Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ШЕВЧЕНКО РОМАН ЮРІЙОВИЧ

УДК 528.94:908

ГЕОГРАФО-КАРТОГРАФІЧНИЙ МОНІТОРИНГ

КУЛЬТОВИХ СПОРУД м. КИЄВА

11.00.12 – географічна картографія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі геодезії та картографії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник доктор географічних наук, професор

Шевченко Віктор Олексійович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

завідувач науково-дослідної лабораторії

картографії та геоінформатики

Офіційні опоненти доктор географічних наук, професор

Жупанський Ярослав Іванович,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича, професор кафедри

географії України, картографії та геоінформатики

кандидат географічних наук, доцент

Ровенчак Іван Ілліч,

Львівський національний університет

імені Івана Франка, доцент кафедри

економічної і соціальної географії

Захист відбудеться “21” січня 2008 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, МСП-680, проспект акад. Глушкова, 2, географічний факультет, ауд. 312.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “10” грудня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор географічних наук, професор С.І. Іщук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У межах території м. Києва функціонує багатошарова за хронологією та релігійним спрямуванням система культових споруд, яка традиційно пов’язана з паломницько-релігійними традиціями. Водночас культові споруди є невід’ємним архітектурно-ландшафтним елементом, що відіграє певну роль у формуванні туристичної інфраструктури міста, тому актуальність теми дисертації визначається вивченням геопросторового розміщення пам’яток культури, які складають культурну та історико-архітектурну спадщину м. Києва, що є новітньою в наукових дослідженнях такої галузі географічної науки як сакральна географія. Отримання відповідних даних надає можливість не лише прослідковувати географію розширення системи культових споруд та інших сакральних місць м. Києва у часі, а й дозволятиме визначити місцеположення об’єктів втраченої культової спадщини при їх вишукуванні заради їх відновлення та відтворення.

З точки зору географічної картографії, актуальність полягає в демонстрації можливостей картографічного методу у вивченні специфічних суспільних явищ, яким є релігійно-паломницьке середовище та вивчення особливої ролі географічного місцеположення культових споруд м. Києва при його формуванні із залученням системи карт культових споруд та семантичних, прагматичних та лінгвістичних складових оригінальних умовних знаків.

Подальше практичне освоєння такого культурно-історичного феномену як система культових споруд Києва потребує створення відповідного інформаційного продукту на основі сучасних ГІС-технологій. Функціонування такої ГІС як засобу узагальнення й представлення необхідної інформації (зокрема, карт) передбачає, у свою чергу, розробки системи географо-картографічного моніторингу на що спрямоване дисертаційне дослідження. Актуальність обраної теми пов’язана також із тенденціями відродження столиці України як соціально-політичного та релігійного центру Європи, що ставить завдання всебічного вивчення просторових особливостей системи культових споруд.

Зв’язок роботи з науковими програмами та темами. Дисертація виконана на кафедрі геодезії та картографії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а її окремі положення дисертації використані при розробці держбюджетної теми “Геоінформаційне картографування. Формування концептуальних підходів до створення, забезпечення, функціонування і застосування геоінформаційних систем і технологій для вирішення військових і народногосподарських завдань” (2001 – 2005 рр., № державної реєстрації 0104U006231).

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка системи географо-картографічного моніторингу культових споруд м. Києва.

Відповідно до мети дослідження були поставлені наступні завдання:

визначити головні принципи та основні поняття для побудови географо-картографічного моніторингу;

дослідити та систематизувати інформаційні джерела, що забезпечують функціонування географо-картографічного моніторингу;

вивчити досвід картографування системи культових споруд м. Київ;

створити реєстр культових споруд міста;

розробити спеціалізовану ГІС “Культові споруди Києва”;

розкрити особливості укладання карт культових споруд та вказати на основні їх типи.

Об’єктом дослідження є мережа культових споруд як найважливіша складова сукупності пам’яток історії та культури м. Києва.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади створення географо-картографічного моніторингу культових споруд м. Києва.

Методологія та методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на загальнонаукових засадах про роль картографічного методу у вивченні складних суспільних явищ і процесів та сучасні уявлення про можливості ГІС-картографування, а також про роль культових споруд у житті суспільства.

Робота виконана на основі загальнотеоретичних і методичних розробок, викладених у працях Козаченко Т.І., Пархоменко Г.О., Ровенчака І.І., Руденка Л.Г., Самойленка В.М., Сосси Р.І., Шаблія О.І., Швебса Г.І., Шевчук Л.Т., та інших вітчизняних і зарубіжних учених.

Для вирішення поставлених завдань застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: системного підходу та структурно-графічного моделювання при визначенні складових географо-картографічного моніторингу та формуванні комплексу джерел для забезпечення його функціонування; узагальнення та логічного аналізу при обґрунтуванні нових термінів та понять; описовий при аналізі досвіду картографування; порівняльно-географічний, класифікації та експедиційний для збору фактичних матеріалів про культові споруди; геоінформаційного та картографічного моделювання при вивченні просторових особливостей їх мережі.

У процесі підготовки дисертації використані літературні та картографічні джерела з фондів Національної наукової бібліотеки ім. В.І. Вернадського, бібліотеки Інституту географії НАН України, науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Державного архіву України, матеріали приватних архівів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні географо-картографічного моніторингу культових споруд. При цьому:

уперше:

визначено сутність та розроблено систему географо-картографічного моніторингу культових споруд, під яким розуміється система накопичення та постійного оновлення інформації про різношарові за часом створення та різноманітні за релігійним спрямуванням і призначенням споруди, які є частиною міського середовища;

обґрунтовано комплекс термінів та понять, які визначають географо-картографічний моніторинг, як гнучку інформаційну систему, призначену для відслідковування стану релігійно-паломницького середовища;

проаналізовано можливості картографічних творів як джерел для здійснення моніторингу та створення інформаційної бази для банку даних ГІС;

визначено особливості просторового розміщення системи культових споруд на основі проведених польових географічних досліджень, електронні абриси яких стали основними при створені відповідного геоінформаційного реєстру;

обґрунтовані класифікаційні ознаки карт культових споруд, які є результатом функціонування географо-картографічного моніторингу й відбивають особливості релігійно-паломницького середовища, що формується мережею культових споруд;

розроблена спеціалізована ГІС “Культові споруди м. Києва”, яка є реальним втіленням ідеї географо-картографічного моніторингу, призначеного для швидкої обробки та актуалізації відповідної інформації.

удосконалено:

методику польових експедиційних географічних досліджень, зокрема, стосовно культових споруд, що ґрунтується на фотографічному документуванні, абрисній прив’язці та оперативному картографуванні об’єкту.

отримали подальший розвиток:

принципи й основні положення створення спеціальних карт у ГІС-середовищі для потреб суспільства (туризм, краєзнавство, релігійне паломництво).

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. В дисертації розроблена теорія реалізації сакральногеографічного дослідження стосовно культових споруд, отримали подальший розвиток принципи і основні положення теорії розробки умовних знаків спеціальних карт у ГІС-середовищі, розроблена теорія геоінформаційного картографування сакральногеографічних об’єктів та алгоритми створення ГІС релігійно-паломницького призначення.

Матеріали дисертації ввійшли до наукового звіту кафедри геодезії та картографії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка: “Геоінформаційне картографування. Формування концептуальних підходів до створення, забезпечення, функціонування і застосування геоінформаційних систем і технологій для вирішення військових і народногосподарських завдань” 2001 – 2005 рр., № державної реєстрації 0104U006231. (Підрозділ “ГІС пам’яток історії та культури (на прикладі м. Київ)”.

Отримані теоретичні висновки та практичні методики можуть бути використані при аналогічних дослідженнях культових споруд інших великих міст. Матеріали також можуть бути використані для потреб шкільної освіти при вивченні спеціальних краєзнавчих курсів “Мій Київ: історія, географія, культура” та курсу “Географії України” у старших класах, зокрема, створені автором карти використовуються в системі загальної середньої освіти в м. Києві (довідка № 12 від 14.11.2006).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно написаною науковою працею, у якій викладено авторський підхід до географо-картографічного моніторингу культових споруд м. Києва. У роботі містяться картографічні прийоми та підходи, висновки, які сформульовані особисто здобувачем. Практична реалізація географо-картографічного моніторингу та запропонована спеціалізована ГІС базується на використанні програмного продукту MapInfo 8.0., ArcGIS, MicroStation, MapGuide.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на наукових конференціях: молодих вчених Київського національного університету імені Тараса Шевченка” (м. Київ, 2004); Всеукраїнській “Географічна освіта та наука: соціальні та екологічні ризики” (м. Київ, 2005); Міжнародній молодих вчених “Молоді науковці - географічній науці” (м. Київ, 2005); Міжнародному семінарі “Екологічна картосеміотика та екологічна безпека” (м. Київ, 2007); Міжнародній “Проблеми українського державотворення: історія та сучасність” (м. Житомир, 2007); Міжнародній “Звягель – Новоград-Волинський: від сивої давнини до сьогодення” (м. Новоград-Волинський, 2007).

Публікації. Усього за темою дисертації опубліковано 8 наукових праць, загальним обсягом 6,3 д. а. (5 статей та 2 тези одноосібно, 1 монографія в співавторстві); з них 4 у фахових виданнях, затверджених ВАК України (1,6 д. а.).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг – 184 сторінки комп’ютерного тексту. Основна частина дисертації вміщує 17 с. ілюстрацій (10 рисунків та 14 карт) та 3 с. таблиці. Список використаних джерел включає 146 найменувань (70 - картографічні матеріали).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У розділі 1 “ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ГЕОГРАФО-КАРТОГРАФІЧНОГО МОНІТОРИНГУ КУЛЬТОВИХ СПОРУД м. КИЄВА”, визначено сутність географо-картографічного моніторингу, обґрунтовано його теоретико-методологічну базу, основні поняття та завдання його функціонування, сформовано понятійно-термінологічний апарат, який, визначає суть проблеми, у даному разі, формування релігійно-паломницького середовища, і є вагомим інструментом при ідентифікації культових споруд м. Києва.

Географо-картографічний моніторинг культових споруд – це система накопичення та постійного оновлення інформації про різношарові за часом створення та різноманітні за релігійним спрямуванням і призначенням споруди, які є частиною міського середовища. Основою географо-картографічного моніторингу є реєстр культових споруд, що базується на картографічних та літературних джерелах, а також на матеріалах періодично здійснюваних експедиційних дослідженнях. Географо-картографічний моніторинг може бути реалізований у формі ГІС, яка ґрунтується на інформаційній базі даних, а карти культових споруд м. Київ є результатом моніторингу.

Одним з основних умов вивчення географії культових споруд міста Києва з подальшим створенням географо-картографічного моніторингу є етап проведення польових краєзнавчих експедиційних досліджень, при здійсненні яких доцільно враховувати що:

дослідження культових споруд необхідно проводити послідовно в межах історико-топонімічних урочищ, тобто за один експедиційний етап дослідити найбільшу кількість об’єктів;

відомо, що культові споруди на територіях Подолу, Старого Міста, Печерська та Видубичів характеризуються мозаїчною географією, і розташовані в безпосередній близькості один від одного, тому їх дослідження фактично недоцільні, так як місцеположення цих культових споруд уже відомі й нанесення їх на карту можливе й без безпосереднього рекогностування;

культові споруди київських околиць, (а це близько 40 % усієї їх кількості) на картах показані неточно та потребують ретельного дослідження в польових умовах, що у свою чергу вимагає їх фотографування, визначення її точного географічного місцеположення, складання абрису території із зазначенням назви культової споруди, її розмірів, архітектурного стилю та конфесійної приналежності.

Значення польових досліджень підсилюється ще й тією обставиною, що в результаті вивчення досвіду картографуванні культових споруд, визначено, що деякі споруди на картах не можуть бути ідентифіковані внаслідок відсутності назви або неточного показу її місцеположення, внаслідок чого, при здійсненні польових досліджень доцільно охоплювати якомога більшої кількості об’єктів дослідження. За географічними характеристиками він повинен мати форму ломаного променя, або незамкненого полігону (у найбільш прилеглих до центру міста районах), на територіях київських околиць (Борщагівки, Нивок, Харківського масивів маршрут доцільно мати форму галсів, це пов’язано з тим, що останнім часом у місті стихійно з’являються новозбудовані каплиці та молитовні будинки.

У розділі 2 “ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА ГЕОГРАФО-КАРТОГРАФІЧНОГО МОНІТОРИНГУ КУЛЬТОВИХ СПОРУД м. КИЄВА” досліджуються особливості створення інформаційної бази географо-картографічного моніторингу на основі картографічних творів та польових краєзнавчих експедиційних досліджень, для чого вивчається географічне розміщення культових споруд м. Києва.

Географічні особливості розміщення культових споруд м. Києва досліджуються від часів дохристиянських сакральних місць, перших християнських культових споруд, епохи середньовіччя та сучасні культові споруди міста, а також вивчається географія культових споруд на прикладі окремого району м. Києва (Оболонського). У кінцевому результаті також визначені фізико-географічні особливості розміщення культових споруд м. Києва, а саме: найвіддаленіші (західна, східна, північна та південна) культові споруди; географічний центр культової забудови; найвища та найнижча відмітки їх розміщення.

Для підтвердження вищевикладених географічних даних, отриманих із літературно-описових джерел та уточнення інформації про сучасні культові споруди м. Києва протягом 2005-2007 рр. проведені польові краєзнавчі експедиційні дослідження, які ставили за мету підтвердити географічне місцеположення зниклих та новозбудованих храмів м. Києва. Важливою складовою інформаційної бази даних географо-картографічного моніторингу культових споруд м. Київ є картографічні джерела. Картографічне дослідження особливостей розміщення стародавніх культових споруд Києва здійснюється на основі абрисів, картосхем, планів, карт та атласів починаючи з доби монголо-татарського нашестя, лаврських (патерікових) планів і гравюр А. Кальнофойського, малюнків А. Вестерфельда, М. Ґруневега, історичних карт М.В.Закревського, планів А. Меленського, І. Ушакова, І. Фундуклея та інших картографічних творів інших києвознавців.

Першим відомим планом м. Києва з відображенням культових споруд є план укладений за наказом монголо-татарського хана Манглі-Гирея.

Традицію картографування храмів та монастирів Києва продовжив також іноземець, німецький мандрівник Мартін Ґруневег. Він безпосередньо дослідив розміщення храмів Верхнього Міста, Печерська та Подолу, склав кресленики Михайлівського собору, входу в Лаврські печери та схему-план Києво-Печерського монастиря; фактично відтворив географічне середовище православних церков, а також їх характерні обриси та форми. Наприклад, одна зі споруд (імовірно, Хрестовоздвиженська церква) за формою нагадує “цибулину”. Зображення Михайлівського Золотоверхого монастиря на плані також виглядає правдоподібним. Ґруневег відобразив його пропорції та особливості географічного розташування.

Лаврські Патерикові карти А. Кальнофойського, ченця Києво-Печерської Лаври вперше надруковані в 1638 р. як додаток до його книги “Teraturguma Lubo Cruda” (Тератургіма). Плани найбільш достовірно представляють стародавній Київ, а також вони орієнтовані у східному напрямку, на відміну від прийнятої на той час орієнтації більшості карт на захід.

Плани І.Ушакова 1695 р. завдяки перспективно-рисунковиму зображенню передають детальні конструктивні деталі культових споруд, а також особливості їх місцезнаходження, наприклад, це стосується першої дерев’яної дзвіниці Софіївського монастиря. Плани XVIII ст. показують культові споруди м. Києва в натуралістичному (картинному) вигляді, що складає особливу його цінність. Але вони мали значну кількість неточностей та викривлень внаслідок багатьох факторів: від недосконалих знімальних матеріалів до неточностей поліграфічного видання (гравіювання, відтиску та вицвітання карти).

Вагомим джерелом у вивченні культової забудови міста є історичні карти, складені М.В. Закревським (1805-1871). Відомим українським істориком, картографом, географом та дослідником Києва створена серію з 37 карт Києва на окремі часові періоди. Аналіз змісту вказаних творів надає змогу прослідкувати розвиток забудови території Києва, зокрема культовими спорудами, а також вивчити географічні особливості цієї забудови. Основну увагу приділено до планів Києва у Х ст., 988-1240 рр., 1240-1600 рр., де приділено увагу специфіці умовних знаків деяких культових споруд. Наприклад, незважаючи на чітке дотримання позамасштабного умовного позначення в легенді, монастир Святого Феодора зображений масштабним плановим знаком. Для полегшення сприйняття храмів як головних географічних об'єктів карт, у процесі зображення церковних забудов, М.В.Закревським використана система умовних позначень, що складається з виділення різним кольором кам'яних храмів, які розташовувалися в центрі Києва та дерев'яних церков міських околиць. Географічна цінність планів М.В. Закревського для географо-картографічного моніторингу культових споруд м. Києва полягає у відповідності сучасним вимогам картографування храмів та монастирів і можуть бути основою для створення сучасних карт культових споруд певного історичного періоду.

Повноцінних карт культових споруд не існує, ці об'єкти відображені лише в змісті туристських карт. До таких можна віднести туристську схему міста Києва НВП “Картографія” 1990 р., навчальні та загальні карти та атласи міста видані ЗАТ “Інститут Передових Технологій”.

Картографування культових споруд є прикладом яскравого та своєрідного літопису церков та монастирів міста, що дає уявлення не тільки про його культову забудову, але про релігійне, релігійно-паломницьке та географо-рекреаційне середовище м. Києва.

У розділі 3 “СПЕЦІАЛІЗОВАНА ГІС “КУЛЬТОВІ СПОРУДИ КИЄВА” ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ГЕОГРАФО-КАРТОГРАФІЧНОГО МОНІТОРИНГУ”, представлена структура ГІС, визначення її призначення та можливості практичного використання результатів її функціонування.

Технічно ГІС функціонує на основі програмного забезпечення MapInfo із наступними блоками: вводу інформації, обробки та виведення. Інформаційними блоками які взаємодіють із функціональними найважливіші є: постійно оновлівальна база даних культових споруд, систематизована база даних у вигляді впорядкованих файлів, що містять інформацію у вигляді таблиць (зокрема, геоінформаційний реєстр та основи, що забезпечують створення карт в інтерактивному режимірозроблені основи створення геоінформаційної системи для практичної реалізації ідеї географо-картографічного моніторингу культових споруд м. Києва. Географічна інформаційна система “Культові споруди Києва” є самостійним програмним твором автора, яка складена на основі програмних модулів MapInfo та є спеціалізованою геоінформаціною системою узальнення систематизації та оперативного прийняття рішень у галузі картографування культових споруд м. Києва в контексті географо-картографічного моніторингу культових споруд заради створення геоінформаціного реєстру культових будівель Києва.

Функції створення електронних карт у спеціалізованій ГІС специфічна таких і потребує для свого виконання вивчення, систематизації та аналізу значної кількості картографічної інформації. Обробка зазначених масивів інформації, достовірність та ефективність управління потребує застосування сучасних модульних технологій ГІС, що дозволяють через алгоритми просторового аналізу та створення спеціальних алгоритмів обробки даних синтезувати електронні карти й плани географічних досліджень культових споруд. Роботи в цьому напрямку є невід'ємною складовою частин географічних досліджень міста. Укладання відповідних електронних карт значною мірою сприяє значному більш ефективному використанню міських територій, їхнього зв'язку та програмами міського розвитку. Технологія видання карт культових споруд м. Києва в ГІС визначаються затвердженими на загальнодержавному рівні, узгодженими, професійно складеними інструкціями й технічними інструкціями, при цьому враховується складність і неоднозначність інтеграції даних, що представляються на карті позамасштабними та оригінальними умовними знаками.

Однією із задач створення геоінформаційного реєстру культових споруд м. Києва є проведення моніторингу на сакральних територіях із вивченням особливостей географічного положення культових споруд з одночасним геоінформаційним картографуванням у режимі он-лайн.

Геоінформаційний реєстр культових споруд м. Києва надає наступні переваги на завершальному етапі географо-картографічного моніторингу:

наочне представлення інформації в картографічному вигляді з точки зору комплексних проблем відтворення культових споруд;

можливість точної адресації інформації, додаткова систематизація інформації для прийняття управлінських і охоронних рішень;

можливість аналізу та обробки даних безпосередньо в середовищі ГІС без використання додаткових програмних продуктів і без втрати зв'язку з картографічним відображенням як вихідної, так і підсумкової інформації.

У розділі 4 “КАРТИ КУЛЬТОВИХ СПОРУД м. КИЄВА ЯК РЕЗУЛЬТАТ ГЕОГРАФО-КАРТОГРАФІЧНОГО МОНІТОРИНГУ” розроблена система карт культових споруд м. Києва, розглянуті можливості їх використання в системі туризму та паломництва, а також проведені прикладні географічні дослідження на їх основі. Серед карт культових споруд доцільно виділити: інвентаризаційні (окремих територій м. Києва), рекомендаційні (аналітичні та комплексні) – для практичного використання, дослідницькі (синтетичні), які фіксують теоретичні особливості мережі культових споруд.

До інвентаризаційних карт належать такі, що відбивають положення та сучасний стан мережі культових споруд конкретної території, зокрема, адміністративних районів м. Києва. Такі карти створені, здебільшого, на основі польових експедиційних маршрутних досліджень з урахуванням друкованих картографічних матеріалів. Основне призначення таких карт – слугувати в якості базового картографічного матеріалу при створенні інших карт у спеціалізованій ГІС географо-картографічного моніторингу, такі карти формують первинну базу даних. Інвентаризаційні карти представлені наступними темами: втрачена культова спадщина м. Києва – (щільність політочкових об’єктів, які відображають диференціацію та розсіювання зруйнованих споруд); культові споруди (географія культових споруд, що передає розподіл реальних релігійно-паломницьких територій територій та об’єктів сучасної культової спадщини міста, який постійно оновлюється). На основі первинних інвентаризаційних карт адміністративних районів створюються карти окремих передмість, географічних частин Києва (центру тощо) та територій міста в цілому. До них відносяться карти: культових споруд Оболонського району, “Огляд культових споруд м. Київ”, плани Печерська, Старого міста, урочища Берестового.

Сутність рекомендаційних (аналітичних і комплексних) карт складають карти, призначені для практичного використання в туристській та екскурсійній діяльності. Зміст таких карт рекомендує користувачу вибрати оптимальний маршрут огляду конкретної території з точки зору конкретного релігійного спрямування. Зміст таких карт складає узагальнені дані карт інвентаризаційних, їх можна розглядати за ступенем узагальнення інформації (аналітичні, комплексні, синтетичні).

Зміст дослідницьких карт синтезує отримані в результаті досліджень нові знання про територіальні особливості мережі культових об’єктів м. Києва: археологічна культова спадщина м. Києва, територія стародавнього Києва з розташуванням пам’яток кам’яної архітектури, київські пам’ятки, що виникли в Х ст. Представлені карти мають важливе значення для управління розвитком історико- культурної та заповідної справи й туристичної діяльності в контексті розвитку м.Київ як паломницького центру.

Спираючись на загальноприйняту класифікацію карт, визначено суть та місце карт культових споруд м. Києва. Вони займають проміжне положення між туристськими та історико-географічними картами. Сутність зазначених карт полягає в тому, що вони відображають культові споруди, які стосуються всієї території м. Києва. Карти культових споруд м. Києва структурно-функціональної (прикладної)

спеціалізації створюються на основі інтерпретації карт стародавніх, або сучасних цифрових. В результаті укладання прикладних карт спеціального призначення досліджується густина туристичного потенціалу культових споруд, релігійно-паломницькі ядра системи культових споруд м. Київ, вивчається ієрархія культових споруд у цілях туристичного та релігійно-паломницького менеджменту.

Карти можуть широко використовуватися в справі охорони культових споруд, а також використовуватися в якості одного з головних джерел інформації про об’єкти культової спадщини для їх вивчення та оцінки, виконані шляхом вимірювань та розрахунків, визначення координат при реставрації та відновленні культових споруд.

ВИСНОВКИ

Географо-картографічний моніторинг культових споруд – це система накопичення та постійного оновлення інформації про різношарові за часом створення та різноманітні за релігійним спрямуванням і призначенням споруди, які є частиною міського середовища. Основою географо-картографічного моніторингу є реєстр культових споруд, що базується на картографічних та літературних джерелах, а також на матеріалах періодично здійснюваних експедиційних дослідженнях. Географо-картографічний моніторинг може бути реалізований у формі спеціалізованої геоінформаційної системи, результати функціонування якого можуть бути представлені у вигляді спеціалізованих тематичних карт різного призначення.

Для розуміння сутності географо-картографічного моніторингу, можливості його розробки, а також для його реалізації, необхідний комплекс відповідних термінів і понять. Визначальним для даного дослідження є поняття власне “географо-картографічний моніторинг”. Впровадження інших робочих термінів і понять ґрунтується на поєднанні географічних особливостей розташування окремих культових споруд (або їх певної сукупності), їх первинного призначення (осередок релігії) та сучасного використання: стосовно територій (релігійно-паломницьке середовище – територія, інфраструктура якої призначена для задоволення потреб релігійних паломників) тощо, або окремих об’єктів (церковище – окремі групи культових споруд, або залишки зруйнованих, які є об’єктом паломництва, туризму, наукових досліджень і т.д.). Важливе значення при розробці системи моніторингу та його функціонуванні належить церконімам (різновид топонімів) – власна назва місцевості, пов’язана із власною назвою або просто існуванням культової споруди.

Картографічні твори з інформацією про культові споруди на сучасній території Києва доцільно розділити на оригінальні та історичні (які реконструюють зруйновані або вже неіснуючі культові об’єкти). Усі такі карти можуть бути інформаційною основою географо-картографічного моніторингу, оскільки надають багатий фактичний матеріал про культові споруди, а саме: особливості їх просторового розміщення призначення, архітектурні особливості тощо. Окрім того, карти надають можливість фіксувати роль і значення цих об’єктів у формуванні територіальних релігійних осередків. Робота з картографічними джерелами є основою для визначення: класифікаційних ознак культових споруд, використаних при створенні відповідного реєстру; особливостей розвитку релігійно-паломницького середовища міста; обґрунтування щодо перетворення Києва в центр релігійного паломництва.

Просторове розміщення культових споруд м. Києва має свої хронологічні, географічні, топонімічні та історико-географічні особливості, які формують релігійно-паломницьке середовище Києва. Витоки сучасного релігійно-паломницького середовища міста простежується з дописемних часів і представлені язичеськими капищами, які існували на горбах правобережної частини міста. Наступний етап – побудова храмів доби становлення християнства (X – XIII ст.), при цьому культові споруди концентруються в релігійних осередках (Михайлівська гора, Печерськ, Видубичі, Китаїв, Поділ). Для періоду XIV – XVIII ст. характерна розбудова вказаних осередків за рахунок доповнення їх новими спорудами й побудова нових у межах територій Києва. Цей період характеризується появою культових споруд різних релігій (християнство, католицизм, іудаїзм тощо). Для 1920 – 1930 – х років характерна дестабілізація релігійно-паломницького середовища шляхом фізичного руйнування окремих споруд. Відродження середовища міста пов’язане із проголошенням незалежності України (1991 р.). Характерною рисою періоду є забудова території культовими спорудами різного конфесійного спрямування, які окрім своїх релігійних функцій сприяють підвищенню туристського потенціалу Києва. Створений реєстр культових споруд міста, окрім їх класифікаційних ознак (парафіяльна приналежність; архітектурний стиль; рік побудови (або першої згадки); тип споруди (церква, кірха, каплиця тощо); містить повну назву та офіційну адресу.

Система карт, яка є результатом функціонування географо-картографічного моніторингу відбиває особливості релігійно-паломницького середовища, що формується мережею культових споруд. Карти доцільно класифікувати за призначенням (інвентаризаційні, рекомендаційні, дослідницькі) та напрямами практичного використання (рекреаційно-туристичні або пріоритетного використання, паломницькі, науково-дослідницькі). Окрім указаних ознак при класифікації варто використати різновид за: територією (карти окремих частин міста, (урочищ, районів) території міста в цілому); хронологією; ступенем узагальнення й представлення матеріалу (аналітичні, комплексні, синтетичні).

Спеціалізована ГІС “Культові споруди Києва” є оперативною й відкритою системою обробки відповідної інформації із представленням її в електронному або паперовому вигляді. Спеціалізована ГІС є реальним втіленням ідеї географо-картографічного моніторингу, основним призначенням якого є можливість швидко отримувати, обробляти та актуалізувати результати географо-картографічного моніторингу культових споруд міста за топонімічними ознаками, а також ретельно слідкувати за процесом відбудови стародавніх та зведення новітніх культових будівель. Геоінформаційна система дозволяє в значній мірі спростити систему управління охорони культурної спадщини міста, скоротивши при цьому матеріальні витрати, суттєво покращити її інформативність і оперативність на всіх рівнях геоінформаційного моніторингу – від збору та обробки даних до збереження й обміну існуючої інформації.

Основним методом збору фактичної інформації для забезпечення функціонування географо-картографічного моніторингу культових споруд м. Києва є польові краєзнавчі дослідження, методика яких ґрунтуються на фотографічному документуванні, абрисної прив’язці та оперативному картографуванні особливостей культових споруд. При проведенні експедиційних польових досліджень, результати яких разом із картографічними джерелами є основою функціонування географо-картографічного моніторингу, визначаються або уточнюються топоніміка урочищ, де розташовані культові споруди а також їх класифікаційні ознаки.

Головним результатом географо-картографічного моніторингу є серія постійнооновлюваних карт, яка відбиває інформацію про особливості релігійно-паломницького середовища Києва. Це серія створюється за принципами ГІС-картографування: географічна основа та тематичне навантаження складаються на основі програмних засобів MapInfo; для карт виготовлених на основі ізолінійного способу (карта щільності туристичного потенціалу культових споруд Києва) використані технічні можливості програми Surfer; для більшості карт рекреаційно-туристичного та релігійно-паломницького спрямування розроблена система умовних знаків, які за своєю семантикою є натуралістичними – їх конструкція спрямована на асоціативний зв'язок із реальними об’єктами (дзвіниці, кірхи, каплиці, собори тощо). Значки є складовою частиною бібліотеки умовних знаків для серії карт, побудованої на основі можливостей програми Illustrator.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1.Картографічна інтерпретація деяких особливостей м. Києва / Шевченко В.О., Шевченко Р.Ю., Філософ Р.С. та ін.. – К.: Фітосоціоцентр, 2007. – 156 с. Особистий внесок автора: досліджені еніологічні особливості території Києва, географія культових споруд та складений їх перелік.

Статті у фахових наукових виданнях:

Шевченко Р.Ю. Карти археологічних пам’яток як основа картографічного моніторингу (на прикладі міста Київ) // Картографія та вища школа: зб. наук. праць. – К.: ЗАТ “ІПТ”, 2005. – № 10. – С. 194-203.

Шевченко Р.Ю. Геоінформаційне забезпечення картографічного моніторингу пам’яток історії та культури (на прикладі міста Київ) // Картографія та вища школа: зб. наук. праць. – К.: ЗАТ “ІПТ”, 2006 - № 11. – С. 109-116.

Шевченко Р.Ю. Особливості проектування і використання карт церков та монастирів м. Києва різних епох // Вісник КНУ ім. Тараса Шевченка. Сер. Географія. – К.: ВЦ “Київський університет”, № 53, 2006. – С. 50-53.

Шевченко Р.Ю. Географо-топологічне та астронометричне дослідження культових споруд Стародавнього та сучасного Києва // Картографія та вища школа: зб. наук. праць. – К.: ЗАТ “ІПТ”, 2006 - № 12. – С.113-126.

Статті в інших наукових виданнях та збірниках наукових конференцій:

Шевченко Р.Ю. Косьма Індикоплов – перший християнський географ та його послідовники - дослідники християнської географії Києва // Краєзнавство. Географія. Туризм. – К., 2005.- № 8. – С.23-26.

Шевченко Р.Ю. Методологічні засади реалізації географо-картографічного моніторингу культових споруд як туристських об’єктів // Проблеми Українського державотворення: історія і сучасність: Матеріали міжнародної науково-краєзнавчої конференції “Велика Волинь”. – Житомир, 2007. – т ІІ. – С. 289 – 298.

Шевченко Р.Ю. Методика реалізації результатів польових краєзнавчих географічних експедицій при дослідженні культових споруд // “Звягель – Новоград-Волинський: від сивої давнини до сьогодення”: Матеріали міжнародної науково-краєзнавчої конференції. – Житомир, 2007. – С. 271-275.

АНОТАЦІЯ

Шевченко Р.Ю. Географо-картографічний моніторинг культових споруд м. Києва. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.12. – географічна картографія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2007.

В дисертації розроблені теоретико-методологічні засади географо-картографічного моніторингу культових споруд м. Києва, які включають обґрунтування термінологічного апарату моніторингу, основними з яких є власне поняття географо-картографічного моніторингу культових споруд, релігійно-паломницького середовища, карти культових споруд, культової споруди тощо. Визначені основні методи реалізації наукових досліджень, етапами яких є: збір інформаційної бази даних, що включають матеріали власних польових краєзнавчих досліджень культових споруд м. Києва, проведені протягом жовтня 2004-жовтня 2007 рр, аналізу картографічних творів Києва, де представлені культові споруди. ГІС “Культові споруди Києва” є засобом реалізації та проведення географо-картографічного моніторингу культових споруд м. Києва, яка включає функціональні складові створенні реєстру культових споруд та модулів укладання системи карт культових споруд м. Києва. Карти як результат географо-картографічного моніторингу культових споруд м. Києва можуть бути використані в системі релігійного паломництва, рекреації, туризмі, педагогіці та інженерній справі відновлення та відтворення втраченої культової спадщини м. Києва.

Ключові слова: географо-картографічний моніторинг культових споруд м. Києва, система карт культових споруд м. Києва, культова споруда, релігійно-паломницьке середовище, реєстр культових споруд, географія культових споруд, польові краєзнавчі експедиції.

АННОТАЦИЯ

Шевченко Р.Ю. Географо-картографический мониторинг культовых сооружений г.Киева. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата географических наук по специальности 11.00.12 – географическая картография. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2007.

Географо-картографический мониторинг культовых сооружений - это система накопления и постоянного обновления информации о разношёрстной за временем создания и разнообразные за религиозным направлением и назначением сооружения, которые являются частью городской среды. Основой географо-картографического мониторинга является реестр культовых сооружений, который базируется на картографических и литературных источниках, а также на материалах периодически осуществляемых экспедиционных исследованиях.

Для понимания сущности географо-картографического мониторинга, возможности его разработки, а также для его реализации, необходимый комплекс соответствующих терминов и понятий. Определяющим для данного исследования есть понятия собственное “географо-картографический мониторинг”. Внедрение других рабочих терминов и понятий основывается на объединении географических особенностей расположения отдельных культовых сооружений (или их определенной совокупности), их первичного назначения (ячейка религии) и современного использования: относительно территорий (религиозно-паломническая среда - территория, инфраструктура которой предназначена для удовлетворения нужд религиозных паломников) и т.п., или отдельных объектов (церковище - отдельные группы культовых сооружений, или остатки разрушенных, которые являются объектом паломничества, туризма, научных исследований и т.д.). Картографические произведения с информацией о культовых сооружениях на современной территории Киева целесообразно разделить на оригинальные и исторические (которые реконструируют разрушенные или уже несуществующие культовые объекты). Все такие карты могут быть информационной основой географо-картографического мониторинга, поскольку предоставляют богатый фактический материал о культовых сооружениях, а именно: особенности их пространственного размещения назначения, архитектурные особенности и т.п. Кроме того, карты предоставляют возможность фиксировать роль и значение этих объектов в формировании территориальных религиозных ячеек. Работа с картографическими источниками является основой для определения: классификационных признаков культовых сооружений, использованных при создании соответствующего реестра; особенностей развития религиозно-паломнической среды города; обоснование относительно преобразования Киева в центр религиозного паломничества.

Пространственное размещение культовых сооружений г. Киева имеет свои хронологические, географические, топонимические и историко-географические особенности, которые формируют религиозно-паломническую среду Киева. Истоки современной религиозно-паломнической среды города прослеживаются из дописьменных времен и представлены языческими капищами, которые существовали на горбах правобережной части города. Следующий этап - построение храмов поры становления христианства (X - XIII ст.), при этом культовые сооружения концентрируются в религиозных местах (Михайловская гора, Печерск, Выдубичи, Китаево, Подол). Для периода XIV - XVIII ст. характерное развитие указанных мест за счет дополнения их новыми сооружениями и построение новых в пределах территорий Киева. Этот период характеризуется появлением культовых сооружений разных религий (христианство, католицизм, иудаизм и т.п.). Для 1920 - 1930 - х гг. характерна дестабилизация религиозно-паломнической среды путем физического разрушения отдельных сооружений. Возрождение среды города связано с провозглашением независимости Украины (1991 г.). характерной особенностью периода есть застройка территории культовыми сооружениями разного конфессионного направления, которые кроме своих религиозных функций оказывают содействие повышению туристского потенциала Киева. Созданный реестр культовых сооружений города, кроме их классификационных признаков (приходская принадлежность; архитектурный стиль; год построения (или первого упоминания); тип сооружения (церковь, кирха, часовня и т.п.); содержит полное название и официальный адрес.

Система карт, которая является результатом функционирования географо-картографического мониторинга и отбивает особенности религиозно-паломнической среды, которая формируется сетью культовых сооружений. Карты целесообразно классифицировать по назначению (инвентаризационные, рекомендательные, исследовательские) и направлениями практического использования (рекреационно-туристические или приоритетного использования, паломнические, научно-исследовательские). Кроме указанных признаков при классификации следует использовать разновидность за: территорией (карты отдельных частей города, (урочищ, районов) территории города в целом); хронологией; степенью обобщения и представление материала (аналитические, комплексные, синтетические).

Специализированная ГІС “Культовые сооружения Киева” является оперативной и открытой системой обработки соответствующей информации с представлением ее в электронном или бумажном виде. Геоинформационная система разрешает в значительной мере упростить систему управления охраны культурного наследства города, сократив при этом материальные затраты, существенно улучшая её информативность и оперативность на всех уровнях геоинформационного мониторинга - от сбора и обработки данных до сохранения и обмена существующей информации.

Основным методом сбора фактической информации для обеспечения функционирования географо-картографического мониторинга культовых сооружений г. Киева есть полевые краеведческие исследования, методика которых основывается на фотографическом документировании, абрисной привязке и оперативном картографировании особенностей культовых сооружений. При проведении экспедиционных полевых исследований, результаты которых вместе с картографическими источниками является основой функционирования географо-картографического мониторинга, определяется или уточняется топонимика урочищ, где расположенные культовые сооружения, а также их классификационные признаки.

Ключевые слова: географо-картографический мониторинг культовых сооружений г. Киева, система карт культовых сооружений г. Киева, культовое сооружение, религиозно-паломническая среда, реестр культовых сооружений, география культовых сооружений, полевые краеведческие экспедиции.

ANNOTATION

R. Ju. Shevсhenko. Geographical and cartographical monitoring of the Kyiv Cult Construction. – The manuscript.

The dissertation for candidate science degree in Geography specialty 11.00.12 – The geographical cartography. – The Kyiv Taras Shevshenko National University, Kyiv, 2007.

In thesises is designed theorist-methodological bases geographer-cartographic monitoring of the Kyiv cult constructions, which include the motivation of the terminological device of the monitoring the main from which there is own notion geographer-cartographic monitoring of the Kyiv cult constructions, religious-pilgrim ambience, the map of the Kyiv cult constructions, of the cult constructions etc. They аre Determined main methods to realization of the scientific studies, stage which there is: collection information database, which include the material own field study of a particular region studies of Kyiv cult constructions, called on on length of the October 2004 - an October 2007 yy., analysis of the Kyiv cartographic making, where representation of the cult constructions. GIS “The Kyiv cult constructions” is a facility to realization and undertaking geographer-cartographic monitoring of the Kyiv cult constructions, which includes functional forming making the roll of the cult constructions and modules of the scheduling the system of the mapping of Kyiv cult constructions. The maps as result geographer-cartographic monitoring of the Kyiv cult constructions can be used in system religious pilgrimage, recruit, tourism, pedagogically and engineering deal of the reconstruction and reproduction lost of Kyiv cult inheritance.

Keywords: geographer-cartographic monitoring of the Kyiv cult constructions,