КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ШИПІЦИНА Юлія Володимирівна

УДК 811.111’42:811.111’37

АНГЛОМОВНІ ТЕКСТИ З КОРПОРАТИВНОЇ ЕТИКИ: ЛІНГВОПРАГМАТИЧНИЙ ТА СЕМАНТИКО-КОГНІТИВНИЙ

АСПЕКТИ

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник доктор філологічних наук,

старший науковий співробітник

ЯВОРСЬКА ГАЛИНА МИХАЙЛІВНА,

Національний інститут проблем

міжнародної безпеки при Раді

національної безпеки і оборони України,

державний експерт

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

КУСЬКО КАТЕРИНА ЯКІВНА,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

кафедра іноземних мов для гуманітарних

факультетів, професор

кандидат філологічних наук, доцент

МОРОЗОВА ОЛЕНА ІВАНІВНА,

Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна,

кафедра англійської філології, доцент

Захист відбудеться “22” січня 2008 р. о 10-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. Червоноармійська, 73).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул. Червоноармійська, 73).

Автореферат розіслано “19” грудня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

професор О.М.Кагановська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Прискорення суспільного та економічного розвитку в добу глобалізації спричиняє появу нових норм комунікації, зокрема у сфері ведення бізнесу та ділового спілкування. Знання і дотримання міжнародних стандартів ділової поведінки набувають дедалі більшого значення. З’являються нові види текстів, пов’язані з регулюванням інституціоналізованого ділового спілкування. Серед таких текстів важливе місце належить створюваним великими бізнес-компаніями етичним кодексам. Вони містять сформульовані правила ділової поведінки, якими мають керуватися всі суб’єкти, пов’язані з внутрішньою та зовнішньою діяльністю компанії.

Дисертація присвячена вивченню англомовних текстів етичних кодексів у сукупності мовних та позамовних чинників їх структурної організації, семантики та функціонування. Дослідження мови як невід’ємної складової соціальної реальності (Ю.Хабермас, Г.М.Яворська, D.Crystal, N.Fairclough, D.Geeraerts, G.Kress, R.Wodak) стимулює активізацію інтересу лінгвістів до проблем ділового спілкування, яке становить істотну частину людської діяльності (З.І.Гур’єва, В.І.Карасик, О.С.Сищіков, T.Dobrosklonskaya, S.Herring, D.Newsom та ін). Ділове спілкування охоплює нові соціальні сфери, внаслідок чого виникають нові різновиди ділових текстів. Такими слід уважати нормативні тексти з корпоративної етики, що з’являються у сфері ділового спілкування, набуваючи поширення у діяльності різних бізнес-компаній.

Корпоративний етичний кодекс як особливий тип нормативного документу ще не отримав цілісного висвітлення у сучасній лінгвістиці. Дослідження етичних кодексів головним чином зосереджені на позамовних аспектах: на соціальних та економічних чинниках ділової етики (Р.Т.Джорж, Т.М.Герет, M.Bommer); на відображенні національного характеру в етичних кодексах (C.C.Langlois); на проблемі дієвості та доцільності кодексів етичної поведінки (J.H.Case); на розробці типології етичних проблем, порушених у кодексах (M.C.Mathews, P.Rogers, R.Sanderson). Поодинокі розвідки присвячені аналізу функціонування мовних засобів в текстах етичних кодексів (H.Farrell, I.Pollach, B.Stevens). Водночас досі залишається поза увагою прескриптивний характер текстів, що функціонують у сфері корпоративної етики, і пов’язані з цим логіко-лінгвістичні, лінгвопрагматичні, семантичні та соціокультурні особливості текстів етичних кодексів. Дослідження вербальних засобів регулювання людської поведінки є важливим з погляду з’ясування механізмів формування та функціонування цього типу текстів, а також визначення їхньої прагматичної спрямованості. Створення і функціонування текстів етичних кодексів передбачає вирішення цілої низки соціальних завдань, а також здійснення за допомогою мовних засобів впливу на соціально-економічні та загальнокультурні аспекти діяльності окремих компаній.

Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на вивчення ділової комунікації і визначається потребою поглибленого аналізу мовних виявів ділової етики в англомовних текстах етичних кодексів, які встановлюють і фіксують етичні норми діяльності організацій та поведінки соціальних суб’єктів. Звернення до цієї проблематики є актуальним також у зв’язку з відсутністю у сучасному мовознавстві цілісного опису текстів етичних кодексів як невід’ємного важливого складника сучасної ділової комунікації.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах комплексної теми “Когнітивні й комунікативні аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс” кафедри граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету, затвердженої вченою радою КНЛУ (протокол №6 від 31 січня 2005 р.). Проблематика реферованої дисертації вписується в коло питань, досліджуваних згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України “Функціональні моделі тексту та дискурсу в синхронії та діахронії: когнітивний, комунікативний та емотивний аспекти” №0106U002115, затвердженою вченою радою Київського національного лінгвістичного університету (протокол № 6 від 30 січня 2005 року).

Мета дисертаційного дослідження полягає у виявленні структурно-змістових, комунікативно-прагматичних та семантико-когнітивних особливостей англомовних текстів етичних кодексів. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

? охарактеризувати соціально-комунікативну сферу ділової етики та передумови виникнення корпоративного етичного кодексу як особливого типу нормативного документу;

? визначити структурні та змістові особливості англомовних текстів етичних кодексів;

? виокремити основні та додаткові функції англомовних текстів етичних кодексів;

? виявити типи дискурсів, ознаки яких наявні в текстах етичних кодексів;

? висвітлити лінгвопрагматичні характеристики англомовних текстів корпоративних етичних кодексів;

? розкрити концептосферу англомовних етичних кодексів як сукупності концептів ділової етики;

? встановити особливості мовної репрезентації базових концептів ділової етики в текстах етичних кодексів.

Об’єкт дослідження становлять англомовні тексти етичних кодексів американських бізнес-компаній.

Предметом аналізу є лінгвопрагматичні та семантико-когнітивні характеристики англомовних текстів етичних кодексів, що функціонують у діловій сфері, де суб’єкти комунікації встановлюють і розвивають ділові відносини на основі прийнятих етичних норм.

Гіпотеза дисертаційного дослідження базується на припущенні, що англомовні тексти етичних кодексів як один із засобів регулювання поведінки суб’єктів ділової комунікації мають різну адресатну спрямованість, що характеризується певним типом модальності, функціонуванням відповідних мовленнєвих актів та стратегій і тактик, які застосовує адресант кодексу з метою впливу на поведінку адресата. Припускається, що англомовні тексти етичних кодексів, розміщені в доступній широкому загалу мережі Інтернет, виконують рекламну функцію, що позначається на відборі та вживанні мовних засобів.

Матеріалом дослідження слугують вибрані зі ста Інтернет-сайтів за період з 2004 по 2007 рр. англомовні тексти етичних кодексів американських бізнес-компаній різного напрямку діяльності (загальним обсягом 1030 сторінок).

Мета та завдання дисертації визначили вибір методів та прийомів лінгвістичного аналізу: гіпотетико-дедуктивний метод для побудови гіпотези і перевірки її істинності на фактичному матеріалі; дискурсивний аналіз з метою виявлення основних параметрів різних типів дискурсу, ознаки яких наявні в англомовних текстах етичних кодексів; функціональний аналіз для визначення основних і додаткових функцій текстів етичних кодексів; метод прагматичного аналізу для виокремлення стратегій і тактик мовленнєвої поведінки адресанта, типів адресантно-адресатної взаємодії у рамках тексту етичного кодексу; актомовленнєвий аналіз для виявлення ілокутивної мети мовленнєвих актів в англомовних текстах етичних кодексів; метод концептуального аналізу, спрямований на дослідження основних концептів етичних кодексів, який включає: (1) аналіз словникових дефініцій із залученням елементів компонентного та етимологічного аналізу; (2) аналіз енциклопедичних тлумачень; (3) контекстуальний аналіз; методику фреймового моделювання, за С.А.Жаботинською, і методику метафоричного моделювання.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше англомовні тексти корпоративних етичних кодексів американських бізнес-компаній стали об’єктом лінгвістичного аналізу в лінгвопрагматичному та семантико-когнітивному аспектах. Уперше окреслено специфіку структурної та змістової побудови англомовних текстів етичних кодексів, виокремлено типи дискурсу, ознаки яких наявні в текстах етичних кодексів; визначено основні та додаткові функції англомовних текстів етичних кодексів; розглянуто засоби вираження деонтичної і алетичної модальності та оцінки в досліджуваних текстах; описано типи мовленнєвих актів у текстах етичних кодексів. Новим також є визначення специфіки адресантно-адресатної взаємодії, яка зумовлює вибір адресантом етичного кодексу відповідних стратегій і тактик з метою регулювання поведінки адресата. На матеріалі англомовних текстів етичних кодексів уперше виявлено та проаналізовано основні концепти ділової етики, описано їх комбінаторні потенції, розкрито особливості їхньої реалізації.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження зумовлене тим, що воно є певним внеском у дослідження проблеми взаємодії мови та соціуму, а також у розробку теорії мовленнєвої комунікації, прагмалінгвістики та аналізу дискурсу. Визначення особливостей функціонування мовних засобів у розглянутому різновиді нормативних текстів поглиблює знання про загальні механізми мовного регулювання поведінки адресата. Дослідження стратегій і тактик адресанта у текстах етичних кодексів сприяє подальшій розробці теоретичних питань комунікативної лінгвістики. Запропонований аналіз виокремлених в етичних кодексах концептів може бути поширений на вивчення вербальної репрезентації інших концептів ділової етики.

Практична цінність дослідження визначається можливістю застосування його основних положень та висновків у курсах з теоретичної граматики (розділи “Теорія мовленнєвих актів”, “Прагматичний аспект речення”, “Прагматика тексту”), з лексикології сучасної англійської мови (розділ “Лексичне значення слова”), з соціолінгвістики та лінгвокультурології; у навчальному матеріалі спецкурсів з теорії мовленнєвої комунікації та інтерпретації текстів (розділи “Типологія дискурсу”, “Комунікативні стратегії й тактики мовлення”, “Типологія текстів”), з когнітивної лінгвістики, з лінгвістики тексту, дискурсознавства; на практичних заняттях з англійської мови. Отримані результати можуть бути використані у вивченні інших типів нормативних текстів на матеріалі різних мов, а також при створенні текстів етичних кодексів бізнес-компаніями.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у шести статтях, п’ять з них у фахових виданнях України (3, 06 др. арк.), а також у тезах доповідей на трьох наукових конференціях. Загальний обсяг публікацій – 3,43 др. арк.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження були предметом обговорення на десяти конференціях, у тому числі на чотирьох міжнародних: на першій міжнародній науковій конференції “Мова, культура і соціум у гуманітарній парадигмі” (Кам’янець-Подільський, 2005), на VIII міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта – 2005” (Дніпропетровськ, 2005), на Х Ювілейній міжнародній конференції “Пушкинские чтения – 2005” (Санкт-Петербург, 2005), на другій міжнародній науково-практичній конференції “Мова, культура і соціум у гуманітарній парадигмі” (Кам’янець-Подільський, 2007); на конференції українських випускників програм наукового стажування у США “Україна: подолання розбіжностей – розвиток особливостей” (Кам’янець-Подільський, 2006), на XI національній конференції TESOL-Ukraine (Кам’янець-Подільський, 2006); на науковій конференції професорсько-викладацького складу Тернопільського державного економічного університету “Іноземномовна комунікація: здобутки та перспективи” (Тернопіль, 2006); на науково-практичних конференціях Київського національного лінгвістичного університету: “Лінгвістична наука й освіта у європейському вимірі” (Київ, 2005), “Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції” (Київ, 2006), “Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві” (Київ, 2007).

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку джерел ілюстративного матеріалу, бібліографічного апарату дисертації, списку лексикографічних джерел та додатків. Обсяг дисертаційного дослідження складає 181 с., обсяг фактологічного, бібліографічного та лексикографічного апарату – 34 с. Повний обсяг роботи складає 241 с. Список використаних наукових джерел нараховує 325 найменувань, список джерел фактичного матеріалу – 44. Додатки складаються з текстів етичних кодексів та таблиці.

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, визначено основну мету й завдання роботи, її теоретичне та практичне значення, вказано методи дослідження, відзначено наукову новизну, представлено основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі проаналізовано стан наукового вивчення проблеми, сформульовано теоретичні засади дослідження та викладено методику його проведення, подано загальну характеристику англомовних текстів етичних кодексів, з’ясовано їхні структурні та змістові особливості, визначено функції етичних кодексів та описано основні ознаки типів дискурсів, які актуалізуються у текстах етичних кодексів.

У другому розділі розглянуто засоби реалізації деонтичної та алетичної модальності в англомовних текстах етичних кодексів, специфіку адресантно-адресатної взаємодії, типи мовленнєвих актів, застосованих у текстах етичних кодексів, стратегії і тактики, що використовуються адресантом для регулювання поведінки адресата, а також дотримання адресантом кодексу принципів кооперації та ввічливості.

Третій розділ присвячено дослідженню основних концептів ділової етики, виокремлених у англомовних текстах етичних кодексів, та аналізу засобів їх мовної репрезентації. Розкрито взаємні відношення та семантичні зв’язки між виокремленими концептами.

У загальних висновках підсумовано теоретичні та практичні результати дослідження, сформульовано основні висновки та окреслено перспективні напрямки для подальших наукових розробок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. “Теоретичні засади дослідження текстів етичних кодексів”. Етичні кодекси як засіб впливу на ціннісну сферу особистості порушують важливі етичні проблеми, які виникають у діловій сфері, актуалізуючи при цьому етичний дискурс (J.Habermas). Етичний дискурс становить процес узгодженої міжсуб’єктної мовно-комунікативної взаємодії і реалізується у прийнятті суб’єктами комунікації вербалізованих норм та правил ділової поведінки – етичного кодексу. Етичний кодекс (далі – ЕК) є офіційним документом бізнес-компанії, в якому постулюються корпоративні принципи та правила поведінки керівників і персоналу.

Аналіз текстів ЕК показав, що, на відміну від інших нормативних документів, корпоративні етичні кодекси не мають чітко визначеної форми та різняться за обсягом і змістом. Обсяг досліджуваних текстів ЕК варіює від декількох абзаців до декількох десятків сторінок. Етичні кодекси мають різну форму та виступають у вигляді: 1) корпоративних кредо, тобто загальних етичних положень щодо способу ведення бізнесу (англ. corporate credo, mission statements, a set of business principles, mission, vision, values тощо). Такі кодекси сформульовані у вигляді набору етичних принципів, яких окрема компанія обіцяє дотримуватися у своїй діяльності: honesty, integrity, trust, respect та ін.; 2) правил етичної поведінки (англ. a code of ethics, ethics code, code of conduct тощо), що регулюють різні аспекти службової діяльності, торкаючись ситуацій, пов’язаних з моральним вибором: стосунки з клієнтами та постачальниками (relationships with customers and suppliers), конфлікт інтересів (conflicts of interest), заборона хабарів (prohibition against bribes), права та обов’язки працівників компанії ( and ), екологічні проблеми ( issues), конфіденційна інформація (confidential information) тощо.

Великі корпорації (напр., Procter&Gamble, Coca-Cola, Motorola, Hewlett-Packard, Ernst&Young) тяжіють до створення детального за змістом та повного за обсягом тексту ЕК, який поєднує у собі як загальні етичні положення щодо способу ведення бізнесу, так і правила етичної поведінки. Загальна структура такого тексту ЕК включає, як правило: заголовок; преамбулу – вступне слово президента компанії та виклад головних етичних принципів, якими керується компанія; основну змістову частину – послідовний виклад правил поведінки, часто у вигляді поділу документа на підпункти; заключну частину – додаткові положення та різноманітну інформацію про компанію.

У англомовних текстах етичних кодексів вирізняються ознаки трьох типів дискурсу: ділового, законодавчого та рекламного. Їх актуалізація у текстах ЕК підкреслює складний поліфункціональний характер досліджуваних текстів, які виконують цілу низку функцій: основних – прескриптивну, інформативну і регулятивну, а також додаткових – інспіративну, захисну та рекламну.

Діловий дискурс, у рамках якого функціонують тексти ЕК, належить до інституціональної комунікації (О.І.Шейгал), що здійснюється в суспільних установах, складником організації яких є мовне спілкування – усне або писемне. Текст етичного кодексу представляє письмову форму ділової комунікації, основними рисами якої є: підготовленість, офіційність та впорядкованість тематичного репертуару. Діловий дискурс, представлений текстами етичних кодексів, характеризується ієрархічністю комунікації, оскільки адресантом кодексу виступає керівництво компанії, а адресатом – її працівники. Адресантно-адресатна взаємодія у рамках текстів ЕК визначається не тільки прагматичними ролями, які виконують учасники комунікації, але й дистанцією між ними, яка залежить від опозитивної ознаки контактність/дистантність. Контактність указує на зменшення соціальної дистанції між адресантом і адресатом. З метою зближення з адресатом адресант добирає відповідні мовні засоби (напр., інклюзивний займенник we, елементи розмовного стилю тощо). Дистантність відносин виявляється в офіційності, нормативності та безособовості викладу, відсутності образності та емоційності у висловленнях.

Ознаки законодавчого дискурсу в текстах ЕК виявляються в тому, що адресант кодексу прагне встановити норми та правила ділової етичної поведінки, керуючись у своїх діях двома різновидами влади: дієвою (instrumental power) та впливовою (influential power) (A.Moore). Дієвій владі притаманна експліцитно виражена домінантність адресанта, а основною функцією впливової влади є переконати адресата робити певні дії добровільно. Аналізовані етичні кодекси поєднують у собі обидва види влади, як правило, з переважанням одного з різновидів. Наприклад, тексти кодексів деяких компаній (Hewlett Packard, Mannatech, Hasbro) сформульовано таким чином, що в їх викладі простежується відсутність двозначності тлумачень та емоційної оцінки, відтак вони тяжіють до здійснення дієвої влади. Водночас у кодексах інших компаній (Motorola, Wyeth, Ernst & Young) правила та норми поведінки сформульовано не як зобов’язання, а як заяву, обіцянку дотримуватися етичних принципів. Такі кодекси, в яких переважає настанова на переконання, мають здебільшого рекламний характер.

Прагнучи активізувати увагу адресата, викликати в нього емоційну реакцію, адресант кодексу широко використовує у текстах етичних кодексів вербальні та невербальні засоби, які притаманні рекламному дискурсу: позитивний опис компанії; короткі твердження у вигляді рекламних гасел; синтаксичні засоби (питальні речення, речення з риторичними запитаннями, повтори, проста структура речень) та різноманітні стилістичні прийоми (повтор, паралелізм, антитеза тощо). На рекламну спрямованість етичних кодексів вказує і сам факт їх розміщення у мережі Інтернет.

Розділ 2. “Лінгвопрагматичні особливості англомовних текстів етичних кодексів”. Створення тексту етичного кодексу визначається комунікативно-прагматичною метою, що окреслює арсенал мовних засобів, реалізація яких у тексті ЕК залежать від таких прагматичних чинників, як взаємодія адресанта та адресата, модальність, оцінка, обрані стратегії та тактики.

Визначальною характеристикою англомовних текстів етичних кодексів є те, що в них наявний подвійний адресат: 1) прямий адресат – співробітники компанії, на яких у першу чергу спрямовані правила та норми кодексу; і 2) непрямий адресат – різні суб’єкти, які мають безпосереднє та опосередковане відношення до діяльності компанії: наявні клієнти, постачальники, акціонери (безпосереднє відношення) та широкий загал як потенційні клієнти (опосередковане відношення).

Наявність подвійного адресата зумовлює подвійну прагматичну мету текстів ЕК: з одного боку, це – усвідомлений конкретний намір керівництва компаній встановлювати норми етичної поведінки в рамках ділового спілкування, регулювати поведінку адресата та впливати на нього; з іншого боку – самопрезентація та самореклама компаній. Ці фактори визначають прагматичний зміст текстів етичних кодексів, який реалізується двома видами модальності: щодо суб’єкта мовлення реалізується алетична модальність у формі описових (дескриптивних) суджень; щодо адресата – деонтична модальність у формі прескрипцій. Деонтичні модальності пов’язані із механізмами регулювання поведінки людини через систему правил і норм (Г.Х. фон Вригт), натомість алетичні модальності характеризують судження про світ з погляду істинності/неістинності.

Вживання дескриптивних суджень пояснюється наміром компаній подати себе етично спрямованими, такими, що реально дотримуються норм корпоративної етики. Оприлюднюючи власні корпоративні етичні кодекси, компанії надають широкому загалу – непрямому адресатові – інформацію про позитивні засади своєї діяльності. Дійсний спосіб, яким виражені алетичні судження, стверджує істинність змісту висловлювання для конкретних умов місця, часу та інших обставин, наприклад: We provide our employees full opportunity <...>. Mannatech strives to create an environment, which understands, fosters and embraces the value of diversity (Mannatech). Форма теперішнього часу дієслів (provide, strives, understands, fosters, embraces) посилює і доповнює позитивну істиннісну оцінку. На відміну від теперішнього актуального (Present Continuous), теперішній неозначений час (Present Simple) не прив’язує модальну оцінку до моменту мовлення, а підсилює постійність та незмінність твердження.

Виокремлені у текстах етичних кодексів засоби вираження деонтичної модальності (модальні дієслова та їх еквіваленти, інфінітивні конструкції, слова та словосполучення з модальним компонентом у значенні) використовуються для здійснення впливу на прямого адресата кодексу та його поведінку, в результаті якого працівники компанії зобов’язані дотримуватися вимог та правил кодексу: You must comply with generally accepted accounting principles. You have a responsibility to HP to ensure that your business activities do not violate applicable antitrust and competition laws (Hewlett Packard).

Приписувальний, регулюючий характер англомовному тексту етичного кодексу надають слова та словосполучення (напр., it is required to, it is our obligation, it is imperative, it is very important, it is the Company’s policy, to have a responsibility, to be committed to, to be responsible for, to be obligated to), що виражають значення необхідності, наказу, заборони, функціонування яких є прагматично зумовленим, оскільки вони підкреслюють обов’язковість, значущість та важливість дотримання норм та правил, викладених у кодексах. Як правило, їх можна співвіднести з відповідними модальними дієсловами must та shall, які виражають високий ступінь категоричності. Словосполучення it is strictly prohibited/forbidden/ it is unacceptable синонімічні за значенням модальним дієсловам must not/shall not/will not, наприклад: Personal loans to executive officers are strictly prohibited and will not be made under any circumstances (Mannatech).

Помірна категоричність передається конструкціями it is expected, it is recommended, you are encouraged to, які співвідносяться з you should, you may, а словосполучення it is against the law, it is prohibited/forbidden/illegal/unethical – з конструкцією you may not, наприклад: Each of us is expected to demonstrate these key beliefs in our work as Motorolans (Motorola). The provisions of this Code are recommended for observance by all subsidiary (OJSC Alfa Bank).

Тексти ЕК відрізняються від інших текстів нормативного характеру тим, що в них уможливлюється вживання експресивних засобів, за допомогою яких здійснюється вплив на адресата, його соціальну позицію та поведінку. Широкий спектр вербальних та невербальних засобів оцінки є свідченням того, що етичний кодекс не тільки встановлює норми та регулює поведінку адресата, але й певною мірою виражає самооцінку, самопрезентацію компанії. Самооцінка у текстах кодексів представлена специфікою хронотопного змісту ЕК, позитивним самоописом та невербальними графічними засобами.

Хронотопні маркери наголошують на тому, що створення етичного кодексу забезпечує надійність і життєздатність компанії, її високу репутацію, перевірену часом, наприклад: At Johnson & Johnson there is no mission statement that hangs on the wall. Instead, for more than 60 years, a simple, one-page document – Our Credo – has guided our actions in fulfilling our responsibilities (Johnson&Johnson).

Позитивний самоопис отримує відображення у висловленнях про компанію, які є водночас рекламою цих компаній і нагадують за своєю формою рекламні слогани. Зазвичай вони містять лексику з позитивною конотацією, яка може протиставлятися лексичним одиницям з негативним оцінним значенням, наприклад: We are committed to uncompromising integrity (Hewlett Packard) – словосполучення uncompromising integrity має позитивну конотацію і вказує на безкомпромісну непідкупність мовця.will not tolerate activities to achieve results through illegal or unethical dealings anywhere in the world (Procter&Gamble) – шляхом подвійного заперечення (частки not та префіксів il-, un- із заперечним значенням) створюється позитивний образ компанії, яка висловлює нетерпимість до будь-яких нелегальних та неетичних дій.

Невербальні графічні засоби тексту – фотографії щасливих, задоволених роботою працівників компанії, що свідчать про панування в компанії доброзичливої, сприятливої для праці атмосфери, шрифт, який надає змогу виділити те, що важливе для адресанта і на що він хоче звернути увагу адресата – також допомагають створенню позитивної оцінки компанії. Одним із прикладів слугує речення “No one at any level of the Company has authority to require or permit you to violate the law”, виокремлене в тексті кодексу компанії Procter&Gamble, в якому виділені курсивом та жирним шрифтом дієслова require та permit вказують на необхідність дотримання закону, надійність компанії та серйозні наміри її працівників на всіх соціальних рівнях.

Кінцева мета текстів етичних кодексів – спонукати до певних дій – досягається насамперед застосуванням у текстах ЕК цілої низки директивних мовленнєвих актів з різним ступенем категоричності. Некатегоричні директивні акти (реквестиви, пермісиви, сугестиви) вживаються в тих випадках, коли рішення щодо їх виконання залишається за адресатом: If you’re uncomfortable discussing the issue with your supervisor, please talk to another member of management (Motorola) – реквестив, тобто прохання. Категоричні директивні акти, прескриптиви та прохібітиви, передбачають обов’язкове виконання дії адресатом: Don’t use Company relationships with customers to encourage them to treat competitors unfairly (Procter&Gamble) – прохібітив, тобто заборона. Компанії, враховуючи принцип ввічливості, надають перевагу некатегоричним директивам, які мають ілокутивну силу з меншим ступенем категоричності.

У процесі комунікації з метою регулювання поведінки адресата адресант, як правило, вдається до застосування різноманітних стратегій і тактик. Під стратегією розуміється комплекс мовленнєвих дій, спрямованих на досягнення комунікативної мети (О.С.Іссерс). Вибір певної стратегії ще не гарантує досягнення поставленої мети. Загальний результат реалізації стратегії залежить від адекватного та вдалого комбінування різноманітних тактик як способів реалізації стратегії. Тактика описує конкретні мовленнєві дії, за допомогою яких здійснюється вплив на адресата.

За способом здійснення впливу на адресата у текстах ЕК виділяються жорсткі та м’які стратегії (О.М.Галапчук). Адресант кодексу, нехтуючи принципом увічливості, застосовує жорсткі стратегії задля здійснення впливу на прямого адресата за допомогою вибору вербальних засобів категоричного характеру. Натомість м’які стратегії передбачають установлення гарних міжособистісних стосунків, співробітництва з адресатом і мають на меті спільне вирішення поставлених завдань.

У текстах етичних кодексів жорсткі стратегії реалізуються цілою низкою окремих тактик: тактикою домінування, тактикою відчуження, тактикою погрози, тактикою заборони. Наприклад, тактика домінування у текстах ЕК реалізується за допомогою модальних дієслів та еквівалентних конструкцій з модальним компонентом у значенні з високою категоричністю висловлення, а також за допомогою спонукальних та стверджувальних речень. Такий вибір мовних засобів скерований на дотримання субординативності адресантно-адресатних відносин: You must avoid any activity or arrangement that could compromise your judgement or objectivity in the performance of your duties with Shell. It is critical that you conduct your employment activities objectively (Shell). Наведене висловлення характеризується як статусно марковане, в якому домінуючий адресант диктує адресату певну лінію поведінки (you must avoid, it is critical that you conduct).

Поряд із жорсткими стратегіями, що відбивають авторитарний характер відносин адресанта стосовно адресата, у текстах ЕК виділяються стратегії менш категоричного типу, які у роботі визначаються як м’які стратегії. Під м’якими стратегіями розуміється сукупність тактичних прийомів, які використовує адресант кодексу для залучення адресата до співробітництва. Дослідження засвідчило, що у текстах ЕК м’які стратегії реалізуються за допомогою цілого ряду тактик: тактики солідаризації, тактики збільшення значущості, тактики рефлексії, тактики створення позитивного іміджу, тактики аргументації, тактики заохочення до відкритого діалогу, тактики звернення та тактики позитивної ввічливості.

Наприклад, тактика солідаризації застосовується для підкреслення рівноправності відносин між адресантом і адресатом, тим самим приховується, відходить на задній план вища статусна роль адресанта. Ця тактика здійснюєтьтся такими способами: 1) за допомогою вживання інклюзивних особових займенників we, our, each of us як переключення особистісної спрямованості адресанта на адресата: Just as we expect others to honor our intellectual property rights, we must honor the rights of others (Hewlett Packard); 2) шляхом використання маркерів приналежності до компанії, наприклад, штучно створеної узагальнюючої назви персоналу компанії Motorolan: Each of us is expected to demonstrate these beliefs in our work as Motorolans (Motorola).

Перевага тих або інших стратегій у кодексах залежить від прийнятого стилю керівництва у компанії та від типу адресантно-адресатних відносин – субординативного чи кооперативного. Якщо адресанта та адресата пов’язують відносини субординації, то адресант як власник вищого статусу може просто вимагати від адресата притримуватися певної лінії поведінки, застосовуючи жорсткі стратегії, які спрямовані на те, щоб посилити перлокутивну силу висловлення – зробити його більш переконливим для адресата. Водночас при кооперативній взаємодії між адресантом та адресатом, перевага надається м’яким стратегіям, які спрямовані здебільшого на мотивацію адресата.

На основі вищезазначених прагматичних особливостей текстів ЕК було виокремлено два типи кодексів: внутрішньо зорієнтовані та зовнішньо зорієнтовані етичні кодекси. Внутрішньо зорієнтовані кодекси сформульовані для співробітників окремої компанії. В основу таких кодексів покладено правила та норми ділової етики і робиться акцент на їх дотриманні. У цьому типі кодексів простежується чітка субординація адресантно-адресатних відносин, їм також властива деонтична модальність, жорсткі стратегії, категоричні директивні мовленнєві акти, дотримання адресантом ЕК принципу кооперації. Натомість зовнішньо зорієнтовані кодекси адресовані широкому загалу, тобто потенційним споживачам. У них подається самоопис компанії (самореклама) та акцентується кооперація між компанією та її співробітниками. Таким кодексам притаманна переважно алетична модальність, оцінка, м’які стратегії, некатегоричні директивні мовленнєві акти, констативи, квеситиви, промісиви, а також дотримання адресантом ЕК принципу ввічливості.

Розділ 3. “Реалізація концептів ділової етики в англомовних текстах етичних кодексів”. Когнітивний підхід до вивчення семантичних особливостей текстів етичних кодексів дозволяє виокремити концепти ділової етики, що сприяє формуванню уявлення про особливості концептуалізації відповідного фрагменту мовної картини світу. У дисертаційній праці виокремлено концептосферу ділової етики, що містить чотири основні концепти, якими оперує адресант етичного кодексу, – company, integrity, reputation, success.

Центральне місце в ній займає концепт company (компанія), який виконує конститутивну функцію, пов’язуючи всі інші взаємозалежні концепти: integrity (чесність, моральність, непідкупність), reputation (репутація), success (успіх, ефективність). Представлені у текстах ЕК концепти є різнорідними за своєю семантичною структурою: концепти company, reputation, success характеризуються соціальним спрямуванням, натомість концепт integrity належить до власне етичних концептів.

Концепт company формується на основі когнітивної метафори персоніфікації, що передбачає осмислення бізнес-компанії, штучно створеного соціального об’єкта, як живої особи, що діє як соціальний суб’єкт. Таким чином, у метафоризації концепту company спостерігається категоріальний зсув: соціальний об’єкт – компанія – переосмислюється як соціальний суб’єкт (companyоб’єкт > companyсуб’єкт), наприклад: The Company is committed to honesty and ethical conduct in all areas of its business (McDonalds). Концепт company репрезентується в текстах ЕК за допомогою: а) власних назв компаній (Coca-Cola, Mannatech, Johnson & Johnson, Boeing, Otis та ін), які виконують номінативну функцію; б) особових займенників we та it, що виконують дейктичну функцію або в) іменника „сompany” як загального імені.

Ґрунтуючись на класифікації фреймів С.А.Жаботинської, основні елементи змісту концепту company представляємо у вигляді предметно-центричного фрейму, структура якого має таку формулу: [[(стільки (такого (дещо існує))) щось роблячи] так] тут–зараз]. У цьому фреймі концепт company характеризується за своїми кількісними, якісними та локативними параметрами.

Наповнення слоту ТАКИЙ надає інформацію про цінності та настанови компанії: We strive to be a company that manages by inspiration, not fear; by sharing information, not guarding it (Hewlett Packard). Наповнення слоту дещо є/існує там (місце буття) у поєднанні із слотом скільки підкреслює масштабність та глобальність діяльності компанії: Wyeth products are sold in more than 140 countries worldwide [...], Wyeth competes in local and global markets (Wyeth).

Ситуація, в якій компанія як соціальний суб’єкт має власність та розпоряджається нею, моделюється у вигляді посесивного фрейму: We all have an obligation to safeguard Company assets including exercising care in using Company equipment and vehicles, and bringing to the attention of higher management any waste, misuse, destruction or theft of Company property (Coca-Cola).

Концепт company моделюється у компаративному фреймі на основі тотожності і осмислюється як щось позитивне та персоніфікується як слуга, зразковий громадянин або лідер: We serve society by providing life-enhancing products (Motorola); We must be good citizens – support good works and charities (Johnson&Johnson); We take a leadership role in education matters (McDonalds).

Інтегруючи в собі фундаментальні принципи ділової етики, integrity є базовим етичним концептом текстів ЕК. Він представлений розгалуженою системою вербалізаторів, які утворюють лексико-семантичне поле, що складається з: ядра, до складу якого входить домінанта (integrity); навколоядерного простору (honesty, wholeness, purity); ближчої периферії (commitment, responsibility, duty, thruth, ethical, honest, fair, uncompromising, to adhere to, to do the right thing, to make and keep promises, to stay true to); дальньої периферії (leadership, dignity, honor, credibility, confidence, common sense, good judgment, professionalism, courage тощо). Ближча та дальня периферії, у свою чергу, діляться на три складники: особистісний (true to the moral and ethics code), міжособистісний (solidarity, respect of others, honest in their dealings with others) та професійний (professional dealings, competence, to avoid conflicts of interest).

У розглядуваних текстах міститься також перелік дій та явищ, які загрожують порушенням моральної цілісності як базового етичного принципу, наприклад: activity that would impair employees’ integrity; unethical dealings; not the right thing to do; deliberately misleading message; to compromise one’s integrity.

Концепт integrity, семантично пов’язаний із ознакою стійкості, представлений у текстах етичних кодексів концептуальною метафорою будівлі (building metaphor), яка реалізується за допомогою іменників foundation, cornerstone, building, keystone, key; прикметників fundamental, solid, strong, firm та дієслів to build, to undermine, to uphold, to underlie, to be founded on, to reinforce, наприклад: Our business success is dependent on trusting relationships, which are built on this foundation of integrity. Our reputation is founded on the personal integrity of the company's personnel (Compaq).

Відтворюючи та формуючи соціально-етичні принципи ділової поведінки, тексти етичних кодексів зумовлюють зв’язок концепту integrity з концептами reputation та success. Зазначені концепти є семантично близькими, оскільки етична поведінка працівників сприяє створенню доброї репутації компанії, що, своєю чергою, є одним із основних шляхів до успіху. Відповідно вибудовується концептуальний ланцюжок: integrity> reputation> success.

Проаналізовані концепти репрезентують складові певного культурно-зумовленого соціального досвіду. У ринковій економіці репутація є базовою категорією, з якою пов’язано створення власного іміджу, позитивного образу потужної компанії, якій під силу задовольнити споживача повною мірою. Компанії усвідомлюють, що позитивна репутація допомагає їм успішно функціонувати, тому цілком закономірно, що у текстах ЕК наявний концепт reputation. У текстах етичних кодексів із семного набору лексеми reputation актуалізуються лише семи позитивної оцінки: Countrywide has a strong reputation for integrity with its customers, business partners, shareholders and its own employees (Countrywide). У текстах етичних кодексів концепт REPUTATION вербалізується за допомогою абстрактних іменників (good name, valuable asset, professionalism, repeated business from customers); якісних прикметників (excellent, strong, global, paramount, good); назв дії або стану, виражених дієсловами (to uphold, to protect, to build, to enhance, to contribute to); назв ознаки дії, виражених прислівниками (conscientiously, honestly, doing good).

Аналіз фактичного матеріалу ЕК засвідчив, що успішна (ефективна) діяльність бізнес-компанії, репрезентована концептом success, подається як така, що залежить від ряду факторів, насамперед: 1) від того, наскільки етично спрямованою є компанія (ethics): To be truly a great company, we must conduct our business ethically (Duke Energy Corporation); 2) від якості роботи працівників компанії (performance): Customer satisfaction will be the measure of our success (Cummins Engine); 3) від того, як компанія ставиться до своїх працівників, які умови роботи створює для них (employees): Since our employees are key to our success and we're all part of the corporate team, we all must take responsibility for our own actions and conduct (Sybase). Ці фактори отримують відображення у трьох складниках концепту success: ділова етика, якість, ресурс.

Наявність спільних вербалізаторів концептів integrity, success та reputation у текстах ЕК, свідчить про те, що ці концепти є взаємопов’язаними та взаємозумовленими.

Таким чином, загальну модель семантичної та прагматичної структури текстів ЕК можна представити схематично (див. рис. 1).

Рис. 1. Загальна модель семантичної та прагматичної структури текстів ЕК

ВИСНОВКИ

Етика ділового спілкування має нормативний характер, її головним призначенням є регулювання поведінки суб’єктів ділової комунікації та обґрунтування цінностей і пріоритетів корпоративної моралі. Для створення оптимальних умов своєї діяльності бізнес-компанії розробляють систему правил ділової поведінки, викладеної в етичних кодексах. Етичний кодекс – це нормативний текст з ділової корпоративної етики, один із засобів регулювання поведінки адресата у виробничій сфері, де учасники комунікації встановлюють і розвивають ділові відносини на основі конвенціонально зафіксованих етичних норм. В етичному кодексі як офіційному документі бізнес-компанії постулюються корпоративні принципи та правила етичної поведінки щодо соціальної відповідальності окремої компанії перед працівниками, акціонерами, споживачами та широким загалом.

Передумовою створення тексту етичного кодексу є етичний дискурс, який становить процес узгодженої міжсуб’єктної мовно-комунікативної взаємодії і реалізується у прийнятті вербалізованих норм і правил ділової поведінки. Результатом реалізації дискурсу постає текст етичного кодексу як засіб регулювання діяльності компанії в межах корпоративної етики на рівні взаємодії “керівництво компанії як колективний адресант::працівники компанії як адресат”.

У текстах етичних кодексів реалізуються ознаки законодавчого, ділового та рекламного типів дискурсу, про що свідчить поліфункціональність етичних кодексів, а також прагматичні параметри, притаманні окремим типам дискурсу: модальність, оцінка, тактики та стратегії, адресантно-адресатна взаємодія, певна сукупність