ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Михайлова Олена Сергіївна

УДК 338.432:631.115.8(477.53)

Організаційно-економічні та соціальні передумови формування ТА розвитку кооперативів

08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України

Наукові керівники: доктор економічних наук, професор,

Бакай Станіслав Степанович

доктор економічних наук,

професор, член-кореспондент УААН

Амбросов Володимир Якович,

Національний науковий центр“

Інститут аграрної економіки” УААН,

головний науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

старший науковий співробітник,

Канінський Петро Казимирович,

Національний науковий центр“

Інститут аграрної економіки” УААН,

завідувач відділу спеціалізації та

координаційно-інформаційної роботи

кандидат економічних наук, доцент,

Вініченко Ігор Іванович

Дніпропетровський державний аграрний університет,

професор кафедри економічної теорії та

економіки сільського господарства

Захист відбудеться 11 січня 2008 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ-27, вул.Ворошилова, 25, ауд. 342.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ-27, вул. Ворошилова, 25

Автореферат розісланий 10 грудня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Миронова Р.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В підвищенні конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств і забезпеченні їх подальшого ефективного розвитку особливе місце займає кооперація, яка поєднує в собі особисті, колективні і суспільні інтереси, створює реальні передумови для більш ефективного розвитку економіки. В умовах обмеженості фінансових ресурсів кооперативи є дієвим заходом по стабілізації економіки та підвищенню ефективності функціонування АПК. Кооперування здатне забезпечити координацію діяльності різних його сфер в єдину економічну систему, упорядкувати виробничі зв’язки і фінансові взаємини, підвищити пріоритети виробників сільськогосподарської продукції та вирівняти розподіл прибутків в агропромисловій галузі.

Питання функціонування і розвитку кооперативів завжди привертали увагу дослідників. Серед зарубіжних вчених теоретиками та практиками кооперативного руху можна виділити: Р.Оуена, Дж.Расела, Ш.Фур’є, А.К.Сен-Сімона, П.Прудона, Є.Пуасона, Б.Лаверна, Є.Якоба, Ф.Райфайзена. Також серед вітчизняних вчених-кооператорів чільне місце посідають М.І.Туган-Баранівський, О.Герцен, Ш.Жид, О.В.Чаянов, К.А.Пажитнов, О.М.Анциферов, П.Височанський, М.Д.Токаревський, С.А.Маслов. На початку 90-х років 20 ст. активізувалися дослідження присвячені проблемам розвитку і функціонуванню кооперативів в АПК. Цій темі присвяченні наукові праці сучасних вчених-економістів, серед яких: В.Г.Андрійчук, В.Я.Амбросов, С.С.Бакай, І.І.Вініченко, В.В.Гончаренко, В.Ф.Горбонос, О.Д.Гудзинський, В.В.Зіновчук, П.К.Канінський, О.В.Крисальний, І.І.Лукінов, П.М.Макаренко, М.Й.Малік, Т.Г.Маренич, В.І.Месель-Веселяк, Л.В.Молдаван, О.М.Онищенко, А.О.Пантелеймоненко, П.Т.Саблук, М.І.Хорунжий, І.І.Червен, Г.В.Черевко та інші.

Проте цілий ряд проблем, пов’язаних з кооперативами все ж залишається невирішеним. Потребує розробки методичні підходи до об’єктивної оцінки ефективності кооперативних формувань, побудова економічних відносин, включаючи в середині самих кооперативів. Необхідно розглянути питання “неприбутковості” при застосуванні, з точки зору податкового законодавства, до обслуговуючих кооперативів. Не повно дослідженні питання соціальних аспектів в розвитку кооперативів. Має місце недостатня популяризація кооперативного руху в сільському господарстві, залишається невирішене питання закріплення землі і майна за внутрішньогосподарськими підрозділами.

Актуальність проблеми, недостатнє її дослідження й висвітлення в економічній літературі, теоретичне та практичне значення зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження входить до плану науково-дослідної роботи з питань проблем трансформації економіки АПК в ринкових умовах господарювання. Тема дослідження складова плану науково-дослідних робіт кафедри організації виробництва і підприємництва Полтавської державної аграрної академії, яка є складовою програми “Організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств АПК” (номер державної реєстрації 0104U002550).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування наукових і практичних рекомендацій щодо подальшого формування та підвищення ефективності функціонування виробничих та обслуговуючих кооперативів в агропромисловому комплексі регіону.

В роботі розглядались і вирішувались наступні завдання:

- вивчення і узагальнення організаційно економічних аспектів функціонування та розвитку кооперативів в історичному плані, розгляд передумови їх створення, проведення аналізу ретроспективи та сучасного стану розвитку кооперації та інтеграції в АПК регіону;

- визначення класифікації кооперативів у відповідності з науковими поглядами дослідників та виявлення динаміки їх розвитку в системі виробничих відносин;

- обґрунтування системи розвитку виробничих та обслуговуючих кооперативів з урахуванням ефективності функціонування великотоварних та фермерських господарств регіону;

- обґрунтування раціонального складу, розмірів та територіального розміщення кооперативів, заходів щодо їх спеціалізації, більш повного використання ресурсного потенціалу;

- визначення комплексу заходів щодо створення необхідного середовища для ефективного функціонування кооперативних формувань;

- обґрунтування напрямів удосконалення економічних відносин в обслуговуючих кооперативах, їх економічних, організаційних та соціальних взаємовідносин за різними видами діяльності.

Предмет дисертаційного дослідження. Сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів в умовах створення та функціонування сільськогосподарських виробничих і обслуговуючих кооперативів.

Об’єкт дослідження. Процеси організаційно-економічного і соціального розвитку обслуговуючих і виробничих кооперативів Полтавської області.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дисертації були праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, спеціалістів – аграрників, рекомендації науково-дослідних установ по даній темі.

Для реалізації завдання поставленого в роботі, застосовувались системні підходи до розкриття механізму функціонування діяльності сільськогосподарських кооперативів та фермерських господарств. При вирішенні окремих завдань застосовувались спеціальні методи, зокрема: аналізу і синтезу (деталізація об'єкта дослідження внаслідок розчленування його на окремі складові); абстрактно-логічний (для узагальнення сутності та змісту системи обслуговуючих кооперативів і формулювання висновків); порівняння (для зіставлення фактичних даних звітного року з даними за попередні роки); рядів динаміки (для характеристика зміни у часі показників досліджуваного питання); графічний (наочне зображення динаміки показників); монографічний (при вивчення та описання розвитку діяльності окремих форм господарювання); групування (встановлення кількості фермерських господарств та кооперативів за обсягом діяльності); кореляційно-регресійний аналіз з використанням прикладних комп’ютерних програм статистичної обробки інформації (визначення впливу факторних показників на результативні); анкетування (соціометричні опитуваннях щодо перспектив розвитку обслуговуючих кооперативів); розрахунково-конструктивний (оцінка ефективності діяльності кооперативу).

Інформаційною базою дослідження є Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, наукова та періодична література, статистичні данні управління статистики Полтавської області, звітність обласного управління сільського господарства, звітність фермерських господарств та кооперативів, авторські спостереження та анкетні опитування.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дослідження полягає в теоретико-методичному обґрунтуванні та вирішенні комплексу питань, пов’язаних з функціонуванням кооперативу як засобу раціонального і ефективного використання матеріальних і трудових ресурсів. Сутність наукової новизни дисертаційного дослідження полягає в наступному:

удосконалено:

- розподіл в сільськогосподарському обслуговуючому переробно-збутовому кооперативі економічного результату шляхом розрахунку різних варіантів кооперативних виплат, через врахування економічної участі кожного члена не за обсягом сировини, а за кінцевим результатом діяльності кооперативу;

- поняття “неприбутковості” кооперативу, як основної економічної ознаки сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, яка полягає в тому, що кооператив є продовженням діяльності членів, з точки зору його оподаткування необхідно трактувати як “інтеграційний прибуток”, що не підлягає оподаткуванню;

- внутрішньо кооперативні економічні відносини на рівні первинних підрозділів, коли на відміну від існуючого порядку, пай в вартісному виразі та земля в натурі закріплені за працівниками підрозділу на принципах спільного використання власних та орендованих засобів виробництва.

набуло подальшого розвитку:

- оцінка ефективності функціонування сільськогосподарських кооперативів в регіоні, через порівняння їх діяльності з іншими формами господарювання, та формування основних економічних показників під дією фактора кооперації;

- опрацювання організаційної схеми та економічних взаємовідносин в організації постачальницького обслуговуючого кооперативу за територіально-галузевим принципом, який передбачає вертикально-горизонтальну координацію кооперативної діяльності на регіональному рівні;

- узагальнення теоретичних аспектів класифікації кооперативів за встановленими організаційними, економічними та соціальними ознаками;

- обґрунтування членства в кооперативі за рахунок розширення асоційованого членства фізичних чи юридичних осіб при співробітництві обслуговуючих кооперативів з переробними та збутовими підприємствами;

- методичні підходи в оцінці роботи обслуговуючого машинно-технологічного кооперативу, з врахуванням впливу обсягу механізованих робіт та потужності техніки.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення розроблені дисертантом та пропозиції щодо створення та підвищення ефективності функціонування обслуговуючих кооперативів прийняті Головним управлінням сільського господарства і продовольства Полтавської облдержадміністрації до впровадження в практику господарств (довідка №01.16/247 від 5 липня 2007 р.). Запропоновані автором рекомендації фермерам Глобинського району прийняті Глобинською районною асоціацією фермерів та приватних землевласників, для впровадження в практику розроблено рекомендації щодо перспектив розвитку фермерських господарств у напряму побудови високоефективного виробництва сільськогосподарської продукції за рахунок кооперування в сільськогосподарські збутові, постачальницькі, переробні та машинно-технологічні кооперативи (довідка № 7 від 17.08.2006 р.). Розроблений автором проект по відновленню діяльності кооперативу “Глобинський ПУЛ”, що передбачає створення на матеріально-технічній базі переробно-збутового кооперативу, розглянутий на засіданні кооперативу та рекомендований до впровадження (довідка № 7 від 25.07.2005 р.) Перелічені вище практичні розробки представляють інтерес і для інших регіонів України.

Основні теоретичні, методичні і практичні результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Полтавської державної аграрної академії при викладанні дисципліни “Організація виробництва”, “Основи кооперації” та “Аграрна кооперація” (довідка № 8-01-538 від 5 липня 2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Основні положення, висновки та пропозиції дослідження сформульовані та обґрунтовані автором особисто в наукових працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, наукові результати та практичні розробки дисертації доповідались та обговорювались на наступних науково-практичних конференціях: міжнародних – “Формування конкурентноздатності підприємств АПК в умовах ринкової трансформації економіки” (м. Полтава, 2004 р.); “Роль інформаційних технологій у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств”(м. Полтава, 2006 р.); „Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва”(м. Харків, 2006 р); “Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора” (м. Харків 2004 р.); “Ринкова трансформація економіки пост соціалістичних країн” (м. Харків, 2005 р.); “Стратегічна реструктуризація регіональної економіки та соціальної сфери” (м. Вінниця, 2006 р.); “Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства” (м. Харків, 2007 р.); регіональних – у Полтавській державній аграрній академії (2004, 2005, 2006, 2007 рр.)

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць, з яких 4 у фахових виданнях (1,1 д.а.).

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний її обсяг становить 234 сторінки комп’ютерного тексту. Вона містить 64 таблиці, 18 рисунків і 8 додатків. Список використаних джерел включає 193 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ роботи

У першому розділі - “Теоретичні основи кооперації і кооперативів та основні напрями їх розвитку” - розглянуто вплив економічних, соціальних та організаційних факторів на діяльність кооперативів. Основним завданням є виявлення суттєвого впливу на економіку країни кооперативних структур, як процесу, що дає змогу активізувати первинні рівні аграрного сектору.

На основі проведеного дослідження виявлено рівень впливу кооперативної діяльності в зарубіжних країнах та проаналізовано основні види діяльності які найбільш сприятливі для кооперування. В основу діяльності кооперативів покладено принцип зменшення витрат своїх членів, а не отримання прибутку, це є унікальною ознакою. Це дає можливість стверджувати, що кооператив є специфічною організаційною формою, яка містить в собі переваги саме для організації таких структур в сільськогосподарському виробництві.

Як показує досвід і дослідження багатьох науковців, в сільськогосподарському виробництві, однаково ефективно мають можливість господарювати, як малі підприємства, так і великі. Але більш ефективно використовувати ресурсний потенціал (землі, праця, капітал та підприємницька здатність) можливо лише в великотоварних господарствах, тому створення “штучних” обсягів діяльності за допомогою кооперації при цьому залишаючись приватним власником найбільш відповідає соціальній складовій національного товаровиробника.

При аналізі генезису розвитку кооперативів встановлено, що економічна природа кооперації формувалась під впливом ряду чинників, як то соціальні, політичні, ідеологічні та ін. Дослідження показало, що розвиток кооперативної теорії відбувався чотирма основними течіями:

1.

2.

3.

4.

Ці особливості перш за все полягали в тому що в історично - економічному розвитку теорії кооперативного руху існували напрямки, кожен з яких, як соціальне спрямування, виникав на основі соціальної ідеї і визначався певним складом її авторів, котрі мріяли, спираючись на кооперативні товариства як форму організації господарства, побудувати нову систему відносин.

Таблиця 1

Основні напрями розвитку кооперації |

Напрями розвитку

Утопічно - соціалістичний | Ринково-економічний | Буржуазний | Пролетарсько-марксиський

Представники | Р.Оуєн, П.Ж. Прудон, Сен-Сімон, Ш.Фур’є, О.І. Герцен, Ш.Жид,

В.П.Бєлінський | О.В.Чаянов,

М.І. Туган-Барановський, К.А.Пажитнов,

С.Л. Маслоу,

Е. Якоб | А.Н. Анциферов, Г.Шульце, Ф.Райфайзен | К.Маркс, Ф.Енгельс, В.І.Ленін

Основне твердження | Земля, і капітал в усіх видах колективне. Власність на основі сільської общини | Сільськогосподарський кооператив є доповненням до самостійного селянського господарства, обслуговує його і без такого господарства не має сенсу | Кооператив, це колективна праця, об’єднана на основі економічної і духовної взаємодопомоги | Кооперативна система, це засіб повалення буржуазії, та будівництво нового ладу

Основні види кооперації | Виробничий кооператив, асоціація робітників | Обслуговуючий кооператив | Кредитні, збутово-переробні кооперативи | Одержавлення всіх засобів виробництва, колективна форма господарювання

Кінцева мета кооператив-вного руху | Будівництво соціалістичного суспільства | Нова суспільно-господарська організація на основі взаємодопомоги | Запобігання соціальних суперечностей та революційних вибухів | Засіб будівництва єдиної світової економічної системи, на основі державної власності

Найбільш прогресивними на нашу точку зору є дослідження в області кооперації: О.В.Чаянова, М.І.Туган-Барановського, К.А.Пажитнова, С.Л.Маслоу, Е.Якоба. В основі даних теорій полягає твердження про сучасну потребу в функціях кооперації, як продовження діяльності господарств членів кооперації та забезпечення їх найбільш ефективного господарювання.

Аналіз порівняння характеристик різних форм кооперації показав, що найбільш перспективними для створення в сучасних ринкових умовах кооперативів слід віднести: виробничі; обслуговуючі: забезпечення засобами виробництва та технікою, реалізація та переробка продукції, спільне користування засобами виробництва, консультації, спільне зберігання продукції.

Кооперативна інтеграції не призводить до знеособлення приватного товаровиробника і тому не дискримінує його як власника. Вони залишаються повноцінними господарями засобів виробництва, виробленої продукції, отриманих коштів, інших результатів своєї праці.

У другому розділі - “Обґрунтування виробничих структур на принципах кооперації” - проведено оцінку економічної ефективності різних форм господарювання в Полтавській області.

Показники ефективності виробництва сільськогосподарських підприємств Полтавської області подано в таблиці 2. Аналіз даних таблиці показав, що найбільшу частину – 58% від загальної кількості організаційно-правових структур області, займають господарські товариства, потім приватні підприємства – 27,5% і на третьому місці виробничі кооперативи – 7,2%. Найменша кількість державних підприємств – 3,%. В Полтавській області в середньому за 2004-2006 роки функціонує 31 виробничий кооператив або 7,1% до загальної чисельності підприємств.

Вартість активів в розрахунку на 100 га сільгоспугідь становить 386,1 тис.грн., що було в 1,5 рази вище ніж у реформованих підприємств в цілому по області. Найбільше грошової виручки з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь припадає на господарські товариства – 193,7 тис. грн., а найменша на інші підприємства. В цих же господарства найвища собівартість 1 ц вирощування зерна.

Найнижча собівартість спостерігається в виробничих кооперативах. При цьому в виробничих кооперативах одним з найбільших в структурі собівартості є показник оплати праці – 16,2%.

З проаналізованих форм господарювання серед виробничих кооперативів найменше всього збиткових. За рівнем рентабельності сільськогосподарської продукції найбільший показник 7,6% у приватних підприємств, на другому місці виробничі кооперативи та господарські товариства – 4,7%.

Необхідно відмітити, що на виробничі кооперативи припадає найбільший показник по області доплат і дотацій в розрахунку на 1 господарство та на 1 га сільськогосподарських угідь, що є наслідком збереження кооперативами раціональної галузевої структури, посівних площ і сівозміни. Як бачимо виробничі кооперативи по економічним показникам діяльності займають достатньо стабільну позицію і мають перспективи суттєвого підвищення ефективності роботи, зберегли матеріально технічну базу та більшість земельних угідь.

Але одночасно можливо побачити ситуацію коли на рівні одного району функціонують декілька кооперативів з різними економічними показниками, з високим рівнем рентабельності СВК “Батьківщина” та СВК “Промінь” Котелевського району.

Таблиця 2

Ефективність виробництва в аграрних підприємствах Полтавської області в середньому за 2004-2006 роки

Показники |

Державні підпри-ємства | Виробничі коопера-тиви | Господ-дарські товарис-тва | Приватні підприємства | Інші | Всього

Кількість господарств | 13 | 31 | 251 | 119 | 19 | 434

Частка підприємств, % | 3,02 | 7,15 | 58,04 | 27,49 | 4,31 | 100

Припадає на 1 господарство:

- с.- г. угідь, га | 3646,2 | 2741,07 | 2515,3 | 2087,7 | 1154,5 | 2389,2

- середньорічна чисельність працюючих, чол. | 195,33 | 163,57 | 126,83 | 97,33 | 46,73 | 119,77

Вартість активів на 100 га с.-г. угідь, тис. грн. | 575,8 | 386,14 | 243,81 | 189,65 | 138,17 | 255,74

Одержано в розрахунку на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.:

- грошової виручки | 113,94 | 135,92 | 193,71 | 136,94 | 133,38 | 170,46

- чистого прибутку | -5,93 | 7,60 | 14,78 | 12,66 | 0,12 | 12,41

Трудомісткість 1 ц, люд.-год.:

- зерна | 0,97 | 0,73 | 1,03 | 1,17 | 1,43 | 1,07

- цукрових буряків | 0,97 | 0,57 | 0,57 | 0,83 | 0,57 | 0,63

- соняшника | 3,43 | 1,93 | 2,20 | 2,70 | 2,13 | 2,33

- молока | 7,97 | 8,03 | 7,93 | 7,97 | 6,10 | 7,93

- приросту живої маси ВРХ | 86,9 | 64,17 | 67,70 | 56,6 | 59,87 | 65,10

- приросту живої маси свиней | 80,87 | 95,07 | 90,30 | 111,73 | 126,30 | 95,20

Собівартість 1 ц, грн.:

- зерна | 40,91 | 35,20 | 38,72 | 37,73 | 44,56 | 38,42

- цукрових буряків | 16,91 | 15,21 | 16,68 | 15,76 | 16,12 | 16,31

- соняшника | 89,84 | 70,41 | 78,74 | 76,37 | 86,87 | 77,95

- молока | 82,09 | 82,67 | 87,66 | 82,48 | 82,32 | 85,60

- живої маси ВРХ | 828,21 | 653,99 | 678,72 | 621,11 | 683,53 | 665,88

- живої маси свиней | 1065,9 | 1001,19 | 926,66 | 1015,02 | 997,58 | 937,24

Середньорічна оплата праці 1 працівника, тис. грн. | 4,18 | 4,25 | 4,49 | 3,97 | 5,23 | 4,34

Оплата праці в собівартості продукції, % | 17,73 | 16,17 | 13,27 | 14,08 | 10,36 | 13,88

Питома вага прибуткових підприємств, % | 58,69 | 78,53 | 66,10 | 67,68 | 53,74 | 66,23

Рентабельність усієї продукції, % | -6,83 | 2,80 | 5,90 | 7,47 | -0,53 | 5,40

Доплати і дотації з розрахунку на 1 господарство, тис. грн. | 132,63 | 239,85 | 161,32 | 119,55 | 54,50 | 150,19

Доплата і дотації з розрахунку на 1 га с.-г. угідь, грн. | 36,61 | 87,19 | 63,60 | 57,04 | 47,05 | 62,36

З метою виявлення більш детального впливу цих факторів на ефективність функціонування в сучасних кооперативів, було проведено експедиційне обстеження сільськогосподарських виробничих кооперативів Полтавської області.

Таблиця 3

Аналіз показників діяльності СВК "Батьківщина" Котелевського

району та “Івановеселище” Глобинського району Полтавської області

Показники | СВК"Батьківщина"

Котелевського району | СВК “Івановеселище” Глобинського району

2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006

Поголів’я тварин на 100 га с.-г. угідь, ум. гол. | 68,2 | 62,2 | 65,1 | 56,8 | 41,4 | 38,1 | 42 | 23

Чистий прибуток, на100 га с.-г. угідь, тис. грн. | 31,87 | 41,49 | 71,6 | 72,6 | 7,1 | 10,04 | 8,09 | 1,64

в т.ч. рослинництво | 41,2 | 25,83 | 24,34 | 35,64 | 6,24 | 5,11 | -1,26 | 2,89

в т.ч. тваринництво | 31,09 | 52,59 | 50,28 | 24,04 | 0,56 | 4,93 | 8,2 | -1,8

Рівень рентабельності зернових, % | 93,8 | 78,3 | 43,1 | 33,3 | 21,9 | 6,5 | 89,9 | 27

Рівень рентабельності цукрових буряків, % | 21,3 | 2,4 | 50,7 | 31,0 | х | х | 109 | х

Рівень рентабельності соняшнику, % | 89 | 18,7 | 51,2 | 46,7 | 114,8 | 140,4 | 146,7 | 38

Виручка на 100 га с.-г. угідь, тис. грн. | 239,1 | 245,0 | 256 | 332 | 63,3 | 80,2 | 104 | 71

- зернових | 16,14 | 22,21 | 23,6 | 37,59 | 23,82 | 32,52 | 33,2 | 43

- цукрових буряків | 11,65 | 12,50 | 14,1 | 15,77 | х | 17,2 | 15,2 | х

- соняшнику | 40,47 | 111,2 | 125,6 | 62,17 | 33,49 | 36,34 | 29,4 | 67,2

Урожайність, ц/га

- зернових | 45,5 | 55,5 | 51,2 | 38,9 | 28,4 | 22,1 | 27,3 | 16,2

- цукрових буряків | 224 | 226 | 272 | 261 | х | 44,6 | 238 | х

- соняшнику | 21,2 | 22,7 | 25,5 | 25,3 | 15,1 | 6,7 | 9,75 | 11,3

Високі економічні показники по СВК “Батьківщина”, досягаються за рахунок того що урожайність сільськогосподарських культур та продуктивність тваринництва вдвічі вище, ніж в СВК “Івановеселище”. Експедиційне обстеження показало, що в "Батьківщині" стабільність спостерігається на протязі багатьох років. Використовується госпрозрахунок, система стимулювання, чіткий облік і контроль за веденням діяльності всіх галузей, внаслідок цього господарство рентабельне, отримано прибутку в розрахунку на 100 га в розмірі 72,6 тис. грн. Як бачимо сільськогосподарські виробничі кооперативи можуть достатньо успішно працювати в ринкових умовах і бути конкурентоспроможними.

У третьому розділі - “Розвиток обслуговуючих кооперативів і механізм регулювання їх діяльності” - проведено аналіз діяльності обслуговуючих кооперативів та розроблено моделі по підвищенню продуктивності даної форми господарювання.

Аналіз показав, що більшість обслуговуючих кооперативів сконцентрована у семи областях: Івано-Франківській – 158 (14%), Хмельницькій – 81 (7,2%), Житомирській – 79 (7,0%), Київській – 65 (5,8%), Донецькій – 58 (5,1%), Запорізькій та Закарпатській – по 54 (4,8%).

Найменша кількість формувань кооперативного типу в таких областях: Сумській – 10 (0,9%), Луганській 13 (1,2%), Чернігівській – 15 (1,3%), Кіровоградській – 19 (1,7%). Із загальної кількості обслуговуючих кооперативів на заготівельно-збутові припадає лише 14,4% і значно більше на багатофункціональні (39,6%). Вважаємо, що дана тенденція є негативною, оскільки у багатофункціональних кооперативах витрати на послуги значно вищі, ніж у тих, що спеціалізуються на наданні одного-двох видів послуг, за рахунок низької кількості учасників кооперації та різних потреб.

Набули поки що обмеженого поширення переробні (6,4%), постачальницькі (1,7%) кооперативи, кооперативні машинно-технологічні станції. Агроторгові доми як маркетингові кооперативи функціонують в Київській (18), Житомирській (16) та Дніпропетровській (10), а у всіх інших областях їх створено лише кілька, або взагалі немає.

Разом із тим недостатній розвиток кооперації в аграрній сфері більшості регіонів свідчить, що сільськогосподарські товаровиробники не використовують наявних можливостей для реалізації їх індивідуальних інтересів через спільні дії. Автором вдосконалений алгоритм заснування кооперативів, якій полегшить роботу ініціативних груп. Як показує аналіз, більшість кооперативів ліквідовують навіть в процесі заснування. Це пов’язано з тим що сільськогосподарські товаровиробники не враховують фактори зовнішнього середовища.

Практика сучасного податкового механізму не визнає існування неприбуткових організацій, а саме реєстрацію кооперативів з даною характеристикою. Аналізуючи дані організаційні структури можна вважати що їхній прибуток теоретично відсутній, а є економічний результат. А якщо кооператив займається не тільки збутовою і постачальницькою діяльністю, а і переробкою власної сировини на готову продукцію та займається її реалізацією то отримані кошти вважають фінансовим результатом, що підлягає оподаткуванню і це суттєво стримує реєстрацію таких кооперативів. Але ж додатковий прибуток отриманий від реалізації не сировини, наприклад зерна, а від реалізації борошна чи крупи є просто продовженням діяльності членів кооперативу. І є спільне використання матеріально-технічних ресурсів та інтеграція при спільних інтересах. Тому ми пропонуємо результат від діяльності кооперативу називати - “інтеграційним прибутком”, який не підлягає оподаткуванню як звичайний прибуток, а як прибуток створений на основі спільної діяльності, тобто кооперації.

Аналізуючи залежність організаційних форм від соціального капіталу, можна визначити що дефіцит соціального капіталу на підприємствах із соціально залежними організаційно-правовими формами призведе до ускладнень у процесі управління.

Для аналізу ставлення сільськогосподарських товаровиробників до обслуговуючої кооперації, нами було проведено анкетування. Було виявлено, що найбільш привабливим видом діяльності є постачання засобів виробництва (мінеральні добрива, ПММ, насіння, запчастини) та спільний збут продукції. На основі проведеного анкетування було розроблено модель функціонування кооперативу: переробного сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу.

Таблиця 4

Економічний розрахунок формування та розподілу прибутку

СОК “Глобинський ПУЛ”

Показники | Всього по коопера-тиву | Фермерські господарства

“Світлана” | “Вікторія” | “Лан” | “Тетяна” | “Альтарес” | “Обрій”

Вартість сировини, грн. | 350076 | 12880 | 74250 | 112512 | 48300 | 56534 | 45600

Реалізовано продукції, грн. | 549954 | 24600 | 117975 | 166662 | 87825 | 86292 | 66600

Витрати, грн. | 29088 | 1274 | 6286 | 8803,76 | 4692,8 | 4530,96 | 3500

Економічний результат, грн. | 170790 | 10446 | 37439 | 45346,24 | 34832,2 | 25227,04 | 17500

Резервний фонд(10%) | 17079 | 1044,6 | 3743,9 | 4534,6 | 3483,2 | 2522,7 | 1750

Нарахування на паї (20%) | 34158 | 2089,2 | 7487,8 | 9069,25 | 6966,4 | 5045,4 | 3500

% в економічній діяльності кооперативу | 100 | 3,62 | 21,17 | 32,31 | 13,59 | 16,20 | 13,12

Кооперативні виплати (1-варіант) | 119553 | 5256 | 25644 | 36225 | 19093 | 18758 | 14478

Кооперативні виплати (2-варіант) | 119553 | 7312 | 26207 | 31742 | 24383 | 17659 | 12250

Економічний результат в кооперативі розрахуємо за наступного виразу:

, (1)

де -ціна реалізації j-тої продукції по і-той ціні;

- вартість сировини j-тої продукції по середнім реалізаційним цінам;

і – витрати на переробку.

Кооперативні виплати розрахуємо за першої моделі (1)

, (2)

де Ек- загальний економічний ефект від діяльності по кооперативу;

- ціна реалізації готової продукції кожного з членів кооперативу.

Кооперативні виплати при другій моделі (2)

, (3)

де - економічний ефект від діяльності в кооперативі індивідуально по

кожному з членів.

, (4)

де Sf – вартість сировини по середнім реалізаційним цінам переданої в

кооператив;

V – витрати на переробку сировини;

N- норма прибутку.

Використання двох різних методів розрахунку кооперативних виплат полягає в тому, що перший варіант найбільш відповідає кооперативу з однорідною продукцією та наближено однаковими обсягами діяльності членів. Другий варіант найбільш ефективніше використовувати в кооперативах з різноманітнішим асортиментом сировини та різними обсягами роботи членів кооперативу.

За рахунок роботи на рівні району дворівневого постачальницького обслуговуючого кооперативу прогнозовано зменшення витрат на засоби виробництва. За рахунок такої схеми вартість палива може бути здешевлена на 15,05 грн/га, вартість мінеральних добрив на 2,68 грн/га, вартість гербіцидів на 5,28 грн/га. Загальне здешевлення витрат на 1 га становить 23,01 грн. В середньому на одне господарство 1800 грн. економії. Вартість послуг становить 18,93 грн/т.

Відсутність власної зернозбиральної техніки примушує господарства наймати її у сторонніх організацій, що призводить до збільшення витрат, пов’язаних виробництвом з продукції рослинництва. В основу розрахунків, ми поклали порівняння витрат. Виходячи із структури посівних площ господарства та агротехнічних строків розрахуємо витрати на роботу зернозбиральних комбайнів в таблиці 5.

Розрахунок показав, що середні витрати на 1 гектар зібраної площі коливається від 250,89 до 258,48 грн. Це попередня ціна оплати за виконані послуги кооперативу для його власників. Однак, виходячи із суті ціноутворення, в кооперативі важливо передбачити досить велику страхову надбавку, щоб перекрити непередбачені витрати кооперативу і досить низьку, щоб ціна залишалася привабливою для сільськогосподарських виробників. Остаточна ціна за гектар зібраної площі включає в себе попередню ціну і надбавку до ціни. Надбавку до ціни рекомендуємо прийняти у розмірі 20% від попередньої. Тоді остаточна ціна за 1 гектар наданих механізованих послуг сільськогосподарським товаровиробникам становитиме від 301,068 до 310,176 грн.

Таблиця 5

Розрахунок експлуатаційних затрат на зернозбиральну техніку при різних варіантах техніки та структури посівних площ

Показники | Варіант 1 | Варіант 2 | Варіант 3 | Варіант 4 | Варіант 5

Зернозбиральні комбайни “Джон-Дір-9500” і

КЗС-9-1-01 “Славутич” | Два зернозбиральних комбайна “Джон-Дір-9500” | Два зернозбиральних комбайн КЗС-9-1-01 “Славутич” | Зернозбиральний комбайн “Джон-Дір-9500” | Зернозбиральний комбайн КЗС-9-1-01 “Славутич”

Площі збирання всього, га | 1964 | 2334 | 1600 | 1152 | 796

- ранні зернові, га | 1134 | 1422 | 900 | 672 | 490

- пізні зернові, га | 830 | 912 | 700 | 480 | 306

Всього витрат, грн. | 507665 | 593115 | 401423 | 295615 | 200540

Середні витрати на

1 га, грн. | 258,48 | 254,12 | 250,89 | 256,61 | 251,94

Всього нормо-годин | 980 | 1120 | 840 | 560 | 420

Всього виплат по кредиту або лізингу, грн. | 858420 | 1425000 | 291840 | 712500 | 145920

Припадає до сплати боргу на 1 га, грн. | 437,08 | 610,5 | 182,4 | 618,49 | 183,3

Всього припадає до сплати на 1 га, грн. | 695,56 | 864,7 | 433,29 | 875,1 | 435,3

Всього до сплати враховуючи страхову надбавку на 1 га, грн. | 747,28 | 915,48 | 483,47 | 926,42 | 485,65

Оскільки послуги надаватимуться на певній території, то витрати на використання техніки будуть зростати у зв’язку з непродуктивними переїздами до місця виконання робіт. Ці витрати будуть зростати пропорційно віддаленості місця виконання роботи. Використовуючи нормативи витрат пального, оплати праці, амортизаційні відрахування та інші, визначено, що витрати на один кілометр холостих переїздів становлять 8,71 грн.

Для визначення критичної відстані, на яку може надавати механізовані послуги кооператив, використаємо графічно-математичний метод. Ми визначили, що найбільш перспективним варіантом створення кооперативу є придбання двох зернозбиральних комбайнів КЗС-9-1-01 “Славутич” по лізинговій програмі. Використавши вихідні дані, графічним методом одержимо точку перетину прямої, суми собівартості 1 км, і витрат на переїзди, з лінією прямою вартості послуги кооперативу.

Найбільш економічно доцільним є третій варіант, де гранична відстань становить 5,7 км і охоплює площу в 2040 га, що перевищує необхідну площу на 400 га і дає можливість зменшення страхової надбавки. Розрахунки показали, що при даній моделі кооперативу витрати при зборі врожаю технікою кооперативу складають 301,07 грн/га, а при наймі 477,9 грн/га. Це зменшує витрати фермерських господарств на 176,83 грн/га.

Отже, в процесі дослідження було встановлено, що вдосконалення економічних взаємовідносин в регіоні серед фермерських господарств вимагає реалізації заходів направлених на оптимальне налагодження відносин між членами кооперації, вдосконалення управління та організаційної структури виробництва, уточнення розподілу прибутку, маркетингової та зовнішньоекономічної діяльності.

Висновки

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та запропоноване рішення наукової задачі, що полягає в удосконаленні передумов організаційно-економічного та соціального розвитку кооперативів в сучасних ринкових умовах, яка базується на принципах неприбутковості, взаємодопомоги та більш раціонального використання виробничих ресурсів.

1. Кооперативна діяльність є ознакою розвинутих країн через яку досягається міцний зв’язок сільськогосподарських товаровиробників і споживачів продукції. Рівень реалізації продукції через кооператив тут спостерігається 60%, а в окремих країнах 80-90%.

Основні ознаки кооперативів - соціальні, економічні, організаційні базуються на добровільності, демократичності, справедливості і сприяють розвитку самореалізації та колективному захисту, поєднуючи особисті, колективні і суспільні інтереси. Сьогодні дві третини європейського сукупного товарообігу сільськогосподарської продукції забезпечують кооперативи.

Кооперація в Україні повинна сформувати товарний ринок, розвинути грошовий ринок через створення кредитних спілок, підтримати фермерство, відновити соціальну інфраструктуру на місцях.

2. Створення сільськогосподарських кооперативів є найдоцільнішим у процесі формування сучасних підприємств. Світовий досвід свідчить, що в сільському господарстві доцільно створити "каскад" кооперативів: виробничих, сервісних, збутових, маркетингових. Розвиток кооперативної системи повинен обов’язково доповнюватися зміцненням фінансового обслуговування за рахунок створенням фінансово-кредитних кооперативів.

3. Дослідження показали, що формування виробничих структур на принципах кооперації є доцільним, сприяє стабілізації та підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва. В умовах Полтавської області є своєчасним:

- створення виробничих сільськогосподарських кооперативів як самостійних госпрозрахункових структур;

- створення на принципах кооперації економічно самостійних внутрішньогосподарських підрозділів без обов’язкової організації відповідних структур;

- розвиток міжгалузевої кооперації з участю сільськогосподарських, переробних, агротехсервісних підприємств;

- розвиток міжгосподарської кооперації з долевою участю сільгосппідприємств при виробництві продукції тваринництва і птахівництва, комбікормів, продукції садівництва і овочівництва, агротехсервісному, будівельному, транспортному, санітарно-ветеринарному обслуговуванню.

4. У Полтавському регіоні функціонує 31 виробничий кооператив або 7,1% від загальної чисельності підприємств. В середньому за 2004-2006рр. вартість активів в розрахунку на 100 га сільгоспугідь становить 386,1 тис. грн., що в 1,5 рази вище, чим в середньому по області. Це свідчить про збереження цією формою виробничих і соціальних об’єктів. Відповідно чисельність працюючих тут була більшою на 36%, що свідчить про збереження робочих місць. В порівнянні з господарствами області тут була на 10-31% меншою трудомісткість продукції, на 5-24% нижчою її собівартість. Оплата праці у собівартості продукції становить 16,1%, по області 13,8%. Питома вага прибуткових кооперативів була 78,5%, підприємств в середньому по області 66,2%. За рахунок розвитку тваринництва виробничі кооперативи одержали на 40% більше доплат.

5. Основою високої ефективності і роботи виробничих кооперативів є достатні їх розміри (3-5 тис.га) обов’язкове поєднання рослинництва і тваринництва, господарська і внутрішньогосподарська спеціалізація, збереження матеріально-технічної бази, впровадження комерційного розрахунку.

6. Реструктуризація господарств на основі формування економічно самостійних підрозділів, створених і працюючих на принципах кооперації, дозволяє забезпечити цілісність майнових комплексів, уникнути надмірної відособленості підрозділів, здатна подолати протиріччя між правами на власність і реальним її забезпеченням, підтримувати виробничу і соціальну інфраструктуру, стимулювати високоефективне використання власності і ресурсного потенціалу.

З метою використання переваг крупного виробництва перед дрібним у сільському господарстві доцільна міжгосподарська кооперація, особливо при виробництві продукції тваринництва. На таких підприємствах спостерігається продуктивність праці вище в 2,5-3 рази, кормів на одиницю приросту витрачається менше у 2 рази, а собівартість нижче на 25-40%.

7. Організація обслуговуючих кооперативів у сільському господарстві створює реальну основу зменшення тиску посередницьких структур, які практично монополізували сферу послуг на селі. На перспективу стосовно Полтавського регіону доцільно створювати заготівельно-збутові, постачальницькі, переробні, сервісні, багатофункціональні, машинно-технологічні, фінансово-кредитні кооперативи тощо. Учасниками кооперативних формувань можуть бути сільськогосподарські підприємства різних форм господарювання, фермери, особисті господарства. Досвід роботи таких формувань в регіоні свідчить про їх позитивний вплив на підвищення ефективності виробництва у фермерських господарствах.

8. Для аналізу ставлення сільськогосподарських товаровиробників до обслуговуючої кооперації, було проведено анкетування. Але показало, що 56% опитаних бажають стати членами обслуговуючої кооперації. Найбільш привабливим видом діяльності є постачання засобів виробництва (мінеральні добрива, паливо-мастильні матеріали, насіння, запчастини) та спільний збут продукції. Найбільшу проблему, яку виділили сільськогосподарські товаровиробники, що стримує розвиток обслуговуючої кооперації, є відсутність підтримки з боку держави та недосконалість законодавчої бази. Основною перевагою при створенні кооперативу виділили – зменшення вартості закупівельної сировини та реалізація продукції по більш вигідним цінам.

9. Створення обслуговуючих кооперативів на базі об’єднання праці і засобів виробництва, які одночасно виконують виробничі і постачальницькі функції дозволять фермерам на рік одержати збільшення доходу на 73,3 тис грн. в розрахунку на змодельований кооператив. Функціонування постачальницького обслуговуючого кооперативу сприяло зменшенню витрат фермерів на 8,3%, технологічне обслуговування фермерів за рахунок спільного використання зернозбиральних комбайнів зменшило витрати в порівнянні з найманою технікою на 37%.

10. Існуюча норма податку на прибуток кооперативів не відповідає економічній неприбутковій суті обслуговуючих кооперативів. Тому економічний результат слід розглядати як “інтеграційний прибуток”, який не підлягає оподаткуванню, оскільки він повинен повертатися учасникам кооперації і враховуватися у їх валовий прибуток. Після відрахування своїх витрат і відрахувань до відповідних фондів всі надходження кооператив перераховує у вигляді кооперативних виплат на капітал своїм членам. Певна частина коштів, яка забирається через фіскальну систему повинна повертатися і спрямовуватися до членів кооперативу, що буде сприяти зміцненню їх економічного становища.

Список публікацій за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Михайлова О.С. Становлення кооперативної свідомості на початку ХХ ст.// Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2004. - №4. - С. 162-163.

2. Михайлова О.С. Неприбутковість як основний принцип розбудови обслуговуючої кооперації//Вісник Харківського національного аграрного університету. - 2005. - №3. - С. 171-175.

3. Михайлова О.С. Алгоритм створення обслуговуючого кооперативу//Вісник Харківського національного аграрного університету. – 2006. - № 11.- С.160-165.

4. Михайлова О.С. Організація спеціалізованих господарств як фактор ефективного використання їх потенціалу//Вісник Харківського національного аграрного університету. – 2007. - № 6.