рівня спортивної обдарованості характерні певні якості. Так, на підставі аналізу здобутих спортивних досягнень з’ясовано, що серед респондентів групи А немає жодного, який би брав участь хоча б раз у спортивних змаганнях і зайняв би призове місце. А, отже, жоден з них не має чітких уявлень про те, як зовнішні обставини впливають на виступ під час змагань, тобто не відчув на собі їх руйнівний вплив. Подібні дані виявлено й в групі В (у 54 чол. із 57 чол. відсутній досвід виступу на спортивних змаганнях).

Таким чином, можна стверджувати, що виокремлення в структурі спортивної обдарованості досліджуваних загальних та індивідуальних відмінностей надає можливість виявити характерні ознаки найбільш перспективних осіб, що матиме позитивний вплив на обрання ефективних способів підготовки спортивно обдарованих курсантів та студентів.

Третій розділ – “Психолого-педагогічні умови формування мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді” – містить виклад основних результатів емпіричного дослідження.

У розділі описано розроблену систему формування мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованих курсантів та студентів, метою якої є: формування синдрому досягнень, самоаналіз своїх дій, спортивної майстерності, мотиваційних ознак, вироблення оптимальної тактики постановки і досягнення цілей спортивної кар’єри і майбутньої професійної діяльності, створення індивідуального стилю рухів і поведінки, розвиток сміливості та гнучкості у ситуаціях невизначеності та формування високих адаптативних можливостей.

За результатами статистичного аналізу визначено динаміку росту проявів спортивної обдарованості у респондентів групи А (див. табл. 4).

Таблиця 4

Зведені дані досліджень за рівнем спортивної обдарованості у групах А та В після формуючого експерименту (N=115)

Респон-денти |

№

з/п | Параметри | Рівні спортивної обдарованості

Високий | Середній | Низький

Чол. | % | чол. | % | чол. | %

Група А

А | 1. | Мотиваційний стан | 42 | 72,41 | 15 | 25,86 | 1 | 1,72

2. | Позитивне мислення і емоції | 43 | 74,14 | 13 | 22,41 | 2 | 3,45

3. | Здібність до засвоєння рухів | 42 | 72,42 | 15 | 25,86 | 1 | 1,72

4. | Когнітивна сфера | 29 | 50 | 28 | 48,28 | 1 | 1,72

5. | Прояв індивідуальності | 36 | 62,07 | 22 | 37,93 | 0 | -

6. | Рухи | 34 | 58,62 | 22 | 37,93 | 2 | 3,45

7. | Поведінка | 45 | 77,59 | 12 | 20,69 | 1 | 1,72

8. | Наявність попереднього досвіду | 53 | 91,38 | 5 | 8,62 | 0 | -

Сумарний показник | 25 | 43,11 | 32 | 55,17 | 1 | 1,72

Група В |

1. | Мотиваційний стан | 8 | 14,04 | 28 | 49,12 | 21 | 36,84

2. | Позитивне мислення і емоції | 6 | 10,53 | 23 | 40,35 | 28 | 49,12

3. | Здібність до засвоєння рухів | 7 | 12,28 | 28 | 49,12 | 22 | 38,6

4. | Когнітивна сфера | 6 | 10,53 | 27 | 47,37 | 24 | 42,1

5. | Прояв індивідуальності | 7 | 12,28 | 26 | 45,62 | 24 | 42,1

6. | Рухи | 6 | 10,53 | 20 | 35,09 | 31 | 54,38

7. | Поведінка | 7 | 12,28 | 50 | 87,72 | 0 | -

8. | Наявність попереднього досвіду | 6 | 10,53 | 51 | 89,47 | 0 | -

Сумарний показник | 4 | 7,02 | 24 | 42,11 | 29 | 50,87

Що стосується групи В, то участь у змаганнях брали лише ті досліджувані, які мали спортивний досвід (а саме звання “Майстер спорту України” та “Кандидат в майстри спорту України”), що дозволило їм доволі успішно виступати у змаганнях. Інші ж особи участі у змаганнях не брали. Розподіл респондентів груп А і В після формуючого експерименту за показником “спортивні досягнення” представлено у табл. 5.

Таблиця5

Зведені дані досліджуваних групи А та групи В

за показником “Спортивні досягнення” (N=115)

Респон-денти | Обласні змагання | Національні змагання | Чемпіонати світу

Участь | Перемога | Участь | Перемога | Участь | Перемога

чол. | % | чол. | % | чол. | % | чол. | % | чол. | % | чол. | %

Гр. А | 53 | 91,38 | 9 | 15,52 | 28 | 48,28 | 10 | 17,54 | 2 | 3,45 | 2 | 3,45

Гр. В | 9 | 15,79 | 4 | 7,01 | 3 | 5,26 | 3 | 5,26 | 0 | - | 0 | -

Результати проведеного дослідження дозволили виділити наступні рівні прояву спортивно обдарованих осіб: 1) моторно-поведінковий (домінують особливо розвинуті фізичні якості, гнучкі поведінкові реакції, невгамовна потреба в рухах); 2) мотиваційно-вольовий (стійке прагнення до спортивного самовдосконалення, характерна наполегливість у досягненні мети, конструювання програми дій для досягнення високих спортивних результатів); 3) креативно-трансформуючий (вміння надати спортивній діяльності нового сенсу, створити індивідуальний та оригінальний стиль спортивної діяльності, модернізувати та адаптувати до своїх можливостей існуючі спортивні рухи); 4) когнітивний (створення ідеальних моделей рухів та знання основ природничих наук і закономірностей фізичного світу, вміння логічно мислити, ґрунтовно аналізувати ситуацію, що склалася, прогнозувати майбутні події та передбачати наслідки своїх дій та дій суперників); 5) інтуїтивно-емоційний (надзвичайно розвинуте чуттєве сприйняття світу, зокрема, сенсорні та емоційні реакції, позитивне мислення та оптимізм, абсолютне захоплення справою, в окремих випадках відчуття “потоку” в спортивній діяльності, висока енергійність).

За результатами формувального експерименту виявлено позитивні кореляційні зв’язки між рівнем спортивних досягнень і такими компонентами спортивної обдарованості, як: мотиваційний стан (r=0,676 при р?0,01), позитивне мислення та емоції (r=0,655 при р?0,01), здібності до засвоєння рухів (r=0,628 при р?0,01), когнітивна сфера (r=0,721 при р?0,01), прояв індивідуальності (r=0,584 при р?0,01), рухи (r= 0,692 при р?0,01), поведінка (r=0,482 при р?0,01).

Як було виявлено в ході аналізу, між показниками спортивної обдарованості й реальними спортивними досягненнями існують статистично значущі відмінності у респондентів контрольної та експериментальної груп після формувального експерименту (див. табл. 6).

Загалом можна зробити висновок про те, що запропонована система формування мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді, яка впроваджувалася в експериментальній групі (група А), реально сприяла підвищенню рівня спортивної обдарованості та особистих спортивних досягнень.

Таблиця 6

Показники спортивної обдарованості та реальних спортивних досягнень досліджуваних (за t-критерієм Стьюдента) (N = 115)

№ | Показники спортивної обдарованості та результатів досягнень | Група А

(експериментальна) | t-критерій* | Група В

(контрольна)

Середнє значення | Стандартне відхілення | Середнє значення | Стандартне відхілення

1 | Мотиваційний стан | 18,09 | 0,57 | 9,58412 | 11,07 | 0,46

2 | Позитивні емоції | 12,86 | 0,4 | 10,07665 | 7,57 | 0,34

3 | Здібність до засвоєння рухів | 12,86 | 0,4 | 9,179683 | 7,92 | 0,36

4 | Когнітивна сфера | 16,66 | 0,66 | 8,031081 | 10,42 | 0,41

5 | Прояв індивідуальності | 15,34 | 0,55 | 9,76365 | 8,7 | 0,4

6 | Рухи | 13,78 | 0,57 | 9,004124 | 7,51 | 0,4

7 | Поведінка | 11,14 | 0,3 | 8,207294 | 7,54 | 0,32

8 | Наявність попереднього досвіду | 9,66 | 0,21 | 13,31632 | 5,61 | 0,22

9 | Сумарний показник спортивної обдарованості | 110,07 | 2,96 | 11,17831 | 66,47 | 2,54

10 | Виступ на чемпіонаті області | 9,57 | 1,02 | 6,589514 | 1,67 | 0,63

11 | Перемога на чемпіонаті області | 4,48 | 1,65 | 0,981531 | 2,46 | 1,23

12 | Участь у національних змаганнях | 8,79 | 1,57 | 4,686055 | 0,88 | 0,62

13 | Перемога у національних змаганнях | 7,07 | 2,18 | 2,206481 | 1,75 | 1,03

14 | Участь на чемпіонаті світу та Європи | 0,78 | 0,57 | 1,368421 | 0 | 0

15 | Перемога на чемпіонатах світу та Європи | 1,9 | 1,33 | 1,428571 | 0 | 0

16 | Сумарний показник спортивних досягнень | 32,84 | 7,46 | 3,209403 | 6,75 | 3,23

Примітка. * t-критерій Стьюдента одержано при р? 0,05

Одержані в ході дослідження результати дозволили зробити такі висновки:

1. Аналіз сучасних теоретичних досліджень з проблем мотивації досягнення успіху показав, що існують різні підходи до трактування даного поняття: когнітивний (розроблена теорія очікуваної цінності, в якій описані факторні характеристики мотивації досягнень); соціокогнітивний (інтерпретує механізми функціонування мотивації досягнення), когнітивно-біхевіоріальний (розглядає мотивацію досягнення успіху як впевненість у своїх здібностях щодо успішної реалізації конкретного виду діяльності); інтегративний (розглядає мотивацію досягнення успіху через такі найбільш важливі складові мотиваційного процесу: мотиваційно-регулятивну, цільову, інтенціональну, реакцію на перешкоди та реалізацію намірів); з позицій самодетермінації (інтерпретує внутрішню мотивацію як складову мотивації досягнення успіху та досліджує вплив різних факторів на її формування). Разом з тим в усіх існуючих підходах недостатньо представлено специфіку мотивації досягнення успіху в різних видах діяльності, зокрема, спортивної.

2. Дослідження проблем спортивної обдарованості, як одного з видів спеціальної обдарованості проводиться за двома напрямами: 1) розробка концептуальних вихідних положень щодо трактування даного феномену (системний, біологічний, ситуативний та взаємопов’язаний підходи і підхід, заснований на характерних особливостях особистості); 2) розкриття діагностичних засобів, спрямованих на виявлення спортивної обдарованості (аналіз спортивної діяльності, тренувального процесу, розвиток фізичних здібностей, формування мотивації досягнення високих спортивних результатів). Попри все, змушені констатувати наявність суттєвих прогалин у дослідженні динамічних характеристик зазначеної мотивації у спортивно обдарованих в умовах стихійного й керованого їх становлення.

3. Виявлено, що мотивація досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді це процес не лише цілеспрямованого суб’єктивного перетворення, а й своїх взаємин з іншими при підготовці та здійсненні спортивної діяльності.

Експериментально доведено, що ефективність формування мотивації досягнення успіху у спортивно обдарованої молоді залежить від таких чинників: 1) формування домінуючих мотивів спортивної діяльності (мотиваційно-регулятивний компонент); 2) формування уміння ставити мету (цільовий компонент); 3) розвиток вмінь планувати спортивну діяльність, оволодіння її основними операціями та досягнення результатів (продуктивний компонент); 4) розвиток вміння адекватно проявляти свої емоційні стани, зокрема, й негативні; керувати своїми емоціями загалом (емоційний компонент).

4. Показники сформованості мотивації досягнень досліджуваних дозволили констатувати наявність їх рівневого розподілу: високого, середнього, низького. При цьому встановлено, що досліджувані з низьким рівнем сформованості мотивації досягнення, як правило, свій успіх у змаганнях приписують обставинам і в їх описах переважає негативне емоційне забарвлення. Натомість, у досліджуваних із високим рівнем сформованості мотивації досягнення переважають семантичні категорії типу: “перемогти”, “зробити що-небудь краще, ніж інші”, “головне завдання – перемогти”, що й свідчить про особистісні прагнення до успіху, високі цілі, вміння долати перешкоди, потребу в досягненнях, позитивне очікування успіху, позитивний емоційний стан, тобто про наявність у спортивно обдарованих осіб головних складових мотивації досягнення успіху.

5. Визначено рівні сформованості мотивації до спортивної діяльності. Встановлено, що в спортивно обдарованих із високим рівнем мотивації до спортивної діяльності наявні такі уміння, як здатність до постановки та планування цілей, тобто вибудовувати свою перспективу, бажання систематично виконувати всі намічені плани, зокрема, наполегливо вдосконалювати спортивну техніку і керувати своїми емоціями, а також наявність високої енергійності та активності у досягненні спортивних результатів, незважаючи на існуючі перешкоди.

Констатовано, що на досягнення високих успіхів спортивно обдарованою молоддю впливає вибір таких стратегій: розробка спеціальних планів, відпрацювання тренувальних завдань в ментальному плані, розробка детального плану участі у змаганнях, вміння керувати своїми психічними станами.

6. Виявлено, що у досліджуваних із високим рівнем, як у групі А (15,52% чол.), так і групі В (9,54% чол.), переважають такі якості: висока дисциплінованість, систематичне відвідування тренувань, чітке бачення своїх подальших цілей і перспектив, спрямованість думок на своє спортивне майбутнє та впевненість у ньому, повсякденна робота над створенням досконалих рухів, планування своїх дій на основі аналізу ситуації, що склалася, нестандартний підхід до виконання завдань, формування власного стилю в спортивній діяльності, прояв індивідуальності, особлива сміливість, своєчасність виконання тактико-технічних дій. Також поведінка цих досліджуваних відрізняється гнучкістю, у них спостерігається невтомне бажання до нарощення інтенсивності тренувань після здобутих перемог.

У досліджуваних із середнім рівнем спортивної обдарованості (у групі А – 51,72% чол., а в групі В – 61,90% чол.) виявлено середні та нижче середніх показники за параметрами: “мотиваційний стан”, “позитивне мислення”, “здібність до засвоєння рухів”, “когнітивна сфера”, “прояв індивідуальності”, “рухи”, “поведінка” і найнижчі показники за параметром “наявність попереднього досвіду”.

Для досліджуваних із низьким рівнем обдарованості (у групі А – 32,76% чол., а в групі В – 28,56% чол.) характерними є: невпевненість у собі, немотивований пропуск занять, емоційні реагування на невдачі, припинення виконання завдань на тренуваннях при невдачі, демонстративна схильність до стандартного схематичного відтворення рухів.

7. Експериментально підтверджено, що для формування мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді необхідне поєднання особистісних (потреби, інтереси, цілі, особистісні властивості) і ситуативних факторів, а також стилю діяльності тренера, привабливості виду спорту та реакцією на перемоги або поразки. Саме завдяки такому поєднанню може сприяти створенню системи психолого-педагогічних умов цілеспрямованого формування мотивації досягнення успіху у спортивно обдарованої молоді. Така система ефективно функціонуватиме при наявності ґрунтовної фізичної, технічної, тактичної, стратегічної, психологічної та філософської підготовки.

В контексті системи важливою умовою є проведення тренінгу мотивації досягнення, в процесі якого досліджувані вчаться усвідомлювати причини своїх власних дій, самостійно ставити цілі, використовувати свої потенційні здібності, планувати роботу на перспективу, дозувати труднощі і позитивно реагувати на невдачі, враховувати ситуативні фактори, які підвищують імовірність досягнення успіху.

8. В результаті дослідження встановлено, що у досліджуваних, які проходили навчання за системою підвищились показники дисциплінованості, відповідального відношення до тренувальних занять, зросла налаштованість на якісне виконання технічних дій, рухи стали більш досконалими, зросла концентрація та зосередженість уваги, з’явилось бажання творчо виконувати завдання, дії набули неповторних рис, розвинулось вміння адекватного поводження в різних ситуаціях та здатність вносити корективи у власну поведінку відповідно до вказівок тренера.

9. Порівняльний аналіз даних за показником “реальні досягнення” довів, що існують суттєві відмінності в уявленнях своїх спортивних успіхів між досліджуваними експериментальної групи та контрольної групи. Представники групи А досягали значних спортивних успіхів на змаганнях обласного, національного та світового рівня.

Досліджуваними визначено, що для поліпшення показників спортивної обдарованості найоптимальнішими в діяльності тренера було використання таких стимулів: особиста підтримка та увага тренера; застосування ігрового та кругового методу на тренуваннях; проведення тренувань у вигляді комплексних занять, де одночасно вирішуються завдання загальної та фізичної підготовки; проведення тренувальних занять в ускладнених умовах порівняно з умовами змагань; інформація про обсяг тренування та її змістове наповнення (до його початку); установка тренера на змагання, корекція технічних дій на тренуваннях; відпрацювання прийомів з різними партнерами, можливість систематично відвідувати тренування та активно тренуватися.

Проведений формувальний експеримент дозволив констатувати наявність високих кореляційних зв’язків між складовими спортивної обдарованості (мотиваційною, когнітивною, моторною, поведінковою характеристиками та проявом індивідуальності суб’єкта) і його реальними досягненнями в спорті.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо в адаптації запропонованої нами системи до конкретних видів бойових мистецтв, у впровадженні її в сферу підготовки працівників правоохоронних органів і процес патріотичного виховання молоді, в роботу ліцеїв та гімназій, які займаються проблемами виховання спортивно обдарованої молоді.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Навчальні посібники:

1.1. Шаповалов Б., Добржияловски Я., Шмигин И. Быть неуязвимым. Ч.1. – К., 1998. – 208 с.

1.2. Шаповалов Б.Б.,