ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Удинська Алла Геннадіївна

УДК 81’373.612.2=111=161.2

МЕТОНІМІЧНІ ПЕРЕНОСИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЛЮДИНИ В АНГЛІЙСЬКІЙ І УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

Спеціальність 10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне

мовознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Донецьк-2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії і практики перекладу Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Карабан В’ячеслав Іванович,

завідувач кафедри перекладу

Інституту філології

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Огуй Олександр Дмитрович,

завідувач кафедри англійської мови

для неспеціальних факультетів

Чернівецького національного університету

імені Юрія Федьковича

кандидат філологічних наук

Материнська Олена Валеріївна,

доцент кафедри германської філології

Донецького національного університету

Захист відбудеться “20” грудня 2007 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 у Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий 18.11.2007 р.

Учений секретар канд. філол. наук

спеціалізованої вченої ради доцент Н.В. Пирлік

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована робота присвячена дослідженню метонімічних переносів іменників на позначення людини в англійській і українській мовах, напр.: англ. government ‘політичне управління та контроль за справами в державі, громаді тощо’ > government ‘керівна група осіб у державі, суспільстві тощо’; укр. преса ‘друковані видання’ > преса розм. ‘журналісти’. В роботі також проаналізовано їх функціонування в художніх текстах, напр.: (1) Some think that the governments should oversee the formation of a global internet police force (Fry S. The Stars’ Tennis Balls, 376-377) ‘Дехто вважає, що урядам слід подумати про створення глобальної Інтернет-поліції’; (2) І оце в значній мірі теж зміст того ринку, який зараз, в узвичаєному комуністичному стилі пропаґує дурна наша преса, думав Максим (Покальчук Ю. Час прекрасний: Повісті та оповідання, 535). У прикладі (1) на переносне значення іменника government вказує його вживання в множині в комбінації з дієсловом to oversee ‘стежити, здійснювати нагляд’, що звичайно вживається з назвами істот. У прикладі (2) метонімічне значення іменника преса розуміється через його вживання з дієсловом пропаґувати та прикметником дурний, які у своєму вихідному значенні звичайно вживаються з антропонімами.

Услід за Г. Паулем, Ст. Ульманом, П. Шифко, О.К. Біріхом, М.Я. Біч, М.В. Бондаренко та іншими, що розподіляють метонімічні переноси на каузальні, атрибутивні, локальні, темпоральні та кількісні (або синекдоху), у роботі метонімія розуміється як перенесення найменування, логічну основу якого складає входження об’єму одного поняття в об’єм іншого на підставі психологічних асоціацій, що відображають каузальні, атрибутивні, просторові, темпоральні та кількісні зв’язки, які об’єктивно існують, між предметами.

Метонімія вивчалася в руслі античних традицій як стилістичний засіб і художній прийом на матеріалі англійської (О.В. Ємець, О.Б. Кузнєцова, І.М. Микитюк, І.І. Озарко), української (В.С. Ващенко, А. М. Шамота), російської (О.К. Біріх, О.О. Нєкрасова, В.О. Сиротіна, І.П. Смірнов), німецької (В. Берг, П. Коста), французької (О.П. Сєдих) і інших мов. У роботах Г. Пауля, Г. Стерна, Ст. Ульмана, Г. Фріца метонімічні переноси вивчаються як один з історико-семантичних процесів. Також метонімічні і метафоричні переноси досліджуються в лінгвістиці як один із засобів синхронної організації лексики на матеріалі англійської (Е. Ляйзі, Г.М. Чиршева), української (О.О. Тараненко), російської (О.Л. Новіков, Д.М. Шмельов), німецької (Т. Шиппан) мов. Однак незважаючи на дослідження з семантики, лексикології і стилістики певних мов, у яких, зокрема, розлядаються явища вторинної номінації та переносного значення слів, контрастивні дослідження метонімії складають невелику кількість (М.Я. Біч, М.В. Бондаренко, С.І. Дубінін, Г.С. Хромих, В. Біркенмаєр). Дослідження, що присвячені контрастивному вивченню метонімії в англійській і українській мовах, на сьогодні відсутні. Метонімічне позначення людини на матеріалі англійської і української мов також дослідниками системно не розглядалось. Таким чином, актуальність дослідження зумовлюється недостатнім рівнем вивчення метонімічних переносів на позначення людини в досліджуваних мовах як окремо, так і в зіставному аспекті, необхідністю розробки моделі опису метонімічних переносів для їх порівняльного аналізу в різноструктурних мовах, а також інтересом до досліджень антропоцентричної спрямованості, яка стала загальновизнаною і ключовою в сучасній лінгвистиці. Вибір метонімічних переносів як об’єкта аналізу зумовлений тим, що цей вид вторинної номінації характеризується високою продуктивністю, важливими семантичними властивостями та широкими можливостями до позначення людини.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в межах комплексної наукової теми факультету іноземних мов Донецького національного університету “Діахронічне, типологічне і зіставне дослідження лексики і словотвору германських, романських і слов’янських мов”. Шифр теми: № 04-1 вв/74.

Об’єктом дослідження є метонімічні переноси на позначення людини в англійській і українській мовах.

Предмет дослідження становить семантична система метонімів в англійській і українській мовах, а саме типи, моделі і тематичні групи метонімічних переносів на позначення людини.

Мета дослідження полягає у виявленні спільних і диференційних рис у семантичній організації системи метонімів на позначення людини в англійській і українській мовах. Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

1) проаналізувати існуючі дефініції і типи метонімії;

2) здійснити семантичну класифікацію метонімів на позначення людини в англійській і українській мовах;

3) визначити кількісні характеристики семантичних угруповань у мовах, що зіставляються;

4) встановити кореляцію між семантичними характеристиками метонімів і іх продуктивністю, частотністю, синтаксичними функціями;

5) дослідити спільні та відмінні риси семантичних систем метонімічних переносів на позначення людини в англійській і українській мовах.

Матеріалом дослідження є 2346 метонімів, тобто іменників, переносні значення яких утворені в результаті метонімічного переносу й уживаються на позначення людини, у зіставлюваних мовах: в англійській – 1372 метоніма, в українській – 974, наприклад, англ. competition ‘змагання; конкуренція’ > competition ‘учасник або учасники змагання, суперник(и), конкурент(и)’; укр. квартал ‘частина міста, обмежена кількома вулицями, що перехрещуються’ > квартал ‘про населення такої частини міста’. Досліджувані іменники було дібрано шляхом суцільної вибірки з 7 лексикографічних джерел (в англійській – 1159 метонімів, в українській – 713) і 18 творів художньої літератури ХХ-ХХІ ст. англійською й українською мовами (в англійській – 213 метонімів, в українській – 261) загальним обсягом близько 2,5 тисяч сторінок у кожній мові. Кількість прикладів реалізації метонімічних значень у текстах становить 1155 контекстів в англійській мові та 1184 в українській.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі завдань використовується низка методів лінгвістичного аналізу. Зіставний метод слугує основою для виявлення подібностей і розбіжностей у семантиці та фукціонуванні метонімів у різноструктурних мовах. Описовий метод уможливлює комплексне представлення отриманих результатів. За допомогою методу компонентного аналізу виокремлюються метонімічні значення іменників і розподіляються на типи, моделі й тематичні групи метонімічних переносів, що вживаються на позначення людини. Контекстологічний і дистрибутивний аналіз дозволяє ідентифікувати метоніми в тексті і визначити синтаксичні функції, які виконує метонім у реченні. Кількісний аналіз унаочнює кількісні характеристики досліджуваних одиниць у парадигматиці і синтагматиці, надає можливість встановити кореляції між різними ознаками метонімів в англійській і українській мовах.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в роботі вперше:

- описано корпус метонімічних переносів на позначення людини в англійській і українській мовах (на базі словникових дефініцій) і представлено їх семантичну класифікацію;

- здійснено кількісний аналіз семантичних класів метонімів на позначення людини;

- виявлено зв’язок семантики метонімів на позначення людини з їх суттєвими ознаками – продуктивністю, частотністю, синтаксичними функціями;

- встановлено спільні та відмінні риси в семантичній організації метонімів на позначення людини в англійській і українській мовах.

Теоретична значущість роботи визначається розробкою моделі опису метонімічних переносів у зіставному аспекті. Структурування семантики метонімічних переносів на позначення людини, визначення їх кількісних і якісних характеристик в англійській і українській мовах є внеском у зіставне вивчення лексики різноструктурних мов.

Практична цінність проведеного дослідження визначається можливістю використання отриманих результатів у викладанні порівняльної лексикології англійської й української мов (“Полісемія. Види вторинної номінації”), порівняльної стилістики (“Стилістична семасіологія”, “Тропи й фігури мовлення”), у курсах типології (“Лексична типологія”) та в лексикографічній практиці.

Особистий внесок дисертанта полягяє у проведенні комплексного зіставного аналізу семантичних класів узуальних і оказіональних метонімів на позначення людини в англійській і українській мовах.

Апробація роботи. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри теорії і практики перекладу Донецького національного університету, на наукових лінгвістичних семінарах аспірантів факультету іноземних мов ДонНУ (2004-2006 рр.), на науковій конференції професорсько-викладацького складу Донецького національного університету (2005), на III-V Міжвузівських наукових конференціях молодих учених “Сучасні проблеми та перспективи досліджень романських і германських мов і літератур” (м. Донецьк, 2005-2007 рр.), на VII Міжнародній науковій конференції “Проблеми зіставної семантики” (м. Київ, 2005), на VІ Міжнародній науково-методичній конференції “Методологічні проблеми сучасного перекладу” (м. Суми, 2005), на ІІІ-ІV Міжнародних лінгвістичних семінарах “Компаративістика і типологія у сучасній лінгвістичній науці: здобутки і проблеми” (м. Донецьк, 2004-2005 рр.).

Публікації. Проблематику дисертаційного дослідження висвітлено в 12 публікаціях, 6 з яких опубліковані у фахових виданнях.

Структура роботи визначена її метою і завданнями. Дисертація складається зі списку прийнятих скорочень, вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної наукової та довідкової літератури, який містить 283 позиції українською, російською, англійською та німецькою мовами, і джерел художньої літератури (18 позицій). У тексті дисертації кількісні дані представлені в 13 таблицях. Загальний обсяг дисертації складає 224 сторінки. Текстова частина нараховує 197 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність і наукова новизна, формулюються мета і завдання, спрямовані на її досягнення, характеризується фактичний матеріал, перераховуються методи дослідження, з’ясовується теоретична й практична значущість, вказуються форми апробації результатів дисертаційного дослідження.

1. У першому розділі “Метонімія і метонімічний перенос як об’єкт лінгвістичного аналізу” розглянуто загальні теоретичні засади вивчення явища вторинної номінації взагалі та метонімії зокрема. Тут здійснюється огляд результатів попередніх досліджень у галузі лексикології і стилістики, зазначаються базові поняття, використані в роботі, розглядаються основні класифікації метонімічних переносів.

1.1. Проблема багатозначності та переносного значення слів була предметом багатьох досліджень (Ю.Д. Апресян, Н.Д. Арутюнова, Е.С. Азнаурова, В.Г. Гак, О.В. Падучева, О.О. Тараненко, В.М. Телія, Ст. Ульман, Д.М. Шмельов, Р. Якобсон та ін.). В українській і зарубіжній лінгвістиці метонімія вивчається на матеріалі різних мов як один із проявів системної організації лексики та спосіб формування нових значень, як стилістичний прийом і засіб мовної економії. Здатність мови до використання тих самих лексичних засобів на позначення різних об’єктів, дуалізм лінгвістичного знаку завжди викликали інтерес дослідників (С.Й. Карцевський), бо саме здатність природної людської мови до двократного (подвійного) позначення об’єктів навколишньої дійсності є її унікальною властивістю (Е.С. Азнаурова, 1977).

1.2. Вторинна номінація може мати як мовний (узуальний), так і мовленнєвий (оказіональний) характер. На відміну від традиційного тлумачення оказіональних значень, запропонованого Г. Паулем, у реферованій роботі до оказіональних включаються всі переноси, що здійснюються за загальномовними моделями з різним лексичним наповненням, і індивідуально-авторські, зумовлені контекстом або ситуацією, тобто метоніми, які не реєструються тлумачними словниками, напр.: (3) There was nothing I wanted there, except to get away from that silence sitting in a chair (Greene G. The Quiet American, 207) ‘Мені нічого там не було потрібно – просто хотілося хоч на хвилинку втекти від мовчання, що сиділо в кріслі’ (silence ‘тиша; мовчання, безмовність’ > silence оказіональне значення ‘людина, що мовчить’); (4) Одного разу він спитав у старої, як вимовляти по-українському якесь слово. Вирішив вивчити ще одну слов’янську мову. Все-таки фах. Колишній славіст. Філологія у військовій формі (Покальчук Ю. Час прекрасний: Повісті та оповідання, 470) (філологія ‘сукупність наук, що вивчають мову й літературу’ > філологія оказіональне значення ‘філолог’).

1.3. Поняття метонімії не є однорідним, бо вживається не тільки як назва тропу, а й як позначення одного з шляхів історичного розвитку значення слова. Сам термін “метонімія” часто використовується в метонімічному значенні, створюючи перенос за моделлю “процес > результат”, наприклад: метонімія – “один з основних тропів у поетичній і звичайній мові, в основі якого лежить перенесення назви з одного поняття на інше, що перебуває з ним у певному зв’язку”, а також “ слово або вираз, ужиті таким чином”.

Існує багато визначень метонімії, але більшість із них збігається в тому, що це явище ґрунтується на реальному зв’язку об’єкта номінації з тим об’єктом, назва якого переноситься на об’єкт найменування. Ст. Ульман уводить у поняття метонімії термін “суміжність” (contiguity, Kontiguitдt), який широко вживається багатьма дослідниками (І.В. Арнольд, М.О. Кронгауз, Г. Пауль, Е.Г. Рябцева, Є. Курилович, Р. Якобсон).

1.4. У дослідженнях з лексикології, стилістики, теорії літератури, в яких розглядається явище метонімії, уже робилися спроби класифікації метонімічних переносів. Однією з перших була класифікація Г. Пауля, який визначив метонімію як “перенесення назви на основі просторових, часових або каузальних зв’язків”. Г. Пауль докладно перелічує різні види метонімічних перенайменувань, проте не називає, які з цих видів відносяться до вказаних зв’язків. М.М. Покровський виокремлює просторову та часову метонімію. Класифікація, яку розробив Ст. Ульман, містить темпоральний і атрибутивний типи метонімічного переносу; причинно-наслідкові відношення не виокремлюються дослідником у каузальний тип, він обмежується переліком деяких окремих моделей цього типу, наприклад, “автор > винахід”, “дія > результат”. Типологія метонімічних переносів, запропонована в роботі Г.М. Поспєлова, має у своїй основі протиставлення якісної (власне метонімія) та кількісної (традиційно – синекдоха) метонімії. В першу групу включаються метонімії місця, часу, “матеріал > вироб”, у другу – “частина > ціле” й “один > багато”. Свої класифікації видів метонімії представили також Ю.Д. Апресян, Є.Л. Гінзбург, С.С. Маслова-Лашанська, М.В. Бондаренко, О.К. Біріх, Г.М. Чиршева і ін.

У реферованій роботі підставою для віднесення метонімів до тієї чи іншої групи є аналіз статей тлумачних словників. Іменники, що в своєму переносному значенні вживаються на позначення людини або групи людей, розподіляються на типи, моделі і тематичні групи за наявності у їх вихідних значеннях спільних семантичних ознак. Так, до переносів каузального типу віднесено метоніми, вихідні значення яких мають у словниковому тлумаченні семи “дія”, “стан”, “процес”, “подія”, “об’єкт дії” та “інструмент, за допомогою якого здійснюється дія”; переноси атрибутивного типу мають у словниковому тлумаченні семантичні знаки “якість”, “властивість”, “ознака”; до локальної метонімії відносяться іменники, семантична структура яких містить семи “територія”, “місце”, “приміщення”; темпоральна метонімія представлена іменниками, що мають вихідні значення “час”, “період”; синекдоха (кількісна метонімія) зумовлюється взаємодією понять частини та цілого.

1.5. У результаті більшості метонімічних переносів на позначення людини в англійській і українській мовах відбувається зміна категоріальних сем “абстрактність” і “неістота”, іменники, що у своєму вихідному значенні називають дію, якість, властивість, час тощо, набувають морфологічних характеристик, притаманних іменникам, які позначають істот. Спільними для англійської і української мов є такі ознаки: набуття покажчика множини, вживання з присвійними й означальними займенниками, вживання з кількісними і якісними числівниками, здатність виконувати в реченні синтаксичні функції підмета, додатка та частини присудка, що у поєднанні з дієсловами, які звичайно уживаються з антропонімами, забезпечує однозначну інтерпретацію переносного значення іменника. На відміну від української мови, в англійській реалізація переносного значення іменника може також забезпечуватись його вживанням із неозначеним артиклем і здатністю оформлюватись показником посесива -’s, що звичайно є ознакою істот.

2. Другий розділ “Типи метонімічних переносів на позначення людини в англійській і українській мовах” присвячено комплексному аналізу метонімів на позначення людини за каузальним, атрибутивним, локальним і темпоральним типами метонімічних переносів, які поділяються на моделі та тематичні групи. Тут встановлюються подібності та розбіжності у метонімічних переносах в англійській і українській мовах на семантичному рівні, розглядаються особливості функціонування метонімів у реченні.

2.1. Систему каузального зв’язку складають дія (стан, процес, подія), суб’єкт дії, об’єкт дії, результат дії та інструмент, за допомогою якого виконується дія. Взаємодія між цими елементами знаходить своє відображення в 4 моделях метонімічного переносу на позначення людини в англійській і українській мовах: 1) “дія > суб’єкт дії”, 2) “дія > об’єкт дії”, 3) “об’єкт дії > суб’єкт дій”, 4) “інструмент дії > суб’єкт дії”, які, у свою чергу, розподіляються на тематичні групи. У роботі проаналізовано в англійській мові – 564 метоніма каузального типу (489 узуально закріплених і 75 оказіональних метонімів), в українській – 375 метонімів (276 узуальних і 99 оказіональних). В англійській і українській мовах цей тип переносу представлений найбільшою загальною кількістю метонімів на позначення людини, бо причинно-наслідковий зв’язок виступає змістовним боком більшості відносин між предметами та явищами.

2.1.1. Модель “дія > суб’єкт дії” представлена в англійській і українській мовах найбільшою кількістю як узуально закріплених (в англ. – 297, в укр. – 182), так і оказіональних метонімів (в англ. – 65, в укр. – 73) каузального типу, які поділяються на 4 тематичні групи: 1) “дія > людина, що виконує цю дію”, напр.: англ. homicide ‘вбивство; вбивця’, укр. погоня ‘переслідування; переслідувачі’; 2) “(професійна) діяльність людини > людина, що займається цією діяльністю”, напр.: англ. hunt ‘полювання; мисливці’, укр. опіка ‘нагляд; опікуни’; 3) “стан > людина, що знаходиться в цьому стані”, напр.: англ. unemployment ‘безробіття; безробітні’, укр. бідарство ‘бідність; бідняки’; 4) “стан > людина як джерело, причина цього стану”, напр.: англ. disappointment ‘розчарування; причина розчарування’, укр. радість ‘почуття; людина, що викликає радісні почуття’.

2.1.2. Модель “дія > об’єкт дії” представлена в англійській мові 105 метонімами, напр.: reliance ‘довіра; той, на кого покладаються’, в українській – 51 метонімом, напр.: призов ‘набір на військову службу; люди, одночасно призвані на військову службу’.

2.1.3. Модель “об’єкт дії > суб’єкт дії” (в англ. – 69, в укр. – 41 метонім) поділяється на 2 тематичні групи: 1) “музичний або драматичний твір > виконавці”, напр.: англ. opera ‘драматична вистава; трупа акторів’, укр. балет ‘театральна вистава; колектив артистів’; 2) “предмет, що піддається дії > суб’єкт дії”, напр.: англ. frog ‘жаба; француз’, укр. наркотик ‘речовина; наркоман’.

2.1.4. Модель “інструмент дії > суб’єкт дії” репрезентована в досліджуваних мовах однаковою загальною кількістю метонімів (в англ. і в укр. – 28 метонімів), які поділяються на 4 тематичні групи: 1) “зброя > людина, що використовує зброю”, напр.: англ. gun ‘рушниця; мисливець, стрілець’, укр. шабля ‘холодна зброя; один боєць-кавалерист’; 2) “знаряддя праці > працівник”, напр.: англ oar ‘весло; весляр’, укр. різак ‘інструмент для різання; різник’; 3) “музичний інструмент > музикант”, напр.: англ. flute ‘флейта; флейтист’, укр. скрипка ‘музичний інструмент; скрипаль’; 4) “спортивне знаряддя > спортсмен”, напр.: укр. ракетка ‘знаряддя для гри в теніс; тенісист’; у досліджуваному корпусі англійської мови позначення людини за найменуваннями спортивних знарядь не відмічено.

2.1.5. В англійській і українській мовах метонімічні переноси каузального типу позначають групу осіб неозначеної кількості, напр.: (5) I’ll go off and get help. Make arrangements to have the body got up… (Christie. Why didn’t they ask Evans?, 7). ‘Я піду по допомогу, – сказав він. – Тіло потрібно підняти нагору’ (help ‘поміч’ > help ‘помічник, помічники’); (6) Весілля веселилося як до заходу сонця, так і після заходу сонця (Гуцало Є. Улюмджі, 48) (весілля ‘обряд одруження’ > весілля ‘люди, присутні на святкуванні з нагоди одруження’), а також уживаються на позначення однієї людини, напр.: (7) He always was a terrible flirt” (Maugham S. Theatre, 35) ‘Він завжди був любителем позалицятися’ (flirt ‘флірт, залицяння’ > flirt ‘людина, що фліртує’ (див. також приклад (3)); (8) Зіронько моя! Циганочко! Ясонько! Оченя моє каре, щастячко моє! (Гончар О. Новели, 55) (щастя ‘стан цілковитого задоволення життям’ > щастя ‘про того, хто дає радість кому-небудь’) (див. також приклад (4)). На позначення колективу означеної кількості вживаються іменники, що мають вихідне значення “музичний твір” і вживаються на позначення колективу музикантів або співаків певної кількості, напр.: trio ‘твір для трьох голосів або інструментів; ансамбль, що складається з трьох виконавців’, секстет ‘музичний твір для семи голосів або інструментів; ансамбль із семи виконавців’.

2.1.6. Аналіз матеріалу свідчить про те, що кількість узуально закріплених метонімічних позначень людини каузального типу й їх текстова частотність переважають в англійській мові порівняно з українською; в свою чергу, оказіональні метоніми на позначення людини частіше зустрічаються в українській мові (див. таблицю), що залежить від індивідуального стилю авторів творів, які аналізуються.

2.2. Атрибутивний тип метонімічного переносу зумовлений асоціацією понять ознаки і об'єкту, що володіє ознакою. Позначення людини метонімами атрибутивного типу відбувається за 3 моделями: 1) “ознака > людина”, 2) “організація > люди” та 3) “цифра, число > люди”. В англійській мові відмічено 462 атрибутивних метоніма на позначення людини (416 узуально закріплених і 46 оказіональних), в українській – 345 (288 узуальних і 57 оказіональних). Метоніми атрибутивного типу є найбільш частотними у досліджуваному текстовому матеріалі (в англ. – 37% від усіх прикладів метонімічного позначення людини, в укр. – 34,7% відповідно).

2.2.1. Модель “ознака > людина” представлена в англійській і українській мовах найбільшою кількістю узуально закріплених метонімів атрибутивного типу (в англ. – 304 одиниці, в укр. – 231) і поділяється на 6 тематичних груп: 1) “звання (ступінь, титул, чин) > людина, що має це звання”, напр.: bishop ‘титул священика високого рангу; священик, що має цей титул’; укр. майор ‘офіцерське звання в армії; особа, яка має це звання’; 2) “відмінна риса людини > людина, що характеризується за цією рисою”, напр.: talent ‘видатні здібності; талановита людина’, укр. бездарність ‘відсутність таланту; нездара’; 3) “предмет одягу > людина, що носить цей одяг”, напр.: англ domino ‘маскарадний костюм; людина, одягнена в доміно’, укр. напр.: спідниця ‘жіночій одяг; жінки’; 4) “колір > людина, що асоціюється з цим кольором”, напр.: англ. red ‘червоний колір; комуністи’, укр. коричневий ‘колір; фашист, неофашист’; 5) “знак зодіаку > людина, що народилася у відповідний період”, напр.: англ. Virgo ‘сузір’я зодіаку між Левом і Терезами’ > Virgo ‘людина, що народилася під цим знаком’; укр. Овен ‘одне з дванадцяти сузір’їв зодіаку’ > Овен ‘про людину, що народилася в період, коли Сонце перебуває в сузір’ї Овена’; 6) “амплуа, роль > актор, що має таке амплуа або виконує цю роль”, напр.: англ. heavy ‘трагічний театральний персонаж або роль; актор, який грає цей тип ролей’, укр. травесті ‘одне з театральних амплуа, чоловіча або хлоп’яча роль, яку виконує переодягнена жінка; актриса, що виконує таку роль’.

2.2.2. Модель “організація > люди” представлена в англійській мові 107 метонімами, напр.: англ. police ‘поліція; поліцейські’, в українській – 87 метонімами, напр.: укр. уряд ‘найвищий орган державної влади; члени такого уряду’.

2.2.3. Модель “цифра, число > люди” (в англ. – 45 метонімів, в укр. – 22) поділяється на 2 тематичні групи: 1) “число, кількість > група, що налічує це число людей ”, напр.: nine ‘назва числа, цифри 9; група з дев'яти осіб’; укр. трійка ‘назва цифри і числа 3; керівна група з трьох осіб’; 2) група “число > людина, що має стільки років”, напр.: укр. sixteen ‘назва цифри і числа 16; дівчина шістнадцяти років’, укр. сімнадцятка ‘сімнадцятирічна дівчина’.

2.2.4. Метонімічні переноси атрибутивного типу за моделлю “ознака > людина” вживаються як на позначення однієї людини (приклади (9), (10)), так і на позначення групи осіб неозначеної кількості (приклади (11), (12)), напр.: (9) India is also great beauty (Fry S. The Stars’ Tennis Balls, 368) ‘Індія (ім’я дівчини) також видатна красуня’ (beauty ‘якість людини, яка викликає естетичне задоволення’ > beauty ‘красива людина, особливо жінка’); (10) Я думаю, що ви – визначний талант (Андрухович Ю. Рекреації, 90) (талант ‘видатні природні здібності людини’ > талант ‘людина з видатними природними здібностями’); (11) …it was astounding the ingenuity and almost uncanny cleverness of the modern technical mind (Lawerence D. Lady Chatterley’s Lover, 153) ‘...його приголомшила майже надприродна винахідливості сучасного технічного розуму’ (mind ‘розумові або психічні здібності’ > mind ‘людина або група людей як втілення розумових здібностей’); (12) Та щойно морози скували великі ріки, як посунула звідусюди звіролюта сила... (Загребельний П. Первоміст, 197) (сила ‘фізична енергія людини’ > сили ‘озброєні сили, вояки’). Метоніми, утворені внаслідок переносів за моделлю “організація > люди”, звичайно позначають групу неозначеної кількості за винятком деяких оказіональних позначень однієї людини, напр.: (13) General Thй’s only a bandit with a few thousand men: he’s not a national democracy (Greene G. The Quiet American, 194) ‘А генерал Тхе – просто бандит, в якого є кілька тисяч найманців: він не має нічого спільного з національною демократією (букв. ‘він не національна демократія’) (democracy ‘форма управління, за якої верховна влада належить народові...’ > democracy ‘прості люди, особл. із урахуванням їхньої політичної ваги’ > democracy оказіональне значення ‘захисник демократії’); (14) Сусіди жахались – за совєта заміж! (Покальчук Ю. Час прекрасний: Повісті та оповідання, 4) (совіти ‘зневажлива назва більшовицького режиму’ > совєт оказіональне значення ‘представник радянської влади’).

2.2.5. Кількість узуальних метонімів атрибутивного типу майже в 1,5 рази переважає в англійській мові порівняно з українською (див. таблицю), що пояснюється формальністю віднесення деяких українських метонімів до оказіональних. Так, в українській мові тлумачні словники не фіксують переносного значення іменника трибунал, на відміну від іменника суд, хоча, очевидно, що переносне вживання цих іменників відбувається за однією схемою, напр.: (15) Суд стояв, а коли зайшли, старший лавник проголосив вирок (Шевчук В. Срібне молоко, 26) (суд ‘державний орган, який розглядає цивільні, кримінальні та деякі адміністративні справи’ > суд ‘судді’); (16) ...справу його розглядав військовий трибунал (Гончар О. Новели, 53) (трибунал ‘суд, що розглядає військові та інші злочини, віднесені законом до його компетенції’ > трибунал оказіональне значення ‘судді трибуналу’). Відмінності в кількості метонімів у тематичній групі “число, кількість > група, що налічує це число людей” пояснюються морфологічними відмінностями в досліджуваних мовах: в англійській мові всі кількісні числівники повністю збігаються за формою з іменниками зі значеннями “назва числа, цифри” і мають у своєму тлумаченні позначення групи, що складається з відповідної кількості людей, в українській мові різниця між іменниками і числівниками є більш чіткою, тому позначення людей може відбувається тільки деякими іменниками на -ка, а саме тими, що означають назви цифр і чисел від 2 до 8.

2.3. До локальної метонімії відносяться іменники, семантична структура яких містить семи “територія”, “місце”, “приміщення”. Позначення людини в рамках локальної метонімії відбувається за однією моделлю “місце > людина” (в англ. – 136 метонімів, в укр. – 95).

2.3.1. Модель “місце > людина” поділяється на 4 тематичні групи: 1) “територія > люди, що живуть, знаходяться або працюють на цій території”, напр.: англ. country ‘країна; населення країни’, укр. село ‘населений пункт; жителі села’; 2) “приміщення > люди, що живуть, знаходяться або працюють у цьому приміщенні”, напр.: англ. vicarage ‘будинок священика; мешканці цього будинку’, укр. зал ‘велике приміщення; люди, що є в залі’; 3) “транспортний засіб > людина, що працює або знаходиться в цьому транспортному засобі”, напр.: англ. ship ‘корабель; команда та пасажири корабля’, укр. винищувач ‘бойовий літак; льотчик, що літає на такому літаку’; 4) “предмет меблів > людина”, напр.: англ. chair ‘місце, яке займає головуючий; людина, яка займає місце головуючого’, укр. стіл ‘вид меблів; група людей, що їсть за одним столом’.

2.3.2. Усі узуальні метоніми тематичної групи “територія > люди, що живуть, знаходяться або працюють на цій території” в англійській і українській мовах номінують групи осіб неозначеної кількості, серед оказіональних уживань цієї групи зустрічаються поодинокі приклади позначення однієї людини топонімами, напр.: (17) I don’t know why Pyle stomachs you. Maybe it’s because he’s Boston. I’m Pittsburg and proud of it (Greene G. The Quiet American, 223) ‘Не розумію, як Пайл терпить вас. Мабуть, тому, що він бостонець (букв. ‘він – Бостон’). А я з Пітсбурга (букв. ‘я – Пітсбург’) і пишаюся цим’; (18) ...я ніколи не забуду той вечір, відколи належу тобі незупинно, ти, Маріє, моя Україно, я складаю тобі такі вірші тисячами...(Покальчук Ю. Час прекрасний: Повісті та оповідання, 98). У тематичній групі “приміщення > люди, що живуть, знаходяться або працюють у цьому приміщенні” зустрічаються поодинокі випадки узуально закріплених позначень однієї людини, напр.: англ. smithy ‘кузня; коваль’, укр. салган діал. ‘бойня разом із салотопнею; різник, салотоп’. Оказіональне позначення однієї людини за назвою приміщення зустрілося тільки в досліджуваному корпусі англійської мови, напр.: (19) )…she’d say: “There’s my dining-room floor not up yet, ‘e’ll be late for his lecture again” (Maugham S. Cakes and Ale, 143) ‘...вона казала: “Бач, мій верхній (букв. ‘поверх’) ще не прокинувся, він знову спізниться на лекції”’ (floor ‘поверх’ > floor оказіональне значення ‘людина, що живе на якомусь поверсі’). Інші переноси, утворені за моделлю “місце > люди”, вживаються як на позначення групи людей, так і на позначення окремих індивідів.

2.3.3. Кількість узуальних метонімів локального типу майже вдвічі переважає в англійській мові (див. таблицю), оскільки тлумачні словники української мови не реєструють переносні значення у деяких іменників, що є назвами населених пунктів і приміщень, хоча вони частотно вживаються на позначення людей у досліджуваному текстовому матеріалі. Так, метоніми місто, аймак, хотон, мазанка, готель віднесено до оказіональних, напр: (20) Готель “Синьогора” чекав своїх пізнілих гостей (Андрухович Ю. Рекреації, 100) (готель ‘будинок із мебльованими кімнатами для короткочасного проживання приїжджих’ > уживається на позначення працівників готелю). Велика кількість оказіональних метонімів локального типу в обох мовах також пояснюється лексикографічною традицією: тлумачні словники не відмічають переносного значення топонімів, які частотно вживаються на позначення людей, напр.: (21) When he did…reveal to a London journalist…that he would soon be coming home, England sighed with pleasure and pride (Fry S. The Stars’ Tennis Balls, 285) ‘Коли він розповів журналісту з Лондону, що скоро повертається додому, Англія зітхнула із полегшенням та гордістю’; (22) ...все Мостище знало, що в цей час Воєвода молиться святому Миколаю (Загребельний П. Первоміст, 40).

2.4. До темпоральної метонімії включено іменники з вихідними значеннями “час, період”, які утворюють метонімічний перенос за моделлю “час > людина” (в англ. – 9 метонімів, в укр. – 10), напр.: англ. age ‘тривалість життя; покоління’, укр. курс ‘закінчений цикл навчання, його час; студенти одного року навчання’. Темпоральний тип метонімічного переносу є найменш численним в англійській і українській мовах (див. таблицю). У мовах, що зіставляються, узуально закріплені метонімічні значення темпорального типу вживаються на позначення групи осіб неозначеної кількості. Оказіональні метоніми, утворені за зазначеною моделлю, можуть уживатись як на позначення групи осіб, так і окремих індивідів, напр.: (23) ...she placed in her hands, if not the future of English literature, at least the life and welfare of its most distinguished living representative (Maugham S. Cakes and Ale, 215) ‘...вона передала їй до рук якщо не майбутнє всієї англійської літератури, то принаймні життя й добробут її найвидатнішого живого представника’ (future ‘час, що невдовзі настане’ > future оказіональне значення ‘людина’) (див. також приклад (31)).

2.5. В англійській і українській мовах метоніми на позначення людини здатні виконувати в реченні різні синтаксичні функції: підмета (див. прикл. (21), (22)), безприйменникового і прийменникового додатка (див. приклади (14), (23)), частини присудка (див. приклади (10), (17)) і виступати в якості звертання, напр.: (24) Go it, you two minds!” he said (Lawerence D. Lady Chatterley’s Lover, 71) ‘Годі вам, мудрагелі’ (mind ‘розумові або психічні здібності’ > mind ‘людина або група людей як втілення розумових здібностей’) (див. також приклади (8), (18)). Проте метоніми, утворені за різними типами та моделями, виявляють характерні ознаки щодо їхнього функціонування в реченні: метонімічні переноси локального типу й атрибутивні метоніми, утворені за моделлю “організація > люди”, найбільш частотно виконують у реченні синтаксичні функції підмета або додатка; для атрибутивних метонімів “відмінна риса людини > людина” типовою є предикативна синтаксична функція. Каузальні та темпоральні метоніми виконують у реченні всі зазначені синтаксичні функції однаковою мірою.

3. У третьому розділі “Синекдохічні й комбіновані метонімічні переноси на позначення людини в англійській і українській мовах” розглянуто моделі синекдохи “частина > ціле” (3.1.1.) і “ціле > частина” (3.1.3.), встановлюються подібності та відмінності в семантиці та функціонуванні синекдохічних переносів у зіставлюваних мовах. У цьому розділі подано також групу метонімів, що дозволяють множинну інтерпретацію щодо їх віднесення до виділених типів метонімічних переносів на позначення людини.

3.1. Синекдохічні позначення людини ґрунтуються на взаємозв’язку понять частини і цілого, де результатом переносу виступає людина або група осіб неозначеної кількості.

3.1.1. Модель синекдохи “частина > ціле” (в англ. – 146 метонімів, в укр. – 102) поділяється на 4 тематичні групи метонімів на позначення людини: 1) “частина тіла, орган > людина”, напр.: roughneck (букв. ‘груба шия’) ‘грубіян’, укр. язик ‘орган мовлення; полонений, від якого можна дістати потрібні відомості’; 2) “голос > людина, що має такий голос”, напр.: англ. soprano ‘тип голосу; співак, що має такий голос’, укр. тенор ‘високий чоловічий голос; співак із таким голосом’; 3) “однина > множина (група людей)”, напр.: enemy ‘ворог; озброєні вороги’, укр. середняк ‘селянин-одноосібник; середняки, середняцтво’; 4) “представник групи людей > група людей”, напр.: cohort ‘товариш; група людей’, укр. шантрапа ‘нікчемна людина; нікчемні люди’.

3.1.2. Як свідчать кількісні дані, синекдоха “частина > ціле” набагато продуктивніша, ніж її протичлен “ціле > частина”. Це можна пояснити тим, що згідно з теорією “природної морфології” однина виступає немаркованим, семантично простішим членом опозиції, внаслідок чого вона виявляє більшу продуктивність, уживаність, більше варіантів вираження свого значення тощо (W. Mayerthaler, 1981).

3.1.3. Модель “ціле > частина” (в англ. – 8 метонімів, в укр. – 13) представлена метонімами “група людей > представник групи людей”, напр.: англ. minority ‘національна меншість; представник цієї групи’, укр. рідня ‘чиїсь родичі; родич або родичка кому-небудь’.

3.1.4. Метоніми групи “частина тіла > людина” і “голос > людина, що має такий голос” вживаються на позначення однієї людини або групи осіб, напр.: (25) Altos, you can keep the fire going this week, and trebles the next (Golding W. Lord of the Flies, 38) ‘Альти – ви пильнуватимете за вогнем цього тижня, дисканти – наступного’; (26) Я швидко звикла...навіть до одежі, такої незвичайної для нашого українського ока (Покальчук Ю. Час прекрасний. Повісті та оповідання, 479).

3.1.5. Більшість переносів “частина тіла > людина“ можна віднести до конструктивно зумовлених значень (В.В. Виноградов), що не є обов’язковим для інших типів метонімічного переносу. Для цієї тематичної групи однією з найбільш розповсюджених конструкцій в обох мовах є сполучення іменника із означенням, найчастіше з прикметником, напр.: (27) To foreign eyes that phrase must reek of English (Fry S. The Stars’ Tennis Balls, 165) ‘Іноземцю (букв. ‘іноземним очам’) здалося б, що ця фраза просто смердить англійською’ (див. також приклад (26)). Найменування частин тіла можуть також уживатись у сполученні з числівниками, присвійними, вказівними або означальними займенниками у функції означення, за допомогою яких значення іменника сприймається як переносне; напр.: (28) There was a big