На правах рукопису

Волкова Тетяна Василівна

УДК 37.02:57+37.02:911.2

Інтеграція педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутнього викладача спеціальних дисциплін професійно-технічного навчального закладу

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник доктор технічних наук, професор
Дорошенко Юрій Олександрович,
Інститут педагогіки АПН України, завідувач лабораторії навчання інформатики

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,
Коваленко Олена Едуардівна,

ректор Української інженерно-педагогічної академії

Тихонова Тетяна Валентинівна, кандидат педагогічних, доцент, Миколаївський державний університет ім. В.О. Сухомлинського, доцент кафедри інформаційних технологій

Провідна установа Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, кафедра педагогіки вищої школи та прикладної психології, м. Київ

Захист відбудеться 14 червня 2007 року о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д).

Автореферат розісланий 12 травня 2007 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Д. Березівська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Світова спільнота, увійшовши до третього тисячоліття – тисячоліття інформаційних технологій, глобальної комп’ютеризації виробництва, широкого використання мікропроцесорів, мікроелектроніки, лазерної техніки і світлопровідних ліній зв’язку, полімерних і напівпровідникових матеріалів, опинилася в ситуації, коли технологічна складність виробництва зростає швидше, ніж рівень кваліфікації задіяних у ньому виконавців.

З огляду на сказане важливого значення набувають проблеми формування у майбутніх фахівців чіткого усвідомлення перспектив розвитку своєї професії, її ролі й місця в суспільному розподілі праці, виховання гордості за доручену справу, впевненості у правильності вибору професії. На сучасному етапі розвитку суспільства вся система навчання, виховання та розвитку учнів потребує суттєвого реформування, а в центрі уваги педагогічної науки і практики має незмінно знаходитися молода людина з її життєвими інтересами, здібностями та моральними цінностями.

Названі пріоритети професійного навчання і виховання з перевагою ролі людського фактора мають бути чітко усвідомлені тими, хто реалізовуватиме завдання підготовки робітничих кадрів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій (IKT), – викладачами спеціальних дисциплін інформатичного спрямування професійно-технічного навчального закладу (ПТНЗ). Вони, у свою чергу, мають здобути якісно нову сукупність знань, умінь і навичок як з основ психолого-педагогічних наук, так і в галузі комп’ютерно-інформаційних технологій у процесі їх професійної підготовки в системі вищої педагогічної освіти.

Пріоритетними напрямами розвитку освіти є гуманізація й гуманітаризація, інтеграція та інформатизація. Методологічною основою реалізації нових підходів до навчання і виховання як учнів, так і студентів – майбутніх педагогів, як зазначають вчені В.П. Андрущенко, Н.М. Бібік, І.Д. Бех, Н.М. Буринська, С.У. Гончаренко, В.І. Загв’язинський, І.А. Зязюн, М.Г. Іванчук, В.Р. Ільченко, О.Е. Коваленко, І.М. Козловська, Ю.А. Конаржевський, В.Г. Кремень, В.М. Мадзігон, Н.Г. Ничкало, В.В. Олійник, М.М. Поташник, О.Я. Савченко, О.І. Щербак, І.С. Якиманська, є концептуальні положення їх здійснення.

Багаторічна історія розвитку системи підготовки кваліфікованих робітників для підприємств країни нерозривно пов’язана з іменами багатьох учених і практиків (С.Ф. Артюх, А.Т. Ашеров, С.Я. Батишев, В.С. Безрукова, А.П. Бєляєва, В.Ю. Биков, В.І. Бондар, Н.О. Брюханова, М.І. Бурда, Р.С. Гуревич, В.І. Гусєв, М.Б. Євтух, Е.Ф. Зеєр, В.І. Нікіфоров, О.М. Пєхота, Г.М. Романцев, В.К. Сидоренко, С.О. Сисоєва, Д.О. Тхоржевський). Праці цих учених є джерелом зростання й удосконалення професійної школи.

Різні напрями впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес, його дидактичні та методичні аспекти досліджувалися у роботах В.Ю. Бикова, І.Є. Булах, Л.І. Білоусової, Р. Вільямса, В.М. Глушкова, А.М. Гуржія, О.М. Довгялло, Ю.О. Дорошенка, А.П. Єршова, М.І. Жалдака, Ю.О. Жука, В.І. Клочка, О.А. Кузнєцова, К. Макліна, О.В. Матвієнко, Д.Ш. Матроса, Г.А. Могильного, В.М. Монахова, Н.В. Морзе, С. Пейперта, Ю.С. Рамського, С.А. Ракова, І.В. Роберт, В.Д. Руденка, О.В. Співаковського, Т.В. Тихонової, Н.Т. Тверезовської та інших. Ці дослідження засвідчують, що надзвичайно стрімкий розвиток інформатики як науки, ІКТ та засобів зв’язку, зростання їх ролі та значення в інформаційному суспільстві ініціюють проблему постійного вдосконалення й оновлення всіх компонентів методичної системи підготовки викладачів спеціальних дисциплін інформатичного спрямування ПТНЗ.

Актуалізації проблеми професійної підготовки майбутнього викладача спецдисциплін сприяють також стратегічні рішення ООН з питань освіти, науки і культури на 2002-2007 рр., затверджені на 31-й конференції ЮНЕСКО у жовтні-листопаді 2001 р., що визначають найголовніші цілі, серед яких — забезпечення загального доступу до ІКТ.

Соціальна потреба підготовки кваліфікованих робітників у галузі автоматизації для сучасного виробництва висуває комплекс кваліфікаційних вимог до педагогічних працівників ПТНЗ, які мають забезпечити таку підготовку, отже, задовольнити зазначену соціальну потребу. Пріоритетною серед цих вимог є необхідність реалізації інтегративної підготовки майбутнього викладача спеціальних дисциплін, яка передбачає системне поєднання, взаємопроникнення та взаємодоповнення фахово-педагогічної та фахово-інформатичної (з певного напряму ІКТ) підготовки.

У процесі дослідження виявлено суперечності між соціальними вимогами інформатизованого суспільства до рівня підготовки випускників ПНТЗ і майбутніх педагогів професійної освіти в галузі автоматизації та відсутністю належного методичного забезпечення такої підготовки; існуванням інноваційних науково обґрунтованих досягнень психолого-педагогічного, комп’ютерно-інформаційного і методичного спрямування та необхідністю їх відображення в змісті та формах навчання; реальною потребою в інтегрованих знаннях, уміннях і навичках викладача спеціальних дисциплін інформатичного спрямування та недостатнім розробленням відповідної методики навчання студентів.

Необхідність розв’язання виявлених суперечностей обумовлює актуальність теми дослідження “Інтеграція педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутнього викладача спеціальних дисциплін професійно-технічного навчального закладу”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дослідження виконано згідно з тематичним планом науково-дослідних робіт лабораторії навчання інформатики Інституту педагогіки АПН України "Зміст і методика навчання інформатики в умовах переходу до 12-річної загальної середньої освіти" (Державний реєстраційний номер 0102U000095) та "Науково-методичне забезпечення профільного навчання інформатики в старшій школі" (Державний реєстраційний номер 0105U000252).

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту педагогіки АПН України (протокол № 1 від 31 січня 2005 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології при АПН України (протокол № 6 від 14 червня 2005 р.).

Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутнього викладача спеціальних дисциплін інформатичного спрямування у вищому навчальному закладі за спеціальністю “Професійне навчання”.

Предмет дослідження – зміст і форми інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутнього викладача спеціальних дисциплін ПТНЗ у процесі його навчання у педагогічному університеті.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці моделі та експериментальній перевірці інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутнього викладача спеціальних дисциплін ПТНЗ.

Гіпотеза дослідження. Інтеграція педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутніх викладачів спеціальних дисциплін інформатичного спрямування ПТНЗ буде ефективною, якщо вона здійснюватиметься поетапно в логіці неперервного освітнього процесу, базуватиметься на сучасних концептуальних підходах до розуміння інтеграційних процесів у освіті, зумовлюватиме позитивні якісні зрушення в параметрах, які характеризують професійну компетентність майбутнього викладача спеціальних дисциплін, за умови цілеспрямованого впливу на ці параметри.

Завдання дослідження:

1)

2)

3)

4)

5)

6)

Методологічною основою дослідження є філософські положення про взаємозв’язок та взаємозумовленість явищ і процесів, необхідність їх системного вивчення за конкретних обставин; теорія діяльності; концепції системного, наукового, компетентнісного, аксіологічного, диференційованого, синергетичного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного і культурологічного підходів до навчання та формування особистості; теорія поетапного формування розумових дій.

Теоретичну основу дослідження становлять концептуальні положення інженерно-педагогічної освіти (С.Ф. Артюх, А.Т. Ашеров, С.Я. Батишев, В.С. Безрукова, Е.Ф. Зеєр, Н.Е. Ерганова, О.Е. Коваленко, Н.В. Кузьміна, Б.А. Соколов, О.І. Щербак та інші); праці в галузі професійної підготовки педагога (В.П. Андрущенко, В.П. Беспалько, Н.М. Буринська, Б.С. Гершунський, І.А. Зязюн, М.Б. Євтух, В.Г. Кремень, В.М. Мадзігон, Н.Г. Ничкало, О.М. Пєхота, Л.П. Пуховська, О.Я. Савченко, С.О. Сисоєва та інші); роботи в галузі теоретико-методологічних аспектів дидактичної інтеграції (А.П. Бєляєва, І.Д. Бех, Н.М. Бібік, С.У. Гончаренко, М.Г. Іванчук, В.Р. Ільченко, І.М. Козловська, В.А. Сластьонін, Н.К. Чапаєв та інші); праці в галузі інтеграції природничо-наукових та професій-но-технічних дисциплін (Р.С. Гуревич, Д.І. Коломієць, В.М. Максимова, В.К. Сидоренко, Я.М. Собко, Д.О. Тхоржевський та інші); дослідження психологів з питань особистості та її розвитку в процесі діяльності (Б.Г. Ананьєв, Г.О. Балл, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, А.В. Петровський, С.Л. Рубінштейн та інші); положення теорії поетапного формування розумових дій (П.Я. Гальперін, В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін, Н.Ф. Тализіна, І.С. Якиманська та інші); роботи в галузі інформатизації освіти та викладання комп’ютерних дисциплін (В.Ю. Биков, І.Є. Булах, В.М. Глушков, Ю.О. Дорошенко, А.П. Єршов, М.І. Жалдак, Ю.О. Жук, Д.Ш. Матрос, В.М. Монахов, Н.В. Морзе, В.В. Олійник та інші).

Методи дослідження. Теоретичні методи: вивчення і аналіз філософської, психолого-педагогічної, спеціальної та методичної літератури з проблеми дослідження; вивчення та узагальнення досвіду професійної підготовки майбутніх викладачів ПТНЗ у вищих інженерно-педагогічних навчальних закладах; аналіз освітніх стандартів, навчальних планів і програм професійної підготовки кваліфікованих робітників у галузі автоматизації, що дало змогу систематизувати теоретичні матеріали з теми дослідження; метод моделювання для проектування та подальшого коригування моделі інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки за результатами окремих етапів. Емпіричні методи: діагностичні (анкетування і тестування студентів, інтерв’ювання викладачів та майстрів виробничого навчання), спостереження за діяльністю майбутніх викладачів у навчально-виховному процесі та під час педагогічної практики, які дозволили зробити висновок про стан сформованості професійної компетентності викладачів ПТНЗ; організаційно-експериментальні (констатувальний і формувальний експерименти); статистичні: методи статистичної обробки кількісних і якісних показників дослідження на основі факторно-критеріального аналізу та рейтингової системи оцінювання за допомогою методів математичної статистики, вбудованих до табличного процесора MS Excel, що забезпечило їх достовірність і надало змогу здійснити перевірку педагогічної ефективності розробленої методики.

Етапи дослідження. Дослідження проводилося поетапно протягом 2000–2007 років. На першому етапі (2000–2002 рр.) вивчався стан розробленості проблеми у теоретичному і практичному аспектах. Було створено програму дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету й завдання дослідження, сформульовано робочу гіпотезу, визначено напрями подальшої дослідницької роботи.

На другому етапі (2002–2004 рр.) здійснювався аналіз сучасного стану підготовки викладачів спеціальних дисциплін на інженерно-педагогічних факультетах вищих педагогічних навчальних закладів. Визначалися чинники розвитку, концептуальні підходи і шляхи інтеграції; параметри професійної компетентності та умови її ефективного формування. Розроблялася теоретична модель інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутніх викладачів за спеціальністю “Професійне навчання”. Визначалися умови реалізації моделі інтеграції в навчальному процесі; принципи формування змісту підготовки та форми організації навчальної діяльності в умовах кредитно-модульної системи. Розроблялося необхідне навчально-методичне забезпечення. Визначалися фактори і критерії для оцінки рівня сформованості професійної компетентності майбутнього викладача.

На третьому етапі (2004–2007 рр.) проведено і проаналізовано результати експерименту, внесено корективи у формулювання теоретичних положень, систематизовано й узагальнено дослідницький матеріал. Випробовувалася пропонована модель інтеграції та досліджувалася її ефективність у режимі експериментального навчання в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Експериментальна база дослідження: Бердянський державний педагогічний університет, Українська інженерно-педагогічна академія, Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Мелітопольський державний педагогічний університет, Бердянський машинобудівний ліцей, Бердянський вищий професійний ліцей. У педагогічному експерименті взяли участь 350 студентів і 15 викладачів вищих і професійних навчальних закладів.

Наукова новизна й теоретичне значення здобутих результатів:

·

·

·

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та впровадженні в навчально-виховний процес навчально-методичного забезпечення дисципліни “Методика професійного навчання” (навчальної програми; змісту теоретичних занять, практикуму і завдань для самостійної діяльності студентів; матеріалів для здійснення модульно-рейтингового оцінювання знань, умінь і навичок; методичних рекомендацій до педагогічної практики та курсового проектування; методичних рекомендацій для діагностування рівнів сформованості професійної компетентності за факторно-критеріальною моделлю для студентів вищих педагогічних університетів).

Упровадження результатів дослідження здійснено у Бердянському державному педагогічному університеті (довідка № 57/754–08 від 18 травня 2006 р.), Українській інженерно-педагогічній академії (акт упровадження від 12 червня 2006 р.); Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка (довідка № 1/2052 від 10 жовтня 2006 р.), Мелітопольському державному педагогічному університеті (акт упровадження № 06/2532 від 9 листопада 2006 р.), Бердянському машинобудівному ліцеї (довідка № 137 від 17 травня 2006 р.), Бердянському вищому професійному ліцеї № 9 (довідка № 283 від 17 травня 2006 р.).

Розроблені дидактичні матеріали можуть бути використані викладачами і студентами вищих педагогічних університетів, викладачами спеціальних дисциплін ПТНЗ, методистами інститутів післядипломної освіти, а також при підготовці підручників і навчальних посібників для вищих педагогічних навчальних закладів.

Вірогідність та обґрунтованість основних положень і результатів дослідження забезпечено методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних положень; застосуванням комплексу методів, адекватних поставленій меті, об’єкту, предмету та завданням; поєднанням кількісного та якісного аналізу експериментальних даних; упровадженням методичних матеріалів у навчальний процес вищих педагогічних університетів і ПТНЗ; репрезентативністю експериментальної вибірки; використанням методів статистичного аналізу експериментальних даних.

Апробація результатів дослідження здійснювалась на міжнародних науково-практичних конференціях “Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі” (м. Кривий Ріг, 2003 р., 2004 р., 2006 р.); “Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи” (м. Херсон, 2003 р., 2005 р.); “Комп’ютерно-інформаційні і комунікаційні технології у навчальному процесі середньої та вищої школи” (м. Косів Івано-Франківської обл., 2003 р.); “Применение новых информационных технологий в образовании” (м. Троїцьк Московської обл., Російська Федерація, 2005 р.); “Проблеми прийняття рішень в умовах невизначеності” (м. Бердянськ, 2005 р.); “Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи” (м. Київ–Переяслав-Хмельницький, 2006 р.); на всеукраїнських науково-практичних конференціях і семінарах “Засоби реалізації сучасних технологій навчання” (м. Кіровоград, 2003 р.); “Інформатика та комп’ютерна підтримка навчальних дисциплін у середній і вищій школі” (м. Київ–Бердянськ, 2004 р.); “Комп’ютерна підтримка навчальних дисциплін у середній і вищій школі” (м. Луганськ, 2004 р.); “Інформаційні технології в освіті” (м. Мелітополь, 2006 р.).

Результати дослідження обговорювалися також на щорічних звітних науково-методичних конференціях Інституту педагогіки АПН України та науково-методичних семінарах лабораторії навчання інформатики у період з 2002 по 2006 рр.; засіданнях кафедр інформатики та інформаційних технологій у навчанні, комп’ютерних технологій в управлінні та навчанні, звітних конференціях Бердянського державного педагогічного університету (2001–2006 рр.).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 20 одноосібних публікаціях, з них 5 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 6 – у наукових виданнях, 9 тез у збірниках наукових конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (355 найменувань обсягом 30 сторінок) та додатків (обсягом 89 сторінок). Повний обсяг дисертації становить 304 сторінки, основний зміст викладено на 185 сторінках. Робота містить 20 таблиць і 11 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і висвітлено ступінь розробленості досліджуваної проблеми; визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, розкрито його методологічні та теоретичні засади, висвітлено наукову новизну, теоретичну і практичну значущість здобутих результатів; розкрито форми їх апробації та наведено відомості про структуру дисертації.

У першому розділі ”Теоретичні основи інтеграції педагогічної та комп’ютер-но-інформаційної підготовки майбутнього викладача спеціальних дисциплін інформатичного спрямування ПТНЗ” викладено результати вивчення стану проблеми розвитку інтеграції, проаналізовано концептуальні підходи до інтеграційних процесів у освіті та шляхи інтеграції ПКІП; розкрито теоретичний зміст поняття “професійна компетентність” та виявлено умови впливу на її параметри.

У розділі проаналізовано різні аспекти проблеми інтеграції та диференціації змісту освіти, які досліджувалися В.П. Андрущенком, С.І. Архангельським, М.Р. Арцишевською, Н.І. Болдирєвим, Н.М. Бібік, І.Д. Бехом, А.П. Бєляєвою, М.І. Бурдою, Н.М. Буринською, Р.С. Гуревичем, І.А. Зязюном, В.І. Загв’язинським, М.Г. Іванчук, В.Р. Ільченко, В.А. Кан-Каліком, О.Е. Коваленко, Д.І. Коломійцем, В.В. Краєвським, Н.В. Кузьміною, В.М. Мадзігоном, Н.Г. Ничкало, В.В. Олійником, О.Я. Савченко, В.К. Сидоренком, В.О. Сластьоніним, Я.М. Собком, Д.О. Тхоржевським, А.І. Уманом та іншими. У ході дослідження з’ясовано, що інтеграція розуміється як процес і результат формування, розвитку і становлення цілісності особистості викладача спеціальних дисциплін інформатичного спрямування ПТНЗ в умовах його педагогічної діяльності.

Дослідження дозволило визначити основні чинники розвитку інтеграції в контексті педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутніх викладачів для здійснення соціально-професійної та виробничо-технологічної діяльності у ПТНЗ. Предметна галузь має інтегративний характер, оскільки відображає у комплексі технічні, природничі і соціальні аспекти. В основу змісту спеціальних дисциплін інформатичного спрямування покладено низку наук, зокрема технічних та технологічних, тому реалізація поліпредметного навчання з різною орієнтацією та змістом для різних професій передбачає використання власних авторських курсів навчання, з чим на практиці викладач зустрічається вперше і виявляється не готовим до практичної реалізації навчального процесу на базі таких курсів. Посилення ролі системних, інтеграційних процесів у науці та освіті передбачає необхідність здійснення міждисциплінарного підходу до навчання. Змінився характер професійної діяльності викладача спеціальних дисциплін інформатичного спрямування, у зв’язку з чим зросла питома вага окремих компонентів професійної підготовки у напрямі підсилення методичної підготовки, яка інтегрує спеціально-наукові, психологічні та педагогічні знання й уміння і має прикладний характер. Становлення системи неперервної освіти фахівця передбачає підвищення ролі самоосвіти, що особливо актуально для майбутнього викладача у зв’язку з динамізмом системи професійного навчання робітників у галузі автоматизації, постійним розширенням сфери застосування комп’ютерних технологій в освіті та виробництві.

Науковий аналіз концептуальних підходів до інтеграційних процесів у освіті дозволив визначити інтеграцію педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутнього викладача спеціальних дисциплін ПТНЗ як цілісний поетапний процес збалансованої професійної підготовки майбутнього викладача спеціальних дисциплін, що сприяє системному поєднанню, взаємопроникненню та взаємо-доповненню комп’ютерно-інформаційних і педагогічних знань, призводить до посилення взаємозв’язків між комп’ютерно-інформаційними та педагогічними дисциплінами при збереженні їх автономності, в результаті чого формується професійна компетентність особистості майбутнього викладача.

Проведене дослідження показало, що основним шляхом інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутніх викладачів є поетапне оволодіння майбутнім викладачем спеціальних дисциплін ПТНЗ інтегративно-педагогічною діяльністю зі створення електронних кейсів із дисциплін інформатичного спрямування.

Аналіз наукової, науково-педагогічної та психолого-педагогічної літератури дав змогу визначити, що професійна компетентність майбутнього викладача спеціальних дисциплін інформатичного спрямування ПТНЗ виявляється у сукупності компетенцій у психолого-педагогічній та комп’ютерно-інформаційній галузях знання, що зумовлюють готовність майбутнього викладача спеціальних дисциплін до здійснення професійної діяльності у ПТНЗ і забезпечують здатність виконувати необхідні для цього дії в умовах інформатизації суспільства і розвитку науки, комп’ютерної техніки, різноманітних програмно-технічних засобів і ресурсів.

Успішне розв’язання питання ефективного впливу на параметри професійної компетентності залежить від знання структури самої компетентності. На основі аналізу різних підходів педагогів і психологів до визначення структури професійної компетентності виявлено такі її структурні компоненти: мотиваційно-ціннісний (мотиви задоволення професійним вибором, ціннісні орієнтації, ставлення до професії майстра виробничого навчання); когнітивний (знання сутності та змісту методичного забезпечення, основної та додаткової літератури з педагогіки та ІКТ, оцінка найновіших наукових досягнень); операційно-змістовий (уміння структурувати знання, застосовувати комп’ютер для досягнення поставленої мети та визначити етапи розв’язання навчального завдання); комунікативний (соціальна взаємодія, орієнтація в нормах і етиці стосунків, організація обміну досвідом з одногрупниками); рефлексивний (самокорекція, самооцінка, самоконтроль).

Узагальнюючи досвід найбільш ефективних засобів упливу на параметри формування особистісних новоутворень педагогів, визнано, що формування професійної компетентності майбутнього викладача досягатиметься за умов цілеспрямованого управління цим процесом, реалізації особистісно зорієнтованого підходу до учасників навчального процесу і впровадження моделі інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутнього викладача в умовах кредитно-модульної системи.

У другому розділі “Модель інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутнього викладача спеціальних дисциплін ПТНЗ” подано модель інтеграції ПКІП майбутніх викладачів спеціальних дисциплін інформатичного спрямування; з’ясовано особливості становлення та розвитку методичної системи педагога, які мають бути враховані у процесі проектування моделі інтеграції; визначено мету та принципи формування змісту професійної підготовки; розроблено і теоретично обґрунтовано зміст навчання і форми його організації в умовах кредитно-модульної системи.

Ефективна реалізація інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутніх викладачів, на нашу думку, тісно пов’язана з розробкою її моделі. У нашому дослідженні модель інтеграції розроблялася як освітній простір, утворений взаємопов’язаними компонентами: метою, професійною діяльністю та професійною компетентністю. На основі інтеграції основних положень діяльнісного підходу, теорії поетапного формування розумових дій та теорії проектування методичної системи педагога розроблено модель інтеграції ПКІП майбутнього викладача спеціальних дисциплін ПТНЗ, яка відображає основні етапи інтеграції. Перший етап включає теоретичне навчання (VI-VIІ семестри), другий етап – педагогічну практику в ПТНЗ (VIІ семестр), третій етап — курсову роботу (VIІ семестр), яка має узагальнити фахову підготовку, досвід практичної діяльності та мотиваційно-ціннісного ставлення до майбутньої професії (рис.1).

На підставі положень педагогічної теорії проектування змісту освіти (І.Я. Лернер, В.В. Краєвський) в розділі доведено, що при доборі змісту теоретичного навчання необхідно ставити за мету формування професійних знань, умінь і навичок, система яких опирається на структуру основних трудових функцій професійної діяльності майбутнього викладача спеціальних дисциплін інформатичного спрямування. Визначено, що зміст підготовки будується на принципах випереджального характеру підготовки; вивчення способів інформаційної діяльності, достатніх для самоосвіти у галузі ІКТ; модульності змісту підготовки; інваріантності змісту підготовки відносно предметної галузі; прикладної спрямованості підготовки. Для реалізації принципів підготовки у дослідженні виділено п’ять змістових модулів: інформаційно-комунікативний, аналітико-конструктивний, діяльнісно-регулятивний, формувально-розвивальний, діагностувально-виховний і прогностичний.

За результатами дослідження доведено необхідність застосування у навчальному процесі проблемних лекцій, семінарів-практикумів (аналіз конкретних ситуацій, ділова гра, дискусія), індивідуальних та групових методичних завдань, проектної навчальної діяльності з використанням ІКТ.

Виявлено, що зміна організаційних форм навчання зумовлюється стрімким розвитком ІКТ і спрямовується на забезпечення професійної діяльності майбутнього викладача, тому передбачає виконання ним індивідуальних проектів з конструювання фрагментів занять виробничого навчання з певної теми спецтехнології у вигляді мультимедійної презентації, підготовки конспектів уроків в електронному вигляді, формування баз даних основних понять теми, практичних завдань з теми, підготовки навчальних планів, тестів, аналітичних оглядів педагогічних програмних засобів. Методичні завдання, що пропонуються студентам, складають методичну систему навчання конкретного фрагмента змісту спеціальної дисципліни інформатичного спрямування ПТНЗ, зокрема “Комп’ютерної обробки інформації”, “Секретарської справи”, “Офісної технології”, “Основ мікроелектроніки”, “Основ програмування”. Ця методична система навчання призначається для розв’язання трьох основних методичних завдань навчання студентів: добору змісту навчального матеріалу; обґрунтуванню методів, організаційних форм і засобів навчання; реалізації обраної методики.

У процесі дослідження теоретичного навчання запропоновано й опрацьовано методику організації навчального процесу за кредитно-модульною системою, спрямовану на управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів, забезпечення особистісно зорієнтованого підходу до них, систематичне і цілеспрямоване використання засобів ІКТ. Її реалізація здійснюється на основі виокремлення складових змістового модуля: захист опорного конспекту, підготовка до обговорення зазначеної теми семінарського заняття, розробка і захист кейсу (завдань до самостійної роботи), виконання контрольної та науково-дослідної роботи. Наприкінці вивчення кожного навчального модуля визначається кількість балів, набраних студентом та відповідний рівень знань, умінь і навичок. Інформованість студентів про результати їхньої навчальної діяльності сприяє формуванню адекватної самооцінки. Загальний рейтинг майбутнього викладача є сумою балів, набраних ним упродовж вивчення п’яти модулів за результатами всіх форм організації занять. Підсумкова рейтингова оцінка стає основою для визначення рівнів навчальних досягнень майбутніх викладачів спеціальних дисциплін (високого, достатнього, середнього і низького).

На другому (після проходження студентами педагогічної практики у ПТНЗ) і третьому (після виконання курсової роботи) етапах інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки рівень сформованості професійної компетентності майбутнього викладача оцінювався на основі розробленої факторно-критеріальної моделі, факторами якої виступають структурні складові професійної компетентності, а критеріями – відповідні знання й уміння.

Для реалізації поетапної інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутніх викладачів у навчальному процесі було створено електронне дидактичне забезпечення цілеспрямованої інтегративної підготовки студентів до викладацької роботи у ПТНЗ. Структура навчально-методичного забезпечення дисципліни “Методика професійного навчання” включає авторську робочу навчальну програму; зміст теоретичних занять, практикуму та індивідуальних завдань; матеріали для здійснення модульно-рейтингового оцінювання знань; умінь і навичок, методичні рекомендації до педагогічної практики та курсової роботи.

У третьому розділі “Експериментальна перевірка ефективності моделі інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутнього викладача” викладено способи організації та здійснення дослідження ефективності впровадження в навчально-виховний процес інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутніх викладачів.

На етапі констатувального експерименту визначався базовий рівень сформованості професійної компетентності студентів у кінці п’ятого семестру підготовки. У більшості студентів (52%) визначено середній і низький рівні сформованості професійної компетентності (за системою ECTS та чотирирівневою класифікацією В.П. Беспалька). Отримані результати експерименту засвідчують необхідність інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутніх викладачів спеціальних дисциплін (Табл.1, рис. ).

Таблиця 1

Таблиця-моніторинг рівнів сформованості професійної компетентності

майбутніх викладачів ПТНЗ дисциплін інформатичного спрямування

Рівні

сформованості

професійної

компетентності | На початку експери-менту | І етап

Теоретичне навчання | ІІ етап

Педагогічна практика | ІІІ етап

Курсове проектування | На кінець

експери-менту

Високий | 8,70% | 13,0% | 17,4% | 21,7% | 26,1%

Достатній | 39,1% | 60,9% | 56,5% | 56,5% | 52,2%

Середній | 30,4% | 21,7% | 17,4% | 17,4% | 17,4%

Низький | 21,7% | 4,4% | 8,7% | 4,3% | 4,3%

У процесі формувального експерименту на етапі теоретичного навчання досліджувалась педагогічна ефективність інтеграції в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Крім того, на цьому етапі експерименту виявлялась ефективність впливу таких форм організації навчання, як методичні завдання та індивідуальні проекти. За результатами підсумкового обстеження проводився аналіз навчальних досягнень учнів за стобальною шкалою системи ECTS.

Показано, що від реалізації науково обґрунтованих педагогічних умов залежить рівень навченості студентів, про що свідчить обчислений коефіцієнт кореляції Пірсона (0,73). При рівні значущості =0,1 за допомогою статистичного парного двовибіркового t-тесту Стьюдента доведено статистичну значущість впливу якості дібраних автором змісту і організаційних форм навчання на якість (зростання) здобутих студентами знань (Тфакт = 2,074 > Ткр = 1,96).

На етапах педагогічної практики та курсового проектування рівень сформованості професійної компетентності досліджувався методом самоаналізу за розробленими факторами і критеріями.

За результатами досліджень отримано якісні показники, які засвідчують позитивну динаміку сформованості рівнів професійної компетентності (від 64 балів до 73 балів), що підтверджує ефективність експериментальної роботи, а також справдження висунутої гіпотези дослідження про значущість впливу інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутніх викладачів на рівень сформованості професійної компетентності.

Проведені експериментальні дослідження підтвердили основні теоретичні положення дисертації.

Аналіз результатів засвідчив, що в процесі поетапної інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки в період навчання в педагогічному університеті у значної частини студентів (78,3%) професійна компетентність може бути сформована на високому і достатньому рівнях. Якщо до експерименту було зафіксовано високий рівень сформованості професійної компетентності у 8,7% майбутніх викладачів спеціальних дисциплін, то після експерименту – у 26,1%.

Отже, результати дослідно-експериментальної перевірки підтверджують той факт, що спроектована автором модель поетапної інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки має високу ефективність, а її реалізація сприяє підвищенню рівня сформованості професійної компетентності майбутнього викладача спеціальних дисциплін інформатичного спрямування ПТНЗ.

Результати дослідження можуть використовуватися у подальших розробках проблеми удосконалення підготовки інженерів-педагогів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутнього викладача спеціальних дисциплін ПТНЗ, що виявляється у розкритті сутності та специфіки цього процесу, дослідженні чинників впливу на формування професійної компетентності. Розроблено, обґрунтовано і апробовано програму дослідження та розвитку інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутніх викладачів.

Відповідно до мети та висунутої гіпотези в процесі дослідження отримано наступні основні результати.

Здійснене дослідження дало змогу виявити чинники розвитку інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутнього викладача спеціальних дисциплін інформатичного спрямування: інтегративний характер предметної галузі; реалізацію поліпредметного навчання з різними орієнтаціями та змістом; необхідність самостійного конструювання власного курсу навчання; посилення системних інтегративних процесів у науці та освіті; необхідність реалізовувати міждисциплінарний підхід до навчання; підвищення ролі самоосвіти.

Науковий аналіз концептуальних підходів до інтеграційних процесів у освіті дав можливість визначити сутність інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутніх викладачів ПТНЗ як цілісного поетапного процесу збалансованої професійної підготовки майбутнього викладача спеціальних дисциплін інформатичного спрямування, що сприяє системному поєднанню, взаємопроникненню та взаємодоповненню комп’ютерно-інформаційних і педагогічних знань, призводить до посилення взаємозв’язків між комп’ютерно-інформаційними та педагогічними дисциплінами при збереженні їх автономності, в результаті чого формується професійна компетентність особистості майбутнього викладача спеціальних дисциплін ПТНЗ.

Виділено суттєві параметри, які визначають якість інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутніх викладачів. Професійна компетентність виявляється у сукупності компетенцій у психолого-педагогічній та комп’ютерно-інформаційній галузях знання, що зумовлюють готовність майбутнього викладача спеціальних дисциплін до здійснення професійної діяльності у ПТНЗ і забезпечують здатність виконувати необхідні для цього дії в умовах інформатизації суспільства і розвитку науки, комп’ютерної техніки, різноманітних програмно-технічних засобів і ресурсів. Розглядаючи професійну компетентність в процесуальному аспекті, визначено, що її структурними компонентами є мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-змістовий комунікативний, рефлексивний.

Експериментально доведено позитивний вплив на параметри професійної компетентності цілеспрямованого управління цим процесом, реалізації особистісно зорієнтованого підходу до учасників навчального процесу і впровадження моделі інтеграції ПКІП в умовах кредитно-модульної системи.

На основі комплексного аналізу діяльності розроблено модель інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутнього викладача спеціальних дисциплін ПТНЗ, яка відображає основні етапи інтеграції: теоретичне навчання, педагогічну практику в ПТНЗ і курсову роботу, яка узагальнює фахову підготовку, досвід практичної діяльності та мотиваційно-ціннісного ставлення до майбутньої професії.

На основі загальної моделі інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутніх викладачів побудовано модульний курс „Методика професійного навчання”, зміст теоретичного навчання якого ґрунтується на нових принципах випереджального характеру підготовки, вивчення способів професійної діяльності, модульності змісту підготовки, інваріантності змісту підготовки, прикладної спрямованості підготовки і складається з п’яти змістових модулів. Експериментально доведено доцільність удосконалення форм організації навчання за рахунок застосування у навчальному процесі проблемних лекцій, семінарів-практикумів (аналіз конкретних ситуацій, ділова гра, дискусія), індивідуальних та групових методичних завдань (конструювання фрагментів занять виробничого навчання з певної теми спецтехнології у вигляді мультимедійної презентації, підготовка конспектів уроків в електронному вигляді, формування електронної бази даних основних понять теми, тестів, аналітичних оглядів педагогічних програмних засобів), виконання індивідуальних проектів.

Визначено фактори і критерії професійної компетентності: мотиваційно-цінніс-ний (мотиви задоволення професійним вибором, ціннісні орієнтації, ставлення до професії майстра виробничого навчання); когнітивний (знання сутності та змісту методичного забезпечення, знання основної та додаткової літератури з педагогіки та ІКТ, оцінка найновіших наукових досягнень); операційно-змістовий (уміння структурувати знання, застосовувати комп’ютер для досягнення поставленої мети та визначити етапи розв’язання навчального завдання); комунікативний (соціальна взаємодія, орієнтація в нормах і етиці стосунків, організація обміну досвідом з одногрупниками); рефлексивний (самокорекція, самооцінка, самоконтроль). За результатами факторів і критеріїв виокремлено рівні сформованості професійної компетентності: високий, достатній, середній і низький.

Для реалізації поетапної інтеграції розроблено та впроваджено електронне дидактичне забезпечення, яке включає авторську робочу навчальну програму дисципліни “Методика професійного навчання”; зміст теоретичного навчання (лекцій, семінарів-практикумів, завдань для самостійної діяльності студентів, матеріалів модульно-рейтингового оцінювання знань); методичні рекомендації до педагогічної практики, курсового проектування та діагностування рівнів сформованості професійної компетентності за факторно-критеріальною моделлю.

Результати педагогічного експерименту засвідчили, що впровадження розробленої моделі інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутнього викладача спеціальних дисциплін ПТНЗ у навчальний процес вищого педагогічного навчального закладу сприяє підвищенню рівня сформованості професійної компетентності викладача.

Отже, нами було експериментально підтверджено висунуту гіпотезу про те, що інтеграція педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутніх викладачів спеціальних дисциплін ПТНЗ буде ефективною, якщо вона здійснюється поетапно в логіці неперервного освітнього процесу, базується на сучасних концептуальних підходах до розуміння інтеграційних процесів у освіті, зумовлює позитивні якісні зрушення у параметрах, які характеризують професійну компетентність майбутнього викладача спеціальних дисциплін, за умов управління процесом її формування, реалізації особистісно зорієнтованого підходу до учасників навчального процесу і впровадження моделі інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутнього викладача в умовах кредитно-модульної системи.

Проведене дослідження дає змогу на якісно новому рівні розв’язати питання професійної підготовки майбутнього викладача спеціальних дисциплін інформатичного спрямування ПТНЗ. Водночас поставлені в дослідженні завдання не вичерпують усіх проблем, пов’язаних з удосконаленням процесу професійної підготовки майбутніх викладачів спеціальних дисциплін.

До подальших напрямів дослідження цієї важливої проблеми вважаємо за доцільне віднести розробку системи моніторингу інтеграції педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутнього викладача спеціальних дисциплін інформатичного спрямування ПТНЗ.

Основний зміст роботи відображено у таких публікаціях автора:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.