АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

САМОХА РОМАН АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 796.011.3:378.4:398.1:001.76

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ ІЗ

ЗАСТОСУВАННЯМ НАРОДНИХ ТРАДИЦІЙ

13.00.07 – теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем виховання Академії педагогічних наук України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Зубалій Микола Дмитрович,

Інститут проблем виховання,

завідувач лабораторії фізичного розвитку.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

кафедри реабілітаційної педагогіки

та здорового способу життя

Денисенко Нінель Федорівна,

Запорізький обласний Інститут

післядипломної педагогічної освіти;

кандидат педагогічних наук, доцент

Щербак Павло Іванович,

Ніжинський державний університет

імені Миколи Гоголя,

завідувач кафедри фізичного виховання.

Захист відбудеться „20” листопада 2007 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 8-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту проблем виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий „18 ” жовтня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М. Масол

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У Цільовій комплексній програмі “Фізичне виховання – здоров’я нації” вказується на необхідність забезпечення здоров’я громадян засобами фізичного виховання з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду. Дане положення сприяє поширенню серед студентської молоді видів занять фізичними вправами, які є традиційними в Україні та інших країнах. Це насамперед стосується національних єдиноборств та видів спорту, методика яких побудована на основі інноваційних технологій фізичного виховання. Вони відрізняються передусім філософськими системами світосприйняття, вираженими через рух, розробкою питань духовного збагачення особистості через спілкування з природою при виконанні певних рухів, обґрунтованими засобами психофізичного загартування.

Основними причинами необхідності створення інноваційних технологій фізичного виховання у педагогічних університетах із застосуванням народних традицій є незадовільний стан фізичного здоров’я та рухової активності студентської молоді; поява нового програмного забезпечення, яке дає змогу поліпшити розвиток фізичних якостей студентів; інтегрування наукових досягнень та обмін інформацією щодо фізичного виховання; переосмислення історичної спадщини з питань фізичного виховання молоді в Україні та інших країнах.

У дослідженнях О. Губарєвої, О. Дрозда, Г. Іванова, Л. Лубишевої, В. Столярова, В. Шнейдера та ін. вказується, що важливою першопричиною виникнення підвищеного інтересу до інноваційних технологій фізичного виховання є усвідомлення керівниками вищих педагогічних навчальних закладів важливості фізичного виховання як обов’язкової дисципліни, здатної гармонізувати навчальний процес, створити передумови для фізичного вдосконалення студентів. У дослідженнях В. Бальсевича, Л. Лубишевої, М. Кларіна зазначається, що інноваційні технології корелюють з зацікавленістю студентської молоді самовдосконаленням, зростанням інтелектуальності та духовності, що неможливе без підвищення рівня фізичної культури. Важливими є також інноваційні технології підвищення рухового режиму студентів із застосуванням народних традицій для підтримання високої працездатності та поліпшення здоров’я.

Загальнотеоретичні основи педагогічних інноваційних технологій розроблені в працях Н. Басової, К. Баханова, Ю. Васькова, Л. Волчегурського, М. Кларіна, Н. Краудера, Т. Назарової, П. Підкасистого, Б. Скіннера. Питання розробки інноваційних технологій виховання і навчання розглядаються в дисертаційних дослідженнях Л. Кайдалової, С. Карпенчук, О. Кіяшко, Л. Костельної, С. Мариньчак, О. Норкіної, О. Попович, Н. Фоломєєвої, А. Чорноштана, Л. Штефман. Різні форми впровадження новітніх розробок з фізичного виховання молоді із застосуванням народних традицій розкриті в працях В. Гузиніна, В. Кузя, В. Пілата, Ю. Руденка, З. Сергійчук, С. Стефанюк та інших.

Вивчення і аналіз наукової літератури, дисертаційних досліджень засвідчують, що проблема впровадження інноваційних технологій фізичного виховання студентської молоді із застосуванням народних традицій не була предметом спеціального вивчення. Її актуальність, недостатня теоретична розробка, вимоги практики й обумовили вибір теми дослідження: “Інноваційні технології фізичного виховання студентів педагогічних університетів із застосуванням народних традицій”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою комплексної теми лабораторії фізичного розвитку Інституту проблем виховання АПН України „Обгрунтування форм і методів фізичного та військово-патріотичного виховання учнів загальноосвітньої школи”, державний реєстраційний номер 0102V000609. Тема дисертаційної роботи затверджена Вченою радою Інституту проблем виховання АПН України (протокол №4 від 26.05.2003 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №2 від 28.02.2006 р.).

Об’єкт дослідження – процес фізичного виховання студентів педагогічних університетів.

Предмет дослідження – інноваційні технології фізичного виховання студентів педагогічних університетів із застосуванням народних традицій.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність інноваційних технологій фізичного виховання студентів педагогічних університетів із застосуванням народних традицій.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що ефективність фізичного виховання студентів педагогічних університетів за інноваційними технологіями із застосуванням народних традицій підвищиться, якщо: викладачі оволодіють системою знань щодо впровадження таких технологій; навчально-виховний процес з фізичного виховання буде побудований з використанням засобів фізичного вдосконалення, що ґрунтуються на народних традиціях; фізичне виховання здійснюватиметься комплексно із застосуванням інноваційних технологій в процесі обов’язкових, секційних і самостійних занять.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження визначено такі завдання дослідження:

1.

2. Визначити сутність і зміст інноваційних технологій фізичного виховання студентів.

3. Теоретично обґрунтувати та експерементально перевірити ефективність інноваційних технологій фізичного виховання студентів педагогічних університетів із застосуванням народних традицій.

4. Розробити критерії і показники сформованості ціннісного ставлення студентів до інноваційних технологій фізичного виховання, які асимілюють

народні традиції.

5. Розробити та експериментально апробувати педагогічну модель впровадження інноваційних технологій фізичного виховання студентів педагогічних університетів із застосуванням народних традицій.

Теоретико-методологічні основи дослідження склали Концепція фізичного виховання в системі освіти України; психологічні теорії суспільно значущої діяльності та особистісно зорієнтованого підходу до виховного процесу (І. Бех, І. Онищенко, А. Пуні та ін.); положення про сутність навчально-виховного процесу з фізичного виховання як суб’єкт-об’єктній взаємодії вихователя і вихованців (Р. Бікмухаметов, А. Домашенко, Г. Кривошеєва та ін.); положення теорії і методики фізичного виховання, які регламентують діяльність вищих педагогічних навчальних закладів щодо фізичного виховання студентів (Б. Ашмарін, В. Іващенко, Л. Матвєєв та ін.); теоретичні положення педагогічної науки про значення фізичного виховання у формуванні та розвитку особистості (Б. Ведмеденко, Л. Волков, М. Зубалій та ін.).

Для досягнення мети та реалізації завдань застосовувався комплекс методів дослідження: 1) теоретичних: вивчення та аналіз педагогічної і методичної літератури, що забезпечило розгляд теоретичних питань з проблеми дослідження; вивчення навчальних програм і нормативних документів з метою з’ясування стану роботи вищих педагогічних навчальних закладів щодо впровадження інноваційних технологій фізичного виховання; 2) емпіричних: бесіди, опитування, інтерв’ю, анкетування, педагогічне спостереження, тестування, ранжування з метою визначення рівнів і динаміки розвитку рухових здібностей, стану здоров’я та сформованості рухових навичок; констатувальний і формувальний етапи експерименту, порівняльний аналіз результатів дослідження і методи математичної статистики застосовувалися з метою обробки проміжних і кінцевих результатів експериментальної роботи.

Дослідження проводилося поетапно:

На першому етапі (2002–2003 рр.) вивчався стан проблеми в літературі та практиці роботи педагогічних університетів, розроблялися програма і методика дослідження, проводився констатувальний експеримент, визначалися об’єкт, предмет, мета, завдання і гіпотеза дослідження.

На другому етапі (2003–2005 рр.) проводився формувальний експеримент, у ході якого перевірялася ефективність інноваційних технологій фізичного виховання студентів із застосуванням народних традицій, упроваджувалася обґрунтована педагогічна модель.

На третьому етапі (2005–2006 рр.) здійснювалися порівняльний аналіз і узагальнення результатів експериментальної роботи та літературне оформлення дослідження.

Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота здійснювалася на базі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка, Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка. Констатувальним експериментом було охоплено 600 студентів (280 дівчат і 320 хлопців), формувальним – 240 студентів (по 120 в експериментальній і контрольній групах).

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що вперше визначено сутність інноваційних технологій фізичного виховання як різновиду педагогічних технологій; розроблено діагностику рівнів розвитку рухових здібностей, стану фізичного здоров’я студентів та педагогічну модель впровадження інноваційних технологій фізичного виховання студентів педагогічних університетів із застосуванням народних традицій; отримано нові дані щодо впровадження інноваційних технологій фізичного виховання студентів із застосуванням народних традицій у процесі проведення обов’язкових, секційних і самостійних занять; уточнено компоненти фізичного виховання студентів за новими технологіями із застосуванням народних традицій; дістали подальшого розвитку основні положення особистісно зорієнтованого фізичного виховання студентів педагогічних університетів із застосуванням народних традицій.

Практична значущість дослідження полягає в упровадженні інноваційних технологій фізичного виховання студентів, що ґрунтуються на народних традиціях у процесі проведення обов’язкових, секційних та самостійних занять; удосконаленні структури занять з фізичного виховання студентів за даними інноваційними технологіями; розробці методичних рекомендацій щодо організації занять із застосуванням інноваційних технологій фізичного виховання студентів.

Результати і висновки дослідження можуть бути використані при підготовці методичних посібників і рекомендацій, у навчально-виховному процесі вищих педагогічних навчальних закладів, а також на курсах фахового вдосконалення педагогічних працівників та викладачів фізичного виховання у системі післядипломної освіти.

Достовірність і обґрунтованість результатів дослідження та основних висновків дисертації забезпечується теоретичним і методологічним обґрунтуванням її вихідних положень; застосуванням комплексу методів дослідження, адекватних його об’єкту, предмету, меті й завданням; використанням кількісного і якісного аналізу даних педагогічного експерименту; статистичною обробкою кількісних показників експериментальної роботи.

Особистий внесок здобувача. У статті, опублікованій у співавторстві, дисертантові належить розробка взаємозв’язку виховання вольової якості з фізичним розвитком учнів.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалися у вищих педагогічних навчальних закладах, на базі яких проводився педагогічний експеримент. Його результати доповідалися та обговорювалися на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту школярів та студентів України” (м.Суми, 25–26 квітня 2002 р.); “Молода спортивна наука України” (м.Львів, 27–29 березня 2003 р.); “Актуальні проблеми виховання особистості в сучасному соціокультурному середовищі (м.Київ, 14–15 жовтня 2003 р.); “Фізичне виховання і спорт в сучасних умовах” (м.Черкаси, 29 вересня–1 жовтня 2004 р.); “Сучасні тенденції та приорітети виховання” (м.Київ, 12–13 жовтня 2004 р.); “Актуальні проблеми та перспективи розвитку спортивної аеробіки та фітнесу” (м.Харків, 5 березня 2005 р.); “Біосоціокультурні та педагогічні аспекти фізичного виховання та спорту” (м.Суми, 14–15 вересня 2005 р.); “Теоретико-практичні реалії сучасного виховання дітей та учнівської молоді” (м.Київ, 30 листопада–1 грудня 2005 р.); “Вища школа України: проблеми модернізації навчально-виховного процесу (м.Черкаси, 16–17 лютого 2006 р.); на Міжнародних науково-практичних конференціях: “Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків” (м.Житомир, 22–23 квітня 2005 р.); “Розвиток особистості в полікультурному освітньому просторі” (м.Черкаси, 29–30 червня 2005 р.); “Фізична культура, спорт та здоров’я (м.Харків, 1–2 грудня 2005 р.); “Актуальні проблеми фізичної культури, спорту та туризму в сучасних соціально-економічних і екологічних умовах” (м.Запоріжжя, 17–18 травня 2007 р.). Результати дослідження впроваджені в практику роботи Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 919/01-11 від 17.05.2006 р.), Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка (довідка № 04-11/892 від 30.10.2006 р.), Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка (довідка № 2107 від 09.11.2006 р.).

Публікації. Результати дослідження опубліковані у 14 наукових працях (13 публікацій одноосібні, з них 9 опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та 2 методичні посібники).

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (217 найменувань, з них 29 іноземною мовою) та 13 додатків. Дисертаційна робота містить 31 таблицю і 2 рисунки на 31 сторінці. Загальний обсяг дисертації складає 228 сторінок, основний її зміст викладено на 174 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, сформульовано гіпотезу, теоретико-методологічні основи дослідження, наукову новизну, теоретичну і практичну значущість результатів дослідження.

У першому розділі – “Теоретичні засади інноваційних технологій фізичного виховання студентів педагогічних університетів” – проаналізовано літературні джерела з досліджуваної проблеми, сформульовано сутність поняття “інноваційні технології фізичного виховання” як різновиду педагогічних технологій, розкрито роль народних традицій у фізичному вихованні, висвітлено емпіричний досвід роботи кафедр фізичного виховання щодо впровадження інноваційних технологій у педагогічних університетах. Визначено критерії, показники та виявлено рівні сформованості когнітивного, мотиваційного і діяльнісного компонентів фізичного виховання в студентів педагогічних університетів.

Вивчення наукових досліджень О. Губарєвої, Л. Лубишевої, Г. Попова, В. Селуянова з проблеми інноваційних технологій фізичного виховання студентів засвідчує, що вони розробляються таким чином, щоб бути оптимально розвивальними й при їх застосуванні створювалися сприятливі передумови для перебігу виховного процесу. Це пов’язано з тим, що для студентів головною метою фізичного виховання є подальше покращення рівня фізичної культури, поглиблення знань про фізичну підготовленість, формування позитивного ставлення до систематичних занять фізичними вправами як із спортивною, так і оздоровчою спрямованістю. Теоретичні ж засади здоров’язберігаючих технологій, підвищення фізичної підготовленості та рухової активності молоді мають визначальне значення у створенні інноваційних технологій фізичного виховання студентів.

У дослідженнях В. Пілата, Є. Приступи та інших авторів визначено, що в основу створення інноваційних технологій фізичного виховання має бути покладена національна ідея про формування морально-досконалої особистості. Цій вимозі повною мірою відповідає відроджена козацька система фізичного вдосконалення молоді. Вона застосовується з урахуванням сучасних вимог до навчально-виховного процесу. Її основу складають різні види єдиноборств, які культивуються в Україні і відповідають менталітету нашого народу. Ця система фізичного вдосконалення привертає увагу як досконалими формами і методами фізичної підготовки так і гуманістичними принципами.

Б. Блюменштейн, Ю. Коджаспіров зазначають, що різні форми фізичного виховання, які впроваджуються з народними танцями, співом, музичним супроводом, мають значний педагогічний потенціал у справі залучення студентської молоді до регулярних занять фізичними вправами. Тому суттєвий виховний вплив мають ті інноваційні технології фізичного виховання, що містять народні традиції у вигляді національного фольклору.

Аналіз праць В. Артикула, І. Богдана, Б. Ведмеденка, М. Дубовика, К. Жукотинського, В. Кузя засвідчує, що відродженню національної системи козацьких єдиноборств сприяють методики підготовки в греко-римській і вільній боротьбі, які є в даний час науково обґрунтованими видами спорту. Розроблені інноваційні технології мають адаптуватися до умов проведення занять з фізичного виховання зі студентами педагогічних університетів.

У наукових працях В. Бальсевича, В. Шнейдера вказується, що все більше уваги має приділятися ідеї конверсії технологій спортивної підготовки в інтересах удосконалення методик фізичного виховання студентської молоді. Тому досить перспективним напрямом покращення фізичного виховання у вищий школі є використання досягнень з методики спортивного тренування, що мають втілюватися в інноваційні технології фізичного виховання студентів.

Вивчення праць В. Бальсевича, Н. Басової, Ю. Васькова, Г. Кайдалової, О. Кіяшко, Л. Лубишевої, Г. Попова, В. Столярова та ін. дозволило визначити сутність поняття „інноваційні технології фізичного виховання”. Вони є інноваційними за умов: 1) коли елементи, які їх складають, тільки починають науково осмислюватися і не отримали достатнього поширення в сучасній практиці; 2) коли існуючі й загальновживані засоби фізичного виховання застосовуються з інших позицій і в трансформованому контексті; 3) коли створюється нова концепція навчально-виховного процесу з фізичного виховання, яка ґрунтується на попередніх дослідженнях; 4) коли переглядаються принципи соціального життя особистості, визначаються напрями її розвитку й індивідуально добираються відповідні засоби фізичного виховання.

На основі аналізу наукових праць В. Артикула, Б. Ведмеденка, В. Гузиніна, М. Зубалія, В. Кузя, О. Остапенка, В. Пілата, Ю. Руденка, З. Сергійчук, С. Стефанюк були актуалізовані окремі положення фізичного виховання стосовно тих його форм, що містять елементи національної фізичної культури. Це дало можливість визначити, що інноваційні технології фізичного виховання із застосуванням народних традицій мають високий потенціал щодо залучення студентської молоді до регулярних занять фізичними вправами та оздоровлення.

Для визначення ефективності впровадження інноваційних технологій фізичного виховання із застосуванням народних традицій та сформованості в студентів когнітивного, мотиваційного і діяльнісного компонентів були використані такі критерії: знання про фізичне виховання, здоров’я і здоровий спосіб життя, про цінності здоров’я і здорового способу життя; уміння дотримуватися вимог здорового способу життя; ініціативність у проведенні фізкультурно-оздоровчих заходів та дотриманні вимог здорового способу життя. Показниками наявності зазначених компонентів були: повнота, системність і міцність знань; широта, сила і стійкість мотивації; активність і стабільність на заняттях з фізичного виховання та фізична підготовленість.

Для визначення рівнів фізичної підготовленості та сформованості рухових здібностей студентів експериментальної і контрольної груп були використані Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України, соматоскопія, антропометрія, тест за Н. Лейтесом, теппінг-тест, а також методика визначення рівнів здоров’я. Підбір цих методик дослідження визначався змістом фізичного виховання студентів за розробленими інноваційними технологіями із застосуванням народних традицій у процесі обов’язкових, секційних та самостійних занять.

За кількісними та якісними показниками студентів експериментальної і контрольної груп було розподілено на чотири групи з високим, середнім, нижче середнього і низьким рівнями сформованості когнітивного, мотиваційного і діяльнісного компонентів. Так, на основі узагальнення результатів констатувального етапу експерименту встановлено, що в експериментальній та контрольній групах низький рівень сформованості когнітивного компонента мали відповідно 45,0 і 43,3% студентів, нижче середній рівень – 31,7 і 30,8%, середній – 15,8 і 16,7%, високий – 7,5 і 9,2%. В експериментальній та контрольній групах низький рівень сформованості мотиваційного компонента мали відповідно 46,7 і 45,8% студентів, нижче середній і середній рівні – 32,5 і 14,2%, низький – 6,6 і 7,5%. Щодо сформованості в студентів експериментальної і контрольної груп діяльнісного компонента, то низький рівень мали відповідно 40,9 і 39,2% студентів, нижче середнього – 37,5 і 38,3%, середній – 13,3% в обох групах, високий – 8,3 і 9,2%. Отже, на початку експериментальної роботи в обох групах вихідні дані щодо сформованості в студентів когнітивного, мотиваційного і діяльнісного компонентів були близькими й невисокими.

Отримані результати констатувального етапу експерименту підтвердили загалом низький рівень фізичної підготовленості, рухових умінь та навичок студентів перших курсів, які навчалися на факультетах педагогічних університетів, де фізичне виховання не є профілюючою дисципліною. Ці студенти також володіли недостатнім обсягом знань з предмета й були незацікавлені заняттями з фізичного виховання, що проявилося в низьких показниках визначених компонентів. Виявлені недоліки у підготовці студентів з предмета „Фізичне виховання” та низький рівень їхнього здоров’я підтвердили необхідність впровадження у педагогічних університетах інноваційних технологій фізичного виховання із застосуванням народних традицій.

У другому розділі – “Особливості впровадження інноваційних технологій фізичного виховання студентів педагогічних університетів із застосуванням народних традицій” – обґрунтовуються складові компоненти фізичного виховання студентів та педагогічні умови фізичного виховання студентів, що ґрунтується на народних традиціях, розкривається ефективність впроваджених інноваційних технологій фізичного виховання студентів із застосуванням народних традицій, висвітлюється зміст і результати формувального етапу експерименту у педагогічних університетах.

Розробці інноваційних технологій фізичного виховання студентів педагогічних університетів із застосуванням народних традицій передував етап моделювання, що був дієвим засобом перевірки доцільності впровадження інноваційних технологій у роботу вищих педагогічних навчальних закладів. Під час моделювання враховувалися історична спадщина українського народу щодо фізичного виховання молоді, тенденції розвитку педагогічної науки, сучасні досягнення в галузі фізичної культури, стан підготовленості студентів з предмета „Фізичне виховання” та результати констатувального етапу експерименту. Схематично взаємозв’язок компонентів педагогічної моделі впровадження інноваційних технологій фізичного виховання студентів із застосуванням народних традицій зображено на рис.1.

У педагогічній моделі по вертикалі розкриті зв’язки між визначеними компонентами, критеріями та показниками, які дають змогу зафіксувати основні вимоги до педагогічного процесу впровадження інноваційних технологій фізичного виховання студентів із застосуванням народних традицій. Педагогічна модель побудована на принципах народної педагогіки виховання особистості, що є визначальними щодо розроблених технологій фізичного виховання. Основою розроблених інноваційних технологій фізичного виховання студентів педагогічних університетів

була система козацьких єдиноборств. Завдяки аналізу спортивної підготовки із сучасних видів єдиноборств та історичної спадщини українського народу щодо козацьких єдиноборств була відтворена самобутня система фізичної підготовки, елементи якої застосовувалися на заняттях з фізичного виховання зі студентами педагогічних університетів. Це дозволило впровадити у навчально-виховний процес науково обґрунтовані та найсучасніші методики фізичної підготовки, відображені на рис. 1 в елементах інноваційних технологій фізичного виховання студентів і змісті педагогічних умов.

Отже, ефективність інноваційних технологій фізичного виховання студентів забезпечувалася також дотриманням визначених педагогічних умов у навчально-виховному процесі. Педагогічні умови застосування засобів фізичного виховання, які пропонувалися студентам у процесі обов’язкових, секційних та самостійних занять, перевірялися на відповідність до таких же з козацької системи підготовки. Це гарантувало високу ефективність педагогічного процесу, а отже й ефективність впровадження інноваційних технологій фізичного виховання студентів. Педагогічні умови щодо систематичного залучення студентів до занять козацькими єдиноборствами та застосування змагальної діяльності з єдиноборств у фізичному вихованні змінили ставлення студентів до предмета „Фізичне виховання” у педагогічних університетах, забезпечили гармонійний фізичний розвиток, сприяли загартуванню волі. Врахування морально-духовних засад козацької педагогіки, застосування особистісно зорієнтованих методів виховання на заняттях із єдиноборств сприяли покращенню фізичної підготовленості та рухової активності студентів у процесі обов’язкових, секційних та самостійних занять.

Народні традиції у фізичному вихованні студентів виявлялися безпосередньо у змісті запропонованої діяльності. Діяльність студентів включала рухову активність та процес здобуття знань з предмета „Фізичне виховання”. Зміст рухової активності відповідав уявленням наших предків щодо гармонії особистісного розвитку молоді. Студенти за розробленими технологіями фізичного виховання застосовували психофізичні, дихальні вправи, елементи козацьких єдиноборств та інші засоби. Спорідненість цих вправ із засобами козацької системи єдиноборств сприяла підвищенню ефективності фізичного виховання студентів. Знання з предмета допомагали правильно використовувати весь арсенал фізичних вправ, природних сил та гігієнічних факторів відповідно до козацької системи гартування.

Педагогічна модель впровадження інноваційних технологій фізичного виховання студентів із застосуванням народних традицій базувалася на ідеї відродження козацької системи фізичної підготовки, яка передбачала впровадження спортивних технологій на заняттях з фізичного виховання шляхом їх адаптації до умов вищих навчальних закладів. Завдяки теоретичному аналізу наукових праць з теми дослідження було визначено, що для нинішніх студентів козацька система підготовки на основі єдиноборств є найбільш прийнятною, тому що може здійснювати ефективний вплив на формування гармонійно розвиненої особистості та зміцнення здоров’я. Ця програма реалізувалася на обов’язкових, секційних та самостійних заняттях, які проводилися в університетах та за місцем проживання студентів під контролем викладачів фізичного виховання та експериментатора.

Застосування у розроблених інноваційних технологіях фізичного виховання студентів на народних традиціях таких форм роботи, як заняття з фізичного виховання, змагання, ігри з елементами єдиноборств, заняття психофізичним тренуванням, атлетична гімнастика, самостійні заняття загартуванням й дихальними вправами, заняття з козацьких єдиноборств сприяло підвищенню ефективності навчально-виховного процесу у вищих педагогічних навчальних закладах. Основними методами в цьому процесі були: пояснення, розповідь, бесіда, вказівка, диспут, демонстрація, паралельна педагогічна дія, заохочення, критичний аналіз змагальної діяльності студентів та ін. Це дозволило впроваджувати інноваційні технології фізичного виховання зі стійкою структурою, відображеною на рис. 1.

Формувальний етап експерименту проводився з метою перевірки ефективності інноваційних технологій фізичного виховання студентів педагогічних університетів із застосуванням народних традицій. Їх ефективність визначалася шляхом порівняння результатів експериментальної роботи та оцінювання статистичної достовірності різниці сформованості ставлення до занять, рівнів фізичної підготовленості та здоров’я студентів експериментальної і контрольної груп методами математичної статистики на початку, в середині і в кінці дослідження за експериментальною методикою. Зафіксовано кількісні зміни у стані сформованості визначених компонентів у студентів експериментальної і контрольної груп, які подані у відповідних таблицях.

Дані таблиці 1 засвідчують, що впровадження інноваційних технологій фізичного виховання в експериментальній групі призвело до зростання кількості студентів з високим і середнім рівнями сформованості когнітивного компонента відповідно на 20,0 і 13,4% і зменшенням – з нижче середнім і низьким рівнями відповідно на 6,7 і 26,7%. У контрольній групі теж відбулися зміни у рівнях сформованості в студентів когнітивного компонента, але вони характеризувалися нижчими показниками. Так, кількість студентів з високим, середнім і

Таблиця 1

Розподіл студентів за рівнями сформованості когнітивного компонента (%)

Рівні сформованості когнітивного компонента | Експериментальна гр. | Контрольна гр.

До

експери-менту, % | Після

експери-менту,% | Різниця | До

експери-менту, % | Після

експери-менту,% | Різниця

Високий | 7,5 | 27,5 | +20,0 | 9,2 | 10,8 | +1,6

Середній | 15,8 | 29,2 | +13,4 | 16,7 | 20,0 | +3,3

Нижче середнього | 31,7 | 25,0– | 6,7 | 30,8 | 32,5 | +1,7

Низький | 45,0 | 18,3– | 26,7 | 43,3 | 36,7– | 6,6

нижче середнього рівнями збільшилась у кінці експерименту відповідно лише на 1,6%, 3,3% і 1,7%, а з низьким зменшилася на 6,6%. Позитивні зрушення у когнітивному компоненті студентів експериментальної групи проявилися у поліпшенні рівня знань з теорії і методики фізичного виховання, про здоров’я і здоровий спосіб життя, цінності здоров’я і здорового способу життя.

Таблиця 2

Розподіл студентів за рівнями сформованості мотиваційного компонента (%)

Рівні сформованості мотиваційного компонента | Експериментальна гр. | Контрольна гр.

До

експери-менту, % | Після

експери-менту,% | Різниця | До

експери-менту, % | Після

експери-менту,% | Різниця

Високий | 6,6 | 28,3 | +21,7 | 7,5 | 7,5 | –

Середній | 14,2 | 29,2 | +15,0 | 14,2 | 14,2 | –

Нижче середнього | 32,5 | 22,5– | 10,0 | 32,5 | 33,3 | +0,8

Низький | 46,7 | 20,0– | 26,7 | 45,8 | 45,0– | 0,8

З таблиці видно, що в результаті впровадження інноваційних технологій фізичного виховання із застосуванням народних традицій кількість студентів експериментальної групи з високим рівнем сформованості мотиваційного компонента зросла на 21,7%, середнім – на 15,0%, нижче середнього і низьким зменшилась відповідно на 10,0 і 26,7%. У контрольній групі кількість студентів з високим і середнім рівнями сформованості цього компонента не змінилась, з нижче середнього зросла на 0,8%, а з низьким зменшилась на 0,8%. Ці дані засвідчують позитивні зрушення у мотиваційному компоненті студентів експериментальної групи, а саме у ставленні студентів до обов’язкових, секційних і самостійних занять, зростанні інтересу до фізичного виховання та потреби у фізичному самовдосконаленні.

Таблиця 3

Розподіл студентів за рівнями сформованості діяльнісного компонента (%)

Рівні сформованості діяльнісного компонента | Експериментальна гр. | Контрольна гр.

До

експери-менту, % | Після

експери-менту,% | Різниця | До

експери-менту, % | Після

експери-менту,% | Різниця

Високий | 8,3 | 29,2 | +20,9 | 9,2 | 10,8 | +1,6

Середній | 13,3 | 32,5 | +19,2 | 13,3 | 15,0 | +1,7

Нижче середнього | 37,5 | 24,2– | 13,3 | 38,3 | 37,5– | 0,8

Низький | 40,9 | 14,1– | 26,8 | 39,2 | 36,7– | 2,5

Дані таблиці засвідчують, що впровадження в експериментальній групі інноваційних технологій фізичного виховання викликало позитивні зміни у рівнях сформованості в студентів діяльнісного компонента. Так, наприкінці експерименту кількість студентів з високим рівнем збільшилася на 20,9%, середнім – на 19,2%, нижче середнього та низьким рівнями зменшилася відповідно на 13,3 і 26,8%. У студентів контрольної групи зміни в сформованості цього компонента відбулися незначні. Кількість студентів з високим і середнім рівнями збільшилася відповідно лише на 1,6 і 1,7%, а з нижче середнього і низьким зменшилася відповідно на 0,8 і 2,5%. Позитивні зміни у діяльнісному компоненті студентів експериментальної групи відобразилися в зростанні рухової активності та стійкій звичці студентів до занять з фізичного виховання, самовдосконалення та у наявному стані їхньої фізичної підготовленості.

Одержані дані підтверджують ефективність інноваційних технологій фізичного виховання студентів із застосуванням народних традицій, впроваджених у вищих педагогічних навчальних закладах.

Таким чином, результати проведеного дослідження підтвердили основні положення гіпотези і є підставою для таких висновків:

1. Аналіз наукової літератури з проблеми інноваційних технологій фізичного виховання студентів вищих педагогічних навчальних закладів засвідчив недостатню розробленість означеної проблеми в теорії і методиці виховання. Це насамперед проявляється в різному трактуванні поняття „педагогічні технології”, формулюванні терміна „інноваційні технології фізичного виховання”, недостатньому впровадженні сучасних інноваційних технологій фізичного виховання студентів на кафедрах фізичного виховання вищих педагогічних навчальних закладів.

2. Вивчення практики роботи кафедр фізичного виховання вищих педагогічних навчальних закладів дало можливість визначити перспективні напрями фізичного виховання студентів, на основі яких були розроблені інноваційні технології фізичного виховання із застосуванням народних традицій. Вони передбачали формування свідомого ставлення студентів до свого здоров’я та підвищення рівнів фізичної підготовленості; формування необхідних знань, умінь і навичок студентів з фізичного виховання на обов’язкових і секційних заняттях; самовдосконалення студентів у процесі самостійних занять за місцем їхнього проживання.

3. Вивчення теоретичних джерел дозволило визначити інноваційні технології фізичного виховання студентів як новітні системи фізичного виховання, які є відтворюваними виховними системами зі спеціально розробленими методами та засобами підвищення рівнів сформованості в студентів особистісних якостей та фізичної підготовленості із запланованими результатами, що досягаються покроковим виконанням поставлених завдань з фізичного виховання. Основною метою інноваційних технологій фізичного виховання студентів є збереження і зміцнення здоров’я, підвищення фізичної підготовленості, розвиток знань, умінь та навичок з фізичного виховання.

4. Необхідними засадами створення ефективної експериментальної програми фізичного виховання студентів було вивчення змісту національних історично сформованих традицій фізичного гартування, ознайомлення з провідними зарубіжними системами фізичного вдосконалення та сучасними тенденціями здорового способу життя. Перевірка розроблених методик фізичного вдосконалення, визначення їх дієвості у процесі експериментальної роботи дало змогу впровадити інноваційні технології фізичного виховання студентської молоді із застосуванням народних традицій, які враховують індивідуальні можливості вихованців і сприяють збереженню й зміцненню їхнього здоров’я.

5. При створенні експериментальної програми фізичного виховання студентів бралися до уваги рівні сформованості у них когнітивного, мотиваційного та діяльнісного компонентів фізичного виховання. Для отримання об’єктивної інформації щодо сформованості цих компонентів у студентів експериментальної і контрольної груп вони були умовно розподілені на відповідні групи з високим, середнім, нижче середнього і низьким рівнями. У процесі порівняння кількості респондентів експериментальної і контрольної груп, віднесених до вище зазначених рівнів, визначалася ефективність сформованості досліджуваних компонентів у студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

6. Під час проведення констатувального етапу експерименту було зроблено висновки, що багато студентів мали низький рівень сформованості когнітивного, мотиваційного та діяльнісного компонентів. Підтвердженням цього є інформація, що міститься в таблицях сформованості досліджуваних компонентів. Основними причинами низьких показників на початку експерименту є недооцінка важливості уроків фізичної культури в середній школі; необґрунтованість виховних методик, які застосовують учителі фізичної культури на уроках; недостатня обізнаність учителів і батьків з правилами здорового способу життя; відсутність позитивних прикладів для наслідування учнів старших класів (майбутніх абітурієнтів) і, як наслідок, їхня низька зацікавленість фізичним вихованням під час навчання у вищих педагогічних навчальних закладах.

7. На основі результатів вихідних обстежень та експериментально перевіреної педагогічної моделі впровадження інноваційних технологій фізичного виховання студентів педагогічних університетів із застосуванням народних традицій було розроблено зміст інноваційних технологій фізичного виховання, які передбачали застосування в експериментальній групі форм, методів і засобів відроджених національних видів фізичного гартування.

8. Порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи засвідчив, що наприкінці дослідження стала значною та статистично достовірною різниця у рівнях сформованості когнітивного, мотиваційного та діяльнісного компонентів у студентів експериментальної і контрольної груп. У студентів експериментальної групи було зафіксовано істотне підвищення рівнів розвитку рухової активності, здоров’я та фізичної підготовленості, яке підтверджене даними відповідних таблиць. Сформовано ціннісне ставлення студентів експериментальної групи до інноваційних технологій фізичного виховання, які асимілюють народні традиції згідно розроблених критеріїв і показників. Загальний рівень сформованості досліджуваних компонетів у студентів контрольної групи залишився на рівні близькому до початкового, а показник сформованості широти мотивації до занять з фізичного виховання характеризувався незначною негативною динамікою.

9. Результати дослідження демонструють високу ефективність процесу фізичного виховання студентів педагогічних університетів, що ґрунтується на народних традиціях. Ця ефективність забезпечувалася: впровадженням у виховну діяльність експериментальної групи інноваційних технологій фізичного виховання студентів із застосуванням народних традицій; застосуванням у навчально-виховному процесі засобів фізичного виховання з козацької системи підготовки, близької до менталітету нашого народу; формуванням у студентів системи знань про здоров’я, здоровий спосіб життя та рухову активність у процесі обов’язкових, секційних та самостійних занять за місцем їхнього проживання. Цьому сприяло оволодіння викладачами системою знань щодо впровадження інноваційних технологій фізичного виховання студентів із застосуванням народних традицій; побудова навчально-виховного процесу з фізичного виховання студентів експериментальної групи з використанням засобів фізичного вдосконалення на основі народних традицій; комплексне здійснення фізичного виховання із застосуванням інноваційних технологій на обов’язкових, секційних і самостійних заняттях.

Отже, результати дослідження дають підстави стверджувати правильність гіпотези та ефективність розроблених інноваційних технологій фізичного виховання студентів педагогічних університетів із застосуванням народних традицій.

10. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми впровадження інноваційних технологій фізичного виховання студентів із застосуванням народних традицій. Подальший науковий пошук передбачає виявлення нових форм і засобів фізичного виховання та оздоровлення студентської молоді, розробку методик особистісного вдосконалення студентів засобами фізичної культури.

Список опублікованих праць за темою дослідження:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

АНОТАЦІЇ

Самоха Р.А. Інноваційні технології фізичного виховання студентів педагогічних університетів із застосуванням народних традицій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 –