ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

Зурабян Гагік Гарнікович

УДК 324:329.14

ВИБОРЧА КАМПАНІЯ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ В КРИМУ У 2006 РОЦІ

23.00.02 – політичні інститути та процеси

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Сімферополь – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі політичних наук Таврійського національного університету
ім. В. І. Вернадського Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник |

доктор філософських наук, професор

Габрієлян Олег Аршавірович,

Таврійський національний університет
ім. В. І. Вернадського, завідувач кафедри політичних наук

Офіційні опоненти | доктор політичних наук, професор

Артюх Павло Ілліч,

Севастопольський військово-морський інститут, професор кафедри українознавства і гуманітарної підготовки

кандидат філософських наук, доцент

Цвєтков Олександр Петрович,

Таврійський національний університет
ім. В. І. Вернадського, доцент кафедри соціальної філософії |

Захист відбудеться “14” вересня 2007 р. о 15.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.07 Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 116 А.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського за адресою: 95007, м. Сімферополь, пр. Академіка Вернадського, 4.

Автореферат розісланий “___” _________ 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради |

М. В. Ніколко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми

Останнім часом у вітчизняній політичній науці спостерігається сплеск дослідницького інтересу до процесу становлення і розвитку інституту політичної партії. Багато в чому це зумовлено впливом політичних партій на процес демократизації суспільства: за допомогою політичних партій громадяни реалізують свої політичні права і свободи, соціальні групи артикулюють свої інтереси, а держава взаємодіє з іншими суспільними структурами.

Політологічні дослідження партій в ході виборчих кампаній набувають особливу актуальність не тільки в науково-теоретичному, але і в практичному значенні. Виборчі кампанії в певній мірі сприяють політичній соціалізації громадян. Вони дозволяють індивідам і соціальним групам визначити свої політичні інтереси, а також вирішити, яка партія або виборчий блок партій є виразником їх інтересів. Одна з продуктивних дослідницьких проблем - визначення частки виборців, що виражають на виборах політичні симпатії до існуючих партій, і частки тих, хто чітко ідентифікує себе з певною партією, складаючи, таким чином, активне електоральне ядро серед виборців відповідної політичної орієнтації. При уважному вивченні даних, що характеризують політичні переваги виборців, можна скласти науково обґрунтоване уявлення про реальну соціальну базу тієї чи іншої партії, про причини поразки, або, навпаки, перемоги партії на виборах, а також виробити рекомендації з організації процесу виборчої кампанії.

Розгляд політичної партії як суб'єкта політичної діяльності в контексті парламентських виборів 2006 року набуває особливу значущість у зв'язку з введенням в Україні пропорційної виборчої системи. Особливістю пропорційної, або як її ще називають, ідеологічної виборчої системи є те, що виборець віддає свій голос за ідею, яку пропонує йому політична партія. У зв'язку з цим особливо актуальним стає дослідження виборчої кампанії ідеологічних партій, які виступають як структуруючий початок партійно-політичного поля, задаючи “правово-ліву” шкалу координат.

Для пострадянського простору, і зокрема, для України, особливий інтерес представляє дослідження процесу трансформації лівої ідеології в однопартійній системі до однієї з існуючих в рамках багатопартійної системи сучасної незалежної України.

Важливість проведення аналізу виборчої кампанії саме Соціалістичної партії України пояснюється тим, що, по-перше, за п'ятнадцять років свого існування партія пройшла шлях від спадкоємиці Комуністичної партії УРСР до сучасної європейської партії соціал-демократичної спрямованості; по-друге, з опозиційної політичної партії перетворилася у провладну; по-третє, після прийняття конституційної реформи довела, що може надавати вплив на політичні події в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дослідження виконано в рамках науково-дослідної теми кафедри політичних наук Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського (“Регіональна політика: проблеми соціального капіталу”, державна реєстрація теми №0106U008460).

Мета і задачі дослідження

Метою дисертаційної роботи є аналіз виборчої кампанії Соціалістичної партії України на парламентських виборах 2006 року в Криму.

Для досягнення поставленої мети в дисертації передбачається розв’язання наступних задач:

- дослідити процес партійного будівництва з моменту утворення незалежної української держави;

- типологізувати основні існуючі підходи до дослідження партійних систем;

- розкрити роль ідеологічної партії в партійній системі сучасної України;

- визначити основні елементи виборчої кампанії;

- виявити адекватні методики і техніку дослідження виборчої кампанії;

- виявити основні напрями розвитку соціалістичної ідеї;

- проаналізувати програмні положення українських лівих партій;

- виявити основні параметри еволюції Соціалістичної партії України;

- визначити образ прихильника Соціалістичної партії України в Криму;

- виявити обсяг потенційного електорату Соціалістичної партії України в Криму;

- дослідити стратегію і тактику СПУ в Криму;

- проаналізувати підсумки виборчої кампанії СПУ в Криму у 2006 році.

Об'єктом дисертаційного дослідження виступає Соціалістична партія України у виборчому процесі.

Предметом дисертаційного дослідження є виборча кампанія Соціалістичної партії України в Криму у 2006 р.

Концептуальні підходи і методи дослідження

Дослідження здійснено на основі методологічних принципів взаємозв'язку і взаємодії політичної партії в самоорганізації українського суспільства.

У ході дослідження використовувався системний підхід, який забезпечив вивчення всієї сукупності політичних партій і взаємовідносин між ними в рамках існуючої партійної системи України.

Використовувалися порівняльно-історичний метод, методи компаративістики, аналізу документів і статистики.

- Порівняльно-історичний дозволив дослідити становлення і розвиток соціалістичної ідеї в Україні.

- Метод компаративістики дозволив здійснити аналіз програмних положень українських лівих партій і виявити специфіку позицій СПУ, її основні ідеї.

- Аналіз документів забезпечив вивчення програмних документів СПУ, зокрема, її стратегії і тактики, реалізованої в рамках виборчої кампанії 2006 року в Криму, а також дослідження картотеки членів КРО СПУ.

- Статистичний аналіз застосовувався для вивчення великого масиву кількісних даних, що забезпечило отримання об'єктивної інформації, що відображає стан, динаміку і тенденції досліджуваного процесу.

Понятійний апарат дослідження склали ключові слова: партійна система, політична партія, Соціалістична партія України, політична ідеологія, соціалізм, виборча кампанія, стратегія і тактика виборчої кампанії, електорат.

Наукова новизна дослідження міститься в самій постановці проблеми і в запропонованих рекомендаціях, направлених на підвищення ефективної діяльності Соціалістичної партії України в Криму. У ході дослідження отримано низку результатів, що мають характер наукової новизни:

- визначено роль ідеологічної партії в партійній системі сучасної України;

- розроблено методику дослідження виборчої кампанії політичної партії;

- визначено основні параметри еволюції Соціалістичної партії України;

- узагальнено і теоретично осмислено генезису і розвиток Кримської республіканської організації СПУ;

- визначено соціальну базу СПУ в Криму;

- розраховано обсяг потенційного електорату СПУ в Криму;

- виявлено основні помилки виборчої кампанії СПУ в Криму у 2006 році і запропоновано рекомендації щодо підвищення ефективності партійної діяльності.

Теоретичне і практичне значення отриманих результатів

Зміст роботи може бути корисний для розробки виборчої кампанії Соціалістичної партії України в Криму на подальших парламентських виборах. Крім того, матеріали і результати дослідження можуть знайти застосування на практиці в сфері політичного консалтінга, а також як навчально-методичний матеріал для студентів – слухачів курсів “Історія і теорія політичних партій”, “Політичний менеджмент”, “Політичні технології”, “PR”.

Теоретичні положення дисертації можуть застосовуватися в ході здійснення аналогічних досліджень виборчих кампаній різних політичних партій.

Особистий внесок здобувача. Основні положення і результати дисертаційної роботи отримано автором самостійно.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення в доповідях на Міжнародній науково-практичній конференції “Общество и власть: возможности диалога” (Сімферополь, 2004 р.); Другому Таврійському читанні “Анахарсис” (Донузлав, 2006 р.); XXXV науковій конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів і студентів ТНУ ім. В.І. Вернадського (Сімферополь, 2006 р.); XXI Науковому читанні “Культура народов Причерноморья с древнейших времен до наших дней” (Севастополь, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Національні інтереси України: компроміс влади, бізнесу і цивільного суспільства” (Сімферополь, 2007 р.); XXXVI науковій конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів і студентів ТНУ ім. В.І. Вернадського (Сімферополь, 2007 р.); XXIII Науковому читанні “ Культура народов Причерноморья с древнейших времен до наших дней” (Старий Крим, 2007 р.), VI Міжнародному семінарі “Этничность и власть” (Ялта, 2007 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації автором опубліковано п'ять наукових статей, чотири з яких у фахових журналах, затверджених ВАК України. Загальний обсяг публікацій з теми дослідження становить 2 др. арк.

Структура дисертації. Особливість впорядкування матеріалу визначена методологією і метою дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку і списку використаних джерел.

Загальний обсяг роботи складає 178 сторінок, з яких 164 сторінок основного тексту. У кінці роботи подано список використаних джерел – 170 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт і предмет, мету і завдання роботи, представлено методологічну основу і наукову новизну, відзначено практичне значення отриманих результатів.

Робота складається з трьох розділів: “Методологія дослідження партійних систем у виборчому процесі”; “Ідеологія як ресурс виборчих кампаній СПУ”; “Кримський вектор виборчої кампанії СПУ на парламентських виборах 2006 року”.

У першому розділі “Методологія дослідження партійних систем у виборчому процесі” - розглядаються загальнотеоретичні розробки до дослідження поняття “політична партія”, аналізуються особливості розвитку партійної системи України, визначається роль ідеологічної партії в системі пропорційних виборів, розробляється методика дослідження участі політичної партії у виборчій кампанії.

- Теорія і практика партійного будівництва

У цьому підрозділі розкривається поняття і суть політичної партії, аналізуються основні роботи як зарубіжних (роботи М. Острогорського, Р. Міхельса, М. Вебера, М. Дюверже, Е. Даунса, К. Джанди), так і вітчизняних (роботи А. Білоуса, О. Гараня, М. Томенко, Ю. Шведи, С. Здіорука) дослідників, що впливають на формування теорії політичних партій. Зазначається, що, незважаючи на велику кількість робіт, що торкаються окремих аспектів процесу партійного будівництва, досі не вироблено єдиної теорії, яка описує функціонування політичних партій.

У підрозділі показана специфіка українського партійного будівництва кінця 80-х - початку 90-х років. Розглядаються основні підходи до періодизації процесу становлення політичних партій в Україні. Представники першого, так званого “лінійного підходу”, вважають, що появі політичних партій в незалежній українській державі передують численні рухи і союзи. Згідно з другим підходом, політичні партії розглядаються як самодостатні утворення, які фактом своєї появи перешкоджали трансформації і перетворенню в політичні партії погано організовані, безперспективні політичні організації. Прихильники цього підходу дотримуються думки, що історія українського партійного будівництва ділиться на два основних етапи, вододілом між якими виступає акт незалежності України. Виявляються характерні особливості кожного з виділених етапів.

Особлива увага приділяється законодавчій базі України, що регламентує діяльність політичних партій. Визначається, що саме Закон України “Про політичні партії”, прийнятий у 2001 році, заклав основи функціонування політичної партії як суб'єкта суспільних відносин.

- Основні підходи до аналізу партійних систем

У другому підрозділі процес партійного будівництва розглядається як дослідження не окремо взятої політичної партії, а як вивчення партійної системи країни загалом.

Найбільш значущою науковою проблемою у вивченні специфіки партійної системи України, що складається, є класифікація досліджуваного об'єкту (партійної системи). Для цього розглядаються основні теоретичні підходи до дослідження партійних систем.

На основі аналізу якісних підходів до дослідження партійних систем, розроблених на Заході (роботи Дж. Сарторі, І. Ерссона, А. Лейпхарта, П. Майера, Дж. Смітта), робиться висновок про те, що жоден із них в повній мірі не розкриває особливостей становлення і функціонування української партійної системи. Це пояснюється, передусім, наявністю трансформаційних процесів, що проходять в Україні після розпаду СРСР, нерозвиненістю інституту політичних партій, а також національними особливостями становлення політичної системи України.

Типологізація партійних систем на основі кількісного критерію представлена у М. Дюверже, де він вказує на залежність партійної системи від виборчої системи, і у М. Лааксо і Р. Таагапера, які пропонують формулу для обчислення “ефективного числа партій”. Слідом за ними автор обчислює “ефективне число партій” для України в період із 1998 по 2006 рік. Встановлюється, що з кожним виборчим парламентським циклом показник “ефективного числа партій” знижується, що свідчить про зменшення кількості партій, що надають дію на політичний процес в Україні.

Робиться висновок, що структуризації партійної системи України в значній мірі сприяє принцип пропорційного представництва, вперше введений на парламентських виборах 1998 року, як одна з складових змішаної виборчої системи, і що остаточно оформився в нових законах України “Про вибори народних депутатів України” і “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад і сільських, селищних, міських голів”, згідно яким проходили парламентські вибори 2006 року.

Визначається, що особливістю партійної системи України є висока стійкість уподобань виборців щодо ідеологічних партій. Про це свідчить незмінна представленість у Верховній Раді України двох політичних партій: Комуністичній партії України і Соціалістичної партії України, які традиційно вважаються лівими ідеологічними партіями.

- Концепція ідеологічної партії в системі пропорційних виборів

Третій підрозділ присвячений визначенню ролі ідеологічної партії в системі пропорційних виборів. Робиться висновок, що принцип виборчої системи багато в чому впливає на роль політичних партій в процесі організації суспільства і загалом на характер партійної системи. Пропорційний принцип, або як його ще називають “ідеологічний”, згідно з яким проходили парламентські вибори в Україні в 2006 році, посилює значення ідеологічної партії, оскільки головною умовою, за якою виборець здійснює свій вибір, стає ідеологія політичної партії.

Розкриваються особливості розвитку ідеології на різних часових етапах. Особлива увага приділяється політичній ідеології. Проводиться структурування політичного простору на ліві і праві ідеології. Як критерій розділення політичних партій в Україні на ліві, праві і центристські автор виділяє їх відношення до подій останніх п'ятнадцяти років, передусім до розпаду СРСР, а також економічної і соціальної політики, здійснюваної державою.

- Методика і техніка дослідження виборчої кампанії

У четвертому підрозділі розглядається процес участі політичної партії у виборчій кампанії. Проводиться операціоналізація поняття “виборча кампанія”, під якою розуміється кампанія певної партії, направлена на забезпечення бажаного результату виборів. Як базові складові виборчої кампанії виділяються стратегія - змістовна частина кампанії і тактика - її комунікативна частина. У рамках стратегії і тактики визначається коло задач, розв’язання яких дозволяє партії визначити, як максимально збільшити свої переваги і використати слабкі сторони суперника з тим, щоб досягти своїх електоральних цілей. Виділяються п'ять елементів стратегії виборчої кампанії: адресна група, ключова проблема, мета виборчої стратегії, стратегічна лінія і базові лозунги. Для кожного з цих елементів пропонуються методи збору інформації.

У другому розділі - “Ідеологія як ресурс виборчих кампаній СПУ” розглядаються основні роботи класиків соціалістичної думки, аналізується процес становлення і розвитку соціалізму в Україні, досліджуються програми лівих ідеологічних партій, виявляються базові критерії еволюції Соціалістичної партії України.

- Виникнення і розвиток соціалістичної ідеї

У цьому підрозділі на основі робіт Т. Мора, Т. Кампанелли, К. А. Сен-Симона, Ш. Фур’є, Р. Оуена, К. Маркса, Ф. Енгельса, В. Леніна, К. Каутського, Е. Бернштейна, виділяються основні стадії розвитку соціалістичної думки:

1) рання - утопічний соціалізм, на якій теоретики соціалізму прагнули побудувати довершену соціальну систему, виходячи з принципів справедливості свободи, рівності і братств. Проте, всі теорії утопічного соціалізму так і не змогли стати основою наукового підходу до соціалізму;

2) зріла або марксистська - науковий соціалізм, в рамках якої соціалізм розглядається як суспільство, яке змінює капіталізм з його законом вартості і державною організацією. На місце додаткової вартості як визначальної мети виробництва встає мета всебічного розвитку людини. Нове суспільство, таким чином, представляється як свідомо регульоване, тобто яке планується і самоврядовується, базується на суспільній власності на засоби виробництва. На даній стадії, шляхом створення міжнародної робочої організації I-го, а згодом, і II-го Інтернаціоналу, було здійснено практичне втілення марксистської концепції побудови соціалістичного суспільства.

Згодом, одним із головних послідовників марксистського вчення про соціалізм В. І. Леніном у 1919 році була створена міжнародна організація революційного робітничого руху - Комуністичний Інтернаціонал, який став історичним наступником I Інтернаціоналу і спадкоємцем кращих традицій II Інтернаціоналу.

В. І. Ленін змінив марксову модель “самоврядування виробників”, доповнивши її ідеєю про авангардну партію, чим заклав основу ідеологічної радянської держави.

3) реформістський - соціал-демократизм, де зміст соціалістичного ідеалу бачився в цінностях демократії і лібералізму. Побудова соціалізму розглядалася як повільне реформування капіталізму при збереженні ринку і демократії, поступове реформування суспільства, де нарівні з державною, існує приватна власність.

Ця стадія характеризується створенням Соціалістичного Інтернаціоналу, на Засновницькому Конгресі якого в 1951 році була прийнята декларація: “Цілі і задачі демократичного соціалізму”.

Робляться висновки, що ленінізм і соціал-демократія стали ідейним підмурівком двох самостійних напрямів соціалізму, пануючих в соціалістичному рухові в середині XX - початку XXI ст.

- Історія соціалізму в Україні

У другому підрозділі досліджується процес становлення і розвитку соціалізму в Україні. Розглядаються погляди М. Драгоманова, І. Франка, Л. Українки, М. Коцюбинського, що надали істотний вплив на розвиток в українському суспільстві ідей соціальної справедливості. Показано, що наприкінці XIX - початку XX ст. соціалістична ідея стає домінуючою в українському політичному рухові. Соціалізм як свою платформу вибирали перші українські політичні партії: з 32 українських партій кінця XIX - початку XX віку визначали себе як “соціал-демократичні” - 6, а як “соціалістичні” - 7 партій. Крім того, значна кількість партій спиралися в своїх програмах або на соціалістичні принципи, або сповідали ідеї колективної власності.

Оформлення соціалістичної ідеї в політичну доктрину партій мало місце в період існування Української Народної Республіки і Директорії, які були представлені Українською партією соціалістів-революціонерів, Українською соціал-демократичною робочою партією і Українською партією соціалістів-федералістів. Подальший розвиток соціалістичної теорії і практики в Україні був органічно пов'язаний із процесом будівництва соціалізму в СРСР.

Після розвалу Радянського Союзу і руйнування властивої йому форми соціалізму на території України почало формуватися новий лівий рух.

Проводиться аналіз програмних положень трьох найбільш впливових лівих партій України - Соціалістичної партії України, Комуністичної партії України, Прогресивної соціалістичної партії України. На основі їх теоретико-ідеологічних переконань встановлюється, що найбільша трансформація програмних положень від ідей марксизму-ленінізму у бік європейської соціал-демократії сталася в програмі СПУ. Визначається, що рівень електоральної підтримки лівих українських політичних партій знижується від виборів до виборів. Причиною падіння рейтингу лівих політичних партій автор називає старіння і, як наслідок, природний спад традиційного електорату, що є прибічником цих партій.

- Виникнення і еволюція Соціалістичної партії України.

У третьому підрозділі досліджується процес еволюції Соціалістичної партії України. Еволюція розглядається як:

- зміна програмних положень партії;

- зміна позиціонування партії по відношенню до влади;

- залучення партії в міжнародні міжпартійні організації.

Визначається, що за 15 років існування в Соціалістичній партії України сталася істотна ідеологічна еволюція: від спадкоємиці комуністичної партії вона перетворилася в лівоцентристську партію європейського типу, а з опозиційної партія трансформувалася в повноцінну провладну політичну силу. Визначається яким чином ці зміни відбилися на електоральній підтримці партії.

Крім того, показано, що Соціалістична партія України стала повноправним членом Соціалістичного Інтернаціоналу, що дозволило наблизити принципи побудови українського соціалізму до принципів європейського демократичного соціалізму.

У третьому розділі - “Кримський вектор виборчої кампанії СПУ на парламентських виборах 2006 року” - розраховується обсяг соціальної бази СПУ в Криму, визначається образ прихильника і члена партії, аналізується стратегія і тактика виборчої кампанії СПУ в Криму в 2006 році, здійснюється осмислення виборчої кампанії СПУ в Криму.

- Соціальна база СПУ в Криму

У підрозділі розглядається процес генезису і формування Кримської республіканської організації Соціалістичної партії України. Розраховується показник партійності для парламентських виборів 2002 і 2006 років. Визначається, що стрімке збільшення чисельного складу КРО СПУ не забезпечило якісного відбору прийнятих в неї членів.

На основі обробки картотеки КРО СПУ виявляється образ члена партії. Визначається, що середній вік члена КРО СПУ - 43 роки, в партії переважають люди робочих спеціальностей (19%); найбільш високий відсоток членів КРО СПУ має середню освіту (70,5%).

Проводиться порівняльний аналіз образу члена партії і образу прихильника партії. Останній визначається за допомогою аналізу матеріалів соціологічних опитувань. Виявляються істотні невідповідності образу прихильників і членів партії. Робиться висновок, що залучення в ряди членів партії людей, що не є соціальною базою соціалістів, а priori не могло привести до збільшення прихильників партії на виборах. Це відбулося унаслідок того, що члени партії, які, по суті, повинні були з'явитися точками зростання, знаходилися в одній соціальній страті, а люди, які виражали намір і могли б проголосувати за Соціалістичну партію, - в іншій соціальній страти, що, природним чином ускладнювало їх комунікації.

Робиться висновок, що подібні невідповідності є однією з причин отримання незначної кількості голосів СПУ в Криму на виборах 2006 року.

- Аналіз стратегії і тактики СПУ в Криму у виборчій кампанії 2006 року

У цьому підрозділі аналізуються особливості виборчої кампанії СПУ в Криму в 2006 році. Визначається, що стратегія соціалістів на кримському рівні, під назвою “Соціальна рента”, кардинальним чином відрізнялася від виборчої стратегії СПУ, що реалізовується по всій території України. Як причини, що зумовлюють подібні розходження, виділяються:

- відсутність у соціалістів серйозної електоральної підтримки на півострові за весь час існування;

- наявність сильних суперників на лівому ідеологічному флангу (КПУ, ПР, ПСПУ);

- підтримка лідером СПУ А. Морозом В. Ющенка у другому турі президентських виборів, чиї позиції в Криму були дуже низькими.

Розкриваються мета, задачі і установка виборчої кампанії соціалістів в Криму. Оцінюються можливості СПУ отримати бажану кількість голосів.

На основі розробленої методики аналізується кожний із елементів стратегії виборчої кампанії СПУ в Криму в 2006 році - адресна група, ключова проблема, мета виборчої стратегії, стратегічна лінія і базові лозунги.

- Осмислення виборчої кампанії СПУ в Криму у 2006 році

У третьому підрозділі за результатами аналізу стратегії і тактики здійснюється осмислення виборчої кампанії СПУ в Криму у 2006 році. На основі методики, запропонованої російським дослідником Г. Голосовим і даних соціологічного дослідження, проведеного Центром етно-соціальних досліджень під керівництвом професора О. А. Габрієляна, аналізується структура полів міжпартійної конкуренції. Виявляється, що найбільша частина потенційного електорату СПУ припадає на лівоцентристську частину ідеологічного спектра в Криму.

Обґрунтовується неспроможність реалізації ідеологічної стратегії Кримської республіканської організації СПУ “Соціальна рента” у зв'язку з її недостатньою орієнтацією на лівоцентристську частину електорату Криму.

Визначається, що якби соціалісти в процесі соціальної комунікації достатньою мірою приділили увагу економічної складової програми стратегії, іншими словами, економічно довели можливість реалізації програми соціальної ренти, то змогли б набрати більшу кількість голосів виборців.

Оцінюється обсяг потенційного електорату СПУ в Криму, який, як показують результати дослідження, становить 4,8%. Розробляються рекомендації позиціонування СПУ на території півострова.

У кінці роботи подаються висновки, що дозволяють накреслити шляхи подальшої наукової розробки заявленої проблематики.

У процесі проведеного дослідження були отримані результати:

· Розраховано показник “ефективної кількості партій” в Україні, аналіз динаміки якого свідчить про його постійне зниження. Робиться висновок, що на сьогодні тільки шість політичних партій можуть розглядатися як актори, що впливають на процес прийняття політичного рішення в Україні. Визначається, що в Верховній Раді України 5-ти скликань незмінною залишається представленість лівих ідеологічних партій КПУ і СПУ.

· Розроблено методику дослідження виборчої кампанії, яка дозволяє здійснити комплексний аналіз кампанії Кримської республіканської організації СПУ. Як базові складові виборчої кампанії виділяються стратегія - змістовна її частина і тактика - комунікативна частина цієї кампанії. Визначається основне коло проблем, які розв’язуються за допомогою цих двох складових і пропонується набір методів, за допомогою яких здійснюється їх дослідження.

· Проведено порівняльний аналіз програм лівих політичних партій, за результатами якого виявлено, що партією, яка найбільш успішно змогла виявити гнучкість в своїх ідеологічних пошуках і, як наслідок, у 2006 році випередити за набраними голосами інші ліві партії, є СПУ.

· Виявлено, що в СПУ за п'ятнадцять років існування сталася істотна ідеологічна еволюція. Як основні параметри еволюції виділяються:

1) зміна програмних положень партії;

2) зміна позиціонування партії щодо відношення до влади;

3) залучення партії в міжнародні міжпартійні організації.

· Узагальнено і теоретично осмислено генезису і розвиток Кримської республіканської організації СПУ. Вивчено динаміку електоральної підтримки кримчан СПУ на республіканському і загальнодержавному рівні.

· Сформовано образ члена КРО СПУ і образ прихильника соціалістичної партії в Криму. Проведено порівняльний аналіз цих двох образів. За результатами проведеного аналізу виявлено істотні розходження.

· Розраховано обсяг потенційного електорату СПУ в Криму на основі аналізу полів міжпартійної конкуренції.

· Проведено аналіз стратегії і тактики СПУ в Криму у 2006 році, внаслідок якого виявлено основні помилки виборчої кампанії.

Список опублікованих робіт з теми дисертації. Основні теоретичні положення, методи дослідження і висновки представлені:

1. Зурабян Г. Г. Возникновение и политическая эволюция Социалистической партии Украины // Ученые записки ТНУ. Серия: Политические науки. 2005. – Т. 18 (57). №1. – С. 106-112.

2. Зурабян Г. Г. Анализ основных подходов к исследованию партийных систем // Ученые записки ТНУ. Серия: Политические науки. 2006. – Т. 19 (58). №3. – С. 66-71.

3. Зурабян Г. Г. Осмысление избирательной кампании СПУ в Крыму в 2006 году // Ученые записки ТНУ. Серия: Политические науки. 2007. – Т. 20 (59). №1. – С. 122-130

4. Зурабян Г. Г. Социальная база Социалистической партии Украины в Крыму // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. – Науки: економіка, політологія, історія. – 2007. – № 14 (51). – С. 148-160.

5. Зурабян Г. Г. Национальные интересы Украины в программах левых украинских политических партий // Национальные интересы Украины: Материалы международной конференции, Симферополь, 16-17 марта 2007 г. – 2007. – С. 218-228.

Анотація

Зурабян Г.Г. Виборча кампанія Соціалістичної партії України в Криму в 2006 році. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук зі спеціальності 23.00.02 - політичні інститути та процеси. Кафедра політичних наук філософського факультету Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Сімферополь, 2007.

У дисертації аналізується виборча кампанія Соціалістичної партії України в Криму на парламентських виборах 2006 року.

Важливе місце в роботі приділяється процесу становлення і розвитку інституту політичної партії. Проводиться аналіз існуючих зарубіжних підходів до дослідження партійних систем, робиться висновок, що визначальна роль в партійній системі України, особливо після введення пропорційної виборчої системи, належить ідеологічній партії.

Розглядається процес участі політичної партії у виборчій кампанії. У рамках стратегії виборчої кампанії виділяються п'ять базових елементів, для кожного з яких пропонуються методи збору і аналізу інформації.

Далі в роботі аналізуються основні етапи розвитку соціалістичної ідеї. Проводиться порівняльний аналіз програм трьох найбільш впливових лівих партій України - КПУ, СПУ, ПСПУ. Визначаються і розкриваються параметри еволюції Соціалістичної партії України.

Проводиться теоретичне осмислення процесу генезису і розвитку Кримської республіканської організації СПУ. Визначається, на яку соціальну базу повинна орієнтуватися СПУ в Криму.

Аналізується структура полів міжпартійної конкуренції. Розраховується обсяг потенційного електорату. Обґрунтовується неспроможність реалізації ідеологічної стратегії КРО СПУ в зв'язку з її недостатньою орієнтацією на лівоцентристську частину електорату Криму. Розробляються рекомендації позиціонування СПУ на території півострова.

Ключові слова: партійна система, політична партія, Соціалістична партія України, політична ідеологія, соціалізм, виборча кампанія, стратегія і тактика виборчої кампанії, електорат.

Аннотация

Зурабян Г.Г. Избирательная кампания Социалистической партии Украины в Крыму в 2006 году. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.02 – политические институты и процессы. Кафедра политических наук философского факультета Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Симферополь, 2007.

В диссертации анализируется избирательная кампания Социалистической партии Украины в Крыму на парламентских выборах 2006 года.

Важное место в работе уделяется процессу становления и развития института политической партии. Проводится анализ существующих зарубежных подходов к исследованию партийных систем, делается вывод, что определяющая роль в партийной системе Украины, особенно после введения пропорциональной избирательной системы, принадлежит идеологической партии.

Рассматривается процесс участия политической партии в избирательной кампании. В рамках стратегии избирательной кампании выделяются пять базовых элементов: адресная группа, ключевая проблема, цель избирательной стратегии, стратегическая линия и базовые лозунги, для каждого из которых предлагаются методы сбора и анализа информации.

Далее в работе анализируются основные этапы развития социалистической идеи. Показано, что ленинизм и социал-демократия стали разными формами отхода от марксистской ортодоксии и послужили идейным фундаментом двух самостоятельных направлений социализма, господствовавших в социалистическом движении в средине XX-начале XXI века. Особое внимание уделяется процессу развития социализма в Украине: раскрываются особенности его формирования в начале XX века и на современном этапе. Проводится сравнительный анализ программ трех наиболее влиятельных левых партий Украины – КПУ, СПУ, ПСПУ, определяется динамика их электоральной поддержки. В результате проведенного анализа, устанавливается, что Социалистическая партия Украины к 2006 году проявила наибольшую гибкость в своих идеологических воззрениях, и, как следствие, опередила другие левые партии по количеству набранных голосов.

Определяются и раскрываются параметры эволюции Социалистической партии Украины, среди которых автор выделяет: изменение программных положений партии; изменение позиционирования партии по отношению к власти; вовлеченность партии в международные межпартийные организации.

Проводится теоретическое осмысление процесса генезиса и развития Крымской республиканской организации СПУ, формируется образ члена партии и образ сторонника партии. Выявляются значительные несоответствия в этих двух образах. Определяется, на какую социальную базу должна ориентироваться Социалистическая партия Украины в Крыму.

Анализируется структура полей межпартийной конкуренции. Рассчитывается объем потенциального электората. Определяется, что наибольшая часть потенциального электората СПУ в Крыму приходится на левоцентристскую часть идеологического спектра.

Обосновывается несостоятельность реализации идеологической стратегии КРО СПУ, ввиду ее недостаточной ориентации на левоцентристскую часть электората Крыма. Разрабатываются рекомендации позиционирования СПУ на территории полуострова.

Ключевые слова: партийная система, политическая партия, Социалистическая партия Украины, политическая идеология, социализм, избирательная кампания, стратегия и тактика избирательной кампании, электорат.

Summary

G.G. Zurabyan. Electoral campaign of Socialistic Party of Ukraine in Crimea in 2006. – Manuscript.

Thesis for candidate of science degree of Political Science by speciality 23.00.02 – Political Institutes and Processes. – Taurida National University named after V.I. Vernadskiy. – Simferopol, 2007.

In the thesis analyses the electoral campaign of Socialistic Party of Ukraine in Crimea in 2006. The special attention is given to the process of development of political party institute. Conducted the analysis of existed foreign approaches to research of party system, determined the prominent role of ideological party in Ukrainian party system.

Examined the process of participation of political party in electoral campaign. Within the framework of strategy of electoral campaign selected five basic elements, for each of which offered methods of collection and analysis of information.

Farther the author analyses the basic stages of development of socialistic idea. Conducted the comparative analysis of the programs of three most influential left parties of Ukraine. Determined and opened up the criteria of evolution of Socialistic party of Ukraine.

The theoretical comprehension of process of genesis and development of Crimean republican organization of SPU is shown as well. Determined the social base of SPU in Crimea. On the basis of analysis of the fields of multiparty competition, counted up the size of potential electorate of Socialistic party in Crimea. Grounded the insolvency of realization of ideological strategy of KRO SPU because of its inadequated left center self-placement.

Key words: party system, political party, Socialistic party of Ukraine, political ideology, socialism, electoral campaign, strategy and tactics of electoral campaign, electorate.