УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

Товстокора Тетяна Олексіївна

УДК 636.1.084.1

СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ВИХОВАННЯ МОЛОДНЯКУ

ЧИСТОКРОВНОЇ ВЕРХОВОЇ ПОРОДИ

06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті тваринництва Української академії аграрних наук

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор,

академік Академії наук вищої школи України

Мирось Віталій Васильович,

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва Мінагрополітики України,

завідувач кафедри тваринництва

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор, Котенджи Геннадій Павлович,

Сумський національний аграрний університет

Мінагрополітики України, завідувач кафедри

технології виробництва продукції тваринництва

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Соболь Ольга Михайлівна,

Херсонський державний аграрний університет, доцент кафедри технології виробництва продуктів тваринництва

Провідна установа: Харківська державна зооветеринарна академія Мінагрополітики України, кафедри технології переробки і стандартизації продуктів тваринництва та технології тваринництва ім. академіка М. Д. Потьомкіна, смт. Мала Данилівка

Захист відбудеться " 17 " квітня 2007 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.01 Інституту тваринництва Української академії аграрних наук за адресою: 62404, м. Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва УААН за адресою: 62404, м. Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3

Автореферат розісланий " 16 " березня 2007 року

Учений секретар спеціалізованої вченої ради І.В. Корх

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із проблемних питань у вітчизняній технології верхового кіннозаводства до нині залишається недостатньо відпрацьована система підготовки молодняку з раннього віку до прояву високої роботоздатності. Якість молодняку чистокровної верхової породи, що за останнє десятиріччя надходить з кінних заводів до вітчизняних іподромів, вказує на необхідність поліпшення селекційних та технологічних методів роботи з породою, з метою покращення показників роботоздатності до рівня досягнутої у світі за цей період.

При цьому, відсутність системи у цілеспрямованій підготовці молодняку з раннього віку входить у протиріччя з основними положеннями вчення І.П. Павлова про формування нервової діяльності тварин. Це призводить до утворення у лошат у ранньому віці негативних умовних рефлексів, які потім проявляються у період тренінгу та спортивного використання: "боязкість", "дурноїздність", "збоїстисть", "закидка на старті", "норовистість" та ін. Окрім того, наявність таких рефлексів знижує можливість виявлення генетично закладених ознак роботоздатності організму, ускладнює роботу обслуговуючого персоналу, що, в кінцевому рахунку, позначається на низькій якості вітчизняної частини чистокровної верхової породи.

Багато вітчизняних вчених і практиків у галузі конярства акцентували увагу на необхідності виховання лошат, починаючи з підсисного періоду [Кулешов П.Н., 1933, Игнатьева М.Б., 1952, Волков Д.А., 1952, Горелов К.И., 1955, Хосроев Л.Е., 1955 та ін.]. Але в існуючих нині рекомендаціях щодо технології вирощування коней призових та спортивних порід надається лише загальна інформація щодо виховання лошат. Конкретно не визначені методи цілеспрямованого їх виховання та не встановлені особливості відпрацювання кожного з елементів роботи, оптимальні витрати часу на роботу з молодняком у різні періоди вирощування. Це не дає можливості ефективно організовувати систему вирощування коней у виробничих умовах племінних господарств.

У зв'язку з цим, розроблення і впровадження у сучасну вітчизняну технологію верхового кіннозаводства науково обґрунтованої системи виховання молодняку від народження до 1,5-річного віку є актуальним і вагомим складником успіху племінної роботи, що спрямована на одержання в Україні достатньо підготовлених, конкурентоспроможних коней чистокровної верхової породи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у період 2001-2005 рр. і є складовою частиною наукових досліджень, що проводились лабораторією конярства Інституту тваринництва УААН відповідно комплексної науково-технічної програми "Наукове забезпечення сталого розвитку галузей тваринництва" підпрограми "Конярство" (№ державної реєстрації 0101U003314).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є наукове обґрунтування та розробка системного підходу щодо індивідуальної роботи з молодняком чистокровної верхової породи з раннього віку до заїздки, який забезпечує відпрацювання і закріплення в нього корисних умовних рефлексів.

Для виконання визначеної мети були поставлені наступні завдання:

-

-

-

-

-

-

Об'єкт дослідження - молодняк чистокровної верхової породи у період вирощування та іподромних випробувань.

Предмет дослідження - системна індивідуальна робота з молодняком чистокровної верхової породи у період вирощування, вплив технологічних факторів на процес навчання лошат, вплив виховання на загальний стан та роботоздатність піддослідного молодняку.

Методи дослідження. Для удосконалення азбуки поведінки молодняку чистокровної верхової породи використовували методику індивідуальних хронометражів. Для визначення витрат часу на виховання, розробку системи елементів та методів виховання, аналізу результатів проведення заїздки, вивчення впливу технологічних факторів на тривалість навчання використовували експериментальний метод. Для вивчення фізіологічного стану молодняку застосовували лабораторні методи. Опрацювання отриманих у експерименті даних здійснювали статистичними методами.

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертаційній роботі науково обґрунтована можливість і доцільність системного використання елементів виховання лошат, виявлений позитивний вплив системного підходу щодо виховання на відпрацювання у лошат умовних рефлексів, що формують роботоздатність. Удосконалено „азбуку” індивідуальної поведінки лошат, окремі елементи системної роботи, які включають обов’язкові вимоги щодо їх виконання, та встановлено особливості формування ознак в процесі вирощування.

Вперше вивчений вплив системного виховання на поведінку молодняку після відлучення, визначена його реакція на дії обслуговуючого персоналу в залежності від застосування системного або традиційного виховання.

Для втілення системного виховання до виробничого процесу розроблені поопераційні карти робочого дня обслуговуючого персоналу.

Практичне значення одержаних результатів. Впровадження запропонованого системного підходу щодо виховання лошат, починаючи з раннього віку, дало змогу поліпшити роботу з підготовки молодняку чистокровної верхової породи у період до відлучення та заїздки, підвищити якість його підготовки для подальшого використання, що позитивно позначалось на показниках роботоздатності коней.

Результати досліджень впроваджені в ДП "Стрілецький кінний завод № 60". Застосування системного виховання молодняку дозволило збільшити виграш преміально - призових коштів на 24,1 % , в середньому на одну голову. Розроблення і викладення у вигляді функціональних обов’язків обслуговуючого персоналу, переліку і послідовності виконання технологічних операцій сприяло підвищенню рівня трудової дисципліни та росту ефективності виробництва.

Одержані матеріали покладені в основу нормативних положень щодо цілеспрямованої роботи з виховання молодняку чистокровної верхової породи, схвалених вченою радою ІТ УААН (Протокол № 1 від 31.01.06).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом розроблено методичні підходи щодо проведення експериментальної частини роботи, організовано і проведено три науково-господарських досліди, опрацьовано та опубліковано матеріали по основних розділах дисертації. Спільно з науковим керівником визначено основні напрями досліджень, розроблено схему роботи і сформовано висновки з проведених досліджень. Частка участі здобувача складає 80 %.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації обговорені на координаційно – методичних радах Інституту тваринництва УААН в 2001-2005 рр., доповідались на конференції молодих вчених (Інститут тваринництва УААН, 2001 р.), науково - практичній конференції "Проблеми і перспективи конярства України" (Інститут тваринництва УААН, 2002 р.), міжнародній науковій конференції "Наукові основи сучасних технологій виробництва продукції тваринництва" (Інститут тваринництва УААН, 2004 р.), конференції молодих вчених "Внесок молодих вчених у науково - технічний прогрес галузі тваринництва" (Інститут тваринництва УААН, 2005 р.), 2-му Міжнародному симпозіумі: "Биоэтика - путь к мировым стандартам" (ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2005 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 статей (дві видані самостійно, чотири - у співавторстві), у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України. Частка особистої участі здобувача складає 90 %.

Структура дисертації. Дисертація складається з розділів: вступ, огляд літератури, загальна методика та основні методи досліджень, результати власних досліджень, їх аналіз та узагальнення, висновки, пропозиції виробництву. Загальний обсяг роботи складає 132 сторінки комп’ютерного тексту, містить 17 таблиць, 1 схему, 5 рисунків, 6 фотографій, 7 додатків. Список використаних джерел включає 230 найменувань, в тому числі 51 іноземне.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Роботу виконували шляхом проведення науково-господарських дослідів у ДП „Стрілецький кінний завод № 60” Луганської області, лабораторні дослідження - у лабораторії конярства та лабораторії екомониторингу ІТ УААН.

Згідно зі схемою (табл.1), лошат контрольної групи вирощували за прийнятою у кінному заводі технологією, що включала лише окремі елементи виховання, і не мала чіткої, спланованої системи роботи з молодняком.

Таблиця 1

Схема науково-господарських дослідів

Група | Фактор

досліджень | Тривалість періоду, днів | Порода | Показники, що вивчались

Підсисний період | 1. Особливості засвоєння лошатами елементів виховання.

2. Витрати часу на виховання молодняку

3. Екстер’єрні особливості розвитку молодняку різних генотипів

4. Показники гематології та опсоно-фагоцитарної реакції крові піддослідного молодняку

5. Адаптаційні здібності молодняку

6. Формування бажаної поведінки лошат в період вирощування

7. Тривалість засвоєння молодняком елементів заїздки

8. Прояв показників роботоздатності при випробуваннях

9.Економічна ефективність проведення виховання лошат

I | Традиційне виховання |

180 | чистокровна верхова

II | Системне виховання |

180 | чистокровна верхова

Період після відлучення

I | Традиційне виховання |

365 | чистокровна верхова

II | Системне виховання |

365 | чистокровна верхова

Період заїздки

I | Традиційне виховання |

30 | чистокровна верхова

II | Системне виховання |

30 | чистокровна верхова

Період іподромних випробувань

I | Традиційне виховання |

150 | чистокровна верхова

II | системне виховання |

150 | чистокровна верхова

З лошатами дослідної групи упродовж підсисного періоду та від відлучення до заїздки, проводили системну роботу, спрямовану на формування корисних умовних рефлексів, які необхідні для подальшого використання коней.

Відлучення всього молодняку ставки здійснювали одночасно. Лошат переводили до іншої стайні, де утримували їх окремо від матерів. Упродовж першої доби після відлучення проводили спостереження за поведінкою лошат, для чого застосовували удосконалену "азбуку" поведінки і метод індивідуального хронометражу (Великжанин В.И., 1975, Бондарь А.А., 1989).

Екстер'єрні особливості молодняку вивчали шляхом щомісячного взяття промірів (Красников А.С., 1966). Отримані дані характеризували у розрізі груп та за походженням.

Гематологічні показники вивчені за методиками Усович А.Т., 1969, Эйдригевича Е.В., Раевской В.В., 1978, Лебедевой П.Т., Васильевой Е.А., 1982.

Дослідження фізіологічних показників проведені за методикою Гущина В.Н. и др., 1996 р. Одержані результати використовували для характеристики реактивності лошат - представників контрольної та дослідної груп на проведені з ними відповідні маніпуляції.

Для можливості втілення у виробничий процес в умовах кінного заводу запропонованих підходів були розроблені поопераційні карти робочого дня персоналу, що обслуговує молодняк різних вікових груп.

Спостереження за проходженням процесу заїздки проводили шляхом хронометражу витраченого часу та порівняння даних, які були отримані від представників контрольних та дослідних груп.

Для оцінки роботоздатності використовували дані про результати випробувань коней на іподромах, які опрацьовували за методикою Игнатьевой М.Б., 1952, Пэрна Э.М., 1974.

Усі дані, що отримані в результаті проведених експериментів, були статистично оброблені (Плохинский Н.А., 1970). З використанням дисперсійного аналізу вивчено вплив статі, віку, походження та методів виховання на тривалість процесу засвоєння елементів виховання, загальний стан, поведінку, тривалість заїздки та проявлення показників роботоздатності.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Оцінка рівня засвоєння лошатами елементів індивідуальної роботи. Робота з підсисними лошатами була спрямована на відпрацювання та систематичне закріплення у них корисних умовних рефлексів виховання. Відібрані елементи відпрацьовували щоденно в визначеній послідовності. При цьому оцінювали індивідуальні особливості навчання молодняку коней.

Для характеристики рівня засвоєння кожного з елементів індивідуальної роботи та визначення витрат часу були розроблені вимоги щодо кожного елементу з урахуванням часу на його виконання обслуговуючим персоналом та поведінки лошати (табл. 2).

Таблиця 2

Вимоги щодо виконання елементів системної індивідуальної роботи

Елементи індивідуальної роботи | Оцінка якості виконання елементів

ДОБРЕ | ЗАДОВІЛЬНО | НЕЗАДОВІЛЬНО

Приручен-

ня | Спокійно реагує на людину, підпускає до себе або підходить само | Спокійно реагує на людину, але не підпускає до себе, відходить | Тікає від людини, проявляє боязкість чи агресивність

Надягання недоуздка | Без опору дає надягнути недоуздок протягом 0,5-1,0 хв | Опирається, при надяганні недоуздка, дає надягнути недоуздок з фіксацією протягом 1,0-3,0 хв | Не дає надягнути недоуздок, опирається, б’ється, падає

Виведення з денника | Спокійно виходить з денника слідом за людиною за 0,1-0,3 хв | Зупиняється перед виходом, виходить з допомогою людини за 0,3-1,0 хв | Опирається, стає на “свічку”, не виходить з денника 1,0 і більше хв

Проведення на відстань 100 м | Спокійно, рівномірно йде поруч з людиною, проходить відстань за 6,0-8,0 хв | Йде із зупинками, відстає, відходить у бік, проходить відстань за 8,0-10,0 хв | Опирається, стрибає у боки, намагається вирватись, проходить відстань за 10,0 і більше хв або не проходить зовсім

Відпрацювання вірної постави | Стоїть на місці нерухомо упродовж 1,0-3,0 хв | Стоїть на місці менше 1,0 хв, відходить у бік | Не стоїть на місці, крутиться, стає на “свічку”

Робота з кінцівками | Стоїть нерухомо, дозволяє взяти у руки послідовно 4 кінцівки за 0,8-2,0 хв | Стоїть нерухомо або з невеликими рухами, дає не всі ноги за 2,0-3,5 хв | Не стоїть на місці

Заведення до денника | Спокійно заходить до денника слідом за людиною за 0,1-0,3 хв | Зупиняється перед входом, заходить слідом за людиною за 0,3-1,0 хв | Опирається, не заходить 1,0 і більше хв

Особливості засвоєння лошатами елементів виховання. При відпрацюванні з лошатами елементу “приручення”, спостерігався негативний вплив присутності кобили на тривалість періоду його засвоєння (табл. 3). Лошата без кобили засвоювали цей елемент швидше, ніж лошата з кобилою, із різницею у першому досліді - 30,0 хв (P<0,95); у другому - 52,0 хв (P<0,95) та у третьому - 12,5 хв (P<0,95). Встановлена тенденція зберігалась упродовж трьох суміжних дослідів, що свідчило про існування певного впливу фактору, що вивчався, та необхідність його врахування у практиці роботи з молодняком чистокровної верхової породи при цілеспрямованому його вихованні, починаючи з перших днів від народження.

Таблиця 3

Залежність тривалості засвоєння лошатами елементів виховання

від присутності кобили (хв)

Елементи індивідуальної роботи | Метод

навчання | Витрати часу на засвоєння елементів (M±m)

2001 р.

n=12 | 2002 р.

n=10 | 2003 р.

n=13

Приручення | з кобилою | 156,67±22,75 | 180,00±42,43 | 142,50±18,68

без кобили | 126,67±4,22 | 128,00±13,56 | 130,00±10,00

Надягання

недоуздка | з кобилою | 79,60±10,33 | 84,25±3,09* | 93,60±6,05

без кобили | 76,15±8,59 | 110,94±10,47 | 82,28±10,82

Виведення з денника | з кобилою | 2,40±0,32 | 3,93±0,86 | 2,43±0,21

без кобили | 1,53±0,29 | 3,14±0,43 | 3,43±0,83

Проведення | з кобилою | 98,02±6,22 | 111,45±11,66 | 128,24±5,35

без кобили | 150,37±14,28*** | 158,34±7,32*** | 163,43±7,74***

Відпрацювання вірної постави | з кобилою | 25,87±2,68 | 47,58±16,26 | 21,76±2,23

без кобили | 38,07±4,77** | 29,62±2,51 | 23,45±4,16

Робота з кінцівками | з кобилою | 46,42±6,94 | 83,78±48,51 | 47,20±3,72

без кобили | 63,17±13,96 | 49,32±3,98 | 61,20±15,90

Заведення до денника | з кобилою | 1,92±0,27 | 2,08±0,39 | 2,20±0,28

без кобили | 1,43±0,20 | 2,22±0,52 | 2,15±0,60

Примітка: *P?0,95; **P?0,99; ***P?0,999

Присутність кобили при відпрацюванні елемента “проведення”, навпаки, давала змогу зменшити витрати часу на його засвоєння. Молодняк дослідної групи, що виховувався самостійно, витратив більше часу на засвоєння цього елемента індивідуальної роботи.

У порівнянні з лошатами, що засвоювали елемент “проведення” поряд з кобилою, одержана різниця становила у першому досліді – 52,35 хв (Р>0,999), у другому – 46,89 хв (Р>0,999), у третьому – 35,19 хв (Р>0,999). Високий ступінь вірогідності різниці у всіх трьох дослідах свідчить про однобічний характер засвоєння цього елемента і вказує на необхідність привчання лошат до елементу “проведення” разом з кобилою, що дає змогу скоротити тривалість періоду його засвоєння та уникнути утворення негативних умовних рефлексів на даному етапі вирощування.

Окрім цього фактору, на кількість витрат часу при засвоєнні елементів індивідуальної роботи впливав також виробничий стаж обслуговуючого персоналу (табл. 4). За персоналом на початку виховання були закріплені дослідні лошата, робота з якими проводилась за однаковою схемою.

Таблиця 4

Вплив досвідченості персоналу на тривалість засвоєння лошатами

елементів виховання (хв, M±m)

Елементи індивідуальної

роботи | Стаж роботи персоналу у конярстві

До 7 років | Більше 7 років

Приручення | 142,12±17,60 | 139,85±11,85

Надягання недоуздка | 98,01±1,99*** | 80,51±3,64

Виведення з денника | 3,35±0,15*** | 2,09±0,19

Проведення | 151,27±3,77** | 126,57±6,47

Відпрацювання вірної постави | 35,99±2,78*** | 21,92±0,70

Робота з кінцівками | 56,15±16,09 | 55,56±3,75

Заведення до денника | 2,11±0,31 | 1,83±0,17

Примітка: **P>0,99; ***P>0,999

При цьому, економія досвідченим персоналом часу, що був витрачений на засвоєння кожним лошам елементів виховання, у порівнянні з недосвідченим, в середньому упродовж дослідів становила: 2,54 хв на елемент “приручення” (P<0,95); 17,5 хв на елемент “надягання недоуздку” (P>0,999); 1,26 хв на елемент “виведення з денника” (P>0,999); 24,7 хв на засвоєння елемента “проведення” (P>0,99); 14,07 хв на елемент “відпрацювання вірної постави” (P>0,999); 0,59 хв на елемент “робота з кінцівками” (P<0,95) та 0,28 хв на елемент “заведення до денника” (P<0,95).

Отриманими результатами підтверджується доцільність залучення до роботи з підсисними лошатами більш досвідченого персоналу.

Витрати часу на виховання підсисних лошат. Аналіз часу, витраченого на засвоєння молодняком дослідної групи елементів індивідуальної роботи, показав різний їх характер і тривалість (табл. 5). Так, на елемент “приручення” лошат, при фіксованих щоденних витратах часу 20 хв, витрачено, в середньому, 7,19 дня. Найменші витрати часу визначені при засвоєнні елементів "виведення з денника" та "заведення до денника". Найбільш витратним за тривалістю засвоєння був елемент "проведення". Його відпрацювання займало в середньому на одне лоша 13,17 днів по 10,11 хв. “Відпрацювання вірної постави” лошати займало 6,84 дня по 4,77 хв.

Складнішим, у порівнянні з іншими, виявився елемент “робота з кінцівками”. У середньому за три досліди на його засвоєння необхідно було витрати

ти 12,29 дня по 4,36 хв. На засвоєння лошам елемента “надягання недоуздка”

витрачали 10,41 дня, при щоденних витратах часу - 8,5 хв.

Період засвоєння лошатами запропонованої систематичної індивідуальної роботи закінчувався з початку вірного, за встановленими вимогами, виконання ними основних її елементів. Цей період відобразив здібність лошат до навчання під впливом визначених факторів.

Таблиця 5

Витрати часу на засвоєння лошатами елементів індивідуальної роботи (в середньому на одне лоша, n=35)

Елементи індивідуальної

роботи | Середні витрати часу (M±m)

Хвилин за день | Кількість днів

№ досліду | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3

Приручення |

20,00 | 20,00 | 20,00 | 7,08

±0,60 | 7,56

±1,04 | 6,92

±0,63

Надягання

недоуздка | 8,16

±0,21 | 8,60

±0,16 | 8,73

±0,18 | 9,42

±0,62 | 11,56

±0,87 | 10,25

±0,49

Виведення з денника | 0,46

±0,03 | 0,49

±0,05 | 0,48

±0,02 | 4,17

±0,39 | 6,38

±0,56 | 5,67

±0,49

Проведення | 9,74

±0,50 | 10,43

±0,24 | 10,16

±0,17 | 12,67

±0,97 | 13,11

±0,82 | 13,75

±0,54

Відпрацювання вірної постави | 5,32

±1,26 | 5,02

±0,47 | 3,97

±0,12 | 7,83

±0,65 | 7,11

±0,59 | 5,58

±0,40

Робота з кінцівками | 4,08

±0,24 | 4,79

±0,83 | 4,22

±0,25 | 12,75

±1,08 | 12,11

±1,18 | 12,00

±0,64

Заведення до денника | 0,46

±0,02 | 0,44

±0,02 | 0,45

±0,02 | 3,58

±0,31 | 4,20

±0,97 | 4,83

±0,47

Дослідження показали, що при проведенні індивідуальної роботи з лошатами 2001, 2002 та 2003 рр. народження, значну частину часу (56,0; 41,7; 35,7 %) було витрачено на період засвоєння її елементів, що характеризувався найбільшим розміром щоденних витрат часу (табл. 6).

Період закріплення складався з менших щоденних витрат, але більшої кількості днів (від засвоєння до початку пасовищного періоду). Тому він становив 26,8; 47,7; 54,4 % від загального часу виховання. Індивідуальна робота з лошатами у пасовищний період є важливою складовою частиною їх підготовки, яка проводиться безпосередньо до відлучення, та займає 11,9 % загального часу виховання

У цілому за підсисний період на виховання одного лошати витрачено у 2001 р. - 11 год 54 хв; у 2002 - 19 год 27 хв; у 2003 - 20 год 46 хв. Найменші загальні витрати часу на виховання лошат у 1 досліді (2001 р.) пояснюються пізнішою, у порівнянні з другим і третім дослідами, середньою датою народження лошат, а тому і меншою тривалістю стайневого періоду утримання молодняку. Найбільша кількість часу на відпрацювання елементів індивідуальної роботи з молодняком була витрачена у 2003 році.

Таблиця 6

Загальні витрати часу на системне виховання підсисного молодняку (в середньому на одне лоша, хв)

Елементи

індивідуальної роботи | Різні періоди утримання | Всього

стайневий | стайнево-пасовищний

засвоєння | закріплення

Приручення | 143,7 | - | - | 143,7

Надягання недоуздка | 89,3 | 29,7 | 34,7 | 153,7

Виведення з денника | 2,6 | 8,1 | - | 10,7

Проведення | 133,3 | 269,0 | 40,8 | 443,1

Відпрацювання

вірної постави | 33,2 | 92,6 | - | 125,8

Робота з кінцівками | 40,0 | 66,6 | 48,0 | 154,6

Заведення до денника | 1,9 | 9,1 | - | 11,0

Всього | 444,0 | 457,1 | 123,5 | 1042,6

Фізіологічні та гематологічні показники піддослідного молодняку упродовж виховання. Дослідженнями встановлено, що дії обслуговуючого пе-

рсоналу при виконанні технологічних операцій, впливають на загальний стан

молодняку. При чому, в залежності від проведення або відсутності попереднього виховання, реакція лошат відрізнялась.

За одержаними результатами, навіть при надяганні на лошат недоуздків існувала різниця між представниками груп за значенням одержаних показників (табл. 7). Так, частота пульсу у лошат контрольної групи була вищою, ніж у дослідних аналогів. Різниця за вказаним показником становила у першому досліді 1,83 уд/хв (P<0,95), у другому - 0,50 (P<0,95) та у третьому - 1,5 уд/хв (P>0,99), що свідчить про негативну реакцію лошат контрольної групи на наближення людини. Після взяття промірів ця різниця збільшилась і складала відповідно 16,0; 14,0 та 13,2 удари за хв (P>0,999).

Частота дихання після надягання недоуздку у молодняку контрольної групи в усіх трьох дослідах також була більшою, у порівнянні з дослідним. Після взяття промірів ця різниця збільшилась на 5,83, 7,33 і 8,00 разів за хв (P>0,999). Отримані дані свідчать про позитивний вплив виховання на формування реакції лошат дослідної групи щодо дій обслуговуючого персоналу.

Динаміка гематологічних показників у межах кожної групи протягом підсисного періоду характеризує той факт, що лошата дослідної групи з початку досліду й після відлучення мали більш стабільні гематологічні показники.

За вказаний період (у середньому на одне лоша), відносно початку досліду, концентрація гемоглобіну в крові збільшилась на 0,48 г% (Р<0,95), кількість еритроцитів - на 0,43 1012/л (Р<0,95), лімфоцитів - на 7,96 %(Р<0,95), в той час як кількість лейкоцитів зменшилась на 1,12 109/л (Р<0,95), сума нейтрофілів - на 9,54 % (Р<0,95), а кількість моноцитів - на 1,53 % (Р<0,95).

Таблиця 7

Деякі показники фізіологічного стану молодняку чистокровної верхової породи (у середньому на одне лоша, M±m)

№ досліду | Група | Частота пульсу після вдягання недоуздку, уд/хв | Частота пульсу після взяття промірів, уд/хв | Частота дихання після вдягання недоуздку, раз/хв | Частота дихання після взяття промірів, раз/хв

1 | Контрольна | 61,00±0,52 | 76,33±1,43*** | 18,00±0,26* | 24,00±1,06***

Дослідна | 59,17±5,46 | 60,33±0,42 | 17,00±0,37 | 18,17±0,31

2 | Контрольна | 61,17±0,70 | 76,50±1,12*** | 17,33±0,21 | 25,33±1,41***

Дослідна | 60,67±0,33 | 62,50±0,43 | 16,33±0,42 | 18,00±0,37

3 | Контрольна | 61,33±0,33** | 75,83±1,19*** | 17,50±0,34 | 25,17±1,08***

Дослідна | 59,83±0,48 | 62,67±1,09 | 16,83±0,31 | 17,17±0,17

Середнє | Контрольна |

61,17±0,29 | 76,22±0,68 | 17,61±0,16 | 24,83±0,66

Дослідна | 60,28±0,24 | 63,11±0,46 | 16,72±0,21 | 17,78±0,19

Примітка: *P?0,95; **P?0,99; ***P?0,999

Картина крові молодняку контрольної групи за період дослідів змінювалась дещо інтенсивніше. Так, при вивченні морфологічних показників крові у динаміці з початку дослідів до відлучення, спостерігалось збільшення концентрації гемоглобіну в крові - на 2,16 г% (Р>0,999), кількості еритроцитів - на 1,33 1012/л (Р>0,999). При цьому зменшилась кількість лейкоцитів на 2,32 109/л (Р<0,95) та сума нейтрофілів - на 15,03 % (Р>0,99). У зразках крові лошат контрольної групи на 12,21 % збільшилась кількість лімфоцитів, (Р>0,99) та - на 0,21 % (Р<0,95) моноцитів, що свідчить про підвищену реакцію лошат контрольної групи на факт відлучення та відповідне збільшення активності механізмів природної резистентності.

Вплив системного виховання молодняку на формування бажаної поведінки. Стабільність переваги молодняку дослідної групи за проявом факторів споживання корму та відпочинку свідчить про правильність вибраних нами напрямів індивідуальної роботи з підсисними лошатами.

Перша доба після відлучення характеризувалась змінами у поведінці лошат в залежності від різних підходів щодо їх виховання у підсисний період. Так, сумарний час прояву лошатами дослідних груп “спокійної” поведінки становив, у середньому, 71,9 % від загального часу доби, тоді як у контрольних групах цей показник був на 6,5 % (P>0,999) меншим (табл. 8).

Поведінка контрольного молодняку характеризувалась більш інтенсивним проявом стресового стану після відлучення, що негативно позначилось на тривалості поїдання кормів, відпочинку та збільшенні рухової активності лошат у деннику.

Таблиця 8

Етограма поведінки лошат за першу добу після відлучення (хв)

Рік | Групи лошат | Показники „спокійної”

поведінки | Показники „стурбованої” поведінки

їдять

сіно | лежать | всього | ходять по деннику | стоять біля дверей | всього

2001 | Контро-льна | 328,0 | 151,0 | 907,5 | 247,5 | 175,5 | 448,4

Дослідна | 407,0 | 238,0 | 1031,1 | 183,5 | 116,5 | 329,7

± до дослідної | +79,0** | +87,5*** | +123,6 | -64,0*** | -59,0*** | -118,7

2002 | Контрольна | 321,5 | 196,5 | 927,5 | 242,5 | 59,5 | 355,5

Дослідна | 384,5 | 239,5 | 1027,5 | 141,0 | 116,0 | 285,5

± до дослідної | +63,0*** | +43,0** | +100,0 | -101,5*** | +56,5*** | -70,0

2003 | Контро-льна | 347,5 | 214,5 | 991,5 | 135,0 | 164,0 | 323,0

Дослідна | 391,5 | 230,5 | 1050,5 | 128,5 | 145,0 | 301,5

± до дослідної | +44,0* | +16,0 | - | -6,5 | -19,0 | -

Примітка: *P?0,95; **P?0,99; ***P?0,999

Відповідно до звичайної поведінки упродовж доби (до відлучення), після відлучення вони на 2,1 % довше поїдали грубі корми, на 3,6 % менше часу витратили на відпочинок та 2,2 % збільшили рухову активність. Аналізом показників поведінки молодняку контрольних груп, з'ясовано, що вони на 2,3 % менше часу поїдали грубі корми, на 7,0 % часу менше відпочивали, на 6,2 % більше рухались по деннику, не здійснюючи при цьому ніяких інших дій, та упродовж 1,9 % часу проявляли агресивну поведінку, що свідчило про їх стресовий стан. Як показав дисперсійний аналіз, показник тривалості прояву молодняком дослідних груп споживання грубих кормів та відпочинку на 78,5 % та 63,9 % (P>0,999) відповідно, залежав від вивченого фактору. Менша, у порівнянні з контрольними аналогами, тривалість прояву їх хвилювання після відлучення, що характеризувалось руховою активністю або нерухомістю, на 35,1 % та 27,3 % (P>0,999) пояснюється проведенням попередньої роботи з лошатами.

Вивчення технологічності систематичного виховання лошат чистокровної верхової породи. Проведений аналіз використання обслуговуючим персоналом робочого часу показав, що значна питома вага його припадає на щоденний підвіз кормів та підстилки для коней (табл.9).

Таблиця 9

Поопераційна карта робочого часу персоналу, що обслуговує маток з підсисним молодняком

Час виконання | Склад робіт | Час, витрачений на роботу, хв

6-00 - 6-20 | Напування, роздача концкормів | 20,00

6-20 -7-15 | Прибирання гною | 55,00

На 3-х лошат - 45,0 хв | Заняття з лошатами | Надягання недоуздка | 0,80

Виведення з денника | 0,20

Проведення | 8,00

Відпрацювання вірної постави | 3,00

Робота з кінцівками | 2,00

Заведення до денника | 1,00

8-00 - 8-15 | Проба кобил | 15,00

8-15 - 8-40 | Парування кобил, випускання до паддоку | 25,00

8-45 - 9-20 | Підвезення підстилки або сіна (по черзі) | 35,00

9-20 - 9-45 | Роздача підстилки в денники | 25,00

9-50 - 10-10 | Роздача сіна, запускання табуну з паддоку | 20,00

10-15 - 10-35 | Підвезення концкормів | 20,00

На 4-х лошат - 60,0 хв | Заняття з лошатами | Надягання недоуздка | 0,80

Виведення з денника | 0,20

Проведення | 8,00

Відпрацювання вірної постави | 3,00

Робота з кінцівками | 2,00

Заведення до денника | 1,00

11-40 - 12-00 | Напування, роздача концкормів | 20,00

Всього за першу половину дня | 340,00 хв=5,7 год

18-00 - 18-20 | Роздача сіна в денники | 20,00

18-20 - 18-50 | Парування кобил | 30,00

18-50 - 19-00 | Роздача концкормів | 10,00

Всього за другу половину дня | 60,00 хв=1,0 год

ЗАГАЛЬНІ ВИТРАТИ ЧАСУ ЗА РОБОЧИЙ ДЕНЬ | 6,7 год

Для скорочення витрат часу, не пов'язаних з роботою із тваринами, слід вирішити питання про їх доставку двічі - тричі на тиждень, а не щоденно, використовуючи для зберігання кормів спеціальні приміщення. При цьому обслуговуючий персонал буде мати більше часу на постійну, системну роботу з виховання молодняку коней.

Відповідно до цього, були розроблені, запропоновані та впроваджені скориговані поопераційні карти робочого часу персоналу, що обслуговує молодняк.

Результати заїздки та іподромних випробувань піддослідного молодняку. Зафіксована упродовж перших п'яти днів заїздки, стабільна різниця у витратах часу на засвоєння її основних складових елементів, свідчила про позитивний вплив попереднього виховання на цей процес (рис. 1).

Рис. 1. Різниця у тривалості засвоєння елементів заїздки між лошатами контрольної та дослідної груп (в середньому на одне лоша)

Загальний аналіз першого етапу заїздки молодняку трьох ставок показав, що на виконання практично всіх її елементів, тривалість яких не задавалась тренером (згідно вимог відповідного тренінгу) лошата контрольної групи витрачали більше часу, у порівнянні з дослідними аналогами.

Так, на виконання елемента „надягання вуздечки” ця різниця становила 1,3 хв (P>0,99); елемента „виведення з денника” – 0,4 хв в середньому на одне лоша (P>0,999); елемента „сідлання” – 1,25 хв (P>0,999); елемента „зняття сідла” – 0,5 хв (0,95 <P< 0,99); елемента „зняття вуздечки” – 0,2 хв (0,95 <P< 0,99) у середньому на одне лоша, за період досліду.

Проведений дисперсійний аналіз показав, що виховання лошат із раннього віку позитивно високовірогідно впливає на скорочення періоду засвоєння молодняком основних елементів заїздки. За отриманими даними, різниця за витратами часу при виконанні представниками контрольної та дослідної груп елемента „надягання вуздечки” на 44,2 % на користь останніх пояснюється попереднім вихованням лошат. Частка впливу фактора виховання з раннього віку на скорочення часу виконання персоналом з лошатами дослідних груп елемента „виведення з денника” складала 65,9 % (P>0,999); елемента „проведення” – 3,5 % (P>0,999); елемента „сідлання” – 64,1 % (P>0,999); елемента „зняття сідла” – 14,8 % (P>0,999) і елемента „зняття вуздечки” – 20,7 % (P>0,999).

Проведеними дослідженнями не виявлено вірогідного впливу проведеного виховання на проміри лошат упродовж вирощування. Це свідчить про те, що системне виховання лошат, яке теж викликала певний стресовий стан молодняку, не здійснювала шкідливого впливу на їх розвиток.

При проведенні ветеринарних обробок, розчищенні копит, взятті промірів та інших технологічних операцій лошата дослідних груп, на відміну від контрольних, поводились спокійно.

Аналіз показників проявленої кіньми під час іподромних випробувань роботоздатності показав, що молодняк контрольної групи мав меншу кількість виступів у скачках, у порівнянні з дослідним (табл. 10). Позитивний вплив виховання підтверджується і відсотковою часткою перемог у змаганнях від загальної кількості виступів коней на іподромі, за якою в дослідній групі одержано на 7,9 % перемог більше, ніж у контрольній. Молодняк контрольної групи мав майже однакову, у порівнянні з дослідною, кількість зайнятих призових місць, але при цьому на 6,9 % більше виступів без зайнятих місць, що є негативною характеристикою скакових можливостей коней.

Таблиця 10

Аналіз показників роботоздатності піддослідного молодняку

(за скакову кар'єру)

Показники роботоздатності | групи | з2

контрольна | дослідна

Кількість виступів на 1 голову | 4,3 | 5,3 | 28,8

Кількість перемог від числа виступів, % | 21,15 | 29,11 | 10,3

Кількість перемог на 1 голову | 0,9 | 1,54 | 10,3

Кількість призових місць від числа виступів, % | 40,4 | 39,2 | -

Кількість виступів "без місць" від числа виступів, % | 38,5 | 31,6 | -

Кількість невдалих стартів, разів | 9 | 2 | 13,8

Примітка: з2 - частка впливу виховання, %, (P>0,999);

При вивченні частки впливу системного виховання з раннього віку на прояв показників роботоздатності молодняку чистокровної верхової породи встановлено, що цей фактор мав позитивний вірогідний вплив на результати іподромних випробувань молодняку.

Економічний ефект від проведення виховання лошат. Перевага молодняку дослідних груп у прояві корисних показників роботоздатності відповідно позначилась на сумі виграних цими кіньми преміально – призових коштів. Так, молодняком дослідних груп (n= 15) за період випробувань (у 2-річному та 3-річному віці) було виграно 5691,0 грн, що у середньому на одну голову складає 379,4 грн, тоді як сума виграшу молодняку контрольних груп (n=12) складала 3668,4 грн, тобто 305,7 грн у середньому на одну голову.

Таким чином, кіньми дослідних груп, з якими від народження до заїздки проводили системну індивідуальну роботу з виховання, що не потребувала додаткових витрат, була проявлена краща роботоздатність та виграно, у середньому на одну голову, на 73,7 грн або на 24,1 % більше, ніж представниками контрольних груп.

Отриманий економічний ефект свідчить про доцільність використання в існуючій технології запропонованого системного виховання лошат, яке спрямоване на підвищення якості племінного молодняку, за рахунок формування корисних ознак характеру, з метою збільшення прояву потенційних показників його роботоздатності.

ВИСНОВКИ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.

1.