Львівський національний університет імені Івана Франка

Спеціалізована вчена рада Д 35.051.08

ВАВРИНЮК АНДЖЕЙ АНТОНІ

УДК 332.122(475)

СУЧАСНИЙ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛЬСЬКОЇ ЧАСТИНИ ЄВРОРЕГІОНУ “БУГ”

11.00.02 – Економічна та соціальна географія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Львів – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі країнознавства та міжнародних відносин факультету міжнародних відносин Волинського державного університету імені Лесі Українки.

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор

Коцан Наталія Несторівна,

Волинський державний університет

імені Лесі Українки,

завідувач кафедри країнознавства

і міжнародних відносин

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор

Пістун Микола Данилович,

провідний науковий співробітник

Інституту географії НАН України,

заслужений працівник освіти України

кандидат географічних наук, доцент

Гудзеляк Ірина Іванівна,

Львівський національний університет

імені Івана Франка

доцент кафедри економічної і соціальної географії

Захист відбудеться “14” грудня 2007 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м. Львів, вул. П. Дорошенка, 41, ауд. )

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 17)

Автореферат розісланий “14” листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат географічних наук Телегуз О. Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сьогодні в Європі існує багатий досвід регіональної політики і транскордонної співпраці. Країни ЄС у своєму розвитку дійшли висновку, що вагомий внесок у досягнення стійкого розвитку суспільства дає співпраця регіонів. Транскордонне співробітництво в Європі розвивається протягом тривалого часу та існує в межах дуже відмінних структур, законодавчих систем і територій. Сьогодні у країнах ЄС приділяється значна увага і фінансова підтримка транскордонному співробітництву, оскільки воно дає змогу вирішити негаразди економічного, соціального, екологічного характеру, розв’язати проблеми територіальної і комплексно-пропорційної організації депресивних регіонів. Для поглиблення транскордонного співробітництва існує низка програм та проектів, таких як INTERREG, TACIS, Phare, SIPF, BRIPF та ін. Крім таких великих програм транскордонні обєднання, єврорегіони і окремі їх частини можуть складати і реалізовувати проекти, які спрямовані на розвиток різних сфер господарства. Діяльність єврорегіону полягає в реалізації різноманітних напрямів співпраці (економічного, соціально-культурного, екологічного характеру). Саме цим питанням, з точки зору суспільної географії, присвячене дане дисертаційне дослідження, з чого випливає його актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за аналізованою проблемою виконувалося згідно планів науково-дослідних робіт Волинського державного університету імені Лесі Українки, прикладними темами “Модель розвитку транскордонного регіону в аспекті процесів європейської інтеграції (на українсько-польському прикладі)”, що здійснювалося в рамках програми “Проблеми розбудови державності України”, “Західне Полісся: продуктивні сили, економіка, фінанси” (номер державної реєстрації 0103 U  , затвердженої Вченою радою Волинського державного університету імені Лесі Українки від 25.04.2002 р., Наказ Міністерства освіти і науки від 5.11.2002 р. № ). Тема дисертації пов’язана також із колективною науковою темою “Україна в системі європейської інтеграції і міжнародного співробітництва”, що виконується кафедрою країнознавства і міжнародних відносин факультету міжнародних відносин. Дисертаційна робота виконується також у рамках колективної наукової теми “Соціально-економічна політика Європейського Союзу стосовно нових країн-членів” кафедрою економічної географії Вищої школи міжнародних відносин і суспільної комунікації в Холмі (Польща).

Об’єктом дослідження обрано суспільно-географічний аналіз польської частини такого транскордонного об’єднання, як єврорегіон “Буг”, яка є важливою ланкою в розвитку сусідської співпраці в рамках цього єврорегіону.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та практичні засади суспільно-географічного розвитку польської частини єврорегіону “Буг” та особливості реалізації на території даного транскордонного об’єднання проектів Європейського Союзу.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є виявлення особливостей діяльності польської частини єврорегіону “Буг”, які проявляються у напрямках транскордонної співпраці та специфіки їх фінансування.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

– обґрунтувати теоретико-методологічну концепцію діяльності єврорегіону (або його частини);

– здійснити комплексну оцінку головних чинників, що зумовлюють необхідність впровадження в життя транскордонних заходів в польській частині єврорегіону “Буг”;

– оцінити ефективність реалізації програм та проектів транскордонного співробітництва в польській частині єврорегіону “Буг” в розрізі його функціональних компонентів;

– виявити територіальні особливості впроваджуваного транскордонного процесу в польській частині єврорегіону “Буг”;

– розробити заходи і рекомендації щодо поліпшення транскордонної співпраці, які могли б бути придатні не тільки для польської, а й української частини єврорегіону “Буг”.

Теоретико-методологічною основою дослідження слугували наукові положення публікацій у галузі транскордонного співробітництва та соціально-економічної географії українських та зарубіжних вчених, таких як Бєлєнький П. Ю., Бордун О. Ю., Возняк Г., Голіков А. П., Датцкі Р., Дегурскі М., Дембіцкі Є., Долішній М. І., Дубович І. А., Ілько І., Ільніцкі Д., Іщук С. І., Кирюхін А. М., Кітовські Я., Кіш Є., Колосов В. А., Коцан Н. Н., Кукурудза С. І., Лажнік В. Й., Лендєл М., Луцишин П. В., Малиновська Ю. М., Мальська М., Мальський М. З., Мікула Н. А., Нагірна В. П., Олійник Я. Б., Палмовські Т., Пацук М., Пенюк С. І., Писаренко С. М., Підгрушний Г. П., Пістун М. Д., Топчієв О. Г., Федонюк С. В., Хомич Л., Черномаз П., Шаблій О. І., Шургот Б. та ін.

Методи дослідження, використані матеріали. Основою методики вивчення діяльності єврорегіонів та транскордонного співробітництва є становить метод діалектики. Його конкретним проявом виступає системний підхід і структурний аналіз з елементами синтезу. Методами дослідження діяльності єврорегіону, в даному випадку польської частини єврорегіону “Буг” є методи районування, картографування, статистико-економічний, порівняльно-географічний, групування та моделювання, історичний (ретроспективний), літературний та експедиційний. Дослідження діяльності польської частини єврорегіону “Буг” у розрізі його функціональних компонентів та територіальних елементів, проведене із застосуванням різноманітного інструментарію, знаходить своє завершення у викладі змісту з використанням методів формальної логіки, індукції і дедукції, формалізації тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в сучасному суспільно-географічному аналізі діяльності польської частини єврорегіону “Буг”, який базується на таких основних положеннях:

Одержано вперше:

– сформульовано цілісну теоретико-методологічну концепцію діяльності єврорегіону (або його частини);

– в суспільно-географічну науку введено поняття функціональної структури єврорегіону (або його частини);

– виявлено функціональні компоненти діяльності єврорегіону (або його частини), якими виступають напрями транскордонного співробітництва, а на основі їх синтезу виділено інтегративні функціональні компоненти вищого порядку – крупні програми транскордонної співпраці;

– здійснено комплексну оцінку діяльності польської частини єврорегіону “Буг” у розрізі його функціональних компонентів;

– виявлено територіальні особливості впроваджуваного транскордонного процесу в польській частині єврорегіону “Буг”;

– виявлено основні елементи територіальної структури польської частини єврорегіону “Буг”: мезо- і мікрорайони, а в межах останніх – вузли, центри та пункти, сформульовано їх змістові дефініції;

– розроблено картографічну модель сучасної територіально-компонентної структури польської частини єврорегіону “Буг”;

– запропоновано заходи з удосконалення транскордонного співробітництва, які придатні не тільки для польської, а й української частини єврорегіону “Буг”.

Удосконалено:–

методику дослідження діяльності єврорегіонів (або їх частин), напрямів і програм їх розвитку.

Отримало подальший розвиток:

– комплексна оцінка головних передумов та чинників розвитку транскордонного співробітництва польської частини єврорегіону “Буг”;

– дослідження ієрархії органів управлінської структури єврорегіону “Буг”;

– дослідження ролі організаційно-управлінської структури крупних програм транскордонної співпраці.

Теоретичне і практичне значення отриманих результатів. У результаті дослідження сучасного стану діяльності польської частини єврорегіону “Буг”, представленого у дисертації, були отримані практично значимі результати, які можуть бути використані органами місцевого самоврядування не тільки Люблінського воєводства Польщі, а й Волинської області України та Брестської області Білорусі (як частин єврорегіону “Буг”) для написання та реалізації проектів із транскордонної співпраці різного характеру. Практичне значення дисертації полягає також в розробці теоретико-методологічної бази дослідження єврорегіонів та їх складових частин, що може бути застосоване при вивченні української і білоруської сторони єврорегіону “Буг”, а також для дослідження інших транскордонних об’єднань. Крім того, результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі факультету міжнародних відносин Волинського державного університету імені Лесі Українки при викладанні курсів “Європейське транскордонне співробітництво”, “Гуманітарні зв’язки України з країнами регіону”, а також у навчальному процесі Вищої школи міжнародних відносин та суспільної комунікації (м. Холм, Польща) при викладанні навчальних дисциплін: “Політична та економічна географія”, “Структурні фонди Європейського Союзу”, “Європейська інтеграція” та ін.

Особистий внесок здобувача. Висвітлені у дисертації положення та висновки щодо теоретико-методологічних основ діяльності єврорегіонів(або їх частин), положення щодо комплексної дії чинників, що зумовлюють необхідність реалізації транскордонних заходів у польській частині єврорегіону “Буг”, а також підходи до оцінки ефективності впровадження програм та проектів транскордонного співробітництва і виявлення територіальних особливостей впроваджуваного транскордонного процесу у польській частині єврорегіону “Буг” належать особисто автору і є його особистим внеском у розвиток теоретичного та прикладного напрямів суспільної географії.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні та методичні положення дисертаційної роботи доповідалися на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва” (Луцьк, 2005); на Міжнародній конференції “Спільний простір свободи, безпеки та справедливості та проблеми інтеграції в Європейському Союзі” (Холм, 2006); на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво”, (Луцьк, 2006); на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участь в інтеграційних процесах” (Луцьк, 2006); на практичному семінарі-тренінгу “Мала модель ООН” (Луцьк, 2007); на ІV Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво”, (Луцьк, 2007); на І Міжнародній науково-практичній конференції “Шацький національний природний парк: регіональні аспекти, шляхи та напрями розвитку” (Луцьк, 2007 р.); на IV Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участь в інтеграційних процесах” (Луцьк, 2007 р.).

Публікації результатів наукових досліджень. Основні положення дисертації опубліковані у 12 наукових працях, загальним обсягом 23,4 д.а., у тому числі 11 статей, із них 5 у фахових виданнях обсягом 0,83 д.а., 6 у матеріалах наукових і науково-практичних конференцій та семінарів обсягом 22,5 д.а. Особисто автору належить 23,0 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основна частина дисертації викладена на 163 сторінках комп’ютерного тексту. Додатки складають 4 картосхеми, 15 рисунків та 33 таблиці. Список використаних джерел літератури включає 444 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІНОЇ РОБОТИ

У першому розділі роботи “Єврорегіони як ефективна форма транскордонного співробітництва” сформульовано цілісну теоретико-методологічну концепцію діяльності єврорегіону, а саме: доповнено сутність транскордонного співробітництва та єврорегіонів як об’єктів суспільно-географічного дослідження; охарактеризовано суть, завдання та діяльність єврорегіонів як основної організаційної форми транскордонного співробітництва; виділено передумови та чинники їх виникнення і розвитку; поглиблено науково-методичні основи дослідження їх функціонування.

Ідея діяльності єврорегіонів вже давно набула значного поширення в науковій літературі. В наукових колах питання транскордонної співпраці, проблем і перешкод на цьому шляху, фінансових програм розвитку і перспективних напрямів діяльності у єврорегіонах досліджуються різносторонньо. В Україні цими питаннями займались Луцишин П. В., Лажнік В. Й., Федонюк С. В., Коцан Н. Н., Топчієв О. Г., Хомич Л., Голіков А. П., Кирюхін О. М., Черномаз П. О., Шаблій О. І., Мальська М. П., Мальський М. З., Писаренко С. М., Кукурудза С. І., Лендєл М., Кіш Є., Ілько І., Пістун М. Д., Іщук С. І., Балабанов Г. В., Підгрушний Г. П., Олійник Я. Б. Прикладами інтересу до регіональної політики і транскордонного співробітництва з боку відомих науковців Польщі можуть слугувати праці Дегурского М., Якубовіча Е., Кітовського Я., Возняка Г., Шургота Б.

Транскордонне співробітництво є важливою особливістю сучасних міжнародних відносин. Воно існує в різних організаційних формах, може здійснюватися на різних рівнях. Найефективнішою формою транскордонного співробітництва стали єврорегіони. Метою їх створення є передусім налагодження діяльності, яка допомогла б зближенню локальних спільнот і органів влади прикордонних регіонів, економічної співпраці, розвитку комунікацій, захисту довкілля, культурно-освітньої діяльності, туризму. Основний зміст єврорегіону з погляду суспільної географії характеризується функціональною структурою – способом дії його компонентів та елементів, сукупністю суттєвих зв’язків між ними, спрямованих на його збереження і подальший розвиток. Найважливішими ознаками функціональної структури єврорегіону є транскордонна співпраця, комплексно-пропорційний розвиток транскордонного процесу та особливості управління. Традиційно у суспільній географії функціональна структура розглядається у трьох аспектах: компонентному, територіальному й управлінському.

Компонентна структура єврорегіону – це, сукупність його функціональних елементів, які розкривають роль транскордонного об’єднання в процесах регіонального розвитку держав. Головними компонентами – складниками єврорегіону виступають різні напрями транскордонного співробітництва (рис. 1). Це компоненти першого порядку, на базі яких формуються інтегровані функції, або більш складні напрями і програми транскордонного процесу: наприклад, програма підтримання транскордонної співпраці на Східному кордоні Польщі (INTERREG III A/ TACIS CBC); проекти в економічній сфері та інфраструктурі; проекти у соціально-культурній сфері, зокрема програма PHARE; заходи в екологічній та інших сферах діяльності. Перераховані вище функції, напрями і програми транскордонного співробітництва в межах єврорегіону виступають компонентами другого (або вищого) порядку.

Другою важливою структурою функціонування єврорегіону є територіальна, яка є “проекцією” розміщення компонентів єврорегіону на відповідній території, що зумовлено впливом наявних передумов і системи чинників. Такі форми територіального зосередження в теорії суспільної географії називають елементами територіальної структури. Стосовно оцінки сучасної територіальної структури єврорегіону, основними її елементами є прикордонний макро- мезо- і мікрорайон, а формами останнього є вузол, центр та пункт. Макрорайон – це значна, компактна, цілісна територія (частина) окремої держави, яка відмічається наявністю кордону, а також існуванням певних проблем, які можуть бути вирішеними за допомогою транскордонного співробітництва. Мезорайон єврорегіону – це функціонально-територіальна частина макрорайону в межах адміністративно-територіальної одиниці (воєводства, адміністративної області), яка характеризується різноманітними напрямами транскордонної співпраці із сусідніми державами. Мікрорайон – це локальне утворення в межах макро- чи мезорайону (зі своїм міським центром), де реалізовуються конкретні проекти і відбуваються заходи транскордонної співпраці. Ефективною формою зосередження транскордонного процесу є вузол – локальне утворення, яке характеризується високою концентрацією і різноманітністю заходів із транскордонного співробітництва на основі тісних управлінських, соціальних, економічних зв’язків. Дрібнішою одиницею територіальної структури є центри єврорегіону – це територіально локалізовані об’єкти, в яких неодноразово проводились заходи з транскордонної співпраці різного або тотожного спрямування. Найменшою одиницею територіальної структури єврорегіону є пункт – відокремлені територіально-адміністративні одиниці, в яких хоча б один раз було реалізовано захід транскордонного характеру.

Адекватною двом розглянутим вище структурам повинна бути третя – організаційно-управлінська, яка змістовно включає ієрархічно впорядковану систему органів управління діяльністю єврорегіону, їх функціональні правові обов’язки, тобто територіально реалізує механізм прийняття рішень, від яких залежить досягнення поставлених цілей, кінцевий ефект від транскордонного співробітництва. Організаційна структура єврорегіону включає існування кількох органів управління: ради, президії, секретаріату, робочих груп (див. рис. 1).

Розвиток транскордонного співробітництва, формування та діяльності єврорегіонів зумовлюється цілим рядом умов і чинників, які визначають інтенсивність такої співпраці. Найголовнішими з них є історико-географічні (історичні передумови виникнення і формування єврорегіонів), правові та інституціональні (внутрішнє законодавство країн, правові можливості прийняття регіонами різних ініціатив та документів, правила закордонної політики держав, наявність інституцій і об’єднань, що займаються проблемами регіонального розвитку), природно-географічні (природно-ресурсний потенціал прикордонних територій; спільні екологічні проблеми, які потребують вирішення за участю обох сторін), суспільно-географічні (геополітичне положення прикордонних територій; геополітична ситуація в регіоні; суспільно-географічне положення прикордонних територій; структура господарства і рівні соціально-економічного розвитку прикордонних територій; спільні соціально-економічні проблеми тощо).

При вивченні транскордонного регіону були використані такі методи: статистико-економічний, порівняльно-географічний, групування та моделювання транскордонних об’єктів та процесів, методи суспільно-географічної регіоналізації, районування та інші. Концепція методики суспільно-географічного вивчення транскордонних процесів у єврорегіоні включає обґрунтування мети (теми, об’єкта і предмету дослідження) та змісту завдань у розрізі основних етапів і застосовуваних методів. Весь процес дослідження цієї теми охопив чотири основних етапи: 1) підготовчий (вивчення проблеми, інвентаризація і систематизація отриманої інформації з метою чіткого формулювання об’єкту, предмету і завдань подальшої роботи); 2) експедиційний (збір і обробка інформації для вивчення рівня впровадження регіональних фінансових програм у єврорегіоні або його частині, дослідження ефектів економічного, соціального, екологічного та іншого характеру в адміністративно-територіальних та галузевих складових транскордонного регіону); 3) інтерпретивний (спрямований на аналіз і оцінку реалізації проектів у прикордонних регіонах); 4) конструктивний (спрямований на обґрунтування висновків і розробку рекомендацій для суспільної географії, практики управління транскордонними процесами).

У другому розділі “Передумови та чинники розвитку і діяльності польської частини єврорегіону “Буг” проведено аналіз і оцінку історичних, правових та інституціональних, природно-географічних, а також суспільно-географічних передумов транскордонної співпраці виділено основні позитивні сторони їх впливу на особливості сучасного рівня соціально-економічного розвитку цієї частини єврорегіону та на зміцнення транскордонної співпраці.

Важлива роль у розвитку транскордонного співробітництва польської частини єврорегіону “Буг” відводиться історичним передумовам. Єврорегіон “Буг” був утворений 29.09.1995 р. в Луцьку (Україна). До його складу ввійшли прикордонні області двох держав – Польщі та України. 15.05.1998 р. у білоруському м. Брест було прийнято нових учасників – Бяло-Підляське воєводство Польщі і Брестську область Білорусі. Головною ціллю і завданням об’єднання є розвиток співпраці прикордонних територій, особливо в галузях економіки, транспорту і зв’язку, охорони здоров’я, культури, спорту і туризму, охорони навколишнього середовища, ліквідації наслідків забруднення і природних катастроф, розвиток контактів між жителями прикордонних території та розвиток інституційної співпраці, а також економічної співпраці прикордонних територій.

Для поступального розвитку транскордонного співробітництва за участю польських регіонів країною було підписано цілу низку договорів, які забезпечили прикордонним регіональним та місцевим органам влади перелік повноважень для налагодження безпосередніх відносин. Тому правову базу діяльності єврорегіону можна вважати достатньою, як і наявність низки інституцій, що займаються проблематикою регіонального розвитку в Європі.

На розвиток транскордонного співробітництва великий вплив мають природно-географічні особливості регіону. Конфігурація рельєфу польської частини єврорегіону “Буг” сприяє розвитку транскордонного співробітництва у різних формах, розбудові транспортного комплексу, туризму, рекреації, збільшення кордонних пунктів пропуску. Територія має родючі ґрунти, сприятливі кліматичні умови для ведення господарства, володіє водними та лісовими ресурсами. Наявні поклади кам’яного вугілля, будівельних матеріалів та мінеральних вод. Природно-географічні передумови польської частини єврорегіону “Буг” визначили спеціалізацію господарства і посприяли спільному освоєнню різних видів ресурсів учасниками транскордонного процесу; вплинули на безпосередні контакти жителів прикордоння Польщі та України; визначили характер заходів, які необхідно здійснити для розв’язання проблем економічного, екологічного або іншого характеру; визначили початкові передумови для створення єврорегіону.

Особливе геостратегічне і геополітичне положення польської частини єврорегіону “Буг” на стику державних кордонів двох держав, положення в зоні стику православ’я і католицизму, своєрідна політична ситуація і співвідношення політичних сил в регіоні робить Люблінське воєводство специфічним транскордонним регіоном. Визначальною рисою геополітичного положення Люблінського воєводства є розміщення між двома геополітичними силами світу – Західною Європою (ЄС) і Росією, а близькість до першої зумовлює європейську орієнтацію суспільства транскордонного регіону. Політико-географічне положення Люблінського воєводства є периферійним в державі, але характеризується центральністю в Європі. Економіко-географічне положення характеризується положенням в зоні контактної взаємодії і стику територіально-господарських структур Польщі і України, близькістю до західноєвропейського ринку товарів і послуг. Транспортно-географічне положення Люблінського воєводства характеризується вигідним транзитним положенням на чорноморсько-балтійському шляху. Особливо важливе значення для розвитку Люблінського воєводства є наявність пунктів пропуску через державний кордон. На ефективність транскордонного співробітництва та залучення коштів ЄС до транскордонного процесу значний вплив мають рівні соціально-економічного розвитку певної частини єврорегіону порівняно з іншими регіонами тієї ж держави. Не вдаючись у поглиблений аналіз основних макроекономічних показників, зазначимо, що польська частина єврорегіону “Буг” є менш розвиненою в економічному і соціальному плані на фоні інших регіонів країни, проте порівняльний аналіз головних соціально-економічних показників засвідчив вищий рівень розвитку польської частини єврорегіону “Буг” порівняно з українською. Тому поступальний розвиток польської частини єврорегіону, зокрема завдяки коштам ЄС, призведе до підняття рівня соціально-економічного розвитку й української частини єврорегіону, адже останній є комплексним і цілісним утворенням.

У третьому розділі “Сучасна функціональна структура польської частини єврорегіону “Буг” здійснено комплексний аналіз діяльності польської частини єврорегіону “Буг” в розрізі функціональних компонентів, територіальних елементів та органів управлінської структури.

Головними компонентами діяльності єврорегіону виступають програми, проекти і напрями транскордонного співробітництва (такі як INTERREG IIIA/TACIS CBC, Phare, а також SIPF, BRIPF та ін.). Для підтримки транскордонної співпраці на східному кордоні Польщі, який одночасно є і зовнішнім кордоном ЄС, була створена Програма Сусідства INTERREG IIIA/TACIS CBC, що повинна сприяти підвищенню рівня життя населення, а також покращенню господарської інтеграції прикордонних регіонів. Програма має розгалужену організаційно-управлінську структуру, яка має на меті підвищення дієвості і реалізації завдань. У рамках програми було реалізовано значну кількість проектів, найбільшу кількість з яких було впроваджено Холмським міським та сільським повітами, Люблінським міським повітом, що свідчить про значний рівень їх розвитку та зацікавленість у реалізації на їх території проектів. Найвищі ефекти було отримано у сферах працевлаштування, проведення наукових, культурних, освітніх заходів, що підтверджує розрахований нами коефіцієнт кореляції. Найбільшу тісноту зв’язку нами виявлено між кількістю реалізованих проектів і кількістю працевлаштованих на основі трудового договору k?0,99 та між кількістю реалізованих програм і кількістю контактів (конференцій виставок, зустрічей) k?0,95.

Не менш важливим компонентом функціональної структури польської частини єврорегіону “Буг” були програми та проекти Phare, створені для розвитку соціально-культурної сфери і мали на меті підтримувати прикордонні території Центральної і Східної Європи, що межували з ЄС, шляхом фінансування в цих регіонах проектів транскордонного характеру. Реалізація програми Phare була тісно пов’язана з процесом підготовки до участі Польщі в ЄС. Впровадження нової орієнтації Phare збільшило зацікавленість і відповідальність польської сторони на етапі реалізації проектів, головним чином, шляхом надання їй можливості розпоряджатися фінансами і контролювати використання коштів, виділених ЄС. Програма Phare мала досконалу організаційно-управлінську структуру, до органів якої входив єврорегіон “Буг”, що позитивно вплинуло на втілення програм і проектів, підвищило дієвість у прийнятті рішень. Реалізація програми Phare у польській частині єврорегіону “Буг” має певні територіальні особливості. Так, серед групи бенефіціантів найвищу статистичну ефективність зареєстровано в: Пулавському, Рицькому і Тарнобжезькому повітах. Натомість найбільша кількість заявок серед бенефіціантів зареєстрована в: Люблінському, Замостському і Холмському повітах. З початку функціонування програми Phare перевагу було надано Україні як закордонному партнеру, на що вплинули історичні і суспільно-географічні чинники, розглянуті нами вище. Важливе місце програми Phare в розвитку соціально-культурної сфери Люблінського воєводства, адже саме в цій сфері було найбільше заявок та найбільша кількість реалізованих проектів (цей висновок підтверджений розрахунком коефіцієнта кореляції). Недоліками втілення програми були неотримання коштів на дофінансування багатьма внескодавцями, а також просторова нерівномірність реалізації проектів у рамках програми Phare.

Функціонально-компонентна структура діяльності польської частини єврорегіону Буг не обмежується лише вищеподаними програмами. Вона також доповнюється ще двома компонентами: програмою Фонду Малих інфраструктурних проектів (SIPF) і Фонду Проектів інфраструктури, що допомагає розвитку бізнесу (BRIPF). Їх головною метою був розвиток транскордонної співпраці польських інституцій, які діють на східному кордоні. Безпосередніми цілями цих фондів були: створення інфраструктурних умов, які б сприяли економічній і культурній співпраці сусідніх регіонів; збільшення туристичної привабливості, а також зміцнення контактів між інфраструктурами, що підтримують туризм по обидва боки кордону, підтримка створення стабільної комунікаційної мережі в прикордонному регіоні та розвиток співпраці між спільнотами в галузі охорони навколишнього середовища, популяризації економічного розвитку. Реалізація цих програм дала позитивні результати.

Функціональні компоненти діяльності польської частини єврорегіону “Буг”, які виступають різними формами втілюваного в життя транскордонного процесу, розміщуються по території нерівномірно і мають певні територіальні відмінності. Останні описуються функціонально-територіальною структурою та її елементами. Польська частина єврорегіону “Буг” є макрорайоном, який у свою чергу поділяється на два мезорайони – Східний (Прикордонний) і Західний, кожен з яких характеризується наявністю десяти мікрорайонів, у яких зосереджені вузли і центри (рис. 2).

Східний (Прикордонний) мезорайон займає східну частину Люблінського воєводства і характеризується наявністю кордону на сході з Білорусією та Україною, що відображено в його назві. До його складу входить десять мікрорайонів із потужним Бяло-Підляським, Замостським та Холмським вузлами, які характеризуються високою концентрацією заходів транскордонного співробітництва та різноманітністю їх спрямування на основі тісних управлінських, соціальних та економічних зв’язків. На фоні польської частини єврорегіону “Буг” цей мезорайон виділяється інтенсивним характером співпраці у рамках Програми INTERREG IIIA/TACIS CBC, а також реалізацією проектів із підтримки бізнесу, розвитку економіки та інфраструктури. Найбільший ефект від транскордонного співробітництва та від використання фінансової підтримки ЄС отримано в таких сферах, як культура і освіта, економічний розвиток, туризм, регіональна демократія, охорона здоров’я, безпека кордонів, охорона навколишнього середовища.

До складу Західного мезорайону входить десять мікрорайонів із потужним Люблінським вузлом, який виділяється високою концентрацією і широтою спектру втілюваних у життя проектів. Західний мезорайон на фоні польської частини єврорегіону “Буг” виділяється інтенсивнішим співробітництвом у соціально-культурній сфері. Частка ж реалізованих проектів у сфері підтримки бізнесу, економіки, підприємництва, розбудови інфраструктури є значно нижчою в порівнянні зі Східним (Прикордонним) мезорайоном. Найбільший ефект від транскордонного співробітництва та від використання коштів ЄС отримано у соціально-культурній сфері. Дещо менші ефекти отримано у сфері розвитку підприємництва, бізнесу і економіки, у навчанні, розвитку місцевої демократії та охороні навколишнього середовища. Найвищим досягненням транскордонного співробітництва у Західному мезорайоні загалом можна вважати покращення умов для розвитку туризму, налагодження наукових, освітніх, культурних зв’язків між окремими центрами польської і української частин єврорегіону “Буг”.

ВИСНОВКИ

1. Єврорегіони – це субрегіональні об’єднання прикордонних територій сусідніх держав, де місцеві органи влади у межах своєї компетенції та за згодою центральних державних органів влади розробляють спеціальні комплексні програми економічної, культурної взаємодії для реалізації конкретних транскордонних економічних проектів. Метою створення єврорегіонів є передусім налагодження діяльності, яка допомогла б зближенню локальних спільнот і органів влади прикордонних регіонів, економічної співпраці, розвитку комунікацій, захисту довкілля, культурно-освітньої діяльності, туризму.

2. Головними рисами єврорегіону є географічна, політична, адміністративна, функціональна. Остання передбачає наявність функціональної структури єврорегіону, яка за традиціями суспільної географії розглядається в трьох аспектах: компонентному, територіальному й управлінському. Компонентна структура єврорегіону – це склад, сукупність його функціональних компонентів, які розкривають роль транскордонного об’єднання в процесах регіонального розвитку держав. Другою важливою структурою функціонування єврорегіону є територіальна, яка характеризує співвідношення і взаємне розміщення різних форм впроваджуваного у життя транскордонного процесу. Oсновними її елементами є прикордонний макро-, мезо- і мікрорайон, а формами останнього є вузол, центр та пункт. Адекватною двом структурам є третя – організаційно-управлінська, яка змістовно включає ієрархічно впорядковану систему органів управління діяльністю єврорегіону, їх функціональні правові обов’язки, тобто територіально реалізує механізм прийняття рішень, від яких залежить досягнення поставлених цілей, кінцевий ефект від транскордонного співробітництва. На розвиток транскордонного співробітництва впливає ряд чинників, які можуть бути об’єднані в різні групи: історико-географічні, правові та інституціональні, природно-географічні, суспільно-географічні.

3. Комплексний аналіз та наукове дослідження діяльності польської частини єврорегіону “Буг” проведено з використанням певного набору методів та запропонованої методики. Серед використаних наукових і науково-методичних підходів найважливішими є адміністративно-політичний, який дозволяє вивчати транскордонний процес у взаємодіючих адміністративно-територіальних одиницях, системний підхід та структурний аналіз. При вивченні транскордонного регіону використовувались такі методи, як статистико-економічний, порівняльно-географічний, групування та моделювання транскордонних об’єктів та процесів тощо. Дослідження було проведено в чотири основних етапи: підготовчий, експедиційний, інтерпретивний та конструктивний. Використання методики та сукупності методів дослідження транскордонного співробітництва дало змогу комплексно дослідити особливості функціонування польської частини єврорегіону “Буг”.

4. Важливими чинниками розвитку транскордонного співробітництва на східному кордоні Польщі є історичні, які визначили характер кордонів, особливості зв’язків між сусідніми державами (Україною, Білорусією, Польщею), вплинули на характер транскордонного зближення. Сприятливими є правові та інституціальні чинники, які характеризуються розгалуженою правовою базою та наявними інституціями, що займаються проблематикою регіонального розвитку в Європі. Природно-географічні особливості польської частини єврорегіону “Буг” сприяють спільному освоєнню різних видів ресурсів учасниками транскордонного процесу, впливають на безпосередні контакти жителів прикордоння, визначають характер заходів, які необхідно здійснити для розв’язання проблем економічного, екологічного або іншого характеру. Суспільно-географічні чинники здійснюють різносторонній вплив на транскордонний процес Люблінського воєводства із сусідніми територіями. Специфіка геополітичного, політико-, економіко-, транспортно-географічного положення сприяють налагодженню різних напрямів транскордонної співпраці. Негаразди соціально-економічного характеру, рівні економічного розвитку регіону (які є нижчими на фоні розвитку інших регіонів Польщі) впливають на притягнення коштів ЄС, втілення програм і проектів, покликаних вирішити вищезгадані проблеми.

5. Значне місце в діяльності польської частини єврорегіону “Буг” займає реалізація програм ЄС, які є не лише складовими його функціонально-компонентної структури, але й допомагають підвищувати рівень розвитку в економічному, соціальному, культурному та інших аспектах. Одним із найважливіших компонентів транскордонного співробітництва польської частини єврорегіону “Буг” є Програма Сусідства INTERREG IIIA/TACIS CBC, яка була створена для підтримки транскордонної співпраці на східному кордоні Польщі, який одночасно є і зовнішнім кордоном ЄС, що повинна сприяти підвищенню рівня життя населення, а також покращенню господарської інтеграції прикордонних регіонів. Саме ця програма дала початок співробітництву у сфері культурних обмінів, проведення наукових конференцій, програми підвищення кваліфікації, студентських зустрічей та обмінів. Аналіз реалізації програми показує, що найбільшу кількість проектів було реалізовано Холмським міським та сільським повітами, Люблінським міським повітом, що свідчить про значний рівень їх розвитку та зацікавленість у реалізації проектів на території цих повітів. Розрахований нами коефіцієнт кореляції показує, що в рамках цієї програми було отримано добрі результати у сфері працевлаштування, проведення різного роду наукових, культурних, освітніх заходів. Проте реалізовано невелику кількість проектів із розбудови інфраструктури і, що особливо прикро, низького ступеня ефективності заходів у сфері охорони навколишнього середовища.

6. Не менш важливим компонентом функціональної структури польської частини єврорегіону Буг були програми та проекти Phare, сприятливі для розвитку соціально-культурної сфери. Фонд малих проектів Phare є одним із засобів доступу єврорегіонів, у т. ч. єврорегіону “Буг”, до коштів ЄС. На основі Програми Phare було виконано багато проектів, найбільше з яких було подано Холмським, Влодавським, Красниставським, Бяльсько-Подляським повітами, а також містами Люблін, Холм, Красностав та Замость. Це зумовило поступове підвищення рівня соціально-економічного розвитку саме цих територіальних одиниць, що підтверджено розрахованим коефіцієнтом кореляції, який показує найвищий зв’язок між кількістю реалізованих програм та кількістю контактів (конференцій, виставок, зустрічей), кількістю реалізованих програм і кількістю інвестицій. Найменший зв’язок виявлено між кількістю реалізованих проектів та кількістю нових об’єктів інфраструктури. Таким чином, програма Phare не лише дала змогу реалізувати велику кількість проектів, а й, тим самим, зменшити показник безробіття, покращити рівень розвитку інфраструктури та збільшити кількість різноманітних контактів.

7. Розглядаючи інші програми, як складові частини функціонально-компонентної структури польської частини єврорегіону “Буг”, зазначимо “великі” проекти ЄС, реалізація яких стала можливою після втілення Phare та INTERREG. Такі проекти, як SIPF та BRIPF, дали змогу покращити інфраструктурні умови, які сприятимуть економічній і культурній співпраці, збільшенню туристичної привабливості, розвитку природоохоронної діяльності.

8. Функціональні компоненти діяльності польської частини єврорегіону “Буг” розміщуються нерівномірно і мають певні територіальні відмінності. Останні описуються функціонально-територіальною структурою та її елементами. Польська частина єврорегіону “Буг” є макрорайоном, який, у свою чергу, поділяється на два мезорайони – Східний (Прикордонний) і Західний, кожен із яких характеризується наявністю десяти мікрорайонів, у яких зосереджені вузли і центри. Східний (Прикордонний) мезорайон виділяється інтенсивним характером співпраці у рамках Програми підтримки транскордонного співробітництва на східному кордоні Польщі INTERREG IIIA/TACIS CBC, а також реалізацією проектів із підтримки бізнесу, розвитку економіки та інфраструктури. Найбільший ефект від транскордонного співробітництва від використання фінансової підтримки ЄС отримано в таких сферах, як культура і освіта, економічний розвиток, туризм, регіональна демократія, охорона здоров’я, безпека кордонів, охорона навколишнього середовища. Західний мезорайон на фоні польської частини єврорегіону “Буг” виділяється інтенсивнішим співробітництвом у соціально-культурній сфері. Частка ж реалізованих проектів у сфері підтримки бізнесу, економіки, підприємництва, розбудови інфраструктури є значно нижчою в порівнянні зі Східним (Прикордонним) мезорайоном. Найвищі показники транскордонного співробітництва відмічені у Білгорайському, Пулавському, Рицькому мікрорайонах, дещо нижчі – у Парчевському, Люблінському, Яновському, Лукувському. Найбільший ефект від транскордонного співробітництва і використання коштів ЄС отримано у соціально-культурній сфері.

9. Приклад діяльності польської частини єврорегіону “Буг” є важливим прикладом для України, оскільки вона є повноправним членом єврорегіону “Буг”. Зокрема, реалізація “дзеркальних” проектів має великий вплив на поглиблення транскордонних зв’язків Польщі з Україною. Проекти позитивно впливають також і на розвиток багатьох галузей суспільного життя країни: розвиток туристичної та господарської інфраструктури, культурний обмін, поглиблення міжособистісних та бізнесових контактів. Використовуючи досвід польської частини єврорегіону, Україна може значно підвищити рівень соціально-економічного розвитку власних адміністративно-територіальних одиниць. До того ж, Україна має наочний приклад складання і реалізації проектів, ефективності використання коштів ЄС, що може використати в подальшому поглибленні транскордонного співробітництва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія:

1. Wawryniuk A. Leksykon miejscowoњci powiatu cheіmskiego.– Monografia.– Cheіm, 2002.– 508 s.

У наукових фахових виданнях:

1. Вавринюк А. В. Перспективи транскордонної співпраці Польщі та України у мережах єврорегіону “Буг” // Науковий вісник Волинського держ. університету ім. Лесі Українки.– 2006.– № 3.– С. 190–193.

2. Вавринюк А. В. Суспільно-географічні особливості польської частини єврорегіону “Буг” як чинники реалізації програм Євросоюзу // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки.– 2007.– № 2.– С. 93–98.

3. Вавринюк А. В., Коцан Н. Н. Історико-географічні чинники розвитку митної служби Польщі та митних установ польської частини єврорегіону “Буг” // Географія і сучасність. Зб. наукових праць Національного педуніверситету ім. М. П. Драгоманова.– К., 2006.– Вип. 15.– С. 143–148 (особистий внесок автора: досліджено історію розвитку митної служби Польщі і частини митних органів польськoї частини єврорегіону “Буг”).

4. Вавринюк А. В., Коцан Н. Н. Роль кордонних пунктів пропуску польської частини єврорегіону “Буг” у транскордонному співробітництві // Географія і сучасність. Зб. наукових праць Національного педуніверситету ім. М. П. Драгоманова.– К., 2006.– Вип. 16.– С. 141–147 (особистий внесок автора: проаналізовано діяльність прикордонних пунктів пропуску польської частини єврорегіону “Буг”).

5. Вавринюк А. В. Діяльність єврорегіону: теоретико-методологічні аспекти // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки.– 2007.– № 7.– С. 168–174.

В матеріалах та тезах конференцій:

1. Вавринюк А. В. Сільський туризм як перспективний напрямок розвитку транскордонного співробітництва в єврорегіоні “Буг” // Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах: Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конфер. (Луцьк, 12?13 жовтня, 2006 р.).– Луцьк, 2006.– С. 244–246.

2. Коцан Н. Н., Вавринюк А. В. Ефективність запровадження Програми підтримки транскордонної співпраці на східному кордоні Польщі (INTERREG IIIA/TACIS CBC) // Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах: Матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конфер., Луцьк, 11?12 жовтня 2007 р.: У 2-х т.– Т. 2: Проблеми розвитку прикордонних територій.– Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007.– С. 266–272 (особистий внесок автора: проаналізовано проекти, реалізовані в рамках Програми INTERREG).

3. Wawryniuk A. Wybrane osobliwoњci kajobrazowo-przyrodniczo-kulturowe polskiej czкњci euroregionu Bug oraz moїliwoњci ich wykorzystania // Wspуlny obszar wolnoњci, bezpieczeсstwa i sprawiedliwoњci Unii Europejskiej a problem migracji: Materiaіy Miкdyznarodowej konferencji (Cheіm, 11?12 maja, 2006).– Сheіm, 2006.– S. 117?126.

В інших виданнях:

1. Wawryniuk A. Realizacja projektуw nieinwestycyjnych programu PHARE w ramach polskiej czкњci euroregionu Bug // Politologia i stosunki miкdzynarodowe.– 2007.– № 1.– S. 94?118.

2. Wawryniuk A. Co kryje Ziemia Cheіmska // Tygodnik Cheіmski.– 1997.– № 46.– S. 11.

3. Wawryniuk A. Czy grozi nam zagіada ekologiczna? // Tygodnik Cheіmski.– 1981.– № 17.– S. 14.

АНОТАЦІЯ

Вавринюк А. В. Сучасний cуспільно-географічний аналіз діяльності польської частини єврорегіону “Буг”.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 – економічна і соціальна географія. – Волинський державний університет імені Лесі Українки, Луцьк, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню діяльності польської частини єврорегіону “Буг”, яка є важливою ланкою в розвитку сусідської співпраці в рамках цього єврорегіону.

Обґрунтовано теоретико-методологічну концепцію діяльності єврорегіону (або його частини), здійснено комплексну оцінку головних чинників, що зумовлюють необхідність впровадження в життя транскордонних заходів у польській частині єврорегіону “Буг”. Проаналізовано функціонально-компонентну структуру польської