Житомирський державний університет

імені Івана Франка

Танана Світлана Михайлівна

УДК. 378.13:811.112.2

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

ДО ОРГАНІЗАЦІЇ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Житомир – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Державному вищому навчальному закладі „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”, Міністерство освіти і науки України, м. Переяслав-Хмельницький.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, професор

Люріна Таніта Іванівна,

Національний авіаційний університет,

професор кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Обозний Василь Васильович,

Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова,

професор кафедри географії України та краєзнавства;

кандидат педагогічних наук

Шанскова Тетяна Ігорівна,

Інститут післядипломної освіти

Житомирського державного університету

імені Івана Франка,

завідувач кафедри педагогіки та психології.

Провідна установа: Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського, Міністерство освіти і науки України, м. Одеса.

Захист відбудеться 24 квітня 2007 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.053.01 у Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40, 2-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 40.

Автореферат розісланий „23” березня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Сейко Н.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність дослідження. Удосконалення вищої педагогічної освіти і введення нових освітніх стандартів визначають пріоритетні завдання, що передбачає модернізацію змісту і методів підготовки майбутнього вчителя шляхом повної реалізації його потенційних можливостей. Важливого значення набуває професійна підготовка вчителя початкових класів, котрий закладає в дітях основи духовності, культури, виховує в них любов до рідного краю, патріотизм.

Створення і функціонування в структурі початкової освіти особливої системи знань про культурно-історичні особливості рідного краю вимагає від випускника вищого педагогічного навчального закладу готовності до їх реалізації у практичній діяльності. Особливої значущості набуває проблема професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи.

О. Абдулліна, В. Андрущенко, Є. Бєлозерцев, Н. Бібік, О. Дубасенюк, М. Євтух, І. Зязюн, Н. Кузьміна, О. Мороз, Н. Ничкало, А. Нісімчук, О. Савченко, Л. Хомич, Т. Шанскова та інші розглядали у своїх дослідженнях проблему психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів до різних напрямів навчально-виховної роботи з учнями.

Загальні питання, пов’язані з розробкою системи краєзнавчої діяльності загальноосвітньої школи і педагогічного керівництва нею, обґрунтуванням моделі краєзнавчих циклів вивчалися в роботах Л. Волкова, М. Костриці, М. Крачило, В. Обозного, Б. Чернова.

Проблема якісного вдосконалення виховання підростаючої особистості стала предметом дослідження у наукових доробках І. Беха, Г. Васяновича, В. Жуковського, Н. Кічук, М. Левківського. Особливості вивчення рідного краю в початковій школі знайшли своє відображення у працях Т. Байбари, В. Ільченко, Т. Люріної, В. Молодиченка, Т. Олексенко.

Аналіз науково-педагогічних джерел, навчальних планів, програм вищих навчальних педагогічних закладів засвідчив, що в системі вищої професійної освіти існує розбіжність у поглядах на питання підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації краєзнавчої роботи, яка має свої суттєві особливості.

Однак, проблема педагогічного забезпечення підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи науковцями практично не вирішувалася. Предметом дослідження ще не були зміст, форми і методи такої роботи у вищому навчальному закладі. Значущість дослідження зумовлена спрямованістю її результатів на вирішення суперечностей між: 1) вимогами суспільства щодо організації цілісної краєзнавчої діяльності молодших школярів та недостатньою підготовленістю випускників до цієї діяльності в сучасних умовах; 2) необхідністю проведення краєзнавчої роботи в школі та реальними умовами її впровадження в практику початкового навчання. Актуальність проблеми та її недостатня розробленість у психолого-педагогічній літературі зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи”.

Зв’язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану і загальної проблеми наукових досліджень Державного вищого навчального закладу „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” як складової дослідження “Концептуальні засади психолого-педагогічної підготовки вчителів у сучасних умовах (питання теорії і технологій)” (РК № 01971006397). Тему дисертації затверджено Вченою радою Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди (протокол №7 від 02. . р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 27. . р.).

Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у вищих педагогічних навчальних закладах.

Предмет дослідження – зміст, форми і методи підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи.

Мета дослідження теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити зміст, поетапну методику та модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи буде ефективною за умов:

- визначення змісту, форм і методів та побудови педагогічно доцільної моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи, які відповідали б практиці організації краєзнавчої роботи;

- методичного забезпечення процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації означеної діяльності з відповідним супроводом.

Обґрунтування та перевірка гіпотези, досягнення мети дослідження вимагали вирішення таких завдань:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній літературі та педагогічній практиці, науково обґрунтувати основні історичні періоди професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

2. Уточнити сутність базових понять дослідження: „краєзнавство”, „краєзнавча робота”, „готовність майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи”.

3. Визначити зміст, форми і методи підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи, які забезпечили б їх ефективність у практиці організації краєзнавчої роботи у школі.

4. Визначити критерії та рівні готовності, створити поетапну методику та модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи.

5. Розробити і впровадити в навчальний процес спецкурс та навчально-методичний посібник „Організація краєзнавчої роботи в початковій школі”.

Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези використовувалися комплекс взаємопов’язаних методів дослідження: 1) теоретичні: аналіз психолого-педагогічної, філософської літератури з проблеми дослідження; офіційних і нормативних документів; порівняння, систематизація й узагальнення теоретичних й емпіричних даних; моделювання (для визначення структури та функціональних компонентів краєзнавчої діяльності, орієнтованої на підвищення підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи); 2) емпіричні: діагностичні (педагогічне спостереження, анкетування, тестування, соціологічні опитування, вивчення й узагальнення досвіду викладачів); прогностичні (узагальнення незалежних характеристик) для виявлення рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи; констатувальний і формувальний етапи експерименту з метою виявлення та обґрунтування сукупності педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи. 3) методи математичної статистики – для інтерпретації та обробки результатів дослідження.

Методологічну основу дослідження становлять теорія наукового пізнання, системний і діяльнісний підходи як інструменти дослідження та оцінки педагогічної діяльності: філософські, соціальні, психолого-педагогічні ідеї та концепції щодо тенденцій реформування системи вищої освіти в Україні; сучасні теоретичні обґрунтування інноваційного підходу до змісту, форм та методів організації навчально-виховного процесу у вищих педагогічних навчальних закладах; новітні дослідження з проблем організації краєзнавчої роботи; принцип професійної спрямованості навчання.

Теоретичною основою дослідження є: твори основоположників світової педагогічної думки, видатних вітчизняних і зарубіжних філософів, педагогів (Г. Гегель, Ф. Дістервег, О. Духнович, Я. Коменський, Й. Песталоцці, Г. Сковорода, В. Сухомлинський, К. Ушинський); положення сучасної філософії освіти (В.Андрущенко, І.Зязюн, В. Кремень); концепції розвитку освіти, виховання, навчання та розвитку краєзнавства в сучасних умовах (І. Бех, Г. Васянович, Л. Волков, С. Гончаренко, В. Обозний); концептуальні ідеї розвитку професійної освіти в Україні та зарубіжних країнах на різних історичних етапах (С. Архангельський, О. Мороз, Н. Ничкало, Л. Пуховська, О. Савченко, О. Сухомлинська, Н. Філіпченко, Л. Хомич); психолого-педагогічні теорії організації навчально-виховного процесу в закладах професійної освіти (О. Дубасенюк, Н. Кузьміна, А. Нісімчук, М. Левківський, В. Семиченко, С. Сисоєва, В. Сластьонін).

Експериментальна база дослідження. Експеримент проводився на базі Державного вищого навчального закладу „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”, Мелітопольського державного педагогічного університету. На різних етапах дослідження експериментальною роботою були охоплено 501 студент та 36 учителів-стажистів.

Організація дослідження. Теоретична та дослідно-експериментальна робота охоплювала три етапи науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (2001-2002 рр.) вивчено стан розв’язання проблеми у філософських, психологічних та педагогічних дослідженнях; сформульовано об’єкт, предмет, мету, висунуто гіпотезу та визначено завдання дослідження, розроблено програму дослідженої роботи та методику її реалізації.

На другому етапі (2002-2005 рр.) розроблено та експериментально перевірено зміст, форми і методи підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи; визначено рівні готовності майбутніх учителів до її здійснення; обґрунтовано чинники, які впливають на якість підготовки; проведено констатувальний етап експерименту; розроблено поетапну методику підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи та спецкурс „Організація краєзнавчої роботи в початковій школі”.

На третьому етапі (2005-2006 рр.) здійснено формувальний етап експерименту; узагальнено й уточнено концептуальні ідеї дослідження; проведено порівняльний аналіз одержаних результатів педагогічного експерименту; підготовлено навчально-методичний посібник для викладачів педагогічних університетів, які забезпечують організацію підготовки майбутніх учителів початкових класів; сформульовано загальні висновки та перспективи вивчення проблеми.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано та розроблено поетапну методику підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи; уточнено та систематизовано базовий категорійно-понятійний апарат; обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність підготовки майбутніх вчителів початкових класів; подальшого розвитку набули особливості становлення професійної системи освіти у вищих педагогічних навчальних закладах.

Практична значущість дослідження полягає в розробці та впровадженні спецкурсу та навчально-методичного посібника „Організація краєзнавчої роботи в початковій школі”. Наукові положення, навчально-методичні матеріали дослідження можуть бути використані викладачами та студентами при вивченні педагогічних дисциплін, розробці робочих програм, проведенні лекцій, практичних занять, педагогічної практики в школі.

Вірогідність висновків забезпечено теоретичним і методичним обґрунтуванням комплексу взаємопов’язаних методів дослідження, співвідношенням теоретичних положень з практичними результатами, об’єктивністю критеріїв оцінювання кількісних і якісних показників результатів експерименту, репрезентативністю визначеної вибірки, адекватних меті, завданням і гіпотезі.

Особистий внесок автора у роботі, виконаній у співавторстві, полягає у визначенні методичних вимог до організації і проведення краєзнавчих екскурсій за інноваційною методикою.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження апробовано на: V Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми розвитку спортивно-оздоровчого туризму і краєзнавства в закладах освіти” (Переяслав-Хмельницький, 2006), VIII Міжнародній науково-практичній конференції „Гуманізм та освіта” (Вінниця, 2006), І Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції „Нові виміри сучасного світу” (Мелітополь, 2005), ІІІ-ій Міжнародній конференції „Культура і освіта фахівців туристичної сфери: сучасні тенденції та прогнози” (Київ, 2004); всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Гуманітарна освіта в профільних вищих навчальних закладах: проблеми і перспективи” (Київ, 2005), „Творчий потенціал особистості: проблеми розвитку та реалізації” (Київ, 2005); „Формування професійної компетентності вчителя початкової школи в контексті моніторингу якості освіти” (Переяслав-Хмельницький, 2006).

Наукові положення, навчально-методичні матеріали та рекомендації щодо підготовки майбутнього вчителя початкових класів до організації краєзнавчої роботи впроваджено в навчально-виховний процес Мелітопольського державного педагогічного університету (довідка № /1525 від 20. . 2005 р.), державного вищого навчального закладу „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет” імені Григорія Сковороди (довідка № 22-10/676 від 07. . р.).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено в 11 публікаціях, з яких 6 одноосібних статей – у фахових виданнях, в тому числі 1 – навчально-методичний посібник (у співавторстві), 5 статей – у збірниках наукових праць та матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків з кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел (250 найменувань, з них 7 – іноземними мовами), 13 додатків на 33 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 238 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 172 сторінках. Робота містить 9 таблиць на 15 сторінках, 7 малюнків на 3 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність наукового пошуку з обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання, гіпотезу й етапи дослідження, його основні методологічні засади, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення; визначено дослідну базу, вірогідність, висвітлено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – ”Теоретичні основи підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи” – представлено результати теоретичного аналізу досліджуваної проблеми в історико-педагогічному та соціально-педагогічному контексті; проаналізовано сутність та стан підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи.

Дослідження історико-педагогічного аспекту проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи дало змогу простежити еволюцію та визначити основні етапи розвитку цього явища (за Л. Хомич): перший етап – донауковий, характеризується становленням емпіричного досвіду виховання і навчання, розвитком філософських вчень щодо витоків педагогічної думки, визначенням специфіки професійної діяльності вчителя як особи зі значним життєвим досвідом, наявністю певних знань і вмінь; другий етап – просвітницький (сформованості теоретичних концепцій виховання і навчання, зародження класичної педагогіки Я. Коменського); педагогічна діяльність здійснювалася духовними особами, світськими вчителями без спеціальної педагогічної підготовки і передбачала вивчення учнями оточуючого середовища; третій етап – науково-методичний, відзначався зародженням системи спеціальної підготовки вчителя початкової школи до краєзнавчої роботи, пошуком ефективних засобів, методів, форм науково-методичної підготовки вчителя; четвертий етап – розвитку та становлення професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів, який характеризується інтенсивним розвитком педагогічної освіти і науки в Україні, створенням навчально-методичного комплексу краєзнавчої роботи у вищій школі, ґрунтовними теоретичними розробками в галузі професійної підготовки вчителя початкових класів.

З’ясування теоретико-методологічних засад організації краєзнавчої роботи дозволило визначити її соціально значущі функції: освітньо-пізнавальну, валеологічну, екологічну, виховну, діагностико-коректувальну, організаційно-комунікативну, корекційно-реабілітаційну, гедоністичну, профорієнтаційну, екопсихотерапевтичну, функцію культурного наслідування.

У дослідженні визначено та обґрунтовано систему знань, умінь і навичок, які становлять основу для визначення критеріїв підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи у взаємозв’язку аудиторної та позааудиторної діяльності. Вона включає: методологічні знання (знання філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури та методів здійснення наукового пошуку); загальнотеоретичні та методичні знання (основних категорій, інноваційних підходів до змісту та форм організації навчально-виховного процесу, сучасних досліджень із проблем організації краєзнавчої роботи, комплексного підходу до підготовки майбутніх учителів початкових класів, психолого-педагогічної сутності та закономірності організації краєзнавчої роботи, завдань, методів, форм, засобів краєзнавчого виховання, взаємозалежності процесу підготовки майбутніх учителів та краєзнавчої діяльності, особливостей навчальної та позанавчальної діяльності з краєзнавчої роботи); організаційно-педагогічні знання (керівництва екскурсіями, їх організації, вимог до підготовки та проведення екскурсій, подорожей, виховних заходів краєзнавчого спрямування); прогностичні, організаційно-регулятивні, контрольно-коригувальні вміння передбачають формування навичок відбору науково-методичної літератури з проблеми організації краєзнавчої роботи, методичного інструментарію для організації означеного напряму роботи, проведення навчальних та позанавчальних заходів.

На основі результатів вивчення науково-педагогічної літератури з проблеми професійної підготовки майбутніх учителів у дослідженні визначено сутність поняття „готовність майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи” як складне соціально-педагогічне утворення, що містить у собі комплекс індивідуально-психологічних якостей особистості та систему професійно-педагогічних знань, умінь і навичок організації краєзнавчої роботи на основі усвідомлення значущості шкільного краєзнавства як засобу соціалізації особистості. В роботі конкретизовано теоретичні положення щодо педагогічного проектування змісту та структури шкільного краєзнавства як засобу соціалізації молодших школярів.

Визначено показники готовності учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи, яким надано певні якісні характеристики.

Високий – творчий рівень: характеризується досконалим володінням методологічними, загальнотеоретичними, методичними, організаційно-педагогічними знаннями; прогностичними, організаційно-регулятивними, контрольно-коригувальними вміннями та навичками організації краєзнавчої роботи; вчителі виявляють ініціативу, нестандартний творчий підхід до організації краєзнавчої роботи.

Достатній рівень – репродуктивно-творчий: визначається достатнім володінням необхідними методологічними, загальнотеоретичними, методичними, організаційно-педагогічними знаннями; прогностичними, організаційно-регулятивними, контрольно-коригувальними вміннями та навичками організації краєзнавчої роботи, періодичним виявленням ініціативи щодо організації краєзнавчої роботи.

Середній – репродуктивний рівень: має ознаки часткового володіння методологічними, загальнотеоретичними, методичними, організаційно-педагогічними знаннями; прогностичними, організаційно-регулятивними, контрольно-коригувальними вміннями та навичками організації краєзнавчої роботи; вчителі здебільшого діють за аналогією, шаблоном, копіюють звичний спосіб організації краєзнавчої екскурсії, не виявляють ініціативи щодо організації краєзнавчої роботи.

Низький (початковий) рівень: характеризується недостатнім володінням методологічними, загальнотеоретичними, методичними, організаційно-педагогічними знаннями; прогностичними, організаційно-регулятивними, контрольно-коригувальними вміннями та навичками організації краєзнавчої роботи; у педагогів сформовані лише деякі вміння організації краєзнавчої екскурсії; пошук шляхів розв’язання тієї чи іншої ситуації здебільшого здійснюється методом випробувань і помилок, учителям бракує досвіду у прийнятті рішень, відсутня стійка мотивація до організації краєзнавчої роботи.

Результати констатувального етапу експерименту свідчать, що навчально-виховний процес у вищих педагогічних навчальних закладах, здійснювався без урахування рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи. Його недоліками є відсутність: обґрунтованих потреб здійснення організації краєзнавчої роботи під час викладання психолого-педагогічних, загальнокультурних, спеціальних, методичних дисциплін; чітко визначеного змісту, структури та методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи; науково-обґрунтованих вимог до даного виду діяльності, які були б виражені у зручних для практичного застосування критеріях її оцінки; методичного забезпечення означеного процесу. Враховуючи чинники, які впливають на якість підготовки майбутніх учителів до організації краєзнавчої роботи, визначено зміст, форми, методи та методику, які забезпечили б їх відповідність практиці організації краєзнавчої роботи у школі.

У другому розділі – ”Моделювання процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи” – розроблено модель, визначено та обґрунтовано зміст і поетапну методику, а також здійснено моделювання професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи.

Зроблено висновок, що продуктивне формування готовності майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи вимагає: визначення змісту, форм і методів означеної підготовки; збагачення курсів гуманітарних, соціально-орієнтованих і фундаментально-професійних дисциплін, педагогічної практики; доповнення тем, розробки завдань та тестів для практичних занять; уведення авторського спецкурсу „Організація краєзнавчої роботи в початковій школі”; накопичення навчально-методичного матеріалу для проведення краєзнавчої роботи з учнями, виконання практичних завдань, тренінгів та інших форм роботи, які забезпечили б їх відповідність практиці краєзнавчої діяльності в початковій школі. У дослідженні розроблено поетапну методику, яка включає елементи традиційної дидактичної тріади – знання, уміння, навички, а також передбачає усвідомлення майбутніми вчителями значущості шкільного краєзнавства як засобу соціалізації особистості, формування в них любові до рідного краю, патріотизму, шанування звичаїв та обрядів, збереження культурних надбань українського народу.

Розроблена у дослідженні модель підготовки вчителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи є цілісним педагогічним утворенням, яке характеризується наявністю внутрішніх зв’язків між її компонентами: потребнісно-мотиваційним, змістовим, практично-діяльнісним, контрольно-оцінним (рис.1.).

Потребнісно-мотиваційний компонент моделі вміщує: усвідомлення соціокультурної та психолого-педагогічної самоцінності краєзнавчої роботи; вироблення внутрішніх потреб у самовдосконаленні й саморозвитку; розвиток культури суб’єкт-суб’єктної взаємодії; формування мотивації до здійснення краєзнавчої роботи.

Змістовий компонент представлений двома головними елементами, що визначають сутність та особливості аудиторної та позааудиторної діяльності щодо підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої діяльності.

Реалізація визначеної у дослідженні моделі вимагає поетапної методики її впровадження. Основними етапами підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи визначено актуалізаційний, навчально-інформаційний, систематизаційний, пошуково-дослідницький, реалізаційний.

Контрольно-оцінний компонент запропонованої моделі визначається рівнями готовності майбутніх учителів до здійснення краєзнавчої діяльності у початковій школі. Ефективність впровадження моделі визначається комплексом педагогічних умов: гуманізації навчально-виховного процесу; розвиваючого характеру навчання; особистісно-орієнтованого підходу; врахування вікових особливостей; здійснення міжпредметних зв’язків; професійно-педагогічної спрямованості підготовки; відповідності педагогічної теорії та практики професійно-педагогічній діяльності у початковій школі.

У третьому розділі – „Експериментальна перевірка ефективності підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи” – представлено методику підготовки майбутніх учителів до організації краєзнавчої роботи та здійснено аналіз результатів експерименту. Базовим критерієм оцінки результативності запропонованої поетапної методики визначено рівень готовності майбутніх учителів початкових класі до організації краєзнавчої роботи.

У навчально-виховний процес педагогічних факультетів університетів, в яких проводився експеримент, було впроваджено розроблену модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи.

Рис.1. Модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи

Підготовка майбутніх учителів початкових класів до означеної діяльності забезпечувалася шляхом: засвоєння студентами необхідних світоглядних знань, які становлять фундамент педагогічної діяльності з краєзнавчої роботи; розуміння краєзнавчої роботи як цілісного знання про довкілля, існування сукупності і взаємозв’язку та взаємодії основних компонентів процесу навчання та виховання – мети, завдань, принципів, суб’єкту, об’єкту, змісту, форм і методів; органічне поєднання теоретичної та практичної підготовки студента; формування потреби в знаннях про рідний край (уміння правильно поставити мету та завдання організації краєзнавчої роботи, здійснювати контроль за даним процесом і аналізувати його результативність); вироблення вмінь самостійного пошуку ефективних форм, методів організації краєзнавчої роботи.

Порівняльний аналіз отриманих у результаті формувального етапу експерименту даних засвідчив, що в процесі навчання відбулись суттєві зміни в показниках рівнів готовності майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи (див. табл.1), де Вс, Дс, Ср, Нз – відповідно високий, достатній, середній та низький рівні готовності; ЕГ%, ЕГабс, КГ% та КГабс – відповідно числові показники в експериментальних та контрольних групах у відсотковому та абсолютному значенням .

Дані таблиці свідчать, що на початку експерименту високий рівень потребнісно-мотиваційної сфери готовності був незначним (всього 5% в ЕГ і КГ), наприкінці експерименту він сягнув вищої позначки: в студентів ЕГ – 22,2натомість у студентів КГ – 6,5%. У студентів експериментальних груп був більш відчутний прояв емоційно-позитивного ставлення до організації краєзнавчої роботи.

Аналіз показників стану пізнавальної сфери після проведення констатувального і формувального етапів експерименту засвідчив, що 9,2студентів ЕГ виявили високий рівень, та 41,0– середній рівень готовності до організації краєзнавчої роботи. Відповідно 6,1 та 18,6студентів КГ засвоїли необхідні знання з методики організації краєзнавчої роботи і досягли високого та достатнього рівня готовності до організації краєзнавчої роботи. 46,9студентів КГ залишились на середньому рівні готовності. Той показник, що на початку експерименту в ЕГ було 54студентів із середнім рівнем готовності до організації краєзнавчої роботи, а наприкінці – тільки 35,1вказує на важливість опанування студентами обсягом знань з організації краєзнавчої роботи, вміннями здійснювати аналіз науково-методичної літератури з метою визначення сутності означеної роботи.

Високий рівень практично-діяльнісного компоненту готовності виявили 12,1студентів ЕГ та відповідно 7,9студентів КГ. 47,3студентів ЕГ показали достатній рівень (на початку експерименту – 17,6і відповідно 20,1студентів КГ.

Таблиця 1

Динаміка рівнів готовності майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи (у % та абсолютних величинах)

Компо-

ненти

Рівні |

Потребнісно-

мотиваційний | Змістовий |

Практично-

діяльнісний

Вс | Дс | Ср | Нз | Вс | Дс | Ср | Нз | Вс | Дс | Ср | Нз

ЕГ% (в кінці

експерименту) | 22,2 | 39,7 | 28,0 | 10,1 | 9,2 | 41,0 | 35,1 | 14,7 | 12,1 | 47,3 | 35,6 | 5,0

ЕГабс (в кінці

експерименту) | 53 | 95 | 67 | 24 | 22 | 98 | 84 | 35 | 29 | 113 | 85 | 12

ЕГ% (на початку

експерименту) | 5,0 | 36,4 | 42,3 | 16,3 | 4,6 | 22,6 | 54,0 | 18,8 | 2,9 | 17,6 | 58,2 | 21,3

ЕГабс (на початку

експерименту) | 12 | 87 | 101 | 39 | 11 | 54 | 129 | 45 | 7 | 42 | 139 | 51

КГ% (в кінці

експерименту) | 6,5 | 31,3 | 32,4 | 29,8 | 6,1 | 17,6 | 46,9 | 29,4 | 7,9 | 20,1 | 48,9 | 22,1

КГабс (в кінці

експерименту) | 17 | 82 | 85 | 78 | 16 | 46 | 123 | 77 | 21 | 55 | 128 | 58

КГ% (на початку

експерименту) | 5,0 | 36,3 | 29,7 | 29,0 | 4,9 | 21,4 | 45,8 | 27,9 | 5,7 | 23,4 | 46,9 | 24,0

КГабс (на початку

експерименту) | 13 | 95 | 78 | 76 | 13 | 56 | 120 | 73 | 15 | 61 | 123 | 63

Студенти експериментальної групи з високим рівнем практично-діяльнісного компоненту готовності під час педагогічної практики виявили вміння проводити екскурсії, походи; планувати та розробляти позанавчальні виховні заходи краєзнавчого характеру, спрямовані на виховання патріотизму, любові до рідного краю, бережного ставлення до духовно-матеріальних цінностей народу; вміння вивчати, узагальнювати та переосмислювати перспективний педагогічний досвід організації краєзнавчої роботи. Значно зросла пізнавально-творча активність студентів ЕГ, що проявлялось у їх краєзнавчій діяльності на педагогічній практиці, в пошуковій етнопедагогічній роботі відповідно до їх уподобань, нахилів, здібностей, умінні орієнтуватися на місцевості за топографічними картами, у здійсненні відбору методів, прийомів, засобів організації краєзнавчої роботи.

Порівняно з експериментальними групами в контрольних спостерігалась значна відмінність у вміннях проводити краєзнавчо-дослідницьку роботу.

Істотна різниця в кількісних і якісних показниках рівнів знань, умінь і навичок підтвердила ефективність теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірки змісту, структури та методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи.

Результати формувального етапу експерименту перевірені статистичними критеріями, зокрема за допомогою t-розподілу Ст’юдента.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та наукове вирішення актуальної та соціально значущої проблеми педагогічного забезпечення підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи. Результати теоретичного та експериментального дослідження підтвердили гіпотезу дисертаційної роботи, забезпечили виконання поставлених завдань та дали підстави сформулювати такі висновки:

1. Розвиток ідеї краєзнавчої діяльності має певну загальнокультурну, історико-педагогічну традицію, що співвідноситься з основними історичними періодами становлення професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів. За результатами теоретичного аналізу зарубіжного та вітчизняного досвіду встановлено, що перехід до систематичної краєзнавчої роботи у системі початкової освіти зумовлений конкретними історичними подіями, закономірностями соціально-політичного, культурного розвитку суспільства, динамікою системи освіти у її спрямуванні на виховання почуття патріотизму шляхом використання краєзнавчого потенціалу. У дослідженні визначено три етапи осмислення проблеми: донауковий, просвітницький, науково-методичний та розвитку та становлення професійної краєзнавчої підготовки майбутнього вчителя початкових класів.

2. За результатами дослідження виявлено та конкретизовано базові категорії дослідження: „краєзнавство”, „краєзнавча робота”, „готовність майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи” (як складне соціально-педагогічне утворення, що містить у собі комплекс індивідуально-психологічних якостей особистості та систему професійно-педагогічних знань, умінь і навичок організації краєзнавчої роботи на основі усвідомлення значущості шкільного краєзнавства як засобу соціалізації особистості). Визначено провідні освітньо-виховні функції шкільного краєзнавства.

3. У дослідженні теоретично обґрунтовано й визначено зміст, форми й методи підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи, які забезпечили б їх ефективність у практиці організації краєзнавчої роботи у школі. Вони склали основу представленої у дослідженні моделі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи. Зміст моделі реалізується у двох площинах: структурних компонентів (потребнісно-мотиваційного, змістового, практично-діяльнісного, контрольно-оцінного), та комплексу педагогічних умов.

4. Базовим критерієм оцінки результативності запропонованої в дослідженні поетапної методики визначено рівень готовності майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи. У дослідженні представлено чотири рівні готовності: високий (творчий), достатній (репродуктивно-творчий), середній (репродуктивний), та низький (початковий). Поетапна методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи включає актуалізаційний, навчально-інформаційний, систематизуючий, пошуково-дослідницький та реалізаційний етапи.

Теоретично обґрунтовано й експериментально доведено, що визначені зміст, структура і методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи виявилися ефективними. Результати формувального етапу експерименту дають підстави стверджувати, що рівень готовності майбутніх учителів початкової школи до організації краєзнавчої роботи залежить від оптимального впровадження моделі в єдності всіх її компонентів. Дані формувального етапу експерименту засвідчили стійкі тенденції щодо підвищення рівня методичних знань та вмінь майбутніх учителів початкових класів експериментальних груп з організації краєзнавчої роботи. До високого, середнього, достатнього рівнів сформованості готовності студентів ЕГ до означеної роботи віднесено – 95,0 %, порівняно з КГ – 76,9 % .

5. Розгляд досліджуваної проблеми дозволяє виявити особливості даного процесу та стверджувати, що продуктивність означеної підготовки в педагогічному ВНЗ стає можливою за умов визначення змісту і структури підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи, впровадження розроблених спецкурсу та навчально-методичного посібника „Організація краєзнавчої роботи в початковій школі” та здійснення педагогічно доцільного відбору форм, методів і засобів навчання, які забезпечили б їх відповідність практиці.

На основі вивчення змісту підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи у структурі педагогічного факультету вищого педагогічного навчального закладу доведено, що вона є її ключовою складовою, яка вимагає від учителя професійно значущих знань, умінь і навичок, спеціальних якостей і здібностей для успішної організації краєзнавчої роботи з молодшими школярами.

Проведене дослідження не претендує на вичерпне розв’язання поставленої проблеми. Багатоаспектність підготовки майбутніх учителів початкової школи відкриває перспективу подальшої роботи для її вивчення в контексті краєзнавчої діяльності. Передбачається продовження наукового пошуку за такими напрямками: удосконалення нормативно-методичного забезпечення (створення підручників, аудіовізуальних засобів, комп’ютерних програм з урахуванням вимог сучасних концепцій розвиваючого навчання і програм розвитку національного компоненту змісту освіти); введення краєзнавчої підготовки до структури змісту вищої педагогічної освіти.

Основні положення та результати дослідження відображено в таких публікаціях автора:

1. Люріна Т.І., Молодиченко В.В., Танана С.М. Організація краєзнавчої роботи в початковій школі: Навчально-методичний посібник для студентів спеціальності „Початкове навчання”. – Мелітополь: Вид-во „Мелітополь”, 2006. – 86 с.

2. Танана С.М. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи // Наукові записки: Зб. наук. ст. НПУ ім. М.П. Драгоманова. – К., 2006. – С. 147-153.

3. Танана С.М. Використання прикладної спрямованості іноземних мов у процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання. – 2006. – № 1. – С. 102-105.

4. Танана С.М. Актуальні проблеми підготовки вчителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2006. – № 2. –С. 107-110.

5. Танана С.М. Роль краєзнавчої роботи в професійному становленні вчителя початкових класів // Гуманітарний вісник ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Г. Сковороди”: Наук.-теор. зб.: Спец.випуск: Педагогіка. – Тернопіль, Вид-тво „Астон”, 2006. – С. 356-364.

6. Танана С.М. Особливості педагогічної підготовки вчителя початкової школи // Школа першого ступеня: теорія і практика: Зб. наук. пр. Переяслав-Хмельницького ДПУ ім. Г. Сковороди. – Вип. 17-18. – 2006. – С. .

7. Танана С.М. Мовленнєва взаємодія майбутніх організаторів туристської роботи у процесі навчання іноземної мови // Наукові записки: Зб. наук. пр. НДУ ім. М. Гоголя. – Ніжин: Вид-во НДУ, 2006. – С. .

8. Танана С.М. Особистісна орієнтація навчання як педагогічна умова компетентності студентів // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід: Зб. наук. пр. – Випуск 6. – Київ – Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2004. – С. 609-614.

9. Танана С.М. Вчити дитину робити добро // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції „Традиції родинного виховання в Україні та сучасність”. – К.: Екмо, 2004. – С. 81-82.

10. Танана С.М. Система засобів активізації навчання майбутніх учителів початкової школи у процесі підготовки до організації краєзнавчої роботи // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції „Гуманізм та освіта”. – Вінниця: Універсам „Вінниця”, 2006. – С. 359-360. 11. Танана С.М. Використання інноваційних технологій у підготовці майбутнього вчителя початкових класів до організації краєзнавчої роботи // Матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції „Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця”. – К.: НАУ, 2006. – С. 112-115.

Танана С.М. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти –Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2007. – Рукопис.

Дослідження присвячено актуальній темі – підготовці майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи. У дисертації розглядаються зміст, форми та методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до означеної роботи у взаємозв’язку навчальної та позанавчальної діяльності. Використання запропонованої моделі педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи детерміновано комплексом внутрішніх і зовнішніх чинників, реалізація яких відбувається за умов орієнтації майбутніх учителів початкових класів на національну систему навчально-виховної роботи, здійснення системного підходу до різних видів діяльності; формування у студентів відповідних знань, умінь і навичок під час вивчення спецкурсу „Організація краєзнавчої роботи в початковій школі”, апробації набутих майбутніми вчителями знань під час педагогічної практики. Розроблена модель та поетапна методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи є загальнодидактичною і може бути використана під час підготовки майбутніх педагогів інших спеціальностей з урахуванням їх специфіки.

Ключові слова: професійна підготовка, готовність, організація краєзнавчої роботи, поетапна методика, педагогічні умови, педагогічні вміння та навички.

Танана С.М. Подготовка будущих учителей начальных классов к организации краеведческой работы.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования Житомирский государственный университет имени Ивана Франко, Житомир, 2007. – Рукопись.

В диссертации представлены результаты теоретического анализа актуальной проблемы подготовки учителей начальных классов к организации краеведческой работы в историко-педагогическом и социально-педагогическом контекстах, определены три этапа ее интерпретации.

Результаты исследования дали возможность конкретизировать базовые понятия и категории: „краеведение”, „краеведческая работа”, ”готовность будущих учителей к организации краеведческой работы”, которая рассматривается как сложное социально-педагогическое явление, содержащее комплекс индивидуально-психологических качеств личности и систему профессионально-педагогических знаний, умений и навыков.

Рассматриваются модель, содержание, формы и методы профессиональной краеведческой подготовки учителей начальных классов, которые детерминированы комплексом внутренних и внешних факторов. К ним отнесены: ориентация студентов на национальную систему учебно-воспитательной работы; осуществление системного подхода в разных видах деятельности (учебно-познавательной, исследовательской, педагогической); увеличение относительного объема курсов с использованием краеведческой работы „Этика и эстетика”, „Украинская и зарубежная культура”, „Возрастная и педагогическая психология”, „Народоведение”, „Философия”, „История Украины” и др.

Определен базовый критерий оценки результатов предложенной поэтапной методики – уровень готовности учителей к организации краеведческой работы в начальной школе. В работе выделено четыре уровня готовности: высокий (творческий), достаточный (репродуктивно-творческий), средний (репродуктивный), низкий (начальный).

Модель профессиональной краеведческой подготовки учителей начальных классов представлена рядом компонентов: потребностно-мотивационным, содержательным, практически-деятельностным и контрольно-оценочным. Выявлены педагогические условия обеспечения организации краеведческой работы: гуманизация учебно-воспитательного процесса, профессионально-педагогическая направленность подготовки, соответствие педагогической теории и практики краеведческой деятельности в начальной школе, осуществление межпредметных связей, учет возрастных особенностей, личностно ориентированный подход, развивающий характер обучения.

Подготовка будущих учителей начальных классов к краеведческой работе предполагает овладение методологическими, общетеоретическими и методическими, организационно-педагогическими знаниями; прогностическими, организационно-регулятивными, контрольно-коректирующими умениями.

Разработанные в диссертации модель и поэтапная методика подготовки будущих учителей начальных классов к организации краеведческой работы могут быть использованы в учебно-воспитательном процессе педагогических университетов, а также при подготовке будущих педагогов других специальностей с учетом их специфики.

Ключевые слова: профессиональная подготовка, готовность, организация краеведческой работы, поэтапная методика, педагогические условия, педагогические умения и навыки.

Tanana S.M. Preparation of the Future Teachers of Primary Classes to the Organization of Region Work. – The Manuscript.

The thesis for the Degree of the Candidate of Pedagogical Sciences in speciality – 13.00.04 – theory and methods of professional education. Zhytomyr State University, named after Ivan Franko, Zhytomyr, 2007.

The research work studies an actual problem – preparation of the future teachers of primary classes for the organization of region work. Contain, forms and method of preparation of the Future Teachers of Primary Classes to this work are regarded in the thesis to connection with training and posttraining work. The usage of this model of preparation of the future teachers of primary classes to the organization of the region work is determined by internal and external factors, realized under the following conditions: guiendence of students towards national instructional and educational system; realization of systematic approach to various activity types, students’ formation according knowledge skills for study of special course “The Organization of Regional Work in the Primary Classes”, motivating the application of the got knowledge in pedagogical practice. Worked out the model and step-by-step method of preparation of the future teachers of primary classes to the organization of region work is the general work and can use of the future teachers’ preparation with taking into cousideretion their specialty.

Key words: professional training, preparation, regional work, the model of preparation, common people and national values, pedagogical conditions, pedagogical skills and knowledge.