9. Застосування авторської програми тренінг-курсу продуктивної професійної інтеракції у соціальній роботі показало, що вона є адекватним засобом впливу на ефективність взаємодії у діаді “клієнт – соціальний працівник”. Цілеспрямований вплив здійснюється на основі корекції типу професійної інтеракції у соціальній роботі шляхом: переоцінки ставлення соціального працівника до своєї професійної діяльності; усвідомлення ним необхідності застосування інтерактивного підходу при виконанні своїх службових обов’язків; формування системи ціннісних уявлень соціальних працівників, яка була б адекватною сучасним експектаціям; розширення уявлень про соціально-психологічні характеристики клієнта соціальної роботи; опанування нових та вдосконалення володінням існуючими інструментами та методами інтеракції.

10. Результати дисертаційного дослідження знайшли втілення у галузевих стандартах підготовки соціальних працівників освітньо-кваліфікаційного рівня “Молодший спеціаліст”, де інтерактивний підхід застосовується в якості одного з пріоритетних науково-методологічних напрямків.

Перспектива подальшого вивчення зазначеної проблеми полягає в дослідженні різноманітних проявів та функцій професійної інтеракції в соціальній роботі, зокрема, в аспекті соціалізації, а також дослідження гендерних аспектів професійної інтеракції у соціальній роботі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сила Т.І. Особливості перцептивно-інтерактивної компетентності соціальних працівників в системі соціального захисту населення // Актуальні проблеми психології. Том 1. Соціальна психологія. Організаційна психологія. Економічна психологія. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. – К.: Міленіум, 2005. – Частина 14. – С. 140-143.

2. Сила Т.І. Особливості суб’єктних характеристик учасників професійної інтеракції у соціальній роботі // Соціальна психологія. – 2005. – № 3. – С. 98-114.

3. Сила Т.І. Мотиваційна спрямованість фахівців як чинник професійної інтеракції // Соціальна психологія. – 2006. – №1. – С. 111-128.

4. Кривоконь Н.І., Сила Т.І. До проблеми впровадження освітньо-кваліфікаційних стандартів підготовки соціальних працівників // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. – Т. VІІІ, вип. 4. – К., 2006. – С. 167-174.

5. Сила Т.І. Значення системного підходу до професійної інтеракції в соціальній роботі у становленні соціальних служб в Україні // Соціальна служба в Україні: соціально-психологічні засади формування й ефективного функціонування. Матеріали науково-практичної конференції. 12 травня 2005 року, м. Черкаси / Редакційна колегія: В.В. Москаленко, Н.І. Кривоконь, Н.М. Дембицька. – К.: Фенікс, 2005. – С. 586-593.

6. Сила Т.І. Соціально-психологічний тренінг як метод формування професійної інтеракції в соціальній роботі // Діяльність соціальних служб в Україні: досвід та шляхи вдосконалення соціальної роботи: Збірник матеріалів круглого столу / За ред. Кривоконь Н.І. – Чернігів: КП „Чернігівські обереги”, 2006. – С.104-113.

7. Тартачник Г.С., Сила Т.І. Розвиток соціальної роботи в контексті сучасних теоретичних підходів // Україна: шляхи культурного розвитку та формування духовної цілісності. Матеріали першої міжнародної наукової конференції (Чернігів, 18-19 травня 2006 р.). – Чернігів, 2006. – С. 57-59.

8. Тартачник Т.І. Психологія в практичній діяльності фахівців системи соціального захисту населення // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Випуск 17. – Психологічні науки. – Чернігів, 2002. – С. 103-107.

9. Тартачник Т.І. Психологічні знання в діяльності соціальних працівників в ССЗН // Соціальна робота в Україні на початку XXI століття: проблеми теорії і практики: Матеріали доповідей на Міжнародній науково-практичній конференції 29-31 жовтня 2002р. Частина ІІ. – К., 2002. – С. 199-206.

10. Кривоконь Н.І., Тартачник Т.І. Концептуальні аспекти побудови професійної моделі фахівця системи соціального захисту населення // Актуальні проблеми професійної підготовки фахівців соціальної роботи в Україні і за рубежем: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. 5-6 травня 2003 р., Ужгород / Заг. ред. І.В. Козубовської, І.І. Миговича – Ужгород: Мистецька лінія, 2003. – С. 171 – 176.

11. Тартачник Т.І. Професійна взаємодія у соціальній роботі // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Випуск 21. – Психологічні науки. – Чернігів, 2003. – С. 171-173.

12. Тартачник Т. Соціально-психологічні особливості професійної інтеракції в соціальній роботі // Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні / За ред. Максименка С.Д., Циби В.Т., Шайгародського Ю.Ж. та ін. – К.: Український центр політичного менеджменту, 2003. – С. 370-377.

13. Освітньо-кваліфікаційна характеристика молодшого спеціаліста за спеціальністю 5.040202 “Соціальна робота” напряму підготовки 0402 “Соціологія” кваліфікації 3460 “Соціальний працівник” // Розробники Волевач П.С., Кривоконь Н.І., Кубрак В.М., Сила Т.І., Сташків Б.І.– Київ. – Міністерство освіти та науки // Наказ Міністерства освіти і науки України від 11.07.2005 № 403.

14. Освітньо-професійна програма підготовки молодшого спеціаліста за спеціальністю 5.040202 “Соціальна робота” напряму підготовки 0402 “Соціологія” кваліфікації 3460 “Соціальний працівник” // Розробники Волевач П.С., Кривоконь Н.І., Кубрак В.М., Сила Т.І., Сташків Б.І. – Київ. – Міністерство освіти та науки // Наказ Міністерства освіти і науки України від 11.07.2005 № 403.

АНОТАЦІЇ

Сила Т.І. Соціально-психологічні особливості професійної інтеракції у соціальній роботі. – Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи. – Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Київ, 2007.

Дисертацію присвячено соціально-психологічному аналізові професійної інтеракції у соціальній роботі в системі соціального захисту населення. Вперше розкрито зміст поняття професійної інтеракції у соціальній роботі, виділено соціально-психологічні особливості та охарактеризовано детермінанти цього феномену. Розроблено соціально-психологічну модель професійної інтеракції в соціальній роботі.

Емпірично встановлено, що соціально-психологічні особливості професійної інтер-акції у соціальній роботі зумовлюються системою репрезентативних ціннісних уявлень соціальних працівників та клієнтів, мотиваційно-цільовими компонентами взаємодії, рівнем перцептивно-інтерактивної компетентності фахівців. Виділено типи інтеракції у соціальній роботі: технологічний, альтруїстичний, продуктивний, непрофесійний.

За результатами дослідження розроблено соціально-психологічний тренінг професійної інтеракції для соціальних працівників та науково обґрунтована необхідність врахування інтерактивного підходу в соціальній роботі при розробці освітніх стандартів підготовки соціальних працівників.

Ключові слова: професійна інтеракція, соціальна робота, ціннісні уявлення, перцептивно-інтерактивна компетентність.

Сила Т.И. Социально-психологические особенности профессиональной интеракции в социальной работе. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 – социальная психология; психология социальной работы. Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины. Киев, 2007.

Диссертационное исследование посвящено социально-психологическому анализу профессиональной интеракции в социальной работе в системе социальной защиты населения.

На основе изучения подходов к определению понятия и понимания сущности феномена интеракции в социальной психологии выделены детерминанты и предложена теоретическая модель интеракции. В результате анализа исследований профессиональных взаимодействий в профессиях группы “человек – человек” раскрыта сущность феномена профессиональной интеракции, определено понятие и предложена теоретическая модель профессиональной интеракции в социальной работе.

Профессиональная интеракция рассматривается как основанный на профессиональных знаниях, умениях и ценностях процесс коммуникативного субъект-субъектного взаимодействия между социальным работником и клиентом, в результате которого создаются условия для положительных изменений в социальной ситуации клиента и побуждения его к активным действиям по решению собственных проблем. Основным определяющим моментом профессиональной интеракции в социальной работе выступает ее направленность на ресоциализацию лиц, которые оказались в трудной жизненной ситуации, и не могут, в связи с этим, самостоятельно решать социализационные задачи.

Структурная модель профессиональной интеракции включает следующие компоненты: когнитивный – раскрывается через систему профессиональных представлений (профессиональные представления относительно себя и клиентов) и систему представлений клиентов социальной работы (представления клиентов относительно себя и социальных работников), а также через представления участников о ситуации интеракции (включая ее субъективное содержание). Аффективно-мотивационный компонент включает профессиональные отношения, потребности, мотивы, цели и перспективы интеракции. Конативный компонент определяется перцептивно-интерактивной компетентностью социального работника, уровнем владения социально-психологическими механизмами влияния, инструментами и техниками профессиональной интеракции и проявляется в содержании исполняемых им ролей и функций.

В ходе изучения когнитивного компонента выявлено, что система ценностных представлений у большинства социальных работников не отвечает профессионально-значимым ценностям. Среди терминальных профессионально значимых ценностей социального работника, приоритетной является только “интересная работа”. Ведущие, с позиций гуманистических представлений о социальной работе, ценности “счастье других”, “свобода”, “продуктивная жизнь”, “творчество” - наименее значимы и занимают последние позиции в системе представлений социального работника о себе.

В результате корреляционного анализа установлено, что ценностные представления социальных работников не отвечают социальным экспектациям клиентов. В частности, социальные работники воспринимают клиентов через призму необходимости удовлетворения их материальных потребностей, что не отвечает представлениям клиентов о значимых для них ценностях. Кроме того, в системе ценностных репрезентаций клиентов, социальные работники выступают более актуализированными и соответсвующими ценностям профессии, по сравнению с представлениями социального работника о самом себе.

Эмпирическое исследование аффективно-мотивационного компонента профессиональной интеракции социальных работников ССЗН продемонстрировало недостаточную дифференциацию иерархии мотивов, а также трудности в процессе целеполагания у социальных работников. Мотивационный профиль личности социального работника ССЗН характеризуется преобладанием уровня мотивов поддержания жизнедеятельности и нормального социального существования над мотивами личностного развития и соответствует (по усредненным показателям) такой иерархии: общение, комфорт, поддержание жизнеобеспечения, социальный статус, общественная полезность, общая активность, творческая активность.

Исследование конативного компонента показало, что перцептивно-интерактивная компетентность социальных работников имеет свои особенности, обусловливаемые разнообразием и содержанием исполняемых функций и ролей, а также стажем профессиональной деятельности.

Результаты факторного анализа позволили выделить, по меньшей мере, четыре типа профессиональной интеракции в социальной работе: технологический, альтруистический, продуктивный, непрофессиональный. В системе социальной защиты населения преобладает интеракция по технологическому типу, в то время как социальным экспектациям отвечает продуктивный тип.

С учетом результатов исследования был разработан социально-психологический тренинг продуктивной профессиональной интеракции в социальной работе, апробация которого показала его эффективность.

Результаты диссертационного исследования нашли отображение в отраслевых стандартах подготовки социальных работников, где интерактивный подход используется в качестве одного из приоритетных научно-методологических направлений, в частности, при определении типовых задач деятельности и умений, которыми должен владеть работник образовательно-квалификационного уровня “Младший специалист” специальности 5.040202 “Социальная работа” направления подготовки 0402 “Социология” квалификации 3460 “Социальный работник”.

Ключевые слова: профессиональная интеракция, социальная работа, ценностные представления, перцептивно-интерактивная компетентность.

Syla T.I. Socio-psychological particularities of the professional interaction in social work. – Manuscript.

Dissertation to gain Candidate degree in psychological sciences. Specialty 19.00.05 – Social psychology; social work psychology. – G.S. Kostiuk Institute of Psychology at the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2007.

The given dissertation research is devoted to the socio-psychological analysis of the professional interaction in social protection system social work. For the first time there has been given the definition to the professional interaction in social work, distinguished socio-psychological particularities, characterized the determinants of this phenomenon. The socio-psychological model of the professional interaction has been worked out.

It has been empirically proved that socio-psychological particularities of the professional interaction in social work are determined by the systems of social worker’s and client’s value representations, motivational and intentional components of interaction as well as by the level of social worker’s perception-interactive competence. The socio-psychological types of the professional interaction in social work have been proposed, based on the results of factor analysis.

The special training course for the development of social workers’ professional interaction skills based on the results of the dissertation, has been worked out. There has also been grounded the necessity of interaction approach in the developing of the education standards in social workers’ training.

Key words: professional interaction, social work, value representations, perception-interactive competence.