НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ

імені В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

САМОХІНА Наталія Федорівна

УДК 004.9:025.8

ФОНД НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ:

МОДЕЛЬ ОБІГУ ДОКУМЕНТІВ, ЗАСОБИ РІВНЕВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Спеціальність 05.13.06 – Автоматизовані системи управління та

прогресивні інформаційні технології

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського, НАН України

Науковий керівник кандидат технічних наук,

старший науковий співробітник

КОСТЕНКО Леонід Йосипович,

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського,

керівник Центру бібліотечно-інформаційних технологій

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор

РУБАН Владислав Якович,

Київський національний університет технологій і дизайну

Міністерства освіти і науки України,

професор кафедри економічної кібернетики

кандидат технічних наук,

старший науковий співробітник

АРТЕМОВ Юрій Іванович,

Науково-виробнича корпорація “Київський інститут

автоматики” Міністерства промислової політики України

та НАН України,

заст. начальника департаменту інформатизації

Провідна установа Інститут проблем реєстрації інформації НАН України,

відділ спеціалізованих засобів моделювання

Захист відбудеться “21” червня 2007 р. о 13-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського за адресою: 03039, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитися в читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

Автореферат розісланий “18” травня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук Чекмарьов А. О. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі дедалі більше загострюється невідповідність між зростаючими обсягами документних ресурсів, з одного боку, і можливостями доведення їх до читачів у системі науково-інформаційних комунікацій, з іншого. Оскільки обмежена кількість найбільш продуктивних видань бібліотечного фонду задовольняє більшу частину читацьких запитів, одноманітне розміщення масивів документів книгозбірні з погляду оперативності обслуговування читачів надзвичайно неефективне. Особливо актуальне питання раціонального розміщення фондів для великих книгозбірень, де при значних обсягах книгосховищ пошук і транспортування необхідних документів потребує значного часу. Тому кардинальне підвищення ефективності обслуговування користувачів, основним чинником якого є скорочення непродуктивних витрат часу читачів на очікування доставки замовлених першоджерел, на основі рівневої організації розміщення документних ресурсів є однією з головних цілей бібліотек.

При створенні теоретичної бази для організації бібліотечних ресурсів за рівнями найдоцільнішим вбачається підхід, оснований на застосуванні математичної моделі розподілу обігу документів у бібліотечному фонді, що базується на використанні однієї з форм аналітичного виразу закономірності С. Бредфорда. Ця закономірність була спочатку запропонована для опису процесу розсіювання статей в упорядкованій тематичній сукупності наукових журналів, а в подальшому було доведено, що її дія поширюється і на бібліотечний фонд загалом. Згідно з закономірністю незначна кількість найбільш інформативних видань задовольняє більшу частину вимог користувачів.

Оскільки приблизно 20 % найбільш продуктивних видань задовольняють близько 80 % запитів читачів і одноманітне розміщення інформаційних ресурсів у книгосховищі бібліотеки з точки зору операцій пошуку та видачі є нераціональним, доцільно весь масив документів розбити на декілька частин таким чином, щоб частина видань, котра користується найбільшим попитом, стала найдоступнішою за невеликих трудовитрат. Очевидно, що виявлення документів підвищеного попиту з наступним наближенням їх до рівня оперативного обслуговування забезпечить як значне підвищення ефективності надання бібліотечних послуг, так і суттєве зменшення трудовитрат у відповідних підрозділах книгозбірень. Перерозподіл документних ресурсів книгозбірні за рівнями дасть змогу суттєво підвищити ефективність надання бібліотечних послуг за рахунок задоволення близько 80 % запитів читачів документами, які знаходитимуться на рівні оперативного обслуговування.

Розв’язання проблем організації бібліотечних фондів має не лише наукове, але й практичне значення у зв’язку з необхідністю реалізації пріоритетних завдань, поставлених перед науковими

бібліотеками, – забезпечення конституційного права громадян на вільний та оперативний доступ до джерел інформації. Це обумовлено практичною діяльністю книгозбірень на новому історичному етапі, цим і визначається актуальність дослідження.

Стан розробленості проблеми. Багатоаспектність і багатоплановість проблеми раціональної організації документних ресурсів бібліотеки зумовила появу значної кількості праць, які мають відношення до теми дисертаційної роботи. Серед наукових розробок у напрямку дослідження розподілу впорядкованого масиву елементів системи документного інформаційного простору, котрі виконано вченими близького й далекого зарубіжжя, значне місце посідають роботи С. Бредфорда, Ф. Леймкулера, Б. Вікері, Б. Брукса, П. Коула, А. Т. Міцевич, В. І. Горькової та ін. Дисертанткою було проаналізовано результати основних праць, в яких певною мірою висвітлена досліджувана тема, та узагальнено досвід фахівців.

Наукове дослідження предмета дисертації збагатили результати вивчення питань створення моделі, що описує природу системного об’єкта і забезпечує найкращі результати вивчення закономірностей функціонування складної системи надання бібліотечних послуг, прогнозування обігу документів у бібліотечному фонді для його перерозподілу за сховищами, зроблені у роботах К. В. Тараканова, Дж. Солтона, Л. Й. Костенка, Т. П. Павлуші та ін.

Важливим джерелом для дослідження були теоретичні та практичні положення аналізу структури фонду бібліотеки та кількісних показників попиту, напрацьовані такими фахівцями, як А. А. Соляник, В. І. Терьошин та ін. Вагомими для формування власної позиції дисертантки стали ідеї аналітичного підходу при оцінці ефективності науково-інформаційної діяльності. Саме такий підхід використовують у своїх роботах К. В. Тараканов, І. Д. Коров’якова, Л. Й. Костенко, Дж. Солтон. Взагалі, у літературі наявний великий спектр різних поглядів на критерій ефективності бібліотечного сервісу (М. Л. Колчинський, І. М. Фрумін, М. С. Карташов, Ю. М. Столяров, В. А. Бородіна, В. В. Брежнєва, М. Я. Дворкіна та ін.), що свідчить про надзвичайну складність вирішення цього питання.

Суттєвими при визначенні напрямків розвитку рівневої організації бібліотечно-інформаційних ресурсів у рамках наукових бібліотек регіону,

розв’язання проблем удосконалення керування процесами використання документного простору та інтеграції бібліотечно-інформаційних інститутів, застосування новітніх інформаційних технологій стали праці таких відомих науковців, як Б. С. Єлєпов, М. С. Карташов, Л. Й. Костенко, В. Я. Рубан, А. О. Чекмарьов, Я. Л. Шрайберг та ін.

Водночас, незважаючи на висвітлення окремих аспектів теми, проблеми рівневої організації бібліотечних фондів ще не стали предметом окремого системного вивчення та узагальнення, де б розглядалася сукупність питань, пов’язаних з цією актуальною темою. На рівні постановки

залишаються і завдання розробки засобів досліджуваної проблеми. Практичне значення та недостатнє опрацювання питань модифікації бібліотечних фондів у науково-теоретичному плані й обумовили вибір теми дисертаційного дослідження. Стан розробленості проблеми вимагає як теоретичного обґрунтування організаційно-технологічних аспектів, так і розв’язання прикладних завдань реорганізації документних ресурсів книгозбірень за рівнями відповідно до інтенсивності використання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною планових науково-дослідних робіт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського "Формування і використання ресурсів електронної бібліотеки", шифр теми 1.2.02-04, номер державної реєстрації 0102U000935 (постанова Бюро Відділення історії, філософії та права НАН України від 6 грудня 2001 р., протокол № 10, п. ) та "Формування ресурсів науково-інформаційного порталу України", шифр теми 1.2.05-07, номер державної реєстрації 0105U000489 (постанова Бюро Відділення історії, філософії та права НАН України від 10 січня 2005 р., протокол № 1).

Мета дослідження: розробка теоретичних засад моніторингу та реорганізації бібліотечних ресурсів за рівнями відповідно до інтенсивності використання

.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких основних завдань дослідження:

* удосконалити математичну модель обігу документів у бібліотечному фонді;

* обґрунтувати методику оцінки параметрів моделі на основі статистичного аналізу запитів користувачів;

* визначити базові чинники рівневої реорганізації бібліотечного фонду;

* розробити засоби організації документних ресурсів за рівнями (оперативний, депозитарний);

* запропонувати методику оцінки ефективності рівневої організації документних ресурсів бібліотеки на основі системного підходу.

Об’єктом дослідження є документний фонд наукової бібліотеки.

Предмет дослідження – модель обігу та засоби рівневої організації документних ресурсів наукової бібліотеки на основі вибіркового статистичного аналізу запитів користувачів.

Методи дослідження. Дисертація базується на загальнонаукових принципах об’єктивності. Теоретичною основою дослідження є використання системного підходу до його об’єкта та предмета. Використано також комплекс взаємодоповнюючих методів: математичного моделювання (для дослідження моделей розподілу упорядкованого масиву елементів, удосконалення моделі обігу документів у бібліотечному фонді), теорії імовірності (при оцінці

ефективності бібліотечно-інформаційного сервісу), адекватних меті й завданням дослідження. Узагальнення первинних матеріалів здійснено за допомогою статистичного групування.

Ідея дослідження полягає в організації розміщення документних ресурсів бібліотеки за рівнями (оперативний, депозитарний) з урахуванням феноменологічної закономірності концентрації та розсіювання інформації.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що автором:

* розвинуто математичну модель інтенсивності використання видань у бібліотечному фонді, що базується на емпіричній закономірності концентрації та розсіювання інформації і дозволяє ідентифікувати параметри моделі на основі даних бібліотечної статистики;

* запропоновано методику визначення кількісних параметрів моделі розподілу обігу документів у бібліотечному фонді шляхом вибіркового аналізу інформаційних потоків у системі “книгосховище – користувач”;

визначено базові фактори рівневої організації документних ресурсів бібліотеки, до яких віднесено кількість книговидач документа за певний період часу, ранг документа у масиві видань, отриманих у відповідь на запит, оцінка користувачем інформативності документа;

* розроблено засоби рівневої реорганізації документних фондів, що включають: селективний моніторинг відповідей книгосховища бібліотеки на читацькі замовлення, статистичне контролювання ступеня використання бібліотечних документних ресурсів, виокремлення видань підвищеного попиту для передачі до фондів читальних залів книгозбірні;

* запропоновано методику оцінки ефективності організації розміщення документних ресурсів бібліотеки за рівнями, що базується на методології системного підходу і враховує співвідношення між ефектом від впровадження засобів диференціації бібліотечного фонду та витратами на рівневу гармонізацію документих ресурсів;

* обгрунтовано напрям розвитку рівневої організації сукупних інформаційних ресурсів наукових бібліотек регіону, в основі якого інтеграція результатів селективного моніторингу відповідей на вимоги користувачів у рамках об'єднання та диференціація електронних фондів у їх Екстранет-середовищі.

Теоретична значимість дисертаційного дослідження полягає у розробці наукових засад організації розміщення документних ресурсів бібліотеки за рівнями (оперативний, депозитарний) на основі нелінійної моделі їх обігу, що базується на феноменологічній закономірності концентрації та розсіювання інформації і надає можливість ідентифікувати параметри моделі на основі даних бібліотечної статистики.

Практичне значення роботи: підвищення оперативності бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів на основі суттєвого скорочення термінів чекання читачами та

абонентами на замовлені джерела інформації. Дисертанткою проведено моніторинг значного масиву відповідей книгосховища Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського на запити користувачів, що дало змогу запропонувати заходи з упередження та скорочення кількості незадоволених читацьких замовлень на документи, які знаходяться у спеціалізованих відділах та підсобних фондах читальних залів бібліотеки.

Результати дослідження апробовано та впроваджено в практику роботи служб обслуговування читачів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, де реалізуються елементи методики визначення кількісних параметрів математичної моделі обігу документів у бібліотечному фонді, автоматизованого процесу рівневої організації масиву документів, методики оцінки ефективності диференціації документних ресурсів бібліотеки за рівнями.

Особистий внесок здобувача полягає у самостійному отриманні результатів дослідження, винесених на захист і висвітлених у статтях, представлених у переліку публікацій за темою дисертації [1 – 11].

Апробація результатів дисертації. Наукове дослідження тривало впродовж 2002 – 2006 рр. Основні теоретичні положення та результати роботи було викладено й обговорено на міжнародних наукових конференціях: “Професійний імідж бібліотекаря інформаційного суспільства” (Київ, 8 – 10 жовтня 2002 р.), “Інноваційна діяльність – стратегічний напрям розвитку наукових бібліотек” (Київ, 7 – 9 жовтня 2003 р.), “Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ” (Київ, 12 – 14 жовтня 2004 р.), “Інтелектуальні інформаційні технології у бібліотечній справі” (Київ, 11 – 12 жовтня 2005 р.), “Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору України” (Київ, 10 – 11 жовтня 2006 р.); міжнародних науково-практичних конференціях: “Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти та практики” (Київ, 25 – 26 травня 2004 р.; Київ, 17 – 18 травня 2005 р.; Київ, 16 – 18 травня 2006 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 11 одноосібних публікаціях: 8 статей вийшли друком у наукових фахових виданнях, 4 з них – у виданнях, рекомендованих Вищою атестаційною комісією України для публікації матеріалів дисертаційних робіт; 3 доповіді опубліковані у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Структуру дисертації зумовлено логікою системного дослідження організації документних ресурсів наукових книгозбірень за рівнями, його метою та основними завданнями і побудовано відповідно до специфіки досліджуваної проблеми. Робота складається із вступу, трьох розділів основного змісту, висновків, списку використаних опублікованих джерел, який налічує 137 найменувань. Загальний обсяг дисертації (з бібліографією) – 150 сторінок,

основний зміст викладено на 132 сторінках. Робота містить 2 таблиці, 13 рисунків та 2 додатки (акт впровадження, схема з’єднань Української академічної і дослідницької мережі ).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, проаналізовано ступінь її розробленості, визначено зв’язок з науковими програмами, об’єкт, предмет, сформульовано мету, основні завдання та представлено методи дослідження,

розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення дисертаційної роботи та подано відомості про апробацію і впровадження отриманих результатів.

У першому розділі “Моделювання інтенсивності використання документних ресурсів” зроблено аналіз математичного дослідження проблем розподілу упорядкованого масиву елементів та обігу документів у бібліотечному фонді, запропоновано методику знаходження параметрів моделі інтенсивності використання документів. Розглянуто підходи до прогнозування процесу обігу документів у бібліотечному фонді та обґрунтовано, що теоретичною базою для розвинення відповідної математичної моделі може слугувати одна з форм аналітичного вираження закономірності С. Бредфорда.

Аналіз наявних підходів до проблеми та пошук шляхів їх удосконалення дозволили поставити завдання розвинення математичної моделі інтенсивності використання видань бібліотечного фонду при підтримці сучасними інформаційними технологіями методів знаходження параметрів цієї моделі.

У математичному представленні формулювання закономірності С. Бредфорда очікуване число релевантних статей F(x) у х – й частині періодичних видань з певної галузі знань виражається залежністю, що має вигляд:

F(x) = ,

де в – константа в ранговому розподілі Бредфорда.

А щільність розподілу неперервної випадкової величини х дорівнюватиме:

f(x) = = .

У разі застосування закономірності Бредфорда щодо бібліотечного фонду слід прийняти, що f(x) – розподіл обігу документів у бібліотечному фонді, F(x) – читацькі запити, які задовольняються х-ю частиною фонду , параметр в характеризує нерівномірність обігу документів

у нормованому діапазоні 0 ? х ? 1. в з точністю до сталого доданка 1 – це відношення найбільшої і найменшої інтенсивності використання видань даного бібліотечного фонду (f max i fmin відповідно). Приблизні значення f max i fmin у конкретній бібліотеці найчастіше за все відомі. Маючи значення в (як правило, в > 1000), за допомогою наведених формул було визначено, відповідно, питому вагу читацьких запитів, які задовольняються х-ою частиною фонду (табл.), та розподіл обігу документів у бібліотечному фонді. Результати було знайдено для різних значень в та періодів обігу Т.

Таблиця

Питома вага читацьких вимог на документи (%)

з періодом обігу Т для різних значень в

в

Т |

1000 |

3000 |

5000 |

10000 |

15000 |

20000 |

25000 |

30000 |

100000 | Тиждень | 26 | 22 | 21 | 20 | 18,5 | 18 | 17,5 | 17 | 15 | Місяць | 49 | 42 | 39,5 | 37 | 35,5 | 34 | 33,5 | 33 | 30 | Квартал | 65 | 56 | 52 | 48 | 46 | 45 | 43,5 | 43 | 39 | Рік | 85 | 74 | 69 | 64 | 61,5 | 59,5 | 58 | 57 | 51 | 5 років | 100 | 93 | 87 | 81 | 78 | 75,5 | 73,5 | 72 | 65 | 10 років | 100 | 100 | 94 | 89 | 86 | 83,5 | 81,5 | 80 | 71 |

Порівнюючи співвідношення питомої ваги документів певного фонду з питомою вагою читацьких вимог на ці документи, дисертантка доходить висновку, що видання, які запитуються частіше ніж один раз на рік, задовольняють приблизно 70 % читацьких запитів. Близько 50 % інформаційних потреб користувачів задовольняються документами, обіг котрих становить

не менш як один раз на квартал. Видання, які користувачі замовляють не менше ніж один раз на місяць, забезпечують задоволення до 30 % читацьких потреб. Для оптимізації системи бібліотечного сервісу такі документи слід передати до рівня оперативного обслуговування читачів.

У дисертації запропоновано методику визначення кількісних параметрів нелінійної моделі розподілу обігу документів у бібліотечному фонді, а також здійснено її реалізацію. Дієздатність методики перевірено на прикладі знаходження видань підвищеного попиту з метою коригування складу фонду обсягом 9 млн. одиниць зберігання (обсяг фонду основного книгосховища Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського ).

У другому розділі “Базові чинники рівневої диференціації бібліотечних фондів” розглядаються питання модифікації документного простору книгозбірень, визначено базові фактори реорганізації бібліотечного фонду за рівнями

.

В основі коригування топології зберігання інформаційного простору лежить необхідність адаптації системи бібліотечного сервісу до потреб користувачів. В роботі подається аналіз структури фонду бібліотеки з точки зору ефективності його функціонування, розглянуто різні форми організації бібліотечних фондів відповідно до завдань обслуговування читачів та обґрунтовано, що одним з основних шляхів оптимізації основного фонду книгозбірні є створення у відділах обслуговування особливих підсобних фондів, куди включаються документи найбільш активного на даний момент попиту.

У дисертації розглянуто та проаналізовано різні види кількісних показників читацького попиту, а також запропоновано ряд чинників рівневої реорганізації бібліотечного фонду. Оскільки стратегія переведення видань підвищеного попиту до підсобних фондів на базі показників, що не можуть бути точно визначені, не є успішною, пропонується здійснювати у динамічному середовищі, де перебувають документи, коригування бібліотечного масиву за рівнями, яке грунтується на таких базових факторах:

Ї кількість книговидач документа за певний період часу;

Ї ранг документа у масиві видань, отриманих у відповідь на запит;

Ї оцінка користувачем корисності документа з точки зору задоволення його інформаційних потреб.

Саме таким чином можна оцінювати не тільки старіння, але й якість документа, оскільки негативні оцінки користувачів можуть означати, що документи некорисні, а не застаріли. Ідея ж цього способу коригування документного масиву полягає в тому, що ті видання, які мають досить високі показники вищезгаданих факторів, мають бути переведені до зон оперативного обслуговування читачів, і навпаки – документи з низькими показниками цих чинників треба переводити до фондів допоміжного зберігання.

У роботі відзначено, що технологія коригування топології зберігання фонду полягає у розплануванні його таким чином, щоб середній показник обігу був набагато вищим на рівні оперативного обслуговування. Точніше, якщо R – загальна кількість документів у книгосховищі, треба вибрати таку частину xR документів, яка б знаходилася в зоні оперативного обслуговування читачів і в той же час зберігала б значну частину документів, що становлять найбільший інтерес для користувачів бібліотеки.

Третій розділ – “Рівнева організація документних ресурсів наукової бібліотеки”, в якому представлено спектр можливостей скорочення непродуктивних витрат часу читачів на очікування

замовлених першоджерел за гармонізації розміщення бібліотечних фондів, складається з трьох підрозділів.

У першому підрозділі розглянуто засоби процесу реорганізації бібліотечного фонду за рівнями. Як типовий приклад для отримання максимально достовірних даних про ступінь використання документних ресурсів наукових бібліотек необхідно взяти вибірку з найбільшими статистичними обсягами. Доцільним для реалізації такого завдання є масив даних моніторингу відповідей на читацькі замовлення основного книгосховища головної бібліотеки України – Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Наведено результати особисто проведеного дисертанткою локального дослідження, об’єктом якого були відповіді на читацькі запити про місцезнаходження документів у книгосховищі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Метою проведеного селективного моніторингу відповідей на читацькі запити було отримання кількісних оцінок ступеня використання бібліотечних документних ресурсів за допомогою методу статистичного аналізу.

Проведений аналіз свідчить, що понад 20 % від загальної кількості наданих відповідей надходить на документи, які зберігаються у підсобних фондах обслуговуючих підрозділів (рис. 1).

Рис. . Селективний моніторинг відповідей книгосховища Національної бібліотеки України

імені В.І. Вернадського на запити користувачів

В роботі акцентується увага на тому, що документи підвищеного читацького попиту доцільно передавати до підсобних фондів читальних залів і здійснювати контроль за їх видачею, оскільки

від раціонального розміщення документних ресурсів значною мірою залежить оперативність обслуговування читачів великих бібліотек.

У дисертації запропоновано автоматизований процес рівневої організації документного масиву, який має відображати картину інтенсивності використання книжкового фонду (рис. ). У роботі наголошується, що переваги його застосування полягають: у суттєвому скороченні витрат непродуктивного часу читачів та співробітників; у можливості збирання різного роду статистичних даних та оперативних відомостей про місцезнаходження замовлених документів; в отриманні рекомендацій по доукомплектуванню конкретних назв найактуальніших видань та рекомендацій по переведенню документів до підсобного фонду тощо.

Рис. 2. Схема автоматизованого процесу рівневої організації фонду

Також у дослідженні наведено послідовність виконання процедури рівневої організації фонду, що базується на знаходженні у комп’ютерному файлі обробки даних разом з іншою інформацією про кожний документ спеціального показника попиту на нього U. Значення цього показника зростає для документів активної частини фонду і зменшується для документів невеликого попиту. Виконується ця процедура так:

— для кожного з документів у спеціальний осередок пам’яті заноситься значення показника попиту U;

— створюються сукупності П1, П2, до яких входять документи відповідно до значення показника попиту на них у масиві виданих документів;

— показник попиту U помножується на сталі величини б1 або на б2 відповідно до того, знаходиться документ у сукупності П1 чи у сукупності П2;

— після чергового множення обчислюється середній показник Us попиту відповідного документа за певний проміжок часу;

— документ переводиться на рівень оперативного обслуговування, якщо значення Us стає більшим ніж заданий параметр.

Таким чином, на основі одержаних результатів провадиться модифікація масиву документів.

У другому підрозділі розглянуто критерії оцінки ефективності бібліотечно-інформаційного сервісу та диференціації розміщення документних масивів за рівнями, виведено співвідношення критеріїв окремих груп, їх взаємодія.

Дисертанткою проаналізовано великий спектр показників функціональної ефективності бібліотечно-інформаційного сервісу, які відбивають вимоги користувачів за повнотою, точністю, оперативністю, вартістю обслуговування, а також вимоги щодо трудомісткості інформаційних процесів, котрі виконуються, та розміщення бібліотечних ресурсів. Зроблено висновок, що до визначення критеріїв функціональної ефективності не можна підходити локально, розглядати їх не у системі, не у взаємодії, а ізольовано один від одного.

Далі у роботі запропоновано методику оцінки ефективності рівневої організації документних ресурсів бібліотеки, що базується на методології системного підходу. Як приклад наведено знаходження ефективності від впровадження запропонованого комплексу засобів рівневої організації документного фонду в роботу Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського.

У третьому підрозділі розглянуто процеси рівневої організації сукупних бібліотечно-інформаційних ресурсів. Зазначено, що процеси масового споживання документного простору потребують особливих підходів до управління ним. Оскільки будь-яка система управління органічно пов’язана із своїм об’єктом, необхідно вести розмову про неї не абстрактно, а орієнтуючись на конкретний процес масового споживання інформації. Як такий процес доцільно вибрати організацію використання найбільш масового виду інформаційних ресурсів – бібліотечно-бібліографічних, які залишаються одним з найважливіших засобів передачі і розповсюдження наукових знань.

У дисертаційному дослідженні висвітлено етапи бібліотечної інтеграції на шляху забезпечення конституційних прав громадян на отримання інформації. Наголошується, що в основі створення, функціонування і розвитку системи бібліотек країни лежить головна ознака – взаємодія. Кожна окрема книгозбірня або бібліотечна мережа не володіє сукупністю бібліотечних ресурсів, здатних задовольнити всі інформаційні потреби користувачів. І тільки в межах визначених взаємних зв’язків і відносин книгозбірні одержують цю можливість. Проведено аналіз груп суперечностей у діяльності бібліотечної системи.

Відзначено, що створення корпоративних бібліотечно-інформаційних систем і мереж відноситься до одного з актуальних у наш час напрямків бібліотечного будівництва. Наведено схему координації формування сукупних бібліотечно-інформаційних ресурсів для проведення їх рівневої організації, визначено перспективи розвитку реорганізації бібліотечно-інформаційних систем за рівнями, в основі якої – інтеграція результатів селективного моніторингу відповідей на вимоги користувачів у рамках наукових бібліотек регіону і на базі цього проведення диференціації та гармонізації розподілу й розміщення в них сукупних документних ресурсів.

Подано напрям розвитку рівневої організації сукупних інформаційних ресурсів наукових бібліотек регіону, який виражається у створенні Екстранет-середовища у книгозбірнях з розподіленими відповідно до їх профілей комплектування інформаційними ресурсами.

Загалом, виконане дослідження дозволяє розв’язати завдання активізації робіт по реорганізації бібліотечно-інформаційних ресурсів наукових бібліотек за рівнями на шляху вдосконалення інформаційної сфери, від розвитку якої значною мірою залежатиме прогрес суспільства.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИСНОВКИ

У дисертації зроблено теоретичне узагальнення і подано нове вирішення наукового завдання створення теоретичних засад організації документних ресурсів бібліотеки за рівнями (оперативний, депозитарний) на основі розвитку нелінійної моделі обігу документів, яка базується на емпіричній закономірності концентрації та розсіювання інформації, для підвищення оперативності надання користувачам бібліотечно-інформаційних ресурсів.

При розв’язанні цього завдання:

1. Дістала подальший розвиток математична модель обігу документів у бібліотечному фонді на основі використання однієї з форм аналітичного виразу закономірності концентрації та розсіювання інформації для оптимізації топології розміщення фонду. Модель надає можливість ідентифікувати її параметри на основі даних бібліотечної статистики.

2. Запропоновано методику знаходження кількісних параметрів моделі інтенсивності використання видань у бібліотечному фонді, яка базується на результатах вибіркового статистичного аналізу читацьких запитів. Використання методики розглянуто на прикладі визначення видань підвищеного попиту з метою коригування складу фонду основного книгосховища Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та для визначення питомої ваги читацьких запитів, що задовольняються різними обсягами цього фонду.

3. Виокремлено базові чинники рівневої реорганізації бібліотечного фонду, що включають кількість книговидач документа за певний період часу, ранг документа у масиві видань, отриманих у відповідь на запит, оцінку користувачем інформативності документа. Розглянуто ряд способів і технологію раціональної організації масиву інформаційних документів, оскільки скорочення непродуктивних витрат часу абонентів у книгозбірні значною мірою залежить від топології розміщення бібліотечних фондів.

4. Визначено шляхи вдосконалення бібліотечно-інформаційного обслуговування на засадах впровадження в практику роботи наукових бібліотек запропонованих засобів організації документних ресурсів наукової бібліотеки за рівнями, до яких відносяться селективний моніторинг відповідей книгосховища бібліотеки на читацькі замовлення, статистичне контролювання ступеня використання бібліотечних документних ресурсів, виокремлення видань підвищеного попиту для передачі до фондів читальних залів книгозбірні. Розроблено автоматизований процес рівневої організації фонду, послідовність процесів його виконання.

5. Зроблено висновок, що оцінка ефективності коригування документного фонду бібліотеки повинна базуватися на методології системного підходу, яка передбачає організацію бібліотечних фондів як складову процесу документальних комунікацій. Розроблено методику визначення ефективності перерозподілу документних ресурсів книгозбірні за рівнями (оперативний, депозитарний). Дієздатність методики апробовано на прикладі знаходження ефективності рівневої організації документного фонду Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського на основі запропонованих засобів гармонізації бібліотечних ресурсів.

6. Відзначено, що тенденції бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів мають базуватися на розвитку концепції рівневої організації в аспекті її застосування до сукупних документних ресурсів наукових бібліотек регіону. В основу концепції має бути покладена узагальнена нелінійна модель обігу документів у бібліотечній системі в цілому.

7. Запропоновано форму гармонізації розміщення сукупних бібліотечно-інформаційних ресурсів у рамках наукових бібліотек регіону, що має проводитися на основі інтеграції результатів селективного моніторингу обігу документів у бібліотеках і здійснюватися шляхом диференціації електронних фондів у їх Екстранет-середовищі.

Таким чином, мету дослідження досягнуто і всі поставлені завдання вирішено.

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях автора:

1. Самохіна Н. Ф. Аналіз ефективності бібліотечно-інформаційного сервісу з використанням новітніх технологій // НТІ. – 2005. – № 1. – С. 44 – 47.

2. Самохіна Н. Ф. Коригування топології зберігання фондів: алгоритми та технології // НТІ. – 2004. – № 4. – С. 54 – 57.

3. Самохіна Н. Ф. Модель обігу документів у бібліотечному фонді на основі закону Бредфорда // НТІ. – 2004. – № 3. – С. 23 – 26.

4. Самохіна Н. Ф. Перспективи адаптації системи бібліотечного обслуговування користувачів // Реєстрація, зберігання і обробка даних. – 2004. – Т. 6. – № 2. – С. 75 – 80.

5. Самохіна Н. Ф. Адаптивно-інформаційна технологія бібліотечного обслуговування // Бібл. вісн. – 2003. – № 2. – С. 27 – 29.

6. Самохіна Н.Ф. Моделювання використання розподілених інформаційних ресурсів бібліотек // Бібл. вісн. – 2006. – № 1. – С. 5 - 8.

7. Самохіна Н. Ф. Організація інформаційних ресурсів для оптимізації їх використання // Бібл. вісн. – 2004. – № 5. – С. 17 –20.

8. Самохіна Н. Ф. Розвиток процесів інтеграції бібліотечно-інформаційних ресурсів // Бібл. вісн. – 2005. – № 2. – С. 20 – 22.

9. Самохіна Н. Ф. Адаптація інформаційно-бібліотечного сервісу до потреб користувачів // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики: Зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 25 – 26 травня 2004 р. – К., 2004. – С. 111 – 113.

10. Самохіна Н. Ф. Використання інформаційних ресурсів корпоративних бібліотечних систем // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики: Зб. матеріалів ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 17 – 18 травня 2005 р. – К., 2005. – С. 169 – 170.

11. Самохіна Н.Ф. Використання інформаційних технологій як напрям розв’язання суперечностей бібліотечної системи // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики: Зб. матеріалів ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 16 – 18 травня 2006 р. – К., 2006. – С. 105 – 106.

Анотація

Самохіна Н. Ф. Фонд наукової бібліотеки: модель обігу документів, засоби рівневої організації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 – “Автоматизовані системи управління та прогресивні інформаційні технології”. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. – Київ, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню процесів організації документного фонду наукових бібліотек за рівнями. Розвинуто математичну модель обігу документів у бібліотечному фонді та знайдено методику оцінювання її параметрів на основі моніторингу відповідей книгосховища та вибіркового статистичного аналізу запитів користувачів. Визначено базові чинники раціональної організації розміщення фондів з наближенням видань підвищеного попиту до рівня оперативного обслуговування. Запропоновано комплекс засобів і методику оцінки ефективності рівневої організації бібліотечного фонду. Визначено напрями інтеграції і cтворення корпоративних систем бібліотечних інститутів, перспективи вдосконалення бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів на основі рівневої організації сукупних документних ресурсів наукових бібліотек регіону та інформаційних масивів мережі електронних бібліотек на основі диференціації фондів в Екстранет-середовищі.

Ключові слова: обіг документів, рівнева організація, селективний моніторинг, оперативне обслуговування, реорганізація фонду, сукупні бібліотечно-інформаційні ресурси, Екстранет-середовище.

Аннотация

Самохина Н. Ф. Фонд научной библиотеки: модель обращаемости документов, средства уровневой организации. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.13.06 – “Автоматизированные системы управления и прогрессивные информационные технологии”. Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского. – Киев, 2007.

Диссертация посвящена изучению процессов уровневой организации документного фонда научных библиотек.

Актуальность исследования обусловлена необходимостью кардинального повышения оперативности предоставления читателям и абонентам первоисточников информации, что

особенно злободневно для больших библиотек, где при значительных объемах книгохранилищ на поиск и транспортирование заказанных читателями документов требуется значительное количество времени, а также недостаточным изучением специалистами с позиции системного подхода проблем обеспечения пользователей библиотек информационными ресурсами, необходимостью обобщения совокупности вопросов, связанных с оптимизацией размещения документных массивов библиотек.

Содержание работы излагается в трёх разделах, первый из которых – “Моделирование интенсивности использования документных ресурсов” – посвящен анализу подходов к математическому изучению вопросов распределения упорядоченного массива элементов и обращаемости документов в библиотечном фонде, изложенных в трудах таких ученых, как С. Брэдфорд, Ф. Леймкулер, Б. Викери, Б. Брукс, П. Коул, А. Т. Мицевич, В. И. Горькова, Л. И. Костенко, Т. П. Павлуша и др.

Усовершенствована математическая модель интенсивности использования документов в библиотечном фонде, базирующаяся на закономерности концентрации и рассеивания информации С. Брэдфорда. Предложена методика нахождения количественных параметров модели на основе мониторинга ответов книгохранилища библиотеки и путем выборочного статистического анализа читательских запросов. Реализация методики проведена на примере выявления изданий повышенного спроса с целью дифференциации документного фонда основного книгохранилища Национальной библиотеки Украины имени В.И. Вернадского в соответствии с интенсивностью использования документов.

Во втором разделе диссертации “Базовые факторы уровневой дифференциации библиотечных фондов” рассмотрены вопросы модификации документного пространства библиотек, обосновано создание в читальных залах

особых подсобных фондов, включающих документы наиболее активного спроса, проанализированы количественные показатели читательского спроса, определены базовые факторы уровневой реорганизации библиотечного фонда.

Диссертантка делает вывод, что сокращение непродуктивных затрат времени абонентов библиотеки в значительной мере зависит от топологии размещения библиотечных фондов.

В третьем разделе “Уровневая организация документных ресурсов научной библиотеки” предложен спектр возможного сокращения затрат времени читателей на ожидание заказанных первоисточников при рациональной организации библиотечных ресурсов. Диссертанткой разработаны средства уровневой организации фонда, получены количественные оценки степени использования библиотечных ресурсов с помощью метода статистического анализа и сделаны

выводы о необходимости передачи документов повышенного читательского спроса на уровень оперативного обслуживания пользователей библиотеки.

В разделе предложена методика оценки эффективности уровневой организации документного фонда библиотек, основанная на методологии системного подхода. Реализация методики проведена на примере определения эффективности внедрения в практику работы Национальной библиотеки Украины имени В.И. Вернадского предложенного комплекса средств уровневой реорганизации фонда. Представлен анализ принципов управления процессами использования информационных ресурсов библиотек, рассмотрены пути интеграции и создания корпоративных систем библиотечных институтов. Определены перспективы усовершенствования библиотечно-информационного обслуживания читателей на основе уровневой организации совокупных документных ресурсов научных библиотек региона и информационных массивов сети электронных библиотек на основе дифференциации фондов в Экстранет-среде.

По теме диссертации опубликовано 11 научных работ.

Ключевые слова: обращаемость документов, уровневая организация, селективный мониторинг, оперативное обслуживание, реорганизация фонда, совокупные библиотечно-информационные ресурсы, Экстранет-среда.

Abstract

Samokhina F. Scientific library fund: model of documents circulation, means of level organization. – Manuscript.

The thesis is submitted to obtain an academic degree of candidate of technical sciences on speciality 05.13.06 – computer-aided management systems and progressive informational technologies. The Vernadsky National Library of Ukraine. – Kyiv, 2007.

The dissertation is devoted to the study of processes of level organization of scientific libraries document fund. The mathematical model of documents circulation in the library fund has been developed and the methods of it’s parameters’ estimation have been created through the monitoring of libraries responses and statistical analysis of users’ requests. The basic factors of rational organization of fund accommodation with approaching of the editions being in strong demand closer to operational service have been worked out. The complex means and methods of estimation of effectiveness of library fund level organization have been proposed. The directions of library integration and creation of libraries corporative systems have been determined. The perspectives of improvement of library and information service for readers based on the level organization of universal documentary resources of scientific

libraries and information resources of electronic libraries network on the basis of funds differentiation in Extranet environment have been determined.

Key words: documents circulation, level organization, selection monitoring, operational service, fund reorganization, universal library and information resources, Extranet environment.

Підписано до друку 04.05.2007. Формат 60х90/16. Умов. друк. арк. 1,12.

Папір офсетний. Друк офсетний. Наклад 100 прим. Зам. № 8.

Друкарня НБУВ. 03039, Київ-39, просп. 40-річчя Жовтня, 3.