МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

ТИЩЕНКО Світлана Володимирівна

УДК 331.101.262:658.512.62

ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Житомир – 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Державному вищому навчальному закладі “Державний агроекологічний університет” Міністерства аграрної політики України.

Наукові керівники: доктор економічних наук, професор

Поліщук Микола Петрович;

доктор економічних наук,

старший науковий співробітник

Дієсперов Володимир Сергійович,

Національний науковий центр

“Інститут аграрної економіки” УААН,

головний науковий співробітник відділу аграрної політики та сільського розвитку

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Купалова Галина Іванівна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

професор кафедри обліку та аудиту

кандидат економічних наук, доцент

Крушельницька Ольга Володимирівна,

Житомирський державний технологічний університет, доцент кафедри управління персоналом і економіки праці

Захист відбудеться 27 грудня 2007 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.02 Державного вищого навчального закладу “Державний агроекологічний університет” за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7, ауд. 55.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державного вищого навчального закладу “Державний агроекологічний університет” Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7.

Автореферат розісланий 21 листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент В.П. Якобчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку вітчизняного аграрного сектору економіки постають принципово нові вимоги до формування і забезпеченості трудовими ресурсами сільськогосподарських підприємств. Потреба в удосконаленні підходів щодо економічно обґрунтованого використання трудових ресурсів зумовлена несприятливою демографічною ситуацією, погіршенням показників соціального розвитку на селі, некваліфікованим менеджментом у більшості агроформувань. Одним з основних резервів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є створення потужного кадрового потенціалу сільськогосподарських підприємств та удосконалення управління ним. Однак недостатній рівень як професійних знань, так і вміння керівників та спеціалістів господарств приймати виважені рішення з питань формування й використання трудових ресурсів у конкретних умовах виробництва не дають можливості оцінити їх реальні потреби.

Нижчий рівень оплати аграрної праці порівняно з іншими галузями економіки, погіршення мотивація праці, низькокваліфіковане управління персоналом, відсутність збалансованості між трудовими ресурсами та робочими місцями спричиняють значне вивільнення працюючих із сільськогосподарського виробництва. Чисельність працівників сільськогосподарських підприємств у Житомирській області за останні п’ять років зменшилася вдвічі. Це призводить до відтоку з аграрного виробництва найбільш працездатних, досвідчених і перспективних трудових ресурсів, що негативно позначається на економіці села й продовольчій безпеці України.

Вагомий внесок у дослідження трудового потенціалу села, питань мотиваційного механізму, формування і використання трудових ресурсів зробили такі вітчизняні вчені-економісти, як Д.П. Богиня, О.А. Бугуцький, С.І. Бандур, В.В. Вітвіцький, І.Ф. Гнибіденко, О.А. Грішнова, В.С. Дієсперов, Г.І. Купалова, О.В. Крушельницька, Е.М. Лібанова, В.В. Онікієнко, М.Й. Малік, М.П. Поліщук, В.М. Петюх, І.Х. Степаненко, А.Б. Соскієв, В.К. Терещенко, Є.І. Ходаківський, В.В. Юрчишин, К.І. Якуба та ін.

Проте питання забезпечення сільськогосподарських підприємств кваліфікованими кадрами та їх ефективне використання у сучасних умовах розвитку економіки вивчені недостатньо. Це стосується, насамперед, висвітлення соціально-економічної сутності та складових категорії “трудові ресурси”, збереження існуючих і створення нових робочих місць та їх зіставлення з кількістю зайнятих для визначення оптимальної потреби в чисельності працівниках задіяних у сільськогосподарському виробництві. Обґрунтування напрямів підвищення резервів продуктивності праці, виявлення й опрацювання впливу основних факторів таких як: площа сільськогосподарських угідь, питома вага оплати праці у загальних витратах підприємства, енергомісткість, розмір господарства, заробітна плата. Розробка заходів щодо вдосконалення системи трудової мотивації в сільськогосподарських підприємствах. Відсутність належної уваги державних органів до теоретично-наукових та практичних форм і методів вирішення досліджуваних питань негативно позначається на результатах діяльності аграрних підприємств. Тому дослідження процесів, пов’язаних із формуванням трудових ресурсів, які б відповідали вимогам ведення сучасного сільськогосподарського виробництва, та розробка пропозицій щодо ефективного використання праці є актуальним і необхідним завданням розвитку галузі сільського господарства.

Отже, теоретико-практична значимість дослідження формування і використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств, а також необхідність пошуку нових шляхів розв’язання даної проблеми зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дослідження є складовою науково-дослідних робіт Державного вищого навчального закладу “Державний агроекологічний університет” за темою: “Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектора Північно-Західного регіону України (номер державної реєстрації 0104U0086917). У межах даної теми особисто дисертантом обґрунтовано шляхи забезпечення і використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств відповідно до програми розвитку аграрного сектора Північно-Західного регіону України.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад і науково-практичних рекомендацій щодо формування та підвищення рівня використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств. Відповідно до поставленої мети в дисертації вирішувались такі завдання:

- уточнити соціально-економічну сутність категорії “трудові ресурси” в аграрному секторі економіки;

- розробити методичні засади дослідження використання трудових ресурсів у сільському господарстві;

- виявити особливості формування трудової мотивації праці та її складових у сільськогосподарських підприємствах;

- обґрунтувати методичний підхід до розробки моделі оптимізації трудових затрат господарств;

- визначити напрями подальшого розвитку, формування й ефективного використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств у контексті інтеграції України до світового економічного простору;

- розробити прогноз потреби сільськогосподарських підприємств досліджуваної області у трудових ресурсах при виробництві основних видів продукції та виявити резерви зростання продуктивності й ефективності праці;

- опрацювати пропозиції щодо вдосконалення системи трудової мотивації працівників сільськогосподарських підприємств.

Об'єктом дослідження є процес формування і використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств Житомирської області на пореформеному етапі розвитку аграрного сектору економіки.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні питання забезпечення трудовими ресурсами сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення економічної теорії та системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів, що склалися в умовах ринку, нормативно-правові акти, спрямовані на розвиток агропромислового виробництва, наукові праці вітчизняних та іноземних вчених. Вирішення поставлених завдань забезпечувалося використанням методів дослідження. За допомогою методу наукової абстракції уточнено основні поняття та характеристики трудових ресурсів; систематизовано класифікацію факторів впливу на продуктивність праці. При аналізі й оцінці діяльності окремих сільськогосподарських підприємств області використано монографічний метод. При обґрунтуванні економічної ефективності використання трудових ресурсів застосовано розрахунково-конструктивний метод. В аналітичній частині роботи за допомогою методів порівняння та спостереження здійснено оцінку трудових ресурсів. Застосування рядів динаміки дало змогу проаналізувати багаторічні дані щодо використання трудових ресурсів. Табличний і графічний методи використовувалися для наочного відображення одержаних результатів. За допомогою групування, кореляційно-регресійного методу визначено вплив груп чинників на продуктивність праці. Із застосуванням дисперсійного методу перевірено достовірність побудованої регресійної моделі. На основі соціологічного методу проведено анкетування сільської молоді для визначення їх профорієнтаційної мотивації.

Інформаційними джерелами дослідження були матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного центру зайнятості, Міністерства аграрної політики України та їх органів на місцях, розробки науково-дослідних інститутів, дані річних звітів сільськогосподарських підприємств та організацій, власні матеріали соціологічних досліджень, наукові праці вчених аграрників та архівні дані з проблеми дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше:

- визначено та обґрунтовано перспективні напрями формування і використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств в умовах інтеграції України до світового економічного простору, в тому числі вступу до СОТ, на основі моделі оптимізації зайнятості з урахуванням спеціалізації сільськогосподарського виробництва, різних організаційно-правових форм господарювання, соціально-економічних особливостей пореформеного періоду, що дозволить підвищити ефективність використання трудових ресурсів;

удосконалено:

- трактування соціально-економічної сутності трудових ресурсів, що на відміну від існуючих визначень, ґрунтується на комплексному підході, який включає економічну активність, демографічні, територіально-адміністративні (регіональні), галузеві та інші ознаки, і дозволяє розглядати це поняття в соціально-економічному та обліково-статистичному аспектах;

- складові мотиваційного механізму сільськогосподарських підприємств, що, зокрема, передбачає розширення участі працівників у процесі формування доходів і прибутку підприємства їх розподілу, здійснення контролю за діяльністю керівництва, а отже покращить ставлення працюючого персоналу до своєї роботи;

дістали подальшого розвитку:

- методичні засади групування трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств, зокрема, за такими ознаками як стать, вік, освіта, кваліфікація, плинність, досвід роботи, продуктивність праці, мобільність, з виділенням їх у соціально-вікові групи, що є підґрунтям для розробки і складання довгострокових цільових програм сільськогосподарського розвитку;

- пропозиції щодо вдосконалення трудової мотивації персоналу сільськогосподарських підприємств, визначених за результатами кореляційно-регресійного аналізу продуктивності праці, що реалізуються за допомогою системи організаційно-економічних, матеріально-технічних та соціальних заходів і забезпечують виявлення невикористаних резервів, а також підвищення результативності та конкурентоздатності працівників;

- методичний підхід до розробки моделі оптимізації трудових затрат сільськогосподарських підприємств регіону, який ґрунтується на урахуванні структури посівних площ, урожайності, поголів’я і продуктивності тварин, що сприятиме збалансованості робочих місць і трудових ресурсів сільської території.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони є підґрунтям для вивчення і практичного розв’язання питань формування і використання трудових ресурсів господарств з урахуванням специфіки сільськогосподарського виробництва, розвитку багатоукладності організаційно-правових форм господарювання і соціально-економічних особливостей трансформації економіки.

Рекомендації та пропозиції дисертанта використані в практичній діяльності Житомирського обласного центра зайнятості, зокрема пропозиції дисертанта щодо створення сприятливих соціально-економічних і виробничих умов для відтворення сільського населення, підвищення рівня його професійної підготовки та зайнятості (довідка 191007 № 01-2223 від 19.10.2007 р.).

Матеріали доповіді “Стан та особливості використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств”, розробленої за участю дисертанта, враховані Головним управлінням агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації при розробці цільової програми розвитку українського села в Житомирській області до 2015 року (довідка № /11 від 15.10.2007 р.).

Пропозиції дисертанта щодо підвищення ефективності використання трудових ресурсів, зайнятих в аграрному секторі економіки, використані керівництвом агроформування ПОСП “Мелені” Коростенського району Житомирської області в процесі планування діяльності сільськогосподарського виробництва (довідка № від 14.08.2006 р.).

Пропозиції з підвищення трудової мотивації діяльності працівників СВК “Дружба” Житомирського району Житомирської області використані при навчанні спеціалістів та удосконаленні кадрового менеджменту на підприємстві (довідка № від 26.07.2006 р.).

Результати дисертаційної роботи використані в навчальному процесі Державного вищого навчального закладу “Державний агроекологічний університет” при викладанні дисципліни “Економіка праці” (довідка № від 11.10.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею автора. В ній викладено авторський підхід щодо удосконалення теоретико-методологічних і практичних основ процесу формування та використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств, визначення резервів їх збільшення. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані дисертантом особисто. Наукові праці здобувача опубліковані одноосібно, а в спільній публікації наведені тільки ті ідеї та результати наукових досліджень, які отримані здобувачем.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, доповідалися на міжнародних і регіональних науково-практичних конференціях: Всеукраїнська наукова конференція “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2003 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Глобальні та національні проблеми в аграрній економіці України” (м. Луганськ, 2004 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Формування конкурентоздатності підприємств АПК в умовах ринкової трансформації економіки” (м. Полтава, 2004 р.); Міжнародна науково-практична конференція молодих учених, магістрів і студентів, присвячена 140-річчю з дня народження М. І. Туган-Барановського та 75-річчю економічного факультету Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (м. Харків, 2004 р.), міжфакультетська науково-практична конференція молодих вчених Державного агроекологічного університету (Житомир, 2007 р.).

Публікації. За результатами наукових досліджень опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 2,4, д.а., у тому числі 8 статей у фахових виданнях загальним обсягом 2,1 д.а.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертаційну роботу викладено на 187 сторінках комп’ютерного тексту, вона складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних літературних джерел (196 найменувань), відомостей, що підтверджують участь автора у наукових розробках, містить 41 таблицю, 37 рисунків і 14 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, ступінь вивчення проблеми, сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, а також визначено наукову новизну, практичне значення результатів, одержаних автором, їх апробацію, публікації, показано особистий внесок здобувача.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні аспекти формування і використання трудових ресурсів у сільському господарстві” – поглиблено соціально-економічну сутність категорії “трудові ресурси”; розвинено теоретичні і методичні засади вивчення забезпеченості трудовими ресурсами сільськогосподарських підприємств, їх збалансованості з робочими місцями; удосконалено методологічні підходи до аналізу використання трудових ресурсів у сільському господарстві.

У результаті аналізу понятійного апарату встановлено, що соціально-економічна категорія “трудові ресурси” за загальноприйнятим розумінням визначається як якісна сукупність зайнятих у виробництві, що створюють матеріальні й духовні цінності та інші блага для суспільства, з урахуванням впливу різноманітних чинників, а саме: економічних, соціальних, організаційних, виробничих, трудових, політичних, екологічних, природних та ін. Вони розглядаються з позицій соціально-економічної та планово-облікової категорій. Незважаючи на те, що трудові ресурси є носіями відносин, які складаються в процесі їх формування, розподілу та використання, в сучасних умовах вони є також суб’єктом управління, зокрема, в державному регулюванні розподілу й перерозподілу трудових ресурсів, підготовці кадрів, забезпеченні зайнятості та збалансованості з робочими місцями.

Вивчення трудових ресурсів в аспекті їх збалансованості з робочими місцями показало, що визначення оптимальної потреби дозволяє раціонально їх використовувати при виробництві основних видів сільськогосподарської продукції. При цьому враховуються специфіка діяльності, кваліфікація і професійний склад працівників, результати реформування сільськогосподарських підприємств. Неузгодженість галузевого і територіального розвитку та різний рівень продуктивних сил зумовлює недостатнє врахування особливостей досліджуваної області та окремих господарств при вирішення питання забезпеченості й використання трудових ресурсів підприємств аграрної сфери економіки.

Необхідно, насамперед, ефективно використовувати основні засоби шляхом скорочення робочих місць оснащених застарілим обладнанням, і збільшення із застосуванням новітнього устаткування, техніки та технологій. Підвищення продуктивності праці повинно забезпечуватися удосконаленням робочих місць відповідно до вимог науково-технічного прогресу, зменшення частки ручної праці, дотримання чітких режимів праці та відпочинку; поліпшення умов роботи і техніки безпеки. Ефективність використання трудових ресурсів залежить від комплексу механізмів щодо працевлаштування, організації професійного навчання працівників відповідно до потреб ринку, підвищення кваліфікації кадрів і активізації їхньої участі в управлінні підприємством.

Запропоновані в роботі методичні підходи дозволили вирішити практичні завдання щодо формування трудових ресурсів і підвищення ефективності використання праці у сільськогосподарських підприємствах.

У другому розділі – “Стан та особливості формування і використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств” – наведено освітньо-кваліфікаційну, статево-вікову структуру, оцінено плинність і конкурентність кадрів сільськогосподарських підприємств та формування трудових ресурсів у сільській місцевості; здійснено факторний аналіз продуктивності праці; оцінено діючий механізм мотивації трудової діяльності сільськогосподарських підприємств.

Внаслідок динамічного скорочення трудових ресурсів у громадському виробництві, зменшення обсягів інвестицій і капіталовкладень в сільське господарство, зростання безробіття на селі процес працевлаштування ускладнюється. Встановлено, що рівень використання трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах Житомирської області дуже низький. З переорієнтацією економіки на ринкові засади розвитку змінилася система управління персоналом. Реструктуризація економіки та реформування АПК супроводжувалися масовим вивільненням працівників із сільськогосподарських підприємств. У наслідок ускладнення процесу працевлаштування селяни були вимушені переорієнтуватись на низькопродуктивну працю в особистих селянських господарствах.

У результаті комплексного аналізу було здійснено групування трудових ресурсів за ознаками, що дають змогу визначити рівень використання трудових ресурсів. До них належать: стать, вік, освіта, кваліфікація, плинність, робоче місце, досвід роботи, продуктивність праці, мобільність, з виділенням соціально-вікових груп (молодша, середня, старша). Обґрунтовано, що найбільш вагомим чинником впливу на рівень використання трудових ресурсів є матеріальне стимулювання, насамперед, розмір заробітної плати. Її рівень у сільськогосподарських підприємствах низький і не забезпечує навіть простого відтворення робочої сили. На початок 2006 р. середньомісячна заробітна плата працівників сільськогосподарських підприємств становила 296,9 грн, що у тричі менше ніж на транспорті та у промисловості. Серед регіонів України Житомирщина посідає одне з останніх місць за рівнем оплати праці сільськогосподарських підприємств. Так, система і розмір оплати праці істотно впливають на зайнятість селян.

Аналіз динаміки змін трудових ресурсів по галузях економіки досліджуваної області за останні роки свідчить про скорочення чисельності працюючих на 17,6%. Найвищі темпи зменшення трудових ресурсів спостерігались у сільській місцевості – 42,6%. На початок 2006 р. їх чисельність становила 139,0 тис. осіб. Кількість працівників сільськогосподарських підприємств скоротилась у 3,1 раза, або на 95,9 тис. чол. зайнятих у сільській місцевості на початок 2006 р., і досягла 43,9 тис. осіб. Це становить 31,5% від загальної чисельності працюючих (рис.1).

Рис. 1. Динаміка чисельності трудових ресурсів у сільській місцевості

Житомирської області

За результатами здійсненого кореляційно-регресійного аналізу виявлено тісний взаємозв’язок між заробітною платою, посівною площею, розміром підприємства, енергомісткістю, питомою вагою оплати праці в загальних витратах, продуктивністю праці. Так, варіація залежності розміру середньомісячної заробітної плати працівників сільськогосподарських підприємств від продуктивності праці є найвищою і становить 73,1%. Врахування цього фактора дало змогу розробити систему заходів щодо поліпшення трудової мотивації персоналу, а саме: покращення організаційно-економічних процесів (обладнання, технологічні процеси, техніка тощо); вдосконалення матеріально-технічної бази (інформатизація виробництва, застосування інновацій, охорони праці та ін.); поліпшення соціальних заходів (кредитна допомога, пільгові путівки тощо), які забезпечать виявлення невикористаних резервів, підвищення результативності і конкурентоздатності працівників.

Встановлено, що рівень освіти працівників сільськогосподарських підприємств Житомирської області є найнижчим серед трудового потенціалу всіх галузей економіки. Так, на початок 2006 р. чисельність працівників господарств, що мали неповну та базову вищу освіту, становила 3,9 тис. осіб, тобто зменшилася порівняно з 2001 р. у 2,2 раза. Цей фактор пояснює зниження рівня забезпеченості сільськогосподарського виробництва керівниками, головними спеціалістами, робітничими кадрами, а саме: механізаторами, трактористами-машиністами, рослинниками, тваринниками. Коефіцієнт збалансованості робочих місць з трудовими ресурсами робітничих кадрів і керівників сільськогосподарських працівників на початок 2006 р. дорівнює 0,92 і 0,98 відсотки, що свідчить про нестачу цих категорій працівників у досліджуваній області. Це зумовлено зменшенням розмірів підприємств та їх ресурсного забезпечення, неефективністю мотиваційного механізму, погіршенням стану соціальної сфери села і демографічними несприятливими процесами. Спостерігається загальний дефіцит професійно відібраних, освічених керівників усіх рівнів і спеціалістів. Поліпшення рівня підготовки менеджерів, здатних ефективно управляти сільськогосподарськими підприємствами, сприятиме удосконаленню кадрового забезпечення сільськогосподарських підприємств.

Непрестижність праці в сільськогосподарських підприємствах на практиці призводить до відчуження сільського працівника від результатів трудової діяльності, погіршення громадської активності селян, інертності більшості працюючих. Це підтверджується результатами соціологічного опитування працівників різних організаційно-правових форм господарювання. Найважливішим чинником, що змушує селянина змінювати своє робоче місце є велика різниця в міжгалузевих рівнях оплати праці та в побутових умовах життя. Згідно з даними анкетування після набуття аграрної освіти переважна більшість випускників аграрних закладів має намір залишитися в місті й лише 7,5% бажають влаштуватися на роботу у своєму селі. Респонденти визначають, що створені соціально-економічні умови, інфраструктура в містах забезпечують кращі перспективи майбутньому фахівцю для розвитку його здібностей і вибору місця працевлаштування. Рівень мотивації значної частини сільськогосподарських працівників є низьким. Нами встановлено, що порушені принципи та механізм організації заробітної плати в сільськогосподарських підприємства Житомирської області. В результаті соціологічного опитування виявлено, що наймані працівники часто не знають, за якою системою їм нараховується заробітна плата. На їхню думку, найпоширенішою у галузі є проста почасова оплата праці – 38% (респондентів). Результати опитування засвідчили, що майже 40% селян не знають про розмір і структуру відрахувань із заробітної плати.

Обґрунтовано, що існуючий мотиваційний механізм у сільськогосподарських підприємствах потребує вдосконалення на макро- та мікрорівнях. У роботі запропоновано шляхи покращення ставлення працівників до своєї праці за рахунок забезпечення участі працівників у розподілі прибутку господарств. Основою пропонованої системи мотивації працівників є механізм розподілу за принципом: 60% – у розпорядженні керівника; 25% – у фонд соціальної підтримки працівників; 35% спрямовується у вигляді додаткової складової заробітку на безпосередню мотивацію працю персоналу підприємства. Такий розподіл дасть змогу не лише мотивувати краще ставлення працівника до виконання трудових процесів підвищення продуктивності праці, але й сформувати довгострокову систему мотивації стабільної зайнятості в сільськогосподарських підприємствах.

Використання трудових ресурсів тісно пов’язано з ефективністю та кінцевими результатами діяльності сільськогосподарського підприємства (табл. ).

Таблиця 1

Залежність основних економічних показників господарств

Житомирської області від рівня продуктивності праці, 2006 р.

Показник | Групи підприємств за рівнем продуктивності праці,

тис. грн. на 1 середньорічного працівника | У середньому (разом) | Відношення
показників з групи до 1, %

I | II | III

До 10 | 10,1-20 | 20,1-30

Річна продуктивність праці, тис. грн. | 7,8 | 15,6 | 22,3 | 16,0 | 285,8

Кількість підприємств | 229 | 123 | 210 | 562 | -

Витрати на 1 га с.-г. угідь, грн. | 1100,6 | 1410,1 | 680,4 | 1051,8 | 61,8

у т. ч.: на оплату праці | 174,7 | 264,9 | 138,1 | 187,1 | 79,0

на електроенергію | 18,6 | 29,9 | 26,3 | 24,9 | 141,3

Питома вага оплати праці у загальних витратах, | 15,9 | 18,8 | 20,3 | 17,8 | 127,6

Площа с.-г. угідь на 1 підприємство, га | 829,3 | 1313,0 | 1233,3 | 1086,1 | 148,7

Вироблено валової продукції на 1 га с.-г. угідь, грн. | 459,7 | 986,4 | 1323,9 | 965,8 | 287,9

Середньорічна вартість основних засобів на 1 га с.-г. угідь, тис. грн. | 2,7 | 3,6 | 4,2 | 3,4 | 1,5

Середньомісячна зарплата одного працівника, грн. | 195,3 | 245,3 | 349,4 | 284,9 | 178,9

Відпрацьовано за рік одним працівником, тис. люд.-год. | 1,7 | 1,6 | 1,1 | 1,4 | 1,01

Чисельність працівників на 1000 га

с.- г. угідь, осіб | 58 | 63 | 59 | 60 | 101,7

Рівень рентабельності (збитковості) виробництва, % | -10,67 | -4,06 | 10,76 | -0,15 | +21,5 проц. пунт.

Із підвищенням продуктивності праці, рівня рентабельності, інтенсифікації виробництва частка витрат на оплату праці та її рівень змінюються в одному напрямку. Крім того в більшості господарств виявлено, що ефективність використання праці залежить від розміру підприємства

У третьому розділі – “Забезпечення формування та ефективного використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств в контексті інтеграції України в світовій економічний простір” – запропоновано підходи до формування і використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств на регіональному рівні за умови приєднання України до СОТ; спрогнозовано потреби сільськогосподарських підприємств у трудових ресурсах на період до 2011 р.; обґрунтовано резерви підвищення продуктивності та ефективності праці; розроблено заходи щодо вдосконалення механізму мотивації праці персоналу в сільськогосподарських підприємствах.

У результаті дослідження виявлено, що із вступом України до СОТ дуже гостро постають питання про ефективність використання трудових ресурсів села, продуктивності сільськогосподарської праці. Це особливо актуально для Житомирської області, переважна частина території якої розміщена в зоні радіаційного забруднення, що вимагає невідкладного вирішення питань раціонального працевлаштування сільського населення, прискорення розвитку виробництва в сільськогосподарських підприємствах, кардинального підвищення продуктивності праці та її оплати. У зв’язку з цим необхідно реалізувати систему державних заходів, які охоплюють нормативно-правові, організаційно-економічні, соціально-демографічні та інші аспекти (рис. 2).

Рис. 2. Система державних заходів для входження

України до СОТ

У процесі дослідження обґрунтовано, що нормативно-правові заходи передбачають гармонізацію законодавства, забезпечення правової захищеності та інших нормативних актів відповідно до вимог СОТ. Організаційно-економічні заходи включають: інтенсифікацію виробництва, підготовку кваліфікованих працівників і спеціалістів, забезпечення балансу між рівнем життя, купівельною спроможністю населення та ціновою політикою на ринку товарів і послуг. Соціально-демографічні заходи спрямовані на стандартизацію соціального рівня життя, поліпшення демографічної ситуації.

З метою підвищення ефективності використання трудових ресурсів, сприянню їх збалансованості з робочими місцями, підвищенню продуктивності праці в роботі було запропоновано методичний підхід до розробки моделі оптимізації трудових затрат при виробництві основних видів сільськогосподарської продукції. Результати проведеного автором прогнозування кількості трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств Житомирської області показали, що в перспективі у 2011 р. їх чисельність становитиме 382,3 тис. чол., що на 26,9 тис. осіб, або на 5,6%, менше ніж у 2006 р. Частка молоді дорівнюватиме 81,8 тис. осіб. проти 84,5 тис. осіб.

На основі розробленої моделі виробництва, при досягнутому рівні трудомісткості та продуктивності праці й середньорічного фонду робочого часу одного працівника спрогнозовано затрати праці сільськогосподарських працівників при виробництві основних видів продукції. Результати розрахунків показали, що у 2011 р. передбачається збільшення показника затрат праці на 34,4% з урахуванням підвищення обсягів виробництва на 36,4%.

При аналізі прогнозних розрахунків затрат праці було використано метод моделювання, зокрема лінійного програмування, в результаті чого розроблено економіко-математичну модель. Вона дозволяє оцінити потребу в затратах праці на виробництво основних видів продукції з урахуванням максимальної ефективності використання сільськогосподарських угідь та забезпечення їх інтенсивного використання.

При розрахунках передбачено обмеження з використання спроектованих у районах посівних площ сільськогосподарських культур, формування кількості трудових ресурсів, що беруть участь у виробництві продукції, формування необхідних обсягів сільськогосподарської продукції, технологічних умов використання посівних площ сільськогосподарських культур за умови невід’ємності змінних.

За даними моделювання, у 2011 р. порівняно з 2006 р. затрати праці при виробництві основних видів продукції рослинництва і тваринництва за оптимізованим розрахунком зменшаться відповідно на 37 і 48% порівняно із 2011 р. (табл. ). Враховуючи середньорічну зайнятість сільськогосподарського працівника на рівні 1586 люд.-год середня чисельність працівників при виробництві основних видів продукції дорівнюватиме 12,3 тис. чол. проти 33,5 тис. осіб у 2006 р. Зміни у структурі затрат праці свідчать про збільшення обсягів застосування високомеханізованих робіт, ресурсозберігаючих технологій, удосконалення виробничого процесу й організації праці, застосування автоматизованих систем контролю та управління технологічними процесами з урахуванням зайнятості селян в особистих селянських господарствах.

Таблиця 2

Моделювання оптимізованих трудових затрат при виробництві основних видів сільськогосподарської продукції

Продукція | Валове

виробництво,

тис. т | Затрати праці,

тис. люд.-год | Затрати праці

(+, -)

тис. люд.-год.

2006 р. | 2011 р.

Рослинництво

Зернові | 720,4 | 10490 | 6513 | -3977

Кукурудза | 162,1 | 479 | 302 | -177

Цукрові буряки | 538,7 | 2742 | 1813 | -929

Насіння соняшнику | 3,1 | 126 | 79 | -47

Льон-довгунець | 13,5 | 164 | 103 | -61

Картопля | 33,2 | 384 | 244 | -140

Овочі | 15,9 | 119 | 75 | -44

Плоди та ягоди | 7,4 | 79 | 50 | -29

Хміль | 1,8 | 1019 | 642 | -377

Разом | х | 15602 | 9821 | -5781

Тваринництво

Молоко | 184,1 | 12365 | 6524 | -5841

Вирощування:

- ВРХ | 12,7 | 8669 | 2490 | -6179

- свиней | 5,6 | 1258 | 252 | -1006

- овець і кіз | 0,03 | 58 | 14 | -44

Яйця, млн шт. | 282,4 | 21 | 103 | 82

Мед | 0,09 | 118 | 223 | 105

Разом | х | 22489 | 9606 | -12883

Разом по с.–г. виробництву | х | 38091 | 19427 | -18664

Удосконалення мотивації праці в сільськогосподарських підприємствах дозволить ефективніше використовувати робочий час, що сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності сільськогосподарських виробників, заінтересованості працівників у результатах своєї діяльності.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення важливої наукової проблеми формування трудових ресурсів і підвищення ефективності використання праці у сільськогосподарських підприємствах.

1. У сучасних умовах розвитку аграрного сектору економіки України актуальності набуває проблема дослідження формування і використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств на регіональному рівні. Вона має стати предметом комплексного дослідження з метою визначення єдиних теоретичних, аналітичних і методологічних підходів до вирішення проблеми формування та використання трудових ресурсів в умовах пореформеного розвитку сільськогосподарських підприємств. Через відсутність єдиного тлумачення поняття “трудові ресурси” та його складових ускладнюються наукове пізнання, аналіз і практичне застосування аналітичних висновків в оперативному та стратегічному управлінні діяльністю сільськогосподарських підприємств.

2. Відомі визначення і трактування трудових ресурсів як економічної категорії потребують уточнення шляхом поглиблення розуміння їх соціально-економічної сутності. Тому трудові ресурси доцільно розглядати як якісну сукупність спроможностей працівників, що створюють матеріальні, духовні цінності та інші блага для суспільства з урахуванням впливу різноманітних чинників: економічних, соціальних, організаційних, виробничих, трудових, політичних, екологічних, природних та інших. Залежно від напряму дослідження дане поняття стосовно аграрного сектору економіки розглядають як соціально-економічну або планово-облікову категорію.

3. Дослідження використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств має здійснюватись з урахуванням особливостей ведення сільськогосподарського виробництва, організаційних, методичних, системно-структурних, логічних, аналітичних, інформаційних та інших чинників. Воно повинно охоплювати складові щодо понятійного апарату (аналіз економічних, соціологічних, філософських і психологічних умов), використання трудових нормативів, розрахунку потреби сільськогосподарських підприємств у трудових ресурсах; порівняння пропозиції і потреби в затратах праці; обґрунтування темпів підвищення продуктивності праці; дослідження мотивації праці в ринкових умовах; апробація одержаних висновків на виробництві; визначення можливостей використання трудових ресурсів села в несільськогосподарських видах діяльності; економіко-математичне моделювання затрат праці; пропозиції щодо поліпшення мотивації праці у сільськогосподарських підприємствах.

4. Трудові ресурси сільськогосподарських підприємств Житомирської області використовуються неефективно, що позначається на низькій продуктивності праці та ефективності діяльності господарств. Їх дослідження доцільно проводити за допомогою виділення соціально-вікових груп з урахуванням таких ознак, як освіта, вік, стать, кваліфікація, плинність, робоче місце, продуктивність праці. Це дає можливість раціонально їх розподіляти при плануванні діяльності в сільськогосподарському виробництві.

5. Одним із важливих факторів зниження мотивації праці в більшості сільськогосподарських підприємств є недостатній рівень її оплати, що не дає можливості селянину ефективно працювати і підвищувати свій добробут. Ринкові відносини потребують більш повного використання трудових ресурсів шляхом активізації діяльності працівників, застосування дієвих стимулів у механізмі господарювання. Розширення участі працівників у процесі формування доходів і прибутку підприємства, їх розподілу та здійснення контролю за діяльністю керівництва дозволить покращити ставлення працівників до праці. Складна економічна ситуація та низький рівень аграрного виробництва в досліджуваній області вимагає суттєвого підвищення продуктивної зайнятості та можливості збільшення робочих місць в господарствах сільської місцевості, поліпшення умов мотивації й підвищення ефективності аграрної праці сільськогосподарських підприємств.

6. Запропонована модель оптимізації трудових затрат праці при виробництві основних видів сільськогосподарської продукції до 2011 р. ґрунтується на визначенні оптимальної їх кількості при поступовому нарощуванні темпів виробництва. Згідно з розрахунками передбачається зниження затрат праці в сільськогосподарських підприємствах за досягнутого рівня продуктивності праці та відпрацьованого середньорічного робочого фонду одним робітником. Це дасть змогу забезпечити гнучкий підхід до формування стратегії ефективного використання праці сільськогосподарських підприємств та поліпшення соціально-економічних результатів сільськогосподарського виробництва.

7. Намір вступу України до Світової організації торгівлі зумовлює вирішення проблеми подальшого підвищення ефективності використання трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах. За умови стратегії розвитку сільськогосподарського виробництва необхідно удосконалювати державну систему заходів, що передбачає нормативно-правове регулювання, організаційно-економічні та соціально-демографічні аспекти розвитку. Забезпечення професійної підготовки та перепідготовки селян з урахуванням вимог ринку, організація навчання з метою впровадження нових форм зайнятості дасть змогу працівнику аграрної сфери ефективно працювати в нових конкурентоспроможних умовах ведення виробництва.

8. Підвищення трудової мотивації на сільськогосподарських підприємствах можливо завдяки поліпшенню впливу організаційно-економічних чинників мотивації праці, соціальних заходів і системи матеріального стимулювання в сільськогосподарських підприємствах, що дозволить посилити мотиваційний механізм в аграрному секторі економіки. Для забезпечення стабільних, продуктивних і конкурентоспроможних трудових ресурсів доцільно створити сприятливі умови для впровадження наукових розробок у виробничу сферу сільськогосподарських підприємств, залучення інвестицій, інновацій, розвитку ринкової та виробничої інфраструктури, залучення молоді з аграрною освітою.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Тищенко С.В. Мікроекономічний аналіз динамічних змін на ринку праці аграрного сектора Житомирської області // Ринкова трансформація економіки, стан, тенденції, проблеми, перспективи: Матеріали Всеукраїнської наук. конф. студентів, магістрів та аспірантів: У 2-х т. – Т.1 – К.: ІАЕ УААН, 2003. – С. 391-394.

2. Тищенко С.В. Механізм формування і ефективного використання трудових ресурсів села // Зб. наук. праць Луганського нац. аграр. ун-ту. – Луганськ: Вид.-во ЛНАУ, 2004. – № 38(50). – С. 348-352 (Серія: “Економічні науки”).

3. Тищенко С.В. Соціально-економічний стан села та його вплив на формування ринку праці // Вісник ХНАУ. – 2004. – № 3. – С. 226-228.

4. Тищенко С.В., Ковальчук О.Д. Формування економічної активності сільського населення // Вісник Львівського держ. аграр. ун-ту: Економіка АПК. – 2005. – № 12. – С. 419-423. (Автором сформульовано основні причини зниження економічної активності сільського населення Житомирської області та розроблено пропозиції щодо їх поліпшення).

5. Тищенко С.В. Кількісна та якісна характеристика робочої сили аграрного сектора економіки Житомирщини // Наукові праці Полтавської держ. аграр. акад. – Т. 3 (22). Економічні науки. – Полтава, 2005. – С. 231-236.

6. Тищенко С.В. Аналіз оплати праці в сільськогосподарських підприємствах Житомирської області // Економіка АПК. – 2007. – № 1. – С. 125-127.

7. Тищенко С.В. Вплив продуктивності праці на ефективність ведення сільськогосподарського виробництва // Вісник ДАУ. – 2007. – № 1. – С. .

8. Тищенко С.В. Трудові ресурси села як соціально-економічна категорія // Агроінком. – 2006. – № 7-8.– С. 104-106.

В інших виданнях:

1. Тищенко С.В., Чугаєвська С.В. Вплив розмірів аграрного підприємства на ефективність діяльності // Матеріали третьої міжфакультетної науково-практичної конференції молодих вчених, 31 травня 2007 р. – Житомир: Вид-во ДВНЗ “ДАУ”, 2007. – С. 104-106. (Автором виявлено взаємозв’язок між площею сільськогосподарських угідь, обсягами виробленої продукції і розміром агроформувань, що дає можливість врахувати отримані результати при прогнозуванні сільськогосподарського виробництва й зайнятості на селі).

АНОТАЦІЯ

Тищенко С.В. Формування і використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). – Державний вищий навчальний закладу “Державний агроекологічний університет” Міністерства аграрної політики України, Житомир, 2007.

Досліджено теоретичні, методичні та практичні проблеми формування і використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств у регіоні. Поглиблено зміст соціально-економічної сутності категорії “трудові ресурси”, їх збалансованості з робочими місцями у сільськогосподарських підприємствах.

Проаналізовано сучасний стан формування трудових ресурсів і їх раціонального використання в сільськогосподарських підприємствах. Виявлено чинники впливу на використання праці, серед яких найбільш питому вагу справляє рівень оплати праці. Оцінено вплив основних факторів на продуктивність праці. Проаналізовано сучасний мотиваційний механізм працівників у сільськогосподарських підприємствах.

Опрацьовано методичні підходи до формування стратегії розвитку трудових ресурсів за умови приєднання України до СОТ. Визначено оптимальну потребу затрат праці при виробництві основних видів сільськогосподарської продукції з урахуванням особливостей сільськогосподарського розвитку області на період до 2011 р. Виявлено резерви підвищення продуктивності праці, запропоновано шляхи й методи удосконалення мотиваційного механізму підвищення конкурентоспроможності трудових ресурсів.

Ключові слова: трудові ресурси, затрати праці, продуктивність праці, робоче місце, оплата праці, мотиваційний механізм.

АННОТАЦИЯ

Тищенко С.В. Формирование и использование трудовых ресурсов сельскохозяйственных предприятий. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). – Государственное высшее учебное заведение “Государственный агроэкологический университет” Министерства аграрной политики Украины, Житомир, 2007.

Диссертация посвящена вопросам разработки теоретико-методологических и практических рекомендаций по формированию и использованию трудовых ресурсов сельскохозяйственных предприятий.

На основе сравнения и обобщения понятийного аппарата углублена социально-экономическая сущность категории “трудовые ресурсы”. В отличие от существующих определений она включает экономическую активность, демографическое развитие, территориально-административные, отраслевые и другие факторы, то есть согласно методологическим подходам к исследованию данного понятия его следует рассматривать в социально-экономическом и учетно-статистическом аспектах.

Сформированы основные этапы исследования формирования и использования трудовых ресурсов в сельскохозяйственных предприятиях. К ним относятся: исследование понятийного аппарата (комплексное рассмотрение социально-экономических подходов к категории “трудовые ресурсы”), базовые концепции изучения трудовых ресурсов (систематизация базовых и современных трудовых теорий формирования и использования трудовых ресурсов, адаптированных к современным условиям развития аграрного сектора экономики), эксперимент (апробация модели использования трудовых ресурсов, внедрение результатов исследования, теоретическая оценка модели и механизмов формирования и использования трудовых ресурсов) с применением показателей анализа и оценки уровня трудовых ресурсов.

В результате проведенного исследования установлено, что в аграрном секторе экономики Житомирской области сложился низкий уровень формирования и использования трудовых ресурсов сельскохозяйственных предприятий. Это связано с негативным влиянием таких факторов, как неэффективное материальное и моральное стимулирование, уровень экономического развития предприятий, отсутствие квалифицированного менеджмента в сельскохозяйственных предприятиях, недостаточность профессиональных знаний и практики в принятии решений относительно управления трудовыми ресурсами, отсутствие трудовой мотивации для профессионального роста и самореализации и другими факторами.

В результате проведенных исследований предложен демографический прогноз, в соответствии с которым численность сельского населения будет снижаться. С учетом достигнутого уровня производительности и трудоемкости труда крестьян, среднегодового фонда рабочего времени одного работника спрогнозированы показатели использования трудовых ресурсов. На основе метода моделирования