ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

СОЛОПЧУК Дмитро Миколайович

УДК 37.037:374.1(043.3)

ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

МОЛОДШИХ ПІДЛІТКІВ У ПОЗАУРОЧНІЙ

ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНІЙ РОБОТІ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем виховання АПН України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент,
Жевага Сергій Іванович,
Інститут проблем виховання АПН України,
старший науковий співробітник лабораторії
фізичного розвитку

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,
Оржеховська Валентина Михайлівна,
Інститут проблем виховання АПН України,
завідувач лабораторії превентивного виховання;

кандидат педагогічних наук, доцент,
Дутчак Мирослав Васильович,
Національний університет фізичного виховання
і спорту України, проректор з навчально-виховної
роботи

Захист відбудеться 30 жовтня 2007 р. о 16 годині на засіданні спе-ціа-лізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9, 8-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат розіслано 29 вересня 2007 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Масол Л.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Нині стало загальнодержавною проблемою погіршення здоров’я як дорослого населення, так і молодого покоління. Це явище зумовлено цілою низкою об’єктивних причин: зниженням матеріального добробуту значної частини населення, погіршенням екологічної ситуації, недосконалістю інфраструктури охорони здоров’я, збільшенням навчального навантаження учнівської молоді, відсутністю сформованої системи культури здоров’я в суспільстві. Ситуація ускладнюється ще й тим, що багато учнів не усвідомлюють значущість здоров’я як необхідної умови життя й переважно нехтують елементарними нормами піклування про нього, що веде до зростання соматичних захворювань, функціональних відхилень та психічних розладів.

Останнім часом акцент у збереженні й зміцненні здоров’я зміщується у бік активізації здоров’язберігаючої позиції самої особистості, підвищення рівня знань, оволодіння уміннями й навичками здорового способу життя. На це орієнтують Закони України “Про освіту”, “Про охорону дитинства”, Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті, Концептуальні засади подальшого розвитку фізичної культури і спорту в Україні. Ця проблема стала предметом дослідження філософів, медиків, психологів, педагогів, зокрема проблему особистісно зорієнтованого підходу до вихован-ня висвітлено в роботах К. Абульханової-Славської, І. Беха, Л. Божович, Ю. Кікнадзе, О. Кононко, М. Левківського, А. Маслоу, С. Рубін-штейна, К. Чор-ної та ін.; психолого-педагогічні аспекти виховання здорового способу життя дітей і молоді розглянуті в дослідженнях Т. Бойченко, Г. Голобородько, Н. Денисенко, О. Жабокрицької, Т. Круцевич, В. Оржеховської, Ю. Похоленчука, В. Радула, С. Свириденко, М. Солоп-чука, А.Шинкарюка; формування здорового способу життя школярів засобами фізичної культури досліджували В. Ареф’єв, О. Артюшенко, О. Вацеба, Г. Власюк, Л. Волков, Л. Гурман, О. Дубогай, С. Закопайло, М. Зубалій, С. Жевага, В. Кузьменко, О. Куц, В. Новосель-ський, І. Петренко, Р. Раєвський, А. Рибковський, А. Сват’єв, О. Скоробогатов, С. Сичов, Є. Столітенко, А. Турчак, Б. Шиян, П. Щербак та інші.

Дослідження В. Бальсевича, П. Виноградова, Н. Граєвської, С. Гуськова, Е. Дєхтярьова, М. Дутчака та інших свідчать про те, що перспективним для дітей і молоді є заняття у навчально-тренувальних групах за межами навчального часу, організація тренувань з урахуванням інтересів і свободи вибору занять. Зазначається, що це дало б змогу певною мірою зняти протиріччя між існуючою практикою фізичного виховання й необхідністю його перебудови. Подолання цієї суперечності дослідники пов’язують з діяльністю дитячих клубних об’єднань за інтересами, які охоплюють різні напрями виховної роботи з учнями, зокрема і в галузі фізичної культури.

Аналіз науково-педагогічної літератури та дисертаційних досліджень з педагогіки і психології фізичного виховання дає підстави для висновку, що проблема формування у молодших підлітків здорового способу життя в процесі позаурочної фізкультурно-спортивної роботи ще не стала предметом спеціального дослідження. Не обгрунтовано ефективність змісту, форм та методів формування здорового способу життя молодших підлітків у позауроучній фізкультурно-спортивній роботі на основі гендерного підходу, не розроблені критерії та показники щодо визначення рівнів сформованості у молодших підлітків навичок здорового способу життя, модель формування здорового способу життя молодших підлітків у позауроучній фізкультурно-спортивній роботі. У зв’язку з цим виникають протиріччя між потребою суспільства, родини та закладів освіти в здоровому молодому поколінні та відсутністю розробки і обгрунтування структурно-функціональної моделі формування здорового способу життя молодших підлітків у позауроучній фізкультурно-спортивній роботі, між необхідністю оновлення позаурочної фізкультурно-спортивної роботи щодо формування здорового способу життя та відсутністю належного рівня професійної компетентності вчителів, між необхідністю вирішувати завдання з формування здоров’я молодших підлітків у позауроучній фізкультурно-спортивній роботі та потягом працювати формально і “по-старому”. Актуальність проблеми, недостатня її теоретична розробленість, нові соціально-педагогічні умови і вимоги шкільної практики та суспільства до виховання здорового покоління й обумовили вибір теми дослідження: “Формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема є складовою частиною науково-дослідної роботи лабораторії фізичного розвитку Інституту проблем виховання АПН України “Педагогічні основи фізичного і військово-патріотичного виховання дітей та молоді в сучасних умовах”, державний реєстраційний номер 0198U008173. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інситуту проблем виховання АПН України (протокол № 4 від 25.04.2002 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №8 від 28.10.2003 р.).

Об’єкт дослідження – процес формування здорового способу життя молодших підлітків.

Предмет дослідження – зміст, засоби, форми і методи формування в молодших підлітків здорового способу життя у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності змісту, засобів, форм і методів формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі.

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що ефективність формування здорового способу життя молодших підлітків у процесі фізкультурно-спортивної роботи підвищиться, якщо: основною формою занять фізичними вправами в позаурочній фізкультурно-спортивної роботі будуть заняття у спортивно-оздоровчому клубі на основі гендерного підходу, які передбачають активну участь у них кожного учня, урахування його індивідуальних та особистісних якостей; виховання здорового способу життя здійснюватиметься комплексно з урахуванням виховних можливостей уроків фізичної культури, тренувальних занять у спортивно-оздоровчому клубі та самостійних занять фізичними вправами в сім’ї.

Досягнення поставленої мети й перевірка гіпотези здійснювалися шляхом розв’язання таких завдань дослідження:

1.

2.

3.

4.

Методологічною основою дослідження є загальнофілософські положення про пізнання світу в єдності природи, людини та суспільства; вчення про гармонійний розвиток особистості, що забезпечує розвиток фізичних, духовних і соціальних функцій людини; науково-педагогічні та психофізичні закономірності розвитку молодших підлітків; психолого-педагогічні положення щодо формування здорового способу життя особистості; сучасні тенденції розвитку теорії і практики фізичного виховання.

Теоретичною основою дослідження є особистісно зорієнтований підхід до виховання (І.Бех); теорія самоактуалізації особистості (К.Абульханова-Славська, А.Маслоу, С.Рубінштейн та ін.); положення психолого-педагогічної науки щодо формування особистості й особливостей її розвитку (Т.Алєксєєнко, І.Зверєва, О.Кононко, Г.Лактіонова, В.Оржеховська, В.Сухомлинський, К.Чорна та ін.); концептуальні засади фізичного виховання в системі освіти (В.Ареф’єв, Г.Арзютов, Б.Ведмеденко, Л.Волков, М.Зубалій, , Р.Раєвський, Б.Шиян та ін.),

Для розв’язання визначених завдань використано комплекс методів дослідження, який включав теоретичні методи: вивчення і аналіз наукової літератури з філософії, соціології, педагогіки, психології, медицини, що сприяло узагальненню теоретичних засад з проблеми дослідження; вивчення навчальних програм і нормативних документів з фізичного виховання; вивчення досвіду роботи загальноосвітніх шкіл з формування в молодших підлітків здорового способу життя, що дало можливість перевірити теоретичні положення в реальній педагогічній практиці; аналіз документів планування навчально-виховної роботи в школі; емпіричні методи: педагогічні спостереження; анкетування; тестування; опитування; бесіда; узагальнення педагогічного досвіду; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний); статистичні методи і комп’ютерні технології, кількісний і якісний аналіз отриманих результатів, що дало можливість визначити ефективність формування в молодших підлітків здорового способу життя у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі.

Дослідження проводилось упродовж 2000-2006 років у три етапи.

На першому етапі (2000-2002 р.р.) вивчався стан дослідження проб-леми в педагогічній теорії і практиці роботи загальноосвітніх шкіл, розроблялася програма і методика дослідження, проводився констатуювальний етап експерименту.

На другому етапі (2002-2004 р.р.) проводився формувальний етап експерименту, у ході якого перевірялася ефективність змісту, засобів, форм і методів формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі.

На третьому етапі (2005-2006р.р.) проводився порівняльний аналіз і обговорення результатів експериментальної роботи, були сформульовані основні положення і висновки, здійснювалося літературне оформлення дисертаційного дослідження.

Експериментальна база дослідження. Науково-дослідна робота проводилася на базі Хмельницького дитячого спортивно-оздоровчого клубу “Магія”, який входить до складу фізкультурно-оздоровчого комплексу “Олімп” та Хмельницького спортивно-оздоровчого клубу “Самсон-Право”. Усього до процесу дослідження було залучено 472 учні 5-7 класів. У формувальному експерименті брали участь 121 учень, у тому числі 61 учень експериментальних груп.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено гендерний підхід до формування здорового способу життя в молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-оздоровчій роботі; визначено й обгрунтовано зміст, засоби, форми і методи формування здорового способу життя молодших підлітків в умовах діяльності спортивно-оздоровчого клубу; уточнено критерії і показники визначення рівнів сформованості здорового способу життя в молодших підлітків; отримано нові дані про вплив позаурочної фізкультурно- спортивної роботи на формування в молодших підлітків здорового способу життя; набули подальшого розвитку положення щодо діяльності спортивно-оздоровчого клубу з формування здорового способу життя молодших підлітків.

Теоретичне значення дослідження полягає: в уточненні сутності понять “здоров’я” і “здоровий спосіб життя” стосовно молодших підлітків; науковому обґрунтуванні основних компонентів здорового способу життя молодших підлітків; розробці структурно-функціональної моделі формування здорового способу життя молодших підлітків у процесі позаурочної фізкультурно-спортивної роботи; обґрунтуванні змісту фізкультурно-спортивної роботи спортивно-оздоровчого клубу з формування в молодших підлітків здорового способу життя; розробці методики формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі в умовах діяльності спортивно-оздоровчого клубу.

Практична значущість роботи полягає в розробці програми формування здорового способу життя в умовах діяльності спортивно-оздоровчого клубу на основі гендерного підходу; впровадженні в практику методичних рекомендацій щодо формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі.

Отримані результати можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів з фізичного виховання і спорту при викладанні теорії і методики фізичного виховання, спецкурсів, у процесі перепідготовки вчителів фізичної культури, а також при підготовці навчальних програм, методичних посібників і рекомендацій.

Висновки та рекомендації, викладені в дисертаційному дослідженні, впроваджено у навчально-виховний процес Хмельницького дитячого спортивно-оздоровчого клубу “Магія” (довідка про впровадження № 116 від 6. 10. 2005 р.), Хмельницького спортивно-оздоровчого клубу “Самсон-Право” (довідка про впровадження № 26 від 5. 10. 2005 р.), Кам’янець-Подільського державного університету (довідка про впровадження № 175 від 02.10.2005 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у розробці та апробації методики формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі; розробці та обґрунтуванні структурних компонентів та критеріїв і показників визначення рівнів сформованості здорового способу життя у молодших підлітків; розробці структурно-функціональної моделі формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі; розробці та впровадженні у практику методичних рекомендацій щодо формування здорового способу життя молодших підлітків у процесі діяльності спортивно-оздоровчого клубу.

Вірогідність здобутих результатів і висновків дисертаційної роботи забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних положень; коректним використанням комплексу методів дослідження, адекватних його об’єкту, предмету, меті й завданням; застосуванням кількісного і якісного аналізу даних педагогічного експерименту, а також особистим досвідом формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі; математичною обробкою кількісних показників експериментальної роботи.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалися в процесі експериментальної роботи, в публікаціях і виступах автора на Всеукраїнській науковій конференції “Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти” (м. Тернопіль, листопад 2003 р.); Міжнародних наукових конференціях “Молода спортивна наука України” (м. Львів, лютий 2003 р., березень 2004 р.); обласних і районних конференціях учителів Хмельницької області (2003, 2004, 2005, 2006, 2007 рр.); конференції “Педагогічне Поділля” (м. Кам’янець-Подільський, 2005 р.); на підсумкових звітних наукових конференціях Інституту проблем виховання АПН України (м. Київ, 2004, 2005, 2006, 2007 рр. та Кам’янець-Подільського державного університету (м. Кам’янець-Подільський, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007 рр.), на засіданнях лабораторії фізичного розвитку Інституту проблем виховання АПН України (м. Київ, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007 рр.).

Публікації. Основні положення і висновки дисертації опубліковані в 13 наукових працях (з них 10 публікацій одноосібних і 4 одноосібних статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України).

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (316 джерел, з них 16 іноземних). Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 213 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 180 сторінках. Робота містить 21 таблицю та 5 рисунків на 23 сторінках і 6 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, методи та етапи дослідження, сформульовано гіпотезу, методологічну основу, наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, представлені дані щодо апробації і впровадження результатів дослідження в навчально-виховну практику.

У першому розділі – “Формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі як науково- педагогічна проблема” - вивчено стан розробки проблеми в науковій літературі, уточнено зміст понять “здоров’я” і “здоровий спосіб життя”, визначено сутність і структуру здорового способу життя молодших підлітків, проаналізовано стан роботи загальноосвітніх шкіл з формування в учнів здорового способу життя.

Вивчення і аналіз філософської, соціологічної, медичної та психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дали змогу уточнити сутність здоров’я як складного багатопланового поняття, що розглядається авторами з позиції взаємозв’язку його фізичних, психічних, соціальних аспектів у тісній взаємодії з навколишнім середовищем. Аналіз факторів, які впливають на здоров’я молодших підлітків показує, що воно значною мірою залежить від їхньої свідомості, поведінки та активного-позитивного ставлення до свого здоров’я. Здоровий спосіб життя розглядається більшістю авторів як діяльність, спрямована на зміцнення фізичного, психічного та соціального здоров’я.

Дослідження зарубіжних (В.Бальсевич, П.Виноградов, Н.Граєвська, С.Гуськов, С.Дегтярьов) і вітчизняних учених ( В.Ареф’єв, Л.Волков,М.Дутчак, М.Зубалій) свідчать про те, що перспективним для формування у школярів здорового способу життя є заняття компенсуючого характеру, проведення занять в оздоровчо-тренувальних групах, що не входять до шкільного розкладу, організація оздоровчих тренувань з урахуванням інтересів і свободи вибору занять.

У процесі констатувального етапу експерименту відповідно до розроблених критеріїв вивчався стан здоров’я і спосіб життя школярів. Досліджувалися та аналізувалися особливості ставлення молодших підлітків до збереження власного здоров’я, їх мотивація щодо його зміцнення, визначався рівень знань про здоровий спосіб життя, ступінь його сформованості, обізнаність підлітків зі шкідливими факторами та виникненням різних захворювань. Одночасно вивчався рівень добової рухової активності й фізичної підготовленості учнів; ступінь готовності вчителів та батьків до виховання основ здорового способу життя школярів; взаємодія школи, сім’ї та громадськості в процесі формування здорового способу життя; визначалася структура вільного часу молодших підлітків та сформованість у молодших підлітків кожного компоненту здорового способу життя. Констатувальний етап експерименту здійснювався на базі загальноосвітніх навчальних закладів Хмельницької області. В експерименті взяв участь 351 учень.

Аналіз результатів опитування молодших підлітків засвідчив, що переважна їх більшість має недостатні уявлення про здоров’я та здоровий спосіб життя. Так 73,9% учнів не змогли дати узагальнене визначення поняття “здоровий спосіб життя” і не назвали його складових. Дані опитування свідчать, що 69,0учнів молодшого підліткового віку на рівні суб’єктивних відчуттів усвідомлюють взаємозв’язок здорового способу життя і власних дій, але більшість з них має поверхове уявлення про таку залежність. Свій фізичний стан як добрий оцінюють 51,3респондентів, задовільний – 32,6незадовільний – 5,8не знають про свій стан здоров’я зовсім – 10,3Таким чином, можна зробити висновок, що молодші підлітки в цілому спроможні оцінювати стан свого здоров’я, але у власних судженнях вони надають перевагу охоронному підходу до здоров’я.

Вивчення ієрархії цінностей учнів підтвердило наш висновок, що загальними й найбільш значимими для більшості з них є такі цінності як сім’я, здоров’я, освіта, дружба, матеріальне благополуччя, впевненість у собі, пізнання нового. Нижче розміщується: цікава робота, краса, щастя інших, загальний розвиток, що також дуже важливо для формування здорового способу життя. Мотивація збереження здоров’я у молодших підлітків пов’язана з небажанням бути слабким і хворобливим (67,7досягненням життєвих успіхів (45,2бажанням бути сильним (47,4та гарним (43,6Важливо наголосити, що краса й сила в учнів асоціюється з успіхом у між-особистісному спілкуванні. У багатьох молодших підлітків чітко виражена мотивація піклу-ван-ня про здоров’я, пов’язана зі значними життєвими цінностями. У більшості школя-рів вона зумовлена бажанням запобігти хворобі, а не мотивами саморозвитку і самореалізції. Здобуті в процесі масового опитування дані свідчать, що, не дивлячись на зацікавлене ставлення до свого здоров’я, молодші підлітки більшу частину свого вільного від навчання часу проводять перед екраном телевізора або за комп’ютером (69,4%). Тільки 11,6% учнів займаються у спортивних секціях, 9,4% тренуються самостійно і лише 17,4% молодших підлітків регулярно виконують ранкову гімнастику.

Однією з умов успішного формування здорового способу життя, залучення до занять фізичною культурою є соціальне оточення, в якому молодші підлітки контактують, спілкуються з тих або інших питань. Нами були вивчені соціальні й педагогічні фактори впливу вчителів, батьків, друзів, однокласників та інших осіб на формування в учнів здорового способу життя, залучення їх до занять фізичною культурою і спортом. Здобуті дані свідчать, що основними авторитетами, які піклуються про здоров’я дітей, є батьки, про це зазначили 27,9опитаних. Займатися ж фізичними вправами більшою мірою радять учителі фізичної культури, так вважають 29,2молодших підлітків. Основним джерелом інформації про здоровий спосіб життя для більшості школярів є телебачення (76,3окрему її частку підлітки отримують від спілкування з однокласниками (27,6і батьками (29,6Значна кількість респондентів (24,9отримує інформацію про здоровий спосіб життя з періодичних видань. Учителів як джерело інформації про здоровий спосіб життя згадали тільки 13,7школярів. На запитання “Від кого насамперед ви хотіли б отримати знання про здоровий спосіб життя?” 32,4молодших підлітків відповіли – від батьків, 30,6– від учителів і тренерів, 29,6– з телепередач, 7,4– з періодичних видань. Таким чином, молодші підлітки виявляють значну зацікавленість проблемами здорового способу життя й хотіли б отримувати цю інформацію від учителів фізичної культури і тренерів.

Важливе місце в ході констатувального етапу експерименту посідало визначення фізичного розвитку, фізичного здоров’я та фізичної підготовленості молодших підлітків. Одним з основних показників здорового способу життя молодших підлітків є оцінка їхнього фізичного розвитку. Аналіз показників фізичного розвитку молодших підлітків вказує на те, що вони дещо відстають від вікових норм. Так, високий рівень фізичного розвитку мають лише 11,9молодших підлітків; середній – 32,0; низький – 56,1У процесі визначення фізичного здоров’я встановлено, що в 73,6% учнів воно відповідає низькому рівню. Більш ніж 60,0 % молодших підлітків мають низький рівень фізичної підготовленості, яка тісно пов’язана із загальним станом здоров’я та різноманітними патологіями.

На основі визначення понять сутності здоров’я й здорового способу життя, вивчення вікових, анатомофізіологічних та психофізичних особливостей молодших підлітків було визначено когнітивний, мотиваційний, діяльнісний та прогностичний компоненти сформованості здорового способу життя (рис.1).

Рис. 1. Структурно-функціональна модель формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі.

У відповідності до цих показників нами виявлено в молодших підлітків експериментальних і контрольних груп три рівні сформованості здорового способу життя, умовно названих високим, середнім та низьким.

До групи з високим рівнем сформованості здорового способу життя були віднесені молодші підлітки, які мали глибокі й міцні знання з проблеми здорового способу життя, стійку мотивацію до дотримання його правил, проявляли наполегливість у виконанні вимог здорового способу життя. Ці учні також володіли вміннями і навичками збереження та зміцнення здоров’я й дотримувалися вимог здорового способу життя на практиці. У них був високий рівень фізичного здоров’я, фізичної підготовленості та добової рухової активності. Їхньою домінуючою цінністю була орієнтація на зміцнення здоров’я та гармонійний фізичний розвиток.

До групи із середнім рівнем сформованості здорового способу життя були віднесені молодші підлітки, які мали певні знання з основ здорового способу життя, нестійку мотивацію до дотримання його правил. Ці учні володіли достатніми вміннями і навичками збереження та зміцнення здоров’я, однак були недостатньо послідовними у їх дотриманні. У них був середній і вище середнього рівень фізичного здоров’я й середній рівень фізичної підготовленості. Рівень добової рухової активності був пов’язаний з уроками фізичної культури та з несистематичним відвідуванням секцій з видів спорту. Їхньою домінуючою цінністю була орієнтація на гармонійний фізичний розвиток.

До групи із низьким рівнем сформованості здорового способу життя були віднесені учні, які мали розрізнені знання з основ збереження й зміцнення здоров’я. Вони майже не володіли вміннями і навичками його збереження та зміцнення й практично не дотримувалися здорового способу життя. У них був нижче середнього і низький рівень фізичного здоров’я, низький рівень фізичної підготовленості, невисокий рівень добової рухової активності. Він був пов’язаний тільки з уроками фізичної культури. У них були відсутні також домінуючі цінності, пов’язані зі зміцненням та збереженням здоров’я.

У другому розділі – “Зміст, засоби, форми і методи формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі” обґрунтовано зміст, засоби, форми і методи формування здорового способу життя молодших підлітків, висвітлено етапи експериментальної роботи з формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі за розробленою автором програмою. Враховуючи це, концептуальною основою діяльності спортивно-оздоровчих клубів стало створення умов для розвитку мотиваційно-ціннісного ставлення школярів до пізнання, творчості, рухової активності у процесі занять фізичними вправами та здорового способу життя.

Умовний розподіл учнів на три групи відповідно до рівнів сформованості здорового способу життя дав змогу диференційовано підійти до вибору змісту, форм, засобів і методів виховної роботи та розробки системи педагогічних впливів на кожен з його компонентів. Спеціальні виховні засоби добиралися з урахуванням особистісних та індивідуальних якостей кожного учня, а також рівнів сформованості здорового способу життя. Основними напрямами виховної роботи з підлітками з високим рівнем сформованості здорового способу життя були практична допомога у визначенні та підтримці морально й соціально значущих цінностей; забезпечення активної рухової діяльності, спрямованої на зміцнення здоров’я; проведення орієнтаційних заходів, спрямованих на реалізацію суспільно й особистісно значущих цілей здорового способу життя; поглиблення знань та умінь здорового способу життя; навчання визначати свій рівень фізичного здоров’я та психоемоційного стану; проведення самоаналізу й самооцінки отриманих результатів; складання індивідуальних програм оздоровлення та здійснення корекції власної життєдіяльності; використання нетрадиційних методик і форм зміцнення здоров’я.

Виховна робота з підлітками із середнім рівнем сформованості здорового способу життя спрямовувалась на формування переконань у необхідності дотримання здорового способу життя; набуття знань про способи збереження, зміцнення й формування здоров’я та оволодіння відповідними вміннями і навичками; формування в учнів особистісно зорієнтованого розуміння сутності здорового способу життя та його окремих компонентів; залучення їх до спортивно-оздоровчих заходів, спортивних свят, змагань, конкурсів, зустрічей з відомими людьми, що ведуть здоровий спосіб життя; залучення учнів до систематичних занять фізичними вправами у спортивно-оздоровчих клубах та самостійних занять за місцем проживання.

З учнями з низьким рівнем сформованості здорового способу життя виховна робота була спрямована на формування стійкого інтересу до здорового способу життя шляхом ознайомлення їх з нетрадиційними методиками й системами оздоровлення, організації зустрічей з людьми, які ведуть здоровий спосіб життя; залучення до активної участі в оздоровчих заходах, що проводяться в спортивно-оздоровчих клубах; підвищення рівня знань про здоров’я і здоровий спосіб життя завдяки використанню в позаурочній виховній діяльності цікавого матеріалу, особистісно значущого для цих учнів; проведення корекційної роботи з метою профілактики індивідуальних відхилень у здоров’ї.

Особистісно зорієнтований підхід до кожного учня знайшов своє відобра-ження у розробленій нами програмі діяльності спортивно-оздоровчих клубів. Вона відображала такі основні напрями діяльності: підготовка нормативно-правової основи здорового способу життя; програмне забезпечення на основі міждисциплі-нарних програм “Здоров’я”, “Від фізичної культури і спорту до здорового способу життя”, “Сучасні види одноборств і гімнастики”, “Канікули”; підготовка навчально-методичної документації; інформаційне забезпечення діяль-ності клубу; розробка методик навчально-тренувального процесу; діагностика роботи клубної діяльності. Реалізовувалася ця програма за такими етапами: аналітико-організа-ційний; проективно-дійовий; технологічний; аналітико-корек-цій-ний. На кожному з етапів вирішувались як загальні, так і специфічні завдання розвитку клубної форми організації спортивно-оздоровчої роботи. Вона задоволь-няла бажання й потреби молодших підлітків і логічно входила в систему фізич-ного виховання школярів, заповнюючи важливу прогалину в позаурочній виховній роботі.

Проведений у цей період аналіз результатів рухової активності учнів загальноосвітніх шкіл дав змогу скласти для молодших підлітків експериментальних груп науково обгрунтований тижневий руховий режим. До нього входило щоденне самостійне виконання комплексів ранкової гігієнічної гімнастики, прове-дення двох уроків фізичної культури на тиждень, тренувальні заняття в спортивно-оздоровчому клубі (три рази на тиждень) і самостійні тренувальні заняття (один – два рази на тиждень), спрямовані на розвиток основних рухових здібностей.

Ефективність формувального етапу експерименту визначалася за результатами сформованості в молодших підлітків когнітивного, мотиваційного, діяльнісного і прогностичного компонентів здорового способу життя до початку й після завершення експериментальної роботи. Аналіз результатів вивчення рівнів знань про здоровий спосіб життя учнів експериментальних груп дав підстави для висновку, що цілеспрямована виховна робота у позаурочній фізкультурно-оздоровчій роботі була ефективною. Діагностика рівня знань про здоровий спосіб життя виявила високий рівень цього показника у 69,9хлопців та 64,8 % дівчат експериментальних груп. У контрольних групах високий рівень теоретичних знань про здоровий спосіб життя був виявлений у 9,6хлопців та 13,6дівчат. Низький рівень знань про здоровий спосіб життя був виявлений у 77,6хлопців та 76,2дівчат контрольних груп. У експериментальних групах низького рівня знань про здоровий спосіб життя не виявлено.

Результати аналізу мотиваційного компонента сформованості здорового способу життя свідчать про те, що в хлоп-ців і дівчат експериментальних груп збереглася позитивна динаміка розвитку моти-ваційного компонента сформованості здорового способу життя. Так, кількість хлопців, які мали високий рівень, збільшилася до 59,9дівчат - до 60,8Середній рівень мали відповідно 40,1хлопців і 39,2дівчат. У хлопців і дівчат контрольних груп динаміки розвитку мотиваційного компонента формування здорового способу життя не спостерігалося. У них, навпаки, зменшилась кількість молодших підлітків із середнім рівнем і збільшилась кількість хлопців (з 74,4до 77,6і дівчат (з 72,8до 79,6з низьким рівнем.

Результати обстежень, проведених наприкінці експерименту, показали, що у хлопців і дівчат експериментальних груп збереглася позитивна динаміка розвитку діяльнісного компонента сформованості здорового способу життя. Так, кількість хлопців, які мали високий рівень, збільшилася до 61,2 %, дівчат - до 54,4 %. Середній рівень мали відповідно 34,0 % хлопців і 35,6 % дівчат. Низький рівень зменшився з 55,8 % до 4,8 % у хлопців та з 58,2 % до 10 % у дівчат. У хлопців і дівчат контрольних груп не зафіксовано суттєвої динаміки розвитку діяльнісного компонента, а навпаки, зменшилась кількість молодших підлітків із середнім рівнем і збільшилась кількість (з 57,9 % до 61,0 %) хлопців та з 58,3 % до 61,8 % дівчат з низьким рівнем розвитку діяльнісного компонента. Що стосується високого рівня сформованості діяльнісного компонента, то спостерігається лише незначне збільшення дівчат контрольних груп (з 17,3 % до 20,9 %) з цим компонентом.

Про дієвість програми експериментальної роботи свідчить зниження кількості захворювань учнів експериментальних груп. Аналіз результатів захворю-вань хлопців і дівчат експериментальних груп дав змогу установити в них найниж-чу, порівнянно з контрольними групами, кількість випадків захво-рювань (10,6у хлопців і 11,8у дівчат), пропущених через хворобу днів (відповідно 54 і 61) і середню тривалість хвороб (9,7 і 10,3 дні). У контрольних групах серед учнів, які не відвідували занять у позашкільний час, протягом навчального року було вияв-ле---но 19,7хлопців і 20,4дівчат з випадками гострих захворювань. Загальна кількість днів, пропущених через хворобу, в хлопців даної групи склала 134, у дівчат – 149 днів, а середня тривалість хвороби відповідно – 11,2 і 11,9 днів. Узагаль-нені результати експери-ментальної роботи щодо формування у молодших підлітків здорового способу життя в позаурочній фізкультурно-спортивній роботі подано в таблиці 1.

Аналіз даних таблиці дає підстави для висновку, що на початку експерименту більшість учнів експериментальних і контрольних груп мали середній і низький рівні сформованості здорового способу життя. Так, низький рівень спостерігався у 71,2підлітків експериментальних класів та в 67,0– контрольних, середній рівень відповідно у 20,8 % та 23,1учнів. Суттєвої різниці у кількісних і якісних показниках сформованості здорового способу життя в учнів експериментальних і контрольних груп не було.

Таблиця 1

Рівні сформованості здорового способу життя в учнів експериментальних і контрольних груп (кількість і у % )

Групи | Рівні сформованості здорового способу життя | Початок експерименту | Кінець експерименту

кількість | % | кількість | %

Експеримен-тальні | Високий | 5 | 8 | 36 | 59,5

Середній | 13 | 20,8 | 22 | 35,7

Низький | 43 | 71,2 | 3 | 4,8

Разом: | 61 | 100 | 61 | 100

Контрольні | Високий | 6 | 9,9 | 7 | 11,6

Середній | 14 | 23,1 | 9 | 14,9

Низький | 40 | 67 | 44 | 73,5

Разом: | 60 | 100 | 60 | 100

У кінці експериментальної роботи різниця у сформованості здорового способу життя в учнів експериментальних і контрольних груп стала набагато помітнішою. Серед учнів експериментальних груп було виявлено лише 3 підлітки з низьким рівнем сформованості здорового способу життя, а в переважної більшості (72,0спостерігався високий рівень. Показники учнів контрольних груп характеризувалися негативною динамікою, крім високого рівня, де спостерігалося покращення показників з 9,9 % до 11,6 %.

Результати дослідження показали, що заняття в спортивно-оздоровчих клубах подобалися й високо оцінювалися хлопцями і дівчатами за високу рухову активність (19,9підвищення емоційного тонусу (19,8розвитку рухових здібностей (17,6і покращення тілобудови (17,9Користь від занять фізичними вправами в перспективі пов’язувалася учнями зі зміцненням свого здоров’я (31,6здобутими знаннями і емоційним задоволенням від занять (18,6Отримані дані дають змогу простежити реальні й прогностичні орієнтації учнів. 96,4вихованців спортивно-оздоровчих клубів визначили фізичне здоров’я як якість, яка необхідна їм у майбутньому дорослому житті.

Отже, зацікавленість учнів експериментальних класів здоровим способом життя, емоційне ставлення й бажання займатися фізичними вправами пов’язані з орієнтацією на збереження й зміцнення здоров’я, особистісне самовдосконалення та саморозвиток.

Таким чином, проведений формувальний етап експерименту підтвердив ефективність позаурочної фізкультурно-спортивної роботи у формуванні в молодших підлітків здорового способу життя.

На основі проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.