НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО

ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

СТЕПАНЕНКО ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ

УДК 796.332-053.7

Морфофункціональна та психофізіологічна обумовленість ефективності захисних дій юних футболістів 11-15 років

24.00.01 – Олімпійський і професійний спорт

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту

Науковий керівник

кандидат педагогічних наук, доцент

Воронова Валентина Іванівна,

Національний університет фізичного виховання і спорту України,

професор кафедри психології і педагогіки

Офіційні опоненти:

доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор

Лісенчук Геннадій Анатолійович,

Національний університет фізичного виховання і спорту України,

професор кафедри футболу;

кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент

Максименко Ігор Георгійович,

Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри олімпійського і професійного спорту

Захист відбудеться 21 червня 2007 року о 1600 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ – 150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ – 150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розіслано 18 травня 2007 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.І. Воронова

Загальна характеристика РОБОТИ

Актуальність. Удосконалення спортивної майстерності футболістів – складний багатофакторний процес. В зв’язку з тим, що кожен гравець футбольної команди через специфіку умов сучасної гри, поперемінно виконує захисні та атакуючі дії, ефективність гри у захисті та нападі має однакову цінність для кінцевого результату (S.V.Felgueira, 1995; В.В.Соломонко, Г.А.Лісенчук, 1996).

Питання дослідження особливостей змагальної діяльності та факторів, що визначають її ефективність, найбільш глибоко вивчені на прикладі атакуючих дій як висококваліфікованих, так і юних футболістів (В.Пшибільскі 1998; В.А.Сутула, М.І.Фоменко, Р.Аль Овайдат 1999).

Напрямки, що стосуються захисних дій та факторів, що обумовлюють їх ефективність у юних футболістів, не висвітлені належним чином, хоч, і очевидно, що через відмінні морфофункціональні та психофізіологічні можливостей, вони можуть значно відрізнятися від показників дорослих спортсменів. Окрім того, при підготовці юних спортсменів копіювання методів тренування висококваліфікованих спортсменів з характерним для нього арсеналом засобів та методів, є помилковим (В.М. Платонов, 2004).

Багато авторів (М.П.Дудін, О.О.Приймаков, 1996; М.С.Полішкіс, 1977-1998; В.В.Шамардін, 2001) відмічають великий вплив на ефективність виконання тактичних дій юних футболістів психофізіологічних особливостей (оперативного мислення, швидкості прийняття рішення, здібності до переключень, об’єму поля зору, швидкості реакції на рухомий об’єкт, врівноваженості психіки, рухливості нервових процесів, об’єму та переключення уваги, здібностей змінити рішення в останній момент та ін.). Але у зв’язку з тим, що важливість психофізіологічних особливостей у відмічених дослідженнях визначалась в основному по відношенню до атакуючих дій, з’являється необхідність у спеціальних дослідженнях, спрямованих на визначення специфічних психофізіологічних особливостей, що обумовлюють ефективність виконання саме захисних функцій.

Поряд із цим відмічається, що ефективність захисних дій кваліфікованих футболістів залежить також від морфологічних особливостей гравців (М.М.Шестаков, 1984). Разом з цим, ми не знайшли даних про ступінь впливу вказаних особливостей на ефективність виконання захисних дій у юних футболістів.

Неабияке значення для ефективної змагальної діяльності юних футболістів мають функціональні (аеробні та анаеробні) можливості організму (М.В.Яружний, 1993; В.Пшибільскі 1998; Г.А.Лісенчук, 1998-2004). Але ступінь впливу даних можливостей на ефективність виконання окремих захисних дій потребує додаткового вивчення.

Сьогодні є значна кількість публікацій (A.Oliva, 1994; А.В.Дулібський, 2001; І.Г.Максименко, 2002; Г.А.Лісенчук, 2003), у яких відмічено, що у дитячому та підлітковому віці є сприятливі передумови для навчання та удосконалення тактичних дій. Однак у вітчизняній та доступній нам іноземній літературі ми не знайшли даних про інформативні морфофункціональні та психофізіологічні особливості, що обумовлюють ефективність та надійність захисних дій юних футболістів.

Викладене актуалізує вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими планами, темами. Дисертація виконана згідно “Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005рр.” Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України за темою 1.3.1. „Модельні характеристики системної діяльності організму людини у процесі довгострокової адаптації до фізичних навантажень” (номер державної реєстрації 0101U004945). Роль автора полягає у визначенні критеріїв оцінки ефективності тактики гри в обороні у зв’язку з морфофункціональними та психофізіологічними особливостями організму та розробці нормативних основ для вдосконалення процесу підготовки юних футболістів.

Мета дослідження полягає у визначенні морфофункціональних та психофізіологічних особливостей, що обумовлюють ефективність захисних тактичних дій і на цій основі – вдосконалення процесу підготовки юних футболістів.

Завдання дослідження:

1. Узагальнити наукові знання щодо особливостей процесу тактичної підготовки юних футболістів.

2. Визначити вікові зміни показників ефективності захисних дій, морфофункціональних та психофізіологічних особливостей юних футболістів 11-15 років.

3. Дослідити вікові особливості взаємозв’язків ефективності виконання захисних дій з морфофункціональними та психофізіологічними особливостями організму у юних футболістів.

4. Визначити критерії оцінювання ефективності тактики гри в обороні у зв’язку з морфофункціональними та психофізіологічними особливостями організму та розробити нормативні основи для вдосконалення процесу підготовки юних футболістів.

Об’єктом дослідження є захисні тактичні дії юних футболістів.

Предметом дослідження є морфофункціональні та психофізіологічні особливості, що обумовлюють ефективність тактики гри в обороні юних футболістів та критерії їх оцінки.

Методи дослідження: аналіз літературних джерел та досвіду передової практики, дослідження спеціальної фізичної підготовленості за допомогою тестових випробовувань, педагогічний контроль, морфофункціональні та психофізіологічні методи, методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів:

- уперше кількісно визначено критерії оцінки для вдосконалення процесу тактичної підготовки в зв’язку з морфофункціональною та психофізіологічною обумовленістю ефективності захисних дій футболістів 11-15 років;

- уперше визначено комплекс морфофункціональних та психофізіологічних особливостей, що мають значущий кореляційний та регресійний зв’язок з ефективністю захисних тактичних дій футболістів 11-15 років;

- доповнено дані про вікові зміни показників ефективності захисних дій юних футболістів у зв’язку з їх морфофункціональною та психофізіологічною обумовленістю;

- уточнено запропоновані раніше підходи щодо оцінки ефективності виконання захисних тактичних дій у футболі.

Практична значущість отриманих результатів полягає в можливості підвищення якості виконання захисних тактичних дій на основі визначених морфофункціональних та психофізіологічних особливостей, що обумовлюють їх ефективність у юних футболістів 11-15 років, тому матеріали дослідження можуть бути використані для вдосконалення процесу навчання захисним тактичним діям в підготовці дитячих футбольних команд на етапі попередньої базової підготовки. Наробки дисертаційного дослідження впроваджено в процес підготовки юних футболістів 11-15 років дитячо-юнацького футбольного клубу „Переяслав” (Переяслав-Хмельницький), відділення футболу навчально-виховного комплексу с. Щасливе (Бориспільського району) та в навчальний процес студентів факультету фізичного виховання Переяслав-Хмельницького Державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, що засвідчено відповідними актами.

Особистий внесок здобувача полягає в постановці мети і завдань дослідження, організації та проведенні досліджень, опрацюванні й інтерпретації отриманих результатів, написанні роботи та підготовці публікацій. У статті, опублікованій у співавторстві, внесок дисертанта полягає в організації та проведенні експерименту, а також інтерпретації результатів досліджень.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були викладені здобувачем у вигляді наукових доповідей на II Всеукраїнській науково-практичній конференції “Науково-методичні аспекти тренування футболістів” (Київ, 2001), IX Міжнародній конференції “Молода спортивна наука України” (Львів, 2005), а також на науково-методичних конференціях Національного університету фізичного виховання і спорту України (Київ, 2002-2004) та Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (Переяслав-Хмельницький, 2002-2006).

Публікації. Результати дослідження відображені в шести опублікованих роботах, з яких п’ять – у спеціалізованих фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 189 сторінках комп’ютерного набору; вона складається із вступу, п’яти розділів, висновків та практичних рекомендацій. Список використаних джерел становить 201 джерело, з яких 45 – іноземні. Дисертація ілюстрована 37 таблицями та 27 рисунками.

Основний зміст РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми; визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження; розкрито новизну та практичну значущість роботи, особистий внесок здобувача; описано галузь апробації результатів дослідження; вказано кількість публікацій.

У першому розділі “Теоретико-методичні основи тактичної підготовки юних футболістів 11-15 років” проаналізовано та узагальнено теоретичні положення, які розкривають сутність сучасних вимог до організації та ведення захисних дій у футболі, характеризують контроль і управління навчально-тренувальним процесом юних футболістів та значення морфофункціональних і психофізіологічних факторів в удосконаленні ігрової майстерності.

Аналіз даних літератури підтвердив необхідність виконання досліджень, спрямованих на визначення морфофункціональних та психофізіологічних особливостей, що обумовлюють ефективність виконання захисних дій у сучасному футболі. Особливо актуальним для виконання таких досліджень є етап попередньої базової підготовки (11-15 років), на якому розпочинається процес навчання та удосконалення тактичних дій юних футболістів.

У другому розділі – “Методи та організація досліджень” описано та обґрунтовано взаємодоповнюючі методи дослідження, що відповідають об’єкту, предмету, меті, завданням та вибраним напрямам дослідження; наведено інформацію про організацію дослідження.

У процесі дослідження використовувалися: аналіз літературних джерел та досвіду передової практики, дослідження спеціальної фізичної підготовленості за допомогою тестових випробовувань, педагогічний контроль, морфофункціональні методи (визначення VO2max, анаеробних можливостей, антропометрія), комплекс психофізіологічних методів, методи математичної статистики. Дослідження реакції на рухомий об'єкт проводилось в двох режимах. Тестуванні в режимі 1 – відповідно до загальних вимог, а в режимі 2 – передбачало зупинку (натиском відповідної клавіші) курсору, що рухається по колу, поділеному на чотири сектори, в момент досягнення ним відмітки на колі. Причому знаходження відмітки по секторам постійно змінювалось, а швидкість руху курсору залишалась незмінною.

Дослідження проводились у чотири етапи, в період з жовтня 2001 по травень 2006 рр., на базі відділення футболу ЗОШ с. Щасливе Бориспільського р-ну, кафедрах теорії та методики фізичного виховання Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди та біології людини НУФВСУ.

В ході першого етапу досліджень (жовтень 2001 – травень 2002 рр.) основна увага була приділена вивченню стану питання стосовно даної проблеми в науково-методичній літературі, обґрунтуванню підбору методів та розробці технології проведення тестування.

На другому етапі (червень 2002 – листопад 2002 рр.) був проведений констатуючий експеримент по вивченню морфофункціональної та психофізіологічної обумовленості ефективності захисних тактичних дій юних футболістів 11 – 15 років.

Третій етап (січень 2003 – вересень 2003 рр.) полягав у визначенні взаємозв’язку між ефективністю захисних тактичних дій та морфофункціональними і психофізіологічними характеристиками організму юних футболістів, а також в здійсненні аналізу результатів досліджень.

В процесі четвертого етапу (жовтень 2003 – травень 2006 рр.) проводилась обробка отриманих даних, аналіз результатів дослідження, теоретично обґрунтовувалися рекомендації по контролю та комплектуванню ігрових ліній у дитячо-юнацьких футбольних командах. Було сформульовано висновки та практичні рекомендації. Здійснювалось загальне оформлення роботи.

В дослідженні взяли участь юні футболісти 11–15 років (етап попередньої базової підготовки), що навчаються на відділенні футболу навчально-виховного комплексу с. Щасливе Бориспільського р-ну. Загальна кількість юних спортсменів, які взяли участь у дослідженнях - 82.

Третій розділ “Вікові зміни ефективності захисних дій, морфофункціонального та психофізіологічного стану футболістів 11-15 років” містить результати експериментальних досліджень вікових особливостей підлітків, які спеціалізуються у грі в футбол.

У відповідності до навчальної програми з футболу для дитячо-юнацьких спортивних шкіл (В.Г.Авраменко, О.Є.Бобарико, В.І.Гончаренко, О.М.Джус та ін., 2003) завдання етапу попередньої базової підготовки (11-15 років) передбачають: різнобічний розвиток фізичних можливостей організму футболістів, зміцнення здоров’я, усунення недоліків фізичного розвитку та фізичної підготовленості, створення рухового потенціалу.

Контроль за тактичною підготовленістю (у відповідності до програми) передбачає вивчення ефективності реалізації індивідуальних та групових тактичних дій під час змагань.

Здійснюючи виважену оцінку ефективності захисних дій в процесі педагогічного контролю за змагальною діяльністю ми вважали за необхідне, не брати до уваги спортивний результат (перемога, поразка чи нічия) у зв’язку з тим, що він на даному етапі підготовки не може слугувати критерієм оцінки перспективності (В.М.Платонов, 2004).

В результаті досліджень встановлено, що показники ефективності захисних дій з віком покращуються незначно. Виняток складає вік 14 років, де інтегральний коефіцієнт ефективності захисних дій, перехоплень та гри головою у захисті мають вірогідне збільшення (p < 0,05).

Найбільший вірогідний приріст показників довжини тіла, довжини нижніх кінцівок та обхвату стегна спостерігається з 12 до 13 та з 13 до 14 років (р<0,05), а аеробних можливостей (VO2max) – в період з 13 до 14 років (р<0,05). Анаеробна фосфагенна потужність вірогідно збільшується з 12 до 13 та з 13 до 14 років (р<0,05).

Покращення латентного періоду простої реакції незначне та має місце протягом всіх досліджуваних вікових періодів. Найбільший середній показник періоду простої реакції у 11-річних футболістів пов’язаний з погіршенням реакції у останніх серіях сигналів.

Латентний період складної реакції з віком зменшується, причому в 14-річному віці відбувається вірогідне зменшення як середнього, так і кращого результатів (p < 0,05).

Динаміка зміни реакції на рухомий об’єкт в ході виконання тесту у режимі 1 показує, що наприкінці виконання тесту (останні 10 сигналів) різко збільшується період упередження у 11, 12 та 13-річних футболістів по відношенню до 14 та 15-річних. Збільшення періоду реакції запізнювання не є таким істотним, як періоду реакції упередження, насамперед внаслідок зміни балансу процесів збудження і гальмування у бік збільшення процесів збудження. Показник відношення реакції упередження до реакції запізнювання, у двох режимах тесту реакції на рухомий об’єкт знижується в період з 11 до 15 років, що свідчить про поступове встановлення балансу між нервовими процесами з настанням юнацького віку. Вірогідне зниження у режимі 1 спостерігається в період з 14 до 15 років (p<0,05), а у режимі 2 – з 13 до 14 та з 14 до 15 років (p<0,05).

У останніх серіях тесту на визначення гостроти та швидкості зорових сприймань результати 11, 12 та 13-річних юних футболістів продовжують однаково знижуватись, а результати 14 та 15-річних футболістів незначно погіршуються та є вірогідно кращими, ніж показники менших вікових груп (p<0,05).

У четвертому розділі “Особливості формування ефективного виконання захисних тактичних дій юними футболістами 11-15 років” подаються результати кореляційного аналізу та визначених за допомогою методів багатомірної статистики показників, що мають взаємозв’язок з ефективністю захисних тактичних дій юних футболістів.

Наявність статистично значущих залежностей між довжиною тіла та коефіцієнтом ефективності гри головою у захисті у всіх досліджуваних вікових групах та між показниками довжини нижніх кінцівок і коефіцієнтом ефективності перехоплень у всіх групах спортсменів (окрім 12-річних), дає можливість застосовувати ці дані при визначенні амплуа юних футболістів та комплектувати ігрові лінії команди, використовуючи гравців з характерними морфологічними особливостями на відповідних позиціях та ділянках футбольного поля, що на нашу думку, значно підвищить ефективність захисних дій.

Успішне виконання захисних тактичних дій юними футболістами, очевидно, обумовлюється коротким латентним періодом складної реакції. Разом з тим необхідно відмітити вплив короткого латентного періоду простої реакції на ефективність виконання, перш за все, відборів та протидій.

Високий рівень процесів збудження негативно впливає на якість захисних дій юних футболістів 12-15 років, але, разом з тим встановлено, – чим вищий показник урівноваженості процесів збудження і гальмування, тим більша ймовірність кращого виконання юними гравцями захисних тактичних дій.

Показники ефективності захисних дій у процесі змагальної діяльності позитивно корелюють між собою. Найвищі значення коефіцієнтів кореляції спостерігаються між коефіцієнтами ефективності відборів та протидій, а також між коефіцієнтами ефективності перехоплень та гри головою у захисті (p<0,001).

Фактично у кожній віковій групі важливу роль у структурі підготовленості спортсменів відіграють складні сенсомоторні реакції, які з високою значущістю складали провідний фактор. Це положення підтверджує важливість для занять спортивними іграми наявності у спортсменів ефективного складного сенсомоторного реагування. У юних футболістів вікових груп, що приймали участь у дослідженні, у структурі підготовленості простежувалась явна перевага процесів збудження над процесами гальмування. Показники періоду упередження у двох режимах тесту реакції на рухомий об’єкт формували переважно головні фактори, тоді як показники періоду запізнювання формували фактори з незначним внеском у загальну дисперсію. Важливу роль у структурі підготовленості футболістів 11, 12, 14 та 15-ти років відіграють характеристики гостроти та швидкості зорових сприймань. Так, у футболістів 11 та 15 років вони виділилися у окремий фактор (III та IV відповідно), а у юних футболістів 12 та 14 років у I та II фактор відповідно.

Необхідно відмітити важливість коефіцієнтів ефективності відборів, перехоплень, гри головою у захисті, протидій та інтегрального коефіцієнта ефективності захисних дій в умовах змагальної діяльності, які у 11, 13, 14 та 15-ти річних футболістів формували фактор I, а у 12-ти річних – фактор II.

Показники, що характеризують координаційні можливості, увійшли до головного фактора у віці 11, 13 та 15 років, а у 14-ти річних футболістів – до фактора IV. Характеристики анаеробної фосфагенної потужності та тотальних розмірів тіла у юних футболістів 11 та 15 років сформували фактор II, а у футболістів 13 та 14 років – фактор III.

Також були визначені інформативні, по відношенню до спортивного результату, морфофункціональні та психофізіологічні особливості та обґрунтовано використання даних параметрів у системі контролю за тактичною підготовленістю юних футболістів. Окрім того, розроблена система оцінювання рівня розвитку морфофункціональних та психофізіологічних особливостей та ефективності захисних дій (табл. 1-3).

Таблиця 1

Критерії оцінювання морфофункціональних та психофізіологічних особливостей розвитку організму футболістів 11-12 років (n=32)

Вік, роки | Показники, одиниці вимірювання | Бали

1

низький | 2

нижче середнього | 3

середній | 4

вище середнього | 5

високий

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

11 | VO2max, л*хв.-1 | <2,1 | 2,2 – 2,5 | 2,6 – 2,8 | 2,9 – 3,1 | 3,2>

Абсолютна анаеробна фосфагенна потужність, Вт | <301,1 | 301,2 – 380,3 | 380,4 – 459,4 | 459,5 – 538,6 | 538,7>

Точність відтворення м’язових зусиль, що становить ј від максимального, кг | >4,6 | 4,5 – 3,6 | 3,5 – 2,8 | 2,7 – 1,9 | 1,8<

Період упередження у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 1), мс | >329,7 | 329,6 – 269,1 | 269 – 208,7 | 208,6 – 148,2 | 148,1<

Період запізнювання у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 1), мс | >145,1 | 145 - 123 | 122,9 – 101 | 100,9 – 78,9 | 78,8<

Період упередження у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 2), мс | >418,9 | 418,8 – 342,1 | 342 – 265,4 | 265,3 – 188,5 | 188,4<

Період запізнювання у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 2), мс | >229,4 | 229,3 - 196 | 195,9 – 162,8 | 162,7 – 129,5 | 129,4<

12 | Латентний період складної реакції, мс | >526 | 525,9 – 455,5 | 455,4 – 385,2 | 385,1 – 317,7 | 317,6<

Період упередження у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 1), мс | >283,6 | 283,5 – 240,5 | 240,4 – 197,4 | 197,3 – 154,3 | 154,2<

Період упередження у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 2), мс | >339,1 | 339 – 289,3 | 289,2 – 239,5 | 239,4 – 189,7 | 189,6<

Гострота та швидкість зорових сприймань, мс | >985,8 | 985,7 – 818,4 | 818,3 – 651,2 | 651,1 – 483,9 | 483,8<

Продовження табл. 1

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

Відношення періоду упередження до періоду запізнювання у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 2), у.о. | >3,1 | 3 – 2,5 | 2,4 - 2 | 1,9 – 1,4 | 1,3<

Точність відтворення м’язових зусиль, що становить Ѕ від максимального, кг | >6,8 | 6,7 – 5,4 | 5,3 – 4,1 | 4 – 2,7 | 2,6<

Точність відтворення м’язових зусиль, що становить ј від максимального, кг | >7,8 | 7,7 – 6,2 | 6,1 – 4,7 | 4,6 – 3,1 | 3<

Оцінювання визначених характеристик проводилась за спеціальною шкалою, згідно з якою за середній рівень вияву того чи іншого показника приймалось середнє його значення. Рівень “вище середнього” та “нижче середнього” визначався за формулою або , низький або високий – за формулою та відповідно. Високими вважались результати, що перевищують середній результат групи (О.В.Тимошенко, 1999).

Таблиця 2

Критерії оцінювання морфофункціональних та психофізіологічних особливостей розвитку організму футболістів 13-15 років (n=50)

Вік, роки | Показники, одиниці вимірювання | Бали

1

низький | 2

нижче середнього | 3

середній | 4

вище середнього | 5

високий

13 | VO2max, л*хв.-1 | <2,2 | 2,3 – 2,6 | 2,7 - 3 | 3,1 – 3,4 | 3,5>

Точність відтворення м’язових зусиль, що становить ј від максимального, кг | >7,8 | 7,7 – 6,2 | 6,1 – 4,7 | 4,6 – 3,1 | 3<

Латентний період складної реакції, мс | >540,1 | 540 – 462,9 | 462,8 – 385,8 | 385,7 – 308,7 | 308,6<

Період упередження у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 1), мс | >248,9 | 248,8 – 204,9 | 204,8 - 161 | 160,9 – 117,1 | 117<

Гострота та швидкість зорових сприймань, мс | >1024,3 | 1024,2 – 855,2 | 855,1 – 686,2 | 686,1 – 517,1 | 517<

Продовження табл. 2

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

14 | Абсолютна анаеробна фосфагенна потужність, Вт | <524,7 | 524,8 – 657,2 | 657,3 – 789,6 | 789,7 – 922,1 | 922,2>

Латентний період складної реакції, мс | >457,7 | 457,6 – 398,9 | 398,8 – 340,2 | 340,1 – 281,3 | 281,2<

Період упередження у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 1), мс | >201,4 | 201,3 – 166,2 | 166,1 – 131,2 | 131,1 – 96,1 | 96<

Відношення періоду упередження до періоду запізнювання у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 1), у.о. | >2,5 | 2,4 - 2 | 1,9 – 1,7 | 1,6 – 1,3 | 1,2<

Гострота та швидкість зорових сприймань, мс | >854,3 | 854,2 – 722,9 | 722,8 – 591,7 | 591,6 – 460,4 | 460,3<

Відносна анаеробна фосфагенна потужність, Вт/кг | <11,4 | 11,5 – 12,4 | 12,5 – 13,3 | 13,4 – 14,3 | 14,4>

Анаеробна потужність (51-60 с. роботи), Вт | <477,7 | 477,8 – 604,7 | 604,8 – 731,7 | 731,8 – 858,7 | 858,8>

15 | VO2max, л*хв.-1 | <3,1 | 3,2 – 3,4 | 3,5 – 3,7 | 3,8 - 4 | 4,1>

Точність відтворення м’язових зусиль, що становить Ѕ від максимального, кг | >5,8 | 5,7 – 4,5 | 4,4 – 3,2 | 3,1 – 1,8 | 1,7<

Точність відтворення часових інткрвалів за 10с. | >2,2 | 2,1 – 1,7 | 1,6 – 1,3 | 1,2 – 0,8 | 0,7<

Латентний період складної реакції, мс | >431,8 | 431,7 – 376,2 | 376,1 – 320,8 | 320,7 – 265,2 | 265,1<

період упередження у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 1), мс | >144,8 | 144,7 – 119,3 | 119,2 – 93,8 | 93,7 – 68,3 | 68,2<

Гострота та швидкість зорових сприймань, мс | >675,8 | 675,7 – 607,8 | 607,7 – 539,9 | 539,8 – 471,9 | 471,8<

Визначення відповідного фактичного рівня морфофункціональних та психофізіологічних характеристик, а також інтегрального коефіцієнту ефективності захисних дій дає можливість формувати збірні команди з футболу для участі у змаганнях різного рівня, а також здійснювати відбір спортсменів з метою комплектування ігрових ліній та визначення основного складу на конкретну гру. Окрім того запропонована система оцінювання може бути інформативною основою для об’єктивного контролю за рівнем розвитку особливостей, що обумовлюють ефективність виконання захисних дій в умовах змагальної діяльності футболістів 11-15 років.

Необхідно відмітити, що не у всіх випробовуваних футболістів зафіксовані необхідні результати. Одні спортсмени демонстрували високі показники з окремих (декількох) характеристик, і тільки одиниці демонстрували оптимальне поєднання морфофункціональних і психофізіологічних особливостей та інтегрального коефіцієнту ефективності захисних дій.

Відмічене співвідношення особливостей впливає на рівень інтегральних коефіцієнтів ефективності захисних дій та, у кінцевому результаті, багато в чому визначає успішність виступу у змаганнях.

Таблиця 3

Оцінювання інтегрального коефіцієнту ефективності захисних дій футболістів 11-15 років (n=82)

Вік, років | Бали

1

низький | 2

нижче середнього | 3

середній | 4

вище середнього | 5

високий

11 | <3,1 | 3 – 4,8 | 4,9 – 6,3 | 6,4 – 7,9 | 8>

12 | <4,4 | 4,3 – 6 | 6,1 – 7,4 | 7,5 – 9 | 9,1>

13 | <4,4 | 4,5 – 6,2 | 6,3 – 7,9 | 8 – 9,7 | 9,8>

14 | <5,1 | 5,2 – 7,4 | 7,3 – 9,7 | 9,8 – 12 | 12,1>

15 | <5,9 | 6 – 8,2 | 8,3 – 10,3 | 10,4 – 12,5 | 12,6>

Для вивчення особливостей, що формують ефективне ведення захисних дій юними футболістами, були побудовані моделі множинної регресії:

Загальний вид розрахованих регресійних моделей для спортсменів всіх вікових груп виглядає наступним чином:

Y = a0 + K1X1 + K2X2 … + KnXn,

де Y – інтегральний коефіцієнт ефективності захисних дій;

a0 – вільний член;

K1-Kn – коефіцієнти регресії;

X1-Xn – незалежні змінні.

Відповідно до отриманої регресійної моделі у футболістів 11-ти років (табл. 4), найбільшу значущість щодо ефективного виконання захисних дій мають характеристики VO2max та точності відтворення м’язових зусиль, що становить ј від максимального. З дещо меншими коефіцієнтами регресії до моделі увійшли показники абсолютної анаеробної фосфагенної потужності та періоду упередження і запізнювання у двох режимах тесту реакції на рухомий об’єкт.

Таблиця 4

Результати множинного регресійного аналізу інтегрального коефіцієнту ефективності захисних дій футболістів 11-ти років з морфофункціональними та психофізіологічними характеристиками

Вільний член | Коефіцієнти регресії | R

К1 | К2 | К3 | К4 | К5 | К6 | К7

5,75 | 0,49 | 0,008 | -0,4 | -0,001 | -0,008 | -0,008 | 0,0015 | 0,94

Незалежні перемінні | Х1 | Х2 | Х3 | Х4 | Х5 | Х6 | Х7

Примітки: Х1 - VO2max; Х2 – абсолютна анаеробна фосфагенна потужність; Х3 – точність відтворення м’язових зусиль, що становить ј від максимального; Х4 – період упередження у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 1, середній); Х5 – період запізнювання у тесті на рухомий об’єкт (режим 1, середній); Х6 – період упередження у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 2, середній); Х7 – період запізнювання у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 2, середній); R = 0,94

Регресійна модель формування ефективного виконання футболістами 12-ти років захисних дій демонструє (табл. 5), що найбільший внесок має точність відтворення м’язових зусиль, яка становить Ѕ від максимального; дещо менші значення мають показники відношення періоду упередження до періоду запізнювання у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 2) та точності відтворення м’язових зусиль, що становить ј від максимального.

Таблиця 5

Результати множинного регресійного аналізу інтегрального коефіцієнту ефективності захисних дій футболістів 12-ти років з морфофункціональними та психофізіологічними характеристиками

Вільний член | Коефіцієнти регресії | R

К1 | К2 | К3 | К4 | К5 | К6 | К7

10,74 | -0,004 | -0,02 | -0,0048 | -0,0059 | 0,65 | -1,245 | 0,42 | 0,78

Незалежні перемінні | Х1 | Х2 | Х3 | Х4 | Х5 | Х6 | Х7

Примітки: Х1 – латентний період складної реакції (середній); Х2 – період упередження у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 1, середній); Х3 – період упередження у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 2, середній); Х4 – гострота та швидкість зорових сприймань (середній); Х5 – відношення періоду упередження до періоду запізнювання у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 2); Х6 – точність відтворення м’язових зусиль, що становить Ѕ від максимального; Х7 – точність відтворення м’язових зусиль, що становить ј від максимального; R = 0,78

Також до рівняння увійшли такі сенсомоторні характеристики, як латентний період складної реакції (середній), період упередження у двох режимах тесту реакції на рухомий об’єкт та гострота та швидкість зорових сприймань.

У регресійну модель юних футболістів 13-ти років з високим коефіцієнтом регресії увійшли показники VO2max та точність відтворення м’язових зусиль, що становить Ѕ від максимального (табл. 6). У даному віці рівняння регресії також формували показники латентного періоду складної реакції, періоду упередження у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 1), гострота та швидкість зорових сприймань.

Таблиця 6

Результати множинного регресійного аналізу інтегрального коефіцієнту ефективності захисних дій футболістів 13-ти років з морфофункціональними та психофізіологічними характеристиками

Вільний член | Коефіцієнти регресії | R

К1 | К2 | К3 | К4 | К5

9,16 | 1,52 | -0,24 | -0,01 | -0,007 | -0,002 | 0,90

Незалежні перемінні | Х1 | Х2 | Х3 | Х4 | Х5

Примітки: Х1 - VO2max; Х2 – точність відтворення м’язових зусиль, що становить ј від максимального; Х3 – латентний період складної реакції (середній); Х4 – період упередження у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 1, середній); Х5 – гострота та швидкість зорових сприймань (сприймань); R = 0,90

Основними показниками, що визначають ефективне виконання захисних дій юними футболістами 14-ти років, згідно результатів наших досліджень, є відносна анаеробна фосфагенна потужність, індекс зниження анаеробної потужності та відношення періоду упередження до періоду запізнювання у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 1). До рівняння регресії також увійшли показники латентного періоду складної реакції (середній), періоду упередження (у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 1)), гостроти та швидкості зорових сприймань (середній показник) та потужність останніх 10с роботи у 60-ти секундному стрибковому тесті (табл. 7).

До регресійної моделі футболістів 15-ти років з високими коефіцієнтами регресії введено показники точності відтворення часових інтервалів за 10с, VO2max та точності відтворення м’язових зусиль, що становить Ѕ від максимального. Також до рівняння віднесено показники латентного періоду складної реакції (середній), періоду упередження у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 1), гостроти та швидкості зорових сприймань (середній показник) (табл. 8).

Таблиця 7

Результати множинного регресійного аналізу інтегрального коефіцієнту ефективності захисних дій футболістів 14-ти років з морфофункціональними та психофізіологічними характеристиками

Вільний член | Коефіцієнти регресії | R

К1 | К2 | К3 | К4 | К5 | К6 | К7

11,47 | -0,13 | -0,01 | -0,07 | -0,11 | -0,0006 | 0,44 | 0,0003 | 0,92

Незалежні перемінні | Х1 | Х2 | Х3 | Х4 | Х5 | Х6 | Х7

Примітки: Х1 – абсолютна анаеробна фосфагенна потужність; Х2 – латентний період складної реакції (середній); Х3 – період упередження у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 1, середній); Х4 – відношення періоду упередження до періоду запізнювання у тесті реакцій на рухомий об’єкт (режим 1, середній); Х5 – відносна анаеробна фосфагенна потужність; Х7 – анаеробна потужність (1-10 с. роботи); R = 0,92

Внесення отриманих результатів у формулу, що відповідає визначеній віковій категорії, дає можливість кількісно точно визначити рівень оволодіння юними футболістами захисними тактичними діями.

Таблиця 8

Результати множинного регресійного аналізу інтегрального коефіцієнту ефективності захисних дій футболістів 15-ти років з морфофункціональними та психофізіологічними характеристиками

Вільний член | Коефіцієнти регресії | R

К1 | К2 | К3 | К4 | К5 | К6

17,5 | 0,89 | -0,3 | -1,55 | -0,005 | -0,015 | -0,008 | 0,90

Незалежні перемінні | Х1 | Х2 | Х3 | Х4 | Х5 | Х6

Примітки: Х1 – VO2max; Х2 – точність відтворення м’язових зусиль, що становить Ѕ від максимального; Х3 – точність відтворення часових інтервалів за 10с; Х4 – латентний період складної реакції (середній); Х5 – період упередження у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 1, середній); Х6 – гострота та швидкість зорових сприймань (середній); R = 0,90

Наприклад, юний футболіст у 11 років, має наступні показники: VO2max Х1=2,15 л*хв-1., абсолютна анаеробна фосфагенна потужність Х2=356,55 Вт, точність відтворення м’язових зусиль, що становить ј від максимального Х3=3,5 кг, період упередження у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 1) Х4=307,88 мс, період запізнення у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 1) Х5=146,80 мс, період упередження у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 2) Х6=374,72 мс, період запізнення у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 2) Х7=205,47 мс, - демонструє інтегральний коефіцієнт ефективності захисних дій, що дорівнює 3,47 у.о. Отриманий ним результат свідчить про те, що оволодіння захисними тактичними діями цього спортсмена у даний період знаходиться на рівні нижче середнього.

У п’ятому розділі – “Обговорення результатів дослідження” охарактеризовано повноту вирішення завдань дослідження, зазначено, що в дисертаційній роботі отримано три групи даних: підтверджуючі, доповнюючи та абсолютно нові.

Підтверджено теоретичні положення В.В.Соломонка та Г.А.Лісенчука (1996) про необхідність удосконалення процесу навчання захисним тактичним діям юних футболістів.

Доповнено дані В.М.Шамардіна (2001) про вікові зміни показників ефективності захисних дій футболістів 11-15 років у зв’язку з їх морфофункціональною та психофізіологічною обумовленістю та запропоновані К.Віхровим та В.Догадайло (2000) підходи щодо виваженої оцінки ефективності виконання захисних тактичних дій у футболі.

В роботі визначені показники гостроти та швидкості зорових сприймань, встановлено співвідношення процесів збудження (період упередження у двох режимах тесту реакції на рухомий об’єкт) та гальмування (період запізнювання у двох режимах тесту реакції на рухомий об’єкт), що доповнює дані М.С.Полішкіса (1998) про вікові психофізіологічні особливості організму юних футболістів.

Визначено комплекс морфофункціональних та психофізіологічних особливостей, що мають значущий зв’язок з ефективністю захисних тактичних дій футболістів 11-15 років та кількісно визначені критерії оцінювання для вдосконалення процесу тактичної підготовки є новими даними. До групи нових даних, також відносяться, побудовані для кожної вікової групи рівняння регресії. Внесення отриманих (у процесі тестування) результатів у формулу, що відповідає визначеній віковій категорії дає можливість кількісно визначити рівень оволодіння юними футболістами захисними тактичними діями.

Висновки

1. Виділення показників, що мають суттєвий вплив на ефективність виконання захисних дій, свідчить про необхідність розробки нормативних основ для вдосконалення процесу тактичної підготовки юних футболістів, оскільки однією з головних умов успішної змагальної діяльності у футболі є саме ефективне виконання захисних тактичних дій гравцями команди, а на різних вікових етапах ефективність захисних дій може мати різну морфофункціональну та психофізіологічну обумовленість однак ці питання в літературі практично не висвітлювались.

2. Аналіз вікових змін показників ефективності захисних дій виявив їх поступове покращення з 11 до 15 років. Окрім того у віці 14-ти років інтегральний коефіцієнт ефективності захисних дій, коефіцієнт ефективності перехоплень та гри головою у захисті мають вірогідне збільшення (р<0,05). Проте з 11 до 15 років латентний період простої реакції незначно зменшується як і період складної реакції, причому в 14-ти річному віці відбувається вірогідне зменшення як середнього так і кращого результатів (р<0,05). Аналіз вікових змін періодів упередження та запізнювання у реакціях на рухомий об’єкт дозволяють стверджувати про поступове встановлення балансу між процесами збудження та гальмування з 11 до 15 років. Гострота та швидкість зорових сприймань 11-ти, 12-ти та 13-ти річних футболістів у процесі тривалої роботи значно погіршується, а у 14 та 15 років погіршується незначно та є вірогідно кращою ніж у менших вікових групах (р<0,05).

3. Встановлено, що у кожній з досліджуваних вікових груп ефективність ведення гри обумовлюється морфофункціональними особливостями гравців: гра головою у захисті – довжиною тіла у положенні стоячи; довжина нижніх кінцівок значною мірою визначає ефективність виконання перехоплень (p<0,05).

Такі особливості вказують на необхідність використання даних ознак при визначенні амплуа юних футболістів та комплектуванні ігрових ліній команди, оскільки використання гравців з характерними морфологічними ознаками на відповідних позиціях та ділянках футбольного поля значно підвищує ефективність виконання захисних тактичних дій.

4. Одержані дані кореляційного, факторного та регресійного аналізів свідчать про значний вплив аеробних можливостей на ефективність виконання захисних дій: показники VO2max, у юних футболістів 11, 13, 14 та 15 років позитивно корелюють з характеристиками ефективності захисних тактичних дій, та з високими коефіцієнтами увійшли