Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Самохвалов Олександр Борисович

УДК 159.923:355.233/237:356.13

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ

ІНСПЕКТОРІВ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ

Спеціальність 19.00.09

“Психологія діяльності в особливих умовах”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Хмельницький – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент

ГЛАДКОВА Валентина Миколаївна,

Національна академія Державної прикордонної

служби України імені Богдана Хмельницького,

науково-дослідний відділ, старший науковий

співробітник.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор ТІМЧЕНКО Олександр Володимирович, Університет цивільного захисту України, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, науково-дослідна лабораторія екстремальної та кризової психології, начальник лабораторії;

кандидат психологічних наук КАСЬКОВ Ігор Васильович, Міністерство охорони навколишнього природного середовища, сектор режимно-секретного добору та мобілізаційної роботи, головний спеціаліст.

Провідна установа: Інститут психології ім. Г. С. Костюка Академії педагогічних наук України, лабораторія вікової психофізіології, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться “ 25 ” травня 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003).

Автореферат розіслано “ 23 ” квітня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат психологічних наук,

доцент О. Ф. Волобуєва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розширення Європейського Союзу на Схід і трансформація українських кордонів у кордони всієї Європи, зростання ймовірності загроз національній безпеці Української держави обумовили радикальні зміни в діяльності органів охорони державного кордону (ОДК). Впровадження нової моделі ОДК суттєво активізувала роль особистісного фактора в діяльності прикордонного відомства. У зв’язку з цим, нагальною потребою сьогодення стало концептуальне переосмислення підходів до вирішення проблеми успішної професіоналізації персоналу органів ОДК. Особливо актуальною зазначена проблематика є для інспекторів прикордонної служби (ІПС) – основного елементу сучасної моделі ОДК.

Як свідчить аналіз результатів службової діяльності та практики становлення на посаді військовослужбовців зазначеної категорії, в процесі їх професіоналізації існує ціла низка суттєвих проблем, однією з яких є проблема плинності інспекторських кадрів, складність їхньої професійної адаптації в підрозділах ОДК, формування стабільного професійного колективу. Так, лише протягом останніх років плинність інспекторських кадрів в органах ОДК склала 10-12% від загальної кількості осіб, задіяних у роботі відділень інспекторської служби, причому більш ніж 70% з них уже мали дворічний досвід роботи.

Усе це потребує пошуку резервів успішної професіоналізації та адаптації до служби інспекторських кадрів Державної прикордонної служби України (ДПСУ).

Проблема професійної адаптації є однією з актуальних проблем сучасної науки. Проте, незважаючи на її актуальність, в наукових працях, присвячених проблемам адаптації військовослужбовців ДПСУ (О. Д. Сафін, С. О. Казьмірчук, О. Ю. Торіцин, С. В. Чегодарь та ін.), власне професійна адаптація інспекторських кадрів до недавнього часу ще не стала самостійним предметом наукового дослідження. В окремих публікаціях (В. М. Серватюк, Б. В. Лейда, В. П. Музика, В. О. Хома та ін.) в основному розглядаються кадрові, правові, організаційні та управлінські аспекти процесу вдосконалення їх діяльності, залишаючи поза увагою такий важливий етап професійного становлення фахівця як професійна адаптація.

Таким чином, проблеми реальної службової діяльності ІПС та недостатня теоретична розробленість вищезазначених питань обумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Психологічні чинники професійної адаптації інспекторів прикордонної служби”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження проводилось в рамках перспективного та поточного планів наукових досліджень Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Робота тісно пов’язана з реалізацією положень Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року, затвердженої Указом Президента України від 19 червня 2006 року № 546/2006. Дослідження виконане у відповідності з науково-дослідною роботою “Професійна адаптація інспекторів прикордонної служби Державної прикордонної служби України”, шифр 207–0006 А “Адаптація”.

Тема дисертації затверджена вченою радою Національної академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького (протокол № від .01.2003 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 23.01.2007 р.).

Об’єкт дослідження – професійна адаптація інспекторів прикордонної служби.

Предмет дослідження – психологічні чинники, що забезпечують успішність процесу професійної адаптації інспекторів прикордонної служби.

Мета дослідження: виявити психологічні чинники та особливості їх впливу на процес професійної адаптації інспекторів прикордонної служби, визначити психологічні засоби його удосконалення.

Гіпотеза дослідження. В основу дослідження покладене припущення, згідно якого у системі психологічних чинників процесу професійної адаптації інспекторів прикордонної служби вагоме місце посідають психологічні особливості самого суб’єкта діяльності, а саме, його військово-професійна спрямованість та психологічна підготовленість до службової діяльності. Удосконалити процес професійної адаптації інспекторського складу можна за умови комплексного застосування психологічних засобів корекції та розвитку вище зазначених чинників.

Відповідно до сформульованої мети та висунутої гіпотези визначено завдання дослідження:

1. Уточнити поняття професійної адаптації для інспекторів прикордонної служби та обґрунтувати її структуру.

2. Визначити критерії та показники професійної адаптації інспекторів прикордонної служби та на цій основі розробити методику оцінки рівня їх професійної адаптованості.

3. Виявити психологічні чинники, що забезпечують успішність професійної адаптації інспекторів прикордонної служби та розкрити її зумовленість особливостями військово-професійної спрямованості та психологічної підготовленості зазначеної категорії прикордонників до службової діяльності.

4. Визначити та експериментально перевірити ефективність впливу комплексу психологічних засобів на удосконалення процесу професійної адаптації інспекторів прикордонної служби.

5. Розробити практичні рекомендації психологам органів охорони державного кордону щодо психологічного забезпечення професійної адаптації інспекторів прикордонної служби.

Методологічну і теоретичну основу дослідження складали принцип системного підходу в психології (Б. Ф. Ломов, С. Д. Максименко, В. Д. Шадріков та ін.); принцип єдності психіки та діяльності (Л. С. Виготський, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн); теоретичні засади загальних проблем теорії адаптації (Г. О. Балл, Ф. Д. Березін, Ж. Піаже); дослідження особливостей професійної адаптації робітників та службовців народного господарства, вчителів, психологів (В. Г. Асеєв, І. І. Бондаренко В. В. Васильєв, А. Л. Мацкевич, О. Г. Солодухова та ін.), військових кадрів та співробітників органів внутрішніх справ (О. М. Бандурка, Ю. Б. Ірхін, В. І. Каськов, В. В. Конопльов, І. О. Латкова, В. Л. Примаков та ін.); уявлення про психологічні особливості діяльності особистості в правоохоронних органах (О. Д. Сафін, М. І. Томчук, О. В. Тімченко, В. М. Васильєв та ін.).

Методи дослідження. Для розв’язання сформульованих у дослідженні завдань, перевірки гіпотези були застосовані такі методи: 1) теоретичні – моделювання, аналіз, зіставлення, порівняння, узагальнення, систематизація наукових досліджень з проблем, пов’язаних із професійною адаптацією інспекторів прикордонної служби; 2) емпіричні – констатувальний експеримент: анкетування, експертні оцінки, скорочений варіант методики ММРІ (для оцінки рівнів професійної адаптованості ІПС); опитування (з метою виявлення труднощів адаптаційного періоду, психологічних чинників успішності професійної адаптації та професійно-важливих якостей ІПС); тести для вивчення особливостей розвитку та структури військово-професійної спрямованості та психологічної підготовленості ІПС до службової діяльності (М. І. Томчука, Р. Кеттелла, “Теппінг-тест”, “Коректурна проба”, “Компаси”. “Виключення зайвого”, “Логіка зв’язку”, методика заучування десяти слів, КОС-2); формувальний експеримент (з метою перевірки ефективності впливу психологічної просвіти, індивідуально-психологічного консультування та психологічних тренінгів на процес професійної адаптації ІПС); 3) математичні методи обробки експериментальних даних – кореляційний, множинний регресивний аналізи, методи для перевірки достовірності відмінностей у досліджуваних показниках.

Організація та етапи дослідження. Дослідження проводилося в три етапи з 2003 по 2006 рік на базі Східного регіонального управління ДПСУ.

Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечувалися методологічною обґрунтованістю вихідних положень; використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих емпіричних даних. Обробка даних та графічна презентація результатів здійснювалася за допомогою електронних таблиць Microsoft Excel та комп’ютерного пакету статистичних програм Statistical Package for Social Science (SPSS).

Наукова новизна одержаних результатів:

уперше визначені психологічні чинники успішної професійної адаптації інспекторів прикордонної служби; встановлено емпіричну залежність успішності їх адаптаційного процесу від особливостей розвитку і структури військово-професійної спрямованості та психологічної підготовленості до службової діяльності; визначені психологічні засоби удосконалення процесу професійної адаптації інспекторів прикордонної служби;

уточнені поняття “професійна адаптація”, “професійна адаптованість”, “військово-професійна спрямованість”, “психологічна підготовленість”, “особливі умови діяльності” для інспекторів прикордонної служби, структура професійної адаптації інспекторів прикордонної служби; критерії та показники їх професійної адаптованості;

дістали подальшого розвитку теоретичні уявлення про психологічну сутність та структуру професійної адаптації фахівця, система психологічних чинників процесу професійної адаптації особистості.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці: методики для оцінки рівня професійної адаптованості інспекторів прикордонної служби; комплексу психологічних засобів удосконалення процесу професійної адаптації інспекторів прикордонної служби; практичних рекомендацій психологам органів ОДК щодо психологічного забезпечення професійної адаптації інспекторів прикордонної служби.

Основні результати дослідження впровадженні в навчально-виховному процесі Центру підготовки та перепідготовки спеціалістів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт реалізації від 17.01.2007 р. № /143) та в системі психологічного забезпечення службової діяльності інспекторів прикордонної служби органів охорони державного кордону Східного регіонального управління ДПСУ (акт реалізації від 15.02.2007 р. № /10).

Особистий внесок здобувача. У статті “Психологічна структура службової діяльності інспектора Державної прикордонної служби України”, що написана у співавторстві з В. М. Гладковою, внесок здобувача полягає в розкритті психологічного змісту організаційного, виховного та посвідчувального аспектів службової діяльності інспекторського складу ДПСУ.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорювалися та отримали схвалення на міжнародному науковому семінарі Академії акмеологічних наук “Акмеологія 2005. Методологічні та методичні проблеми” (м. Санкт-Петербург, 2005 р.); міжнародних науково-практичних конференціях: “Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи” (м. Хмельницький, 2005 р.) та “Акмеологія – наука ХХІ століття” (м. Київ, 2005 р.); міжвузівській науково-методичній конференції “Проблеми якості практичної підготовки фахівця в умовах реформування системи вищої освіти” (м. Хмельницький, 2007 р.).

Публікації за темою дисертації. Основні результати дослідження висвітлені в 11 наукових публікаціях, з яких 8 статей (1 – у співавторстві) надруковані у виданнях, що визначені ВАК України як фахові.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та 10 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 172 сторінки і містить 6 рисунків, 25 таблиць. Список використаних літературних джерел налічує 197 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ Дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу і завдання дослідження, викладено його теоретико-методологічні засади, розкрито сутність методів дослідження, викладено наукову новизну та практичну значущість результатів дослідження, наведено відомості про апробацію результатів дослідження та впровадження їх у практику.

У першому розділі – “Теоретико-психологічний аналіз професійної адаптації інспекторів прикордонної служби” – висвітлено стан вивчення досліджуваної проблеми, проаналізовано основні підходи та поняття, пов’язані з аналізом сутності адаптації особистості взагалі та професійної адаптації, зокрема. Розкрито сутність поняття “професійна адаптації інспектора прикордонної служби”, проаналізована її структура, визначені психологічні чинники детермінації успішності адаптаційного процесу інспекторського складу, критерії та показники його результативності.

Щодо визначення сутності професійної адаптації проведено аналіз різних наукових позицій та підходів до вивчення адаптаційних проблем. Зазначено, що дослідження процесів адаптації людини як суб’єкта діяльності здійснюється в чотирьох основних напрямках: перший напрямок – умовно визначений як гомеостатичний (Ж. Піаже, Г. О. Балл та ін.); другий напрямок представлений дослідниками, які вивчають реакцію окремих психічних процесів на певне навантаження або зміну умов діяльності (І. О. Аршавський, М. М. Василевський, Д. В. Колесов, А. Д. Слонім та ін.); третій напрямок пов’язаний із клінічними та психологічними дослідженнями стресу (Ю. А. Александровський, А. Г. Амбрумова, Ф. Б. Березін та ін.), четвертий (найбільший) напрямок наукових досліджень стосується соціальної адаптації (В. Г. Асєєв, О. І. Зотова, І. К. Кряжева, І. О. Мілославова, В. О. Семиченко та ін.).

Аналіз різноманітних підходів до адаптації як міждисциплінарного феномену показав, що адаптація людини є складним процесом (а також результатом) взаємодії суб’єкта з навколишнім середовищем, визначальним моментом якого є активність людини не пристосувального, а дієвого, адаптивного характеру.

Констатується, що серед усіх видів адаптації найбільш важливою, складною і тривалою є адаптація до самостійної трудової діяльності, яка у сучасному індустріальному суспільстві постає у формі так званої професійної адаптації. Відзначається, що на сьогоднішній день найбільш дискусійним залишається питання змісту та обсягу поняття “професійна адаптація”. Однак, не зважаючи на певну розбіжність у підходах до визначення професійної адаптації, дослідники є одностайними у поглядах на неї як на важливий період професійної біографії особистості, що пов’язаний із перебудовою й розвитком як самої людини, так і її провідної діяльності.

Професійну адаптацію ІПС ми розглядаємо як складний динамічний процес оволодіння професією та пристосування до її вимог та умов за рахунок комплексу наявних і постійно поповнюваних знань, умінь і навичок, формування або перебудови структури професійно-важливих якостей, відпрацювання гнучкої соціально-професійної позиції в системі оперативно-службової діяльності.

На основі аналізу наукових досліджень стосовно структури професійної адаптації та характеристики оперативно-службового середовища, в яке включається ІПС, визначена структура професійної адаптації інспекторів органів ОДК, яка містить три взаємопов’язані, але нерівнозначні компоненти: службово-функціональний (адаптація до змісту діяльності), соціально-психологічний (адаптація, що пов’язана зі ставленням до колективу, керівників, задоволеністю становищем в колективі) та психофізіологічний (адаптація до специфічних умов діяльності). Зазначається, що службова діяльність ІПС здійснюється в особливих умовах, під якими ми розуміємо такі, що характеризуються наявністю чинників (ознак) професійної діяльності, постійний, епізодичний або імовірнісний вплив яких призводить до виникнення фізичної та психологічної напруженості, деструктивних змін у діяльності, створює загрозу для життя та здоров’я людини.

Відзначається, що процес адаптації особистості до різних аспектів діяльності детермінується складною взаємодією цілої низки чинників, які традиційно поділяють на дві великі групи: об’єктивні та суб’єктивні (М. В. Дмітрієва, О. М. Кокун; С. М. Романова, О. Д. Сафін, В. Я. Тернопол та ін.). Об’єктивні чинники характеризують стан адаптаційного професійного середовища. Суб’єктивні чинники – це чинники, які персоніфіковані та опосередковані особистістю.

Вивчення психолого-педагогічної літератури щодо чинників адаптаційного процесу уможливило виділення двох груп психологічних чинників успішності процесу професійної адаптації ІПС, а саме: а) об’єктивні – чинники, пов’язані з реальними умовами процесу підготовки інспекторських кадрів та організаційним професійним середовищем; б) суб’єктивні – психологічні особливості самого суб’єкта діяльності, а саме, його військово-професійна спрямованість та психологічна підготовленість.

Під військово-професійною спрямованістю особистості ІПС ми розуміємо складну систему мотивів, що активізує та скеровує особистість військовослужбовця на діяльність по забезпеченню безпеки особи, суспільства і держави в прикордонних регіонах. Психологічну підготовленість ІПС до службової діяльності ми розглядаємо як систему сформованих і розвинених професійних і психологічних характеристик, які відповідають особливостям оперативно-службової діяльності й постають умовою успішної професійної адаптації. Психологічний аналіз службової діяльності ІПС виявив, що структуру його психологічної підготовленості до службової діяльності утворюють такі блоки професійно-важливих якостей: комунікативні та організаторські якості; емоційно-вольові якості; інтелектуальні якості; психодинамічні параметри.

Констатується, що результатом процесу професійної адаптації ІПС є його загальна професійна адаптованість, яка полягає в успішному виконанні ним службової діяльності, задоволеності діяльністю на посаді інспектора, пристосованості до умов служби, позитивному ставленні до колективу та керівництва. Загальна професійна адаптованість включає три структурні складові: службово-функціональну, соціальну-психологічну та психофізіо-логічну адаптованість. Існують три рівні загальної професійної адаптованості ІПС та її структурних складових: високий, середній та низький. Обґрунтовується, що для оцінки рівнів професійної адаптованості можуть бути використані дві групи критеріїв та показників: а) об’єктивні критерії та показники: 1) успішність службової діяльності (показник – експертна оцінка результатів службової діяльності); 2) задоволеність колег та керівництва інспектором як членом колективу (показник – оцінка колективу та керівництва ступеня задоволеності інспектором як членом колективу); б) суб’єктивні критерії та показники: 1) задоволеність діяльністю на посаді інспектора прикордонної служби (показник – самооцінка ступеня задоволеності змістом діяльності, результатами діяльності); 2) задоволеність стосунками з колегами по службі та керівництвом (показник – самооцінка ступеня задоволеності стосунками з колегами та керівництвом); 3) відсутність тривоги та депресивних реакцій (показники – рівень особистісної тривожності, рівень депресії та суб’єктивна оцінка фізичного самопочуття).

У другому розділі роботи – “Емпіричне дослідження процесу професійної адаптації інспекторів прикордонної служби” – визначені основні методологічні засади емпіричного дослідження, описано та обґрунтовано систему методичних прийомів та діагностичних методик, які застосовувались на етапі констатувального експерименту, розроблено методику для оцінки рівня професійної адаптованості ІПС, розкрито стан професійної адаптації інспекторського складу, викладено результати емпіричного вивчення психологічних чинників успішної професійної адаптації.

Дослідженням було охоплено 210 осіб інспекторського складу та 30 офіцерів Східного регіонального управління ДПСУ, які були обрані в якості експертів.

Перший етап констатувального експерименту, який включав два підетапи, був спрямований на вивчення стану професійної адаптації інспекторського складу. Вивчалися основні труднощі адаптаційного періоду, уточнювалася структура процесу професійної адаптації, аналізувалися окремі складові зазначеного процесу та його успішність в цілому.

На першому підетапі дослідження вивчалася специфіка адаптаційних труднощів інспекторського складу ДПСУ за допомогою спеціального опитувальника, розробці якого передувало попереднє вивчення думок інспекторів стосовно характеру адаптаційних труднощів та причин їх виникнення, що в подальшому сприяло уточненню структурної організації процесу професійної адаптації ІПС. Аналіз результатів попереднього опитування показав, що в ході адаптаційного періоду інспектори 1-го, 2-го і 3-го років служби зустрічаються з трьома основними групами труднощів, а саме, труднощі, що пов’язані з самою діяльністю, визнало 69,1% опитаних інспекторів; труднощі, які пов’язані зі входженням у новий колектив – 19,5%; труднощі, що пов’язані з новими умовами діяльності – 11,4%.

Результати подальшого ранжування зазначених труднощів дали підставу визначити вагові коефіцієнти кожного компоненту професійної адаптації ІПС: ваговий коефіцієнт службово-функціональної адаптації становить 0,44; соціально – психологічної – 0,36; психофізіологічної – 0,20.

Подальше вивчення особливостей прояву адаптаційних труднощів інспекторського складу дало можливість виявити проблемні питання, які наявні в структурних складових процесу професійної адаптації ІПС.

Таким чином, вивчення особливостей прояву адаптаційних труднощів показало, що в реальному процесі професійної адаптації ІПС існує низка проблем психологічного характеру.

Другий підетап передбачав оцінювання успішності адаптаційного процесу. Воно здійснювалося за спеціально розробленою нами методикою. Методика оцінювання рівня професійної адаптованості полягала у визначенні коефіцієнтів загальної професійної адаптованості та її структурних складових.

Використання зазначеної методики показало, що за рівнями загальної професійної адаптованості інспекторський склад ДПСУ розподіляється таким чином: 1-й рік служби – 17,4% високий рівень, 56,5% – середній та 26,1% – низький; 2-й рік служби – 22,1% високий рівень, 50,6% – середній, 27,3 – низький; 3-й рік служби – 26,5% – високий рівень, 48,4% – середній та 25,0% – низький; увесь загал – 21,9% – високий рівень, 51,9% – середній, 26,2% – низький. Отримані дані в цілому вказують на деяку успішність адаптаційного процесу. Однак, її динаміка залишається все-таки слабкою, оскільки, статистично достовірної залежності розподілу ІПС за рівнями загальної професійної адаптованості від терміну служби на посаді не виявлено.

Другий етап констатувального експерименту, який включав два підетапи, був спрямований на виявлення психологічних чинників успішності процесу професійної адаптації ІПС.

Перший підетап передбачав вивчення думок респондентів щодо основних чинників успішності адаптаційного процесу й тих особистісних якостей та умінь, які обумовлюють успішність службової діяльності. Дослідження здійснювалося методом опитування за спеціально розробленим нами опитувальником.

Аналіз відповідей респондентів на запитання стосовно чинників успішності адаптаційного процесу показав, що до найбільш значущих чинників прикордонні дільничні в цілому зарахували: особистісні якості військовослужбовця, наявність дієвих систем підготовки та перепідготовки особового складу, можливість одержання психологічної й професійної допомоги та підтримки. Найбільший ступінь узгодженості думок виявили інспектори 1-го та 3-го років служби, що підтверджується достатньо високим коефіцієнтом кореляції за Спірменом (?s ,886 при p ,019). Дещо інша картина спостерігалась при порівнюванні їх думок з вибором щодо чинників успішності адаптаційного процесу інспекторського складу 2-го року служби. Хоча особистісні якості військовослужбовця й отримали третє місце в запропонованому переліку чинників, найвищий рейтинг у цієї категорії військовослужбовців посідають усе ж таки чинники, що пов’язані з організацією їх службової діяльності. Однак, не зважаючи на це, загалом, найвище місце посідають чинники, зараховані нами до категорії суб’єктивних (професійно-ділові та моральні якості військовослужбовця).

Щодо ранжування особистісних якостей, які визначають успішність службової діяльності ІПС, то кореляційний аналіз показав, що військовослужбовці усіх трьох груп з високим ступенем узгодженості (?s12 ,900 при p ,037; ?s13 ,975 при p ,005; ?s23 ,900 при p ,037) розподіляють особистісні якості так: комунікативні та організаторські якості фахівця – 1 місце, військово-професійна спрямованість та емоційно-вольові якості – 2-3 місце, інтелектуальні якості – 4 місце; психодинамічні параметри – 5 місце. Деякі розбіжності в думках інспекторів спостерігаються лише всередині блоку інтелектуальних якостей, що, на нашу думку, пояснюється особливостями перших років службової діяльності, а саме її посиленим контролем з боку безпосереднього керівництва.

Отримані дані підтверджують, що існує певна сукупність особистісних якостей, які визначають не лише успішність професійної діяльності, але й успішність адаптаційного процесу в цілому.

Другий підетап полягав у визначенні рівня вираженості особистісних якостей військовослужбовців як основних психологічних чинників, що детермінують успішність процесу професійної адаптації. До вибіркової сукупності даного етапу були дібрані 45 інспекторів, професійна адаптованість яких оцінювалася як висока, та 45 інспекторів низького рівня професійної адаптованості.

Для визначення рівня військово-професійної спрямованості особистості до правоохоронної діяльності використовувався опитувальник для визначення мотивації особистості до служби в органах внутрішніх справ України, розроблений М. І. Томчуком та адаптований нами до використання у прикордонному відомстві. Порівняльний аналіз особливостей мотивації до правоохоронної діяльності в інспекторів різного рівня професійної адаптованості показав, що інспектори високого рівня професійної адаптованості характеризуються високою загальною мотивацією до правоохоронної діяльності, яка суттєво відрізняється від мотивації ІПС низького рівня адаптованості (р < ,001).

Відрізняється й сама структура мотивації різних груп інспекторського складу. Так, провідними мотивами вибору професії прикордонника для інспекторів високого рівня адаптованості є мотиви, пов’язані зі змістом правоохоронної діяльності та самовдосконаленням. Професійні інтереси та бажання, мрії та ідеали, разом із групою мотивів матеріального та соціально значущого характеру, складають групу проміжних за вагомістю мотивів. Групу найменш вагомих мотивів для інспекторів високого рівня професійної адаптованості утворюють утилітарні мотиви, мотиви престижності професії та мотиви, що зумовлені попередніми умовами життєдіяльності.

До провідних мотивів вибору професії інспектори низького рівня професійної адаптованості зараховують мотиви матеріального характеру та мотиви соціальних гарантій і пільг. До групи менш вагомих або проміжних мотивів у інспекторів низького рівня професійної адаптованості потрапляють мотиви престижності професії прикордонника, професійні інтереси та бажання, мрії та ідеали, а також мотиви, обумовлені змістом самої діяльності й закладені в попередніх умовах життєдіяльності. Найменш вагомими для цієї групи осіб є соціально значущі, утилітарні мотиви та мотиви розвитку і вдосконалення особистості.

З метою виявлення взаємозв’язків між військово-професійною спрямованістю та рівнем професійної адаптованості був використаний кореляційний аналіз, який в цілому показав, що високий рівень професійної адаптованості визначається високим рівнем мотивації до правоохоронної діяльності (?р ,404; p ,006), а низький рівень професійної адаптованості на достатньо високому рівні корелює з низьким рівнем мотивації (?р ,397; p ,007).

Відповідно до запропонованої нами структури психологічної підготовленості ІПС до службової діяльності, вивченню підлягали такі елементи особистості військовослужбовця контрактної служби як психодинамічні показники, інтелектуальні, комунікативні, організаторські та емоційно-вольові якості.

Результати дослідження психодинамічних показників за методикою “Теппінг-тест” та їх статистична обробка за критерієм t-Стьюдента не виявили статистично достовірних розбіжностей між сумарною кількістю реакцій (р ,206) в обох групах інспекторського складу. Однак, аналіз динаміки працездатності показав, що групу більш успішних інспекторів складають військовослужбовці з більш рухливою нервовою системою (р ,049).

Крім того, дослідження виявило статистично достовірні розбіжності у розвитку таких пізнавальних процесів інспекторів високого й низького рівнів професійної адаптованості: сприймання, пам’яті та мислення (р < ,001). У цілому, рівень розвитку уваги в обох групах інспекторів знаходиться в межах норми, лише дещо відрізняються показники точності (концентрації) уваги (р ,046). Кореляційний аналіз зв’язків між загальним коефіцієнтом професійної адаптованості та рівнем розвитку пізнавальних процесів, здійснений для обох груп інспекторів, показав, що в групі успішних в адаптаційному процесі військовослужбовців існує більш тісний взаємозв’язок між ступенем розвитку їх пізнавальних процесів та коефіцієнтом загальної професійної адаптованості, що вказує на значний вплив зазначених якостей на процес успішної професійної адаптації.

Аналогічні результати спостерігаються й при вивченні комунікативних та організаційних здібностей. Так, зафіксовано статистично достовірні розбіжності між середніми значеннями коефіцієнтів комунікативних (р ,027) та організаторських (р ,012) здібностей інспекторів високого й низького рівнів професійної адаптованості.

Разом з тим, результати кореляційного аналізу виявили статистично значущий зв’язок між середнім значенням коефіцієнта комунікативних здібностей та коефіцієнтом загальної професійної адаптованості у групі менш успішних інспекторів лише на рівні р ,040 та його відсутність між середнім значенням коефіцієнта організаторських здібностей та коефіцієнтом загальної професійної адаптованості. Водночас у групі успішних в адаптаційному процесі інспекторів він становить ?р ком. ,501 (р < ,001) та ?р орг. ,356 (р ,017), відповідно, що вказує на їх достатньо високий вплив на успішність адаптаційного процесу.

Результати вивчення вираженості інтелектуальних, комунікативних, організаторських та емоційно-вольових якостей інспекторів різного рівня професійної адаптованості за методикою Р. Кеттелла та їх статистична обробка за критерієм t-Стьюдента також виявили достовірні розбіжності між усередненими значеннями показників інспекторів різного рівня професійної адаптованості за наступними факторами (p ,05): відкритість, інтелект, емоційна стійкість, нормативність поведінки, дипломатичність, тривожність, радикалізм, високий самоконтроль.

Для визначення тих особистісних якостей, які найбільшою мірою визначають певний рівень професійної адаптованості, було здійснено множинний регресивний аналіз.

Результати множинного регресивного аналізу засвідчили, що високий рівень професійної адаптації зумовлюється такими психологічними якостями: як відкритість (? ,349; р < ,001), інтелект (? ,323, р ,001), домінантність (? ,206; р ,013) і дипломатичність (? ,280; р ,002), а низький – самостійністю (? ,686; р < ,001), емоційною нестійкістю (? ,408 р ,008), тривожністю (? ,334; р ,006); недисциплінованістю (? ,303; р ,011), невпевненістю (? ,324, р ,014), підозрілістю (? ,289; р0,019), непрактичністю (? ,250; р0,033).

Таким чином, проведене дослідження підтвердило, що особливості військово-професійної спрямованості та психологічної підготовленості ІПС постають одним із чинників, що впливають на перебіг професійної адаптації зазначеної категорії військовослужбовців.

У третьому розділі – “Удосконалення процесу професійної адаптації інспекторів прикордонної служби” здійснено пошук засобів удосконалення процесу професійної адаптації ІПС та реалізовано формувальний експеримент з метою перевірки їх ефективності, проаналізовано й узагальнено результати дослідження та на їх основі розроблено практичні рекомендації психологам органів ОДК щодо організації психологічного забезпечення професійної адаптації.

На підставі узагальненого аналізу наукової літератури та проведеного дослідження було визначено комплекс психологічних засобів удосконалення процесу професійної адаптації ІПС, який включав: психологічну просвіту, індивідуально-психологічне консультування та різні форми психологічних тренінгів.

З метою експериментальної перевірки дієвості визначених психологічних засобів удосконалення процесу професійної адаптації інспекторського складу було здійснено формувальний експеримент.

Для проведення формувального експерименту та сприяння успішній професійній адаптації були задіяні дві групи інспекторів-початківців, відібраних із тих, хто на попередньому етапі дослідження мав низький рівень професійної адаптованості – експериментальна (18 осіб) та контрольна (21 особа). Представники обох груп мали приблизно однаковий стаж служби на посаді ІПС (від 1-го до 2-х років), показники професійної адаптованості та перебували в приблизно однакових соціально-психологічних умовах службової діяльності. Надійність і вірогідність виявлених характеристик контрольної та експериментальної груп забезпечувались відповідними методами оцінки результатів малих вибіркових сукупностей.

Основна частина експериментальної роботи містила декілька етапів. Перший етап формувального експерименту був спрямований на зменшення сили впливу негативних особистісних проявів структурної організації військово-професійної спрямованості та психологічної підготовленості фахівця, який включав просвітницьку роботу та індивідуальну психологічну консультацію просвітницько-рекомендаційного характеру, як основний засіб надання психологічної допомоги конкретній психічно здоровій людині в ситуації життєвих ускладнень.

Другий етап формувального експерименту був спрямований на розвиток професійно-важливих якостей особистості фахівця і реалізовувався в курсі “Тренінг професійних якостей інспектора прикордонної служби”, основною метою якого було опанування інспектором-початківцем психологічних знань, самопізнання, особистісне зростання та саморозкриття. Основною формою проведення занять зазначеного курсу були практичні заняття з невеликою кількістю лекцій (для забезпечення учасників експерименту необхідними знаннями). В основу практичних занять був покладений тренінг як комплекс спеціальних вправ, у процесі яких формуються й набувають подальшого розвитку певні властивості особисті. Крім того, враховуючи багатоаспектність, різноплановість та часто індивідуальний характер проблем, з якими зустрічаються інспектори при виконанні своїх службових обов’язків, до програми курсу було включене індивідуальне психолого-професійне консультування.

Застосування комплексу психологічних засобів, спрямованих на корекцію й розвиток військово-професійної спрямованості та психологічної підготовленості ІПС до службової діяльності, уможливило підвищення рівня професійної адаптованості інспекторів експериментальної групи (табл. 1).

Таблиця 1

Оцінювання рівнів професійної адаптованості

інспекторів прикордонної служби

№ з/п | Компоненти

професійної адаптації | Рівні

адаптованості | На початку

експерименту | В кінці

експерименту

ЕГ | КГ | ?2р | ЕГ | КГ | ?2р

1 | Службово-функціональна адаптація | Високий– | 0,042 | 0,837 | 5,6– | 9,659 | 0,008

Середній | 11,1 | 19,0 | 61,1 | 19,0

Низький | 88,9 | 81,0 | 33,3 | 81,0

2 | Соціально-психологічна адаптація | Високий– | 1,061 | 0,303 | 14,3– | 6,772 | 0,034

Середній | 44,4 | 33,3 | 61,0 | 47,6

Низький | 55,5 | 66,7 | 16,7 | 52,4

3 | Психофізіологічна адаптація | Високий | 11,1 | 14,2 | 2,081 | 0,353 | 27,8 | 19,1 | 6,121 | 0,047

Середній | 55,6 | 42,8 | 61,1 | 47,6

Низький | 33,3 | 42,8 | 11,1 | 33,3

4 | Професійна адаптація | Середній– | 0,880 | 0,358 | 88,9 | 42,3 | 8,925 | 0,003

Низький | 100 | 100 | 11,1 | 57,7

Результати, наведені в табл. , свідчать про таке: якщо перший зріз не виявив значущих розбіжностей у результатах процентного розподілу інспекторів щодо рівнів професійної адаптованості, то на другому зрізі після проведення спеціальних психологічних заходів впливу ці розбіжності набули вираженого характеру. Іншими словами можна зазначити, що застосування комплексу психологічних засобів, який включав ознайомчі лекції, індивідуальні психологічні консультації та активні методи навчання, сприяло суттєвому підвищенню рівня професійної адаптованості інспекторського складу.

За результатами узагальнення формувального експерименту були розроблені практичні рекомендації психологам органів ОДК щодо психологічного забезпечення процесу професійної адаптації ІПС, які включають пропозиції щодо сутності та методичного інструментарію первинної та поточної психодіагностики, організації психологічної підготовки, заходів психологічного впливу консультативно-корекційного забезпечення адаптаційного процесу інспекторського складу ДПСУ.

ВИСНОВКИ

На підставі теоретико-експериментального дослідження проблеми професійної адаптації інспекторів прикордонної служби можна зробити наступні висновки.

1. Професійна адаптація інспекторів прикордонної служби є складним динамічним процесом оволодіння професією й пристосування до її вимог та умов за рахунок комплексу наявних і постійно поповнюваних знань, умінь та навичок, формування або перебудови структури професійно-важливих якостей, вироблення гнучкої соціально-професійної позиції в системі оперативно-службової діяльності прикордонного відомства в цілому. Обґрунтовано, що її структуру складають три тісно пов’язані, але нерівнозначні за вагою компоненти: службово-функціональний, соціально-психологічний та психофізіологічний.

2. З’ясовано, що результатом процесу професійної адаптації інспектора прикордонної служби є його загальна професійна адаптованість, яка включає три структурні складові: службово-функціональну, соціальну-психологічну та психофізіологічну адаптованість, для оцінки яких можуть бути використані дві групи критеріїв та показників: а) об’єктивні: успішність службової діяльності (показник – експертна оцінка результатів службової діяльності); задоволеність колег та керівництва інспектором як членом колективу (показник – оцінка колективу та керівництва ступеня задоволеності інспектором як членом колективу); б) суб’єктивні: задоволеність діяльністю на посаді інспектора прикордонної служби (показник – самооцінка ступеня задоволеності змістом діяльності, результатами діяльності); задоволеність стосунками з колегами по роботі та керівництвом (показник – самооцінка ступеня задоволеності стосунками з колегами та керівництвом); відсутність тривоги та депресивних реакцій (показники – рівень особистісної тривожності, рівень депресії та суб’єктивна оцінка фізичного самопочуття). Відповідно до завдань дослідження розроблено методику оцінки рівня професійної адаптованості інспектора прикордонної служби.

Виявлено, що процес професійної адаптації інспекторів прикордонної служби потребує удосконалення, що підтверджується результатами вивчення труднощів адаптаційного періоду та успішності професійної адаптації в реальних умовах службової діяльності інспекторського складу Державної прикордонної служби України.

3. Теоретично виявлено та експериментально з’ясовано, що до основних психологічних чинників, які впливають на успішність адаптаційного процесу, належать: а) чинники, пов’язані з реальними умовами процесу підготовки інспекторських кадрів та організаційним професійним середовищем; б) психологічні особливості самого суб’єкта діяльності, а саме, його військово-професійна спрямованість та психологічна підготовленість до служби, причому останні є найбільш вагомими в адаптаційному процесі. Зокрема показано, що особливості розвитку та структури військово-професійної спрямованості, а також психологічної підготовленості військовослужбовців зазначеної категорії зумовлюють успішність їх адаптаційного процесу. Встановлено, що інспектори високого рівня професійної адаптованості характеризуються високим рівнем професійної мотивації, що спрямована на службову діяльність з метою саморозвитку та самовдосконалення й отримання певних матеріальних та соціальних благ; інспектори низького рівня професійної адаптованості характеризуються низьким рівнем професійної мотивації, яка спрямована на отримання матеріальних та соціальних благ й обумовлена мріями, інтересами або попередніми умовами життєдіяльності. Крім того виявлено, що високий рівень професійної адаптації обумовлюється такими психологічними якостями: відкритістю, інтелектом, домінантністю і дипломатичністю, а низький – самостійністю, емоційною нестійкістю, тривожністю, недисциплінованістю, невпевненістю, підозрілістю та непрактичністю.

4. З’ясовано, що комплекс психологічних засобів, який сприятиме удосконаленню процесу професійної адаптації інспекторів прикордонної служби, повинен включати: психологічну просвіту, індивідуально-психологічне консультування та різні форми психологічних тренінгів. Формувальний експеримент, спрямований на реалізацію визначених засобів удосконалення процесу професійної адаптації, виявив їх ефективність, яка підтверджується динамікою зміни в розвитку військово-професійної спрямованості та психологічної підготовленості до службової діяльності в інспекторів експери-ментальної групи та суттєвим підвищення рівня їх професійної адаптованості.

Таким чином, результати дослідження підтвердили правильність висунутої гіпотези про те, що удосконалити процес професійної адаптації інспекторського складу можна за умови комплексного застосування системи психологічних засобів корекції та розвитку військово-професійної спрямованості та психологічної підготовленості прикордонника.

5. За результатами теоретичного та емпіричного вивчення проблеми автором розроблені практичні рекомендації психологам органів охорони державного кордону щодо психологічного забезпечення процесу професійної адаптації інспекторських кадрів Державної прикордонної служби України, які включають пропозиції щодо організації та проведення: 1) первинної та поточної психодіагностики; 2) психологічної підготовки; 3) консультативно-корекційного забезпечення цього процесу.

Перспективами подальшої розробки та дослідження проблеми професійної адаптації інспекторського складу ДПСУ є: дослідження особливостей професійної адаптації цивільних службовців, які обіймають посади інспекторів прикордонної служби; розробка моделей психолого-управлінського консультування керівників органів ДПСУ з проблем управління професійною адаптацією інспекторів прикордонної служби; створення програм підготовки психологів органів охорони державного кордону щодо надання психологічної допомоги керівникам структурних підрозділів з проблем управління професійною адаптацією.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Самохвалов О. Б. Адаптація як специфічне поняття психології // Збірник наукових праць № . Частина ІІ. – Хмельницький: Видавництво Національної академії ДПСУ, 2004. – С. 190–192.

2. Самохвалов О. Б., Гладкова В. М. Психологічна структура службової діяльності інспектора Державної прикордонної служби України // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. Т. VІІ, вип. 2. – К., 2005 – С. 222–228.

3. Самохвалов О. Б. Проблема професійної адаптації інспекторів Державної прикордонної служби України // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № . Психологічні науки: Зб. наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005. – № 5 (29). – С. 219–226.

4. Самохвалов О. Б. Труднощі професійної адаптації молодих інспекторів Державної прикордонної служби України // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2006. – Вип. 11. – Ч. 2. – С. 179–189.

5. Самохвалов О. Б. Стан професійної адаптації інспекторів Державної прикордонної служби України // Право і безпека. – 2006. – Т. 5. – № 2. – С. 171–175.

6. Самохвалов О. Б. Вплив суб’єктивних чинників на успішність професійної адаптації інспекторів Державної прикордонної служби України // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. Т. VІІІ, част. 8. – К., 2006. – С. 250–258.

7. Самохвалов О. Б. Психологічні фактори успішної професійної адаптації інспекторів прикордонної служби // Збірник наукових праць № 36. Частина ІІ. – Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2006. – С. 204–208.

8. Самохвалов О. Б. Психологічні шляхи та засоби вдосконалення процесу професійної адаптації інспекторів прикордонної служби // Збірник наукових праць № 37. Частина ІІ. – Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2006. – С. 30–236.

9. Самохвалов А. Б. Факторы профессиональной адаптации инспекторов пограничной службы Украины // Акмеология 2005. Методологические и методические проблемы / Под ред. Н. В. Кузьминой, Л. И. Дубровиной. – СПб.: Изд-во ЦСИ, 2005. – С. 213–216.

10. Самохвалов О. Б. Акмеологічні особливості професійної адаптації інспекторів Державної прикордонної служби України // Акмеологія – наука ХХІ століття: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції / Ред. колегія: З. Ф. Сіверс та ін. – К.: КМПУ 0імені Б. Д. Грінченка, 2005. С. 207–209.

11. Самохвалов О. Структура професійної адаптації інспектора Державної прикордонної служби України // Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: Тези доповідей ІІІ міжнародної науково-практичної конференції. – Хмельницький: ХНУ, 2005.