Київський університет імені Тараса Шевченка

на правах рукопису

Новохатько Леонід Михайлович

УДК 947.084 (477) : 323.1

Соціально-економічні і культурні
процеси в Україні у контексті
національної політики радянської держави
(20-гі — середина 30-х рр. XX ст.)

Спеціальність 07.00.01 — Історія України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора історичних наук

Київ —1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі новітньої історії України
історичного факультету Київського університету імені
Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, академік НАН України Курас Іван Федорович, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України;

доктор історичних наук, професор Кульчицький Станіслав Владиславович, заступник директора Інституту історії України НАН України;

доктор історичних наук, професор Лях Роман Данилович, завідуючий кафедрою історії України Донецького університету

Провідна установа — Київський державний технічний уні-
верситет будівництва і архітектури, кафедра політичних
наук

Захист відбудеться 22 лютого 1999 р. о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20 в Київському універ-
ситеті ім. Т.Шевченка за адресою: 252033, м. Київ, вул.
Володимирська, 60, ауд. 349

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці
Київського університету ім. Т.Шевченка (м. Київ, вул.
Володимирська, 58)

Автореферат розісланий 21 січня 1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, Божко 0.1.
кандидат історичних наук,

доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями
дослідження. Її обсяг становить 376 сторінок. Робота складає-
ться з вступу, п'яти розділів, висновків, приміток (950 поси-
лань), списку використаних джерел та літератури (46 сторінок,
446 назв).

Вступ. Актуальність дослідження. Упродовж десятиліть
історична наука вивчала організаційно-політичні та соціально-
економічні основи формування соціалістичної держави, зосере-
джуючись головним чином на її перевагах і досягненнях, нехту-
ючи суперечливими проблемами, неоднозначними внутрішніми
явищами та закономірностями її розвитку. Національні відно-
сини в Україні 1920-х — середини 1930-х рр. висвітлювалися за
усталеною в історіографії схемою: критика українського буржу-
азного націоналізму, розвиток пролетарського інтернаціоналіз-
му, дружба народів, міжреспубліканські стосунки у різних галу-
зях, духовна єдність культур тощо. Суперечливі питання дер-
жавного і національно-духовного будівництва досліджувалися
без належного критичного аналізу конкретної історичної ситуа-
ції в українському суспільстві того періоду, а відтак набула
наукової актуальності і практичного значення тема соціально-
економічного і культурного розвитку УСРР в контексті націо-
нальної політики радянської держави, виявлення їх причинно-
наслідкових зв'язків.

Реформування соціально-політичних та економічних від-
носин в Україні, що триває упродовж 1990-х рр., вимагає нау-
кового прогнозування соціальних наслідків, визначення націо-
нальних пріоритетів поступального розвитку суспільства. У
зв'язку з цим практично необхідним є глибоке вивчення та уза-гальнення історичного досвіду державотворення, врахування
його позитивних і негативних тенденцій.

Становлення держави, як переконливо свідчить історія
людської цивілізації — довготривалий і суперечливий процес вибору оптимальних форм соціальної рівноваги. Кожна з дер-
жавних націй мала власний шлях розвитку, вирізняючись з по-
між інших особливостями духовного і культурного життя, ти-
пом економічних відносин, морально-етичними та побутовими
цінностями, засвідчуючи у такий спосіб свою етнополітичну са-
мобутність.

Таким чином, актуальність теми дисертаційного дослі-
дження визначається необхідністю і доцільністю неупереджено-
го вивчення досить важливої науково-теоретичної та конкрет-
но-історичної проблеми соціально-економічного та культурно-
го розвитку УСРР періоду 1920-х — середини 1930-х рр. у кон-
тексті національної політики радянської держави.

Зв'язок днсертаційної роботи з науковими програмами,
планами, темами. Дисертаційне дослідження має зв'язок з нау-
ковою темою “Історичні та етнічні засади розвитку української
нації у XX столітті” (державний реєстраційний номер 97173),
яка розробляється на історичному факультеті Київського уні-
верситету імені Тараса Шевченка.

Об'єктом дослідження є українська радянська держава пе-
ріоду 1920-х — середини 1930-х рр., її організаційна структура,
основні інститути влади, соціально-економічна та культурна
політика.

Предметом дослідження є соціально-економічний та куль-турний розвиток України в контексті національної політики
більшовицької партії: політико-правові засади радянської дер-жави, визначення її статусу, діяльність партійно-державної но-менклатури, роль і місце інтелектуальної еліти, шляхи і форми
економічного та культурного будівництва в УСРР, запрова-дження українізації, її мета і завдання, проблема формування загальносоюзного господарського простору, особливості упра-вління промисловістю в роки зміцнення тоталітарного ладу, ко-лективізація сільського господарства як засіб руйнування основ “українського сепаратизму”, соціально-демографічні та націо-альні наслідки соціалістичної реконструкції, національний ас- пект філософії “культурного стрибка”, уніфікація національних
культур як спосіб досягнення “єдності” духовного життя наро-
дів СРСР та УСРР, дискусійні питання про походження “соціа-
лістичної” інтелігенції.

Територіальні межі дослідження окреслюють виключно
територію Української СРР періоду 1920-х — середини 1930-х
рр. у відповідності до адміністративно-територіального поділу.
Використання у роботі назви “Україна” не поширюється на її
геополітичний простір досліджуваного періоду, а стосується
лише території УСРР, у тому числі Молдавської АСРР, яка вхо-
дила тоді до складу української радянської держави.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період 1921 —
середини 1930-х років, упродовж якого відбулося запровадження та функціонування непу (1921—1927), створення СРСР, скасуван- ня нового економічного курсу, проголошення та здійснення со-
ціалістичної реконструкції народного господарства (1928—
1936), утвердження соціально-економічних та організаційно-
політичних основ тоталітарної держави, яка остаточно уніфіку-
вала суспільні процеси, ліквідувала багатоукладність економі-
ки, зруйнувала усталені норми життєдіяльності громадян.

Метою дисертаційного дослідження є аналіз особливостей
соціально-економічного та культурного розвитку УСРР у кон-
тексті національної політики радянської держави 1920-х — се-
редини 1930-х рр., з'ясування концептуальних підвалин історіо-
графії проблеми. У відповідності з метою дисертант ставить у
роботі наступні наукові завдання:—

визначити рівень науково-теоретичного опанування
проблеми, виявити концептуальні засади зарубіжної, радянсь-
кої та сучасної української історіографії стосовно обраної теми;—

виявити особливості становлення радянської форми
державності в Україні, її організаційні та політико-правові під-
валини, соціальний та національний склад партійно-державної
номенклатури, її культурно-освітній рівень та функціональні
ознаки;—

висвітлити зміст “українського питання” в роки непу,
проаналізувати еволюцію соціально-економічного розвитку
українського суспільства;—

з'ясувати основні етапи формування єдиного народно-
господарського простору в межах унітарної держави;—

дати оцінку теоретико-світоглядним основам дискусій
1920-х років, проаналізувати можливі альтернативні шляхи
економічного й культурного розвитку радянської України;—

дослідити національний аспект більшовицької доктри-
ни соціалістичної реконструкції, її соціально-демографічні та
національно-культурні наслідки;—

показати соціальні основи національної самобутності
українського селянства, ідейно-політичні причини їх руйнуван-
ня тоталітарним ладом;—

вивчити організаційно-світоглядні тенденції національ-
но-культурного розвитку українського суспільства, з'ясувати
тактико-стратегічну суть більшовицького задуму “культурного
стрибка”, форми ідейної боротьби “на фронті культури”, вияви-
ти особливості репресивної політики держави як допоміжного
засобу формування “духовної єдності” національних культур.

Наукову новизну дисертації визначає мета, предмет і за-
вдання самого дослідження соціальпо-економічних відносин та
соціокультурного розвитку України в контексті національної
політики держави, спроба критичного переосмислення низки
суперечливих питань історіографії проблеми, історико-теорети-
чний аналіз подій, фактів, явищ. Автор відійшов від традицій-
ного висвітлення національно-культурного та соціально-еконо-
мічного розвитку УСРР 1920—1930-х рр., коли кожна з окрес-
лених проблем розглядалася окремо, відслідковуючи у такий
спосіб причинно-наслідковий взаємозв'язок соціального і наці-
онального, економічного і політичного, матеріального і духов-
ного у життєдіяльності суспільства.

Суперечливі суспільно-політичні явища досліджуються си-
стемно: простежується вплив національної політики радянської
держави на соціально-економічні та культурно-освітні процеси
в українському суспільстві, а також їхня взаємозумовленість.

В дисертації поглиблено розглянуто малодосліджені питан-
ня теми, які не знайшли висвітлення в історіографії або тривалий
час замовчувалися чи фальсифікувалися радянською історичною
наукою. Йдеться передусім про справжні політико-організаційні
підвалини та рушійні сили української радянської державності,
національний аспект нової економічної політики та більшовиць-
кої доктрини соціалістичної реконструкції, політики “культурно-
го стрибка” періоду форсованого “соціалістичного наступу”, за-
провадження централізму, уніфікації та нівелювання національ-
них культур з метою досягнення “єдності” духовного життя наро-
дів, про репресії проти інтелігенції, створення в суспільстві атмос-
фери соціального негативізму, страху га апатії.

Зокрема, на основі загальних переписів населення 1920 —
1930-х рр., вибіркових переписів професійно-партійного складу
населення та установ, статистичних даних та неопублікованих
архівних джерел простежуються соціально-демографічні та на-
ціональні зміни серед робітників, селян, інтелігенції, громадсь-
ких організацій та партій.

Дослідження значною мірою виконане на архівних докумен-
тах, раніше недоступних науковцям або ж не використаних ними
з суто ідеологічних міркувань. Застосований у дисертації порівня-
льний аналіз англо-німецької та української зарубіжної літерату-
ри дозволив виявити деякі особливості та закономірності розвит-
ку самого історіографічного процесу.

Методологічною основою дослідження є принципи істориз-
му та об'єктивності. При написанні дисертації використано ме-
тоди наукового аналізу: проблемно-хронологічний, порівняль-
но-історичний, структурно-системний, статистико-аналітичний.
Застосовано також деякі методики статистико-соціологічних
обстежень показників соціально-економічного розвитку, які за-
проваджувалися упродовж 20-х рр. науковцями і державними
статистичними установами України.

Вивчення обраної історико-теоретичної і соціально-куль-
турної проблеми спонукало до аналізу широкого кола праць з
економіки, філософії, освіти, культури, права, історії і теорії
державного будівництва.

Наукова апробація результатів дослідження. Основні ре-
зультати, положення і висновки роботи обговорені на чотирьох
всеукраїнських та трьох міжнародних наукових конференціях,
проходили рецензування на історичному факультеті Київського
університету ім. Т.Шевченка, у відділі історії культури україн-
ського народу Інституту історії України НАН України.

Фактичний матеріал, залучений до наукового обігу,
висновки і теоретичні узагальнення дослідження висвітлені у
двох індивідуальних монографіях, а також брошурах та інших
наукових публікаціях загальним обсягом 38 друк. арк.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що її осно-
вні положення і висновки, джерельна база можуть бути викори-
стані при підготовці спеціальних і узагальнюючих праць з соці-
ально-економічної історії України та культури, при підготовці
нормативних і спеціальних курсів для студентів вузів, для лек-
ційної роботи серед громадськості, в роботі академічних і галу-
зевих науково-дослідних установ, музеїв, краєзнавчих та
культорологічних організацій.

Матеріали дисертації можна рекомендувати державним
установам, культурно-освітнім закладам для вироблення захо-
дів по оптимізації національних відносин в Україні, врахування
історичного досвіду з метою уникнення помилок і застереження
від негативних явищ.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Історіографія і джерела” викладено ре-зультати аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури, названо джерела, використані для виконання поставлених за-вдань.

Питання соціально-економічного і національно-культур-ного розвитку України в роки непу і “соціалістичної реконстру-кції”, зазначається в дисертації, належали до пріоритетних на-прямів радянської історичної науки. Над з'ясуванням супереч-ливих питань працювали історики, економісти, філософи, прав-ники, соціологи, демографи, етнографи, мистецтвознавці, які досліджували окремі аспекти суспільного розвитку, еволюцію форм власності і суспільної свідомості, юридичний статус ра- дянських республік, соціально-демографічні зміни міського і сільського населення, особливості духовного життя в радянсь-
кій Україні 1920-30-х рр. Наукові видання вирізнялися джере-
льною базою, структурою та обсягами, але їх об'єднували спі-
льні методологічні засади — марксистсько-ленінська концепція
суспільного розвитку з її теорією класів і класової боротьби.

Економічні відносини, господарські зв'язки радянських рес-публік, принципи соціалістичної системи управління промисловіс-тю, бюрократизм державного апарату і соціально-політичні озна-ки партійно-державної номенклатури частково висвітлювалися влітературі 1920-х рр. Наукове обгрунтування перспектив розвит-ку багатоукладної економіки в Україні та СРСР викладено в пра-цях М.Макарова, О.Чаянова, О.Челінцева ?????? ?.?. ???????? ???? ? ????? ??????????? ?????????????????-
??? ??????????. ???-? 2-?, ?????? ?????, ? ???. — ?.: ?????????, 1927; ??-
????? ?.?. ??????????? ????????? ?????????. — ?.: ????????????? ?????,
1926; ???????? ?. ?. ???????? ????????????? ????????? (?? ?????????? ??-
?????????? ????????? ??? ?? 1920—1926 ??.). — ?.: ?????????, 1928.

Однією з основних проблем, якою переймалися науковці і політики, була проблема взаємовідносин республік з центром.

На початку 20-х рр. з'явилося кілька тематичних збірників, у
яких йшлося про національні моменти суспільно-політичного
життя в Україні ??????????? ??????? ? ????????? ? ?????????? ??????????? (???????? ?.??????? ? ??????? ??. ???????????. ????????? ? ??????? ?? XII ?’???? ?.?.?. ? ?????????? ?’???? ?? ????????????? ???????). — X.: ???-?? “???? ??????”, 1923; ??????????? ???????? ?????????? ?????. 36. ? ?????????? X.???????????. —X.: ????, 1923..

Проблеми української економіки, як організаційного ці-
лого, розглядали Г.Гринько ??????? ??. ???????? ???????? ?????????? ????????? // ????????
?????????. — 1926. — №6. — ?. 179—193. М.Волобуєв ???????? ???. ?? ???????? ??????????? ????????? // ????????? ?????-
??. — 1928. —№2.—?. 4&—72: ??? ????. — 1928. —№3.—?. 42—63.. Змістом і висновка-
ми їхні праці виходили за концептуально-теоретичні межі офі-
ційної ідеології та економічної науки. М.Волобуєв, зокрема, по-
казав суперечливі взаємини України та Росії, республіканських
та союзних господарських і державних органів, своєрідність на-
ціональної політики радянської унітарної держави, визначив
напівколоніальний статус УСРР, накреслив шляхи “розкріпа-
чення української економіки”.

Серед праць 1920-х років, присвячених проблемам розвит-
ку освіти, науки, культури виділялися прикладним характером
статті і брошури М.Скрипника, Д.Лебедя, В.Затонського,
Я.Ряппо, Г.Гринька, А.Приходька ???????? ?.?. ?? ?????? ???????? ???? ???????. — X.. 1928; ?????????
?.?. ???????????? ???????? ?? ???????. — ???????, 1926; ?????? ?.?. ??-
??????? ??????? ? ????????????? ?????? ?? ???? ???.— ?.?,, 1921; ?????
?.?. ??????? ?????? ?? ??????? ?? ?????? ????? ?????????. — X., 1927; ?????-
?? ?. ?????????????? ?????? ?????????? ??????????? ?????????????. — X.,
1921; ????????? ?. ????????? ??????????? ?? ??????? (?? 1925—1926 ??
1926- 1927 ????). — X., 1927 ?? ??.

Літературне життя радян-
ської України відображене в книзі А.Лейтеса і М.Яшека “Де-
сять років української літератури (1917—1927)”, яка була опуб-
лікована за редакцією С.Пилипенка. Загальні питання історії
української культури розглядав А.Козаченко у книзі “Українсь-
ка культура, її минувшина і сучасність” (Харків, 1931).

Протягом 1920-х років продовжувалося формування конце-
птуальних підвалин історіографії марксистсько-ленінського га-
тунку, започаткованих працями М.Покровського, М.Яворського.
Останній намагався викрити теорію “українського націоналізму”
про національне самовизначення ???.: ????????? ?. ??????? ???????? ?????? ?? ???????. ?????? ??????,
??????? ? ????? ????????? ?????.— ???????: ???, 1921; ???? ?. ???????
???????. ? ???????? ??????. ???. ?????. — ?.?.: ???, 1929.. Його доповідь на всесоюзній
конференції істориків-марксистів, у якій він закликав до боротьби
“єдиним фронтом” з рештками буржуазної та дрібнобуржуазної
історичної науки в Україні ?????? ?????? ?????????? ??????????? ?????????-??????????, 28/???-
1928— 4/1-1929.— ?. 1.—?. 36—40., започаткувала справжній наступ про-
ти конкретних істориків та їхніх наукових поглядів.

В історичній, особливо історико-партійній літературі 30-х
років запанувала тема боротьби з “українським націоналіз-
мом” ?? ??????????? ? ???????????? ?????: ??. ??????, — ?.: ?????????, 1932;
??????? ??????????? ??????????? ?? ???????????? ??????: 36. ??????. — ?.?.,
1934. — ???. 1; ?????? ?.?. ?? ??? ?????? ? ???????? ????? ????????????. — X:
????????, 1932.

, тобто відбувалося активне запровадження до наукового
обігу ідеологічних догм, що поступово ставали методологіч-
ною основою радянської історичної науки. Література того пе-
ріоду рясніла гаслами про “шкідництво”, “буржуазний націона-
лізм”, “контрреволюцію” тощо.

У 40—80-х роках неухильно зростала кількість праць з істо-
рії державного будівництва, національної політики, розвитку
культури та соціально-політичних змін в УСРР обраного періоду
(А.Лихолата, В.Чирка, Б.Бабія, Г.Шевчука, М.Бойка, Р.Ляха).
Починаючи з 50-х рр., проблеми національної політики і держав-
ного будівництва в УСРР стали пріоритетною справою переваж-
но історико-партійної науки. Якщо повоєнна українська радянсь-
ка історіографія для визначення суперечливих питань національ-
них відносин дуже часто користувалася войовничим терміном
“буржуазний націоналізм”, то наприкінці 1970-х — початку 80-х

рр. набув поширення інший— “пролетарський інтернаціона-
лізм”. Його історичні корені та науково-теоретичне обгрунтуван-
ня розкривається в монографічних працях І.Кураса, який
проаналізував проблему в контексті діяльності українських полі-
тичних партій ????? ?.?. ????????? ????????????? ????????????????? ? ???? ???????-
????????? ?????? ?? ???????. — ?.: ????. ?????, 1978; ???? ?. ??????????
???? ??????? (??????-????????? ??????????? ??????????? ??????-?????????????
?????????? ??????). — ?.: ?????????? ???????, 1986..

Національний аспект реального історичного процесу фак-
тично “випав” з поля зору істориків, що досліджували пробле-
ми соціально-економічного та культурного розвитку Українсь-
кої РСР 1920-30-х рр.

Суперечливі питання національно-державного будівництва,
культурного та соціально-економічного та культурного розвитку
України досліджували і науковці Західної Європи, США, Канади
та інших країн. Зарубіжна історіографія представлена головним
чином працями науково-дослідних центрів української політичної
еміграції, деякими монографіями західних політологів та істори-
ків. В історіографічному плані написано окремі праці Д.Доро-
шенка, Б.Крупницького, Н.Полонської-Василенко, О.Оглоблина,
О.Шульгіна, Ю.Бойка.

У 1965 р. побачила світ ґрунтовна робота К.Кононенка,
присвячена вивченню соціально-економічних підвалин україн-
ської національної ідеї ????????? ?. ??????? ? ?????. ?????????-?????????? ???????? ????????-
??? ???????????? ????: 1917—1960. — ??????, 1965.. Упродовж 1960-х років з'явилося кіль-
ка праць І.Майстренка, в яких досліджувалися витоки українсь-
кого комунізму, основні етапи його розвитку, національна по-
літика комуністичної партії ?????????? 1. ??????? ????????????? ?????? ??????? // ??????????,
1979; ???? ?. ??????????? ???????? ???? ? ?? ??????????? ???????? // ????-
??????, 1978..

Маловідомі питання літературного життя радянської
України висвітлив Ю.Лавриненко у складеній ним літературній антології ?????????? ?. ??????????? ???????????. — ?????, 1959.. Особливості літературного процесу в УСРР 1917—
1934 рр. — тема книги Г.Луцького George S.N.Luckyj. Literature politics in Soviet Ukraine: 1917-1934. — N.-
Y., 1956..

Західно-німецькі історики та економісти, починаючи з 30-х
рр., активно вивчали стан сільського господарства. Засновни-
ком цього напрямку у західнонімецькій політології можна вва-
жати О.Шіллера, який упродовж 1930 — 60-х рр. написав бага-
то праць з питань колективізації в Україні Die Kollektivbewegung in der Sowjetunion. Ein Beitrag in der
Gegenwartsfragen der russischen Landwirtschaft (Osteuropдische Forschgn. N.F.
8.) — Kцnigsberg, 1931; Kolchos und Genossenschaft // Osteuropa. —1951.—N
1. S. 12-19..

Розвиток української історіографії, її національно-патріотич-
ні тенденції тривалий час досліджують Е.Людеманн та Д.Поль Lьdemann Ernst. Zur patriotischen Tendenz in der Sowjetukrainischen
Geschichtsschreibung // Osteuropa. — 1979. — N 4.—S. 311-322; Hruљevskyi in
der Sowjetukrainischen Historiographie nach Stalin // Jahrbuch der
Ukrainerkunde. — 1985. — SS. 102-122; Pohl Diter. Stalinischer
Massenverbrechen in der Ukraine 1936-1953. Ein uberblick // JHK. — 1997. — S.
325-337..

Переважна більшість англомовної наукової літератури,
присвяченої обраній темі, стосується політичних проблем.

Українське питання — основна тема праць відомого аме-
риканського політолога Д.Армстронга. Його монографія “Укра-
їнський націоналізм” витримала кілька видань Armstrong J. Ukrainian nationalism. — 2-nd. — Littleton, Colorado:
Ukrainian acad. Press, 1980; Ukrainian nationalism, 3-rd. — Englewood,
Colorado: Ukrainian acad. Press, 1990.. Політику ра-
дянської влади в Україні проаналізував Р.Салліван, який у сво-
їй книзі SuUivant R.S. Soviet politics and the Ukraine, 1917-1957. — New York,
1962. висвітлив діяльність Української комуністичної партії,
яку вважав партією не більшовицького спрямування, показав
протистояння партії та інтелігенції в Україні. Формування “на-
ціонал-комунізму”, розвиток його теорії і практики постає в монографії американського дослідника української історії 1920
— 30-х рр. Д.Мейса Mace J.E. Communism and the Dilemmas of National Liberation. National
Communism in Soviet Ukraine 1918-1933. — Cambridge, Harward Univ. Press,
1983..

Основні засади духовного життя в СРСР 30-х рр., еволю-
ція духовних цінностей, становище інтелігенції знайшли відо-
браження в книгах В.Данхем, К.Меннінга Vera S.Dunchem. In Stalins Time: Middle-Class Values in Soviet fiction. —
Canberra, 1976; Clarence E.Menning. Ukra'ne under the Soviets. — N.-Y., 1953..

Змістовним дослідженням проблем історії України е моно-
графія Б.Кравченка “Соціальні зміни і національна свідомість в
Україні XX ст.”, вперше опублікована англійською мовою у
1985 р. і перевидана українською мовою в Києві у 1997 р. ????????? ?. ????????? ????? ? ??????????? ?????????? ? ??????? XX
??. / ???. ? ????. — ?.: ??????, 1997. Як
визнає автор, книга писалася на основі бібліотечних фондів.
Однак це не завадило йому грунтовно простежити вплив соці-
альних і політичних змін в Україні на розвиток національної
свідомості українців у XX ст., залежність цього процесу від ур-
банізації, міграції населення та багатьох інших чинників.

Суперечливі взаємини селян з радянською державою,
збройні повстання та інші форми руху опору в українському се-
лі постають у книзі італійського історика і джерелознавця
А.Граціозі “Велика антиселянська війна. Більшовики й селяни,
1917-1933 рр.”, яка нещодавно вийшла друком у США Graziosi A. The Great Soviet Peasant War. Bolsheviks and Peasants, 1917-
1933. — Cambridge, Ukrainian Research Institute Harward University, 1997..

Протягом 1997—1998 рр. на Заході з'явилося кілька ґрун-
товних праць про малодосліджені події 1920—30-х рр. в Украї-
ні. Зокрема, в монографії Т. Гранта висвітлено особливості ви-
никнення економічної кризи 1927 — 28 рр., діяльність політич-
ної опозиції, запровадження колективізації, з'ясовано причини

голоду 1931—1933 рр. Grant Ted. Russia from revolution to counter-revolution. Foreword by
Vsievolod Volkov, Leon Trotsky's grendson, introduction by Alan Woods. —
London: Wellred Publications, 1997. За редакцією Ш.Плаггенборга побачив
світ збірник статей під назвою “Сталінізм. Нові дослідження і
концепції”, їх автори проаналізували проблеми колективізації
та голоду в Україні, наслідки масових репресій проти інтеліген-
ції, з'ясували суть і походження сталінізму, особливості непу,
руху опору селян тощо Stefan Plaggenborg (Hrsg.). Stalinismus. Neue Forschungen und Konzepte.
— Berlin Verlag, Amo Spitz. GmbH., 1998..

На початку 1990-х рр. фактологічний підхід переважав в
історичних дослідженнях, а з середини 90-х рр. ситуація дещо
змінюється: частіше з'являються теоретичні праці, дослідження
з історіографії ключових проблем історії України ????????? ????? ?? ?????? XXI ??.: ???????? ?? ???????????. ???????-
?? ?????????????? ???????? ??????????? (?.??????, 15-17 ????????? 1995 ?.).
— X., 1995; ??????? ? ?????? ?????????? ????? ?? ??????: ??????????? ???????-
????????? ???????. ???. 1. — X., 1995..

Пріоритетною стала проблема національно-державного
та культурно-духовного розвитку України XX ст. Протягом 90-
х рр. опубліковано десятки колективних та індивідуальних
праць, тематичних збірників статей, у яких висвітлювалися тео-
ретичні та історичні питання державотворення. Вони свідчили
про формування окремого напряму в історіографії — політоло-
гічного аналізу проблем державного і національного розвитку
українського суспільства. Актуальні питання історії України
1920—30-х рр. висвітлюються у ряді колективних монографій ????????? ?.?., ???????? ?.?., ??????????? ?.?. ????????? ??
???????: 20—??-?? ????. — ?.: ??????, 1991; ??????? ???????: ???? ???????: ?
???? ?????. —?. 2.—?.: ???????, 1996..
Історико-політичний аспект проблеми висвітлювали Т.Гунчак,
Л.Винар, які розглядали проблему державності в контексті по-
літико-історіографічного аналізу ?????? ?. ???????: ????? ???????? XX ??.: ?????? ?????????? ???????.
— ?.: ??????, 1993; ????? ?. ??????? ???????????: ??????? ? ??????????
?????. — ?.: ???????? ??. ???????, 1995.

. Історико-правничі ?????????? ?.?., ??????? ?.?. ??????? ??????????? ???????????. — ?.,
1993; ????????? ?.?., ????????? ?.?., ?????? 1.?., ??????? ?.?. ????????-
?? ???????????????. ???????-????????. — ?.: ??????, 1997. та істо-
рико-культурні ???????: ????????? ????????, ??????????? ??????????, ???????????:
??????????? ??. ????. ?????. — ?.: ??????? ?????, 1992. — ???. 1; ???????
XX ??.: ????????, ?????????, ????????. 36. ??????. — ?., 1993. аспекти висвітлення державного будівництва
в Україні також є характерною ознакою сучасного історіогра-
фічного процесу.

Однією з центральних тем історичних досліджень 90-х рр.
стали масові репресії сталінського тоталітарного режиму, їх наці-
ональні та соціально-демографічні наслідки в Україні. Ця пробле-
ма висвітлена у працях Р.Пирога, Ю.Шаповала, В.Пристайка ??????? ?.?. ??????? 20—50-? ?????: ???????? ??????????? ???????.
?.: ??????? ?????, 1993; ????????? ?., ??????? ?. ?????? “?????? ?????-
????? ???????”. ???????? ????????? ? ?????. — ?.: ?????, 1995. — 447 ?.;.
Науково-теоретичними узагальненнями і пошуком концепції істо-
ричного процесу так званого перехідного періоду вирізняються
монографічні дослідження С.Кульчицького ??????????? ?. ???????? ? ???????: ????? ??????????? (1918—1928).
— ?.: ??????, 1996; ???? “???????? ????????”. — ?.: ???????, 1991..

У 90-ті роки активізувалася робота по вивченню історико-
культурної спадщини, проблем її збереження, відновлення істо-
ричної пам'яті народу. Зокрема, в монографї О.Нестулі ??????? ?. ???? ????????? ????????? ? ???????. 1917—1941 ??. — ? 2
????????. — ?., 1995.

аналі-
зуються основні етапи та особливості розвитку державної сис-
теми охорони пам'яток України з 1917-го по 1941 р., показано
вплив національної та атеїстичної політики радянської держави
на стан охорони пам'яток, особливо культового призначення.

Аналіз новітньої наукової літератури з проблем націо-
нально-культурних та соціально-економічних відносин в Украї-
ні 20—30-х рр. дозволив виявити деякі особливості самого істо-
ріографічного процесу. По-перше, це якісно новий етап нагро-
мадження знань про маловідомі і суперечливі питання минув-шини. По-друге, формування концептуальних підвалин сучас-
ної української історичної науки відбувається еволюційно: шля-
хом подолання догматичних схем, висвітлення суперечливих іс-
торичних подій і явищ, усунення міфів, політико-ідеологічних
стереотипів суспільного розвитку, переосмислення теоретичних
основ історичного пізнання. По-третє, показовим є можливість
виокремлення із загального процесу наукового пізнання праць
науково-теоретичного спрямування, концептуально-світогляд-
ного та історіографічного значення.

Отже, окремі аспекти теми були предметом ґрунтовного
дослідження, але нині є нові сучасні вимоги історичної науки та
соціальної практики. Віддаючи належне авторам, які вивчали
цю проблематику, необхідно підкреслити, що сьогодні деякі з
праць, їх висновки, фактологічна база вимагають суттєвого
уточнення. В українській історіографії і дотепер системно і все-
бічно не досліджені особливості соціально-економічного та
культурного розвитку українського суспільства в контексті на-
ціональної політики радянської держави. В той же час вивчення
реальних подій 20— 30-х рр., специфіки соціальних відносин
(але винятково в історичному розвитку) забезпечує, на наш по-
гляд, з'ясування важливої науково-пізнавальної проблеми: рів-
ня соціально-політичної готовності і здатності українського су-
спільства до створення власної держави, а також його ставлен-
ня до ідеї унітарної держави тоталітарного типу.

Переосмислюючи концептуальні засади української та за-
рубіжної історіографії, автор прагнув виявити суперечливі пи-
тання державного, соціально-економічного і національно-куль-
турного розвитку українського суспільства 1920-х— 30-х рр.,
намагаючись висвітлити події і факти без войовничого та емпі-
ричного критицизму.

Джерельну базу дослідження становлять насамперед архів-
ні матеріали та періодичні видання (газети, журнали, бюлетені
державних та громадських установ). Багатоплановий спектр

науково-теоретичних і фактологічних питань, які розглядалися
в дисертації, вимагав критичного аналізу опублікованих доку-
ментів і матеріалів, статистичних довідкових видань, мемуарної
літератури.

Основна група архівних матеріалів з досліджуваної про-
блеми зберігається у Центральному державному архіві вищих
органів влади та управління України. Вивчення документів Вс-
еукраїнського центрального виконавчого комітету — ВУЦВК
(Ф. 1) та Ради народних комісарів УСРР (Ф. 2) дозволило прост-
ежити законотворчий процес в Україні стосовно формування
української радянської держави, виявити суперечливі стосунки
республіканських та союзних органів державної влади. Науково-
інформаційну цінність мають протоколи засідань ВУЦВК'у та
РНК УСРР, їхні постанови, накази, циркулярні листи, стено-
грами, у яких висвітлюються основні етапи державного будів-
ництва та суперечливі питання національних відносин. Най-
більша колекція документів з питань розвитку культурно-освіт-
нього життя нацменшин зосереджена в архівному фонді Цен-
тральної комісії нацменшин при ВУЦВК'у (Ф. 413).

Особливості формування республіканського бюджету, со-
ціально-економічного розвитку 1920—30-х рр., організаційно-
господарський стан промисловості та сільського господарства
простежується за архівними матеріалами Вищої ради народно-
го господарства — ВРНГ (Ф. 34), Державного планового комі-
тету — Держплану УСРР (Ф. 337), Центрального статистич-
ного управління (Ф. 582), Народного комісаріату фінансів —
Наркомфіну УСРР (Ф. ЗО), Української економічної наради при
РНК УСРР (Ф. 3040), за Особистим фондом голови Раднар-
кому України В.Я.Чубаря (Ф. 4402). Інформативну цінність
становлять насамперед річні звіти уряду та його підрозділів,
листування з економічних питань, протоколи та стенограми
засідань ключових наркоматів, доповідні записки, статистико-
економічні звіти.

Важливу інформацію про українізацію, становище книго-
друкування, про розвиток шкіл різного рівня, поширення мови,
діяльність культурно-освітніх закладів містять матеріали архів-
ного фонду Народного комісаріату освіти УСРР (Ф. 166), Дер-
жавного видавництва України (Ф. 177). Проблеми соціально-
культурного та економічного розвитку досліджувалися на базі
документів Всеукраїнської центральної ради профспілок (Ф.
2605), Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції
(Ф. 539). Використано акти контрольно-ревізійних обстежень
господарських і державних установ, аналітичні довідки, прото-
коли, статистичні відомості вибіркового перепису населення за
національними та професіонально-соціальними ознаками.

Оригінальні документи про суспільно-політичне життя в
Україні зберігаються у фондах Центрального державного архі-
ву громадських об'єднань України. Джерелознавче та науково-
пізнавальне значення мають протоколи політбюро ЦК КП(б)У
та матеріали до них (Ф. І, п. 6), а також матеріали оргбюро ЦК
КП(б)У (Ф. І, п. 20). Подібна група документів, а саме стено-
грами пленумів ЦК КП(б)У та ВКП(б), зосереджені в Російсь-
кому центрі збереження і вивчення документів новітньої історії
(Ф. 17). Інформацію про економічний розвиток УСРР мають
фонди Державного архіву Російської Федерації (Ф. 7446).

Частково використані матеріали Центрального державно-
го архіву-музею літератури і мистецтв України.

Цінним джерелом є опубліковані стенографічні звіти та
окремі постанови і резолюції з'їздів, пленумів ЦК і конференцій
РКП(б) і КП(б)У, з'їздів Рад та сесій ВЦВК, ЦВК СРСР,
ВУЦВК, а також інформативні матеріали з названих архівів Ро-
сійської Федерації, ЦДАЛМ України, Інституту рукописів На-
ціональної бібліотеки ім. В.І.Вернадського та ін. У дисертації
використано понад 20 архівних фондів різних установ: партій-
них, державних, громадських, кооперативних, культурно-освіт-
ніх.

Джерельну базу дослідження становлять матеріали Всеук-
раїнських з'їздів Рад ?????? ?????????????? ?'??? ???, 14—18 ?????? 1921 ?.: ?????????.
??????. — X.: ?????, 1921. ????????? ???-?? ?????????????? ?????? ????-
???, 10—14 ??????? 1922 ????: ?????????, ?????. — X.: ???-?? ???????????
?????,1922.—11??., звіти уряду про соціально-економічний
розвиток республіки ????? ? ???????????? ??????-????????????? ????????????? ???????-
??? ???????????????? ????????? ?????????? ?? ??????? ? 1 ??????? 1922 ?? ?
??????? 1923 ?. — X.: ???-? ???. ?????? ??? ????, 1924.; ???? ?????????-
??????????? ????? ??????? ?? 1923—24 ???: ?? ?? ??????????????? ?'???? ???
??????????, ?????????? ?? ????????????????? ?????????. —X.: ????? ? ???
????, 1925 ?? ??.. Особливу науково-інформативну цін-
ність мають матеріали VII Всеукраїнського з'їзду Рад, що відбу-
вся 10—14 грудня 1922 р. Стенограма доповіді М.Фрунзе про
утворення УСРР та промов делегатів зїзду (М.Скрипника,
Г.Петровського, П.Любченка, В.Порайка) дають відповідь на
суперечливі питання державного будівництва, національно-
культурного розвитку в Україні.

Велику групу джерел, використаних у дисертації, репрезен-
тують постанови, накази, декрети ВУЦВКу та РНК УСРР, які ви-
ходили друком у 1920—30-х рр. у “Збірнику узаконень та розпо-
ряджень робітничо-селянського уряду України”. Переважна біль-
шість державних актів торкалася організаційно-господарських
питань промисловості, сільського господарства, кооперації, але
значна частина стосувалася національно-культурного розвитку
республіки, особливо українізації (постанови та закони про мову,
про українізацію державних установ тощо).

Частину джерел дисертаційного дослідження становлять
статистичні збірники, у яких вміщені показники соціально-еко-
номічного розвитку УСРР, простежується його динаміка та
питома вага в економічному розвитку СРСР ??????? ???????????-??????????? ?????????? ??? ???????? ??????????-
?? ????. — ?????? 2. — X.: ???????????? ???????, 1920; ???????? ??????-
????? ? ???? (? ?????? ?????? ?????????). — ?.;?.: ????????, 1933. —
????? 2; ?????? ??????????? ?????????? ? ???????????? ????? ???. — ?.:
????? ??????????? ????, 1936. ?? ??.

. Необхідно виок-ремити видання статистичних матеріалів про національний
склад робітників і службовців України за наслідками спеціаль-
ного обстеження, проведеного Всеукраїнською радою профе-
сійних спілок України в жовтні— листопаді 1929 р. ???????????? ???????? ?????????? ?? ?????????? ??????? (??????? —
???????? 1929 ?.): ??????? ???????????? ?????????? ?? ?????????
?.???????????????. —X.: ??????????? ????????, 1920. Для
вивчення національних відносин були використані також стати-
стичні показники зі збірника матеріалів про нацменшини в
Україні, підготовленого ВУЦВК'ом ????? ??????? ????? ????????????? ?????????? ?? ??????? (?? ????-
?????? ??????????? ???????? ????????????? ?????????? ??? ?????). —
X.: ???-? ?? ??????, ??? ?????, 1927

. Статистичні збірники,
опубліковані впродовж 20-х рр., досить об'єктивно відтворюва-
ли соціально-економічний розвиток республіки.

Джерельну базу дослідження також становлять матеріали
періодичних видань: газет “Правда”, “Известия”, “Вісті ВУЦВК”,
“Комуніст”, “Промышленность й торговля Украины”, “Торгово-
промышленная газета”, “Вісті ВУЦВК”, а також журналів: “Пла-
новое хозяйство”, “Хозяйство Украины”, “Хозяйство й управле-
ние”, “Більшовик України” та ін. В науково-публіцистичному
журналі "Исторический архив", що нині виходить у Москві за
сприяння Державної архівної служби Російської Федерації, вияв-
лено архівні матеріали і документи про особливості розкуркулен-
ня в Україні, про масові депортації українських селян за Урал, до
Сибіру. Взаємини Сталіна з політичними і державними особами
України можна простежити за опублікованими в “Историческом
архиве” реєстром-списком відвідувачів його кремлівського кабіне-
ту (1994 р., №6; 1995 р., № 1—3).

У розділі другому “Політико-організаційні особливості
становлення української радянської державності” висвітлюють-
ся характерні риси унітарної держави, основні принципи її біль-
шовицької моделі, організаційно-правові підвалини функціону-вання УСРР, показано її фактичний статус у складі СРСР, вияв-
лено суперечливі проблеми у взаєминах республіканського і со-
юзного урядів, виокремлено позицію Х.Раковського стосовно
національно-культурного розвитку України, досліджується на-
ціональний склад та соціально-класові ознаки партійно-держав-
ної номенклатури.

У розділі досліджуються з нових науково-теоретичних по-
зицій ідейно-політичні та організаційно-правові основи функці-
онування багатонаціональної соціалістичної держави, яку уосо-
блював СРСР, здійснено порівняльний аналіз позицій та погля-
дів більшовицьких лідерів (В.Леніна, Л.Троцького, И.Сталіна,
Х.Раковського, М.Фрунзе) стосовно проблем національно-дер-
жавного будівництва.

Термін “українська радянська держава”, що виник на по-
чатку 1920-х рр., історики майже не використовували, а нато-
мість всіляко поширювали інше визначення: “союзна багатона-
ціональна держава”. Зарубіжні дослідники вважали, що за “ін-
тернаціональним” змістом соціалістичної державності більшо-
вики намагалися приховати і водночас "протиснути" ідею “єди-
ної і неподільної Росії”. Історико-теоретичний підхід до пробле-
ми становлення та діяльності радянської держави в Україні в
контексті національної політики дозволив виявити справжній
статус УСРР, її права, повноваження та обов'язки. Дослідники
теорії та історії держави, наголошується в дисертації, звертали
увагу переважно на позитивні сторони, намагалися показати
лише переваги радянської за формою та соціалістичної за зміс-
том держави, нехтуючи виявленням внутрішніх суперечливих
проблем та закономірностей її розвитку.

Національне питання, яке набуло особливої ваги упро-
довж першої половини 20-х рр., співпало з періодом формуван-
ня нового типу державних відносин не випадково. Ідея соціаліс-
тичної держави — логічний наслідок розвитку більшовицької
доктрини соціалізму. Саме вона, наголошується в дисертації,

спонукала до запровадження монопартійної політичної системи
влади, державної власності на засоби виробництва, до держав-
ної монополії на основні галузі суспільного виробництва, а від-
так зумовила й утворення унітарної держави тоталітарного ти-
пу.

У роботі підкреслюється, що ставлення більшовиків до
національного питання залежало від історичних обставин, а са-
му проблему міжнаціональних відносин вони розглядали в кон-
тексті власної політичної доктрини. Національне питання в пій
посідало другорядне місце і завжди виступало засобом для до-
сягнення політичних завдань: зміцнення своєї влади. Більшість
населення національних республік, в тому числі й України, ста-
новило селянство. Шляхом запровадження нової економічної
політики і часткового обмеження централізаторських функцій
радянської держави, часткового задоволення національно-
культурних потреб “селянських” республік більшовики прагну-
ли зміцнити свій лад.

Досліджуючи обставини утворення СРСР як унітарної
держави, дисертант дійшов висновку, що протистояння, яке
спостерігалося між більшовицькими вождями стосовно приєд-
нання чи об'єднання республік, торкалося переважно вибору
організаційних форм, але непохитною залишалася ідея саме
унітарної держави. Вона матеріалізувалася не тому, що цього,
наприклад, хотіли Сталін чи Ленін, а тому, що відповідала ос-
новним принципам більшовицької доктрини соціалізму. Моно-
партійна система політичної організації суспільного життя обу-
мовила адекватну форму державної організації, уособленням
якої став СРСР.

Розгляд особливостей становлення та функціонування
української радянської держави дозволив зробити висновок,
що від часу проголошення УСРР її державний суверенітет був
фіктивним. Після договору 28 грудня 1920 р. між РСФРР і
УСРР, а згодом фактичного підпорядкування радянською Росі-
єю ключових наркоматів українська радянська державність збе- регла лише форму, зовнішні атрибути, які до того ж мали спіль-
ну з РСФРР соціалістичну символіку. Утворення СРСР ще біль-
ше обмежило формально продекларовані права союзних респу-
блік.

Упродовж десятиліть проблема становлення радянської
влади в Україні належала до пріоритетної тематики історико-
політологічних досліджень. Історики держави і права виокрем-
лювали класову природу соціалістичної держави, захищаючи її
переваги перед іншими формами суспільної самоорганізації лю-
дей, але не звертали уваги на функціональні та соціально-еко-
номічні засади з точки зору справжніх національних