ВСТУП
Національна Академія наук України
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень
Воробйова Олександра Анатоліївна
УДК 330.15(502.35+338.48)
Механізми стимулювання рекреаційно-
туристичного природокористування
Спеціальність 08.00.06 –
економіка природокористування і охорони навколишнього середовища
Автореферат
дисертації на здобуття
наукового ступеня кандидата економічних наук
Одеса – 2007
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України
Науковий керівник доктор економічних наук, професор
Харічков Сергій Костянтинович,
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних
досліджень НАН України,
заступник директора з наукової роботи
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Хвесик Михайло Артемович,
Рада по вивченню продуктивних сил України
Національної Академії наук України,
заступник Голови з наукової роботи
кандидат економічних наук
Шмагіна Вероніка Валеріївна,
Одеський Національний університет
ім. І.І. Мечнікова,
доцент кафедри менеджменту та
математичного моделювання ринкових процесів
Захист відбудеться “12” жовтня 2007 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.
Автореферат розісланий “3” вересня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Н.Г. Ковальова
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Останні десятиліття ознаменувалися інтенсивним розвитком у Світі рекреаційно-туристичної індустрії, яка на сьогодні є однією з найбільш прибуткових і динамічних галузей світового господарства. Стрімкий розвиток рекреаційно-туристичної сфери обумовлений низкою економічних, екологічних і соціальних чинників.
Виходячи з цього, актуальною задачею є сталий розвиток рекреаційно-туристичного природокористування як природної передумови розвитку сфери рекреації та туризму з урахуванням всіх перелічених чинників.
Ця задача є актуальною і для України, оскільки вона займає одне з провідних місць в Європі за забезпеченістю рекреаційно-туристичними ресурсами, має розвинуту мережу курортних закладів, та, при цьому, природний потенціал її рекреаційно-туристичних територій використовується лише на 50% від реальних можливостей. В останні роки в Україні виконано досить значний комплекс досліджень із проблем економіки та управління у сфері рекреаційно-туристичного природокористування. З найбільшим успіхом у цьому напрямку працюють відомі вітчизняні наукові школи: академічного сектору науки (Рада по вивченню продуктивних сил України, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень, Інститут регіональних досліджень, Інститут економіко-правових досліджень), вузівської науки (Національний університет України ім. Т.Г. Шевченка, Сумський державний університет, Національна академія природоохоронного та курортного будівництва, Таврійський Національний університет ім. В.І. Вернадського, Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова, Київський університет туризму, економіки і права), вітчизняної рекреаційно-туристичної сфери (Український інститут туризму, Науковий центр розвитку туризму) та інші.
При наявності певних наукових та практичних результатів стосовно вирішення економічних та управлінських проблем рекреаційно-туристичного природокористування реальністю є багатоплановість, складність і недостатність розробки проблеми формування та реалізації механізмів стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування, наявність ряду невирішених і дискусійних питань. Об’єктивна необхідність їх подальшого теоретичного осмислення, методичного забезпечення та вирішення питань прикладного характеру визначили вибір теми дисертаційної роботи, сформували ціль і побудову структури дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Основних напрямків державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки (Постанова Верховної Ради України від 05.03.1998 р.) та Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року (Постанова Кабінету Міністрів України від 25.07.2006 р. № 1001), згідно з планами наукових досліджень Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. Здобувач був виконавцем відповідних розділів таких робіт: “Трансформація сучасної системи організаційно-економічних відносин природокористування та забезпечення екологічної безпеки на державному та регіональному рівнях управління” (№ державної реєстрації 0104U000576; 2004-2006 рр.), в якій автором виконано аналіз сучасних тенденцій формування та функціонування економічного механізму (інструментів) регулювання організаційно-економічних відносин рекреаційного природокористування та розвитку рекреаційно-туристичної сфери в Україні, обґрунтовано рекомендації з удосконалювання економічного механізму в напрямку підвищення дієвості таких його функцій як підтримка і стимулювання розвитку вітчизняного рекреаційно-туристичного комплексу, надано пропозиції щодо нових організаційно-управлінських рішень активізації сучасної ресурсної та екологічної політики України; “Механізми та інструменти забезпечення збалансованого природокористування в локальних та регіональних економіко-екологічних системах” (№ державної реєстрації 0107U001071; 2007-2009 рр.), в межах якої автор брав участь при підготовці Проекту Концепції розвитку курортно-рекреаційного та туристичного комплексу м. Одеси.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних, методичних та практичних положень щодо удосконалення механізмів стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування як складових системи організаційно-економічних механізмів управління та підвищення ефективності цієї сфери природокористування.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність постановки та розв’язання комплексу завдань дисертаційної роботи:
удосконалити понятійно-категоріальний апарат рекреаційно-туристичного природокористування;
розробити функціонально-структурну схему сталого рекреаційно-туристичного природокористування;
розробити та обґрунтувати концептуальну модель механізмів стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування як систему регуляторних інструментів і важелів з боку держави та ринку щодо забезпечення сталого рекреаційно-туристичного природокористування;
здійснити оцінку сучасного стану державного фінансування заходів щодо використання, охорони та відтворення природного рекреаційно-туристичного потенціалу України;
проаналізувати специфіку функціонування ринкового механізму стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування та розвитку його інфраструктури як чинника формування та функціонування ринку об’єктів природного рекреаційно-туристичного потенціалу, а також обґрунтувати доцільність включення до нього маркетингових інструментів;
дослідити регіональні особливості (на прикладі Українського Причорномор'я) рекреаційно-туристичного природокористування та концептуально визначити засади муніципальної стратегії розвитку курортно-рекреаційного та туристичного комплексу м. Одеси.
Об’єктом дослідження є система організаційних та економічних відносин, що змістовно визначають сутність рекреаційно-туристичного природокористування як суспільно-економічного явища та процесу сталого використання об’єктів природного потенціалу природно-господарського комплексу рекреації та туризму.
Предметом дослідження є організаційно-економічні моделі та методичні схеми, які саме відображають форму та зміст механізмів стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування.
Методи дослідження. Теоретичні та методичні засади дослідження становлять сучасні теорії економіки природокористування, регіональної економіки, менеджменту, сучасні концепції сталого розвитку та раціонального природокористування.
Дослідження виконувалися на основі використання загальнонаукових методів і прийомів: системного аналізу – для вивчення основних передумов удосконалення управління в сфері рекреаційно-туристичного природокористування; методів економіко-статистичного аналізу – для дослідження динаміки показників, структурних зрушень, визначення економічних проблем сталого рекреаційно-туристичного природокористування; аксіоматичного методу – для визначення сутності, завдань та принципів рекреаційно-туристичного природокористування в умовах ринкових перетворень; мікроекономічного аналізу – при визначенні попиту та пропозиції на ринку об’єктів природного рекреаційно-туристичного потенціалу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку і поглибленні відомих та в обґрунтуванні ряду нових теоретичних і методичних положень, що у комплексі визначають концептуальні основи й організаційно-методичну базу механізмів стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування.
Найбільш значні наукові результати дисертаційного дослідження, що автор виносить на захист, такі:
вперше:
дано визначення поняття “стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування”, сутність якого полягає у комплексі правових, економічних, організаційних, наукових, фінансових та інших заходів, спрямованих на: досягнення сталого рекреаційно-туристичного природокористування, прискорення розвитку рекреаційно-туристичної сфери, підвищення якості вітчизняних рекреаційно-туристичних товарів та послуг і, як наслідок, підвищення їх конкурентоспроможності на основі: поєднання економічних, соціальних та екологічних інтересів на загальнодержавному та регіональному рівнях, максимально ефективного використання рекреаційно-туристичного потенціалу відповідних регіонів, в інтересах: держави в цілому, рекреаційно-туристичних регіонів, їх жителів, а також рекреантів та туристів;
запропоновано модель комплексної взаємодії механізмів стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування у вигляді двокомпонентної системи регуляторних інструментів і важелів з боку держави та ринку щодо забезпечення сталого рекреаційно-туристичного природокористування;
надано оцінку сучасного стану державного фінансування рекреації та туризму, зокрема заходів щодо використання, охорони та відтворення природного рекреаційно-туристичного потенціалу України, визначено стійку тенденцію збереження вкрай низького його рівня та надано обґрунтування поступового збільшення його обсягу до міжнародних стандартів;
на засадах впровадження принципів сталого розвитку та мобілізації системи державних і ринкових механізмів стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування сформульовано концептуальні основи муніципальної стратегії розвитку курортно-рекреаційного та туристичного комплексу м. Одеси;
удосконалено:
змістовне тлумачення поняття “стале рекреаційно-туристичне природокористування” з позицій системного поєднання економічної та екологічної складової;
обґрунтування та побудову функціонально-структурної схеми сталого рекреаційно-туристичного природокористування, що є формалізованим відображенням його як суспільно-економічного явища та процесу сталого використання природного потенціалу природно-господарського комплексу рекреації та туризму;
організаційні засади запровадження маркетингу як ринкового інструменту стимулювання природокористування та побудови на їх основі інтегральної системи маркетингу рекреаційно-туристичного природокористування;
дістало подальший розвиток:
систематизація складових елементів інфраструктури рекреаційно-туристичного природокористування, як чинника формування та функціонування ринку об’єктів природного потенціалу природно-господарського комплексу рекреації та туризму.
Практичне значення одержаних результатів полягає в поглибленні знань і обґрунтуванні методичної бази побудови механізмів стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування.
Запропоновані в дисертаційній роботі принципи сталого рекреаційно-туристичного природокористування, а також пропозиції щодо удосконалення механізму стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування використані при розробці проекту Концепції розвитку туризму в м. Одесі на 2007-2015 роки (лист Управління молодіжної політики, сім’ї та туризму Одеської міської ради № 62/06 від 15.02.2006 р. та лист Виконавчого комітету Одеської міської ради № 03-34/153 від 09.02.2007 р., рішення VII сесії Одеської міської ради № 1395-V від 04.07.2007 р.), а також для підготовки проектів стратегічних рішень регіонального та державного рівнів щодо активізації сучасної ресурсної та екологічної політики України (Акт впровадження Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області №77/02 від 23.01.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою роботою, в якій викладено авторський підхід до розробки теоретичних, методичних та практичних положень щодо удосконалення організаційно-економічних механізмів стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування як складових системи організаційно-економічних механізмів управління та підвищення ефективності цієї сфери природокористування. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистих досліджень здобувача. Особистий внесок автора у публікаціях із співавторами відображено в авторефераті у списку опублікованих праць.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на: 2-й Міжнародній науково-практичній конференції “Проблемы природопользования, устойчивого развития и техногенной безопасности регионов” (м. Дніпропетровськ, 2002 р.); 3-й Міжнародній науково-практичній конференції “Проблемы природопользования, устойчивого развития и техногенной безопасности регионов” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); 4-й щорічній Всеукраїнській науковій конференції “Екологічний менеджмент у загальній системі управління” (м. Суми, 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології в управлінні туристичною і курортно-рекреаційною економікою та проблеми підготовки фахівців” (м. Бердянськ, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Туризм в Україні: сучасний стан та пріоритети розвитку” (м. Львів, 2005 р.); міжнародній науковій конференції “Фундаментальные исследования важнейших проблем естественных наук на основе интеграционных процессов в образовании и науке” (м. Севастополь, 2006 р.); 2-й міжнародній науково-практичній конференції “Конкурентні стратегії: теорія, практика, перспективи” (м. Одеса, 2006 р.); 2-й міжнародній науковій конференції “Екологічна Конституція Землі як економіко-правова основа глобальної стратегії сталого розвитку та екологічної безпеки планети” (м. Львів, 2006 р.); 5-й міжнародній науково-практичній конференції “Эколого-экономические проблемы Днестра” (м. Одеса, 2006 р.); Всеукраїнській науковій конференції “Господарський механізм екологічно збалансованого розвитку” (м. Суми, 2007 р.).
Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 19 наукових праць, з яких 2 статті у наукових журналах, 10 статей у збірниках наукових праць, 7 - у матеріалах і тезах конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 165 найменувань. Повний обсяг дисертації складає 241 сторінку, обсяг основної частини складає 182 сторінки. Дисертаційна робота містить 16 таблиць (на 10 сторінках), 17 рисунків (на 13 сторінках), 2 додатки (на 24 сторінках).
Основний зміст роботи
У першому розділі – “Наукові засади та організаційні передумови сталого рекреаційно-туристичного природокористування в Україні” - зроблено детальний аналіз еволюції поняття “сталий розвиток” та впровадження його основних принципів в Світі. Відносно дотримання основних принципів сталого розвитку в Україні відзначено, що Україна залишається однією з небагатьох країн, де вони ще практично не впроваджені і є тільки задекларованими на державному рівні.
З урахуванням значущості секторальних та регіональних програм, як складових загальнодержавної стратегії сталого розвитку, а також особливої важливості сталого розвитку туризму для країн, що розвиваються, в дисертаційній роботі обґрунтовано доцільність виокремлення такої складової сталого розвитку як “стале рекреаційно-туристичне природокористування” та надано визначення цього поняття. Отже, це - організований, ієрархічно керований процес коеволюційного розвитку природного рекреаційно-туристичного потенціалу та суспільства (при масовій і усвідомленій участі населення), ціль якого забезпечити здорове продуктивне життя і відпочинок в гармонії із природою нинішньому та майбутнім поколінням на основі охорони і збагачення специфічної культурної і природної спадщини рекреаційно-туристичних територій.
Для виходу рекреаційно-туристичного сектору економіки з кризового стану, в якому він зараз знаходиться, на погляд автора, необхідна його структурна перебудова, перехід на засади сталого рекреаційно-туристичного природокористування у відповідних регіонах. Для цього автором обґрунтовано та запропоновано функціонально-структурну схему сталого рекреаційно-туристичного природокористування (рис. 1), що відображає останнє як суспільно-економічне явище та процес сталого використання природного потенціалу природно-господарського комплексу рекреації та туризму.
Автор стверджує, що для переходу до сталого рекреаційно-туристичного природокористування на всіх рівнях управління обов’язково необхідна система важелів, за допомогою яких створюються оптимальні умови (середовище) для цього процесу. У зв’язку із цим, автор обґрунтовує необхідність стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування, як складової системи організаційно-економічних механізмів управління, і надає йому такого визначення: стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування – це комплекс правових, економічних, організаційних, наукових, фінансових та інших заходів, спрямованих на: досягнення сталого рекреаційно-туристичного природокористування, прискорення розвитку рекреаційно-туристичної сфери, підвищення якості вітчизняних рекреаційно-туристичних товарів та послуг і, як наслідок, підвищення їх конкурентоспроможності на основі: поєднання економічних, соціальних та екологічних інтересів на загальнодержавному та регіональному рівнях, максимально ефективного використання рекреаційно-туристичного потенціалу відповідних регіонів, в інтересах: держави в цілому, рекреаційно-туристичних регіонів, їх жителів, а також рекреантів та туристів.
Рис. 1. Функціонально-структурна схема сталого
рекреаційно-туристичного природокористування
При цьому концептуальну модель стимулювання, як засіб досягнення сталого рекреаційно-туристичного природокористування, запропоновано розглядати у поєднанні державного та ринкового механізмів. В зв’язку з цим, автор детально розглядає поняття “механізму” як категорії, його місце в складі загального господарського механізму управління рекреаційно-туристичною сферою, а також його складові. Автором обґрунтовано та розроблено модель комплексної взаємодії механізмів стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування у вигляді двокомпонентної системи регуляторних інструментів і важелів з боку держави та ринку щодо забезпечення сталого рекреаційно-туристичного природокористування, яку надано на рисунку 2.
Рис. 2. Регуляторні інструменти механізмів стимулювання
рекреаційно-туристичного природокористування
Актуальність побудови цієї системи регуляторних інструментів пояснюється тим, що проведений аналіз розрізнених економічних інструментів механізму стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування дав можливість виявити певні негативні тенденції його функціонування.
У другому розділі – “Напрямки розвитку державного механізму стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування” - проаналізовано основні Законодавчі акти, які регулюють діяльність в рекреаційно-туристичній сфері України. В результаті цього аналізу автором зроблено висновок, що ці Законодавчі акти майже цілковито зводяться до організаційних заходів щодо стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування та взагалі носять дещо декларативний характер. Тому в дисертаційній роботі більше уваги приділяється вивченню економічних інструментів державного механізму стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування. В результаті детального вивчення цих інструментів, автор робить пропозицію розглядати їх у складі чотирьох блоків інструментів: перший блок – податки, другий – платежі та збори, третій – джерела фінансування, четвертий – стимулювання (як система заохочень).
В результаті аналізу економічних інструментів державного механізму стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування та визнаючи вирішальну функцію інструментів блоку фінансування в його складі, автор в роботі детально розглядає питання інвестиційної та бюджетної політики в сфері рекреації та туризму в Україні.
Одним з головних інвесторів розвитку сфери рекреаційно-туристичного природокористування, на думку автора, має виступати держава, яка може надати допомогу у вигляді бюджетного фінансування і різного спектру пільг. Але, за результатами діагностики та аналізу державної бюджетної політики України, автор робить висновок, що кошти державного бюджету для фінансування заходів щодо рекреаційно-туристичного освоєння, перспективних в цьому напрямку, регіонів країни недостатні.
В роботі за результатами діагностики та аналізу за 1992-2007 роки визначено стійку тенденцію збереження вкрай низького рівня державного фінансування рекреації та туризму, зокрема заходів щодо використання, охорони і відтворення природного рекреаційно-туристичного потенціалу України.
За даними про видатки з Державного бюджету України (за 1992-2007 роки), на фінансування рекреаційно-туристичних заходів витрачалося в середньому лише 0,08% від загальних сум видатків з бюджетів цих років (рис. 3), коли для ефективного розвитку цієї галузі, за чисельними оцінками експертів, треба, як мінімум, 3%.
В результаті проведеного аналізу державної бюджетної політики автор відзначає, що для вдосконалення функціонування сфери рекреаційно-туристичного природокористування, для розвитку рекреації та туризму як конкурентоспроможного сектору на міжнародному рівні та вигідного для економіки нашої країни, необхідне цільове, спрямоване безпосередньо на рекреацію та туризм, фінансування з Державного бюджету, з орієнтацією на поступове підвищення суми видатків на фінансування цієї галузі за нормами міжнародних стандартів.
Варіантом вирішення цих задач автор вважає більш широке використання програмно-цільового методу планування бюджету, що в Україні вже почав впроваджуватися. Обґрунтуванням цієї пропозиції автора є діагностика та ана-ліз джерел фінансування низки програм, які тією чи іншою мірою стосуються стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування в Україні.
У третьому розділі – “Вдосконалення ринкового механізму стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування” - проаналізовано специфіку функціонування ринку в сфері рекреаційно-туристичного природокористування. Для аналізу структури попиту та пропозиції на ринку об’єктів природного рекреаційно-туристичного потенціалу автором було детально вивчено організаційну, цільову та просторову структури попиту, що дало змогу виокремити чіткі орієнтири розвитку сфери рекреаційно-туристичного природокористування.
Як зазначає автор, суттєвим чинником регулювання процесу перетворень в сфері рекреаційно-туристичного природокористування в умовах функціонування ринку є рівень розвитку його інфраструктури. Адже, в теперішній час інфраструктура рекреаційно-туристичного природокорис-тування є саме тією ланкою, яка не тільки обслуговує, а й забезпечує розвиток рекреаційно-туристичного процесу як ринкової системи та сприяє залученню іноземних і вітчизняних рекреантів та туристів. При цьому, за своїм складом, потужністю, кількістю і якістю окремих елементів, рекреаційно-туристична інфраструктура має відповідати потребам рекреантів і туристів. Тому на сьогодні необхідно переглянути відношення до використання наявних об'єктів інфраструктури рекреаційно-туристичного природокористування та тих, які ще проектуються. В зв’язку з цим автором проведено аналіз складових елементів інфраструктури рекреаційно-туристичного природокористування та запропоновано їх систематизацію.
В контексті дисертаційної роботи автор пропонує більш широко використовувати важелі такого інструменту ринкового механізму стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування, як маркетинг. Автор розглядає існуючі концепції маркетингу стосовно сфери рекреаційно-туристичного природокористування: маркетинг рекреаційно-туристичних територій (Л.М.Черчик), маркетинг рекреаційно-туристичних ресурсів (О.В.Садченко) та маркетинг рекреаційно-туристичних послуг (Ф.Котлер, В.Бугаков). За результатами аналізу автор робить висновок, що взагалі маркетинг в цій сфері має за мету надати відповідним регіонам риси стійкої привабливості для рекреантів та туристів (не порушуючи інтересів місцевого населення) і визначає напрями й інструменти реалізації цієї привабливості.
На основі аналізу зазначених концепцій маркетингу в сфері рекреаційно-туристичного природокористування, автором обґрунтовано висновок, що кожна з них досить однобічно розглядає маркетингові інструменти в сфері рекреаційно-туристичного природокористування. Саме цей висновок є поштовхом для удосконалення автором організаційних засад запровадження маркетингу як ринкового інструменту стимулювання природокористування, та побудови на основі цих засад інтегральної системи маркетингу рекреаційно-туристичного природокористування (рис. 4).
На засадах впровадження принципів сталого розвитку та мобілізації системи державних і ринкових механізмів стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування сформульовано концептуальні основи муніципальної стратегії розвитку курортно-рекреаційного та туристичного комплексу м. Одеси.
Стратегічною метою розвитку курортно-рекреаційного і туристичного комплексу м. Одеси визначається формування конкурентноздатних на світовому і національному рівнях туристичного продукту і санаторно-курортних послуг на основі ефективного використання наявного рекреаційного потенціалу, забезпечення соціально-економічних інтересів і екологічної стійкості в регіоні. Для досягнення ж цієї мети необхідне вирішення низки економічних, екологічних, соціальних і політичних завдань, а також здійснення комплексу дій і умов їх реалізації в рамках трьох основних пріоритетних напрямів:
оптимізація виробничо-економічної структури курортно-рекреаційного і туристичного комплексу м. Одеси;
зміна механізму функціонування рекреаційної і туристичної сфери;
корінна реорганізація системи управління курортно-рекреаційною і туристичною діяльністю.
Рис. 4. Інтегральна система маркетингу рекреаційно-
туристичного природокористування
При цьому, для реалізації зазначених напрямів, необхідне виконання таких умов:
- державна підтримка і створення умов для ефективного управління рекреаційною і туристичною сферою;
- урахування інтересів населення м. Одеси при плануванні розвитку рекреаційного і туристичного комплексу;
- науково-методичне забезпечення функціонування курортно-рекреаційного і туристичного комплексу м. Одеси.
висновки
В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється у розвитку та поглибленні концептуальних основ і організаційно-методичної бази формування системи механізмів стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування.
Інтегральний науковий результат дисертаційного дослідження знайшов свою конструктивну реалізацію в комплексі концептуально-методологічних положень стосовно принципів формування і застосування системи механізмів стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування.
Сформульовані, обґрунтовані і подані в роботі організаційні і методичні рішення, які конкретизують і деталізують теоретичні і концептуально-методологічні результати дослідження, створюють основу їхньої практичної реалізації.
1. При наявності певних наукових та практичних результатів стосовно вирішення економічних та управлінських проблем рекреаційно-туристичного природокористування реальністю є багатоплановість, складність і недостатність розробки проблеми формування та реалізації механізмів стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування, що зумовлює об’єктивну необхідність їх подальшого теоретичного осмислення, методичного забезпечення та вирішення низки питань прикладного характеру.
2. В дисертаційній роботі удосконалено понятійно-категоріальний апарат рекреаційно-туристичного природокористування, а саме: дано визначення поняття “стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування”, сутність якого полягає у комплексі правових, економічних, організаційних, наукових, фінансових та інших заходів, спрямованих на: досягнення сталого рекреаційно-туристичного природокористування, прискорення розвитку рекреаційно-туристичної сфери, підвищення якості вітчизняних рекреаційно-туристичних товарів та послуг і, як наслідок, підвищення їх конкурентоспроможності на основі: поєднання економічних, соціальних та екологічних інтересів на загальнодержавному та регіональному рівнях, максимально ефективного використання рекреаційно-туристичного потенціалу відповідних регіонів, в інтересах: держави в цілому, рекреаційно-туристичних регіонів, їх жителів, а також рекреантів та туристів; уточнено тлумачення поняття “стале рекреаційно-туристичне природокористування” з позицій системного поєднання економічної та екологічної складової.
3. Для виходу рекреаційно-туристичного сектору економіки з кризового стану, на погляд автора, необхідна його структурна перебудова, перехід на засади сталого (екологічно збалансованого) розвитку рекреаційно-туристичного природокористування у відповідних регіонах. Саме тому в дослідженні автором обґрунтовано та побудовано функціонально-структурну схему сталого рекреаційно-туристичного природокористування, що є формалізованим відображенням його як суспільно-економічного явища та процесу сталого використання природного потенціалу природно-господарського комплексу рекреації та туризму.
4. Проведений в роботі аналіз економічних інструментів державного та ринкового механізмів стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування дав можливість виявити певні негативні тенденції функціонування цих механізмів, що є наслідком розрізненості згаданих інструментів та недостатньої взаємодії самих механізмів. Це обґрунтовує актуальність побудови дисертантом моделі комплексної взаємодії механізмів стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування у вигляді двокомпонентної системи регуляторних інструментів і важелів з боку держави та ринку щодо забезпечення сталого рекреаційно-туристичного природокористування.
5. Визнаючи вирішальну функцію інструментів блоку фінансування в складі державного механізму стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування, в роботі наведено діагностику сучасного стану державного фінансування рекреації та туризму, зокрема заходів щодо використання, охорони та відтворення природного рекреаційно-туристичного потенціалу України, визначено стійку тенденцію збереження вкрай низького його рівня, надано обґрунтування необхідності цільового, спрямованого безпосередньо на рекреацію та туризм, фінансування з Державного бюджету, з орієнтацією на поступове підвищення суми видатків на фінансування цієї галузі за нормами міжнародних стандартів.
Варіантом вирішення цих задач автор пропонує більш широке використання програмно-цільового методу планування бюджету, що в Україні вже почав впроваджуватися. Обґрунтуванням цієї пропозиції автора є діагностика та аналіз джерел фінансування низки програм, які тією чи іншою мірою стосуються стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування в Україні.
6. Автором удосконалено систему ринкового механізму стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування: наведено схему функціонування ринку в рекреаційно-туристичній сфері; перелічені чинники формування та зміни попиту та пропозиції на рекреаційно-туристичні товари та послуги, які автором пропонується розглядати як двоблокову систему; розглянуто механізм ціноутворення на рекреаційно-туристичні товари та послуги; проаналізовано структуру попиту та пропозиції на ринку об’єктів природного рекреаційно-туристичного потенціалу шляхом вивчення організаційної, цільової та просторової структури попиту, що дало змогу виокремити чіткі орієнтири розвитку сфери рекреаційно-туристичного природокористування.
7. В зв’язку із тим, що суттєвим чинником перетворень в сфері рекреаційно-туристичного природокористування в умовах функціонування ринку є рівень розвитку його інфраструктури, в роботі автором проведено аналіз складових елементів інфраструктури рекреаційно-туристичного природокористування, як чинника формування та функціонування ринку об’єктів природного капіталу природно-господарського комплексу рекреації та туризму, та запропоновано їх наступну систематизацію: побутові об’єкти (заклади для розміщення та харчування, об’єкти комунального господарства та контролю санітарно-екологічного стану курортів), об’єкти з надання рекреаційно-туристичних послуг (об’єкти оздоровчого, спортивного, розважального, пізнавального призначення, пункти прокату туристичного спорядження та інвентарю, контрольно-рятувальні служби, об’єкти з надання послуг, які безпосередньо не пов’язані з рекреаційно-туристичною сферою), супутні об’єкти (транспортні засоби, засоби зв’язку, комерційні об’єкти), рекламні та інформаційні засоби.
8. В дисертаційній роботі автор розглядає існуючі концепції маркетингу стосовно сфери рекреаційно-туристичного природокористування: маркетинг рекреаційно-туристичних територій, маркетинг рекреаційно-туристичних ресурсів та маркетинг рекреаційно-туристичних послуг. На основі аналізу зазначених концепцій маркетингу в сфері рекреаційно-туристичного природокористування, автором обґрунтовано висновок, що кожна з них досить однобічно розглядає маркетингові інструменти в сфері рекреаційно-туристичного природокористування.
Саме цей висновок є поштовхом для удосконалення автором організаційних засад запровадження маркетингу як ринкового інструменту стимулювання природокористування, та побудови на основі цих засад інтегральної системи маркетингу рекреаційно-туристичного природокористування.
9. На засадах впровадження принципів сталого розвитку та мобілізації системи державних і ринкових механізмів стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування в дисертаційній роботі сформульовано концептуальні основи муніципальної стратегії розвитку курортно-рекреаційного та туристичного комплексу м. Одеси.
Стратегічною метою розвитку курортно-рекреаційного і туристичного комплексу м. Одеси визначається формування конкурентноздатних на світовому і національному рівнях туристичного продукту і санаторно-курортних послуг на основі ефективного використання наявного рекреаційного потенціалу, забезпечення соціально-економічних інтересів і екологічної стійкості в регіоні. В роботі наведено комплекс дій і умов їх реалізації, які необхідно здійснити для вирішення низки економічних, екологічних, соціальних і політичних завдань для досягнення вказаної мети.
Визначення стратегічних напрямків формування і функціонування механізмів стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування, вибір і адаптація до реальних економічних умов найбільш пріоритетних з них, теоретичні й організаційно-економічні основи яких розкриті в дисертаційній роботі, являють собою реальний внесок в розвиток і поглиблення економічної теорії природокористування в сфері рекреації та туризму, реалізації її практичної функції в інтересах подальшого сталого розвитку рекреаційно-туристичної індустрії як соціально, економічно та екологічно значимого сектора національної економіки.
Список опублікованих праць за темою дисертації
Статті у наукових фахових виданнях
1. Купцова О.Є., Слободяник О.А.** Прізвище здобувача Слободяник змінено на Воробйова на підставі свідоцтва про шлюб 1-ЖД № 037406 від 20.10.2006 р., Брошкова С.Л. Рейтингові оцінки регіонів, як елемент формування системи життєзабезпечення // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. – Херсон, 2003. - № 26. – С. 126-133. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано доцільність сприяння інвестиційним процесам в Південному регіоні України на базі використання рейтингових оцінок регіонів.
2. Слободяник А.А., Брошкова С.Л. Эколого-экономический анализ состояния рекреационных территорий Украинского Причерноморья и перспективы развития региона // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інноваційний розвиток економіки: Зб. наук. праць. Львів, 2003. - Вип. 6, Ч.2. - Львів, 2003. – С. 252-262. Особистий внесок здобувача: на базі проведеного аналізу доведено, що розвиток рекреаційних територій є пріоритетним напрямком функціонування народногосподарського комплексу регіону Українського Причорномор’я, та надано варіанти виходу регіону з еколого-економічної кризи.
3. Слободяник А.А. Анализ эколого-экономического состояния рекреационных территорий Украинского Причерноморья // Экономические инновации: Сб. научн. трудов. – Одеса, 2004. – Вып. 19. – С. 65-73.
4. Слободяник О.А. Державне регулювання конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості рекреації та туризму // Экономические инновации: Сб. научн. трудов. – Одеса, 2005. – Вып. 22. – С. 115-122.
5. Слободяник О.А. Перспективні тенденції удосконалення управління в сфері рекреаційного природокористування (на прикладі Українського Причорномор’я) // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць. – Одеса, 2005. - № 21. – С. 261-265.
6. Слободяник О.А. Необхідні та достатні умови сталого розвитку рекреаційного природокористування в регіоні // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць. – Одеса, 2006. - № 22. – С. 337-343.
7. Харічков С.К., Воробйова О.А., Дишловий І.М., Черчик Л.М. Проблемні питання сталого розвитку рекреації та туризму в Україні // Південноукраїнський правничий часопис. - 2007. - №1. – С. 210-218. Особистий внесок здобувача: зроблено детальний аналіз сум видатків Держбюджету на фінансування рекреаційно-туристичних заходів в динаміці.
8. Воробйова О.А. Маркетингові та логістичні інструменти в системі механізмів стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування // Экономические инновации: Сб. научн. трудов. – Одеса, 2007. – Вып. 26. – С. 85-102.
9. Воробйова О.А. Рекреаційно-туристична інфраструктура як чинник реалізації конкурентних переваг Українського Причорномор’я // Экономические инновации: Сб. научн. трудов. – Одеса, 2007. – Вып. 28. – С. 58-67.
10. Харічков С.К., Заболотний Д.М., Дишловий І.М., Воробйова О.А. Стратегічні орієнтири розвитку туристично-рекреаційної та курортної сфери Одещини // Экономические инновации: Сб. научн. трудов. – Одеса, 2007. – Вып. 29. – С. 325-332. Особистий внесок здобувача: зроблено детальний аналіз динаміки кількісних показників розвитку туристично-рекреаційної та курортної сфери Одещини.
11. Воробйова О.А., Дишловий І.М., Харічков С.К. Напрямки вдосконалення регуляторної політики розвитку вітчизняного рекреаційно-туристичного комплексу // Экономические инновации: Сб. научн. трудов. – Одеса, 2007. – Вып. 31. – С. 209-219. Особистий внесок здобувача: проведено систематизацію інструментів економічного механізму підтримки та розвитку рекреаційно-туристичного комплексу України та надано пропозиції щодо його вдосконалення.
Матеріали наукових конференцій
12. Слободяник А.А. Эколого-экономическая оценка и тенденции развития приморских территорий (на примере Украинского Причерноморья) // Проблемы природопользования, устойчивого развития и техногенной безопасности регионов: материалы ІІ Международной научно-практическая конференции. Днепропетровск, 1-3 октября 2003 г. – Днепропетровск, 2003. – С. 90-91.
13. Слободяник О.А. Маркетингові та логістичні інструменти в системі механізмів стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування // Інформаційні технології в управлінні туристичною і курортно-рекреаційною економікою та проблеми підготовки фахівців: матеріали доповідей учасників міжнародної науково-практичної конференції. Бердянськ, 15-16 вересня 2005 р. – Бердянськ, 2005. – С.130-131.
14. Харічков С.К., Слободяник О.А. Проблема бюджетного фінансування рекреаційно-туристичної сфери в Україні // Туризм в Україні: сучасний стан та пріоритети розвитку: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Львів, 20-22 жовтня 2005 р. – Львів, 2005. – С. 372-374. Особистий внесок здобувача: зроблено детальний аналіз сум видатків Держбюджету на фінансування рекреаційно-туристичних заходів в динаміці.
15. Слободяник А.А. Устойчивое развитие рекреационного природопользования как основа управления прибрежными территориями Украинского Причорномор’я // Фундаментальные исследования важнейших проблем естественных наук на основе интеграционных процессов в образовании и науке: тезисы докладов Международной научной конференции. Севастополь, 19 – 24 августа 2006 г. – Севастополь, 2006. – С. 62-63.
16. Харічков С.К., Слободяник О.А. Рекреація та туризм як інвестиційно привабливі та конкурентні сфери економіки Одеського регіону // Конкурентні стратегії: теорія, практика, перспективи: матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції. Одеса, 3-5 вересня 2006 р. – Одеса, 2006. – С. 83-84. Особистий внесок здобувача: зроблено узагальнені оцінки діагностики розвитку рекреації та туризму в Одеському регіоні.
17. Слободяник А.А. Эколого-экономические проблемы развития рекреации в бассейне Днестра // Эколого-экономические проблемы Днестра: материалы V международной научно-практической конференции. Одесса, 4-6 октября 2006 г. – Одесса, 2006. – С. 103-104.
18. Воробйова О.А. Механізм як категорія та його сутність в управлінні природокористуванням (на прикладі рекреаційно-туристичного природокористування) // Господарський механізм екологічно збалансованого розвитку: збірник тез доповідей Всеукраїнської наукової конференції. Суми, 22-24 травня 2007 р. – Суми, 2007. – С. 12-14.
Статті в інших виданнях
19. Слободяник А.А. Проблемы развития рекреационно-туристической сферы в низовьях Днестра и пути их решения // Причорноморський екологічний бюлетень. – 2007. - № 1(23). – С. 186-188.
Воробйова О.А. Механізми стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. – Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2007.
Дисертаційна робота присвячена вивченню механізмів стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування та розробці моделі їх комплексної взаємодії у вигляді двокомпонентної системи регуляторних інструментів і важелів з боку держави та ринку щодо забезпечення сталого рекреаційно-туристичного природокористування.
В результаті аналізу економічних інструментів державного механізму стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування та визнаючи вирішальну функцію інструментів блоку фінансування в його складі, в роботі розглядаються питання інвестиційної та бюджетної політики в сфері рекреації та туризму в Україні.
Щодо ринкового механізму стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування, в роботі розглянуто принципи функціонування ринку в сфері рекреаційно-туристичного природокористування; проаналізовано сучасний стан та існуючі перспективні тенденції рекреаційно-туристичної інфраструктури; запропоновано впровадження та поширення такого ринкового механізму стимулювання рекреаційно-туристичної діяльності, як маркетинг.
Ключові слова: рекреаційно-туристичне природокористування, сталий розвиток, конкурентоспроможність, інвестиційна привабливість, бюджетна політика, економічні інструменти, економічний механізм, ринкові відносини, рекреаційно-туристична інфраструктура, маркетинг.
Воробьёва О.А. Механизмы стимулирования рекреационно-туристического природопользования. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - Экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 2007.
Диссертационная работа посвящена определению сущности механизмов стимулирования рекреационно-туристического природопользования и разработке модели их комплексного взаимодействия в виде двухкомпонентной системы регуляторных инструментов и рычагов со стороны государства и рынка относительно обеспечения устойчивого рекреационно-туристического природопользования.
В работе указано, что наиболее действенными инструментами, с помощью которых можно обеспечить выход рекреационно-туристического сектора экономики из эколого-экономического кризиса, являются государственная политика регулирования конкурентоспособности и инвестиционной привлекательности, и государственная бюджетная политика. Формирование современной системы государственного регулирования должно учитывать развитие рекреационно-туристического комплекса как значительный фактор в активизации инвестиционных процессов. И одним из важнейших инвесторов при этом должно выступать государство. В связи с этим, проведен анализ бюджетной политики относительно сферы рекреации и туризма, на базе которого сделан вывод о недостаточности финансирования природно-ресурсных мероприятий в целом, а также мероприятий по рекреационно-туристическому освоению перспективных в этом направлении регионов страны. Как вариант решения этой задачи, предложено более широкое внедрение программно-целевого метода планирования бюджета, который в Украине только начал внедряться.
В контексте интеграции государственного экономического механизма в рыночную экономику, рассмотрены основные принципы сегментации рынка рекреационно-туристических товаров и услуг Украины, сделан анализ структуры спроса и предложения на данном рынке, а также перечислены факторы, с помощью которых можно влиять на формирование спроса и предложения в сфере рекреационно-туристического природопользования, приведена схема функционирования рынка в сфере рекреационно-туристического природопользования и дано определение понятия “рыночные отношения в рекреационно-туристической сфере”.
Весомым фактором признан уровень развития рекреационно-туристической инфраструктуры, ее пропускной способности. С целью выявления наиболее эффективных путей содействия подъему уровня развития рекреационно-туристической инфраструктуры в Украине и доведения его до международных показателей, было проанализировано современное состояние инфраструктуры, существующие перспективные тенденции, а также обобщены ее отдельные элементы в виде схемы.
Для более эффективного регулирования процесса функционирования рынка товаров и услуг в сфере рекреационно-туристического природопользования, предлагается внедрение и распространение такого инструмента рыночного механизма стимулирования рекреационно-туристического природопользования, как маркетинг. В широком понимании маркетинга в сфере рекреационно-туристического природопользования рассмотрено три его концепции: маркетинг рекреационно-туристических территорий, маркетинг рекреационно-туристических ресурсов и маркетинг рекреационно-туристических услуг. В работе сделан вывод, что каждая из перечисленных концепций маркетинга в сфере рекреационно-туристического природопользования довольно односторонне рассматривает маркетинговые инструменты в сфере рекреационно-туристического природопользования. Этот вывод стал толчком для усовершенствования организационных основ внедрения маркетинга как рыночного инструмента стимулирования природопользования, и построения на их основе интегральной системы маркетинга рекреационно-туристического природопользования.
Ключевые слова: рекреационно-туристическое природопользование, устойчивое развитие, конкурентоспособность, инвестиционная привлекательность, бюджетная политика, экономические инструменты, экономический механизм, рыночные отношения, рекреационно-туристическая инфраструктура, маркетинг.
Vorobyova A.А. Mechanisms of stimulation of the recreation-tourist natural usage. - Manuscript.
The thesis for a Candidate degree in Economic Sciences for Speciality 08.00.06 - Economics of Natural Resources Usage and Environmental Protection. – The Institute of Market Problems and Economic and Ecological Researches of the National Academy of Sciences of Ukraine, Odessa, 2007.
The thesis is devoted to study of stimulation mechanisms recreation-tourist natural usage essence and development of model of their complex interaction as two-components system of regulation tools and levers on the state and market part concerning maintenance steady recreation-tourist natural usage.
As a result of the analysis of economic tools of the state mechanism of stimulation recreation-tourist natural usage and recognizing decision function of financing tools in its structure, in the thesis the questions of investment and budget politics realization in sphere recreation and tourism in Ukraine are considered.
Concerning the market mechanism of stimulation recreation-tourist natural usage, in the thesis the principles of functioning of the market in sphere recreation-tourist natural usage are
