УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ВИНОГРАДУ І ВИНА “МАГАРАЧ”

На правах рукопису

Тіхомірова Надія Олександрівна

УДК 634.8 : 631.541.11/.12. 004.68 (043.3)

УДОСКОНАЛЕННЯ СПОСОБІВ ЩЕПЛЕННЯ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ НАСАДЖЕНЬ ВИНОГРАДУ

06.01.08 - Виноградарство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Ялта - 2007

Дисертація є рукописом.

Робота виконана в Національному Інституті винограду і вина “Магарач” УААН (м. Ялта)

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий

співробітник Бейбулатов Магомедсайгит Расулович,

НІВіВ “Магарач” УААН, завідувач відділом агротехніки

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Хреновськов Едуард Іванович, Одеський державний

аграрний університет, зав. кафедрою виноградарства і

виноробства

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Палеха Олександр Георгиевич, директор ДП

„ПКТИ”Плодмашпроєкт”, м. Сімферополь

Провідна організація: Нікітський Ботанічний Сад – Національний науковий

центр, м. Ялта

Захист дисертації відбудеться „ 5 ” „ липня ” 2007 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої ради в Національному Інституті винограду і вина “Магарач” УААН за адресою: 98600, Україна, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 31.

факс (0654) 23-06-08, е-mail: nadegda17@bk.ru

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці НІВіВ “Магарач”

Автореферат дисертації розісланий “ 4 ” червня 2007 року.

Учений секретар спеціалізованої ради,

доктор сільськогосподарських наук,

професор Н.А. Якушина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми досліджень. В останні роки в галузі виноградарства в Україні негативнім моментом є зменшення площ, урожайності й валових зборів винограду. Одним зі шляхів рішення даного питання є реконструкція або закладка нових виноградників цінними високопродуктивними сортами. У насадженнях, які перебувають в експлуатації більше 20 років, закладених сортами що відповідають потребам виноробного виробництва, виконувані прийоми повинні бути обґрунтовані і спрямовані на одержання максимально можливого врожаю з одночасно високою якістю продукції (Барило М.Г. 2001 р., Броденко А.А. 1984 р., Хануков Е.Р. 2004 р., Хреновськов Е.І. 2004 р.).

В Україні питанню зниження енергетичних і матеріальних витрат при закладці винограднику приділяється велика увага. Скорочення витрат можна домогтися різними способами. Ми задумали вирішити цю проблему шляхом реконструкції малопродуктивних виноградників щепленням у штамб куща, окуліруванням у порослеві пагони або в пагони у кроні куща. У даній роботі показано, що підвищення рентабельності виноградарства можливо шляхом зменшення витрат на закладку виноградників за рахунок використання оптимального способу щеплення існуючих малопродуктивних виноградників з урахуванням індивідуального стану кущів. Наведені в даній роботі дослідні дані свідчать про те, що щеплення доцільно і треба успішно застосовувати на Південному березі Криму, а також в інших виноградарських районах України.

Таким чином, задача вишукування способів реконструкції плодоносних на-саджень винограду є актуальною й своєчасною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася у рамках тематичного плану науково-дослідних робіт НІВіВ “Магарач” і УААН (№ ДР 0101 U 006733).

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень полягала в удосконаленні способів щеплення кущів, що дозволяє в стислий термін з мінімальними витратами праці й матеріальних засобів успішно провести технологічну і сортову реконструкцію насаджень винограду. Ставилась задача вдосконалити способи, що дозволяють позбутися на ділянці від сортодомішок і прискорено формувати виноградний кущ і сприяти вступу куща у плодоносіння в найкоротший термін.

Науковий і практичний інтерес представляє розробка й реалізація на практиці малозатратної технології реконструкції плодоносних насаджень винограду різними способами перещеплення кущів, спрощення техніки виконання щеплення, підвищення продуктивності і приживлюваності щеплень, а також поліпшення якості зрощення щеплених компонентів.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні основні завдання: вивчити стан виноградної плантації на чистосортність, продуктивність кущів, ступінь зрідженості і силу росту насаджень; установити ефективність перещеплення кущів методом щеплення й окулірування; провести оцінку якості зрощення прищепи з підщепою залежно від способу щеплення; визначити оптимальні строки щеплень залежно від фізіологічного стану живцевого прищепного матеріалу і куща підщепи; провести фенологічні спостереження і агробіологічні обліки на перещеплених кущах; визначити економічний ефект від використання щеплення (окулірування) при сортовій (технологічної) реконструкції винограднику; підготувати рекомендації виробництву стосовно сортової реконструкції малопродуктивних експлуатаційних насаджень.

Об'єкт досліджень. Об'єктом досліджень були щеплення різними способами використовувані для заміни багаторічних кущів винограду, які дозволяють робити перещеплення експлуатаційних кущів малоцінних сортів, негативних клонів і розвинених підщепних кущів у стислий термін з найбільшою ефективністю відновити продуктивність шляхом реконструкції на малопродуктивних виноградників. При цьому немає необхідності розкорчування старих і закладки нових виноградних насаджень.

Предмет досліджень. Удосконалювання нових способів щеплення (окулірування) для багаторічних кущів винограду при реконструкції.

Методи досліджень. Польові дослідження способів щеплення; облік кількості і якості приживлюваності; облік ростових процесів; оцінка якості винограду: рефрактометричний метод - для визначення масової концентрації цукрів і метод прямого титрування - для визначення титрованої кислотності; фенологічні спостереження; метод "моноліту" - для визначення характеру розвитку кореневої системи; визначення ступеня сформованості перещеплених кущів по роках; математико-статистичний аналіз - для оцінки достовірності отриманих результатів; розрахунково-порівняльний аналіз - для оцінки економічної ефективності від реконструкції малопродуктивних виноградників.

Наукова новизна отриманих результатів. В умовах Південного берегу Криму вивчена можливість реконструкції малопродуктивного винограднику шляхом перещеплення експлуатаційних кущів різними способами. Установлено, що на третьому році вегетації після перещеплення кущі сорту Мускат білий вступають у часткове плодоносіння, мають повноцінне гроно. На два способи одержали патенти (№ 69819 А Украины, А 01 G 1/06; № 17426 А Украины, МПК А 01 G 1/06). Визначені і теоретично обґрунтовані найбільш підходящі способи щеплення для реконструкції винограднику. Показано, що основними тенденціями розвитку інтенсивних технологій вирощування винограду в умовах обмежених виробничих ресурсів є: підвищення рентабельності виноградарства шляхом зменшення витрат на закладку нових виноградників. Цього можна досягти за рахунок зниження витрат на розкорчування нерентабельних старих виноградників за традиційною технологією, шляхом їхнього перещеплення пропонованими нами способами.

Практична значимість і реалізація результатів дослідження. Удосконалили способи щеплення кущів винограду з біологічної й господарської точок зору, які дозволяють швидко відновити виноградний кущ, продовжити строки експлуатації насаджень, підвищити врожайність і якість продукції. На підставі результатів досліджень розроблені методичні рекомендації по вирощуванню винограду в умовах обмежених виробничих ресурсів. Дані розробки перещеплення впроваджені у 2005 – 2006 рр. на виноградниках площею 5,3 га в АФ "Магарач", Південний берег Криму, 1 га в ДП с-з "Судак" НПАО "Массандра".

Особистий внесок здобувача полягає у виборі й аналізі літературних даних; закладці польового досліду різними способами щеплення для прискореного формування рослин, у проведенні обліку по варіантах досліду; аналізі, систематизації й математичній обробці експериментальних даних; підготовці до публікації результатів наукових досліджень, оформленні дисертаційної роботи. Автором самостійно проведен весь обсяг аналітичної й експериментальної роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на секціях вченої ради з виноградарства НІВіВ “Магарач” (2002 - 2004 рр.); на IX Міжнародній науково-виробничій конференції молодих учених і фахівців “Досягнення сучасної науки у виноградарстві і виноробстві”, присвяченій 175-річчю інституту винограду і вина “Магарач” (м. Ялта - 2003 р.), на науковій - конференції “Сучасні проблеми агрономічної науки” у Кримському державному агротехнологічному університеті (м. Сімферополь - 2005 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць, з них 2 патенти, видані методичні рекомендації, 4 роботи опубліковані в спеціалізованих виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 167 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, експериментальної частини, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаної літератури й додатка, містить 21 таблиць, 26 малюнків. Список літератури включає 179 джерел, у тому числі 14 іноземних.

ЗМІСТ РОБОТИ

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Дано коротку історію виникнення щеплень у виноградарстві, поширення і мета для яких їх застосовують. Виділено й описані найбільше поширені способи щеплень, виконувані на виноградниках у весняно - літній період. Аналізуються дослідження багатьох учених (Г.І. Гоголь-Яновський 1928 р., О.П. Дикань 2002 р., А.Г. Мішуренко, М.М. Красюк 1987 р., М.А. Пелях 1947 р. і ін.) за строками виконання щеплення, впливу зовнішніх факторів, залежності приживлюваності від фізіологічного стану тканин щеплених компонентів. Показане поширення і застосування зелених щеплень в Україні і за кордоном. При застосуванні зелених щеплень, на думку багатьох авторів (М.Г. Барило 2001 р., М.Я. Борисовский 1998 р., А.А. Броденко 1984 р., Г.П. Малих 2005 р., А.С. Субботович 1977 р., Г.І. Янін 1976 р. і ін.) досягається висока приживлюваність щеплень, відмінне зрощення підщепи із прищепою.

Умови і методика проведення досліджень. Експериментальні дослідження проводилися у 2002 - 2006 рр. на експлуатаційних виноградниках закладеним сортом винограду Мускат білий, АФ "Магарач". Господарство розташовується на Південному березі Криму (ПБК).

Перед закладкою польового досліду на виноградниках ПБК із метою підвищення врожайності обрана ділянка, що підлягає реконструкції, проведена апробація. У нашому досліді для вивчення щеплень виділені вісім варіантів. Як контроль використаються найпоширеніші способи щеплення: у розщіп - контроль 1 (К-1) і окулірування в Т- подібний розріз за кору - контроль 2 (К-2). Дослід, закладений методом рендомізованих повторень, повторність кожного варіанта - трикратна. Елементарною дослідною ділянкою є один ряд промислового винограднику. Польовий дослід має три основних блоки: вивчення способу й техніки щеплення; календарні строки проведення щеплення; вибір і обґрунтування місця щеплення.

Методика проведення досліджень. Проведені в процесі дослідження спостереження полягали в наступному. У порівняльному аналізі даних метеорологічних умов місцевості за період виконання, м. Ялта, с. Нікіта. Хронометраж робочого часу, при різних способах - підрахунком кількості щеплень в одиницю часу. Облік приживлюваності щеплень залежно від способу, строку і місця їхнього виконання - шляхом прямого підрахунку (інвентаризація). Фенологічні спостереження за щепленими рослинами - за методикою Лазаревського М.А. Оцінювалася сила росту і ступінь визрівання однолітніх пагонів у варіантах досліду, лінійним методом. Для вивчення кореневої системи використали метод "моноліту" (В.А. Колесников). Визначали стан спайки на кущах винограду першого і другого років вегетації. Обстеження ступеня сформованості насаджень проводилися залежно від способу щеплення за методикою В.П. Бондарева,
Р.Я. Согояна, Ю.М. Арабханова 1982 р. Визначали економічний ефект від використання щеплення (окулірування) при сортовій (технологічної) реконструкції виноградників. Математичну обробку експериментальних даних проводили по методах викладеним у роботі А.Б. Доспехова 1985 р.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Інвентаризація й апробація призначеної для реконструкції ділянки. Перш ніж приступити до відновлення - омолодження виноградників, проводиться ретельне обстеження - апробування, призначеної для реконструкції ділянки. На ділянці площею 1,2 га при фактичній кількості кущів - 2114 шт. відносно висока продуктивність у 1251 кущів, що становить - 46,88 %, а інші - 53,2 % не дають повноцінний урожай або взагалі не плодоносять. Вивчення результатів інвентаризації й апробації ділянки дало нам підставу на складання плану реконструкції, у якому були визначенні способи щеплення й час їхнього проведення. У нашому випадку ділянка мала - 32,3 % непродуктивних кущів і - 20,9 % зрідженості. Навесні до початку вегетації проводилася ретельна інвентаризація, відзначалися кущі, що підлягають заміні - перещепленню. Визначався спосіб щеплення, що буде використовуватися.

2. Взаємозв'язок строків виконання щеплення залежно від їхніх способів. На основі аналізу температурного режиму в період проведення щеплень було встановлено, що середня температура повітря і сума активних температур за роки досліджень мають незначні відмінності між роками. Відносна вологість повітря і кількість опадів за роки дослідження значно відрізняються по роках. Так, у І декаді травня середня температура за роки досліджень перебуває в межах +14,6...+16,20С. Для каллусоутворення вона була низькою, але слід зазначити, що максимальна температура в цей період склала +22,5...+30,30С и була достатньою для утворення каллуса. Наші досліди показали, що незважаючи на те, що температура повітря в травні коливалася від +14,60С до +20,20С, на каллусоутворення і зрощення щеплених компонентів це не вплинуло. В усі роки дослідження червень характеризувався помірною вологістю повітря 47 – 70 % і температурою повітря +16,5...+24,60С. У цей місяць погодні умови дозволяють робити щеплення протягом усього дня. Липень характеризувався високими температурами в межах +21,0...+27,40С і відносною вологістю повітря 47 – 66 %. У цей місяць щеплення краще виконувати у ранкові й вечірні години, у полуденну годину із - за високої температури буде відбуватися сильне висушування компонентів щеплення.

3. Вибір і обґрунтування місця щеплення. Велика розмаїтість способів щеплення дозволяє виконувати їх на різних частинах виноградного куща - на штамбі; рукавах (плечах), ріжках, пагонах, лозах. При виконанні щеплень різними способами кращий результат приживлюваності, якості зрощення компонентів щеплення, а також по виходу щеплень, що прижилися, вийшов при проведенні щеплень способом окулірування. Кращий результат приживлюваності у 2002 року при щепленні способом окулірування у вузол – 87 %, при цьому круговий каллус становить 82,6 %, річний приріст у середньому до 50 см. При щепленні окуліруванням в інші місця пагонів відсоток приживлюваності нижче і перебуває в межах 75 – 79 %, однак при цьому утворення кругового каллуса вище, ніж при щепленні у вузол 86,6 - 90,2 %. При щепленнях з видаленням частини куща вище щеплення приживлюваність значно нижче 53 – 61 %, але через те, що прищепні черешки мають не один, а кілька вічок, і відповідно, загальний середній приріст значно вище, ніж при щепленні (окуліруванні) і становить 56 - 60 см. При проведенні щеплень на штамбі без видалення частини куща вище щеплень спостерігається краще утворення кругового каллуса - 90,1 %, приживлюваність – 71 %, при цьому середня довжина приросту досягає 67 см, що значно перевищує приріст інших варіантів щеплення (таблиця 1). У 2003 році, випробовуючи ці ж способи щеплення згідно схеми досліду, приживлюваність щеплень - окулірувань виявилася кращою на міжвузлі над вічком 89 %, зрощення кругового каллуса 89,9 %, середня довжина пагона 50 см. Значення показників цього способу щеплення і їхніх значень перевершують значення при щепленнях, окуліруваннях у вузол, як за приживлюваністю, так і за утворенням кругового каллуса на 10 %. Приживлюваність щеплення зі спилом штамба краща при способі щеплення в розщіп, становить 72 %, круговий каллус 70,9 %, тоді як при щепленні в приклад до штамба приживлюваність усього 54 %, утворення каллуса 74,9 %, різниця по приживлюваності склала 18 %, утворення каллуса в обох варіантах має незначну відмінність. Але найвищі значення по двох показниках мав варіант - щеплення на штамб, без видалення частини крони куща в рік щеплення, приживлюваність склала 92 %, круговий каллус 91,1 %. За даними 2004 року показники приживлюваності і утворення кругового каллуса відзначаються своєю стійкістю, при виконанні щеплення на штамбі без видалення верхньої частини куща приживлюваність становить 96 %, круговий каллус 90,4 %, щеплення (окулірування) над вічком має приживлюваність 89 %, круговий каллус 90,1 %. З наведених даних видно, що щеплення можна успішно робити не тільки в штамб підщепного куща, але і на пагонах, у будь-якій частині міжвузля і вузла залежно від календарних строків і способів виконання.

Таблиця 1

Вплив місця щеплення на зрощення щеплених компонентів,

сорт Мускат білий, АФ “Магарач”

Варіанти досліду | Круговий

каллус, % | Приживлюваність у

варіанті, % | Середній

діаметр

пагона, мм | Середня

довжина

пагона, см | Обґєм

приросту, см3

2002 | 2003 | 2004 | 2002 | 2003 | 2004 | 2002 | 2003 | 2004 | 2002 | 2003 | 2004 | 2002 | 2003 | 2004

Середина

міжвузля | 86,6 | 84,6 | 88,7 | 76 | 86 | 87 | 5 | 6 | 5 | 51 | 45 | 46 | 10,0 | 12,7 | 9,0

Під вічком | 88,0 | 87,0 | 88,2 | 75 | 85 | 80 | 6 | 6 | 5 | 45 | 49 | 49 | 12,7 | 13,8 | 9,6

Над вічком | 90,2 | 89,9 | 90,1 | 79 | 89 | 89 | 5 | 6 | 6 | 49 | 50 | 51 | 9,6 | 14,1 | 14,4

У вузол | 82,6 | 79,6 | 81,4 | 87 | 81 | 80 | 5 | 5 | 6 | 50 | 45 | 50 | 9,8 | 8,8 | 14,1

У розщіп штамба* | 79,9 | 70,9 | 75,7 | 61 | 72 | 62 | 6 | 7 | 7 | 56 | 63 | 60 | 47,5 | 60,6 | 57,7

У приклад до

штамба? | 80,9 | 74,9 | 78,2 | 53 | 54 | 52 | 7 | 7 | 7 | 60 | 69 | 64 | 34,6 | 39,8 | 36,9

На штамб, не

видаляючи кущ° | 90,1 | 91,1 | 90,4 | 71 | 92 | 96 | 7 | 7 | 7 | 67 | 69 | 69 | 51,5 | 42,5 | 42,5

НСР05 | - | - | - | - | - | - | 2,04 | 2,02 | 2,03 | 5,86 | 5,20 | 5,92 | 7,71 | 6,59 | 7,75

Примітка: *- 2 черешки з 2 - 4-ма вічками; ?- 1 черешок з 1 – 2-ма вічками;

°- 1 черешок з 2 – 4-ма вічками.

4. Продуктивність праці при виконанні щеплень різними способами. За результатами хронометражу на перещеплення одного куща винограду по варіантах досліду необхідний різний час. На виконання щеплення в розщіп (I варіант, К-1) не рахуючи підготовки куща (спилювання), витрачається 9 хвилин. При виконанні щеплення в приклад однолітнім черешком (на штифт, II варіант), у приклад однолітнім черешком із частиною багаторічної деревини (на штифт, III варіант) нема великих відмінностей. На виконання цього способу щеплення ми витрачаємо 7,4 хвилин. При виконанні щеплень способом окулірування часу витрачається значно менше. Підготовка кущів для окулірування полягає в короткій обрізці, залишенні на кущах 1 – 2 пагонів, що підходять по діаметрі лоз (пагонів) їхній підв'язці і пасинкуванні. На виконання окулірування в Т - подібний розріз (IV - варіант, К-2) вимагається 4 хвилини. На виконання окулірування здеревілим і зеленим щитком (V, VI і VII варіанти) необхідно всього 2 хвилини. Окулірування однолітнім черешком на здеревілому щитку в багаторічну частину підщепи (VIII варіант) займає часу 3,6 хвилини.

5. Вплив факторів на приживлюваність щеплень на кущах винограду. Як показали проведені нами досліди, за роки досліджень приживлюваність щеплень більше вирівняна по роках у VII і VIII варіантах, становить 68,9 – 93,3 % (таблиця 2).

Таблиця 2

Приживлюваність щеплень за роки досліджень, сорт Мускат білий,

АФ “Магарач”

Варіанти

досліду | Усього щеплень, шт | Приживлюваність по

варіанту 2002 р. | Приживлюваність по

варіанту 2003 р. | Приживлюваність по

варіанту 2004 р.

шт | % | шт | % | шт | %

I (К-1) | 90 | 61 | 67,8 | 72 | 80,0 | 62 | 68,9

II | 90 | 50 | 55,6 | 54 | 60,0 | 52 | 57,7

IV(К-2) | 90 | 59 | 65,6 | 58 | 64,4 | 80 | 88,9

V | 90 | 62 | 68,9 | 80 | 88,9 | 82 | 91,1

VI | 90 | 55 | 61,1 | 85 | 94,4 | 82 | 91,1

VII | 90 | 63 | 70,0 | 75 | 83,3 | 84 | 93,3

VIII | 90 | 62 | 68,9 | 73 | 81,1 | 79 | 87,7

НСР05 | - | 4,04 | - | 4,10 | - | 4,08 | -

У К-2 приживлюваність від 64,4 до 88,9 %, низький відсоток приживлюваності в 2002 році пов'язаний з тим, що вегетація рослин проходила в дуже жаркий період. Весна 2002 року була дуже посушливою. У травні випала невелика кількість опадів, усього 2,9 мм, для щеплених кущів цього зволоження недостатньо. У варіантах зі спилом штамба приживлюваність склала 57,7 – 80 %. Якщо порівнювати К-1 з досліджуваними варіантами, то видно, що в К-1 приживлюваність краща, ніж в II і III варіантах. У I варіанті все-таки щільніше відбувається контакт щеплених компонентів.

5.1. Якість зрощення компонентів щеплення при різних способах його виконання. Часткове зрощення прищепи з підщепою насамперед залежить від зникнення ізолюючого прошарку на ділянках поверхні зіткнення щеплених компонентів. Коли камбіальні шари підщепи й прищепи збігаються, щільно стикаються відбувається більше інтенсивне розсмоктування ізолюючого прошарку. При розбіжності камбіальних шарів ізолюючий прошарок розсмоктується повільніше. При щепленні в розщіп проявляється дія полярності, причому нижній кінець розщепу внаслідок глибокого положення в розколі сприяє утворенню більшої маси каллуса. Малюнок 1 показує, що зрощення, в основному здійснюється в області кори.

Так само на малюнку 1А показаний дефект зрощення, що виник через неточні зрізи прищепи. Нерівності при зрізі не дали можливості щільно з'єднатися камбіальним шарам щеплених компонентів. У результаті камбій прищепи частково збігся із тканинами підщепи що закінчили диференціацію деревини.

На малюнку 1А видні дугоподібні лінії наново утворених трахей. Переглядаючи розріз стику щеплення виявляються вади зрощення, деревних тканин більше нездатних до розподілу, каллус обмежує завчасно свій виступ назовні або ж прискорено розростається в навколишніх крупно пористих судинах. Оскільки до повного зрощення щеплення живлення відсутнє або обмежене, наступає або затвердіння, або ж скорочення каллуса в обґємі й залишає після себе відповідні порожнечі. На малюнку 1Б показаний поперечний розріз через місце щеплення виконаної способом у розщіп. Тут можна побачити острівці відмерлих тканин каллуса, зверху і знизу виникли затверділі містки з дерева. При щепленні щитком з'єднання камбіальних шарів підщепи і прищепи відбувається чітко. На початку другого року вегетації щеплення характеризуються міцним зрощенням і більшою кількістю нової тканини. На малюнку 2 представлено поздовжні зрізи при щепленні методом окулірування в приклад.

5.2. Характеристика приросту на щеплених кущах. Проведені нами дослідження показали, що в перший же рік після щеплення на перещеплених кущах розвиваються повноцінні пагони. За три роки досліджень максимальна довжина середнього пагона спостерігається в VIII варіанті - 348 см, з обсягом приросту 5087 см3. У варіантах досліду з вирізанням частини куща вище щеплення, максимальна довжина середнього пагона у І варіанті - 327 см, з обсягом приросту - 5031 см3, а мінімальні значення середнього пагона мав ІІ варіант досліду - 297 см, при обсягу приросту - 3085 см3. У цих варіантах досліду, загальний приріст значно перевищує довжину середнього пагона, тому що в ряду рослин розвиток одержала не одна брунька, а трохи (2 - 4).

6. Агробіологічні показники рослин, отриманих при різних способах щеплення. Як показали наші дослідження, виноградні кущі досліджуваних варіантів досліду при однаковому навантаженні пагонами практично не розрізнялися між собою по основних параметрах. На третій рік вегетації обліковим рослинам по варіантах досліду було дане навантаження з розрахунку 15 пагонів на кущ. Розходження в кількості плодоносних пагонів, коефіцієнті плодоносіння (К1) і плодоносності (К2) у рослин II, IV, V, VI, VII варіантів практично не було. Однак, варіанти досвіду I і VIII мали велику кількість плодоносних пагонів, у межах 87 – 100 % і коефіцієнта плодоносіння - 0,95 - 1,05. Коефіцієнт плодоносності залежно від варіантів дослідів варіював у межах 1,06 - 1,14.

На четвертий рік вегетації обліковим кущам було задане навантаження пагонами 25 штук на кущ. Виявилося, що в окремих варіантах досліду відбулося зменшення відсотка плодоносних пагонів у порівнянні з попереднім роком вегетації. Було встановлено, що кущі, щеплені наприкінці весни – початку літа, характеризувалися меншою кількістю плодоносних пагонів Збільшення числа неродючих пагонів значно знизило величину коефіцієнта плодоносіння, що перебуває в межах 0,75 – 0,89, причому різниця за величиною К1 між окремими варіантами досліду не істотна. Коефіцієнт плодоносності на четвертий рік вегетації був вище в рослин VII варіанту, склав 1,12.

6.1. Показники продуктивності. Показники продуктивності на третій рік вегетації по варіантах досліду перебувають на одному рівні. До кінця вегетації на кущах розвиваються повноцінні грона, варіанти незначно розрізнялися між собою за врожайністю. Урожай з одного куща на 3-й рік вегетації досягає в середньому 1,8 кг. Виноградні грона за середньою масою мають не істотні розходження, середня маса грона у варіантів досліду (149 - 153 г) відповідає масі грона на плодоносних не реконструйованих виноградниках того ж сорту (135 - 150 г). На четвертий рік вегетації щеплені кущі винограду вступають у часткове плодоносіння (таблиця 3).

Таблиця 3

Показники продуктивності і увология винограду на щеплених

кущах винограду, сорт Мускат білий, АФ “Магарач”

Варіанти досліду | Кількість грон

з 1 куща, шт. | Середня маса грони, г | Середня маса

гребня, г | Маса

100 ягід, г | Урожай

з 1 куща, кг

3 | 4 | 3 | 4 | 3 | 4 | 3 | 4 | 3 | 4

I-К1 | 14 | 27 | 151 | 166 | 3,0 | 3,0 | 162 | 160 | 2,12 | 4,5

II | 11 | 24 | 149 | 164 | 2,9 | 3,1 | 160 | 166 | 1,64 | 4,0

IV-К2 | 11 | 23 | 152 | 148 | 3,4 | 3,1 | 161 | 166 | 1,67 | 3,4

V | 10,5 | 22 | 152 | 147 | 3,4 | 3,0 | 161 | 168 | 1,60 | 3,2

VI | 11 | 23 | 150 | 148 | 3,0 | 3,3 | 160 | 171 | 1,65 | 3,4

VII | 12 | 25 | 150 | 148 | 3,0 | 3,3 | 163 | 170 | 1,80 | 3,7

VIII | 17 | 29,5 | 153 | 166 | 3,5 | 3,5 | 169 | 176 | 2,60 | 4,9

НСР05 | 5,87 | 6,63 | 6,01 | 10,99 | 0,4 | 0,5 | 4,14 | 5,08 | 1,24 | 1,32

Примітка: 3 – третій рік вегетації; 4 – четвертий рік вегетації.

7. Ступень сформованості кущів залежно від способу щеплення, строку вступу в часткове і повне плодоносіння. Для повної характеристики щеплених кущів винограду за 2002 -2004 роки приводимо оцінку ступеня сформованості кущів при різних способах щеплення. При однакових умовах догляду за щепленими кущами, на другий рік вегетації великий відсоток щеплених кущів винограду в силу доброго розвитку мають IV ступінь сформованості, вона варіює в межах 24 – 38 % на облікових кущах. У варіантах досліду, де в першу ж вегетацію розпустилося кілька вічок (I, II, III, VIII), деякі кущі досягли V ступеня сформованості – 10 – 32 %. На третій рік вегетації при правильному догляді за обліковими кущами значно більше кущів досягають IV – V ступеня сформованості. IV ступінь сформованості мають 29 – 39 %, з V – 15 – 33 % кущів. Навесні четвертого року при обрізці облікових кущів більша кількість рослин остаточно сформована: кущ має два плечі й заплановане число ріжків із плодовими ланками. Варіанти VIII, I, II – на четвертий рік мають значно більший відсоток облікових кущів що досягли VII ступеня сформованості. У цих варіантах досліду, де розвиток одержало кілька вічок на черешку прищепи, набагато швидше вдалося сформувати кущ, тобто завершити заплановане формування облікового куща. У п'ятий рік вегетації на кущах сила росту дозволяє збільшити навантаження. На перещеплених кущах, де сформовані плечі, і у попередні роки були сформовані ріжки, проводили обрізку на формування планованого числа плодових ланок.

8. Порівняльний аналіз реконструкції виноградників з використанням рекомендуємого способу із традиційною технологією посадки виноградників. Провівши порівняння між звичайним способом посадки молодих виноградників за традиційною технологією і реконструкцією експлуатаційних багаторічних малопродуктивних кущів винограду методом щеплення у весняно - літній період, видно, що при посадці молодих виноградників за традиційною технологією виконується 107 технологічних операцій; при реконструкції за рекомендованою технологією - 55 операцій, що на половину менше. Таким чином, на пропоновану технологію вирощування винограду часу, средств и енергетики витрачається менше, ніж при вирощуванні саджанців з наступною їхньою посадкою, за традиційною технологією (мал. 3).

При рекомендованій технології реконструкції на розкорчування старих виноградників, підйом плантажу, установку залізобетонного кола, натягування дроту на шпалери, посадку й інші роботи, пов'язані із закладкою нового винограднику, передбачені за типовими технологічними картами, сукупної енергії не затрачається.

ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ

Виноградники при зрідженості не перевищуючої 30 % і якщо вони мають здорові кущі з добре розвиненою кореневою системою і не сильно засмічені злісними бур'янами - економічно вигідно відновлювати. Перещеплення виконується на винограднику посадженому за схемою 3,0 х 1,5 м, (2222 куща на 1 га). Хронометраж робочого часу при виконанні щеплення показав, що продуктивність праці при різних способах щеплення в дослідних варіантах вивченої схеми польового досліду 1,5 рази вище в порівнянні з контролем. З огляду на те, що при застосуванні окулірування для реконструкції винограднику відпадає необхідність спилу куща в рік виконання щеплення, економія витрат праці в цілому за рахунок підвищення його продуктивності при виконанні щеплення (окулірування) становить 12,4 людино - дн./га (табл. 4). Час на виконання основної роботи (безпосередньо щеплення) займає 85 – 90 % робочого часу протягом робочого дня, при цьому ефективність і продуктивність праці залежить від кваліфікації робітника - щепія. При застосуванні щеплення в приклад однолітнім черешком, (на штифт варіант II) у порівнянні із щепленням у розщепів (К - 1) знижуються питомі витрати на підготовку куща до щеплення на 17 %. При виконанні варіантів способом окулірування питома вага витрат при порівнянні їх з окуліруванням у Т - подібний розріз за кору (К - 2) знижується на 50 %, а окулірування однолітнім черешком на здеревілому щитку в багаторічну частину підщепи (варіант VIII) має різницю в 10 %.

За рахунок збільшення продуктивності труда при виконанні щеплення різними способами знижується оплата за виконану роботу при перещепленні.

Результати оцінки економічної ефективності реконструйованих виноградників свідчать про доцільність реконструкції малопродуктивних виноградників.

Таблиця 4

Продуктивність праці й вартість послуг при виконанні щеплень,

сорт Мускат білий, АФ “Магарач”, м. Ялта

Варіанти

досліду | Норма виробітку, кущ/зміна | * Витрати праці, людино - дн.

на 1 га | Оплата за виконану роботу на

1 га, грн. | Економічний ефект, від контролю | I (К-1) | 40 | 56 | 1568 | II | 50 | 46 | 1288 | 280 | IV (К-2) | 90 | 25 | 700 | V | 180 | 13 | 364 | 336 | VI | 180 | 13 | 364 | 336 | VII | 180 | 13 | 364 | 336 | VIII | 100 | 23 | 644 | 56 | Примітка: * - розрахунок проведений з обліком 100% наявності кущів, 2222 кущі на 1 га, при схемі посадки 3,0 х 1,5 м.

ВИСНОВКИ

Проведені нами в умовах Південного берега Криму дослідження з вивчення й апробування різних способів щеплення на виробничих ділянках з метою їхнього використання для реконструкції дозволяють зробити наступні висновки.

1. Проведена протягом трьох років інвентаризація й апробація належного для реконструкції винограднику виявила, що тільки 46,8 % кущів на ділянці дають повноцінний урожай. Апробація, яка мається на увазі, як масова селекція, дозволила виділити за продуктивністю сортову домішку, а також неродючі й малопродуктивні кущі. Для подальшої повноцінної експлуатації обстежену ділянку доцільно реконструювати, що підтверджують результати апробації.

2. Успішна реконструкція низькопродуктивних виноградників можлива протягом двох років. Перещеплення куща що вегетує є прийомом, що дозволяє здійснити реконструкцію. Робота з вивчення практичності й ефективності способів щеплення показала можливість виконання щеплення виноградного куща в умовах Південного берегу Криму практично весь весняно - літній період, починаючи із квітня по серпень.

3. Успішне зрощення щеплених компонентів і розвиток пагонів прищепи після щеплення - це поєднання декількох факторів. До цих факторів належать: температура і вологість повітря, вибір способу щеплення. Температура і вологість повітря хоча й впливають на приживлюваність щеплень, але в період проведених робіт із щеплення перебувають у припустимих межах (температура повітря в середньому +16,6...+23,40С, вологість повітря в межах 60 %), при яких можна в умовах Південного берегу Криму одержувати високі й стійкі результати приживлюваності.

4. Виконання щеплень у різних частинах виноградної лози дозволяє визначити більш активні регенераційні зони на виноградній лозі й удосконалити техніку її виконання. Найбільш оптимальною зоною є щеплення в міжвузля й щеплення в приклад до штамба способом окулірування.

5. При оцінці ефективності способів щеплення враховувався час, що затрачувався на виконання щеплення. Хронометраж визначив, що більше часу витрачається при виконанні щеплення зі спилом штамба (9 хвилин), у порівнянні із щепленням способом окулірування (2 - 4 хвилини). Продуктивність була найвищою при щепленні способом окулірування (2 хвилини)

6. На успішне зрощення й приживлюваність щеплених компонентів, ріст пагонів прищепи впливає поєднання декількох факторів - техніка і календарні строки виконання, спосіб щеплення й відповідна пора року, температура й вологість повітря й ґрунту. Висока приживлюваність щеплень залежно від способу коливається в значних межах. Найвищі показники приживлюваності характерні при окуліруваннях (обидва компоненти зелені - у середньому за три роки - 74 %, обидва компоненти здеревілі - 75 % і однолітній чубук на здеревілому щитку – 71 %) при окуліруванні в Т-подібний розріз за кору приживлюваність гірше.

7. Характер зрощення щеплених компонентів, розвиток ростової тканини показали поздовжні і поперечні анатомічні зрізи щеплень. Як спосіб щеплення - окулірування показало кращі результати по сполученню тканин, камбіальних шарів компонентів щеплення, гладкі зрізи, щільний контакт і герметична обв'язка забезпечують збереження вологи в місцях зрощення компонентів, що й впливає на більше високий відсоток приживлюваності щеплень.

8. Інтенсивне зростання прищепи на кущах, що прижилися, забезпечує потужна коренева система дорослого куща. Сильний ріст пагонів із прищепних компонентів при дотриманні повної технології догляду за виноградним кущем, на третій - четвертий рік вегетації, дозволяє сформувати виноградний кущ до V - VІІ ступеня сформованості за типом горизонтального кордону на середньому штамбі і одержати частковий урожай. Урожай при цьому, залежно від способів щеплення становить на третій рік після щеплення 1,6 - 2,6 кг, на четвертий рік 3,2 - 4,9 кг.

9. Порівняльна оцінка технології реконструкції низькопродуктивних виноградників з типовою технологією посадки винограднику показала перевагу першого, як у технічному рівні, так і в плані продуктивності. При реконструкції винограднику значно менше використаються технологічні прийоми і скорочується строк формування й вступу кущів у часткове й повне плодоносіння.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

У результаті проведеної науково-дослідної роботи ми визнали необхідне рекомендувати для виробничого застосування метод реконструкції експлуатаційних малопродуктивних виноградників, із застосуванням щеплення. Застосування перещеплення кущів для підвищення продуктивності ділянки дозволить господарству відмовитися від розкорчування й перезакладки винограднику, і за рахунок застосування апробованих способів щеплення, що рекомендують, ефективно в короткий строк реконструювати виноградник.

Для забезпечення високої приживлюваності при проведенні перещеплення виноградного куща рекомендуємо виконувати щеплення такими способами - окулірування однолітнім черешком на здеревілому щитку в багаторічну частину підщепи; окулірування в однолітню лозу підщепи (обидва компоненти здеревілі); окулірування здеревілим щитком прищепи у вегетуючий пагін підщепи й окулірування у вегетуючий пагін підщепи (обидва компоненти не здеревілі) протягом весни - літа.

Щеплення можна починати виконувати із середини травня до середини червня (окулірування однолітнім черешком на здеревілому щитку в багаторічну частину підщепи), надалі до середини серпня можна прищеплювати іншими способами окулірування. Щеплення потрібно проводити в ранкові й вечірні годинники, щоб уникнути підсихання зрізів щеплених компонентів. Щеплення виконується на штамбі, рукаві, на пагонах куща, частина куща або лози вище щеплення в рік щеплення не видаляється. На наступний рік,