ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ

Винник Олена Павлівна

УДК 001.4:33+81(038)

МЕТАФОРИЧНІ ПРОЦЕСИ У ФОРМУВАННІ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЛЕКСИКИ

Спеціальність 10.02.01– українська мова

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: | кандидат філологічних наук, доцент

Піддубна Наталія Віталіївна,

Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С. Сковороди,

доцент кафедри української мови

Офіційні опоненти: | доктор філологічних наук, професор

Полюга Лев Михайлович,

Інститут українознавства імені І. Крип’якевича

НАН України (м. Львів), провідний науковий співробітник

кандидат філологічних наук, доцент

Ковальова Тетяна Володимирівна,

Харківський регіональний інститут Національної академії державного управління при Президентові України, доцент кафедри права

Захист відбудеться 8 листопада 2007 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.05 Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. 216.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (61168, м. Харків,
вул. Блюхера, 2, ауд. 215-В).

Автореферат розіслано 5 жовтня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.П. Карпенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Наукові студії кінця ХХ – початку XXI ст. позначені посиленою увагою лінгвістів до питань, що стосуються становлення й розвитку галузевої лексики взагалі й термінології зокрема. Серед них важливе місце посідають дослідження, присвячені економічній підмові. Її історичний і синхронний опис репрезентовано як в окремих статтях (О. Безугла,
Л. Бондарчук, Т. Дерев’янченко, О. Дуда,І. Козловець, Н. Краснопольська, Т. Подгурська,
І. Теплий, Д. Шапран та ін.), так і в дисертаційних працях (Т. Дячук, С. Кришталь,
М. Навальна, Т. Панько,О. Покровська, Г. Чорновол). Досліджуючи українську економічну лексику, науковці торкаються і проблеми метафоричних найменувань у названій сфері: подають спостереження над генезисом багатьох номінацій метафоричного походження, аналізують семантичну структуру аналітичних назв цього виду, розробляють класифікацію метафори за джерелами виникнення (Т. Панько, О. Покровська, Г. Чорновол, О. Чуєшкова та ін.).

Необхідність багатоаспектного вивчення метафоричних процесів у лексиці економічної галузі викликана тим, що, по-перше, сучасні дослідження ще не досить глибоко проникають у саму природу цієї проблеми, по-друге, існує потреба різновекторного аналізу всіх граней явища метафоризації.

Актуальність теми зумовлена стійкою зацікавленістю сучасного мовознавства питаннями функціонування метафори в мові галузевих сфер, відсутністю в українській лінгвістиці спеціального комплексного дослідження метафоричних процесів в економічній лексиці. Багатопланове вивчення цієї проблеми має важливе значення для поглибленого розуміння конкретних мовних механізмів творення аналізованого тропа – важливого чинника формування спеціальної лексики. Крім того, системний опис метафоричних найменувань є необхідним для з'ясування їх особливостей як феноменів у науковій картині світу. Аналіз метафори в мові економіки є однією з важливих передумов для розуміння багатьох явищ, що властиві й іншим галузевим лексичним системам.

Актуальність дослідження пов'язана також із потребами лексикографічного опису економічних найменувань метафоричного походження.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертація відповідає загальній науковій проблемі кафедри української мови Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди “Закономірності розвитку й функціонування української мови”.

Мета дисертаційної роботи – визначити склад, з’ясувати природу та характер формування метафоричних найменувань як шару сучасної української економічної лексики.

Завдання дисертації:

1) визначити місце метафори у формуванні економічної лексики сучасної української мови;

2) дослідити джерела походження економічної метафори;

3) з’ясувати специфіку метафоричних процесів, характерну для спеціальних економічних найменувань, що виникли в результаті переосмислення загальновживаних слів;

4) розглянути семантичні, граматичні та структурно-синтаксичні зміни в назвах метафоричного походження;

5) схарактеризувати аналітичні економічні спеціальні найменування з метафоричним компонентом.

Джерела фактичного матеріалу – енциклопедичні та тлумачні словники й довідники, видані в Україні й за кордоном у період із 1925 року по 2005 рік (усього 64 назви), а також часописи “Фінанси України”, “Економіка України”, “Вісник Національного банку України”, “Регіональна економіка”.

Предмет дослідження становлять спеціальні найменування метафоричного походження, що входять до складу економічної лексики.

Об’єктом дослідження є сучасна функціональна економічна лексика (індивідуальні вирази, робочі терміни, терміни), що сформувалася на основі метафоризації.

Теоретико-методологічною основою дослідження є положення про особливості взаємозв’язку мови і мислення, суспільну природу мови та пізнання світу, специфіку метафоричних процесів як результату гносеологічної діяльності людини.

Різноаспектне дослідження метафоричних процесів у лексиці економічної галузі зумовлює використання різних методів наукового аналізу:
а) теоретичних та емпіричних, що відрізняються рівнями пізнання;
б) систематизації та пояснення, яким притаманні різні функції в науковому дослідженні; в) загальнонаукових (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія);
г) спеціальних (лінгвістичний опис, компонентний аналіз, елементи етимологічного аналізу, зіставний).

Наукова новизна роботи. Рефероване дослідження є першою в українському мовознавстві спробою системного вивчення процесу формування економічних спеціальних найменувань через метафоризацію. Комплексний аналіз ономасіологічної метафори в економічному тексті дає такі можливості:–

визначити природу й пізнавальне значення метафори в лексиці економічної галузі;–

зрозуміти механізми творення економічних термінів шляхом перенесення значення;–

визначити комунікативну роль, функціональне призначення метафори в науковому стилі, зокрема в економічному тексті.

Теоретична значущість роботи полягає в тому, що основні її положення й висновки конкретизують і поглиблюють вироблені в мовознавстві уявлення про взаємозв’язок мови і мислення, способи й засоби творення метафори взагалі й ономасіологічної зокрема.

Досліджувані в дисертації типологічні особливості метафори в економічному тексті створюють необхідні передумови для вироблення узагальнювальних висновків про словотворчу роль аналізованого тропа, його значення в науковому стилі, зокрема в економічному тексті, про національні відмінності метафори, її функціональне призначення.

Практичне значення роботи. Матеріали дисертації можуть бути використані при написанні монографій, підручників, навчальних посібників з української мови, укладанні фахових словників. Фактичний матеріал дисертаційної роботи, його основні положення знайдуть застосування в курсі “Сучасна українська мова”, у навчально-методичній практиці (спецкурси для студентів-філологів та економістів).

Особистий внесок здобувача. Увесь добір фактичного мовного матеріалу, його систематизація, аналіз, оцінка, опис, висновки здійснені автором самостійно. Крім того, видано “Словник метафоричних найменувань у сфері економіки”.

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідалися на
VII Міжнародній науковій конференції “Проблеми української термінології. Словосвіт 2002” (Львів, 2002), Міжнародній науковій конференції “Викладання мов: нові методики та технології” (Харків, 2004), III Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2004), I Міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу “2004” (Дніпропетровськ, 2004), Міжнародній науковій конференції “Українська термінологія і сучасність” (Київ, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції “Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні” (Харків, 2005), Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми функціональної лінгвістики” (Харків, 2005), IX Міжнародній науковій конференції “Проблеми української термінології” (Львів, 2006), VII Міжнародній науковій конференції “Українська термінологія і сучасність” (Умань, 2007), Всеукраїнській науковій конференції “Українська термінологія і сучасність” (Київ, 2003), Міжвузівській науковій конференції “Сучасна україністика: проблеми мови, історії та народознавства” (Харків, 2005).

Публікації. Зміст дисертації викладено в 13 статтях, 7 із них уміщено в провідних наукових фахових виданнях.

Структура дослідження визначається його метою і завданнями. Дисертація загальним обсягом 254 с. складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (282 найменування) та джерел фактичного матеріалу
(76 назв), додатка. Обсяг текстуальної частини дослідження – 169 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі подано загальну характеристику дисертаційної праці: обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання, визначено новизну дослідження, його теоретичне й практичне значення.

У першому розділі “Теоретичні основи дослідження наукової метафори” з’ясовано роль і місце зазначеного тропа в мові науки; закцентовано увагу на функціональному навантаженні метафори в спеціальних сферах; подано огляд лексикографічних праць, що містять найменування метафоричного походження; розглянуто спільні й відмінні особливості понять “індивідуальна метафора”, “робочий термін”, “термін”.

Думки вчених щодо використання метафори в наукових галузях не завжди були однозначними. Довгий час цей троп розглядався лише як вияв художнього стилю. Однак синкретизм науки й літератури, що відзначається в XIX столітті, позитивно впливає на ставлення до ролі метафори в галузевих сферах.

Підвищений інтерес до зазначеного тропа в наукових системах з’являється в 70-ті роки ХХ ст. Прибічниками його використання були М. Арбіб, М. Блек,
М. Бунге, Д. Вудс, С. Гусєв, О. Марцинківська, Т. Панько, В. Русанівський та ін.

Аналізуючи метафору в мові науки, беремо до уваги як сферу фіксації (словники), так і сферу функціонування (спеціальну літературу). Використання аналізованого тропа в науковому тексті стало об’єктом розгляду в мовознавчих студіях Р. Будагова, Н. Зелінської, М. Кожиної, В. Тодорової.

В основі процесу метафоризації лежить певна мислетворча діяльність суб’єкта, що ґрунтується на визначенні спільної семантичної риси між старим і новим поняттям. При цьому спираємося на вчення про лексичне значення слова та його семну організацію, що пропонують М. Нікітін, О. Селіверстова, Й. Стернін, А. Уфімцева та ін.

Відсутність визначення наукової метафори спонукає подати власну інтерпретацію – це слово чи словосполучення, що вжите в переносному значенні для називання якогось поняття в науковій сфері за схожістю певних рис.

У мові науки метафора є активним словотворчим чинником. У зв’язку з прогресом людства, зокрема з розвитком різних галузей знань, виникає безліч нових понять, що не мають своїх найменувань. Створення штучних назв призвело б до появи неймовірної кількості слів, що ускладнило б процес їх запам’ятовування. Цю кризову мовну ситуацію допомагає вирішити метафора. Для вираження різноманітної наукової інформації мобілізуються внутрішні ресурси мови. На словотворчий потенціал аналізованого тропа вказували видатні вчені Л. Булаховський, О. Потебня, В. Русанівський, Л. Щерба та ін.

Універсальність метафори, всепроникність і необхідність у галузевих сферах давно породили інтерес дослідників до її функціонального навантаження.

У лексиці наукових систем реалізується сім функцій метафори. Номінативна полягає в найменуванні нових реалій за допомогою вже відомих слів. Порожні понятійні лакуни в аналізованій лексиці метафора заповнює, називаючи суб’єкти економічної діяльності (акули, вівця, дика кішка), установи, організації, підприємства (горді леви, золоте дно, фаворит), дії, заходи, операції (вигодовування, вибивання пільг, ін’єкції), цінні папери (акція-близнюк, ангел), економічні ситуації (боргова петля, гикавка, дно випало) та ін. Інформативна пов’язана з глибоко індивідуальним підґрунтям метафоричних процесів і залежить від творчих параметрів суб’єкта: уяви, асоціативного мислення, професійних і позапрофесійних інтересів. Наприклад, термін синя фішка (престижні акції відомих компаній) походить із гри в покер, де фішки синього кольору є найціннішими. Це відомо тільки особам, які знаються на цій грі. Названа функція базується й на багатогранності образного прочитання найменувань, що полягає в наявності кількох або багатьох метафоричних назв одного поняття. Спекулянти, які підвищують ціни, іменуються бики, воли, буйволи. Мнемонімічна функція пов’язана з упливом аналізованого тропа на можливості пам’яті людини. Емоційна насиченість метафоричних засобів мови сприяє кращому запам’ятовуванню наукової інформації. Текстотворна функція полягає в здатності метафоричного виразу бути розгорненим, продовженим: “Можна без перебільшення сказати, що зв’язок між об’єктом стимулювання і відповідною формою заохочення являє собою головний “нерв” стимулу, який відчутно реагує й упливає на стан господарської діяльності” [Економіка України, 2002, № 4, с. 5]. Потенційно кожне метафоричне найменування може бути частиною розгорнутої метафори. Евристична функція спостерігається при переході терміна з галузі в галузь. Уже відоме поняття однієї науки за допомогою аналогій сприяє розумінню нового поняття в іншій сфері: донор – “особа, яка вносить плату, інвестує будь-який економічний проект”. Пояснювальна функція є дуже важливою для наукових галузей, бо допомагає засвоювати складну інформацію, термінологію. Наприклад: “… дотримання в цей період єдиної економічної політики для запобігання неправильному розподілові ресурсів, “перегріванню” або “переохолодженню” економічного життя…” [Економіка України, 1996, № 5, с. 5]. Емоційно-оцінна базується на негативних або позитивних характеристиках того чи іншого поняття. В економічній сфері переважають назви з негативною оцінністю: сміття – (дешевий товар), акули – (лихварі-експлуататори) та багато інших. Позитивні характеристики містять такі найменування: могутні слони – (великі, процвітаючі фірми), білий лицар – (компанія, що робить узгоджену пропорцію про поглинання).

Корені української економічної термінології сягають часів Київської Русі. Пізніший етап її розвитку пов’язаний з економічними працями М. Драгоманова,
В. Навроцького, С. Подолинського, О. Терлецького. Помітним явищем у становленні цієї лексичної системи слід назвати переклад І. Франком у 1878-1879 рр. першого тому “Капіталу” К. Маркса.

Важливий етап ознаменований створенням у 1921 році Інституту української мови, що мав соціально-економічний відділ. Це відкривало великі перспективи в царині досліджень мови зазначеної галузі.

Негативно позначилися на розвиткові української економічної термінології політичні події, що тривали з 1933 року до середини 50-х років минулого століття.

Значною подією в еволюції економічної терміносистеми стали праці
Т. Панько, а особливо її дисертація “Розвиток української економічної термінології XIX-XX століть” (Львів, 1965 рік).

Підвищений інтерес до лексики цієї сфери виникає в роки незалежності України. Після 1991 року з’являється цілий ряд дисертаційних робіт, у яких репрезентовано різні аспекти розвитку цієї лексичної системи.

Становлення термінологій природно пов’язане з лексикографією. Аналіз економічних словників від 1893 року й до нашого часу дає змогу простежити, яке місце в різні історичні часи посідало метафоричне найменування в мові економічної галузі.

Найбільшу кількість метафоричних назв зафіксовано в лексикографічних працях новітньої доби. “Словник фондового ринку” (укладачі А. Головко,
В. Кобзар, О. Науменко, Київ, 1999 р.) подає ряд відомих та рідко вживаних метафор: “акція-переможець”, “бик у стійлі”, “відбрунькування”, “бутерброд з маслом” та ін.

“Фінансовий словник” (А. Загородній, Г. Вознюк, Т. Смовженко, Київ,
2000 р.) фіксує метафоричні назви-синоніми доларів розмовного характеру – “зелень”, “капуста”.

“Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера” за редакцією
Р. Дякова (Київ, 2000) подає такі найменування: ціна “ковзка”, “розумна” картка, “готівкова корова”, “гарячі гроші”.

Близько двохсот спеціальних назв метафоричного походження пропонує “Універсальний словник економічних термінів: інвестування, конкуренція, менеджмент, маркетинг, підприємство” (укладач В. Коломойцев), що вийшов у світ у Києві (2000 р.). Оригінальними є назви “бджола-вбивця”, “бранка”, “динозавр”, “фонд-хижак” та ін.

Серед двомовних видань цікавим виявляється англо-український “Бізнес-словник: Економіка. Фінанси. Банки. Інвестиції. Кредити” (Київ, 2002), де автори-укладачі
С. Єрмоленко та В. Єрмоленко подають більше як тридцять метафор: “розпилювання” вкладів, “розмазування” грошей, “липовий” контрагент, період “вистигання”, “цеглинка”, “шкаралупа” та ін.

Назви метафоричного походження в лексиці економічної галузі розглядаються в площині “індивідуальна метафора” > “робочий термін” > “термін”.

При цьому метафоричні найменування можуть належати до індивідуальних виразів, поширених у спеціальній літературі, які ідентифікується лише як потенційна периферія майбутньої термінології (валютна “пожежа”, “зів’ялі” галузі, генератори інфляції) та ін.

Терміни і професіоналізми подаємо як зближені універсалії, оскільки термінологія перебуває в тісному зв’язку з розмовною мовою – полем поширення професійної лексики.

У другому розділі “Типи метафори за джерелами виникнення як основа метафоричних процесів” подається класифікація спеціальних найменувань метафоричного походження з огляду на їх генезис і напрямки перенесень значень. Виявлено основи семантичних трансформацій – спільні семи і семантичні ознаки.

Сутність гетерогенної природи метафоричних перенесень полягає в обливостях метафоротворчих процесів, пов’язаних із механізмом взаємодії двох різнорідних галузей: 1) звідки черпається найменування; 2) куди воно спрямовується. Людина як творець метафори, обираючи аналогії для нових найменувань, використовує найбільш вивчені світи: свій власний, тваринний, рослинний, предметний та ін.

Антропоморфічна метафора в економічній лексиці представлена такими назвами: акції-лідери, акція-переможець, безбілетник, білий лицар, голова і плечі, капітал-утікач, нападник, одружений опціон-пут, розумна картка, сплюх, фаворит та ін.

Мови наукових галузей надають пізнавальному процесові власне людську – антропоцентричну інтерпретацію, у якій суттєву роль відіграє антропометричність – здатність людини творити образи й символи за подібністю до самої себе.

Метафоричні найменування цього типу в економічній лексиці аналізуємо за напрямками перенесень. Спрямування “від людини“ зумовлюється соціальним становищем, професією, ситуацією: облігація-господар – “єврооблігація, до якої приєднаний варант” Словник найменувань метафоричного походження у сфері економіки / Укл. О.П. Винник; За ред.
І.О. Піддубного. – Харків: ХНЕУ, 2006. – 60 с.. Господар у загальному вжитку (ЗВ) – “1. Той, хто займається господарством або веде господарство. 2. Те саме, що власник. 3. перен. Повновладний розпорядник. 4. Глава сім’ї, господарства” [СУМ, т. II, с. 140]. Спеціальне значення (СПЗ) пов’язане з другим системним значенням (СЗ). Основа семантичної трансформації (ОСТ) – сема ‘належати’. Власнику належать речі та майно, облігації – варант (цінний папір); лікар компанії – “особа, яка прибуває у “хвору” компанію та управляє нею деякий час, доки вона не піде на поправку, або не настане летальний кінець” Коломойцев В.Є. Універсальний словник економічних термінів: інвестування, конкуренція, менеджмент, маркетинг, підприємництво. – К.: Молодь, 2000. – 319 с.. У ЗВ лікар – це “Особа з вищою медичною освітою, яка займається лікуванням хворих” [СУМ, т. IV, с. 512]. СПЗ пов’язане із СЗ. ОСТ – сема ‘надавати допомогу’; капітал-утікач – “капітал, що вивозиться з країни в результаті економічної та політичної нестабільності”1. У ЗВ утікач – це “Той, хто втікає, втік звідкись” [СУМ, т. X, с. 513]. СПЗ пов’язане з СЗ. ОСТ – сема ‘віддалятися’.

Тип антропоморфічних метафор економічної лексики з напрямком перенесення “від людини” може бути пов’язаний із характеристикою сімейного стану, інтелектуальних здібностей, частинами людського тіла: одружений опціон пут – “опціон пут на продаж певної кількості цінних паперів, куплених одночасно з цінними паперами…”1. У ЗВ одружений (від одружити) – “Єднати шлюбом чоловіка і жінку” [СУМ, т. V, с. 641]. СПЗ випливає із СЗ. ОСТ – семи ‘поєднання’, ‘нероздільність’; розумна картка – “пластикова кредитна чи платіжна картка з влаштованим мікропроцесором”2. У ЗВ розумний – “1. Який має ясний розум… . перен. Який діє розумно, як людина… 2. Який керується розумом” [СУМ, т. VIII, с. 844]. СПЗ базується на переносному СЗ. ОСТ – сема ‘великі можливості’; голова і плечі – “назва кривої зміни ринкової кон’юнктури, що відображає шеститактовий рух цін”2. Оскільки цей графік нагадує торс людини, то метафора виникла на основі візуального сприйняття. ОСТ – семантична ознака ‘форма’.

В економічній лексичній системі назви понять з напрямком перенесення “на людину” – явище рідкісне і представлене одним прикладом: човники – “торгівці, які закуповують товари масового вжитку оптом на дешевих, як правило, іноземних ринках і доставляють їх на дрібнооптовий і роздрібний вітчизняний ринок” Бізнес-словник: Економіка. Фінанси. Банки. Інвестиції. Кредити: Англо-український /Укл. С.Я. Єрмоленко, В.І. Єрмоленко. – К.: Школа, 2002. – С. 537.. У ЗВ човен – “1. Невелике веслове судно. 2. Назва деяких видів невеликих військових суден” [СУМ, т. XI, с. 347]. СПЗ пов’язане із СЗ і ґрунтується на семах ‘невеликий за обсягом’ та ‘переміщення’.

Зооморфічна метафора у структурі економічної лексики демонструється такими найменуваннями: акули, буйволи, ведмеді, вівця, вовки-вівці, горді леви, готівкова корова, жирний кіт, заєць, звити кокон, зебра, змія в тунелі та ін. Широким діапазоном зооморфних характеристик представлений напрям перенесень “від тварини на людину”. В основі метафоризації лежить поведінка тварин: заєць – “нелегальний маклер, який таємно, без дозволу біржового комітету проникає на біржу з метою здійснення торгівельних угод”Словник найменувань метафоричного походження у сфері економіки / Укл. О.П. Винник; За ред.
І.О. Піддубного. – Харків: ХНЕУ, 2006. – 60 с.. У ЗВ заєць – “Невеликий полохливий звірок родини гризунів, з куцим хвостом, довгими задніми ногами й довгими вухами… 2. Безквитковий пасажир …” [СУМ, т. III,
с. 120]. СПЗ базується на другому СЗ. ОСТ – сема ‘нелегальне перебування’.

Спеціальні найменування з напрямком перенесення “від тварини до предмета” виникли за аналогією до характеру поведінки тварини, зовнішнього вигляду, фізичних особливостей: горді леви – “великі фірми з високими темпами зростання, але з низьким ступенем диверсифікації виробництва”1. У ЗВ лев –
“1. Великий хижий звір родини котячих. //перен. Про дуже хоробру, безстрашну людину. 2. перен. Людина, яка звертає на себе увагу модним одягом, манерами” [СУМ, т. IV, с. 458]. СПЗ пов’язане з першим СЗ. ОСТ – сема ‘великий’. Варто зауважити, що компонент горді характеризує нереальну рису цих тварин і несе другорядне метафоричне навантаження; червона риба – “попередній варіант емісії цінних паперів, що поширювався корпораціями США у вузькому колі андерайтерів, як правило, з рекламною метою і містив червону мітку, яка свідчила про призначеність акцій не для широкого загалу” Словник фондового ринку / Авт.-укл. А.Т. Головко та ін. – К.: АДС. УМК Центр, 1999. – С. 125.. СПЗ пов’язане із семою ‘червоний’, однак, оскільки червона риба належить до цінних рідкісних порід, а акції розраховані не для широкого кола, то в процесі метафоризації бере участь також і сема ‘непоширеність’; динозавр – “компанія, що ігнорує запити споживачів і дію конкурентів. Швидше за все, вона готується до “самогубства” або поглинання” Коломойцев В.Є. Універсальний словник економічних термінів: інвестування, конкуренція, менеджмент, маркетинг, підприємництво. – К.: Молодь, 2000. – 319 с.

. У ЗВ динозавр – “Велетенський рослиноїдний плазун мезозойської ери” [СУМ, т. II, с. 280]. СПЗ пов’язане із СЗ. ОСТ – сема ‘зникнення’, оскільки ці тварини давно вимерли.

Напрямок перенесень “від тварини до абстрактних понять” теж представлений за аналогією з поведінкою тварини, зовнішнім виглядом, фізичними особливостями: спред-алігатор – “опціонний спред, який буквально “їсть інвестора живцем”, через комісійні витрати, і практично виключає прибуток…”3. У ЗВ алігатор – це “Тупорилий крокодил, що водиться в Америці та Південному Китаї” [СУМ, т. I, с. 34]. СПЗ пов’язане із СЗ і базується на семі ‘знищення’; валютна змія – “система узгоджених валютних курсів між європейськими державами …”3. У ЗВ змія – “Плазун з видовженим тілом, укритим лускою” [СУМ, т. III, с. 629]. СПЗ пов’язане із СЗ. ОСТ – семи ‘протяжність’, ‘гнучкість’; черевом догори – “… термін, що вказує на неплатоспроможність компанії, банку або невдалий бізнес-проект”1. ОСТ базується на подібності до того, як спливає дохла риба, і пов’язане із семою ‘сумний кінець’.

Флороморфічна метафора в описі економічних реалій засвідчується такими спеціальними найменуваннями метафоричного походження, що пов’язані з деревами, городніми культурами, квітами, грибами: дерево, дерево цілей і завдань, диня, зелені паростки, зелень, капуста, ланцюжок маргариток, морква, неїстивний гриб, паросток, підсніжники та ін.

Дерево рішень – “схематичне уявлення процесу прийняття управлінських рішень з певної проблеми, що подано графічно у вигляді деревоподібної структури” Словник найменувань метафоричного походження у сфері економіки / Укл. О.П. Винник; За ред.
І.О. Піддубного. – Харків: ХНЕУ, 2006. – 60 с.. У ЗВ дерево – “Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону…” [СУМ, т. II, с. 246]. СПЗ пов’язане із СЗ. ОСТ – сема ‘розгалуження’; морква – “капітал у вигляді акції, якими наділяються менеджери, службовці компанії для підвищення їх зацікавленості у справі” Загородній А.Г. Фінансово-економічний словник / Укл. А.Г. Загородній, Л.Г. Вознюк. – Львів: Видавництво нац.іонального університету “Львівська політехніка”, 2005. – 713 с.. У ЗВ морква – “1. Городня рослина з пірчасторозсіченими листками й довгастим потовщеним коренем. 2. Коренеплоди цієї рослини оранжевого кольору” [СУМ, т. II, с. 246]. Однак СПЗ не випливає із СЗ цього слова. Очевидно, що підставою метафоризації в цій спеціальній назві є їстівна привабливість названої рослини для дрібних гризунів (зайців, кролів, кротів). Отже, ОСТ – сема ‘те, що може зацікавити’; підсніжники – “люди, зафіксовані як працівники, що одержують зарплату, але фактично не працюють і не одержують заробітну плату…”1. У ЗВ підсніжник – це “Білий пролісок” [СУМ, т. VI, с. 504] . Біологічна властивість рослини – виростати під снігом – стала предметом метафоричної аналогії, що ґрунтується на семі ‘прихованість’; неїстівний гриб – “невелика фірма, що намагається копіювати, відтворювати популярну продукцію відомих фірм”1. Оскільки неїстівні гриби лише нагадують форму їстівних, але не є придатними для вживання, звідси й аналогія з фірмами, які копіюють продукцію, а якість її не можна порівняти з оригіналом. ОСТ – сема ‘оманлива схожість’.

Між словником науки і словником побуту прямий і тісний зв’язок
(В. Виноградов). Економічна лексична система є широким полем для застосування найменувань предметів побуту (блюдце, каструля, ліквідна подушка, нашийник, парасолька цін, подушка, у шухляді, черпалка та ін.), серед яких виділяємо кілька основних груп: 1) предмети постільної приналежності: ліквідна подушка – “резервна частина високоліквідних активів, що утворена з метою наступного погашення невідкладних фінансових зобов’язань”2. У ЗВ подушка – це “1. Набитий пухом, пір’ям, сіном та ін. мішок, який використовується як м’яка підстилка під голову, для сидіння та інших цілей. 2. Спеціальна підкладка або прокладка в основі різних споруд, пристроїв, механізмів, яка пом’якшує удари або служить засобом від тертя” [СУМ, т. VI, с. 763]. СПЗ пов’язані з СЗ. ОСТ – сема ‘захист’; 2) назви посуду: черпалка – “брокерська фірма, яка виконує клієнтські накази із запізненням або не виконує зовсім, намагаючись нажитися за рахунок клієнтів” Словник фондового ринку / Авт.-укл. А.Т. Головко та ін. – К.: АДС. УМК Центр, 1999. – С. 125.. У ЗВ черпалка – “Посудина, пристосування для черпання; черпак; ківш” [СУМ, т. XI, с. 312]. СПЗ пов’язане із СЗ. ОСТ – сема ‘захопити’; 3) назви предметів захисного призначення: податкова парасолька – “перенесення наперед збитків минулих років для захисту поточних і майбутніх доходів від податків …”1. У ЗВ парасолька – “Закріплений на палиці, обтягнутий матерією складний каркас у формі півкулі для захисту від дощу і сонця” [СУМ, т. VI, с. 66]. ОСТ – сема ‘захист’; 4) предмети, що призначені для приборкання та утримання тварин: нашийник – “комбінація з двох процентних опціонів, що захищають інвестора від великих коливань процентних ставок” Словник найменувань метафоричного походження у сфері економіки / Укл. О.П. Винник; За ред.
І.О. Піддубного. – Харків: ХНЕУ, 2006. – 60 с.. У ЗВ нашийник – “1. Ремінець або металеве кільце із застібкою, що надівається на шию тварини. 2. У дишельній упряжі без хомута – широкий ремінь, один кінець якого надівається на шию коня…” [СУМ, т. V, с. 240]. СПЗ пов’язане із СЗ і базується на функціональному призначенні цього предмета. ОСТ – сема ‘притримання’; 5) назва головного убору: шапка – “комбінація двох опціонів, що “прикриває” інвестора при надмірному зростанні процентних ставок” Коломойцев В.Є. Універсальний словник економічних термінів: інвестування, конкуренція, менеджмент, маркетинг, підприємництво. – К.: Молодь, 2000. – 319 с.. У ЗВ шапка – “1. Головний убір, звичайно м’який, теплий. 2. Верхня частина гриба. 3. спец. Заголовок, набраний великим шрифтом, спільний для кількох статей у газеті” [СУМ, т. ХI, с. 407]. СПЗ пов’язане з першим СЗ. ОСТ – сема ‘захист’; 6) назва кондитерського виробу: діаграма-пиріг – “діаграма, що представляє дані в графічній формі, показує частку кожної категорії відносно цілого”1. У ЗВ пиріг – це “Печений виріб із тіста з начинкою” [СУМ, т. VI, с. 356]. СПЗ не випливає із СЗ, а базується на зовнішній схожості з поділеним на шматки кондитерським виробом, оскільки поділ пирога є досить очевидним і традиційним звичаєм. ОСТ – сема ‘поділ для споживання’.

Для опису понять сфери економіки використовуються найменування з галузі архітектури і будівництва (валютний коридор, вікно, кредит-міст, мезонін, піраміди, позика-міст, фінансова піраміда, цеглинка) та ін. Піраміди – “спосіб швидкої наживи, який використовують фінансові компанії. Суть цієї назви полягає в тому, що грошові кошти від продажу компанією цінних паперів особам, які втягуються в аферу й утворюють нижні шари “піраміди”, частково виплачуються у формі дивідендів особам, які раніше придбали цінні папери…”2. У ЗВ піраміда – це “1. Багатогранник, одна грань якого (основа) – багатокутник, а інші грані – трикутники, що мають спільну вершину. 2. Монументальна кам’яна споруда з чотирикутною основою і боковими гранями, що сходяться у вершині; гробниця єгипетських фараонів. 3. Акробатична або гімнастична фігура, композиція, яку створюють спортсмени, що стають одне одному на плечі. 4. Стійка для зберігання вогнепальної зброї” [СУМ, т. VI, с. 538]. ОСТ базується на семантичній ознаці “форма”; облікове вікно – “вливання ліквідності в банківську систему шляхом кредитування центральним банком фінансово-кредитних установ чи проведення з ними операцій з обліку векселів” Алексєєнко М.М. Економічний словник: банківська справа, фондовий ринок / Укл. Л.М. Алексєєнко,
В.М. Олексієнко, А.І. Юркевич. – К.: Економічна думка, 2000. – 591 с. . У ЗВ вікно – це “1. Отвір для світла й повітря в стіні приміщення…, куди вставлена рама з шибками. 2. Отвір певного призначення в споруді, агрегаті, машині…” [СУМ, т. I, с. 671]. ОСТ – сема ‘канал для надходження чогось’.

Дефіцит словесного вибору наштовхує на необхідність назвати наукове поняття за подібністю до ознаки, якості, функції, дії, стану предмета. Саме тому частина спеціальних найменувань пов’язані зі сферою фізичних характеристик (біла готівка, вигодовування, виморожування, вузький ринок, гаряча акція, спляча компанія).

Предикатам на позначення кольорів належить найвиразніша метафоризуюча роль: біла готівка – “Після вивезення коштів відбувається їх “відмивання” … на “білу” готівку … з легальним, офіційно зареєстрованим походженням …” (Фінанси України, 2000, № 10,
с. 19). У ЗВ – білий – “1. Який має колір крейди, молока, снігу … //Вимитий, випраний, чистий. //Посивілий, сивий… 2. На якому багато білих плям… 3. Світлошкірий” [СУМ, т. I, с. 181]. СПЗ пов’язане з відтінком першого значення. ОСТ – сема ‘без вмісту зайвого’. Утративши семантику кольору, лексема білий набуває нового значення – “офіційні шляхи заробляння коштів”.

Лексичні одиниці, що базуються на переносному значенні прикметників із семантикою температурних ознак, характеризують ряд конкретних й абстрактних понять в економічній галузі: гарячі гроші – “сукупність ліквідних засобів, що швидко переводяться з однієї валюти в іншу”Бізнес-словник: Економіка. Фінанси. Банки. Інвестиції. Кредити: Англо-український /Укл. С.Я. Єрмоленко,
В.І. Єрмоленко. – К.: Школа, 2002. – С. 537. . У ЗВ гарячий – “1. Який має високу температуру … //Жаркий, палючий. 2. перен. Сповнений енергії … //Дуже жвавий, рухливий … 3. Надзвичайно напружений [СУМ, т. II, с. 37]. СПЗ пов’язане з відтінком другого значення. ОСТ – сема ‘підвищена активність’; виморожування – “метод скорочення і ліквідації меншості в одержанні доходів акціонерного товариства; процес, у ході якого акціонери з незначною кількістю акцій поступово позбуваються доходів і відмовляються від акцій …” Коломойцев В.Є. Універсальний словник економічних термінів: інвестування, конкуренція, менеджмент, маркетинг, підприємництво. – К.: Молодь, 2000. – 319 с.. У ЗВ виморожування (від виморожувати – “1. Витримувати що-небудь на морозі для видалення вологи, часточок води. 2. Нищити морозом” [СУМ, т. I, с. 435]. СПЗ пов’язане з обома СЗ. ОСТ – сема ‘знищення’.

Метафори, що вказують на просторову обмеженість і необмеженість, включають лексеми на позначення фізичних параметрів: вузький ринок – “ситуація на ринку, при якій відбувається: а) невелике число угод за незначної тенденції зниження цін; б) відсутність угод і зниження цін” Словник фондового ринку / Авт.-укл. А.Т. Головко та ін. – К.: АДС. УМК Центр, 1999. – С. 125.. У ЗВ вузький – “1. Який має невелику ширину //Менший за шириною, тісний … 2. перен. Який має дуже обмежені можливості, неширокі межі” [СУМ, т. I, с. 784]. СПЗ пов’язане із СЗ. ОСТ – сема ‘невеликий’.

Предикати, що означають рух і непорушність, стосуються найменування активних чи пасивних фізичних дій: збовтування – “брокерська практика, що полягає в підштовхуванні клієнта до частої зміни складу портфеля інвестицій з метою одержання брокером додаткових комісійних”2. У ЗВ збовтування – (Дія за значенням збовтувати) – “Колотячи рідину … якимсь чином (мішаючи чим-небудь або струшуючи посудину, в якій рідина знаходиться), перемішувати її //Колотячи воду в озері, річці … скаламучувати її” [СУМ, т. III, с. 447]. СПЗ пов’язане із СЗ. ОСТ – сема ‘зміна’; спляча компанія – “компанія, що не займається значною активною діяльністю” Словник найменувань метафоричного походження у сфері економіки / Укл. О.П. Винник; За ред.
І.О. Піддубного. – Харків: ХНЕУ, 2006. – 60 с.. У ЗВ сплячий – “Який перебуває у стані повного спокою, нерухомий //Позбавлений жвавості, бадьорості, млявий. //Який не проявляє себе” [СУМ, т. IX, с. 545]. СПЗ пов’язане із СЗ. ОСТ – сема ‘неактивний’.

Економічна лексика широко використовує найменування, що трансформуються в галузь економіки з різних наукових сфер.

Медичні спеціальні назви ставимо на перше місце за кількістю в економічній лексиці (доларові ін’єкції, донор, здорові фінанси, ін’єкції, колапс імпорту, хвора економіка) та ін. Вони використовуються при детальному аналізі поняття “нездоровий економічний чи фінансовий стан”, коли цій сфері приписуються “хвороби” або ознаки “хвороб”. Так, загальну “нездорову” ситуацію відображає назва хвора економіка – “Туризм значно вплинув на збільшення надходжень до бюджетів як економічно високорозвинених країн, так і країн із “хворою” економікою” (Фінанси України, 2001, № 2, с. 63). У ЗВ та медичній сфері (далі МС) хворий – “Який має яку-небудь хворобу, нездужає, нездоровий //Який свідчить про поганий стан здоров’я людини … //Уражений хворобою…” [СУМ, т. ХI, с. 46]. ОСТ – сема ‘в поганому стані’.

Конкретні “хвороби” або їх ознаки описують кризовий стан в економіці: спазм ліквідності – “тимчасова нестача грошових активів, пов’язана з різким погіршенням кон’юнктури”Алексєєнко М.М. Економічний словник: банківська справа, фондовий ринок / Укл. Л.М. Алексєєнко,
В.М. Олексієнко, А.І. Юркевич. – К.: Економічна думка, 2000. – 591 с. . У МС спазм – “тривала судома певного м’яза або групи м’язів” [СУМ, т. IX, с. 483]. ОСТ – сема ‘тимчасове припинення’.

Типові прагматичні ознаки викликають у свідомості емоційну картину про необхідність боротьби з економічними “хворобами”, а для їх “лікування” використовується інша група медичних найменувань. При цьому широко застосовують метод “уведення лікувальних препаратів”: ін’єкції – “разові вливання в економіку грошових засобів ззовні” Словник найменувань метафоричного походження у сфері економіки / Укл. О.П. Винник; За ред.
І.О. Піддубного. – Харків: ХНЕУ, 2006. – 60 с.

. У МС ін’єкції – “уведення під шкіру або у вену лікувальних препаратів” [СУМ, т. IV, с. 29]. ОСТ – семи ‘надходження ззовні’, ‘позитивний результат’.

Терміни природничих галузей теж називають ряд явищ економіки (дифузія, зупинка ланцюгової реакції) та ін. Технічна досконалість економічних об’єктів іменується дифузією – “поширення технічних новинок, нових технологій серед компаній і фірм”2. У фізиці дифузія – “1. Процес взаємного проникнення речовин (газу, рідини, твердого тіла) при безпосередньому стисканні або крізь порувату перегородку, зумовлений тепловим рухом їхніх молекул … 2. Перенесення речовин (солей, газів) у морській воді з ділянки високої їхньої концентрації в ділянку низької” [СУМ, т. II, с. 290]. ОСТ – сема ‘проникнення’.

Військова лексика завжди посідала значне місце в метафоричному науковому дискурсі. Проникаючи в інші наукові системи, вона асоціюється, як правило, з руйнівними, згубними та рішучими діями. В економічній сфері військові терміни слугують для опису конкурентної боротьби, небезпечних або ризикових фінансово-економічних ситуацій (боргова бомба, валютна війна, війна цін, цінова війна) та ін. Боргова бомба – “ситуація, коли основні фінансові інститути не виконують своїх зобов’язань, що призводить до підриву всієї фінансової системи країни” Словник найменувань метафоричного походження у сфері економіки / Укл. О.П. Винник; За ред.
І.О. Піддубного. – Харків: ХНЕУ, 2006. – 60 с.. У військовій сфері бомба – “один з основних видів боєприпасів; розривний снаряд, начинений вибуховою речовиною”. ОСТ – сема ‘можлива руйнація’ [СУМ, т. I, с. 216]; валютна війна – “боротьба окремих країн, що проводиться в інтересах великих фірм за зовнішні ринки збуту шляхом різних валютних заходів, головним чином, шляхом зниження офіційного курсу своєї валюти”Коломойцев В.Є. Універсальний словник економічних термінів: інвестування, конкуренція, менеджмент, маркетинг, підприємництво. – К.: Молодь, 2000. – 319 с. . Поза економічною термінологією війна – “1. Організована збройна боротьба між державами, суспільними