Чернівецький національний університет
Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича
СІВАК ВОЛОДИМИР КАРЛОВИЧ
УДК 502.4 : 630 (477.85)
КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ЛІСОВИХ ЛАНДШАФТІВ ЯК ОСНОВИ РОЗВИТКУ
ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ
ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук
Чернівці – 2007
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: | доктор географічних наук, професор
Кирилюк Мирослав Іванович,
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри гідроекології, водопостачання та водовідведення
Офіційні опоненти: | доктор географічних наук, професор
Гуцуляк Василь Миколайович,
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри фізичної географії та раціонального природокористування
доктор геолого-мінералогічних наук,
професор
Адаменко Олег Максимович,
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу,
завідувач кафедри екології
Захист відбудеться 14 листопада 2007 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул.Коцюбинського, 2, к.4., ауд.24.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м.Чернівці, вул. Лесі Українки, 23).
Автореферат розісланий 12.10. 2007 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради М.В Дутчак
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Започаткована конференцією ООН із навколишнього середовища та розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992) переоцінка поглядів на взаємостосунки між людиною і природою ставить на одне з перших місць лісові ресурси, як важливого екологічного стабілізатора і чинника збереження придатного для існування сучасного природно-антропогенного середовища.
Лісові ландшафти є основою формування природоохоронних територій, під якими розуміються не лише винятково існуючі об’єкти природно-заповідного фонду, але й території, що виконують захисні, водоохоронні, санітарно-оздоровчі та інші важливі екологічні функції.
Практика формування і вдосконалення природоохоронних територій, передусім за рахунок лісів, стикається з багатьма методолого-методичними, матеріально-фінансовими, соціально-економічними, ментальними та організаційними проблемами, які вимагають нагального вирішення. З огляду на це, представлена дисертаційна робота, що присвячена конструктивно-географічному аналізу лісових ландшафтів, як основи формування природоохоронних територій Чернівецької області, є важливою й актуальною.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась згідно наукової теми кафедри гідроекології, водопостачання та водовідведення – “Дослідження басейнових систем Карпатсько-Подільського регіону в контексті сталого розвитку” (№ держреєстрації 0106Ц003617), а також у рамках міжнародних проектів “Підтримка розвитку Національної екологічної мережі України у рамках формування Всеєвропейської екологічної мережі. Задум та втілення в пілотній зоні” (шифр PIN-MATRA 2002/018 №76175-00) та “Транснаціональна екологічна мережа Карпат” (шифр – ENVRES 9703-TACIS). Внесок автора в даних роботах полягає у висвітленні ролі лісових ландшафтів у формуванні природоохоронних територій Чернівецької області.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи – конструктивно-географічний аналіз лісових ландшафтів як основи формування та функціонування природоохоронних територій Чернівецької області у контексті державних завдань розвитку Національної екологічної мережі та ініціатив України у впровадженні Карпатської Конвенції. Відповідно до зазначеної мети були сформульовані та вирішувались такі завдання:
- розкрити науково-методичні основи конструктивно-географічного аналізу збалансованого розвитку лісокористування на регіонально-му рівні;
- дослідити функціональну структуру лісів та її територіальні відмінності у Чернівецькій області;
- проаналізувати репрезентативність лісових природоохоронних територій у регіонах та ландшафтах досліджуваної території ;
- встановити роль лісових ландшафтів як чинника екологічної стабільності території;
- дати оцінку продуктивності лісових екосистем як показника їх еколого-стабілізаційних функцій у ландшафтах;
- проаналізувати існуючі принципи і практику розвитку мережі природоохоронних територій у Чернівецькій області й дати обґрунтовані пропозиції щодо її оптимізації і рекреаційного використання;
- проаналізувати роль громадськості у вирішенні екологічних проблем Чернівецької області та накреслити шляхи поліпшення взаємодії державних і громадських формувань, покращення еколого-просвітницької діяльності в тому числі у формуванні, збереженні і розбудові природоохоронної мережі;
- виявити та обґрунтувати шляхи вирішення основних проблем розвитку природоохоронних територій і заповідної справи у Чернівецькій області.
Об’єктом дослідження є лісові ландшафти як основа формування і функціонування природоохоронних територій Чернівецької області.
Предмет досліджень – оцінка ролі лісових ландшафтів у формуванні і функціонуванні природоохоронних територій, пошук способів і шляхів подальшого вирішення їх соціально-економічних та екологічних проблем.
Методологія та методи дослідження.Теоретико-методологічною основою є діалектичне пізнання ролі лісових екосистем щодо забезпечення ними екологічних функцій ландшафту через призму постнекласичної методології у географії та гуманістичного ландшафтознавства, вчення про природно-ресурсний потенціал. Основними підходами: системний, синергетичний, епіологічний, ландшафтно- та соціоекологічний, гуманістичний, та історико-географічний. Використано методи польових досліджень, економіко-статистичні, системно-структурного аналізу, картографування, камеральної обробки обліково-фондових матеріалів, польові. При виконанні роботи використано наукові здобутки, викладені у працях О.М.Адаменка, В.В. Буджака, Ж.І.Бучко, М.А.Воронкова, Л.І.Воропай, М.В.Гуцуляка, З.Н.Горохової, С.А.Генсірука, М.А.Голубця, М.Д.Гродзинського, О.М.Данілової, В.Г.Дубіна, М.В.Дутчака, В.П.Коржика, В.І.Парпана, В.М.Пащенка, В.П.Руденка, Т.І.Солодкової, В.Д. Солодкого, О.І.Фурдичка, А.Р. Третяка, І.І.Чорнея, А.Й.Швиденка, Ю.Р.Шеляг-Сосонка та інших авторів.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у наступному:
- вперше встановлено роль лісових ландшафтів у формуванні природоохоронних територій Чернівецької області, досліджено функціональну структуру лісів краю та складено відповідні картосхеми (в розрізі лісництв, і кварталів); визначено репрезентативність природоохоронних лісів у регіонах і ландшафтах Чернівецької області та складено відповідні картосхеми; зазначено роль і частку лісових ландшафтів у формуванні екомережі досліджуваного регіону; визначено коефіцієнти екологічної стабільності території досліджень; розроблено методику моніторингу продуктивності лісових насаджень;
- удосконалено методику збалансування лісокористування на основі критеріїв і індикаторів сталого розвитку для Чернівецької області;
- поглиблено вивчено і узагальнено існуючі принципи та практику розвитку мережі природоохоронних територій у Чернівецькій області; роль недержавних екологічних формувань у реалізації політики збільшення і вдосконалення природоохоронної мережі та доведено їх високу функціональну значимість; окреслено й обгрунтовано конкретні науково-організаційні шляхи вирішення основних проблем розвитку природоохоронних територій і заповідної справи у Чернівецькій області.
Практичне значення отриманих результатів. Робота виконана у контексті вимог Законів України “Про охорону навколишнього природного середовища” (1991 р.), “Про природно-заповідний фонд України” (1992 р.), “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону” (2000 р.), “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” (2000 р.), “Про екологічну мережу України” (2004 р.) та Державної програми “Ліси України” на 2002-2015 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів від 29 квітня 2002 р. № 581.
Результати досліджень дали можливість з’ясувати роль лісових ландшафтів у функціонуванні природоохоронних територій Чернівецької області, відповідно у формуванні і функціонуванні національної екологічної мережі, виявити додаткові резерви для розширення і вдосконалення природно-заповідного фонду та накреслити конкретні шляхи реалізації складної системної проблеми збільшення територіальної заповідності регіону. Результати роботи окреслюють необхідність і перспективи застосування ландшафтознавчого підходу до створення природоохоронних територій. Розроблені методика лісокористування на основі критеріїв і індикаторів збалансованого розвитку та методика моніторингу деревної продуктивності лісових насаджень дають можливість поліпшити ведення лісового господарства в лісах, що номінально виконують природоохоронні функції. Частина пропозицій уже втілюється у поточній діяльності природоохоронних органів краю і задіяна в обласних екологічних програмах наступних років. Результати досліджень дають підстави порушити питання перед відповідними міністерствами України про зміни природоохоронного законодавства та нормативно-правових документів, що регламентують природоохоронну та лісовикористовуючу діяльність суспільства.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Особистий внесок здобувача полягає у: зборі, аналізі та узагальненні даних про лісові природоохоронні території Чернівецької області та розробці відповідних картосхем; визначенні основних підходів до вивчення проблеми, методів і вищезгаданих медодик дослідження [2,3,4,6,14]; визначенні ролі лісових ландшафтів у формуванні та поліпшенні екологічного стану і формуванні природно-заповідного фонду Чернівецької області [8]; проведенні аналізу функціональної структури та продуктивності деревостанів Чернівецької області [3,4.5,7]; проведенні розрахунків територіальних можливостей для збільшення і вдосконалення останніх за рахунок, передусім, лісових ландшафтів [8,13]; аналізу принципів і практики розвитку мережі природно-заповідного фонду [7,8,12]; позиціонування та визначення ролі громадськості та екологічної освіти у вирішенні екологічних проблем регіону; окресленні завдань щодо подальшого розвитку заповідної справи [1,10,11]. Конкретний особистий внесок здобувача у працях, опублікованих у співавторстві, зазначений у переліку основних публікацій з теми дисертації.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи, основні положення та висновки доповідались і обговорювались на: міжнародній конференції “Запровадження екологічної політики, спрямованої на сталий розвиток” (Сучава, 1999); ІІІ та IV Міжнародних наукових конференціях “Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки” (Чернівці, 2004; 2005); міжнародній науковій конференції “Ландшафти та геоекологічні проблеми Дністровсько-Прутського регіону” (Чернівці, 2005); міжнародному семінарі зі створення Екоєврорегіону у складі Єврорегіону “Верхній Прут” (Сучава, 1998); науковому семінарі UNDP Транскордонне співробітництво з питань практичного вирішення екологічних проблем регіону Україна-Румунія (Чернівці, 2000); науково-практичному семінарі “Державна політика країн в системі охорони довкілля” (Нью-Йорк-Вашингтон, 2000); Заключному семінарі проекту ТАСІS з транскордонного співробітництва “Стале управління лісовими ресурсами та інтегрований розвиток життєвого циклу деревини (FOR WOOD)” (Львів, 2004); міжнародному семінарі „Проблеми та перспективи формування екомережі Чернівецької області у контексті формування Національної та Всеєвропейської екомережі” (Чернівці, 2004 р.). Економічному Форумі, секція “Екологія” (Львів, 2001); IX з’їзді Українського географічного товариства (Чернівці, 2004).
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 29 наукових праць, з них 18 статей і тез матеріалів конференцій, 8 з яких – у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (3 одноосібно).
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 150 сторінках основного тексту і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (185 найменувань, з них 5 іншомовних),3 додатків, проілюстрована 15 рис. та 18 таблицями.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Науково-методичні основи конструктивно-географічного аналізу збалансованого розвитку лісокористування на регіональному рівні
Ліси на території Чернівецької області відіграють важливу роль у забезпеченні екологічної стабільності ландшафтів і формуванні природоохоронних територій. Водночас, навіть у складі об’єктів природно-заповідного фонду лісокористування здійснюється переважно за усталеними традиціями, які не завжди адекватно відповідають екологічним вимогам сьогодення. Із цих причин для чіткого розуміння ситуації, що склалась у сфері лісокористування, необхідним є здійснення конструктивно-географічного аналізу, передусім на регіональному рівні.
Розроблений нами конструктивно-географічний підхід до аналізу лісокористування у світлі концепції збалансованого розвитку здійснюється із застосуванням системного підходу за наступними різнобічними взаємопов’язаними аспектами:
а) розробка і реалізація власної державної лісової політики в умовах зміни соціально-економічної формації, яка повинна забезпечити розумні рівновагу та компроміс між охороною лісових ландшафтів і постійним, невиснажливим багатоцільовим лісокористуванням, перетворити лісокористування на поліфункціональну галузь господарювання, вигідну як для держави в цілому, так і для місцевих громад в системі коадаптивної парадигми природокористування;
б) зміна підходів у лісокористуванні від нині домінуючого технократичного ресурсно-сировинного (з утилітарно-ресурсних позицій отримання деревини та іншої недеревної продукції) до біосферно-стабілізуючого;
в) зміни менталітету щодо лісокористування: розумінні суспільством ролі та місця лісів, як головного екологічного стабілізатора природних ландшафтів та біосфери в цілому;
г) збереження біорізноманіття та забезпечення захисних функцій лісів;
д) вивчення санітарно-екологічного стану та формування лісостанів резистентних до несприятливих чинників;
е) збереження й примноження продукційних властивостей лісів;
ж) збереження соціально-економічних та естетико-гуманістичних функцій лісів ( рис.1).
Ландшафтно-географічний аналіз лісових природоохоронних територій Чернівецької області
Загальна площа земель лісового фонду Чернівецької області складає 258,6 тис.га, в тому числі площа земель, вкритих лісовою рослинністю, складає 239,7 тис. га. Втановлено, що відповідно до функціонального поділу (станом на 01.01.2005) переважають ліси, із виконанням природоохоронних та експлуатаційних функцій (59,7% від площі земель вкритих лісовою рослинністю) Частка лісів з приорітетними природоохоронними функціями складє 40,3% і є меншою, ніж в цілому по Україні (64,5%). Структурно вони представлені: захисними (32,8% площі вкритої лісами природоохоронного значення), водоохоронними (15,9%), санітарно-гігієнічними (14,9%) та лісами на територіях заповідного фонду області (37%). Зазначені структурні співвідношення відрізняються від показників по Україні, де найбільшою є частка захисних (30,4% від загальної площі лісів) і санітарно-гігієнічних лісів (18,7%) і найменшою – частка лісів у межах об’єктів ПЗФ. Це обумовлено тим, що відсоток природно-заповідних територій у Чернівецькій області вдвічі більший від пересічного по Україні (10% і відповідно 5%), так як і лісистість території.
Ліси, що виконують захисні функції структурно представлені протиерозійними лісами (21,5% від площі вкритої лісами природоохоронного призначення), захисними смугами вздовж залізниць, автомобільних доріг (4,8%) та байрачними лісами (6,5%). Ліси протиерозійного призначення є у всіх лісництвах Путильского держлісгоспу (за винятком Перкалабського лісництва) (рис.2) та у Мигівському, Лопушнянському, Чемернарському, Фальківському, Долішньо-Шепітському лісництвах Берегометського ДЛМГ. Значною є також частка лісів протиерозійного призначення в об’єднанні “Чернівціагроліс”, де вони виділені у Карпатському держспецлісгоспі та в Герцаївському і Глибоцькому держспецлісництвах.
Найбільші площі водоохоронних лісів у розрізі постійних лісокористувачів знаходяться у обєднанні “Чернівціагроліс” – 5,2 тис.га (35,3% від площі водоохоронних лісів області), Хотинському ДЛГ – 4,5 тис.г (30,6%) та Путильському ДЛГ – 2,6 тис.га (17,7%). Значно менша їх площа у Берегометському ДЛМГ– 1,2 тис.га (8,1%), Військовому лісгоспі – 0,7 тис.га (4,8%) та Сторожинецькому ДЛГ –0,6 тис.га (3,5%).
Якщо розглядати відносні показники, то частка водоохоронних лісів серед лісів природоохоронного призначення є найбільшою у Військовому лісгоспі (39,6 від площі лісів природоохоронного призначення), Хотинському ДЛГ (32,0 %), Берегометському ДЛМГ(25,5%). Значно меншою вона є у обєднанні “Чернівціагроліс” (19,4%), Сторожинецькому (16,4%) та Путилському (12,1%) держлісгоспах.
Частка лісових ландшафтів у формуванні екомережі досліджуваного регіону досить строката. З 321 існуючих об’єктів природно-заповідного фонду (ОПЗФ) лісові геосистеми різного таксономічного рангу входять до складу 115, складають 36% від їхньої загальної кількості. Проте вони займають 78,4% всієї площі наявної заповідної мережі, що свідчить про їх домінуючу роль у підтриманні ландшафтно-екологічної стабільності регіону. При цьому, суто „лісові” категорії ОПЗФ (національний парк, регіональні ландшафтні парки, лісові заказники, лісові та ботанічні пам’ятки природи, заповідні урочища, дендрологічні парки за межами населених пунктів – разом 81 об’єкт) складають 69,8 % території заповідного лісового фонду (54,8% території всієї заповідної мережі). Решта земель входить до складу інших категорій ОПЗФ, при цьому найбільша частка з них припадає на зоологічний заказник „Зубровиця” (відповідно 21,4% та 16,7%). Одним з показників просторового розповсюдження „лісових” ОПЗФ є частка у лісовому фонді постійних лісокористувачів, яка свідчить про функціональну значимість лісів у формуванні структури ландшафтів їх регуляторну роль, флористично-біотичну цінність лісових екосистем.
Отримані в результаті проведених досліджень, показники дають підстави порушувати клопотання про активізацію заповідної справи на території тих лісництв, де ступінь заповідності є мінімальною і спрямовувати на це оранізаційні зусилля.
Аналіз функціональної структури лісових природоохоронних територій у розрізі природних регіонів та ландшафтів області показав, що найбільші площі лісів знаходяться у Прут-Сіретській області (32,1% від площі земель вкритих лісовою рослинністю) та Області Скибових Карпат (30,1%). Четверта частина лісових площ знаходиться у Прут-Дністровській області (21%), незважаючи на це лісистість її нижча порівняно з гірськими та передгірськими областями, де значно менше лісовкритих площ (область Вер-ховинських (2,4%) та Мармароських (1,8%) Карпат), але їх частка у загальній площі є більшою.
Із загальної площі лісів області, що виконують природоохоронні функції найбільше їх у Прут-Дністровському (31,3%), Прут-Сіретському межиріччях (23,0%) та області Скибових (22,3%) та Верховинських (2,0%) Карпат. Ліси, що виконують захисні функції переважають у гірських та передгірських регіонах Чернівецької області. Їх частка у загальній площі захисних лісів області складає – 34,4% у Полонино-Чорногірській області і зменшується до 12,04% – у Прут-Дністровській області. У структурі захисних лісів домінують протиерозійні ліси. В ландшафтному відношенні дана категорія захисних лісів приурочена до місцевостей бокових допливів, балок та ярів долини Дністра, місцевостей схилів бокових приток Прута, високогір’їв скульптурно-структурних піднятих масивів, Суховерської тектозони, лінійно витягнутих моноклінальних вузьких хребтів, середньогіря (1200-1500 м), асиметричних інтенсивно розчленованих макросхилів Яровицького хребта і масиву Семенчук, лінійно витягнутих хребтів (1100-1428 м, г.Лосова).
Найбільші площі водоохоронних лісів зосереджені у Прут-Дністровському межириччі (43,2% площі водоохоронних лісів області), області Скибових (23,5%) та Полонино-Чорногірських Карпат (16,5%), у межах яких протікають основні річки Чернівецької області. В основному це місцевості заплав та низьких терас річок Прут, Сірет, Малий Сірет, Черемош та Білий Черемош, а також місцевостей схилів долин бокових приток.
Репрезентативність природоохоронних лісових ландшафтів у всіх природних регіонах визначає їх домінуюче значення у формуванні природоохоронних територій Чернівецької області та її екологічної стабільності. За даними фахівців частка екологічно-стабільних видів угідь (лісу, ставків, боліт природного походження, природних пасовищ, сіножатей) прямо пропорційно впливає на екологічну стабільність території (Третяк А.М). З цією метою нами були визначені коефіцієнти екологічної стабільності території Чернівецької області. Наші підрахунки показали, що пересічно по Чернівецькій області коефіцєнт екологічної стабільності території складає 0,46. Найбільше його значення у Путильському (0,9) та Вижницькому (0,8) районах. Дещо менші показники у Сторожинецькому та Глибоцькому (0,6) районах. У Герцаївському, Заставнівському, Хотинському та Сокирянському районах коефіцієнт екологічної стабільності відповідає пересічному показнику по області і складає 0,4. Менші від пересічнобласних показники коефіцієнта екологічної стабільності у Кіцманському, Новоселицькому (0,3), Кельменецькому(0,2) районах та м.Чернівці (0,24).
Аналіз продуктивності лісових геосистем дає можливість прогнозувати порегіональні зміни структури породного складу лісів. Це є базою для подальшої роботи по організації і практичному створенню елементів екологічної мережі на регіональному і локальному рівнях та підставою для оптимізації структури всієї природоохоронної мережі. Проблема комплексного вираження і оцінки продуктивності лісу та заходів її ефективного підвищення на сьогодні не вивчені. Її вирішення, в значній мірі залежить від організації моніторингу продуктивності лісових ресурсів, методика проведення якого нами пропонується. Одиницею моніторингу приймається площа лісових земель лісництва, хоч у деяких випадках нею може бути площа лісових земель окремого деревного виду, урочища, держлісгоспу, навіть природної зони чи висотного поясу.
Організація мережі природоохоронних територій як засіб оптимізації лісокористування і природокористування у Чернівецькій області
Розширення мережі об’єктів природно-заповідного фонду (ОПЗФ) та природоохоронної мережі в цілому є одним із найдієвіших і найекономічніших заходів для збереження ландшафтного та похідного від нього біотичного різноманіття. Для визначення сучасного стану питання проаналізовані принципи і практика розвитку мережі природоохоронних територій у Чернівецькій області.
Оптимізація природоохоронних територій і перспективи розвитку екологічної мережі залежать від концептуально правильного вирішення двох підходів: екологічного та ландшафтно-екологічного. Конструктивним визнаний Закон України „Про екологічну мережу України” від 24 червня 2004 року № 1864-IV, де застосовуються базові і ландшафтоприйнятні терміни, як ключові території, сполучні території, буферні зони та зони відновлення. Це має концептуальне значення, оскільки дозволяє створювати мережу на принципово нових стабілізаційних засадах. Відповідно до цього, конструктивним при формуванні екологічної мережі визнається ландшафтно – екологічний підхід.
Визначення оптимальних показників ступеня заповідності території Чернівецької області, особливо з врахуванням ролі лісових ландшафтів, креативно можливе лише на підставі аналізу ступеня антропогенної змінності ландшафтів у межах її фізико-географічних регіонів та окремих територіально великих ландшафтів. Це добре реалізується в масштабі лісництв, території яких найкраще вписуються в межі фізико-географічних районів. Нерівномірність розподілу природоохоронних об’єктів по території Чернівецької області та, конкретно, по лісництвах непрямо свідчить про певну вичерпаність ресурсу „чистої заповідності” і, водночас, ставить питання не лише збільшення ступеня заповідності за рахунок різних категорій ОПЗФ, але й зміни концептуальних засад самої заповідної справи. На підставі проведених нами розрахунків, отримані порегіональні показники потенціалу заповідності і виявлені додаткові територіальні резерви для розширення природно-заповідного фонду, які дають підстави для вдосконалення його структури.
У контексті створення національної екологічної мережі і ролі лісових ландшафтів у її формуванні, існуюча ландшафтна структура Чернівецької області природно визначає структуру самої екологічної мережі. З урахуванням господарської освоєності території і ступенем її антропогенної трансформації реальна макроекологічна мережа складається з 6 природних ключових територій (біотичних ядер); 3 лісостепових, 4 лісових та 4 долинно-річкових екологічних коридорів. У формуванні екологічної мережі відповідна роль повинна відводитись національним природним паркам як великим державним поліфункціональним установам. Розроблені методи розширення НПП „Вижницького” можуть стати прикладом для розвитку вже існуючих, проектованих національних парків та інших територіально великих об’єктів природно-заповідного фонду. Важливим завданням у формуванні національної екологічної мережі для Чернівецької області є створення спільних бі- та трилатеральних заповідних територій (з Румунією та Молдовою), сприятливі теоретичні перспективи для чого існують. Це дозволить Україні повноцінно приймати участь у реалізації Карпатської Конвенції.
При формуванні екологічної мережі на базі лісових геосистем крім екологічних функцій неодмінно слід враховувати їх роль у забезпеченні рекреаційних потреб населення, визначенні оптимального рекреаційного навантаження, і збереженні та підвищенні естетичних якостей. Нами вперше розраховані оптимальні показники рекреаційного навантаження на лісові ландшафти Прут-Дністровського межиріччя, які можуть бути взяті за основу для подальших конкретних планувальних робіт.
Еколого-просвітницька діяльність у формуванні, збереженні і розбудові природоохоронної мережі відіграє ключову роль. На підставі аналізу діяльності неурядових екологічних організацій Чернівецької області виявлений їх реальний потенціал і внесок у справу вирішення екологічних проблем і розбудови природоохоронної мережі. Визнана необхідність докорінної перебудови екологічної освіти в області. формування екологічної свідомості і культури на основі нових критеріїв оцінки взаємовідносин людського суспільства й природи, їх гармонійного співіснування. Відповідно до цього, пропонується розробка і прийняття в Україні Закону “Про екологічну освіту”.
Аналіз ситуації, що склалась у природно-заповідній справі, дозволяє зробити висновки, що вона, як концепція і галузь консервації вибраних ділянок довкілля нині трансформується в справу і концепцію формування екологічної мережі, яка після її створення здатна буде виконувати важливу стабілізаційну функцію у підтриманні придатного для проживання людини середо-вища. Природно-заповідна страва в нинішньому її розумінні вичерпала свій креативний потенціал і потребує докорінних змін. Законодавча ж база організації суспільства та природокористування вимагає чіткого і однозначного трактування понять. Тому розвиток концепції екологічної мережі є закономірним і більш вищим етапом у розвитку заповідної справи.
ВИСНОВКИ
1. Конструктивно-географічний аналіз лісокористування у концепції збалансованого розвитку регіону здійснюється із застосуванням системного підходу за наступними різнобічними взаємопов’язаними аспектами: збереження та забезпечення захисних функцій лісів; вивчення санітарно-екологічного стану та формування лісостанів резистентних до несприятливих чинників; створення належних умов для збереження біорізноманіття у лісових ландшафтах; підтримання, збереження й примноження продукційних властивостей лісів; збереження соціально-економічних та естетико-гуманістичних функцій лісів. Основними підходом слід вважати ландшафтно-екологічний, застосування якого дозволяє достатньо чітко визначити екологічну функцію лісів для підтримання стійкості ландшафтів як конкретних сучасних геосистем.
2. Визначено, що лісовим ландшафтам належить провідне місце у формуванні природоохоронних територій Чернівецької області, що підтверджується високою часткою (40,3% ) лісів, що номінально виконують природоохоронні функції.
3. Проведений функціонально-структурний аналіз лісових ландшафтів у розрізі лісництв, природних регіонів та ландшафтних комплексів Чернівецької області показав – із загальної площі лісів області, що виконують природоохоронні функції найбільше їх у Прут-Дністровському (31,3%), Прут-Сіретському (23,0%) межиріччях та області Скибових Карпат (22,3%), найменше у області Верховинських Карпат (2,0%).
4. Визначено коефіцієнт екологічної стабільності території Чернівецької області по адміністративних районах, що дозволив виділити: екологічно стабільні регіони – Путильський та Вижницький (частка лісів у загальній площі земель складає відповідно 68 % та 57%); середньостабільні – Сторожинецький та Глибоцький (47,2% та 34,6%), стабільно нестійкі – Герцаївський, Заставнівський, Хотинський та Сокирянський (12%, 15,6%, 25%, 20%); екологічно нестабільні – Кіцманський, Новоселицький, Кельменецький райони та м.Чернівці (12,3%, 4%, 8%, 13,6%). Як правило, екологічна стабільність території прямопропорційно пов’язана із лісистістю території.
5. На основі розробленої нами методики проведена оцінка продуктивності лісів, що вказує на залежність екологостабілізуючих функцій лісів від їх продуктивності.
6. Частка лісових ландшафтів у формуванні екомережі досліджуваного регіону досить строката. В 321 існуючому об’єкті природно-заповідного фонду (ОПЗФ) лісові геосистеми різного таксономічного рангу входять до складу 115, складають 36% від їхньої загальної кількості. Проте вони займають 78,4% всієї площі наявної заповідної мережі, що свідчить про їх домінуючу роль у підтриманні ландшафтно-екологічної стабільності регіону.
7. Визначення оптимальних показників ступеня заповідності території Чернівецької області, особливо з врахуванням ролі лісів, можливе лише на підставі аналізу ступеня антропогенної змінності ландшафтів в межах її фізико-географічних регіонів та окремих ландшафтних комплексів. На підставі проведених розрахунків, отримані показники потенціалу заповідності й додаткові територіальні резерви для розширення і вдосконалення природно-заповідного фонду.
8. Намічені й обґрунтувані конкретні науково-організаційні шляхи вирішення основних проблем розвитку природоохоронних територій і заповідної справи у Чернівецькій області. У формуванні екологічної мережі велика роль повинна приділятись національним природним паркам як великим державним поліфункціональним установам, що мають можливість реально забезпечувати управління і контроль за підпорядкованими ним територіями. В нинішніх соціально-економічних умовах та з позицій структури угідь і природокористування єдино реальним і ефективним варіантом є створення і розширення існуючих національних природних парків за кластерним принципом. Розроблені методи розширення НПП „Вижницького” можуть стати прикладом для розвитку і створення інших територіально великих ОПЗФ.
9. При формуванні екологічної мережі на базі лісових геосистем крім екологічних функцій неодмінно слід враховувати її роль у забезпеченні рекреаційних потреб населення, визначенні оптимального рекреаційного навантаження, збереженні та підвищенні естетичних якостей середовища. Розраховані оптимальні показники рекреаційного навантаження на лісові геосистеми Прут-Дністровського межиріччя можуть бути взяті за основу для подальших конкретних планувальних робіт.
Список публікацій по темі дисертації
Фахові видання
1. Сівак В.К. Проблеми оптимального використання природоохоронних територій у Чернівецькій області//Науковий вісник Чернівецького універси-тету: Зб.наук.пр.Вип.318: Географія. – Чернівці: Рута, 2006. – С.166-173.
2. Сівак В.К. Методика аналізу лісокористування у концепції збалансованого (підтримуваного) розвитку// Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Географія. – Тернопіль. – №1. –2007. – С.202-208.
3. Сівак В.К.Територіальні особливості функціональної структури лісів Чернівецької області// Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія:Географія. – Вінниця, 2007.– Вип.13. – С.202-210.
4. Сівак В.К., Чернявський О.А. Наукові здобутки та перспективи їх застосування в ґрунтозахисному землекористуванні Буковини // Науковий вісник Чернів. ун-ту. – Вип.. 120, Географія. – Чернівці: Рута. – 2001. – С.56-64. (Здобувачем проаналізовані статистичні та літературні матеріали, сформульовані основні положення та висновки).
5. Данілова О.М., Сівак В.К. Вплив породного складу на деревну продуктивність лісів Чернівецької області // Наук. вісник Чернівецького університету. Вип. 220. Географія. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 147-152. (Здобувач виконав експериментальну частину роботи, сформулював основні положення та висновки).
6. Данілова О.М., Сівак В.К. Перспективи лісокористування в Україні // Наук. вісник Чернівецького університету. Вип. 238. Географія. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 148-155. (Здобувачем проаналізовані статистичні та літературні матеріали, сформульовані основні положення та висновки).
7. Швиденко А.Й., Данілова О.М., Сівак В.К. Організація моніторингу деревної продуктивності лісостанів // Наукові записки Тернопільського державного пед.університету. Серія: Географія. – Тернопіль. – №2. – Ч.2. – 2004. – С.101-104. (Здобувачем проаналізовані статистичні та літературні матеріали, сформульовані основні положення та висновки).
8. Сівак В., Коржик В. Роль лісових геосистем у формуванні природно-заповідного фонду Чернівецької області // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Збірник наук. праць. Вип.294: Географія. – Чернівці: Рута, 2006. – С. 76-86. (Здобувач проаналізовані статистичні та літературні матеріали, сформульовані основні положення та висновки).
Інші публікації
9. Сівак В.К., Солодкий В.Д. Основи екологічної безпеки територій та акваторій. Підручник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2000. – 156 с.
10. Сівак В.К., Солодкий В.Д. Заповідна справа: навчальний посібник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001. – 208 с. (Здобувачем написані 7 та 8 розділи).
11. Сівак В.К., Солодкий В.Д., Робулець С.В. Природоохоронне інспектування: підручник. Чернівці: Зелена Буковина, 2004. – 264 с. (Здобувачем написані 6 та 8 розділи).
12. Сівак В. Формування регіональної екологічної мережі: досвід, проблеми та перспективи// Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки: Матеріали III Міжнар.наук.конф. – Чернівці: Зелена Буковина, 2004. – С.75-80.
13. Сівак В.К., Білоконь М.В. Створення нових об’єктів природно-заповідного фонду Буковини як ключових територій екомережі в Карпатському регіоні та Передкарпатті//. – Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки: Матеріали IV Міжнар.наук.конф. – Чернівці: Зелена Буковина, 2005. – С.362-369. (Здобувач проаналізовані статистичні та літературні матеріали, сформульовані основні положення та висновки).
14. Сівак В.К. Основні джерела забруднення на території Чернівецької області // Ландшафти та геоекологічні проблеми Дністровсько-Прутського регіону: Матеріали міжнар. наук. конф. – Чернівці. 2005. – С.20-22.
АНОТАЦІЯ
Сівак В.К. Конструктивно-географічний аналіз лісових ландшафтів як основи розвитку природоохоронних територій Чернівецької області. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 – конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, географічний факультет, Чернівці, 2007.
Дисертація присвячена конструктивно-географічному аналізу ролі лісових ландшафтів, як основи природоохоронної мережі Чернівецької області.
Удосконалено методику збалансування лісокористування на основі критеріїв і індикаторів сталого розвитку для Чернівецької області. Встановлено роль лісових ландшафтів у формуванні природоохоронних територій Чернівецької області, досліджено функціональну структуру лісів краю, визначено репрезентативність природоохоронних лісів у регіонах і ландшафтах Чернівецької області та зазначено роль і частку лісових ландшафтів у формуванні екомережі досліджуваного регіону. Поглиблено, вивчено й узагальнено існуючі принципи та практику розвитку мережі природоохоронних територій у Чернівецькій області. Окреслено й обгрунтовано конкретні науково-організаційні шляхи вирішення основних проблем розвитку природоохоронних територій і заповідної справи у Чернівецькій області
Ключові слова: природоохоронні території, екомережа, лісові ландшафти, екологічна стабільність території, конструктивно-географічний аналіз, функціональна структура лісів.
АННОТАЦИЯ
Сивак В.К. Конструктивно-географический анализ лесных ландшафтов как основы развития природоохранных територий Черновицкой области. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.11 – конструктивная география и рациональное использование природных ресурсов. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, географический факультет.Черновцы, 2007.
Диссертация посвящена конструктивно-географическому анализу роли лесных ландшафтов как основы развития природоохранных територий Черновицкой области.
Определена роль лесных ландшафтов в формировании природоохранительных территорий Черновицкой области, изучена структура лесов края, составлены соответствующие картосхемы (в разрезе лесничеств и кварталов),установлена репрезентативность природоохранных лесов в регионах и ландшафтах Черновицкой области, определены значение и доля лесных ландшафтов в формировании экосети исследуемого региона.
Определены коэффициенты экологической стабильности, разработана методика мониторинга продуктивности лесных насаждений. Усовершенствована методика балансирования лесопользования на основе критериев и индикаторов стабильного развития для Черновицкой области. Изучены, углублены и обобщены действующие принципы и современная практика развития сети природоохранных территорий в Черновицкой области.
Раскрыта роль негосударственных экологических формирований в реализации политики расширения и усовершенствования природоохранной структуры, доказана их высокая функциональная значимость. Очерчены и обоснованы научно-организационные способы решения основных проблем развития природоохранных территорий и заповедного дела в Черновицкой области.
Ключевые слова: природоохранные территории, экосеть, лесные ландшафты, экологическая стабильность территории, конструктивно-географический анализ, функциональная структура лесов.
SUMMARY
Sivak V.K. Constructive-Geographical Analysis of Forests as the Basis of Environment Conservation in Chernivetska Oblast. – Manuscript.
Dissertation for the Degree of Candidate of Geography. Speciality 11.00.11 – Constructive Geography and Natural Resources Conservation. – Yuri Fedkovych National University of Chernivtsi. Department of Geography, Chernivtsi, 2007.
The dissertation is devoted to the constructive-geographical analysis of the role of forests as the basis of environment conservation in Chernivetska Oblast.
Methodology of forest exploitation balancing is adjusted to the criteria and indicators of the stable development worked out for Chernivetska Oblast.
The role of the forests in the formation of environment conservation areas in Chernivetska Oblast is determined, the functional structure of the forests in the territory is explored, are made up, representativeness of the nature-conservative forests in the regions and landscapes of Chernivetska Oblast is defined, the role and share of the forest landscapes in the environment conservation areas of the territory under study are designated. The currently employed principles and practice of the development of the nature conservation territories in Chernivetska Oblast are explored, extended and generalized. The role of the non-governmental institutions in the carrying out of the policy of expansion and advancement of nature conservation territories is defined, their dependability proved. The specific scientific and organizational pursuits are outlined, necessary for solving cardinal problems of the development of nature conservation territories and environment protection in Chernivetska Oblast.
Key words: nature conservation territories, ecological system, forest landscapes, ecological stability of a territory, constructive-geographical analysis, forests functional structure.
