ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

"Запорізький інститут державного та муніципального управління"

Тоцька Тетяна Станіславівна

УДК: 338.246.025.2:339.543:336.244.3

Державне регулювання митної вартості

спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Запоріжжя – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Гуманітарному університеті "Запорізький інститут державного та муніципального управління".

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Пісьмаченко Людмила Миколаївна,

Гуманітарний університет "Запорізький інститут державного та муніципального управління",

доцент кафедри державного управління та адміністративного менеджменту.

Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, доцент

Іваницька Ольга Михайлівна

Державна академія статистики, обліку і аудиту Державного комітету статистики України,

завідувач кафедри банківської справи;

кандидат економічних наук, доцент

Коляда Світлана Петрівна

Академія митної служби України,

доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної

діяльності

Захист відбудеться 15.11.2007 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К17.127.03 Гуманітарного університету "Запорізький інститут державного та муніципального управління" за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. .

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Гуманітарного університету "Запорізький інститут державного та муніципального управління" за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розісланий 14.10. 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради З.О. Надюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування теоретичних засад державної зовнішньоекономічної політики та її практичного втілення в життя є об’єктивною необхідністю входження України у світове співтовариство як рівноправного суб’єкта міжнародних економічних відносин. Тому зовнішньоекономічна політика України має бути спрямована на сприяння економічному розвитку країни шляхом реструктуризації вітчизняного виробництва і споживання товарів, захисту економічних, моральних, етичних та інших інтересів України від проникнення на її територію небажаної продукції іноземного виробництва, вирішення фіскальних завдань, зокрема поповнення бюджету України, тощо. Реалізація зовнішньоекономічної політики здійснюється через різноманітні механізми державного регулювання в галузях валютного, податкового, митного та інших видів державного управління. Однією з основних передумов успішного регулювання українського товарного обміну у процесі митного контролю та його оформлення є правильне визначення митної вартості товарів.

Дослідженню загальних питань теоретичного та практичного аспектів державного регулювання в економічній сфері присвячені роботи багатьох вітчизняних та зарубіжних учених, а саме С. Архієреєва, В. Воротіна,
В. Бакуменка, С. Головка, В. Гриньова, Л. Дідківської, О. Іваницької,
С. Коломацької, В. Малиновського, А. Мельника, А. Нестерової, С. Чистова та інших. Визначенню основ зовнішньоекономічної діяльності та її державного регулювання присвячували свої праці такі вчені, як І. Бережнюк, І. Бондар,
В. Ващенко, А. Войцещук, О. Єгоров, А. Кандиба, М. Каленський, С. Коляда, М. Корецький, Н. Кузнєцова, А. Мазаракі, В. Науменко, Л. Пісьмаченко,
О. Савчук, С. Терещенко, С. Чудіна та інші. Разом з тим аналіз теоретичних та методичних розробок, практичних рекомендацій з питань державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності свідчить про наявність ще дуже великого кола спірних і не вивчених питань. Зокрема, теоретичні та практичні аспекти державного регулювання порядку визначення та контролю за митною вартістю потребують уточнення й деталізації. На сьогодні потребують окремої уваги визначення основних понять, положень та функцій державного регулювання митної вартості, існує низка невирішених проблем, пов'язаних із недосконалістю законодавчого та нормативно-методичного забезпечення митної вартості на різних рівнях управління.

Тому всебічне дослідження цієї проблеми, об’єктивна необхідність подальшого поглиблення її теоретичного та науково-прикладного аспектів зумовлюють актуальність теми дисертації, її значення для цілей державного управління.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах теми науково-дослідної роботи Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління” “Механізми управління об'єктами і процесами ринкової економіки” (номер державної реєстрації 01051U002566). Роль автора полягає в розробці стратегічних напрямів удосконалення державного регулювання митної вартості та наданні пропозицій щодо їх упровадження у практичну діяльність органів державного управління різного рівня.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування методичного підходу до визначення сутності та особливостей розрахунку митної вартості, її місця в системі зовнішньоекономічної політики держави та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів її державного регулювання.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені та вирішені такі завдання:

- узагальнити теоретичні підходи до визначення сутності, механізмів та функцій державного регулювання митної вартості, а також її місця у системі захисту економічних інтересів держави при зовнішньоекономічній діяльності;

- дослідити методи визначення митної вартості загалом та її складових елементів;

- провести аналіз правового забезпечення державного регулювання митної вартості та обґрунтувати вплив зміни нормативно-правових актів на рівень митної вартості товарів;

- розглянути місце митної вартості та митних платежів у формуванні дохідної частини державного бюджету;

- надати рекомендації з удосконалення законодавчо-нормативного забезпечення порядку визначення митної вартості;

- розробити пропозиції щодо побудови організаційно-управлінської структури державних органів з регулювання та контролю за митною вартістю товарів;

- запропонувати шляхи підвищення ефективності державного регулювання митної вартості окремих видів товарів.

Об’єктом дослідження є категорія митної вартості, її застосування в системі зовнішньоекономічної діяльності та її державне регулювання.

Предметом дослідження є механізми здійснення державного регулювання митної вартості товарів, що перетинають митний кордон України.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що комплексний підхід до визначення і розв'язання проблем державного регулювання митної вартості сприятиме удосконаленню заходів зовнішньоекономічної політики держави, підвищенню захисту економічних інтересів України при входженні до світового торговельного простору.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є положення класичної та сучасної теорії державного управління, економічної теорії, праці вітчизняних і зарубіжних науковців у галузі державного управління зовнішньоекономічною діяльністю та митною вартістю.

У процесі дослідження були використані загальнонаукові методи: теоретичного узагальнення та порівняння (для розкриття змісту й сутності понятійного апарату, механізмів та інструментів державного регулювання митної вартості); системного аналізу (для визначення комплексу інструментів, заходів та механізмів державного управління). У роботі використані також спеціальні методи, зокрема: структурно-логічного аналізу (для розробки пропозицій щодо вдосконалення побудови організаційно-структурної моделі), абстрагування, аналізу й синтезу, класифікації; метод графічного аналізу (при виявленні тенденції та динаміки рівня митної вартості).

Інформаційною основою дослідження є чинна нормативно-правова база з питань державного регулювання митної вартості; законодавчі та нормативні акти з досліджуваних питань, які втратили чинність, але мали історичне, політичне та соціально-економічне значення у розвитку методичних підходів з контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Державної митної служби України взагалі та Новгород-Сіверської митниці зокрема, монографічні дослідження, матеріали міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій, а також дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців та практиків, опубліковані у спеціальних літературних джерелах.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

уперше:

- запропоновано методичний підхід щодо визначення митної вартості як об’єкта державного регулювання, в якому окреслено спосіб застосування державними органами систематизованих знань про сутність митної вартості, закономірності та правила застосування методів митної оцінки для досягнення цілей економічної стабільності й безпеки;

- розроблено класифікацію інструментів правового механізму державного регулювання митної вартості за критерієм доступності цінової інформації учасникам митного оформлення за такими групами: закриті, відкриті та конфіденційні, а також досліджено їх вплив на рівень митної вартості й, відповідно, митних платежів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

удосконалено:

- перелік функцій державного регулювання митної вартості та їх класифікацію, як-то: організаційна, контрольна, нормотворчо-ініціативна, аналітично-інформаційна, та на цій основі обґрунтована потреба структурної реорганізації підрозділів Державної митної служби України відповідно до виконання зазначених функцій;

- підходи до нормативно-правового забезпечення державного регулювання митної вартості, а саме запропоновано зміни до структури та змісту Митного кодексу України й основних нормативних документів стосовно регулювання митної вартості товарів посадовими особами митних органів, що полягають у: зменшенні обсягів нормативно-правового забезпечення на загальнодержавному рівні та, відповідно, делегуванні основної частки регулятивних повноважень на відомчий рівень; посиленні контролю за митною вартістю при здійсненні експортних операцій, особливо громадянами; запровадженні механізму попередньої митної оцінки як забезпечення прозорості здійснення митних процедур тощо;

набули подальшого розвитку:

- теоретичні засади визначення сутності терміна “митна вартість”, що являє собою складне комплексне поняття, яке включає систему взаємовідносин між покупцем, продавцем і спеціально уповноваженими державними органами виконавчої влади у сфері зовнішньоекономічних відносин з приводу обчислення вартості товару, що переміщується через митний кордон України, та зумовлене рівнем захисту державних інтересів і національних товаровиробників;

- визначення поняття “митна безпека” в контексті реалізації зовнішньоекономічної політики та захисту економічних інтересів держави як стану захищеності економічних інтересів держави в галузі митної справи та здатності протистояти дестабілізуючим чинникам і мінімізувати загрози нормальному функціонуванню зовнішньоекономічної діяльності;

- методичні підходи до визначення залежності обсягів митних платежів за зовнішньоекономічними операціями від форми та порядку контролю за правильністю заявлення митної вартості шляхом упровадження попереднього декларування митної вартості.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що її положення та висновки доведені до рівня практичних і методичних розробок та можуть бути використані в процесі подальшого розвитку державного регулювання митної вартості товарів.

Отримані в дисертаційній роботі результати теоретичних досліджень стосовно удосконалення методичних підходів з контролю та визначення митної вартості товарів китайського походження прийняті до впровадження в Новгород-Сіверській митниці (довідка № 17/32-217 від 04 січня 2007 р.); розробки автора щодо вдосконалення організаційно-управлінської структури Управління митної вартості для проведення структурної реорганізації Центрального апарату Держмитслужби прийняті до впровадження Управлінням митної вартості Державної митної служби України (довідка № 16/1-658 від 23 квітня 2007 р.); запропонована технологія проведення попередньої митної оцінки до декларування митної вартості товарів при митному оформленні та перелік критеріїв оцінки ризиків при визначенні та контролі за митною вартістю отримали позитивну оцінку у Чернігівській торгово-промисловій палаті України, м. Чернігів (довідка № 415 від 18 травня 2007 р.); застосування практики попередньої митної консультації із визначенням додаткових документів та попереднього розміру митної вартості у повному обсязі підтримано ПП “Новгород-Сіверський Оптзбутпромхім”, м. Новгород-Сіверський (довідка № 25 від 01 листопада 2006 р.).

Теоретичні та методичні розробки успішно застосовуються в навчальному процесі Академії митної служби України Державної митної служби України при викладанні дисциплін “Митна вартість”, “Митні платежі”, “Основи митної справи”, “Митна статистика” та “Митний аудит” (довідка № 11/114 від 23 січня 2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Усі наукові результати, що отримані під час дослідження та містяться в роботі, є авторським надбанням, відображають авторський підхід до вирішення проблем сутності та необхідності державного регулювання та контролю за митною вартістю як функцій державного управління в цілому, а також сучасні тенденції та шляхи їх подальшого розвитку. Особистий внесок автора в наукові праці, опубліковані у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій за темою дисертації.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення й результати наукового дослідження оприлюднені на таких міжнародних науково-практичних конференціях: “Актуальні проблеми економічної безпеки України в умовах її інтеграції до світового співтовариства”, м. Дніпропетровськ (2005 р.), “Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства”, м. Дніпропетровськ (2005 р.), “Митна політика України в умовах інтеграції до світової спільноти”, м. Дніпропетровськ (2006 р.), “Актуальні проблеми управління розвитком об’єктів і процесів ринкової економіки”, м. Запоріжжя (2006 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 11 наукових працях загальним обсягом 2,30 обл.-вид. арк., з яких особисто автору належить 2,29 обл.-вид. арк. У наукових фахових виданнях опубліковано 5 статей загальним обсягом 1,7 обл.-вид. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Повний обсяг дисертації становить 203 сторінки комп'ютерного тексту і включає 34 рисунки, 4 таблиці та 8 додатків, що займають 28 сторінок. Список використаних джерел складається з 156 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність проблеми і стан її наукового вирішення; обґрунтовано актуальність обраної теми; визначено мету й завдання дослідження, його наукову новизну, окреслено практичну корисність одержаних результатів; наведено дані щодо апробації цих результатів та їх опублікування.

У першому розділі – "Теоретичні засади державного регулювання митної вартості" – розглянуто основні теоретичні положення державного регулювання та контролю за митною вартістю товарів при здійсненні імпортно-експортних операцій.

З’ясовано сутність поняття “митна вартість”, що в українському законодавстві визначено відповідно до Угоди про застосування ст. VII ГАТТ. У роботі уточнено цей термін у контексті традиційно прийнятих економічних категорій „вартість” і „ціна”. Тобто “митна вартість” являє собою складне комплексне поняття, яке включає систему взаємовідносин між покупцем, продавцем і спеціально уповноваженими державними органами виконавчої влади у сфері зовнішньоекономічних відносин з приводу обчислення вартості товару, що переміщується через митний кордон України, та зумовлене рівнем захисту державних інтересів та національних товаровиробників.

Обґрунтовано, що контроль за митною вартістю при нарахуванні митних платежів є головним завданням митних органів, оскільки вона суттєво впливає на процес ціноутворення імпортованих товарів. Поряд з цим митна вартість використовується і для ведення митної статистики, виконання розрахунків у разі застосування штрафів, санкцій та стягнень, перевірки ціни товару при бартерних операціях, контролю за еквівалентністю зустрічних товарних поставок, здійснення валютного контролю при проведенні експортно-імпортних операцій тощо. Таким чином, державне регулювання митної вартості є не тільки гарантією повноти надходжень дохідної частини державного бюджету, а й засобом захисту економічної безпеки держави. А відсутність системної та послідовної політики державного регулювання є загрозою економічній безпеці держави.

Доведено, що наявність певної специфічної системи ризиків, що пов’язані із здійсненням зовнішньоторговельної діяльності, формує необхідність створення особливого механізму захисту або уникнення таких ризиків. Такий вид економічної безпеки має назву „митна безпека” – це стан захищеності економічних інтересів держави в галузі митної справи та здатність протистояти дестабілізуючим чинникам і мінімізувати загрози нормальному функціонуванню зовнішньоекономічної діяльності. А забезпечення дії такого механізму покладено на державні органи.

За результатами проведеного дослідження обґрунтовано необхідність державного регулювання та контролю за митною вартістю як особливого різновиду вартості товару, у визначенні якої, крім двох сторін контрактних відносин, буре участь третя сторона – митний орган. Після аналізу наукових точок зору на місце та роль, яку відіграє митна вартість у системі державного регулювання, запропоновано удосконалену класифікацію методів регулювання зовнішньої торгівлі і доведено, що митна вартість є об’єктом державного регулювання із своєю власною системою методів та інструментів, які становлять цілісний механізм державного регулювання митної вартості (рис. 1).

Таким чином, визначено, що державне регулювання митної вартості як метод державного управління має включати спосіб застосування державними органами систематизованих знань про сутність митної вартості, закономірності та правила застосування методів митної оцінки для досягнення цілей економічної стабільності й безпеки.

У роботі наголошено, що регулювання процедури визначення митної вартості, контроль за повнотою її декларування, врахування всіх обставин угоди можуть бути покладені тільки на державні органи, оскільки державні органи покликані діяти не у своїх власних інтересах, а з метою забезпечення економічних інтересів усієї держави та її суспільства. Але ефективне його здійснення можливе лише за умови подальшого удосконалення організаційно-управлінської структури на всіх рівнях державного регулювання.

Визначено, що провідним структурним елементом з регулювання митної вартості Держмитслужби України як спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи є Управління митної вартості. До його основних функцій належать регулятивна, організаційна, нормотворча, координуюча, контрольна та аналітична. При такому розподілі функцій поза увагою залишилась найважливіша функція, що дає змогу ефективно здійснювати державне регулювання, інформаційна. На відміну від аналітичної функції, яка полягає у зборі, простій обробці та аналізі внутрішньої інформації, під інформаційною функцією розуміється збір, обробка та аналітика зовнішньої інформації не тільки цінового характеру, що дасть змогу виявляти додаткові потенційні джерела ризику і надасть можливості для своєчасного його виявлення. Неповна або недостовірна інформація про товари збільшує ризик втрати контролю держави над зовнішньоекономічними процесами та дезорієнтації в зовнішньоекономічному просторі. Разом з тим раціональне та ефективне використання наявної інформації залежить від форми, в якій вона надана для користування безпосереднім виконавцям державного регулювання митної вартості. Тому головне управління державного регулювання митної вартості зобов’язане забезпечувати надходження систематизованої інформації у доступній і зрозумілій формі. З цих причин даний підрозділ Держмитслужби повинен мати оптимальну структуру для забезпечення ефективного взаємозв’язку та співпраці всіх структурних елементів з метою досягнення поставлених перед митною службою цілей.

Рис. 1. Класифікація методів державного регулювання зовнішньої торгівлі (авторська розробка)

Зазначено, що механізм державного регулювання митної вартості формують комплекс методів та інструментів впливу держави, що застосовуються у нерозривному зв’язку з інструментами державного регулювання зовнішньої торгівлі. Методи державного регулювання митної вартості класифіковано, насамперед, за формою впливу на розмір митної вартості – на прямі та непрямі. Прямі методи ґрунтуються на такій сукупності інструментів, що безпосередньо впливають на розмір митної вартості. До таких методів можна віднести встановлення індикативних цін, мінімальної митної вартості товарів або ж застосування визначеного цінового показника як фактора (індикатора) наявності ризику заниження митної вартості товарів тощо. Виходячи із сутності поняття “митна вартість”, методи прямого впливу переважно мають адміністративний характер, оскільки відображають прямий вплив держави на обчислення її розміру. Методи непрямого регулювання регламентують певну поведінку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності у сфері визначення митної вартості і створюють необхідні умови для здійснення ефективного контролю за правильністю її визначення, тобто встановлюють правила застосування методів митної оцінки, правила декларування митної вартості товарів тощо.

Зазначено, що для здійснення ефективного державного регулювання митної вартості потрібно чітко розуміти правила визначення митної вартості товарів та її складові компоненти. Але в цьому зацікавлена не тільки держава, а й суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, оскільки знання правил оподаткування товарів – це реальна можливість планування прибутку від конкретних угод і операцій. Тому в роботі наголошено, що система методів визначення митної вартості складається з двох підсистем: перша – система методів для визначення митної вартості товарів, що ввозяться (імпортуються) та друга – система методів для визначення митної вартості товарів, які вивозяться (експортуються). Ці методи розкрито та наглядно показано за допомогою схем і алгоритмів, а також виділено особливості та проблеми їх застосування. Основною проблемою визначено обмеженість правового регулювання можливості державного контролю за визначенням митної вартості експортних вантажів, а саме обмеження визначення митної вартості товарів, що експортуються, тільки випадками, коли встановлені індикативні ціни, граничні ціни або ціни встановлені в результаті антидемпінгових розслідувань.

У другому розділі – "Стан державного регулювання порядку формування та визначення митної вартості" – проведено аналіз становлення чинного законодавчого регулювання митної вартості і визначено вплив зміни нормативно-правових актів на рівень митної вартості товарів.

У ході дослідження систематизовано нормативні акти щодо регулювання митної вартості і зазначено, що таке регулювання здійснюється як на загальнодержавному, так і на відомчому рівнях, і являє собою різнорівневу систему правових актів. Основне правове регулювання визначення митної вартості на всіх його етапах здійснюється саме на загальнодержавному рівні, а його основи закріплені у Митному кодексі України. Складність процесу регулювання та контролю за митною вартістю товарів вимагає чіткого та своєчасного правового регулювання, а такий розподіл регулятивних повноважень зумовлює дуже повільне реагування державних організаційно-управлінських структур на зміни в розвитку міжнародних економічних відносин та національного господарства.

Усі нормативно-правові акти, що регулюють митну вартість, поділяються на дві групи: ті, що регламентують методику визначення та порядок контролю за митною вартістю, та ті, які безпосередньо стосуються рівня митної вартості. При цьому останню групу становлять акти, що обмежують суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності у застосуванні “вільних цін” при декларуванні митної вартості товарів у митних органах. У період з 2002 до 2006 р. до такої групи актів можна зарахувати: наказ Держмитслужби України від 01.10.2002 р. № 520-ДСК, наказ Держмитслужби України від 01.05.2004 р. № 288-ДСК, наказ Держмитслужби України від 19.04.2005 р. № 308, що утворюють групу обмежувальних актів, та наказ Держмитслужби України від 21.11.2005 р. № 1135, яким було запроваджено систему управління ризиками при здійсненні контролю за митною вартістю товарів.

Аналіз митної вартості певних груп товарів, що зазнали в деякі періоди часу впливу різних обмежувальних або попереджувальних нормативно-правових актів, засвідчив, що модель тренду середньої митної вартості має такий вигляд (рис. 2).

1 – період дії наказів № 520-ДСК та № 288-ДСК; 2 – період дії наказу № 308;
3 – період дії наказу № 1135

Рис. 2. Модель тренду зміни середньої митної вартості визначеної групи товарів під впливом обмежувальних норм правових актів (авторська розробка)

У результаті проведеного дослідження визначено певну закономірність впливу нормативних актів Держмитслужби України на рівень митної вартості і класифіковано на групи за ознакою розкриття інформації про мінімально допустимий рівень митної вартості або межу ризику:

1. Закриті – граничні рівні митної вартості товарів не розкриваються суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності і використовуються тільки посадовими особами, що здійснюють контроль за визначенням митної вартості товарів (накази № 520-ДСК та № 288-ДСК).

2. Відкриті – граничні рівні митної вартості розкриваються всім учасникам митного оформлення без обмеження (наказ № 308).

3. Конфіденційні – граничні рівні митної вартості не розкриваються учасникам митного оформлення, а інформація подається автоматично за допомогою програмно-інформаційного комплексу у вигляді повідомлення про наявність ризику (накази № 1135 та № 1134).

Переважно запровадження та дія нормативних актів першої групи викликає збільшення митної вартості імпортних товарів, але така тенденція зберігається недовго і згодом значення показників знижується. Відносний зліт кривої пояснюється тимчасовою необізнаністю суб’єктів щодо граничного рівня митної вартості, оскільки відповідні нормативні акти розкриваються тільки посадовим особам митних органів. Але такий механізм діяв ефективно протягом обмеженого терміну, тобто до повної адаптації суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Ще до гіршої ситуації призводить введення в дію наказу № 308, що взагалі не обмежує доступу до граничних рівнів цінової інформації. Ситуація з рівнем митної вартості стає неконтрольованою, рівень митної вартості стрімко втрачає своє значення.

Результати дослідження дають змогу стверджувати, що встановлення нижньої межі митної вартості не є підґрунтям для здійснення ефективного контролю за її рівнем, а негативний вплив такого механізму більше виявляється на більш дорогих товарах. Оптимальною формою контролю за митною вартістю товарів є застосування системи управління ризиками (наказ № 1135). Перевагами використання такого механізму регулювання та контролю за митною вартістю товарів є, по-перше, раціональне використання часу перевірки товарів на митницях, що не витрачається на суцільну перевірку митної вартості, а, по-друге, дає змогу посилити контроль стосовно окремих товарів, що мають найбільшу ймовірність заниження митної вартості.

З метою зясування впливу митної вартості на бюджетну політику на основі статистичних даних Новгород-Сіверської митниці (м. Новгород-Сіверський) проаналізовано надходження митних платежів до держбюджету. Загальною тенденцією є зростання митних платежів, що відповідає зміні імпортного потоку товарів, при цьому помічено сезонний характер такого зростання. Особливість формування дохідної частини бюджету за рахунок надходжень Новгород-Сіверської митниці пояснюється, насамперед, якісним складом товарів: протягом 2004 – 2006 рр. у товарній номенклатурі імпорту 82,3% товарообігу належить галузям сільського господарства.

За результатами кореляційного аналізу було виявлено, що розмір митних платежів на Новгород-Сіверській митниці залежить від розміру митної вартості товарів із ймовірністю 99,4%. Таким чином, розмір митної вартості має безпосередній вплив на рівень митних платежів. Отже, контроль за рівнем митної вартості – це основний фактор забезпечення повноти сплати митних платежів.

Розмір економічного ефекту від державного регулювання митної вартості виражається в розмірі додаткових митних платежів, що на Новгород-Сіверській митниці за останні шість років становить 3,5 млн грн (рис. 3).

сума митних платежів

поліноміальна лінія тренду суми митних платежів

1 – відсутність дії будь-яких обмежувальних або попереджувальних нормативних документів; 2 – дія наказу № 520-ДСК; 3 – дія наказу № 288-ДСК; 4 – дія наказу № 308; 5 – відсутність дії будь-яких обмежувальних або попереджувальних нормативних документів; 6 – дія наказу № 1135

Рис. 3. Динаміка зміни рівня додаткових платежів від коригування митної вартості товарів у 2001 – 2006 рр.

За результатами аналізу встановлено, що найбільша економічна ефективність від коригування митної вартості спостерігалась у 2002 р. – на початку 2003 р., хоча такий ефект є нестабільним і короткотерміновим. Такий великий економічний ефект був зумовлений оформленням побутової техніки, митна вартість якої на той час зазнавала впливу обмежувальних методів наказу № 520-ДСК. З іншого боку, втручання держави зумовило поступове скорочення кількості митного оформлення даної групи товарів на Новгород-Сіверській митниці.

Дослідження взаємозалежності між рівнем додаткових платежів і кількісними показниками показало, що явна залежність між ними відсутня. Ризик недостовірного заявлення відомостей про митну вартість товарів, як правило, пов’язано з: країною походження; транспортним засобом при відправці та на кордоні; митницею на кордоні; кодом згідно з УКТ ЗЕД; вагою брутто та нетто тощо. Цей ризик не залежить від змін у загальному товарообігу або розмірі митних платежів. Тому на зміну показника додаткових платежів від коригування митної вартості впливають якісні показники, що втілені у кількісному вираженні, такі як: обсяг товарів походженням з певної країни; обсяг товарів, що надходять за прямими контрактами; обсяг товарів певної товарної групи і т. д., а також зміни у законодавстві щодо визначення та контролю за рівнем митної вартості товарів. Виявлення дії факторів варто проводити з використанням відносних показників структури. Це зумовлено тим, що розмір додаткових платежів від коригування митної вартості є складовою загальної суми митних платежів і як абсолютний показник не характеризує реальний стан поточної діяльності митниці та всієї митної системи в цьому напрямі. Отже, контроль за рівнем митної вартості це основний фактор забезпечення повноти сплати митних платежів, оскільки базою нарахування практично для всіх митних платежів є митна вартість, і її розмір має безпосередній вплив на обсяг митних платежів.

У третьому розділі – "Напрями удосконалення державного вартості товарів" – розроблено пропозиції щодо вдосконалення механізмів державного регулювання митної вартості товарів, нормативно-правового забезпечення її державного регулювання в Україні та оптимізації організаційно-управлінської структури державних органів з регулювання митної вартості.

Механізми державного регулювання митної вартості мають забезпечувати відповідні рівні умови для ефективного розвитку зовнішньоторговельних зв’язків. Тому питання нормативно-правового забезпечення державного регулювання митної вартості є основним підґрунтям для ефективного здійснення митно-тарифного регулювання країни.

З урахуванням зарубіжного досвіду в роботі запропоновано проект внесення змін до Митного кодексу України, що повинен відповідати вимогам до загальнодержавного акта і складається з певних стандартів, чітко визначених процедур і систематизованих норм митного права. Усі пояснення та трактування положень делеговані до повноважень Кабінету Міністрів України, а частку – до компетенції Державної митної служби України.

Визначено, що, крім структурних змін, чинні законодавчі та правові норми регулювання митної вартості мають недоліки і по суті. По-преше, з метою належного контролю за отриманням валютного доходу від експорту товарів запропоновано доповнення до Митного кодексу в частині надання можливості використання митними органами при здійсненні митного контролю тих самих методів митної оцінки, що і для імпортованих товарів. По-друге, запропоновано запровадити попередню процедуру надання консультацій митними органами імпортерам з наданням конкретних відповідей, що прискорить процес митного оформлення та митного контролю, надасть митним органам більше часу та можливостей для перевірки, оскільки контроль за митної вартістю почнається до початку митного оформлення. Упровадження вищенаведеної процедури відповідає важливому принципу державного управління – прозорості, що гарантує максимально повне враховання інтересів усіх учасників процесу державного регулювання митної вартості. Такий механізм контролю стимулюватиме зовнішньоекономічну активність суб’єктів господарювання, а також покращуватиме достовірність декларування і, як наслідок, збільшаться надходження митних платежів до державного бюджету. Для практичної реалізації цієї пропозиції потрібно, звичайно, врегулювати таку взаємодію брокерів та митних органів у нормативному порядку.

Здійснення ефективного державного регулювання та контролю за митною вартістю товарів, насамперед, залежить від рівня побудови організації, тобто наявності оптимальної структури органів управління та регулювання, розмежування їх повноважень, прав та обов’язків, відповідальності кожної ланки структури управління, забезпечення їх підпорядкованості та взаємодії.

Відповідно до удосконаленого переліку функцій державного регулювання митної вартості, що включає в себе організаційну, контрольну, нормотворчо-ініціативну та аналітично-інформаційну, запропоновано нову структуру Управління митної вартості Держмитслужби (рис. 4).

існуючі підрозділи

запропоновані підрозділи

Рис. 4. Пропонована структура Управління митної вартості Держмитслужби України

З урахуванням визначених напрямів реорганізації Управління митної вартості для забезпечення ефективного виконання покладених на цей структурний підрозділ центрального апарату функцій запропоновано створення інформаційно-координаційного відділу та методичної ради. На новий відділ буде покладено функції пошуку та збору додаткових джерел інформації, узагальнення та формування єдиної інформаційної бази, наявність якої має бути офіційно затверджена. Така організація інформаційного забезпечення надасть повний і регламентований доступ посадовим особам митних органів до різноманітних цінових джерел і зменшить необґрунтоване затримання процесу митного оформлення. Створення ж такої позаштатної структурної одиниці Управління, як Методична рада, забезпечить розробку методів контролю за митною вартістю товарів у безпосередній взаємодії з практичною необхідністю.

Упровадження нової організаційно-управлінської структури дасть змогу удосконалити роботу в напрямі контролю та визначення митної вартості товарів, налагодити у системі митних органів оперативне забезпечення інформацією різного характеру, що може впливати на рівень митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Доведено, що зміна тільки організаційної структури Управління не приведе до значних результатів без запровадження державної зовнішньої політики, що спрямована на досягнення взаємодії з іншими державами. Міжнародна співпраця між митними органами може забезпечити ефективний механізм захисту національної економічної безпеки кожної країни окремо. Країни, що пов’язані здійсненням спільної зовнішньої торгівлі, повинні використовувати можливість обміну даними як фактор збільшення ефективності вияву ризиків при проведенні контролю за митною вартістю товарів.

Для збору необхідної інформації базовим етапом є визначення товару як джерело певних ризиків, головний з яких для цілей контролю за митною вартістю є саме країна походження товару. Тому для здійснення ефективного державного регулювання митної вартості необхідне забезпечення митних органів інформацією про:

- порядок контролю за митною вартістю у країні експорту;

- результати моніторингу іноземного ринку товарів та отримання цінової інформації на певні види товарів, що імпортуються в Україну;

- особливості економічного та політичного стану, напрями розвитку країни, що можуть вплинути на рівень вартості товарів;

- інструменти і заходи економічної політики країни, що зумовлюють певну поведінку експортера;

- особливості ведення національного бухгалтерського обліку та ціноутворення;

- прогнози розвитку промислових секторів, найбільш і найменш розвинені галузі, що визначають типовість експорту певного виду товарів саме з даної крани;

- бренди національних виробників тощо.

Яскравим прикладом того, як відсутність необхідної інформації про товари або обмеженість інформації може збільшити ризик прийняття неправильного рішення в процесі здійсненні контролю за митною вартістю за товарним імпортом певної країни, є Китай. У рамках дослідження виділено і розглянуто три основні групи китайських товарів, що імпортуються в Україну: товари невідомих китайських виробників; товари китайського виробництва під відомими торговими марками іноземних країн; товари виробників власних відомих торгових марок Китаю. При здійсненні митної оцінки потрібно особливу увагу приділяти саме найдешевшим з них (товарам першої групи), які становить найбільшу групу ризику при імпорті.

Доведено, що в загальному вигляді така інформація для того, щоб бути корисною та ефективною, повинна відповідати трьом вимогам:

- повинна запобігати або своєчасно виявляти фактори ризику;

- аналізувати, що дає змогу правильно та динамічно оцінювати ситуацію;

- орієнтувати на прийняття правильних рішень.

Зазначено, що ефективність інформації для контролю за митною вартістю товарів залежить також від часового проміжку між отримувачем інформації та її реалізацією на практиці. Оперативність має дуже важливе значення, оскільки інформація про економічний стан країни має властивість втрачати свою актуальність. Тому розробкою такої інформації потрібно займатися постійно, відстежувати зміни та вчасно вносити корективи до існуючої бази даних.

Отже, державне митне регулювання є важливим елементом міжнародної торговельної політики будь-якої країни, ефективність якого забезпечується наявністю повної системи інформаційних ресурсів з різних напрямів.

ВИСНОВКИ

Результатами дисертаційного дослідження є теоретичні узагальнення та вирішення методичних і практичних проблем, що пов’язані з державним регулюванням митної вартості. Основні висновки, одержані в результаті проведеного дослідження, зводяться до такого:

1. Визначено, що “державне регулювання митної вартості” як метод державного управління має включати спосіб застосування державними органами систематизованих знань про сутність митної вартості, закономірності та правила застосування методів митної оцінки для досягнення цілей економічної стабільності та безпеки. Створення дієвої системи механізмів державного регулювання митної вартості товарів впливає на економічний розвиток країни. Зважаючи на різноманітність підходів до визначення поняття “митна вартість”, у роботі уточнено це визначення як складне комплексне поняття, що включає систему взаємовідносин між покупцем, продавцем і спеціально уповноваженими державними органами виконавчої влади у сфері зовнішньоекономічних відносин з приводу обчислення вартості товару, що переміщується через митний кордон України, та зумовлене рівнем захисту державних інтересів і національних товаровиробників.

2. Доведено, що наявність певної специфічної системи ризиків, які пов’язані із здійсненням зовнішньоторговельної діяльності, зумовлює необхідність створення особливого механізму уникнення таких ризиків або захисту від них. Такий вид економічної безпеки має назву “митна безпека”, поняття якої уточнено як стан захищеності економічних інтересів держави в галузі митної справи та здатність протистояти дестабілізуючим чинникам і мінімізувати загрози нормальному функціонуванню зовнішньоекономічної діяльності. Для повного розуміння поняття митної безпеки у роботі визначено її базові елементи: інтереси, а також об’єкт, суб’єкт і предмет цих інтересів, ризики та механізм дії.

3. Визначено, що основні законодавчі акти щодо митної вартості товарів в Україні та країн близького зарубіжжя повністю відповідають положенням ст. VII ГАТТ, але одночасно чинне законодавство України з питань контролю та визначення митної вартості є недосконалим. Одним з недоліків нормативно-правової бази, що негативно впливає на економічну безпеку держави, є обмеженість права щодо державного контролю за визначенням митної вартості експортних вантажів, яка полягає в обмеженні визначення митної вартості товарів, що експортуються, тільки випадками, коли встановлені індикативні ціни, граничні ціни або ціни встановлені в результаті антидемпінгових розслідувань. Це призводить до неналежного контролю за отриманням валютного доходу від експорту товарів стосовно заявленої у вантажній митній декларації їх фактурної вартості. Тому запропоновано зміни до положень Митного кодексу в частині визначення митної вартості товарів, що експортуються.

4. Обґрунтовано, що Митний кодекс України як загальнодержавний нормативно-правовий акт містить занадто багато роз’яснень до норм визначення митної вартості і повинен включати такі базові елементи системи правового регулювання митної вартості товарів: поняття митної вартості товарів взагалі; призначення її в системі державного регулювання; основні принципи здійснення контролю та визначення митної вартості товарів; системи визначення митної вартості товарів, що експортуються, та товарів, які імпортуються, із зазначенням виключно переліку методів. При цьому регулювання порядку подання інформації та заяви митної вартості митному органу необхідно перекласти на підзаконні загальнодержавні акти відомчого рівня. З урахуванням проведеного дослідження недоліків структури Митного кодексу запропоновано проект Закону України “Про внесення змін до Митного кодексу України”.

5. Для вирішення проблем організації консультацій митного органу, брокерів та імпортерів при застосуванні методів митної оцінки, відмінних від першого методу, та з метою прийняття адекватного рішення щодо визначення митної вартості, оцінки ймовірного ризику митні органи також потребують певного часу і наявності певної інформації щодо потенційних товарів. Тому визначено, що запровадження процедури консультацій митних органів та імпортерів з наданням конкретних відповідей є об’єктивною необхідністю. Це прискорить процес митного оформлення та митного контролю й надасть самим митним органам більше часу та можливостей для перевірки, оскільки контроль за митною вартістю почнеться ще до початку митного оформлення.

6. Запропоновано при розподілі функціональних обов’язків Управління митної вартості Державної митної служби ураховувати нові підходи до класифікації функцій державного регулювання митної вартості, а саме: організаційної, контрольної, нормотворчо-ініціативної та аналітично-інформаційної функцій. Тому визначено два основні напрями реорганізації управлінської структури Управління митної вартості: по-перше, оптимізувати структуру Управління та чітко визначити статус його підрозділів; по-друге, для уніфікації трактування порядку контролю та визначення митної вартості створити позаштатний методичний підрозділ – Методичну раду, до складу якої повинні увійти не тільки працівники центрального апарату,