ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

ШАВРОВСЬКА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 159.964.22

ОСОБЛИВОСТІ ПІЗНАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЗАХИСТІВ СУБ’ЄКТА ЗАСОБАМИ ПСИХОАНАЛІЗУ МАЛЮНКІВ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Івано-Франківськ ? 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: | кандидат психологічних наук, доцент,

Євтушенко Ірина Володимирівна,

Черкаському національному університеті

імені Богдана Хмельницького, завідувач кафедри психології

Офіційні опоненти: | доктор психологічних наук, професор

Солодухова Ольга Георгіївна,

Слов’янський державний педагогічний університет, професор кафедри психології

кандидат психологічних наук, доцент

Сергієнко Ірина Маратівна,

Кримський гуманітарний університет,

завідувач кафедри психології

Захист відбудеться 26 вересня 2007 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Т. Шевченка, 79

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Т. Шевченка, 79

Автореферат розісланий ” серпня 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М. Д. Белей

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Україна нині переживає важливий етап соціального розвитку на фоні зростання психологічної компетентності населення, наближення до загальнолюдських цінностей та інтеграції з європейською культурою. Демократизація відносин у суспільстві вимагає зміни стереотипів мислення та поведінки громадян, зокрема працівників освітньої сфери. Питання оптимізації психічного здоров’я особистості шляхом рефлексивного самопізнання та самоактуалізації покликані вирішити практичні психологи, зусилля яких спрямовані на психокорекційну роботу з дітьми та дорослими.

Особливої актуальності набуває проблема пізнання глибинно-психологічних аспектів психіки, пов’язаних із закономірностями функціонування несвідомої сфери, котрі детермінують поведінку суб’єкта. Вагомості в даному контексті набуває категорія психологічних захистів. Саме психологічні захисти підтримують суб’єктивне відчуття цілісності особистості і водночас призводять до стабілізації внутрішніх неусвідомлюваних суперечностей, знижуючи тим самим психологічну захищеність людини. Необхідна розробка відповідних методів, адекватних дослідженню психіки в її свідомих та несвідомих виявах, які б дозволили пізнавати психологічні захисти. Важливим є формування інструментарію вивчення системних характеристик захистів в їх базових та ситуативних формах (Т. Яценко). Пізнання захисної системи психіки розширює можливості психокорекції.

Пріоритетним є системний підхід до розуміння захистів у зв’язку з необхідністю подолання дисфункцій психіки суб’єкта, породжених дією психологічних захистів. Система психологічних захистів – одне із центральних утворень психіки, яке довгий час розглядалося науковцями (А. Адлер, Ф. Бассін, Р. Урсано, А. Фрейд, З. Фрейд) як позитивне явище, що захищає від емоційної напруги. Дослідження в рамках психодинамічної теорії дозволяють стверджувати, що система психологічних захистів має інфантильне підґрунтя і потребує глибинно-психологічного пізнання. Метод активного соціально-психологічного навчання (АСПН) забезпечує цілісне включення суб’єкта в психокорекційний процес, що відкриває можливості пізнання системної організації психіки, зокрема упорядкованість захисної системи в єдності когнітивних, емоційних, поведінкових складових. Застосування психоаналізу комплексу тематичних малюнків, найбільше відповідає задачам виявлення системних характеристик захистів суб’єкта з огляду на можливість інтеграції вербальної (діалогічної) взаємодії з малюнково-образною продукцією із символічним змістом. Вищезазначений прийом має психокорекційний ефект у поєднанні з діагностико-дослідницькими цілями.

Таким чином, соціальна значущість проблеми та її недостатнє висвітлення у психологічній літературі зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Особливості пізнання психологічних захистів суб’єкта засобами психоаналізу малюнків”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематики наукових досліджень кафедри практичної психології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Тему дисертації затверджено вченою Радою Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (протокол №1 від 31.08.2005 р.) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №1 від 31. 01. 2006 р.).

Об’єктом дослідження є система психологічних захистів суб’єкта.

Предмет дослідження: пізнання глибинно-психологічних витоків формування системи психологічних захистів суб’єкта шляхом психоаналізу комплексу тематичних психомалюнків (на матеріалі активного соціально-психологічного навчання).

Мета роботи полягає у виявленні можливостей методу психоаналізу комплексу тематичних малюнків, у дослідженні системних характеристик психологічних захистів суб’єкта та їх ролі у формуванні соціально-перцептивних викривлень психіки.

В основу концепції дослідження покладено гуманістичний підхід, котрий реалізується у процесі активного соціально-психологічного навчання майбутніх фахівців у галузі практичної психології; психоаналітичний підхід до аналізу комплексу тематичних малюнків; психодинамічну теорію та цілісний підхід до розуміння системи психологічних захистів.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що психоаналіз комплексу тематичних малюнків у рамках психокорекційного методу активного соціально-психологічного навчання дозволяє суб’єкту пізнавати психологічні захисти в їх системній впорядкованості.

Мета і гіпотеза зумовили постановку наступних завдань дослідження:

1. Визначити теоретичні засади дослідження проблеми пізнання психологічних захистів.

2. Розкрити глибинно-психологічні передумови формування системи психологічних захистів суб’єкта в контексті взаємозв’язку свідомої і несвідомої сфер психіки.

3. Довести системну впорядкованість захистів та можливості її пізнання засобами психоаналізу малюнків.

4. Дослідити діагностико-корекційну спроможність психоаналізу малюнків, зокрема комплексу тематичних малюнків у виявленні базових та периферійних форм захисту.

Методологічну і теоретичну основу дослідження склали головні положення щодо системного та глибинно-психологічного підходу до розуміння психіки особистості (Г. Балл, І. Бурлачук, Н. Каліна, Г. Костюк, С. Максименко, В. Моляко, В. Рибалка, Т.Титаренко, Т. Яценко, А. Менегетті, О. Ранк, З. Фрейд, К. Юнг та ін.), а також функційних особливостей несвідомої сфери (Ф. Бассін, І. Зязюн, С. Максименко, Д. Узнадзе, Т. Яценко та ін.); закономірності розвитку образу „Я” та його структури (Р. Бернс, І. Бех, Г. Хоментаускас, К. Хорні та ін.); положення про взаємозв’язок свідомої і несвідомої сфер психіки (С. Максименко, В. Татенко, Т. Яценко, З. Фрейд, К. Юнг та ін.); дослідження проблеми символізації змісту несвідомого (О. Лосєв, Л. Орбан, І. Сєченов, Т. Яценко, А. Беккер, Ж. Лакан, Ф. Тайсон, Р. Тайсон, З. Фрейд та ін.); дослідження психологічного аспекту казок та міфів у (Т. Зінкевич-Євстигнеєва, І. Євтушенко, В. Солодухов, Б. Беттельхейм, Е. Берн, О. Ранк, З. Фрейд, Е. Фромм, К. Юнг та ін.); положення психодинамічної теорії з орієнтацією на глибинно-психологічне пізнання цілісного феномену психіки (С. Аврамченко, О. Біла, Н. Дметерко, І. Євтушенко, М. Зажирко, Б. Іваненко, А. Мелоян, І. Сергієнко, О. Солодухова, О. Стасько, П. Теслюк, Т. Яценко та ін.).

Для розв’язання поставлених у дисертації завдань та перевірки сформульованої гіпотези використовувались наступні методи теоретичного дослідження: узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду з цієї проблематики; аналіз проблеми пізнання психологічних захистів за науковими літературними джерелами; порівняльний аналіз підходів до вивчення психологічних захистів; порівняння, систематизація та узагальнення емпіричних даних, отриманих у процесі АСПН; емпіричні методи: включене спостереження, метод АСПН, зокрема психоаналіз комплексу тематичних психомалюнків, науковий аналіз матеріалу за методом АСПН; експериментальне дослідження результативності психокорекції.

Експериментальна база роботи. Дисертаційна робота виконана на базі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Апробовано результати дослідження в Кримському гуманітарному університеті (м. Ялта) та Слов’янському педагогічному університеті. У емпіричному дослідженні взяли участь 525 студентів психологічного факультету впродовж п’яти років дослідження. Відповідно до поставлених завдань дослідження проводилось у три етапи (пошуковий, дослідний, узагальнюючий).

Провідна ідея дослідження полягає у виявленні взаємозв’язку системних характеристик психологічних захистів та логікою несвідомого, представленій у психомалюнках.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому що: вперше у центрі уваги наукового дослідження – феномен психологічних захистів як системного утворення, розкрито механізми його формування; здійснено аналіз глибинно-психологічної детермінації психологічних захистів суб’єкта та можливостей їх корекції; виявлено взаємозв’язок між психологічними захистами, умовними цінностями та ідеалізованим „Я”; встановлено, що наслідком дії психологічних захистів є соціально-перцептивні викривлення; доповнено категорію психологічних захистів та уточнено їх різновиди; розширено уявлення про можливості діагностико-психокорекційної спроможності методу АСПН у пізнанні системних характеристик несвідомої сфери психіки суб’єкта крізь призму феномену психологічних захистів; поглиблено концепцію психодинамічного підходу шляхом конкретизації методології пізнання психологічних захистів; представлено механізми формування та корекції психологічних захистів; розкрито специфіку застосування засобів психоаналізу малюнків для пізнання психологічних захистів суб’єкта; описано діагностичні можливості методу психоаналізу комплексу тематичних малюнків в контексті дослідження базових і периферійних захистів та логіки несвідомого. Набуло подальшого розвитку знання про особливості впливу психологічних захистів суб’єкта на процес спілкування.

Практичне значення дослідження полягає у визначенні можливостей застосування методу психоаналізу комплексу тематичних малюнків для пізнання глибинно-психологічних детермінант формування захисної системи суб’єкта шляхом об’єктивації та інтерпретації змісту несвідомого. Презентований у додатках матеріал спроможний надати допомогу психологам-практикам у розумінні механізмів психологічного захисту, що позначиться на якості проведення ними індивідуальної та групової психокорекційної роботи, спрямованої на пізнання особистісної проблеми. Теоретичні й експериментальні матеріали дисертації можуть бути використані для розробки й викладання навчальних дисциплін: „Основи психодіагностики та психокорекції”, „Психологічне консультування”, „Сучасні теорії глибинної психології та проблеми психокорекції”, „Метод психоаналізу комплексу тематичних психомалюнків”, „Феномен несвідомого у психології”, „Психологія спілкування” та ін., для проведення практичних занять зі студентами психологічних спеціальностей і слухачами факультету підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів з фаху „Практична психологія”.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалась застосуванням методів, адекватних меті й завданням дисертації, а саме: використанням комплексу методів, які мають глибинно-психологічну орієнтацію та застосовуються в груповій психокорекційній роботі за методом АСПН; якісним і системним аналізом емпіричного матеріалу, отриманого у процесі психокорекційної роботи; використанням теоретичних здобутків практичної психології, зокрема, „Моделі внутрішньої динаміки психіки”, в об’єктивуванні системних характеристик захистів; впровадженням у підготовку майбутніх психологів-практиків дисциплін, спрямованих на підвищення ефективності їх психокорекційної практики.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися і отримали схвалення на засіданнях кафедри практичної психології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Основні результати дослідження було представлено у наукових доповідях на міжнародних конференціях (Черкаси, 1998 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях та семінарах (Умань, 2002 р.; Херсон, 2004 р.; Дніпропетровськ, 2005 р.; Черкаси, 2005 р.); обласних, міських семінарах психолого-педагогічних працівників різних категорій.

Основні наукові положення дисертаційної роботи впроваджено у розробку галузевого стандарту вищої освіти Міністерством науки і освіти України, зокрема освітньо-кваліфікаційної характеристики „бакалавр” зі спеціальності 6.010100 „Практична психологія” (довідка №146 від 13.03.2007 р.), у навчальний процес Черкаського кооперативного економіко-правового коледжу (довідка №54 від 29.05.2007 р.), у навчально-виховний процес Слов’янського державного педагогічного університету (довідка №66.01.142 від .03.2007 р.), Мелітопольського державного педагогічного університету (довідка №76 від 11.04.2007 р.), у підготовку психологів-практиків Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка №1228/01-11 від 26.06.2007 р.), у діяльність Центру практичної психології і соціальної роботи при Черкаському міському методичному кабінеті установ освіти управління освіти Черкаського міськвиконкому (довідка №678/28 від 21.05.2007 р.). Упровадження результатів наукового пошуку здійснювалося шляхом опублікування концептуальних положень дисертації, у процесі розробки і викладання лекційних курсів, на практичних заняттях зі студентами психологічних факультетів і слухачами факультетів перепідготовки з фаху “Практична психологія”.

Публікації. Основні результати дослідження викладено в 11 публікаціях, з них – 5 одноосібних, що відображено у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (431 найменувань українською та іноземними мовами) і чотирьох додатків. Обсяг тексту дисертації становить 200 сторінок. Робота містить 77 рисунків, 4 таблиці,
2 графіки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, окреслено об’єкт, предмет, визначено мету і завдання наукового пошуку, сформульовано гіпотезу, викладено базові методологічні та теоретичні положення, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення дисертації, представлено відомості щодо апробації та впровадження результатів дослідження, а також структуру роботи.

У першому розділі – „Теоретичні засади дослідження феномену психологічних захистів” – висвітлено результати аналізу літературних джерел із зазначеної проблеми, що засвідчують наукову актуальність проблеми психологічних захистів. Захисти досліджувалися зарубіжними дослідниками (А. Адлер, А. Маслоу, К. Роджерс, Г.Саліван, К. Хорні, О. Феніхель, Е. Фромм А. Фрейд, З. Фрейд, та ін.) та вітчизняними українськими і російськими науковцями (Ф. Бассін, Ф. Василюк, І.Нікольська, Р. Грановська, Т.Яценко та ін.). Представлено провідні концепції щодо розуміння категорії психологічних захистів, вказано на процес витіснення як засадний механізм формування захистів та взаємозв’язок захисних механізмів проекції, інтроекції та ідентифікації, які забезпечують формування системних характеристик несвідомого.

Вперше поняття „психологічний захист” було введено у рамках теорії психоаналізу (З.Фрейд) у контексті дослідження несвідомого на означення засобу нівелювання внутрішнього конфлікту між структурними утвореннями психіки „Воно”, „Я”, „Над-Я”. Аналіз наукової літератури засвідчив неоднозначність тлумачення самого поняття, під яким розуміють механізм, спрямований на ослаблення інтрапсихічного конфлікту, зумовленого протиріччям між інстинктивними імпульсами несвідомого та інтеріоризованими вимогами зовнішнього середовища (Г. Нюрнберг, А. Фрейд, З. Фрейд, Б. Фурст); автоматизований, несвідомий конформізм, спрямований на подолання почуття самотності (Е. Фромм); реакції „Я” у відповідь на фантазії і бажання, які викликають підвищення нейтральної напруги (С. Фанті); реконструювання психологічних установок, котрі зменшують патогенність травмуючих переживань шляхом зміни значимості їх для суб’єкта (Д. Узнадзе); спеціальну регулятивну систему стабілізації особистості, котра оберігає суб’єкта від травмуючих переживань, пов’язаних із зовнішніми та внутрішніми конфліктами (І.Нікольська, Р.Грановська); мимовільну активність суб’єкта, що не повністю узгоджується із проголошеними намірами і цілями (Т. Яценко) та ін.

Як показав аналіз літератури, психологи тривалий час досліджували психологічний захист у контексті інших феноменів (установка Д. Узнадзе, переживання Ф. Василюка, теорія когнітивного дисонансу Л. Фестінгера), що спричиняло труднощі у дослідженні категорії захистів. Поза увагою вчених залишається проблема захисних тенденцій психіки в ракурсі цілісного феномену психіки у взаємозв’язку свідомої і несвідомої сфер. Переважна більшість наукових пошуків зосереджена навколо виявлення механізмів та форм психологічного захисту, що нівелює питання системної їх впорядкованості.

Результати дослідження засвідчують, що розгляд проблеми психологічних захистів потребує висвітлення впливу інфантильного досвіду (травми народження, едіпової ситуації, об’єктних відносин) на формування захисної системи психіки суб’єкта. У розділі представлено дослідження глибинно-психологічних передумов формування захисної системи, що структурують психіку, зумовлюючи її запрограмованість. Об’єктність стосунків реалізується у глибинно-психологічних цінностях, які визначають зміст захисних тенденцій психіки.

Аналіз наукової літератури зумовив виокремлення наслідків функціонування системи психологічних захистів, які оцінюються дослідниками як позитивно, так і негативно. Захисні механізм займають провідне значення у функціонуванні опору, запобігають дезорганізації діяльності та поведінки суб’єкта і при цьому порушують адекватність сприймання реальності через формування соціально-перцептивних викривлень.

Таким чином, представлений у першому розділі матеріал робить акцент на необхідності пошуку адекватних методів вивчення психологічних захистів, ґрунтуючись на глибинно-психологічних передумовах їх формування.

У другому розділі – „Психодинамічний підхід до проблеми психологічних захистів” – акцент ставиться на виявленні глибинно-психологічного підґрунтя захисної системи суб’єкта у рамках психодинамічного підходу.

Показано, що засадними аспектами психодинамічного дослідження психологічних захистів є поєднання феноменологічного, цілісного та психоаналітичного підходів. Результати досліджень у межах новітнього психодинамічного підходу (С. Аврамченко, О. Біла, І. Євтушенко, Б. Іваненко, А. Мелоян, І. Сергієнко О. Стасько, П. Теслюк, Т. Яценко та ін.) доводять необхідність пізнання несвідомої сфери психіки у єдності зі свідомими аспектами, що сприяє пізнанню системності психологічних захистів і є однією з найважливіших засад психокорекції.

Результати дослідження дозволяють стверджувати, що глибинні детермінанти захистів суб’єкта мають вираження у поведінкових реакціях, що пов’язані із особистісною проблемою. Завдання захистів – збереження інфантильних інтересів „Я” (базові захисти) і водночас – прагнення забезпечити захист „Я”, адаптувати його до актуальних умов (ситуативні захисти).

Матеріал цього розділу доводить, що дія психологічних захистів тісно пов’язана з опорами. Опір – це внутрішня обслуговуюча інстанція, яка слугує „Я” та „Над-Я”, виявляючись через емоційні реакції суб’єкта. Витіснені у сферу несвідомого психічні змісти присутні у свідомості лише фрагментарно і в завуальованій формі, вони породжують ірраціональні явища в психіці людини, що створює психічне напруження. Знизити енергетичний заряд несвідомої сфери є можливим за допомогою усвідомлення індивідом інфантильних витоків власної активності.

У процесі реалізації дисертаційних завдань з’ясовано, що тривалий час науковці досліджували феномен психологічних захистів опосередковано. У психоаналізі методами пізнання механізмів захисту стали: аналіз переносів, опорів, вільних асоціацій шляхом їх інтерпретації (А. Фрейд, З. Фрейд); аналіз ранніх спогадів (А. Адлер); аналіз поведінки та особистісних рис, уявлень суб’єкта (К. Хорні); аналіз мислення, сприйняття, перебігу думок суб’єкта (Г. Салліван); аналіз не конгруентності між Я-концепцією індивіда та його досвідом (К. Роджерс), аналіз неусвідомлюваної активності людини, як-от: сновидіння, агресивність та сексуальність (С. Фанті).

Як доводять результати дисертаційного дослідження, суб’єктивна орієнтація захистів, відповідно до психодинамічної теорії, криється в логіці несвідомого і втілюється в базових формах захисту. Примирення їх із соціумом і утвердження умовних цінностей та ідеалів „Я” – функція периферійних (ситуативних) форм захисту. У зв’язку з тим, що система психологічного підпорядковується тенденціям „ідеалізованого Я”, створюється необхідність у відступах від реальності з метою пом’якшення і упередження переживань негативних емоцій у випадку зіткнення з фактами, які важко піддаються викривленню. Умовні цінності, на які спирається захисна система, зорієнтовані на підтримання ідеалізованого „Я.

У другому розділі детально проаналізовані наслідки функціонування захисної системи, зокрема відступи від реальності та їх вплив на процес спілкування. Процес захисту хибно вирішує завдання примирення орієнтацій суб’єкта на просоціальні ідеали і цілі задоволення бажань власного „Я” – шляхом відступів від реальності. Егоїстичні спрямування маскуються під багатоплановою просоціальною оболонкою. Породжується феномен ходіння “хибним колом”, коли захисний процес – нескінчений (результат дії захистів є початком нового кола захистів).

Поглибленому розумінню механізмів дії психологічних захистів сприяє „Модель внутрішньої динаміки психіки”, розроблена академіком АПН України Т. Яценко, яка дозволяє зрозуміти цілісність та усистематизованість психіки. Сфера свідомого – раціональна та первинно зумовлена зовнішньою діяльністю індивіда і подальшим процесом інтеріоризації. Сфера несвідомого – ірраціональна та ґрунтується на умовних цінностях, що детерміновані внутрішніми механізмами і репрезентується переважно образами фантазії символічного характеру. Оскільки формування системних характеристик несвідомого розпочинається із фіксованого моменту першого емоційного досвіду суб’єкта, що обумовлює становлення захисної системи, постає необхідність пізнання індивідуально-неповторних внутрішніх суперечностей через застосування адекватних методик пізнання психіки.

У третьому розділі – „Дослідження феномену психологічних захистів шляхом психоаналізу комплексу тематичних малюнків” – з’ясовано, що у психологічній практиці традиційно застосовуються малюнкові проективні методики. Вони поділяються на ті, які виконуються суб'єктом у відповідності із заданою темою (одиночні малюнки) і набір стимульного матеріалу, що пропонуються реципієнту для виявлення характеру проекцій, ідентифікацій (тест плям Роршаха, ТАТ, САТ, Тест фрустрації Розенцвейга, методика Блеккі та ін.). Такі дослідження пов’язують із психодіагностичними завданнями у контексті постановки психологічного діагнозу.

Малюнкові техніки, представлені в проективних (тестових) дослідженнях, об’єднані загальним методологічним підходом: алгоритмізація процедури дослідження, формальна інтерпретація, опис даних та ін. в аспекті виявлення дискретних властивостей психіки. При стандартизованому підході недостатньо враховується ірраціональна природи несвідомого, яке має тенденцію до вираження в образній, символічній формі (зокрема, в малюнку), нівелюється можливість системного й феноменологічного підходу до розуміння внутрішньої динаміки психіки, центральне місце у якій посідає система психологічних захистів.

Дія захисної системи піддається пізнанню шляхом поздовжнього аналізу поведінки суб’єкта у психокорекційній групі. Враховується факт, що зв’язок з актуально-поведінковими аспектами життя забезпечується ситуативними захистами у взаємозв’язку з базовими захистами. Думка про те, що ситуативні захисти пов’язані з базовими формами захисту, є провідною для психодинамічної теорії, що розвиває Т. Яценко. Акцент ставиться на тому, що ситуативні захисти адаптують суб’єкта до соціуму і водночас в замаскованій формі реалізують інфантильні інтереси, що є прерогативою базових захистів.

Психокорекційна практика за методом АСПН доводить, що психологічний захист як внутрішньо зумовлене явище краще спостерігати й виявляти в умовах спонтанної поведінки суб’єкта в малій групі. Чим більш інваріантно діє людина у процесі групової взаємодії, тим більшою мірою є можливість пізнати глибинні детермінанти захистів. Ефект стороннього спостерігача сприяє об’єктивації захисних форм поведінки того чи іншого учасника. Індикатором захисної поведінки виступає розбіжність намірів суб’єкта та його вчинків, яка характеризує наявність особистісної проблеми.

Прийоми, що застосовуються у групі АСПН, сприяють глибинному дослідженню усталених несвідомих тенденцій психіки суб’єкта, які маскуються ситуативними захистами. Кожен з прийомів АСПН (психодрама, рольова гра, психомалюнок, методи невербальної взаємодії, робота з предметною моделлю та іграшками, психомалюнок) дозволяє досліджувати певний спектр суперечливих тенденцій психіки суб’єкта. Образи малюнків сприяють вільному вираженню тенденцій несвідомого в символах, тому брали до уваги результати різних прийомів роботи з психомалюнком: малюнок на задану або запропоновану автором малюнку тему з використанням психокорекційного діалогу; застосування „неавторського малюнку”, коли учаснику пропонується обрати з представлених малюнків ті, які йому емоційно не байдужі і здійснити на основі них самоаналіз і саморефлексію за участі професійного психолога та ін. Кожен із заявлених прийомів слугує виявленню певних аспектів цілісної психіки, що мають зв’язок із несвідомою сферою. Однією з провідних методик, у контексті нашого дисертаційного дослідження, є психоаналіз комплексу тематичних малюнків, який дозволяє пізнавати логіку несвідомого, що засвідчує впорядкованість, зінтегрованість неусвідомлюваних тенденцій амбівалентного характеру.

Психоаналіз тематичних малюнків обумовлюється процесуальністю діагностики, яка передбачає порційність, поступальність прогнозів і висновків, побудову психодіагностичних гіпотез на основі багаторівневого аналізу психомалюнків, що входять до переліку тем. Психокорекційна і психодіагностична процедури при цьому є нероздільні. Процесуальна діагностика переслідує мету виявити ригідність захисних тенденцій індивіда на фоні нівелювання опорів. Діагностико-корекційний діалог сприяє наближенню пізнання до індивідуальної неповторності феномену психіки автора малюнків в його цілісності. Поєднання психоаналізу комплексу тематичних малюнків з іншими (не малюнковими) прийомами (психодрама, рольова гра, побудова топологічних моделей та ін.) забезпечує діагностику й психокорекцію деструктивних наслідків дії психологічних захистів індивіда.

Базові захисти формуються позадосвідно, тому ніколи не потрапляють у поле зору суб’єкта, вони задають статичність (інваріантність) психіки. Разом з тим ситуативні захисти є презентантами індивідуального досвіду в нескінченності варіативних виявів. Зміст, що не усвідомлюється суб’єктом, є трансцендентним по відношенню до теми конкретного малюнка. З таким змістом пов’язана значимість пережитих подій минулого життя суб’єкта, що формує певні захисні установки.

Формально взаємозв’язки між символами встановлюються завдяки таким характеристикам як форма, колір, розміри, розміщення на площині малюнка. Переваги ж психоаналізу над тестовим підходом забезпечуються тим, що аналіз малюнків здійснюється цілісно і таким чином об’єктивуються взаємозв’язки між окремими малюнками, що сприяє розкриттю змісту, який латентно присутній в усій сукупності авторських малюнків за визначеним комплексом тем. У процесі психоаналізу малюнків відбувається інтеграція раціонального, емоційного й поведінкового рівнів психіки. Важливим є когнітивне осмислення суб’єктом власних емоційних переживань. Такого типу аналіз здійснюється в єдності свідомих і несвідомих аспектів психіки, що забезпечує діалогічна взаємодія психолога з автором.

Важливою є та частина третього розділу, в якій презентуються результати, присвячені психоаналітичній інтерпретації використання ілюстрацій САТ в якості неавторських малюнків. Досвід застосування методики САТ у межах психодинамічного підходу, у групах АСПН, дозволяє констатувати, що картинки можуть бути ефективним засобом діагностики у процесі психокорекції у роботі із дорослими людьми у якості неавторського малюнку. Метафоричність зображення дозволяє протагоністу проектувати на картинку зміст, що наповнює зображення суб’єктивно-значущою семантикою, сприяє актуалізації інфантильного досвіду протагоніста. Такий прийом дозволяє виявити витіснені змісти та визначити на неусвідомлювану логіку базових захистів через встановлення взаємозв'язків у отриманому вербальному матеріалі.

Аналіз самозвітів доводить результативність використання малюнкових методик у глибинному пізнанні психіки, зокрема, психологічних захистів. Самозвіти стимулювалися адекватними темі дисертації запитаннями: Яка, на вашу думку, діагностична спроможність психоаналізу малюнків? Чи вдалося вам за допомогою цієї методики пізнати ті аспекти власної психіки, які залишалися неусвідомлюваними при використанні інших прийомів? Які відмінності методики психоаналізу комплексу тематичних малюнків від тестових малюнкових методик у плані досягнення психокорекційного ефекту? та ін.

Перевірка результативності також здійснювалася за допомогою лонгітюдного дослідження, яке проводилося впродовж п’яти років паралельно з основним дослідженням за методом АСПН. У контрольній його частині були використані методики: шкала самооцінки тривожності (Ч. Спілбергер) – шкала особистісної тривожності та вивчення мотивації уникнення невдач (Т. Елерс). Результати тестів спроможні засвідчити наявність прогресивних змін учасників груп АСПН, оскільки високий рівень особистісної тривожності та мотивації уникнення невдач є показниками обтяженості індивіда психологічними захистами.

У контексті поставленої в дисертації проблеми проведено кореляційне дослідження за допомогою критерію Фішера для оцінки відсоткових часток зі студентами експериментальної (100 осіб, які пройшли повний курс навчання за методом АСПН) та контрольної (98 осіб, які частково брали участь за методом АСПН) груп. „Ефектом” є помірний та низький рівні особистісної тривожності за шкалою самооцінки тривожності (Ч. Спілбергер) та середній та низький рівні мотивації уникнення невдач (за Т. Елерсом). Дані кореляційного аналізу значущості відмінностей між ними представлені в таблиці 3.1. та 3.2. відповідно.

Табл. 3.1.

Чотирьохклітинна таблиця для розрахунку критерію *

при співставленні рівня особистісної тривожності студентів експериментальної та контрольної груп

Групи | Помірний та низький рівень особистісної тривожності | Високий рівень особистісної тривожності | Суми

Кількість досліджуваних | % частка | Кількість досліджува

них | % частка

Контрольна | 65 | 66,38% | 35 | 35,71% | 100

Експеримен-

тальна | 86 | 86% | 12 | 12% | 98

Суми | 151 | 47 | 198

Табл. 3.2.

Чотирьохклітинна таблиця для розрахунку критерію *

при співставленні рівня мотивації уникнення невдач студентів експериментальної та контрольної груп

Групи | Середній та низький рівень мотивації уникнення невдач | Високий рівень мотивації уникнення невдач | Суми

Кількість досліджуваних | %

частка | Кількість досліджуваних | % частка

Контрольна | 25 | 25,51% | 73 | 74,45% | 98

Експеримен-

тальна | 46 | 46% | 54 | 54% | 100

Суми | 71 | 127 | 198

Отримані емпіричні значення * (відповідно *емп.=3,32; *емп.=3,03) засвідчують достовірність значущості відмінностей між контрольною та експериментальною групами. Разом з тим пізнання глибинних детермінант психіки учасників дослідження забезпечується психоаналітичними інтерпретаціями вербально-невербального матеріалу, отриманого в процесі АСПН, який представлено в дисертації та її додатках.

Зміст третього розділу переконує у ефективності застосування малюнкових прийомів для пізнання психологічних захистів, що породжують внутрішню суперечливість психіки суб’єкта, яка має вияв в особистісній проблемі. Глибинна психокорекція з використанням психоаналізу комплексу тематичних малюнків відкриває можливості вивчення особливостей поєднання індивідуального та колективного досвіду в неповторному феномені психіки особистості. Психокорекційний ефект сприяє особистісному зростанню за рахунок розширення самосвідомості суб’єкта та набуття умінь самоаналізу.

ВИСНОВКИ

1. Актуальність вивчення проблеми психологічних захистів зумовлена необхідністю розширення діагностичних і корекційних можливостей надання психологічної допомоги населенню та піднесення освітньої галузі шляхом поліпшення професійної підготовки психологів-практиків.

2. Аналітико-синтетичне опрацювання літературних джерел показує, що проблема психологічних захистів ставилася і досліджувалася в рамках інших феноменів: пізнання глибинних детермінант неврозу (З. Фрейд); установки (Д. Узнадзе); переживання (Ф. Василюк); психічного здоров’я та соціального успіху (А. Маслоу); створення атмосфери особистісної підтримки в малій групі (К. Роджерс); пізнання когнітивного дисонансу (Л. Фестінгер); виявлення програмно-ігрових аспектів поведінки особистості в житті (Е. Берн); виникнення м’язевого панциря (О. Ранк); тенденцій до гіперкомпенсації влади (А. Адлер) та ін., що спричинило різнобій підходів до вивчення даної категорії.

3. Аналіз теоретичних положень доводить, що більшість дослідників вказують на особливе значення інфантильного періоду розвитку особистості у формуванні захисних механізмів (Р. Грановська, С. Джурард, Е. Еріксон, І. Нікольська, А. Фрейд, Б. Фурст, К. Хорні), пов’язуючи цей процес із тривогою, в основі якої відбувається емоційне чи соціальне неприйняття оточуючими „Я” дитини.

4. Глибинно-психологічний ракурс дослідження показав, що з одного боку, психологічні захисти підтримують суб’єктивне відчуття цілісності особистісної структури (суб’єктивна зінтегрованість психіки) та знижують емоційну напругу суб’єкта, з іншого – зумовлюють викривлення реальності та вуалювання внутрішніх джерел конфліктів, що призводить до стабілізації внутрішніх суперечностей і знижує загальну захищеність суб’єкта.

5. Детермінантою формування психологічних захистів є переживання дитиною едіпової ситуації шляхом блокування інфантильних потреб та наявність лібідіозного притяжіння, яке не може бути реалізованим через існування соціального „табу”.

6. Дія психологічних захистів зумовлює формування дисфункцій психіки, що мають вияви у спілкуванні через тенденцію до психологічної імпотенції (заздрощі, ревнощі, дискредитація іншої людини) та психологічної смерті (депресія, апатія, безвілля, відчуття себе поряд (чи над) життям), ригідність та стереотипність поведінки суб’єкта, закритість для нового досвіду.

7. Дослідження психологічних захистів засобами психоаналізу малюнків ґрунтується на психодинамічній теорії (Т. Яценко), що практично реалізована в межах активного соціально-психологічного навчання. Робота з малюнком відповідає закономірностям, на яких базується глибинна психокорекція в груповому її варіанті.

8. Методичними особливостями дисертаційного дослідження є використання цілісного психоаналізу малюнків у комплексі запропонованих суб’єкту тем, що відкриває можливості вивчення взаємозв’язків між окремими символами малюнків та здійснення багаторівневого та цілісного аналізу особливостей захисної системи індивіда. Проведене дисертаційне дослідження дозволяє сформулювати переваги процесуальності діагностики та психоаналітичного підходу до розуміння змісту малюнків над тестовим (формалізованим).

9. Використання методу психоаналізу комплексу тематичних малюнків дозволило з’ясувати глибинно-психологічні передумови формування захисної системи суб’єкта, які пов’язані з едіповою ситуацією, що породжують суперечливі тенденції психіки: „до сили” та „до слабкості”; „до життя” та „до смерті”; „до людей” та „від людей”. Проведене нами дисертаційне дослідження підтверджує ідею Т. Яценко про наявність двох видів захистів: базових та ситуативних.

Перспективи розвитку наукових ідей вбачаємо у подальшій розробці механізмів упередження деструктивних впливів психологічних захистів на процес професійної самореалізації майбутніх психологів.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях автора:

1. Шавровська В. Н., Шавровська Н. В. Психолого-педагогічні аспекти роботи з працівниками дошкільних закладів (Деякі висновки з практичних досліджень) // Педагогічний вісник. – Черкаси, 1996. – №4. – С.30-33.

2. Яценко Т. С., Захаренко С. О., Шавровська Н. В. Групова психокорекція як засіб оптимізації якостей спілкування // Педагогічний вісник. – Черкаси, 1997. – №1. – С.20-22.

3. Шавровська Н. В. Становлення психологічної служби в Черкасах //Педагогічний вісник. – Черкаси, 2001. - №1-2. - С.65-67.

4. Шавровська Н. В., Гончаренко О. М., Мельникова І. М. Суїцид як соціально-психологічний феномен // Психічне здоров’я дитини / Упоряд. Т. Гончаренко. – К.: Редакції загальнопедагогічних газет, 2003. – С.79-111.

5. Шавровська Н. В. та ін. Шляхи вдосконалення навчально-виховної роботи в сільській малокомплектній школі. Методичний посібник. – Черкаси, 1998. – 165 с.

6. Шавровська Н. В. „Психологічний захист” та психологічна захищеність // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Нові педагогічні технології з проблем гуманізації та демократизації навчально-виховного процесу в освітніх закладах”. – Черкаси, 1998,. – С.204-205.

7. Шавровська Н. В. Психологічна захищеність дитини молодшого шкільного віку // Збірник наукових праці. Спецвипуск. Уманський державний педагогічний університет ім. П. Тичини. – К.: Науковий світ, 2002. – С.148-149.

8. Шавровська Н. В., Горобець Т. В., Холоденко Н. В. Особливості надання психологічних послуг військовослужбовцям // Всеукраїнська науково-практична конференція „Актуальні проблеми практичної психології”. – Херсон, 2004. – С.315-316.

9. Шавровська Н. В. Можливості пізнання психологічних захистів суб’єкта // Матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта – 2005” – Том 50. Психологія. Дніпропетровськ, 2005. – С.21-22.

10. Шавровська Н. В. Засоби пізнання психологічних захистів суб’єкта // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. – Серія №12. Психологічні науки: Зб. наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005. – №8 (32). – С.184-190.

11. Шавровська Н. В. Вплив психологічних захистів на сімейні стосунки // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. – Серія №12. Психологічні науки: Зб. наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. – №14 (38). – С.201-204.

АНОТАЦІЯ

Шавровська Н. В. Особливості пізнання психологічних захистів суб’єкта засобами психоаналізу малюнків – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія.

Дисертаційне дослідження доводить, що формування захисної системи пов’язане з едіповою ситуацією розвитку суб’єкта та необхідністю нівелювання суперечностей „Я” шляхом відступів від реальності в напрямку ствердження його гідностей, що знаходить вираження в ідеалізації „Я”. Психодинамічна теорія, на яку ми спиралися в дослідженні, сприяла використанню психоаналізу малюнка як адекватного методу пізнання психологічних захистів суб’єкта.

Малюнку притаманна симультанність вираження свідомих та несвідомих аспектів психіки, які об’єктивуються у процесі діалогічної взаємодії психолога з автором, як варіанту психоаналітичної процедури. Особливу результативність засвідчує психоаналіз комплексу тематичних малюнків, що сприяє цілісності пізнання психіки. Застосування методу психоаналізу комплексу тематичних малюнків створює умови для процесуальної діагностики глибинних детермінант психіки, останні знаходять вираження в базових захистах та логіці несвідомого.

У дисертації доведено: переваги та адекватність цілісного підходу до пізнання психологічних захистів в їх системній організації під впливом дії генерального механізму „від слабкості до сили”; об’єктивовано глибинні витоки відступів від соціально-перцептивної реальності, що соціально дезадаптують суб’єкта; показано шляхи психокорекції (метод активного соціально-психологічного навчання) для їх нівелювання.

Ключові слова: несвідоме, базовий і ситуативний психологічний захист, внутрішня суперечливість психіки, едіпова залежність, об’єктні відношення суб’єкта, особистісна проблема, активне соціально-психологічне навчання, психоаналіз комплексу тематичних малюнків.

АНОТАЦИЯ

Шавровская Н. В. Особенности изучения психологических защит субъекта с помощью психоанализа рисунков Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология.

Результаты диссертационного исследования доказывают, что формирование психологических защит субъекта связано с эдиповой ситуацией развития и необходимостью нивелирования противоречий „Я” посредством искажений реальности в направлении утверждения его достоинств, что выражается в идеализации „Я”. Основой нашего исследования была психодинамическая теория, которая способствовала использованию психоанализа рисунка как адекватного метода изучения психологических защит индивида.

Рисунку свойственна симультанность выражения сознательных и бессознательных аспектов психики, которые объективируются в диалоге психолога с автором как вариант психоаналитической процедуры. Особенной результативности можно достичь, используя метод психоанализа комплекса тематических рисунков, который обеспечивает целостное познание психики. Использование метода психоанализа комплекса тематических рисунков создает условия для процессуальной диагностики, глубинных детерминант психики, которые проявляются в базовых защитах и логике бессознательного.

Бессознательное имеет собственную динамику и законы существования. При этом, его содержание, которое определяет поведение субъекта, находится вне времени, пространства и пола. Бессознательному не свойственно отрицание, сомнение. Оно руководствуется поиском удовольствия и избеганием боли.

В диссертации доказано: преимущества и адекватность целостного похода к изучению психологических защит в их системной организации под влиянием действия генерального механизма “от слабости к силе”; объективировано глубинные истоки искажений социально-перцептивной действительности, что социально дезадаптирует субъекта; показано пути психокоррекции (метод активного социально-психологического обучение) для их нивелирования.

Ключевые слова: бессознательное, эдиповая зависимость, объектные отношения субъекта, психологическая защита, защитная система, психорисунок, модель внутренней динамики психики, психоанализ комплекса тематических рисунков, активное социально-психологическое обучение.

SUMMARY

Shavrovska N. V. The peculiarities of the psychological protection study by means of psychoanalysis of drawings. – Manuscript.

The dissertation for candidate degree in Psychological sciences. Specialty 19.00.07. – pedagogical and age psychology. The research of this dissertation proves that the formation of protection system is connected with Oedipus situation of the subject’s development, and with the necessity of leveling contradictions of „I” due to deformation of the reality in the line of confirmation of his dignity that appeared in the „I” idealization.

The groundwork of this research is the psychodynamic theory. This theory promotes the use of the psychoanalysis of drawings as the adequate method of psychological subject’s protection study. The simultaneity of conscious and unconscious expression of psychology aspects is peculiar to the drawing. These aspects are expressed during the dialogue between the psychologist and the author, as the variant of psychoanalytical procedure.The particular efficiency is provided by the complex of thematic drawings, that is connected with the integrity of psychology knowledge. The use of psychoanalysis method of the thematic drawings complex provides the realization of processual diagnostics of mentality depth determinant, which are expressed in base protection and in the unconscious logics.

The research proves advantages and adequacy of integral approach to the psychological protection study in the system organization under the influence of general mechanism ‘from weakness to force’; depth source of deformation of social perceptive reality, which socially disadapt the subject are revealed. The methods of psycho correction (method of active social psychological study) for their overcoming are demonstrated.

Key words: unconscious, Oedipus dependence, objective relations of the subject, psychological protection, protection system, psycho drawing, the model of mentality inner dynamics, psychoanalysis of the thematic drawings complex, active social psychological training.