ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І.І. МЕЧНИКОВА

СОКОЛОВА Наталя Валеріївна

УДК 811.111’42:316.346.2-005.2

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТОСФЕРИ “ФЕМІНІЗМ” В

АМЕРИКАНСЬКОМУ ЖІНОЧОМУ ДИСКУРСІ ХІХ-ХХ СТ.

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Одеса – 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі лексикології і стилістики англійської мови Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Горшкова Кіра Олександрівна,

Одеський національний університет

імені І.І. Мечникова,

доцент кафедри лексикології і стилістики

англійської мови.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Мартинюк Алла Петрівна,

Харківський національний університет

імені В.Н. Каразіна,

професор кафедри перекладу та англійської мови;

кандидат філологічних наук, доцент

Віт Надія Петрівна,

Одеський національний університет

імені І.І. Мечникова,

завідувач кафедри іноземних мов

гуманітарних факультетів.

Захист відбудеться 24 травня 2007 року о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова за адресою: 65058, Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 165.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за адресою: 65082,

Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано 20 березня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.П. Матузкова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Фемінізм як суспільно-політичний рух та ідеологія є відносно новим поняттям у концептуальній системі індивідуума та суспільства. Як об’єкт дослідження гуманітарних наук він увійшов у наукову парадигму в 70-х р. ХХ ст., започаткувавши появу ґендерних студій.

На сучасному етапі існування людства з’явилася гостра необхідність переосмислити своє існування та переусвідомити поліваріантність картин світу. Феміністський рух уплинув не лише на філософське сприйняття дійсності, а й торкнувся всіх гуманітарних наук загалом та лінгвістики зокрема.

Лінгвістична ґендерологія, або ґендерна лінгвістика, почала розвиватися з кінця 1960-х років на Заході, де було зроблено перші спроби компаративного аналізу чоловічого та жіночого мовлення. Важливий внесок у ґендерну лінгвістику зробили О. Єсперсен, Д. Камерон, Дж. Коутс, Р. Лакофф, С. Ромейн, Д. Спендер, Д. Таннен, Дж. Холмс тощо. В Україні перші дослідження з ґендерології з’явилися на початку 1990-х років. Сьогодні в галузі ґендерної лінгвістики плідно працюють такі вітчизняні вчені та науковці країн СНД, як О.Л. Бєссонова, О.І. Горошко, А.А. Денисова, Г.І. Емірсуінова, А.В. Кириліна, О.Л. Козачишина, О.Н. Колосова, А.П. Мартинюк, І.І. Морозова, К.В. Піщікова, В.В. Потапов, І.О. Стешин та ін.

Подолання асиметрії дискурсивних практик, що відображають виключно андроцентричну мовну картину світу, та віднайдення гіноцентричного дискурсу є завданням ґендерної лінгвістики. Дослідження в цьому науковому руслі є наразі недостатньо розробленими та потребують подальшого вивчення.

В дисертаційному дослідженні звертаємося до маловивченої проблеми лінгвістичного опису фемінізму. У межах ґендерної лінгвістики аналіз фемінізму здійснено лише частково, зокрема з позицій мовної асиметрії та вербалізації ґендерних стереотипів. У цій роботі застосовуємо комплексний підхід до вивчення концептосфери „фемінізм”, яка віддзеркалює відповідне суспільно-політичне та соціальне явище у феміністському дискурсі. Для цього використовуємо методологічний апарат іншого лінгвістичного напряму – коґнітивного. Структуру, характеристики та функціонування окремих концептів як об’єктів коґнітивної лінгвістики та пов’язаних із ними коґнітивних елементів глибоко проаналізовано у працях Н.Д. Арутюнової, С.А. Аскольдова, Г. Вежбицької, С.Г. Воркачова, О.П. Воробйової, Т.А. ван Дейка, О.С. Кубрякової, Дж. Лакоффа, Р.У. Лангакера, В.А. Маслової, М. Мінського, З.Д. Попової, О.О. Селіванової, І.А. Стерніна, Ю.С. Степанова, Р.М. Фрумкіної, Ч. Філлмора, У.Л. Чейфа, О.Д. Шмельова та ін.

Незважаючи на помітні успіхи, в цій галузі й досі існують проблемні аспекти. Так, аналіз концептів здійснюють переважно на основі польового підходу, визначаючи їх ядро та периферію, та на основі вивчення концептуальних метафор/метонімій. Проте ці підходи виявляються незручними для дослідження соціальних концептів, що мають складну структуру та моделюються на основі фреймів. Зокрема, це стосується концептів „гніт” та „свобода” концептосфери „фемінізм”. Також не з’ясованою залишається проблема вивчення концептосфер – коґнітивних конструктів, утворених на ґрунті взаємодії концептів. Саме тому вивчення цих явищ у широкій перспективі є актуальним й одним з першочергових.

Згідно із зазначеним, актуальність дисертації зумовлена кількома чинниками. Сучасна антропоцентрична парадигма наукового знання передбачає дослідження коґніції індивідуума, способу пізнання світу, цьому сприяє вивчення мови й мовлення як засобів відображення концептуальної системи людини. Передові розробки гуманітарних наук свідчать про наявність ґендерної диференціації мислення, світогляду, навіть буття як філософського поняття. Все це репрезентується в мові. Дисертаційну роботу виконано у двох напрямах: коґнітивної лінгвістики та ґендерної лінгвістики, тобто в ній розглянуто співвідношення вербалізованої та невербалізованої картин світу, з одного боку, та, з іншого, проведено лексичний аналіз вербальних маркерів концептосфери, які відображають соціальні ієрархічні стосунки з огляду на порушення прав жінки та виявляють шляхи її визволення від дискримінації.

Актуальність дисертаційного дослідження також зумовлена його міждисциплінарним характером, адже основною тенденцією сучасного гуманітарного знання є синкретичність. У роботі розглянуто основні проблеми взаємовідносин між чоловіком і жінкою з позицій ґендерно-лінгвістичного підходів. Її висновки можуть бути використані в інших галузях гуманітарних наук.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконана у межах міжкафедральної наукової теми „Варіативність англійської мови та мовлення в когнітологічних аспектах” (номер державної реєстрації 02071091), яка розробляється на факультеті романо-германської філології Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Тему дисертації затверджено Вченою радою факультету романо-германської філології (протокол № від 20 листопада 2003 р.).

Мета дослідження полягає в комплексному аналізі лексики, що вербалізує концептосферу „фемінізм” в англійській мові, в історичній перспективі. Для досягнення поставленої мети розв’язано такі основні завдання:

· обґрунтовано визначення фемінізму як концептосфери, що базується на взаємодії двох концептів „гніт” та „свобода”;

· описано структуру концептосфери „фемінізм”;

· виокремлено фреймові моделі концептів концептосфери „фемінізм” та описано систему заповнення слотів;

· досліджено вербальне заповнення слотів фреймів концептосфери „фемінізм”, сформованих на основі текстів двох функціональних стилів: публіцистичного та художнього;

· класифіковано та проаналізовано вербальні маркери, що описують дискримінацію жінки;

· класифіковано та проаналізовано лексику, що описує звільнення жінки від дискримінації;

· виявлено особливості лексичного заповнення слотів фреймів концептосфери „фемінізм” у публіцистичних і художніх текстах;

· простежено еволюцію лексичної репрезентації концептосфери „фемінізм” в діахронії.

Об’єктом дослідження є англомовна вербальна репрезентація концептосфери „фемінізм” в американському жіночому дискурсі у діахронії.

Предметом аналізу є функціонально-стильові особливості вербальної репрезентації концептосфери „фемінізм”.

Матеріалом дослідження є американські феміністські тексти ХІХ-ХХІ ст. двох функціональних стилів: публіцистичного (п’ять есе, два трактати та дві Декларації суфражисток) та художнього (п’ять романів та шість оповідань). Вибір матеріалу відбиває логіку розвитку фемінізму у США протягом усього його існування. Для виключення расового аспекту взаємовідносин між чоловіком та жінкою, що могло б вплинути на достовірність результатів дослідження, до аналізу залучені тільки тексти, написані білошкірими жінками.

Загальна кількість проаналізованого матеріалу склала 1610 сторінок (573688 слововживань).

Мета, завдання та об’єкт дослідження визначили вибір методів аналізу, які містять когнітивні та функціонально-семантичні методи. Застосовано метод фреймового моделювання концептосфери „фемінізм”; контекстуальний аналіз текстів двох функціональних стилів, який дав змогу скласти лексичну карту контекстуальних маркерів концептосфери; концептуальний аналіз, який уможливив за допомогою лексичної карти визначення структури вербалізованих концептів, що складають концептосферу; аналіз якісних та кількісних характеристик вербальних маркерів концептосфери, який виявив специфіку її репрезентації в публіцистичному та художньому текстах; елементи дефініційного аналізу, який ілюструє наявність різних семантичних процесів, що забезпечують функціонування вербальних маркерів концептосфери в текстах різної функціонально-стильової спрямованості; діахронічний моніторинг вербальних маркерів. Використання кількісного методу забезпечило об’єктивність і верифікованість висновків.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в роботі вперше:

· детально проаналізовано концептосферу „фемінізм” як сукупність взаємопов’язаних антагоністичних концептів „гніт” та „свобода”, що утворюють біполярну ядерну конструкцію в низці концептуальних сфер на позначення всіх видів дискримінації;

· виявлено, що концепти „гніт” та „свобода” мають різну структуру і конструюються на основі фреймів, слоти яких заповнено лексичними одиницями (ЛО), – маркерами проблем фемінізму та гіноцентричного світогляду;

· проведено комплексний аналіз вербальних маркерів у публіцистичних та художніх текстах, що заповнюють слоти фреймів концептів, який пояснив суть фемінізму як політичного руху, як теорії та ідеології;

· систематизовано лексичні засоби, що репрезентують різні типи дискримінації жінки та шляхи її визволення у політичному, економічному, сексуальному та соціокультурному аспектах;

· виокремлено й описано лексичні одиниці, що рекурентно функціонують в американських жіночих художніх творах як образно-специфічні маркери ідентичності та свободи жінки;

· простежено еволюцію феміністського руху в США за період з 1845 по 2003 рр. шляхом аналізу вербальних маркерів, які репрезентують концепти концептосфери „фемінізм”.

Теоретичне значення виконаного дослідження полягає в обґрунтуванні фреймового моделювання складних соціальних концептів, а саме концептосфери „фемінізм”. Лінгвістичний підхід до фемінізму як соціального конструкту дає змогу визначити його чітку структуру, яка відображає свідомість представниць/ків феміністського руху. Результати роботи посприяють поглибленню та розширенню лінгвістичного підходу до вивчення категорії ґендеру та владних міжстатевих відносин, що активізує подальші дослідження інших типів дискримінації та порушень прав людини і з позицій інших галузей гуманітарного знання.

Практична цінність роботи полягає в можливості використання її результатів у курсах з інтерпретації тексту, загального мовознавства (розділ „Мова і суспільство”), зарубіжної літератури, філософії (розділ „Особистість і суспільство”), спецкурсах з коґнітивної семантики, соціолінгвістики та ґендерних студій, а також як ознайомлювального матеріалу для жіночих суспільно-політичних організацій.

Апробація дослідження проводилась у вигляді обговорення основних теоретичних положень і висновків на конференціях професорсько-викладацького складу факультету романо-германської філології Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (2003-2006), на другій міжвузівській конференції молодих учених (Донецьк, 2004), на міжнародній науково-методичній конференції „Людина. Мова. Комунікація” (Харків, 2004), на ІV міжнародній науково-практичній конференції з питань методики викладання іноземної мови (Одеса, 2005), на XIV міжнародній науковій конференції „Мова і культура” (Київ, 2005), на 2-ій міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми прикладної лінгвістики” (Одеса, 2005), на ХІІ міжнародній конференції з функціональної лінгвістики „Функціоналізм як основа лінгвістичних досліджень” (Ялта, 2005), на міжвузівській конференції молодих учених „Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2006).

За темою дисертації опубліковано 6 статей у фахових виданнях та 7 тез доповідей на наукових конференціях.

Структура дисертації зумовлена логікою розв’язання поставлених завдань. Робота містить вступ, три розділи, загальні висновки, бібліографію (205 джерел), перелік лексикографічних джерел (15 позицій), Інтернет-ресурсів (22 джерела), джерел аналізованої літератури (20 позицій), додатки, 4 таблиці та 3 рисунки. Загальний обсяг роботи – 253 сторінки, обсяг основного тексту – 188 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, сформульовано мету і завдання роботи, визначено її об’єкт і предмет, схарактеризовано джерельну базу і дослідницькі методи, з’ясовано теоретичну і практичну цінність та наукову новизну дослідження.

Розділ І. „Соціокоґнітивний аспект фемінізму в сучасній лінгвістиці” містить огляд літератури з досліджуваного питання а також визначення проблеми фемінізму з позиції кореляції цього соціально-коґнітивного конструкту та його вербалізації.

Концепт у сучасній лінгвістиці розглядають у межах антропоцентричної парадигми, завдяки чому його дослідження ґрунтується на основі коґнітивної лінгвістики, з одного боку, та на основі лінгвокультурології, а саме етнолінгвістики, – з іншого. Коґнітивна лінгвістика витлумачує концепт як одиницю коґніції (А. Вежбицька, О.С. Кубрякова, Д.С. Лихачов, О.О. Селіванова та ін.), культури та світосприйняття етносу (С.Г. Воркачов, Ю.С. Степанов, В.М. Шаклеїн, А.Д. Шмельов та ін.). Дослідження концепту найбільш повно можна провести лише лінгвістичними засобами, оскільки він має складну структуру, зумовлену його формуванням на різних рівнях свідомості людини: індивідуальному, соціокультурному, ґендерному.

Об’єднуючись, концепти утворюють концептосферу – частину концептосистеми, що позначає певну галузь об’єктивної реальності (Д.С. Лихачов). З коґнітивних позицій визначаємо „фемінізм” як концептосферу, яка структурується на основі двох концептів – „гніт” та „свобода”. Концептосфера „фемінізм” є відносно новим фрагментом концептуальної картини світу, людини.

Концептуальна картина світу репрезентується мовною картиною світу та має певні особливості (А. Вежбицька, С.Г. Воркачов, О.О. Селіванова, Ю.С. Степанов, В.М. Шаклеїн, А.Д. Шмельов та ін.). Крім універсальної картини світу, спільної для всіх людей, виокремлюються національно-мовна картина світу, що репрезентує світосприйняття етносу, його традиції та культурні норми, його світогляд на взаємовідношення людини і навколишнього світу; індивідуальна мовна картина світу, що вербалізує знання та досвід людини про світ на основі її особистих властивостей, внутрішнього світу, психологічно-коґнітивних процесів; ґендерноспецифічна мовна картина світу, що відображає світосприйняття людей згідно певного ґендеру. Репрезентуючи коґнітивний простір індивідуума, всі зазначені мовні картини світу взаємодіють і взаємовпливають. У цьому просторі концепти моделюються у фрейми, що створюють певну структуру, впорядковуючи концептосистему.

Термін „фемінізм” позначає суспільний рух, ідеологію та спосіб мислення, спрямовані на припинення дискримінації жінки за ґендерною ознакою. У широкому розумінні цей термін містить усе, що належить до гіноцентричної картини світу як противаги андроцентричній картині світу. Виокремлюють три хвилі фемінізму у США, які співвідносні з різними етапами його становлення – суфражизм, тобто фемінізм першої хвилі (50-ті р. ХІХ – 20-ті р. ХХ ст.), фемінізм другої хвилі (60-ті – 80-ті рр. ХХ ст.) та постфемінізм (90-ті р. ХХ – початок ХХІ ст.).

Розвиток феміністського руху дав поштовх дослідженням в усіх гуманітарних науках, що посприяло появі феміністської лінгвістики, започаткованої з кінця 1960-х років на Заході (Д. Камерон, Дж. Коутс, Р. Лакофф та ін.). Її основним завданням є вивчення мовної андроцентричної картини світу і спроба її змінити, ліквідувавши мовну дискримінацію жінок, викликану мовною асиметрією. Феміністська лінгвістика ґрунтується також на вивченні жіночого дискурсу, в якому репрезентовано відношення між соціумом і дискурсом у межах перерозподілу влади у патріархатному суспільстві.

Розділ ІІ. „Вербалізація концептосфери „фемінізм” у публіцистичних текстах” присвячено визначенню структури концептосфери „фемінізм” на основі її кореляції з вербальними маркерами, використаними в текстах публіцистичного стилю.

Концептосфера „фемінізм”, яка віддзеркалює розвиток феміністського руху, структурується на основі двох антаґоністичних концептів – „гніт” та „свобода”, що перебувають у причинно-наслідковому зв’язку. Ці концепти формуються на основі фреймів, слоти яких заповнюються ЛО, що вербалізують основні проблеми фемінізму та гіноцентричний світогляд. Категоризація вербальних маркерів, що корелюють з концептосферою „фемінізм”, дає змогу простежити процес її формування та визначити її структуру (див. рис. 1).

Формування та еволюція концептосфери „фемінізм” соціально зумовлені. Вони відображають різні сфери організації суспільства – політичну, економічну, сексуальну та соціокультурну. Концепт „гніт” концептосфери „фемінізм” є ретроспективним, оскільки він репрезентує причини дискримінації жінки. Концепт „свобода” концептосфери „фемінізм” є проспективним, оскільки він репрезентує мету фемінізму.

Концепт „гніт” формується на основі двох фреймів, які складають ґендерну опозицію ДОМІНУВАННЯ::ПРИГНІЧЕННЯ, елементи якої перебувають у діалектичній єдності. Слоти цих фреймів заповнюються ЛО, що входять до семантичного поля з домінантою „пригноблення”.

Фрейм „домінування” має два слоти – „чоловік в патріархатному суспільстві” та „патріархатне суспільство”. Фрейм „пригнічення” має один слот – „жінка в патріархатному суспільстві”, який корелює з одним об’єктом пригнічення. Слоти „чоловік в патріархатному суспільстві” та „жінка в патріархатному суспільстві” заповнюються ЛО, що позначають стереотипні ситуації/уявлення, властиві відповідному ґендеру.

Так, наприклад, іменник honor, вжитий щодо референта-чоловіка, реалізує семи „честь”, „повага”: Male honor as something needing to be avenged: hence, the duel <…> A man’s word sufficed <…> without guarantee. Якщо мова йде про референта-жінку, то для неї модель чесності конструюється по-іншому: Women’s honor <is> something altogether else: virginity, chastity, fidelity to a husband. Honesty in women has not been considered important <…> as long as we have remained physically faithful to a man, or chaste (Rich). Андроцентричний підхід до жінки передбачає іншу систему цінностей, де її правдивість не має значення. Це експлікується через елімінацію семи „правдивість” із словосполучення women’s honor. Іменник honor оказіонально набуває семи „незайманість” чи семи „вірність чоловікові”. Вони закріплюються за цим іменником, вжитим щодо жінки, і позначувані ними риси стають притаманними жіночому ґендерному стереотипу.

ЛО, які входять до слоту „патріархатне суспільство”, позначають устрій суспільства, що підтримує дискримінаційну політику щодо жінки в усіх сферах функціонування суспільства, наприклад: patriarchy, phallogocentrism, male-dominant capitalism, double standards, misogynistic, etc. ЛО, що заповнюють слот „чоловік в патріархатному суспільстві”, репрезентують чоловічий ґендерний стереотип та мають семи „кращий”, „домінуючий”, „вищий”, тобто всі вони конотатовані позитивно, наприклад: privileged, superior, powerful, domination, to control, to rule, etc. ЛО, що заповнюють слот „жінка в патріархатному суспільстві”, репрезентують жіночий ґендерний стереотип та мають семи „гірший”, „пригноблений”, „нижчий”, тобто всі вони конотатовані пейоративно, наприклад: unvalued, marginal, victimhood, slavery, powerlessness, helplessness, to suffer, etc. Лексика цих слотів утворює номінативно-конотативну опозицію, елементи якої перебувають у семантичній ієрархії.

Специфічною рисою лексичних маркерів є здатність дієслів та дієприкметників до міграції з одного фрейму концепту „гніт” до іншого, при цьому вони змінюють граматичну категорію стану. Наприклад, дієслово to deprive в активному стані входить до слоту „чоловік в патріархатному суспільстві” фрейму „домінування”, а в пасивному стані – to be deprived – до слоту „жінка в патріархатному суспільстві” фрейму „пригнічення”. У такий спосіб у феміністському дискурсі граматична категорія стану набуває актуалізованого значення, коли гнобитель визначається активним суб’єктом дії, а пригнічена жінка – пасивним об’єктом дії.

Концепт „свобода” формується на основі одного фрейму – „рівноправність”. Слоти цього фрейму заповнюються ЛО, що входять до семантичного поля з домінантою „звільнення”. Фрейм „рівноправність” формують три слоти: „підвищення статусу жіночого ґендеру”, „здобуття жінкою статусу чоловічого ґендеру” та „елімінація ґендерних стереотипів”. Слот „підвищення статусу жіночого ґендеру” заповнюється ЛО, що позначають здобуття для жіночого ґендеру однакового статусу з чоловічим ґендером, наприклад: power, strength, freedom, to rule, equal, powerful, uninfluenced, etc. Слот „здобуття статусу чоловічого ґендеру” заповнюється ЛО, що маркують стереотипні ситуації/уявлення, властиві чоловічому ґендеру, який переймає жінка. Тобто відбувається перенесення властивостей референта чоловічої статі на референта жіночої статі, що маркується вживанням ЛО, які позначають чоловічий ґендер, наприклад: manly woman, to become a guy, <not> feminine, man-like, father hen, etc. Слот „елімінація ґендерних стереотипів” заповнюється ЛО, що позначають відсутність категорії ґендеру, наприклад: gender neutral, post-gender, without gender, beyond gender, both male and female, etc.

До останнього слоту також входить термін „кіборг” (cyborg), складений з двох скорочених морфем: cybernetic organism. В лексичному значенні іменника cyborg поєднано семи „домінування” та „підкорення”, що репрезентують відповідно чоловічий та жіночий ґендерні стереотипи. У такий спосіб вони нейтралізують семи чоловічий::жіночий, набуваючи семи „безґендерна істота”. Це контекстуально репрезентовано словосполученнями, що характеризують кіборга як істоту постґендерного світу: The cyborg is a creature in a post-gender world; a world without gender (Haraway). Сема „безґендерність” позначає відсутність домінування чоловіка та пригнічення жінки й ототожнюється із семою „звільнення від пригнічення”.

Контекстуальний аналіз та елементи дефініційного аналізу далі підстави виявити, що лексичний корпус, який корелює з концептосферою „фемінізм” у текстах публіцистичного стилю, становить 827 ЛО, складаючи 4455 слововживань, де на одну сторінку тексту припадає в середньому 2,6 ЛО та 14,2 слововживань. Кількісні дані подано в таблиці 1:

Таблиця 1.

Вербальна репрезентація концептосфери „фемінізм” у публіцистичних текстах

Концепт „гніт”

фрейм „домінування”

слот | Вокабуляр | Слововживання

кількість ЛО | % | Fa | %

чоловік в патріархатному суспільстві | 143 | 26,0 | 833 | 42,4

патріархатне суспільство | 64 | 11,6 | 152 | 7,7

фрейм „пригнічення”

слот | Вокабуляр | Слововживання

кількість ЛО | % | Fa | %

жінка в патріархатному суспільстві | 343 | 62,4 | 982 | 49,9

Загальна кількість ЛО, що вербалізують концепт „гніт” | 550 | 100 | 1967 | 100

Концепт „свобода”

фрейм „рівноправність”

слот | Вокабуляр | Слововживання

кількість ЛО | % | Fa | %

підвищення статусу жіночого ґендеру | 170 | 71,4 | 2237 | 90,9

здобуття жінкою чоловічого ґендеру | 36 | 15,1 | 88 | 3,5

елімінація ґендерних стереотипів | 32 | 13,5 | 137 | 5,6

Загальна кількість ЛО, що вербалізують концепт „свобода” | 238 | 100 | 2462 | 100

В текстах публіцистичного стилю лексичне заповнення слотів відбувається через використання політичних, економічних та ґендерних термінів та ЛО, що вербалізують соціокультурні відношення в суспільстві. Всі вони є номінативно-дескриптивними та репрезентують відповідні сфери дискримінації жінки. Ґендерно марковані ЛО використовують переважно в узуальному значенні. Низькочастотні ЛО (Fa=1) складають 54,1% від усієї лексики, що входить до лексичної карти публіцистичних текстів. Ця карта сформована на основі лексичних маркерів концептосфери „фемінізм”, виокремлених у проаналізованих текстах кожного функціонального стилю. Вони становлять 9,6% від загальної кількості слововживань. Високочастотна лексика (Fa?10) становить 8,9% від усіх ЛО, що входять до лексичної карти, та 71,7% від загальної кількості слововживань. Тут застосовуються термінологічні ЛО (power, right, freedom, etc.) та широкозначні ЛО (man, woman). Всі вони зазнають процесу спеціалізації узуального значення до одного ґендерно маркованого ЛСВ.

У публіцистичних текстах лексична репрезентація концептосфери „фемінізм” у діахронії має свої особливості. Наявність лексики, що маркує політичну дискримінацію жінки, обмежується часовим відрізком середини ХІХ – початком ХХ ст. Ця лексика вживається в текстах першої хвилі фемінізму. Політичне пригноблення експліковане політичними та юридичними термінами. Політичні терміни, які вербалізують фрейм „пригнічення” концепту „гніт”, переважно антонімічні термінам, що вербалізують фрейм „рівноправність” концепту „свобода”. Перші використовуються або з негативною часткою not, або з негативними префіксами mis- dis- та ін., що позначають відсутність політичних прав у жінки (no right, not to permit, disfranchisement, misrepresentation). Юридичні терміни позначають або покарання для жінки, передбачені у випадках її спроб усунути дискримінацію та виступити проти пригнічення з боку чоловіків та суспільства, або політичні права, які вона прагне здобути (to be arrested for voting, suffrage, elective franchise). Поряд із цим з’являються ЛО, що репрезентують проблему соціокультурної дискримінації жінки, реалізовану та закріплену в ґендерних стереотипах (head of the family, superior; two codes of morals; servant, not queen, inferior).

Феміністські тексти другої хвилі характеризуються появою словотворчих та семантичних неологізмів, які стають ґендерними термінами (gender, radical/socialist/liberal feminism, glass ceiling, sexual harassment, etc.). В цих текстах з’являються економічні терміни, які вербалізують закріплення праці та існування жінки за приватною сферою, а працю та існування чоловіка – за публічною (market, factory, public <domain>, private <domain>). Лексичними здобутками фемінізму цього періоду є нововведення, які зараз широко використовуються в англійській мові для уникнення сексизму (Ms, s/he, police officer, sales assistant, etc.).

Лексичний корпус текстів третьої хвилі загалом подібний до лексичного корпусу текстів другої хвилі, але характеризується широким вживанням як економічних та ґендерних термінів, так і політичних на позначення нових завдань феміністського руху, а також появою неологізмів, що позначають нові соціокультурні реалії (cyborg, ecofeminism, surrogate mothering, feminization of poverty, feminist paganism, etc.).

Розділ ІІІ. „Вербалізація концептосфери „фемінізм” у художніх текстах” присвячено аналізу вербальних репрезентантів концептосфери „фемінізм” у художніх творах. Художні твори, написані жінками, стосуються проблем становища жінки в суспільстві, саме тому вони можуть аналізуватися з позицій феміністської лінгвістики. Структурною особливістю концептосфери „фемінізм”, вербалізованої в художніх текстах, є відсутність лексичного заповнення слоту „елімінація ґендерних стереотипів” фрейму „рівноправність” концепту „свобода”. Це означає, що американська жінка не намагається відмовитися від жіночого ґендеру, як того прагнуть деякі радикальні представниці феміністського руху. Аналіз феміністськи навантажених ЛО в художніх текстах довів коректність запропонованої концептуальної моделі, структурованої на ґрунті публіцистичних текстів. Лексичний корпус, що корелює з концептосферою „фемінізм” у художніх текстах, становить 396 ЛО, Fa=2043, на одну сторінку тексту припадає в середньому 0,3 ЛО та 1,6 слововживань. Кількісні дані представлено в таблиці 2:

Таблиця 2.

Вербальна репрезентація концептосфери „фемінізм” у художніх текстах

Концепт „гніт”

фрейм „домінування”

слот | Вокабуляр | Слововживання

кількість ЛО | % | Fa | %

чоловік в патріархатному суспільстві | 70 | 24,8 | 158 | 17,3

патріархатне суспільство | 35 | 12,4 | 101 | 11,1

фрейм „пригнічення”

слот | Вокабуляр | Слововживання

кількість ЛО | % | Fa | %

жінка в патріархатному суспільстві | 177 | 62,8 | 653 | 71,6

Загальна кількість ЛО, що вербалізують концепт „гніт” | 282 | 100 | 912 | 100

Концепт „свобода”

фрейм „рівноправність”

слот | Вокабуляр | Слововживання

кількість ЛО | % | Fa | %

підвищення статусу жіночого ґендеру | 80 | 70,2 | 748 | 66,1

здобуття жінкою чоловічого ґендеру | 34 | 29,8 | 383 | 33,9

Загальна кількість ЛО, що вербалізують концепт „свобода” | 114 | 100 | 1131 | 100

Концепт „гніт” у текстах обох функціональних стилів репрезентовано різноманітнішими вербальними засобами у порівнянні з концептом „свобода” (832 ЛО проти 352 ЛО). Це засвідчує, що своїм першочерговим завданням феміністки вважають за необхідність переконати патріархатне суспільство в тому, що жінка у ньому підлягає дискримінації. Лексичні маркери, що вербалізують концепти „гніт” та „свобода”, виступають як узуальні чи контекстуальні антоніми. Відмінною рисою цих маркерів є здатність до міграції з одного концепту до іншого за рахунок сполучення ЛО з негативною часткою чи набуття певною ЛО енантіосемічності.

В текстах художнього стилю лексичне заповнення слотів відбувається насамперед семантично оказіональними ЛО. Лексичні одиниці з узуальним значенням зустрічаються лише для позначення чоловічого чи жіночого ґендерних стереотипів. Усі вони репрезентують соціокультурну сферу дискримінації жінки, інші ж сфери (політична, економічна, сексуальна) репрезентовано незначною кількістю ЛО. Низькочастотні ЛО (Fa=1) складають 66,7% від усієї лексики, що входить до лексичної карти, і становлять 12,5% від загальної кількості слововживань. Високочастотна лексика (Fa?10) становить 8,1% від усіх ЛО, що входять до лексичної карти, та 68,9% від загальної кількості слововживань. У художніх текстах для вербалізації концептосфери „фемінізм” широкозначна лексика майже не вживається, головними вербальними маркерами тут є семантично оказіональні ЛО, реалізація їх імпліцитних значень відбувається у межах макроконтексту твору (awakening, sea, grass, etc.). В оказіональних ЛО семантична структура слова розширюється завдяки появі нових ґендерно маркованих контекстуальних ЛСВ. Лексична репрезентація концептосфери „фемінізм” у текстах художнього стилю має деякі специфічні особливості, зумовлені дистинктивними ознаками цього функціонального стилю.

Характерною рисою жіночих художніх текстів є створення специфічних художніх образів, які імпліцитно вербалізують жіночу ідентичність. У феміністському дискурсі повністю переосмислюється традиційна точка зору на два антаґоністичних образи жінки – образ „жінки-янгола” та образ „жінки-чудовиська”. ЛО, що вербалізують образ „жінки-янгола”, набувають у жіночому дискурсі пейоративної конотації, оскільки репрезентують образ, заснований на тотальному самозреченні та відмові від свого „я”. Як наслідок, цей образ нав’язується як хибний з їх позицій ідеал жіночості та закріплюється за жіночим ґендерним стереотипом, сприяючи пригніченню жінки. Так, в образі персонажу Бет роману Л.М. Елкот „Маленькі жінки” виявляється характеристика „жіночої” сфери діяльності того часу, що пов’язана виключно з домашніми справами: She <Beth> was a housewifely little creature, and helped Hannah keep home neat and comfortable for the workers, never thinking of any reward (Alcott). В сучасному романі Д.Б. Френк „Шем Крік”, на відміну від попередніх описів „жінок-янголів”, цей образ представлено сатирично – наречена-янгол порівнюється зі стриптизершею: She was wearing a skintight white spandex halter dress to her knees with a veil that went to the ground. <…> the bride <was> dressed like a pole dancer <…> she looked absolutely angelic (Frank).

ЛО, що вербалізують образ „жінки-чудовиська”, у феміністських творах набувають позитивної конотації, оскільки репрезентують жінку, що бореться проти невизнання її як особистості. Цей альтернативний образ суперечить настановам патріархату та ілюструє виклик жінки суспільству, яке нав’язує їй жіночий ґендерний стереотип. Так, жіночий персонаж у романі У. Катер „Моя Антонія” за своєю зовнішністю нагадує чудовисько, від вигляду якої плачуть немовлята: She was a terrifying-looking person; almost a giantess in height, raw-boned, with <…> hysterical eyes. <…> Her teeth were long and curved, like a horse’s; people said babies cried if she smiled at them <…> Her face had a kind of fascination for me (Cather). Іменник fascination має позитивну конотацію, позитивно заряджаючи весь контекст, і демонструє ставлення авторки до цього персонажу.

Іншим засобом відображення образу „жінки-чудовиська” є створення образу істерички, чи божевільної жінки. В американських жіночих творах авторки описують стан істерії як специфічну форму жіночої активності, через яку виявляється жіночий досвід персонажу та переживання, що не знаходять вираження в андроцентричному світогляді. Образ божевільної-істерички представлено в оповіданні Емі Блум „Срібна вода”. Авторка дає їй позитивну характеристику, порівнюючи її голос з гірською водою у срібному глеку: My sister’s voice was like mountain water in a silver pitcher (Bloom). Чиста вода репрезентує чистоту її души. Завдяки цьому порівнянню образ божевільної в жіночому творі набуває позитивного забарвлення, що також підсилюється словосполученням warrior queens, яке вживає мати щодо неї та її сестри: “Warrior queens,” <…>“I raised warrior queens.” (Bloom). Отже, в жіночих текстах істерика та божевілля жіночих персонажів є не стільки трагедією, скільки іншою іпостассю жіночої ідентичності.

Характерною рисою романів, написаних американськими авторками-жінками, є рекурентне використання лексем sea та grass та їх синонімів. Ці іменники в аналізованих творах імплікують жіночу ідентичність та свободу жінки. У романі К. Шопен „Пробудження” опис уводиться разом з описом почуттів героїні, що усвідомлює себе як особистість: Mrs. Pontellier was beginning to realize her position in the world as a human-being, and to recognize her relations as an individual to the world <…> The voice of the sea is seductive: never ceasing, whispering, clamoring, murmuring, inviting the soul to wander for a spell (Chopin). В тексті відбувається перенесення характеристик образа моря на образ трави: “The sight of the water stretching so far away <…> made me think <…> of a meadow that seemed as big as the ocean to the very little girl walking through the grass” (Chopin). Іменники grass та sea стають синонімічними та у макроконтексті роману набувають оказіонального значення „свобода”.

Діахронічний аналіз ЛО, що вербалізують концептосферу „фемінізм” у художніх творах, свідчить про розвиток феміністської думки та самоусвідомлення жінки як повноцінної особистості на рівні з чоловіком. Твори, що з’явилися упродовж першої хвилі фемінізму, хоч і торкаються проблеми пригнічення жінки та сприймаються зараз як „феміністські”, відверто цього не проголошують. Розкриття проблеми простежується переважно на рівні цілого тексту. Так, у дидактичному романі Л.М. Елкот „Маленькі жінки” (1868) зазначено, що жінка має „сидіти” вдома, проте у романі Д.Б. Френк „Шем Крік” (2003) жінка-робітниця – явище звичайне, що й відбивають сучасні тексти.

У період другої хвилі фемінізму почали порушуватися проблеми фемінізму, раніше замовчувані. На лінгвістичному рівні це представлено заміною імпліцитних лексичних маркерів, що вживалися в художніх творах кінця ХІХ – початку ХХ ст., на експліцитні, використовувані в художніх текстах 70-80-х рр. ХХ ст. на позначення різних сфер буття жінки. Для художніх текстів другої хвилі характерне звернення до таких проблем, як ставлення жінки до війни, відношення суспільства до жіночих професій, проблеми материнства, домашнього насильства тощо.

Тексти третьої хвилі, на відміну від текстів сторічної давнини, відзначає переважне вживання експліцитної лексики для позначення раніш табуйованих тем, насамперед тих, що стосувалися сексуальної сфери. Якщо у романі К. Шопен „Пробудження” (1899) про сексуальне визволення жінки свідчить щонайперше сюжетна лінія та імпліцитна вербалізація, то в оповіданнях М. Стафел „Годувальниця” (1974), С. Скофілд „Провина” (1983) вже описано позашлюбні стосунки з чоловіками як нормальне явище, а в романі Д.Б. Френк „Шем Крік” (2003) відверто наголошено й експліцитно вербалізовано, що жінка має право на сексуальне задоволення.

ВИСНОВКИ

Фемінізм визначаємо як концептосферу, що формується на причинно-наслідковій взаємодії двох антаґоністичних концептів – „гніт” та „свобода”. Ці концепти є ядерними для низки концептуальних сфер, що покривають усі види дискримінації: за ознакою статі/ґендеру, раси, національності тощо. Як складники концептосфери „фемінізм” ці концепти зазнають процесу звуження та стають ґендерно маркованими.

Концептосфера „фемінізм” має чітку структуру, визначену структурою кожного з двох концептів. Останні сформовано на основі фреймів, слоти яких заповнюються лексичними одиницями, які вербалізують вищеозначену концептосферу. Концепт „гніт” моделюється на основі двох фреймів, утворених за ґендерною опозицією: „домінування” та „пригнічення”, причому домінування містить два референти – чоловіка та патріархатне суспільство, а пригнічення – один референт, жінку. Концепт „свобода” моделюється на основі одного фрейму „рівноправність”, оскільки в концептосфері „фемінізм” задіяно лише один його складник – прагнення жінки здобути рівноправність з чоловіком.

Слоти фреймів концепту „гніт” заповнюються ЛО, що маркують ієрархію та позначають або гнобителя (чоловіка чи патріархатне суспільство, яке підтримує владу чоловіка), або пригнічену (жінку). Слоти фрейму концепту „свобода” заповнюються ЛО, що маркують відсутність ієрархії між чоловіком та жінкою та позначають шляхи визволення жінки від дискримінації, а саме підвищення статусу жіночого ґендеру в суспільстві, здобуття жінкою чоловічого ґендерного стереотипу та елімінацію ґендерних стереотипів.

Вербалізація концептосфери „фемінізм” у текстах двох функціональних стилів має певні особливості. В текстах публіцистичного стилю заповнення слотів відбувається за рахунок спеціальної термінологічної лексики і лексики, що реалізує оказіональне значення. У термінологічних та широкозначних лексичних одиниць, які становлять основний корпус досліджуваної лексики, відбувається процес спеціалізації узуального значення. В художніх текстах заповнення слотів відбувається переважно оказіональними лексичними одиницями, семантична структура яких розширюється завдяки появі нових контекстуальних ЛСВ з феміністською модальністю.

Вербальні маркери, що заповнюють слоти фреймів концепту „гніт”, репрезентують різні види дискримінації жінки – політичну, економічну, сексуальну та соціокультурну. Вербальні маркери визволення від цих видів жіночої дискримінації заповнюють слоти фрейму концепту „свобода”.

В художніх текстах відбувається переосмислення двох антаґоністичних патріархатних жіночих образів – образу „жінки-янгола” та образу „жінки-чудовиська”. Образ „жінки-янгола”, який відображає стереотипну за патріархатним уявленням жінку, вербалізується лексичними одиницями з пейоративною конотацією та заповнюють слот „жінка в патріархатному суспільстві” фрейму „пригнічення” концепту „гніт”. Образ „жінки-чудовиська” відображає жінку, протилежну патріархатним уявленням про жіночий ґендерний стереотип, його вербалізують ЛО з позитивною конотацією та заповнюють слот „підвищення статусу жіночого ґендеру” чи слот „здобуття жінкою чоловічого ґендеру” фрейму „рівноправність” концепту „свобода”.

Окремо відзначаємо специфіку функціонування іменників sea та grass та їх синонімів у жіночих художніх творах. Ці лексичні одиниці набувають контекстуальної синонімічності. Їх головна функція полягає не в тому, щоб позначати елементи пейзажу, – вони стають актуалізованими феміністськими метафоричними образами жіночої ідентичності або визволення жінки від пригнічення. Тому уналежнюємо їх до слоту „підвищення статусу жіночого ґендеру” фрейму „рівноправність” концепту „свобода”.

Проаналізовані тексти обох стилів уможливлюють визначення певних тенденцій розвитку соціальної течії „фемінізм” у США у період з середини ХІХ до початку ХХІ ст. і закономірностей лексичної репрезентації концептосфери „фемінізм” на різних етапах феміністського руху.

Перша хвиля фемінізму характеризується переважним вживанням політичних та юридичних термінів у текстах публіцистичного стилю для позначення нерівноправного становища жінки в суспільстві та її прагнення до політичного еґалітаризму. Лексичні одиниці, що репрезентують політичну дискримінацію жінки, використовуються лише в текстах першої хвилі. Поряд із цими лексичними одиницями наявна лексика, яка маркує соціокультурну дискримінацію жінки. Художні тексти цього часу порушують питання ґендерної нерівності у різних сферах буття, що реалізується переважно на рівні цілого тексту та вербалізується лексикою з імпліцитним значенням.

Друга хвиля фемінізму характеризується появою у публіцистичних текстах ґендерних термінів та семантичних неологізмів, які маркують соціальні зміни у розумінні ґендеру та дискримінацію жінки чи звільнення її від дискримінації. Тут частотним є вживання економічних, соціологічних термінів та лексики, що маркує сексуальну сферу. В художніх текстах з’являється лексика, яка експліцитно позначає нові проблеми, а саме: ставлення жінки до війни, відношення суспільства до жіночих професій, проблеми материнства, домашнього насильства тощо. Другу хвилю визначають мовні одиниці, що пізніше почали активно застосовуваться для уникнення сексизму під час третьої хвилі.

Третя хвиля фемінізму характеризується загальнолюдським усвідомленням здобутків фемінізму та практичним їх впровадженням в усі сфери буття. Лексичне ґендерно марковане наповнення жіночих текстів третьої хвилі загалом подібне до лексичного наповнення текстів другої хвилі. Проте публіцистичні тексти третьої хвилі містять набагато більше політичних, економічних, ґендерних термінів та неологізмів. В художніх текстах актуалізується лексика, яка експліцитно позначає всі сфери буття жінки. У текстах третьої хвилі порушуються глибші феміністські проблеми, такі, як деформації жіночого тіла, жіночий алкоголізм, наркоманія тощо.

Лексична репрезентація концептосфери „фемінізм” у діахронії ілюструє розвиток свідомості