Державний вищий навчальний заклад

"КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА"

ЗАПЛІТНА ТЕТЯНА ВАЛЕНТИНІВНА

УДК: 330.101.5: 330.13

ВАРТІСНА ОЦІНКА ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА ТА ДИНАМІКА ЇХ ЦІНИ В ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Спеціальність 08.00.01 – Економічна теорія та історія економічної думки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі політичної економії обліково-економічних факультетів ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Малий Іван Йосипович

ДВНЗ "Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана",

професор кафедри політичної економії

обліково-економічних факультетів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Башнянин Григорій Іванович

Львівська комерційна академія,

завідувач кафедри економічної теорії

кандидат економічних наук, доцент

Артьомова Тетяна Іванівна

ДУ “Інститут економіки та

прогнозування НАН України”,

старший науковий співробітник

відділу економічної теорії

Захист відбудеться “12” жовтня 2007 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 в ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" за адресою: 03680, м. Київ, просп. Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана": 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська 49-г, ауд. 601.

Автореферат розіслано “12” вересня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої ради

доктор економічних наук, професор А.Е. Фукс

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ретроспективний аналіз історії економічної думки та економічної історії засвідчує про поступовий перехід виміру обсягів, структури та пропорцій економічного розвитку від натуральних до вартісних показників. Такі перетворення зумовлюють необхідність в розробці критеріїв та інструментів оцінювання. Вирішення завдань економічного зростання неможливе без застосування вартісної оцінки наявних в суспільстві факторів виробництва, серед яких земля, капітал і робоча сила є основними. Ринкові перетворення в українській економіці призвели до недооцінки національного багатства під час приватизації, цінових спекуляцій на ринках землі, праці, енергетичних ресурсів, товарів та послуг, а маніпулювання валютними курсами та курсами різних видів цінних паперів стали наслідком не тільки ринкового реформування, а й відсутністю у суб’єктів господарювання глибоких знань та навичок з економічного оцінювання. Тому розробка теорії вартісного оцінювання набуває особливої актуальності та ваги для країн з постсоціалістичною трансформаційною економікою.

Сучасна економічна література характеризується невеликою кількістю праць, що присвячені теорії вартісного вимірювання економічних параметрів. Більшість праць зосереджена на дослідженні лише теорій вартості та визначення цін, тоді як комплексна теорія оцінювання всіх складових національного багатства залишилась поза увагою економістів. Перші наукові погляди з теорії вартості ми знаходимо в працях фізіократів Ф. Кене, Ж. Тюрго, В. Мірабо, Г. Летрона, П. Дюпона (обґрунтування величини вартісного виміру землі), представників класичної політичної економії У. Петті, А. Сміта, Д. Рікардо, Дж. Ст. Міля, Ж. Б. Сея, (трудова та факторна теорії вартості), К. Маркса (теорія вартості та експлуатації робочої сили), ідеологів маржинальної революції В.С. Джевонса, К. Менгера, Л Вальраса, Д. Б. Кларка (психологічна теорія цінності та граничної продуктивності факторів виробництва). Новим поштовхом в оцінюванні став неокласичний синтез А. Маршалла, Ф. Найта та праці Л. фон Мізеса, Дж. Р. Хікса, Дж. Стіглера, які радикальним чином вплинули на зміну цінностей в суспільстві.

Розгляду функціональної ролі економічних факторів і визначення їх цінності у відтворенні економіки присвятили свої праці такі вчені, як А. Алчян, Р. Барр, Г. Беккер, Д. Белл, Дж. М. Кейнс, Дж. Е. Стігліц (розглядали оцінювання як чинник стимулювання економічного розвитку), П. Чамплис, Т. Коупленд, Т. Коллер (оцінювання бізнесу), Вайс Керол Г. (оцінювання соціальної політики), У. Шарп, Г. Харрисон, Дж. Фрідман, Н. Ордуей, В. Гелаті, Дж. Аллавей, Р. Кайл, Дж. К. Эккерт, (впровадження методології оцінювання для управління портфелем економічних активів). Серед російських та українських учених, що приділяють особливу увагу дослідженню проблем вартісних відносин і прикладної адаптації зарубіжної методики оцінювання для трансформаційної економіки, необхідно виділити О. Антіпіну, Т. Артьомову, Г. Башнянина, К. Вальтуха, В. Гейця, В. Григор’єва, А. Гриценка, О. Гриценко, А. Грязнову, А. Добриніна, В. Есипова, А. Іванова, В. Іноземцева, В. Іохіна, А. Євтуха, І. Малого, І. Маслову, О. Мендрула, Г. Микерина, О. Мухіна, В. Прорвича, Ф. Риполь-Сарагозі, М. Скулкіна. Новим підходом щодо вирішення проблем оцінювання є розробка Г. Башнянином метрологічної методології.

Разом з тим у країнах з трансформаційною економікою питання цілеспрямованого теоретичного дослідження вартісного виміру факторів виробництва залишаються недостатньо вивченим і потребують практичних розробок. Усе це й обумовило вибір теми дисертації та її структуру.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" за темою “Закономірності і особливості формування нової економічної системи в Україні” (державний реєстр № 0101V002949). В межах даної теми особисто автором розроблено підрозділи “Оцінка властивостей землі та робочої сили”, “Інституційні обмеження ціни на землю та її динаміка”, “Аналіз тенденцій заробітної плати як вартісної оцінки робочої сили” розділу “Оцінка вартості факторів виробництва (землі і робочої сили) та аналіз їх цінової динаміки”.

Мета і задачі дослідження. Метою є узагальнення еволюції теорій вартості, розробка методології вартісного виміру та засад оціночної діяльності в трансформаційній економіці України.

Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:

- здійснити ретроспективний аналіз еволюції теорій вартості;

- розкрити субординацію економічних категорій в системі оцінювання;

- здійснити порівняльний аналіз методології теорій вартості та прикладних методик вартісної оцінки;

- виокремити специфіку впливу інституційних змін на цінову динаміку землі та робочої сили, що втягнуті в товарний обіг в країнах з перехідною економікою;

- описати та пояснити наявні протиріччя оціночних норм, які виникають між суб’єктами господарювання з приводу оцінки вартості економічних активів;

- розробити методи та інструменти державного регулювання процесів оцінювання.

Об’єктом дослідження є процеси оціночної діяльності.

Предметом дослідження є теоретичні та прикладні основи вартісної оцінки факторів виробництва в трансформаційній економіці.

Методи дослідження. В роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи, які посилюють наукову аргументацію теоретичних висновків. Серед загальнонаукових слід відмітити: методологію діалектичного, еволюційного, неокласичного та інституціонального підходів. Означені підходи дозволили уникнути протиріч в обґрунтуванні авторського бачення вартісного виміру, розкрити багатофакторну і поліформічну структуру оцінювання. Застосування спеціальних методів, а саме, структурно-функціонального та економіко-математичного, дало змогу оцінити вплив властивостей факторів виробництва на оціночну вартість та динаміку їх ціни.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати, що визначають новизну та виносяться на захист, полягають у наступному:

Вперше:

- на основі ретроспективного аналізу еволюції теорій вартості зроблено висновок про органічну єдність теоретичних поглядів на вартісні відносини з практикою оціночної діяльності, про еволюційність використання натуральних та вартісних показників для вимірювання параметрів економічного розвитку, автором сформовано концептуальне бачення процесу становлення вартісного оцінювання у функціонуванні економічної системи;

- обґрунтовано сутність та дворівневу субординацію економічних категорій, що відображають логіку вартісного оцінювання. Доведено наступну логічно підпорядковану систему форм вартостей: базовий рівень – споживча вартість, трудова вартість, мінова вартість, цінність та порівняльна цінність; похідний рівень – витрати, ринкова (справедлива) вартість, вартість у використанні, інвестиційна вартість, страхова вартість, кредитна вартість, залишкова вартість, ліквідаційна вартість, спеціальна вартість тощо;

- доведено взаємозв’язок між методологією теорій вартості та методичними підходами вартісного оцінювання. Доведено, що теоретичну основу витратного підходу оцінювання економічних активів складає методологічна база теорії витрат виробництва, доходного підходу – методологія теорії граничної корисності, порівняльного (ринкового) підходу – теорія неокласичного синтезу. Зроблено висновок, що за допомогою доходного підходу вартісного оцінювання визначається економічна цінність об’єкту, витратного – виробничі та трансакційні витрати, ринкового – справедлива вартість. Така класифікація дозволяє виділити переваги та недоліки при використанні кожного з підходів в залежності від цілей оцінювання;

Отримали подальший розвиток:

- наявність впливу на визначення оцінки вартості та на динаміку цін в трансформаційній економіці інституційних чинників, до яких слід віднести політичну владу, право, культуру, історичну пам’ять, традиції, звичаї, в тому числі й радикальну зміну цінностей людини (формування приватновласницької психології). Зроблено висновок, що дія цих чинників на початковому етапі реформи (наприклад, під час приватизації) мала вирішальне значення й тому спотворювала процес оцінювання, що призвело до заниження ціни об‘єктів приватизації, тоді як сьогодні відбувається зворотній процес – завищення цін (наприклад, на житло, землю, природні ресурси тощо);

- пояснення тенденцій невідповідності між вартістю та динамікою ціни робочої сили в трансформаційній економіці України: якщо вартість має тенденцію до поступового зростання, то динаміка реальної заробітної плати (як базового елементу ціни робочої сили) носить флуктуаційний характер і в кількісному вимірі не перевищує 50% від вартості. Сформульовано нову проблематику методологічного визначення вартості робочої сили як соціального капіталу;

- аргументація того, що стрибкоподібне підвищення вартості на землю та нерухомості в цілому в порівнянні з незначним зростанням доходів населення в економіці України пояснюється диспропорцією привласнення доходів між різними соціальними групами, тінізацією та корупцією в економіці, в якій поведінка суб’єктів господарювання базується не на капіталізації доходів, а на споживацькому характері використання доходів;

Удосконалено:

- методологію визначення вартості землі в трансформаційній економіці, яка включає не тільки принципи (методику) Європейських Стандартів Оцінки Нерухомості, а й вплив на оцінювання радикальної зміни політичних, правових та економічних інститутів, оціночних суджень та функціонального її використання у економічному зростанні. Визначено, що вихідним методологічним пунктом є факт переходу землі з режиму “мертвої руки” в режим товарного обігу, виконання землею в умовах трансформації економіки нової функції – функції збереження багатства та примноження “капіталу”;

- обґрунтування специфіки оцінки вартості робочої сили, яка повинна базуватись на чинниках відтворення людського капіталу (організаційних форм самовідтворення, генераційного, підприємницького та громадянського відтворення сутнісних сил), а також враховувати методику обчислення індексів людського розвитку;

- уявлення про оціночну діяльність в економіці України, як виду економічної діяльності, який повинен включати розробку методики та вітчизняних стандартів оцінювання, формування ефективної системи підготовки, атестації та переатестації кадрів, системи відповідальності за об‘єктивність оцінювання, використання оціночних вимірів в плануванні та прогнозуванні розвитку економіки. Обґрунтовано існування елементів суб‘єктивізму та формалізму в оціночній діяльності України, доведено необхідність її нормативного регулювання, визначено “проріхи” в методиці визначення вартості активів при інвестуванні, страхуванні, кредитуванні та капіталізації економіки.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення в роботі доведено до рівня прикладних рекомендацій, які дозволяють підвищити ефективність оцінювання для визначення ринкової вартості економічних активів.

Результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі в ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" при викладанні студентам лекційних курсів з таких дисциплін, як “Політична економія”, “Трансформаційна економіка” та спеціального навчального курсу “Економічне оцінювання” для студентів 4-го курсу спеціальності “Економічна теорія” (довідка від 11.09.2006 р.).

Основні теоретичні положення та окремі практичні пропозиції використовуються в навчальному процесі Національного транспортного університету при викладанні навчальних дисциплін: “Основи економічної теорії”, “Політична економія”, “Мікроекономіка”, “Макроекономіка”, “Державне регулювання економіки” (довідка від 02.09.2006 р.).

Запропоновані автором наукові рекомендації щодо поліпшення методики оцінювання різних видів економічних активів були використані відділом оцінки цілісних майнових комплексів та об’єктів у нематеріальній формі Фонду державного майна України при розробці нормативних документів щодо оцінювання матеріальних активів та інтелектуальної власності: постанови Кабінету Міністрів України від 28.11.06 №1655 "Про затвердження національного стандарту №3 "Оцінка цілісних майнових комплексів", проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження національного стандарту №4 "Оцінка майнових прав інтелектуальної власності" (довідка № 10-36-18628 від 17.11. 2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, у якій запропоновано авторський підхід щодо розв’язання проблем становлення оціночної діяльності в трансформаційній економіці. Усі наукові результати, викладені у дисертації, автором отримані особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і були схвалені на 9 міжнародних, всеукраїнських та міжвузівських наукових, науково-практичних конференціях, зокрема: на міжнародній науково-практичній конференції “Проблемы современной экономики и институциональная теория” (Донецький національний технічний університет) (27-28 січня 2003р., м. Донецьк); на міжнародній науково-практичній конференції “Промислове виробництво в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку” (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут конкурентного суспільства) (21-22 березня 2003 р., м. Київ); на міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції “Економіка пострадянських країн: стан та перспективи розвитку” (Львівський національний університет імені Івана Франка) (7-8 травня 2003р., м. Львів); на міжнародній науково-теоретичній конференції молодих вчених, студентів “Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери” (Донецький національний технічний університет) (м. Донецьк 2004р.); на міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції “Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації” (23-24 квітня 2004р., м. Львів); на ІV міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи розвитку внутрішнього ринку промислових товарів в Україні” (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут конкурентного суспільства) (26 березня 2004 р., м. Київ); на всеукраїнській науково-практичній конференції “Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації” (Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка) (28 квітня 2005 р., м. Полтава); на 62 науковій конференції професорсько-викладацького складу та студентів університету (Національний транспортний університет) (14 квітня 2006 р., м. Київ); на VI Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія інвестування промислового виробництва в Україні” (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут конкурентного суспільства) (14-15 квітня 2006 р., м. Київ).

Публікації. Основні положення та найважливіші результати дисертаційної роботи опубліковані автором у 10 наукових працях, з яких 4 статті у фахових наукових виданнях та 6 – в інших виданнях, загальним обсягом 2,8 д. а., з них особисто автору належить 2,5 д. а.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що включають сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 188 сторінок, основний зміст викладено на 165 стор., містить 13 формул, 10 рисунків та 7 таблиць на 17 стор., список використаних джерел включає 197 найменувань на 16 стор., 6 додатків на 6 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження; охарактеризовано застосовану методологію дослідження; наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, їх апробація.

У розділі 1 “Теоретичні засади вартісного оцінювання” розкрито онтологічні та гносеологічні засади теорій вартості, єдність та відмінність їх методології, визначено сутність та субординацію категорій вартісного виміру, сформульовані засадні принципи теорії оцінювання.

З огляду на предмет та мету дослідження обрано ретроспективний та порівняльний аналіз теорій вартості задля обґрунтування базисних категорій та методів теорії оцінювання, яка є науковим відображенням стверджуючого в суспільстві нового виду економічної діяльності – вартісного оцінювання (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняльна характеристика теорій вартості

Теорія трудової вартості | Теорія факторів виробництва | Теорія граничної корисності та продуктивності

Товар як результат праці для продажу | Товар як відображення затрат факторів виробництва | Благо як результат суб’єктивно оціненої корисності

Праця як продуктивна діяльність і джерело багатства | Праця як фактор виробництва (дуалізм теорії трудової вартості) | Праця як альтернативна корисність або відмова від відпочинку

Витрати – концепція витрат уречевленої та живої праці | Витрати – концепція витрат факторів виробництва | Витрати – концепція суб’єктивних почуттів

Додаткова вартість – результат несплачених витрат праці | Додаткова вартість – додаток доходів власника відповідного фактору виробництва | Додаткова вартість – різниця у суб’єктивних оцінках сучасних і майбутніх благ

Ціна товару – грошове вираження вартості, визначеною необхідними витратами праці | Ціна товару – грошове вираження вартості, визначеною необхідними витратами факторів виробництва | Ціна товару – результат індивідуальних оцінок потреб і кількості благ

В дисертації зроблено висновок, що кожна з наведених теорій відображає не тільки окрему сторону складного процесу обміну товарів, а й дає справедливу інформацію про вибір. Безперечно, всі ці теорії несуть в собі відбитки історизму та відображають відповідний рівень як оцінювання, так і наукового усвідомлення економічних процесів, що досить швидкоплинно змінювались й ускладнювались. Доведено, що теорія неокласичного синтезу упорядковує методологічні суперечності між різними теоріями вартості і обґрунтовує динамічні, багатофакторні та поліформічні форми прояву вартості, а також завдяки цій методології визначається двоїста природа та механізм ціноутворення.

Порівняльний аналіз еволюції теорії вартості дозволив автору обґрунтувати логіку підходів, методів та принципів методології оцінки вартості (рис.1), визначити потреби суспільства в запровадженні оцінювання та його мотивацію. В роботі проаналізовано обмеження та переваги кожного з підходів оцінювання при визначенні вартості різних активів.

Рис. 1. Методологічні принципи оцінки вартості

Методологія доходного підходу визначає економічну цінність оціночного об’єкту, витратний підхід визначає виробничі і трансакційні витрати та порівняльний підхід визначає ринкову вартість об’єкта оцінки. В залежності від конкретних цілей оцінювання застосовують один або декілька підходів оцінки вартості. Використання означених підходів для оцінки активів в трансформаційній економіці супроводжується суперечностями, що обумовлені реформуванням різних сфер суспільного життя, в тому числі й опануванням нових парадигм економічного розвитку. Зосереджено увагу на розробці методологічних засад оціночної діяльності в Україні.

У роботі обґрунтовано новий рівень теоретичного узагальнення вартісного виміру економічних параметрів: як нового інструменту достовірного визначення темпів та пропорцій економічного розвитку; як методу усвідомленого визначення справедливої ціни товару (послуги); як окремого, стверджуючого виду економічної діяльності з відповідною інфраструктурою та державним регулюванням. Відзначено, що в Україні оціночна діяльність знаходиться лише на початковому етапі свого становлення і характеризується низкою проблем.

У розділі 2 “Оцінка вартості факторів виробництва (землі та робочої сили) та аналіз їх цінової динаміки” обґрунтовано методологію вартісної оцінки землі та робочої сили на підставі теоретичного аналізу їх властивостей як товару та економічного ресурсу, їх цінової динаміки в трансформаційній економіці.

З‘ясовано, що фактори виробництва як об’єкт оцінки слід розглядати, по-перше, як фізичний об'єкт, по-друге, як об’єкт правового регулювання і, по-третє, як джерело доходів. Відповідно до цього подано систему категорій, що характеризує товарну форму факторів виробництва (землі та робочої сили), які визначають різноманітні види їх вартостей. В роботі виділено специфічні властивості землі, що визначають особливості її оцінювання: гранична продуктивність, тривалість створення і довгострокове функціонування, фізична неоднорідність, єдність земельної ділянки з поліпшеннями, що здійснені людиною на ній, тривалість відтворювальних процесів, висока вартість. Вартісні властивості робочої сили визначаються в роботі наступними рисами: ефективністю використання та мобільністю, тривалістю відтворювальних процесів, залежністю від вартості життєвих благ, двоїстою соціально-економічною природою вартісного вираження заробітної плати: як ціни праці і як вартості робочої сили.

Зроблено висновок, що вплив інституційних чинників на ці особливості ускладнюють проведення оцінки та викривлюють її достовірність в трансформаційній економіці. На думку автора, методологія оцінювання вартості землі повинна базуватись на врахуванні її властивостей, суспільним сприйняттям її цінності, функціональними цілями її використання.

У дисертації виокремлено такі види вартості, що розраховуються при оцінці: ринкова, заміщення, відновлювана, інвестиційна, заставна, вартість для цілей оподаткування. В країнах з розвинутим ринком землі обов'язково застосовуються всі три підходи (рис.2).

Рис. 2. Методи обчислення оціночної вартості землі

Автором обґрунтовано чинники, що визначають специфіку визначення вартості землі в трансформаційній економіці: нерозвиненість ринкової інфраструктури, відсутність достатньої кількості аналогів для порівняння, локальне розташування земельної ділянки, види використання, вид забудови, розміри земельної ділянки, витрати на інфраструктуру, стабільність та прогнозованість доходів населення та очікуваних від використання землі.

В роботі зроблено висновок, що в оціночній діяльності України рідко використовується метод дисконтованих грошових потоків, а при застосуванні методу капіталізації враховується лише віддача на власні кошти, у розрахунках методом порівняльного аналізу продаж переважно використовуються ціни пропозиції на продаж, витратний підхід реалізується на використанні нормативної бази з переоцінки основних засобів і визначається лише фізичний знос. Все означене придає оцінюванню суб‘єктивний характер.

Визначено, що збурення цін на землю в Україні в останні роки обумовлене зміною ціннісних пріоритетів та диспропорцією системи розподілу доходів, їх тіньовим характером, тим самим ускладнюється процес вартісної оцінки землі. Автором розкрито механізм спекуляції земельними ділянками: виділення в приватне розпорядження землі в якості об‘єкту сільськогосподарського призначення – перетворення її в об‘єкт соціального призначення – подальший продаж по спекулятивній ціні в приватну власність. Запропоновано напрямки вдосконалення методики вартісного оцінювання.

На основі порівняльного аналізу методології теорій вартості, марксистської та неоінституціональної теорій обґрунтовано низку чинників, що визначають складність та суперечливість виміру вартості робочої сили та ціни праці, їх взаємообумовленість і взаємозалежність. Доведено, що з розвитком самої економічної системи, зі зміною економічної, соціальної та інституціональної ролі людини, еволюціонує й її цінність та вартісний вимір.

В роботі розглянуто ринкові та неринкові чинники, які впливають на вартість робочої сили. Заробітна плата розглядається як об‘єктивно-суб‘єктивна категорія і як базова величина ціни робочої сили. Зміни тенденцій заробітної плати необхідно оцінювати за допомогою комплексу показників: динаміка номінальної заробітної плати в абсолютному вираженні; динаміка заробітної плати відносно прожиткового мінімуму; питома вага фонду заробітної плати у ВВП; порівняльний аналіз частки заробітної плати щодо інших джерел доходів; темпи зростання номінальної і реальної заробітної плати (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка заробітної плати в Україні

Аналіз динаміку основних показників вартості робочої сили в економіці України свідчить про різні темпи зміни реальної та мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму. Зроблено висновок, що довгострокове відставання величини мінімальної заробітної плати від прожиткового мінімуму обумовлене не стільки об‘єктивними причинами, скільки є відображенням суб‘єктивності та волюнтаризму в системі розподілу національного доходу, у відносинах між роботодавцями та найманими працівниками, в ставленні держави до своїх громадян. Недооцінка вартості робочої сили в Україні призвела до міграції робочої сили та скорочення населення. В роботі запропоновано низку інструментів державного регулювання означених процесів, в тому числі й вдосконалення методології оцінювання.

У розділі 3 “Використання інструментів вартісного оцінювання в регулюванні трансформаційної економіки” обґрунтовуються необхідність розробки ефективної системи оцінювання вартості факторів виробництва задля упорядкування механізму їх ціноутворення в трансформаційній економіці України.

Дослідження показало, що на достовірність використання в умовах трансформаційної економіки підходів та методів оцінювання, що містяться в Міжнародних Стандартах Оцінки, впливають в першу чергу дві групи факторів: недосконалість елементів ринкової інфраструктури та трансформація чинників інституційного середовища. Обґрунтовано порівняльну характеристику особливостей методології оцінювання для трансформаційної економіки за ознаками, можливостями ефективного використання методів та підходів, нормативного регулювання (табл. 2).

Таблиця 2

Особливості застосування методології оцінювання для трансформаційної економіки

Ознаки порівняння | Економічні системи

Розвинена ринкова економіка | Трансформаційна (постсоціалістична) економіка

Мета оцінювання | управління активами | приватизація, частково інвестування

Застосування затратного підходу | частково для оцінки нерухомості | для оцінки приватизаційних об‘єктів

Пріоритетність методів доходного підходу | дисконтування грошових потоків | пряма капіталізація

Тривалість періоду прогнозування | від 10 – 15 років | максимально 2 – 3 роки

Пріоритетність методів порівняльного підходу | всі методи, переважає метод ринку капіталів | частково для нерухомості соціального призначення

Ефективність використання оцінювання | альтернативність варіантів оцінювання | нормативна процедура, недоцільне співставлення параметрів оцінювання

Функціональна збалансованість методів оцінювання | взаємодоповнююча | неоднорідна

Інформаційний ресурс для оцінки | достовірна, повна та відкрита інформація | скрита, відсутня об‘єктивна інформація

Охоплення економічних активів | матеріальні та нематеріальні | матеріальні, деякі види нематеріальних

Функціональне призначення оцінювання | для управління вартістю | для приватизації, продажу-купівлі

В роботі визначено причини та наслідки обмеженого використання всієї сукупності підходів та методів оцінювання в трансформаційній економіці, окреслено суперечності та проблеми, що пов‘язані з розширенням масштабів, вдосконаленням методології оцінювання та розвитком інфраструктури оціночної діяльності.

Отримані у ході дослідження теоретичні результати послужили засадами для формулювання практичних рекомендацій щодо вдосконалення методики оцінювання та регулювання в Україні оціночної діяльності. На думку автора, до таких необхідно віднести: узгодження єдності методологічних принципів вартісного оцінювання, теоретичною базою яких є синтез теорії трудової вартості, маржиналістської, Марксової та неоіституціональної теорій; вдосконалення методик оцінки факторів виробництва для цілей приватизації, санації та банкрутства, інвестування та іпотечного кредитування; поліпшення достовірності оцінювання за рахунок об‘єктивності та достовірності використовуваної інформації; визначення напрямків вдосконалення та регламентації інформаційно-аналітичної обробки даних на ринку і отриманих характеристик, необхідних для виконання оцінки; розробку експертних методів оцінки, вдосконалення державної кадастрової оцінки землі, яка визначається на основі рентного підходу як сума інтегрованих показників (бонітировки, технологічних властивостей і місця розташування земельних ділянок, строків капіталізації рентного підходу).

Проведене дослідження засвідчило, що структурні зрушення в трансформаційній економіці, радикальна зміна моделі економічної системи та ціннісних пріоритетів в суспільстві висунули на порядок денний вирішення проблеми вартісного оцінювання. Перед науковцями та державним менеджментом постало завдання розробки методології та методики, організаційно-економічних форм та правових норм запровадження оціночної діяльності з метою ствердження її як нового виду економічної діяльності, що вимагає глибокого переосмислення основ методології, загальноприйнятих технологій активного вивчення і розробки прикладних аспектів функціонування децентралізованих економічних вимірювань. В силу своєї специфічності оціночна діяльність ще не стала досконалим та розвиненим економічним явищем, тому навколо визначення його перспективи висувається множина різних поглядів та пропозицій. На думку дисертанта, оціночна діяльність покликана забезпечити високий рівень ефективного використання факторів виробництва завдяки осмисленню принципів і методів їх вартісної оцінки.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в удосконаленні теоретичних засад вартісної оцінки факторів виробництва в умовах трансформаційної економіки. Проведене дослідження дозволяє сформулювати низку теоретичних узагальнень і висновків.

1. Методологічну основу сучасного вартісного оцінювання складає синтез теорій вартості: класичної концепції об‘єктивної вартості (трудової теорії вартості та теорії факторів виробництва), маржиналістської теорії суб‘єктивної цінності та теорії неокласичного синтезу. Кожна із теорій містить певні принципи, набори вихідних припущень та визначальні передумови, які становлять засади практичного оцінювання. Ці особливості впливають на вибір інформаційних джерел при оцінці й на алгоритм оціночних процедур. Від рівня наукової обґрунтованості методологічних принципів теорій вартості залежить достовірність та повнота вартісного оцінювання.

2. Процеси еволюції економічної системи суспільства, що супроводжувались ресурсно-енергетичними та фінансовими кризами й відповідно зміною концептуальних поглядів на вартісні відносини, ціннісні пріоритети та ідеологічні спрямування, висунули на порядок денний вирішення питання вартісного оцінювання, яке активно почали розробляти в розвинених країнах наприкінці минулого століття. Проведений аналіз показав, що низька результативність застосування зарубіжної методики оцінювання для визначення вартості активів в перехідній економіці обумовлена нерозвиненістю ринкових принципів, трансформацією функціональної ролі факторів виробництва в економіці та їх структуризацією, радикальною зміною інституційного середовища. З трансформаційними перетвореннями відбувається теоретичне переосмислення вартісних відносин, в той же час сама практика також знаходиться в постійному русі та змінах, тому логічним є сучасний стан економіки, коли оцінювання вартості різних об‘єктів стає обов‘язковою передумовою здійснення будь-яких трансакцій.

3. До чинників, які визначають специфіку трансформаційної економіки України й роблять не результативним використання методів оцінювання для розвинених країн, слід віднести незавершеність приватизації, нерозвиненість ринкової інфраструктури, тінізацію економіки, політичну нестабільність, низький рівень державного менеджменту, невизначеність з правами власності на землю та їх захисту, колективний суб’єктивізм та волюнтаризм в управлінні економікою, включаючи й оціночну діяльність. На особливості вартісного оцінювання впливають споживчі та функціональні властивості землі та робочої сили, які в трансформаційній економіці є не тільки факторами виробництва, а перетворюються в об’єкт купівлі-продажу, через що їх вартісне визначення та привласнення стає основним предметом суперечностей в економіці та політиці.

4. Складність методології оцінки землі в умовах її переходу з державної власності в приватну обумовлена такими її особливостями як тривалість створення та довгостроковість використання, фізична неоднорідність та обмеженість, парцеляція земельних ділянок, множинність її цільового функціонального використання в якості: об‘єкта сільськогосподарського призначення, об‘єкта нерухомості соціального призначення (під індивідуальну забудову), об’єкта комерційної діяльності (перепродаж, промислове використання) та як функції збереження багатства та примноження “капіталу”. Доведено, що визначення відповідної до об’єкту використання форми вартості землі має свою методологію та методику, а в кількісному вимірі може бути неоднаковою. На думку дисертанта, оцінювання землі сільськогосподарського та соціального призначення повинно включати оцінку пріоритетів стратегії розбудови держави в Україні та збереження унікального економічного соціуму, тобто села в нашому розумінні слова.

5. Аналіз тенденцій заробітної плати (ціни праці) в трансформаційній економіці як базової величини ціни робочої сили свідчить про неоднакову динаміку ціни робочої сили та її вартості. Визначено, що вартість робочої сили постійно підвищується у зв’язку з ростом вартості життєво необхідних засобів існування працюючого та членів його сім‘ї, з виконанням провідної ролі людського капіталу в економічному зростанні, зі змінами суспільних пріоритетів, тоді ціни робочої сили у формі суспільного (роботодавцями та державою) визнання цінності життя та праці (погодинна плата за працю, мінімальна заробітна плата, величина споживчого кошика, пенсії, стипендії тощо) має флуктуаційний характер, і в кількісному вимірі не перевищує 50% від вартості. Ціна робочої сили в трансформаційній економіці знаходиться на рівні фізіологічного рівня існування людини й визначається не скільки об’єктивними чинниками (продуктивністю праці тощо), скільки від формування в суспільстві оціночних поглядів (правил, норм) на людину, від політичної волі правлячої частини суспільства, від справедливості системи розподілу створеного національного доходу на ренту, заробітну плату, процент, прибуток та трансфертні платежі.

6. Отримані у ході дослідження теоретичні результати є підставою для формулювання практичних рекомендацій по вдосконаленню методики оцінювання та регулювання в Україні оціночної діяльності. До таких необхідно віднести:

- перехід до єдності методологічних принципів вартісного оцінювання, теоретичною базою яких є синтез теорії трудової вартості, маржиналістської та неоіституціональної теорій, що дає змогу відповідним чином враховувати інституційні та соціально-економічні особливості трансформаційної економіки України;

- розвиток методик оцінки факторів виробництва для цілей приватизації, санації та банкрутства, інвестування та іпотечного кредитування;

- поліпшення достовірності оцінювання повинно відбуватися не лише на методологічному рівні, а й на організаційному та просвітницькому;

- напрямки вдосконалення та регламентації інформаційно-аналітичної обробки даних на ринку і отриманих характеристик, необхідних для виконання оцінки;

- розробку експертних методів оцінки, вдосконалення державної кадастрової оцінки землі, яка визначається на основі рентного підходу як сума інтегрованих показників (бонітировки, технологічних властивостей і місця розташування земельних ділянок, строків капіталізації рентного підходу);

- обґрунтування методологічних підходів до інформаційного моделювання технологій для уніфікації й автоматизації процесу оцінювання в Україні.

7. Сформульовані в дисертації теоретичні підходи до оцінювання дають змогу по-новому висвітлити роль і значимість оцінювання в трансформаційній економіці наступних процесів: тотальної зміни форм власності на фактори виробництва через приватизацію, радикальними перемінами в поведінці суб’єктів господарювання в результаті реформування інституційного середовища, реалізації потреб в масштабній вартісній оцінці землі при купівлі-продажі соціальної та комерційної нерухомості, вимірюванням ціни праці та вартості життя. На думку дисертанта, сфера оцінювання постає як джерело накопичення суб’єктивно-об’єктивного вибору, як чинник трансформацій, на висновках якого формуються певні знання про можливу динаміку вартісних величин економічних пропорцій, визначаються концептуальні положення щодо ефективного функціонування ринку в умовах інституційних змін.

8. Опанування представленими в дисертації теоретичними висновками щодо вартісної оцінки факторів виробництва дозволить українським спеціалістам орієнтуватися в основних категоріях, принципах, методах та підходах оцінювання з урахуванням специфіки трансформаційної економіки та сучасних тенденцій в регламентуванні оціночної діяльності. Розвиток оцінювання як економічної діяльності в Україні повинен здійснюватись комплексно: різними темпами, обсягами, в усіх напрямках, на всіх рівнях, по усіх видах і родам діяльності з урахуванням цілей використання об’єктів оцінювання: обмін, інвестування, кредитування, ліквідація, страхування тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Заплітна Т.В., Малий І.Й. Оцінка динаміки вартості землі в трансформаційній економіці (теорія, практика, прогноз) // Вчені записки: Наук. зб. – Вип. 5 / Відп. ред. А.Ф. Павленко. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 38 – 42. (0,4 д.а., особисто автору належить аналіз чинників, що визначають динаміку ціни землі, запропоновано методологічні підходи до оцінювання землі з урахуванням зміни пріоритетності політичних та інституціональних чинників в суспільстві, обсяг авторської частини 0,2 д.а.)

2. Заплітна Т.В. Методологічні та методичні засади визначення вартості нерухомості // Економіка та підприємництво: Зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. Вип. 11 / Відп. ред. С.І. Дем’яненко. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 285 – 291. (0,6 д. а.)

3. Заплітна Т.В. Вартісна оцінка інноваційно-інвестиційної привабливості нерухомості // Теоретичні та прикладні питання економіки. Збірник наукових праць. Випуск 7. (за заг. ред. проф. Єханурова Ю.І., Шегди А.В.) – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2005. – С. 377 – 382. (0,5 д. а.)

4. Заплітна Т.В. Загальні засади вартісної оцінки робочої сили в транзитивній економіці.// Формування ринкової економіки: Міжвід. наук. зб. – Вип. 13. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 16 – 20. (0,4 д. а.)

В інших виданнях:

5. Заплітна Т.В. Нерухомість та фактори, що визначають динаміку її вартості //Економіка пострадянських країн: стан та перспективи розвитку: Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції, Львів, 7 – 8 травня 2003 р. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – С. 106 – 107. (0,1 д. а.)

6. Заплітна Т.В. Первинний та вторинний попит на житло в перехідній економіці.// Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації: Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції, Львів, 23-24 квітня 2004 р. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2004. – С. 123. (0,1 д. а.)

7. Заплітна Т.В. Застосування рентного підходу для визначення вартості землі // Новое в экономической кибернетике: (Сб. науч. ст.) Под общ. ред. Ю.Г. Лысенка; Донецкий нац. у-т. // Новая парадигма исследования экономики. – Донецк: Дон НУ, 2004, – №2. – С. 40 – 45. (0,5 д. а.)

8 Заплітна Т.В. Нерухомість як специфічний об’єкт власності // Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції молодих учених студентів “Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери” – Донецьк: Донецький національний технічний університет, 2004. – С. 145 – 147. (0,2 д. а.).

9. Заплітна Т.В., Грецька Г.А. Оцінювання вартості робочої сили як методологічна основа обґрунтування соціальної політики // Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Т.1. – Полтава: Скайтек, 2005. – С. 227 – 230. (0,3 д. а., особисто автору належить 0,2 д. а. – проаналізовано розмежування двох об’єктивних способів вираження вартості робочої сили, запропоновано методологічні підходи оцінювання робочої сили в трансформаційній економіці.)

10. Заплітна Т.В. Ієрархія оцінювання як інструмент економічної поведінки// Економіка на транспорті // 62 наукова конференція професорсько-викладацького складу, аспірантів, студентів та структурних підрозділів університету. Тези доповідей. – К.: НТУ. 2006, – С. 208 – 209. (0,1 д. а.)

АНОТАЦІЯ

Заплітна Т.В. Вартісна оцінка факторів виробництва та динаміка їх ціни в трансформаційній економіці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 – Економічна теорія та історія економічної думки. – ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана". Київ, 2007.

У дисертаційній роботі проведено ретроспективний порівняльний аналіз теорій трудової вартості, маржиналістської концепції, марксистської та інституціональної теорій, на їх основі обґрунтовано методологію вартісної оцінки факторів виробництва (землі та робочої сили), досліджено цінову їх динаміку та визначено специфіку становлення оціночної діяльності в трансформаційній економіці. Виокремлено синтез теоретичних принципів означених теорій, як методологічної основи вартісного оцінювання. Обґрунтовано висновок про вплив інституційних чинників та недосконалості ринкової інфраструктури на формування засадних принципів теорії оцінювання при визначенні економічних параметрів трансформаційної економіки. Розроблено методику та запропоновано організаційні елементи механізму оцінювання землі та робочої сили для перехідних економік.

В роботі дана оцінка перспектив розвитку оціночної діяльності в Україні. Розкрито важливу роль оцінювання як додаткового інструменту моніторингу ринків нерухомості та праці, що дало змогу в значній мірі збагатити методологію економічної теорії в цілому, усвідомити логіку формування вартості та формування доходів.

Автором запропоновано низку рекомендацій методологічного і практичного характеру, спрямованих на підвищення ефективності оцінювання нерухомості в цілому та робочої сили. Частина цих рекомендацій має важливе значення для дисконтування доходу від цільових трансакцій. Таким чином, структура національних ринків нерухомості і праці залежать від впливу, як трансформаційних процесів світового масштабу, так і економічної перебудови національної економіки.

Ключові слова: фактори виробництва, вартість, цінність, ціна,