Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

ВОЙТОВИЧ Андрій Іванович

УДК 37.01:355.231:378

ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СТИЛЮ

ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА

ВИЩОГО ВІЙСЬКОВОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

13.00.04 ? “Теорія і методика професійної освіти”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Хмельницький – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент

СІЦІНСЬКИЙ Анатолій Станіславович,

Науково-дослідний інститут Державної

прикордонної служби України,

начальник відділу.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор КІЧУК Надія Василівна, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, кафедра загальної та соціальної педагогіки, завідувач кафедри;

кандидат педагогічних наук ДІДЕНКО Олександр Васильович, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, заступник начальника факультету.

Провідна установа: Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, кафедра педагогіки, м. Київ.

Захист відбудеться “24” квітня 2007 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, за адресою: 29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького (29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розісланий “23” березня 2007 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат педагогічних наук,

доцент Ю.І.Сердюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Важливою складовою освітньої системи України є військова освіта. Вона сприяє відтворенню кадрового потенціалу Збройних Сил України, забезпечує високу якість підготовки військових фахівців відповідно до сучасних вимог, робить свій внесок у зміцнення обороноздатності держави. Основне завдання щодо навчання і виховання військових фахівців виконують викладачі вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ). Саме від них і, зокрема, від стилю їх педагогічної діяльності, залежить ефективність підготовки висококваліфікованих військових фахівців. Стиль педагогічної діяльності викладача безпосередньо впливає на якість підготовки майбутніх офіцерів, а тому дослідження його формування у процесі становлення викладача на посаді є важливим педагогічним завданням.

Нині склалося декілька підходів до розуміння сутності, структури і функцій стилю діяльності людини в цілому. Переважна більшість педагогічних і психологічних досліджень стилю педагогічної діяльності ґрунтуються на теоретичних положеннях Л.С. Виготського, О.М. Леонтьєва, П.Я. Гальперіна, С.Л. Рубінштейна, Б.Г. Ананьєва, Є.А. Климова, В.С. Мерліна, Н.В. Кузьміної та ін. Питання індивідуального стилю педагогічної діяльності розглядалось у різних аспектах: формування стилю, його корекція, виокремлення рівнів розвитку (Є.А. Климов, А.К. Маркова, В.С. Мерлін); різні типи стилів та характеристики когнітивних стилів (Є.А. Голубєва, Є.П. Ільїн); стилі спілкування та управління (В.А. Кан-Калік, А.А. Реан); особливості стилю педагогічного спілкування (В.М. Галузяк, В.В. Гаркуша, А.А. Коротаєв); співвідношення „внутрішнього” та „зовнішнього” у стилі (К.А. Абульханова-Славська, А.К. Маркова). Індивідуальний стиль психологи та педагоги досліджують також у різних видах діяльності, зокрема трудовій та професійній (Є. А. Климов, В. А. Сластьонін), навчальній (О.А, Конопкін, Н.Ю. Посталюк), педагогічній (В.І. Загвязінський, В.А. Кан-Калік, Н.В. Кузьміна, А.К. Маркова).

Аналіз літературних джерел свідчить, що проблему формування стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ досліджено недостатньо. На сьогодні досліджено окремі професійно-важливі якості викладача, насамперед такі, які впливають на стиль його педагогічної діяльності (О.М. Герасимов, Д.В. Іщенко), проаналізовано окремі аспекти стилю спілкування військових (М.C. Коваль, С.В. Капітанець). Проте проблема формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ як складової характеристики його праці, що зумовлена педагогічно важливими якостями особистості та вимогами до освітнього процесу ВВНЗ, на сьогодні ще не стала предметом спеціального дослідження.

Практика показала, що формування індивідуального стилю педагогічної діяльності в процесі становлення викладача ВВНЗ є процесом досить складним і суперечливим. Йдеться насамперед про суперечності між: стилем діяльності офіцера, характерним для служби у військовій частині, та стилем педагогічної діяльності, що необхідний викладачу у ВВНЗ; знаннями норм педагогічної діяльності та якістю їх виконання; індивідуальним і груповим стилем діяльності; метою та завданнями формування індивідуального стилю викладача і його результатами; рівнем домагань педагога і можливостями їхнього задоволення. За таких умов керівному складу ВВНЗ, факультетів і кафедр необхідно мати чітке уявлення про роботу з викладачами-початківцями та шляхи формування у них стилю педагогічної діяльності. Це потребує наукового дослідження зазначеної проблеми, обґрунтування шляхів і умов формування стилю діяльності військового педагога в період його становлення.

Таким чином, необхідність удосконалення підготовки викладачів до педагогічної діяльності у ВВНЗ, теоретична і практична значимість проблеми, недостатність теоретичних напрацювань щодо її розв’язання та наявні суперечності визначили вибір теми дослідження: „Формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача вищого військового навчального закладу”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослід-ження проводилось у межах перспективного та поточних планів наукових досліджень Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького з метою подальшого вдосконалення підготовки та підвищення кваліфікації майбутніх офіцерських кадрів Державної прикор-донної служби України. Матеріали дослідження використано при опрацюванні НДР № 205-0008 К „Спілкування” („Теоретико-технологічні засади активної взаємодії та спілкування майбутніх офіцерів у педагогічному процесі”). Тему затверджено вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол № 5 від 30 листопада 2004 року) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 22 лютого 2005 року).

Об’єкт дослідження: педагогічна діяльність викладача ВВНЗ.

Предмет дослідження: психолого-педагогічні умови формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ.

Мета дослідження: розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити модель формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладачів ВВНЗ та психолого-педагогічні умови, що забезпечують її дієвість.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладачів ВВНЗ буде ефективним при забезпеченні таких психолого-педагогічних умов: урахування особистісних особливостей викладача, оптимізація процесу формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладачів-початківців, самовдосконалення стилю їх педагогічної діяльності.

Відповідно до мети і гіпотези визначено такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан проблеми формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ у теорії та практиці.

2. Уточнити сутність, зміст і структуру стилю педагогічної діяльності викладача вищого військового навчального закладу.

3. Визначити критерії та показники сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача вищого військового навчального закладу.

4. Розробити та експериментально перевірити ефективність моделі фор-мування індивідуального стилю педагогічної діяльності військового викладача-початківця та психолого-педагогічних умов, що забезпечують її дієвість.

Методологічною основою дослідження є загальнонаукові методологічні підходи (історичний, системно-структурний, комплексний, функціональний), положення сучасної педагогічної і психологічної науки про особистісну та соціальну зумовленість педагогічної діяльності викладача ВВНЗ, а також про сутність, структуру та функції індивідуального стилю професійної діяльності, про педагогічну взаємодію суб’єктів освітнього процесу.

Теоретичною основою дослідження є філософські та психолого-педагогічні положення про особистість як суб’єкта життєдіяльності (М.О. Бердяєв, І. Д. Бех, В.О. Вихрущ, І.С. Руснак, П.І. Сікорський), ідеї гуманістичного виховання (Ш.О. Амонашвілі, Й.М. Гушулей, Л.М. Романишина, Ж.- Ж. Руссо, В. О. Сухомлинський, О. В. Сухомлинська), наукові підходи до розробки системи професійного самовдосконалення особистості, організації соціально-психологічного середовища, запропоновані О. О. Бодальовим, Н.М. Гупаном, О.П. Григоренком, Д.В. Іщенком, М. І. Сметанським, Н.Т. Тверезовською, положення про особливості та характеристику педагогічної майстерності (О. В. Барабанщиков, І. Ф. Видрін, В. І. Вдовюк) та інші.

З метою деталізації вихідних позицій у дослідженні було використано окремі положення Конституції України, Закону України „Про вищу освіту”, враховано вимоги документів, що регламентують педагогічну діяльність викладацького складу вищих навчальних закладів України, проаналізовано матеріали щодо підготовки викладацьких і наукових кадрів вищої школи.

Для розв’язання поставлених завдань і перевірки гіпотези було використано такі методи дослідження:

теоретичні – теоретичний наукової літератури з теми дослідження для відбору і осмислення проблеми, системно-структурний (систематизація, моделювання), аналітичний аналіз методик формування стилю педагогічної діяльності, ретроспективний та праксиметричний аналіз (вивчення та узагальнення досвіду роботи викладачів ВНЗ, аналіз керівних документів) для здійснення теоретичного аналізу проблеми дослідження феномену „індивідуальний стиль викладача ВВНЗ” та обґрунтування особливостей професійного самовдосконалення викладачів як чинника їх фахової підготовки;

емпіричні – констатувальний та формувальний експеримент; педагогічне спостереження; діагностичні методи, насамперед тестування, анкетування, опитування, моделювання систем і процесів для вивчення особливостей формування мотивації професійного самовдосконалення викладачів ВВНЗ;

методи обробки результатів – графічного зображення результатів дослідження, статистичні методи, якісні методи аналізу та синтезу для інтерпретації результатів використання моделі формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ.

Експериментальна база та етапи дослідження. Дослідження проводилося на базі Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Військово-інженерного інституту при Подільському державному аграрно-технічному університеті та Військового інституту національного університету ”Львівська політехніка” у 2001-2006 роках. Загальна кількість респондентів (курсантів і викладачів) склала 1163 особи. Дослідження було проведено у три етапи.

Перший етап (2001-2002 рр.) – підготовчий. Метою цього етапу було з’ясування теоретичної розробленості проблеми формування стилю педагогічної діяльності викладачів у загальній педагогіці, психології і педагогіці вищої військової школи, накопичення і систематизація фактичного матеріалу, його аналіз, вироблення робочої гіпотези дослідження. Паралельно з аналізом літературних джерел було здійснено збір фактичного матеріалу, що дало можливість визначити особливості процесу формування стилю педагогічної діяльності у викладачів-початківців ВВНЗ.

Другий етап (2003-2004 рр.) – основний. На цьому етапі було проведено формувальний експеримент, під час якого вивчено вплив різних факторів на стиль педагогічної діяльності викладачів ВВНЗ, визначено рівневі показники стилю педагогічної діяльності військових фахівців.

Третій етап (2005-2006 рр.) – завершальний. У цей час було здійснено остаточну обробку, систематизацію та узагальнення отриманих даних, обговорено результати дослідження. Отримані наукові результати було використано в навчально-методичних рекомендаціях, у доповідях на наукових конференціях, у наукових публікаціях. Завершальний етап включав також оформлення тексту дисертації та підготовку автореферату.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

- вперше виявлено і обґрунтовано сукупність психолого-педагогічних умов формування індивідуального стилю педагогічної діяльності в процесі становлення викладача ВВНЗ: урахування особистісних особливостей викладача, оптимізація процесу формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладачів-початківців, самовдосконалення стилю їх педагогічної діяльності;

- уточнено сутність, зміст та структуру індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача вищого військового навчального закладу;

- подальшого розвитку набули наукові уявлення про стилі індивідуальної педагогічної діяльності викладачів-початківців (інтелектуальний, вольовий, емоційний, організаційний), про критерії (ціннісно-орієнтований, комунікативно-орієнтований та інноваційно-орієнтований) і показники сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності викладачів вищого військового навчального закладу;

- розроблено та обґрунтовано модель формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладачів ВВНЗ, яка включає мету, зміст, завдання, принципи, технологію, компоненти, критерії та показники, а також психолого-педагогічні умови формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що було розроблено і впроваджено: модель формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ, дієвість якої було забезпечено психолого-педагогічними умовами; комплексну цільову програму формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ. Матеріали дослідження можуть бути використані у ВВНЗ Міністерства оборони України та інших військових формуваннях, при розробці нормативно-методичних документів з метою гуманізації освіти і підвищення ролі особистості викладача у навчально-виховному процесі ВВНЗ, а також у системі перепідготовки і підвищення кваліфікації викладацького складу.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт реалізації № 26/1472 від 22 грудня 2005 року); у Науково-дослідному інституті Державної прикордонної служби України (акт реалізації № 3 від 22 грудня 2005 року); в Академії Державної податкової служби (акт реалізації № 607/01-12 від 1 березня 2006 року).

Достовірність і наукова обґрунтованість результатів та висновків дослідження забезпечені використанням валідних діагностичних методик, що адекватні меті та завданням дослідження, чіткістю постановки експерименту, системою критеріїв, єдиним порядком одержання та фіксації результатів, поєднанням кількісно-якісних емпіричних даних, репрезентативністю вибірки та застосуванням статистичних методів при аналізі експериментальних даних.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення та результати дослідження було обговорено на: міжнародних науково-практичних конференціях – „Динаміка наукових досліджень” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), „Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи”, (м. Хмельницький, 2005 р.), „Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти” (м. Ірпінь, 2005 р.).

Публікації. Результати дослідження висвітлено в шести публікаціях. Всі статті одноосібні та розміщені у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та 13 додатків. Основний зміст викладено на 165 сторінках. Список використаних джерел містить 229 назви, з них 8 – іноземною мовою. В роботі 14 таблиць, 11 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, проаналізовано стан її опрацювання у науковій літературі; визначено об’єкт, предмет, мету і завдання, сформульовано гіпотезу, розкрито методологічну основу, обґрунтовано наукову новизну, розкрито практичне значення роботи; наведено відомості про апробацію та впровадження результатів у практику.

У першому розділі – „Теоретичні основи формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача вищого військового навчального закладу” ? проведено ретроспективний аналіз і узагальнення психолого-педа-го-гіч-ної літератури з проблеми формування індивідуального стилю педаго-гічної діяльності, уточнено сутність, зміст і структуру індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ, проаналізовано сучасну практику формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладачів ВВНЗ.

З’ясовано, що „стиль” як спеціальне поняття ввів у психологічну науку А. Адлер. Учений позначив ним сукупність індивідуальних рис, особливостей поведінки, динаміки життєвих цілей людини, які сприяють маскуванню і компенсації її індивідуальних дефектів та подоланню комплексу неповноцінності. Узагальнення підходів, ідей і точок зору зарубіжних психологів та педагогів дозволило виявити, що термін „стиль діяльності” використовується для аналізу і вивчення більшості видів професійної діяльності, у тому числі й педагогічної; при розгляді проблеми формування стилю педагогічної діяльності важливо враховувати залежність природи стилю педагогічної діяльності від зовнішніх факторів та соціального середовища.

Щодо стилів педагогічної діяльності, вивчено кілька підходів (Е.Г. Костяшкін). Виділено чотири стилі педагогічної діяльності: інтелектуальний, який характеризується схильністю до науково-аналітичної діяльності; вольовий – відрізняється авторитарністю; емоційний, для якого характерні висока емоційність, швидке реагування на зміни внутрішнього стану учнів; організаторський тип, який має окремі властивості інших типів і тому є найбільш універсальним.

Аналіз наукової літератури дозволив виділити сім функцій педагогічної діяльності: адаптаційну, корегувальну, розвиваючу, формуючу, комунікаційну, організаційну і перцептивну. Суть адаптаційної функції полягає в тому, що стиль усуває чи мінімізує невідповідність між умовами педагогічної діяльності та особистісними установками, рівнем знань, навичок і умінь викладача. Коре-гувальна функція передбачає удосконалення системи відносин викладача під впливом ситуаційних факторів. Розвиваюча функція забезпечує постійне удос-коналення діяльності та особистості педагога, на основі чого розвивається його стиль. Формування звичок поведінки, особливостей сприйняття та оцінки інфо-рмації під час взаємодії педагога і курсантів обумовлені реалізацією формуючої функції. У процесі педагогічного спілкування між суб’єктами освітнього про-це-су проявляється комунікативна функція. Перцептивну функцію можна про-сте-жи-ти в процесі сприйняття суб’єктами педагогічної взаємодії один одного та умов діяльності. На основі аналізу наукових підходів до вивчення педагогічної дія-льності викладача ВВНЗ і стилю діяльності визначено, що індивідуальний стиль педагогічної діяльності викладача ВВНЗ є сукупністю індивідуальних осо-б-ли-востей педагогічної праці, що впливають на способи досягнення мети освітнього процесу і проявляються в процесі педагогічної взаємодії з курсантами.

Теоретичний аналіз наукової літератури дозволив з’ясувати, що процес формування індивідуального стилю педагогічної діяльності нерозривно пов’язаний з професійним становленням викладачів. Формування індиві-дуа-льного стилю діяльності викладача-початківця ВВНЗ – це суперечливий і бага-то-фак-торний педагогічний процес розвитку особистісних якостей, звичок поведінки, ціннісних орієнтацій, мотиваційної сфери особистості, які найбільш адекватно забезпечують поєднання індивідуальності викладача та умов педагогічної діяльності у ВВНЗ.

Визначено, що у процесі формування індивідуального стилю педагогічної діяльності важливим є досягнення таких цілей: забезпечення професійного становлення викладачів-початківців і досягнення ними високого рівня педагогічної майстерності; мінімізація негативних впливів зовнішнього середовища на особистість і діяльність викладача; підвищення його психологічної стійкості в процесі педагогічної діяльності; розвиток у викладача цілісної і адекватної самооцінки та власної педагогічної діяльності, прагнення до творчості.

З’ясовано, що до структурно-функціональної організації індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача належать нерухома (фундаментальна) і рухома (ситуативна) складові. Фундаментальна складова – це спрямованість діяльності викладача, індивідуально-типові властивості його нервової системи, світогляд, звички поведінки; ситуативна – мотиви педагогічної діяльності та особливості дій у конкретній ситуації. Встановлено фактори, які впливають на формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ: індивідуальні властивості особистості педагога-початківця; соціальне середовище, у якому він працює; матеріально-технічне забезпечення навчального процесу у ВВНЗ; умови педагогічної діяльності.

У дослідженні визначено, що формування індивідуального стилю педагогічної діяльності доцільно проводити за чотирма взаємозалежними етапами: вступний, аналітико-пошуковий, інтеграційний та етап утвердження стилю педагогічної діяльності. Особливості вступного етапу детермінують педагогічну діяльність та її розгортання й удосконалення в майбутньому. Найбільш типовими труднощами цього етапу є недостатньо сформовані навички щодо активізації уваги аудиторії, забезпечення доступності викладу навчального матеріалу та формування інтересу в майбутніх офіцерів до своєї дисципліни. Аналітико-пошуковий етап формування індивідуального стилю педагогічної діяльності характеризується тим, що педагог починає застосовувати свій досвід для передбачення, вирішення та прогнозування можливих наслідків своїх дій. На інтеграційному етапі формування індивідуального стилю педагогічної діяльності складаються узагальнені професійні уявлення викладача, активізуються професійно-ціннісні орієнтації, розвиваються домінуючі мотиви педагогічної діяльності. На етапі утвердження індивідуального стилю педагогічної діяльності викладач виявляє стійку професійну поведінку, у складних раптових ситуаціях він діє активно і цілеспрямовано, на перший план ставить вирішення морально-виховних завдань. Його перспективна мета передбачає розвиток моральних, громадських, професійних та інтелектуальних якостей особистості курсантів.

Аналіз практичної роботи з формування індивідуального стилю педагогічної діяльності засвідчив, що в багатьох ВВНЗ організовано роботу щодо забезпечення становлення викладачів-початківців, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. У цих закладах функціонують школи молодого викладача, де їх готують до практичної діяльності з навчання курсантів і слухачів, але проблема залишається не розв’язаною. За оцінками самих викладачів, близько 80% з них прагнуть більш повно реалізувати свої можливості в педагогічній діяльності, виробити індивідуальний стиль в роботі, хоча і не знають, як це зробити. Це свідчить про те, що у ВВНЗ є інтерес до проблеми формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладачів, проте не визначено чітких шляхів її вирішення.

Отже, для забезпечення цілеспрямованості процесу формування стилю педагогічної діяльності важливе значення має створення спеціальних психолого-педагогічних умов формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача вищого військового навчального закладу.

У другому розділі – „Обґрунтування психолого-педагогічних умов формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача вищого військового навчального закладу” ? розкрито критерії й показники ефективності формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ, визначено психолого-педагогічні умови формування індивідуального стилю педагогічної діяльності в період професійного становлення викладача ВВНЗ та представлено модель цього процесу.

Аналіз наукової літератури з теми дослідження дозволив виявити, що оцінку сформованості стилю педагогічної діяльності доцільно здійснювати за допомогою ціннісно-орієнтованого, комунікативно-орієнтованого та інноваційно-орієнтованого критеріїв з визначенням трьох рівнів сформованості індивідуального стилю: високого, середнього і низького. З’ясовано, що викладачі, які перебувають на високому рівні, знають і розуміють сутність стилю педагогічної діяльності, його структуру, класифікацію, роль, високо оцінюють свої потенційні можливості, проявляють активність у період становлення, виявляють творчий підхід до своєї роботи, проявляють активність та отримують задоволення від професійної підготовки та її результатів, прагнуть до самовдосконалення. Викладачі з середнім рівнем мають уявлення про стиль педагогічної діяльності, в основному знають шляхи його формування, позитивно оцінюють свої педагогічні можливості, інколи активно працюють над власним становленням, хоча і не завжди діють творчо, виявляють інтерес до різних занять, отримують задоволення від своїх успіхів, прагнуть сформувати свій стиль педагогічної діяльності. Визначено, що викладач, який перебуває на низькому рівні, має фрагментарні знання про стиль педагогічної діяльності, самооцінка свого потенціалу у нього занижена, він не виявляє активності та творчості в роботі, не цікавиться проблемою вдосконалення стилю педагогічної діяльності, хоча неусвідомлено і прагне сформувати свій стиль педагогічної діяльності.

Теоретичний аналіз та урахування практичного стану педагогічної діяльності викладачів ВВНЗ дозволили виявити та обґрунтувати психолого-педагогічні умови формування індивідуального стилю викладача ВВНЗ: урахування індивідуальних особливостей особистості викладача; оптимізація формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача в період становлення; самовдосконалення індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача.

Щодо першої умови – урахування індивідуальних особливостей особистості молодого викладача – визначено, що урахування індивідуальних особливостей особистості та діяльності молодого викладача потрібно здійснювати на всіх етапах його становлення на посаді з метою формування ефективного стилю педагогічної діяльності. Індивідуальні особливості особистості молодого викладача потрібно враховувати за двома рівнями: на індивідуально-типовому та на рівні змістових властивостей особистості.

З’ясовано, що робота з виявлення та урахування індивідуально-особистісних особливостей викладачів-початківців ВВНЗ повинна включати такі етапи: діагностичний, організаційно-цільовий, операційний та коригувальний. Зокрема, метою діагностичного етапу має бути визначення початкового стану індивідуальних особливостей особистості викладача-початківця; на організаційно-цільовому етапі потрібно визначити мету, якої необхідно досягти з урахуванням індивідуальності викладача при формуванні індивідуального стилю педагогічної діяльності; операційний етап має передбачати дії з урахування індивідуальності педагога при формуванні стилю педагогічної діяльності; коригувальний етап ? діяльність з удосконалення роботи суб’єктів процесу формування на основі усунення виявлених невідповідностей.

З’ясовано, що оптимізація формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ повинна передбачати створення сприятливих педагогічних і психологічних умов для повноцінного прояву його індивідуальності з метою подальшої роботи із формування своєї мотиваційної сфери. Оптимізація дозволяє забезпечити узгодження індивідуальності викладача, зокрема його професійно-моральних, інтелектуально-стимулюючих, організаційно-комунікативних, діяльнісно-новаторських, індивідуально-педагогічних, виховних та мобілізуючих якостей, а також якостей саморозвитку в умовах педагогічної діяльності.

Доведено, що основна роль як у становленні педагога, так і у формуванні його індивідуального стилю педагогічної діяльності, належить колективу і керівництву кафедри. Для цього розроблено та реалізовано комплексну цільову програму діяльності викладача у період його становлення. Основною метою програми є забезпечення узгодженості індивідуальності викладача з умовами педагогічної діяльності.

Наступна психолого-педагогічна умова формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ – це самовдосконалення індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача. Аналіз наукових досліджень дозволив виявити, що самовдосконалення є систематичною, послідовною роботою особистості з удосконалення своїх позитивних і усунення негативних якостей. Визначено, що самовдосконалення стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ здійснюється за допомогою двох взаємозалежних нерозривних процесів – самоосвіти та самовиховання. Доведено також, що самовдосконалення викладача-початківця ВВНЗ потребує його організації і з боку керівництва. Визначено основні умови самовдосконалення стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ: удосконалення послідовності освоєння нових видів діяльності; зміна домінуючої спрямованості педагогічної діяльності викладача; зміна умов педагогічної діяльності, що потребують узгодження з ними індивідуальності педагога; акцентування зусиль викладача-початківця на вирішенні завдань певного типу, зокрема пізнавальних, комунікативних, трудових, ціннісно-смислових тощо, з метою усунення нерівномірності розвитку і формування професійно значимих якостей.

На основі узагальнення попередньої інформації про формування індивідуального стилю педагогічної діяльності, відповідно до завдання нашого дослідження, було розроблено модель формування стилю педагогічної діяльності в процесі становлення викладача ВВНЗ (рис.1), виявлено внутрішні та зовнішні джерела, що впливають на ефективність запропонованих заходів педагогічного впливу. Модель відображає мету (сформувати індивідуальний стиль педагогічної діяльності), зміст (врахування особистісних якостей викладача), завдання (забезпечення узгодженості індивідуальності викладача та цілеспрямованості його становлення), принципи (системності, цілеспрямованості, проблемності, комунікабельності, модульності), технологію, яка включає компоненти (мотиваційний, комунікативний, особистісний), критерії (ціннісно-орієнтований, комунікативно-орієнтований та інноваційно-орієнтований) і показники, а також психолого-педагогічні умови формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ.

Рис. 1. Модель процесу формування індивідуального стилю

педагогічної діяльності викладача ВВНЗ

З’ясовано, що для досягнення мети дослідження в роботі з формування індивідуального стилю викладача ВВНЗ необхідно застосовувати особистісний та діяльнісний підходи. Відповідно до вимог цих підходів, у ВВНЗ важливо створити такі умови, щоб викладач зміг проявляти в практичній діяльності щодо навчання і виховання курсантів свої професійно-моральні, інтелектуально-стимулюючі, організаційно-комунікативні, діяльнісно-новаторські, індивідуально-педагогічні, виховні та мобілізуючі якості, а також якості саморозвитку(В.О. Балашов).

Професійно-моральні якості – це насамперед педагогічне покликання і спрямованість, професійний патріотизм і педагогічні зобов’язання, інтелігентність, гуманність і оптимізм. До інтелектуально-стимулюючих якостей можна зарахувати тверді педагогічні переконання викладача, право на творчу індивідуальність, сміливість при захисті своїх ідей, науково-педагогічну пильність, інтенсивну розумову діяльність. Організаційно-комунікативні якості – це особиста організованість і педагогічна товариськість, бадьорість та життєрадісність, почуття гумору. До діяльнісно-новаторських якостей можна зарахувати професійну і педагогічну компетентність, спрямованість до інновацій, умінням актуалізувати гуманітарну складову у військово-педагогічній діяльності. До групи індивідуально-педагогічних якостей належать інформаційна і комп’ютерна підготовленість, уміння визначати творчу перспективу. Виховні та мобілізуючі якості – це насамперед прагнення і здатність використовувати свої знання і досвід для вирішення виховних завдань, гуманізм, уміння опиратися на емоційну сферу в навчанні та вихованні. До якостей саморозвитку викладача було зараховано покликання вчити інших, інтелектуальну щедрість.

Таким чином, науково-педагогічний аналіз та вивчення процесу розвитку й удосконалення індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача в сучасних умовах дозволили теоретично розробити модель формування стилю такої діяльності викладачів ВВНЗ та психолого-педагогічні умови, доцільність яких було заплановано перевірити дослідно-експериментальним шляхом.

У третьому розділі – „Експериментальне дослідження процесу формування стилю педагогічної діяльності викладача вищого військового навчального закладу” ? експериментально перевірено психолого-педагогічні умови та модель формування індивідуального стилю педагогічної діяльності в період професійного становлення викладача ВВНЗ, представлено зміст та методику дослідно-експериментальної роботи, а також проаналізовано результати формувального етапу педагогічного експерименту.

Методику дослідно-експериментальної роботи було визначено на основі теоретико-методологічного аналізу проблеми формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ, урахування основних чинників, суперечностей та психолого-педагогічних умов, що сприяють ефективності формування індивідуального стилю. Експериментальну роботу за кількісно-якісним складом учасників було організовано згідно з нормативними вимогами до подібних досліджень.

Зміст, організація і методика дослідно-експериментальної перевірки ефективності формування індивідуального стилю педагогічної діяльності включали розробку мети, завдань, гіпотези дослідження, виявлення та врахування особливостей різних етапів його проведення. Також було враховано, що на педагогічний експеримент впливають фактори об’єктивного і суб’єктивного плану, від яких може залежати чистота експериментальних заходів впливу.

Головним змістом формувального етапу педагогічного експерименту була реалізація моделі формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ та психолого-педагогічних умов, які забезпечують її дієвість. Під час експерименту здійснювалося планомірне, тривале і погоджене використання комплексної системи заходів педагогічного впливу на формування індивідуального стилю педагогічної діяльності молодих педагогів у процесі їх професійного становлення, зміст і методику відповідної діяльності суб’єктів військово-педагогічного процесу.

Для реалізації завдання дисертаційного дослідження було проведено два діагностичні зрізи: на початку і після закінчення формувального експерименту. За отриманими результатами першого діагностичного зрізу було встановлено, що рівень сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ експериментальної та контрольної груп був майже однаковим. Під час експерименту було створено психолого-педагогічні умови для формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ в експериментальних групах на основі реалізації моделі формування індивідуального стилю педагогічної діяльності. Експеримент було проведено на трьох рівнях: на рівні ВВНЗ, на рівні кафедр та особистісному рівні. Другий діагностичний зріз було проведено в експериментальній та контрольній групах після закінчення експерименту. Для цього використано ті ж методики та тести, що застосовувалися на констатувальному етапі педагогічного експерименту. Узагальнений аналіз отриманих результатів представлено в таблиці 1.

Порівняльний аналіз рівнів сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності викладачів ВВНЗ в експериментальній та контрольній групах засвідчив, що у викладачів експериментальної групи змінилися всі показники кожного компонента індивідуального стилю педагогічної діяльності. У деяких викладачів експериментальної групи було досягнуто високого рівня сформованості окремих компонентів індивідуального стилю педагогічної діяльності на відміну від контрольних груп, де не виявилося жодного викладача, що досяг би високого рівня сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності. Робота в експериментальних групах дала змогу значно підвищити рівень сформованості стилю педагогічної діяльності викладачів ВВНЗ до високого і середнього рівнів порівняно з контрольними групами. Це підтвердило позитивну динаміку формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладачів-початківців ВВНЗ під час реалізації моделі формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача та можливість формування оптимального стилю діяльності, який задовольняв би потреби викладачів та курсантів.

Таблиця 1

Рівні сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ (на початок експерименту та на кінець експерименту)

Рівні | Кількість викладачів у % на початок експерименту

Експериментальна група | Контрольна група

Мотива-ційний

комп. | Комуні-кативний копм. | Творчий комп. | Мотива-ційний

комп. | Комуні-кативний копм. | Творчий комп.

Високий––––––

Середній | 24 | 20 | 16 | 23 | 19,2 | 23

Низький | 76 | 80 | 84 | 77 | 80,8 | 77

Кількість викладачів у % на кінець експерименту

Високий | 20 | 16 | 20 | 5 | 5 | 8

Середній | 60 | 54 | 56 | 35 | 26 | 30

Низький | 20 | 30 | 24 | 60 | 69 | 62

Загалом порівняльний аналіз рівнів сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності викладачів ВВНЗ в експериментальній та контрольній групах довів ефективність експериментальної методики формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладачів ВВНЗ упродовж їхнього професійного становлення. Статистичний аналіз даних експериментального дослідження засвідчив об’єктивність змін, які відбулись у формуванні стилю педагогічної діяльності викладачів ВВНЗ експериментальної групи під впливом запропонованої моделі. Результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили гіпотезу дослідження.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. У сучасних умовах проблема формування індивідуального стилю педагогічної діяльності в процесі становлення викладача ВВНЗ має важливе значення. Саме стиль педагогічної діяльності педагога безпосередньо впливає на якість підготовки майбутніх офіцерів. Від викладачів і, зокрема, від стилю їх педагогічної діяльності залежить ефективність підготовки висококваліфікованих військових фахівців. З огляду на це важливим теоретичним і практичним завданням педагогічної науки є уточнення сутності, змісту та структури індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача, а також виявлення та обґрунтування сукупності психолого-педагогічних умов формування його індивідуального стилю. Узагальнені результати досліджень дозволяють констатувати, що стиль педагогічної діяльності є системою функціонально взаємозалежних психологічних установок, особливостей мислення і реагування на вплив середовища, звичок, культури професійної діяльності та поведінки, особливостей ставлення до педагогічної діяльності, що визначаються умовами праці та соціально-особистісними й індивідуально-типовими особливостями. Індивідуальний стиль педагогічної діяльності викладача ВВНЗ можна трактувати як сукупність індивідуальних особливостей педагогічної праці, що впливають на способи досягнення мети освітнього процесу і проявляються в педагогічній взаємодії викладача ВВНЗ з курсантами.

2. Процес формування індивідуального стилю педагогічної діяльності нерозривно пов’язаний з професійним становленням викладачів. Формування індивідуального стилю діяльності викладача-початківця ВВНЗ – це суперечливий і багатофакторний педагогічний процес розвитку особистісних якостей, звичок поведінки, ціннісних орієнтацій, мотиваційної сфери особистості, що найбільш адекватно забезпечують поєднання індивідуальності викладача та умов педагогічної діяльності у ВВНЗ. Уточнено сутність, зміст і структуру (мотиваційний, комунікативний і особистісний компоненти) індивідуального стилю педагогічної діяльності. З’ясовано, що учасники цього процесу повинні мати різноманітні знання про психологію особистості викладача і кафедрального колективу, особливості особистості курсанта (слухача) ВВНЗ, психолого-педагогічні особливості військово-професійної діяльності та спілкування, різнопланові навички і уміння психолого-педагогічного, управлінського, комунікативного характеру.

3. Для об’єктивної оцінки результативності процесу формування стилю педагогічної діяльності важливе значення має обґрунтований вибір відповідних критеріїв і показників. Оцінку сформованості стилю педагогічної діяльності здійснено за допомогою ціннісно-орієнтованого, комунікативно-орієнтованого та інноваційно-орієнтованого критеріїв з визначенням трьох рівнів: високого, середнього і низького. З’ясовано, що викладачі, які перебувають на високому рівні, знають і розуміють сутність стилю педагогічної діяльності, його структуру, класифікацію, роль, високо оцінюють свої потенційні можливості; на середньому рівні – мають уявлення про стиль педагогічної діяльності, в основному знають шляхи його формування, позитивно оцінюють свої педагогічні можливості; на низькому рівні – мають фрагментарні знання про стиль педагогічної діяльності, самооцінка потенціалу у них занижена, вони не виявляють активності та творчості в роботі.

4. Психолого-педагогічними умовами формування стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ визначено: врахування індивідуальних особливостей особистості викладача; оптимізацію формування стилю педагогічної діяльності викладача в період становлення; самовдосконалення стилю педагогічної діяльності викладача. Відповідно до цих умов модель формування індивідуального стилю педагогічної діяльності в процесі становлення викладача ВВНЗ включає: мету, зміст, завдання, принципи, технологію, яка враховує компоненти, критерії та показники, психолого-педагогічні умови формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ.

5. Експериментальна робота дозволила перевірити ефективність заходів педагогічного впливу, що ґрунтуються на теоретичних узагальненнях дисертаційного дослідження. Робота в експериментальних групах дала змогу значно підвищити рівень сформованості стилю педагогічної діяльності викладачів ВВНЗ до високого і середнього рівнів порівняно з контрольними групами. У викладачів експериментальної групи змінилися всі показники кожного компонента індивідуального стилю педагогічної діяльності. Статистичний аналіз даних експериментального дослідження засвідчив позитивну динаміку рівнів сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності викладачів ВВНЗ експериментальної групи за запропонованою моделлю. Порівняльний аналіз рівнів сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності викладачів ВВНЗ в експериментальній та контрольній групах засвідчив ефективність експериментальної методики формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладачів ВВНЗ упродовж їхнього професійного становлення. Статистичний аналіз даних експериментального дослідження підтвердив об’єктивність змін, які відбулись у формуванні стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ експериментальної групи під впливом запропонованої моделі та психолого-педагогічних умов її дієвості. Результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили гіпотезу дослідження.

Дисертаційне дослідження не вирішує всіх питань проблеми формування індивідуального стилю викладача військового навчального закладу. Подальші дослідження доцільно проводити у напрямі з’ясування особливостей психологічного аспекту готовності викладачів до педагогічної діяльності, визначення особистісних схильностей та педагогічних здібностей претендентів на викладацькі посади, а також вивчення питань щодо впливу соціальних, психологічних та особистісних чинників на формування різних стилів педагогічної взаємодії викладачів ВВНЗ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Войтович А. І. Сутність, зміст і фактори процесу формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача вищої військової школи в період його становлення // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 17. Теорія і практика навчання та виховання. Збірник 3. – К.: 2006. – С. 119-125.

2. Войтович А. І. Складові процесу формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача вищого військового навчального закладу // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка № 1. – Тернопіль: Видавництво ТНПУ. – 2006. – С. 39-42.

3. Войтович А. І. Аналіз чинників, що впливають на формування стилю педагогічної діяльності викладача вищого військового навчального закладу // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія №. 16. – Вінниця, 2005. – С. 212-216.

4. Войтович А. І. Самовдосконалення як чинник формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача вищого військового навчального закладу // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія №. 18. – Вінниця, 2006. – С. 129-134.

5. Войтович А. І. Стиль педагогічної діяльності викладача вищого військового навчального закладу // Дидактика професійної школи: Збірник наукових праць: Випуск 4. – Хмельницький: ХНУ, 2006. – С. 78-82.

6. Войтович А. І. Експериментальне дослідження формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача вищого військового навчального закладу // Збірник наукових праць № 35 частина ІІ. – Хмельницький: Видавництво Національної Академії ДПСУ. – 2005. – С. 11-14.

7. Войтович А. І. Етапи формування індивідуального стилю педагогічної діяльності у викладачів вищої військової школи // Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень ? 2005”. Том 33. Проблеми підготовки фахівців. ? Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005.– С.29-31.

8. Войтович А. І. Аналіз наукових уявлень про стиль педагогічної діяльності викладачів вищих навчальних закладів // Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти: Матеріали третіх Ірпінських міжнародних науково-педагогічних читань. ? Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2005. ? С.424-427.

9. Войтович А. І. Вплив підготовки викладачів вищих навчальних закладів на формування індивідуального стилю педагога // Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: тези доповідей ІІІ міжнародної науково-практичної конференції ? Хмельницький: ХНУ, 2005.– С. 88-89.

АНОТАЦІЇ

Войтович А. І. Формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача вищого військового навчального закладу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – „Теорія і методика професійної освіти”. – Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького, м. Хмельницький, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню процесу формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ. У результаті психолого-педагогічного аналізу проблеми уточнено сутність, зміст і структурні компоненти індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ, обґрунтовано та експериментально перевірено психолого-педагогічні умови, модель та комплексну програму формування індивідуального стилю педагогічної діяльності в період професійного становлення викладача ВВНЗ. Здійснено аналіз сучасної практики формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ. Розроблено критерії та показники ефективності формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ.

Отримані результати можуть бути використані для підвищення професійної майстерності науково-педагогічного складу ВВНЗ, при розробці програм, науково-методичних рекомендацій.

Ключові слова: індивідуальний стиль, педагогічна діяльність, модель, психолого-педагогічні умови, критерії, показники та рівні сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності, вищий військовий навчальний заклад.

Войтович А. И. Формирование индивидуального стиля педагогической деятельности преподавателя высшего военного учебного заведения. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – „Теория и методика профессионального образования”.