Лексика іншомовного походження в староукраїнській мові з’являлася з різних причин. Частина потрапила в північноукраїнський варіант писемної мови одночасно з позначуваною реалією. Таким шляхом активно поповнювалася лексика побутова, військова, професійно-виробнича, релігійна, частково лексика на позначення живої і неживої природи (брасл?тъ, пистол?тъ, кминъ, к?лихъ, капитула та ін.). Низка запозичень виконувала роль термінів, оскільки питомий відповідник був багатозначним, унаслідок чого номенклатура багатьох ділянок поповнилася інтернаціоналізмами (ко(н)ституция, копия, статутъ, ар?(н)да, апеляция та ін.). У текстах виявлено також непоодинокі випадки паралельного використання питомих та запозичених слів (вживання польських форм числівників, займенників, прислівників (чт?ри, єдинасты(и), т?(н), т?разъ та ін.). Унаслідок таких процесів розширювалися синонімічні ряди, відбувалося усталення термінології багатьох галузей, водночас низка запозичень, передовсім із польської мови, витісняла питомі відповідники (мочь, сабля та ін.).

Відображено в текстах соціальну диференціацію мови у використанні слів іншомовного походження. Деякі запозичення стосувалися лише мікросвіту заможної людини, а питомі – простолюдина (ма(л)жо(н)ка – жо(н)ка; будынокъ – халупа та ін.).

Із усіх мов найпотужніший вплив польської: він позначився в усіх лексико-тематичних групах, почав відображатися на фонетиці та морфології староукраїнської літературно-писемної мови. Взаємодія польської та української мов відбувалася безпосередньо в усній або писемній формах, тоді як лексика з інших мов могла проникати як прямо, так і через посередництво польської. Для більшості слів точний шлях встановити важко. Низка слів могла потрапляти в українську мову не за один раз і кількома шляхами.

Лексика іншомовного походження в текстах північноукраїнських пам’яток досліджуваного періоду посідає помітне місце. Функціонування цієї лексики сприяло появі нових лексем, а водночас і розширенню словотворчих засобів та можливостей української мови. Під іншомовним впливом відбувалася активізація спільнослов’янських лексем, морфологічних та словотворчих засобів.

Не всі виявлені слова іншомовного походження активно функціонували в староукраїнській літературно-писемній мові. Окремі лексеми були поширеними лише в межах ділового стилю й не виходили за його межі (автентикъ, пленипотентъ, персоналитеръ, шкрутениумъ та ін.). Поодинока фіксація запозичених слів у текстах (дуфаматоръ, евенковатъ та ін.), очевидно, свідчить про їх епізодичність, оказіональність у північноукраїнських пам’ятках XVI – XVII ст. Крім того, деякі слова поширювалися в текстах із чужомовних зразків, особливо в стандартизованих частинах, формулах (валъны(и) с?(и)мъ, внивеч оборочати, обицати и шлюбовати, всимъ вобецъ и кождому зособна).

Напевно, значно менше запозичених одиниць були властиві тогочасному діалектному мовленню. Не стали набутком північноукраїнського лексикону запозичення шафова(н)?, спижа, л?кгуминъ, вомиты, ?в?(н)ковати та ін. Натомість окремі належать до невід’ємної частини поліського словника досліджуваного періоду (пр?стира(д)ло, кошуля, фура/хура, клумакъ, шлея та ін.), хоч важко однозначно стверджувати, що такі лексеми функціонували безперервно з XVI – XVII ст. Деякі могли активізуватися в пізніші століття, адже заселення поляків на цій території проходило активно у XVIII ст. Частина проаналізованих лексем зазнала семантичних змін: звуження, розширення та переінтеграції семантики (бы(д)ло, шати, швакгеръ та ін.).

Слова іншомовного походження, адаптувавшись до системи мови-реципієнта, піддаються тим самим законам, що й питома лексика: вступають в синонімічні зв’язки (худоба – бидло), утворюють словотвірні ланцюги (міць – міцний – міцніти), переходять до пасивного розряду (жупанъ, кан(с)л?ръ, во(и)тъ та ін.), зазнають змін у семантичній структурі (панство, фурія, комендор, міщанин, резиденція) та ін.

Еволюція слів іншомовного походження була різною: низка лексем активно функціонує в сучасній українській мові, утворивши похідні (міць, праця, обіцяти, автор, шкода, ґвалт тощо), частина вживається лише в діалектах, іноді зазнавши семантичних змін (єдваб, катанка, чамара, шлюбувати та ін.). Деякі лексичні одиниці були активізовані та вторинно запозичені в сучасній українській мові (пан, елект, електорат тощо).

Отже, іншомовні впливи в північноукраїнських пам’ятках виявилися значними. Закоріненість запозичень у тогочасному писемному вжитку та живому мовленні поліщуків, вочевидь, була різною. Численні виявлені іншомовні номени, єдиний раз потрапивши до актової книги, так і не були ніколи активовані в поліському словнику.

Основні положення дисертації висвітлено в таких публікаціях:

1. Титаренко В.М. Привілеї Київського магістрату // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних питань. –Житомир, 2002. – Вип. 8. – С. 20-25.

2. Титаренко В.М. Запозичена лексика привілеїв Київського магістрату XVI – XVII ст. // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних питань. – Житомир, 2002. – Вип. 9. – С. 157-161.

3. Титаренко В.М. Теорія мовних контактів крізь призму сучасної термінології // Вісник Житомирського педагогічного університету. – Житомир, 2004. – Вип. 14. – С. 207-209.

4. Титаренко В.М. Лексичні формули в “Актовій книзі Житомирського гродського уряду 1611 року” // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Львів, 2004. – Вип. 34. – Ч. ІІ. – С. 39-45.

5. Титаренко В.М. Іншомовний вплив на морфологічний рівень староукраїнської ділової мови XVI – XVII ст. (На матеріалі актових книг північноукраїнського ареалу) // Діалектологічні студії: Фонетика, морфологія, словотвір / Відп. ред. П.Гриценко, Н.Хобзей. – Львів, 2005. – Вип. 5. – С. 135-143.

6. Титаренко В.М. Польський вплив на фонетичну систему ділової мови XVI – XVII ст. (На матеріалі актових книг північноукраїнського ареалу) // Лінгвістичні студії: Зб. наук. пр. / Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. – Черкаси: Брама-Україна, 2006. – С. .

7. Титаренко В.М. Слова іншомовного походження у розвитку синонімії староукраїнської мови (на матеріалі північноукраїнських пам’яток XVI – XVII ст.) // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. Збірник наукових праць. – Запоріжжя, 2006. – № 2. – С. .

8. Титаренко В.М. Розвиток семантики полонізмів у середньополіських говірках // Українська полоністика. – Житомир: Видавництво Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2006. – Вип. 2. – С. .

9. Титаренко В.М. Мовний соціум як індикатор засвоєння чужомовних слів (на матеріалі північноукраїнських пам’яток XVI – XVII ст.) // Тези стендових доповідей семінару “Мовне й культурне явище в діалектному просторі”. – Львів, 26-27 квітня 2007 року. – С. .

10. Титаренко В.М. Полонізми в актових книгах Житомирського уряду кінця XVI – XVII ст. // Україна-Польща: мовно-культурологічний діалог слов’янства. Київські полоністичні студії. – К., 2006. – Том VIII. – С. .

11. Титаренко В.М. Побутова лексика польського походження в північноукраїнських пам’ятках XVI – XVII ст. (на матеріалі текстів ділового стилю) // Українська полоністика. – Житомир: Видавництво Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2006-2007. – Вип. 3-4. – С. 248-256. 

Анотація

Титаренко В. М. Лексика іншомовного походження в північноукраїнських пам’ятках XVI – ст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. – Інститут української мови НАН України. – Київ, 2007.

У дисертації проаналізовано особливості функціонування запозиченої лексики в північноукраїнських пам’ятках ділового стилю ХVI – XVII ст. Лексику іншомовного походження класифіковано за тематичними групами, відзначено найбільш динамічні ділянки лексики щодо наповнення словами іншомовного походження, простежено, з яких мов вони потрапляли до текстів пам’яток північноукраїнського ареалу XVI – XVII ст. Установлено, що не всі запозичення з’являлися на позначення нових понять у староукраїнській мові, деякі з них мали й питомі відповідники.

Схарактеризовано лексико-семантичні процеси, які відбувалися в семантичній структурі лексем іншомовного походження: ускладнення, спрощення, переінтеграція.

На основі опублікованих діалектних матеріалів простежено подальшу долю аналізованих лексем, зокрема їх функціонування в сучасному північноукраїнському наріччі. Уточнено шляхи проникнення низки таких слів до староукраїнської мови. Виявлено кілька номенів, не зафіксованих словниками XVI-XVII ст.

Ключові слова: лексика іншомовного походження, мовна ситуація, етимологічне джерело, тематична група лексики, семантична структура слова.

Аннотация

Тытаренко В.Н. Лексика иноязычного происхождения в североукраинских памятниках XVI – XVII ст. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 – украинский язык. – Институт украинского языка НАН Украины. – Киев, 2007.

В диссертации проанализированы особенности функционирования заимствованной лексики в североукраинских памятниках делового стиля XVI – ст. Лексика иноязычного происхождения классифицирована по тематическим группам; отмечены ее наиболее динамичные участки употребления относительно наполнения словами иноязычного происхождения, проанализированы источники появления таких слов в текстах памятников североукраинского ареала XVI – XVII ст. Установлено, что не все заимствования возникали для обозначения новых понятий в староукраинском языке – некоторые из них имели исконные соответствия.

Охарактеризованы лексико-семантические процессы, происходившие в семантической структуре лексем иноязычного происхождения: расширение, сужение, переинтеграция.

На основе опубликованных диалектных материалов исследовано последующее функционирование проанализированных лексем, в частности их использование в современном североукраинском диалекте. Уточнены пути проникновения ряда таких слов в староукраинский язык. Обнаружены некоторые номены, не зафиксированные в словарях XVI – XVII ст.

Ключевые слова: лексика иноязычного происхождения, языковая ситуация, этимологический источник, тематическая группа лексики, семантическая структура слова.

SUMMARY

Tytarenko V.M. Vocabulary of Foreign Origin in the Northern-Ukrainian Monuments of XVIth – XVIIth Centuries. – Manuscript.

A Thesis for the Scholarly Degree of Candidate of Philological Sciences in Speciality 10.02.01 – Ukrainian Language. – The Institute of Ukrainian Language of Ukrainian Academy of Science. – Kyiv, 2007.

The thesis is dedicated to the study of loan vocabulary in the monuments of the northern-Ukrainian area of XVIth XVIIth centuries. In the thesis it is analyzed the state of study of the researched problem, characterized the language situation on the Ukrainian lands at a given period and stated the main criteria of loan distinguishing as well.

The dissertation also deals with the peculiarities of loan-vocabulary functioning in northern Ukrainian monuments of business style of XVIth XVIIth centuries. An etymological source was taken as the basis of classification. Total number of the loan lexemes and lexemes marked with the influence of other languages discovered in the studied monuments amounted to 1715. the researched material was classified in subject groups. All loan lexemes were arranged in three fields: vocabulary on socio-economic relations, vocabulary on administrative-juridical relations, and vocabulary on spiritual and material world of a person. The most dynamic, in terms of enriching with words of foreign origin, fields were vocabulary on social vocabulary, socio-economic vocabulary, juridical vocabulary and everyday vocabulary. It was ascertain that the most influential languages at that time were Polish, Latin, German, Turkic; loans from other languages (Czech, Greek, Italian, French, English, Lithuanian, Hungarian, etc.) were insignificant. The number of vocabulary of the analyzed monuments influenced by Polish phonetics is considerable. The influence of the Polish language is also noted in the systems of inflection and word-building. Loans from Russian and Byelorussian were not found in the analyzed monuments.

It was revealed that not all loans appeared to denote new notions in the old Ukrainian language, some of them had specific correspondent notions, as well as some words appeared with the same/similar meaning from one language or lexemes on one notion were loaned from different languages. In the result of the above mentioned phenomena synonymy and homonymy developed.

It was noticed that a number of words emerged in the texts of northern Ukrainian monuments together with cliches, standardized phrases. Functioned only in formulae words are not numerous. Some words appeared in the analyzed texts in phraseological units of Polish origin.

Analysis of the vocabulary of foreign origin on the materials of northern Ukrainian monuments revealed that the majority of lexemes appeared in the old Ukrainian language with one meaning. Only some loans were polysemantic. In the process of functioning the loan names were subjected to different lexico-semantic changes. It was found out some lexemes of foreign origin which at the previous language epoch (XIVth – XVth centuries) had several meanings but at the researched period underwent narrowing of the semantic. It was also given the characterization of lexico-semantic processes which happened in the semantic structure of lexemes of foreign origin: complication, simplification and re-integration.

In the researched materials it was observed that the use of loan names concerned only microworld of a rich person and a great number of them – of a common one.

Under the foreign influence in the old Ukrainian language also spread word-building models which later on didn’t become productive.

On the basis of published dialect materials it was traced further status of the analyzed lexemes, in particular, their functioning in modern northern Ukrainian dialect. It was noted that not all lexemes were saved in modern Polish vocabulary.

The ways of penetration of a number of loans to the old Ukrainian language were defined more precisely.

Some names not registered by lexicology of XVIth – XVIIth centuries were also revealed in the thesis.

Key words: vocabulary of foreign origin, language situation, etymological source, vocabulary subject group, semantic structure of a word.