НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Янчевський Руслан Володимирович

УДК 332.025.12:339.137.4/.562:631.57+637(477).

Регулювання демпінгового імпорту агропродовольчої продукції в умовах вступу України до сот

08.00.03 – економіка та управління національним господарством

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КИЇВ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів

України

Науковий керівник – | доктор економічних наук, професор

Кваша Сергій Миколайович,

Національний аграрний університет,

декан економічного факультету

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Дем’яненко Сергій Іванович

Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана, завідувач кафедри економіки

агропромислових формувань

кандидат економічних наук

Зінчук Тетяна Олексіївна

Державний вищий навчальний заклад

„Державний агроекологічний університет”,

доцент кафедри зовнішньоекономічної

діяльності підприємств

Захист відбудеться “15” листопада 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к.28

Автореферат розісланий “13” жовтня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.І. Балановська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних умовах постійного підвищення конкуренції на світових агропродовольчих ринках надзвичайно важливим завданням для держави постає формування та реалізація чітких напрямів зовнішньоекономічної політики. Серед основних завдань найвагомішими, на нашу думку, є захист національних товаровиробників від надмірної зовнішньої конкуренції та форму-вання виробничої сфери в АПК країни, здатної конкурувати на внутрішньому та зовнішньому сегментах ринку, забезпечувати інтеграційні процеси в світову економіку, формувати та реалізовувати експортний потенціал галузі.

На нинішньому етапі розвитку економіки на державу покладені функції забезпечення умов активізації внутрішнього виробництва та захисту внутрішніх виробників від недобросовісної конкуренції за допомогою інструментів державного регулювання імпорту. Крім того актуальним залишається удосконалення національної системи тарифного регулювання експортно-імпортної діяльності. У цьому сенсі доречним вбачається поглиблення вітчизняних наукових досліджень у вказаному напрямі, доведення їх результатів до відома компетентних державних органів і забезпечення врахування останніми цих результатів у процесі прийняття рішень щодо встановлення ставок ввізного мита на конкретні товари.

Безумовно, важливим елементом цих процесів є створення відповідної законодавчої бази, яка б могла регулювати діяльність ринкових інститутів без прямого постійного втручання держави. В цьому напрямі Україна зробила рішучі кроки, основним з яких є прийняття ряду законів та інших нормативно-правових актів, пов’язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних та спеціаль-них заходів, які прийнято називати “Антидемпінговим Кодексом України”.

Велику увагу даному питанню приділено у роботах таких відомих іноземних вчених, як Дж. Вайнер, К. Ван Дамм, В.Б. Келлі, А.П. Кірєєв, К. Стенбрук, Т. П. Стюарт, А.А. Томпсон, Дж. Хаберлер, та ін. Прагнення до повноправного членства у Світовій Організації Торгівлі (далі СОТ) неминуче потребує участі українських вчених-економістів у подальшому дослідженні природи, суті виникнення демпінгу агропродовольчої продукції і можливості застосування антидемпінгових інструментів боротьби. Над цими питаннями протидії ціновій дискримінації на внутрішньому агропродовольчому ринку України протягом останнього періоду активно працює група вітчизняних науковців (І.В. Бураківський, В.П. Галушко, С.І. Дем’яненко, Т.О. Зінчук, С.М. Кваша, І.В. Кобута, О.Ф. Лука, С.Л. Нетудихата, А.С. Осика, С.Г. Осика, О.О. Покрещук, В.Т. Пятницький та ін.).

Основними позитивними наслідками від інтеграції нашої країни в світове економічне співтовариство є одержання визнаного іншими країнами права застосовувати комплекс заходів щодо захисту окремих галузей економіки та внутрішніх ринків. Крім того, у відповідності до статті ХІІ та VI Генеральної Угоди по тарифах та торгівлі (далі ГАТТ), а також інших угод далі виникне можливість використання заходів з обмеження для збереження рівноваги платіж-ного балансу, угод про захисні заходи, сільське господарство, санітарні і фіто-санітарні заходи, субсидії, а також про антидемпінгові та компенсаційні заходи.

З нашої точки зору, достатньо актуальним є аналіз можливості використання демпінгу при імпорті агропродовольчої продукції в Україну, а також застосування спеціального інструментарію – механізму уникнення “цінової дискримінації” – що не заборонено правилами СОТ. Одним з таких механізмів є антидемпінгове мито, яке може запобігти різкому підвищенню імпорту й захистити національного товаровиробника, мінімізувати можливі негативні наслідки після вступу України до світового економічного простору.

Актуальність і велике практичне значення зазначених проблем, їх недостатній аналіз у вітчизняній економічній літературі зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-ційне дослідження виконано на кафедрі державного управління Національного аграрного університету згідно з планом науково-дослідних робіт за темами “Державне регулювання ринків агропродовольчої продукції на основі їх моніторингу та прогнозування” (номер державної реєстрації 0106U005709), “Державне регулювання розвитку виробництва конкурентоспроможної продукції АПК в умовах інтеграції України в світове співтовариство” (номер державної реєстрації 0102U006232).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є доведення мож-ливості виникнення цінової дискримінації на ринках окремих видів агропродо-вольчої продукції та формування підходів щодо державного регулювання демпінгового імпорту для запобігання та мінімізації втрат держави, виробників і споживачів.

Відповідно до поставленої мети визначено наступні задачі:

- опрацювати теоретичні основи застосування державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та механізми його функціонування;

- узагальнити та доповнити наявну теоретико-методологічну базу визначен-ня причин виникнення демпінгу у зовнішній торгівлі сільськогосподарською продукцією і продовольством, умов виникнення та форм демпінгу в міжнародній торгівлі;

- визначити основні напрямки регулювання зовнішньої торгівлі агропродо-вольчої продукції в Україні в умовах глобалізації світової економіки;

- розробити рекомендації щодо застосування інструментів політики “протекціонізму” національного товаровиробника, які спрямовані на захист від демпінгового імпорту;

- провести аналіз розвитку аграрної економіки України за період незалеж-ності та виявити ринки, найбільш схильні до застосування цінової дискримінації;

- визначити потребу застосування та визначити можливий рівень антидемпінгового мита у разі недобросовісного імпорту окремих товарів на внутрішній ринок після вступу України до СОТ;

- виявити основні наслідки від запровадження антидемпінгового мита і визначити зміни в перерозподілі надлишку виробника, споживача та держави.

Об’єктом дослідження є механізм державного регулювання демпінгового імпорту агропродовольчої продукції в умовах інтеграції України у світовий економічний простір.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, практичних і методологічних аспектів застосування інструментів державного регулювання демпінгового імпорту агропродовольчої продукції.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною базою дослід-ження є діалектичний метод наукового пізнання, фундаментальні положення економічної теорії, досягнення світової науки у галузі антидемпінгового регулювання, праці вітчизняних та іноземних науковців стосовно формування особливостей зовнішньоторговельної політики України в аграрному секторі в умовах вступу до СОТ.

Визначені в дисертаційній роботі завдання вирішувалися з використанням наступних методів дослідження: монографічний (при розгляді теоретичних основ застосування державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та механізмів його функціонування); теоретичного узагальнення (під час дослідження методологічних підходів до визна-чення умов, сутності та форм демпінгу у світовій торгівлі); індукції та дедукції (при опрацюванні основних принципів та норм ГАТТ/СОТ, а також основних положень нормативно-законодавчої бази України відносно застосування антидемпінгових заходів); економіко-статистичний (для узагальнення сучасного стану і динаміки розвитку попиту й пропозиції на внутрішньому агропродовольчому ринку України та для аналізу економічної структури зовнішньої торгівлі України сільськогоспо-дарською продукцією і продовольством); логічний і порівняння (для доведення наявності цінової дискримінації на внутрішньому ринку курятини); графічний (для опису основних тенденцій на внутрішньому агропродовольчому ринку, зовнішніх аграрних ринках та визначенні товарів, імпорт яких в Україну може трактуватися як демпінговий); методи дослідження економічних процесів і явищ (при використанні моделі аналізу рівня добробуту суспільства), аналізу і синтезу (при дослідженні основних інструментів протидії недобросовісній конкуренції та формуванні підходів щодо їх застосування), тощо.

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативно-правові акти України щодо регулювання демпінгового імпорту агропродовольчої продукції, статистична інформація Державного комітету статистики України, офіційні матеріали Міністерства аграрної політики України, Державного комітету по контролю за цінами, інформаційні матеріали СОТ, Організація з Продовольства та Сільського Господарства (далі ФАО) та інших організацій ООН, Європейської комісії, а також матеріали досліджень вітчизняних і зару-біжних вчених, опубліковані у періодичних виданнях та розміщені в мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів. Найважливіші результати досліджень полягають у розв’язанні завдань, пов’язаних з використанням інструментів державного регулювання демпінгового імпорту агропродовольчої продукції в умовах інтеграції України у світовий економічний простір, а саме:

вперше:

- доведено доцільність застосування антидемпінгового мита на імпорт курятини після вступу України до СОТ і лібералізації митного регулювання через використання трьох основних критеріїв – відношення обсягів імпорту і вітчизняного виробництва, цін імпорту та внутрішнього ринку, аналізу формування структури собівартості національного виробництва (С. 9-12);

- за результатами використання методу аналізу рівня добробуту суспіль-ства визначено вплив імпортного та антидемпінгового мита (розрахунковий рівень 39%) на перерозподіл надлишку виробника, споживача та держави при імпорті курятини до і після вступу України до СОТ (С. 13-14);

набули подальшого розвитку:

- класифікація сучасних концепцій визначення сутності та форм демпінгу, причин його виникнення у зовнішній торгівлі агропродовольчою продукцією в частині формування історичних етапів еволюції поняття “демпінг” (С. 6);

- систематизація теоретичних засад регулювання демпінгового, субсидова-ного та масованого імпорту в зовнішній торгівлі агропродовольчою продукцією в умовах зростання відкритості національної економіки та посилення конкуренції на світових ринках (С. 6-7);

- твердження про те, що найбільш схильними до застосування цінової дискримінації з боку імпорту є несформовані за пропозицією ринки агропро-довольчої продукції (у нашому випадку ринок м’яса, а саме його сегмент – курятина) (C. 9-11);

- формування пріоритетних напрямів регулювання зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією та участі агропромислового виробництва України у світових інтеграційних процесах шляхом використання інструментів запобіган-ня недобросовісному просуванню імпортних товарів на вітчизняні ринки (С. 6-8);

- рекомендації щодо удосконалення нормативно-правової бази регулювання демпінгового імпорту агропродовольчої продукції в Україні, через зміну правил застосування антидемпінгових заходів, а саме їх обмеження за умови наявності цінової дискримінації по відношенню до національного виробника (С. 7);

удосконалено:

- методологічні підходи до визначення демпінгової маржі та рівня шкоди національному виробництву внаслідок недобросовісної конкуренції на вітчизняному ринку агропродовольчої продукції з боку іноземних компаній шляхом спрощеного розрахунку антидемпінгового мита (С. 13).

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що тео-ретичні узагальнення, висновки і пропозиції, які містяться у дисертації, можуть бути використані органами державної виконавчої влади під час розробки державних програм оптимізації зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією. Результати дослідження можуть бути враховані Міністерством аграрної політики України при розробці нормативно-правових актів щодо регулювання агропродовольчого імпорту (довідка №37-23-13/5378 від 06 квітня 2007 р.).

Результати роботи використовуються при викладанні курсу “Аграрна політика” у Національному аграрному університеті (довідка від 17 квітня 2007 р.), а також можуть бути використані при підготовці навчальних і методичних посібників з міжнародної економіки, регулювання зовнішньоторго-вельної діяльності та аграрної політики.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки і пропозиції, що викладені в дисер-тації і виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження апробовані під час Міжнародної науково-практичної конференції „Аграрна політика вступу в СОТ: ефективність, якість і безпека”, (м. Київ, НАУ, 23-24 квітня 2003 р.), Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми соціально-економіч-ного розвитку села та шляхи їх вирішення”, (м. Київ, НАУ, 2 квітня 2004 р.), Міжнародної науково-практичної конференції “Розвиток аграрного ринку та продовольча безпека України”, (м. Київ, НАУ, 8-9 квітня 2005 р.), Міжнародного Форуму молодих вчених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн”, (м. Харків, ХНТУСГ, 19-20 травня 2005 р.), Міжнародної науково-практичної конференції “Развитие инновационных процессов в АПК”, (Російська Федерація, м. Орел, ОрелДАУ, 20-21 квітня 2006 р.), Міжнародного форуму “Аграрний форум – 2006”, (м. Суми, СНАУ, 25-29 вересня 2006 р.), Міжнародної науково-практичної конференції „Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу країни”, (м. Київ, НАУ, 5-6 жовтня 2006 р.), Всеукраїнської науково-практичної конференції „Стратегічна реструк-туризація регіональної економіки та соціальної сфери (у контексті вступу України до СОТ)”, (м. Вінниця, ВФЕУ, 30 листопада 2006 р) та Всеукраїнської науково-практичної конференції “Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ” (м. Київ, НАУ, 4-5 жовтня 2007 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 8 одноосібних наукових праць загальним обсягом 2,1 др. арк., в тому числі у фахових виданнях – 7 наукових статей обсягом 1,9 др. арк. та 1 – у матеріалах конференцій обсягом 0,2 др. акр.

Структура та обсяг дисертації. Основний зміст дисертації викладено на 179 сто-рінках комп’ютерного тексту. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 202 найменувань, додатків. Дисертація містить 22 таблиці, 19 рисунків та 2 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються мета і задачі, об’єкт і предмет дослідження, його наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, відображено їх апробацію, окреслено особистий внесок здобувача.

У першому розділі “Теоретичні основи застосування антидемпінгових заходів як інструменту державного регулювання ЗЕД” розкрито науково-теоретичну сутність предмету дослідження, розглянуто основні теоретичні засади державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, відображено сучасний підхід до оцінки наслідків застосування певних державних інструментів регулю-вання зовнішньоекономічної діяльності на основі аналізу рівня добробуту суспільства (welfare analysis), висвітлено основні норми та принципи ГАТТ/СОТ у застосуванні антидемпінгових заходів, розглянуто нормативно-правову базу України щодо застосування інструментів політики “протекціонізму” національного товаровиробника, направлених на захист від демпінгового, субсидованого та масованого імпорту.

За сучасних умов розвитку ринкових відносин, монополізації внутрішніх і зовнішніх ринків виникає необхідність у формуванні нових підходів щодо антидемпінгового регулювання як в Україні, так і в міжнародній торгівлі в цілому. Із зміною умов конкуренції на ринках з’являлися нові форми і методи державного втручання у зовнішньоекономічну сферу.

Протягом майже трьох століть тлумачення поняття “демпінг” пройшло певні етапи еволюції. Вже у XVIII столітті існування цього явища було обґрунтовано і вивчені можливі негативні наслідки його застосування для економіки найбільш розвинених торгівельних країн світу. А на початку XX ст. масштабність застосування цінової дискримінації привернула увагу економістів усього світу до вирішення цієї проблеми. Світовий досвід боротьби з недобросовісною конкуренцією свідчить про те, що демпінгові ціни є збитковими для продавця і унеможливлюють існування вільної конкуренції на внутрішньому ринку країни-імпортера.

Історично-визначені етапи еволюції поняття “демпінг” можна поділити на дві групи. До першої ми відносимо визначення демпінгу за ціною, а саме: коли ціна на світовому ринку нижча за собівартість; ціна на зовнішньому ринку нижча ціни виробника; ціна на зовнішньому ринку нижча ціни на внутрішньому ринку країни експортера; експортна ціна нижча, ніж світові ціни; експортна ціна нижча внутрішньої ціни країни-імпортера; експортна ціна нижча цін продажу аналогічного товару третім країнам та імпортна ціна перешкоджає розвитку вітчизняної промисловості. До другої групи можна віднести визначення поняття “демпінг” за товаром, а саме: коли товар продається зі збитком або здійснюється масований експорт і відзначається недобросовісна конкуренція.

Перше міжнародне уніфіковане визначення демпінгу наведено у ст. VI “Антидемпінгові та компенсаційні мита” ГАТТ: ввезення товару з однієї країни до іншої за цінами, які є нижчими від нормальної вартості. При цьому нормальною вартістю вважається ціна на подібний товар на внутрішньому ринку країни-експортера. Відповідно до цієї статті демпінг забороняється, якщо він заподіює шкоду вітчизняній промисловості. Для того, щоб довести наявність такого явища, потрібно привести докази існування значного зниження ціни у країні-імпорту відносно ціни країни-експорту, або третьої країни, або виробничих витрат у країні-експорту. Засобами захисту від застосування недобросовісної конкуренції є антидемпінгове або компенсаційне мито, величина якого лімітується рівнем демпінгової маржі або застосуванням експортних субсидій.

Ми погоджуємося з класичним визначенням демпінгу у міжнародній торгівлі, наведеним вище, що і лежить в основі нашого дослідження. Але й інші історично-сформовані інтерпретації демпінгу також не можна лишати поза увагою, оскільки вони формувалися в різних умовах економік найбільш розвинених країн світу.

Світова практика ведення зовнішньоекономічної діяльності виділяє чотири основні форми демпінгу: ціновий, валютний. соціальний і фрахтовий. Серед наведених форм, ціновий демпінг, який відноситься тільки до імпортну товарів, є найбільш масштабним явищем в зовнішній торгівлі. Розрізняють кілька форм такої цінової дискримінації: класичний демпінг, прихований, опосередкований, спотовий, запланований, технологічний та демпінг в галузі довкілля.

Дослідження виявило наявність кількох методологічних підходів до визна-чення суті демпінгу, причин його застосування та аналізу руйнівних наслідків для національної економіки. Ми підтримуємо думку багатьох іноземних і вітчизняних науковців, які вважають, що в основі такого аналізу повинно лежати визначення причин недобросовісної поведінки компанії, що супроводжується монополізацією певного сектору ринку, або ні. Демпінг не направлений на монополізацію може бути спрямований на розширення сегмента ринку певної компанії, або мати за мету реалізацію надлишку товарів. У свою чергу й демпінг, що монополізує, може проявлятися у формі навмисного застосування низьких цін з ціллю витіснення конкурентів і подальшим встановленням монопольно високих цін на зовнішніх ринках. В міжнародній торговельній практиці існують також інші види демпінгу, які відрізняються за своїми формами і характером проведення. Хотілося б зауважити, що потрібно чітко розуміти відмінність між демпінгом і субсидованим імпортом, в основі якого лежить цінова дискримінація за рахунок наданих державою експортних субсидій певній галузі виробництва, а не причина недобросовісної поведінки компанії.

Протягом періоду державотворення в Україні послідовно формувалася нормативно-правова база, яка за своїм призначенням мала забезпечити уникнення проблем демпінгу в експортно-імпортних операціях українських суб’єктів підприємництва і не допустити надмірного просування іноземного товару на внутрішньому ринку. Так, 22 грудня 1998 р. Верховна Рада України прийняла пакет законів, які у науковому та діловому світі називають „Антидемпінговим кодексом України”. Зміст окремих правових документів формувався під впливом міжнародних угод, а саме "Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС" (підписана 14 червня 1994 р., а набула чинності з 1 березня 1998 р.), яку ратифікувала Верховна Рада України, де було викладено її найважливіші положення, зокрема ст. 18 та 19 у частині застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, а також положень стосовно нелегітимного субсидування.

Хотілося б відмітити, що “Антидемпінговий Кодекс України” забезпечує механізми захисту національного товаровиробника від недобросовісного імпорту, регулює порядок і процедури антидемпінгових, антисубсидійних або спеціальних розслідувань, а також застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів у формі антидемпінгового, компенсаційного або спеціального мита чи спеціальної квоти. Особливим є те, що забороняється запроваджувати антидемпінгові або компенсаційні заходи, якщо зменшення обсягів продажу продукції було викликане загальним зниженням попиту або зміною структури внутрішнього споживання такими товарами, або збільшення обсягів недобросовісного імпорту негативно впливає на незначну кількість вітчизняних виробників.

Для того, щоб дослідити ефективність державного регулювання зовнішньо-економічної діяльності в галузі сільського господарства, а саме використання антидемпінгових і компенсаційних інструментів боротьби з недобросовісним імпортом, було використано методику аналізу рівня добробуту суспільства, яка широко відома і є ефективною концепцією прикладної економічної науки про добробут. Основними концепціями в економічному аналізі змін у добробуті суспільства внаслідок окремих заходів державного втручання, які використо-вуються для визначення витрат і корисності, є надлишок виробника (producer surplus) і надлишок споживача (consumer surplus). Надлишок споживача визна-чається як загальна корисність, яку отримують покупці від придбання товарів на ринку. Надлишок виробника характеризує сатисфакцію від виробництва певної кількості товару. Розмір надлишку виробника залежить від витрат на виробництво. Оскільки надлишок виробника визначає загальну нетто-корисність для виробників, встановлюються розміри прибутків або збитків продавців внаслідок державного втручання.

Вищенаведена методика передбачає аналіз ринку будь-якої сільсько-господарської продукції через визначення основних показників, на базі яких можна здійснити кінцевий аналіз щодо економічних результатів державного регулювання.

Другий розділ “Аналіз агропродовольчого ринку України у контексті виникнення демпінгового імпорту” присвячений аналізу сучасного стану попиту та пропозиції агропродовольчої продукції на внутрішньому ринку України, визначенню місця нашої держави на світових ринках сільськогос-подарської продукції, аналізу структури та тенденцій імпорту агропродовольчої продукції. Охарактеризовано основні умови виникнення демпінгового імпорту агропродовольчої продукції, проведено дослідження окремих товарів, імпорт яких можна вважати як демпінговий.

У сільському господарстві України останніми роками відбувалося поступове зростання обсягів виробництва продукції сільського господарства (у порівняльних цінах 2000 р.). Зміни обсягів продукції по роках головним чином відбуваються за рахунок змін обсягів продукції рослинництва, яка значною мірою залежить від погодних умов. Так, за останні шість років найменш результативним за обсягами виробництва був 2003 р., коли складні кліматичні умови спричинили різкий спад обсягів виробництва продукції рослинництва, зокрема зернових культур.

У зв'язку зі стрімким скороченням виробництва тваринницької продукції сільськогосподарськими підприємствами питома вага останньої в особистих господарствах населення зросла з 34% у 1990 р. до 70% у 2004 р. В результаті таких структурних змін особисті господарства населення стали основними виробниками продукції тваринництва (окрім промислового виробництва курятини). Не зважаючи на збереження у 2005 р. обсягів виробництва на рівні попереднього року, прибутковість сільського господарства, за нашими оцінками, зменшилася в порівнянні з 2004 роком.

За аналізом даних табл. 1 можна зробити висновок, що до 2006 р. імпорт сільськогосподарської і харчової продукції до України був обмежений переважно високими митними тарифами, а також деякими нетарифними бар'єрами. У свою чергу загальні обсяги імпорту сільськогосподарської продукції в 2006 р. зросли у 2,8 раза порівняно із 2002 р., а експорт збільшився всього у 1,75 раза за цей же період. Однак сальдо експортно-імпортних операцій по агропродовольчій продукції залишається позитивним.

Таблиця 1

Динаміка обсягів зовнішньої торгівлі сільськогосподарською та харчової продукцію в Україні

Показник | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р.

Експорт

Всього агропродовольчої продукції, тис. дол. США: | 2388933 | 2732287 | 3472769 | 4304841 | 4712623

продукція тваринництва, % | 15,9 | 19,1 | 18,7 | 17 | 8,4

продукція рослинництва, % | 46,9 | 27,3 | 32,8 | 39,4 | 41,4

жири та олії тваринного або рослинного походження, % | 14,3 | 20,5 | 15,7 | 13,6 | 20,6

продукція сільськогос-подарської переробки, % | 22,9 | 33,1 | 32,8 | 30 | 29,6

Імпорт

Всього агропродовольчої продукції, тис. дол. США: | 1113761 | 2173704 | 1908314 | 2683899 | 3166228

продукція тваринництва, % | 12,80 | 8,7 | 16,5 | 18,6 | 20,5

продукція рослинництва, % | 19,80 | 35,7 | 23,1 | 19,6 | 21,2

жири та олії тваринного або

рослинного походження, % | 9,9 | 5 | 7,8 | 7,6 | 6

продукція сільськогос-подарської переробки, % | 57,5 | 50,6 | 52,6 | 54,2 | 52,3

Чинниками швидкого зростання імпорту були вочевидь зменшення митних тарифів і зростання приватного споживання в країні. Для подальшого аналізу, щодо виявлення ознак можливого застосування демпінгу, було обрано тварин-ництво, оскільки обсяги імпорту в цій галузі мають тенденцію постійного росту (порівняно з 2002 р. обсяги ввезення в 2006 р. збільшилися майже у 4,6 раза).

На фоні зниження економічних показників як в цілому по Україні, так і у сільському господарстві нашої держави, з початком 90-х років відбувся стрімкий спад у виробництві м'яса, причому з 1990 р. по 1995 р. виробництво скоротилося майже вдвічі. Далі тенденція до спаду виробництва продовжилася, хоча темпи вже не були такими стрімкими, проте у період з 2003 р. по 2006 р. відбулося певне зростання.

На основі порівняння світових і внутрішніх цін на окремі види агропро-довольчої продукції підтвердилося наше припущення щодо визначення тих товарів, які можуть бути потенційно загрозливими для національної економіки України після вступу до СОТ, тобто таких, ціни на які можна було б вважати демпінговими або субсидованими. Рис. 1 ілюструє тенденцію до збільшення різниці між середньою внутрішньою і світовою ціною на курятину.

Рис. 1. Порівняння середньої світової та внутрішньої ціни на курятину

Проведене дослідження показало, що ціни на світовому ринку на такі агро- продовольчі продукти, як пшениця, цукор, насіння соняшнику, свинина та ялови-чина суттєво не відрізняються від внутрішніх українських цін. По окремих роках показники внутрішнього ринку мали чіткіше виражену різницю в цінах з світовими, але це явище було пов’язане більшою мірою з природно-кліматичними умовами, які виникали в Україні, і меншою мірою з державним регулюванням аграрного сектору.

Проте окремі агропродовольчі ринки складаються з кількох сегментів продукції, що певним чином ускладнювало проведення дослідження. Так, ринок м'яса і м’ясопродуктів в основному формується зі яловичини, свинини та курятини. Під час додаткового, поглибленого аналізу балансу ринку виявилося, що залежність від імпорту викликана недостатніми обсягами виробництва саме яловичини та свинини. На цьому фоні виробництво курятини в тривалій перспективі викликає логічну потребу у обґрунтуванні даних тенденцій на ринку.

Науковий синтез дає можливість висловити припущення, що незалежно від динаміки внутрішнього виробництва, обсяги імпорту (рис. 2.) не скорочуються настільки ж швидкими темпами, навіть за умови майже повного, нормативного забезпечення курятиною українських споживачів. На нашу думку, існує кілька основних причин такого явища: а) ціна даного виду продукції на ринках інших країн може бути меншою за внутрішні ціни на ринку України; б) асортимент запропонованих товарів відрізняється від традиційного для ринку нашої країни; в) існують окремі довготривалі двосторонні угоди між Україною та країнами-імпортерами, які вимагають виконання своїх зобов’язань незалежно від кон’юнктури ринків; г) імпортована продукція може бути відмінної від українських стандартів якості, що дозволяє реалізовувати її за нижчими цінами; д) можливе виникнення тіньових механізмів імпорту на основі застосування давальницьких схем; ж) існують можливості використання окремих преферен-ційних зон на митній території країн-сусідів, що дозволяє здійснювати імпорт за тіньовими схемами тощо. За оцінками вітчизняних науковців обсяг нелегітимного ввезення курятини в Україну складає орієнтовно 550-600 тис т на рік.

Рис. 2. Динаміка виробництва та імпорту м’яса птиці в Україні

Поряд з наведеними вище випадками, суттєве значення для імпортерів може мати цільове прагнення заволодіти окремим сегментом іноземного ринку або його монополізувати, з подальшим отриманням надприбутків.

Ще одним підтвердженням можливого застосування недобросовісної конкуренції з боку іноземних компаній є наведена структура собівартості виробництва курятини (м’яса бройлерів) окремим вітчизняним виробником (рис. ). Враховуючи конфіденційність даної інформації, на прохання вітчизняного виробника джерело інформації не вказується. При цьому дане підприємство має технологічні показники на рівні кращих бразильських компаній, зокрема, середньодобові прирости птиці – 50 грамів; висока збереженість поголів’я. За показниками собівартості українські птахофабрики працюють на рівні світових стандартів, впевнено конкуруючи з імпортною продукцією, що ставить під сумнів наявність значної різниці у рівні собівартості. Навпаки, якщо порівняти рівень заробітної плати в Україні (частка у собівартості виробництва курятини складає приблизно 4,0 %) та, наприклад, Європейському Союзі (загальноприйнятий рівень частки заробітної плати у собівартості продукції має становити близько 30%) можна зробити припущення, що внутрішня собівартість виробництва курятини повинна бути дещо нижчою порівняно з імпортною. Отже, як засвідчують наведені нижче дані, основними статтями витрат у собівартості продукції є корми (37,5%), витрати з інкубації (12,2 %) та витрати на маточне поголів’я (12,4%), що формують більшу її половину. В кінцевому підрахунку маємо собівартість за 1 кг забійної курятини (готової до переробки та споживання) на рівні 7,84 при ціні реалізації 10,0 грн / кг.

Згідно з інформацією Державної митної служби України (далі ДМСУ), середня контрактна ціна на імпортну курятину в 2006 р. склала 3,04 грн / кг (0,6 дол. США / кг). Щодо ввізного (імпортного) мита, зауважимо, що на сьогодні в Україні на більшість позицій м’яса птиці вони залишаються все ще високими. Мито на імпорт курятини в Україні застосовується за такими ставками: пільгова – 30%, але не менше 1,5за 1 кг; повна – 60 %, але не менше 3,0за 1 кг. Крім того, імпортер має сплатити ПДВ. Разом із тим, імпортне мито на ніжки та їх частини (пільгове і повне) складають 0,7 EUR за 1 кг, а на цілі тушки птиці мороженої (курчата 70%) – 10%, але не менше 0,4 EUR за 1 кг. Понижені ставки ввізного мита у розмірі 10%, але не менше 0,4 EURO за 1 кг для товарів, що класифікуються кодами УКТ ЗЕД 0207141000-0207146000 (морожена курятина), почнуть діяти лише з моменту вступу України до СОТ, згідно з Законом України №2775-IV від 07.07.2005 року.

Рис. 3. Структура собівартості виробництва курятини (бройлерів) в Україні

Вивчення існуючого рівня захисту внутрішнього ринку дає підстави стверджувати, що його рівень є протекціоністським, тобто не дає можливості для імпортерів здійснювати легальні, активні заходи щодо захоплення ринку м’яса птиці в Україні. Це, в свою чергу, дозволяє припустити, що така поведінка імпортерів викликана бажанням отримати можливість брати участь у перерозподілі ринку після зміни правил та умов торгівлі. Такі зміни можуть виникнути після вступу України до СОТ, що в свою чергу зменшить рівень захисту внутрішнього ринку.

У третьому розділі “Шляхи удосконалення антидемпінгового регулювання в АПК України в умовах вступу до СОТ” проведено дослідження за допомогою методу Welfare Analysis на предмет впливу знижених тарифних бар’єрів на імпорт агропродовольчої продукції, а саме курятини, та змодельовані зміни в надлишку споживача, виробника та держави до і після застосування антидемпінгового мита на рівні 39%. Також наведено пропозиції з удосконалення нормативно-правової бази регулювання антидемпінгових процесів.

Для встановлення факту демпінгу ми визначили нормальну вартість товару, що є об’єктом дослідження, експортну ціну та демпінгову маржу. Слід зауважити, що демпінгова маржа визначалась як відносний показник, на який нормальна вартість перевищує експортну ціну країни-імпортера. Здійснення калькуляції імпортної ціни дає можливість сформувати порівняльні умови ефективного виробництва м'яса птиці для вітчизняного товаровиробника, враховуючи як витрати на здійснення імпортної операції, так і митні процедури стосовно імпорт-ного товару на українському ринку. Маркетингове дослідження проводилося на прикладі імпорту м'яса курячого (УКТ ЗЕД 0207) як товару, що може негативно впливати на продукцію українського виробника після приєднання до СОТ.

В роботі розраховано два сценарії калькуляції імпортної ціни на м’ясо птиці (курятини) за умов CIF (імпортне мито сплачене, порт-Україна). В першому сценарії калькуляція імпортної ціни ґрунтувалася на умовах існуючого тарифного регулювання ринку курятини. В другому сценарії ставка імпортного мита була встановлена на рівні 10%, але не менше 0,4 EURO за 1 кг м’яса птиці, відповідно до умов, визначених Робочою групою з питань приєднання України до СОТ. Слід зауважити, що в обох сценаріях контрактна ціна складає 602 дол. США за 1 т м’яса і включає транспортні витрати, страхування на перевезення вантажу і, відповідно, норму прибутку імпортера. Всі інші витрати при формуванні імпорт-ної ціни вважаємо несуттєвими.

При дослідженні використано методику аналізу рівня добробуту суспільства (Welfare Analysis), що передбачає аналіз доходів (втрат) через визначення загальних економічних наслідків або змін від перерозподілу суспільного надлишку для споживачів, виробників та держави. Загальний економічний ефект від застосування державою даного інструменту протидії надмірному просуванню іноземного товару на внутрішній ринок розраховувався за формулою (1):

Net Effect = - [0,5 kd (TPC – 1) 2 LCp + 0,5 ks (TPC – 1) 2 LCn] (1)

де TPC – загальне співвідношення між рівнем внутрішньої та імпортної ціни, LCp – загальний рівень витрат на споживання за існуючого рівня цін, LCn – загальний рівень витрат на споживання за нової внутрішньої ціни після вступу до СОТ, ks та kd – відповідно коефіцієнти еластичності попиту та пропозиції на внутрішньому ринку курятини залежно від рівня імпортної ціни.

Зміни в доходах чи втратах держави від застосування рівня митного регулювання імпорту курятини до і після вступу України до СОТ розраховувалися за формулою (2):

ДGP = (TPC –1) {LCp[1+kd (TPC – 1)] – LCn [1 – ks (TPC – 1)]} (2)

Розрахунки показали (табл. 4), що загальний економічний результат для суспільства від застосування існуючого тарифного регулювання на курятину (сценарій 1) складає виграш в розмірі орієнтовно 20,5 млн дол. США. Відбулись зміни в надлишку споживача, а саме підвищились втрати на суму близько 40,8 млн дол. США. Це пояснюється в першу чергу недоспоживанням через неможливість придбати продукцію по нижчим цінам на внутрішньому ринку курятини. За результатами дослідження підтверджується поведінка вітчизняного виробника до нарощення обсягів власного виробництва.

Сценарій 2 дає можливість стверджувати, що після вступу до СОТ і зниження ставки імпортного мита, українське суспільство буде мати загальні економічні втрати на рівні орієнтовно 344,4 млн дол. США. Оскільки лібералізуються митні бар’єри, недонадходження в бюджет (цей показник можна приймати як відтік капіталу за кордон) сягне рівня 107,5 млн дол. США, що в свою чергу матиме негативний вплив на загальний стан економіки держави. Споживач матиме значний виграш від зміни кон’юнктури даного ринку через пониження рівня внутрішньої ціни і збільшення обсягів споживання імпортної продукції. Щодо внутрішнього виробництва, то присутні загальні економічні втрати та негативні зміни в надлишку національного виробника.

Сценарій 3 підтверджує позитивний економічний ефект від застосування антидемпінгового мита на розрахованому рівні. Оскільки в попередньому сценарії 2 внутрішні виробники матимуть збитки і не зможуть відповідно конкурувати з дешевим ввезенням товарів, це стане підставою для проведення антидемпінгового розслідування, внаслідок якого буде застосовано антидемпінгове мито. В нашому випадку таке мито стане вирівнювальним. У разі застосування даного інструменту державного регулювання демпінгового імпорту одержуємо загальний економ-мічний виграш суспільства на рівні орієнтовно 3,4 млн дол. США. Обсяг надходження коштів до державного бюджету зросте до позитивного рівня близько 6,3 млн дол. США.

Таблиця 4

Вплив імпортного та компенсаційного мита на перерозподіл суспільного надлишку ( дол. США)

Перелік змін | Сценарій 1 | Сценарій 2 | Сценарій 3

Зміни в доходах держави | 47571330 | -107501214 | 6255075

Загальні економічні зміни в споживанні | -14884550 | 248882539 | 1978302

Загальні економічні зміни у виробництві | 7789817 | -98254627 | 1243377

Зміни надлишку споживача | -40821047 | 951509150 | -16661698

Зміни надлишку виробника | 61272817 | -607126627 | 20071660

Загальний ефект від застосування імпортного або антидемпінгового мита | 20451770 | -344382523 | 3409962

Також, на нашу думку, існують і позитивні моменти від зниження ставок імпортних мит. По-перше, із-за дешевого імпорту національні виробники будуть змушені знизити рівень собівартості продукції, використавши більш сучасні підходи та засоби в процесі виробництва курятини. По-друге, існують всі підстави вважати, що рівень гуртових і роздрібних надбавок на ціни виробника теж знизиться. При цьому, застосовуючи антидемпінгове мито на рівні 39 %, мати-мемо ефект виправлення попередньої ситуації (сценарій 2) на ринку курятини.

Отже, за результатами проведеного дослідження можна зробити висновок, що у випадку виникнення загрозливої ситуації на ринку курятини після вступу України до СОТ, єдиним легітимним інструментом впливу держави на вирішення цієї проблеми стане антидемпінгове мито, що забезпечить зростання економічної могутності та політичного іміджу нашої держави, а також рівноправність у світовому співтоваристві.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволило отримати такі основні результати:

1. За сучасних умов розвитку вітчизняної економіки надзвичайно важливого значення набувають формування, розробка та застосування підходів щодо державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності АПК України, які б відповідали вимогам СОТ, ЄС та забезпечували достатній рівень захисту національного агропродовольчого виробництва.

2. Дослідження дає підстави стверджувати, що Україна своєчасно та належним чином зреагувала на проблеми міжнародного демпінгу, прийнявши 22 грудня 1998 р. ряд нормативно-правових документів, які в цілому називають “Антидемпінговим Кодексом України”. Основними серед них є: Закон України „Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту”, Закон України „Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту” та Закон України „Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту”.

3. Аналіз розвитку аграрної економіки України за період державотворення дає можливість зробити кілька узагальнених висновків. По-перше, за досліджуваний період (1991-2006 рр.) виробництво валової продукції сільського господарства скоротилося приблизно на третину, при цьому відбулася трансформація частки як у категорії виробників, так і у структурі галузей; по-друге, протягом досліджуваного періоду зовнішньоторговельне сальдо за групою товарів УКТ ЗЕД 01-24 залишалось позитивним. І по-третє, певні ринки агропродовольчої продукції були, є, і будуть імпортозалежними та такими, що потребують особливого режиму регулювання.

4. Вивчення кон’юнктури агропродовольчих ринків України дало підставу визначити окремі із них як імпортозалежні. Причому саме ринок м’яса та його сегмент курятина протягом досліджуваного періоду мав типові ознаки нестабільного формування сукупної пропозиції. Разом