ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД“

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

уманський олексій миколайович

УДК: 57.069:333:633.196(833)

розробка і обґрунтування елементів технології вирощування сої в рисовій сівозміні

(для умов Краснознам’янської зрошувальної системи)

06.01.09. – рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Херсон-2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті землеробства південного регіону Української академії аграрних наук.

Науковий керівник - | доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН,

Сніговий Володимир Семенович,

заступник академіка-секретаря відділення землеробства і рослинництва Української академії аграрних наук

Офіційні опоненти : | доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН,

Адамень Федір Федорович,

Кримський інститут АПВ УААН, радник директора

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Поляков Олександр Іванович,

ННЦ Інститут землеробства УААН, докторант

Провідна установа - | Інститут зернового господарства УААН, лабораторія олійних культур, м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться “20 грудня 2007 р. о 12.00 год. на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 67.830.01 в Херсонському державному аграрному університеті за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці університету за адресою:

73006, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, кім №92

Автореферат розісланий “19 листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В. Шепель

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В сучасних умовах реформування аграрного сектору економіки України у степовому регіоні гостро стоїть проблема ефективного використання зрошуваних земель. Не менш важливою проблемою є покращання агромеліоративного стану та підтримання родючості зрошуваних земель, особливо у рисових сівозмінах.

Одним з методів підвищення ефективності використання рисових зрошуваних сівозмін є вирощування культур, які здатні давати конкурентоспроможну продукцію та за своїми біологічними властивостями дозволяють проводити зрошення поверхневим способом і забезпечують накопичення біологічного азоту у ґрунті. Найбільш повно цим вимогам відповідає така важлива для існування людства культура як соя.

До теперішнього часу розроблено багато технологічних прийомів які забезпечують отримання достатніх урожаїв сої як в умовах зрошуваного так і незрошуваного землеробства. Проте технологія вирощування культури для умов рисових систем залишалася не розробленою. Зокрема, не визначені такі важливі елементи технології як: сорти сої різних груп стиглості, оптимальний режим зрошення культури за умови застосування поверхневого способу поливу, дози мінеральних добрив, система захисту посівів від специфічного для рисових систем комплексу бур’янів, а також ширина міжрядь.

Комплексне вивчення процесів росту рослин, формування надземної маси, асиміляційної поверхні та врожаю різних за групою стиглості сортів залежно від дози мінеральних добрив, режимів зрошення, ширини міжрядь а також систем захисту посівів сої від бур’янів в умовах рисових сівозмін є винятково актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження щодо дисертаційної роботи виконані згідно з тематичним планом Інституту землеробства південного регіону УААН в 2000-2004 рр. за державною науково-технічною програмою “Виробництво продукції на меліорованих землях” (номер державної реєстрації - ДР 0101U003003).

Мета й завдання досліджень. Метою наших досліджень було розробити основні елементи технології вирощування сої в умовах рисових сівозмін, серед яких: сорти культури різних груп стиглості, режим зрошення, удобрення, ширина міжрядь та система захисту посівів від бур’янів, які, за умови застосування поверхневого способу поливу, дозволяють отримувати стабільні врожаї зерна культури на рівні 25-30 ц/га.

Для досягнення визначеної мети вирішувались такі завдання:

- визначити кращі сорти сої різних груп стиглості придатні для вирощування в рисових чеках;

- встановити особливості росту і розвитку сортів сої залежно від ширини міжрядь;

- визначити вплив дози мінеральних добрив на ріст і розвиток рослин культури;

- вивчити вплив взаємодії агротехнічних чинників на ріст, розвиток та продуктивність сої;

- дослідити ефективність впливу кількості поливів на ріст і розвиток сої;

- визначити ефективність застосування різних видів гербіцидів при вирощуванні культури;

- провести статистичний аналіз результатів досліджень;

- розрахувати і проаналізувати показники економічної ефективності технології вирощування сої у рисових чеках.

Об’єкт дослідження – культура сої, яка вирощується в умовах рисової сівозміни.

Предмет дослідження – вивчення процесів оптимізації росту, розвитку та формування урожаю рослин сої під впливом різних за групою стиглості сортів, ширини міжрядь, дози добрив, режимів зрошення, системи захисту посівів від бур’янів.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети використовувались загальноприйняті методи досліджень – польовий і лабораторний, а саме: візуальний і вимірювально-ваговий – для спостереження за фазами розвитку та визначення біометричних показників рослин, їх продуктивності; біохімічний – для визначення якісних показників зерна сої; хімічний – для визначення агрохімічних показників ґрунту; гіпотез, аналізу, синтезу, абстрагування – при формулюванні мети та завдань досліджень, узагальненні одержаних результатів і обґрунтуванні висновків; математично-статистичний – для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень і розрахунково-порівняльний – для економічної оцінки агротехнічних прийомів вирощування сої, які вивчались в дослідах.

Наукова новизна одержаних результатів. *

·вперше для специфічних умов рисових сівозмін півдня України запропонована і апробована культура сої; встановлені кращі сорти культури, які за вегетаційним періодом найбільше пристосовані для вирощування у рисових сівозмінах; визначено оптимальний режим зрошення сої.*

удосконалено систему захисту посівів сої від бур’янів і визначені дози мінеральних добрив при вирощуванні культури;*

набули подальшого розвитку параметри оптимальної ширини міжрядь на посівах сої. Крім цього, встановлена статистична залежність між факторами дослідів та продуктивністю рослин, розроблена математична модель урожаю. Визначено економічну ефективність вирощування зерна сої в рисових чеках в залежності від факторів, які вивчались.

Практичне значення одержаних результатів полягає в рекомендаціях рісосіючим господарствам вирощувати сорти сої різних груп стиглості з міжряддям 30 см. При цьому вносити мінеральні добрива дозою N60P90, проводити один полив у фазу цвітіння культури, застосовувати гербіцид дуал голд 960 ЕС до посіву культури нормою 1,6 л/га та базагран у період вегетації сої нормою 2,0 л/га.

Розроблені елементи технології дозволяють отримати стабільні врожаї сої на рівні 22,8 – 33,9 ц/га, що підвищує ефективність використання зрошуваних земель за рахунок високої прибутковості культури і збереження родючості ґрунтів.

Результати досліджень пройшли виробничу перевірку в Державному підприємстві Дослідному господарстві Інституту рису УААН та рисосіючих господарствах Херсонської області та АР Крим.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто або при його безпосередній участі проведено лабораторно-польові дослідження, комплекс супутніх спостережень, аналіз та теоретичне обґрунтування одержаної наукової інформації і підготовку результатів досліджень до друку, а також впровадження результатів досліджень у виробництво. Особистий внесок у наукових працях, написаних у співавторстві, складає 60%.

Апробація результатів досліджень. Основні матеріали дисертаційної роботи викладені і обговорені на професорсько-викладацькій та студентській науковій конференції агрономічного факультету, присвяченій 100-річчю від дня народження професора С. Д. Лисогорова (Херсон, 2003 р.); на регіональній науково-практичній конференції „Ефективне використання зрошуваних земель Херсонської області (Каховка, 2004 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених „Актуальні проблеми землеробства степової зони в сучасних умовах” (Херсон, 2005 р.), міжнародній науково-методичній конференції “Нормирование водопользования в орошаемом земледелии” (Херсон, 2005 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 5 наукових праць, в тому числі 3 у фахових наукових виданнях.

Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 144 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, 7 розділів, 53 таблиць, 22 рисунків, висновків та рекомендацій виробництву, списку використаних джерел (209 найменувань, з них 19 іноземною мовою) та додатків.

Основний зміст роботи

Огляд літератури

В огляді літератури наведено поширення та важливість культури сої як харчової, кормової та технічної культури в світі та Україні. Подано аналіз сучасного стану рисових сівозмін та можливості введення сої як альтернативного люцерні попередника для рису. Розглянуті питання, щодо існуючих технологій та окремих агроприйомів вирощування сої як на незрошуваних, так і на зрошуваних землях та вказано на необхідність розробки адаптованих до умов рисових чеків та сортового складу режимів зрошення, удобрення та системи захисту посівів від бур’янів.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили в 2000-2004 рр. у відділі насінництва Інституту рису УААН, та на рисових сівозмінах Державного Підприємства „Дослідне Господарство” (ДП ДГ) Інституту рису УААН. Дослідне господарство Інституту, на полях якого проводились досліди, розташоване у південному Степу України. Характерною особливістю зони є недостатня кількість опадів (330-400 мм), низька відносна вологість повітря та часті суховії.

Дослідження з вивчення впливу основних елементів технології вирощування сої (сортів, режиму зрошення, удобрення, способу сівби, захисту рослин) на її продуктивність проводили у чотирьох польових дослідах. Дослід № 1 – вивчали сорти сої різних груп стиглості: скоростиглої, середньоранньої та середньостиглої. Дослід № 2 – була використана наступна схема: фактор А – сорти культури вищевказаних груп стиглості, фактор В – доза добрив (без добрив, N30Р45, N60Р90), фактор С – ширина міжрядь (15, 30 і 45 см). Дослід №3 – мав наступну схему: вирощування сої в рисових чеках без проведення поливів; один полив – у фазу цвітіння; два полива - у фазу цвітіння та формування бобів; три полива – у фазу цвітіння, формування і наливу бобів. Поливна норма складала 1200 мі/га. Дослід №4 був проведений за наступною схемою: вирощування сої без гербіцидів; внесення дуалу голд 960 ЕС (1,6 л/га) під передпосівну культивацію; внесення базаграну (2 л/га) у період вегетації культури; поетапне внесення дуалу голд (1,6 л/га) під передпосівну культивацію та базаграну (2 л/га) у період вегетації культури. Польові досліди проводили згідно загальноприйнятих методик (Доспехов Б.А., 1979).

Результати досліджень обраховували методом дисперсійного аналізу з допомогою прикладних комп’ютерних програм MSExel, Statgraphics та Statistica 5.0. Для проведення кореляційного та регресійного аналізу даних використовувався стандартний статистичний пакет програм “Sigma”, розроблений в Інституті аграрної економіки УААН.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

ПІДБІР СОРТІВ СОЇ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ В РИСОВИХ ЧЕКАХ

За результатами, отриманими у досліді №1 встановлено, що більшість скоростиглих сортів сої з висотою рослин 88-104 см при вирощуванні їх у рисових чеках характеризувалися слабким ступенем вилягання, який не викликав труднощів при збиранні прямим комбайнуванням. В абсолютній більшості середньоранніх і середньостиглих сортів в рисових чеках висота рослин значно збільшувалась, що призводило до середнього та сильного вилягання. Відносно високу стійкість до вилягання мали сорти Юг 40 та Аполон.

Урожайність зерна сої у групі скоростиглих сортів, в середньому за три роки досліджень, знаходилась в межах 20,8 - 23,6 ц/га. В даній групі більшість сортів перевищували стандарт на 0,8-1,0 ц/га, тільки сорт Харківська 708 поступився стандарту на 1,8 ц/га. (табл. 1).

Таблиця 1

Урожайність і маса насіння сої скоростиглих сортів

( середнє за 2000-2002 рр.)

№ п/п | Сорт | Урожайність зерна, ц/га | Відхилення від стандарту, ц/га | Маса 1000

насінин, г

1 | Юг -30 (стандарт) | 22,6 | - | 152,0

2 | Фаетон | 23,4 | +0,8 | 123,3

3 | Харківська 708 | 20,8 | -1,8 | 131,3

4 | Чернівецька 1298 | 23,6 | +1,0 | 158,3

НІР05, ц/га | - | 1,4-2,3 | 8-10

За масою 1000 насінин тільки сорт Чернівецька 1298 перевищував стандарт на 6,3 г, інші сорти за цим показником поступалися стандарту. Найменша маса насіння була у сорту Фаетон – 123,3 г, що на 28,7 г менше ніж у стандарту.

Урожайність зерна сої у групі середньоранніх сортів, в середньому за три роки досліджень, знаходилась в межах 22,7 – 27,0 ц/га, при цьому найвищий урожай зерна – 27,0 ц/га формував сорт Юг -40, що був стандартом у цій групі. Всі інші досліджувані сорти формували врожайність у межах 22,7 – 26,2 ц/га та поступа-лися стандарту відповідно на 0,8 - 4,3 ц/га (табл. 2).

Таблиця 2

Урожайність і маса насіння сої групи середньоранніх сортів

( середнє за 2000-2002 рр.)

№ п/п | Сорт | Урожайність зерна, ц/га | Відхилення від стандарту, ц/га | Маса 1000

насінин, г

1 | Юг -40 (стандарт) | 27,0 | - | 153,3

2 | Аполон | 26,2 | -0,8 | 156,3

3 | Сонячна | 23,5 | -3,5 | 150,3

4 | Чернівецька 9 | 22,7 | - 4,3 | 135,0

НІР05, ц/га | - | 1,1-4,3 | 5-9

За масою 1000 насінин перевищив стандарт на 3 г лише сорт Аполон, який своєю урожайністю, за результатами статистичного аналізу, суттєво не відрізнявся від стандарту. Решта сортів за показником маси 1000 насінин поступалися стандарту.

Із середньостиглих сортів найвищий урожай зерна – 29,3 ц/га, в середньому за три роки досліджень, формував сорт Деймос, перевищивши стандарт Вітязь 50 на 1,8 ц/га (табл. 3), проте за результатами статистичного аналізу різниця у врожайності була в межах НІР05 .

Таблиця 3

Урожайність і маса насіння сої групи середньостиглих сортів

( середнє за 2000-2002 рр.)

№ п/п | Сорт | Урожайність зерна, ц/га | Відхилення від стандарту, ц/га | Маса 1000

насінин, г

1 | Вітязь -50 стандарт | 27,5 | - | 152,3

2 | Деймос | 29,3 | +1,8 | 158,7

НІР05, ц/га | - | 2,2-2,7 | 4-6

За своєю врожайністю та масою 1000 насінин середньостиглі сорти перевищували кращий сорт з середньоранньої групи Юг-40.

Таким чином, найбільш перспективними для вирощування в рисових чеках серед ранньостиглих сортів є Чернівецька 1298 та Юг-30, середньоранніх – Юг-40 та Аполон, а середньостиглих – Деймос.

РОЗРОБКА ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОЇ

Відомо, що продуктивність сортів залежить від багатьох агротехнічних факторів, але серед них найбільш керованими безумовно є такі як вибір сортів з найвищим потенціалом за необхідної для зони довжини вегетації, оптимальне мінеральне живлення рослин та щільність агроценозу рослин.

Аналіз дії цих факторів та їх взаємодії, проведених у досліді № 2 показав, що в середньому за чотири роки досліджень, серед групи досліджуваних сортів найбільшою продуктивністю характеризувався середньостиглий сорт Деймос (33,9 ц/га) за умови висівання його з шириною міжрядь 30 см та рівнем мінерального живлення у N60Р90.У цих же варіантах досліду сорти Юг-40 та Юг-30 сформували врожайність на 3,3 та 11,1 ц/га меншу, ніж кращій сорт Деймос (табл. 4).

Ранньостиглий сорт Юг-30 на контролі, без добрив забезпечив врожай зерна культури в межах 13,4-16,5 ц/га, Юг-40 – 18,6-20,9 ц/га й середньостиглий сорт Деймос -18,9-21,0 ц/га. Підвищення дози добрив з N30Р45 до N60Р90 на всіх варіантах досліду сприяло збільшенню врожаю сої. Кращою реакцією на внесення добрив відрізнявся сорт Деймос – його урожайність при внесенні N60Р90 складала 31,3-33,9 ц/га. Порівняно з Деймосом на 3,3-4,0 і 8,7-11,4 ц/га була отримана менша врожайність відповідно у сортів Юг-40 і Юг-30 при внесенні мінеральних добрив дозою N60Р90. За результатами спостережень встановлено, що збільшення міжрядь посіву культури до 45 см є неефективним. Найкращі показники врожайності у всіх сортів сої були отримані при міжрядді 30 см по всім фонам живлення.

В посівах сої сорту Юг-30 засміченість бур’янами була найвищою, це обумовлено слабкою спроможністю конкурувати з бур’янами, меншою висотою, та здатністю розгалуження, особливо на неудобрених ділянках. Так, висота рослин даного сорту у варіанті без добрив була найменшою – 55-63 см, така ж тенденція спостерігалась і стосовно формування кількості зерна з 1 га на варіанті без застосування добрив

Таблиця 4

Формування врожаю сої залежно від групи стиглості сортів, дози добрив та ширини міжряддя

(середнє за 2000 - 2003 рр.)

Сорт (А) | Доза добрив (В) | Ширина міжрядь, см (С)

15 | 30 | 45

Юг-30 скоростиглий | Без добрив | 13,9 | 16,5 | 13,4

N30Р45 | 19,9 | 19,5 | 17,5

N60Р90 | 22,6 | 22,8 | 20,0

Юг-40 середньоранній | Без добрив | 18,6 | 20,9 | 18,8

N30Р45 | 26,1 | 27,5 | 24,6

N60Р90 | 27,6 | 30,6 | 27,4

Деймос середньостиглий | Без добрив | 21,0 | 20,8 | 18,9

N30Р45 | 27,8 | 30,3 | 29,1

N60Р90 | 31,3 | 33,9 | 31,4

НІР05, ц/га для факторів А,В,С1,0 – 1,4

НІР05, ц/га парні відношення1,8 – 2,3

НІР05, ц/га АВС | 2,5 - 3,1

Скоростиглий сорт Юг-30 в порівнянні з іншими сортами виявив найменші показники врожаю, але тривалість вегетаційного періоду була найкоротшою і склала 102-106 днів, що дозволяє збирати врожай в першій половині вересня. У середньораннього сорту Юг-40 вегетаційний період складав 110-117 днів, висота рослин коливалась від 70-76 см на неудобрених ділянках до 110-123 см на удобрених ділянках, що забезпечило успішну конкуренцію рослин сої з бур’янами.

Сорт Деймос забезпечив найвищу урожайність в досліді, незалежно від фону живлення і міжрядь. Він упродовж всієї вегетації суттєво відрізнявся від інших сортів, а саме: мав більшу висоту рослин - від 74-88 см на неудобрених ділянках до 124-135 см на удобрених ділянках, також найвище розташування нижніх бобів - на висоті 15-17 см. Але поряд з цими показниками тривалість вегетаційного періоду даного сорту була найдовшою та становила 112-119 днів, що у свою чергу затримувало фазу дозрівання, яка припадала на початок жовтня.

Таким чином формування врожаю залежало від доз мінеральних добрив та обраної ширини міжряддя, підвищенню врожаю сприяло внесення добрив і посів з міжряддям 30 см.

Маса 1000 насінин також коливалась залежно від рівня мінерального живлення та була в межах від 126,6-149,0 г на варіантах без добрив до 135,2-154,3 г на варіантах із застосуванням добрив. Найбільшою масою 1000 насінин характеризувався сорт Юг 30 (154,3 г) за норми добрив N60Р90 та ширини міжрядь 45 см .

Аналіз якісних показників насіння сої встановив, що на неудобрених ділянках вміст білка і олії в зерні культури відповідно був у межах 37,9–40,4% та 22,93-24,74%, а на удобрених ділянках 39,2-42,7% та 23,05-25,20% відповідно.

Найбільш важливими показниками, що характеризують варіанти технології вирощування сої, є вихід білка і олії з одного гектара, які уособлюють в собі одночасно рівень урожайності культури та його якість. Результати наших розрахунків представлені в таблиці 5.

Таблиця 5

Вихід білка та олії з 1 га посіву сої, залежно від групи стиглості сортів, доз добрив і ширини міжряддя

( середнє за 2000-2003 рр.)

Сорт | Доза добрив | Вихід білка, ц | Вихід олії, ц

Ширина міжрядь, см | Ширина міжрядь, см

15 | 30 | 45 | 15 | 30 | 45

Юг-30 | Без добрив | 5,36 | 6,50 | 5,41 | 3,19 | 3,86 | 3,22

N30Р45 | 7,92 | 7,94 | 7,26 | 4,59 | 4,67 | 4,20

N60Р90 | 9,20 | 9,49 | 8,54 | 5,23 | 5,49 | 4,81

Юг-40 | Без добрив | 7,05 | 8,00 | 7,33 | 4,39 | 5,03 | 4,64

N30Р45 | 10,07 | 10,78 | 9,84 | 6,28 | 6,67 | 6,15

N60Р90 | 10,87 | 12,33 | 11,26 | 6,72 | 7,47 | 6,90

Деймос | Без добрив | 7,98 | 8,15 | 7,58 | 4,93 | 4,92 | 4,18

N30Р45 | 10,90 | 12,21 | 11,93 | 6,55 | 7,38 | 7,25

N60Р90 | 12,68 | 14,24 | 13,35 | 7,37 | 8,31 | 7,91

За результатами досліджень встановлено, що на всіх варіантах досліду добрива підвищували вихід білка з 1 га .

Суттєво ці показники залежали від сортів. Найбільшим вихід білка і олії був у середньостиглого сорту Деймос – відповідно 14,24 та 8,31 ц/га. Досить високі показники були у середньораннього сорту Юг-40. Найменший вихід білка і олії в досліді був отриманий у скоростиглого сорту Юг-30, відповідно 9,49 та 5,49 ц/га. Ширина міжрядь також впливала на показники виходу білка та олії з одиниці площі. Для сортів всіх груп стиглості найкращим був варіант з внесенням мінеральних добрив нормою N60Р90 з шириною міжрядь 30 см.

Соя, як відомо, культура вологолюбива. Багато дослідників вивчали вплив умов зволоження на продуктивність сої на півдні України, але ці дослідження і рекомендації були проведені і розроблені для польових, а не рисових сівозмін. Результати впливу умов вологозабезпеченості на продуктивність сої, яка була розміщена в рисових чеках, представлена в таблиці 6. В даному досліду висівався скоростиглий сорт сої Юг-30.

В середньому за 2000-2003 р. було встановлено, що найвищий врожай – 25,5 ц/га був одержаний на варіантах досліду, де проводили один полив у фазу цвітіння, коли рослина інтенсивно потребує вологу і суттєво реагує на її нестачу. При цьому, прибавка врожаю від проведення одного поливу також була найбільшою у досліді і склала 11,4 ц/га. Проведення одноразового поливу забезпечувало рослини сої достатньою кількістю вологи для подальшого наливу бобів, збільшення кількості поливів не сприяло зростанню врожайності культури, за рахунок промивання нітратних форм азоту в нижні шари ґрунту та створення несприятливих умов для розвитку бульбочкових бактерій.

Найменший врожай – 14,1 ц/га був одержаний в чеку, де поливи не проводились. Рослини сої були нездатні сформувати належний врожай. В чеках, де провели два затоплення, врожайність була більшою, порівняно з контролем на 10,1 і склала 24,2 ц/га, а де провели три затоплення прибавка врожаю була значно меншою – 7,2 ц/га, при цьому врожайність сої була мінімальною серед варіантів досліду, на яких проводились поливи і склала 21,3 ц/га.

Таблиця 6

Вплив кількості поливів на продуктивність сої

(середнє за 2000-2003 рр.)

Кратність поливів | Урожайність, ц/га | Прибавка, ц/га | Маса 1000 зерен, г

Без поливу | 14,1 | - | 131,6

Один полив | 25,5 | 11,4 | 152,4

Два поливи | 24,2 | 10,1 | 150,7

Три поливи | 21,3 | 7,2 | 137,5

НІР05, ц/га | - | 2,3-3,1 | -

Але додатковий аналіз метеорологічних умов та урожайності за роки досліджень показав, що в посушливі роки з відсутністю опадів у період від фази цвітіння до дозрівання для забезпечення отримання програмованої врожайності необхідним є проведення двох поливів: першого у фазу початок цвітіння, другого при зниження вологості ґрунту до 70% НВ.

Відомо, що від ефективності системи захисту посівів від бурянів значним чином залежить урожайність культур. При вирощуванні сої в рисових чеках та виборі асортименту гербіцидів особливого значення набуває той факт, що рисовим зрошуваним системам властивий специфічний злаково-дводольний тип забур’янення, який не характерний для звичайного зрошення та богарних земель. Найбільш шкідливими бур’янами в цих умовах є види плоскух (Echinochloa sp.), види бульбоочеретів (Bolboschoenus sp.) та горця перцевого (Polygonum hydropiper).

При вивченні впливу гербіцидів на продуктивність сої сорту Юг-30 встановлено, що найвищий урожай було одержано при застосуванні дуалу голд 960 ЕС, к.е. до посіву культури нормою 1,6 л/га та базаграну 48%, в.р. (2,0 л/га) у період вегетації – 24,8 ц/га. При внесенні до посіву гербіциду дуал голд 960 ЕС, к.е. для контролю злакових бур’янів без застосування протягом вегетації гербіцидів проти дводольних бур’янів урожайність сої сорту Юг-30 становила 23,8 ц/га, при застосуванні лише базаграну 48%, в.р. у період вегетації та за відсутності до посівного обробітку дуалом голд 960 ЕС, к.е. урожайність сої становила лише 17,5 ц/га, тоді як без застосування гербіцидів урожайність культури була найменшою та становила 12,3 ц/га (табл. 7).

Таблиця 7

Вплив застосування гербіцидів на продуктивність сої

( середнє за 2001-2003 рр.)

Варіант | Норма витрати, л/га | Урожайність,

ц/га | Прибавка,

ц/га | Маса 1000 зерен, г

Без гербіциду | - | 12,3 | - | 154,3

Дуал Голд 960 ЕС, к.е. | 1,6 | 23,8 | 11,4 | 148,7

Базагран 48%, в.р. | 2,0 | 17,5 | 3,2 | 149,0

Дуал Голд 960 ЕС, к.е.

Базагран 48%, в.р. | 1,6

2,0 | 24,8 | 12,5 | 150,7

НІР05, ц/га | - | - | 2,1-3,2

Для розробки цілісних науково обґрунтованих рекомендацій, які базуються на кількох окремих дослідах, ми прийшли до необхідності проведення поетапного аналізу отриманих даних. На першому етапі – кореляційний та регресійний аналіз даних окремих дослідів та їх синтезу в умовний дослід. На другому – визначення економічної ефективності варіантів дослідів. На третьому – узагальнююча оцінка результатів та розробка пропозицій виробництву.

Результати аналізу показали, що найкраще залежність між продуктивністю сої та основними факторами описує регресійна модель типу: (лінія ступеню 1/2),

У нашому випадку регресійна модель має вигляд:

де

У – урожай сої, ц/га;

х1 – норми внесення добрив, кг/га д.р.

х2 – зрошувальна норма, м3/га;

х3 – гербіцид Дуал, кількість обробітків, шт.;

х4 – гербіцид Базагран, кількість обробітків, шт.

Зв’язок між продуктивністю сої та основними факторами впливу (мінеральне живлення, зрошення і застосування гербіцидів) сильний, про що свідчить коефіцієнт множинної кореляції R = 0,8869.

Оцінити математичну модель можна за допомогою показників різниці між фактичними та розрахунковими значеннями рівня урожайності в залежності від комбінації факторів.

Як бачимо з таблиці 8 розрахункові та фактичні значення функції достатньо близькі – не перевищують 16 %. Слід відзначити, що більш точну модель можна отримати за даними багатофакторних досліджень з включенням в них основних факторів, що вивчаються з межами змін від 0 до завищених показників, які не дають прибавки врожайності, або навіть її зменшують.

Таблиця 8

Фактичний та розрахунковий урожаї сої, ц/га

№ п/п | Фактичне значення функції | Розрахункове значення функції | Різниця фактичних і розрахункових значень

1 | 22,800 | 22,724 | 0,076

2 | 19,500 | 20,791 | -1,291

3 | 16,500 | 16,122 | 0,378

4 | 14,100 | 16,171 | -2,071

5 | 25,500 | 20,805 | 4,695

6 | 24,200 | 22,724 | 1,476

7 | 21,300 | 24,197 | -2,897

8 | 12,300 | 13,341 | -1,041

9 | 23,800 | 22,724 | 1,076

10 | 17,500 | 16,459 | 0,041

11 | 24,800 | 25,841 | -1,041

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОЇ У РИСОВИХ ЧЕКАХ

При порівнянні економічної ефективності вирощування сортів сої різних груп стиглості ( дослід №1 ) треба зробити такий висновок – найкращі показники серед всіх груп мав середньоранній сорт Юг-40: чистий прибуток від його вирощування склав 1859 грн/га, а рівень рентабельності 112,6 %. Дещо менші показники мав середньостиглий сорт Деймос: чистий прибуток 1752 грн/га, рівень рентабельності 109,4%. Найменші економічні показники у досліді сформували сорти скоростиглої групи. Так, кращій у цій групі сорт Фаетон мав чистий прибуток у 1482 грн/га і рівень рентабельності 95%.

За результатами економічного аналізу даних досліду № 2, де вивчались такі елементи технології вирощування сої в рисових чеках як сорти, дози добрив, спосіб сівби, було встановлено, що для ранньостиглого сорту Юг-30 найкращим співвідношенням норми добрив і ширини міжрядь було N60Р90 та 30 см. (табл.9).

Це підтверджується всіма економічними показниками – найвищий чистий прибуток 1241 грн/га, найвища рентабельність – 72 % та найменша собівартість 1 ц продукції – 75,6 грн. Для середньораннього сорту Юг-40 відзначаються деякі розбіжності в економічних показниках. Якщо чистий прибуток у варіанті внесення добрив дозою N60Р90 і ширині міжрядь 30 см є найбільшим – 2255 грн/га, то такі показники як рентабельність вирощування та собівартість 1 ц продукції дещо гірші, ніж у варіанті з нормою добрив N30Р45 та міжряддями 30 см, які відповідно склали 134,4% та 55,5 грн.

Таблиця 9

Чистий прибуток та рентабельність вирощування сортів сої залежно від дози добрив та ширини міжрядь

( середнє за 2000-2003 рр.)

Сорт | Доза добрив | Чистий прибуток, грн./га. | Рентабельність, %

Ширина міжрядь, см | Ширина міжрядь, см

15 | 30 | 45 | 15 | 30 | 45

Юг-30 | Без добрив | 246 | 789 | 561 | 18,1 | 58,2 | 47,6

N30Р45 | 872 | 995 | 910 | 50,9 | 64,7 | 66,8

N60Р90 | 1040 | 1241 | 1052 | 54,8 | 72,0 | 68,0

Юг-40 | Без добрив | 887 | 1361 | 1263 | 58,0 | 100,4 | 107,0

N30Р45 | 1678 | 2035 | 1833 | 97,9 | 134,4 | 132,2

N60Р90 | 1690 | 2255 | 2014 | 89,1 | 130,9 | 130,1

Деймос | Без добрив | 1199 | 1348 | 1276 | 78,4 | 99,5 | 108,1

N30Р45 | 1899 | 2418 | 2399 | 110,8 | 177,3 | 155,9

N60Р90 | 2171 | 2684 | 2534 | 114,4 | 163,7 | 155,8

Для середньостиглого сорту Деймос, в середньому за роки досліджень, варіантом отримання максимального чистого прибутку – 2684 грн/га виявилось внесення мінеральних добрив дозою N60Р90 і посів з шириною міжряддя 30 см. Але варіантом отримання максимального рівня рентабельності – 177,3% і мінімальної собівартості – 46,9 грн./ц виявилось внесення мінеральних добрив дозою N30Р45 при тій же ширині міжрядь.

Що стосується економічного аналізу режимів зрошення культури (дослід № 3), то найкращим був варіант з проведенням одного поливу у фазу цвітіння сої, що підтверджують максимальний чистий прибуток – 1775 грн/га, рівень рентабельності – 115,3% та найнижча собівартість – 60,4 грн./ц. (табл. 10).

Таблиця 10

Показники економічної ефективності застосування різної кількості поливів при вирощуванні сої

(середнє за 2000-2003 рр.)

Варіант | Витрати, грн/га | Чистий прибуток, грн/га | Рентабельність, % | Собівартість, грн./ц

Без поливу | 1359 | 473 | 34,8 | 96,4

Один полив | 1539 | 1775 | 115,3 | 60,4

Два поливи | 1719 | 1413 | 82,2 | 71,0

Три поливи | 1899 | 843 | 44,4 | 89,2

При вивченні ефективності гербіцидів (дослід №4) найкращими були варіанти із застосуванням одного дуалу голд 960 ЕС, к.е. та дуалу голд 960 ЕС, к.е. до посіву культури та базаграну 48%, в.р. під час вегетації (табл. 11).

Таблиця 11

Показники економічної ефективності застосування різних видів гербіцидів при вирощуванні сої

(середнє за 2000-2003 рр.)

Варіант | Витрати, грн/га | Чистий прибуток, грн/га | Рентабель-

ність, % | Собівартість, грн.

Без гербіцидів | 1220 | 378 | 31,0 | 99,2

Дуал Голд 960 ЕС, к.е. | 1463 | 1617 | 110,5 | 61,5

Базагран 48%, в.р. | 1296 | 978 | 75,5 | 74,1

Дуал Голд 960 ЕС, к.е.

Базагран 48%, в.р. | 1539 | 1684 | 109,4 | 62,1

Проте з точки зору екологічної безпеки технології вирощування сої та за умови незначної кількості дводольних бур’янів більш доцільно застосування тільки гербіциду дуал голд 960 ЕС, к.е. до посіву культури.

Висновки

У дисертації подане теоретичне обґрунтування і практичне вирішення деяких важливих питань вирощування сої в умовах рисових чеків, яке полягає у визначенні закономірностей формування продуктивності рослин культури для різних сортів, в залежності від доз мінеральних добрив, кількості поливів, ширини міжрядь, гербіцидів. Отримані результати досліджень і виробнича перевірка дають підстави зробити наступні висновки:

1. Вперше встановлено можливість вирощування сої в умовах рисових зрошувальних систем, що дозволяє отримувати урожаї зерна на рівні 22,8 -33,9 ц/га та в з значній мірі вирішувати проблему попередників для рису і забезпечити підвищення загальної продуктивності рисової сівозміни.

2. Найбільш перспективними сортами для вирощування в рисових чеках є: серед групи скоростиглих сортів – Чернівецька 1298, Фаетон та Юг-30, які, в середньому за три роки, сформували врожай зерна відповідно 23,6; 23,4 та 22,6 ц/га; серед групи середньоранніх сортів сої Юг-40 та Аполон, які за роки досліджень сформували врожай зерна у 27,0 та 26,2 ц/га відповідно; серед групи середньостиглих сортів – Деймос, врожай якого, в середньому за три роки, склав 29,3 ц/га.

3. Найвищими показниками продуктивності досліджувані сорти сої характеризувались при висіванні їх з шириною міжрядь 30 см на фоні мінерального живлення - N60P90. При цьому сорт Юг 30 забезпечував отримання 22,8 ц/га, Юг-40 –30,6 ц/га. Найбільшою врожайністю характеризувався сорт Деймос який формував за зазначених умов 33,9ц/га зерна сої.

4. Встановлено, що застосування мінеральних добрив при вирощуванні сої позитивно впливає на поживний режим ґрунту в рисових чеках приводячи до зростання показників вмісту азоту і фосфору в шарі ґрунту 0-60 см на удобрених ділянках на кінець вегетації порівняно з контролем без добрив.

5. Доведено позитивний вплив мінерального живлення на синтез сухої речовини рослинами сої. Так, у фазу наливу бобів, при внесенні мінеральних добрив у дозах N30P45 та N60P90 рослинами було синтезовано відповідно 46,28 та 49,87 ц/га сухої речовини, тоді як на контролі цей показник складав лише 41 ц/га.

6. За результатами досліджень режимів зрошення сої в умовах рисових зрошувальних систем встановлено, що найбільш оптимальним способом поливу є одноразовий полив напуском у фазу цвітіння культури. Це забезпечує отримання найвищих врожаїв та отримання виходу понад 16 ц білка та олії з одного гектара.

7. Вивчення ефективності різних систем захисту сої від бур’янів встановило, що найбільш ефективним при вирощуванні сої в рисових чеках для контролю бур’янів є застосування гербіциду Дуал Голд 960 ЕС (1,6 л/га) під передпосівну культивацію та Базагран (2 л/га) в період вегетації, що дозволило отримати 24,8 ц/га зерна сої.

8. Отримані результати кореляційного та регресійного аналізу дозволяють стверджувати, що основними факторами впливу на рівень урожаю сої є добрива (r=0,92). Коефіцієнт множинної кореляції (r=0,89) вказує на сильний зв’язок між продуктивністю сої та основними факторами впливу. Ширина міжряддя мало впливає на продуктивність культури (r=0,30).

9. Серед сортів сої різних груп стиглості найкращі економічні показники мав середньоранній сорт Юг-40- чистий прибуток при вирощуванні якого становив 1859 грн/га, рівень рентабельності 112,6%. Дещо нижчі показники економічної ефективності мав середньостиглий сорт Деймос – його прибуток і рентабельність становили відповідно 1752 грн/га і 109,4%.

10. При визначенні сумісній дії доз мінеральних добрив і ширини міжрядь на урожайність сортів сої різних груп стиглості було встановлено, що для скоростиглого сорту Юг-30 найкращі показники чистого прибутку і рівня рентабельності були отримані при внесенні мінеральних добрив дозою N60P90 і посіву з шириною міжрядь 30 см – відповідно 1241 грн/га і 72%. Для середньораннього Юг-40 і середньостиглого Деймос економічну доцільність має варіант внесення мінеральних добрив дозою N30P45 і посів з міжряддям 30 см. При цьому рівень рентабельності становив 134,4 і 177,3% відповідно.

11. Доцільною кількістю поливів сої в рисових чеках, згідно економічних розрахунків, потрібно вважати проведення одного поливу. Проведення одного поливу у фазу цвітіння культури дозволяє отримати 1775 грн/га чистого прибутку і 115,3% рівня рентабельності.

12. Розрахунок економічної ефективності різних систем захисту сої від бур’янів показав, що найкращім є застосування гербіциду Дуал Голд 960 ЕС (1,6 л/га) під передпосівну культивацію. В цьому варіанті було отримано 1617 грн/га чистого прибутку і 110,5% рівня рентабельності.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Серед ранньостиглих сортів сої для вирощування у рисових чеках найбільш перспективним є сорт Юг-30. Висівати його слід з міжряддями 30 см. Добрива рекомендується вносити дозою N60Р90. Застосовувати один гербіцид – дуал голд 960 ЕС, к.е (1,6 л/га). Проводити один полив в фазу цвітіння (лише при необхідності, у посушливі роки, треба проводити другий полив у фазу наливу бобів).

2. У групі середньоранніх і середньостиглих сортів для вирощування у рисових чеках найбільш перспективними є відповідно Юг-40 і Деймос. Висівати їх слід з міжряддям 30 см. Добрива рекомендується вносити дозою N30Р45. Застосовувати один гербіцид – дуал голд 960 ЕС, к.е (1,6 л/га). Проводити один полив в фазу цвітіння (лише при необхідності, у посушливі роки, проводити другий полив у фазу наливу бобів).

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті

1. Уманський О.М. Вирощування сої в рисовій сівозміні // Таврійський науковий вісник. Зб. н. п. – Херсон, 2004. – Вип. 34. – С. 170-173.

2. Уманський О.М. Підбір сортів та вивчення основних елементів технології вирощування сої в рисових чеках // Таврійський науковий вісник. Зб. н. п. – Херсон, 2005. – Вип. 40. – С. 98-1022.

3. Сніговий В.С., Уманський О.М. Особливості поливного режиму і застосування гербіцидів при вирощуванні сої в рисових сівозмінах // Таврійський науковий вісник. Зб. н. п. – Херсон, 2007. – Вип. 44. – С. 52-56. (Особистий внесок здобувача 70%. Отримано експериментальні дані, проведено узагальнення матеріалу, сформульовано висновки).

Матеріали наукових конференцій

4. Уманський О.М. Вплив мінеральних добрив на ріст і розвиток сої в рисових сівозмінах // Актуальні проблеми землеробства степової зони в сучасних умовах. Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених. – Зрошуване