ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Львівський національний університет імені Івана Франка
Юровчик Володимир Геннадійович
УДК 504.062.2:630.(477.82)
Конструктивно-географічні засади оптимізації
лісів і лісового господарства Волинської області
11.00.11- Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук
Львів – 2007
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі конструктивної географії та картографії Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: Ковальчук Іван Платонович, доктор географічних наук,
професор, Львівський національний університет
імені Івана Франка, кафедра конструктивної географії
та картографії, завідувач
Офіційні опоненти: Денисик Григорій Іванович, доктор географічних наук,
професор, Вінницький державний педагогічний
університет імені Михайла Коцюбинського,
кафедра фізичної географії, завідувач
Федірко Олег Миколайович, кандидат географічних наук,
доцент, Львівський національний університет
імені Івана Франка, кафедра фізичної географії
Захист відбудеться 28 вересня 2007 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 41, географічний факультет, ауд. 26.
З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.
Автореферат розісланий 28 серпня 2007 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат географічних наук О.Г. Телегуз
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми
Розвиток лісогосподарського комплексу України як цілісної системи відтворення, збереження та раціонального використання лісосировинних ресурсів в умовах ринкової трансформації економіки і становлення державності вимагає розробки шляхів інтенсифікації використання та відтворення лісоресурсного потенціалу. У новій ситуації важливого значення набувають питання ґрунтовного аналізу стану лісів і використання лісових ресурсів, переосмислення існуючих поглядів і положень щодо оптимізації лісистості, ефективності комплексного ведення лісового господарства, визначення його ролі, функцій і завдань у формуванні національної економіки.
Структурна перебудова господарства країни зміщує пріоритетність розвитку окремих його галузей, у тому числі з урахуванням рівня використання лісових ресурсів і необхідності реструктуризації лісогосподарського комплексу на основі сучасної регіональної політики. Слід також врахувати, що становлення ринкової економіки в усіх сферах господарювання відбувається в умовах затяжної економічної кризи. Кризову ситуацію поглиблюють процеси, які безпосередньо стосуються лісового господарства і лісопереробної промисловості як основних постачальників лісової сировини та продуктів переробки лісових ресурсів. Ці обставини вимагають вироблення нового методологічного підходу до оцінки лісоресурсного потенціалу як галузі, так і лісогосподарського підприємства (об’єднання), насамперед з позицій нової стратегії економічного розвитку на основі геоекологічного підходу. Це дасть змогу розробити реальні шляхи виходу галузі з економічної кризи та зберегти і відтворити лісоресурсний потенціал.
Функціонування лісогосподарського комплексу спрямовано на задоволення потреб у продукції з деревини, а у зв’язку з екологічною кризою – і на посилення потенціалу впливу лісів і лісових ресурсів на соціальні та екологічні показники життєдіяльності суспільства. Ліс є базовим чинником прискорення соціально-економічного розвитку. Тому раціональне використання його ресурсів сприятиме залученню у виробництво додаткового працересурсного потенціалу, а лісоохоронні і лісовідновні заходи забезпечать оптимізацію геоекологічної ситуації у Волинській області.
Для реалізації цих завдань актуальними залишаються такі проблеми:
· дослідження сучасного стану лісів і функціонування лісового господарства та масштабів його трансформації за допомогою історико-географічних методів;
· обґрунтування шляхів поліпшення екологічного стану, відтворення лісів та оптимізації використання лісових ресурсів області;
· наукове забезпечення розробки оптимальних схем відтворення лісових ресурсів поліських територій України;
· обґрунтування пропозицій з оптимізації розвитку лісогосподарського комплексу обласного регіону.
Необхідність вирішення цих питань зумовлює вибір теми дослідження, сформульовану мету, завдання і структуру роботи.
Об’єкт і предмет досліджень
Об’єктом досліджень виступають ліси, лісистість і лісове господарство Волинської області.
Предметом досліджень є параметри поширення лісів Волині, їх динаміки, наслідки змін під впливом господарської діяльності та флуктуації природних умов і чинників, показники екологічного стану лісів і лісогосподарського комплексу, лісооптимізаційні проблеми.
Методи дослідження. Головними методами дослідження лісів, лісистості і лісового господарства, використання лісового фонду, географічних аспектів діяльності лісогосподарських обєднань, лісоекологічних проблем регіону виступали: статистичні, картографічні, порівняльно-географічні, аналізу і синтезу, історико-географічні, еколого-географічні, конструктивно-географічні, геоінформаційного моделювання і картографування та інші.
Теоретико-методичні засади дисертаційного дослідження формувалися на підставі праць вітчизняних і зарубіжних вчених, передусім тих, які займаються вивченням оцінки ефективності використання різних складових природно-ресурсного потенціалу (в тому числі і лісових ресурсів). Ефективність функціонування регіонального господарського комплексу в значній мірі визначається наявністю природно-ресурсних передумов, які виступають сировинною базою для розвитку виробництва (О.Ф. Балацький, П.Ю. Бєлєнький, В.Д. Бондаренко, С.А. Генсірук, З.В. Герасимчук, М.А. Голубець, Г.І. Денисик, М.І. Долішній, Ф.Д. Заставний, Л.І. Копій, Л.М. Корецький, Н.Н. Коцан, П.В. Луцишин, М.М. Паламарчук, П.С. Пастернак, К.Г. Пироженко, П.С. Погребняк, В.П. Руденко, С.М. Стойко, Д.А. Телішевський, О.І. Фурдичко, О.І. Шаблій; A.A. Молчанов (Росія) та інші).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами темами
Дисертаційне дослідження безпосередньо пов’язане з основними напрямками наукової роботи кафедри конструктивної географії та картографії Львівського національного університету імені Івана Франка, зокрема з держбюджетною темою „Географічні проблеми розвитку депресивних регіонів України” (шифр теми Вс – 220Ф, номер державної реєстрації 0104U002137), з завданнями Волинського обласного управління лісового господарства (обласна цільова програма „Ліси Волині на період з 2002 до 2015 року”) та розробкою програми моніторингу довкілля області (Державне управління екології і природних ресурсів у Волинській області).
Мета роботи і завдання дослідження
Метою дисертаційної роботи є аналіз та оцінка сучасного стану лісів, лісистості і лісового господарства Волинської області з конструктивно-географічних позицій, створення картографічних моделей лісистості регіону та її багаторічних змін, обґрунтування системи заходів, спрямованих на збереження, відтворення та раціональне використання лісових ресурсів, покращання функціонування лісогосподарського комплексу і поліпшення лісоекологічної ситуації у Волинській області.
Мета досягалася вирішенням наступних завдань:
- розробкою методів, методики та алгоритмів аналізу стану лісів, лісистості і розвитку лісового господарства в межах адміністративної області;
- збором, систематизацією та опрацюванням інформації про стан лісів області на різних етапах функціонування лісогосподарського комплексу;
- оцінкою масштабів змін залісненості краю у ХХ ст.;
- окресленням проблем лісогосподарського комплексу та обґрунтуванням шляхів оптимізації лісів і лісового господарства Волинської області;
- обґрунтуванням системи заходів, спрямованих на забезпечення раціонального використання, відтворення лісових ландшафтних систем і ресурсів, покращання лісоекологічної ситуації в краї.
Наукова новизна одержаних результатів
- обґрунтовані алгоритми конструктивно-географічного дослідження стану лісів, лісистості і розвитку лісового господарства обласного регіону (на прикладі Волинської області);
- за допомогою ГІС-технологій вперше побудовані великомасштабні (1:100000) карти лісистості Волинської області станом на 1925, 1950, 2002 рр. та її багаторічних змін, зокрема в період з 1925 до 1950, з 1950 до 2002 та з 1925 до 2002 року, отримані параметри лісистості території та її змін майже за 80-річний період;
- визначено ступінь ураження лісів шкідниками та хворобами (на прикладах окремих державних підприємств (ДП) Любешівського ЛМГ, Шацького ЛГ, Цуманського ЛГ і Володимир-Волинського ЛМГ) та обґрунтована система заходів, спрямованих на зниження ризику розповсюдження шкідників і хвороб;
- обґрунтовано шляхи вирішення проблем лісогосподарського комплексу, забезпечення відтворення лісосировинної бази, оптимізації технічної складової лісогосподарського комплексу, проведення інвентаризації та оцінки стану основних фондів лісозаготівельного комплексу, а також систему лісовідновлювальних та лісозахисних заходів, спрямованих на оптимізацію стану лісів області.
Практичне значення одержаних результатів
Результати дисертаційної роботи можуть використовуватися Волинським обласним управлінням лісового господарства, державними підприємствами лісового і лісомисливського господарства області для оптимізації ведення лісового господарства, відтворення лісів та підвищення їхнього екологічного потенціалу. Окремі результати використовуються у навчальному процесі при підготовці і виконанні курсових, дипломних та магістерських робіт у Львівському національному університеті імені Івана Франка та Волинському державному університеті імені Лесі Українки. Запропоновані науково-методичні розробки щодо дослідження стану, обґрунтування схем охорони і раціонального використання лісів і розвитку лісового господарства Волинської області можуть бути застосовані при вивченні лісів і лісового господарства інших регіонів України.
Особистий внесок здобувача
Дисертаційна робота виконана здобувачем особисто і є результатом самостійних досліджень. Внесок автора полягає у розробці та обґрунтуванні методів, методики та алгоритмів конструктивно-географічних досліджень стану лісів і розвитку лісового господарства обласного регіону, отриманні нових даних про динаміку лісистості за майже 80-річний період, а також опрацюванні рекомендацій щодо її оптимізації. Також визначені масштаби змін стану лісів за останні роки, створені картографічні моделі лісистості регіону, ураження лісів шкідниками і хворобами, оптимізації використання та охорони лісів області. Виявлені і висвітлені проблеми лісогосподарського комплексу регіону. Обробка та узагальнення статистичних даних і фондових матеріалів, даних власних досліджень проведені здобувачем особисто.
Апробація результатів дисертації
Головні положення дисертаційного дослідження апробовані на українських та міжнародних наукових і науково-практичних конференціях: „Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва” (Луцьк, 2005), „Молоді науковці – географічній науці” (Київ, 2006) „Регіон-2007: суспільно-географічні аспекти”(Харків, 2007), а також на наукових семінарах кафедри конструктивної географії і картографії ЛНУ імені Івана Франка (Львів, 2003-2006 рр.).
Публікації
Результати дисертаційного дослідження висвітлено у 8 одноосібних наукових публікаціях та одній у співавторстві (внесок автора в ній складає 60%), з яких 5 – у фахових виданнях із переліку ВАК України. Загальний обсяг опублікованих за темою дисертації наукових праць, що належить здобувачеві особисто, становить 2,2 авторських аркушів.
Структура та обсяг роботи
Дисертаційна робота складається з основної частини та додатків. Основна частина охоплює вступ, чотири розділи, висновки та список використаної літератури. Робота викладена на 220 сторінках машинописного тексту, з яких 160 сторінок – текстова частина. Вона проілюстрована 35 рисунками, картами і 28 таблицями. Список використаних джерел налічує 219 позицій, з яких 8 – англомовні і німецькомовні публікації. Загальна кількість додатків – 4.
Висловлюю велику подяку за допомогу при зборі даних, за консультації голові Волинського обласного управління лісового господарства Коліснику Б.І., начальнику управління екології і природних ресурсів у Волинській області Мігасу Р.В., начальнику головного управління статистики у Волинській області Мотиль М.І. та науковому керівнику, д.г.н., проф. Ковальчуку І.П. за допомогу, поради і консультації.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі дисертації „Наукові засади конструктивно-географічних досліджень лісів регіону і господарського впливу на них” розкривається історія дослідження лісового покриву Волинської області, аналізуються існуючі підходи до його вивчення, а також чинники, що зумовлюють формування й ефективне використання природно-ресурсного потенціалу лісів. Окрім того, в цьому розділі обґрунтовані об’єкти, методи, методика та алгоритми конструктивно-географічного дослідження лісів і лісового господарства.
Дослідження стану лісів обласного регіону ми проводили на 2 масштабних рівнях:
1) регіональному (він охоплював усю територію Волинської області і включав складання різночасових карт лісистості у масштабі 1:100000);
2) детальному (включав вивчення стану лісів, ступеня ураження їх шкідниками і хворобами, визначення гостроти інших екологічних і господарських проблем на ключових ділянках у масштабі 1:10000 тощо). Дані дослідження велися у масштабі 1:10000 (на прикладах державних підприємств, розташованих у різних за природно-географічними умовами регіонах Волинської області – ДП Володимир-Волинське ЛМГ, Любешіське ЛМГ, Цуманське ЛГ, Шацьке ЛГ).
При дослідженні проблем стану лісів і розвитку лісового господарства обласного регіону важливими кроками виступали:
- збір і систематизація інформації про стан лісів Волинської області;
- окреслення проблем, які стоять перед лісовим господарством області;
- розроблення методів і методики аналізу стану лісів і розвитку лісового господарства;
- побудова алгоритмів конструктивно-географічного дослідження лісів і лісового господарства;
- обґрунтування такої системи заходів, які були б спрямовані на забезпечення раціонального використання, відтворення лісових ресурсів, розвиток лісового господарства та покращання лісоекологічної ситуації в краї.
Під час дослідження лісів і лісового господарства Волинської області використовувалися такі методи: історичний, лісотаксаційний, картографічний, порівняльно-географічний, аналізу і синтезу, статистичний, а також метод геоінформаційного моделювання. Застосування даних методів були направлені на вирішення практичних завдань – проведення лісовідновлювальних робіт, якнайшвидше заліснення вирубок, заліснення пісків, ярів та інших площ, непридатних для сільськогосподарського користування і територій, які зазнали впливу вітрової ерозії.
На підготовчому етапі вивчення лісів і лісового господарства Волинської області нами були запропоновані відповідні алгоритми їхнього конструктивно-географічного дослідження (наприклад, рис. 1.). В основу алгоритмів покладені ідеї системності, комплексності й оптимального поєднання дослідницьких кроків та операцій. Другий алгоритм присвячений вивченню лісового господарства і є подібним до першого.
Алгоритм дослідження лісових ресурсів Волинського регіону включав наступні операції: 1) постановка мети і формулювання завдань дослідження лісів і лісових ресурсів; 2) збір інформації про ліс і лісові ресурси; 3) систематизація інформації, її обробка та узагальнення; 4) вибір методів і прийомів конструктивно-географічного дослідження стану лісів і лісових ресурсів; 5) вибір об’єктів детального дослідження лісу та лісових ресурсів; 6) аналіз лісистості території та її динаміки за різночасовими топографічними картами; 7) аналітичні дослідження лісів (вікової структури, видового складу, повноти, продуктивності лісового фонду тощо); 8) детальні дослідження лісів на ключових об’єктах (лісистість, видовий склад, вікова структура, продуктивність, екологічний стан, хвороби тощо); 9) обґрунтування пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці ведення лісового господарства; 10) реалізація результатів дослідження лісових ресурсів в лісоохороні і теоретичних узагальненнях; 11) висновки теоретичного, методичного і конструктивного плану; 1') уточнення програми досліджень невирішених проблем. А – Ж – черговість постановки логічної умови, яка визначає напрям подальших досліджень або прийняття рішення.
Розроблені нами алгоритми дали змогу визначити такі важливі показники, як лісистість, вікову структуру, видовий склад лісів, екологічні проблеми, а також стан і розвиток лісового господарства у Волинській області. Дослідження інших аспектів проблеми дозволило прослідкувати зміни лісистості, вікової структури, видового складу, а також виявити тенденції розвитку лісового господарства за певний період часу. Важливим компонентом в даних алгоритмах вважається створення інформаційної бази даних про стан лісових ресурсів, розвиток лісового господарства та екологічну ситуацію у лісах. Зібрана інформація про лісові ресурси та лісове господарство забезпечує обґрунтування регулювання або ліквідацію несприятливих явищ, які негативно впливають на дані об’єкти, а також здійснення комплексу заходів з охорони, раціонального використання та відтворення лісів.
У другому розділі дисертації „Характеристика лісів Волинської області” охарактеризовані умови формування лісів Волинської області, ступінь заліснення території станом на 1925, 1950, 2002 рр. та його зміни від одного періоду до іншого, стан і динаміку видового складу та вікових особливостей лісів. Подана лісотипологічна характеристика, обґрунтовані найважливіші географічні проблеми лісів і заходи їх вирішення.
Велику увагу при характеристиці лісів Волинської області звернуто на аналіз лісистості, видового складу та вікової структури лісів. Зокрема, відмічено, що сучасна лісистість у Волинській області зумовлена різноманітністю фізико-географічних умов і наслідками взаємодії суспільства з природою протягом тривалого історичного періоду. Вона складає у середньому 32,9% (при середній лісистості в Україні 15,7%). На основі польових досліджень лісів, детального опрацювання фондових (топокарти М 1:100000 станом на 1925, 1950 і 2002 роки) та літературних матеріалів, теоретичного узагальнення зібраного матеріалу і практичного втілення методики дослідження лісових ресурсів Волинської області нами були створені ГІС-моделі лісистості території Волинської області станом на 1925, 1950, 2002 роки та моделі масштабів змін лісистості з 1925 до 1950 року, з 1950 до 2002 року, а також в цілому з 1925 до 2002 року (рис. 11-14 у дисертації); побудовані діаграми динаміки змін видового складу та вікової структур лісів; визначений ступінь ураження лісу шкідниками та хворобами та створені карти поширення шкідників і хвороб лісу станом на 1990, 2004 і 2006 роки на ключові ділянки (зокрема, базовими виступали Володимир-Волинське, Любешівське, Цуманське та Шацьке державні лісогосподарські підприємства).
Охарактеризуємо лісистість територій Волинської області на підставі створених нами картографічних моделей лісистості території обласного регіону. Лісистість розраховувалася для кожної ділянки площею 4км2, на які розбивалася територія обласного регіону.
Станом на 1925 рік (рис. 2.) найбільша лісистість була у східних районах, зокрема, Камінь-Каширському, Маневицькому, Любешівському, Ратнівському, Цуманському, а також у західному районі – Шацькому. Вона тут сягала 60-100%. Незначна частка заліснених площ припадала на центральні, західні та південні райони області. Зокрема, у Володимир-Волинському, Горохівському, Іваничівському, Ковельському, Локачинському, Луцькому, Любомльському, Старовижівському і Турійському районах вона становила від 20 до 60%. Безлісі ділянки найчастіше зустрічалися в окремих частинах таких районів, як Луцький (південна частина), Горохівський (північна, центральна та південна частини), Локачинський (північна частина) та Рожищанський. Розташування лісових ресурсів в цілому по території Волинської області станом на 1925 рік зумовлене давністю господарського освоєння і заселення цих територій. Станом на 1925 рік територія Волині добре забезпеченою лісовими ресурсами.
У період між 1925 і 1950 роками у поширенні лісів на території області відбувалися зміни: йшло їх вирубування і відновлення. Війна, проведення вибіркових та суцільних рубок, заготівля деревини для будівництва суттєво знизили кількість лісових масивів, площу лісів і лісистість Волинської області. При цьому вирубувалися найбільш цінні види деревних насаджень, зокрема соснові, дубові, ялинові. Тому площа лісових масивів на території Волинської області за цей період часу різко скоротилася.
Охарактеризуємо стан лісів і лісистість області станом на 1950 рік. Найбільша кількість лісових масивів і найвища лісистість властива Шацькому району, де ліси не зазнали суттєвого нищівного впливу, а лісистість території коливається в межах 80-100%. Незначних змін зазнали ліси східних районів області (найбільш лісисті на Волині). Лісистість у цих районах становила 40-60%. Це, зокрема, стосується таких районів, як Камінь-Каширський, Любешівський, Маневицький, Старовижівський та Цуманський. Лісистість центральних, західних та південних районів Волинської області є порівняно меншою, ніж у східних районах і коливається в межах 0-40%. Це стосується таких районів, як Володимир-Волинський, Іваничівський, Горохівський, Ковельський, Турійський. Безлісі ділянки властиві для окремих частин таких районів, як Володимир-Волинський (південна частина), Луцький (південна частина), Горохівський (східна частина), Локачинський (південна та центральна частини) та Рожищанський (північна, центральна та східна частини). В цілому можна зробити висновок, що лісистість Волинської області станом на 1950 рік у порівнянні з 1925 роком скоротилася майже в 1,3 рази (з 20% у 1925 до 14% у 1950 році).
Ліси у 2002 році розміщуються на території Волинської області нерівномірно. Найбільша частка лісових масивів зосереджена у східних районах, зокрема Камінь-Каширському, Маневицькому, Цуманському та західному районі – Шацькому. Тут домінують ареали з лісистістю від 60 до 100 %. Незначна частка лісів припадає на центральні, західні та південні райони області. Це стосується таких районів, як Володимир-Волинський, Горохівський, Іваничівський, Ковельський, Локачинський, Луцький, Любомльський, Ратнівський, Рожищанський, Старовижівський і Турійський. Тут лісистість коливається в межах 20-60%. Безлісі ділянки часто спостерігаються в окремих частинах таких районів, як Володимир-Волинський (південна частина), Луцький (південна та центральна частини), Локачинський (північна частина). На даний період припадає післявоєнне відродження лісових ресурсів обласного регіону. В цілому, лісистість Волинської області станом на 2002 рік у порівнянні з 1950 роком зросла в 2 рази (з 14% у 1950 до 28% у 2002 році).
За період з 1925 до 1950 року (особливо під час війни) відбулося значне скорочення площі лісів майже в усій області. Особливо це проявилося у Ківерцівському, Маневицькому, Любешівському, Любомльському, Ратнівському та Шацькому районах. Насаджувалось значно менше, аніж вирубувалось. В цілому у Волинській області в цей період відбулося значне скорочення лісових площ.
За період з 1950 до 2002 року площа лісів у Волинській області суттєво збільшилася за рахунок лісопосадок у тих місцях, які були піддані нищівному винищенню. Окрім того, засаджувались землі, які непридатні для ведення сільського господарства: піски, яри, балки тощо.
У цілому, за період з 1925 до 2002 року у Волинській області площа лісів збільшилася в 1,4 рази (рис. 3.). Це відбувалося завдяки суттєвому збільшенню лісовідновлювальних робіт. Особливо яскраво ця тенденція проявилася у: Ковельському, Локачинському, Любешівському, Рожищанському районах тощо.
У Волинській області найбільшу площу займають бори, які переважають на півночі. В умовах дуже сухих і сухих борів ростуть чисті соснові насадження. Соснові насадження в свіжих борах займають рівнинну територію або пологі схили. Іноді сосна змішується з березою. Вологі бори – це соснові насадження, змішані з березою. Субори і сугруди займають меншу площу і приурочені до центру області. Свіжі субори складаються з двох ярусів: з сосною в першому і дубом (ялиною) у другому. Вологі субори складаються теж з двох ярусів: сосна з березою в першому, у другому – дуб, іноді примішується вільха чорна та ялина. Сирі субори представлені вільхою чорною в першому та розрідженим другим ярусом, де дуб зустрічається одинично. Відповідно, груди займають південь Волинської області. Сугруди в області представлені складними хвойно-листяними насадженнями, з переважаннями сосни, дуба і граба. Іноді зустрічається береза та чорна вільха. Груди обласного регіону в основному представлені у вигляді ялиново-широколистяних типів лісу окремими острівцями. В цілому можна зробити висновок, що на території Волинської області найбільш поширеними вважаються бори, вологі і свіжі субори (з переважанням сосни); відповідно сугрудки і груди відіграють меншу роль.
У третьому розділі „Господарське використання лісів Волинської області та його еколого-географічні наслідки” охарактеризовано стан і розвиток лісогосподарського комплексу Волинської області та його основні проблеми. Зокрема, дана оцінка рівня розвитку головних галузей лісопромислового комплексу, стану і динаміки розвитку лісомисливського господарства та природно-заповідного фонду даного регіону.
Лісогосподарський комплекс Волинської області розвивається швидкими темпами. Зокрема, лісове господарство забезпечує покращання якісного складу лісів, підвищення їхньої продуктивності та скорочення строків лісовирощування на підставі досягнень науки і техніки, шляхом проведення рубок догляду за лісом, лісозахисних та лісоохоронних заходів; здійснює контроль за збереженням лісів відповідно до вимог лісового законодавства; виконує сукупність робіт із селекції деревних порід, збору та переробки лісового насіння, вирощування посадкового матеріалу. Кінцевим результатом лісогосподарського виробництва є вирощений стиглий ліс та продукти його переробки [Маринич, Паламарчук, 1990].
У складі лісогосподарського комплексу Волинської області виділяються такі галузі: лісохімічна та деревообробна. В економіці регіону відбулося збільшення обсягів виробництва у галузі первинної деревообробки (віконні блоки, чорнові меблеві заготовки) і фанерній (виробництво шпону) промисловості. В той же час виробництво продукції лісохімії (добування живиці, екстракту хвойних дерев) скоротилося за всіма видами продукції. Незначного скорочення зазнали такі підгалузі, як лісопильна (пиломатеріали), лісовирощування та заготівля деревини. У перспективі розвиток цих галузей в області повинен спрямовуватися на вирішення таких основних проблем: підвищення питомої ваги лісопромислового комплексу у загальному промисловому виробництві; здійснення реконструкції та модернізації діючих і спорудження нових підприємств відповідно до вимог науково-технічного прогресу; раціональне використання лісосировинних ресурсів на основі заміни та вдосконалення споживання деревної сировини і лісоматеріалів, повного й ефективного застосування всієї маси деревини, включаючи низькоякісну, відходи лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки.
Важливою складовою лісогосподарського комплексу є мисливське господарство. В угіддях обласного управління функціонують 7 господарств (3 мисливські та 4 лісових мисливських господарства). За статистичними даними Волинського обласного управління лісового господарства станом на 2006 рік в угіддях Волинського обласного управління лісового господарства перебувають 11710 копитних, 73688 хутрових та 220581 пернатої дичини. Підприємства Волинського обласного управління лісового господарства, за якими сьогодні закріплено 546,2 тис. га мисливських угідь (34,5% від усіх угідь області), активно працюють в напрямку проведення комплексу заходів, спрямованих на відтворення, в тому числі штучне, мисливських тварин, збереження та поліпшення середовища їх перебування.
У покращанні екологічної ситуації у Волинській області важливу роль відіграють природоохоронні заходи. За статистичними даними Волинського обласного управління лісового господарства станом на 2006 рік, природно-заповідний фонд (ПЗФ) області складає 368 об’єктів загальною площею 179,5 тис. га, що становить 8,9% території області і перевищує у 2 рази загальнодержавний показник. Серед завдань щодо охорони, використання та розвитку ПЗФ області головними мають виступати: виділення пріоритетів у перспективному розвитку ПЗФ регіону; аналіз сучасної мережі щодо охоплення нею найцінніших природних комплексів, рідкісних видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України; збільшення площі пристигаючих, стиглих і перестійних ділянок лісу, доведення їх питомої ваги до 25% від загальної площі лісів; збільшення відсотку заповідності, створення плану розвитку заповідної справи; проведення досліджень в плані конкретних розрахунків, методичних розробок та рекомендацій з збереження, охорони та раціонального використання територій та об’єктів ПЗФ.
Також вивчена просторово-територіальна і функціонально-компонентна структура лісогосподарського комплексу Волинської області та обґрунтовані шляхи вирішення проблем розвитку цього комплексу. Елементи територіальної структури є формами територіального зосередження виробництва в ЛГК області. Основними складовими територіальної структури лісогосподарського комплексу обласного регіону виступають лісовиробничі комплекси (Північно-Волинський та Південно-Волинський), лісовиробничі кущі (Заболоттівський, Ковельський, Володимир-Волинський, Луцький), а також лісовиробничі центри (міста Заболоття, Ковель, Камінь-Каширський, Маневичі, Луцьк, Шацьк, Рожище, Ківерці, Цумань, Володимир-Волинський, Нововолинськ [Коцан,1994, Юровчик, 2006]. Функціонально-компонентна структура ЛГК Волинської області представлена різними галузями виробництва. Структурні елементи виявляються завдяки застосуванню методу лісоресурсно-господарського циклу, який спирається на концепцію енерговиробничих і ресурсних циклів, вважає К.Г. Пироженко. Зокрема, у структурі ЛГК області станом на 2005 рік випуск товарної продукції за сферами діяльності головну роль відіграє лісозаготівельна в сукупності з лісогосподарською (60%), друге місце займають галузі первинної деревообробки. Велике значення має також і лісопильна галузь (36%). Незначну частку (1%) у випуску товарної продукції займає торгівля.
З метою раціоналізації діяльності ЛГК Волинської області в сучасних умовах вважаємо необхідним вжити таких заходів: провести великомасштабне комплексне бонітування усіх груп лісів області; підвищити лісистість і продуктивність лісових угідь області шляхом заліснення рекультивованих ґрунтів; впровадити нові технології вирощування лісу на заболочених територіях; здійснити перереєстрацію фірм та організацій і приватних підприємств, що займаються заготівлею, лісопереробкою і продажем деревини із забороною діяльності тих структур, що порушують нормативи лісовикористання, здійснюють незаконні вирубки і продаж лісу; організувати ефективну діяльність служб охорони лісу та лісових багатств (лісництв, єгерів, пожежних, охоронців та ін.) та забезпечити ефективний захист лісу від розкрадання, браконьєрів, стихійних лих (пожеж, вимокання, підтоплення, посухи тощо).
У четвертому розділі „Конструктивно-географічні та геоекологічні засади оптимізації стану лісів та функціонування лісового господарства Волинської області” обґрунтована концепція оптимізації стану лісів і функціонування лісового господарства даного регіону, а також розвитку підприємництва у лісовому господарстві. Крім того, намічені шляхи поліпшення лісоекологічної ситуації в області.
Стосовно першого напрямку дій, то вважаємо, що оптимізація лісистості дозволить стабілізувати екологічну ситуацію, зменшити інтенсивність ерозійних процесів, підвищити ефективність сільського і лісового господарства та забезпечить зростання продуктивності земельних і лісових угідь. В основу діяльності з відновлення лісів мають бути покладені пропозиції з оптимізації складу лісів і система заходів, які забезпечать раціональне використання лісових ресурсів Волинської області (рис. 4.).
В основу обґрунтування пропозицій покладено еколого-географічне та фізико-географічне районування лісів, результати досліджень лісистості і її змін, оцінку проблем лісів, схеми територіальної і функціональної структури лісогосподарського комплексу обласного регіону.
Окрім того, при вирішенні соціально-екологічних проблем обласного ЛПК основну увагу треба звернути на оптимізацію природокористування, яка включає в себе ряд напрямів раціонального лісокористування. Головними з них вважаються: розробка раціональнішої структури споживання продуктів лісу, яка повинна базуватися на врахуванні тенденцій і перспектив розвитку обласного ЛПК; розробка системи заходів, спрямованих на розвиток в регіоні рекреаційного лісокористування; забезпечення умов розширеного лісовідновлення; проведення соціально-екологічних обстежень з метою вирішення питання оптимізації лісового середовища як чинника відновлення здоров’я та оптимізації лісовідновлювальних процесів; збільшення обсягів робіт та обґрунтування нових способів створення захисних лісових насаджень по ярах, балках та інших непридатних для сільського господарства землях.
На сучасному етапі перед господарським комплексом Волині постають два шляхи розвитку:
- регресивний, коли екологічні питання будуть відсунуті на задній план, що з часом призведе до повного розриву всіх економічних відносин з іншими, перш за все розвинутими країнами світу або до повернення до „радянської” системи виробництва, коли виготовлялась окремо продукція для внутрішнього ринку і „поліпшена” – на експорт;
- прогресивний, коли екологічні фактори будуть повністю враховані в системі економічних взаємовідносин суб’єктів національної економіки, а усі її ланки відповідатимуть вимогам міжнародних еколого-економічних стандартів.
Для збереження екологічної рівноваги у поліській частині області та зменшення негативних наслідків лісоосушення необхідно вжити наступних заходів: знизити темпи і масштаби гідролісомелоративних робіт і проводити їх тільки фрагментарно на відносно багатих заболочених лісових землях, які дійсно потребують осушення; підвищити якість проектування лісоосушення з урахуванням забезпечення надійної охорони лісоболотних ландшафтів; виключити з гідролісомеліоративного фонду всі цінні природні об’єкти, які помилково відведені під осушення.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі розроблені методи, методика та алгоритми аналізу стану лісів і розвитку лісового господарства в межах Волинської області. Проведений збір і систематизація інформації про стан лісів обласного регіону на різних етапах функціонування лісогосподарського комплексу. Оцінені масштаби змін залісненості краю у ХХ ст. Окреслені проблеми лісогосподарського комплексу та обґрунтовані шляхи оптимізації лісового господарства Волинської області. Обґрунтована система заходів, спрямованих на забезпечення раціонального використання, відтворення лісових ландшафтних систем і ресурсів, покращання лісоекологічної ситуації в краї. З досліджень випливають наступні висновки.
І. Виконані дослідження дозволили запропонувати таку схему конструктивно-географічного аналізу лісів і лісового господарства Волинської області: обґрунтування алгоритмів дослідження лісів області; аналіз та оцінку сучасного стану лісів, лісових ресурсів та лісового господарства; створення великомасштабних різночасових картографічних моделей лісистості регіону та її зміни; обґрунтування системи заходів, які спрямовані на збереження, відтворення та раціональне використання лісових ресурсів; покращання функціонування лісогосподарського комплексу; поліпшення лісоекологічної ситуації обласного регіону.
ІІ. Під час дослідження лісів і лісового господарства Волинської області використовувались такі методи: історичний, картографічний, порівняльно-географічний, статистичний, а також метод геоінформаційного моделювання. Вони інтегровані у схеми (алгоритми) вивчення лісів і лісогосподарських проблем. За допомогою історико-географічного методу проаналізований стан лісів Волинської області з глибокої давнини і до наших днів. За допомогою картографічного та геоінформаційних методів були створені різномасштабні карти (зокрема, лісотипологічна), які відображають поширення основних типів лісу в регіоні, ГІС-моделі лісистості на три різночасові зрізи, а також карти масштабів змін лісистості від одного часового „зрізу” до іншого, карти територіальної та функціональної структур лісогосподарського комплексу регіону тощо. Порівняльно-географічний метод дозволив оцінити стан лісів на різних етапах їхнього розвитку, виявити масштаби і тенденції змін лісистості, екологічні та господарські проблеми, які можуть виникнути у майбутньому і розробити комплекс заходів для розв’язання цих проблем. За допомогою статистичного методу розраховано показники, які характеризують поширення лісів, видовий склад, вікову структуру, екологічний стан лісів обласного регіону тощо. За допомогою методу геоінформаційного моделювання у дослідженнях стану лісів та розвитку лісового господарства виявлено взаємозв’язки лісових ресурсів з чинниками, які впливають на них. Окрім того, здійснювався аналіз причин екологічних та господарських криз у лісах Волинської області.
ІІІ. Важливим інформаційним параметром при дослідженні лісів обласного регіону виступає лісистість території. Нами створені різночасові картографічні моделі лісистості території обласного регіону у масштабі 1:100000. На їх основі отримані дані про зміни лісистості майже за 80-річний період. Завдяки цим картографічним моделям ми встановили, що на території Волинської області в період з 1925 до 1950 року через інтенсивну вирубку лісистість знизилась майже в 1,3 рази (з 20 до 14%). Починаючи з 1950 до 2002 року одночасно з вирубуванням лісів відбулося створення нових насаджень. При цьому лісистість обласного регіону зросла в 2 рази (з 14 до 28%). В цілому лісистість області в період з 1925 до 2002 року зросла майже в 1,4 рази (з 20 до 28%). Завдяки цим ГІС-моделям ми змогли прослідкувати зміну лісистості в період з 1925 до 2002 року і визначити пріоритетні напрямки розвитку лісів, оптимізації їх розміщення на території Волинської області в майбутньому тощо.
Основними причинами змін лісистості та погіршання екологічного стану лісів виступають природні явища (пожежі, смерчі, сніголами тощо), ураження лісів шкідниками і хворобами, масові самовільні рубки дерев, вплив галузей лісопереробної промисловості, нераціональне використання лісів. Основними наслідками зменшення лісистості та погіршання екологічного стану лісів виступають ерозія і дефляція ґрунтів, їх заболочення, замулювання річок, кислотні дощі тощо. Для покращання стану лісів та збільшення лісистості обласного регіону необхідно реалізувати комплекс лісовідновлювальних і лісогосподарських заходів.
ІV. В останні десятиліття у Волинській області значно зросли площі лісів, пошкоджених шкідниками і хворобами (з 8228 га у 1990 році до 18001 га у 2005 році). Поштовхом до їх виникнення стали циклічні зміни клімату та нераціональне господарювання. Великий вплив на стійкість лісів справила господарська діяльність людини, зокрема створення лісових культур спрощеної конструкції та породного складу. Серед антропогенних чинників найбільшої шкоди лісам завдали нераціональне лісокористування, браконьєрство та лісові пожежі. Тому особлива увага повинна приділятися боротьбі зі шкідниками та хворобами лісу, несприятливими процесами (підтоплення, переосушення, дефляція, пожежі).
V. У структурі лісопромислового комплексу Волинської області виділяють лісозаготівельну, зокрема, виробництво консерв, деревообробну та лісохімічну промисловість. Провідну роль станом на 2006 рік відіграє деревообробна промисловість (94%), об’єкти якої працюють над вирішенням завдань щодо повнішої переробки деревини та збільшення експорту продукції. Другорядними галузями виступають виробництво консерв (5%) і лісохімічна промисловість (1%). Збільшення обсягу продукції досягається за рахунок реконструкції цехів, вдосконалення технологій виробництва, введення в дію нового обладнання.
VI. Для оптимізації екологічного стану лісів і функціонування лісогосподарського комплексу Волинської області необхідно: збільшити лісистість наблизивши її до оптимальної до 35-36% (в середньому від 28% у 2002 році до 25-39% локально) і у 2020 році реалізувати програму моніторингу лісів, забезпечити покращання якості видового складу і вікової структури лісів, підвищити продуктивність обласного регіону за рахунок заліснення земель, непридатних для сільськогосподарського використання (яри, піски, балки тощо), збільшити площу мисливських угідь за рахунок використання сільськогосподарських малопродуктивних земель, як мисливських угідь і переведення їх у цю категорію з 1584 тис. га у 2006 році до 1620 тис. га у 2010 році, збільшити кількість об’єктів рекреаційного призначення у лісах Волинської області від 368 у 2006 році до 370 у 2007 році і 430 у 2010 році, реалізувати комплекс заходів, спрямованих на охорону лісів від пожеж, шкідників і хвороб, радіаційного забруднення тощо.
Виходячи з вищесказаного, можна запропонувати наступні пропозиції:
1. Послідовно проводити оптимізацію використання лісових земель, вирощувати високопродуктивні хвойні, твердолистяні і м’яколистяні швидкоростучі насадження, змішані за формою і складні за структурою.
2. Ширше використовувати досягнення селекційно-генетичної роботи для покращання продуктивності основних видів лісоутворюючих порід (дуб звичайний, ясен звичайний, сосна звичайна та інші) і підвищення їх стійкості проти захворювань і пошкоджень.
3. При удосконаленні агротехніки і технології лісовідновлення слід в обов’язковому порядку врахувати конкретні умови навколишнього середовища (властивості ґрунтів, видовий склад корінних лісостанів тощо).
4. Широко практикувати застосування фітомеліорації шляхом включення в лісові культури ягідних кущів, бобових видів рослин та інших грунтопокращуючих рослин, оптимізації навколишнього середовища для приманювання тварин, птахів і комах.
5. Для успішного здійснення лісоохоронної та природоохоронної діяльності важливим завданням є створення механізму платного використання лісоресурсного потенціалу Волині. При цьому лісове господарство зможе отримати економічну вигоду від використання лісових ресурсів і краще забезпечити розширене відтворення лісу.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
СТАТТІ У ФАХОВИХ НАУКОВИХ ВИДАННЯХ
1. Юровчик В.Г. Сучасні проблеми лісів і лісового господарства Волинської області // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Серія: Географія. № 2. – 2003. – С. 87-93.
2. Юровчик В.Г. Історія господарського освоєння лісів Волинської області // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. – Тернопіль (Тернопільський державний педагогічний університет імені В. Гнатюка): Підручники і посібники, 2004. – Випуск 9. – С. 39-45.
3. Юровчик В.Г. Методика та алгоритми конструктивно-географічного дослідження лісів і лісових ресурсів Волинської області // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського. Серія: Географія – Вінниця, 2005. – Випуск 8. – С. 48-56.
4. Юровчик В.Г. Поширення осередків шкідників та хвороб лісу на території державних підприємств Волинської області // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. – Тернопіль (Тернопільський державний педагогічний університет імені В. Гнатюка): Підручники і посібники, 2005. – Випуск 12. – С. 98-104.
5. Ковальчук І.П., Юровчик В.Г. Картографічне моделювання лісистості та динаміки лісів Волинської області // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі українки. – Луцьк: РВВ „Вежа” Волинського державного
