НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

ТОЛОЧКО ЯНА МИКОЛАЇВНА

УДК. 347. 963

ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ

ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ

Спеціальність 12.00.10– судоустрій; прокуратура та адвокатура

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Харків-2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі організації судових та правоохоронних органів Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат юридичних наук, професор Марочкін Іван Єгорович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, завідувач кафедри організації судових та правоохоронних органів.

Офіційні опоненти: – доктор юридичних наук, професор Руденко Микола Васильович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України, завідувач кафедри правосуддя, заслужений юрист України

– кандидат юридичних наук, професор Полянський Юрій Євгенович, Одеська національна юридична академія, Міністерство освіти і науки України, проректор, завідувач кафедри організації судових та правоохоронних органів.

Провідна установа – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра правосуддя, Міністерство освіти і науки України, (м. Київ).

Захист відбудеться 4 червня 2007 року о 13.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 64.086.03 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70.

Автореферат розіслано 13 квітня 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Рум’янцев В.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. На конституційному рівні кожному гарантується право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (ст. 50). Держава зобов’язана забезпечувати екологічну безпеку і підтримувати екологічну рівновагу на своїй території (ст. 16).

Завдання масштабної шкоди навколишньому середовищу через безгосподарне використання, забруднення, знищення природних ресурсів призводить до погіршення здоров’я населення. Неякісні продукти харчування, питна вода, атмосферне повітря сприяють збільшенню кількості тяжких захворювань людей. Крім того, істотне послаблення державного контролю з боку уповноважених органів влади призводить до погіршення екологічної ситуації. Саме тому одним з основних напрямів вирішення екологічних проблем є удосконалення законодавчої та правозастосовної діяльності державних органів.

Особливого значення набуває кримінально-правова охорона відносин у сфері навколишнього природного середовища, ефективне розслідування та запобігання злочинам, які посягають на нього. У чинному Кримінальному кодексі України (на відміну від існуючого раніше) змінено склади злочинів проти довкілля, збільшено їх кількість, конкретизовано предмет, диспозицію деяких статей доповнено кваліфікуючими ознаками; по-новому окреслено наслідки цих діянь; змінено санкції кримінально-правових норм; розширено коло засобів вчинення злочинів тощо. На практиці зазначене ускладнює, а інколи й не уможливлює своєчасне виявлення та ефективне розслідування вказаних злочинів.

Одним із засобів подолання цих негативних явищ, гарантування прав особи при розслідуванні злочинів, у тому числі проти довкілля, є прокурорський нагляд. Лише у 2006 р. органами прокуратури порушено 1 600 кримінальних справ про злочини проти довкілля, із яких майже 900 направлено до суду. До різних видів відповідальності притягнуто понад 22 тис. посадових осіб, відшкодовано близько 100 млн грн. Водночас критичний аналіз кримінальних справ про злочини проти довкілля висвітлює типові помилки в діяльності прокурорів, а саме: несвоєчасне, незаконне та необґрунтоване порушення провадження у кримінальній справі або відмова у порушенні провадження; неналежна організація прокурорського нагляду, відсутність сучасних методик його здійснення та неефективне використання прокурорських засобів для забезпечення законності розслідування злочинів проти довкілля. Наявна і непристосованість існуючої процесуальної форми розслідування до здійснення прокурорського кримінального переслідування та нагляду, і недосконалість критеріїв оцінки ефективності їх реалізації. Серед основних причин недоліків – відсутність комплексних наукових досліджень з даної проблематики, а відтак, і вади законодавчого регулювання.

Теоретична основа дисертаційного дослідження ґрунтується на роботах з прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство, над якими працювали Д.М. Бакаєв, А.М. Балашов, Т.Б. Вільчик, Ю.М. Грошевий, В.В. Долежан, Л.С. Жиліна, М.В. Жогін, В.С. Зеленецький, П.М. Каркач, В.В.Клочков, М.В. Косюта, І.М. Козьяков, Р.Д. Курбанов, В.Д. Ломовський, О.В.Мельник, М.І.Мичко, Ю.Є. Полянський, Р.Д. Рахунов, М.В. Руденко, В.М. Савицький, Г.П. Середа, В.Д.Фінько, Р.Р. Трагнюк, Н.А. Якубович та ін.

Окремі питання в межах предмета дослідження аналізувалися в роботах В.І. Бабенка, В.І.Баскова, Л.В. Брусніцина, Т.В. Варфоломєєвої, В.П. Виноградова, О.Ю. Винокурова, Ю.Є.Винокурова, О.В. Волколупа, В.П. Бож’єва, Г.А. Воробйова, Б.Я. Гаврилова, А.Я.Дубинського, Л.М. Карнєєвої Т.В. Корнякової, Ю.В. Коренєвського, О.М. Ларіна, П.А.Лупинської, М.М.Міхєєнка, О.Р. Михайленка, В.Т. Нора, Д.П.Письменного, В.Р. Рохлина, О.Ф. Смирнова, М.І Сірого, Н.В. Сібільової, М.С. Строговича, С.А. Шейфера, М.К. Якимчука, В.Б.Ястребова та ін.

Проблеми охорони навколишнього природного середовища, кримінально-правової та криміналістичної характеристики злочинів проти довкілля досліджувалися такими вченими, як В.В. Андрейцев, Л.Ю. Ароцкер, М.І. Бажанов, Р.С. Бєлкін, С.Б. Гавриш, А.А. Гарєєв, А.П.Гетьман, Л.Д. Кокорев, В.В. Колбасов, А.Н. Колісниченко, В.Є. Коновалова, В.К. Матвійчук, Г.А.Матусовський, В.К. Попов, В.В. Сташис, В.Я. Тацій, Ю.С.Шемшученко, В.Ю. Шепітько й ін.

Дослідження здійснювалось з урахуванням: статистичних та аналітичних даних Генеральної прокуратури України, МВС України про результати розслідування злочинів проти довкілля (2003–2006 рр.); узагальнення 756 кримінальних справ і 260 наглядових прокурорських проваджень про злочини проти довкілля (Автономна Республіка Крим, Донецька, Київська, Сумська, Харківська області); соціологічних опитувань 352 прокурорів і слідчих прокуратури, 125 слідчих МВС України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри організації судових і правоохоронних органів Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і є складовою цільової комплексної програми “Проблеми вдосконалення організації й діяльності суду та правоохоронних органів в умовах формування соціальної, правової, демократичної держави” (державна реєстрація №0186.0.099031).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних основ прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля; формулювання та наукове обґрунтування висновків і пропозицій, спрямованих на удосконалення норм чинного законодавства і практики його застосування.

Відповідно до мети дослідження увагу зосереджено на вирішенні таких основних завдань:–

дослідження сутності прокурорського нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства;–

аналіз співвідношення прокурорського нагляду з судовим і відомчим контролем на досудовому слідстві;–

дослідження об’єкта і правових основ прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля;–

формулювання науково обґрунтованих шляхів оптимізації прокурорської діяльності у даній сфері;–

розроблення тактики і методики прокурорсько-наглядової діяльності у справах про злочини проти довкілля;–

вдосконалення науково обґрунтованої системи заходів щодо забезпечення засобами прокурорського нагляду прав учасників кримінально-процесуальних відносин при розслідуванні даної категорії злочинів;–

формулювання пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства та відомчих актів прокуратури.

Об’єктом дослідження є прокурорсько-наглядові відносини, що виникають при розслідуванні злочинів проти довкілля.

Предметом дослідження є сукупність правових норм, які встановлюють кримінальну відповідальність за злочини проти довкілля, та кримінально-процесуальних норм, що регулюють діяльність прокурорів за додержанням законів при розслідуванні цих злочинів, а також теоретичні та прикладні аспекти їх реалізації.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять положення діалектики щодо пізнання розвитку і взаємозв’язку об’єктів реальної дійсності, наукового пізнання, нормативного регулювання і практики діяльності прокурора у кримінальному процесі. В межах дослідження використовувався системно-структурний, порівняльно-правовий, формально-догматичний, логічний, соціологічний, статистичний та інші методи.

Метод системно-структурного аналізу дав змогу розглянути прокурорський нагляд як поліфункціональну систему, висвітлити його різнопланове значення та роль у забезпеченні законності при розслідуванні злочинів проти довкілля. Використання порівняльно-правового методу дало можливість проаналізувати прокурорський нагляд як ефективний правовий засіб захисту прав людини на досудовому провадженні в Україні й інших державах, юридичну доктрину та практику з цих питань. Формально-догматичний аналіз норм чинного законодавства сприяв виявленню його недоліків та формулюванню пропозицій щодо створення нових і удосконалення чинних правових норм, які регулюють повноваження прокурора при здійсненні нагляду за законністю дізнання і досудового слідства. Соціологічний метод використовувався під час аналізу практики прокурорського нагляду за законністю розслідування злочинів проти довкілля, а також під час проведення анкетування прокурорів і слідчих. У роботі всі методи використовувалися у взаємозв’язку, що забезпечило об’єктивність дослідження, коректність, переконливість і достовірність наукових результатів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній науці на монографічному рівні на основі Конституції і законів України, законодавства зарубіжних країн, міжнародно-правових стандартів прокурорської діяльності комплексно досліджено сучасний стан, особливості та шляхи оптимізації прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля, критерії оцінки ефективності даного виду діяльності прокурора, тактику і методику реалізації нагляду.

Наукова новизна одержаних результатів окреслена у наступних положеннях і висновках дисертації, що виносяться на захист:–

уперше системно досліджено сутність прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля;–

запропоновано посилення системи гарантій незалежності прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля;–

визначено особливість об’єкта, предмета, правових підстав, завдань і меж прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля та проаналізовано системний зв’язок між ними;–

по-новому, з урахуванням міжнародно-правових стандартів щодо ролі прокурора у кримінальному судочинстві розглянуто співвідношення прокурорського нагляду і прокурорського кримінального переслідування – двох основних функцій прокурора на досудовому провадженні; –

запропонована нова класифікація повноважень прокурора та наведені додаткові аргументи щодо обмеження права прокурора на проведення слідчих дій;–

дістали подальшого розвитку теоретичні положення щодо співвідношення прокурорського нагляду і судового контролю на досудовому провадженні;–

запропоновано шляхи оптимізації та розроблено критерії оцінки ефективності прокурорського нагляду за законністю розслідування злочинів проти довкілля;–

уперше з урахуванням кримінально-правової та криміналістичної характеристик злочинів проти довкілля розроблено тактичні засади і методичні рекомендації щодо здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів на етапах порушення кримінальної справи, притягнення особи як обвинуваченого, проведення слідчих і процесуальних дій, прийняття рішень про закінчення досудового провадження;–

запропоновано зміни до законодавства та сформульовано пропозиції щодо удосконалення практики прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені в дисертації положення можуть бути використані: а) у науково-дослідницькій сфері — для подальшої розробки теоретичних основ прокурорського нагляду і прокурорського кримінального переслідування на досудовому провадженні; б) у правотворчій сфері — при розробці нового Закону України “Про прокуратуру” і КПК України; в) у правозастосовній діяльності — для забезпечення єдності та підвищення ефективності діяльності прокурора з нагляду за законністю досудового провадження; г) у навчальному процесі — при вивченні навчальних дисциплін “Кримінальний процес”, “Прокурорський нагляд в Україні”, “Організація роботи в органах прокуратури”, підготовці навчально-методичної літератури, а також у системі підви-щення кваліфікації прокурорів, слідчих, суддів.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні висновки, сформульовані в дисертації, обговорювалися на засіданнях кафедри організації судових та правоохоронних органів Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, доповідались на науково-практичних конференціях, зокрема на Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми правознавства” (м. Харків, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених” (м. Харків, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми юридичної науки: стан і перспективи розвитку” (м. Харків, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Реформування органів прокуратури України: проблеми та перспективи” (м. Київ, 2006 р.), а також використовуються у навчальному процесі.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено у трьох наукових статтях, опублікованих у періодичних виданнях, включених ВАК України до переліку фахових видань з юридичних наук та чотирьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура й обсяг роботи. Відповідно до мети, предмета, завдань і логіки дослідження дисертаційна робота складається зі вступу, 2-х розділів, що містять 7 підрозділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 225 найменувань і має обсяг 20 сторінок, а також 2-х додатків на 4-х сторінках. Загальний обсяг роботи – 206 сторінок, з них основного тексту – 182 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, визначаються зв’язок роботи з науковими програмами, мета, завдання, об’єкт і предмет дослідження, його методологічні засади, теоретична й емпірична бази, розкривається наукова новизна одержаних результатів, сформульовано основні положення, які виносяться на захист, наводяться дані щодо їх апробації та опублікування.

Розділ 1 “Сутність прокурорського нагляду за законністю розслідування злочинів проти довкілля” складається із 2-х підрозділів.

У підрозділі 1.1. “Поняття, об’єкт і правові основи прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля” дослідницею звертається увага, що прокурорський нагляд за законністю розслідування злочинів проти довкілля – це державна владно-розпорядча діяльність прокурора, яка характеризується зазначеними нижче ознаками: імперативністю (прокурор – представник влади, тому його вимоги обов’язкові для виконання органами досудового провадження); інтегративністю (опирається на весь механізм забезпечення законності, спонукає органи досудового провадження додержуватися законів при розслідуванні злочинів); універсальністю (прокурор комплексно підходить до питань усунення порушень закону органами досудового провадження, координує виконання правоохоронними органами законів щодо боротьби зі злочинністю).

На підставі дослідження змісту понять “об’єкт” і “предмет” прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство (Д.М. Бакаєв, Г.І. Бровін, В.В. Гаврилов, В.Г. Даєв, В.В. Кулаков, М.М.Маршунов, О.В. Мельник, О.Р. Михайленко, Ю.Є. Полянський, Р.Р. Трагнюк, М.В. Руденко й ін.) визначається, що об’єктом такого нагляду є суспільні відносини, які охороняються законом та яким завдається шкода незаконними діями суб’єктів досудового провадження. Під предметом прокурорського нагляду за законністю розслідування злочинів проти довкілля розуміється додержання і правильне застосування органами досудового провадження Конституції України, міжнародно-правових договорів України, Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України, природоохоронного й іншого законодавства.

Обґрунтовано доводиться, що правові основи прокурорського нагляду за законністю розслідування злочинів проти довкілля мають комплексний характер і включають положення, вміщені в Конституції України, міжнародно-правових договорах, законах та інших нормативно-правових актах. У них окреслюється специфіка правовідносин, що виникають у сфері охорони довкілля; регламентуються наглядові повноваження прокурорів, досудове провадження у кримінальних справах.

Не погоджуючись із поглядом В.Н. Галузо, що прокуратура здійснює перевірку виконання законів і підзаконних нормативних актів, робиться висновок: прокурор здійснює нагляд за додержанням і правильним застосуванням виключно законів (ст. 1 Закону України “Про прокуратуру”). Разом із тим звертається увага, що в деяких випадках кваліфікація злочину проти довкілля потребує вивчення санітарних норм і правил, відомчих інструкцій тощо. При цьому прокурор перевіряє: 1) чи не суперечать відповідні підзаконні нормативні акти Конституції та законодавству України, міжнародно-правовим договорам України; 2) чи правильно орган дізнання та слідчий застосовують їх при розслідуванні злочинів проти довкілля.

З урахуванням положень КК України (розділ VIII “Злочини проти довкілля”) та відповідних наукових досліджень (М.І. Бажанов, С.Б. Гавриш, А.А. Гарєєв, В.К. Матвійчук, В.В. Сташис, В.Я.Тацій, Ю.С. Шемшученко) наводиться кримінально-правова характеристика злочинів проти довкілля та їх система. Через призму зазначеної характеристики визначається завдання прокурорського нагляду за законністю розслідування даної категорії злочинів.

Зважаючи на те, що склади злочинів проти довкілля найчастіше мають бланкетний характер, зроблено висновок: правовою основою прокурорського нагляду є як вітчизняне природоохоронне законодавство, так і відповідні міжнародні акти, які можуть застосовуватися прокурором для тлумачення деяких норм національного кримінального законодавства (“забруднення”, “засмічення”, “виснаження” тощо.).

У підрозділі 1.2. “Завдання та повноваження прокурора щодо здійснення нагляду за законністю розслідування злочинів проти довкілля” звертається увага, що зазначений напрям діяльності реалізується у межах такої галузі, як нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство.

Виходячи з аналізу законодавчого визначення завдань прокурора на досудовому провадженні (ст. 2, ч. 2 ст. 25 КПК України, ст. 4, ч. 2 ст. 29 Закону України “Про прокуратуру”), як вираженої в законі об’єктивно-існуючої форми правового зобов’язання (В.С. Зеленецький), авторка погоджується з позицією Ю.Є. Винокурова про їх класифікацію на: 1) загальні – для всієї прокурорської діяльності; 2) спеціальні – для діяльності прокурора на відповідних етапах кримінального судочинства; 3) окремі – для діяльності прокурора при проведенні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень на певних етапах досудового провадження. Формулюються пропозиції про доцільність визначення загальних завдань у Конституції України, спеціальних – у КПК України та Законі України “Про прокуратуру”, а окремих у галузевих наказах Генерального прокурора України.

На підставі аналізу законодавства та поглядів науковців (М.В. Косюта, О.В. Мельник, М.І.Мичко, К.Ф. Скворцов, В.М. Савицький, О.Ф. Смирнов, В.М. Точиловський, Р.Р. Трагнюк та ін.) формулюється висновок, що кримінальне переслідування та прокурорський нагляд за законністю його реалізації є двома взаємопов’язаними та взаємообумовленими функціями прокурора у сфері кримінального судочинства. У випадку здійснення прокурором лише однієї із вказаних функцій, на думку дисертантки, втратиться цілеспрямованість його діяльності, внаслідок якої знизиться її ефективність.

Кожна з цих функцій має власні завдання, на виконання яких прокурор наділяється відповідними процесуальними повноваженнями. Так, завданням кримінального переслідування є захист прав і свобод людини, законних інтересів суспільства та держави. Реалізуючи наглядову функцію, прокурор передусім має забезпечити законну діяльність органів дізнання та досудового слідства.

Зазначається, що на сучасному етапі реформування процесуального законодавства України, маючи на меті оптимізацію функції кримінального переслідування, виключно прокурору доцільно надати повноваження щодо: а) порушення кримінальної справи; б) закриття кримінальної справи (за винятком кримінальних справ, рішення про закриття яких приймає суд); в) притягнення особи як обвинуваченого; г) складання обвинувального висновку й направлення кримінальної справи до суду.

Обґрунтовується висновок про те, що процесуальне керівництво з боку прокурора підвищує ефективність нагляду на досудовому провадженні. Всі процесуальні форми нагляду за законністю розслідування злочинів проти довкілля є, по суті, засобами керівництва прокурором розслідуванням і реалізації його конституційної наглядової функції.

При дослідженні співвідношення прокурорського нагляду і судового контролю на досудовому провадженні, зазначається, що прокурорський нагляд і судовий контроль є двома самостійними формами державної діяльності з властивими їм завданнями, методами і засобами. Враховуючи роль суду у змагальному процесі, доведено, що судовий контроль за розслідуванням злочинів проти довкілля є більш ефективним засобом захисту прав учасників процесуальної діяльності, ніж прокурорський нагляд. Однак судовий контроль фактично не може охопити всю діяльність органів досудового слідства, пов’язану із застосуванням до особи заходів примусового характеру. Тому варто забезпечити ефективність обох видів державної діяльності, поставивши при цьому наглядову діяльність прокурора під судовий контроль.

Поділяючи існуючі в літературі думки (В.С. Зеленецький, І.М. Козьяков, О.В. Мельник), що діяльність прокурора при здійсненні нагляду за законністю оперативно-розшукової діяльності суттєво відрізняється від нагляду за законністю досудового провадження (за завданнями, предметом і повноваженнями), пропонується на законодавчому рівні окремо визначити дві самостійні функції прокуратури: нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність; нагляд за додержанням законів органами, які проводять досудове провадження у кримінальних справах.

Розділ 2 “Роль прокурорського нагляду в забезпеченні законності розслідування злочинів проти довкілля” складається з 5 підрозділів.

Підрозділ 2.1. “Проблеми оптимізації прокурорського нагляду за розслідуванням злочинів проти довкілля” присвячено дослідженню основних організаційно-правових проблем прокурорського нагляду, особливостям тактики і методики прокурорського нагляду, а також критеріям оцінки ефективності прокурорської діяльності на досудовому провадженні.

Оптимізація прокурорського нагляду за законністю розслідування злочинів проти довкілля повинна відбуватися у напрямах: 1) удосконалення структурних елементів організації прокурорського нагляду; 2) визначення критеріїв оцінки ефективності прокурорсько-наглядової діяльності.

Акцентується увага, що одним зі шляхів удосконалення прокурорського нагляду за законністю досудового провадження у справах про злочини проти довкілля є системні інформаційні зв’язки, спрямовані на забезпечення своєчасного надходження прокурору у необхідному обсязі достовірної і якісної інформації в сфері додержання природоохоронного законодавства. Адже розслідування злочинів проти довкілля є невід’ємною складовою нагляду за додержанням законів про охорону навколишнього середовища (В.І. Бабенко, Л.М. Давиденко, П.М. Каркач, М.В. Руденко, О.Б.Черв’якова).

Вивчення 152-х кримінальних справ про злочини проти довкілля та відповідних наглядових проваджень засвідчило, що у 24-х провадженнях (18%) не було навіть такого важливого процесуального документа, як постанова про призначення експертизи. По 54-х справам досудове провадження було зупинено, при цьому у 24-х наглядових провадженнях (44%) не було постанов про зупинення. Відсутність таких документів вказує на недоліки в здійсненні прокурорського нагляду, свідчить про неповноту досудового провадження. Так само залишається поза увагою прокурора непослідовність і хаотичність проведення слідчих та інших процесуальних дій.

Формулюються рекомендації щодо отримання прокурором інформації в сфері охорони навколишнього середовища, методики аналізу стану криміногенної ситуації на відповідній території щодо вчинених злочинів проти довкілля, надається характеристика інших структурних елементів організації прокурорської діяльності.

На думку дисертантки, оптимізації прокурорського нагляду за законністю розслідування злочинів проти довкілля сприяє належне тактичне та методичне забезпечення. Враховуючи положення наукових досліджень з теорії прокурорського нагляду (М.О. Баєв, Т.В. Варфоломєєва, Ю.Є.Винокуров, П.М. Каркач, М.Й. Курочка, О.Р. Михайленко, Ю.Є. Полянський, М.В. Руденко й ін.), особлива увага приділяється характеристиці тактики наглядової перевірки. Виділяються рівні прокурорсько-наглядової тактики (загальний, особливий, окремий) та прийоми методики (організаційні, гносеологічні, технічні).

Погоджуючись із сформульованими в літературі принципами тактики і методики прокурорського нагляду (Л.А. Биков): законність, обґрунтованість, своєчасність, цілеспрямованість, об’єктивність, запропоновано ще один принцип – комплексність, який припускає можливість у відповідних випадках використати прокурору форми і методи нагляду, спрямовані на вирішення декількох питань, що виникають при перевірці законності дій і рішень органів досудового провадження у справах про злочини проти довкілля.

На підставі аналізу результатів наглядової діяльності територіальних і природоохоронних прокуратур за законністю розслідування злочинів проти довкілля зроблено висновок, що природоохоронні прокуратури якісніше здійснюють нагляд у цій сфері. При цьому звертається увага на необхідність подальшого удосконалення нормативного регулювання діяльності природоохоронних прокуратур.

Досліджуються проблемні питання оцінки якості й ефективності прокурорського нагляду. Дістали подальшого розвитку думки вчених (В.І. Бабенка, Л.М. Давиденка, М.В. Косюти, М.І.Мичка, В.Г. Михайлова, К.Ф. Скворцова, О.Ф. Смирнова, М.В. Руденка, В.І. Шинда, М.К.Якимчука й ін.) щодо теоретичних підстав виміру ефективності прокурорської діяльності. Акцентується увага на характеристиці загальних і спеціальних критеріїв та показників як визначальних чинників оцінки результатів прокурорського нагляду за законністю досудового провадження у справах про злочини проти довкілля.

У підрозділі 2.2. “Прокурорський нагляд за додержанням законів при порушенні кримінальної справи про злочини проти довкілля” йдеться про тактичні та методичні рекомендації щодо здійснення прокурорського нагляду за законністю порушення кримінальних справ про злочини проти довкілля. Вони полягають у наступному: 1) визначенні тих етапів даної стадії, де поширені порушення закону, а саме: прийом та реєстрація заяв і повідомлень про злочини, прийняття щодо них відповідного рішення; 2) у виборі найбільш раціональних прийомів і способів реалізації повноважень прокурора.

Робиться висновок, що при здійсненні нагляду за законністю підстав порушення кримінальної справи по даній категорії злочинів, прокурор повинен враховувати їх кримінально-правову характеристику, оскільки вони різнорідні залежно від основних ознак об’єктивної сторони конкретного складу злочину.

З урахуванням особливостей криміналістичної характеристики злочинів проти довкілля акцентується увага, що поряд з правовими існують і фінансові та матеріально-технічні труднощі при вирішенні питання про порушення кримінальної справи. Так, вивчення 220 кримінальних справ, порушених в АР Крим (2005 р.) про злочини проти довкілля, засвідчило, що в 180 (82 %) з них недостатнє фінансування органів прокуратури не дозволяло своєчасно оплачувати провадження необхідних досліджень, забезпечувати участь фахівців, застосовувати хімічні та технічні засоби. Це одна з суттєвих причин малоефективного розслідування злочинів проти довкілля або їх приховування. Результати опитувань 352-ох прокурорських працівників показали, що 286 з них підтвердили існування такої проблеми, а 127 працівників (36%) вказали, що органи досудового провадження застосовували небюджетні кошти для проведення необхідних досліджень та придбання засобів.

Зосереджено увагу на тому, що при оцінці обґрунтованості рішень про відмову в порушенні кримінальної справи прокурори мають враховувати: 1) повноту перевірки наведених у заяві (повідомленні) обставин; 2) якість перевірки, зокрема, чи були одержані пояснення від осіб, вказаних у заяві, або інші відомості, в яких виникла потреба (витребуваність необхідних документів); 3) достатність повноти відображення обставин, що підлягають перевірці у поясненнях і документах; 4) наявність суперечностей у матеріалах перевірки, і якщо вони наявні, то чи вжиті необхідні заходи до їх з’ясування; 5) правильність оцінки одержаних при перевірці даних, на підставі яких відмовлено в порушенні кримінальної справи (правильність застосування закону).

Дисертантка розвиває пропозиції В.С. Зеленецького щодо застосування таких засобів прокурорського реагування на цьому етапі досудового провадження у справах про злочини проти довкілля, як: 1) відміна незаконних рішень органів дізнання і досудового слідства; 2) дача вказівок про реєстрацію інформації про скоєний злочин; 3) прийняття заходів до фактичного відновлення порушених прав фізичних осіб, інтересів юридичних осіб; 4) притягнення до відповідальності винних посадових осіб; 5) сприяння особам відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними діями посадових осіб тощо.

У підрозділі 2.3. “Прокурорський нагляд за додержанням законів при провадженні слідчих дій при розслідуванні злочинів проти довкілля” аналізується наглядова діяльність прокурора за законністю провадження слідчих дій, спрямована на забезпечення належності, допустимості та достовірності доказів на всіх етапах досудового провадження по даній категорії справ.

Вивчення судової та прокурорської практики засвідчило, що наявні порушення вимог закону під час формування сукупності доказів на досудовому провадженні, порушення порядку й умов провадження слідчих дій, прав учасників процесу, що, в свою чергу, призводить до визнання доказів недопустимими.

Акцентується увага на використанні в процесі збору доказів спеціальних знань у різних галузях науки. З огляду на те, що експертизи в справах про злочини проти довкілля надзвичайно різноманітні, наведено рекомендації щодо залучення спеціалістів і призначення експертиз, які не застосовуються в інших категоріях справ (іхтіологічна, гідрологічна й ін.).

З урахуванням міжнародних стандартів і практики Європейського суду з прав людини сформульовано пропозиції щодо удосконалення кримінально-процесуального законодавства та рекомендації щодо попереджувальної діяльності прокурора з забезпечення законності затримання особи. Зокрема, йдеться про визначення моменту затримання, термінів складання протоколу про затримання та власне затримання, процедури оскарження затримання тощо.

Авторка по-новому розглядає взаємовідносини між прокурором і слідчим при формуванні сукупності доказів у конкретній справі, які ґрунтуються на процесуальних, психологічних та етичних положеннях.

У підрозділі 2.4. “Прокурорський нагляд за додержанням законів при притягненні особи як обвинуваченого за вчинення злочину проти довкілля” досліджуються проблеми прокурорського нагляду за додержанням законів про права обвинуваченого.

Зазначається, що оцінці з боку прокурора підлягає: а) доведеність факту вчинення злочину особою, яка притягується до кримінальної відповідальності; б) законність винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого; в) законність порядку та додержання термінів пред’явлення особі обвинувачення, роз’яснення їй прав; г) законність процедури допиту обвинувачення; ґ) законність додержання прав обвинуваченого.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття “кримінальне обвинувачення” вказано на необхідність удосконалення національного процесуального законодавства (в частині чіткого визначення початку обвинувачення особи у вчиненні злочину) та посилення відповідних процесуальних гарантій особи. Європейський суд з прав людини моментом висунення обвинувачення визнає: арешт особи, офіційне повідомлення про намір здійснення стосовно неї кримінального пере-слідування, початок досудового слідства проти конкретної особи, арешт банківських рахунків конкретної особи, формулювання свідку запитання, яке ставить його в положення підозрюваного у вчиненні злочину. Враховуючи зазначене звертається увага прокурорів на забезпечення прав таких осіб на більш ранніх етапах досудового провадження.

У підрозділі 2.5. “Прокурорський нагляд за додержанням законів при закінченні розслідування злочинів проти довкілля” вказується, що предметом прокурорського нагляду на даному етапі є додержання вимог закону про достатність зібраних доказів для прийняття підсумкового процесуального рішення у кримінальній справі з огляду на доведеність вини особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, а також забезпечення прав і законних інтересів учасників досудового слідства.

Обґрунтовується необхідність виключення з кримінально-процесуального законодавства такої підстави закриття кримінальної справи як недоведеність участі обвинувачено-го у вчиненні злочину (п. 2 ст. 213 КПК), оскільки це суперечить вимогам ч. 3 ст. 62 Конституції України, відповідно до якої усі сумніви щодо доведеності вини осо-би тлумачаться на її користь. Стверджується, що у таких випадках кримінальна справа повинна закриватися за відсутністю в діянні складу злочину (п. 2 ст. 6 КПК).

Запропоновано механізм реалізації у процесуальному законодавстві положень ст. 56 Конституції України, яка передбачає право кожного громадянина на відшкодування державою матеріальної та моральної шкоди, завданої їй незаконними діями (бездіяльністю) органів державної влади чи її посадових осіб. Йдеться про реабілітацію, зокрема підозрюваного та обвинуваченого, кримінальне переслідування стосовно яких закрито на підставах, передбачених п.п.1 та 2 ст. 6 КПК.

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено і по-новому вирішено наукове питання, що полягає у дослідженні проблем прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля, шляхів оптимізації прокурорської діяльності на цьому напрямі та підвищення її ефективності. Головними науковими та практичними результатами роботи є наведені нижче висновки:

1. Прокурорський нагляд за законністю розслідування злочинів проти довкілля є владно-розпорядчою діяльністю прокурора і характеризується: імперативністю (прокурор – представник влади, тому його вимоги обов’язкові для виконання органами досудового провадження); інтегративністю (прокурор опирається на весь механізм забезпечення законності, спонукає органи досудового провадження додержуватися законів при розслідуванні злочинів); універсальністю (прокурор комплексно підходить до питань усунення порушень закону органами досудового провадження та координує виконання правоохоронними органами законів щодо боротьби зі злочинністю.

2. Розкривається зміст предмета й об’єкта прокурорського нагляду. Предметом прокурорського нагляду за законністю розслідування злочинів проти довкілля є відповідність процесуальних дій і рішень органів дізнання та досудового слідства положенням Конституції України, міжнародно-правових договорів України, Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України, природоохоронного законодавства (в більшості випадків склад злочинів проти довкілля має бланкетний характер) та інших законодавчих актів. При цьому прокурор перевіряє також, чи не суперечать підзаконні нормативні акти, які регламентують охорону природного середовища, положенням Конституції України, законам і міжнародно-правовим договорам України, а також, чи правильно орган дізнання та слідчий їх застосовують при розслідуванні злочинів проти довкілля.

Об’єктом прокурорського нагляду є суспільні відносини, які охороняються законом і яким завдається шкода незаконними діями суб’єктів досудового провадження.

3. На стадії порушення кримінальної справи предметом прокурорського нагляду за законністю розслідування злочинів проти довкілля є:

1) додержання вимог закону про прийом, реєстрацію, перевірку та вирішення заяв і повідомлень про злочини;

2) додержання вимог закону про законність, обґрунтованість і своєчасність прийняття рішення про порушення кримінальної справи або направлення заяви чи повідомлення за підслідністю.

4. Предметом прокурорського нагляду на етапі притягнення особи як обвинуваченого у справах про злочини проти довкілля є виконання слідчим вимог про законність, обґрунтованість і своєчасність винесення відповідної постанови, а також про порядок предявлення обвинувачення та забезпечення прав обвинуваченого.

При цьому аналіз рішень Європейського суду з прав людини в питаннях тлумачення поняття “кримінальне обвинувачення” дає змогу дійти висновку про необхідність удосконалення українського процесуального законодавства в частині чіткого визначення початку обвинувачення особи у вчиненні злочину та посилення процесуальних гарантій, що їй надаються. Право на захист слід перенести на більш ранній етап кримінального переслідування, з моменту проведення таких дій, як перевірка повідомлень про вчинений чи той, що готується злочин, конкретною особою, проведення невідкладних і першочергових слідчих дій, спрямованих на збір доказів проти конкретної особи, яка ще не є підозрюваним або обвинуваченим.

5. Предметом прокурорського нагляду під час закінчення досудового слідства у справах даної категорії є додержання вимог закону про достатність зібраних доказів для прийняття підсумкового, на цьому етапі, процесуального рішення у кримінальній справі з огляду на доведеність вини особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, а також забезпечення прав і законних інтересів учасників досудового слідства.

6. Процесуальними функціями прокурора в сфері розслідування злочинів є прокурорський нагляд за додержанням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство та кримінальне переслідування осіб, які вчинили злочин. При цьому кожна з них обумовлюється певними процесуальними повноваженнями. З метою підвищення ефективності реалізації вказаних функцій доцільно визначити в КПК України, зокрема відповідно, наглядові повноваження прокурора і його повноваження при здійсненні кримінального переслідування.

Реальне гарантування незалежності прокурора при реалізації зазначених функцій потребує скасування інституту висловлення недовіри Генеральному прокурору України Верховною Радою України. Останній за своєю сутністю є формою політичної відповідальності Генерального прокурора України.

7. З метою оптимізації функції кримінального переслідування виключно прокурору доцільно надати повноваження щодо: а) порушення кримінальної справи незалежно від підслідності злочину; б) закриття кримінальної справи (за винятком кримінальних справ, рішення про закриття яких приймає суд); в) притягнення особи як обвинуваченого, пред’явлення обвинувачення та допиту обвинуваченого; г) зміни обвинувачення на досудовому провадженні; ґ) складання обвинувального висновку й направлення кримінальної справи до суду.

8. Прокурорський нагляд і судовий контроль на досудовому провадженні у кримінальних справах є двома самостійними формами державної діяльності з властивими їм завданнями, методами та засобами. Судовий контроль за розслідуванням злочинів проти довкілля є більш ефективним засобом захисту прав учасників процесуальної діяльності, ніж прокурорський нагляд, оскільки процесуальний статус прокурора відповідно до законодавства України та його безпосередня участь у досудовому провадженні не дають достатньої гарантії для незалежного та безстороннього розгляду скарг учасників процесу. Однак проблему забезпечення прав особи на досудовому слідстві не можна вирішити шляхом заміни прокурорського нагляду на судовий контроль. Судовий контроль фактично не може охопити всю діяльність органів досудового слідства, пов’язану із застосуванням примусових заходів. Тому варто забезпечити ефективність прокурорського нагляду, поставивши при цьому під судовий контроль і законність самого прокурорського нагляду.

9. Оптимізація прокурорського нагляду за законністю розслідування злочинів проти довкілля повинна відбуватися у таких напрямах:

1) дослідження структурних елементів організації прокурорського нагляду як способу забезпечення законності на досудовому слідстві з метою досягнення його найбільшої оптимальності;

2) визначення критеріїв оцінки ефективності прокурорсько-наглядової діяльності.

Оптимізація прокурорського нагляду за законністю розслідування злочинів проти довкілля залежить від досконалого використання прокурором тактики і методики як засобів пізнавального процесу і оцінки прокурором інформації, яку він отримує під час прокурорської діяльності.

10. Під тактикою прокурорського нагляду за законністю досудового провадження розуміється процес визначення та реалізації прокурором системи прийомів оптимальної організації та здійснення наглядової діяльності з метою досягнення встановленого в законі результату. Методика прокурорського нагляду за законністю розслідування злочинів проти довкілля являє собою систему науково обґрунтованих положень і рекомендацій, спрямованих на оптимальні способи пізнання прокурором конкретної кримінальної справи з метою забезпечення законності досудового провадження.

11. Критеріями оцінки ефективності прокурорського нагляду за законністю розслідування злочинів проти довкілля є: а) повнота і принциповість реагування на незаконні дії та незаконні рішення органів, що здійснюють досудове провадження; б) принциповість в усуненні порушень закону; в) своєчасність використання прокурором своїх повноважень щодо попередження та усунення порушень закону; г) притягнення винних осіб до відповідальності.

12. З метою оптимізації прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля внесено пропозиції щодо вдосконалення Конституції України (розділ VII), Закону України “Про прокуратуру”, КПК України, нормативного врегулювання процедури прийняття, реєстрації, перевірки та розгляду заяв та повідомлень про злочини, а також нормативного забезпечення діяльності природоохоронних прокуратур.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ:

1. Клочко Я.М. Прокурорський нагляд за розслідуванням злочинів проти довкілля на початковому етапі досудового слідства // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. – Вип. 69. – С. 195–201.

2. Клочко Я.М. Прокурорський нагляд за додержанням законів при призначенні та провадженні екологічних експертиз // Право і Безпека. – Харків. – 2005 – № 4’1. – С. 125–128.

3. Клочко Я.М. Методика здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля // Вісник прокуратури України, 2006 – № 1. – С. 42–47.

4. Клочко Я.М. Щодо вдосконалення прокурорського нагляду за розслідуванням злочинів проти довкілля // Актуальні проблеми правознавства. Тези доповідей та наукових повідомлень учасників наукової конференції молодих учених та здобувачів. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004 – С. 186–188.

5. Клочко Я.М. Нагляд прокурора за дотриманням закону про всебічне, повне і об’єктивне дослідження обставин злочинів проти довкілля // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. Матеріали науково-практичної конференції. – Х.: Національний університет внутрішніх справ, 2004 – С. 85–86.

6.