ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
СМОВЖЕНКО ЛЮДМИЛА ГРИГОРІВНА
УДК 372.8+811.111
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ПОЛІЛОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ
ПЕРШОКЛАСНИКІВ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
13.00.02 – “Теорія та методика навчання: германські мови”
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Київ – 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ.
Науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент
Биркун Людмила Вікторівна,
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка, доцент кафедри комунікації та лінгвокраїнознавства Інституту філології
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
Черноватий Леонід Миколайович,
Харківський національний університет
імені В.Н. Каразіна, завідувач кафедри перекладу
та англійської мови
кандидат педагогічних наук, доцент
Яценко Людмила Михайлівна,
Київський національний лінгвістичний університет, завідувач кафедри романських мов і перекладу
Захист відбудеться 21 грудня 2007 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.001.16 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 314.
З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці ім. М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 12).
Автореферат розісланий 20 листопада 2007 року.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради А.М.Москаленко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність та доцільність дослідження. Сучасний стан розвитку України, що характеризується тенденцією до євроінтеграції, розширенням міжнародних контактів, зміцненням взаємовідносин з іншими країнами, викликав потребу в оволодінні іноземною мовою як засобом спілкування. Орієнтація України на європейські інституції вимагає модернізації вітчизняної системи освіти та приведення її у відповідність зі світовими стандартами шляхом зближення змісту та якості освіти.
За таких умов особливого значення набуває критичний перегляд існуючих підходів до організації та проведення навчально-виховного процесу, розробки нових методологій для розкриття перспектив оволодіння учнями іноземними мовами, оскільки іноземна мова – це єдина дисципліна шкільного курсу, мета якої дати можливість учням не тільки оволодіти певною сумою знань, а й вміннями спілкуватися іноземною мовою. Навчання учнів початкової школи іноземної мови відіграє вирішальну роль на початковому етапі, оскільки саме спілкування стає основою засвоєння іноземної мови. Як показує практика навчання, реальний рівень володіння учнями іншомовним мовленням після закінчення початкової школи виявляється недостатнім для реалізації іншомовного спілкування у межах вимог чинної Програми та рекомендацій Ради Європи.
За останні роки як в теорії, так і на практиці вчені досягли певних результатів у вирішенні проблеми навчання іншомовного спілкування. Проте питання навчання полілогічного спілкування висвітлено недостатньо. Існують розбіжності між викладанням теорії навчання спілкування в початковій школі та її практичною реалізацією на уроках. В результаті, полілогічне спілкування ототожнюється з проблемою виділення монологічних і діалогічних висловлювань. У сучасній науці не існує єдиної точки зору щодо природи монологу, діалогу та полілогу (І.А. Аршавський, С.Л. Бенестров, Г.А. Бехмухаметова, Л.М. Горчевич, Н.Д. Смовдієнко). Не розроблено і спеціальних методів, використання яких сприяло б ефективному засвоєнню матеріалу в навчанні полілогічного спілкування, не визначено відповідного обсягу знань і вмінь полілогічного спілкування першокласників.
Дослідженням методики викладання іноземних мов, шляхів підвищення ефективності навчання та проблеми розробки методів навчання полілогічного спілкування з використанням текстів-полілогів за інтенсивною методикою займалися Н.І. Бичкова, В.А. Бухбіндер, Л.П. Голованчук, О.Г. Квасова, Г.О. Китайгородська, О.О. Коломінова, М.А. Майорова, Н.К. Скляренко, Т.Н. Смирнова, С.В. Роман, Е.І. Рудешко, В.М. Харенко, Г.С. Чекаль, Н.В. Шувалова, О.І. Яковенко, Л.М. Яценко, Е. Волдрі (E.М. Зінгер (M.С. Зоппі (С.Вони збагатили методику викладання науковими підходами до підвищення ефективності навчання аудіювання, говоріння, читання, письма; використання рольової гри в навчальному процесі; визначення етапів для роботи з навчальним матеріалом; впровадження тестових форм контролю. У дослідженнях Н.В. Єлухіної, Л.Ю. Куліш, С.К. Фоломкіної, Л.М. Яценко, було визначено місце тексту-полілогу серед інших навчальних текстів та виділено його функції у навчанні іншомовного спілкування. Були створені навчально-методичні комплекси з англійської мови на основі текстів-полілогів (Н.І. Бичкова; Т.Н. Ігнатова; С.В. Роман, О.О. Коломінова, Г.С. Чекаль; Н.К. Скляренко), американського варіанту англійської мови (Л.В. Синько, Г.В. Пахомова), французької мови (Г.O. Китайгородська; Є.Ю. Мельник), німецької мови (Т.Н. Смирнова; Н.Ю. Дручків, О.А. Паршикова) тощо. Проведений аналіз навчально-методичних комплексів свідчить про те, що увагу більшості науковців привертає питання навчання полілогічного спілкування в середній та вищій школі. Лише в окремих роботах йдеться про можливість і необхідність навчання полілогічного спілкування в початковій школі на уроках французької (Л.А. Зайцева, С.М. Кістельова) та німецької мови (В.П. Розаренко). Однак не представлено методики навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови.
Саме тому методика навчання полілогічного спілкування на уроках англійської мови потребує теоретичного обґрунтування, що передбачає: визначення сутності полілогічного спілкування першокласників, психологічних, лінгвістичних особливостей полілогічного спілкування першокласників, методичних передумов навчання та організації процесу навчання першокласників на основі методу активізації резервних можливостей особистості та колективу.
Актуальність, об’єктивна державна потреба в навчанні першокласників іноземної мови, як засобу спілкування, соціальна значущість цієї проблеми та недостатня розробленість методики навчання полілогічного спілкування, зокрема в початковій школі, зумовили вибір теми дисертації: „Методика навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах плану науково-дослідної роботи Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Європейські мови та культури у контексті глобалізації світових процесів” (ДР – 01 БФ047-01). Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради факультету іноземної філології Київського університету імені Тараса Шевченка (протокол № 2 від 4.01.1998) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № від 25.01.2005 року).
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці та експериментальній перевірці методики навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови.
Досягнення накресленої мети дослідження передбачає розв’язання таких завдань:
1. На основі аналізу джерельної бази дослідження розкрити сутність понять „полілогічне спілкування першокласників”, „елементарна полілогічна компетенція”.
2. Визначити основні психологічні, лінгвістичні особливості полілогічного спілкування першокласників та сформулювати відповідні методичні передумови навчання.
3. Обґрунтувати та розробити методику навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови та систему вправ.
4. Експериментально перевірити ефективність запропонованої методики.
5. Розробити методичні рекомендації щодо навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови.
Об’єкт дисертаційного дослідження – навчання іншомовного полілогічного спілкування першокласників.
Предмет дослідження – методика навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови.
Для вирішення поставлених у дослідженні завдань передбачається використання таких методів дослідження:
- критичний аналіз наукової літератури з мовознавства, соціолінгвістики, педагогічної психології, теорії педагогіки, дидактики початкової школи, методики навчання іноземних мов з метою розкриття сутності понять „полілогічне спілкування першокласників”, „елементарна полілогічна компетенція”, визначення основних психологічних, лінгвістичних особливостей полілогічного спілкування першокласників, формування методичних передумов навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови;
- аналіз навчально-методичних комплексів для молодшого шкільного віку з метою обґрунтування та розробки засобів навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови;
- спостереження за навчальним процесом у початковій школі, бесіди з учнями та вчителями англійської мови з метою збору інформації з проблеми дослідження;
- експериментальне навчання з використанням розробленої методики та системи вправ, що ґрунтується на застосуванні відібраних засобів навчання полілогічного спілкування першокласників, метою якого була перевірка ефективності розробленої методики, проведення кількісного й якісного аналізу отриманих у ході експерименту результатів;
- тестування учнів-учасників експериментального навчання з метою виявлення рівня сформованості елементарної полілогічної компетенції;
- анкетування учнів і вчителів з метою виявлення їхнього ставлення до запропонованої методики; анкетування вчителів з метою визначення посильності засобів навчання полілогічного спілкування першокласників;
- математичної статистики, що ставили за мету перевірку достовірності отриманих експериментальних результатів.
Організація дослідження. Дослідження проводилося впродовж 1998-2007 років у три етапи.
На першому етапі (1998-2001 рр.) обґрунтовано тему дисертації; здійснено аналіз наукової літератури з теми дослідження; визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження, стан проблеми викладання іноземної мови в початковій школі шляхом проведення спостереження за навчальним процесом та опитування вчителів.
На другому етапі (2002-2005 рр.) проведено констатувальний експеримент; розроблено методику навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови.
На третьому етапі (2006-2007 рр.) проведено формувальний експеримент; систематизовано та оформлено результати експериментальної роботи; сформульовано висновки та розроблено методичні рекомендації; визначено перспективи подальшого дослідження проблеми.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше теоретично обґрунтовано і розроблено методику навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови; введено і розкрито сутність понять „полілогічне спілкування першокласників”, „елементарна полілогічна компетенція”; розроблено та обґрунтовано основні вимоги до створення системи вправ для навчання полілогічного спілкування першокласників з урахуванням їхніх особливостей на основі виявлення специфічних ознак полілогу; узагальнено та конкретизовано теоретичні засади полілогічного спілкування першокласників; подальшого розвитку набули основні вимоги до відбору матеріалу текстів-полілогів, організації процесу навчання та критеріїв оцінювання сформованості вмінь полілогічного спілкування першокласників.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у створенні текстів-полілогів для навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови; у розробці методики навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови на основі чотирьох циклів уроків з використанням текстів-полілогів; створенні системи вправ; в підготовці методичних рекомендацій щодо застосування запропонованої методики навчання в першому класі.
Основні положення та результати роботи можуть бути використані в процесі навчання першокласників, в дослідженнях, присвячених проблемам навчання полілогічного спілкування іноземною мовою та формуванні полілогічної компетенції, у ході професійної підготовки майбутніх вчителів іноземної мови.
Вірогідність результатів дослідження забезпечується опорою на наукову методологію; системним аналізом теоретичного й емпіричного матеріалу; застосуванням сучасних методів, адекватних меті та завданням дослідження; аналізом джерельної бази; результатами дослідно-експериментальної роботи; позитивними результатами впровадження методики навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови в навчальний процес. Розроблену автором методику було впроваджено в школі № міста Вінниця (довідка про впровадження № від 15.04.2006), в школі № cела Суботці Кіровоградської області (довідка про впровадження № від 10.05.2006), в школі № міста Ізмаїл (довідка про впровадження № від 14.04.2006), в школі № міста Ізмаїл (довідка про впровадження № від 15.04.2006), школі-інтернаті № міста Києва (довідка про впровадження № від 23.05.2005).
Апробація основних положень і результатів дослідження проводилася на засіданнях кафедри методики навчання іноземних мов та прикладної лінгвістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка; науковому семінарі „Пілотування матеріалів видавництва Оксфордського університету для проекту нової програми з англійської мови для початкової школи” (Київ, 1997); Всеукраїнському науковому семінарі “З питань експериментальної апробації нових програм з англійської мови для початкової школи на основі вітчизняних та автентичних навчально-методичних матеріалів” (Київ, 1998); семінарі “Дивись, щоб учитись: підходи до читання аудіовізуальних документів” (Київ, 1998); семінарі “Апробація нової програми ABC World” (Київ, 1998); науковій конференції аспірантів та студентів факультету іноземної філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, 2000); науково-практичній конференції Київського національного лінгвістичного університету (Київ, 2000); науково-практичній конференції „Актуальні проблеми вивчення мов і культур” (Київ, 2002); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Мови і культури у сучасному світі” (Київ, 2003); Міжнародній науковій конференції за участю молодих учених „Мовно-культурна комунікація: напрямки і перспективи дослідження” (Київ, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції „Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (Київ, 2004); Міжнародній науковій конференції „Семіотика культури тексту в етнонаціональних картинах світу”, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Київ, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції” (Київ, 2006); науково-практичному семінарі „Удосконалення навчання міжкультурного спілкування англійською мовою учнів молодшого шкільного віку” (Київ, 2006); Всеукраїнській науковій конференції за участю молодих учених „Світоглядні горизонти філології: традиції та сучасність” (Київ, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Професійна підготовка вчителів в умовах упровадження кредитно-модульної системи” (Київ, 2007); Міжнародній науковій конференції „Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики” (Київ, 2007).
Публікації. Результати та основні положення дисертації відображено у 9 публікаціях, з них 8 одноосібних, у тому числі 5 одноосібних статей – у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 4 статті – у збірниках матеріалів наукових конференцій, одну з яких написано у співавторстві. Особистий внесок здобувача у даній праці (0,63/0,5 друк. арк.) полягає у виділенні лінгводидактичних передумов підвищення комунікативної орієнтованості уроків англійської мови в початковій школі; аналізі результатів спостереження за навчальним процесом.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, п’яти додатків, обсягом 165 сторінок, списку використаних джерел, що нараховує 314 найменувань, з яких 283 – українською і російською мовами, 31 – англійською і німецькою мовами, розміщений на 28 сторінках. Робота містить 21 таблицю, 1 схему, 2 рисунка. Загальний обсяг дисертації – 365 сторінок, основний зміст роботи – 173 сторінки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність вивчення наукової проблеми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичну значущість, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дисертації.
У першому розділі – „Теоретичні передумови навчання полілогічного спілкування першокласників” – проаналізовано джерельну базу дослідження, розкрито сутність понять „полілогічне спілкування першокласників”, „елементарна полілогічна компетенція”, розглянуто психологічні, лінгвістичні особливості процесу полілогічного спілкування першокласників, визначено методичні передумови навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови.
На основі аналізу джерельної бази було розкрито сутність поняття „полілогічне спілкування першокласників” – групове спілкування за участю трьох і більше осіб, специфіка якого виявляється в наступному: структура полілогу складніша ніж діалогу, оскільки не має добору-чергування діалогічних єдностей; наступна репліка може не стосуватися попередньої; спостерігається внутрішня активність усіх учасників полілогічного спілкування, хоча може бути присутня низька мовна активність; особисті якості учасників полілогічного спілкування впливають на мовленнєву поведінку комунікантів та добір залучених ними стратегій і тактик спілкування, які формують механізм взаємодії висловлювань трьох і більше його учасників.
У результаті виявлення та аналізу специфічних ознак полілогічного спілкування першокласників, було обґрунтовано необхідність формування полілогічної компетенції як складової частини комунікативної компетенції. В початковій школі, в першому класі зокрема, доречно закласти основи формування полілогічної компетенції, а саме формування елементарної полілогічної компетенції.
Нами було розкрито сутність поняття „елементарна полілогічна компетенція” – сукупність знань про організацію та управління мовленнєвою поведінкою в групі з 3-4 комунікантів та вмінь, оволодіння якими дозволило б дитині адекватно, ефективно і творчо використовувати засоби іноземної мови для розв’язання власних комунікативних задач та задач інших учасників полілогічного спілкування відповідно до конкретних умов та обставин спілкування. Елементарна полілогічна компетенція є інтегрованою за змістом та утворює цілісну єдність таких компонентів, як: лінгвістичний, прагматичний, стратегічний, соціолінгвістичний, психолого-соціальний, паралінгвістичний.
Проведений аналіз психологічних (об’єднання пізнавальних, ділових, особистісних мотивів; урізноманітнювання комунікативних дій у спілкуванні з однолітками, на відміну від спілкування з дорослими; емоційна насиченість; нестандартність та нерегламентованість; перевага ініціативних дій над діями у відповідь; використання фонації та кінетики) та лінгвістичних (центробіжність структури, еліптичність на фонетичному, лексичному, граматичному рівнях, обмеженість синтаксичними засобами, поєднання вербальних і невербальних засобів) особливостей процесу полілогічного спілкування першокласників дав можливість визначити методичні передумови навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови. Для забезпечення регуляції функціонального стану учнів першого класу у навчальному процесі необхідно створити тексти-полілоги, які є зразком моделі полілогічного спілкування між однолітками (3-4 учня) та однолітками і дорослими в межах тематики і ситуацій, з якими учні зустрічаються кожного дня в реальному житті. Розглядати текст-полілог як лінгвістичну категорію, що характеризується центробіжністю структури, специфічністю виявлення комунікативних намірів і комунікативних засобів реалізації думок в соціокультурному плані вираження потрібно через реалізацію принципу ввічливості у спілкуванні англійською мовою, еліптичність, обмеження синтаксичними засобами, спрямованість мовлення на комунікантів, наявність великої кількості кліше, інструкцій, реплік-описів, зв’язність та інформативність змісту. Основою для навчання полілогічного спілкування першокласників мають стати тексти-полілоги, оскільки вони виконують в навчальному процесі ряд функцій, зокрема є носіями нового навчального матеріалу, джерелом соціокультурної інформації, підставою для створення нових ситуацій полілогічного спілкування.
Було доведено, що доцільно здійснювати навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови на основі текстів-полілогів з урахуванням методу активізації резервних можливостей особистості і колективу та поетапно: етап введення нового навчального матеріалу, етап тренування, етап практики. У процесі проведення уроків доречно навчати першокласників сприймати і породжувати полілоги; вчителю необхідно прогнозувати наявність труднощів породження і сприйняття полілогу учнями, враховувати та створювати умови для їх подолання за допомогою тексту-полілогу як моделі-зразка, що стимулює породження першокласниками власних полілогів.
У другому розділі – „Методика навчання полілогічного спілкування першокласників” – було проведено відбір матеріалу для створення текстів-полілогів, які лягли в основу розробленої методики навчання полілогічного спілкування. З цією метою було організовано матеріал у вигляді чотирьох циклів уроків на основі чотирьох текстів-полілогів та створено відповідну систему вправ.
У результаті проведеного аналізу методичної літератури, відбір матеріалу для створення текстів-полілогів здійснювався за алгоритмом В.Л. Скалкіна. В нашому дослідження зміст відбору представлений у такому вигляді: сфери полілогічного спілкування (особистісна, публічна, освітня); тематика (подорожуємо разом; мій завантажений день; мій вільний час); типові комунікативні ситуації (подорожуємо до Великої Британії; купуємо подарунок разом; збираємося перекусити разом; ходимо у гості; готуємося до свят та святкуємо свята разом; граємо разом; вирішуємо проблеми разом); ролі (соціальні, казкові, міжособистісні); комунікативні наміри (контактовстановлюючі – етикетні формули ввічливості та привітань, етикетні формули знайомства; фактуальні – повідомлення інформації, уточнення інформації, запит нової інформації, отримання інформації, перепитування (уточнення) нової інформації); емоційно-реактивні – висловлювання переважно позитивних емоцій (згода, солідарність тощо), висловлювання здивування, висловлювання сумніву); техніко-комунікативні – включення в контакт та виходу з контакту (початок, закінчення полілогічного спілкування), управління контактом, індикатори адресації); текстуалізація та висіювання матеріалу з отриманих текстів (створення чотирьох текстів-полілогів (Aa, Bb, Cc, Dd) відповідно до критеріїв актуальності та орієнтації на сучасну дійсність, функціональності, доступності, ідіоматичності, експресивності, належності до засобів невербального спілкування, інтерференції.
Для розробки методики навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови було виділено три етапи навчання та розроблено на кожному етапі підсистему вправ, що увійшли в систему вправ (див. табл. 1).
Таблиця 1
Система вправ для навчання полілогічного спілкування в першому класі
Етап введення нового матеріалу
Групи вправ підсистеми I | Типи вправ | Види вправ
на формування мовленнєвих навичок полілогічного спілкування
Група вправ А I
Група вправ Б I
Група вправ В I
Група вправ Г I | умовно-комунікативні,
рецептивні, рецептивно-репродуктивні,
усні, двомовні,
з жорстким керуванням (повна детермінація), з рольовим ігровим компонентом, фронтальні, з штучно створеними опорами | прослуховування тексту-полілогу, імітація хором з перекладом, сприйняття та розуміння лексичних одиниць, граматичних структур, полілогічних єдностей
Етап тренування у спілкуванні
Групи вправ підсистеми II | Типи вправ | Види вправ
на удосконалення мовленнєвих навичок і формування вмінь полілогічного спілкування
Група вправ А II
на реплікування
Група вправ Б II
на самостійне вживання та об’єднання типів полілогічних єдностей у межах мікрополілогу-опису
Група вправ В II
на самостійне вживання та об’єднання типів полілогічних єдностей у межах мікрополілогу-розпитування
Група вправ Г II
на об’єднання мікрополілогу-опису та мікрополілогу-розпитування в полілог | умовно-комунікативні
рецептивні, рецептивно-репродуктивні;
з частковим керуванням (часткова детермінація); групові (трійки);
з рольовим ігровим компонентом;
із зміною партнерів та ситуативних ролей;
з штучно створеними опорами;
без опор | імітація полілогічних єдностей;
заміна лексичних одиниць за анологією; зміна граматичних структур за анологією; підстановка; розширення; об’єднання типів полілогічних єдностей;
об’єднання мікрополілогу-опису та мікрополілогу-розпитування
Етап практики у спілкуванні
Групи вправ підсистеми III | Типи вправ | Види вправ
на розвиток та удосконалення мовленнєвих умінь полілогічного спілкування
Група вправ А III
для створення власних полілогів (по 3-4 репліки від кожного з учасників)
Група вправ Б III
для створення власних полілогів (по 3-4 репліки від кожного з учасників) під час проведення свят | умовно-комунікативні,
комунікативні
рецептивно-продуктивні,
продуктивні;
з мінімальним керуванням (мінімальна детермінація);
з рольовим ігровим компонентом;
групові;
з природними опорами | повідомлення інформації;
груповий опис;
групове розпитування; груповий опис і розпитування
Етап введення нового матеріалу (підсистема вправ I) реалізується на двох перших уроках (70 хвилин) кожного циклу та передбачає первинну обробку нового матеріалу. Протягом навчального року в першому класі використовуються тексти-полілоги Аа, Bb, Сс, Dd, що включають весь новий мовний та мовленнєвий матеріал циклу уроків. Саме введення (чотириразове пред’явлення) текстів-полілогів має ритуальний характер, принципово розроблений у методі активізації резервних можливостей особистості і колективу, та вирізняється своєю специфічністю в навчанні полілогічного спілкування першокласників. Наведемо приклади.
Група вправ АI виконується під час першого пред’явлення нового навчального матеріалу.
Дії вчителя: | Дії першокласників:
знайомить учнів з місцем подій, змінами послідовності подій; розподіляє ролі персонажів між першокласниками, які перетворюються на безпосередніх учасників всіх подій тексту-полілогу; проговорює від імені всіх персонажів всі фрази тексту-полілогу з перекладом на українську мову | активно слухають учителя; розуміють зміст висловлювань завдяки перекладу та допоміжним засобам семантизації
Методика першого пред’явлення в навчанні полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови адаптується до умов шкільного навчання шляхом ігрового розподілу ролей, використанням часткового перекладу із залученням наочності як засобу семантизації, можливим умовним розділенням тексту-полілогу на кілька закінчених частин з метою проведення кожної з них через друге та третє пред’явлення.
Група вправ БI виконується під час другого пред’явлення нового навчального матеріалу.
Дії вчителя: | Дії першокласників:
проговорює і програє кожну фразу тексту, перекладаючи її на українську мову. Найважливіші для навчання полілогічного спілкування репліки, що виділені для активного ядра, супроводжуються відповідними засобами кінетики, фонації, мовленнєвої та голосової типізації | сидять у колі (вчитель – у центрі). Слухають фрази англійською, українською мовою, а коли вони повторюються англійською мовою, імітативно використовують їх після вчителя, повністю наслідуючи його кінетику, фонацію, мовленнєву та голосову типізацію. Важливо, щоб проговорюючи фрази за вчителем, всі дивилися на того учня, до якого ця фраза звернена (рольова організація)
Специфікою другого пред’явлення тексту-полілогу, яке закладає основу формування фонетичних, лексичних, граматичних навичок та мовленнєвих вмінь полілогічного спілкування першокласників, є часткова зміна схеми роботи з кожною фразою: учні імітативно вживають фрази після першого їх промовляння вчителем іноземною мовою (голосно), перекладу (тихо), другого промовляння учителем іноземною мовою (нормальна тональність).
Група вправ ВI виконується під час третього пред’явлення.
Дії вчителя: | Дії першокласників:
виразно читає текст у нормальному темпі, робить паузи між окремими одиницями з тим, щоб учні змогли співставити англійський варіант та український переклад | сидять у колі, слухають читання тексту вчителем, одночасно стежать за друкованим текстом, розміщеним у двох колонках: ліворуч - текст англійською мовою, праворуч – українською, та у паузах проговорюють фрази про себе, наче “читають” текст разом з учителем. Рядки у тексті розділено за синтагмами, надруковано різними кольорами та розмірами, що полегшує “читання” тексту
Третє пред’явлення тексту-полілогу має на меті закріплення матеріалу в пам’яті, а також синтез уявлень про ситуації (перше пред’явлення), мовленнєві дії (друге пред’явлення) та поєднання звукового і зорового образу мовленнєвих одиниць. Особливість третього пред’явлення в навчанні полілогічного спілкування першокласників полягає у специфічності друкованого тексту-полілогу (використанні різних кольорів та розмірів шрифту), читанні вчителем іншомовного тексту пофразно з паралельним слідкуванням учнів за читанням та проговорюванням фраз про себе.
Група вправ ГI виконується під час четвертого пред’явлення.
Дії вчителя: | Дії першокласників:
дає домашнє завдання; потім просить учнів заплющити очі та слухати текст під музику, який він читає без перекладу в унісон з музикою | ознайомлюються з домашнім завданням; слухають текст-полілог під музику
Метою четвертого пред’явлення навчального матеріалу (“музичного сеансу”) є завершення процесу повного розуміння тексту, складання цілісного уявлення про нього. В якості музичного супроводу були відібрані наступні твори: Ф. Лей „Веснянка” (текст-полілог Аа), Дж. Брамс “Спільний танець” (текст-полілог Bb), Г. Гладков “Пісня ніжності” (текст-полілог Cc), Дж. Косма “Осіннє листя” (текст-полілог Dd). Як показало експериментальне навчання, запропонована музика заспокійливо діє на першокласників, вона їх не переобтяжує та дає можливість відпочити. Досягнення такого ефекту є одним з основних завдань четвертого пред’явлення.
Етап тренування (підсистема вправ II) реалізується на 3–9 уроках. Наведемо приклади окремих вправ даного етапу.
Приклад 1. Вправа групи АII – умовно-комунікативна, рецептивно-репродуктивна на імітацію, підстановку.
Завдання-інструкція: Ми зовсім заплуталися. Навіть, не пам’ятаємо, який сьогодні день! З’ясуйте один у одного, який сьогодні день, оскільки ви маєте знати це точно, щоб не сплутати плани на вечір.
Режим виконання: Р1: називає день тижня (намагається вгадати); Р2: не погоджується, називає свій варіант; Р3: погоджується з Р2, підтримуючи його.
Приклад 2. Вправа групи БII – умовно-комунікативна, рецептивно-репродуктивна на вживання полілогічної єдності „Р1: повідомлення інформації описового характеру; Р2: доповнення повідомлення Р1; Р3: доповнення повідомлення Р1” в межах полілогу-опису.
Завдання-інструкція: Уявіть собі, що ви перебуваєте в Лондоні в музеї природи. Зустрічаєте там мешканців, які знають про символ Лондону – It is Big Ben. Але, напевно, вони не знають про символ нашого міста, Києва! Не знімаючи маски, поясніть, який же це символ.
Режим виконання: Р1 – одягає маску, привертаючи до себе увагу, Р2 – показує фото каштана та називає, що зображено на фото, Р3 – описує фото каштана (називає кольори), Р1: допомагає описати фото каштана (називає розмір).
Приклад 3. Вправа групи ВII – умовно-комунікативна, рецептивно-репродуктивна на вживання полілогічної єдності „Р1: запитання до Р2, Р3; Р2: відповідь; Р1: запитання до Р2, Р3; Р2: повідомлення кольору; Р3: повідомлення розміру (форми) в межах полілогу-розпитування.
Завдання-інструкція: Отже, ви одягнули маски та вже готові чути „What can you see here?” по 100 разів на день та відповідати на нього „I can see ...”. Але Blind Granny (Р1) виявляється ще й дуже допитливою: то запитає про колір, то про форму, то про розмір. Спробуйте пояснити їй це (Р2, Р3), відповідаючи на її запитання та описуючи певний предмет, оскільки для неї важливо мати цю інформацію для того, щоб уявити предмет повністю.
Режим виконання: Р1: запитує про те, що вони можуть бачити тут; Р2: відповідає, називаючи предмет; Р1: запитує, де він знаходиться; Р3: називає – ліворуч чи праворуч; Р1: запитує про колір; Р3: називає колір; Р2: описує форму; Р3: описує розмір (зміна позицій).
Матеріал для виконання: a butterfly, a skeleton, a pumpkin, a black cat, a small bat, a witch on a broom-stick, a robot with square head, a ghost, a fly, a pirate, a spider, a prince, a princess, a robot with a round head, a monkey, a tiger, a frog, a lion, a mouse.
Приклад 4. Вправа групи ГII – умовно-комунікативна, рецептивно-репродуктивна на об’єднання мікрополілогу-опису і мікрополілогу-розпитування в такий полілог „Р1: привертає увагу, повідомляє інформацію описового характеру (показує фото); Р2: доповнює повідомлення Р1; Р2: доповнює повідомлення Р1 т Р2; Р1: запитання до Р2, Р3 „чи подобається?”; Р2: відповідь; Р3: відповідь + запитання до Р2” на рівні 1-2 репліки від кожного з учасників.
Завдання-інструкція: Тарас (Р1), Ольвія (Р2) та Томі (Р3) щойно повернулися з подорожі до Великої Британії. Вони так само, як і ми, відвідували Музей природи в Лондоні. Одягніть їхні маски та обміняйтеся враженнями про побачене: опишіть мешканців музею, скажіть, чи сподобалися вони вам. Описуючи, користуйтеся фотографіями тварин-експонатів мешканців Музею.
Режим виконання: Р1: привертає увагу, показуючи фото одного з мешканців Музею; Р2: „пригадує” цю тварину, називаючи її; Р3: починає описувати того, хто на фото (називає колір); Р1: додає до опису (називає розмір); Р2: запитує Р3, чи подобається; Р3: відповідає, запитуючи Р1, чи подобається; Р1: відповідає та показує наступне фото і т.д.
Матеріал для виконання: фото тварин-експонатів Музею природи
Етап практики (підсистема вправ III) реалізується на 10–13 уроках. Наведемо приклади окремих вправ даного етапу.
Приклад 1. Вправа групи АIII – комунікативна рецептивно-продуктивна на розвиток умінь полілогічного спілкування на рівні 3–4 реплік від кожного з учасників.
Завдання-інструкція: Вас запросили в гості. Ви дещо побоюєтесь, оскільки знаєте, що всі домашні улюбленці в цьому домі – екзотичні тварини. Господарі квартири – брат і сестра – дуже люблять їх. З’ясуйте, хто ж у них домашні улюбленці, які вони (опишіть), запитайте, звідки кожен з них потрапив у цю сім’ю.
Матеріал для виконання: Сімейні фото з домашніми улюбленцями (різні для кожної групи).
Режим виконання: кожна група по черзі виконує вправу перед класом.
Приклад 2. Вправа групи БIII – комунікативна продуктивна на розвиток вмінь полілогічного спілкування на рівні 3–4 реплік від кожного з учасників в межах сценарію до свята “A Halloween Party”:
Завдання-інструкція: Є ще одна гра до свята Хеллоуіна. У кожній групі я зав’язую людині-павуку очі, потім ми разом розкручуємо навколо себе кожного та говоримо “Trick or Treat”; просимо їх знайти в кімнаті ті предмети, які ми загадали. Якщо людина-павук наближається до того предмета, який ми загадали, кожна група, реагуючи на свого представника, вигукує “Trick or Treat”, але якщо вони віддаляються, – “No, No, No”. (спочатку у кожній групі знаходять перший предмет. Знайшовши його, кожна група отримує завдання). Не розв’язуючи очі, розпитуючи інших учасників групи, людина-павук має здогадатися, який же предмет був захований кожною групою (далі зав’язують очі іншим і гра повторюється).
Матеріал для виконання: 5 хусток, щоб зав’язати очі; іграшки a skeleton, a prince, a bat, a spider, a witch, a pirate, a robot, a fly, a princess, a ghost, a lion, a frog, a mouse, a monkey, a tiger.
Таким чином, запропонована вище методика навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови функціонально поєднує три етапи виконання відповідно до структурованих вправ.
У третьому розділі – „Експериментальне навчання полілогічного спілкування першокласників” – сформульовано гіпотезу експерименту, визначено критерії оцінювання рівня сформованості елементарної полілогічної компетенції, описано організацію та проведення експерименту, оброблено результати експерименту, розроблено методичні рекомендації щодо навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови.
Метою експериментального дослідження була перевірка ефективності розробленої методики навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови. Була сформульована наукова гіпотеза експерименту: навчання полілогічного спілкування першокласників (формування елементарної полілогічної компетенції) необхідно проводити на основі текстів-полілогів та системи вправ до них з урахуванням їхнього соціокультурного, емоційного, естетичного та комунікативного потенціалів; запропонована методика навчання буде посильною та ефективною.
В експериментальному дослідженні взяли участь 223 першокласника протягом 2004–2005 та 2005–2006 навчальних років. Експеримент був природнім, вертикальним і відкритим. Навчання здійснювалося на уроках англійської мови, двічі на тиждень, як це передбачено навчальним планом.
Для визначення рівня сформованості вмінь полілогічного спілкування першокласників були розроблені наступні критерії оцінювання: мовна правильність; об’єм; зверненість мовлення; ініціативність; наявність полілогічних єдностей; адекватність використання полілогічних єдностей; послідовність використання полілогічних інтенцій. Вони порівнювалися з визначеним В.П. Беспальком задовільним рівнем навченості (0,7).
Для перевірки достовірності отриманих у ході експерименту даних використовувався метод математичної статистики. Враховуючи результати початкового, проміжного та підсумкового зрізів, було зазначено тенденцію до зростання коефіцієнта навченості в кожній групі (див.рис.1 та рис.2):
Рис. 1 Рис. 2
(де КЗ 1 – контрольний зріз 1, КЗ 2 – контрольний зріз 2, ПЗ – підсумковий зріз).
Наприкінці експериментального навчання в першій групі середній показник коефіцієнта навченості становив 0,87, у другій – 0,865, що значно перевищив 0,7 (за В.П. Беспальком). Крім того, нами був визначений загальний приріст коефіцієнта навчаності, який становив 65,8%.
Результати проведеного експерименту підтвердили правомірність гіпотези дослідження та доцільність навчання полілогічного спілкування першокласників на основі використання текстів-полілогів та розробленої системи вправ. Першокласники, які навчалися за представленою методикою, засвоїли обсяг навчального матеріалу: навички оперування матеріалом набули гнучкості, стійкості, автоматизованості; вміння характеризувалися ініціативністю, самостійністю, здатністю починати, підтримувати, закінчувати полілогічне спілкування в межах тематики. Цей факт дозволяє стверджувати, що розроблена автором методика навчання полілогічного спілкування є ефективною та відповідає рівню фізичного та розумового розвитку першокласників.
На основі теоретичного дослідження та проведення експериментального навчання були сформульовані методичні рекомендації, що відображають організаційні процедури, пов’язані з реалізацією методики навчання полілогічного спілкування першокласників, за допомогою якої моделюється навчальний процес на уроках англійської мови.
ВИСНОВКИ
1. Аналіз джерельної бази дав можливість розкрити сутність понять „полілогічне спілкування першокласників” та „елементарна полілогічна компетенція”. Полілогічне спілкування першокласників передбачає групове спілкування за участю трьох і більше осіб, специфіка якого полягає в наступному: структура полілогу складніша ніж діалогу, оскільки не має добору-чергування діалогічних єдностей; наступна репліка може не стосуватися попередньої; спостерігається внутрішня активність усіх учасників полілогічного спілкування, хоча може бути присутня низька мовна активність; особисті якості учасників полілогічного спілкування впливають на мовленнєву поведінку комунікантів та добір залучених ними стратегій і тактик спілкування, які формують механізм взаємодії висловлювань трьох і більше його учасників.
Аналіз сутності процесу полілогічного спілкування учнів першого класу дає можливість розпочати процес формування елементарної полілогічної компетенції, як сукупності знань про організацію й управління мовленнєвою поведінкою в групі з 3-4 комунікантів та вмінь, оволодіння якими дає можливість учню адекватно, ефективно і творчо використовувати засоби іноземної мови для розв’язання власних комунікативних завдань та завдань інших учасників полілогічного спілкування відповідно до конкретних умов та обставин спілкування.
2. Визначено основні психологічні та лінгвістичні особливості полілогічного спілкування першокласників та сформульовано відповідні методичні передумови навчання. Було доведено, що текст-полілог, як основа навчання, має бути інформативним зразком полілогічного спілкування між однолітками (3-4 учня) та однолітками і дорослими в межах тематики і ситуацій, з якими учні зустрічаються кожного дня в реальному житті. Зразок моделі полілогічного спілкування має характеризуватися специфічністю структури та виявлення комунікативних намірів, реалізувати принцип ввічливості у спілкуванні англійською мовою, містити еліптичні елементи, бути обмеженим синтаксичними засобами, бути спрямованим на комунікантів, включати велику кількості кліше, інструкцій, реплік-описів. Обґрунтовано доцільність здійснення навчання полілогічного спілкування першокласників на основі чотирьох текстів-полілогів, розроблених відповідно до критеріїв актуальності, орієнтації на сучасну дійсність, функціональність, доступність, ідіоматичність, експресивність, належність до засобів невербального спілкування, інтерференції.
3. Обґрунтовано та розроблено методику навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови. В методиці навчання обґрунтовано поетапну організацію процесу навчання та виділено його етапи (етап введення нового матеріалу, етап тренування та етап практики). Наявність у процесі навчання полілогічного спілкування першокласників етапу введення нового матеріалу, етапу тренування та етапу практики дали можливість створити модель реалізації розробленої методики на основі розроблених для кожного етапу підсистеми та групи вправ.
Реалізація підсистеми вправ I (етап введення нового матеріалу) спрямована на формування мовленнєвих навичок полілогічного спілкування, передбачає чотириразове пред’явлення текстів-полілогів та, маючи ритуальний характер, принципово розроблений у методі активізації резервних можливостей особистості і колективу, вирізняється своєю специфічністю в навчанні першокласників. Реалізація підсистеми вправ II (етап тренування) передбачає вдосконалення мовленнєвих навичок і формування вмінь полілогічного спілкування першокласників. Реалізація підсистеми вправ III (етап практики) спрямована на розвиток і вдосконалення мовленнєвих умінь полілогічного спілкування першокласників.
Підсистеми вправ розроблено відповідно до етапів навчання, на кожному з яких виконуються певні групи вправ: умовно-комунікативні, комунікативні вправ з наявністю рольового ігрового компоненту, зміною форм групової взаємодії, наявністю чи відсутністю природних або спеціально створених опор, наявністю жорсткого, мінімального керування діяльністю учнів, послідовністю у використанні вправ – а) на сприйняття, розпізнавання; б) імітацію мовленнєвого зразка; в) підстановку, розширення мовленнєвого зразка; г) вправи в об’єднанні функціональних єдностей в мікрополілог; д) вправи в об’єднанні мікрополілогів у полілог.
4. Перевірка ефективності розробленої в ході дослідження методики здійснювалася шляхом вертикального, природного, відкритого експерименту, який підтвердив сформульовану гіпотезу щодо посильності та ефективності запропонованої методики навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови. Про що свідчить також приріст коефіцієнту навченості, який становив 65,8%.
5. Результати проведеного дослідження та експериментальне підтвердження його ефективності дали можливість сформулювати методичні рекомендації щодо навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови. У рекомендаціях представлено поурочну методику навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови, визначено особливості кожного з етапів.
Досліджена проблема є багатоаспектною і не вичерпується реферованою роботою. Подальший науковий пошук може бути спрямований на уточнення добору матеріалу, розробку текстів-полілогів, системи вправ та оформлення методичних рекомендацій для послідовного навчання полілогічного спілкування на уроках англійської мови у другому, третьому, четвертому класах загальноосвітніх навчальних закладів з подальшим їх впровадженням у практику початкової школи.
Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:
1. Смовженко Л.Г. Вимоги до створення текстів-полілогів для навчально-методичного комплексу “ABC World” // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Сер. Педагогіка та психологія. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2000. – Вип. 3. – С. 159-164.
2. Смовженко Л.Г. Відбір та організація матеріалу для навчання іншомовного полілогічного висловлювання в початковій школі // Вісник Київського національного
