МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ

Загорулькін Олександр Миколайович

УДК 65.012.32:334.48 (477.75)

ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО

РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Полтава – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Таврійському національному університеті ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України (м. Сімферополь).

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Миронова Тетяна Леонідівна,

Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського (м. Сімферополь),

завідувач кафедри державного

та регіонального управління.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Коніщева Наталія Йосипівна,

Академія управління та інформаційних технологій

НАН України, завідувач кафедри фінансів;

кандидат економічних наук, доцент

Харічева Галина Яківна,

Кримський економічний інститут Київського національного економічного університету,

доцент кафедри маркетингу.

Захист відбудеться “10” жовтня 2007 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 44.877.01 у Полтавському університеті споживчої кооперації України за адресою: 36014, м Полтава, вул. Коваля, 3.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Полтавського університету споживчої кооперації України за адресою: 36014, м Полтава, вул. Коваля, 3.

Автореферат розісланий “9” вересня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.П. Сторожук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Створення сталої організаційно-економічної моделі розвитку підприємств індустрії туризму на основі використання ефективної інноваційної стратегії є найбільш істотним важелем, спроможним забезпечити сталий розвиток економіки України. Теоретичне і методичне осмислення сутності інноваційної стратегії в забезпеченні життєспроможності і життєстійкості підприємств в індустрії туризму дає можливість трансформувати процеси стихійного й інтуїтивного пошуку шляхів їх ефективного розвитку в науково обґрунтовані, що стане найважливішою умовою оздоровлення національної економіки.

Фундаментальні теоретичні аспекти проблем формування інноваційної стратегії сталого розвитку підприємства знайшли своє відображення в роботах таких вітчизняних і закордонних вчених, як: Бакаєв А., Василенко В., Грузинов В., Градов А., Гунін В., Джеймс Л., Ковальов Д., Маркіна І., Мескон М., Майкл Е., Сумін В., Унковська Т., Юданов А. Різні аспекти теоретичних і практичних основ туризму були і є предметом наукових досліджень авторів, а саме: Азара В., Балабанові І., Барчукової В., Вокера Дж., Гуляєва В., Зоріна І., Ісмаєва Д., Кабушкіна М., Квартальнова В., Копанева О., Котлера Ф., Ланкара Р., Монтехано М., Папіряна Г., Пузакової Є., Сапрунової В., Сеніна В. й ін. Серед вітчизняних вчених слід виділити: Алейнікову Г., Виноградову О., Виноградську А., Герасименко В., Коніщеву Н., Крачило М., Мацола В., Г. Михайличенко, О. Слепокурова, Г.Харічеву , Є. Хозяїнова та ін.

У цих роботах розглядаються основи розвитку індустрії туризму, досліджуються найбільш розвинуті територіальні сегменти туризму, а також аналізуються чинники, що впливають на розвиток туризму в Україні. Разом з тим проблеми формування інноваційної стратегії сталого розвитку підприємств індустрії туризму не знайшли достатнього висвітлення, а зарубіжний досвід потребує адаптації до сучасних умов розвитку вітчизняної туристичної галузі.

Таким чином, наукова і практична актуальність позначених проблем обумовили вибір теми дисертації, визначили мету й основні завдання, об'єкт і предмет дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося відповідно до плану науково-дослідних робіт Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського на тему: „Програмно–цільове управління розвитком підприємництва в Автономній Республіці Крим” (2002-2004 рр., номер державної реєстрації 0102U0011404); „Стратегія підготовки менеджерів організації” (2001-2005 рр., номер державної .реєстрації 0101U005421) і програми “Розвиток Великого Судака, як нового територіального утворення”, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.2004 р. № 1189. У зазначених дослідженнях особисто автором розроблені науково-методичні рекомендації щодо оцінки ефективності та науково-обгрунтованого вибору оптимальної інноваційної стратегії підприємства індустрії туризму і створення прогнозної моделі його сталого розвитку в трансформаційній економіці.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка науково–методичних засад обґрунтування сталого розвитку підприємств індустрії туризму на підставі формування інноваційних стратегій. Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення наступних наукових і практичних завдань:

виявити суть, чинники і критерії сталості у системі стратегічного розвитку підприємства в індустрії туризму;

охарактеризувати інноваційну діяльність як основу сталого розвитку підприємств у сучасних умовах господарювання;

виявити основні підходи до формування інноваційної стратегії сталого розвитку підприємств на підставі оцінки ринкових можливостей;

провести аналіз форм і методів поведінки підприємств в індустрії туризму;

розробити методику вибору інноваційної стратегії підприємства у процесі досягнення цілей сталого розвитку на перспективу;

провести комплексну оцінку ефективності інноваційної стратегії сталого розвитку підприємства в індустрії туризму;

створити прогнозну модель в інноваційній стратегії сталого розвитку підприємства в індустрії туризму;

розробити маркетингову стратегію підприємства для забезпечення сталого розвитку в умовах місцевого туристичного ринку;

розробити адаптаційні і організаційно-економічні механізми формування інноваційної стратегії підприємства в індустрії туризму.

Об'єктом дослідження є процес формування інноваційної стратегії сталого розвитку підприємств в індустрії туризму.

Предметом дослідження є адаптаційні та організаційно-економічні механізми формування інноваційної стратегії сталого розвитку підприємств України в індустрії туризму.

Методи дослідження. У процесі роботи над дисертацією використовувалися наступні методи дослідження: метод логічного узагальнення – для уточнення наукових понять теорії інноваційного менеджменту; діалектичний метод – для дослідження критеріїв сталості розвитку підприємств індустрії туризму; економіко-математичний метод – для оцінки ефективності інноваційної стратегії розвитку підприємства в індустрії туризму; метод прогнозування – для дослідження тенденцій сталого розвитку підприємства на перспективу; метод SWOT-аналізу – для вияву ринкових можливостей підприємства в індустрії туризму; історичний метод – для осмислення чинників, що впливають на сталий розвиток підприємств індустрії туризму; метод структурно-логічного моделювання – для обґрунтування логіки і структури дисертації і створення моделі сталого розвитку підприємств індустрії туризму; економіко-статистичні методи: порівняння середніх і відносних величин, угрупування динамічних рядів – для аналізу тенденцій розвитку інноваційної діяльності в Україні, виявлення складових сталого розвитку підприємства; системний аналіз – при розробці концепції управління регіональною інноваційною діяльністю і структурно-логічної моделі державної підтримки інноваційного розвитку підприємств в умовах регіону.

Теоретичною і методологічною базою дисертаційної роботи є фундаментальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і закордонних вчених в області інноваційного менеджменту, формування інноваційних стратегій підприємств і умов досягнення їх сталого розвитку в нестабільному ринковому середовищі. У роботі використовувалися законодавчі і нормативні документи, зокрема: Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, рішення Судацької міської ради, матеріали Головного управління державної статистики Автономної Республіки Крим, звітність підприємств індустрії туризму, результати власних досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів: Наукова новизна отриманих результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичному вирішенні комплексу завдань, пов’язаних із формуванням інноваційної стратегії сталого розвитку підприємств в індустрії туризму. Наукова новизна характеризується такими положеннями:

вперше:

класифіковано чотири типи базових інноваційних стратегій шляхом аналізу тимчасових і просторових чинників, які дозволяють визначити рівень інноваційної поведінки підприємств в індустрії туризму в умовах нестабільного середовища, що дає можливість виявляти характерні групи суб’єктів хазяювання і визначити характер їхньої діяльності в умовах туристичного регіону;

розроблено концепцію регіональної інноваційної діяльності, яка відображає сутність, специфіку, завдання, принципи і стратегічні напрями інноваційної діяльності, а також структурно-логічну модель державної підтримки інноваційного розвитку підприємств в умовах регіону, яка дозволяє за рахунок упорядкування рівнів і функцій управління формувати сталі і взаємовигідні зв'язки на місцевому та державному рівнях;

запропоновано уніфіковану взаємозалежну модель сталого розвитку суб'єкта господарювання, що враховує загальногосподарські, регіональні, національні чинникі, які впливають на діяльність підприємств індустрії туризму та відображає повний цикл: “вхід – процес – вихід”, а не тільки результат і взаємозв’язки із зовнішнім середовищем, в якому воно функціонує, що дає можливість об’єктивної оцінки економічної сталості підприємства;

удосконалено:

систематизацію конкурентних інноваційних стратегій сталого розвитку підприємств в індустрії туризму при виявленні ринкових можливостей, за якої враховується розвиток конкурентоспроможності не тільки за рахунок зменшення витрат на виробництво і стимулювання туристичних послуг, але і захоплення нового сегмента споживачів, за якої збільшення тривалості курортного сезону;

методичний підхід щодо комплексної оцінки ефективності інноваційної стратегії на основі розрахунку коефіцієнту фінансової сталості підприємства й проведення фінансової оцінки стратегічного плану розвитку, в якому на відміну від існуючих підходів, враховуються як фактичні, так і плановані показники роботи підприємства для створення адекватного прогнозу діяльності на перспективу;

методичну базу для оцінки інноваційного розвитку туристичного регіону, яка ґрунтується на введенні часткових показників, що дають можливість приймати обґрунтовані управлінські рішення про соціально-економічний розвиток територій;

методичний підхід щодо оцінки і вибору оптимальних варіантів інноваційної стратегії підприємства в індустрії туризму в умовах нестабільного середовища, що містить не тільки кількісний опис складових внутрішнього і зовнішнього середовища, але і на основі розрахунків індексів сталості експертним способом обґрунтовується кожен варіант прийнятого рішення для забезпечення сталого розвитку підприємства;

дістало подальший розвиток:

елементи понятійного апарата, а саме тлумачення таких категорій, як “сталість підприємства”, “інновація” та “інноваційна стратегія” в індустрії туризму, що чітко виражають специфіку галузі та відображають рівень життєспроможності суб'єкта господарювання;

методичний підхід щодо формування оптимальної інноваційної стратегії сталого розвитку підприємства в індустрії туризму на основі економіко-математичної моделі, яка має більш високу адекватність реальній економічній ситуації на підприємстві індустрії туризму за рахунок використання інтегрального коефіцієнта конкурентоспроможності і загальної рентабельності підприємства.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що розроблені в дисертації методичні підходи щодо формування інноваційної стратегії стійкого розвитку підприємства доведено до рівня конкретних пропозицій, які можна використовувати у практиці підприємств туристичної галузі.

Рекомендації щодо оцінки ефективності та вибору оптимальної інноваційної стратегії, а також створення прогнозної моделі сталого розвитку підприємства впроваджено у практику діяльності підприємств туристичної індустрії, а саме: ТОВ “Аквамир” (довідка №17 від 9.03.2005 р. та №74 від 12.09.2005 р.), туристично-оздоровчий комплекс “Горизонт” (довідка № 02.1/167 від 8.11.2006 р.). Запропонований варіант концепції управління регіональною інноваційною діяльністю, паспорт інноваційного проекту і пропозиції щодо оцінки рівня інноваційного потенціалу туристичних регіонів використано при розробці програм і проектів розвитку регіону Судацьким міськвиконкомом (довідка № 021-21/167 від 8.02.2005 р.). Науково-методичні рекомендації щодо створення структурно-логічної моделі державної підтримки інноваційного розвитку підприємств в умовах регіону і система показників оцінки рівня інноваційного розвитку туристичних регіонів використовано при підготовці Постанови Ради Міністрів АРК “Про заходи для формування інноваційної моделі розвитку економіки Автономної Республіки Крим” (довідка № 044-25/280 від 14.03.2005 р.).

Результати дослідження використовуються в навчальному процесі Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського при розробці навчально-методичних комплексів спеціальності „Менеджмент організацій” та в процесі викладання дисциплін „Менеджмент організацій” та „Інвестиційний менеджмент ” (акти впровадження № 11/123, 11/124 від 12.09.2005 р).

Особистий внесок здобувача в отриманні наукових результатів дисертації. Сформульовані в дисертації наукові результати, висновки, рекомендації і позиції, що належать особисто автору, є його науковим доробком. До найважливіших здобутків дисертанта варто віднести обґрунтування теоретичних і методичних основ формування, оцінки, вибору і створення прогнозної моделі інноваційної стратегії сталого розвитку підприємств індустрії туризму, а також розробку концепції і структурно-логічної моделі державної підтримки суб’єктів туристичного ринку регіону.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження, висновки і пропозиції, що містяться в дисертації, доповідалися й одержали схвалення на шести науково-практичних конференціях і семінарах: “Туризм на порозі III тисячоліття” (Ялта, 2001 р.); “Формування механізмів регіонального управління в Україні” (Харків, 2001 р.); щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (Сімферополь, 2004-2006 рр.); регіональному семінарі “Актуальні програми і проекти розвитку Великого Судака” (Судак, 2004 р.).

Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 17 наукових праць загальним обсягом 7,8 друкованих аркушів. 12 наукових праць загальним обсягом 6,6 друкованих аркушів опубліковано в спеціалізованих наукових виданнях, зареєстрованих ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, які викладені на 160 сторінках машинописного тексту. Дисертація містить 32 таблиці на 15 сторінках, 22 рисунки на 11 сторінках та 4 додатки на 35 сторінках. Список використаних джерел із 210 найменувань наведено на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі позначена актуальність роботи, сформульована мета, визначені предмет і об'єкт дослідження, наукова новизна і практична значимість результатів досліджень.

У першому розділі “Теоретичні основи формування інноваційної стратегії сталого розвитку підприємств в умовах трансформаційної економіки” на основі узагальнення теоретичних положень праць вітчизняних і закордонних учених, досліджено сутність, чинники і критерії сталого розвитку підприємств в індустрії туризму на основі формування ефективної інноваційної стратегії.

Виявлено, що серед українських економістів не існує єдиного підходу до визначення категорії сталого розвитку підприємства. У даний час вона розглядається багатопланово і без урахування специфіки і напрямів діяльності. Економічна сталість підприємства в індустрії туризму забезпечується трьома аспектами: по-перше, комплексом показників і характеристик, що визначають ефективність діяльності підприємства; по-друге, ступенем впливу внутрішніх і зовнішніх чинників, які враховують усі взаємозв'язки і взаємодії напрямів життєдіяльності підприємства; по-третє, збереженням оптимального балансу між усіма компонентами і складовими підприємства в умовах системи стратегічного управління. У роботі обґрунтовано і запропоновано уточнену класифікацію внутрішніх і зовнішніх чинників, що впливають на сталий розвиток підприємства в індустрії туризму. При наявності досить широкого спектру досліджень, оцінку сталості підприємств у цій сфері автор пропонує проводити на основі взаємозв'язку і взаємодії 14 чинників, які поділено на три рівні спрямованості: загальногосподарський, регіональний і національний. З огляду на те, що підприємство в індустрії туризму повинне формувати свій сталий розвиток у процесі всього періоду життєдіяльності, пропонується введення трьох категорій тимчасових критеріїв, що характеризують його економічну сталість: короткострокові, середньострокові та довгостроковий.

До короткострокових критерів економічної сталості підприємства слід віднести:

продуктивність як здатність забезпечити необхідну кількість наданих послуг відповідно до вимог середовища;

якістьяк можливість задовольнити різноманіття запитів споживачів;

ефективність як відношення кількості витрат на одиницю продукції для задоволення конкретного споживача;

гнучкість як здатність швидко перерозподіляти ресурси з одного виду діяльності на іншій на основі запитів споживачів;

задоволеність як відношення працівників до підприємства як соціальної системи.

Середньостроковими критеріями економічної сталості підприємства є:

конкурентоспроможність як можливість забезпечити необхідні конкурентні переваги в ринковій ситуації та у галузі;

розвиток як уміння не тільки зберігати свої позиції на обраному ринку, але і реагувати на різні зміни у випадку їх виникнення.

Довгостроковий критерій економічної сталості підприємства відображає виживання як здатність підвищити свою сталість на основі різних адаптаційних механізмів діяльності.

Комплексний підхід до уточнення категорій стратегічного управління підприємством заснований на виявленні оптимального балансу між усіма компонентами і складовими життєдіяльності підприємства, врахуванні впливу внутрішніх і зовнішніх чинників, а також оцінці тимчасових критеріїв. Це дозволило автору сформувати уніфіковану взаємозв’язану модель сталого розвитку підприємства в індустрії туризму (рис. 1).

Рис. 1. Уніфікована взаємозв’язана модель сталого розвитку підприємства індустрії туризму

Інноваційна діяльність вважається ключем до забезпечення конкурентоспроможності як окремих підприємств, так і економіки країни загалом і забезпечує можливість одержувати конкурентні переваги для сталого розвитку суб'єктів господарювання на перспективу. Виявлено, що оцінку конкурентоспроможності підприємства в індустрії туризму варто робити на основі оптимального врахування компонентів і складових усіх його організаційних ланок: галузі, туристичного регіону, туристичного підприємства.

Автором встановлено, що регіональний аспект діяльності стає визначальним для більшості підприємств індустрії туризму, місцем розташування яких є малі курортні міста і селища на відміну від галузевої прив'язки промислових підприємств.

Більшість авторів надають різнобічні визначення сутності інноваційної діяльності, без виділення її специфіки. Аналіз категоріального апарату, використовуваного для характеристики інновації в індустрії туризму, свідчить про необхідність комплексного підходу до формулювання цього поняття. У роботі дано нове поняття інновації в індустрії туризму з урахуванням виявлених особливостей сталого розвитку підприємства.

Проведенний автором огляд вітчизняних і закордонних джерел щодо класифікації стратегій інноваційного розвитку показав значну варіантність пропонованих показників, що ґрунтуються, в основному, на кількісних методах аналізу та оцінки ринкових можливостей суб'єктів господарювання і не враховують значну кількість якісних показників.

Виявлено, що існуюча традиційна схема аналізу, оцінки і вибору оптимальних варіантів інноваційної стратегії методом SWOT – аналізу не враховує всього різноманіття чинників зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства. Тому, при проведенні оцінки і вибору варіантів ефективної інноваційної стратегії підприємств в умовах неповної, неточної і суперечливої інформації дисертант пропонує використовувати індекси сталості для врахування характеристик впливу чинників зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства (межи змін від мінус 1 до плюс 1) і методику їхнього розрахунку, які представлено у дисертації. Автор вважає, що цей метод може бути використаний будь-якими підприємствами незалежно від галузевої специфіки для вибору інноваційної стратегії в умовах нестабільного середовища підприємства.

У другому розділі “Особливості вибору й оцінки ефективності інноваційних стратегій сталого розвитку підприємств в індустрії туризму Автономної Республіки Крим” проведено аналіз стратегій інноваційного розвитку підприємств в індустрії туризму Криму, запропоновано нову методику вибору ефективної інноваційної стратегії підприємства і методичних підходів щодо комплексної оцінки ефективності інноваційної стратегії сталого розвитку в індустрії туризму. Встановлено, що науковці здебільше продовжують розглядати формування стратегії підприємства, використовуючи тільки галузеві ознаки, що не характерно для трансформаційної економіки, де більшість підприємств приватизовані та, як правило, не є складовими галузевої системи управління.

Аналіз сучасного стану індустрії туризму в Криму вказує на несприятливи тенденції в забезпеченні сталого стратегічного розвитку підприємств. Автор вважає, що причиною ситуації, яка створилася, є відсутність врахування особливостей управління підприємствами і комплексних характеристик поведінки суб'єктів господарювання в умовах регіонального туристичного ринку. У роботі запропоновано класифікацію базових інноваційних стратегій і характеристику типів підприємств в індустрії туризму, що дозволяють корегувати характер конкурентної поведінки господарських суб'єктів у ринкових умовах (табл. 1).

Таблиця 1

Характеристика підприємств індустрії туризму за типом конкурентної

поведінки в умовах туристичного ринку

Розходження між базовими стратегіями і характерними рисами типових представників підприємств галузі можна розглянути в наведеній таблиці. Характеристика базових інноваційних стратегій підприємств індустрії туризму дала можливість автору не тільки виявити характерні групи підприємств для створення моделі інноваційного поводження в ринкових умовах, але і дозволила уточнити класифікацію основних конкурентних стратегій підприємств в індустрії туризму, яка характеризують їхній сталий розвиток на перспективу. Виявлено, що вибір інноваційної стратегії підприємства – це не тільки результат безперервного процесу оцінки й аналізу різних чинників, що відображають його фінансову сталість, але і можливість відстояти свою конкурентну позицію в ринковій ситуації. Для підтвердження вибору варіанту ефективної інноваційної стратегії підприємства автором використана методика оцінки ймовірного характеру впливу чинників (характеристик) зовнішнього і внутрішнього середовища господарювання (межи змін – від - 1 до +1), а також правила їх комбінування для розрахунку інтегральної оцінки впливу всього комплексу чинників. Експертним методом виявлено оптимальний варіант реалізації ринкових можливостей підприємства.

Для спрощення процедури вибору ефективної стратегії автором запропоновано варіанти рішень щодо можливостей реалізації інноваційних стратегій на основі значень підсумкових індексів сталості. Методичний підхід, що базується на виборі оптимального варіанту ефективної інноваційної стратегії, покладений в основу діяльності ТОВ “Аквамир”. Однак він має універсальний характер і може бути використаний будь-якими суб'єктами господарювання незалежно від галузевої приналежності для корегування свого розвитку на перспективу. Для оцінки ефективності обраної стратегії застосовано два підходи (балансовий та метод дисконтування), що дозволило дати реальну характеристику сталості розвитку досліджуваного підприємства. Для оцінки стратегії використано методику аналізу балансу підприємства за звітний період за трикомпонентним показником фінансової сталості.

Виявлено, що аналіз доцільності витрат підприємства орієнтований на ідентифікацію потенційних зон ризику, передбачає застосування комплексу показників фінансової сталості підприємства з метою визначення ступеня ризику фінансових засобів.

Обчислення показників фінансової сталості дало змогу автору визначити для кожної фінансової сфери ступінь їх ризикованості. Аналіз фактичних показників діяльності підприємства на основі дослідження балансової моделі фінансової сталості підтвердив правильність обраної керівництвом інноваційної стратегії і дозволив орієнтувати його цілі на майбутнє, виходячи із стратегічного плану діяльності. На основі системи показників загальної економічної ефективності інвестицій у роботі обґрунтовано стратегічний план розвитку підприємства на перспективу. Встановлено, що оцінка ефективності інноваційної стратегії на підприємстві індустрії туризму базується не тільки на співвідношенні кінцевих результатів, але і виявленні витрат для подальшого їх порівняння із нормативними і плановими величинами. Усе це дозволило автору зробити висновок про те, що кінцевий результат, який дозволяє дати реальну характеристику сталості розвитку підприємства, досягається тільки при комплексній оцінці ефективності інноваційної стратегії на основі застосування економіко-математичних методів дослідження. Методика оцінки ефективності інноваційної стратегії використана в діяльності підприємств індустрії туризму Автономної Республіки Крим. Застосування запропонованих рекомендацій дозволило підвищити ефективність управління підприємствами за рахунок реальної оцінки рівня сталості суб'єкта господарювання і стратегічної спрямованості в умовах туристичного ринку.

У третьому розділі “Реалізація й апробація організаційно-економічних механізмів інноваційної стратегії сталого розвитку підприємства” розроблено прогнозовану модель і маркетингову стратегію розвитку туристичного підприємства, запропоновано науково – методичні рекомендації з державної підтримки суб'єктів господарювання в умовах туристичного регіону.

Автором розроблено прогнозну модель інноваційної стратегії сталого розвитку досліджуваного підприємства в індустрії туризму. Проведений факторний аналіз прибутку дозволив виділити два основних чинника, які здійснюють різний вплив на зміну її динаміки (детермінований і сезонний компоненти), що відображають закономірну зміну рівня прибутку й оцінюються як функція часу. Для аналізу сезонного компоненту і підвищення сталості моделі в роботі розраховано відповідні коефіцієнти сезонності за досліджуваний період, які трансльовані для одержання більш точних прогнозуючих даних. Застосовуючи індекси сезонності для корегування даних трендової моделі, автором отримано низку поквартальних показників прибутку до 2011 р. Для демонстрації якості побудованої моделі, отримані дані проілюстровані за допомогою діаграми. Однак, враховуючи, що модель у даному випадку має неприйнятно низький коефіцієнт детермінації (0,18), її уточнено введенням двох додаткових чинників (інтегрального коефіцієнта конкурентоспроможності і загальної рентабельності підприємства), які забезпечують сталий розвиток підприємства індустрії.

Y= – 3,24 + 1,71 x1 + 11,96 x2 (1)

де Y – показник фінансової сталості підприємства;

x1 – інтегральний коефіцієнт конкурентоспроможності підприємства;

x2 – загальний рівень рентабельності підприємства.

Уточнена модель має високий коефіцієнт детермінації (0,83) і дає можливість прогнозувати сталу стратегію інноваційного розвитку підприємства в індустрії туризму. Отримана методика прогнозування сталої стратегії інноваційного розвитку підприємства в індустрії туризму носить універсальний характер і може бути використана будь-якими підприємствами індустрії туризму. Особливе значення вона має для новостворених підприємств і для визначення середньострокових прогнозів розвитку при відсутності необхідної бази даних для багатофакторного аналізу.

З метою визначення основних стратегічних напрямів діяльності дисертантом розроблено маркетингову стратегію розвитку підприємства в умовах місцевого туристичного ринку. Основою розробки маркетингової стратегії впровадження інноваційного туристичного продукту став удосконалений автором аналіз інноваційного середовища за методом SWOT-аналізу. Результати застосування методу підтверджено формуванням ринкової рівноважної ціни туристичної послуги і коефіцієнта бюджетної ефективності інноваційного проекту. З одного боку – це дозволяє визначити реальний попит на запропоновану на місцевому ринку інноваційну туристичну послугу, а з іншого – дає можливість показати привабливість інноваційного проекту для основних суб'єктів господарювання туристичного регіону, насамперед, місцевого органу управління і територіальної громади. Проведений SWOT-аналіз впровадження інноваційного туристичного продукту дозволив автору зробити висновки щодо вибору варіантів маркетингової стратегії підприємства в індустрії туризму і сформулювати його стратегічну поведінку, орієнтовану на ринкове середовище.

У дисертаційній роботі запропоновано систему часткових показників оцінки рівня інноваційного потенціалу території, що дають можливість місцевим органам управління приймати оптимальні стратегічні рішення для соціально-економічного розвитку територій. Показники розроблені на виконання Постанови Ради Міністрів АР Крим “Про заходи для формування інноваційної моделі розвитку економіки Автономної Республіки Крим” і використовуються для розробки регіональних інноваційних стратегічних програм і проектів розвитку суб'єктів господарювання Криму.

Виявлено, що для забезпечення системного підходу при державній підтримці інноваційного розвитку конкретних суб'єктів господарювання, необхідна ефективна оцінка рівня підготовки стратегічних інноваційних програм і проектів розвитку підприємств. У дисертаційній роботі наведено зразок паспорта інноваційного проекту підприємства для його попередньої державної і суспільної експертизи. Пропозиції підготовлено автором у розвиток статті 18 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” про організацію договірних відносин органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами й організаціями, що не знаходяться в комунальній власності територіальних громад. Запропонована уніфікована модель взаємодії суб'єктів господарювання території, яки засновані на інноваційному типі розвитку.

Відповідно до цього, дисертант пропонує структурно-логічну модель державної підтримки інноваційного розвитку суб'єктів господарювання регіону, яка є динамічною і змінною залежно від досягнення встановлених цілей і зовнішніх коректив (рис. 2).

Автором пропонується створення регіонального інноваційного мега-комплексу (РІМК) для реалізації стратегічних рішень національного рівня щодо інноваційного розвитку пріоритетних напрямків економіки на основі ефективного планування, координації і контролю державних служб і організації цілеспрямованої підтримки підприємств.

Рис. 2. Структурно - логічна модель державної підтримки інноваційного розвитку підприємств в умовах регіону

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі комплексного аналізу теоретичних основ розробки інноваційної стратегії сталого розвитку підприємств, практичної діяльності туристичних підприємств запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо удосконалення формування інноваційної стратегії сталого розвитку підприємств в індустрії туризму. Основні висновки і рекомендації щодо їх використання полягають у наступному:

1. Визначено економічний зміст понять “економічна сталість підприємства”, “інновація” та “інноваційна стратегія підприємства” в індустрії туризму. Проведений аналіз свідчить, що серед українських економістів не існує єдиного підходу щодо визначення категорій, які у даний час розглядаються досить багатопланово. Більшість дослідників не виділяють специфічні особливості індустрії туризму, не враховують тимчасові і просторови чинники і характер діяльності суб'єктів господарювання в умовах регіонального туристичного ринку. На підставі цього факту автором уточнено елементи понятійного апарату: критерії сталості підприємств, інновації й інноваційної стратегії в індустрії туризму, на відміну від існуючих трактувань більш чітко виражають специфіку галузі і відображають рівень життєдіяльності суб'єкту господарювання в умовах регіонального туристичного ринку.

2. Дано сутнісну характеристику інноваційної діяльності підприємств як системи організаційно-еко-номічних методів і форм управління створенням і реалізацією нової туристичної послуги, технології або принципово нового інноваційного туристичного продукту з метою підвищення ефективності господарювання підприємства для задоволення усвідомлених або неусвідомлених потреб конкретних споживачів. Обгрунтовано роль інновацій у підвищенні конкурентоспроможності підприємств на основі загальної маркетингової діяльності підприємства з урахуванням конкретного ринку і рівня конкурентної ситуації на ньому. Визначено особливості інноваційної стратегії в індустрії туризму, яка передбачає одержання конкурентних переваг в інноваційній діяльності підприємства на основі виявлення майбутніх факторів успіху з урахуванням особливостей туристичного ринку.

3. Визначено сутність ринкових можливостей та запропоновано класифікацію внутрішніх і зовнішніх ринкових чинників, що впливають на сталий розвиток підприємства в індустрії туризму. Систему чинників розділено на три рівні: загальногосподарської, регіональної і національної спрямованості. Такий розподіл дозволяє відокремлено оцінювати значення кожного чинника. Застосування даного підходу та теоретичного підгрунтя існуючих моделей маркетингу послуг і маркетингових стратегії підприємства в індустрії туризму дозволило автору сформувати взаємозалежну сталу модель розвитку підприємства в індустрії туризму.

4. Доведено на основі комплексного аналізу формування та розвитку туристичної галузі в Україні в цілому, та в АР Крим, що туристичний комплекс АР Крим має тенденцію до зростання, обумовлену значним підвищенням попиту на туристичні послуги підприємств регіону. Разом з тим, численні недоліки в роботі підприємств індустрії туризму обумовлюють не тільки необхідність перегляду системи управління галуззю, але і вироблення ефективної інноваційної стратегії, що дозволяє забезпечити сталий розвиток кожного конкретного підприємства. У роботі зроблено аналіз форм и методів поведінки підприємств в індустрії туризму для формування інноваційної стратегії розвитку суб’єктів господарювання. Доведено, що створення інноваційної туристичної послуги, орієнтованої на цільового споживача, повинне вироблятися з урахуванням тимчасових і просторових чинників, заснованих на системі стратегічного управління підприємством і особливостях регіонального туристичного ринку. Такий підхід дозволив дисертанту класифікувати базові інноваційні стратегії, що характеризують положення підприємств індустрії туризму в ринковій ситуації: стратегію кардинального розвитку, стратегію збереження досягнутого розвитку, стратегію пристосованого розвитку і стратегію виборчого розвитку. Для кожної характерної групи підприємств визначено вибір необхідного варіанта конкурентної стратегії. Запропоновано удосконалену класифікацію конкурентних стратегій підприємств в індустрії туризму, що на відміну від існуючих методик, більш повно відображає специфіку сфери й охоплює всі основні напрямки діяльності.

5. Розроблено методику аналізу, оцінки і вибору оптимальних варіантів інноваційної стратегії підприємства в індустрії туризму в умовах нестабільного середовища, засновану на формуванні основних елементів інноваційного вибору (стратегій, стратегічних завдань, програм, ресурсів і потенціалу туристичного регіону), в якої на відміну від існуючих методик, надається не тільки кількісний опис складових внутрішнього і зовнішнього середовища й інноваційного потенціалу підприємства, але й експертним способом обґрунтовується кожен варіант прийнятого рішення. Запропонована методика має універсальний характер і може бути використана будь-якими підприємствами незалежно від їх галузевої приналежності для вибору оптимальних варіантів інноваційної стратегії сталого розвитку.

6. Зроблено комплексну оцінку ефективності інноваційної стратегії сталого розвитку підприємства в індустрії туризму, яка базується на співвідношенні кінцевих результатів і витрат з подальшим їх порівнянням з нормативними і плановими величинами. Визначено, що кінцевий результат, який дозволяє дати остаточну характеристику сталості розвитку підприємства, досягається тільки при комплексній оцінці ефективності інноваційної стратегії на основі застосування організаційно-економічних і економіко-математичних методів дослідження, що враховують як фактичні, так і плановані показники діяльності підприємства на перспективу.

7. Запропоновано прогнозну модель інноваційної стратегії сталого розвитку підприємства в індустрії туризму. Визначено, що екстраполяція тренда є найбільш ефективним методом середньострокового прогнозування для оцінки майбутнього рівня розвитку прибутку підприємства в індустрії туризму, тому що дозволяє врахувати всі періодичні складові, які характеризують її специфіку. Вихідні дані і прогнозні показники, розраховані на основі трендової моделі з використанням індексів сезонності, дозволяють побудувати адекватний графік прогнозної моделі сталого розвитку підприємства до 2011 р. Враховуючи, що побудована на основі методу модель має низький коефіцієнт детермінації, її уточнено введенням двох додаткових чинників (інтегральний коефіцієнт конкурентоспроможності і загальна рентабельність підприємства), що забезпечують сталий розвиток підприємства індустрії туризму. Уточнена модель має високий коефіцієнт детермінації (R2 = 0,83) і надійну пояснюючу силу. Запропонована модель дає можливість прогнозувати сталу стратегію інноваційного розвитку підприємства в індустрії туризму. Отримана методика прогнозування сталої стратегії інноваційного розвитку підприємства в індустрії туризму має універсальний характер і може бути використана будь-якими підприємствами індустрії туризму. Особливе значення вона має для новостворених підприємств для визначення середньострокових прогнозів розвитку при відсутності необхідної бази даних для багатофакторного аналізу.

8. Запропоновано маркетингову стратегію підприємства для забезпечення сталого розвитку в умовах місцевого туристичного ринку. Основою розробки маркетингової стратегії нового туристичного продукту підприємства є SWOT-аналіз інноваційного середовища. Застосування методу підтверджене формуванням ринкової рівноважної ціни туристичного продукту і коефіцієнта бюджетної ефективності інноваційного проекту. Проведений автором удосконалений SWOT-аналіз дозволяє дійти висновку щодо вибору маркетингової стратегії підприємства і сформулювати його стратегічну поведінку, орієнтовану на виявленя ринкових умов.

9. Для прийняття рішень, пов'язаних зі сталим розвитком суб'єктів територіального господарювання, автором розроблено методичну базу часткових показників для оцінки інноваційного потенціалу туристичного регіону. З метою проведення ефективної державної і суспільної експертизи інноваційних проектів і програм автором розроблено паспорт інноваційного проекту, що дозволяє сформувати повноцінний і достовірний банк даних про потенційних інвесторів, їх можливостей і напрямків діяльності, а також врахувати і визначити можливі ризики за проектом. У роботі запропоновані адаптаційний механізм сталого розвитку підприємств в умовах регіонального туристичного ринку, що спираються на розроблену автором концепцію управління регіональною інноваційною діяльністю.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Загорулькин А. Н. Подходы к созданию новой формы интеграции предприятий курортно-рекреационной сферы в условиях малого города // Економіка: проблеми теорії та практики. – 2003. – Т. 2. – № 186. – C. 529-533.

2. Загорулькин А.Н. Управление инновационным проектированием предприятий туристко-рекреационной сферы в условиях малого курортного города (на примере города Судака Автономной Республики Крым) // Культура народов Причерноморья. – 2004. – № 52. – Т. 2. – С. 56-62.

3. Загорулькін О.М. Організація інноваційного менеджменту підприємства в соціально-економичних умовах розвитку малого міста (на приклади міста Судака АР Крим) // Схід. – 2004. – №3 (61). – С. 32-34.

4. Загорулькин А.Н. Теоретические аспекты построения устойчивой взаимосвязанной модели развития предприятий в индустрии туризма // Культура народов Причерноморья. – 2004. – № 61. – С. 46-53.

5. Загорулькін О.М. Інноваційна стратегія як основа сталого інноваційного розвитку підприємства. // Схід. – 2005. – №1 (67). – С. 17–21.

6. Загорулькин А.Н. Место инновационных процессов в развитии рыночных отношений в Украине // Культура народов Причерноморья. – 2004. – № 56. – С. 129-134.

7. Загорулькин А.Н. Формирование и особенности функционирования механизмов управления инновационной сферой предприятий рекреации в условиях малого города // Ученые записки ТНУ. – 2004. – Т. 17 (56). – № 2. – С. 80-91.

8. Загорулькин А.Н. Методологические подходы к комплексной оценке эффективности инновационной стратегии устойчивого развития предприятия в индустрии туризма//Культура народов Причерноморья. – 2005. – № 67. –С. 69-74.

9. Загорулькин А.Н. Методика выбора инновационной стратегии устойчивого развития предприятия и особенности ее применения в индустрии туризма // Культура народов Причерноморья. – 2005. – № 71. – С. 62-70.

10.Загорулькин А.Н. Особенности создания прогнозной модели в инновационной стратегии устойчивого развития предприятия // Культура народов Причерноморья. – 2005. – № 73. – С. 15-23.

11.Загорулькин А.Н. Системный подход к оптимизации устойчивого развития предприятий в условиях туристического региона // Культура народов Причерноморья. – 2006. – № 89. – С. 32-37.

12.Миронова Т.Л, Загорулькин А.Н. Формирование инновационной сратегии устойчивого развития предприятия // Культура народов Причерноморья. – 2007. – № 104 – С. 38-47. Особистий внесок автора: Зроблено систематизацію конкурентних інноваційних стратегій сталого розвитку підприємств в індустрії туризму. - 0,4 др.ар.

Матеріали наукових конференцій

1. Загорулькин А.Н. Стратегические подходы к управлению малым городом // Материалы II Междунар. науч.- практ. конф. “Туризм на пороге III тысячелетия” (26–28 сентября 2001 г., г. Ялта). – Ялта: Ялтинский ин-т менеджмента, 2001. – С. 73-75.

2. Загорулькин О.М. Проблеми приватизації й ефективність роботи органів управління малого міста (на приклади міста Судака АР Крим) // Матеріали наук. – практ. конференції “ Формування механизму регіонального управління в України”29 листопада 2001 р. – Харків: Вид-во ХарPIУАДУ “Магістр”, 2002. – С.178-181.

3. Загорулькин А.Н. Обоснование подходов к выбору инновационной стратегии устойчивого развития предприятия // Материалы наук. – практ. конференции проф.– преп.состава ТНУ. 20-23 сентября 2004 г.– Симферополь: Изд.– во ТНУ, 2004.– С. 9 -10.

4. Загорулькин А.Н. Разработка маркетинговой стратегии основа устойчивого развития предприятия в индустрии туризма // Материалы Всеукраинской наук. – практ. конференции “Управление персоналом на современном этапе: теория практика”. 9 декабря 2005 г.– Симферополь: Изд.– во ТНУ, 2005.– С. 14-15.

5. Загорулькин А.Н. Принципы построения прогнозной модели устойчивого развития в инновационной стратегии предприятия // Материалы наук. -практ. конференции проф.- преп.состава ТНУ. 25-28 апреля 2006 г.– Симферополь: Изд.– во ТНУ, 2006.– С. 58-63.

АНОТАЦІЯ

Загорулькин О.М. Формування інноваційної стратегії сталого розвитку підприємства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04. – Економіка та управління підприємством (за видами економічної діяльності). – Полтавський університет споживчої кооперації України. – Полтава, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і прикладних проблем формування інноваційної стратегії сталого розвитку підприємств в індустрії туризму в трансформаційній економіці. Досліджено сутність, чинники і критерії сталого розвитку підприємств в індустрії туризму на основі створення адаптаційних і організаційно-економічних механізмів стратегічного управління. Розроблено моделі і методики вибору, оцінки ефективності, створення середньострокового прогнозу інноваційної стратегії сталого розвитку і маркетингової стратегії підприємств в індустрії туризму. Доведено необхідність створення цілісної системи загальнодержавного управління інноваційною сферою на всіх рівнях, а також визначено основні завдання, напрями, функції і методи використання стратегій інноваційного розвитку в системі господарювання. Запропоновано маркетингову стратегію інноваційного проекту розвитку підприємства в умовах місцевого туристичного ринку. Представлено концепцію управління регіональною інноваційною діяльністю і структурно-логічну модель державної підтримки інноваційного розвитку суб'єктів господарювання туристичного регіону.

Ключові слова: інноваційна стратегія, сталий розвиток, індустрія туризму, інноваційний проект, інноваційна сфера, механізми управління.

АННОТАЦИЯ

Загорулькин А.Н. Формирование инновационной стратегии устойчивого развития предприятия. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управление предприятием (по видам экономической деятельности).– Полтавский университет потребительской кооперации