ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
ПОДІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МІНІСТЕРСТВА АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
СУЧЕК МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
УДК 633.12:631.82
ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ГРЕЧКИ ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ І ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ В ПІВДЕННО-ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
06.01.09 – рослинництво
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Кам'янець-Подільський – 2007
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Подільському державному аграрно-технічному університеті Міністерства аграрної політики України протягом 2003-2005 рр.
Наукові керівники: доктор сільськогосподарських наук, професор АЛЕКСЕЄВА Олена Семенівна, Подільський державний аграрно-технічний університет Міністерства аграрної політики України, завідуюча кафедри селекції, насінництва і генетики.
кандидат сільськогосподарських наук, доцент КВАЩУК Олена Володимирівна, Подільський державний аграрно-технічний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра рослинництва і кормовиробництва.
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор БІЛОНОЖКО Володимир Якович, Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри екології та основ сільського господарства.
кандидат сільськогосподарських наук, доцент ПОЛТОРЕЦЬКИЙ Сергій Петрович Уманський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра рослинництва.
Провідна установа: Львівський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, м. Львів.
Захист відбудеться “ 10 ” квітня 2007 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 71.831.01 при Подільському державному аграрно-технічному університеті за адресою: Україна, 32316, вул. Шевченка, 13, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Подільського державного аграрно-технічного університету.
Автореферат розісланий “ 6 ” березня 2007 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Гойсюк С.О.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. До основних причин, що зумовлюють значне варіювання врожайності гречки, крім кліматичних чинників, належить відсутність малоенергоємних моделей технологій її вирощування з підсиленим використанням елементів біологізації процесів виробництва.
Поява нових сортів гречки та ефективне використання їхнього генетичного потенціалу потребують удосконалення агротехнічних заходів вирощування. Крім того, для пошуку шляхів енергозбереження важливим було виявити зв’язки між такими факторами як припосівне внесення нетрадиційних джерел живлення, норма висіву, спосіб сівби та продуктивність різних сортів гречки, що в умовах реформування земельних відносин та енергетичної кризи набуває особливої актуальності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, результати яких викладені в дисертації, виконувались відповідно до тематичних планів Науково-дослідного інституту круп’яних культур Подільського аграрно-технічного університету та темою: „Селекція на високу і стабільну продуктивність адаптованих до мінливих умов вирощування високоякісних сортів гречки та розробка енергозаощаджуючих технологій їх вирощування і збирання для умов південно-західного регіону України” (номер державної реєстрації – 0101U003326).
Мета і завдання дослідження. Мета досліджень – наукове обґрунтування формування врожаю та якості зерна гречки залежно від припосівного внесення добрив, способів сівби та норм висіву і встановлення їхніх оптимальних параметрів для сортів, що вивчались.
Задачі досліджень – вивчити вплив припосівного внесення добрив, способів сівби, норм висіву різних сортів гречки на:
– польову схожість і виживання;
– сортову реакцію гречки та процес формування фотосинтетичного апарату в онтогенезі рослин;
– особливості формування елементів структури врожаю;
– рівень зернової продуктивності і якості урожаю гречки, та оптимальне їхнє поєднання;
– економічну та енергетичну ефективність елементів технології вирощування гречки.
Об’єкт дослідження – процеси росту, розвитку та формування врожаю і якості зерна різних сортів гречки.
Предмет дослідження – основні елементи технології вирощування гречки та фактори, що впливають на урожайність і якість зерна.
Методи дослідження. Серед загальнонаукових методів для обґрунтування мети і реалізації встановлених завдань та узагальнення результатів експериментальної роботи, використовували наступні методи: гіпотез, індукції, абстракції, аналогії, статистичний, спостереження, економіко-математичний і узагальнення. Серед спеціальних методів були використані лабораторний та польовий.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше виявлено особливості формування врожайності і якості зерна різних сортів гречки залежно від припосівного внесення нетрадиційних добрив.
Для кожного сорту за різних способів сівби запропоновано норми висіву, що забезпечують найкраще збереження рослин в посівах.
Залежно від технологічних прийомів встановлено сортові особливості гречки у формуванні фотосинтетичних параметрів посівів.
Визначена економічна і енергетична ефективність вирощування різних сортів гречки залежно від припосівного внесення різних видів добрив, норм висіву і способів сівби.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені і рекомендовані виробництву агрозаходи вирощування гречки, які відрізняються від відомих в Подільській технології вирощування гречки, раціональним поєднанням сорту, норм висіву, способу сівби і припосівного удобрення, що забезпечують приріст урожаю в межах 3-3,5 ц/га.
Виробнича перевірка і впровадження здійснено в державному підприємстві дослідному господарстві (ДПДГ) „Самчики” с. Самчики Старокостянтинівського району Хмельницької області на площі 48 га, ДПДГ „Зоря” с. Пирогівці Хмельницького району Хмельницької області на площі 54 га, ДПДГ „Пасічна” с. Пасічна Старосинявського району Хмельницької області на площі 39 га, ДПДГ „Проскурівка” с. Проскурівка Ярмолинецького району Хмельницької області на площі 37 га.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено аналіз, теоретичне обґрунтування і узагальнення даних світової та вітчизняної літератури, проаналізовано сучасний стан ринку добрив України. Матеріали, викладені в дисертації, отримані здобувачем особисто в процесі проведення польових і лабораторних досліджень, обліків та спостережень. Використовуючи статистичний та економіко-математичний методи автор встановив взаємодію між досліджуваними факторами, кореляційні зв’язки між господарсько-цінними ознаками, економічну та біоенергетичну ефективність, зробив висновки та пропозиції виробництву. Загальна частка участі автора в представленій роботі понад 90%, авторство в матеріалах, опублікованих у співавторстві складає 80%.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень оприлюднені на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Подільського державного аграрно-технічного університету в 2004-2006 рр. та на обласних і районних науково-практичних семінарах з питань впровадження сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур в Хмельницькій області (2005-2006 рр.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано чотири статті, в тому числі три – у виданнях, що затверджені ВАК України як фахові.
Структура та обсяг дисертаці.ї Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку джерел літератури (202 найменування), 45 додатків. Викладена на 129 сторінках комп'ютерного набору, містить 24 таблиці, 18 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Стан проблеми підвищення врожайності гречки та шляхи її вирішення
(огляд літератури)
У розділі, на підставі літературних джерел, розглянуто вплив способів сівби, норм висіву та припосівного удобрення на формування врожайності і якості зерна різних сортів гречки. Проаналізовано сучасний ринок добрив України, що можуть бути використані для припосівного внесення під гречку. Обґрунтовано необхідність проведення досліджень за темою дисертаційної роботи.
Умови та методика проведення досліджень
Дослідження проводились в 2003-2005 рр. у відділі рослинництва Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції (ХДСГДС), яка знаходиться в с. Самчики Старокостянтинівського району Хмельницької області.
Ґрунт дослідного поля чорнозем опідзолений середньосуглинковий. Агрохімічні показники орного шару (0-30 см) в середньому за три роки та поділяночно такі: гумус – 3,2-4,0%, рН сольове 6,0-6,6%, гідролітична кислотність і сума обмінних основ, мг-екв. на 100 г сухого ґрунту відповідно 1,1-3,4 та 34,2-43,8, насиченість основами 91-97%, азот загальний – 0,22-0,27%, фосфор – 0,14-0,18 мг в 100 г ґрунту. Поживних речовин в мг на 100 г сухого ґрунту: азот гідролізований – 13, рухомий фосфор 8-9, обмінний калій – 9-11.
Погодні умови в роки проведення досліджень були неоднакові і відрізнялись по роках від середньобагаторічних показників, що дозволило більш точно вивчити вплив досліджуваних факторів на формування врожаю високоякісного зерна різних сортів гречки. Так, за даними метеопосту Хмельницької ДСГДС погодні умови 2003 року характеризувались підвищеною температурою і дефіцитом вологи в першій половині вегетаційного періоду, а в 2005 році – надмірною сумою опадів (понад п’ять норм) у другій половині. Найбільш сприятливим за роки досліджень був 2004 рік.
Експериментальну роботу по удосконаленню технології вирощування гречки виконували шляхом проведення польових і лабораторних досліджень.
Дослід 1. Формування продуктивності гречки залежно від сортових особливостей, припосівного внесення різних видів добрив і способу сівби.
Фактор А – сорти: Вікторія (контроль), Роксолана, Зеленоквіткова 90, Рубра.
Фактор В – види добрив для припосівного внесення: 1. Без добрив (контроль). 2. Нітроамофоска (марка А) – 100 кг/га. 3. Екогран – 300 кг/га. 4. Біогумус – 300 кг/га. 5. Глауконіт – 300 кг/га. Добрива вносились в туках під час сівби.
Фактор С – способи сівби: звичайний рядковий з шириною міжрядь 15 см і нормою висіву 3,5 млн схожих насінин на 1 га; широкорядний з шириною міжрядь 45 см і нормою висіву 2,0 млн схожих насінин на 1 га.
Розміщення варіантів у досліді – рендомізоване. Повторність – чотириразова. Площа облікової ділянки – 25 м2. Попередник – озима пшениця.
Дослід 2. Формування продуктивності гречки залежно від сортових особливостей, різних норм висіву і способу сівби.
Фактор А – сорти: Вікторія (контроль), Роксолана, Зеленоквіткова 90 і Рубра.
Фактор В – способи сівби: звичайний рядковий з шириною міжрядь 15 см і широкорядний з шириною міжрядь 45 см.
Фактор С – норми висіву: за звичайного рядкового способу сівби – 3,0; 3,5 (контроль); 4,0 і 4,5 млн схожих насінин на 1 га; за широкорядного – 1,5; 2,0 (контроль); 2,5 і 3,0 млн схожих насінин на 1 га;
Розміщення варіантів у досліді – рендомізоване. Повторність – чотириразова. Площа облікової ділянки – 25 м2. Попередник – озима пшениця. Удобрення – внесення нітроамофоски (марка А) – 100 кг/га під час сівби.
Гречку в дослідах вирощували за загальноприйнятою для зони технологією з врахуванням заходів, що вивчали. Обліки, спостереження та аналізи проводили за методикою державного сортовипробування та іншими загальноприйнятими методиками (Б.О. Доспехов (1985), Е.Р. Ермантраут, М.І. Бахмат, І.П. Рихлівський, Ю.В. Гойсюк, Ю.В. Хмелянчишен (2005)., А.А. Ничипорович (1976)., Е.К. Лівенцовою (1954), В.Ф. Мойсеченко, В.О. Єщенко (1994 р.). О.К. Медведовського, П.І. Іваненка (1988).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Польова схожість та виживання рослин гречки залежно від сортових особливостей, способу сівби, норм висіву і припосівного внесення різних видів добрив. На польову схожість і виживання рослин гречки комплексно впливали як припосівне внесення добрив, так і способи сівби. Зниження польової схожості на 3,3-2,1 пункти під впливом мінеральних і органо-мінеральних добрив пояснюється зменшенням кількості насінин, що проросли в ґрунтовому розчині з високим осмотичним тиском та плазмолізом проростків і корінців під дією високих концентрацій ґрунтового розчину. Проте із використанням біогумусу густота рослин і, відповідно, виживання були більшими проти контролю. У цьому варіанті польова схожість збільшувалась в середньому по способах сівби та сортах на 2,6 пункти порівняно із контролем.
Найбільше виживання рослин гречки забезпечили широкорядні посіви сортів Роксолана – 84,4-84,5% (проти 83,2% на ділянках без удобрення) за припосівного внесення нітроамофоски і біогумусу, та Вікторія – 85,2-85,0% (проти 82,7% на контролі) за припосівного внесення екограну і біогумусу. Подібні показники у сорту Зеленоквіткова 90 – 84,5% за припосівного удобрення біогумусом. Найбільше виживання у звичайних рядкових посівах показали сорти: Зеленоквіткова 90 – 86,0% (82,8% на контролі) за припосівного внесення біогумусу, Вікторія – 83,6% за припосівного внесення екограну.
Виживання рослин було більшим на всіх фонах припосівного удобрення порівняно з контролем, найбільше виживання забезпечили: біогумус – на 2,7 пункти, екогран – 2,2, нітроамофоска – 2,0 пункти.
Звичайні рядкові посіви, порівняно з широкорядними, в середньому по досліджуваним факторам, показали більшу польову схожість рослин (на 10,4 пункти), та менше виживання (на 0,7 пункти).
Щодо норм висіву, то найбільша польова схожість бала у сортів Роксолана – 75,0-74,6% і Зеленоквіткова 90 – 74,9-74,5% за звичайного рядкового способу сівби і норми висіву 3,0-3,5 млн шт./га схожих насінин. Найвищий показник виживання показали сорти Зеленоквіткова 90 – 85,1-83,5% та Роксолана – 85,3-84,2% за широкорядного способу сівби й норми висіву 1,5-2,0 млн шт./га схожих насінин.
Таким чином, при збільшенні норм висіву польова схожість і виживання рослин гречки помітно знижуються.
Динаміка наростання листкової поверхні рослин різних сортів гречки залежно від припосівного удобрення і способу сівби Припосівне внесення всіх видів досліджуваних добрив забезпечило як утворення більшої кількості листків на рослині, так і відповідно, збільшення площі листкової поверхні. Найбільший приріст листкової поверхні однієї рослини забезпечив сорт Зеленоквіткова 90 – 218 смІ (138% до контролю (без добрив) у звичайних рядкових посівах, та 312 смІ (135% до контролю) у широкорядних у фазі вегетації – початок побуріння плодів за припосівного внесення екограну. Подібні показники у сорту Вікторія – 212 смІ (140% до контролю) у звичайних рядкових, та 299 смІ (138%) у широкорядних посівах за припосівного внесення цього ж добрива
Найбільший приріст сумарної листкової поверхні на 1 га посівів, серед досліджуваних сортів, забезпечила Вікторія – 43,6 тис.м2 (144% до контролю (без добрив) у звичайних рядкових посівах у фазі вегетації – початку побуріння плодів за припосівного внесення екограну. Подібні показники у Зеленоквіткової 90 – 43,2 тис.м2 (144% до контролю) у звичайних рядкових посівах за припосівного внесення цього ж добрива.
У широкорядних посівах найвищий приріст сумарної листкової поверхні на 1 га посівів показали сорти Роксолана – 33,2 тис. м2 (132% до контролю (без добрив) за припосівного внесення екограну, та Зеленоквіткова 90 – 33,2 тис. м2 (132% до контролю) за припосівного внесення біогумусу.
Отже, динаміка наростання листкової поверхні на 1 га посівів залежала від кількості рослин на площі, тому максимальна сумарна площа листкової поверхні – 37,6 тис.м2 в середньому по досліджуваних факторах, спостерігалась у звичайних рядкових посівах.
Нектаропродуктивність рослин гречки залежно від сорту і припосівного удобрення різними видами добрив. Серед досліджуваних факторів найбільший вплив на нектаропродуктивність і бджоловідвідування гречки мають сортові особливості. Найбільшу нектаропродуктивність, в середньому за три роки досліджень, одержано у рослин гречки сортів Зеленоквіткова 90 – 9,63-9,29 мг цукрів на 100 квіток та Роксолана – 9,59-9,27 мг цукрів на 100 квіток за припосівного внесення біогумусу і екограну. Слід відмітити, що найбільшим бджоловідвідування було у рослин гречки цих же сортів: Зеленоквіткова 90 – 76,0-71,0 шт. на 10 м2 і Роксолана – 72,7-70,3 шт. на 10 м2 за припосівного внесення також біогумусу і екограну.
Залежно від видів припосівного удобрення, в середньому по сортах, найбільшим бджоловідвідунання було у рослин гречки на фоні припосівного удобрення біогумусом – відповідно 66,1 шт./10 мІ (144% до конролю). Удобрення екограном і нітроамофоскою забезпечили цей показник відповідно на рівні 62,4-59,3 бджіл на 10 мІ. Глауконіт показав найнижчий статистично достовірний приріст бджоловідвідування – 56,4 шт./10 мІ (123% до конролю).
Формування структури врожаю різних сортів гречки залежно від способу сівби, норми висіву та припосівного удобрення Серед досліджуваних сортів гречки, у середньому за три роки, найбільший ріст стебла забезпечили рослини сорту Зеленоквіткова 90 – 117,0 см і Роксолана – 116,3 см у звичайних рядкових посівах, та відповідно 112,7-113,3 см у широкорядних за припосівного внесення біогумусу. При цьому необхідно відмітити, що рослини сорту Зеленоквіткова 90 у середньому по досліду, були істотно вищими – 108,4 см, (на 2,4 см проти Вікторії (контроль). Водночас, статистично достовірне зниження висоти (на 11,1 см до контролю) показали посіви сорту Рубра.
На формування кількості гілок значною мірою впливали як способи сівби, так і фони живлення. Найбільшу кількість гілок у сортів Зеленоквіткова 90 і Вікторія забезпечили широкорядні посіви за припосівного внесення нітроамофоски – відповідно 5,0 і 4,9 шт., проти звичайних рядкових посівів, де цей показник становив відповідно 3,7 і 3,8 шт. Звідси і найбільша кількість гілок першого порядку була у сортів Зеленоквіткова 90 – 3,9 шт. і Вікторія – 4,1 шт. у широкорядних посівах за припосівного удобрення нітроамофоскою, у звичайних рядкових посівах цей показник був відповідно 2,2-2,6 шт. В цілому широкорядні посіви в середньому по досліду формували рослини з істотно більшою кількістю як загальної кількості гілок (4,3 шт. проти 3,2 у звичайних рядкових), так і гілок першого порядку – відповідно 3,5 проти 2,4 шт. Широкорядний спосіб сівби забезпечив і більшу кількість суцвіть на рослині, що в середньому по досліду більше на 31% проти звичайного рядкового.
Серед сортів що вивчались, в середньому за три роки, найбільшу кількість суцвіть формував сорт Вікторія – 25,4 шт. у широкорядних посівах за припосівного внесення органо-мінерального добрива екограну.
За кількістю утворених зерен широкорядні посіви на 48% (135,5 шт. проти 91,5) випереджали звичайні рядкові, в тому числі за кількістю повноцінного зерна на 53% (75,3 шт. проти 49,2). Найбільшу кількість зерен, як всіх (162 шт.) так і повноцінних (89 шт.), формували рослини гречки сорту Зеленоквіткова 90 у широкорядних посівах за припосівного внесення нітроамофоски. Аналогічна закономірність була й у рослин сорту Вікторія – відповідно 165 і 89 шт. за широкорядного способу сівби і припосівного удобрення екограном.
Щодо норм висіву, то найвищими були рослини сорту Зеленоквіткова 90 – 119 см у звичайних рядкових посівах за норми висіву 4,5 млн шт./га схожих насінин, та 117 см у широкорядних посівах за норми висіву 3,0 млн шт./га.
Кількість суцвіть, у середньому за три роки, залежно від норми і способу сівби становила у сорту Вікторія за широкорядного способу сівби 27,9–30,9 шт. на одній рослині, за звичайного рядкового – 22,0–25,0, Зеленоквіткова 90 – у широкорядних посівах 22,3–25,3, у звичайних рядкових – 16,9–19,4, у Роксолани відповідно – 22,0–25,5 і 17,5–19,9, у Рубри – 29,8–34,9 і 23,8–25,1 шт. на одній рослині.
Кількість гілок варіювала від 3,0 до 4,8 за низьких нормах висіву, і від 2,5 до 4,1 гілок – за підвищених.
Урожайність зерна різних сортів гречки залежно від способу сівби, норми висіву та припосівного удобрення.Отримані урожайні дані свідчать про, те що ефективність різних варіантів залежала в першу чергу від погодних умов року вегетації. Так, у несприятливому 2003 році був сформований найнижчий рівень врожайності зерна (від 8,4 ц/га у сорту Рубра до 11,8 у Зеленоквіткової 90 та 12,6 ц/га у Роксолани) (табл. 1).
Таблиця 1
Урожайність сортів гречки залежно від припосівного внесення різних видів добрив і способу сівби, ц/га
Сорт
(фактор А) | Добриво (фактор Б) | Спосіб сівби (фактор С) | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | Середнє
Вікторія (контроль) | Без добрив (контроль) | 15 см | 8,7 | 20,7 | 13,8 | 14,4
45 см | 8,5 | 17,8 | 12,9 | 13,1
Нітроамо-фоска, 1 ц/га | 15 см | 11,5 | 22,3 | 15,3 | 16,4
45 см | 10,6 | 20,2 | 14,7 | 15,2
Екогран,
300 кг/га | 15 см | 13,0 | 23,5 | 15,9 | 17,5
45 см | 11,0 | 21,6 | 15,3 | 16,0
Біогумус,
300 кг/га | 15 см | 11,6 | 21,4 | 15,6 | 16,2
45 см | 10,9 | 18,9 | 14,9 | 14,9
Глауконіт,
300 кг/га | 15 см | 10,2 | 21,0 | 14,3 | 15,2
45 см | 10,2 | 18,3 | 13,6 | 14,0
Роксолана | Без добрив (контроль) | 15 см | 11,0 | 18,8 | 13,0 | 14,3
45 см | 10,7 | 19,0 | 13,5 | 14,4
Нітроамо-фоска, 1 ц/га | 15 см | 13,2 | 21,3 | 14,8 | 16,4
45 см | 13,3 | 21,7 | 15,6 | 16,9
Екогран,
300 кг/га | 15 см | 13,5 | 21,8 | 15,4 | 16,9
45 см | 13,7 | 22,1 | 16,3 | 17,4
Біогумус,
300 кг/га | 15 см | 13,4 | 21,6 | 15,2 | 16,7
45 см | 13,5 | 22,0 | 16,2 | 17,2
Глауконіт,
300 кг/га | 15 см | 12,0 | 19,7 | 13,7 | 15,1
45 см | 12,0 | 21,1 | 14,5 | 15,9
Зеленоквіткова 90 | Без добрив (контроль) | 15 см | 10,3 | 19,1 | 14,7 | 14,7
45 см | 8,9 | 17,3 | 14,0 | 13,4
Нітроамо-фоска, 1 ц/га | 15 см | 13,9 | 22,1 | 16,7 | 17,6
45 см | 11,5 | 21,4 | 16,4 | 16,4
Екогран,
300 кг/га | 15 см | 13,8 | 21,2 | 17,5 | 17,5
45 см | 12,0 | 20,1 | 16,9 | 16,3
Біогумус,
300 кг/га | 15 см | 13,5 | 20,5 | 17,1 | 17,0
45 см | 11,6 | 19,0 | 16,7 | 15,8
Глауконіт,
300 кг/га | 15 см | 11,7 | 19,8 | 15,4 | 15,6
45 см | 10,7 | 18,2 | 14,8 | 14,6
Рубра | Без добрив (контроль) | 15 см | 7,0 | 13,4 | 11,4 | 10,6
45 см | 6,3 | 10,5 | 10,5 | 9,1
Нітроамо-фоска, 1 ц/га | 15 см | 9,5 | 15,2 | 12,5 | 12,4
45 см | 8,2 | 13,4 | 11,9 | 11,2
Екогран,
300 кг/га | 15 см | 10,0 | 15,6 | 13,1 | 12,9
45 см | 8,6 | 14,4 | 12,0 | 11,7
Біогумус,
300 кг/га | 15 см | 9,5 | 14,9 | 13,0 | 12,5
45 см | 8,4 | 12,8 | 11,8 | 11,0
Глауконіт,
300 кг/га | 15 см | 8,0 | 14,0 | 11,7 | 11,2
45 см | 7,6 | 11,8 | 10,8 | 10,1
НІР05 | фактору А | 0,3 | 0,3 | 0,2 | 0,6
фактору В | 0,2 | 0,2 | 0,2 | 0,4
фактору С | 0,4 | 0,3 | 0,3 | 0,7
загальна | 1,0 | 0,8 | 0,7 | 1,9
Найбільш сприятливим за погодними умовами виявився 2004 рік. Цього року урожайність сформувалась порівняно висока і коливалась в середньому по факторах залежно від сортових особливостей від 13,6 ц/га у Рубри до 20,9 ц/га у Роксолани.
Затяжні зливові дощі у другій половині вегетації 2005 року спричинили значний недобір урожаю гречки. Урожайність по сортах становила від 11,9 у Рубри, до 16,0 ц/га у Зеленоквіткової 90.
Дані трирічних досліджень свідчать про те, що найвищу врожайність зерна формував сорт Зеленоквіткова 90 у звичайних рядкових посівах за припосівного внесення нітроамофоски та органо-мінерального добрива екограну – відповідно 17,6 та 17,5 ц/га. За широкорядного способу сівби найвищу врожайність формував сорт Роксолана з припосівним внесенням екограну та біогумусу – відповідно 17,4 та 17,2 ц/га.
Високі прирости врожаю на фоні припосівного внесення нітроамофоски і екограну обумовлювалися значно вищою продуктивністю рослин, а на широкорядних посівах – і підвищеною масою 1000 насінин.
Щодо сортових особливостей гречки, найбільш урожайними були Роксолана – 16,1 і Зеленоквіткова 90 – 15,9 ц/га проти 15,3 ц/га у Вікторії (контроль). Найменш урожайним виявився сорт Рубра – 11,3 ц/га (74% до сорту Вікторія).
Серед способів сівби, вищу врожайність мали звичайні рядкові посіви – 15,1 ц/га зерна, проти 14,2 ц/га за широкорядного способу сівби.
За результатами дисперсійного аналізу, в середньому за роки досліджень, на урожайність гречки достовірно впливали всі досліджувані фактори. При цьому, необхідно відмітити, що найбільший вплив на рівень урожайності в середньому за три роки становили метеорологічні умови – 68,3% та сортові особливості гречки – 23,4%. Значно меншим виявився вплив припосівного внесення добрив (6,2%) та способів сівби (1,1%).
Графік розсіювання і теоретична лінія кореляції площі листкової поверхні у фазі побуріння плодів (коли наростання листкової поверхні досягає максимуму) з урожайністю, показує, що із зростанням листкової поверхні до 40 тис.м2 урожайність гречки також зростає. Коефіцієнт детермінації вказує на те, що коливання врожайності на 70% залежить від площі листкової поверхні (рис. 1).
Встановлена криволінійна кореляційна залежність між нектаропродуктивністю і урожайністю. Із зростанням виділення нектару рослинами до 10-11 мг цукрів на 100 квіток урожайність продовжує збільшуватись.
Подібну динаміку показує лінія регресії між урожайністю і бджоло- відвідуванням. Із збільшенням відвідування квіток гречки бджолами до 75-80 шт./10м2 урожайність також зростала
Рис. 1. Графік розсіювання і теоретична лінія кореляції прямолінійної залежності урожайності з площею листкової поверхні посівів гречки залежно від сортових особливостей, припосівного внесення різних видів добрив і способів сівби, ц/га (середнє за 2003-2005 рр.)
Вищу урожайність забезпечили сорти, які виділяли більше нектару – Зеленоквіткова 90 – 9,63-9,29 мг цукрів на 100 квіток, та Роксолана – 9,59-9,27 мг цукрів за припосівного внесення біогумусу і екограну. Ці ж сорти, у порівнянні з іншими, краще відвідувались бджолами.
За результатами дисперсійного аналізу в досліді з вивчення способів сівби і норм висіву різних сортів гречки, в середньому за 2003-2005 роки, на формування рівня врожайності найбільший вплив мали погодні умови років проведення досліджень – 73,8%. Необхідно також відмітити значну частку впливу сортових особливостей (фактор А) – 23,5%, а частка впливу способу сівби (фактор В), норми висіву (фактор С) та взаємодія досліджуваних факторів були незначними.
Серед досліджуваних сортів найвищу врожайність за роки досліджень мав сорт Зеленоквіткова 90 – відповідно 17,5 ц/га за звичайної рядкової сівби з нормою висіву 3,5 млн схожих насінин на 1 га (табл. 2). За широкорядного способу сівби найбільшу врожайність мав сорт Роксолана, особливо за норм висіву 2,0 і 2,5 млн шт./га – відповідно 16,8 і 16,5 ц/га.
Високі прирости врожаю у звичайних рядкових посівах за норми висіву 3,5-4,0 млн/га схожих насінин та широкорядних посівах за норми висіву 2,0 млн/га схожих насінин обумовлювалися значно вищою продуктивністю рослин, а на широкорядних посівах і підвищеною масою 1000 насінин – від 25,1 г у сорту Рубра до 34,1 г у Роксолани.
Таблиця 2
Урожайність різних сортів гречки залежно від норми висіву та
способу сівби, ц/га
Варіант досліду | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | Середнє
Сорт
(фактор А) | Спосіб сівби (фактор В) | Норма висіву, млн шт/га (фактор С)
Вікторія
(контроль) | звичайний рядковий з шириною міжрядь 15 см | 3,0 | 11,1 | 21,2 | 15,0 | 15,8
3,5 (контроль) | 11,4 | 22,1 | 15,3 | 16,3
4,0 | 10,9 | 21,0 | 14,7 | 15,5
4,5 | 9,9 | 20,5 | 13,8 | 14,7
широкоряд-нийий з шириною міжрядь 45 см | 1,5 | 10,0 | 19,4 | 13,8 | 14,4
2,0 (контроль) | 10,5 | 20,1 | 14,7 | 15,1
2,5 | 10,8 | 20,6 | 15,0 | 15,5
3,0 | 10,3 | 19,7 | 14,5 | 14,8
Роксолана | звичайний рядковий з шириною міжрядь 15 см | 3,0 | 13,0 | 20,9 | 14,5 | 16,1
3,5 (контроль) | 13,1 | 21,1 | 14,8 | 16,3
4,0 | 12,2 | 20,0 | 14,0 | 15,4
4,5 | 11,8 | 19,2 | 13,1 | 14,7
широкоряд-нийий з шириною міжрядь 45 см | 1,5 | 12,5 | 21,0 | 14,9 | 16,1
2,0(контроль) | 13,2 | 21,5 | 15,6 | 16,8
2,5 | 12,7 | 21,1 | 15,7 | 16,5
3,0 | 12,4 | 20,4 | 15,0 | 15,9
Зеленоквіткова 90 | звичайний рядковий з шириною міжрядь 15 см | 3,0 | 13,2 | 21,8 | 16,2 | 17,1
3,5 (контроль) | 13,7 | 22,2 | 16,7 | 17,5
4,0 | 13,1 | 21,1 | 15,9 | 16,7
4,5 | 11,9 | 20,3 | 14,5 | 15,6
широкоряд-нийий з шириною міжрядь 45 см | 1,5 | 10,6 | 20,0 | 15,3 | 15,3
2,0 (контроль) | 11,3 | 21,3 | 16,4 | 16,3
2,5 | 11,6 | 21,4 | 16,6 | 16,5
3,0 | 10,9 | 20,3 | 16,0 | 15,7
Рубра | звичайний рядковий з шириною міжрядь 15 см | 3,0 | 8,9 | 14,5 | 12,2 | 11,9
3,5 (контроль) | 9,3 | 14,8 | 12,5 | 12,2
4,0 | 9,7 | 15,6 | 12,8 | 12,7
4,5 | 9,5 | 12,1 | 12,4 | 11,3
широкоряд-нийий з шириною міжрядь 45 см | 1,5 | 7,9 | 12,8 | 11,2 | 10,6
2,0 (контроль) | 8,1 | 13,1 | 11,4 | 10,9
2,5 | 8,4 | 13,6 | 12,0 | 11,3
3,0 | 8,2 | 13,2 | 11,8 | 11,1
НІР05 | фактору А | 0,3 | 0,2 | 0,2 | 0,7
фактору В | 0,2 | 0,2 | 0,2 | 0,5
фактору С | 0,3 | 0,2 | 0,2 | 0,7
загальна | 0,7 | 0,7 | 0,7 | 2,0
Найбільшу урожайність за способами сівби, в середньому по досліджуваних факторах, формували звичайні рядкові посіви – 15,0 ц/га проти 14,6 ц/га широкорядних.
Серед сортів найбільший приріст зерна – 1,0 ц/га порівняно з контролем (сорт Вікторія) забезпечили посіви гречки сорту Зеленоквіткова 90 (16,3 проти 15,3 ц/га відповідно). Найменшу врожайність зерна в середньому за три роки сформував сорт Рубра – 11,5 ц/га.
Показники технологічної якості зерна різних сортів гречки залежно від досліджуваних факторів. Аналіз показників якості зерна гречки різних сортів свідчить, що припосівне внесення добрив позитивно впливає на якісні показники усіх досліджуваних сортів. Так, маса 1000 насінин, порівняно з контрольним варіантом, в середньому за три роки залежно від сорту збільшувалась на 0,2-0,3 г на фоні глауконіту і 0,6-0,7 г на фоні екограну та нітроамофоски.
Найбільшу масу 1000 зерен формував сорт гречки Роксолана – 34,2-34,4 г у широкорядних посівах та 33,6-33,8 г у звичайних рядкових за припосівного внесення нітроамофоски і екограну відповідно. Слід відмітити, що серед досліджуваних сортів у Роксолани формувалось найбільш ваговите зерно – 33,7 г в середньому по фонах припосівного удобрення і способах сівби, а найменша маса 1000 насінин була у Рубри – 24,8 г. Сорти Вікторія і Зеленоквіткова 90 забезпечили цей показник на рівні 26,3 та 26,2 г відповідно.
Щодо способів сівби, то широкорядні посіви, порівняно із звичайними рядковими, завжди формували зерно із більшою масою 1000 насінин в середньому на 0,4-0,6 г та більшою вирівняністю на 1,8-2,4 пункти.
Найбільшу вирівняність зерна забезпечив сорт Роксолана у широкорядних посівах за припосівного внесення нітроамофоски і екограну, відповідно 92,8 та 93,0%. Серед досліджуваних сортів, в середньому по досліду, найбільша вирівняність зерна у Роксолани – 91,0%, а найменша у Рубри – відповідно 90,0%. Це пояснюється, насамперед, їх сортовими особливостями.
Також, була встановлена пряма залежність між масою, вирівняністю і плівчастістю плодів гречки. Найбільша плівчастість зерна спостерігалась у сортів Роксолана та Зеленоквіткова 90 – відповідно 24,8 і 23,4%, проти 22,7 і 22,1% у сортів Вікторія та Рубра.
Аналізуючи вплив норм висіву та способів сівби на показники якості різних сортів гречки, слід відмітити, що із збільшенням норми висіву показники якості зерна гречки погіршувались. Так, у середньому по сортах на звичайних рядкових посівах за норми висіву 4,5 млн шт. схожих насінин на 1 га, маса 1000 зерен зменшувалась на 0,4-0,7 г, вирівняність погіршувалась на 1,9-2,5 пункти, проте одночасно дещо зменшувалась плівчастість плодів. Відповідна тенденція спостерігається і на широкорядних посівах за норми висіву 3,0 млн шт. схожих насінин на 1 га.
Вплив густоти рослин на вирівняність насіння також був істотний. Найбільш вирівняне зерно всіх сортів було за низьких норм висіву незалежно від способу сівби.
Економічна оцінка результатів досліджень. Аналіз результатів досліджень показав, що залежно від способів сівби і припосівного удобрення різних сортів гречки найбільш економічно доцільно висівати сорт Зеленоквіткова 90 звичайним рядковим способом з припосівним внесенням нітроамофоски, де прибуток був найвищим – 1375 грн./га відповідно (рентабельність 187%), що на 233 грн. більше від варіанту без добрив (табл. 3).
Таблиця 3
Економічна ефективність вирощування сортів гречки залежно від припосівного внесення різних видів добрив та способу сівби, середнє за 2003-2005 рр.
(кращі варіанти)
Варіант досліду | Урожай-ність, ц/га | Варті-сть про-дукції, грн./га | Всього затрат, грн./га | Прибу-ток, грн./га | Рівень рента-бель-ності, %
Сорт | Удобрення | Спосіб сівби
Вікторія (контроль) | Без добрив (контроль) | 15 см | 14,4 | 1728 | 624 | 1104 | 177
45 см | 13,1 | 1572 | 559 | 1013 | 181
Нітроамо-фоска,1ц/га | 15 см | 16,4 | 1968 | 737 | 1232 | 167
45 см | 15,2 | 1824 | 673 | 1151 | 171
Роксолана | Без добрив (контроль) | 15 см | 14,3 | 1716 | 678 | 1038 | 153
45 см | 14,4 | 1728 | 592 | 1136 | 192
Нітроамо-фоска,1ц/га | 15 см | 16,4 | 1968 | 790 | 1178 | 149
45 см | 16,9 | 2028 | 705 | 1323 | 188
Зелено-квіткова 90 | Без добрив (контроль) | 15 см | 14,7 | 1764 | 622 | 1142 | 183
45 см | 13,4 | 1608 | 559 | 1049 | 187
Нітроамо-фоска, 1ц/га | 15 см | 17,6 | 2112 | 737 | 1375 | 187
45 см | 16,4 | 1968 | 673 | 1295 | 192
За широкорядного способу сівби найбільший прибуток забезпечують посіви сортів Роксолана – 1323 грн./га, (рентабельність 188%) та Зеленоквіткова 90 – 1295 грн./га (рентабельність 192%) за припосівного внесення нітроамофоски.
Щодо досліджуваних видів добрив, то найвищий прибуток (677-1375 грн./га) забезпечило припосівне внесення нітроамофоски 100 кг/га, що в порівнянні з варіантом без добрив більше на 138-233 грн./га. Слід відмітити, що припосівне удобрення екограном хоч і забезпечило найвищу врожайність зерна гречки – 12,9-17,5 ц/га проти 9,1-14,7 на контролі (без добрив) в середньому по сортах і способах сівби, проте прибуток за внесення цього добрива через його високу вартість (2200 грн./т) був найнижчий – 182-811 грн./га відповідно.
Аналізуючи економічну ефективність вирощування гречки різних сортів залежно від способів сівби і норм висіву слід відмітити, що найбільший сукупний прибуток отримано від вирощування гречки сорту Зеленоквіткова 90 – 1363 грн./га у звичайних рядкових посівах з нормою висіву 3,5 млн шт. схожих насінин на 1 га і широкорядного способу сівби з нормою висіву 2,0 і 2,5 млн шт./га – відповідно 1277 та 1273 грн./га. Також перевагу слід надавати вирощуванню сорту Роксолана широкорядним способом сівби з нормою висіву 2,0 млн шт./га, де отримано найвищий прибуток – відповідно 1305 грн./га (табл. ).
Таблиця 4
Економічна ефективність вирощування сортів гречки залежно від способу сівби та норми висіву, середнє за 2003-2005 рр. (кращі варіанти)
Варіант досліду | Урожай-ність, ц/га | Варті-сть про-дукції, грн./га | Всього затрат, грн./га | Прибу-ток, грн./га | Рівень рента-бель-ності, %
Сорт | Спосіб сівби | Норма висіву
Вікторія (контроль) | 15 см | 3,0 млн шт./га | 15,8 | 1896 | 711 | 1185 | 167
3,5 млн шт./га | 16,3 | 1956 | 739 | 1217 | 165
45 см | 2,0 млн шт./га | 15,1 | 1812 | 679 | 1133 | 167
2,5 млн шт./га | 15,5 | 1860 | 707 | 1153 | 163
Роксолана | 15 см | 3,0 млн шт./га | 16,1 | 1332 | 759 | 1173 | 155
3,5 млн шт./га | 16,3 | 1956 | 793 | 1163 | 147
45 см | 2,0 млн шт./га | 16,8 | 2016 | 711 | 1305 | 183
2,5 млн шт./га | 16,5 | 1980 | 748 | 1232 | 165
Зелено-квіткова 90 | 15 см | 3,0 млн шт./га | 17,1 | 2025 | 711 | 1341 | 189
3,5 млн шт./га | 17,5 | 2100 | 737 | 1363 | 185
45 см | 2,0 млн шт./га | 16,3 | 1956 | 679 | 1277 | 188
2,5 млн шт./га | 16,5 | 1980 | 707 | 1273 | 180
Сорт Рубра, який серед сортів формував найнижчий врожай – 11,3-12,7 ц/га проти 14,4-16,3 ц/га у Вікторії (контроль) залежно від норми і способу сівби, забезпечив найменший сукупний прибуток з 1 га, відповідно 625-771 грн.
Сорт Вікторія найприбутковішим був у звичайних рядкових посівах з нормою висіву 3,5 млн шт. насінин на 1 га – відповідно 1217 грн./га.
Енергетична оцінка елементів технології вирощування гречки. Найбільший коефіцієнт енергетичної ефективності одержано за припосівного внесення під культуру біогумусу як за широкорядного способу сівби (Кее – 2,56), так і у звичайних рядкових посівах (Кее – 2,70). Щодо досліджуваних способів сівби і норм висіву, найбільший Кее був у сорту Зеленоквіткова 90 – відповідно 2,38-2,37 у звичайних рядкових посівах з
