ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СВЕРДЛІКОВ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

УДК: 636.22/.28.06:237.23

ОЦІНКА ТВАРИН

СИМЕНТАЛЬСЬКОЇ ПОРОДИ ВІТЧИЗНЯНОЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ СЕЛЕКЦІЇ ЗА ЕКCТЕР’ЄРНИМ ТИПОМ

06.02.01 – розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Херсон - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор,

Котенджи Геннадій Павлович,

Сумський національний аграрний університет,

завідуючий кафедрою технології

виробництва продукції тваринництва

Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, професор,

Мирось Віталій Васильович,

Харківський національний аграрний університет

ім. В.В.Докучаєва Міністерства аграрної політики

України, завідуючий кафедрою тваринництва

Офіційний опонент - кандидат с.-г. наук, доцент

Грінкевич Людмила Зигмундівна,

Херсонський державний аграрний університет,

кафедрою технології виробництва

продуктів тваринництва

Провідна установа - Інститут тваринництва степових районів ім.

М.Ф.Іванова

„Асканія Нова” УААН, відділ скотарства, смт. Асканія-

Нова, Чаплинський район, Херсонська область

Захист дисертації відбудеться “19” квітня 2007 року о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті за адресою: 73006, Херсон – 6, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, Херсон – 6, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий “15” березня 2007 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Д. Карапуз

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку скотарства України вимагає розробки і впровадження у виробництво нових методичних рекомендацій з метою вдосконалення існуючих порід великої рогатої худоби. Важливе місце у визначенні племінної цінності корів займає їх лінійна оцінка за типом будови тіла.

За останнє десятиріччя в Україні розроблено декілька методичних рекомендацій з лінійної оцінки за типом будови тіла [В.І.Власов, М.В.Зубець, Л.В.Вишневський, 1991; В.П. Буркат, Г.П. Котенджи, В.І. Ладика та ін., 1994; М.І.Бащенко, Л.М.Хмельничий, А.М.Дубін, 2003; В.П.Буркат, Ю.П.Полупан, І.В.Йовенко, 2004], які встановили тісний взаємозв’язок між екстер’єром, продуктивністю та життєздатністю тварин.

Наші дослідження були спрямовані на розробку методу лінійної оцінки тварин симентальської породи вітчизняної і зарубіжної селекції за типом будови тіла та вивчення їх впливу на господарсько корисні ознаки.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані у відповідності з тематичним планом науково-дослідних робіт Сумського національного аграрного університету. Робота є одним із підрозділів наукової тематики кафедри технології виробництва продукції тваринництва за темою „Удосконалення селекційних програм і технологій при розведенні молочної і м’ясної худоби” (номер державної реєстрації 0199V001622).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення росту і розвитку молодняку, продуктивних, відтворювальних та технологічних ознак тварин симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції у поєднанні з лінійною оцінкою їх за типом будови тіла при доборі в умовах лісостепу України.

У зв’язку з цим були поставлені завдання:

· надати оцінку результатам застосування плідників австрійських сименталів у процесі удосконалення вітчизняної симентальської породи (ріст і розвиток молодняку, молочна продуктивність, жива маса корів, екстер’єрні особливості, відтворювальні якості);

· оцінити придатність корів-первісток симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції до технології машинного доїння;

· проаналізувати рівень молочної продуктивності корів симентальської породи, оцінити екстер’єр і тип будови тіла в залежності від зони походження;

· оцінити бугаїв-плідників симентальської породи за типом будови тіла їх дочок;

· виявити зв’язок росту і розвитку молодняку, молочної продуктивності та живої маси, відтворювальних якостей, морфофункціональних властивостей вимені корів-первісток симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції при доборі з лінійною оцінкою їх за типом будови тіла;

· визначити економічну ефективність отриманих результатів.

Об’єкт дослідження. Тварини симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції.

Предмет дослідження. Продуктивні та технологічні ознаки корів симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції в зв’язку з лінійною оцінкою їх типу будови тіла.

Методи дослідження. Використані зоотехнічні, морфологічні, технологічні, математико-статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі проведеної комплексної оцінки тварин симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції за основними господарсько корисними ознаками у зв’язку з лінійною оцінкою їх за типом будови тіла уперше встановлено відповідний рівень взаємозв’язку особливостей типу будови тіла з продуктивними і технологічними ознаками корів в умовах лісостепу України.

Автором розроблені рекомендації щодо використання імпортованого генетичного матеріалу із Австрії в залежності від зони походження.

Уперше розроблено і апробовано в племінних стадах методичні рекомендації з лінійної оцінки корів молочного та молочно-м’ясного напрямку продуктивності за типом будови тіла на базі комп’ютерного пакету MS Exсel, що дозволяє створити базу даних господарсько корисних ознак тварин.

Використання методичних рекомендацій дозволило значно підвищити вірогідність оцінки корів симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції в залежності від походження та лінійної належності.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені методичні рекомендації з лінійної оцінки екстер’єру симентальських корів впроваджені у виробництво, в першу чергу, в атестованих суб’єктах племінної справи згідно з законом України „Про племінну справу у тваринництві”.

Разом зі спеціалістами Сумського державного селекційного центру, а також селекційного центру “Хербертінген” - доктором Г. Шефером (Німеччина) проведена лінійна оцінка бугаїв-плідників, імпортованих з Німеччини і Австрії за будовою тіла їх дочок.

Лінійна оцінка тварин симентальської породи різної селекції за будовою їх тіла впроваджена у племінних господарствах ПСП „Сигма” і „Дельта”, АФ “Мрія” Конотопського, ДГ АФ „Надія”, ТОВ „Миколаївське” і ТОВ „Сула-племсервіс” Роменського, АФ „Весна” Кролевецького та ТОВ „Коровинське” Недригайлівського районів Сумської області.

Результати досліджень використано при складанні планів селекційно-племінної роботи із симентальською породою (ПСП „Сигма”, ПСП „Дельта” і ТОВ „Сула-племсервіс”).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто розроблена схема досліджень, зібрані первинні данні зоотехнічного обліку піддослідних тварин, проведено аналіз живої маси і лінійного росту молодняку, молочної продуктивності, визначена придатність корів – первісток до машинного доїння, відтворювальні якості корів симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції.

Особистий внесок здобувача полягає в безпосередній розробці методичних рекомендацій з лінійної оцінки типу будови тіла тварин молочного і молочно-м’ясного напрямку продуктивності з використанням комп’ютерного пакету MS Excel. В активній частині популяції симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції у провідних племзаводах та племрепродукторах на поголів’ї понад 4800 корів проведена лінійна оцінка типу будови тіла з урахуванням технологічних ознак за якими проводять їх добір. Визначено економічну ефективність виробництва і реалізації молока в залежності від оцінки будови тіла корів-первісток симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції.

Дисертантом самостійно опрацьовані, проаналізовані і узагальнені одержані результати, що надані у вигляді дисертації з висновками та пропозиціями виробництву.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень доповідались і отримали позитивну оцінку на наукових конференціях Сумського національного аграрного університету (2000-2006); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи вирощування ремонтного молодняку молочних і м’ясних порід” (Київ, 2000); міжнародній науково-практичній конференції “Тваринництво України: селекція, технологія, ветеринарна безпека, економіка, виробництво екологічно чистих продуктів” (Суми, 2002); міжнародній науково-практичній конференції “Виробництво продукції тваринництва в Україні: селекція, технологія, ветеринарна безпека та економіка (Суми, 2003); міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2006); міжнародній науково-практичній конференції “Сучасність і майбутнє аграрної науки та виробництва” (Львів, 2006); міжнародній науково-практичній конференції “Тваринництво ХХІ сторіччя: новітні технології, досягнення та перспективи” (Харків, 2006).

Публікації: Матеріали дисертації висвітлені у 9 наукових публікаціях, з них 7 у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України.

Структура і об’єм дисертації. Дисертація включає такі розділи: вступ, огляд літератури, матеріал та методики досліджень, результати експериментальних досліджень, їх аналіз і узагальнення, висновки і пропозиції виробництву, список використаних джерел, додатки. Дисертація викладена на 116 сторінках тексту комп’ютерного набору, містить 40 таблиць, 6 рисунків, 10 додатків. Список літературних джерел налічує 246 найменувань, в тому числі 62 роботи іноземних авторів.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження проводились в період 1997-2005 років у виробничих умовах агрофірм “Надія”, “Миколаївське, “Сула-Племсервіс” Роменського району, “Весна” Кролевецького, “Сигма”, “Дельта” Конотопського, “Коровинське” Недригайлівського районів Сумської області, на кафедрі технології виробництва продукції тваринництва Сумського національного аграрного університету згідно схеми досліджень (рис. 1).

Рис. 1. Схема досліджень

Для вивчення особливостей типу будови тіла корів вітчизняної та зарубіжної селекції було передбачено розподілення піддослідних тварин на групи: імпортовані із Австрії тварини віднесені до першої групи (австрійська селекція, n=398 голів); тварини, які народжені в господарствах Сумської області від імпортованих матерів віднесені до другої групи (власна репродукція, n=164 голів); помісні тварини віднесені до третьої групи (корови української селекції (УС) - бугаї-плідники австрійської селекції (АС), n=270 голів); тварини української селекції віднесені до четвертої групи (українська селекція, n=390 голів). Усі піддослідні групи формувались з урахуванням віку, живої маси, були клінічно здоровими.

При вивченні росту і розвитку молодняку в першій групі було використано 247 голів та у четвертій - 111 голів. У подальшому у ціх групах кількість дослідних тварин зросла відповідно до 398 та 390 голів за рахунок одержаних додаткових даних із Австрії та племрепродуктору “Кровинське” Недригайлівського району Сумської області.

При годівлі піддослідних тварин їх раціони мали однаковий набір кормів і балансувались згідно з деталізованими нормами [А.П.Калашников та ін., 1985].

За період проведення експериментів піддослідним телицям від народження до 6 – місячного віку в племзаводах “Сула-Племсервіс”, „Сигма” та „Дельта” згодовано 749,7 кг кормових одиниць та 87,2 кг перетравного протеїну; в племрепродукторах „Надія”, „Миколаївське”, „Весна” і „Коровинське” – 699,6 кг кормових одиниць і 82,9 кг перетравного протеїну.

Лактуючим коровам за рік згодовувалися корми, в яких містилося 5550-5773 кг корм. од. і 590,6–605,0 кг перетравного протеїну.

Контроль за ростом телиць здійснювали за живою масою, яку визначали методом зважування у наступні вікові періоди: при народженні, у 3, 6, 12, 18 місяців. Зважування проводили в один і той же час доби.

На підставі зважувань розраховували середньодобові та відносні прирости живої маси.

Живу масу корів піддослідних груп визначали через контрольні зважування на 2 … 3 місяцях лактації.

Екстер’єрно-конституціональні особливості оцінювались у корів на 2-3 місяці за першу, другу та третю лактації після взяття основних промірів з подальшим розрахунком індексів будови тіла за загальноприйнятими методиками, які використовуються в зоотехнічній практиці.

Лінійна оцінка екстер’єру і типу будови тіла корів проводилась у відповідності з розробленою методикою з лінійної оцінки екстер’єру корів симентальської породи [О.В.Свердліков, 2004].

Молочну продуктивність корів визначали щодекадними контрольними доїннями з наступним перерахунком за місяць і в цілому за лактацію. Враховували продуктивність за 305 днів лактації або за скорочену (не менш 240 днів). Вміст жиру в молоці визначали електронним приладом „ЖИР – 1”. Доїння корів проводили на вітчизняній доїльній установці ДАС – 2Б двічі на добу.

Перехід поживних речовин корму в молоко встановлювали за методикою Ж.В.Буткалюк [2003].

Оцінку морфофункціональних властивостей вимені піддослідних корів-первісток симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції проводили

на 30-40 день після отелення за методичними рекомендаціями по “Оцінці і відбору корів за придатністю до промислової технології виробництва молока” [1985].

Відтворювальні якості піддослідних тварин оцінювали за віком першого отелення, кількості осіменінь на одне запліднення, за відсотком заплідненості після першого осіменіння, тривалості сервіс –, сухостійного і міжотельного періодів на підставі карток племінного обліку корів та власних спостережень.

Втрати молока за лактацію у зв’язку з днями неплідності визначали за формулою Д.Т. Вінничука та ін. [1991]:

1)

де: П – втрати молока за лактацію, кг; У- кількість надоєного молока за оцінену лактацію, кг; МОП – міжотельний період, дні; 365 – кількість днів року.

Вихід телят на 100 корів визначали розрахунковим шляхом за формулою Д.Т. Вінничука, П.М. Мережко [1983]:

2)

де: ВТ – вихід телят на 100 корів, гол; 365- кількість днів року; С- тривалість сервіс-періоду, днів; Т- тривалість тільності, днів (в середньому 285).

Коефіцієнт відтворювальної здатності визначали за формулою:

3)

де: КВЗ - коефіцієнт відтворювальної здатності; 365- кількість днів року; МОП – міжотельний період, днів.

Визначення вартості додаткового надою молока на корову, отриманого за рахунок використання австрійських сименталів проведено за „Методикой определения економической еффективности использования в сельском хозяйстве результатов научно-исследовательских работ, новой техники, изобретений и рационализаторских предложений”. – М.: ВАСХНИЛ [1980]:

4)

де: Е – вартість додаткового молока на 1 голову, грн.; Ц – закупівельна ціна 1 кг молока, грн.; С – середня молочна продуктивність корів симентальської породи української селекції, кг; П – середня надбавка молока на 1 корову, %; Л – постійний коефіцієнт, пов’язаний з додатковими витратами на продукцію (0,75).

Біометрична обробка отриманих даних здійснювалась методом варіаційної статистики [К.К.Меркур’єва, 1970; М.О.Плохинський, 1969], з використанням ПЕОМ ІВМ та програмного забезпечення компанії „Microsoft”.

РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Ріст і розвиток молодняку. Відмінності за живою масою дослідних телиць вказують на відповідні генетичні особливості тварин піддослідних груп (табл. 1).

Помісні телиці ІІІ групи, які отримані від матерів української селекції та бугаїв-плідників австрійської селекції статистично вірогідно (Р>0,999) переважали місцевих ровесниць за живою масою в усі вікові періоди: 3 міс – на 6,6 %, 6 міс – на 7,5 %, 12 міс – на 5,4 %, 18 міс – на 4,3 %. Жива маса тварин першої групи збільшилась від народження до 18 – місячного віку у 10,5 рази, другої, третьої та четвертої груп відповідно у 10,0; 9,9; 9,9 рази. Це може бути наслідком використання позитивно оцінених за ознаками росту і розвитку бугаїв з Австрії.

В період від народження до 18 – місячного віку середньодобовий приріст у середньому становив: у телиць, що народились в Австрії – 749 г, у тварин австрійської селекції, народжених в Україні – 702 г, у помісей 693 г, у телиць

Таблиця 1. Динаміка росту телиць симентальської породи

вітчизняної та зарубіжної селекції, M±m

Показник | Групи

І | ІІ | ІІІ | ІV

(контроль)

Кількість голів | 247 | 164 | 270 | 111

Жива маса, кг:

новонароджені |

42,7±0,17*** |

42,0±0,19*** |

41,7±0,21*** |

39,9±0,28

3 міс | 116,4±0,83*** | 114,3±0,91*** | 113,8±0,87*** | 106,8±1,11

6 міс | 201,3±1,11*** | 196,3±1,23*** | 194,6±1,35*** | 181,1±1,45

12 міс | 328,7±2,35*** | 322,5±1,98*** | 319,8±2,07*** | 303,5±1,97

18 міс | 447,0±3,05*** | 421,2±2,78*** | 415,8±2,95*** | 398,5±3,05

Р>0,95; ** Р>0,99; *** Р>0,999

української селекції – 664 г. Відносний приріст живої маси за цей період склав: у телиць австрійської селекції - 165,1 %, власної репродукції – 163,7 %, помісей – 163,5 %, української селекції – 164,0 %.

Первістки піддослідних груп, які отримали за першу лактацію оцінку за тип будови тіла понад 7 балів мали вищі показники за живою масою при народженні, 3, 6, 12, та 18 місяців.

Молочна продуктивність корів. Використання кращого генетичного потенціалу австрійських сименталів дало можливість підвищити молочну продуктивність української популяції цієї породи (табл. 2).

За надоєм молока помісні тварини перевищують ровесниць української селекції. Різниця склала по першій лактації – 116 кг (3,4 %, Р>0,99) по другій - 326 кг (8,9 %, Р>0,999), по третій – 346 кг (8,9 %, Р>0,999). Алогічні дані отримані як за вмістом жиру (Р>0,95 … 0,999), так і кількістю молочного жиру (Р>0,999).

Таблиця 2. Молочна продуктивність корів симентальської породи

вітчизняної та зарубіжної селекції за лактаціями, M±m

Лактація | Показник | Групи

І | ІІ | ІІІ | ІV

(контроль)

І | Кількість голів | 398 | 164 | 270 | 390

Надій, кг | 3918±26,9*** | 3690±30,0*** | 3510±29,7** | 3394±29,9

Вміст жиру, % | 3,87±0,01*** | 3,85±0,01*** | 3,81±0,02* | 3,77±0,01

Молочний жир, кг | 151,6±3,9*** | 142,1±4,1*** | 133,7±2,8*** | 127,9±2,5

ІІ | Кількість голів | 371 | 164 | 260 | 369

Надій, кг | 4384±38,4*** | 4140±40,7*** | 3970±42,2*** | 3644±31,3

Вміст жиру, % | 3,87±0,01*** | 3,86±0,01*** | 3,83±0,01** | 3,79±0,01

Молочний жир, кг | 169,7±3,7*** | 159,8±3,9*** | 152,1±3,1*** | 138,1±2,7

ІІІ | Кількість голів | 355 | 164 | 249 | 327

Надій, кг | 4859±41,1*** | 4410±45,5*** | 4230±42,2*** | 3884±30,7

Вміст жиру, % | 3,86±0,01*** | 3,86±0,01*** | 3,83±0,01** | 3,79±0,01

Молочний жир, кг | 187,6±3,3*** | 170,2±3,7*** | 162,0±3,5*** | 147,2±2,8

Позитивна залежність надою корів симентальської породи від їх типу будови тіла не була одновекторною, при цьому серед піддослідних тварин, молочна продуктивність була найвищою при оцінці за усіма ознаками екстер’єрного типу у 7 … 9 балів (табл. 3).

Таблиця 3. Залежність надою молока від оцінки типу будови тіла корів-первісток симентальської породи | Групи | ІV (контроль) | (n=390) | Жир, % | 3,69 | 3,77 | 3,79 | 3,76 | 3,77 | 3,77 | 3,76 | 3,78 | 3,78 | 3,76 | 3,77 | 3,78

Надій, кг | 3263 | 3435 | 3520 | 3300 | 3420 | 3440 | 3310 | 3405 | 3481 | 3295 | 3325 | 3602

Голів | 110 | 245 | 35 | 97 | 219 | 74 | 66 | 298 | 26 | 145 | 125 | 120

ІІІ | (n=270) | Жир, % | 3,78 | 3,78 | 3,80 | 3,80 | 3,80 | 3,82 | 3,79 | 3,81 | 3,81 | 3,76 | 3,79 | 3,80

Надій, кг | 3415 | 3490 | 3616 | 3390 | 3495 | 3564 | 3290 | 3540 | 3593 | 3349 | 3415 | 3749

Голів | 49 | 149 | 72 | 43 | 103 | 124 | 41 | 190 | 39 | 41 | 101 | 128

ІІ | (n=164) | Жир, % | 3,87 | 3,88 | 3,89 | 3,81 | 3,84 | 3,84 | 3,87 | 3,85 | 3,86 | 3,87 | 3,88 | 3,90

Надій, кг | 3476 | 3510 | 3952 | 3580 | 3650 | 4117 | 3610 | 3670 | 3810 | 3470 | 3605 | 3903

Голів | 3 | 94 | 67 | 2 | 61 | 101 | 20 | 112 | 32 | 18 | 91 | 55

І | (n=398) | Жир, % | 3,87 | 3,85 | 3,86 | 3,85 | 3,87 | 3,88 | 3,83 | 3,87 | 3,87 | 3,87 | 3,86 | 3,87

Надій, кг | 3620 | 3847 | 4069 | 3870 | 3910 | 3919 | 3790 | 3905 | 4060 | 3490 | 3710 | 4304

Голів | 30 | 210 | 158 | 3 | 46 | 349 | 55 | 269 | 74 | 34 | 218 | 146

Оцінка,

бал | 1-3 | 4-6 | 7-9 | 1-3 | 4-6 | 7-9 | 1-3 | 4-6 | 7-9 | 1-3 | 4-6 | 7-9

Ознака екстер’єру | Об’єм тулуба | Обмускуле-ність тулуба | Кінцівки | Вим’я

Між сумою балів за тип будови тіла та молочною продуктивністю корів усіх груп коефіцієнт кореляції був в межах - +0,506 … + 0,635, за кількістю молочного жиру в молоці - +0,400 … + 0,538.

Відтворювальні якості корів. Аналіз відтворювальних якостей корів симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції показав, що при подовженому сервіс-періоді від корів української селекції за три перші лактації недоотримано 253,9 кг молока через подовжений сервіс-період. Корови австрійської селекції не додали за цей період 859,2 кг молока.

Нами встановлено, що найбільша частота виникнення гінекологічних захворювань у порівнянні з тваринами української селекції зустрічалась у корів імпортованих з Австрії: затримка посліду – на 26,2 %, гіпофункція яєчників - на 0,4 %, киста яєчників – 0,5%, субінволюція матки – 0,9%.

Оцінка придатності корів-первісток симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції до машинного доїння. Проміри вимені і дійок корів-первісток характеризують розвиток молочної залози і забезпечують об’єктивність оцінки вимені як одного з критеріїв добору (табл. 4).

Таблиця 4. Показники морфофункціональних ознак вимені корів-первісток симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції та їх зв’язок з разовим надоєм.

Ознака | I (n=398) | II (n=164) | III (n=270) | IV (n=390)

(контроль)

M±m | r | M±m | r | M±m | r | M±m | r

Обхват вимені, см |

119,6±0,99*** | 0,421*** | 116,0±1,47*** | 0,395*** | 114,9±0,85*** | 0,311*** | 104,7±0,94 | 0,300***

Довжина вимені, см |

33,7±0,29*** | 0,475*** | 32,6±0,43*** | 0,440*** | 32,1±0,39*** | 0,390*** | 30,5±0,27 | 0,350***

Ширина вимені, см |

28,4±0,28*** | 0,511*** | 26,8±0,41*** | 0,470*** | 26,3±0,40*** | 0,377*** | 25,0±0,26 | 0,330***

Глибина передньої частки вимені, см | 19,1±0,29*** | 0,217*** | 16,5±0,23*** | 0,250*** | 16,4±0,21*** | 0,211*** | 13,9±0,25 |

0,245***

Відстань між дійками, см:

передніми | 17,8±0,18*** | 0,190* | 15,2±0,31*** | 0,175* | 14,9±0,27*** | 0,165** | 13,7±0,15 | 0,159***

задніми | 10,0±0,19*** | 0,080 | 9,6±0,32*** | 0,140* | 9,1±0,21*** | 0,155*** | 7,1±0,19 | 0,144***

Довжина дійок, см:

передніх | 5,8±0,06*** | 0,175* | 6,5±0,13** | 0,200** | 6,8±0,08 | 0,220*** | 6,9±0,03 | 0,177***

задніх | 4,8±0,05*** | 0,110 | 5,8±0,40*** | 0,160* | 6,2±0,07 | 0,147** | 6,3±0,03 | 0,105**

Діаметр дійок, см:

передніх | 2,75±0,04*** | 0,095 | 2,81±0,03 | 0,111 | 2,85±0,05 | 0,105 | 2,86±0,02 | 0,094

задніх | 2,91±0,05*** | 0,101 | 2,97±0,03 | 0,097 | 2,95±0,04 | 0,101 | 2,93±0,02 | 0,081

Разовий надій, кг |

9,6±0,11*** | - | 8,2±0,13*** | - | 7,9±0,10*** | - | 5,8±0,11 | -

Швидкість молоковіддачі, кг/хв. | 1,83±0,05*** | 0,651*** | 1,70±0,09*** | 0,575*** | 1,66±0,06*** | 0,530*** | 1,34±0,05 | 0,511***

Індекс вимені, % |

48,2±0,34*** | 0,070 | 46,9±0,29 | 0,083 | 46,3±0,33 | 0,065 | 45,8±0,24 | 0,071

Використання бугаїв-плідників австрійської селекції при удосконаленні українських сименталів сприяє покращенню морфологічних ознак. Встановлено, що більшість морфологічних ознак вимені позитивно корелює з разовим надоєм (r=+0,211...+0,511 при Р>0,95…0,999), що може прискорити селекцію корів-первісток за конкретними ознаками вимені і дійок, обмежуючи їх кількість.

За функціональними властивостями помісні тварини перевищували ровесниць української селекції за разовим надоєм – на 2,1 кг (Р>0,999), швидкістю молоковіддачі – на 0,32 кг/хв. (Р>0,999) та індексом вимені - на 0,5 %.

Запроваджена лінійна оцінка морфологічних ознак та функціональних властивостей вимені корів симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції показала, що первістки усіх піддослідних груп, які отримали за якість вимені оцінку від 7 до 9 балів мали перевагу над ровесницями з оцінками 1-3 бала, чим підтверджує коректність запровадженої системи оцінки.

Екстер’єрний профіль корів-дочок бугаїв-плідників, залежно від їх лінійної належності та регіону походження. Наші дослідження дозволили на високому рівні вірогідності та об’єктивності диференціювати оцінених бугаїв-плідників симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції за екстер’єрним типом їх дочок з побудовою графіків, використовуючи комп’ютерний пакет MS Excel (рис.2).  |

Садовник 2553 |

лінія | Етап 980  

Б. Нітрон 5685 | Б.Б. Завєтний 3746 

М.Б. Нужда 0882 6-13082-4,35-569  

М. Садовая 0919

3-7383-3,86-284 | Б.М. Імпровер 333471 

М.М. Самоброска 6309 3-6833-3,95-270

ОЗНАКА | Екстрем |

Екстрем

Обєм тулуба  | 103 

Обмускуленість  | 90 

Кінцівки  | 89 

Вимя  | 97 

Висота в крижах | мала | 95 | велика

Довжина заду | короткий | 110 | довгий

Ширина заду | вузький | 105 | широкий

Глибина тулуба | неглибокий | 96 | глибокий

Положення заду | піднятий | 96 | опущений

Кут ск. суглоба | слоновість | 104 | шаблистість

Вираж. ск. суглоба | рихлий | 100 | сухий

Бабки | слабкі | 92 | міцні

Ратиці | низькі | 100 | високі

Довж.пер.част.вимені | коротке | 101 | довге

Довж.зад.част.вимені | коротке | 98 | довге

Вис.зад.част.вимені | низьке | 101 | високе

Центральна звязка | слабка | 101 | міцна

Глибина вимені | глибоке | 106 | неглибоке

Довжина дійок | короткі | 98 | довгі

Діаметр дійок | тонкі | 103 | товсті

Направл. зад. дійок | назовні | 103 | у середину

Додаткові дійки | дод. дійки | 98     | чисте

Рис. 2. Графік екстер’єрного профілю 18 дочок бугая Садовника 2553.

Дисперсійний аналіз впливу бугаїв – плідників на екстер’єр їх дочок дозволив визначити мінливість лінійних ознак екстер’єру тварин піддослідних груп. Встановлено, що вплив бугаїв австрійської селекції вище, ніж тварин української селекції.

За результатами оцінки типу будови тіла корів-первісток австрійських та українських ліній за розробленою методикою встановлено, що тварини, які належали до ліній австрійських бугаїв-плідників, переважали ровесниць українських ліній за об’ємом тулуба – на 1,62 бала (Р>0,999), за обмускуленістю тулуба – на 2,99 бала (Р>0,999), за якістю кінцівок – на 0,46 бали (Р>0,999) та за якістю вимені – на 0,52 бала (Р>0,999).

Інтенсивне використання генетичного потенціалу симентальської породи австрійської селекції із різних регіонів потребує визначення продуктивних якостей. Можна констатувати той факт, що тварини із рівнинного регіону (Віссельбург) за молочною продуктивністю та кількістю молочного жиру були кращими за аналогічні показники ровесниць з гірських регіонів Австрії (табл. 5).

Економічна оцінка досліджень. Грошові надходження в розрахунку на одну голову по відношенню до тварин четвертої групи (українська селекція) за лактаціями склала: перша лактація – 627,3 грн., 373,5 грн., і 153,0 грн.; друга лактація – 835,2 грн., 574,2 грн. і 369,0 грн. і третя лактація – 1067,4 грн., 609,3 грн. і 391,5 грн. відповідно.

Найбільші грошові надходження та найвищий рівень рентабельності у тварин усіх піддослідних груп, які мають оцінку будови тіла в межах від 71 до 100 балів. Так, первістки першої групи дали прибуток в середньому на одну голову 842 грн., другої групи -754 грн., третьої – 690 грн. і четвертої - 242 грн. Рівень рентабельності по групах склав відповідно 42,0%, 38,5%, 39,9% і 33,4%.

ВИСНОВКИ

1. Експериментально обґрунтовано, що в результаті використання австрійських бугаїв-плідників симентальської породи в процесі удосконалення тварин української селекції є можливість отримати тварин, які поєднують в собі високу енергію росту, молочну продуктивність, придатних до використання в сучасних умовах утримання та експлуатації. Встановлено позитивний, статистично вірогідний зв’язок оцінки типу будови тіла тварин симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції з їх продуктивними ознаками.

2. За результатами досліджень росту телиць, які отримані від корів української селекції та бугаїв-плідників австрійської селекції, встановлено збільшення їх живої маси, у порівнянні з чистопородними вітчизняними ровесницями на 13,5 кг у віці 6 місяців, на 16,3 кг – у 12 місяців та на 17,3 кг у 18-місячному віці (Р>0,999). Від народження до 18 місячного віку середньодобові прирости живої маси у телиць були у межах 664…693 г, відносний приріст за цей період склав 163,5…164,0 відсотків.

3. Використання бугаїв-плідників симентальської породи австрійської селекції сприяє підвищенню молочної продуктивності корів вітчизняних сименталів. Так, різниця між помісями і українськими ровесницями статистично вірогідна і становить 116 кг (Р>0,999) за першу лактацію, 326 кг (Р>0,999) за другу лактацію та 346 кг (Р>0,999) – за третю.

4. Поєднуваність будови тіла симентальської худоби з рівнем надою не однакова в різних піддослідних групах тварин, хоч молочна продуктивність була найвищою при лінійній оцінці будови тіла у 7-9 балів. Сума балів за тип будови тіла в усіх групах первісток позитивно корелює з показниками надою молока (r = +0,506…+0,635) та кількістю молочного жиру в молоці (r = +0,400…+0,538).

5. Подовжений сервіс-період призвів до суттєвих втрат молока, пов’язаних з кількістю днів безпліддя (за перші три лактації): австрійські симентали – 859,2 кг молока, 610,9 кг – від корів власної репродукції, 335,2 та 253,9 кг молока – від помісей і вітчизняних сименталів відповідно.

6. Статистично вірогідний зв’язок між разовим надоєм та промірами вимені (r=+0,211…+0,511, Р>0,95…0,999), швидкістю молоковіддачі (r=+0,540…+0,622 при Р>0,999), тривалістю доїння (r=+0,435…+0,663 при Р>0,999), між швидкістю молоковіддачі та тривалістю доїння (r=-0,682…-0,815 при Р>0,999) свідчать про можливість більш широкого використання морфофункціональних ознак вимені при доборі тварин.

Таблиця 5. Молочна продуктивність корів симентальської породи австрійської селекції

в залежності від регіону походження, M±m

Показник | Айсенштадт, n=51 | Лінц,

n=49 | Рід,

n=196 | Віссельбург, n=29 | Цветтл,

n=73

І лактація

Надій молока, кг | 3999±81,96 | 3782±40,47 | 3810±30,5 | 4529±102,0 | 4002±81,3

Вміст жиру, % | 3,97±0,02 | 3,81±0,02 | 3,83±0,01 | 3,92±0,02 | 3,93±0,02

Молочного жиру, кг | 158,84±3,31 | 144,51±1,08 | 146,42±1,0 | 177,28±3,74 | 157,27±3,15

Жива маса, кг | 643,4±9,90 | 605,7±13,30 | 657,4±6,44 | 659,1±13,40 | 652,8±9,73

ІІ лактація

Надій молока, кг | 4359±112,6 | 3694±55,53 | 3789±31,80 | 4775±142,2 | 4319±132,4

Вміст жиру, % | 3,94±0,02 | 3,83±0,02 | 3,85±0,01 | 3,86±0,01 | 3,93±0,03

Молочного жиру, кг | 171,51±4,40 | 141,28±1,83 | 146,03±1,3 | 184,09±5,45 | 169,54±5,19

Жива маса, кг | 714,2±11,30 | 686,4±13,45 | 738,3±6,65 | 733,2±15,53 | 730,4±10,11

ІІІ лактація

Надій молока, кг | 4640±106,7 | 3796±60,45 | 3867±33,35 | 5029±148,4 | 4535±136,6

Вміст жиру, % | 3,93±0,02 | 3,80±0,02 | 3,84±0,01 | 3,87±0,03 | 3,92±0,02

Молочного жиру, кг | 182,35±4,13 | 143,87±2,05 | 148,31±1,3 | 194,30±5,66 | 177,36±5,36

Жива маса, кг | 774,0±10,80 | 749,2±13,77 | 795,7±6,61 | 789,3±15,24 | 785,9±10,38

7. Запропонована лінійна оцінка морфофункціональних властивостей вимені корів-первісток симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції свідчить, що тварини, які отримали за якість вимені оцінку від 4 до 9 балів перевищують ровесниць з оцінками 1-3 бала.

8. Встановлено істотний зв’язок ознак лінійної оцінки дочок-первісток бугаїв-плідників за їх типом і відповідними промірами. Бугаї австрійської селекції здійснювали більший вплив на усі ознаки лінійної оцінки (об’єм тулуба – 7,17… 9,24, обмускуленість тулуба – 4,27… 4,88, кінцівки – 5,54 … 27,34, вим’я – 13,62 … 22,30 бала), ніж бугаї української селекції (2,62; 1,52; 3,42 і 4,25 бала відповідно).

Доведено, що тварини, які належать до ліній австрійських бугаїв переважали ровесниць українських ліній за об’ємом тіла – на 1,62 бала

(Р>0,999), за обмускуленістю тулуба – на 2,99 бали (Р>0,999), за якістю кінцівок – на 0,46 бали (Р>0,999) та за якістю вимені – на 0,52 бали (Р> 0,999).

9. Лінійна оцінка будови тіла тварин, які народилися в різних регіонах Австрії показала, що за сумою балів і молочною продуктивністю корови із регіону Віссельбург перевищували аналогів із Айсенштадта – на 4,25 бали і 389 кг молока, із Цветтла – на 4,71 бали і 494 кг молока, із Лінца – на 8,03 бали і 1233 кг молока, із Ріда – на 8,58 бали і 1162 кг молока. Тому при залученні імпортованого генетичного матеріалу слід надавати перевагу тваринам, які походять із регіону Віссельбург.

10. Економічна ефективність розведення симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції у фактичних цінах 2006 року становить за першу-третю лактації 627,3 – 1067,4 грн. (І група), 373,5 – 609,3 грн. (ІІ група); 153,0 – 391,5 грн. (ІІІ група) в порівнянні з тваринами української селекції (ІV група).

Нами встановлено, що найбільші грошові надходження та найвищий рівень рентабельності мали первістки усіх піддослідних груп з оцінкою від 71 до 100 балів. Прибуток, отриманий від тварин з такими оцінками першої групи становить у середньому на одну голову 842 грн., другої групи – 754 грн., третьої - 690 грн. і четвертої 242 грн. Рівень рентабельності по групах склав відповідно 42,0 %, 38,5 %, 39,9 % і 33,4 %.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Селекційну роботу з масивом симентальської породи спрямувати на поліпшення молочної продуктивності та технологічних ознак тварин, використовуючи бугаїв-плідників зі спадковістю австрійської симентальської породи.

2. Запровадити у суб’єктах племінної справи з тваринництва лінійну класифікацію корів симентальської породи для визначення племінної цінності бугаїв-плідників за екстер’єрним типом їх дочок та оцінки будови тіла корів селекційної групи, що сприятиме ефективному вдосконаленню симентальської породи за типом.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Свердліков О.В. Ріст та розвиток ремонтних телиць симентальської породи австрійської селекції. – Київ: Науковий світ, 2000. – С. 43-44.

2. Свердліков О.В. Продуктивні якості австрійських сименталів // Вісник Сумського національного аграрного університету. Науково-методичний журнал серія “Тваринництво”. – Суми, 2002. – Вип. 6. – С. 530-533.

3. Свердліков О.В. Господарсько-біологічні особливості симентальської худоби різної селекційної належності в умовах лісостепу України // Вісник Сумського національного аграрного університету. Науково-методичний журнал серія “Тваринництво”. – Суми, 2003. – Вип. 7. – С. 221-225.

4. Свердліков О.В. Лінійна оцінка екстер’єру симентальських корів. / Методичні вказівки. - Суми: СОД, 2004. - 36 с.

5. Ukraine - Zukunftsmarkt fur Fleckvieh // V.Ladyka, A.Bilous, A.Swerdlikov, A.Nazarenko. – Fleckvieh Austria, 2005. - № 4. – S. 60-61.

6. Свердліков О.В. Ріст і розвиток телиць симентальської породи різної селекційної належності // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2006. – Т. 8. - № 2 (29). – Ч. 3. – С. 169-172.

7. Свердліков О.В. Оцінка придатності корів-первісток симентальської породи різної селекції до машинного доїння // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2006. – Т. 8. - № 3 (30). – Ч. 3. – С. 85-91.

8. Котенджи Г.П., Свердліков О.В., Левченко І.В. Використання лінійної оцінки будови тіла корів-первісток різних порід при доборі за продуктивними та технологічними ознаками // Науково-технічний бюлетень. – Харків, 2006. - № 94. – С. 177-185 (автором наведені експериментальні дані про молочну продуктивність, лінійну оцінку будови тіла, проміри вимені і дійок та функціональні властивості корів-первісток симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції).

9. Свердліков О.В. Оцінка корів симентальської породи австрійської селекції за молочною продуктивністю, екстер’єром і типом будови тіла залежно від регіону походження // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2006. – Вип. 46. - С. 75-79.

АНОТАЦІЯ

Свердліков О.В. Оцінка тварин симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції за екстер’єрним типом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. Херсонський державний аграрний університет. – Херсон, 2007.

Господарська і фізіологічна скоростиглість тварин характеризується такими показниками, як жива маса, середньодобові та відносні прирости. Телиці третьої групи статистично вірогідно (P>0,999) перевищують ровесниць четвертої групи при народженні – на 1,8 кг, у 6-міс – на 13,5 кг, 12 міс – на 16,3 кг і 18 міс – на 17,3 кг.

Ми встановили зв’язок живої маси з молочною продуктивністю у корів симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції. У корів-первісток австрійської селекції найвищі надої молока (4238 кг) спостерігались у ваговій групі 601-700 кг, у первісток української селекції – 3650 кг в категорії з живою масою 501-600 кг.

Показники молочної продуктивності корів третьої групи підвищилися по першій лактації – на 3,4 %, по другій – на 8,9 % та по третій – на 8,9 %. Різниця статистично вірогідна (P>0,990 … 999). За кількістю молочного жиру вона склала відповідно – 4,5 %, 10,0 % та 10,0 %.

Залежність надою від типу будови тіла корів симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції була найвищою у тварин з оцінкою за головні ознаки будови тіла у 7-9 балів.

Високий ступінь розбіжностей коефіцієнтів варіації (27,1 – 40,9 %) за більшістю ознак відтворювальної якості вказує на можливість проведення ефективного відбору корів симентальської породи різної селекції за цими ознаками.

Дисперсійний аналіз впливу бугаїв-плідників на екстер’єр їх дочок вказує, що бугаї австрійської селекції першої та другої груп більш впливові на мінливість усіх ознак лінійної оцінки в порівнянні з плідниками українських племінних підприємств.

Дослідження свідчать, що залучаючи імпортований генетичний матеріал із Австрії з метою удосконалення симентальської породи на Україні слід надавати перевагу тваринам з високою молочною продуктивністю, які походять регіону Віссельбург.

Ключові слова: симентальська порода вітчизняної та зарубіжної селекції, лінійна оцінка будови тіла тварин, морфофункціональні властивості вимені.

Свердликов А.В. Оценка животных симментальской породы отечественной и зарубежной селекции по экстерьерному типу. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 – разведение и селекция животных. Херсонский государственный аграрный университет. Херсон,