ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

СТРЕЛЬНІКОВ ВІКТОР ЮРІЙОВИЧ

УДК 371.134: 33

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЕКТУВАННЯ

ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОЇ ДИДАКТИЧНОЇ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ ЕКОНОМІКИ

13.00.04 – “Теорія і методика професійної освіти”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, м. Київ.

Науковий консультант – доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Гончаренко Семен Устимович,

головний науковий співробітник відділу дидактики професійної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Гуревич Роман Семенович, директор Інституту перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук Вінницького державного університету імені Михайла Коцюбинського,

м. Вінниця;

доктор педагогічних наук, професор

Коберник Олександр Миколайович, директор Інституту природничо-математичної та технологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, м. Умань;

доктор педагогічних наук, професор

Шпак Олександр Тихонович, професор кафедри теорії та історії педагогіки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, м. Київ.

Провідна установа – Кіровоградський державний педагогічний університет імені В.К.Винниченка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Кіровоград.

Захист відбудеться 24 квітня 2007 року о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (04060, м. Київ, вул. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий 23 березня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.В. Лапаєнко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Проблема проектування дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки має важливе суспільне, економічне, соціальне та наукове значення. Нині проектування, впровадження і аналіз функцій дидактичних систем підготовки фахівців для різних галузей стали предметом вивчення професійної педагогіки.

Практика підготовки фахівців у вищих навчальних закладах України потребує теоретичного розв’язання проблеми підвищення якості освіти, чому може сприяти проектування дидактичної системи підготовки конкурентоспроможних фахівців, адже необхідно забезпечити її перехід в іншу, вищу якість. Перед педагогічною теорією постали завдання виявити умови, котрі перешкоджають такому переходу, виробити концепції і технології, що дадуть змогу такий перехід здійснити. Необхідність проектування є своєрідним викликом інформаційного суспільства, а також входженням вищої школи України у Болонський процес.

Побудова вищої школи, котра готувала б конкурентоспроможного на ринку праці бакалавра економіки, забезпечувала умови для його професійного зростання, передбачає перехід від знаннєво-орієнтованої моделі дидактичної системи його підготовки до діяльнісно-компетентнісної моделі, згідно з якою студент є творчою особистістю в умовах постійної зміни мети і функцій професії. Для реалізації такої моделі вже створені необхідні умови: вища школа функціонує у відповідному законодавчому просторі згідно із Законом України “Про вищу освіту”, іншими законодавчими і нормативними документами, здійснюються кроки щодо її входження в європейську освітню систему.

Дослідження теоретичних і прикладних аспектів проектування дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки у вищій школі зумовлені певними суперечностями як у психолого-педагогічній теорії, так і в педагогічній практиці. Аналіз досліджень з дидактики вищої школи останніх років свідчить, що дидактична система підготовки фахівців у вищій школі розглядається теоретиками здебільшого як моносуб’єктна, за основу прийнята екстерналістська концепція підготовки фахівців, що розглядає активність студента як наслідок впливу зовнішніх чинників. Підготовка бакалаврів економіки у практичній діяльності вищих навчальних закладів і понині здійснюється як процес, під час якого студент розглядається як об’єкт педагогічних впливів, навчання продовжує бути набором стандартних методів професійної освіти (лекції, семінари, практичні, лабораторні заняття). У підготовці студентів домінує інформаційно-просвітницький характер, переважають методи вербального впливу, формування професійних якостей, поведінки, світогляду студента відбувається відповідно до певних жорстких професійних норм та стандартизованих схем.

За нинішніх умов зростання вагомості фахівців-економістів постає завдання удосконалення і підвищення якості їх підготовки, а тому виникає потреба цілеспрямованого, усвідомленого підходу до формування стратегії підготовки бакалаврів економіки, що є можливим за умов розробки продуманого проекту дидактичної системи їхньої підготовки у вищій школі. Педагогічне проектування дасть змогу забезпечити переведення наявних дидактичних систем у якісно новий стан, оптимізувати їх зміст, організацію і керування ними.

Актуальність проблеми проектування дидактичних систем підготовки фахівців посилюється невизначеністю, у якій змушена функціонувати нині вища школа: студента слід підготувати до професійного життя, умови і якість якого швидко змінюються. Це створює об’єктивні передумови для перегляду теоретичних основ дидактичної системи вищої школи, що склалися за три століття промислової цивілізації. Подолання репродуктивного стилю підготовки бакалаврів економіки і перехід до дидактичної парадигми, котра забезпечить пізнавальну активність і професійну креативність студентів, є одним із стратегічних напрямів модернізації професійної підготовки (слід здійснити перехід від адаптивно-дисциплінарної моделі засвоєння знань до особистісно-центрованої моделі професійного саморозвитку студента). В умовах інформаційно-технологічної революції перед вищою школою постає соціальне замовлення на відповідні інформаційному суспільству цілі, завдання, форми, якість освіти, і передовсім на особистість фахівця, здатного до швидкої, гнучкої зміни своєї життєдіяльності.

Практичне значення дослідження засад проектування дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки полягає в наданні допомоги науково-педагогічним працівникам у здійсненні їхньої проектувальної функції, показу ролі і місця професійної рефлексії у структурі проектувальної діяльності, подоланні застарілих педагогічних уявлень. Як показав аналіз якості систем підготовки бакалаврів економіки у 31 навчальному закладі 19 регіонів України, проекти дидактичних систем у вищій школі застосовуються рідко, а під час їх реалізації суттєво деформується зміст, що не дає змоги досягти бажаних результатів.

Аналіз теоретичних робіт показав, що приблизно з середини XX ст. зросла складність проектованих об’єктів, а проектна діяльність стала масовою і охопила різні предметні галузі. На важливості педагогічного проектування в свій час наголошували А.С. Макаренко і В.О. Сухомлинський, вбачаючи у проектуванні можливість визначити перспективи розвитку учня і колективу, створювати умови для успішного виконання різних видів діяльності.

Теоретичні аспекти проектування навчально-виховного процесу розглядалися у працях В.С. Безрукової, І.Д. Беха, В.І. Бондаря, М.Б. Бригадир, В.М. Галузинського, О.А. Дубасенюк, О.М. Коберника, А.О. Лігоцького, Ю.І. Машбиця, В.М. Монахова, Г.К. Селевка, В.К. Сидоренка та ін. У працях як зарубіжних, так і вітчизняних дослідників виділяються основні типи проектувальних дій, визначаються способи їх аналізу, уточнюються принципи побудови проектувального процесу, вибору його стратегії і етапів, обговорюються можливі позиції суб’єктів проектування та умови ефективності діяльності кожного. Аналіз і узагальнення результатів досліджень у галузі педагогічного проектування дає змогу розробити теоретичні основи проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки, актуальність чого визначається соціально-політичними, філософсько-теоретичними і професійно-педагогічними запитами.

Близькими до суті вказаної проблеми є дослідження, присвячені персоніфікованій, особистісно центрованій освіті, освіті з орієнтацією на інтерактивні технології навчання тощо (В.П. Беспалько, П.М. Воловик, Р.С. Гуревич, І.А. Зязюн, В.Ф. Моргун, В.Г. Кремень, В.В. Рибалка, О.Я. Савченко, С.О. Сисоєва, П.В. Стефаненко та ін.).

Теоретичні дослідження з педагогічного проектування можуть базуватися на теоретико-методологічних працях Ю.К. Бабанського, І.Д. Беха, Г.П. Васяновича, Б.С. Гершунського, С.У. Гончаренка, В.І. Загвязинського, І.А. Зязюна, В.Г. Кременя, І.Я. Лернера та ін.; працях з дидактики професійної освіти А.М. Алексюка, В.І. Андреєва, Б.А. Голуба, Р.С. Гуревича, О.А. Дубасенюк, І.М. Козловської, В.Т. Лозовецької, М.І. Махмутова, Н.Г. Ничкало, В.В. Сагарди, М.М. Скаткіна, М.М. Фіцули, А.В. Хуторського, П. Юцявічене, В.В.Ягупова та ін.; працях з педагогічної психології Г.О. Балла, Л.С. Виготського, П.Я. Гальперіна, Г.С. Костюка, В.О. Моляко, Н.А. Побірченко, В.А. Семиченко, Б.О. Федоришина та ін.

Окремі вчені вивчали особливості економічної освіти і виховання, підготовки фахівців з економіки (К.Ф. Беркита, Л.О. Бобко, М.Т. Левочко, Л.В. Онучак, О.Т. Шпак), відповідність підготовки фахівців економічного профілю європейським стандартам на основі застосування технологій навчання (А.М. Колот, А.Ф. Павленко, Г.М. Романова та ін.)

Аналіз літературних джерел не виявив спеціальних праць, у яких би системно, всебічно висвітлювалися результати дослідження проблеми проектування дидактичних систем підготовки бакалаврів економіки. У той самий час, вивчення та аналіз літератури з досліджуваної проблеми, а також практика вищої школи свідчать про наявність стійких суперечностей між визнанням важливості проектування дидактичної системи підготовки фахівців з економіки та нерозробленістю цілісної системи педагогічного проектування. Тому актуальність проблеми, її важливе значення для педагогічної теорії і практики реформування вищої освіти в Україні зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Теоретичні засади проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу дидактики професійної освіти Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України з теми “Теорія і методика проектування професійного навчання кваліфікованих робітників” (РК № 0104U009941) та відділу теорії і практики педагогічної майстерності вказаного інституту з теми “Діагностика і розвиток педагогічної майстерності у професійних навчальних закладах” (РК № 0104U000639). Роль автора у виконанні цих науково-дослідних робіт полягала у виробленні теоретичних засад проектування професійної підготовки фахівців, вимог до проективних умінь викладача вищої професійної школи та виявленні шляхів розвитку цієї складової його педагогічної майстерності. Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (протокол №3 від 24 лютого 2004 року) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 28 квітня 2004 року).

Об’єкт дослідження – професійна підготовка бакалаврів економіки у вищій школі.

Предмет дослідження – теоретичні засади проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки у вищих навчальних закладах.

Мета дослідження – створити і теоретично обґрунтувати концепцію проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки у вищих навчальних закладах, розробити технології проектування основних елементів такої дидактичної системи.

Концепція дослідження. Дослідження теоретичних засад проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки здійснювалося з урахуванням вітчизняних і світових тенденцій модернізації вищої освіти, перспектив соціально-економічного розвитку України на основі науково обґрунтованих теоретичних і методичних положень вітчизняної і зарубіжної педагогіки. Згідно із метою дослідження забезпечено: попереднє проектування дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки з наступною можливістю її відтворення на практиці; формулювання мети підготовки цієї категорії фахівців, яка дала б можливість об’єктивно здійснювати контроль над її досягненням; структурну і змістову цілісність дидактичної системи, тобто неприпустимість внесення змін в один з її компонентів, оминаючи інші; вибір оптимального змісту, технологій і засобів навчання, котрі визначаються тісним зв’язком їх елементів; створення навчального середовища, яке дало б змогу організувати педагогічну взаємодію викладача зі студентами і гарантувати досягнення поставленої навчальної мети; наявність оперативного зворотного зв’язку, який допомагав би вчасній корекції процесу.

Обґрунтування концепції проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки мало на меті з’ясування суті цього поняття (що і як проектувалося), виокремлення суб’єкта, об’єкта, предмета і продукту дидактичного проектування, виділення принципів, засобів, методів, етапів, механізмів проектувальної діяльності науково-педагогічних працівників. Удосконалення технології проектування дидактичної системи здійснювалося на основі міжнародних стандартів ISO серії 9000:2000 та 9001, визначалися цільові групи її споживачів та ідентифікувалися їхні вимоги; визначалися процесуальні дії, що забезпечували проектування цієї системи; формувалася матриця розподілу повноважень і відповідальності за її якість.

Реалізація проектованої системи забезпечує вирішення актуальних проблем підготовки бакалаврів економіки, корисна для масового застосування – відзначається новизною, гнучкістю, оптимальністю, цілісністю. Ефективність процедури проектування системи залежить від того, чи потрібні додаткові ресурси, чи можна застосувати опрацьований проект для підготовки фахівців інших категорій, чи є потенційні можливості для зниження затрат на його запровадження без втрати якості кінцевого результату дидактичної системи.

Загальна гіпотеза дослідження передбачає, що підготовка конкурентоспроможного, мобільного, високопрофесійного бакалавра економіки у вищому навчальному закладі можлива за умови проектування професійно орієнтованої дидактичної системи його підготовки, що є умовою і засобом переходу до діяльнісно-компетентнісної моделі навчального процесу.

Загальну гіпотезу конкретизовано в часткових гіпотезах, які передбачають, що ефективність проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки підвищиться за умов:–

вироблення концепції проектування дидактичної системи, в якій вона розглядатиметься як сукупність взаємопов’язаних компонентів – мети, змісту, засобів, інформаційних та інтерактивних технологій навчання, інноваційно-творчого навчального середовища – і здійснюватиметься на засадах інтеграції системного, синергетичного, технологічного, діяльнісного, ергономічного, особистісного, середовищного (сетингового) підходів;–

урахування у проекті такої системи особливостей суб’єктів, залучених до нього; стану соціокультурного й освітнього середовища; специфіки змісту й організації підготовки бакалаврів економіки; узгодженості її мети, змісту і технологій; функціональних зв’язків між компонентами дидактичної системи, можливостей їх ефективного використання; очікуваних результатів;–

вироблення валідних методик і системи показників для об’єктивного і оперативного оцінювання рівня професійної підготовленості бакалавра економіки, проведення моніторингу якості дидактичної системи на основі міжнародних стандартів ISO серії 9000 і 9001, у тому числі з використанням сучасної комп’ютерної техніки; –

запровадження принципів проективної освіти, навчання студента способів корекції суб’єктивної позиції в оволодінні фахом шляхом використання варіантів технологій навчання, які узгоджуються із кредитно-модульною системою організації навчального процесу; застосування комплексу електронних засобів навчання, що забезпечують власне наукову і образно-наочну, емоційно насичену інформацію та активну практичну діяльність; –

персоніфікації стратегії професійної підготовки студентів, надання широких можливостей для самостійної поглибленої професійної спеціалізації на основі індивідуальних планів; –

удосконалення проектувальної майстерності науково-педагогічних працівників, яку становлять уміння аналізувати освітню ситуацію, виявляти суперечності, визначати проблеми, конструювати мету, мотивувати свою діяльність і студента, проектувати навчальний процес відповідно до нової мети, знаходити шляхи її досягнення, здійснювати рефлексію і експертизу результатів своєї праці і студентів.

Для досягнення поставленої мети й перевірки гіпотези вирішувалися такі основні завдання дослідження:

1. Проаналізувати літературу з теми дослідження і вивчити існуючу практику, сучасні підходи та технології проектування дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки у вищих навчальних закладах України.

2. Обґрунтувати концепцію проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалавра напряму “Економіка і підприємництво”.

3. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити модель проектування дидактичної системи підготовки економістів на основі модифікованих міжнародних стандартів ISO 9000 і 9001.

4. Розробити й експериментально перевірити програму моніторингу якості досліджуваної дидактичної системи на основі показників і критеріїв рівнів професійної підготовленості бакалавра економіки.

5. Опрацювати та експериментально перевірити технології проектування компонентів дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки, відповідних принципам проективної освіти, – мети, змісту, технологій навчання, індивідуально-модельованого навчального середовища.

6. Теоретично обґрунтувати систему проектувальних умінь суб’єктів проектування дидактичної системи та систему підготовки науково-педагогічних працівників до діяльності з проектування.

7. Розробити і експериментально перевірити ефективність модульної програми навчального курсу “Економічна історія” для бакалаврів напряму 0501 “Економіка і підприємництво” за кредитно-модульною системою організації навчального процесу.

Методологічну основу дослідження становлять: філософські положення про загальні закони розвитку природи, суспільства, людської свідомості та діяльності; про зв’язок, взаємну зумовленість і цілісність процесів і систем; основні положення теорії пізнання, теорії систем; досягнення синергетики; системно-структурний підхід, що дає змогу розглядати об’єкт як ціле, утворене у результаті взаємодії складових його елементів; синергетичний, технологічний, діяльнісний, ергономічний підходи до проектування освітніх об’єктів; сучасні досягнення психолого-педагогічних наук, зокрема, дидактики вищої школи, акмеології, андрагогіки.

Теоретичну основу дослідження становлять фундаментальні положення і висновки: теорії систем та їхнього розвитку (В.А. Афанасьєв, Л.Ф. Берталанфі та ін.); філософії освіти (В.П. Андрущенко, Б.С. Гершунський, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.С. Лутай, М.Д. Нікандров та ін.); дидактики (С.У. Гончаренко, О.Я. Савченко та ін.); теорії неперервної професійної освіти, у тому числі економічної (В.С. Ледньов, В.Т. Лозовецька, В.І. Луговий, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва, О.Т. Шпак та ін.); теорії педагогічних систем (Ю.К. Бабанський, В.П. Беспалько, Т.А. Ільїна, Н.В. Кузьміна, О.А. Лігоцький, М.І. Махмутов, П.В. Стефаненко, М.М. Фіцула, І.Ф. Харламов, А.В. Хуторський, П. Юцявічєнє та ін.); теорії психолого-педагогічного проектування (О.М. Коберник, О.А. Лігоцький, В.М. Монахов та ін.); педагогіки вищої школи (А.М. Алексюк, В.І. Андрєєв, С.І. Архангельський, Г.П. Васянович, Р.С. Гуревич, О.А. Дубасенюк, М.Б. Євтух, І.Я. Лернер, А.С. Нісімчук, О.М. Пєхота, В.В. Сагарда, Л.О. Хомич, В.В. Ягупов та ін.); порівняльної педагогіки (Н.В .Абашкіна, Л.П. Пуховська та ін.); психології особистісно орієнтованого навчання (Б.Г. Ананьєв, Г.О. Балл, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, В.Ф. Моргун, В.А. Петровський, К.К. Платонов, В.В. Рибалка, В.А. Семиченко, І.С. Якиманська, Т.С. Яценко та ін.); теорії педагогічної майстерності (І.А. Зязюн, М.П. Лещенко, Н.М. Тарасевич та ін.).

Методи дослідження. Для досягнення мети, вирішення завдань і перевірки гіпотези використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження, зокрема:

1) теоретичні – системний аналіз філософської, психологічної, соціологічної і педагогічної наукової літератури, присвяченої дослідженню дидактичних систем, та навчально-методичної й інструктивно-методичної документації для визначення понятійно-категорійного апарату; методи системного аналізу, що застосовувалися для розгляду генезису професійно орієнтованої дидактичної системи у вищій школі; методи причинно-наслідкового й історичного аналізу на етапі визначення характеристик професійно орієнтованої дидактичної системи, адекватної стану сучасного суспільства; методи порівняльного аналізу – для визначення суті професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки у вищій школі і її відмінностей від існуючої системи навчання; методи прямого структурного аналізу – для розгляду структури й особливостей професійно орієнтованої дидактичної системи як системи; методи зворотного або елементарно-теоретичного аналізу – для визначення зв’язків принципів проектування професійно орієнтованої дидактичної системи та загальних дидактичних принципів; теоретичне моделювання та узагальнення результатів дослідження з метою розкриття наукових аспектів означеної проблеми;

2) емпіричні: анкетування, стандартизоване інтерв’ю, бесіда, самооцінка, експертна оцінка, рейтинг, спостереження, тестування, педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний), аналіз навчальної документації, письмові роботи, монографічне вивчення діяльності студентів; структурне, процесуальне й технологічне моделювання; методи математичної статистики.

Організація дослідження. Дослідження проводилося впродовж 1999 –2007 рр. та охоплювало декілька етапів науково-педагогічного пошуку.

На аналітико-пошуковому етапі (1999–2002) – здійснювався аналіз філософської, психологічної, педагогічної, соціологічної та іншої літератури з проблеми дослідження; узагальнювався вітчизняний та зарубіжний досвід професійної підготовки бакалаврів економіки; визначалися об’єкт, предмет, мета, гіпотеза та завдання дослідження; розроблялися програма і методика дослідження; обґрунтовувалися концептуальні засади проектування освітніх об’єктів, розроблялася концепція проектування дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки.

На формувальному етапі (2002–2005) – проведено експериментальну перевірку гіпотези, концептуальних положень дослідження у процесі експериментального проектування дидактичної системи підготовки бакалаврів напряму 0501 “Економіка і підприємництво”; розроблено й апробовано критерії ефективності означеного процесу.

На узагальнюючому етапі (2006–2007) – здійснено аналіз результатів запровадження проекту дидактичної системи в експериментальних навчальних групах; проведено теоретичне узагальнення, завершено оформлення рукопису дисертаційної роботи.

Експериментальна база. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Полтавського університету споживчої кооперації України, Київського національного економічного університету, Харківського державного університету харчування та торгівлі, Полтавського інституту економіки і права Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” з визначення ефективності запропонованої технології проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів напряму 0501 “Економіка і підприємництво”. Експериментальними та контрольними групами були академічні групи студентів спеціальностей економічного профілю – 7.050100 “Міжнародна економіка”, “Фінанси”, “Облік і аудит”, “Економіка підприємства”, “Маркетинг”. Впровадження та перевірку окремих елементів розробленої технології було здійснено в шести коледжах, у яких дисертант провадив навчання викладачів на курсах підвищення кваліфікації.

Усього за три навчальних роки (2002–2005) дослідженням було охоплено 2177 студентів, 779 викладачів вищих навчальних закладів і 137 учителів середніх загальноосвітніх закладів. У дослідженні брали участь 9 внутрішніх аудиторів науково-методичного центру управління якістю освітньої діяльності Полтавського університету споживчої кооперації України, які проводили моніторинг якості підготовки бакалаврів напряму 0501 “Економіка і підприємництво” і аналізували результати.

Протягом усього періоду теоретико-експериментальної роботи автор особисто брав участь в апробації і практичній реалізації розроблених положень і рекомендацій, здійснюючи навчально-методичну, організаційну, викладацьку діяльність, поєднуючи діяльність доцента кафедри культурології та історії і декана факультету підвищення кваліфікації педагогічних працівників (педагогічного) Міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки спеціалістів при Полтавському університеті споживчої кооперації України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні засад проектування дидактичних об’єктів, категорій і понять концепції проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки; формулюванні самого поняття “професійно орієнтована дидактична система підготовки бакалаврів економіки”; розробці й теоретичному обґрунтуванні структурно-функціональної моделі дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки, до якої входить упорядкована множина взаємопов’язаних та взаємозумовлених цілісних структурних і функціональних компонентів, поєднаних спільними цілями і завданнями, спрямованими на успішну професійну підготовку особистості майбутнього бакалавра економіки; теоретичному й методичному обґрунтуванні впливу проекту цієї системи на її кінцевий результат – рівень професійної підготовленості бакалавра економіки, котрий включає його особистісну спрямованість, мотиви, суб’єктність, професійну компетентність і креативні вміння.

Удосконалено систему показників і критеріїв якості досліджуваної дидактичної системи на основі міжнародних стандартів серії ISO 9001, що зведені у двовимірну матричну модель (показники: аналіз контрактів; управління проектуванням, документами, підготовкою студентів; ідентифікація і відслідковування; управління процесами, контролем, невстигаючими студентами; форми і способи збереження документів; внутрішній аудит якості; навчання проектантів; обслуговування; статистичні методи; критерії: якість результату, змісту, технологій, оцінювання, організації та персоналу).

Набуло подальшого розвитку положення про те, що якість проектованої системи визначається змістовим наповненням процесу удосконалення проектувальної майстерності науково-педагогічних працівників через корпоративне навчання.

Теоретичне значення дослідження полягає у визначенні показників якості цілісної дидактичної системи підготовки бакалаврів напряму 0501 “Економіка і підприємництво” та закладених в ній мети і змісту навчання, навчально-методичного, інформаційного і програмного забезпечення; теоретичному обґрунтуванні вимог до створення дидактичної теорії та дидактичної концепції; теоретичному обґрунтуванні можливості інтеграції сучасних підходів до проектування досліджуваної дидактичної системи – системного, синергетичного, технологічного, діяльнісного, ергономічного, середовищного, особистісного; здійсненні класифікації загальних і конкретних принципів проектування досліджуваної системи згідно із запропонованими підходами; запропонованій на основі проведеного аналізу наявних концепцій дидактичних систем та практики вищої школи структури професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки; уточненні параметрів об’єкта, предмета і продукту проектування в діяльності науково-педагогічних працівників вищої школи; розробці з використанням міжнародних стандартів комп-лексу заходів для переведення механізму управління дидактичною системою у якісно новий стан – досягнення показників її якості; теоретичному обґрунтуванні якісних показників даної системи на основі моделі професійної підготовленості бакалавра економіки; теоретичному обґрунтуванні вимог до проектувальних вмінь науково-педагогічних працівників та шляхів забезпечення їхньої підготовки до діяльності проектування.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у створенні і опублікуванні на їх основі навчально-методичних посібників для слухачів курсів підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників – “Проектування дидактичної системи навчального закладу згідно з вимогами Болонського процесу”, “Критерії рівнів професійного розвитку студента”, “Інноваційні технології навчання”; навчального комплексу дисципліни “Дидактика тестування” для викладачів-проектувальників дидактичних систем; навчального комплексу дисципліни “Економічна історія” для студентів, які вивчають цю дисципліну за кредитно-модульною системою; методичних рекомендацій для слухачів педагогічного факультету Міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки спеціалістів при Полтавському університеті споживчої кооперації України “Інноваційні технології навчання у вищій школі, орієнтовані на розвиток особистості студента”, “Розвиток інтелектуальних та творчих здібностей студентів” і текстів лекцій “Психодіагностика на службі викладача вищої школи” та “Педагогічне спілкування. Технологія ефективного педагогічного спілкування і вибір засобів педагогічного впливу”, котрі знайшли застосування у практичній діяльності науково-педагогічних працівників та студентів інших вищих навчальних закладів.

Для навчально-методичних підрозділів вищих навчальних закладів, викладачів і кураторів індивідуальних навчальних планів студентів розроблені: науково обґрунтована процедура проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів напряму 0501 “Економіка і підприємництво”; комплексна програма моніторингу її якості; основні документи проекту дидактичної системи: підготовлені згідно з вимогами міжнародних стандартів ISO серії 9000:2000 та 9001 (процедури, якими описуються процеси у дидактичній системі, модель моніторингу якості підготовки фахівців, методики, положення, інструкції) та традиційні (навчальні плани, тематичні і робочі плани викладачів, методичні розробки, навчальні програми, посібники і підручники, навчальні комплекси дисциплін).

Дослідження дало змогу вдосконалити форми і методи професійної підготовки бакалавра економіки у вищому навчальному закладі, робочі навчальні програми з фундаментальних і спеціальних дисциплін, форми організації навчально-виховної та науково-методичної роботи зі студентами.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес закладів, де готують бакалаврів досліджуваного напряму – Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка (довідка № 01-10-178 від 9.02.2006 р.), Полтавській державній аграрній академії (довідка № 7-01-11 від 8.02.2006 р.), Полтавському інституті бізнесу Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Ю.Бугая (довідка № 124 від 9.02.2006 р.), Київському національному економічному університеті (довідка № 01/20-314 від 15.02.2006 р.), Харківському державному університеті харчування та торгівлі (довідка № 01-22/95 від 3.02.2006 р.), Полтавському університеті споживчої кооперації України (довідка № 01-08/239 від 1.09.2006 р.), Полтавському інституті економіки і права Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” (довідка № 6/37/24 від 7.02.2006 р.) та семи коледжах: Уманській філії Черкаського кооперативного економіко-правового коледжу, Надвірнянському коледжі Національного транспортного університету, Краматорському машинобудівному коледжі Донбаської державної машинобудівної академії, Житомирському кооперативному коледжі бізнесу і права, Житомирському агротехнічному коледжі, Чернівецькому кооперативному економіко-правовому коледжі (довідка Навчально-методичного центру “Укоопосвіта” Центральної спілки споживчих товариств України “Укоопспілка” № 13/477 від 14.12.2005 р.), Рівненському кооперативному економіко-правовому коледжі (довідка № 54 від 20.03.2007 р.).

Особистий внесок автора полягає в тому, що теоретично обґрунтовано етапи, механізм і алгоритм проектування і впровадження дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки та її компонентів – мети, змісту, засобів і технологій навчання, індивідуально-модельованого варіативного творчого навчального середовища – на основі міжнародних стандартів ISO серії 9000:2000 та 9001; теоретично обґрунтовано модель рівнів професійної підготовленості бакалавра економіки за трьома векторами – особистісні смисли, професійний розвиток, креативність; на прикладі навчальної дисципліни “Економічна історія” розроблено модель побудови структури і змісту фундаментальних дисциплін гуманітарного циклу, спрямованих на професійну підготовку бакалавра економіки за кредитно-модульною системою організації навчального процесу; розроблено рекомендації щодо забезпечення організаційно-методичних умов проектування досліджуваної дидактичної системи, підготовки документації для кураторів, організаторів навчання.

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його вихідних положень, використанням комплексу взаємопов’язаних методів, адекватних об’єкту, предмету, меті, гіпотезі та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки; поєднанням кількісного і якісного аналізу одержаних результатів, їх математичною обробкою за допомогою r-критерію нормального розподілу (за методикою П.М. Воловика), а також позитивними наслідками експериментальної роботи.

Методологічну достовірність і практичне значення одержаних висновків і узагальнень забезпечує рефлексивна стратегія, що попереджує можливі помилки шляхом своєчасної корекції досліджуваних процесів.

На захист виносяться:

1. Концепція проектування професійно орієнтованої дидактичної системи професійної підготовки бакалавра економіки, яка складається із основ, ядра і додатків. Її основи становлять: цілісний підхід, який полягає у комплексному застосуванні системного, синергетичного, технологічного, діяльнісного, ергономічного, особистісного, середовищного підходів і принципи (загальні і принципи вказаних підходів) проектування дидактичної системи; ядро концепції – закономірності, механізми, технології і етапи (моніторинг якості чинної дидактичної системи; визначення та обґрунтування педагогічних засобів впливу на підготовленість бакалавра економіки; прогнозування динаміки розвитку системи, визначення етапів контрольного діагностування; планування й організація навчальної і професійної діяльності майбутнього бакалавра економіки; моніторинг; корекція; підсумкове діагностування якості системи, зіставлення результатів з прогнозованими; розробка проекту подальшого удосконалення системи) проектування компонентів у структурі системи; додатки концепції – навчальне забезпечення підготовки бакалаврів економіки (в т.ч. композиційний віртуально-тренінговий практикум професійної діяльності бакалавра економіки, відеонавчальна система електронних підручників у внутрішній мережі університету), автоматизований моніторинг якості дидактичної системи, система підготовки науково-педагогічних працівників до проектування дидактичних систем.

2. Технологія проектування професійно орієнтованої дидактичної системи професійної підготовки бакалавра економіки, ефективність якої залежить від дотримання такого алгоритму: визначення цільових груп споживачів дидактичної системи; обґрунтування мети підготовки цієї категорії фахівців, узгодженої зі стратегією розвитку навчального закладу; визначення необхідних процесів проектування; формування матриці розподілу повноважень і відповідальності за якість підготовки фахівців; опис процесів відповідно до вимог міжнародних стандартів ISO 9001; формування вимог до інформаційного забезпечення і документального оформлення досліджуваної дидактичної системи; впровадження; внутрішній аудит якості; корекція.

3. Модель рівнів професійної підготовленості бакалавра економіки у вигляді “спіралі, що розкручується у тривимірному просторі”, векторами якого є “особистісні смисли”, “професійний розвиток”, “креативність”, яка дає змогу перевірити професійну підготовленість фахівців за показниками критеріїв особистісної спрямованості, особистісних мотивів, суб’єктності, професійної компетентності майбутнього бакалавра економіки, у тому числі професійно важливих рис характеру, психофізіологічних якостей, креативних умінь і яка є основою проектування змісту його підготовки і перевірки якості проектованої дидактичної системи.

4. Програма моніторингу якості професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки, що забезпечується дотриманням вимог міжнародних стандартів якості серії ISO 9001, адаптованих до умов професійної підготовки означеної категорії фахівців.

5. Сукупність положень, котрі визначають ефективність проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки: проектування компонентів структури даної системи та її функцій має відповідати напряму реформування вищої школи в Україні; зміст підготовки бакалаврів економіки у структурі досліджуваної дидактичної системи має формуватися на основі професіограми бакалавра економіки в умовах ринкової економіки і здійснюватися на основі застосування проективної освіти, модульних, інформаційно-комунікативних і віртуально-тренінгових технологій навчання; в управлінні проектуванням цієї системи на засадах демократизації й гуманізації та діагностуванні рівнів підготовленості бакалаврів економіки має використовуватися компютер (для складання рейтингів на основі тестування і самооцінки); обовязковими умовами проектування є проектувальна здатність викладачів і керівників та організація інтерактивного самонавчання студентів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідалися на міжнародних конференціях: “Нові педагогічні технології з проблем гуманізації та демократизації навчально-виховного процесу в освітніх закладах” (м. Черкаси, 1998), “М.В. Остроградський – видатний математик, механік і педагог” (м. Полтава, 2001), “Науково-методичні проблеми управління якістю освітньої діяльності” (м. Полтава, 2002), “Наука і освіта 2004. Сучасні методи викладання” (м. Дніпропетровськ, 2004), “Інфраструктурне забезпечення продовольчого ринку України” (м. Полтава, 2005), “Активізація креативного потенціалу майбутнього педагога: теорія і практика” (м. Полтава, 2006); всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Післядипломна освіта педагогічних кадрів: Проблеми розвитку” (Київ, 1997), “Творча спадщина А.С.Макаренка у контексті сучасної педагогічної науки і практики” (Суми – Харків – Полтава, 1998), “Освітній менеджмент: перспективи розвитку та інновації” (м. Полтава, 2001), “Наукові засади розвитку університетської освіти в малих містах України” (м. Умань, 2003), “Формування здорового способу життя студентської молоді” (м. Полтава, 2003); регіональних науково-практичних конференціях: “Нові технології навчання та покращення якості підготовки фахівців з вищою освітою” (м. Полтава, 2001), “Моніторинг якості процесів і результатів освітньої діяльності” (м. Полтава, 2003), “Інноваційні технології навчання” (м. Рівне, 2003), “Проблеми підготовки фахівців без відриву від виробництва в умовах реформування вищої освіти” (м. Полтава, 2004), “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців” (м. Вінниця, 2004), “Дні науки у Гуманітарному університеті “ЗІДМУ”” (м. Запоріжжя, 2004), “Модернізація змісту і технологій підготовки фахівців: проблеми і завдання вищих навчальних закладів щодо входження в європейський освітній простір” (м. Полтава, 2005).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук на тему: “Розвиток професійної компетентності вчителів у закладах післядипломної освіти” була захищена у 1995 році, її матеріали в тексті докторської дисертації не використовувалися.

Публікації. Результати дослідження знайшли відображення у 92 наукових та навчально-методичних працях, написаних без співавторів, у тому числі: 3 одноосібні монографії (одна у двох книгах), 5 навчальних та методичних посібників, 4 методичні рекомендації і тексти лекцій, 31 стаття у фахових виданнях, що включені до переліку ВАК України, 25 статей у збірниках матеріалів міжнародних, всеукраїнських і регіональних науково-практичних конференцій. Загальний обсяг опублікованих праць за темою дисертації перевищує 135 друкованих аркушів.

Структура дисертації. Робота складається з вступу, п’яти розділів, висновків до розділів, загальних висновків і 17 додатків, що представлені окремим томом. Загальний обсяг дисертації – 733 сторінки, основна частина – 415 сторінок, додатків – 272 сторінки, список літератури включає 533 найменування, з них 16 іноземними мовами на 46 сторінках. У тексті дисертації вміщено 13 таблиць і 25 рисунків, у додатках – 128 таблиць і 21 рисунок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дисертаційного дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження, сформульовано його методологічну основу, гіпотезу і концепцію, визначено методи, розкрито наукову новизну одержаних результатів, їх теоретичне і практичне значення та особистий внесок здобувача, наведено дані про апробацію і впровадження результатів дослідження, сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі – “Проблема проектування дидактичних систем у педагогічній теорії” – на основі аналізу основних етапів розвитку наукової думки з досліджуваної проблеми, короткого критичного аналізу праць попередників, зарубіжних та вітчизняних моделей проектування дидактичних систем, названі невирішені аспекти проблеми, якій присвячене наше дослідження, зокрема обґрунтовується необхідність розробки концепції проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів напряму 0501 “Економіка і підприємництво” згідно з вимогами інформаційного суспільства.

У розділі викладено теоретичний аналіз літератури і базових понять дослідження, який дав змогу визначити одну з тенденцій розвитку дидактики і практики вищої школи. Вона полягає в пошуку нових підходів до стрижневих понять – “педагогічне проектування” і “дидактична система”. Виділено два можливих трактування терміна “педагогічне проектування”: широке, коли воно включає конструювання теоретичних і нормативних моделей на основі загальної теорії, і вузьке, коли позначає створення конкретних проектів, котрі безпосередньо спрямовують практичну навчальну діяльність студента.

На основі проведеного аналізу стану дослідженості теорії дидактичних систем, практики вищої школи, зроблено висновок про необхідність проектування дидактичних систем підготовки фахівців, що можуть стати ефективним інструментом управління такою підготовкою, якщо воно буде системним. Аналіз практики вищих навчальних закладів показав, що в останні роки інтенсивно розвиваються їхні дидактичні системи.

Оскільки досліджувати дидактичну систему неможливо без врахування зовнішніх і внутрішніх умов, виникла об’єктивна необхідність всебічного використання різних підходів до проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки. З метою аналізу процесу такого проектування застосовувалося поєднання системного, синергетичного, технологічного, діяльнісного, ергономічного, особистісного, середовищного (сетингового) підходів.

Гарантоване зростання якості дидактичної системи може бути досягнуте шляхом системного і цілісного проектування її складових. У цьому розділі показана можливість застосування синергетики для розробки концепції проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки, яка стимулювала б, пробуджувала б бажання вчитися, забезпечувала студенту відкриття майбутньої професії для себе, співробітництво з іншими людьми. Навчальний процес у такій дидактичній системі забезпечує гуманізацію вищої школи, саморозвиток студента, зростання рівня його професійної підготовленості.

Системний аналіз дидактичних систем дав можливість з великої кількості наявних підходів до проектування дидактичних систем віддати належне місце технологічному, який дав змогу цілеспрямовано й ефективно керувати різноманітними видами підготовки бакалавра економіки. Завдяки такому підходу виділено головне завдання досліджуваної дидактичної системи – розвиток майбутнього бакалавра економіки як професіонала, формування у нього потреби і здатності до самокерування, самоорганізації і саморозвитку.

Діяльнісний підхід до проектування цієї системи засновувався на тому, що проектувалася, насамперед, цілісна діяльність суб’єкта у всіх складових (мета, зміст, технології) та їх взаємозв’язках. Процес проектування діяльності конкретного суб’єкта здійснювався ним самим, він і відповідав за її реалізацію.

Ергономічний підхід концентрував увагу проектанта дидактичної системи на приладах, засобах навчання, навчальному і лабораторному обладнанні; застосуванні засобів, спрямованих на зниження стомлюваності викладачів і студентів; повному інформаційному забезпеченні діяльності суб’єктів цієї системи у вирішенні всього комплексу завдань, котрі виникали під час проектування підготовки бакалаврів економіки; розв’язанні практичних завдань підвищення ефективності і надійності систем “людина – техніка – середовище”, “студент – засоби навчання – навчальне середовище”, “викладач – засоби навчання – навчальне середовище”, “студент – засоби навчання – інформаційне середовище”, “студент – викладач”, “студент – студент”.

Середовищний підхід застосовувався як теорія і технологія безпосереднього керування (через середовище) процесами професійного розвитку особистості студента; система дій суб’єкта керування, спрямованих на перетворення середовища у засіб проектування дидактичної системи.

Для формування творчої, активної, свідомої особистості (звідси – особистісний підхід) необхідною була її активна навчальна і професійна діяльність. Це було можливим за умови, коли суб’єкти дидактичної системи були наділені повноваженнями і відповідальністю за результати своєї праці і навчання. Активна роль особистості сприяла самоусвідомленню, визначенню власних місця і цілей життя, розвитку творчості. Позиція студента як активного суб’єкта, інтеграція сучасних підходів до проектування дидактичної системи дали змогу розглядати майбутнього бакалавра економіки як вищу цінність і самоціль його підготовки, а також проектувати дидактичну систему узгоджено з його діяльністю.

Виявлено, що відсутність чіткої ієрархії таких підходів до проектування дидактичної системи дає змогу кожному з них існувати окремо. Оскільки