Львівський національний університет імені Івана Франка

ТЕГЛІВЕЦЬ ЮЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 811.161.2’373.46

СКЛАДЕНІ НАЗВИ ІЗ СЕМОЮ ‘ВОДА’ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ

НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

10.02.01 – українська мова

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Львів – 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному університеті “Львівська політехніка”, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник – доктор філологічних наук

Кочан Ірина Миколаївна,

Львівський національний університет

імені Івана Франка,

завідувач кафедри українського

прикладного мовознавства

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Загнітко Анатолій Панасович,

Донецький національний університет,

завідувач кафедри української мови

кандидат філологічних наук

Симоненко Людмила Олександрівна,

Інститут української мови НАН України,

старший науковий співробітник,

завідувач відділу наукової термінології

Захист відбудеться “28” листопада 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.06 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1, філологічний факультет, ауд. 312.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розіслано “26” жовтня 2007 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Кочан І.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

На сучасному етапі лінгвісти дедалі більше звертають увагу на те, як світ відображається у свідомості людини і яким чином сприяє цьому лексична система мови. Особливим функціональним різновидом літературної мови є наукова мова, основу якої становлять терміни – слова (чи словосполучення), що позначають наукові поняття.

Стрімкий розвиток науково-технічного прогресу зумовлює високу інформативність термінологічної лексики сучасної української літературної мови, що відрізняється від загальнолітературної мови за кількома ознаками:–

семантичною (терміни є унікальними за своїм змістом, оскільки іменують лише спеціальні об’єкти чи поняття);–

функціональною (терміни мають не лише номінативну, але й дефінітивну функцію, за допомогою якої можна точніше відобразити зміст поняття, виділити такі ознаки, які дозволять розмежувати одне поняття від іншого і поставити його в певний класифікаційний ряд);–

за наявністю складених назв, що, на відміну від загальновживаних слів, становлять поєднання кількох лексем, тобто утворюють аналітичні конструкції. Продуктивність багатослівних термінів у різних сферах сучасної української літературної мови робить актуальним питання про межі складеного спеціального найменування, здатність певної вербальної конструкції виступати цілісним позначенням.

Перевагу складених назв у сучасних терміносистемах дослідники пояснюють складною внутрішньою співвіднесеністю понять науки і техніки, а також бажанням ввести до термінологічної номінації максимальну кількість відмінних ознак терміна.

Науково-теоретичним підґрунтям дисертаційної роботи стали праці українських науковців: М. Годованої, А. Д’якова, А. Загнітка, В. Іващенко, Т. Кияка, І. Кочан, І. Колесникової, Г. Краковецької, З. Куньч, Л. Малевич, Г. Ма-цюк, Б. Михайлишина, Г. Наконечної, Н. Нікуліної, Т. Панько, Л. Си-моненко та ін., російських дослідників: Є. Бугулова, Н. Васильєвої, Т. Горшкової, В. Даниленко, Т. Канделакі, Н. Лобанової, Д. Лотте, О. Рефор-матського, О. Суперанської, О. Толикіної та ін., західноєвропейських учених: М. Докуліла, І. Кухаржа.

Актуальність теми дисертаційної роботи зумовлена тим, що складені назви із семою ‘вода’ ще не були об’єктом окремого дослідження, до сьогодні не акцентувалося уваги на ролі окремої семи у збагаченні значень компонентів складеної назви. Тривалий час терміни описували: 1) як одиниці певної терміносистеми: соціолінгвістична (І. Верста), економічна (О. Винник), фізична (І. Волкова, І. Процик, В. Пілецький), хімічна (Г. Наконечна), термінологія офіційно-ділових документів (Д. Горбачук), суспільно-політична (А. Григо-раш), видавнича (Е. Огар, М. Процик), біологічна (Л. Симоненко), юридична (О. Сербенська), військова (Т. Михайленко, Л. Мурашко, Я. Яремко), металур-гійна (Н. Китарова), спортивна (М. Паночко, І. Боровська), радіотехнічна (І. Кочан), економічно-правова (Г. Пастернак), морська (М. Полупанова), ме-теоро-логічна (В. Нагіна), мінералогічна (Н. Овчаренко), геологічна (М. Годо-вана), гідромеліоративна (Л. Малевич), соціально-економічна (Т. Дячук) та ін.;

2) як окремі семантичні, тематичні чи граматичні групи: абстрактні іменники (О. Микитюк), предметні назви (Л. Чернишова), окремі групи релі-гійної лексики (С. Бібла, І. Бочарова, Н. Пуряєва, Н. Піддубна, М. Юрков-ський), назви військової форми одягу (Н. Яценко), військових звань і посад (Л. Мурашко) та ін.;

3) за історією становлення і розвитку окремої терміносистеми: І. Процик (фізична термінологія), І. Байбакова (терміносистема соціальної праці), С. Булик-Верхола (музична термінологія), З. Куньч (термінологія риторики), Н. Нікуліна (термінологія автомобілебудування), Н. Коцюба (термінологія державного управління), О. Литвин (машинобудівна термінологія), Т. Панько (політекономічна термінологія) та ін. За семами терміни майже не описано. Окремі аспекти семного аналізу термінів досліджувала Г. Мацюк.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає загальній науковій проблемі кафедри української мови Національного університету “Львівська політехніка” “Актуальні питання вивчення української мови та літератури в контексті процесу національно-культурного відродження” (реєстраційний номер 0107U006244).

Мета – з’ясувати лексико-семантичні та структурні особливості складених назв із семою ‘вода’. Реалізація мети передбачає розв’язання таких завдань:–

схарактеризувати особливості лексико-семантичного поля із семою ‘вода’;–

з’ясувати спільне та відмінне між лексико-семантичним та термінологічним полями;–

встановити наявність семи ‘вода’ у семантичній структурі компонентів складених назв;–

проаналізувати особливості творення складених назв із семою ‘вода’; описати основні структурні моделі з визначенням ступеня їх продуктивності;–

дослідити синтагматику і парадигматику термінів-словосполучень із семою ‘вода’;–

розглянути сфери функціонування складених назв із семою ‘вода’;–

з’ясувати особливості термінів із метафоризованим значенням компонентів;–

дослідити особливості мотивації та внутрішньої форми складених назв із семою ‘вода’;–

визначити роль конотативного компонента в семантичній структурі термінів-словосполучень із семою ‘вода’;–

з’ясувати належність складених назв із семою ‘вода’ до певних сфер фахового мовлення.

Об’єктом дослідження є складені назви із семою ‘вода’ – 1885 термінів-словосполучень.

Під складеною назвою розуміємо багатокомпонентну семантико-син-таксичну конструкцію, що співвідноситься з науковим поняттям. У дисертації також послуговуємося термінами-синонімами – аналітична конструкція, термін-словосполучення, складений термін.

Предметом дослідження є структура, творення, парадигматика, синтагматика, семне наповнення складених назв.

Методи дослідження. Мета дисертації та конкретні завдання зумовили потребу комплексного використання методів: компонентного аналізу – для з’ясування наявності семи ‘вода’ у структурі значення компонентів складених назв, для вияву синонімії, антонімії, омонімії, полісемії, гіперо-гіпонімії; описового – для характеристики зібраного фактичного матеріалу, способів творення термінів-словосполучень із семою ‘вода’; зіставного методу – для встановлення лексико-семантичних груп та підгруп у межах лексико-семантичного поля із семою ‘вода’, специфіки компонентів складених назв; елементи статистичного методу – для більшої наочності та переконливості висновків.

Матеріал дослідження дібрано з термінологічних словників (як тлумачних, так і перекладних): “Англійсько-українського словника-довідника інженерії довкілля” Т. Балабана; “Російсько-українського словника наукової і технічної мови (термінологія процесових понять)” О. Войналовича, В. Моргу-нюка; “Фінансово-економічного словника” А. Загороднього, Г. Вознюка; “Короткого російсько-українського електротехнічного словника” за редакцією В. Перхача; “Російсько-українського гірничого словника” за редакцією О. Ковшулі та ін.; “Російсько-українського словника з машинознавства та загального машинобудування” за редакцією В. Хільчевського, В. Шашлова; “Російсько-українського словника наукової термінології: Біологія, хімія, медицина” за редакцією Л. Симоненко; “Російсько-українського науково-технічного словника” за редакцією В. Перхача, Б. Кінаха; “Російсько-українського та українсько-російського словника з радіоелектроніки” Б. Рицаря, К. Семенистого, І. Кочан та інших лексикографічних праць.

Тлумачення компонентів складених назв із семою ‘вода’ здійснено за допомогою загальномовних словників – “Словника української мови” в 11-ти то-мах, “Великого тлумачного словника сучасної української мови” за редакцією В. Бусола; “Універсального словника української мови” З. Куньч; “Словника іншомовних слів” за редакцією О. Мельничука та спеціальних словників тлумачного типу – “Російсько-українського тлумачного тепло-енерге-тичного словника” за редакцією Й. Мисака, М. Крука; “Тлумачного словника із загального землеробства” за редакцією В. Гудзя; “Українсько-латинсько-англійського медичного тлумачного словника”, “Ілюстрованого словника-довідника. Цивільний захист. Частина перша: Пожежно-рятувальна справа” за редакцією М. Козяра, А. Шадріна, І. Кочан та інших лексикографічних праць.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві застосовано семний підхід до аналізу термінів-словосполучень; на широкому фактичному матеріалі розглянуто лексико-семантичні особливості компонентів складених назв; виокремлено основні групи та підгрупи лексико-семантичного поля із семою ‘вода’; розроблено класифікацію термінологічного поля із семою ‘вода’ з поділом його на лексико-семантичні групи за внутрішньо-лінгвістичними ознаками; розглянуто особливості творення складених назв; з’ясовано наявність семи ‘вода’ у значеннєвій структурі аналізованих термінів-словосполучень, проблему вмотивованості значення складених назв, вплив метафоризації на відображення наукового поняття засобами мови.

Теоретична цінність дисертації полягає в розширенні уявлень про структурно-семантичні особливості термінів-словосполучень; в істотному поглибленні важливого питання семасіології – проблеми формалізації значення у складених назвах; в обґрунтуванні теоретичних засад тлумачення основних категорій, пов’язаних із метафоризацією лексичних компонентів складених назв.

Практична цінність. Матеріали дослідження можна застосувати у вивченні курсу сучасної української мови, зокрема таких розділів, як “Лексика”, “Словотвір”, “Семантика”, для читання спецкурсів із терміно-знавства та проведення спецсемінарів з основ термінології, для написання курсових, дипломних робіт, підручників та посібників із ділового мовлення. Матеріал дисертації може стати джерелом для укладання словників.

Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження здобувач отримала самостійно. Наукових праць із теми дисертації, написаних у співавторстві, немає.

Апробація роботи. Основні теоретичні положення та одержані результати дисертації викладено на міжнародних наукових конференціях “Проблеми української термінології” (Львів, 2004, 2006), “Українська термінологія і сучасність” (Київ, 2005); обговорено на засіданнях кафедри української мови Національного університету “Львівська політехніка” і кафедри української мови Львівського національного університету імені Івана Франка.

Публікації. Основні положення та практичні результати дисертації висвітлено у восьми статтях, опублікованих у виданнях, визначених ВАК України як фахові.

Структура роботи: Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури (293 позиції), списку джерел фактичного матеріалу (45 позицій), реєстру складених назв із семою ‘вода’ (додаток А), порівняльної діаграми термінів-словосполучень із семою ‘вода’ (додаток В). У праці подано 8 рисунків. Повний обсяг роботи –
263 сторінки, з них 166 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено наукову новизну, сформульовано мету і завдання, окреслено теоретичне та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі – “Лексико-семантичні особливості складених термінів із семою ‘вода’” – розглянуто особливості функціонування лексем із семою ‘вода’, що є компонентами складених назв, у межах лексико-семантичного та термінологічного полів. Розділ складається із двох підрозділів.

У першому підрозділі “Особливості лексико-семантичного поля із семою ‘вода’” основний акцент зосереджено на особливостях методу компонентного аналізу, сутність та призначення якого полягає у встановленні семантичної структури значення.

Під семою розуміємо елементарні одиниці змісту, на які можна розкласти значення слова. Використання методу компонентного аналізу є актуальним не лише для аналізу значеннєвої структури лексем, а й для встановлення семантичного зв’язку між компонентами складеної назви.

Оскільки структурним компонентом кожного аналізованого терміна-словосполучення є слово із семою ‘вода’, то ці компоненти мають предметно-логічний аспект (аспект відображення дійсності, поняттєвої, предметної чи функціональної подібності позначуваних явищ) та утворюють лексико-семантичне поле із семою ‘вода’. Під лексико-семантичним полем розуміємо складну системно-структурну організацію, елементами якої є слова, що в плані змісту відзначаються особливою семантичною структурою, а в плані вираження – характерною сполучуваністю. Лексеми, у яких наявні суттєвіші диференційні ознаки, утворюють ядро лексико-семантичного поля, інші ж, які мають специфічні диференційні ознаки, становлять периферію поля. Ядро лексико-семантичного поля із семою ‘вода’ утворюють лексеми, у яких сема ‘вода’ є інтегральною, зокрема, це іменники ріка, озеро, море, водойма (водоймище) та ін., прикметники водний, річковий, краплинний, рідинний, які в межах поля завдяки диференційним семам утворюють лексико-семантичні групи та підгрупи (рис. 1). Основною ознакою, за якою відбувається відбір лексем до лексико-семантичних груп, є інтегральна сема, до якої висуваються такі вимоги: 1) однорідність значення лексем, які відбираються до лексико-семантичного поля; 2) чітка орієнтація на тип лексико-семантичної групи. Під диференційною розуміємо сему, за якою протиставляються значення лексем.

Лексико-семантичні групи можуть поділятися на лексико-семантичні підгрупи, для яких сема, що була диференційною для лексико-семантичної групи, стає інтегральною (у дисертації має назву диференційної семи другого рівня). Відповідно у значенні кожної лексеми, що представляє лексико-семантичні групи чи підгрупи, можна виявити власні диференційні семи. Диференційні семи виділяємо через лексикографічний опис компонентів лексико-семантичного поля із семою ‘вода’.

Периферією лексико-семантичного поля із семою ‘вода’ є лексеми, у яких сема ‘вода’ є диференційною. До неї зараховуємо складні слова з композитами аква- (аквадистилятор), гідро- (гідровузол, гідромеханізація), водо- (водозабір, водовід), льодо- (льодохід), паро- (пароподібний) тощо, які утворюють п’ять лексико-семантичних підгруп (рис. 2).

Рис. 1. Схема ядра лексико-семантичного поля із семою ‘вода’

Рис. 2. Схема периферії лексико-семантичного поля із семою ‘вода’

Другий підрозділ “Сема ‘вода’ у структурі складених термінів” присвячено лексико-семантичному аналізові складених назв із семою ‘вода’. У процесі порівняння термінологічного та лексико-семантичного полів було з’ясовано, що їхня структура не є тотожною, хоча принцип побудови, відбору та структурування компонентів є близьким: відбір слів чи словосполучень до складу поля відбувається за інтегральною ознакою, а їхній поділ на підгрупи – за диференційними.

Оскільки складені назви із семою ‘вода’ належать до різних терміносистем (іноді один термін-словосполучення трапляється у кількох терміносистемах), то в роботі їх поділено на лексико-семантичні групи за лексемою, що є стрижневим компонентом і містить інтегральну сему ‘вода’. Наприклад, до лексико-семантичної групи, що має диференційну сему першого рівня ‘стан води’, зараховуємо терміни-словосполучення, стрижневими компонентами яких є лексеми лід (лід донний, лід материковий тощо), пара (пара водяна, пара свіжа тощо). Лексико-семантичну групу вода-рідина поділяємо, як і лексеми, за диференційними семами другого рівня. Наприклад, диференційну сему другого рівня ‘заглибина в землі’ представляють складені назви із стрижневими компонентами озеро (озера евтрофні, озера дистрофні), водойма (водоймище) (водойма штучна, водоймище наливне) тощо. Диферен-ційну сему другого рівня ‘рух’ представляють складені назви із стрижневими компонентами річка (річка озерна, річка гірська), течія (течія підземна, течія придонна) тощо.

У процесі аналізу встановлено: 1) компоненти із семою ‘вода’ у структурі складеної назви не лише конкретизують диференційні семи, а й набувають нових сем. Наприклад, лексема вода у складених назвах, уточнює диференційні для її значення семи ‘хімічна характеристика’ (вода мінера-лізована, вода знесолена), ‘колір’ (вода рожева, вода забарвлена), а також набуває диференційних сем ‘руйнування’ (вода агресивна), ‘функція’ (вода зрошувальна [іригаційна], вода охолоджувальна) тощо. Лексема приплив набу-ває диференційної семи ‘колір’ (приплив “блакитний”, приплив “червоний”);

2) сема ‘вода’, властива значенню одного із компонентів терміна-словосполучення, не завжди є частиною дефініції терміна. Відсутність семи ‘вода’, яка властива значенню компонента, спостерігаємо у термінах-словосполученнях медичної галузі. Наприклад, озеро слізне – анатомічний утвір між верхньою і нижньою повіками; водопровід мозку – порожнина середнього мозку у вигляді вузького каналу;

3) сема ‘вода’, яка була диференційною у значеннєвій структурі складеної назви, стає інтегральною в науковому понятті. Наприклад, у складеній назві агресивність води інтегральною є сема ‘руйнування’, а сема ‘вода’ – диференційною. Однак ця сема стає інтегральною у значенні терміна-словосполучення – здатність природної води, насиченої киснем і двооксидом вуглецю, кородувати різні матеріали;

4) сема ‘вода’, яка була прихованою у значенні компонентів, стає явною у дефініції складених назв. Наприклад, сема ‘вода’ є прихованою у лексемах ванна (велика, довгаста посудина), душ (пристосування для обливання тіла водяними струминками), а явною у складених назвах із цими компонентами (душ висхідний – душ, при якому тонкі вертикальні струмини води спрямовані знизу вверх; ванни азотні – лікувальні купелі у воді, насиченій азотом).

В окремих терміносистемах наявність семи ‘вода’ у семантичній структурі аналізованих термінів-словосполучень представлена по-різному: у гідромеліоративній, екологічній, медичній термінології переважають терміни-словосполучення, у яких сема ‘вода’ є інтегральною, у термінології будівництва та архітектури, інженерних технологій, радіотехніки спостерігаємо перевагу складених назв, у яких сема ‘вода’ є диференційною.

Другий розділ – “Парадигматичні відношення у складених назвах із семою ‘вода’” – присвячено висвітленню явищ синонімії, антонімії, полісемії, омонімії, гіперо-гіпонімії термінів-словосполучень із семою ‘вода’. Розділ складається із чотирьох підрозділів.

У першому підрозділі “Синонімія складених назв із семою ‘вода’” описано явище синонімії складених назв із семою ‘вода’. Синонімія аналізованих термінів-словосполучень виявляється у значеннях атрибутивних компонентів. Атрибутивні компоненти – це слова, які є носіями диференційної семи і в термінах-словосполученнях уточнюють стрижневий компонент.

Взаємозамінність компонентів складених назв із семою ‘вода’, відповідним чином відображена у термінологічних словниках, пояснюється наявністю в їхній семантичній структурі спільної семи. Наприклад, для компонентів освітлений, очищений у складених назвах вода освітлена, вода очищена спільною є сема ‘очищення’, для компонентів заражений, забруднений у складених назвах вода заражена, вода забруднена спільною є сема ‘бруд’.

Синоніми аналізованих термінів-словосполучень поділено на тематичні групи за спільною семою: ‘характер руху’ (море бурхливе, море наступальне), ‘якість води’ (вода заражена [забруднена], вода використана), ‘глибина’ (вода глибинна, вода донна) та ін.

У синонімічні відношення вступають композити аква-, гідро-, водо-. Однак синонімів серед термінів-словосполучень, що місять слова із такими композитами, не виявлено.

У другому підрозділі “Гіперо-гіпонімія складених назв із семою ‘вода’” виявлено гіперо-гіпонімію в складених назвах із семою ‘вода’. Гіперо-гіпонімічні відношення виявляються на рівні слова-гіпероніма, що є виразником родового поняття, та слова-гіпоніма – виразника видового поняття, яке уточнює родове. Для складених назв із семою ‘вода’ характерним є послідовне підпорядкування ступенів конкретизації, коли терміни-слово-сполучення попереднього рівня є гіперонімами для термінів-словосполучень наступного рівня. Наприклад, гіпонімами до складеної назви води стічні є терміни-словосполучення води стічні очищені, води стічні неочищені. Складена назва води стічні неочищені є гіперонімом для термінів-словосполучень води стічні нерегенеровані, води стічні змішані, води стічні побутові, води стічні промислові, значення яких конкретизується на основі спільної семи ‘бруд’ .

У третьому підрозділі “Антонімія складених назв із семою ‘вода’” з’ясовано, що антонімію понять термінів-словосполучень із семою ‘вода’ утворюють атрибутивні компоненти, носії диференційних сем, які можуть бути як однокореневими антонімами (вода солона – вода знесолена; вода аерована – вода деаерована), так і різнокореневими (води підземні – води поверхневі, вода вільна – вода відпрацьована). Значення складених назв протиставляється на основі сем: ‘температура’ (водопостачання холодне – водопостачання гаряче), ‘розташування’ (гідрант пожежний надземний – гідрант пожежний підземний); ‘особливості конструкції’ (гідротурбіна відкрита – гідротурбіна закрита) тощо.

Явище антонімії простежується як серед компонентів, що є термінами (вода аерована – вода деаерована, водойма дистрофна – водойма евтрофна), так і серед тих, що перейшли у розряд термінів із загальновживаної лексики (води підземні – води поверхневі, хвилі рухомі – хвилі нерухомі, вода вільна – вода відпрацьована).

Серед термінів-антонімів із семою ‘вода’ структурно переважають двокомпонентні моделі. Спорадичним явищем серед аналізованих складених назв є антонімія двокомпонентної та багатокомпонентної моделей (вода жорстка – вода з нульовою жорсткістю).

Четвертий підрозділ “Особливості полісемії та омонімії складених назв із семою ‘вода’” присвячено аналізові зазначених явищ. Складені назви із семою ‘вода’ виявляють тенденцію до однозначності в межах терміносистеми однієї науки. Полісемія є можливою на рівні стрижневих компонентів термінів-словосполучень, що належать до різних терміносистем, хоча це супроводжує втрату семи ‘вода’. Наприклад, лексема хвиля як стрижневий компонент складених назв у наукових терміносистемах сучасної української літературної мови вживається у значеннях: 1) радіотехнічний сигнал: хвиля біжуча, хвиля змодульована, хвиля зворотна, у яких інтегральною є сема ‘коливальний рух’, а сема ‘вода’ відсутня; 2) вал води: хвилі рухомі, хвилі регулярні, у яких сема ‘вода’ є інтегральною. Диферен-ційними є семи ‘коливальний рух’ та ‘форма’. Отже, полісемію компонента хвиля у термінології радіотехніки та меліорації зумовило метафоричне перенесення характеру руху води (коливання) на характер руху звуку. Внаслідок цього з’явилася сема ‘коливальний рух’.

В аналізованих термінах-словосполученнях виявлено омонімію слів загальновживаної та спеціальної лексики. Наприклад, лексема пара у складених назвах може вживатися у таких значеннях: 1) два предмети, явища: пара дефектів, пара сил; 2) механізм: пара черв’ячна; 3) відстань: плече пари;
4) кінематична сила: пара тертя; 5) матеріал: пара малозносна. У таких складених назвах сема ‘вода’ відсутня, що свідчить про виникнення омонімії як результату випадкового збігу слів, що однаково звучать. Сема ‘вода’ є інтегральною у значенні термінів-словосполучень, що означають газоподібний стан води: пара водяна суха насичена, пара насичена, пара перегріта та ін.

Третій розділ – “Проблеми умотивованості та внутрішньої форми складених термінів із семою ‘вода’” – присвячено дослідженню особливостей складених назв із метафоризованим значенням компонентів, з’ясовано поняття конотації та її ролі у семантичній структурі аналізованих термінів-слово-сполучень, а також те, наскільки значення термінів-словосполучень умотиво-ване значенням компонентів. Розділ складається із п’яти підрозділів.

У першому підрозділі “Питання вмотивованості, внутрішньої форми” висвітлено теоретичний аспект понять умотивованості та внутрішньої форми. Проблему вмотивованості термінів-словосполучень досліджували О. Блінова, В. Даниленко, Т. Канделакі, Т. Кияк, Д. Лотте, О. Макарихіна, Т. Панько та ін. Згідно з думкою цих науковців було з’ясовано, що необхідно розрізняти: 1) повну вмотивованість внутрішньої форми, коли форма виражає ознаку, що повністю входить у значення; 2) часткову вмотивованість, якщо існує спільна для внутрішньої форми і лексичного значення частина мовного змісту лексичної одиниці; 3) відсутність мотивації, коли жодна морфема, що входить до складу внутрішньої форми, не знаходить відповідності у значенні; 4) абсолютну вмотивованість – рідко вживаний тип, що вказує на повний збіг семантичних ознак внутрішньої форми і лексичного значення.

У другому підрозділі “Основні групи термінів стосовно мотиваційних процесів” услід за Д. Лотте терміни-словосполучення із семою ‘вода’ поділено на правильно орієнтовані, нейтральні та хибно орієнтовані відповідно до того, наскільки значення терміна-словосполучення вмотивоване значенням його компонентів. Під правильно орієнтованими розуміють такі терміни, у яких буквальне значення створює правильне уявлення про поняття, позначене терміном, тобто значення терміна-словосполучення виводиться зі значень його компонентів. Серед таких складених назв виявлено: а) повністю вмотивовані –лід донний, аерація води; б) частково вмотивовані – вода живильна, вода зв’язана; в) абсолютно вмотивовані – вода пароподібна.

Нейтральними вважають такі терміни, що не дають уявлення про поняття, позначене терміном. Як правило, це терміни-словосполучення, компонентами структури яких є слова іншомовного походження, а також складні слова з композитами гідро-, аква- (гідроелектростанція дериваційна, аквадистилятор апірогенний). Умотивованість таких складених назв легко встановлюється у процесі лексикографічного опису компонентів.

Хибно орієнтованими є терміни-словосполучення, в яких компоненти позначають цілком інше поняття, ніж сам термін, тобто формують неправильне уявлення про поняття (водний гіацинт, вода підвішена).

Складені назви із семою ‘вода’ вмотивовані подвійно: по-перше, загальновживаною лексемою чи загальнонауковим терміном, що є компонен-том терміна-словосполучення, по-друге, терміносистемою, в яку вони входять. Умотивованість прямо залежить від структури терміна-словосполучення: чим більшою є кількість компонентів складеної назви, тим зрозумілішим є сам термін.

У третьому підрозділі “Теоретичний аспект проблеми метафоризації складених термінів” описано терміни-словосполучення, компоненти яких мають метафоризоване значення. Особливості метафоризації термінів досліджували О. Вербицька, В. Даниленко, Л. Малевич, Г. Мацюк, Т. Панько, О. Тараненко, А. Шамота та ін. Серед науковців немає одностайної думки з приводу того, чи можна зараховувати такі терміни до розряду фразеологічних одиниць. Оскільки у структурі складених назв із семою ‘вода’ є компоненти, що функціонують і як загальновживані слова, і як терміни, то вважаємо, що процес метафоризації, який охоплює не лише науковий, а й повсякденний досвід людини, додає екстралінгвальних знань та емоцій. Отже, терміно-логізація загальновживаних слів зумовлює виникнення нових метафоричних значень, які розвиваються на основі сем, набутих словами під час приписування їм дефініцій. Певний час відчувається зв’язок терміна з вихідним значенням, але з часом він послаблюється, а згодом може бути повністю втраченим. Переносність взагалі перестає сприйматися. Спеціалізоване слово закріп-люється в терміносистемі, а метафоричність знімається за рахунок значення терміна-словосполучення, тому терміни не фразеологізуються.

У четвертому підрозділі “Асоціативно-образний мотив складених термінів із семою ‘вода’” з’ясовано проблему асоціативності та образності аналізованих термінів-словосполучень, що є свідченням особливостей української національної термінології, хоча досконалим вважається такий термін, що не викликає жодних асоціацій.

Асоціації встановлено на рівні сем ‘форма’ (кільцева течія, замкнута водна петля); ‘зовнішні ознаки’ (водний гіацинт, річковий візерунок); ‘колір’ (колірність води); ‘характер руху’ (бурхливе море, добігання води, міграція з водою), ‘функція’ (оздоровлення ріки, вода живильна) тощо.

Під час аналізу складених назв із семою ‘вода’ виявлено, що переосмислення значення може відбуватися:–

у стрижневому компоненті, який означає: процес (старіння річки, добігання води), водний простір (озеро слізне), предмет (чаша водойми, дзеркало водне), назву птаха (лебідка водопідіймальна), назву частини взуття (підошва хвилі), назву тварини (бик водоскиду) тощо;–

в атрибутивному компоненті, який вказує на якості та властивості (заражена вода, м’яка вода), розмір (вода велика, вода мала), час (лиман тимчасовий), колір (приплив зелений, приплив блакитний) тощо.

Образність у науковій термінології, що є реакцією на невідоме, виступає одним із способів виразити нове через уже засвоєне, відоме.

У п’ятому підрозділі “Особливості конотативного аспекту складених термінів із семою ‘вода’” висвітлено теоретичний аспект поняття конотації, наявність її основних компонентів у семантиці складених назв із семою ‘вода’ з метафоризованим значенням компонентів. Під конотативним значенням розуміють додаткові відповідно до денотативно-сигніфікативного змісту слова відтінки. Серед аналізованих термінів-словосполучень виявлено такі, що мають компоненти – емоційно забарвлені слова: річкова сліпота, агресивність води, тиха вода тощо.

У семантичній структурі аналізованих термінів-словосполучень особливе місце відведено такому компоненту конотації, як оцінка. І. Стернін пропонує виділяти оцінку конотативну та денотативну. Якщо значення можна трансформувати у фразу “це добре / погано”, без залучення оцінних слів, то оцінка є елементом конотації, якщо ж така трансформація неможлива, то така оцінність є денотативна. Вважаємо, що у структурі значення компонентів складених назв із семою ‘вода’ переважає оцінка конотативна.

Серед компонентів аналізованих складених назв виявлено:

1) іменники із семантикою оцінки (гіацинт водний, річкова сліпота);

2) прикметники (форма дієслова – дієприкметник) із семантикою оцінки, які поділено (за класифікацією Т. Космеди) на: а) власне оцінні прикметники, що не називають якостей оцінюваного об’єкта, але відображають у своєму значенні мотив оцінки (вільна вода, спокійний стан потоку); б) дескриптивно-оцінні, що називають певну якість об’єкта і водночас оцінюють її (агресивна вода, вода недоступна, вода заражена).

Отже, конотацією лексичних компонентів складених назв із семою ‘вода’ вважаємо усталену в мові оцінку об’єкта дійсності, іменем якої є дане слово. Оскільки конотація властива значенню компонентів складених назв, а не значенню терміна-словосполучення, то це не дає підстав вважати складені назви із семою ‘вода’ частиною фразеологічного фонду сучасної української літературної мови.

У четвертому розділі – “Структурний аналіз складених термінів із семою ‘вода’” – описано структурні моделі складених назв із семою ‘вода’, з’ясовано поняття ономасіологічної бази та ономасіологічної ознаки. Розділ складається із чотирьох підрозділів.

У першому підрозділі “Поняття ономасіологічної бази та ономасіо-логічної ознаки” з’ясовано питання ономасіологічного підходу щодо аналізу структурних особливостей складених назв. На думку чеських мовознавців М. Докуліла та І. Кухаржа, впорядкування екстралінгвального змісту відпо-відно до способів називання відбувається за допомогою ономасіологічних категорій, які утворюють основу назви. Структура ономасіологічних категорій завжди двочленна: явище, яке повинно отримати назву, входить до певного поняттєвого класу, що має в мові своє категорійне значення, а потім в рамках цього класу воно отримує певну ознаку. Поняттєвий клас входить до ономасіологічної структури як означене (ономасіологічна база), а ознака – як означуване (ономасіологічна ознака). У структурі термінів-словосполучень із семою ‘вода’ виділено ономасіологічну базу, що є носієм інтегральної семи, та ономасіологічну ознаку, що містить диференційну сему.

Другий підрозділ “Двокомпонентні моделі складених термінів із семою ‘вода’” присвячено дослідженню структурних особливостей двокомпо-нентних моделей термінів-словосполучень.

Двокомпонентні структури виявилися найбільш продуктивними серед аналізованих складених назв (1416 термінів-словосполучень). Серед двокомпонентних переважає модель “прикметник + іменник” (870 термінів-словосполучень): капілярна вода, вода гравітаційна. Модель “іменник + іменник” має: а) безприйменникову конструкцію “іменник у називному відмінку + іменник у родовому відмінку”, що представляє логіко-поняттєві структури “процес – об’єкт”: рух рідини, проба води; “предмет – об’єкт із атрибутивним значенням”: дзеркало води, долина ріки; “величина – об’єкт” кількість течії, критерії водостоку; б) прийменникову конструкцію “іменник у називному відмінку + іменник в орудному відмінку” (трапляється нечасто): міграція з водою, спадання з дощем тощо. Найменш чисельною є модель “дієслово (дієприкметник) + іменник” (заражена вода, вода абсорбована).

У третьому підрозділі “Особливості багатокомпонентних моделей складених термінів із семою ‘вода’” проаналізовано структурні особливості термінів-словосполучень, утворених із трьох і більшої кількості компонентів (469 складених назв). Серед трикомпонентних виявлено 12 структурних моделей: “прикметник + прикметник + іменник” (варіант – “прикметник + дієприкметник + іменник”) – усі компоненти в називному відмінку (внутрішній водний шлях; регенеровані стічні води); “іменник у називному відмінку + [прикметник (дієприкметник) у родовому відмінку + іменник у родовому відмінку]” (зм’якшування підземних вод; басейн проясненої води); “прикметник у називному відмінку + [іменник у називному відмінку + іменник у родовому відмінку (безприйменникова конструкція) або місцевому відмінку (прийменникова конструкція)]” (вихідна якість води; сонячна освітленість у воді); “іменник у називному відмінку + іменник у родовому відмінку + іменник у місцевому відмінку (або родовому)” (кругообіг води в природі; відбір проб з ріки) та ін.

Чотирикомпонентним моделям складених назв із семою ‘вода’ властива описовість, наслідком чого є повне тлумачення поняття. При цьому не втра-чається семантична цілісність терміна-словосполучення. Серед чотирикомпо-нентних виділено 9 моделей: “[прикметник у називному відмінку + іменник у називному відмінку] + [прикметник у родовому відмінку + іменник у родовому відмінку]” (стічна вода високої радіоактивності; [насичена [зона] підземної води та ін.); “іменник у називному відмінку + [прикметник + іменник + іменник] (усі три компоненти – у родовому відмінку)” (обрис підземного стікання води); “іменник у називному відмінку + іменник у родовому відмінку + прикметник у родовому відмінку + іменник у родовому відмінку” (система подавання чистої води; коливання рівня підземних вод) тощо.

Особливістю багатокомпонентних моделей є те, що іноді важко встановити, що є ономасіологічною базою – іменник чи двокомпонентне словосполучення ([вихровий [рух] рідини, [державний [облік] води тощо). Це свідчить про подвійну мотивацію таких складених назв. Процес творення багатокомпонентних моделей складених назв відбувається поетапно, шляхом уточнення та розширення значень базового компонента (норми > норми + реакційний > реакційні норми + якість води > реакційні норми якості води + водний об’єкт > реакційні норми якості води у водному об’єкті).

Багатокомпонентні складені назви утворюються внаслідок максимального ускладнення термінів-словосполучень простої структури відповідно до законів українського синтаксису.

У четвертому підрозділі “Співвідношення означуваного та означеного у структурі складених термінів із семою ‘вода’” було з’ясовано, що у всіх типах термінів-словосполучень із семою ‘вода’ складові частини перебувають у співвідношенні означуваного до означеного. Означувана частина складених термінів вказує на класифікаційну видову ознаку і може виражатися різними частинами мови: прикметником (важка вода, вільна течія, кисла вода та ін.), іменником у непрямому відмінку без прийменника, що має атрибутивне значення належності (глибина течії, проба води), іменником у непрямому відмінку з різними прийменниками (міграція з водою (вказує на об’єкт дії), гартування у воді, охолодження у воді (в обох термінах означувана частина вказує на місце перебігу дії).

ВИСНОВКИ

1. Аналітична деривація, тобто творення складених назв, посідає чільне місце у науково-технічних терміносистемах. Таким способом утворено близько 70% спеціальних назв.

2. Складені назви із семою ‘вода’ є складовою частиною науково-технічної термінології сучасної української мови і підпорядковані внутрішньо-мовним законам, загальномовним впливам, що свідчить про постійний розвиток термінологічної лексики сучасної української мови.

3. Сема ‘вода’ може міститися не лише в окремих компонентах (у лексемах вода, озеро, море, дощ, річка, водойма та ін.), а й у складених назвах, утворених із ними. Наявність семи ‘вода’ у компоненті складеної назви не є обов’язковою ознакою того, що вона також буде у значенні терміна-словосполучення (водопровід завитки, озеро слізне).

4. Складені назви із семою ‘вода’ набувають нових диференційних сем, які розширюють та конкретизують значення стрижневого компонента, впливаючи на значення терміна-словосполучення в цілому.

5. У процесі порівняння термінологічних і лексико-семантичних полів з’ясовано, що перші є ширшими, а відбір компонентів до складу термінологічного поля відбувається таким чином, як і до лексико-семантичного, – за інтегральними семами.

6. Системний характер складених назв із семою ‘вода’ полягає в тому, що вони характеризуються добре розвиненою лексико-семантичною організацією, свідченням чого є наявність антонімії, синонімії, гіперо-гіпонімії. Терміни-словосполучення із семою ‘вода’ є однозначними в межах одної терміносистеми. Розвиток омонімії пояснюється повною відсутністю спільних сем в однакових за звучанням стрижневих компонентах аналізованих термінів-словосполучень (пара свіжа, пара дефектів).

7. Складені назви із семою ‘вода’ утворюються із синтаксично оформленого сполучення слів. У процесі дослідження виявлено, що най-поширенішими є двокомпонентні терміни-словосполучення. Ономасіологічна база, якою є родова назва – іменник, формує основний поняттєвий зміст складеної назви. Для багатокомпонентних термінів-словосполучень характер-ною є подвійна мотивація, коли складно визначити, що є ономасіологічною базою – родова назва – іменник чи двокомпонентний термін.

8. Ступінь умотивованості значення складених назв із семою ‘вода’ дозволив виділити терміни правильно орієнтовані, нейтральні та хибно орієнтовані.

9. Деякі складені назви здатні до метафоризації компонентів. Зазвичай до складу таких термінів-словосполучень входять обидва загальновживані слова (дзеркало водне, високі води та ін.), хоч серед них можуть бути і загальнонаукові терміни (оздоровлення ріки, водна гігієна та ін.).

10. Основними чинниками складених назв із семою ‘вода’, в яких яскраво виражений процес метафоризації компонентів, є: –

асоціативно-образний мотив (кільцева течія, хвилі рухомі);–

ступінь злитості компонентів (вода важка, вода зв’язана);–

конотативність (вода заражена, агресивність води).

11. У процесі дослідження складених назв із метафоризованим значенням компонентів встановлено, що їх не варто ототожнювати із фразеологічними одиницями з таких причин: 1) терміни-словосполучення, на відміну від фразеологізмів, використовуючи елементи змінного плану, змі-нюють поняттєвий зміст; 2) термінам властива дефінітивна функція; 3) терміни-словосполучення містять чіткі наукові визначення; 4) значення терміна є вмотивоване значенням компонентів; 5) конотативність властива компонентам термінів-словосполучень, а не значенню; 6) елементи образності, що можуть мати місце в складеній назві, є додатковими і призначені для посилення її поняттєвої основи; 7) сполучуваність фразеологічних одиниць базується на переносному вживанні слів, для термінів-словосполучень із семою ‘вода’ метафоризація властива лише окремим компонентам.

12. Складені назви із семою ‘вода’ – це своєрідний пласт спеціальної лексики, що має свої структурні, словотвірні, лексико-семантичні особливості, які виявляються на рівні парадигматики, синтагматики, мотивації, метафоризації та конотативності.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1) Теглівець Ю. Взаємозв’язок концептів “вода” і “людина” у фразео-логічних одиницях // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуск 30. – Львів, 2003. – С. 136 – 144;

2) Теглівець Ю. Проблема фразеологічних одиниць у наукових терміносистемах української мови // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуск 34. У 2 ч. Ч. 1. – Львів, 2004. – С. 468 – 472;

3) Теглівець Ю. Конотативність термінів із семою “вода” // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. – Вип. VI / Відп. ред. Л.О. Симоненко. – К., 2005. – С. 215 – 217;

4) Теглівець Ю. Структурні моделі складених термінів із семою ‘вода’ // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуск 38. У 2 ч. Ч. 1. – Львів, 2006. – С. 71 – 78.

5) Теглівець Ю. Антонімія складених термінів із семою ‘вода’ // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. – Вип. VIІ / Відп. ред. Л.О. Симоненко. – К., 2007. – С. 197 – 199;

6) Теглівець Ю. Термінологічна лексика як активне джерело поповнення фразеології сучасної української мови // Вісник: Проблеми української термінології. – № 503. – Львів: Національний ун-т “Львівська політехніка”, 2004. – С. 61 – 63;

7) Теглівець Ю. Асоціативно-образний мотив складених термінів із семою ‘вода’ // Вісник: Проблеми української термінології. – № 538. – Львів: Національний ун-т “Львівська політехніка”, 2005. – С. 39 – 42;

8) Теглівець Ю. Роль оцінного компонента у семантичній структурі складених термінів із семою ‘вода’ // Вісник: Проблеми української термінології. – № 559. – Львів: Національний ун-т “Львівська політехніка”, 2006. – С. 63 – 66.

АНОТАЦІЯ

Теглівець Ю.В. Складені назви із семою ‘вода’ в сучасній українській науково-технічній термінології. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2007.

Дисертацію присвячено структурно-семантичному аспектові дослідження складених назв із семою ‘вода’. Уперше застосовано семний підхід до аналізу термінів-словосполучень. Охарактеризовано особливості лексико-семантичного та термінологічного полів із семою ‘вода’, з’ясовано функціонування семи ‘вода’ у семантиці складених назв. Розглянуто особливості лексико-семан-тичної організації та побудови термінів-словосполучень із семою ‘вода’. Досліджено проблеми вмотивованості, внутрішньої форми, конотативності складених назв із семою ‘вода’, компоненти яких є метафоризованими.

Ключові слова: складена назва, сема ‘вода’, лексико-семантичне поле, термінологічне поле, термін-словосполучення.

SUMMАRY

Tehlivets Y. Compound names with the seme “water” in the contemporary Ukrainian scientific-technical terminology. – Manuscript.

Thesis to take for the Candidate of Philology Degree. Speciality 10.02.01. – Ukrainian language. – Ivan Franko National University of Lviv, 2007.

The thesis is dedicated to the structural-semantic peculiarities of the compound names with the seme ‘water’ in the contemporary Ukrainian scientific-technical terminology.

The seme approach to the analysis