КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СВИРИДЮК Віра Петрівна

УДК 378.147:37.018.43+811.112.2

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ НІМЕЦЬКОГО ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ-ЗАОЧНИКІВ ВИЩИХ МОВНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО КУРСУ

Спеціальність 13.00.02 – теорія та методика навчання: германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор

БОРИСКО Наталія Федорівна,

Київський національний лінгвістичний

університет,

професор кафедри методики викладання

іноземних мов

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

ПАХОМОВА Тетяна Олександрівна,

Запорізький національний університет, завідувач кафедри методики викладання філологічних дисциплін і міжкультурної комунікації

кандидат педагогічних наук

ЗЄНЯ Любов Яківна,

Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов,

доцент кафедри методики викладання іноземних мов

Провідна установа Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра методики навчання іноземних мов і прикладної лінгвістики, м. Київ

Захист відбудеться “22” березня 2007 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.01 у Київському національному лінгвістичному університеті (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

Автореферат розісланий “19 ” лютого 2007 р.

Вчений секретар

cпеціалізованої вченої ради Бігич О.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Визнання України у Європі як незалежної держави, її вхід у єдиний європейський освітній простір потребує переглянути загальноосвітню та мовну політику підготовки фахівців з іноземних мов (ІМ) у вищих мовних навчальних закладах (ВМНЗ). Найбільш гостро стоїть проблема підготовки фахівців-філологів в умовах заочного навчання.

Різні аспекти підготовки учителя ІМ у сучасних умовах досліджено у роботах вітчизняних та зарубіжних методистів: Н.Ф.Бориско, Г.М.Бурденюк, С.Ю.Ніколаєвої, Н.Ф.Коряковцевої, В.П.Кузовлева, Ю.І.Пасова, О.В.Соловйової та ін., а заочна форма навчання випала із поля зору дослідників: відомі лише окремі публікації О.М.Базар, Н.С.Дорофєєвої, Л.Ф.Коробкова, З.Г.Левиної, Б.П.Надєїнського, Н.А Шелингера, J.Muller, P.Kusolvod. Аналіз цих праць підтверджує необхідність спеціального дослідження позааудиторної самостійної діяльності студентів-заочників ВМНЗ, особливо в оволодінні ними комунікативною компетенцією в письмі.

Як відомо, важлива роль письмових форм іншомовного спілкування у теперішній час зумовлена поширенням і поглибленням міжнародних зв’язків і міжособистісних контактів, розвитком Болонського процесу, участю України у різноманітних програмах з обміну фахівцями та швидким розповсюдженням нових комунікаційних технологій у міжнародному спілкуванні.

Завдяки науково-технічному прогресу навчання студентів-заочників ІМ зазнає оптимізації та покращення в організації їхньої позааудиторної навчальної діяльності, зокрема з метою оволодіння іншомовною комунікативною писемною компетенцією.

Розвиток дистанційного навчання (ДН) у європейських країнах, у тому числі і в Україні, дозволяє створити сприятливі умови для позааудиторної самостійної діяльності студентів-заочників, насамперед за допомогою дистанційних курсів (ДК), які забезпечують студентів навчально-методичними матеріалами і зворотним зв’язком із викладачем. За допомогою ДН стає можливим вчити студентів іншомовного спілкування без фізичної присутності викладача у синхронному або асинхронному режимах за допомогою електронної пошти, чатів, форумів, телефону, факсу або телеконференцій. Основною перевагою і умовою ДН є активна взаємодія студента із викладачем з одного боку, і студентів між собою з іншого боку. Наявні дослідження Е.І.Дмитрієвої, О.М.Довгялло, В.М.Кухаренка, Н.І.Муліної, Є.С.Полат, Р.К.Потапової, П.І.Сердюкова, M.Gruner, T.Hassert, K.Reiner, K.Richards, M.Walter та інших дозволяють зробити висновок, що методично обґрунтоване використання ДК, може нейтралізувати багато негативних факторів у заочній підготовці вчителів-філологів, які пов’язані насамперед із малою кількістю аудиторних годин, відсутністю спеціальних навчально-методичних комплексів (підручників), і регулярного спілкування викладача і студентів у міжсесійний період. Перш за все це стосується навчання писемного мовлення (ПМ), яке є не тільки розповсюдженою формою міжкультурного спілкування, але й основним засобом навчального спілкування в заочному навчанні.

Як відомо, навчанню ПМ присвячено багато наукових досліджень: Е.В.Васильєвої, М.Г.Гец, Т.В.Глазунової, Н.В.Горобченко, Г.Г.Граник, Г.Г.Бедросової, М.Н.Захаренкової, Я.М.Колкера, Г.Ф.Крівчікової, С.В.Литвин, Г.Й.Янісів, К.П.Ященко та інших.

Хоча навчанню студентів-філологів ПМ присвячені роботи багатьох зарубіжних методистів (G.Brenner, R.Dedecek, U.M.Halliday, G. Neumann, P.Pohl, J.Reіd, K.Richards, D.Reinhard, Schmitz, K.Schuster, J.Swales, Ch.Triblle, L.Werder та ін.), навчання академічного писемного мовлення (АПМ) студентів-заочників мовних спеціальностей ними не розглядалось. Тому виникає потреба у розробці методики заочного навчання майбутніх учителів ІМ, які поєднують навчання із професійною діяльністю, іншомовного ПМ, і перш за все шляхом оновлення та розширення традиційного підходу до опанування цим видом спілкування.

Сукупність зазначених чинників зумовлює актуальність та необхідність розробки теоретично обґрунтованої методики навчання ПМ, зокрема АПМ, у позааудиторній самостійній діяльності студентів-заочників із використанням ДК, який є засобом навчання і спілкування у дистанційному навчальному середовищі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибір напрямку дослідження безпосередньо пов’язаний із науково-дослідною темою кафедри методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету “Навчання міжкультурного спілкування в середній та вищій школі в аспекті європейських вимог” (протокол № 2 від 27 вересня 2004 р.).

Об’єктом дослідження є процес навчання писемного мовлення студентів-філологів заочної форми навчання.

Предметом дослідження виступає методика навчання написання реферату німецькою мовою студентів-заочників ІІІ курсу мовних спеціальностей на основі використання дистанційного курсу.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та практично розробити методику навчання написання реферату студентів-заочників із використанням дистанційного курсу, а також експериментально перевірити його ефективність і доцільність у дистанційному навчанні за мережевою технологією.

Досягнення поставленої мети вимагало розв’язання таких завдань:

1) вивчити і проаналізувати сучасний стан навчання ПМ, перш за все студентів-заочників ВМНЗ;

2) проаналізувати психолого-педагогічну та методичну літературу з проблеми дослідження;

3) обґрунтувати психолого-педагогічні засади дистанційного навчання ПМ студентів-заочників;

4)

5)

6)

7)

8)

9)

10)

11)

12)

13)

14)

Для розв’язання вищезазначених завдань були використані такі методи дослідження: критичний аналіз чинних програм та інших освітніх документів; німецькомовних підручників, журналів, інтернет-сайтів з метою відбору німецькомовного навчального матеріалу; узагальнення та аналіз досвіду навчання ПМ студентів-заочників у ВМНЗ; моделювання навчального процесу у дистанційному навчальному середовищі; опитування студентів-заочників з метою їх готовності до нових технологій навчання; природний експеримент для перевірки ефективності ДК та доцільності впровадження мережевої технології ДН з використанням методів математичної статистики; наукове спостереження за процесом навчання написання реферату студентів-заочників; теоретичний аналіз вітчизняних і зарубіжних психолого-педагогічних, методичних, лінгвістичних, психолінгвістичних друкованих і електронних джерел з досліджуваної теми.

Наукова новизна дослідження визначається тим, що

q

q

q

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці ДК для навчання написання реферату; створенні системи вправ і моделі для організації позааудиторного самостійного навчання у міжсесійний період, укладанні методичних рекомендацій щодо навчання студентів-заочників написання реферату німецькою мовою у дистанційному навчальному середовищі та методичних рекомендацій щодо розробки дистанційних курсів для навчання інших жанрів АПМ.

Запропонована методика навчання написання реферату студентів-заочників ВМНЗ упроваджена у 2006 р. у навчальний процес у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка та Чернівецькому національному університеті імені Ю.Федьковича.

Апробація основних положень і результатів дисертації відбулася на науково-практичних конференціях у Київському національному лінгвістичному університеті “Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (2004 р.), “Лінгвістична наука у європейському вимірі” (2005 р.), міжнародному форумі “Мовна освіта: шлях до євроінтеграції” (2005 р.), “Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції” (К., 2006 р.), на ХIV міжнародній науковій конференції “Мова і культура” ім. проф. С.Бураго (К., 2005 р.), на I Всеукраїнській науково-практичній конференції “Мови у відкритому суспільстві” (Чернігів, 2005 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Зміст педагогічної практики іноземних мов студентів мовного ВНЗ в контексті оновлення школи” (Горлівка, 2006 р.); на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Мови у відкритому суспільстві” (Чернігів, 2006 р.), на І науковій конференції “Інформаційні технології в системі підготовки фахівців у вищій школі” (К., 2006 р.).

Публікації. Результати й основні положення дисертації відображені у п’яти статтях, п’яти тезах доповідей на наукових конференціях. Розроблений дистанційний курс розміщено в інтернеті на веб-сторінці .

Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації – 345 сторінки. Список використаних джерел складається із 283 найменувань (із них 88 німецькою та англійською мовами) і розміщений на 25 сторінках. Додатки подано на 125 сторінках. Робота містить 23 таблиці та 4 схеми.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі в результаті емпіричного та теоретичного дослідження були розглянуті передумови позааудиторної самостійної навчальної діяльності студентів-заочників. Кількісний та якісний аналіз успішності студентів-заочників Київського національного лінгвістичного університету показав, що рівень володіння ПМ не задовольняє потреби ні студентів, ні викладачів в іншомовному спілкуванні. Для покращення наявної ситуації було проаналізовано фахову літературу та вибрано можливий шлях оптимізації позааудиторної навчальної діяльності студентів-заочників, ураховуючи розвиток ДН в Україні та поза її межами.

Розглянуті теоретичні та практичні дослідження у сфері впровадження ДН Е.І.Дмитрієвої, В.М.Кухаренка, Е.І.Машбіца, О.П.Околелова, Є.С.Полат, Р.К.Потапової, І.П.Сердюкова, G.Neumann, D.Reinhard, K.Reiner, K.Richards та ін. свідчать про реальну можливість покращення заочної підготовки вчителів-філологів за допомогою ДН. Як зазначають фахівці, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій, на яких базується ДН, забезпечує у навчальному процесі зворотний зв’язок між викладачем та студентами, що уможливлює навчання і вивчення ІМ у діалогічному режимі. За В.П.Беспальком такий режим створює замкнену педагогічну систему, що є запорукою успішного оволодіння ІМ взагалі та ПМ зокрема.

З метою виявлення бажання та потреби у студентів-заочників оптимізувати самостійне оволодіння ІМ у міжсесійний період було проведено у 2003 та 2004 роках опитування 100 студентів факультету заочного та вечірнього навчання Київського національного лінгвістичного університету. Воно показало, що 100% респондентів мають як бажання, так і технічну готовність використовувати комп’ютерні технології для оволодіння ІМ.

У результаті дослідження ДН, яке існує і функціонує в трьох технологіях (кейсовій, мережевій та TV-технології) було виділено мережеву, де основним засобом навчання є ДК. Мережева технологія ДН базується на використанні інформаційно-телекомунікаційних технологій з метою забезпечення студентів навчально-методичними матеріалами та здійснення навчального процесу в інтерактивному режимі, де викладач може підтримувати постійний зворотний зв’язок зі студентами. Ця технологія сприяє налагодженню систематичного зворотного зв’язку між викладачем і студентами, а також між самими студентами, що уможливлює створити віртуальну групу співпраці упродовж навчання у міжсесійний період. Віртуальна група студентів – це група, яка навчається у дистанційному навчальному середовищі (ДНС), що є таким навчальним середовищем, у якому відбувається процес навчання за допомогою комп’ютера та комп’ютерних технологій, в основі яких лежить інтерактивний взаємозв’язок між суб’єктами навчання.

Альтернативою цій технології є кейсова. Це також один із видів ДН, завдяки якому студенти отримують набір (кейс) навчально-методичного матеріалу та мають можливість звернутися у разі потреби до викладача за допомогою. Треба сказати, що такий зворотний зв’язок має спорадичний характер.

Наступним кроком виокремлення передумов успішного самостійного навчання і вивчення ІМ було здійснення психолого-педагогічного аналізу навчального процесу студентів-заочників. У зв’язку з цим було досліджено і описано вісім, на нашу думку, основних компонентів навчального процесу, які можуть реалізуватись у дистанційному навчальному середовищі, а саме: зворотний зв’язок, мотивація, автономія навчання, індивідуалізація, контроль і самоконтроль, оцінка та самооцінка. У руслі досліджень Н.Ф.Коряковцевої, Т.Ю.Тамбовкіної, Р.Bimmel, U.Rampillon та ін. під автономією навчання студентів-заочників, розуміється самостійне і відповідальне вивчення ІМ, яке базується на їхньому бажанні, готовності і умінні вчитися та оволодівати іншомовною комунікативною компетенцією, управляти власною навчальною діяльністю і здійснювати самоконтроль і самооцінку її результатів.

Оскільки ДК функціонує на основі мережевої технології, то викладач може спілкуватись із студентами як у синхронному, так і в асинхронному режимах. У процесі синхронного навчання віртуальна група студентів працює одночасно у реальному часі. Засобом для такого спілкування насамперед є чати. Під час асинхронного навчання студенти працюють за індивідуальним планом, використовуючи навчально-методичний матеріал ДК. ДК - це інформаційний навчальний продукт, який функціонує в інтернеті для організації заочного навчально-виховного процесу на базі інтерактивної взаємодії суб’єктів навчання (викладач – студент) незалежно від їх місцезнаходження і забезпечує студентів відповідними навчальними матеріалами. Для підтримки зворотного зв’язку викладач і студенти використовують як правило електронну пошту, форум, чати або телефон. У такий спосіб організована співпраця дає можливість викладачеві управляти навчальним процесом кожного із студентів та віртуальною групою в цілому, завдяки чому реалізуються вищезазначені компоненти навчального процесу.

Керуючись визначеннями поняття “реферат” (Е.Г.Азімов, М.П.Брандес, В.А.Бухбіндер) в основу навчання АПМ покладено використання наукових статей, які є джерелом німецькомовного лінгвістичного матеріалу. Під АПМ розуміється вид писемного мовлення, яке використовується в академічних (навчальних) умовах і реалізується у таких жанрах текстів як резюме, рецензія, анотація, тези, конспект, реферат та ін. Навчання АПМ охоплює, таким чином, і розвиток умінь написання вторинного наукового тексту – реферату.

Відповідно до тверджень М.П.Сенкевича реферати діляться на інформативні (реферати-конспекти) та індикативні (описові). Для навчання АПМ нами виділено інформативний реферат, оскільки студенти-заочники відповідно до Типової програми з німецької мови повинні вміти викладати основні проблеми першоджерел, аргументувати їх, представляти основні результати та висновки, які мають наукову і практичну цінність як для навчання, так і для професійної діяльності.

У результаті вивчення Типової програми з німецької мови та інших нормативних документів був зроблений висновок, що навчання АПМ повинно базуватись на міжпредметній координації із фаховими теоретичними дисциплінами. Для дослідження було обрано дисципліну “Лексикологія”. Вважаємо, що міждисциплінарний зв’язок між практичною та теоретичними дисциплінами допомагає студентам ширше і глибше оволодіти лексичними, граматичними та фонологічними знаннями, на основі яких повинні бути сформовані навички і вміння в іншомовному спілкуванні, зокрема письмовому, згідно із виучуваним тематичним комплексом. Таким чином організоване навчання дозволило студентам опанувати темою “Die Rolle der deutschen Sprache in der Welt” та вивчити особливості вживання неологізмів у німецькій мові.

З метою дотримання поетапності та послідовності у створенні системи вправ для навчання написання реферату було проаналізовано психолінгвістичні та лінгвістичні наукові праці (А.С.Виготського, І.Р.Гальперина, Н.І.Жинкіна, А.А.Залевської, Т.І.Ковальчук, В.П.Леонова, О.О.Леонтьева, М.П.Сенкевича, В.М.Соловйова, U.Bredel, P.Sieber та ін.), що дало змогу охарактеризувати хід породження вторинного наукового тексту (реферату) за допомогою комп’ютера та виділити його лінгвістичні характеристики. Для виявлення лінгвосоціокультурних компонентів реферату німецькою мовою, слідом за В.В.Сафоновою та Л.Г.Кузьміною, було взято за основу соціокультурний підхід до дослідження письмового мовлення, характерною особливістю якого є орієнтація на навчання норм спілкування в умовах міжкультурної, а не монокультурної комунікації. Згідно із таким підходом лінгвосоціокультурні відмінності реферату німецькою та українською мовами виявляються в оформленні тексту на лексико-граматичному рівні та на рівні позамовного стандарту. Зокрема, це вживання непрямої мови із Konjunktiv I та Konjuktiv II, використання цитат, термінів, клішованих зворотів, вставних слів та речень. На цій основі визначено лінгвосоціокультурні особливості німецькомовного реферату та їх реалізацію у навчанні написання вторинного наукового тексту за допомогою комп’ютера.

Для порівняння та виділення основних розбіжностей рефератів німецькою та українською мовами студентам представлено таблицю, яка ввійшла до навчального модуля ДК і де наводяться основні характеристики тексту (див. табл.1).

Таблиця 1.

Vergleichstabelle der wichtigsten Unterschiede und Ahnlichkeiten des Referates im Deutschen und Ukrainischen

Merkmale des Referates | Deutsch |

Ukrainisch

Inhalts-verzeichnis | Dezimalgliederung | Einfache oder komplizierte Gliederung.

Gestaltung des Textes | Bestimmte Einstellungen (Schrift 12 pt, 1,5-zeiliger Abstand;

Zitate und Literaturverzeichnis 10 pt 1-zeiliger Abstand). | Bestimmte Einstellungen (Schrift und Literaturverzeichnis 14 pt, 2-zeiliger Abstand;

Zitate 12 pt, 1,5-zeiliger Abstand

Gestaltung des Titelblattes | Universitat, Thema, Studiengang, Name, Vorname, E-Mail-Adresse, Adresse, Telefonnummer. | Ministerium fur Bildung und Wissenschaft, Universitat, Thema, Fakultat, Studienjahr, Gruppe, Name, Vorname.

Gestaltung der Verweise | Abkurzung „vgl“. z.B. (vgl. Autor Jahr: Seite) | Autor, Seite

Literatur-verzeichnis | Gegliedert in: Primarliteratur

Sekundarliteratur und Internet-Quellen; alphabetisch gestaltet. | Literatur,

alphabetisch gestaltet

У другому розділі на основі аналізу існуючих дистанційних курсів в інтернеті виділено принципи побудови дистанційного курсу для навчання АПМ, описано критерії та відбір іншомовного навчального матеріалу. Керуючись існуючими принципами побудови навчально-методичного комплексу, було зазначено, що ДК повинен базуватись на таких загальнодидактичних принципах: наочності; посильності; міцності; свідомості; науковості; активності; індивідуалізації; виховуючого навчання; стимуляції та розвитку автономності; дотримання суб’єкти-суб’єктної моделі навчання.

На основі лінгвістичного та психолінгвістичного аналізу понад ста статей і рефератів німецькою мовою у цьому розділі розглядаються текстоцентричний, жанровий та процесуальний підходи до навчання АПМ у дистанційному навчальному середовищі; формулюються проміжні цілі та завдання для навчання написання реферату, а саме: формулювання теми і заголовку майбутнього реферату; укладання першого варіанту плану реферату; прогнозування змісту тексту на основі заголовку; читання та аналіз статей; занотовування та структурування відібраної інформації; формулювання висловлювань з використанням засобів міжфразового зв’язку; узгодження тексту із планом та головною темою; корекція та редагування як плану, так і тексту; укладання списку використаної літератури; естетичне оформлення реферату за допомогою текстового редактора; виконання маніпуляційних дій над текстом.

Для того, щоб реалізувати поставлені проміжні цілі у логічній послідовності та досягти основної мети (укласти реферат німецькою мовою), було розроблено структуру ДК, яка включає чотири блоки: вступний; інформаційно-довідковий; навчальний та контрольний. Кожен блок складається із декількох модулів, які об’єднуються загальною тематикою інформації або навчального матеріалу. Модуль – це завершена частина інформації або навчального матеріалу, яка лаконічно викладена у програмному навчальному середовищі, для ознайомлення із специфікою навчання або для формування іншомовних умінь на певному етапі самостійного оволодіння ІМ. Для розробки ДК було використане навчальне програмне середовище Learning Space.

Ураховуючи специфіку самостійного оволодіння ПМ, у першому, вступному, блоці розміщено інформацію щодо організації навчального процесу у дистанційному навчальному середовищі. У цьому блоці міститься модуль із цілями курсу, мета якого допомогти студентам-заочникам визначити навички і вміння, які вони будуть формувати у навчанні написання реферату. Другий, інформаційно-довідковий, блок представляє навчально-методичний матеріал, за допомогою якого студентами самостійно моделюється писемномовленнєве середовище, у якому відбувається навчання укладання реферату. До цього блоку входять графік навчання написання реферату у міжсесійний період, методичні вказівки для написання реферату, лінгвістичні характеристики реферату німецькою мовою, які повинні бути ураховані під час навчання, та список навчальної літератури. Наведемо один з прикладів навчальної інформації із модуля лінгвістичних характеристик написання реферату (див. табл. 2).

Таблиця 2.

Checkliste fur Referate

Einleitung | q

auf dem wissenschaflichen Gebiet);

q

Ubergang zu Haupt- und Nebeninformationen

Hauptteil

(mehrere Punkte und Unterpunkte) | q

q

q

q

q

q

der Autoren (Konjunktiv I und Konjunktiv II);

q

q

q

Schluss | q

den W-Fragen)

q

У центрі ДК знаходиться третій, навчальний, блок, який складається із трьох модулів: підготовчого, основного та заключного. Цей блок містить систему вправ для навчання написання реферату. Враховуючи специфіку самостійної позааудиторної діяльності студента-заочника, необхідно розширити традиційну структуру вправи для аудиторних умов навчання (див. табл. 3), що є характерною умовою для позааудиторних умов навчання.

Таблиця 3.

Порівняльна таблиця структури вправи для навчання АПМ в аудиторних та позааудиторних умовах

Структура вправи в аудиторних умовах навчання | Структура вправи в позааудиторних умовах навчання (у ДК)

1.

2. Зразок виконання (факуль-тативно);

2.

4. Контроль (з боку викладача, взаємоконтроль, самоконтроль). | 1. Навчальна теоретична інформація;

2. Завдання;

3. Зразок виконання (факультативно);

4. Спосіб виконання (факультативно);

5. Виконання завдання;

6. Вказівка до самоконтролю/ контролю/ взаємоконтролю;

7. Контроль (з боку викладача, взаємоконтроль, самоконтроль).

Фазами знайомства з навчальним матеріалом теоретичного характеру та вказівками для самоконтролю/контролю і розширюється традиційна структура вправи. Завдяки докладній теоретичній інформації, яка починає вправу, студент спочатку повторює, узагальнює або вивчає лінгвістичний матеріал, а потім виконує завдання. Обов’язковим компонентом вправи є вказівка для самоконтролю або контролю виконаного завдання, завдяки чому студент знає, яким чином контролювати виконане завдання.

Модель навчання написання реферату реалізується в межах предметно-змістового модуля “Практика усного та писемного мовлення”, який зазначається у робочій програмі з німецької мови, із урахуванням міжпредметного зв’язку із теоретичною філологічною дисципліною “Лексикологія” на ІІІ курсі у міжсесійний період.

Наведемо деякі приклади вправ, які входять до системи вправ навчального блоку ДК (див.табл. 4).

Таблиця 4.

Система вправ для навчання написання реферату згідно з модульним розподілом матеріалу в навчальному блоці ДК

Модуль І. Підготовчий

Цілі: сформувати рецептивні навички і вміння читання; сформувати рецептивно-репродуктивні, репродуктивно-продуктивні навички і вміння пошуку та оформлення знайденої інформації; сформувати навички і вміння лінгвосоціокультурної компетенції, а саме: розуміти скорочення у наукових текстах; розуміти посилання на першоджерела

Підмодуль 1.1

пошуково-організаційний | Підмодуль 1.2

проблемно-пізнавальний

Типи вправ | Умовно-комунікативні, комунікативні

рецептивно-аналітичні, рецептивно-репродуктивні, продуктивні

Види вправ | Відбір, читання та аналіз статей; прогнозування змісту тексту за заголовком; аналіз лінгвістичних та лінгвосоціокультурних ознак наукових текстів; виокремлення ключових слів; ознайомлення із структурою реферату. | Bизначення підтем у статтях; формулювання заголовку до реферату; складання плану реферату;

підбір потрібної, релевантної інформації для реферату; упорядкування інформації у відповідну логічну послідовність.

Модуль ІІ. Основний

Цілі: Сформувати репродуктивно-продуктивні та продуктивні навички та вміння писемномовленнєвої діяльності; сформувати навички і вміння лінгвосоціокультурної компетенції, а саме: використання скорочень; використання та оформлення цитат, посилань.

Підмодуль 2.1

організаційно-смисловий | Підмодуль 2.2

логіко-композиційний

Типи вправ | Умовно-комунікативні, комунікативні

рецептивно-аналітичні, рецептивно-репродуктивні, продуктивні

Види вправ | Перефразування виокремленої інформації; реферування висловлювань авторів статей; використання прийомів редукції тексту; виокремлення засобів міжфразового зв’язку; упорядкування сформульованої інформації. | Використання та оформлення цитат у рефераті; формулювання фраз відповідно до першоджерела; будування абзаців та мікротекстів, вживання засобів міжфразового зв’язку, клішованих зворотів, вставних слів; укладання реферату.

Продовж. табл.4.

Модуль ІІІ. Заключний

Цілі: Сформувати навички і вміння коригування, редагування та презентації реферату; укладання та оформлення таблиць; сформувати навички і вміння лінгвосоціокультурної компетенції, а саме: оформлення титульної сторінки; тексту реферату; використаної літератури, інтернет-джерел.

Підмодуль 3.1

змістово-смисловий | Підмодуль 3.2

контрольно-оформлюючий

Типи вправ |

Комунікативні, рецептивно-репродуктивні, продуктивні

Види вправ |

Читання, виправлення помилок та вдосконалення написаного реферату; використання / укладання таблиць. | Читання реферату; оформлення титульної сторінки; узгодження реферату із нормами презентації тексту у текстовому редакторі.

У першому модулі студенти-заочники навчаються формувати іншомовні навички і вміння, пов’язані із рецептивною, рецептивно-репродуктивною та репродуктивно-продуктивною мовленнєвою діяльністю. Студенти оволодівають трьома видами читання: ознайомлюючим, вибірковим та вивчаючим.

Приклад 1.

Мета: розвиток умінь ознайомлюючого читання та визначення композиційної структури реферату.

Прийом: читання реферату, визначення його структури.

Lernen Sie! Zweck des Referats ist es einen Leser durch den Bericht zu informieren. Das Manuskript des Referats sollte ubersichtlich und leserlich sein. Der Text sollte deutlich gegliedert sein. Also, die korrekte Struktur des Referats, die aus funf Teilen: „Titel“, „Einleitung“, „Hauptteil“, „Schluss“, „Literaturverzeichnis“ besteht, erleichtert dem Leser die Orientierung im Text. Um die Struktur des Referates zu bestimmen, sollten Sie es global lesen. Beim globalen Lesen geht es darum, das Thema, die Teilthemen und die Textstruktur zu erkennen.

Aufgaben: а) Lesen Sie ein Referat global und analysieren Sie seine Struktur anhand der angegebenen Teile.

Студентам пропонується автентичний німецькомовний реферат-зразок.

Контроль: самостійний аналіз структури реферату.

Приклад 2.

Мета: навчання вивчаючого читання та формування навичок розпізнавання тематичної прогресії тексту.

Прийом: аналіз взаємозв’язку заголовка із текстом.

Lernen Sie! Alle Worter, die es im Titel gibt, befinden sich im Text und entwickeln seine Hauptidee. Um die Hauptidee im Text zu verfolgen, mussen Sie den Text total lesen. Wenn Sie einen Text total lesen, verfolgen Sie das Ziel ihn vollstandig und in allen Einzelheiten zu verstehen. In diesem Fall benotigen Sie wirklich alle Informationen und logischen Beziehnungen. Mit diesem Ziel sollten Sie im Text alles genau verstehen.

Aufgaben: a) Lesen Sie den Artikel “Neologismen in der deutschen Gegenwartssprache. Probleme ihrer Erfassung und Beschreibung“ total.

b)

c) Analysieren Sie den Zusammenhang der Uberschrift mit dem Inhalt des Textes.

Контроль: самостійний аналіз взаємозв’язку заголовка із текстом статті

Другий модуль навчального блоку передбачає рецептивно-репродуктивну, репродуктивну-продуктивну та продуктивну діяльності, пов’язані із укладанням вторинного наукового тексту. На цьому етапі студенти формують навички і вміння формулювати письмово думку, перефразовувати інформацію першоджерела, робити посилання на першоджерела, враховуючи лінгвосоціокультурні особливості реферату німецькою мовою.

Приклад 3.

Мета: розвиток умінь перефразування відповідно до прочитаного німецькомовного вихідного тексту.

Прийом: замінювання частин тексту за допомогою мовних трансформацій.

Lernen Sie! Zusammenfassungen oder Paraphrasen konnen Sie durch die Verweise gestalten, weil sie oft „eleganter“ als Zitate wirken. Dieses Verfahren ist okonomischer. Vergessen Sie nicht, dass der Nominalstil die fuhrende Rolle in wissenschaftlichen Texten spielt. Paraphrasierung kann sowohl lexikalisch als auch grammatikalisch sein.

Muster:

Schuler, die Erlebniserzahlungen oder Erorterungen verfassen, sollen befahigt werden, sachliche, aber auch poetische Texte mit modernen Hilfsmitteln abzufassen. | Schuller sollen gelehrt werden verschiedene Texte mit modernen Hilfsmitteln zu schreiben. (lexikalisch)

Der Schreibende muss versuchen, so zu formulieren, dass der Leser seine Texte leicht lesen und verstehen kann. | Die Texte, die der Schreibende abfasst (lexikalisch), mussen lesbar und verstandlich sein.(grammatikalisch)

Aufgabe: a) Lesen Sie die von Ihnen markierten wichtigen Teile in allen Artikeln und formulieren Sie kurz die Hauptinformationen mit eigenen Worten.

Besprechen Sie die erfullte Arbeit mit Ihren Partnern/ oder Ihrer Lehrkraft.

Контроль: обговорення у віртуальній групі співпраці або із викладачем.

Сформулювавши короткі тексти із основної інформації на базі німецькомовних статей, студенти обмінюються ними через електронну пошту із викладачем або із іншими студентами, де обговорюють правильність використання перифразування та доцільність відібраної інформації.

Приклад 4.

Мета: розвиток умінь аргументування.

Прийом: написання речень з аргументами.

Lernen Sie! In einer Problemerorterung (in Ihrem Fall: Neologismen im Deutschen) sollten Sie Ihre Meinung zum Text au?ern. Beim „Erortern“ geht es darum, zu argumentieren, zu diskutieren, sich mit einer Sache auseinander zu setzen. Unter Argument ist die Begrundung einer Aussage zu verstehen. Es gibt verschiedene Arten des Arguments, z.B.

a)

b)

c)

Aufgabe: Schreiben Sie mehrere Argumente fur die Verwendung der Neologismen im Deutschen auf.

Muster: Neologismen spielen eine gro?e Rolle im Deutschen, weil sie diese Sprache bereichern.

Besprechen Sie Ihre Argumente mit Ihren Partnern oder Ihrer Lehrkraft

Контроль: обговорення у віртуальній групі співпраці або з викладачем

За допомогою третього модуля студенти формують навички і вміння перевіряти написаний текст. Студенти розвивають методичні вміння виправляти, коригувати, редагувати та оцінювати самостійно написаний текст.

Приклад 5.

Мета: вдосконалення вмінь використання посилань на першоджерела.

Прийом: оформлення посилань у самостійно написаному рефераті.

Lernen Sie!: Sie sollten noch darauf achten, dass der Titel einer Quelle mehrmals im Text genannt werden kann. Dazu sollten Sie den Hinweis a.a.O. (am angegebenen Ort, Seite) angeben. Wenn Sie ein Zitat nicht direkt aus dem Primartext (Hauptquellen), sondern aus einem Sekundartext (Hilfsmittel) haben, so schreiben Sie: Autor, Titel (des Primartextes) zitiert nach: Autor, Titel (des Sekundartextes), Seite.

z.B. Neumann, Schreiben am Bildschirm zitiert nach: Blatt, Schreibprozess und Computer, S.201. In diesem Fall brauchen Sie keine Fu?noten.

Aufgaben: а) Lesen Sie Ihr Referat total, langsam und aufmerksam um festzustellen, wo Sie die Zitate oder Verweise benutzen konnen.

в) Gestalten Sie diese korrekt durch Fu?noten und Verweise.

Kонтроль: самостійний аналіз використання цитат та посилань на першоджерела.

Приклад 6.

Мета: формування навичок перевірки логічності композиції тексту.

Прийом: читання реферату та співвіднесення змісту кожного фрагмента із темою реферату.

Lernen Sie! Jeder Schreibende kann und sollte sich in die Leserrolle versetzen. In diesem Fall konnten Sie Ihr erster kritischer Leser sein. Beim Lesen Ihres Referats sollten Sie gedanklich eine Reihe der Fragen stellen, ob einzelne Textabschnitte mit dem Thema des Referats ubereinstimmen. Z.B. Wollte ich das sagen? Bin ich mit den Stellen, wo es Schwerpunkte gibt, zufrieden? Habe ich ein Problem ausreichend argumentiert? Ob ich meine Aussagen mit Zitaten unterstutzt habe? U.a.

Aufgaben: а) Lesen Sie Ihr Referat total und uberprufen Sie die Ubereinstimmung des Inhalts jedes Textabschnittes mit dem Hauptthema des Referats.

в) Analysieren Sie:

q

q

q

Контроль: самостійний аналіз логіко-структурної композиції реферату.

Відповідно до моделі педагогічного зв’язку між викладачем та студентами реалізується процесуально-діяльнісний підхід навчання написання реферату у віртуальному навчальному середовищі. Завдяки інформаційно-довідковому матеріалу ДК (другий блок), де докладно описано хід самостійного навчання написання реферату, студенти здійснюють зворотний зв’язок із викладачем або партнерами по спілкуванню у синхронному або асинхронному режимах спілкування.

Оскільки самоконтроль та самооцінка відіграють провідну роль у самостійному навчанні студента-заочника, у ДК (четвертому, контрольному блоці) розроблено і розміщено тести для самоперевірки умінь та знань з навчання написання реферату. Студенти виконують тести після кожного модуля навчального блоку. Для того, щоб студент зміг прослідкувати динаміку своєї навчальної діяльності, йому пропонується модуль з електронним мовним щоденником, що містить всі вміння і навички, якими студент оволодіває у процесі навчання АПМ. Електронний мовний щоденник заповнюється студентом-заочником протягом навчання написання реферату.

У третьому розділі представлено експериментальну перевірку ефективності ДК та доцільності і необхідності впровадження мережевої технології у процес заочної підготовки студентів-філологів. Відповідно до теоретичних основ із проведення методичного експерименту (П.Б.Гурвич, В.С.Цетлін, В.М.Шейко, Е.А.Штульман та ін.) на початку експериментального навчання було сформульовано гіпотезу, мету, завдання, досліджено умови та складено план проведення експериментального навчання. Крім того, було обґрунтовано та визначено критерії оцінки рівня володіння писемномовленнєвими вміннями, які відображають особливості укладання реферату. В експериментальному дослідженні взяли участь 300 студентів-заочників, з них 50 студентів Ніжинського університету імені Миколи Гоголя, 50 студентів Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 50 студентів Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка та 50 студентів Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича та 100 студентів Київського національного лінгвістичного університету.

Безпосередніми учасниками експерименту, який проводився на базі Київського національного лінгвістичного університету протягом першого семестру 2005-2006 навчального року, були 30 студентів ІІІ курсу факультету заочного та вечірнього навчання. На основі опитування було сформовано дві експериментальні групи по 15 учасників: ЕГ 1, студенти якої вчились за мережевою технологією, та ЕГ 2, де навчання здійснювалось за кейсовою технологією.

Метою експерименту було з’ясувати доцільність кейсової та мережевої технологій ДН та ефективність ДК для навчання написання реферату. На початку експериментального навчання було сформульовано гіпотезу: достатнього рівня володіння АПМ студенти-заочники досягнуть у разі навчання за допомогою ДК, користуючись при цьому кейсовою або мережевою технологією ДН, але показник успішності буде вищим у тих студентів, які будуть вчитися за мережевою технологією, яка сприятиме систематичному зворотному зв’язку з викладачем.

Експериментальне навчання було відкритим, вертикально-горизонтальним, де по вертикалі порівнювались вміння студентів укладати реферат до та після експериментального навчання, а по горизонталі порівнювалась ефективність двох технологій ДН.

Проведення експерименту проводилось у три етапи: 1) передекспериментальний зріз для визначення вихідного рівня володіння вміннями писати реферат; 2) експериментальне навчання; 3) післяекспериментальний зріз з метою визначення підсумкового рівня сформованості вмінь написання реферату. Результатом післяекспериментального навчання був реферат німецькою мовою на тему “Lexikalische Neologismen in der Wendezeit 1990-2004“.

Щоб перевірити ефективність ДК та доцільність використання мережевої технології ДН, були поставлені такі завдання:

1) визначити зміст експериментального навчання у ЕГ1 та ЕГ2;

2)

3)

4)

5)

6)

7)

8)

9)

10)

11)

У результаті проведення передекспериментального зрізу - написання реферату на основі двох статей було виявлено відсутність умінь у студентів писати вторинний науковий текст. Показник успішності за критерієм В.П.Беспалька не досягав рівня навченості 0,7. Такий факт підтвердив необхідність проведення експериментального навчання написання реферату у міжсесійний період на основі використання ДК.

Експериментальне навчання, проведене на основі розробленої методики, дозволило зробити висновок, що висунута гіпотеза в цілому підтвердилась. Організація інтерактивної позааудиторної самостійної навчальної діяльності студентів-заочників у міжсесійний період за допомогою ДК суттєво вплинула на результати успішності навчання написання реферату.

На нашу думку, студенти досягли успіху у вмінні читати першоджерела (використовувати три види читання); перефразовувати та робити компресію першоджерела; використовувати цитати та посилатись на авторів вихідних текстів; укладати текст відповідно до його структури та композиції, враховуючи план реферату; формулювати речення, дотримуючись наукового стилю писемного мовлення; логічно і послідовно зазначати головну та другорядну інформації; укладати список використаної літератури, звертаючи увагу на лінгвосоціокульутрні особливості німецькомовного реферату.

Для обробки результатів проведення експериментального навчання ми використали методи математичної статистики (В.П.Беспалько, О.В.Сидоренко). Достовірність отриманих даних ми перевіряли за допомогою критерію ?* - кутове перетворення Фішера. Для визначення сформованості вмінь написання реферату використовувались критерії, вказані у табл. 5, яка представляє результати експериментальних зрізів. Вони порівнювались з визначеним В.П.Беспальком задовільним рівнем навченості – 0,7.

Таблиця 5.

Порівняння результатів експериментальних зрізів в ЕГ1 та ЕГ2

Індекс групи |

Критерії оцінювання | Середній бал групи | Середній коефіцієнт навченості

Тематичність | Інформативність | Композиційно-структурна організованість | Жанрова відповідність тексту | Зв’язність та логічність | Обсяг тексту | Загальна відносна мовна коректність

Передекспериментальний зріз

ЕГ1 (мережева) | 16,6 | 10,6 | 6,7 | 4 | 2,9 | 2,4 | 1,2 | 44,4 | 0,44

ЕГ2 (кейсова) | 15 | 10,6 | 5,5 | 4,5 | 3,1 | 3,5 | 1,8 | 44,1 | 0,44

Післяекспериментальний зріз

ЕГ1 (мережева) | 20 | 18,6 | 20 | 12,3 | 7,5 | 5 | 3 | 86,4 | 0,86

ЕГ2 (кейсова) | 19 | 16 | 19 | 8,3 | 4,3 | 4,9 | 2,8 | 74,3 | 0,74

Максимальний показник навченості

20 | 20 | 20 | 20 | 10 | 5 | 5 | 100 | 1

Як видно із табл. 5, студенти обох експериментальних груп досягнули рівень навченості, але кращий показник сформованості писемномовленнєвих вмінь має ЕГ 1, яка вчилась за мережевою технологією.

Таким чином, результати проведеного експерименту доводять гіпотезу, що ДК є ефективним у позааудиторних умовах навчання, а мережева технологія ДН – необхідною і доцільною з метою досягнення достатнього рівня сформованості писемномовленнєвих вмінь. Це дає підставу рекомендувати мережеву технологію ДН, основним навчальним засобом якого є ДК.

На основі теоретичного дослідження та проведеного експериментального навчання були сформульовані методичні рекомендації, що відображають процедуру навчання і вивчення ІМ, зокрема написання реферату, студентами-заочниками у міжсесійний період.

ВИСНОВКИ

Сучасна освіта потребує нових шляхів у навчанні іншомовного писемного мовлення у контексті