ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г. С. КОСТЮКА

АПН УКРАЇНИ

УДК 159. 923.2 (048)

ШВИДКИЙ Владислав Олегович

Особливості формування

Я-концепції в професійному становленні особистості

19. 00. 07 – педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті психології імені Г.С.Костюка АПН України

Науковий доктор психологічних наук, професор Клименко Віктор Васильович

керівник: Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН

України, м. Київ, головний науковий співробітник

лабораторії вікової фізіології та шкільної гігієни

Офіційні доктор психологічних наук, доцент Вірна Жанна Петрівна

опоненти: Волинський державний університет імені Лесі

Українки МОН України, м. Луцьк,

декан психологічного факультету

кандидат педагогічних наук, професор Заброцький Михайло Михайлович

Житомирський обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти, м. Житомир,

завідувач кафедри педагогіки і психології

Провідна Південноукраїнський державний педагогічний

установа: університет імені К.Д.Ушинського, м. Одеса,

кафедра загальної психології

Захист відбудеться “ 23 ” березня 2007 р. об_11_год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .453.01 в Інституті психології імені Г.С.Костюка АПН України за адресою: м. Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України.

Автореферат розісланий “ 20 ” лютого 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради |

Г.О. Балл

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність дослідження. Психологічні умови розвитку особистості майбутнього професіонала не в повному обсязі забезпечує сучасна система професійної освіти. Зокрема це стосується формування професійно досконалої особистості, здатної до творчості через активізацію самосвідомості та діяльності, спрямованої на власне самовдосконалення (В.О. Татенко, В.О. Соловієнко, В.М. Мєльников, Р. С. Уейнберґ, Д. Ґоулд, А.А. Деркач, А.А. Ісаєв, У. Чемберн, Д. Шоу).

У педагогічній психології недостатньо досліджені основні закономірності й механізми професійного становлення особистості, професійні аспекти структури Я-концепції; нечітко визначені її основні детермінанти. Крім того, деякі дослідники (О.Ф.Бондаренко, Т.С.Яценко, В.В.Столін, І.В.Вачков та інші), аналізуючи широкий спектр тренінгових систем практичної психології, підкреслюють необхідність розробки методів, спрямованих на розвиток Я-концепції - складової професійної спрямованості особистості. Проте професійна складова Я-концепції студента навчального закладу та її перехід у складову особистості комплексно не вивчалася. Виходячи з цього, ми обрали тему дисертаційною дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з плановою науковою темою лабораторії вікової фізіології та шкільної гігієни Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України “Визначення норм психічного й фізичного розвитку учнів” (номер державної реєстрації 0101U000634). Робота пов’язана також з плановою науковою темою кафедри педагогіки та психології Херсонського державного університету “Актуальні проблеми підготовки вчителя сучасної школи” (номер державної реєстрації 0198U007532), що передбачає дослідження умов інтенсифікації формування особистості майбутнього вчителя у професійному та особистісному плані.

Об’єкт дослідження – Я-концепція студентів вищих навчальних закладів.

Предмет дослідження – формування професійної складової Я-концепції студентів.

Мета дослідження – з’ясувати особливості професійної Я-концепції студентів, що систематично і з дитинства займаються спортом, визначити умови її ефективного формування.

Гіпотеза дослідження передбачала, що:

-

-

- формування Я-концепції студентів полягає у трансформації буттєвої сфери самосвідомості, активізації змін у самоставленні та самоконтролі;

-

-

Завдання дослідження

1.

особистості.

2.

3.

4.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають концепції:

щодо сутності свідомості та розвитку особистості в процесі діяльності (К.О. Абульханова-Славська, Л.І. Анциферова, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, В.П. Москалець, Л.Е. Орбан-Лембрик, С.Л.Рубінштейн, Т.М.Титаренко); щодо соціальної рефлексії (М.І. Алексєєва, М.И. Боришевський, В.О. Васютинський, Г.Г. Дилігенський); щодо фрустрації як психічного стану (М.Д. Левітов, В.Франкл); щодо активного соціально-психологічного навчання (Ю.М. Ємельянов, Л.М. Карамушка, В.В. Третьяченко, Н.В. Чепелєва, Ю.М. Швалб, Т.С. Яценко).

Методи дослідження. У роботі використані теоретичний аналіз психологічної літератури, системний аналіз, психодіагностичні та психотренінгові методи, інтерпретація експериментальних даних .

Основним емпіричним методом був формуючий експеримент. Використовувались також елементи моделювання та тренінг професійної рефлексії. Для з’ясування стану та структури Я-концепції студентів застосовувались психодіагностичні методики, призначені для оцінювання: самоставлення (за В.В.Століним – С.Р.Пантєлєєвим); рівня суб’єктивного контролю (в інтерпретації Е.Г. Ксєнофонтової) та смисло-життєвих орієнтацій (за Д.О. Лєонтьєвим). Аналіз даних емпіричного дослідження проводився методами кореляційного та факторного (кварімакс Кайзера) аналізу.

Надійність і вірогідність результатів забезпечена використанням об’єктивних методів, адекватних меті та завданням дослідження, кількісного та якісного аналізу наукових фактів, даних за допомогою статистичної програми SPSS 11 та взаємодоповненістю використаних методів.

Нові наукові факти одержані під час формуючого експерименту, у ході якого викорис-товувались методи соціально-психологічного навчання: тренінг професійної рефлексії, виконання практичних завдань творчого характеру тощо.

Наукова новизна. Застосуванням наукових методів дослідження виявлено особливості формування професійної Я-концепції, досліджена динаміка її трансформацій як стратегія подолання негативних буттєвих конфліктів і життєвих ситуацій. Запропонована модель самоактуалізації професіонала.

Провідна тенденція у формуванні Я-концепції студентів пов’язана з деформацією буттєвої сфери самосвідомості, активізації інтерналізації та конформізму, наявності прагматизації через тиск суспільства та нав’язування штампів життя – посилення зовнішнього управління на фоні зниження спрямованості до саморозвитку.

Теоретичне значення дослідження. Поглиблено уявлення про будову і функції Я-кон-цепції, зокрема, Я-професійного. У студентів університетів Я-професійне багатофакторне психічне явище, зумовлене ставленням до свого майбутнього. Підготування до професії передбачає розвиток здатності до перетворення знань – знакових систем на чуттєво-інтуїтивні конструкції - регулятори праці людини, але цей процес гальмується суперечностями між чуттєво-інтуїтивним та дискурсивно-логічним оволодінням юнаками предметним світом. Формування Я-концепції професіонала здійснюється перебігами екзистенційно-буттєвої самосвідомості до професійного самоконтролю та самооцінювання процесу праці.

Визначена провідна тенденція у формуванні професійної Я-концепції студентів, що трансформує буттєву сферу самосвідомості, активізує інтерналізацію та конформізм.

Виявлені стратегії розвитку професійної Я-концепції: стратегія поведінки переможця; подолання перешкод через інтерналізацію. У становленні професійної Я-концепції виникають фрустрації.

Практичне значення. Формуванню професійної Я-концепції сприяє розвиток здатності до перетворення знань – знакових систем на чуттєво-інтуїтивні конструкції у вигляді образів і почуттів. Застосування опису практичних дій, явищ природи та перебігу рефлексій під час праці створює чуттєвий Я-образ професії. За цих умов дискурсивно-логічні знакові системи перетворюються на чуттєво-інтуїтивні компоненти психіки, що існують у єдності і набувають ролі регуляторів практичної діяльності. Я-концепція зміцнюється: а) екзистенційно-буттєвим змістом, б) поглибленням самоконтролю процесу праці та в) зростаю-чим рівнем адекватності самооцінювання. Розроблено й впроваджено авторську програму: “Професійна Я-концепція”, спрямовану на становлення професійної Я-концепції студентів. Отримані результати дослідження можуть бути використані також практичними психологами з метою профорієнтації.

Особистий внесок автора. У навчальному посібникові, написаному у співавторстві, авторові належать основна ідея науково-методичної праці, узагальнення фактів і методичне упорядкування навчального матеріалу. Розроблена модель самоактуалізації професіонала, яка дозволяє уточнити напрями і методику професійної підготовки студентів вищого навчального закладу.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження повідомлялись та обго-ворювались на конференціях. Міжнародній науковій конференції “Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології” (Київ, 2001); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Національна програма виховання дітей і молоді в Україні: стан та перспективи” (Херсон, 2003); 5 Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проб-леми практичної психології” (Херсон, 2005); Всеукраїнського науково-методичного семінару “Актуальні проблеми ступеневої підготовки вчителя трудового навчання” (Херсон, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 робіт автора, з них один навчальний посібник у співавторстві з В.Н. Гузарем (загальним обсягом 3 д.а.) та сім одноосібних статей (загальним обсягом 2,2 д.а.), одноосібні методичні матеріали обсягом 1,1 д.а. Серед них 3 у наукових фахових виданнях.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, який містить 175 джерел, семи додатків, що займають 37 сторінок. Основний обсяг – 172 сторінки.

основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, охарактеризовано сутність і стан її вивчення, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, теоретико-методологічну основу і методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено дані про апробацію роботи.

У першому розділі - "Методологічний аналіз психологічних аспектів професійної Я-концепції" піддано аналізові теоретичне й методологічне значення поняття Я-концепції у професійному становленні особистості, зокрема визначення проявів професійної самосвідомості, її структури та динаміки.

Я-концепція є засобом саморегуляції суб'єкта (В.С. Мерлін, Л.Д. Олійник, I.I. Чеснокова, В.В. Столін). Вона як різновид самосвідомості має виражену змістову специфіку. Так, П.О. Шавір характеризує професійну Я-концепцію як вибіркову активність самосвідомості, що підпорядковується завданню професійного самовизначення і проявляється в усвідомленні себе суб'єктом професійної діяльності.

Професійна Я-концепція описується поняттями: професіоналізм (В.В. Буткевич, Є.О. Климов, А.К. Маркова), професійна компетентність (М.Н. Карпетова, Н.Є. Костилєва, І.Ф. Кривчанський), професійна майстерність (Н.Г. Бакланова, О.О. Деркач), професійне становлення (А.Р. Фонарьов, Е.Ф. Зеєр), професійне самовизначення (Л.Є. Галаганов, Т.В. Кудрявцев), професійні здібності (В.Г. Кузнєцов, М.О. Паламарчук, С.Ф. Ступніцька), професійне мислення (М.М. Кашапов), професійна придатність (М.О. Калашников).

Важливою функцією професійної Я-концепції є інтегрування психічних компонентів особистості у процесі її функціонування та розвитку. Від професійної Я-концепції істотно залежить мета особистості (Н.В. Кузьміна, О.О. Деркач). Потреба у реалізації мети (певного ідеалу) й пошук засобів впливають на успішність формування професійної самосвідомості.

Досліджуючи професійну Я-концепцію особистості, потрібно відзначити, що вона структурується через усвідомлення власної належності до професійної спільноти. Відбувається визначення „Я" шляхом зважання його відповідності професійним еталонам і професійним ролям.

Наш теоретичний аналіз структури Я-концепції професійної самосвідомості спеціалістів різних профілів підтверджує доцільність її розгляду у вигляді поєднання трьох підструктур - когнітивної, афективної та поведінкової. Виявами професійного становлення студентів університетів виступають загальні уявлення про: а) аксіологічний фактор - цінність їхнього фаху, б) феноменологічний фактор - соціальні прояви діяльності. Ці уявлення здатні або узгоджуватись, або суперечити один одному. Спільна дія факторів зумовлює позитивне самоусвідомлення особистості. Зміна умов діяльності або зіткнення з проблемами у професійній дія-льності призводить до кризи самоусвідомлення. З огляду на відсутність у процесі соціалізації об'єктивних, заданих умовами перепон (фрустраторів), таке зіткнення з необхідніс-тю породжує переживання фрустрації. Відсутність толерантності до фрустраторів зумовлює прояви диструктивності у психічних станах.

Успішне професійне становлення вимагає розвинутої особистісної, професійної (предметної) та соціальної рефлексії, а також сформованості на її базі конструктивної професійної самосвідомості, яка передбачає творче ставлення до аксіології та феноменології фаху, особистісну самореалізацію, вміння втілювати власні переконання у професійній діяльності.

У другому розділі – “Дослідження Я-концепції студентів факультету фізичного виховання та спорту” розкриті організація та методи емпіричного дослідження, проведений аналіз отриманих наукових фактів. Дослідження Я-концепції студентів проводилося у Херсонському державному університеті впродовж 2000 – 2004 років. Охоплені дослідженнями студенти першого (загалом 263 особи) і другого курсу (204 особи) факультету фізичного виховання та спорту.

Вивчення елементів Я-концепції студентів включало тотальне тестування вибірок на початку (кінець вересня) і в кінці (травень) учбового року. Застосовувалися психодіагностичні методики: самоставлення (В.В.Столін – С.Р.Пантелєєв); визначення рівня суб’єктивного контролю (інтерпретація Е.Г. Ксенофонтової) та тест смисложиттєвих орієнтацій (Д.О. Леонтьєв).

У констатуючому експерименті, присвяченому вивченню будови і функцій Я-концепції студентів університету, з’ясувалось, що у студентів першого курсу провідними складовими Я-концепції виступають: екзистенційно-буттєва сфера самосвідомості особистості, самоставлення та інтерналізація. Тенденціями у формуванні Я-концепції студентів є трансформація буттєвої сфери самосвідомості, активізація інтерналізації або конформізму, прагматизація та тиск стереотипів життя. Відбувається деформація Я-концепції, особливо у ракурсі ієрархії її складових, викривленні її смисло-буттєвої та професійно-діяльнісної сфер. Студенти першого року навчання в університеті здебільшого демонструють інтернальну стратегію – пристосування. (Кореляції наприкінці травня в цілому по вибірці (N=263) наведені у таб.1).

Таблиця 1.

Інтеркореляції складових професійної Я-концепції студентів першого курсу (N=263)

Кореляції складових професійної Я-концепції | Коефіцієнт кореляції Пірсона R

Інтернальність загальна - Схильність до самозвинувачень | 0,63

Інтернальність у судженнях про життя - Схильність до самозвинувачень | 0,50

Інтернальність загальна - Інтернальність у сфері невдач | 0,50

Інтернальність при описі особистого досвіду - Інтернальність у сфері невдач | 0,44

Інтернальність при описі особистого досвіду - Схильність до самозвинувачень | 0,41

Інтернальність загальна - Інтернальність у сфері досягнень | 0,37

Виявлені специфічні стратегії адаптації студентів до середовища: стратегія “переможця”, стратегія перегляду позиції у бік прагматизації, стратегія “пошуку порятунку” в межах молодіжної субкультури, прагматична стратегія “маленької людини”. Спостерігається “вирівнювання” взаємозв’язків у Я-концепції за рахунок прагматичних прагнень особистості. Показником цього процесу є інтерналізація студентів і відсторонення, перегляд переконань. Отже, доведена залежність ієрархії структури Я-концепції особистості від зовнішніх обставин. Система навчання у вузі не сприяє розвитку образу Я-професіонала на початковому етапі навчання.

Виявлено, що Я-концепція студентів першого курсу багато в чому відрізняється від Я-концепції студентів другого курсу (відсутні значущі кореляції показників, а факторний аналіз даних констатує різницю у структурі та динамиці психокомплексів). Головна тенденція при цьому – складна багатофакторна інтерналізація. Аналіз середніх показників (за даними тестування) елементів Я-концепції студентів першого та другого курсів вказує на значущі (t < t05) негативні зміни у самоставленні молоді (Інтегральна шкала самоставлення (Дх = - 0,28 стена); Шкала самоприйняття (Дх = - 0,45 стена)). При цьому відсутність значущих зрушень (t > t05) за критеріями Інтернальність у сфері досягнень, Інтернальність у сфері невдач, Схильність до самозвинувачення, Шкала самоповаги, Шкала очікування ставлення інших, Шкала очікування позитивного ставлення інших, підтверджують судження про невизначеність, сумніви у власній позиції юнацтва, невпевненість у власних силах.

Аналіз середніх значень складових професійної Я-концепції виявив значущий (t < t05) негативний приріст за шкалами Інтегрального самоставлення (Дх = - 0,23 стена) та Самосприйняття (Дх = - 0,40 стена) у студентів другого курсу (N=204). Виявлена негативна тенденція самоставлення студентів вказує на зростання внутрішнього супротиву конфор-містським впливам вузівської соціалізації. Відсутність зрушень за Шкалою очікування позитивного ставлення інших та значний приріст від 0,12 до 0,60 стена у середньому по групі (t < t05) інших 28 показників вказує на ріст досліджених елементів Я-концепції студентів та формування нового рівня буттєвої сфери та самоставлення, інтерналізацію. Але це нелінейний процес становлення професійної Я-концепції (оскільки значуща кореляція спостерігається між критеріями Загальний показник осмисленості життя (R=0,60; P=0,001); Локус контроль Я (R=0,47; P=0,001); Цілі життя (R=0,36; P=0,001)). Лише у буттєвій сфері студентів другого курсу спостерігається збереження початкових екзистенційних характеристик самосвідомості.

Основними тенденціями розвитку професійної Я-концепції студентів другого курсу є ефект розв’язання проблем соціальної адаптації через зміну структури психологічних комплексів, їх ролі і місця в ієрархії Я-концепції.

Більшість досліджених студентів мають певні проблеми соціалізації та особистісного розвитку, і це зафіксовано у структурі елементів їх Я-концепції. Так, протягом періоду дослідження домінує „проблемна” адаптація – вихід на перший план інтерналізації. Тому провідний фактор впливу на Я-концепцію – інтерналізація. Чинник смисло-життевих орієнтацій зміщується на другий, а інколи, на третій щабель і це призводить до певної деформації Я-концепції особистості, що охоплює і сферу професійних інтересів. У студентів фактор професійних очікувань вже невиразний і залежить від особистих інтересів і потреб.

У третьому розділі – “Формування професійної Я-концепції студентів” наводяться результати відповідного дослідження. Формуючий експеримент зі студентами другого курсу передбачав застосування: 1) методів маєвтики, щоб здійснити культурологічний вплив на Я-концепцію студентів з метою утворення професійної складової особистості; 2) літературно-художнього методу, який був спрямований на прискорення процесів ідентифікації образів, почуттів та думок; 3) методу цілеспрямованого занурення у природне середовище. Він слугував чинником створення образу Я-професіонала, оскільки формував екологічно-доцільне ставлення студентів до себе та навколишнього середовища; 4) тренінгу формування професійної Я-концепції, який передбачав розвиток рефлексивних здатностей.

На підставі аналізу науково-психологічних джерел ми виявили 25 життєво важливих екзистенційно-буттєвих складових самосвідомості людини. Кожна з них активізувалась застосуванням аналізу відповідних їй віршів та оповідань. В такий спосіб у студентів розвивалася самостійність дій та суджень, формувалася їх внутрішня мотивація та пошукова діяльність наявності у собі відповідних властивостей. Провідними екзистенційно-буттєвими складовими, що відображають найважливіші людські цінності, були свобода, любов, добро, вірність, братерство, патріотизм тощо. Логотерапевтичні тренування (по три години раз на тиждень) здійснювалися з залученням 56 студентів другого курсу і відбувалися впродовж навчального року.

Тренінг формування професійної Я-концепції передбачав розвиток рефлексивних здат-ностей і полягав в актуалізації: а) розуміння невідповідності усвідомленого досвіду ідеальному взірцеві; б) відшукування діяльнісних (мисленєвих і поведінкових) способів втілення ідеальних взірців професійної майстерності; в) переоцінювання наявного ідеального взірця, вироблення нових уявлень і понять про результати діяльності, виходячи зі зняття суперечностей досвіду. Тренінг допоміг студентам розбудовувати власний Я-образ професіонала. Дослідження розвитку рефлексії, проведене по завершенню формувальних заходів, засвідчило їхню успішність (див. таб. 2).

Таблиця 2.

Розвиток елементів професійої Я-концепції студентів експериментальної групи

(n = 56)

Назва фактору | Назва фактору

Початок дослідження (2000 р.) | Завершення експерименту (2001 р.)

Фактор кризи самовизначення (41,70 %) | Фактор смисло-життєвих орієнтацій (34,79 %)

Фактор орієнтації на самостійність (8,45 %) | Фактор інтерналізації (10,46 %)

Фактор самокерівництва (8,13 %)

Початок дослідження (2001 р.) | Завершення експерименту (2002 р.)

Фактор кризи самовизначення (60,24 %) | Фактор смисло-життєвих орієнтацій (47,91 %)

Фактор позитивного самоставлення (10,76 %)

Початок дослідження (2002 р.) | Завершення експерименту (2003 р.)

Фактор самоставлення (35,25 %) | Фактор смисло-життєвих орієнтацій (35,93 %)

Фактор Я-образу “Я-позитивне” (12,15 %) | Фактор Я-образу “Я-позитивне” (10,52 %)

Фактор професіональних аспектацій (11,37 %) | Фактор професіоналізції (10,20 %)

Початок дослідження (2003 р.) | Завершення експерименту (2004 р.)

Фактор буттєво-професійних очікувань (42,18 %) | Фактор смисло-життєвих орієнтацій (43,98 %)

Фактор позитивних соціальних аспектацій (9,45 %) | Фактор життєвої позиції (11,26 %)

- Помітка: у дужках указаний сумарний кумулятивний ефект фактору.

Наші дані підтверджують потенційні можливості активного формування Я-образу. По-перше, дійсно класифікація Є.Б. Кісіна (копіювання ® імітація ® наслідування ® перевтілення) пояснює феномен поведінки, саморозвитку та самонавчання креативних особистостей. Оволодіння креативними здібностями пов’язано з наслідуванням: 1) загальних нормативних способів спеціальної /професійної діяльності; 2) вибраному взірцю-еталону (у тому числі через особисту ідентифікацію). Розвиток наслідування пов’язаний з підвищенням рівня засвоювання та зменьшенням кількості імітаційних дій. Аналіз фактичного матеріалу, отриманого в експерименті, виявив, що основним компонентом психологічного впливу на Я-концепцію студентів експериментальної вибірки виступає критерій “Загальний показник осмисленості життя”.

Ефективність запропонованої у дослідженні системи формування Я-образу професіонала (гармонійно сформована Я-концепція має таку ієрархію Я-образів: екзистенційно-буттєва сфера, інтерналізація, комплекс самоставлень особистості) доводиться змінами провідних показників Я-концепції студентів другого курсу контрольної та експериментальної груп (див. мал. 1).

Мал. 1. Динаміка формування провідних складових професійної Я-концепції студентів контрольної та експериментальної груп

Помітка: ЗП – Загальний показник осмисленості життя; Цілі – життєві цілі; Процес – процес життя; Результат – результативність життя; Ізаг – Інтернальність загальна; Іж – Інтернальність у судженнях про життя; Ія - Інтернальність при описі особистого досвіду; С інт – Інтегральне самоставлення.

Показники професійної Я-концепції (див. мал. 1) на початку навчального року в студентів експериментальної групи в середньому нижчі (на 18 – 43 %) порівняно з контрольною вибіркою. Але наприкінці навчального року ситуація кардинально змінюється.

Кореляція складових професійної Я-концепції експериментальної групи (N=56) вказує на те, що ступінь конгруентності та динамічного розвитку професійної Я-концепції студентів високий ( 933 значущих (Rі0,37) з 1627 можливих взаємозв’язків, що складає 49,3%). З іншого боку, у студентів контрольної групи (N=204) цей показник принципово менший – 5,5%. Отже, Я-концепція студентів другого курсу (контрольна група) не розвивається як цілісна система.

Факторний аналіз даних експериментальної групи виявляє дію провідного комплексу, головними елементами якого є критерії смисло-життєвих орієнтацій. Наявним є і формування Я-концепції з елементами Я-образу професіонала, що входять до складу домінуючого психокомплексу.

Порівняльний аналіз експериментальної та контрольної груп не виявив між ними схожих тенденцій щодо Я-концепції (відсутні значущі достовірні кореляції). Виявлене достовірне (t < t05) позитивне перевищення (в середньому по вибірці) показників експериментальної групи над аналогічними критеріями контрольної групи (див. табл. 3). В експериментальній групі спостерігається зростання саморуху (самокерівництва, самоприйняття, інтегрального самоставлення) та специфічної рефлексії на групу (буттєва сфера).

Таблиця 3.

Перевищення показників Я-концепції студентів експериментальної групи над відповідними для контрольної групи

№ | Критерій | середнє перевищення Дх, стени

1 | Інтегральне самоставлення | 1,27

2 | Шкала самоприйняття | 1,05

3 | Загальний показник осмисленості життя | 1,00

4 | Професійно-соціальний аспект інтернальності | 0,99

5 | Локус контроль Я | 0,97

6 | Інтернальність у професійній сфері | 0,80

7 | Інтернальність у судженнях про життя | 0,74

8 | Схильність до самозвинувачень | - 0,72

9 | Інтернальність у сфері невдач | - 0,71

10 | Самокерівництво | 0,69

11 | Результативність життя | 0,68

12 | Готовність до самостійного планування, виконання діяльності та відповідальності за неї | 0,60

Достовірне перевищення (t < t05) контрольною групою експериментальної (в серед-ньому) отримано за шкалами: Очікування позитивного ставлення інших (Дх = 0,60 стена); Самовпевненість (Дх = 0,66 стена); Самоінтерес (Дх = 0,28 стена); Саморозуміння (Дх = 0,26 стена). Тобто спостерігається адаптаційна стратегія поведінки молоді. Ефективність такої адаптації до навчання в цілому підвищує самооцінку студентів контрольної групи.

Виявлена динаміка особливостей формування професійного елемента Я-концепції студентів другого курсу свідчить, що засоби, застосовані у тренінгу, активно впливають на структурні перебудови Я-концепції молоді. Серед них головним чинником виступає розвиток екзистенційно-буттєвої сфери студентів, їх відхід від традиційної концепції прагматичного ставлення до життя. Розвиток смисло-життєвих орієнтацій студентів призводить до появи нових буттєвих цінностей і цілей особистості, позитивно впливає на зміст професійних та індивідуально-суб’єктивних очікувань, формування образу Я-професіонала. Стратегія поведінки учасників експериментальної групи базується на розвитку екзистенційно-буттєвої сфери особистості та самоактуалізації як реалізації саморуху (саморозуміння, самокерівництва тощо) у напрямку професійного самовизначення.

Стратегія поведінки студентів з контрольної групи в кінці року стала більш прагматичною, сформованою на підґрунті тенденцій інтерналізації та сталого самовираження, мотивації запобігання невдач.

Вищенаведені аргументи дозволили сформулювати наступні положення щодо самоактуалізації професіонала. Процес самоактуалізації професіонала включає в себе: а) виявлення здатності до саморегуляції на підставі соціальних настанов; б) період кризи розбіжності чуттєво-інтуїтивного, власного самооцінювання та дискурсійно-логічного зовнішнього; в) синтез чуттєво-інтуїтивного та дискурсійно-логічного, що забезпечує процес творчості професіонала. Але цей поступовий рух має свої щаблі самовдосконалення людини. Так, основним мотивом реактивної особи є мотив конкретного пізнання та самоствердження за рахунок усвідомлення власних можливостей бути не гірше за інших; вона працює за чужою програмою, повторює технології процесу вироблення відомого предмету. Стереотипну людину відрізняє мотив самозадоволення успіхами, вона працює за шаблоном чи навичкою. Головним мотивом внутрішньо-ініціативної людини є мотив самовдосконалення; вона зумовлена у діях внутрішніми чинниками ядра особистості, характеризується творчим мисленням.

Результати аналізу формуючого експеримента дають підстави стверджувати, що у студента утворюються елементи професіонала-творця. При цьому потреба у розкритті необмежених власних потенцій має здійснюватись через: пізнання та розуміння закономірностей існування природного середовища; мотивацію усвідомлення потенцій з наступною їх реалізацією; мотивацію творчого підходу до навчання (в якому здійснюється самоактуалізація, створення нових процесів і явищ з використанням еталонів).

Висновки

1. Проведений нами аналіз праці попередників дозволив прийти до висновків що: професіонал діє у відповідності з законами буття і розуміє їх інтуїтивно; професіонал трансформує сировину у структуровану форму (прагматизм дій) задля використання людьми. У процесі перетворення матеріалу в предмети вирішальну роль відіграють певні характеристики сприймання (цілісність, константність, структурність, гармонійність тощо).

2. Становлення професійної Я-концепції і прийняття еталону фахової діяльності здій-снюється засобами особистісної (саморозуміння, самокерівництво та саморух; екзистенційно-буттєві чинники, внутрішня мотивація поведінки та вчинків, - виробляється образ Я-к,онцепції дорослої людини), предметної (використання досвіду дій як затвердження активної життєвої позиції на підставі екзистенційного та екологічно доцільного ставлення до середовища – оцінка успішності дій та вчинків) та соціальної рефлексії (формування та розвиток інтегрованого Я-образу професіонала, подолання соціальних стереотипів – цінність фаху).

3. Формування образу Я-професіонала в контрольній групі лише проглядається в окремих показниках, але не становить певної тенденції. За рівнем сформованості Я-концепції перевага як у кількісному, так і в якісному аспектах належить студентам експериментальної групи. Досліджені структурні зміни Я-концепції складають певну ієрархію, є передумовою формування Я-професійного. У студентів експериментальної групи професійні аспектації є цілісним блоком провідного фактору впливу на Я-концепцію і посідають в ньому другу комплексну позицію.

4. Мотивація професіоналів відрізняється перманентним наповненням – постійною готовністю до стандартно-організованої діяльності. Самоздійснення робить професіонала внутрішньо-ініціативним - ініціатива дій зумовлена внутрішніми чинниками ядра особистості і характеризується творчим мисленням людини, чуттєво-інтуїтивною працєю. З’являється прагнення перевершити природу, як найвища потреба у самоздійсненні професіонала.

5. Адаптація до навчання у контрольній групі виступає як прагматичне пристосування з залученням інтелектуальних психологічних захистів та реактивної поведінки. Студенти експериментальної групи не використовують інтелектуальний захист, а відпрацьовують власний стиль відносин, мислення та дій, вільний від стереотипів поведінки .

6. Виявлені стратегії адаптації, які трансформуються у самоздійснення. Одна з них – це стратегія поведінки переможця, яка спостерігається у студентів першого року навчання і пов’язана з розвитком Я-концепції особистості. Інші стратегії (стратегія перегляду позиції у бік прагматизації, стратегія “пошуку порятунку” в межах молодіжної субкультури, прагматична стратегія “маленької людини”) є варіаціями подолання перешкод через інтерналізацію. Провідна тенденція у формуванні Я-концепції студентів полягає у трансформації буттєвої сфери, активізації інтерналізації та / або конформізму, прагматизації.

7. Формуванню професійної Я-концепції сприяє розвиток здатності до перетворення знань – знакових систем на чуттєво-інтуїтивні конструкції у вигляді образів і почуттів. Застосування опису практичних дій, явищ природи та перебігу рефлексій під час праці створює чуттєвий Я-образ професії. За цих умов дискурсивно-логічні знакові системи перетворюються на чуттєво-інтуїтивні компоненти психіки, що набувають ролі регуляторів практичної діяльності. Я-концепція зміцнюється: а) екзистенційно-буттєвим змістом, б) поглибленням самоконтролю процесу праці та в) зростаючим рівнем адекватності самооцінювання.

Проблема пошуку універсального образу Я-професіонала вимагає подальших досліджень. Актуальними є такі напрямки: гендерні відмінності професіоналів; соціоетнічні особливості Я-образу професіонала., вплив буттєвих та інформаційних чинників на свідомість професіонала.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1.

2.

3.

4.

5.

6. Швидкий В.О. Формування готовності до подальшого оволодіння знаннями у студентів другого курсу вищих навчальних закладів // Національна програма виховання дітей та молоді в Україні: стан та перспективи. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції..– Херсон: видавництво ХДПУ, 2003. – С. 205 – 209.

7. Швидкий В.О. Самоактуалізація. Перспективи розвитку особистості студентів. // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. – Вип. 15. – Херсон: Айлант, 2000. – С. 17 – 20.

8. Швидкий В.О. Учитель для обдарованих дітей // Педагогічні науки. Збірник наукових праць.- Вип. 11. – Херсон: Айлант, 1999. – С. 46 – 51.

9. Швидкий В.О. До проблеми розвитку творчого мислення // Педагогічні науки. Збірник наукових праць.- Вип. 10. – Херсон: Айлант, 1999. – С. 29 – 33.

Швидкий В.О.Особливості формування Я-концепції в професійному становленні особистості: Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19. 00. 07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – Київ, 2007.

Досліджено формування професійної складової Я-концепції студентів вищих навчальних закладів. Становлення професійної складової Я-концепції передбачає наближення особистісного ідеального образу “Я” до соціально заданого образу фахівця, прийнятого особистістю і критично усвідомленого. Формування професійної Я-концепції здійснюється імпульсами швидких змін на тлі латентних періодів екзистенційно-буттєвої самосвідомості у напрямку до професійного самоконтролю процесу праці та самооцінювання. Формування Я-концепції студентів полягає у трансфомації буттєвої сфери самосвідомості, активізації інтерналізації та / або конформізму, прагматизації, посиленні вольового управління на фоні зниження спрямованості до саморозвитку (саморуху). Існують стратегії адаптації студента до професії. Одна з них – стратегія поведінки переможця – пов’язана з адекватним розвитком Я-концепції особистості. Інші стратегії є варіаціями подолання перешкод через інтерналізацію.

Ключові слова: Я-концепція, самосвідомість, рефлексія, образ Я, самовизначення, само- актуалізація, становлення особистості, підготовка студентів, адаптація, тренінг професійної рефлексії.

Швыдкий В.О. Особенности формирования Я-концепции в профессиональном становлении личности: Рукопись.

Дисертация на cоискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19. 00. 07 – педагогическая и возрастная психология. – Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины. – Киев, 2007.

Исследовано формирование профессиональной составляющей Я-концепции студентов высших учебных заведений. Выявлены особенности формирования профессиональной Я-концепции, исследована динамика ее трансформаций как стратегия преодоления негативных бытийных конфликтов и жизненных ситуаций. Предложена модель самоактуализации профессионала.

Основная тенденция в формировании Я-концепции студентов связана с деформацией бытийной сферы самосознания, активизацией интернализации и конформизма, прагматизацией из-за давления общества и навязывания штампов жизни, усилением управления на фоне снижения направленности на саморазвитие.

Углублено представление о структуре и функциях Я-концепции, в частности Я-профессионального. У студентов университетов Я-профессиональное - многофакторное психическое явление, обусловленное отношением к своему будущему. Подготовка к профессии предполагает развитие способности трансформировать знания – знаковые системы в чувственно-интуитивные конструкции - регуляторы труда человека. Но этот процесс тормозится противоречиями между чувственно-интуитивным и дискурсивно-логическим овладением юношами предметным миром. Формирование Я-концепции профессионала совершается импульсами быстрых изменений экзистенционально-бытийного самосознания в направлении к профессиональному самоконтролю и самооценке процесса труда.

Выявлена основная тенденция в формировании профессиональной Я-концепции студентов, которая трансформирует бытийную сферу самосознания, активизирует интернализацию и конформизм. Обнаружены стратегии становления профессиональной Я-концепции: стратегия поведения победителя; стратегия преодоления препятствий с помощью интернализации. Становление профессиональной составляющей Я-концепции предполагает приближение личного идеального образа “Я” к социально заданому образу специалиста, принятого личностью и критически переосмысленного. Профессиональная Я-концепция есть осознанием специальности в качестве елемента личности.

Ключевые слова: Я-концепция, самосознание, рефлексия, образ Я, самоопределение, само актуализация, становление личности, подготовка студентов, адаптация, тренинг профессиональной рефлексии.

V. Shvidky Peculiarities of the I - concept formation in the personal professional becoming. Маnuscript.

Thesis for the Candidate degree in psychology in speciality 19.00.07 – Pedagogical and Developmental Psychology. – G.S. Kostiuk Institute of Psychology, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2007.

Professional I-concept is the realization of the profession as an element of personality. Successful professional becoming supposes approaching of the personal ideal self image to the socially established image of the professional. I-concept becoming and adoption of the professional activity image is realized by means of personal, objective, and social reflection. I-concept formation is carried out by the transition of existential self-consciousness to the professional self-control over the work process and self-evaluation.

The principal tendency in the students’ I-concept formation lies in the deformation of the existential sphere, energization of internalization and pragmatization, appearance of the “clip” attitude to life – intensification of the outer control against the background of the decrease of the self-development (self-movement) orientation. There exist two strategies of the youth adaptation: infernal one and one of the winner, connected with the adequate development of the personal I- concept.

Key words: I-concept, self-consciousness, reflection, self-image, self-determination, self-actualization, personal becoming (coming-to-be), training of students, adaptation, training of the professional reflection.