ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ

ім. В.П.ФІЛАТОВА

НІКІТІНА ОЛЕНА СЕМЕНІВНА

УДК 617.751.6 - 053.2 - 085.841

НОВИЙ МЕТОД ЛІКУВАННЯ АМБЛІОПІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ ДИНАМІЧНИХ ПОЛІХРОМАТИЧНИХ «ЗЕРНИСТИХ ФІГУР»

14.01.18 - Очні хвороби

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса-1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському інституті удосконалення лікарів МОЗ України

Науковий керівник: | доктор медичних наук, професор

Чередниченко Володимир Мойсейович

Офіційні опоненти: | доктор медичних наук, професор
Кондратенко Юрій Миколайович,
Київська медична академія
післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика,
професор кафедри очних хвороб;

доктор медичних наук,
старший науковий співробітник,
Сердюченко Віра Іванівна,
Інститут очних хвороб і тканинної

терапії ім. В.П.Філатова,
зав. лабораторією розладів бінокулярного
зору і функціональних методів дослідження

Провідна установа: | Дніпропетровська державна медична академія,

кафедра очних хвороб, МОЗ України, м.Дніпропетровськ

Захист відбудеться 19 березня 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім.В.П.Філатова АМН України за адресою: 270061, Україна, м.Одеса, Французький бульвар, 49/51.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України (270061, Україна, м.Одеса, Французький бульвар, 49/51).

Автореферат розісланий 6 лютого 1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор Пономарчук В.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми

Амбліопія - одна з найактуальніших проблем дитячої офтальмології. Термін «амбліопія» (від грецького «amblys» - тупий і «opsis» - зір) звичайно використовується для позначення пониження зору в оці за відсутності яких-небудь аномалій сітківки, що виявляються офтальмоскопічно, або яких-небудь порушень в аферентних зорових шляхах, які могли бути причиною пониження гостроти зору [Аветісов Е.С., 1968; Сенякіна А.С., 1979, 1982; Кащенко Т.П,1984; Duke-Elder S., Wybar K.,1973; Helveston E.M. 1984; Von Noorden G.K., 1985; Harley R.D.,1983].

Висока частота амбліопії серед населення (від 2 до 6% за даними Аветісова Е.С., 1977; Бердиєвої Г.С.,1970; Добромислова А.Н., Маймулова В.Г., 1982; Hess R.F.,1982; Greenwald M.J., Parks M.M., 1986; Guerra Gomez L., Martin Penego M.,Rios M.T.,1988) роблять проблему її діагностики і лікування особливо актуальною для офтальмологів взагалі.

Зараз широко використовується методика комплексного лікування амбліопії, яка включає різні способи впливу на функцію амбліопічного ока.

Зокрема, широко використовуються методи світлового впливу високої інтенсивності, в основі яких лежить «сліпуче» подразнення світлом центральної ямки сітківки (засвіти по Cppers, Гончаровій, використання імпульсного світла, застосування монохроматичного лазера). Широке використання методів світлового впливу високої інтенсивності має негативні моменти. Ряд авторів вважає, що такі методи впливу не можуть бути використані, зокрема, через негативний вплив сліпучої яскравості світла на сітківку ока (альбінізм, світлобоязливість, супутні дистрофії сітківки, спадкові абіотрофії). Зазначена дія світла може проявитись і за тривалих та частих курсах світлової стимуляції високої інтенсивності [Аветісов Е.С., Кащенко Т.П., Вакуріна А.Є., 1996].

За останнє десятиріччя в лікуванні амбліопії отримано певних успіхів завдяки використанню так званої «лазерної плеоптики» [Аветісов Е.С., 1977; Михайлянц М.С., 1979; Федоров С.Н., Семенов А.Д., Ромашенков Ф.А., 1979; Duane T.D., Jaeger E.A., 1986; Harley R.D,1983].

Проте, у лікуванні амбліопії використовуються монохроматичні лазерні пристрої, які діють тільки у певній частині спектру і не мають поліхроматичного впливу на макулярну зону сітківки. Лише поодинокі роботи свідчать про застосування хроматичних подразників у лікуванні амбліопії.

Окрім того, за даними різних авторів комплексна методика лікування забеспечує загалом підвищення гостроти зору до 0,4 і вище тільки у 63,9% - 73,3% хворих. Однак, навіть за різноманітності існуючих методів, успіху в ряді випадків досягти не вдається. Це особливо стосується випадків амбліопії високого і дуже високого ступеню [Аветісов Е.С., Кащенко Т.П., Вакуріна А.Є., 1996].

Багато з нових методів лікування малодоступні практичним офтальмологам через високу вартість апаратури, зокрема, лазерних пристроїв. В основному ці методи використовуються у великих офтальмологічних установах [Івашина А.І., Плигунова І.Л., Куман І.Г.,1995; Федоров С.Н., Семенов А.Д., Ромашенков Ф.А., 1979; Duane T.D., Jaeger E.A., 1986; Harley R.D.,1983] або, в кращому випадку, в спеціалізованих центрах [Дембський Л.К., Московченко К.П., Османова Л.Ш., 1995].

Це робить актуальним пошук нових, ефективних методів світлового впливу, які не викликають подразнення «сліпучої» яскравості на сітківку, але чинять поліхроматичний вплив, що позитивно діє на функцію амбліопічного ока. Крім того, сучасні методи лікування амбліопії у дітей повинні бути простими, дешевими і широкодоступними для практичних офтальмологів не тільки в стаціонарах, але і в поліклініках, а, можливо, і в домашніх умовах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Вибраний напрямок досліджень тісно пов'язаний з планами кафедри офтальмології Харківського інституту удосконалення лікарів і I (дитячого) відділення, на базі яких проведена наукова робота. Дана робота продовжила пошук нових фізіологічно обгрунтованих методів лікування амбліопії у дитячому віці, початий в 1991 р. (методи КЕМ-стимуляції і «радіальних мір») на кафедрі офтальмології Харківського інституту удосконалення лікарів (0198U002283).

Наукові дослідження, проведені в дисертації, узгоджуються з науково-дослідницькими роботами лабораторії медико-технічних розробок Інституту ОХ і ТТ ім. В.П.Філатова: «Розробити нові спосіб та пристрій для лікування амбліопії у дітей і підлітків на основі максимального приближення стимулюючого об’єкту до функціональних і структурних особливостей зорово-нервового каналу» (0195U0110621).

Мета і задачі дослідження

Мета дослідження - підвищення ефективності лікування амбліопії шляхом створення нового методу лікування, заснованого на впливі динамічних поліхроматичних «зернистих фігур» на сітківку амбліопічного ока.

Для досягнення цієї мети вирішувались наступні задачі:

1. Розробити новий метод лікування амбліопії у дітей, заснований на впливі на зоровий аналізатор динамічних поліхроматичних «зернистих фігур».

2. Вивчити ефективність нового методу лікування амбліопії в залежності від її ступеня та визначити ефективну тривалість курсу лікування.

3. На контрольній групі хворих, які лікувались методом високочастотної лазерстимуляції, вивчити ефективність лікування амбліопії в залежності від її ступеня та визначити ефективну тривалість курсу лікування.

4. Базуючись на отриманих даних провести порівняльний аналіз ефективності лікування амбліопії динамічними поліхроматичними «зернистими фігурами» і методом високочастотної лазерної стимуляції.

Наукова новизна одержаних результатів

Вперше обгрунтовано фізіологічну адекватність впливу методу динамічних поліхроматичних «зернистих фігур» у хворих з амбліопією.

Практичне значення одержаних результатів

Розроблено простий, високоефективний, широкодоступний для практичного використання в очних стаціонарах, поліклініках, спеціалізованих дитячих садках для дітей з косоокістю та амбліопією пристрій для стимулювання амбліопічної зорової системи хроматичними зернистими полями - « зернистими фігурами» (Патент Російської Федерації № 20227420 від 27.01.1995 р.). На базі нового пристрою практичній офтальмології запропоновано новий метод лікування амбліопії.

Розроблений новий метод лікування амбліопії забезпечує більш високу ефективність підвищення гостроти зору (72%) в порівнянні з результатами лікування методом високочастотної лазерної стимуляції (66%).

Новий метод лікування амбліопії за допомогою динамічних поліхроматичних «зернистих фігур» виявився найбільш ефективним для лікування амбліопії дуже високого та високого ступеня у порівнянні з методом лазерстимуляції.

Ефективна тривалість курсу лікування була достовірно меншою при
лікуванні новим методом, ніж при лікуванні методом високочастотної лазерстимуляції, що сприяє значному скороченню строків лікування.

Новий метод лікування амбліопії динамічними поліхроматичними «зернистими фігурами» впроваджено в практику дитячого відділення Харківської міської офтальмологічної клінічної лікарні № 14 ім. проф. Л.Л.Гіршмана, а також в практику кафедри офтальмології Харківського інституту удосконалення лікарів.

Особистий внесок здобувача

Ідея нового методу лікування амбліопії за допомогою динамічних поліхроматичних «зернистих фігур» належить науковому керівнику роботи, професору В.М.Чередниченко.

Дисертант приймала участь в розробці пристрою для реалізації запропонованого нового способу лікування амбліопії динамічними поліхроматичними «зернистими фігурами» разом з науковим керівником та колективом інженерів Харківського заводу «Точмедприлад» на чолі з Аврутіним Н.Г. і Байдюк Л.І. Клінічні дослідження по визначенню ефективності розроблених способу і пристрою, а також лікування хворих на амбліопію виконала самостійно.

Особистий внесок автора заключається у впровадженні нового методу в практичну офтальмологію, тобто в розробці термінів лікування, оптимальної тривалості одного сеансу, в обстеженні дітей до і після лікування запропонованим методом і в подальшому спостереженні за ними протягом одного року. Автор вела медичну документацію, провела статистичну обробку отриманих даних, узагальнила їх, вивчила тривалість лікування в групах дітей із різним ступенем і виглядом амбліопії, провела порівняльний аналіз із традиційним методом лазерстимуляції.

Ступінь особистого внеску відповідає 40%.

Апробація результатів дисертації

Матеріали дисертації доповідались на Республіканській конференції з актуальних питань дитячої офтальмології в м. Одесі (1992 р.), на Рес-публіканській конференції дитячих офтальмологів в м.Тернополі (1993 р.), на засіданнях Харківського наукового офтальмологічного товариства (1995, 1996 рр.), на міжнародній конференції офтальмологів «Актуальные проблемы аметропий у детей» в м. Москві, присвяченій 90-річчю від дня заснування Російського Державного медичного університету (1996 р.), на IX з’їзді офтальмологів України у м.Одесі (1996 р.), на науково-практичній конференції «Актуальные вопросы офтальмологии», присвяченій 90-річчю лікарні ім. проф. Л.Л.Гіршмана у м. Харкові (1998 р.).

Публікації

Основні аспекти дисертації викладені у 7 публікаціях. З них - три журнальних статті: одна - в «Офтальмологічному журналі» і дві - у «Віснику проблем біології і медицини». Три публікації у збірниках наукових праць, матеріалах і тезах міжнародних конференцій, з’їздів, науково-практичних конференцій.

Є авторське свідоцтво і патент на винахід.

Об’єм та структура дисертації

Дисертацію викладено російською мовою, вона складається з вступу, 4 розділів, заключення, висновків та списку використаних літературних джерел (243 найменування).

Робота ілюстрована 26 таблицями, 9 фотографіями, 10 малюнками.

Дисертація виконана на 146 сторінках машинопису, із них таблиці займають - 7, фотографії - 1, список використаних літературних джерел - 23 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Предметом дослідження стали проведені нами за період з 1993 до
1996 рр. спостереження за результатами лікування амбліопії у 360 дітей (448 амбліопічних очей). Із загального числа (360 дітей) хлопчиків було 172 (47,78%), дівчаток - 188 (52,22%). Вік дітей був у межах від 3,5 до 14 років, найбільше число хворих було у віці від 5 до 9 років (195 дітей або 52,5%).

Найменший вік (3,5 року) лімітувався здатністю дитини зрозуміти поставлену перед ним задачу і сконцентрувати свою увагу на пред’являємих їм «зернистих фігурах», що обертаються.

Апробація нового методу лікування амбліопії проводилась у кабінеті охорони зору дітей та підлітків консультативної поліклініки ОКЛ № 14 імені проф. Л.Л.Гіршмана (162 спостереження). Надалі після накопичення досвіду по методиці лікування, діти лікувались в стаціонарі дитячого відділення ОКЛ №14 (155 дітей) і в спеціалізованому дитячому садку для дітей з косоокістю і амбліопією (43 дитини).

Із загального числа дітей 142 (39,45%) раніше вже лікувалися, але недостатньо результативно, в різних медичних установах загальноприйнятими методами. 218 дітей (60,56%) до початку лікування за допомогою динамічних поліхромних «зернистих фігур» іншого лікування не одержували.

Контрольну групу становили 98 дітей (160 амбліопічних очей) у віці від 3 до 14 років, що лікувалися з приводу амбліопії методом високочастотної лазерстимуляціїї.

Згідно з класифікацією Е.С.Аветісова (1968) серед дітей, що лікувалися новим методом, 185 (51,4%) мали рефракційну амбліопію. З дисбінокулярною амбліопією пройшли лікування 118 дітей, що становіло 32,8%. Обскураційна амбліопія спостерігалася у 12 дітей (3,3%). Всі інші види амбліопії (анізометропічна, меридіональна, змішана, вроджена) в сумі становили 12,5% і виявлені у 45 дітей.

У 208 очах (46,5%) амбліопія мала слабкий, в 191 оці (42,6%) середній, в 43 очах (9,6%) високий і в 6 очах (1,3%) дуже високий ступінь.

Кількість дітей з косоокістю становила 139 чоловік (38,6%). З них збіжну косоокість мали 92 дитини (25,6%), розбіжну - 30 дітей (8,3%), вертикальну -17 дітей (4,7%).

Поглиблене офтальмологічне обстеження хворих до і після лікування проводилось за традиційною схемою (візометрія і рефрактометрія, біомікроскопія, офтальмоскопія, тест з нейтральним темним фільтром, дослідження характеру бінокулярного зору, колірного зору та фіксації амбліопічного ока).

Статистичне оброблення одержаних результатів проведено за стандартною методикою із використанням системи математичних обчислювань Maple V.

Грунтуючись на дослідженнях сучасної фізіології зору, автором спільно з професором В.М.Чередниченко та інженерами Н.Г.Аврутіним і Л.І.Байдюк запропоновано новий метод лікування амбліопії і пристрій для його здійснення (Патент Російської Федерації № 20227420 від 27.01.95 р.)

Пристрій для лікування новим методом складається з оптичної насадки до макулотестеру МТП-2, що складається з окуляра з фокусуючою системою для чіткого зображення «зернистої фігури». Для концентрування зображення на центральній області сітківки передбачений диск, що обертається, з чотирма діафрагмами діаметром від 5 до 20 мм. Другий диск, що обертається, має чотири отвори, з яких один вільний, а в інші встроєні червоний, зелений і синій світлофільтри, за допомогою яких «зернистій фігурі» можна надати різної колірності і тим самим підсилювати стимулюючий вплив на макулу. В обоймі, що обертається електродвигуном макулотестера, вміщена лавсанова плівка з наклеєними на неї скляними мікрокульками. Плівка просвічується лампою потужністю 30 Вт через конденсор.

Спостерігаючи в окуляр, пацієнт бачить «зернисту фігуру», що обертається, яка складається з багатьох яскравих світлових об’єктів різної величини. Спочатку йому пред'являють ахроматичне зображення, через 2-3 хвилини червоне, а потім через такі ж інтервали синє і зелене. Загальна тривалість сеансу 8-10 хвилин. В міру підвищення гостроти зору амбліопічного ока використовують діафрагми все меншого діаметра. Курс лікування 10-15 сеансів.

Основою нового способу лікування амбліопії є стимуляція амбліопічного ока так званою «зернистою фігурою», що виникає при обертанні окремих контрастних зернин - «спеклів» (по типу «лазер-спеклів»), які утворюються від фізіологічного джерела випромінювання (лампа розжарювання). Поліхроматичність картини, що виникає, є ще однією перевагою нового способу - це спрощення задачі залучення уваги дитини до рухомого стимулу. Останнє робить можливим використання нового методу навіть у самих маленьких дітей, тобто в тому віці, коли лікування амбліопії найбільш важливе.

Оскільки новий метод лікування амбліопії практично ще ніде не застосовувався, представлялося цікавим вивчити його ефективність.

Метод «зернистих фігур» був випробуваний у 162 дітей (204 амбліопічних ока), які лікувалися на базі денного стаціонара, розташованого в кабінеті охорони зору дітей і підлітків консультативної поліклініки офтальмологічної клінічної лікарні № 14 імені Л.Л. Гіршмана.

У цій групі дітей було хлопчиків 74 (45,68%) і дівчаток 88 (54,32%). У віці від 3 до 5 років лікувалося 23 дитини (14,2%), від 10 до 15 років - 52 дитини (32,1%). Сама численна вікова група з 5 до 9 років представлена 87 дітьми (53,7%). Дітям молодше 3-літнього віку лікування не призначалося, оскільки їм було важко сконцентрувати увагу на поставленій задачі. Діти ж більш старшого віку із задоволенням розглядали «зернисті фігури» різних кольорів, що обертаються.

Найбільше число дітей - 61 дитина або 37,65% мали рефракційну амбліопію. З дисбінокулярною амбліопією лікувалося 42 дитини (25,93%), з анізометропічною - 29 дітей (17,9%), з обскураційною - 9 чоловік (5,56%), із змішаною амбліопією лікувалась 21 дитина (12,96%). За ступенем переважала амбліопія середнього ступеня (49%) і слабкого ступеня (25,5%), а у 25,5% випадків амбліопія була високою і дуже високою.

Дослідження рефракції показало переважання гіперметропії і гіперметропічного астигматизму, що відповідає даним інших авторів [Э.С.Аветісов, 1968; І.В.Грабовська, В.А.Мозга, 1981; О.І.Маяускене, 1983; Parks M.M., 1983].

Результати лікування амбліопії методом динамічних поліхроматичних «зернистих фігур» за загальноприйнятими критеріями відповідають високій ефективності. Так, число очей з амбліопією дуже високого ступеня поменшало з 18 (8,82%) до 5 (2,45%), тобто практично в 3,6 рази, з амбліопією високого ступеня - з 34 (16,67%) до 27 (13,24%), тобто в 1,3 рази, з амбліопією середнього ступеня - з 100 очей (49%) до 80 ( 39,22%). Значно поменшало також число очей із слабким ступенем амбліопії - з 52 (25,49%) до 37 (18,14%). Число вилікуваних очей становило 75 або 37% (мал. 1).

Мал. 1 Розподілення дітей, які лікувались методом «зернистих фігур» за ступенем амбліопії до та після лікування

1 - амбліопія дуже високого ступеня; 2 - амбліопія високого ступеня;
3 - амбліопія середнього ступеня; 4 - амбліопія слабкого ступеня;
5 - число вилікуваних очей.

До лікування число очей, які мали нецентральну фіксацію, становило 7,8 %. Після лікування методом «зернистих фігур» число очей з нецентральною фіксацією зменьшилось до 2,45%, тобто на 5,39%.

Якщо оцінювати ефективність лікування за одержаною гостротою зору, яка дає можливість бінокулярного зору (по Е.С.Аветісову, 1968 - 0,4 і вище ), то після лікування число очей з такою гостротою зору становило 147 (72 %).

Користуючись критеріями А.Г.Арнаутова (1984), результати лікування амбліопії у дітей, які лікувалися методом динамічних поліхроматичних «зернистих фігур» можна представити таким чином: ефективна тривалість курсу лікування дорівнює в середньому 7,60,47 сеансів. Коефіцієнт ефективності лікування амбліопії дорівнює 1,0840,003.

У контрольній групі дітей, що лікувалися методом високочастотної лазерстимуляції, було 98 дітей (160 амбліопічних очей) від 3 до 15 років з амбліопією різної етіології: рефракційної (41,84% дітей), дисбінокулярної (28,57% дітей) та іншими видами амбліопії (29,59%). За ступенем переважала амбліопія слабкого (34,4%) і середнього ступеня (24,4%), амбліопія високого ступеня становила 25,6% і дуже високого ступеня 15,6%.

За результатами лікування: підвищення гостроти зору до 0,4 і вище досягнуто в 106 очах (66%), що нижче, ніж при стимуляції «зернистими фігурами» на 6%; повне вилікування амбліопії досягнуто в 55 очах (34%), що нижче, ніж при стимуляції «зернистими фігурами» на 3%; ефективна тривалість курсу лікування дорівнює в середньому 11,20,7 сеансів; коефіцієнт ефективності лікування дорівнює 1,0910,005.

До лікування число очей, які мали нецентральну фіксацію, становило 3,75%. Після лікування методом лазерстимуляції число очей з нецентральною фіксацією зменьшилось до 0,63% , тобто на 3,12% (при застосуванні нового методу зменшення становить 5,39%). Показники ефективності лікування амбліопії подані у таблицях 1 і 2.

Таблиця 1

Ефективна тривалість курсу лікування «n» двома методами
в залежності від ступеня амбліопії (кількість сеансів)

Метод | Ступінь амбліопії |

Середній

Лікування | дуже високий | Високий | середній | слабкий | показник

1. Метод
«зернистих фігур » |

M

m |

9,166

1,778 |

12,062

0,727 |

5,833

0,173 |

4,125

0,125 |

7,6

0,48

2. Метод лазер-стимуляції |

M

m |

12,90*

0,71 |

12,0

0,82 |

11,4*

0,64 |

8,51*

0,722 |

11,2*

0,7

* - рівень значущості P1-2 < 0,05

Таблиця 2

Коефіцієнт ефективності лікування K двома методами
в залежності від ступеня амбліопії

Метод | Ступінь амбліопії |

Середній

Лікування | дуже високий | Високий | середній | слабкий | показник

1. Метод
«зернистих фігур » |

M

m |

1,083

0,007 |

1,091

0,005 |

1,086

0,003 |

1,07

0,002 |

1,084

0,003

2. Метод лазер-стимуляції |

M

m |

1,09

0,006 |

1,09

0,006 |

1,091

0,004 |

1,092*

0,005 |

1,091

0,005

* - рівень значущості P1-2 < 0,05

ВИСНОВКИ

1.Проблема амбліопії на сьогоднішній день залишається однією з найбільш актуальних проблем дитячої офтальмології, викликаючи важкі порушення гостроти зору, представляє серйозну медичну, а також економічну і соціальну проблему. У зв'язку з цим виправдано пошук нових, ефективних і водночас широкодоступных апаратних методів лікування амблиопії.

2.Розроблено новий метод лікування амбліопії у дітей, заснований на впливі на зоровий аналізатор динамічних поліхроматичних «зернистих фігур».

3.Встановлено, що ефективність нового методу складає: вилікування амбліопії (гострота зору від 0.8 і вище) досягнуто у 37%; підвищення гостроти зору до 0.4 і вище - у 72%; число очей з амбліопією дуже високого ступеня після лікування зменшилось з 8,8% до 2,4% (у 3,6 рази), високого ступеня - з 16,6% до 13,2% (у 1,3 рази). Ефективна тривалість курсу лікування амбліопії становила для амбліопії дуже високого ступеня 9 сеансів лікування, для амбліопії високого ступеня - 12, середнього ступеня - 6 і для амбліопії слабкого ступеня 4 сеанси лікування. Середня тривалість лікування дорівнює 7 сеансам.

4.На контрольній групі хворих, які лікувались методом високочастотної лазерстимуляції, вивчено ефективність лікування амбліопії: вилікування амбліопії (гострота зору від 0.8 і вище) досягнуто у 34%; підвищення гостроти зору до 0.4 і вище - у 66%; число очей із слабким ступенем амбліопії після лікування зменшилось з 34,4% до 12,5%, тобто у 2,75 рази. Ефективна тривалість курсу лікування амбліопії у контрольній групі становила для амбліопії дуже високого ступеня 13 сеансів, для амбліопії високого ступеня - 12, середнього ступеня - 11 і для амбліопії слабкого ступеня 9 сеансів лікування. Середня тривалість лікування дорівнює 11 сеансам.

5.Проведено порівняльний аналіз ефективності лікування методом динамічних поліхроматичних «зернистих фігур» і високочастотної лазерстимуляції. Так, метод «зернистих фігур» виявився ефективнішим в порівнянні з результатами лікування методом лазерстимуляції по показнику «вилікування амбліопії» на 3% (p < 0,05), по показнику підвищення гостроти зору до 0.4 і вище на 6% (p < 0,05). Ефективна тривалість курсу лікування амбліопії виявилась достовірно нижчою (p < 0,05) при лікуванні методом «зернистих фігур», ніж при лікуванні методом лазерстимуляції, що значно скоротило строки лікування.

6.Запропонований спосіб лікування амбліопії є простим, економічним і ефективним, а зерниста картина («зерниста фігура»), що використовується для стимуляції сітківки, в розробленому пристрої формується більш простими і дешевими оптико-механічними засобами, ніж лазерний пристрій, завдяки чому розроблений спосіб більш економічний і більш доступний для широкого клінічного використання.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ.

1.Чередниченко В.М., Никитина Е.С., Аврутин Н.Г., Байдюк Л.И. Новый способ лечения амблиопии и его результаты // Офтальмол. журн. - 1994 . - № 5. - С.280-281 .

2.Никитина Е.С. Лечение амблиопии с помощью «зернистых фигур»// Вестник проблем биологии и медицины. - 1996 . - № 3 - С.62-66.

3.Никитина Е.С. Сравнительная оценка результатов лечения амблиопии у детей методами динамических полихроматических «зернистых фигур» и высокочастотной лазерстимуляции // Вестник проблем биологии и медицины. - 1998 . - № 12 - С.90-92.

4.Пат. № 2027420 Российская Федерация, МКИ А 61F 9/00. Способ лечения амблиопии и устройство для его осуществления / В.М.Чередниченко, Е.С.Никитина, Н.Г. Аврутин, Л.И. Байдюк. (Российская Федерация) - № 5002220; Заявл. 29.08.91; Опубл. 27.01.95, Бюл №3. - 9 с.

АНОТАЦІЯ

Нікітіна О.С. Новий метод лікування амбліопії за допомогою динамічних поліхроматичних «зернистих фігур». - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальностю 14.01.18 - очні хвороби. - Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України, Одеса, 1999.

Дисертацію присвячено питанням підвищення ефективності лікування амбліопії у дитячому віці. Запропоновано новий метод лікування амбліопії. Він заснований на стимуляції макулярної зони амбліопічного ока за допомогою блискучих ахроматичних і кольорових зернистих зображень («зернистих фігур»), що утворюються за допомогою спеціального оптичного пристрою. Представлено результати лікування 162 дітей з різними видами амбліопії. Клінічна апробація запропонованного методу лікування показує його високу ефективність: підвищення гостроти зору до 0,4 і вище досягнуто в 72%; повне вилікування амбліопії (гострота зору до 0,8 і вище) досягнуто в 37%; відновлення центральної фіксації досягнуто на 11 очах (з 16 очей, що мали нецентральну фіксацію до лікування). Новий метод може бути використаний самостійно, а також в комбінації з іншими методами лікування амбліопії, такими як Campbell-стимуляція. Метод ефективний, простий, надійний, фізіологічний і може бути альтернативою лазерстимуляції.

Ключові слова: амбліопія, «зернисті фігури», оптичний пристрій, центральна фіксація, лазерстимуляція.

АННОТАЦИЯ

Никитина Е.С. Новый метод лечения амблиопии с помощью динамических полихроматических «зернистых фигур». - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18 - глазные болезни. - Институт глазных болезней и тканевой терапии им.В.П.Филатова АМН Украины, Одесса, 1999.

Диссертация посвящена вопросам повышения эффективности лечения амблиопии в детском возрасте. С целью повышения эффективности лечения амблиопии в последнее время предложены методы лазерного воздействия при помощи лазеров малой мощности. Возбуждая сетчатку амблиопичного глаза, лазерный луч формирует на ней сложный интерференционный узор - так называемую «зернистую фигуру» или «спекл-фигуру», состоящую из множества ярких контрастных элементов различного размера, оказывающих стимулирующее влияние на функционально заторможенные элементы зрительной системы. Недостатком лазерной стимуляции, по данным ряда авторов, является ее нефизиологичность, т.к. используемое для стимуляции сетчатки лазерное излучение по своим физическим характеристикам и мощности неадекватно естественному стимулу - световому излучению. Вследствие этого не исключается возможность повреждающего действия лазерного излучения на фоторецепторы сетчатки. Недостатком является и то, что лазерные излучатели работают только в определенной и ограниченной для каждого лазера части спектра. Нельзя не считаться и с тем, что лазерные установки дороги, что ограничивает возможности их применения в практической медицине. Вместе с тем, «зернистые фигуры» можно получить с помощью других, более простых, физиологичных и безопасных методов.

Предложено стимулирование макулярной области сетчатки амблиопичного глаза вращающейся полихроматической «зернистой фигурой», полученной путем пропускания света от лампы накаливания через прозрачную лавсановую пленку с нанесенными на нее микроскопическими стеклянными шариками (Патент Российской Федерации № 20227420 от 27.01.1995 г.).

На большом клиническом материале (162 наблюдения) впервые изучена эффективность нового метода лечения амблиопии, проведен сравнительный анализ эффективности лечения новым методом и методом высокочастотной лазерстимуляции.

В I группу (162 ребенка, 204 амблиопичных глаза) вошли дети, лечившиеся методом динамических полихроматических «зернистых фигур». В этой группе детей было мальчиков 74 (46%) и девочек 88 (54%). В возрасте от 3 до 5 лет лечилось 23 ребенка (14%), с 5 до 9 лет - 87 детей (54%), от 10 до 15 лет - 52 ребенка (32%). По степени амблиопии дети распределялись следующим образом: амблиопия слабой степени - 52 глаза или 25%, амблиопия средней степени - 100 глаз или 49%, высокой степени - 34 глаза или 17% и очень высокой степени - 18 глаз 9%.

Во II (контрольную) группу вошли 98 детей (160 амблиопичных глаз), лечившиеся методом высокочастотной лазерстимуляции. Использовался гелий-неоновый лазер малой мощности ( 2мВт) ЛГ-78 по известной методике. В этой группе было девочек - 54 (55%), мальчиков - 44 (45%). В возрасте с 3 до 5 лет прошли лечение 58 детей (59%), с 5 до 9 лет - 26 детей (27%), от 10 до 15 лет - 14 детей (14%). 55 глаз (34%) имели слабую степень амблиопии, 39 (24%) - среднюю, 41 (26%) - высокую и 25 глаз (16%) - очень высокую степень амблиопии.

В офтальмологическое обследование входило: визометрия до и после лечения, исследование цветового зрения, рефракции глаза, характера бинокулярного зрения, фиксации амблиопичного глаза, феномена синепольной энтоптоскопии, тест с нейтральным темным фильтром, биомикроскопия, офтальмоскопия в прямом и обратном виде.

Сравнительный анализ результатов лечения амблиопии показал: % излеченных глаз в I группе детей составил 37%, во II группе - 34%. Следовательно, по данному критерию оценки метод «зернистых фигур» оказался эффективнее метода высокочастотной лазерстимуляции
на 3% (p < 0,05). В I группе детей острота зрения 0,4 и выше достигнута в 72%. Во II (контрольной группе) этот показатель составляет 66%, что ниже, чем в I-й группе на 6% (p < 0,05).

Полученная эффективная продолжительность курса лечения «n» при лечении методом «зернистых фигур» оказалась равной 7,60,5, что достоверно (р < 0,05) ниже, чем при лазерстимуляции (11,20,7). При этом эффективная продолжительность курса лечения «n» была достоверно
(р < 0,05) короче при амблиопии очень высокой, средней и слабой степени в I группе, чем во II. При амблиопии высокой степени этот показатель оказался примерно равным в I и во II группах (р > 0,05).

Учитывалось также восстановление центральной фиксации. После лечения детей I группы количество глаз, имеющих нецентральную фиксацию, уменьшилось на 5,39%, во II группе - только на 3,12%. Это различие достоверно (р < 0,05).

Таким образом, сравнительная оценка двух методов лечения амблиопии показала, что предложенный метод «зернистых фигур» отвечает критериям высокой эффективности, и поэтому может найти применение в качестве альтернативы лазерной стимуляции, так как не уступает ей по эффективности, а «зернистые фигуры» в разработанном устройстве формируются более простыми и дешевыми оптико-механическими средствами, чем в лазерном устройстве, благодаря чему разработанный метод более экономичный и доступный для широкого практического применения.

Ключевые слова: амблиопия, «зернистые фигуры», оптическое устройство, центральная фиксация, лазерстимуляция.

ANNOTATION

Nikitina E.S. A new method for treatment of amblyopia by dynamic colour «speckle - figures». - Manuscript.

Thesis for a candidate’s degree by speciality 14.01.18 - eye diseases. - The Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy , the AMS of the Ukraine, Odessa, 1999.

The dissertation is devoted to the problem rise efficacy of treatment of amblyopia in children’s age. A new method for treatment of amblyopia is proposed. It is based on the stimulation of macular area amblyopic eye by means of luminous achromatic and colour granular images («speckle - figures») received with the help of a special optic device. Results after treatment of 162 children with different kinds of amblyopia are discribed. The clinical trials of the suggested treatment method show their high efficacy: increased visual acuity to 0,4 and more is recorded in 72%; absolute recovery of amblyopia (visual acuity 0,8 and more) is recorded in 37%; the restoration of central fixation is recorded in 11 eyes (from 16 eyes having non-central fixation before treatment). A new method can be used both independently and in a combination with other methods of treatment of amblyopia, such as Campbell - stimulation. The method is effective, simple, secure, physiologic and can be an alternative to laser stimulation.

Key words: amblyopia, «speckle - figures», optic device, central fixation, laser stimulation.