ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Самойленко Олена Анатоліївна

УДК 348.98.06

Особливості розслідування викрадень майна,

вчинених із використанням комп’ютерних технологій

Спеціальність12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

ХАРКІВ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі криміналістики Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ, МВС України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор

Волобуєв Анатолій Федотович,

Харківський національний

університет внутрішніх справ,

професор кафедри криміналістики,

судової медицини та психіатрії.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Салтевський Михайло Васильович,

Харківський національний

університет внутрішніх справ,

професор кафедри криміналістики, судової медицини та психіатрії;

кандидат юридичних наук, доцент

Біленчук Петро Дмитрович,

Київський національний університет

внутрішніх справ, професор

кафедри досудового розслідування.

Провідна установа: Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, кафедра

криміналістики, МОН України

(м. Київ).

Захист відбудеться 23 лютого 2007 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 27).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 27).

Автореферат розісланий 18 січня 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.М. Литвинов

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Впровадження комп’ютерних технологій у різноманітні сфери життя українського суспільства відкриває широкі перспективи його соціально-економічного і духовного розвитку. Але разом із цим результати науково-технічного прогресу створюють нові можливості для вчинення різноманітних злочинів. Саме це зумовило виділення у Кримінальному кодексі України (КК) злочинів, які вчиняються у сфері використання електронно-обчислювальних машин (розділ XVI: ст. 361 – 363-1), як окремої групи. За даними Департаменту інформаційних технологій МВС України, протягом останніх п’яти років спостерігається тенденція до зростання їх кількості (2000 р. – 8; 2001 р. – 16; 2002 р. – 30; 2003 р. – 74; 2004 р. – 53; 2005 р. – 62). Як свідчить аналіз кримінальних справ, особливістю злочинів цієї категорії є те, що досить часто вони вчиняються в сукупності з викраденням майна (ст.ст. 185, 189, 190, 191 КК). Очевидно, саме з урахуванням цього законодавець у ч. 3 ст. 190 КК виділив як кваліфікуючу обставину вчинення шахрайства з використанням електронно-обчислювальної техніки. З криміналістичної точки зору в механізмі заволодіння майном “комп’ютерні” злочини виконують підпорядковану функцію: вони є елементами способу заволодіння майном або створюють для цього сприятливі умови. Однак цим самим вони надають злочинам проти власності нової якості, що суттєво позначається на процесі їх досудового розслідування.

Аналіз матеріалів кримінальних справ дає підстави для висновку про те, що попри різну кримінально-правову кваліфікацію такі злочини утворюють споріднену групу, яка має багато спільних криміналістичних ознак. Під час їх розслідування правоохоронні органи стикаються з низкою труднощів, подолання яких потребує вдосконалення методик розслідування злочинів проти власності окремих видів саме з урахуванням їх “комп’ютерної” складової.

Слід зазначити, що в дослідженнях П.Д. Біленчука, В.О. Голубєва, М.В. Гуцалюка, О.І. Котляревського, О.М. Моїсєєва, Л.П. Паламарчук, М.В. Салтевського, В.С. Цимбалюка приділялася увага розслідуванню злочинів, передбачених ст. 361 – 363-1 КК, але без урахування їх зв’язку з економічними злочинами. Автори ж, які досліджували проблематику розслідування економічних злочинів (В.З. Багінський, А.Ф. Волобуєв, Г.А. Матусовський, П.В. Мельник), розглядали лише окремі аспекти використання злочинцями комп’ютерних технологій. Отже, на цей час такі проблемні питання методики розслідування, як вплив комп’ютерних технологій на криміналістичну характеристику викрадень майна, формування слідчих ситуацій, використання спеціальних знань, тактика проведення слідчих дій, залишаються невисвітленими. У той же час 60% опитаних слідчих вказали на потребу саме в таких науково-методичних рекомендаціях. Названі обставини обумовили вибір теми і формулювання завдань цього дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося з метою підвищення рівня захисту економічних відносин від злочинних посягань, що визначено п. 5 розд. ІІ та п. 32 розд. V Комплексної програми профілактики злочинності на 2001 - 2005 роки (затв. Указом Президента України від 25.12.2000 № 1376), а також згідно з п. 87 Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років, затверджених наказом МВС України від 05.07.2004 № 755. Дисертацію виконано за Планом науково-дослідної роботи Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягала у визначенні особливостей криміналістичної характеристики та процесу розслідування викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій, формулюванні теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо їх розслідування. Для її досягнення були визначені та вирішувалися такі взаємопов’язані завдання:

– визначення криміналістичних особливостей (характеристики) викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій, та їх взаємозв’язку з іншими злочинами;

– визначення особливостей оцінки первинного матеріалу про злочини, вчинені з використанням комп’ютерних технологій, у стадії порушення кримінальної справи;

– встановлення особливостей взаємодії слідчого з різними підрозділами правоохоронних органів, підприємствами та установами під час розслідування злочинів зазначеної категорії;

– встановлення особливостей застосування спеціальних знань під час розслідування таких злочинів;

– розроблення типових слідчих ситуацій і відповідних тактичних завдань розслідування, а також комплексів процесуальних та інших дій на початковому етапі розслідування викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій;

– визначення тактики проведення окремих слідчих дій, характерних для початкового етапу розслідування, з формулюванням відповідних рекомендацій.

Об’єктом дослідження є злочинна діяльність із використанням комп’ютерних технологій, а також діяльність правоохоронних органів щодо розслідування таких злочинів та відносини, що складаються при цьому.

Предметом дослідження виступають елементи механізму викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій, а також організаційно-тактичні засоби, прийоми і методи, що застосовуються під час їх розслідування.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становить загальний діалектичний метод наукового пізнання дійсності, на підставі якого всі явища досліджуються в їх взаємозв’язку, в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, а також спеціальні методи:

– методи логіки (аналіз, синтез, дедукція) – під час дослідження нормативних актів, матеріалів кримінальних справ та звітів правоохоронних органів України, наукових концепцій, що входять у предмет дослідження;

– системно-структурний метод – під час розгляду різновидів досліджуваної групи злочинів; класифікації способів вчинення викрадення майна, форм протидії розслідуванню; розроблення типових слідчих ситуацій, тактичних завдань, версій та засобів їх вирішення на початковому етапі розслідування;

– порівняльно-правовий метод – під час дослідження кримінального, кримінально-процесуального, банківського, інформаційного законодавства різних держав;

– соціологічний метод – було використано анкетування для отримання додаткової інформації про механізм викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій, а також щодо особливостей їх розслідування.

У ході дисертаційного дослідження використовувалися статистичні дані, огляди практики, аналітичні матеріали з питань, що були предметом дослідження. Теоретичним підґрунтям дисертації стали роботи українських і російських учених, зокрема Д.С. Азарова, П.Д. Біленчука, Ю.М. Батуріна, Р.С. Бєлкіна, А.Ф. Волобуєва, В.Б. Вєхова, В.О. Голубєва, М.В. Гуцалюка, В.С. Зубаха, В.В. Крилова, В.Д. Ларичева, О.А. Луценка, Г.А. Матусовського, В.А. Мещерякова, Д.М. Моїсєєва, Л.П. Паламарчук, В.Ю. Рогозіна, О.Р. Россинської, М.В. Салтевського, М.М. Сологуба, В.С. Цимбалюка, Н.І. Шумілова, М.Г. Щербаковського та інших дослідників, які присвятили свої праці питанням методики розслідування корисливих і комп’ютерних злочинів, використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві. Було також використано роботи українських і російських фахівців у галузях кримінального і кримінально-процесуального права, кримінології, які стосувалися предмета дослідження.

У процесі дослідження проаналізовано матеріали 34 кримінальних справ, порушених за ст.ст. 185, 190 і 191 КК і розглянутих судами Донецької, Тернопільської, Херсонської, Черкаської, Чернігівської, Чернівецької областей, м. Києва та Автономної Республіки Крим. Крім того, було проведено опитування слідчих органів внутрішніх справ (13 осіб) і оперативних працівників підрозділів ДСБЕЗ та УБОЗ МВС України (28 осіб) з різних областей, експертів відділу КТЕ у Донецькій області (5 осіб), які брали участь у розслідуванні злочинів зазначеної категорії.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше в Україні на монографічному рівні здійснено наукове дослідження проблемних питань розслідування викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій. При цьому було отримано такі результати, які мають певний ступінь новизни:

– вперше з криміналістичної позиції проаналізовано механізм викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій, і сформульовано основні положення щодо особливостей їх криміналістичної характеристики;

– одержало подальшого розвитку положення щодо комплексного характеру викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій, які фактично мають кілька предметів злочину (майно, комп’ютер, комп’ютерна система та ін.), що зумовлює відповідне коло обставин, які підлягають доказуванню;

– вперше здійснено класифікацію та опис способів викрадення майна з використанням комп’ютерних технологій, які розглядаються як певні технології організованої злочинної діяльності;

– одержало подальшого розвитку положення щодо переліку документів, необхідних для обґрунтованого порушення кримінальної справи за ознаками викрадення майна і забезпечення її судової перспективи з урахуванням специфіки названої групи злочинів;

– одержала подальшого розвитку концепція про типові слідчі ситуації з визначенням таких у структурі розслідування викрадення майна з використанням комп’ютерних технологій та їх зв’язку з типовими версіями, тактичними завданнями і відповідними засобами їх вирішення;

– удосконалено концепцію використання спеціальних комп’ютерно-технічних знань під час розслідування злочинів з формулюванням рекомендацій щодо залучення спеціалістів до участі в проведенні окремих слідчих дій і призначення комп’ютерно-технічної експертизи;

– одержали подальшого розвитку положення щодо тактичних операцій у криміналістичних методиках із визначенням комплексів слідчих дій, оперативно-розшукових та організаційних заходів під час розслідування викрадень майна з використанням комп’ютерних технологій, особливостей тактики окремих слідчих дій (огляду, допиту, обшуку та виїмки).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані у дисертації наукові положення та рекомендації можуть бути використані: безпосередньо працівниками правоохоронних органів у ході досудового розслідування викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій; у наукових дослідженнях з методики розслідування економічних злочинів та злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин; викладачами юридичних навчальних закладів, закладів підвищення кваліфікації у викладанні криміналістики та відповідних спеціальних курсів.

Результати дисертаційного дослідження у вигляді методичних рекомендацій впроваджено у практичну діяльність слідчих і оперативних працівників органів внутрішніх справ України (лист від 17.05.2006 №13/7-5074). Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ під час викладання курсу “Криміналістика” (Акт від 04.05.2006 №1255).

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження неодноразово обговорювалися на засіданнях кафедри криміналістики. Окремі положення дисертації було оприлюднено на міжнародних та регіональних науково-практичних конференціях і семінарах в Орловському юридичному інституті за темою “Актуальные проблемы юридической науки и практики” (26 лютого 2004 року), Одеському інформаційно-аналітичному центрі з проблем боротьби з організованою злочинністю за темою “Безпека в Причорноморському регіоні України: загрози та протидія” (8 травня 2004 року), Донецькому юридичному інституті МВС України за темою “Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю” (30 квітня 2004 року), Донецькому юридичному інституті ЛДУВС за темою “Міжнародне співробітництво в боротьбі з комп’ютерною злочинністю: проблеми та шляхи їх вирішення” (18-19 травня 2006 року).

Публікації. Наукові результати проведеного дисертантом дослідження опубліковано у чотирьох наукових статтях у фахових виданнях України і тезах трьох доповідей на конференціях.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які включають дванадцять підрозділів, загальних висновків, списку використаних джерел (293 найменування) та восьми додатків. Загальний обсяг дисертації складає 250 сторінок, з них: основний текст – 194 сторінки; список використаних джерел – 27 сторінок; додатки – 29 сторінок.

ОСНОВНИЙ Зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначаються її зв’язок з науковими програмами, мета і завдання дослідження, викладається наукова новизна та практична значимість одержаних результатів.

Перший розділ “Криміналістична характеристика викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій” складається з п’яти підрозділів, у яких розглядається сутність таких злочинів і механізм вчинення їх різновидів з визначенням особливостей предмета злочинного посягання, способів і слідів, а також особи злочинця.

У підрозділі 1.1. “Поняття викрадення майна, вчиненого із використанням комп’ютерних технологій, та його зв’язок з іншими злочинами” з криміналістичної позиції визначається сутність поняття “викрадення майна, вчиненого з використанням комп’ютерних технологій”. Аналіз виникнення понять “викрадення” та “розкрадання”, а також широкого кола позицій науковців у галузі кримінального права дозволяє стверджувати, що під навмисним, протиправним безоплатним зверненням чужого майна на свою користь або на користь інших осіб у роботі повинен розумітися термін “викрадення” (як такий, що застосовується у кримінальному законодавстві).

Звернення до етимології поняття “комп’ютерні технології” дозволяє зробити висновок, що комп’ютерні технології є сукупністю систематичних та масових засобів і прийомів автоматичної обробки інформації, заснованих на перетворенні інформації в числову форму, що забезпечує високу швидкість обробки даних, пошуку інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформатизації незалежно від місця розташування. Визначається перелік засобів комп’ютерних технологій, які використовуються для викрадення чужого майна і призводять до утворення слідів у інформаційному середовищі. Це зумовлює необхідність використання в процесі розслідування таких злочинів спеціальних прийомів і методів їх виявлення та дослідження.

Сутність викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій, полягає в тому, що ці злочини є діями, спрямованими на заволодіння чужим майном, під час яких комп’ютер (комп’ютерна система та мережа, мережа електрозв’язку) використовується як необхідний технічний засіб. На основі аналізу судово-слідчої практики в роботі розглядаються такі різновиди викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій: 1) переведення коштів з банківських рахунків клієнтів банку оператором банку чи іншою службовою особою на рахунки комерційних структур або фізичних осіб із подальшим їх зняттям готівкою; 2) переведення коштів із банківських рахунків “хакером” на рахунок комерційної установи; 3) отримання коштів за пластиковими картками, які були заздалегідь скопійовані або викрадені у власника; 4) заволодіння чужими коштами під час укладення договорів купівлі-продажу через Інтернет.

Зазначається, що злочинцями фактично вчиняються не одиничні, а комплекс різних взаємопов’язаних спільною корисливою метою злочинів. Цей комплекс характеризується наявністю між злочинами зв’язку, що поєднує їх у ланцюг злочинної поведінки, в якому виділено основний і підпорядкований злочини. До основних злочинів належать безпосередньо спрямовані на заволодіння чужим майном, а саме: крадіжка (ст. 185 КК), вимагання (ст. 189 КК), шахрайство з використанням електронно-обчислювальної техніки (ч.3 ст.190 КК), заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК). Підпорядковані злочини виступають формою, способом чи необхідною умовою вчинення основного злочину. До них віднесено злочини у сфері використання комп’ютерної техніки (ст. 361- 363-1 КК), незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення (ст. 200 КК).

У підрозділі 1.2. “Характеристика предмета посягання та обстановки вчинення викрадення” досліджуються особливості предметів посягання та обставин вчинення викрадення майна із використанням комп’ютерних технологій. Особливістю таких викрадень є те, що їх предмет фактично є поєднанням взаємообумовлених предметів двох різновидів: 1) основний предмет безпосереднього заволодіння (кошти у готівковій та безготівковій формі, матеріальні цінності, право на майно); 2) підпорядкований предмет (засоби комп’ютерної техніки, комп’ютерна інформація, документи на переказ коштів, платіжні картки, інші засоби доступу до банківських рахунків).

Стверджується, що предмети посягання мають принципово важливе значення у криміналістичній характеристиці злочинів цієї категорії, оскільки впливають на інші її елементи. Зокрема, вони детермінують певні способи вчинення та приховування злочину, характеристики особи злочинця. Тому досліджувати предмети посягання такого злочину бажано комплексно через способи посягання та відповідні наслідки злочинної поведінки.

Робиться висновок про те, що речові, технічні, просторові, часові та соціально-психологічні обставини викрадення майна з використанням комп’ютерних технологій перебувають у взаємозв’язку, що, у свою чергу, впливає на вибір злочинцем відповідного способу вчинення злочину та залишення відповідного комплексу слідів злочину.

У підрозділі 1.3. “Характеристика особи злочинця” розглядаються особливості цього елемента криміналістичної характеристики. Аналізуючи концепцію щодо особи злочинця в криміналістиці, автор вважає за доцільне надавати характеристику осіб, які вчинили викрадення з використанням комп’ютерних технологій, за певною схемою: 1) загальні особливості злочинця, який вчинив викрадення з використанням комп’ютерних технологій; 2) особливості осіб, які вчинили певні різновиди такого злочину, з урахуванням розподілу ролей в організованій групі.

Узагальнення судово-слідчої практики і вивчення зарубіжного досвіду дали підстави для виділення двох категорій злочинців: 1) “хакерів” – неординарних осіб, які бувають трьох типів (“крекери”, “фрікери”, “білі комірці”); 2) звичайних користувачів комп’ютерної техніки. Проаналізовано вікові, професійні та інші відомості щодо злочинців окремих типів, які мають значення для розслідування злочинів зазначеної категорії.

Зазначається, що за ознакою стійкості групи для викрадень коштів шляхом їх переказу з одного рахунку банку на інший створюється тимчасове угруповання на період вчинення злочину, для викрадень з використанням підроблених платіжних банківських карток або через укладення договорів купівлі-продажу в Інтернет-мережі – стійке злочинне угруповання. Технологія вчинення злочинів організованою групою розглядається у контексті розподілу ролей між співучасниками на: організаторів; працівників обліку та контролю; керівників власних комерційних структур, їх бухгалтерів; “інтелектуалів”, рядових виконавців.

У підрозділі 1.4. “Характеристика способів вчинення викрадень майна з використанням комп’ютерних технологій” класифікуються способи вчинення злочинів зазначеної категорії. Їх особливості пов’язані з комплексним характером злочинної діяльності. Властивості предмета посягання основного злочину зумовлюють відповідний спосіб підготування та вчинення, а саме: певний засіб комп’ютерної техніки. У результаті це зумовлює розроблення певних технологій вчинення викрадень майна.

Аналіз кримінальних справ зазначеної категорії та інші матеріали дозволили виділити найбільш поширені в Україні технології: 1) заволодіння безготівковими коштами працівником банківської чи іншої фінансової установи шляхом законного доступу за допомогою “підміни даних”; 2) заволодіння безготівковими коштами працівником банку шляхом копіювання програмних засобів комп’ютерної техніки; 3) заволодіння майном з використанням підробленої платіжної картки – “імітатора”; 4) заволодіння готівковими грошима з використанням банківських карток, які були передані їх законними користувачами посадовій особі для розірвання фінансових стосунків із банком-емітентом; 5) заволодіння майном з використанням дійсних пластикових карток, отриманих за викраденими або загубленими документами; 6) технології переведення безготівкових коштів “хакером” з одного банківського рахунку на інший; 7) неправомірний доступ до комп’ютерної інформації в мережах електрозв’язку з метою безоплатного отримання послуг.

Наголошується, що наведені технології злочинного збагачення постійно оновлюються у зв’язку з удосконаленням систем електронних розрахунків.

У підрозділі 1.5. “Типові сліди злочину” досліджуються матеріальні сліди злочинів зазначеної категорії. Комплексний характер викрадень майна з використанням комп’ютерних технологій зумовлює залишення в навколишньому середовищі специфічного комплексу слідів. Матеріальні сліди вчинення такого злочину поділяють на два види: 1) традиційні, що відповідають загальній структурі слідів у криміналістиці; 2) нетрадиційні сліди в електронному середовищі.

Запропоновано класифікацію матеріальних слідів викрадень з використанням комп’ютерної техніки на основі врахування природи об’єкта – носія сліду: а) комп’ютерні носії (є носіями як традиційних матеріальних слідів, так і електронних); б) документи (у тому числі електронні); в) інші предмети, які є носіями традиційних слідів.

Особливістю технологій вчинення таких викрадень є те, що найчастіше вони наявні у сфері банківської діяльності, а їх приховування пов’язане з легалізацією незаконно отриманих коштів. Тому важливе значення в методиці розслідування викрадень майна з використанням комп’ютерних технологій мають сліди, що містяться саме в документах. Документи як носії доказової інформації поділяють на види: 1) документи, які характеризують юридичну, фізичну особу; 2) документи, що свідчать про фінансовий стан та фінансово-господарські операції; 3) документи, що визначають порядок та правила роботи з комп’ютерними технологіями; 4) документи, які відбивають проведення певних фінансових операцій з використанням комп’ютерних технологій; 5) записи, що свідчать про роботу із засобами комп’ютерної техніки.

Робиться висновок про те, що ефективність розслідування викрадень майна з використанням комп’ютерних технологій залежить від дотримання слідчим визначених правил: будь-якому нетрадиційному сліду потрібно надавати традиційної форми з використанням відповідних процесуальних дій; інформація, яку містить нетрадиційний слід, повинна бути підтверджена іншими слідами злочину.

Другий розділ “Особливості стадії порушення кримінальних справ і початкового етапу розслідування викрадень майна з використанням комп’ютерних технологій” складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. “Оцінка первинного матеріалу про злочин у стадії порушення кримінальної справи” зазначається, що складнощі на початковому та наступному етапах їх розслідування викликані низькою якістю дослідчої перевірки первинних матеріалів та неналежною організацією взаємодії слідчих з оперативно-розшуковими підрозділами органів внутрішніх справ.

Узагальнення практики розслідування викрадень майна з використанням комп’ютерних технологій дає підстави для визначення певного переліку належно оформленого первинного матеріалу про злочин, необхідного для обґрунтованого порушення кримінальної справи. У первинному матеріалі повинні міститися такі документи: рапорт працівника оперативного підрозділу; заява фізичної особи (лист-повідомлення представника юридичної особи); письмове пояснення потерпілої особи; письмові пояснення свідків; документи, які визначають організаційно-правовий статус підприємства, причетного до злочину; дійсні бухгалтерські, банківські та ін. документи (копії), що відбивають окремі фінансові операції; фальсифіковані аналогічні документи; матеріали спеціальних перевірок; документи, що відбивають проведення певних фінансових операцій з використанням комп’ютерних технологій; документи, пов’язані з описом обставин використання комп’ютерних технологій; матеріали спеціальних перевірок комп’ютерних технологій; письмове пояснення особи, яку запідозрили у вчиненні злочину; документи, які підтверджують таку особу; інші матеріали, що можуть містити інформацію щодо злочину та вказувати на особу злочинця.

У роботі обґрунтовується позиція, що порушення кримінальної справи щодо корисливих злочинів проти власності, вчинених із використанням комп’ютерних технологій, можливе лише за належної взаємодії слідчих з оперативно-розшуковими підрозділами у процесі реалізації указаних матеріалів. Така взаємодія можлива із використанням визначених організаційних форм: спільний аналіз і оцінка первинного матеріалу слідчим та оперативним працівником за участю керівників цих підрозділів; спільне розроблення версій та узгодженого плану оперативно-розшукових заходів (ОРЗ) і слідчих дій, прийняття рішення керівником органу розслідування про утворення слідчо-оперативної групи (СОГ). Аналіз досвіду правоохоронців різних держав з цього питання дозволяє вказувати на доцільність створення вже під час прийняття рішення про порушення кримінальної справи спеціальної групи, до складу якої входитимуть слідчі, оперативні працівники та спеціалісти з банківської справи, комп’ютерних технологій, бухгалтерії тощо.

У підрозділі 2.2. “Типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування, криміналістичні версії, тактичні завдання та засоби їх вирішення” аналізується концепція слідчої ситуації. Робиться висновок, що орієнтовно-методологічна функція ситуації полягає в тому, що визначення змісту типової слідчої ситуації конкретного виду злочину на криміналістичному етапі розслідування, оцінка предмета доказування у справі дають можливість сформулювати відповідні типові версії, тактичні завдання розслідування та обрати відповідні засоби їх вирішення. При цьому одним із пріоритетних напрямків розроблення криміналістичних рекомендацій визначається розроблення такого засобу вирішення тактичного завдання, як комплекс слідчих дій, оперативно-розшукових та організаційних заходів.

Традиційно слідчі ситуації на етапі порушення кримінальної справи про комп’ютерний злочин поділяють за повнотою вихідної інформації про злочинця та ознакою джерел надходження вихідної інформації. Але особливості вчинення викрадень майна з використанням комп’ютерних технологій накладають специфічний відбиток на формування слідчих ситуацій початкового етапу розслідування. Це пов’язано зі способами та технологіями вчинення злочинів названої категорії, що зумовлено їх комплексним характером.

Узагальнення кримінальних справ, порушених за ознаками викрадень, вчинених із використанням комп’ютерних технологій, дає підстави для виділення типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування, коли кримінальну справу порушено:

1) відносно працівника фінансово-господарської установи на підставі матеріалів внутрішньої планової або позапланової перевірки;

2) відносно особи, яка безпосередньо не має трудових стосунків із установою-жертвою, на підставі матеріалів оперативно-розшукової перевірки повідомлення про злочин керівництва відповідної установи;

3) відносно особи, затриманої під час вчинення викрадення з використанням комп’ютерних технологій на місці вчинення такого злочину.

Наведені ситуації зумовлюють особливості тактичних завдань розслідування та черговість проведення слідчих дій, ОРЗ та організаційних заходів. Визначаються типові завдання, які є найбільш важливими під час розслідування зазначених злочинів: а) отримання та дослідження доказів, тим чи іншим чином пов’язаних із носіями електронної інформації; б) отримання та дослідження доказів, тим чи іншим чином пов’язаних із інформацією на паперових носіях; в) подолання протидії розслідуванню.

У підрозділі 2.3. “Використання спеціальних знань у розслідуванні викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій” зазначається, що специфічний механізм слідоутворення під час вчинення викрадення з використанням комп’ютерних технологій обумовлює необхідність та особливості використання спеціальних знань під час розслідування злочинів названої категорії.

Аналіз поглядів Р.С. Бєлкіна, Н.І. Клименко, Ю.В. Романюка, М.В. Салтевського, З.М. Соколовського, М.С. Строговича, О.О. Ейсмана щодо цієї проблематики переконує в справедливості позиції тих науковців, які спеціальними знаннями в юридичних науках вважають такі, що відсутні у суб’єкта доказування та отримані в результаті спеціальної підготовки і практики. Це визначення, а також традиційні форми та суб’єкти використання спеціальних знань (процесуальна і непроцесуальна форми; спеціаліст та експерт) в дисертації взято за основу дослідження.

Непроцесуальна форма використання спеціальних знань під час розслідування викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій, має такі прояви: довідково-консультативна допомога (поради, письмові довідки); проведення ревізії. До участі в розслідуванні таких викрадень залучаються фахівці з інформатики та комп’ютерної техніки, мереж електрозв’язку, банківської справи; ревізори; бухгалтери; криміналісти НДЕКЦ.

Така процесуальна форма, як залучення спеціалістів до проведення слідчих дій, в розглядуваних справах найчастіше використовується під час оглядів предметів та приміщень, обшуку та виїмки. Експертиза є основною та обов’язковою процесуальною формою використання спеціальних знань у ході розслідування злочинів. У підрозділі визначаються особливості підготовки та призначення найбільш важливих у процесі розслідування викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій, експертиз (комп’ютерно-технічної, почеркознавчої, судово-бухгалтерської, техніко-криміналістичної експертизи документів).

Третій розділ “Тактичні операції розслідування викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій, на початковому етапі” складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 3.1. “Тактичні операції під час розслідування викрадень майна з використанням комп’ютерних технологій” розглядаються погляди криміналістів щодо концепції тактичних операцій та комбінацій. Висловлюється солідарність із тими науковцями, які тлумачать тактичну операцію як комплекс слідчих, оперативно-розшукових та організаційних дій, що є засобом вирішення тактичних (проміжних) завдань розслідування. Комплекси таких дій на початковому етапі розслідування викрадень майна з використанням комп’ютерних технологій є одними з найбільш інформативних елементів методики їх розслідування.

Складний характер злочинів зазначеної категорії вимагає під час їх розслідування виявлення, дослідження та використання носіїв доказової інформації різного походження (речового та електронного). Це й визначає особливості дій членів СОГ для отримання та дослідження таких носіїв інформації. Такі особливості, у свою чергу, зумовлюють наявність специфічної протидії розслідуванню таких злочинів. Вирішення цих тактичних завдань зумовлює необхідність використання комплексів слідчих дій, оперативно-розшукових та організаційних заходів – тактичних операцій. Виділяються три їх типи: 1) отримання та дослідження доказів, тим чи іншим чином пов’язаних із носіями електронної інформації (або тактична операція “Комп’ютерні технології”); 2) отримання та дослідження доказів, тим чи іншим чином пов’язаних із інформацією на паперових носіях (або тактична операція “Документ”); 3) тактичні операції подолання протидії розслідуванню (за формами протидії). У дисертації робиться висновок, що особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій, переважним чином визначаються спрямованістю тактичної операції, до структури якої вони входять.

У підрозділі 3.2. “Тактична операція “Комп’ютерні технології” та особливості тактики проведення окремих слідчих дій, віднесених до її структури” розглядається структура такої тактичної операції, послідовність та особливості тактики проведення слідчих дій з формулюванням практичних рекомендацій.

Зокрема, у структурі цієї тактичної операції виділено більш дрібні завдання розслідування і відповідні їм слідчі дії та ОРЗ:

1) тактичне завдання встановлення, пошуку і вилучення носіїв електронної інформації: ОРЗ, спрямовані на отримання інформації про місцеперебування носіїв електронної інформації; організаційні заходи слідчого; обшук (або виїмка); огляд носіїв електронної інформації та місця їх перебування;

2) тактичне завдання дослідження носіїв електронної інформації та отримання інших доказів: призначення відповідних комп’ютерно-технічних експертиз та оцінка їх висновків; ОРЗ з метою встановлення свідків утворення інформації на електронних носіях; допити свідків з приводу відомостей, отриманих із носіїв електронної інформації;

3) тактичне завдання встановлення нових епізодів злочину з використанням носіїв електронної інформації (вирішується шляхом проведення однойменних слідчих дій та ОРЗ).

У підрозділі 3.3. “Тактична операція “Документ” та особливості тактики проведення окремих слідчих дій, віднесених до її структури” розглядається структура вказаної тактичної операції, послідовність та особливості тактики проведення слідчих дій з формулюванням практичних рекомендацій. Зазначається, що особливості тактичної операції пов’язані зі спеціальним вибірковим характером огляду документів.

У структурі цієї тактичної операції виділено такі завдання розслідування і відповідні їм слідчі дії та ОРЗ:

1) тактичне завдання встановлення, пошуку і вилучення документів на паперових носіях: ОРЗ, спрямовані на отримання інформації про місцеперебування документів; виїмка (або обшук); огляд вилучених документів із визначенням їх доказового статусу (речові або письмові докази);

2) тактичне завдання дослідження документів на паперових носіях: ОРЗ із метою встановлення свідків складання відповідних документів; допити свідків з приводу відомостей, отриманих з документів; призначення техніко-криміналістичної експертизи документів (комплексної комп’ютерно-технічної експертизи) та оцінка її висновків;

3) тактичне завдання встановлення нових епізодів злочину з використанням документів на паперових носіях (вирішується шляхом проведення однойменних слідчих дій та ОРЗ).

У підрозділі 3.4. “Тактичні операції подолання протидії розслідуванню” дається класифікація типових прийомів протидії розслідуванню викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій, за суб’єктом протидії.

Прийоми протидії розслідуванню класифіковано таким чином: 1) безпосередня протидія розслідуванню з боку підозрюваного або обвинуваченого, зокрема: прийоми, спрямовані на знищення речових доказів вчинення злочину; переховування осіб, причетних до викрадання; вплив підозрюваного на свідка (потерпілого) з метою давання неправдивих (неповних свідчень); протидія розслідуванню через власні неправдиві свідчення підозрюваного (обвинуваченого); 2) Опосередкована протидія розслідуванню з боку захисника підозрюваного; 3) опосередкована протидія розслідуванню з боку корумпованих працівників органів державної влади та управління; 4) Опосередкована протидія розслідуванню з боку корумпованих працівників правоохоронних органів.

Аналіз різних прийомів протидії і засобів їх подолання дає змогу дійти висновку, що третій вид досліджуваних тактичних операцій включає в себе комплекс слідчих дій та ОРЗ, тактичні особливості яких обумовлені характером протидії розслідуванню і специфікою її суб’єктів.

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення дослідження та вирішення його наукового завдання, що має теоретичне та практичне значення. Зокрема, це зазначається у таких положеннях:

– обґрунтовується значимість застосування комплексного підходу як у практичній діяльності з розслідування викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій, так і у відповідних наукових дослідженнях;

– визначається сутність поняття викрадення майна, вчиненого з використанням комп’ютерних технологій, та технології вчинення такого злочину;

– доводиться необхідність врахування під час розслідування злочинів зазначеної категорії особливостей їх криміналістичної характеристики (предмета злочинів, соціальних особливостей злочинця, способів заволодіння майном та їх слідів);

– стверджується, що оцінка первинних матеріалів викрадення майна, вчиненого з використанням комп’ютерних технологій, має значення не лише для прийняття обґрунтованого рішення про порушення кримінальної справи, але й для забезпечення ефективності подальшого розслідування, оскільки склад первинних документів та якість їх оформлення значною мірою визначають зміст слідчих ситуацій початкового етапу розслідування;

– визначається, що особливість слідчих ситуацій початкового етапу розслідування детермінується змістом первинного матеріалу про викрадення майна, вчиненого з використанням комп’ютерних технологій, який може різнитися за кількістю і якістю оформлення інформації про злочин, що визначає характер завдань розслідування та засоби їх вирішення;

– встановлюється, що особливості тактики підготовки і проведення тактичних операцій та окремих слідчих дій визначаються, перш за все, предметом доказування у справах про викрадення майна, вчиненого з використанням комп’ютерних технологій, специфічністю джерел доказів, характером слідчих ситуацій і тактичними завданнями розслідування.

Список опублікованих праць:

1. Статті у наукових фахових виданнях

1. Самойленко О.А. Класифікація типових слідів вчинення викрадення майна з використанням комп’ютерних технологій // Вісник Луганської академії внутрішніх справ ім. 10-річчя незалежності України. Спеціальний випуск: Виявлення, фіксація та використання доказів у процесі досудового слідства: У 2 ч.– Луганськ: ЛАВС імені 10річчя незалежності України, 2005. – Ч.2. – С.134-143.

2. Самойленко О.А. Особливості предмета корисливих злочинів, вчинених із використанням комп’ютерних технологій // Підприємництво, господарство та право. – К.: ТОВ “Гарантія”, 2005. – №8. – С.153-155.

3. Самойленко О.А. Особливості порушення кримінальних справ про корисливі злочини, вчинені із використанням комп’ютерних технологій // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. Спеціальний випуск №1 (23) “Актуальні питання кримінально-правових наук”. – Дніпропетровськ: Юридична академія МВС, 2005. – С.216-222.

4. Самойленко О.А. Особливості початкового етапу розслідування викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. – Вип. 31. – С.423-428.

2. Інші статті, тези виступів на конференціях і семінарах

1. Самойленко Е.А. Проблемы расследования хищений имущества, совершенных с использованием компьютерных технологий // Наука и практика. Актуальные проблемы юридической науки и практики: Материалы международной научно-практической конференции. – Орел: Орловский юридический институт, 2004. – № 6 (22). – С.83-85.

2. Самойленко О.А. Забезпечення інформаційної безпеки в Причорноморському регіоні України // Актуальні проблеми політики: Збірник наукових праць. – Одеса: Одеська національна юридична академія; Південноукраїнський центр гендерних досліджень, 2004. – Вип. 21. – С.211-216.

3. Самойленко О.А. Криміналістичні дослідження способів вчинення розкрадань, скоєних з використанням комп’ютерних технологій // Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції студентів, курсантів і слухачів. – Донецьк: ДЮІ при Дон НУ, 2004. – С.170-182.

анотації

Самойленко О.А. Особливості розслідування викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. – Харківський національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2007.

Дисертація є комплексним монографічним дослідженням особливостей розслідування викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій. У дисертації міститься низка теоретичних положень та практичних рекомендацій, сформульованих у результаті комплексного аналізу судово-слідчої практики останніх років, наукових досліджень та досвіду інших країн у боротьбі з комп’ютерними злочинами та злочинами проти власності.

У дисертації визначено сутність викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій, та проаналізовано технології їх вчинення. Досліджено елементи криміналістичної характеристики викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій, які накладають специфічний відбиток на методику їх розслідування. Вирішуються проблеми, пов’язані з прийняттям обґрунтованого рішення про порушення кримінальної справи за ознаками таких злочинів та використанням спеціальних знань. Визначається зміст типових слідчих ситуацій на початковому етапі розслідування. Формулюються типові версії, тактичні завдання розслідування та відповідно до них визначаються засоби їх вирішення.

Ключові слова: викрадення майна, комп’ютерні технології, комплексна методика розслідування, комплексний характер, тактичні завдання розслідування, тактична операція, технології злочинної діяльності.

Самойленко Е.А. Особенности расследования похищений имущества, совершенных с использованием компьютерной техники. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 – уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза. – Харьковский национальный университет внутренних дел. – Харьков, 2007.

Диссертация является комплексным монографическим исследованием особенностей расследования похищений имущества, совершенных с использованием компьютерных технологий. В диссертации содержится ряд теоретических положений и практических рекомендаций, сформулированных в результате комплексного анализа судебно-следственной практики последних лет, имеющихся научных исследований и опыта других стран относительно борьбы с компьютерными преступлениями и преступлениями против собственности.

В диссертации определена сущность похищений имущества, совершенных с использованием компьютерных технологий, проанализированы технологии их совершения. Исследованы элементы криминалистической характеристики данных преступлений, накладывающие специфический отпечаток на методику их расследования. В частности, дается характеристика предмета посягательства, обстановки совершения преступления, личности преступника и способов совершения похищения имущества. Исходя из природы объекта–носителя следа, систематизируются типовые следы исследуемых преступлений.

Предлагаются пути решения проблем, связанных с обоснованным принятием решения о возбуждении уголовного дела по признакам таких преступлений. Приведен полный перечень материалов доследственной проверки. При этом акцентируется внимание на проблемах взаимодействия между работниками правоохранительных органов на стадии возбуждения уголовного дела. Отдельно рассматриваются особенности использования специальных знаний во время расследования похищений имущества, совершенных с использованием компьютерных технологий.

Определено содержание типовых следственных ситуаций на первоначальном этапе расследования. Формулируются типовые версии, тактические задачи расследования и соответствующие им средства их решения. Разработаны тактические операции первоначального этапа расследования похищений имущества, совершаемых и использованием компьютерных технологий, в рамках которых исследуются особенности тактики проведения отдельных их следственных действий. Признается, что особенности тактики проведения отдельных следственных действий в