Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України

ШАРКОВА НАТАЛІЯ ФЕДОРІВНА

УДК 159.922.6

ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському національному університеті, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: дійсний член АПН України,

доктор психологічних наук, професор

Носенко Елеонора Львівна,

Дніпропетровський національний університет,

кафедра педагогічної психології та англійської мови, завідувач

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук,

старший науковий співробітник

Піроженко Тамара Олександрівна,

Київський міжнародний університет МОН

України, кафедра психології, завідувач

кандидат психологічних наук, доцент

Литвиненко Ірина Сергіївна,

Миколаївський державний університет імені

В.О. Сухомлинського, кафедра загальної та

вікової психології, завідувач

Провідна установа: Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського (м. Одеса), кафедра теорії та методики практичної психології

Захист відбудеться 20 березня 2007 р. об 11.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К .453.02 в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2.

Автореферат розіслано 19 лютого 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В. Андрієвська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Основні тенденції перебудови системи освіти в Україні на сучасному етапі її розвитку визначаються активізацією процесів інтеграції країни в європейське та світове співтовариство й спрямовані на поліпшення навчання іноземних мов на всіх етапах її засвоєння, зокрема на початковому. Міністерство освіти і науки України прийняло рішення сконцентрувати навчання іноземних мов переважно в початковій школі. З урахуванням вимог часу в новій редакції програми виховання дітей дошкільного віку “Малятко”, що розроблена Інститутом проблем виховання АПН України та рекомендована Міністерством освіти і науки України до впровадження, визначено обсяг знань з іноземної мови для дітей дошкільного віку, які можуть вивчати її за ініціативою дошкільних закладів та за бажанням батьків.

Проте психологічні засади дошкільного навчання іноземних мов практично не розроблені, пізнавальні можливості дітей дошкільного віку далеко не повністю використовуються при сімейному та інституційному вихованні дітей. У цьому контексті, а також у зв‘язку з всезростаючим соціальним попитом на навчання дошкільників іноземних мов, проблема дисертаційного дослідження набуває особливої актуальності.

В методиці викладання іноземних мов в умовах дошкільного навчального закладу було розроблено декілька стратегій навчання, серед яких основними є: а) стратегія навчання із опорою на імітаційні здібності дитини, що реалізуються в роботі із базовими зразками висловлювань (Полонська Т.К., Футерман З.Я., Чернякова О., Шкваріна Т.М., Opal Dunn, Penny A. Freppon, Ellen McIntyre, M.Williams, Ji Yuhua); б) стратегія засвоєння мови у конкретно-практичній, зокрема пізнавальній діяльності дитини (Вронська І., Імедадзе Н.В., Brumfit C., Feunteun A., Moon J., Tongue R., Vale D.) в процесі малювання, засвоєння основ арифметики (Бахталіна О.Ю.), з використанням системи навчально-комунікативних ігор (Негневицька О.І., Шахнарович О.М., Шкваріна Т.М.), у різних за віковим складом групах (Рейпольська О.Д.); в) стратегія опори на встановлення емоційно-особистісного контакту між дорослим і дитиною при навчанні іноземної мови (Горлова Н.О.); г) стратегія інтегрування навчання мов у краєзнавчу підготовку дитини (Першукова О.О.). Проте, на жаль, оптимального психологічно обґрунтованого методу навчання дошкільників іноземної мови поки ще не розроблено. Таким чином, психологи (Альперіна В.Ю., Імедадзе Н.В., Негневицька О.І., Носенко Е.Л., Протасова О., Шахнарович О.М., Williams M.) наполегливо підкреслюють доцільність розробки такого підходу до навчання дітей дошкільного віку іноземної мови, який би спирався на закономірності їх психічного розвитку й, зокрема, враховував пізнавальні можливості дитини цього віку.

Більшість проаналізованих нами методичних стратегій навчання дошкільників недостатньо враховує особливості розвитку когнітивних можливостей дітей. Є достатньо підстав вважати, що значна частина педагогічних невдач у навчанні іноземних мов дошкільників зумовлена недостатньою розробленістю саме психологічних засад навчання. Опрацювання цих засад допомогло б розробити такі стратегії навчання, які могли б забезпечувати достатній рівень засвоєння іноземної мови і використати приховані резерви їх розвитку.

Зазначені обставини обумовлюють актуальність вибору теми дисертаційного дослідження, спрямованого на визначення психологічних засад ефективної організації навчання іноземної мови у дошкільних навчальних закладах.

Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика роботи входить до плану наукових досліджень кафедри педагогічної психології та англійської мови факультету психології та соціології „Розвиток, зміна та форми виявлення внутрішнього світу особистості” (№ФПС-41), кафедри іноземних мов економічного факультету „Інноваційні методи викладання іноземних мов” Дніпропетровського національного університету і затверджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №6 від 17.06.2003 року).

Об‘єкт дослідження – процес навчання дітей іноземної мови в рамках дошкільних навчальних закладів.

Предмет дослідження – психологічні умови ефективної організації навчання іноземної мови в дошкільних навчальних закладах з опорою на розвиток мотиваційної і пізнавальної сфер дошкільників.

Мета дослідження – теоретичне обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка ефективності дидактичних засобів стимулювання позитивної мотивації дошкільників до оволодіння іноземною мовою з опорою на розвиток їх психічних функцій під час навчання.

Висунення цієї мети базується на припущенні, що за допомогою такої організації процесу засвоєння іноземної мови, яка враховує вікові особливості розвитку мотиваційної і пізнавальної сфер дошкільників, можна забезпечити ефективне засвоєння дошкільниками іноземної мови (зокрема накопичення певного словникового запасу).

Конкретна гіпотеза наукового дослідження формулюється у такий спосіб: враховуючи те, що у дошкільників відсутня віддалена мотивація до вивчення іноземних мов, навчання нерідної мови може бути ефективним в разі, якщо воно відбувається у “тіні” виконання іншої (дитячої) діяльності, організоване як діяльність, що займає структурне місце засобу (а не мети) навчання й “веде за собою” розвиток дитини, одночасно враховуючи його закономірності.

Відповідно до мети і гіпотези у дослідженні було поставлено такі завдання:

1.

2.

3.

4.

5.

Методологічною та теоретичною основою дослідження є культурно-історична концепція розвитку особистості (Л.С. Виготський); теоретичні положення про сутність активності особистості як суб‘єкта діяльності (Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, М.О. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн); теорія взаємозв‘язку процесів навчання й психічного розвитку (Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, В.В. Давидов, О.В. Запорожець, Д.Б. Ельконін, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн, Н.В. Чепелєва; Ж.П‘яже, Дж. Брунер та ін.); концепція ампліфікації, збагачення розвитку дошкільників (О.В. Запорожець); урахування у навчанні системи психологічних новоутворень (Л.І. Божович, Л.А. Венгер Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін, В.С. Мухіна, А.В. Шамне та ін.); гуманітарний (дитиноцентричний) підхід до організації дошкільної освіти (О. Л. Кононко, С.Є. Кулачківська, С.О. Ладивір, Т.О. Піроженко та ін.).

В ході виконання роботи ми спирались також на розроблені у віковій психології теоретичні положення щодо закономірностей психічного розвитку дошкільників (А.М. Богуш, Л.І. Божович, Л.А. Венгер, О.В. Запорожець, Д.Б. Ельконін, Г.С. Костюк, С.Є. Кулачківська, С.О. Ладивір, Г.О. Люблінська, І.С. Литвиненко, Л.В. Лохвицька В.С. Мухіна, Л.Г. Подоляк, М.М. Подьяков, Т.О. Піроженко та ін.).

Для перевірки гіпотези і розв‘язання поставлених у дослідженні завдань було застосовано комплекс взаємодоповнюючих методів і методичних прийомів.

Так, за допомогою методу моделювання було розроблено такий підхід до навчання іноземних мов, який спирається на особливості розвитку мотиваційної і пізнавальної сфер дошкільників і забезпечує „введення” процесу навчання іноземної мови у „тінь” немовної діяльності. З використанням методу психологічного тестування було визначено когнітивні характеристики досліджуваних, залучених до експериментального навчання, зокрема обсяг їх короткочасної пам‘яті (методика “10 слів”) та рівень загальної інформованості (“Орієнтовний тест шкільної зрілості” А.Керна, Я.Йірасика). Урахування цих характеристик дозволило розподілити досліджуваних на дві еквівалентні групи. Метод тестування було також використано для оцінки якості засвоєння знань та ефективності формування вмінь та навичок.

Метод експерименту дозволив оцінити ефективність розробленого в дисертації підходу до навчання іноземних мов з урахуванням психологічних особливостей розвитку дошкільників у порівнянні з традиційним (переважно імітаційним) підходом до навчання, поширеним у більшості дошкільних навчальних закладів. Для аналізу результатів експериментального дослідження були застосовані статистичні методи обробки даних.

Дослідженням було охоплено 120 старших дошкільників. Основною базою були дошкільні навчальні заклади № 2 та № 6 м. Дніпропетровська протягом 2004 - 2005 рр.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних в ході проведення дисертаційного дослідження результатів може бути визначена такими положеннями:

- в процесі дослідження дістав подальшого розвитку особистісно-зорієнтований підхід до навчання дошкільників;

- вперше запропоновано організовувати навчання іноземних мов дошкільників у відповідності з державною базовою програмою розвитку особистості в дошкільному віці, що має сприяти створенню у дитини цілісної картини світу, збереженню дитячої субкультури, культивуванню специфічних для даного вікового етапу видів діяльності та форм активності;

- вперше продемонстровано, що засвоєння іноземної мови може бути ефективним, якщо відбуватиметься у “тіні” виконання іншої діяльності й спиратиметься на урахування особливостей мотиваційної сфери дошкільників та особливостей їх пізнавального розвитку;

- окремі теоретичні положення і висновки дисертації мають методологічне значення, можуть бути використані для подальшої розробки психологічних засад навчання іноземних мов в умовах дошкільних навчальних закладів, підкреслюють необхідність вивчення шляхів урахування специфічних особливостей різних вікових періодів дитинства.

Практичне значення дослідження полягає у розробленні нової структурної організації занять та прийомів навчання дошкільників іноземних мов, що можуть використовуватись як при інституційному, так і при сімейному навчанні.

В дослідженні отримано дані, які можуть використовуватись педагогами-практиками з метою оптимізації навчання і виховання дітей дошкільного віку; в практиці підготовки і перепідготовки вчителів іноземних мов; при розробці навчальних посібників та підручників з іноземних мов для дітей молодшого віку.

Надійність та достовірність одержаних результатів забезпечувались різнобічним теоретичним аналізом досліджуваної проблеми, відповідністю застосованих методів меті і завданням дослідження, системною організацією дослідження, поєднанням кількісного і якісного аналізу одержаних в експериментальному дослідженні результатів, застосуванням методів математичної статистики, репрезентативністю вибірки досліджуваних.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалось у чотири етапи впродовж 1998 - 2005 років. На підготовчому етапі (1998 – 2001 рр.) основну увагу було зосереджено на виборі та обґрунтуванні теми дослідження. Уточнювався поняттєвий апарат дослідження. Проводилось пілотажне дослідження.

Перший етап (2002 - 2003 рр.) було присвячено теоретичному аналізу досліджуваної проблеми на базі вивчення наукової та навчально-методичної літератури. На основі здійсненого аналізу було визначено гіпотезу та завдання дослідження і сплановано експериментальну роботу.

На другому етапі (2003 - 2004 рр.) проводилось емпіричне дослідження та був здійснений аналіз отриманих експериментальних даних.

На третьому етапі (2004 - 2005 рр.) було проведене теоретичне та науково - методичне узагальнення результатів експериментального навчання, систематизовано та оформлено матеріали наукового дослідження.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Зміст основних положень і результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри педагогічної психології та англійської мови, іноземних мов для економічних спеціальностей Дніпропетровського національного університету, на методологічних семінарах факультету психології та соціології ДНУ, на методичних об‘єднаннях вихователів ДНЗ №2 і № 6 м. Дніпропетровськ, на звітних конференціях ДНУ.

Основні результати дослідження було апробовано на другій міжнародній конференції “Інноваційні підходи до викладання іноземної мови” (Дніпропетровськ, 1998); на регіональній конференції “Викладання іноземних мов у ХХІ столітті: тенденції та перспективи розвитку” (Дніпропетровськ, 2001); на міжнародній науково-методичній конференції „Інноваційні підходи до навчання іноземних мов та культур у новому тисячолітті” (Дніпропетровськ, 2002); на третій міжнародній конференції IATEFL (Ліберець, Чехія, 6-8 вересня, 2002); на восьмій національній всеукраїнській конференції IATEFL (Київ, 2002); на Першому Всеукраїнському конгресі психологів (Київ, 24 – 26 жовтня, 2005).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано дев’ять праць, із них п’ять - у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Особистий внесок здобувача в статтях, що виконані у співавторстві, полягає у постановці проблеми, здійсненні частини емпіричного дослідження та інтерпретації отриманих даних

Структура і обсяг дисертації: дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (267) та додатків. Повний обсяг дисертації становить 206 сторінок (основний – 173 с.). Робота містить 13 додатків, 2 малюнки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об‘єкт, предмет, мету й завдання роботи, розкрито методологічну основу й методи дослідження, висвітлено його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, показано ступінь апробації, наведено публікації, які віддзеркалюють основні результати дисертаційного дослідження.

У першому розділі – “Стан розробки методологічних засад навчання дошкільників іноземної мови” – на основі аналізу психолого-педагогічної літератури проаналізовано емпіричні факти, теоретичні положення, погляди, конструктивні ідеї щодо проблеми навчання дошкільників іноземних мов в умовах інституціональної та сімейної освіти.

Так, зокрема, було встановлено, що за останній час опубліковано велику кількість матеріалу з означеної проблеми. Інтерес до неї пояснюється ефективністю засвоєння іноземної мови саме в дошкільному віці, сензитивному для оволодіння мовами (Альперіна В., Виготський Л., Вронська І., Імедадзе Н., Колечко В., Першукова О., Полонська Т., Футерман З., Bruner J., Brumfit C., Moon J., Tongue R., Vale D.), а також тим, що саме в дитячому садку існує можливість створення комунікативних ситуацій, максимально сприятливих для засвоєння дитиною іноземної мови (Бахталіна О., Вронська І., Імедадзе Н., Негневицька О., Рейпольська О., Шахнарович О., Шкваріна Т., Brumfit C., Feunteun A., Moon J., Tongue R., Vale D.).

Вказаний матеріал відзначається багатоманітністю й неоднозначністю. З одного боку, з‘явились численні методики та посібники – це позитивна тенденція, оскільки у викладачів з‘являється можливість вибору, з іншого, – такий “вибір” спричиняє труднощі у не підготовлених методично вихователів, які нездатні правильно обирати матеріал з урахуванням зовнішніх та внутрішніх умов викладання.

Аналіз існуючих підходів дозволяє констатувати, що більшість з них має вузьку спрямованість. Хоча більшість авторів декларує важливість врахування особливостей психічного розвитку дошкільників (мимовільний характер запам‘ятовування, особливості розвитку рідного мовлення та характер провідної діяльності), при організації викладання іноземних мов вони фактично і не намагаються створити умови, що сприяли б засвоєнню нової мови на основі урахування психічного розвитку дитини. Навпаки, одна частина стратегій навчання значно “занижує” пізнавальні можливості дошкільників (Чернякова О.), інша – “завищує” їх (Полонська Т.Я., Футерман З.Я.)

Проведений нами порівняльний аналіз зарубіжних та вітчизняних підручників, посібників та навчально-методичних комплексів, призначених для раннього викладання іноземних мов дітям дошкільного віку, дозволяє дійти висновку, що більшість з них не досягають потрібного рівня узагальненості, не відповідають особливостям психічного розвитку дітей і потребують уважного перегляду як щодо уточнення вікової групи, для якої їх призначено, так і щодо визначення цілей навчання мови та їх контекстуального наповнення.

Виявлена нами досить суперечлива картина стану проблеми викладання іноземних мов в дошкільних навчальних закладах, дозволила, зокрема, констатувати відсутність такого програмно-методичного забезпечення навчання іноземної мови, яке гармонійно поєднувалось би з наявними програмами виховання дошкільників у дитячих садках. Проблема потребує якісно нового рівня синтезу і узагальнення, зведення всіх накопичених в психології результатів вивчення проблеми навчання дошкільників в єдину систему з метою розробки нових прийомів для організації викладання іноземних мов.

Перед нами постало завдання експериментально перевірити залежність ефективності навчання іноземних мов дітей дошкільного віку від такої його побудови, коли засвоєння іноземної мови відбувається в “тіні” іншої немовної діяльності.

У другому розділі – „Емпіричне дослідження умов ефективної організації навчання іноземної мови в дошкільних навчальних закладах” – визначено загальну стратегію, методичні засади дослідження, обґрунтовано та описано систему методичних прийомів та діагностичних методик, що були застосовані як на етапі констатуючого, так і формуючого експерименту, викладено та проаналізовано отримані результати.

Для проведення емпіричного дослідження було залучено репрезентативну групу дошкільників, які відвідують дошкільні навчальні заклади № 2 і № 6 м. Дніпропетровська, в складі 120 осіб. Нами перевірялась ефективність запам‘ятовування дошкільниками іншомовної лексики, організовувались цільові спостереження за дітьми на заняттях, проводилось анкетування членів родин. Дослідження проводилось у кілька етапів.

Перший етап передбачав проведення передекспериментального зрізу, метою якого було формування складу експериментальної та контрольної груп. Так, група, що брала участь в констатуючому експерименті (контрольна) складалась із 60 осіб й становила собою репрезентативну вибірку дошкільників з різним обсягом короткочасної пам‘яті, та неоднаковим рівнем загальної інформованості дітей. Це допомагало контролювати незалежні змінні на етапі констатуючого та формуючого експериментів.

Метою другого етапу дослідження було організація навчання іноземної мови із опорою на імітаційні здібності дитини та здійснення комплексної перевірки ефективності засвоєння дошкільниками іншомовної лексики шляхом безпосереднього та відкладеного відтворення нових слів та висловлювань. Залежною змінною була кількість нових слів, що діти запам‘ятовували під час навчання. Для аналізу емоційного ставлення дітей до занять було організовано спостереження (із залученням психологів, методистів і вихователів дошкільних навчальних закладів, які фіксували поведінку дітей під час виконання запропонованих завдань). Схема, за якою здійснювались спостереження, була розроблена нами за прикладом схеми Р. Бейлза “Аналіз взаємодії в процесі дискусії”.

На третьому етапі шляхом анкетування членів родин виявлялось ставлення кожної окремої дитини до вивчення іноземної мови, а також досліджувався розвиток у дошкільників мотивації навчання.

За результатами безпосереднього та відкладеного пригадування іноземних слів дошкільників відносили до груп з високими, середніми та низькими показниками. Так, високий рівень запам‘ятовування іншомовної лексики в разі безпосереднього відтворення продемонстрували 4,94% дітей, відкладеного – 6,3%. До групи з середніми показниками потрапили 67,6% дошкільників при безпосередньому відтворенні та 64,6% – при відкладеному. Низькі показники було виявлено у 27,3% та 29,06%, відповідно.

Результати спостережень за ходом занять, а також анкетування батьків допомогли нам умовно розподілити дошкільників, що приймали участь в констатуючому експерименті, на три групи за рівнем розвитку зацікавленості дошкільників вивченням іноземної мови.

Результати констатуючого експерименту показали, що традиційна методика навчання іноземних мов в дошкільних навчальних закладах, яка спирається, головним чином, на імітаційні здібності дитини, є неефективною. Про це свідчать переважно середні та низькі показники кількості відтвореної дошкільниками іншомовної лексики, відсутність позитивної динаміки розвитку інтересу дітей до навчання.

Аналіз державних програм виховання дітей дошкільного віку та сучасних вимог до організації педагогічного процесу в дитячому садку, що були ретельно розроблені психологами і педагогами (Бесклетна І., Бурова А., Долинна О., Кононко О., Копєйкіна О., Козак Н., Кулачківська С., Ладивір С., Литвиненко І., Лохвицька Л., Низковська О., Піроженко Т., Подоляк Л.), допоміг нам дійти висновку, що навчання іноземної мови можна організувати так, щоб воно відповідало напрямам і шляхам реалізації особистісно зорієнтованої дошкільної освіти, забезпечувало особистий розвиток дошкільника.

Так, на основі розгляду найважливіших аспектів психічного розвитку дитини дошкільного віку (Брунер Дж., Виготський Л.С., Запорожець О.В., Ельконін Д.Б., Костюк Г.С., Кононко О.Л., Кулачківська С.С., Ладивір С.О., П‘яже Ж., Піроженко Т.О., Подьяков М.М., Роджерс К.) нами було запропоновано враховувати ці особливості при навчанні іноземної мови. Для цього було здійснено спробу “вписати” процес навчання іноземної мови у контекст цілеспрямованої діяльності, що враховує розвиток психічних функцій дитини.

Провідна ідея такого підходу полягає в опорі на основну природну функцію мови – бути засобом виконання “немовної” діяльності, яку вона супроводжує. Зробити вивчення іноземної мови умовою, що відкриває дитині шлях до пізнання оточуючого світу під керівництвом значущого дорослого, і є основною “понадзадачею” методики навчання дошкільників іноземних мов.

Для виконання цього “понадзавдання” організація процесу навчання має задовольнити такі вимоги:

1.

2.

3.

4.

Виконання цих умов, на нашу думку, сприятиме кращому засвоєнню іноземної мови, що досить важко забезпечити за відсутності відповідного мовного оточення.

У третьому розділі – “Психологічні умови та педагогічні засади оптимізації навчання дошкільників іноземної мови з опорою на розвиток психічних функцій дітей” – на основі змістового аналізу вікових особливостей розвитку основних психічних сфер дошкільника та їх провідної діяльності – гри, визначаються шляхи їх урахування при організації навчання.

У розділі розглядаються принципи конструювання навчального змісту з опорою на логіку експериментально-генетичного методу (Г.С. Костюк, С.Д. Максименко), що передбачає поєднання в єдиний органічний вузол вікових можливостей дитини і процесу її навчання. За такої організації навчального процесу мова виступає не предметом, а засобом навчання, що перетворює його на важливий засіб гармонійного розвитку особистості.

Для організації навчання було запропоновано такі методичні прийоми:

1. Залучення дітей до виконання інтелектуальних ігор, що передбачають порівняння як зовнішніх, так і “глибинних” істотних ознак об‘єктів пізнання, явища, які доступні спостереженню. У таких типах ігор дітям можна пропонувати ранжувати, класифікувати і групувати їх за певними ознаками, виявляти відношення між об‘єктами, формувати певні узагальнення, розв‘язувати проблемні ситуації, організовувати пізнавальні екскурсії у довкілля, систематизувати спостереження.

2. Залучення дітей до проведення “квазі-експериментів”, тобто завдань, які передбачають виконання дітьми під керівництвом дорослого емпіричної діяльності, що нагадує експериментування й доповнюється поясненнями і коментарями іноземною мовою. Ці квазі-експерименти можуть мати на меті перевірку або уточнення властивостей предметів шляхом маніпулювання з ними, дослідження внутрішніх ознак об‘єктів, їх функціональних властивостей. Зразком таких квазі-експериментів можуть бути задачі Ж.П‘яже.

3. Виконання разом з дорослим, під керівництвом якого здійснюється навчання іноземної мови, певних видів конкретно–практичної діяльності, до якої дитина залучається у повсякденному житті як вдома, так і під час перебування у дитячому садку.

4. Виконання дітьми ланцюжків команд, до яких спонукає дорослий іноземною мовою (по типу Пальмерівських “imperative drills”). Виконання таких завдань доцільно супроводжувати елементами змагальності, додатково стимулювати увагу.

При виконанні дітьми вищезазначених та інших подібних завдань доцільно широко застосовувати паралінгвістичні засоби семантизації значень предметів та явищ, які називаються іноземною мовою, через жести, міміку, звуконаслідування. Доцільно також запроваджувати спеціальні прийоми стимуляції пам‘яті, які сприймаються дітьми як ігрові, наприклад, виправлення “помилок” у малюнках (нетипового кольору знайомих дитині об’єктів – яблуко – синє, заєць – зелений, тощо); завдання на завершення цілісності образу об‘єктів, розв‘язання плутанок; знаходження прихованих елементів малюнків. Ефективним прийомом стимулювання використання іноземної мови може бути й включення її як елементу у процес навчання дітей образотворчого мистецтва (ліплення з пластиліну, малювання, виготовлення іграшок, заняття арифметикою тощо).

Все навчання при цьому слід організовувати як цікаву гру, яка допомагає закріпити нові якості дитини, підготувати дошкільника до майбутньої діяльності, задовольняє та формує його перші потреби та інтереси, розвиває всі сторони його психіки, підвищує довільність психічних процесів.

У розділі обґрунтовано концептуальні засади, представлено зміст та основні напрями реалізації формуючого експерименту.

Порівняльний аналіз даних, отриманих у ході експериментального навчання, показав статистично значущу різницю в ефективності засвоєння іншомовної лексики за різних умов організації навчальної діяльності.

Так, встановлено, що активна інтелектуальна діяльність, спрямована на виконання конкретних завдань групування об‘єктів за ознаками із включенням іноземної мови як умови участі дитини у інтелектуальних іграх, сприяє більш ефективному мимовільному запам‘ятовуванню іншомовної лексики, ніж це відбувається у ситуації, наближеній до типового заняття з іноземної мови. Виконання навчальних завдань у формі квазі-експерименту, тобто при стимулюванні пошукової (“дослідницької”) активності дитини, що задовольняє її допитливість, теж стимулює мимовільне запам‘ятовування. Статистично значуща різниця в кількості пригаданих слів, а також атмосфера під час виконання завдання свідчить про ефективність запровадження для дітей таких вправ, в яких вони мають можливість діяти самостійно. Такі завдання повністю відповідають психологічним особливостям дітей даного віку, оскільки вони збагачують індивідуальний досвід кожної дитини, допомагають задовольнити її прагнення отримати додаткові чуттєві враження, що формують у неї уявлення про оточуючий світ. Введення іноземної мови як умови виконання даного завдання сприяє підсвідомому, мимовільному запам‘ятовуванню її семантичних одиниць.

Найменша у порівнянні з іншими завданнями, хоча й статистично значуща різниця в кількості відтворених слів, простежується в тих завданнях, де було застосовано спеціальні прийоми для “поглиблення” сліду в пам‘яті. Високі показники пригадування дошкільниками контрольної групи іншомовних слів в цих завданнях свідчать про інтерес дітей до здійснення будь-якої образотворчої діяльності, умовою виконання якої буде коментування дій або називання зображуваних об‘єктів іноземною мовою.

Як і в рамках констатуючого експерименту, за результатами кількості безпосередньо та з інтервалом відтворених іноземних слів дошкільники були розподілені на групи з високими, середніми, низькими показниками. Високий рівень запам‘ятовування іншомовної лексики при безпосередньому відтворенні продемонстрували 35,98% дітей, при відкладеному – 35,96%. До групи з середніми показниками віднесли 55,04% дошкільників при безпосередньому відтворенні та 56,74% при відкладеному. Низькі показники були у 8,98% та 7,3%, відповідно.

Для розподілу масиву досліджуваних на підгрупи за рівнями відтворення іншомовної лексики ми використали також кластерний аналіз за алгоритмом К-середніх. Рис.1

Результати кластерізації середніх показників ефективності запам‘я-товування іншомовного лексичного матеріалу (за кількістю відтворе-них слів) при безпосередньому відтворенні після виконання різних типів завдань

Рис.2

Результати кластерізації середніх показників ефективності запам‘я-товування іншомовного лексичного матеріалу (за кількістю відтво-рених слів) при відкладеному відтворенні після виконання різних типів завдань

Примітка: var 1, 6 – квазі-експеримент

var 2, 7 – інтелектуальна гра

var 3, 8 – практична діяльність

var 4, 9 – ланцюжки команд

var 5, 10 – фарбування малюнків

Cluster 1 – група дошкільників з високими показниками

запам‘ятовування іншомовної лексики

Cluster 2 – група дошкільників з низькими показниками

запам‘ятовування іншомовної лексики

Після розподілу досліджуваних на 2 кластери за алгоритмом К-середніх, ми проаналізували досліджуваних кожної з підгруп за показниками кількості правильно відтворених ними слів. Як видно у рисунках 1 та 2 перший кластер при розподілі досліджуваних за показниками кількості безпосередньо відтворених слів об‘єднав 57 дошкільників із високим рівнем відтворених слів. Другий – 63 дошкільника з низьким рівнем кількості відтворених слів. При цьому до досліджуваних з високим рівнем було віднесено 49 дошкільників із 60 (81,6% зі складу експериментальної групи), а до досліджуваних з низьким рівнем – 52 дошкільника із 60 (86,6% зі складу контрольної групи).

При розподілі досліджуваних за показниками відкладеного відтворення слів, перший кластер поєднав 54 дошкільника із 60 (90% зі складу експериментальної групи), другий кластер поєднав 47 дошкільників (78,3% зі складу контрольної групи).

Отримані дані свідчать про те, що кластерізація досліджуваних на основі розбіжностей у кількості відтвореної іншомовної лексики поділяє їх на групи, які істотно різняться між собою.

Результати спостережень за ходом занять, а також анкетування батьків допомогли нам умовно поділити дошкільників, що брали участь в формуючому експерименті, на три групи за рівнем розвитку зацікавленості дошкільників у вивченні іноземної мови (див. Таблицю 1).

Таблиця 1

Розподіл дошкільників на групи за рівнем розвитку їх зацікавленості вивченням іноземної мови (у %)

Група | КГ | ЕГ

Перша | 30 | 70

Друга | 40 | 15

Третя | 30 | 15

Примітка: КГ – контрольна група; ЕГ – експериментальна група

До першої групи ми віднесли дошкільників, які із задоволенням відвідували заняття, згадували про їх зміст у розмовах з батьками, на прогулянках, демонстрували знання іншомовної лексики вдома, позитивно ставились до пропозиції продовжувати навчання. Другу групу складали дошкільники, які спочатку із задоволенням відвідували заняття з іноземної мови, але поступово їх інтерес згасав. В третій групі були дошкільники, яким із самого початку ідея вивчати іноземну мову була не дуже цікавою. Вони не виявляли ніякого ставлення, інтересу до занять, і це не змінилося до кінця експериментального навчання. Як правило, ці діти неохоче прилучалися до більшості активностей, які пропонував дорослий, були пасивними, займались власними справами або заважали іншим. Вони майже не пригадували іншомовну лексику за власним бажанням і не демонстрували своїх знань вдома.

Наведені дані показують наявність істотної різниці в ефективності викладання іноземних мов в умовах дошкільного навчального закладу в залежності від особливостей організації навчання. При цьому навчання, організоване в рамках формуючого експерименту, виявилось більш ефективним як відносно кількості засвоєних іншомовних слів, так і відносно формування й підтримки мотивації дошкільників до вивчення іноземних мов.

У висновках підбито підсумки здійсненого теоретичного й емпіричного дослідження, результати якого підтвердили його гіпотезу, а також окреслено перспективи подальшої розробки проблеми.

1. Незважаючи на те, що в методиці викладання іноземних мов в умовах дошкільного навчального закладу було розроблено декілька стратегій навчання, оптимального психологічно обґрунтованого методу поки ще не розроблено.

2. В дослідженні доведено, що навчання іноземної мови можна організувати так, щоб воно стимулювало позитивну мотивацію дошкільників до вивчення нерідної мови. Це можливо за умови, коли іноземна мова виступає умовою участі дошкільників в різних видах пізнавальної й розвивальної діяльності, які організовуються дорослим у формі гри та інших цікавих для дитини видів діяльності.

3. На основі детального аналізу особливостей психічного розвитку дітей дошкільного віку обґрунтовано принципи розробки конкретних дидактичних методів і прийомів по оволодінню іноземною мовою й доведено, що навчання іноземної мови може бути ефективним, якщо воно враховує:

- високий рівень розвитку допитливості дитини, характерної для неї потреби в пізнанні оточуючого світу;

- наявність у дитини яскраво вираженої потреби в усвідомленні закономірностей зв‘язків об’єктів оточуючого світу, що нею сприймаються, й пізнання властивостей та якостей цих об‘єктів в інтелектуальній діяльності;

- домінантність гри як ведучого виду діяльності дошкільника й можливості надання грі при спеціальних (навіть достатньо невиликих) зусиллях різних форм, в тому числі й інтелектуальної гри (що передбачає змістову переробку матеріалу, здійснення пошуково-дослідницької діяльності);

- активний характер пам‘яті дитини, тобто таку особливість дитячої пам‘яті, яка визначає успішне мимовільне запам‘ятовування нової мови в процесі виконання різних видів конкретно-практичної діяльності (в тому числі й інтелектуальної, яка спирається на конкретно-практичну);

- несталість уваги дитини й необхідність забезпечення її переключення й фіксування за допомогою спеціальних прийомів;

- надзвичайні імітаційні здібності дитини;

- довірливість й дружелюбність дітей дошкільного віку, їх готовність відгукуватися на ініціативу дорослого і сприймати навчання у формі гри, охоче дотримуватись усіх правил й погоджуватись із впровадженням іноземної мови як з одним із правил.

4. Перевагами запропонованого підходу є те, що він сприяє задоволенню пізнавальних потреб дитини, оскільки вона охоче приймає “правила гри” – використання іноземної мови як “засобу” отримання доступу до виконання інших видів діяльності разом з дорослим.

5. Використання конкретних методичних прийомів навчання іноземної мови, що розрізняються умовами організації навчальної діяльності, довели не тільки ефективність пропонованого підходу, а й можливість його запровадження як при груповому, так і самостійному навчанні дітей вдома.

Перспектива подальшого вивчення проблеми полягає, на нашу думку, в поглибленні суб‘єктно-зорієнтованого підходу до навчання іноземної мови дошкільників, а також у розробці комп’ютеризованих навчальних курсів.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Шаркова Н.Ф. Особливості психічного розвитку дитини дошкільного віку у контексті навчання її іноземним мовам // Збірник Дніпропетр. ун-ту.: Сер.: Психологія. Педагогіка. –2002. – Вип. 8. – С. 83 – 88.

2. Шаркова Н.Ф. Про можливості покращення засвоєння іноземної лексики дітьми молодшого віку з опорою на особливості розвитку мимовільного запам‘ятовування // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К.: 2003. – Т. V. – Ч. 7. – С. 328 – 332.

3. Шаркова Н.Ф. Про залежність ефективності засвоєння іншомовної лексики дітьми дошкільного віку від характеру їх немовної діяльності // Збірник Дніпропетр. ун-ту.: Сер.: Психологія. Педагогіка. –2003. – Вип. 9. – С. 75 – 83.

4. Шаркова Н.Ф. Про особливості розвитку мислення дітей дошкільного віку та їх урахування під час викладання іноземних мов // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К.: 2004. – Т. VІ. – Вип. 8. – С. 383 – 389.

5. Шаркова Н.Ф. Психологічні засади організації навчання іноземної мови у дошкільних навчальних закладах // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. – К.: Главник, 2005. – Вип.. 26, в 4-х томах. Том 4. – С. 299 – 302

6. Шаркова Н.Ф. Опора на гру як провідний вид діяльності дошкільників під час викладання іноземних мов // Викладання іноземних мов у ХХІ столітті: тенденції та перспективи розвитку: Тези доповідей регіональної конференції. – Дніпропетровськ: Пороги, 2001 р. С. 76 – 77.

7. Носенко Э.Л. , Никитина Т.В., Шаркова Н.Ф. Опора на развитие психических функций ребенка как средство поддержания интереса к изучению иностранного языка дошкольниками // Інноваційні підходи до викладання англійської мови / Збірник статей – Дніпропетровськ: Видавництво Національної Гірничої Академії України, 1998. – С. 134 – 136.

8. Шаркова Н.Ф., Шаркова С.Ф. Необхідність урахування особливостей психічного розвитку дітей молодшого віку під час навчання іноземної мови // Інноваційні підходи до навчання іноземних мов та культур у новому тисячолітті. Міжнародна науково-методична конференція: Тези доповідей. Дніпропетровськ: Видавництво Дніпропетровського Університету Економіки та Права, 2002 р. С. – 95.

9. Sharkova N. Cognitive Development of a Pre-School Child as a Means of Supporting the Process of Acquiring a Foreign Language // The Proceedings of the ATECR 3rd International and 7th National Conference. Liberec, 6 – 8 September 2002. P. 118 – 122.

Анотації

Шаркова Н.Ф. Психологічні засади організації навчання іноземної мови у дошкільних навчальних закладах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. - Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ 2007.

В дисертації здійснено теоретичне та експериментальне дослідження ефективності засвоєння іноземної мови дітьми дошкільного віку залежно від характеру дитячої діяльності, що супроводжує навчання. Проаналізовано державні програми виховання дошкільників й досліджено можливість врахування їх основних вимог при організації навчання іноземних мов.

Сформульовано, обґрунтовано й апробовано принципи забезпечення психологічних умов оптимізації навчання дошкільників іноземної мови, розроблено відповідні педагогічні засади. Встановлено, що ефективним засобом навчання дошкільників іноземних мов є така організація занять, що забезпечує “введення” процесу навчання у “тінь” немовної діяльності й “веде за собою” розвиток дитини, одночасно враховуючи його закономірності. Розроблено конкретні методичні прийоми навчання дітей дошкільного віку іноземної мови, описано характер їх впливу на ефективність засвоєння іншомовної лексики і на стимулювання позитивної мотивації до навчання.

Ключові слова: психічний розвиток дошкільників, пізнавальна діяльність, мимовільне запам'ятовування, мотиваційна сфера, прийоми навчання.

Шаркова Н.Ф. Психологические основы организации обучения иностранному языку в детских дошкольных учреждениях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Днепропетровский национальный университет, Днепропетровск, 2007.

Диссертация посвящена изучению особенностей усвоения иностранного языка дошкольниками в зависимости от характера выполняемой ими в процессе обучения деятельности. Анализируется степень разработанности исследуемой проблемы в психологии и педагогике; раскрываются важные для ее исследования теоретические положения; определяется возможность разработки видов специфической деятельности дошкольников по овладению иностранным языком в процессе развития их психических функций.

В констатирующем исследовании предлагаются конкретные методические приемы, которые максимально учитывают основную природную функцию языка быть средством выполнения “неязыковой” деятельности, которую она сопровождает, и их влияние на качество запоминания иноязычной лексики. При этом главной задачей педагога является развитие познавательной деятельности дошкольника, а овладение языком приобретает статус обязательного условия выполнения этой деятельности. Именно такой