УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

З Є Л Ь Д І Н В А Л Е Р І Й Ф Е Л І К С О В И Ч

УДК 636.4.082.43

СЕЛЕКЦІЙНА ОЦІНКА ЗВ’ЯЗКУ ВІДТВОРЮВАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ СВИНЕЙ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ З ВІДГОДІВЕЛЬНОЮ І М’ЯСНОЮ ПРОДУКТИВНІСТЮ

06.02.01. – розведення та селекція тварин

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Херсон – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті тваринництва центральних районів Української академії аграрних наук

Науковий керівник: | доктор сільськогосподарських наук, професор Панасюк Іван Митрофанович, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин

Офіційний опонент: | доктор сільськогосподарських наук, професор Агапова Євгенія Михайлівна, Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри спеціальної зоотехнії

Офіційний опонент: | кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Калініченко Галина Іванівна, Миколаївський державний аграрний університет, кафедра спеціальної зоотехнії

Захист дисертації відбудеться ”12” жовтня 2007 р. о 12 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23, ауд. 64, головний навчальний корпус).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23 (головний навчальний корпус)

Автореферат розісланий ”10” серпня2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Д. Карапуз

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку свинарства гостро стоїть питання якості плідників, що надходять з племінних заводів та репродукторів. Особливо, це стосується станцій штучного осіменіння господарств і племпідприємств. Значення якості спермопродукції плідників різних генотипів для відтворення відзначали і раніше [Квасницький О.В. та ін., 1961; Коваленко В., Фаломеєв В., 1975; Ревенко А., 1983; Конюхова В., 1987; Походня Г.С., 1990], але висновки вчених щодо відмінностей в якості сперми кнурів різних генотипів досить суперечливі. Зростання економічного значення ознак відтворювальної здатності в свиней і, особливо тих, що не були об’єктом масової селекції, висувають необхідність розробки як методів раннього прогнозування, так і способів селекційної оцінки продуктивності тварин за даними ознаками [Агапова Є.М., 1990; Коваленко В.П., 1996; Пелих В.Г., 2001; Топіха В.С., 2002; 2003; Агапова Є.М., 2006]. Системну оцінку запліднюваності в стаді досліджували на початку 80-х років [Мєдвєдєв В.О. і ін., 1978; Балашов М.Г., 1980; Мєдвєдєв В.О. та ін., 2001], але проблема визначення селекційної цінності плідника за даним показником встановлена не досить чітко. Тому цілком очевидно необхідність подальшої розробки цього напрямку досліджень, пошуку зв’язків між ознаками продуктивності в свиней різних генотипів, які формують локальні системи розведення, де метод штучного осіменіння свиней є основним способом відтворення стада. За рахунок цього є можливість формувати типи тварин з найкращим поєднанням ознак продуктивності, що відповідають вимогам сучасної економіки.

Зв’язок роботи з науковими темами і програмами. Дисертаційна робота проводилась відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту тваринництва центральних районів УААН з 2004 по 2006 роки за темою: “Вивчити племінні і продуктивні якості свиней різних внутрішньопорідних спеціалізованих типів великої білої породи залежно від особливостей їх росту і розвитку в ранній період онтогенезу” (номер державної реєстрації №0104U004350), що є продовженням роботи, яка направлена на створення центрального Дніпропетровського заводського типу м’ясної породи свиней, згідно Наказу Госагропрому СРСР №339 від 28.04.1987 р. і проведена в період з 1990 по 1995 роки.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення рівня взаємозв’язків між показниками продуктивності у свиней різних генотипів, пристосованих до еколого-кормових умов Степової зони України і визначення можливості здійснення селекційного процесу з поголів’ям свиней за декількома ознаками продуктивності одночасно, без збитків для господарств вищої племінної категорії, що постачають на племпідприємства і в парувальну мережу плідників, як для чистопородного розведення, так і для промислового схрещування.

Для досягнення вказаної мети вирішувалися наступні завдання: дослідити у ремонтних кнурців різних генотипів великої білої, української м’ясної породи харківського типу та експериментальної групи свиней Дніпропетровського ДАУ рівень власної продуктивності та якість спермопродукції, визначивши взаємозв’язок між даними групами ознак; визначити ефективність різних методів розведення за основними ознаками продуктивності свиноматок; встановити рівень м’ясних і відгодівельних якостей свиней, які формують системи розведення в регіоні; розробити мінімальні вимоги для господарств, що претендують на право реалізації плідників; обґрунтувати методи підвищення ефективності штучного осіменіння свиней з використанням плідників різних генотипів і індексної системи оцінки запліднюючої здатності; розрахувати економічну ефективність проведених досліджень.

Об’єкт досліджень. Кнури і свиноматки дослідних генотипів: велика біла, українська м’ясна порода харківського типу і експериментальна група свиней селекції Дніпропетровського ДАУ та їх нащадки, одержані при різних методах розведення.

Предмет досліджень. Власна продуктивність ремонтних кнурців, якість спермопродукції плідників першого року використання, відтворювальна і репродуктивна здатність кнурів і свиноматок, індекси продуктивності тварин, відгодівельні і м’ясні якості нащадків дослідних кнурів і свиноматок, продуктивне довголіття матерів-кнурів.

Методи досліджень. Поставлені в дисертаційній роботі завдання вирішувались з використанням таких методів як: – зоотехнічні (визначення швидкості росту і прижиттєвого рівня м’ясних якостей плідників, якості спермопродукції, запліднюючої здатності, багатоплідності, молочності, маси гнізда при відлученні, віку досягнення у молодняку живої маси 100 кг на відгодівлі, середньодобового приросту і конверсії корму, товщини шпику, маси окосту, довжини туші, морфологічного складу туші, індексів оцінки ремонтного молодняку і пожиттєвої здатності свиноматки до запліднення за один статевий цикл); біохімічні (аналіз біохімічного складу крові і сперми кнурів дослідних генотипів), біометричні (визначення середніх величин та їх помилок, взаємозв’язків між групами ознак, продуктивність і мінливість показників, індекси власної продуктивності кнурців та осіменіння свиноматок).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше доведена ефективність комплектування станцій штучного осіменіння ремонтними кнурцями різних генотипів, які походять від свиноматок, що відзначаються продуктивним довголіттям. Встановлена доцільність використання показників запліднюючої здатності сперми і якості спермопродукції плідників при комплексній оцінці системи розведення свиней. Доказана необхідність впровадження критерію мінімальних вимог до рівня продуктивності свиней в господарствах, що претендують на право реалізації плідників. В порівняльному аспекті з існуючими методами встановлена ефективність використання індексної системи оцінки ремонтного молодняку свиней і кнурів-плідників різних генотипів. Встановлено, що використання індексу осіменіння свиноматки, як селекційного критерію рівня збитковості процесу відтворення стада сприяє підвищенню продуктивності галузі.

Практичне значення одержаних результатів. Доказано, що показники відтворювальної здатності плідників (технологічна і біологічна якість спермопродукції та її запліднююча здатність) є важливою складовою при визначенні економічної ефективності методів розведення, при використанні штучного осіменіння як основного способу відтворення. Наявний рівень слабких кореляційних зв’язків між специфічними показниками продуктивності плідників і традиційними ознаками (репродуктивні, відгодівельні і м’ясні), підтвердив тезу, що формування в умовах племзаводів типів тварин з найкращим поєднанням ознак може відбуватися лише тоді, коли вони є об’єктом масової селекції.

Встановлено, що в простому двохпородному схрещуванні з використанням плідників батьківських форм УМхс і ЕГД підвищується заплідненість в стаді на 6,2 і 6,9% відповідно. За рахунок чого скорочується кількість неплідних днів утримання однієї свиноматки в стаді на 5,82 і 5,98 днів, що складає економію кормів на суму 13,58 і 14,49 грн. відповідно.

Доведено, що в умовах племпідприємств Дніпропетровського обласного підприємства з племінної справи в тваринництві максимально додаткову продукцію на реалізовану сперму отримано від плідників генотипу ЕГД, яка складає з однієї спермодози 27,97 грн. Вартість сукупної додаткової продукції, одержаної від впровадження промислового схрещування з використанням кнурів високопродуктивних генотипів УМХС і ЕГД при штучному осіменінні, складає відповідно 1259,86 і 1448,63 грн.

Особистий внесок здобувача. Представлений в дисертації матеріал є результатом власних досліджень автора. Методологія і схема досліджень розроблені разом з науковим керівником, доктором сільськогосподарських наук, професором Панасюком І.М.

Апробація результатів дисертації. Основні положення результатів досліджень доповідалися, обговорювалися і одержали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях: “Становлення та сучасні аспекти розвитку галузі свинарства”, Інститут тваринництва УААН, Харків, 2004. “Стан і перспективи біотехнологічної науки”, Інститут тваринництва УААН, Харків, 2005. “Актуальні проблеми тваринництва”, Регіональна конференція молодих вчених, Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2006. “Проблеми сучасної генетики та селекції сільськогосподарських тварин”, Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2006.

В повному обсязі результати дисертаційних досліджень доповідались та обговорювались на засіданні вченої ради Інституту тваринництва центральних районів УААН та отримали позитивну оцінку.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 робіт, з них 5- у фахових виданнях, в яких викладено основний зміст наукових досліджень.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 159 сторінках комп’ютерного тексту і включає вступ, огляд літератури, матеріал і методи досліджень, результати досліджень та їх узагальнення, висновки, містить 78 таблиць. Список використаних літературних джерел включає 165 найменувань, в тому числі 15 на іноземних мовах.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Для розв’язання поставлених задач у 1991-2004 рр. на базі Дніпропетровського державного обласного підприємства з племінної справи в тваринництві та 6 племінних господарств було проведено 7 науково-виробничих дослідів за схемою (табл. 1).

Таблиця 1 – Селекційна оцінка зв’язку відтворювальних якостей свиней різних генотипів з відгодівельними і м’ясними якостями**

№ | Генотип свиней | Призначення

групи | Метод відтворення стада | Дослідні

господарства | плідники | матки | на-щадки

матки | плідники | Влас. прод., як.сп,

відт..здатн., якість нащадків | В т.ч. відг. і м’яс. | Відтвор. і

репр. здатн., ., якість нащадків | В т.ч відг. і м’яс. | Відг. і м’яс. якості

1 | ВБ | ВБ | конт. | шт ос. | Радгосп/комбінат ім. 60 р. Рад України Апостолівський р-н,

ПР “Побєда” Томаківський. р-н | 13 | 13 | 100 | 39 | 156

2 | ВБ | УМХС | І | шт. ос. | Радгосп/комбінат ім. 60 р. Рад України Апостолівський р-н | 10 | 10 | 100 | 30 | 120

3 | ВБ | ЕГД | ІІ | шт. ос. | ПЗ “Побєда” Покровський р-н | 9 | 9 | 70 | 27 | 108

4 | УМХС | УМХС | ІІІ | прир.

пар. | ПЗ “За мир” Магдалинівський р-н | 6 | 6 | 100 | 27 | 128

5 | ЕГД | ЕГД | ІV | прир.

пар. | ПР “Перше Травня” Томаківський р-н | 3 | 3 | 20 | 9 | 36

6 | УМЦТ | ЕГД | V | шт. ос. | ПР “Родіна” Томаківський р-н | 6 | 6 | 100 | 15 | 60

7 | УМЦТ | ВБ | VI | шт. ос. | ПР “Родіна” Томаківський р-н | 5 | 5 | 70 | 15 | 60

Схема досліджень

*Умовні позначення: ВБ – велика біла порода; ЕГД – експериментальна група свиней селекції Дніпропетровського ДАУ;УМХС – українська м’ясна порода харківського типу; УМЦТ – центральний тип створеної м’ясної породи.

** Назви господарств надані на момент проведення дослідів

Матеріалом для дослідження були кнури, свиноматки великої білої породи, української м’ясної харківського типу та експериментальної групи свиней селекції Дніпропетровського ДАУ при різних методах розведення. Лабораторні дослідження проводилися в лабораторіях станцій зі штучного осіменіння свиней і кафедри біохімії, медичної і фармацевтичної хімії Дніпропетровської державної медичної академії.

Методика, умови і техніка проведення експериментів. В умовах елеверу Дніпропетровського державного обласного підприємства з племінної справи в тваринництві були вивчені швидкість росту і прижиттєвий рівень м’ясної продуктивності ремонтних кнурців великої білої, української м’ясної породи харківського типу і експериментальної групи свиней селекції Дніпропетровського ДАУ. Кнурці для досліду отримані від матерів з пожиттєвою плодючістю 71-99 поросят. Якість спермопродукції плідників, оцінених за власною продуктивністю, досліджена в умовах лабораторій штучного осіменіння Апостолівського, Васильківського, Солонянського племпідприємств, згідно вимог. Біохімічний склад крові і сперми плідників дослідних генотипів вивчали в лабораторії кафедри біохімії, медичної і фармацевтичної хімії Дніпропетровської державної медичної академії за встановленими методиками.

Відтворювальна і репродуктивна здатність дослідних тварин вивчена в господарствах зі статусом “Племінний завод і племінний репродуктор з свинарства”: радгосп – комбінат ім. 60-річчя Радянської України Апостолівського (дослід І, ІІ), “Побєда” Томаківського (дослід І), “Побєда” Покровського (дослід ІІІ), “За мир” Магдалинівсього (дослід IV), “Перше Травня” Томаківського (дослід V), “Родіна” Томаківського районів (досліди VI, VII).

М’ясні і відгодівельні якості нащадків піддослідних кнурів вивчались на станціях і пунктах контрольної відгодівлі свиней Дніпропетровського облплемпідприємства, радгосп-комбіната ім. 60-річчя Радянської України Апостолівського, “Родіна” і “Побєда” Томаківського, “Побєда” Покровського районів, згідно вимог ГОСТ 27986-88. Хряки племенные. Методы оценки по качеству потомства.

Забій піддослідних тварин проводили на м’ясокомбінатах міст Дніпропетровська та Нікополя, а також на пункті забою тварин радгоспу-комбінату ім. 60-річчя Радянської України Апостолівського району і Томаківської райспоживспілки. М’ясні якості забійних свиней були досліджені на пунктах забою господарств і м’ясо-переробних підприємств, згідно “Методических указаний по изучению качества туш, мяса и подкожного жира убойных свиней. М., 1978”.

Одержані в дослідах цифрові дані обчислено методом варіаційної статистики (М.А. Плохінський, 1970) з використанням ПЕОМ.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Власна продуктивність і якість спермопродукції кнурів великої білої, української м’ясної породи харківського типу і експериментальної групи свиней Дніпропетровського ДАУ. Аналіз продуктивних якостей ремонтних кнурців дослідних генотипів засвідчив, що за власною продуктивністю (вік досягнення живої маси 100 кг, прижиттєва товщина шпику, довжина тулуба) кнурці української м’ясної породи харківського типу перевершують одновікових аналогів великої білої породи (І група) та тварин експериментальної групи свиней селекції Дніпропетровського ДАУ (ІІІ група, табл. 2).

Таблиця 2 – Власна продуктивність ремонтних кнурців,

Генотип | Група | n | Початок

облікового періоду | Показники оцінки | Середньодоб. прир. з дня народж. до досягн. ж.м.100 кг

вік, дн. | жива маса, кг | вік досягн.

ж м.100 кг, дн. | Сv, % | приж. товщ.

шпик, мм | Сv, % | Довжина тулуба, см | Сv, %

ВБ | І | 13 | 120 | 46,9±

0,94 | 240,0±

8,10 | 12,2 | 34,7±

1,10 | 11,1 | 128,2±

1,00 | 2,9 | 423±

15,64

УМХС | ІІ | 10 | 120 | 47,3±

0,40 | 196,4±

0,99*** | 1,6 | 28,4±

0,27*** | 3,0 | 133,7±

0,21*** | 0,5 | 504±

2,56

ЕГД | ІІІ | 14 | 120 | 46,2±

0,32 | 228,2±

6,95 | 12,6 | 34,5±

0,74 | 3,8 | 130,3±

0,78 | 2,4 | 444±

15,62

Різниця між другою та першою групами відповідно склала 46,3±7,11 дні (Р<0,001), 6,3±0,83 мм (Р<0,001), 5,5±0,79 см (Р<0,001), а між другою і третьою 31,8±5,96 дні (Р<0,001), 6,1±0,47 мм (Р<0,001), 3,4±0,57 см (Р<0,001).

За власною продуктивністю кнурці експериментальної групи свиней селекції Дніпропетровського ДАУ були кращими, ніж кнурці великої білої породи при невірогідній різниці.

Оцінка ремонтних кнурців за власною продуктивністю з використанням індексної методики виявилася більш точною, ніж згідно існуючих вимог. При цій оцінці молодняку значення індексу коливалося у великій білій породі від -123,8 до +81,3, у кнурців експериментальної групи свиней селекції Дніпропетровського ДАУ -102,6 до +86,5, у молодняку харківського типу в українській м’ясній породі від +84,2 до +107,5, що в свою чергу підвищило точність селекційної оцінки тварин в умовах елеверу.

Якість спермопродукції ремонтних кнурців великої білої, української м’ясної породи харківського типу і експериментальної групи свиней селекції Дніпропетровського ДАУ. Аналіз якості сперми кнурів дослідних генотипів першого року використання засвідчив суттєві відмінності між групами, які наведені в таблиці 3.

Таблиця 3 – Якість спермопродукції плідників першого року використання вели-кої білої, української м’ясної породи харківського типу і експери-ментальної групи свиней селекції Дніпропетровського ДАУ, *

Генотип плідника | n | Одержано еяк. за перший рік викор., еяк. | Показники якості спермопродукції | Середня кількість сперміїв в 1 єяк. | Кількість доз сперми в 1 єяк. | % від контролю

Об’єм відфільтрованого єяк., мл | Сv | Концентрація сперміїв в 1 мл

млрд./мл | Сv | Активність, бал | Сv

ВБ | 13 | 553 | 217,8±12,4 | 20,5 | 0,23±0,010 | 17,6 | 8,5±0,14 | 6,1 | 50,094 | 10,0 | -

УМХС | 10 | 507 | 202,0±6,3 | 9,9 | 0,21±0,030 | 5,3 | 8,5±0,17 | 6,2 | 42,441 | 8,5 | 85

ЕГД | 14 | 826 | 248,4±0,2 | 16,9 | 0,22±0,006 | 10,7 | 7,7±0,17 | 6,9 | 54,648 | 10,9 | 109

* одна спермодоза містить 5 млрд. сперматозоїдів

Найбільший об’єм відфільтрованого еякуляту був одержаний від кнурів експериментальної групи свиней селекції Дніпропетровського ДАУ, найменший – від плідників української м’ясної породи харківського типу. Різниця складала 46,4±11,99 (Р<0,001). Плідники великої білої породи за цією ознакою займають проміжне положення при невірогідній різниці в різних варіантах порівнянь.

За концентрацією сперматозоїдів в 1 мл суттєвих відмінностей між кнурами різних генотипів не виявлено.

Найнижчою активністю сперматозоїдів характеризуються кнури експериментальної групи свиней селекції Дніпропетровського ДАУ. Вони вірогідно уступають плідникам великої білої породи (8,5±0,14, Р<0,01) і української м’ясної породи харківського типу (8,5±0,17, Р<0,01).

Відтворювальна і репродуктивна здатність дослідних генотипів при різних методах розведення. Встановлено, що запліднюваність маток при відтворенні стада залежить від методу розведення свиней, якості кнурів, свиноматок та інших факторів, серед яких: запліднююча здатність сперми плідника, спроможність матки до запліднення за один статевий цикл.

Таблиця 4 – Запліднююча здатність сперми плідників при різних

методах розведення

№ | Система розведення свиней +> | Метод відтво-рення | Дослідне поголів’я | Розпоросилося маток | Запліднюваність | Індекс витрат осіменінь на одне запліднення

кнури | матки | всього | в том числі повно-вікових маток | по

досліду | повно-вікові матки | матки з 1 опо-росом

1 | ВБЧВБ | шт. ос. | 13 | 99 | 70 | 45 | 70,7 | 73,8 | 65,8 | 3,172

2 | ВБЧУМХС | шт. ос. | 10 | 104 | 80 | 74 | 76,9 | 87,1 | 35,3 | 2,924

3 | ВБЧЕГД | шт. ос. | 9 | 67 | 52 | 41 | 77,6 | 83,6 | 61,1 | 2,896

4 | УМХСЧУМХС | пр. пар. | 6 | 177 | 147 | 75 | 83,1 | 75,8 | 92,3 | 2,676

5 | ЕГДЧЕГД | пр. пар. | 3 | 21 | 16 | 9 | 76,0 | 75,0 | 78,0 | 2,960

6 | УМЦТЧЕГД | шт. ос. | 6 | 98 | 72 | 59 | 73,5 | 81,9 | 50,0 | 3,060

7 | УМЦТЧВБ | шт. ос. | 5 | 69 | 43 | 19 | 62,5 | 57,6 | 66,7 | 3,500

Встановлено, що запліднюваність свиней при відтворенні стада зростає в промисловому схрещуванні на 6,2 і 6,9%, з використанням в якості батьківських форм генотипів кнурів УМХС і ЕГД, в порівнянні з чистопородним розведенням свиней великої білої породи. Використання методу пробіт Фішера для визначення індексу запліднювальної здатності сперми кнурів племпідприємств дозволило провести селекційну оцінку плідників з урахуванням негенетичних факторів. Індекси осіменіння кнурів генотипів УМХС (ІІ досл. гр.) і ЕГД (ІІІ досл. гр.) склали відповідно 5,13 (lim 6,73 – 3,24) і 5,00 (6,43 – 4,13), в порівнянні з плідниками генотипу ВБ (І гр.) з індексом 4,85 (7,01 – 3,50). Індекси плідників ІІ і ІІІ груп були більшими відповідно на 5,8 – 3,1 % ніж у кнурів І групи, що відповідає рівню зростання запліднюваності в абсолютному значенні, при схрещуванні, на 6,2 – 6,9 %.

Результати досліджень, щодо визначення ефективності використання плідників різних генотипів при відтворенні стада, засвідчили недосконалість системи селекційної оцінки тварин за даними ознаками, а також потенційні племінні можливості маточного стада в здатності до запліднення за один статевий цикл. Розроблені методики розрахунку пожиттєвої індексної оцінки свиноматок в здатності до запліднення за один статевий цикл, технологічної оцінки матки за її продуктивним довголіттям, мінімальні вимоги до господарств, що претендують на право племінної реалізації плідників, а також критерії селекційної оцінки плідника за запліднюючою здатністю його сперми залежно від навантаження.

Таблиця 5 – Шкала індексної оцінки маточного стада в здатності до запліднення за один статевий цикл

Пожиттєва ефективність запліднення, % | Пожиттєва витрачено осіменінь на одне запліднення по першому разу в один статевий цикл | Клас | Бал

100 | 2,0 | еліта-рекорд | 6,0

95 | 2,2 | еліта | 5,5

90 | 2,4 | еліта | 5,0

85 | 2,6 | еліта | 4,5

80 | 2,8 | І | 4,0

75 | 3,0 | І | 3,5

70 | 3,2 | ІІ | 3,0

65 | 3,4 | ІІ | 2,5

60 | 3,6 | ІІ | 2,0

55 | 3,8 | поза класом | 1,5

50 | 4,0 | поза класом | 1,0

Використання індивідуальної індексної оцінки свиноматок дозволяє оптимізувати систему групового підбору при відтворенні стада, з використанням методу штучного осіменіння, а також дати селекційну оцінку рівня витратності процесу відтворення, при різних методах розведення. Таким чином, використання не бонітувальних ознак продуктивності тварин і нових селекційних прийомів оцінки формує в стаді селекційне забезпечення ефективного відтворення свиней. Оцінка пожиттєвого рівня продуктивності свиноматок і цілеспрямований ремонт стада веде до зниження витратності при процесі відтворення стада (таблиця 6).

Таблиця 6 – Шкала оцінки пожиттєвої плодючості свиноматок

(І, ІІ, ІІІ групи порід свиней)

Пожиттєва плодючість свиноматки, голів | Бонітувальний клас | Бал

100 і більше | еліта-рекорд | 5

99-80 | еліта | 4

79-60 | І | 3

59-40 | ІІ | 2

39-20 | поза класом | 1

19-10 | без оцінки | 0

Використання плідників комплексного модального класу генотипів ВБ, УМХС і ЕГД при відтворенні (дослід І, ІІ, ІІІ) позитивно впливає на зростання запліднюваності, відповідно на 5,7-1,8% проти результатів, що отримано від плідників класу “решта” (субнормальний та анормальний розподіл).

Комплексна оцінка репродуктивної здатності піддослідних тварин, при різних методах розведення, засвідчила різний рівень прояву генетичного потенціалу, за даними ознаками продуктивності (таблиця 7).

Таблиця 7 – Репродуктивні якості свиноматок при різних методах розведення

№ | Метод розведення | Опоросів | Багатоплідність, гол | Молочність, кг | Маса гнізда, кг | Сума рангів | Резул. компл. оцінки

Свино-

матки | Кнури | Ранг | Сv | Ранг | Сv | Ранг | Сv

1 | ВБ | ВБ | 70 | 9,8±

0,19 | V | 15,8 | 60,7±

0,78 | І | 10,7 | 167,8±

1,22 | ІV | 6,1 | 10 | ІV

2 | ВБ | УМХС | 80 | 11,5±

0,30*** | ІІ | 23,9 | 53,0±

0,87 | ІV | 14,8 | 188,3±

2,38*** | ІІ | 11,3 | 8 | ІІ

3 | ВБ | ЕГД | 52 | 11,7±

0,25*** | І | 15,5 | 57,0±

0,36 | ІІ | 4,5 | 198,3±

4,10*** | І | 14,9 | 4 | І

4 | УМХС | УМХС | 147 | 10,5±

0,11** | ІІІ | 13,0 | 55,8±

0,72 | ІІІ | 5,6 | 168,8±

1,79 | ІІІ | 12,8 | 9 | ІІІ

5 | ЕГД | ЕГД | 16 | 10,1±

0,89 | ІV | 26,4 | 49,9±

2,57 | V | 15,4 | 156,4±

8,85 | V | 17,0 | 14 | V

6 | УМЦТ | ЕГД | 72 | 8,7±

0,18 | VІІ | 17,3 | 47,8±

0,77 | VІ | 13,7 | 120,1±

1,87 | VІІ | 13,2 | 20 | VІІ

7 | УМЦТ | ВБ | 43 | 9,0±

0,13 | VІ | 9,1 | 46,3±

0,56 | VІІ | 7,9 | 136,2±

2,64 | VІ | 13,0 | 19 | VІ

Встановлено, що використання при відтворенні стада плідників генотипів як УМХС та ЕГД для схрещування з матками великої білої породи, позитивно впливає на зростання основних бонітувальних ознак продуктивності, в порівнянні з чистопородним розведенням свиней великої білої породи. Так, в дослідах ІІ і ІІІ багатоплідність свиноматок була вірогідно вищою на 1,6 і 1,9 гол, ніж в досліді І (Р<0,001). Показник маси гнізда при відлученні від свиноматок вірогідно підвищувався в дослідах ІІ і ІІІ на 20,5 і 30,53 кг, в порівнянні з матками в досліді І (Р<0,001). Результати досліджень показують, що на показники продуктивності свиноматок суттєво впливає метод розведення свиней і якість плідників, що використовувались для відтворення стада. Встановлений позитивний ефект від використання плідників великої білої породи комплексного модального класу (х±у) при чистопородному розведенні, для зменшення мінливості за багатоплідністю. Багатоплідність свиноматок коливалась в межах 8-11 поросят, при 6-14 у чистопородних плідників субнормального та анормального розподілу. При схрещуванні маток великої білої породи з плідниками комплексного модального класу генотипів УМХС і ЕГД даний ефект не спостерігався. Використання пробіт-методу для визначення репродуктивної здатності плідників племпідприємств дала можливість здійснити селекційну оцінку за даною ознакою. У плідників генотипу УМХС (ІІ гр.) і ЕГД (ІІІ гр.) індекси склали відповідно 5,11 (lim 7,22 – 4,33) і 5,02 (6,82 – 3,76), проти 5,00 (7,50 – 3,50) у кнурів генотипу ВБ, що відповідає збільшенню багатоплідності свиноматок на 1,6 і 1,9 поросяти в ІІ і ІІІ групах.

Тваринам піддослідних генотипів був притаманний різний рівень м’ясної і відгодівельної продуктивності (таблиця 8).

Таблиця 8. Відгодівельні і м’ясні якості свиней при різних методах розведення

№ | Генотип свиней | Забито і

відгодов., гол | В т.ч. пройшло обвалку, гол | Продуктивність нащадків | Морфологічний склад туші, %

матка | кнур | Скороспіл.

, днів | Середньодоб. приріст, г | Витрати

корму на 1 кг прир., к. од | Довжина півтуші, см | Товщ. шпику на рівні 6-7 хр., мм | Маса окосту, кг | М’ясо | Шпик + шкіра | Кістки

1 | ВБ | ВБ | 156 | 8 | 199,1±

1,58 | 639,1±

6,27 | 4,15±

0,047 | 96,3±

0,26 | 35,1±

0,69 | 11,1±

0,10 | 51,1±

0,98 | 37,7±

0,19 | 11,5±

0,43

2 | ВБ | ЕГД | 108 | 9 | 199,1±

2,23 | 636,0±

11,3 | 4,05±

0,045 | 95,5±

0,39 | 36,7±

0,92 | 11,2±

0,15 | 53,7±

0,74** | 34,4±

0,99 | 11,9±

0,38

3 | ВБ | УМХС | 120 | 10 | 191,1±

0,68*** | 644,2±

5,97 | 3,89±

0,002*** | 95,9±

0,09 | 30,9±

0,15*** | 11,8±

0,04 | 53,9±

0,28** | 34,7±

0,23 | 11,4±

0,11

4 | УМХС | УМХС | 128 | 7 | 220,7±

1,81 | 520,0±

6,75 | 4,36±

0,036 | 96,7±

0,31 | 24,6±

0,29*** | 11,4±

0,05 | 53,7±

0,55** | 35,4±

0,61 | 10,9±

0,33

5 | ЕГД | ЕГД | 39 | 5 | 242,2±

2,50 | 540,4±

8,24 | 5,04±

0,11 | 93,1±

0,52 | 31,3±

1,14* | 10,2±

0,24 | 51,3±

1,42 | 35,3±

1,63 | 13,5±

0,84

6 | УМЦТ | ЕГД | 60 | 10 | 188,4±

2,11*** | 721,9±

15,58 | 3,81±

0,063*** | 98,0±

0,24 | 27,8±

0,20*** | 10,4±

0,08 | 57,2±

0,13*** | 31,3±

0,17 | 11,2±

0,10

7 | УМЦТ | ВБ | 60 | 7 | 256,8±

7,11 | 422,0±

13,3 | 5,37±

0,148 | 91,3±

0,25 | 34,0±

0,57 | 11,0±

0,13 | 49,4±

0,28 | 38,7±

0,20 | 11,9±

0,31

Встановлено, що використання плідників племпідприємств генотипу УМХС в промисловому схрещуванні з матками великої білої породи сприяє поліпшенню відгодівельних якостей у помісей І-го покоління (дослід ІІІ). Різниця між помісними і чистопородними тваринами за скороспілістю і витратами корму на 1 кг приросту була високовірогідною в обох випадках порівнянь (Р<0,001) – 10,7 дн. і 0,342 кг. к. од. Кнури племпідприємств генотипів ВБ (ч/п розв.), УМХС і ЕГД (при схрещ.) категорії “поліпшувач” за швидкістю росту молодняка на відгодівлі з індексами 6,2; 6,44 і 6,07, відповідно сприяють скороченню тривалості відгодівлі нащадків відповідно на 2 – 8; 4 та 6 – 16 днів.

Аналіз рівня м’ясної продуктивності свиней в порівнянні з тваринами великої білої породи (дослід І) показав, що плідники племпідприємств генотипу УМХС вірогідно знижують товщину шпику на рівні 6-7 гр. хребців, а також підвищують у помісей масу окосту (дослід ІІІ). Різниця між тваринами ІІІ і І дослідів за цими ознаками була високовірогідною (4,2 см і 0,7 кг при Р < 0,001).

Використання плідників племпідприємств генотипу ЕГД на свиноматках центрального типу створеної м’ясної породи (дослід VІ) дає можливість одержувати туші високої комерційної вартості. Підсвинки цього поєднання мали абсолютно кращий показник довжини туші і другий за значенням показник товщини шпику. За рахунок цього в тварин був найвищій вихід м’яса в туші – 57,2% і вони вірогідно переважали за цим показником свиней інших дослідних груп при Р<0,001 і Р<0,01.

Мінливість і кореляційний зв’язок між ознаками. Встановлено, що коефіцієнти мінливості репродуктивних ознак у свиноматок при різних методах розведення з плідниками дослідних генотипів досить високі, що свідчить про наявність значних резервів для подальшого підвищення продуктивності: за багатоплідністю (Сv = 9,07 – 26,37%), молочністю (Сv = 4,5-15,6%), масою гнізда при відлученні (Сv = 6,11-16,98%). Молодняк майже всіх дослідних груп характеризувався достатнім ступенем однорідності за довжиною туші (Сv = 0,64-2,04%).

За товщиною шпику і масою окосту піддослідний молодняк мав суттєві відмінності щодо однорідності показників – товщини шпику (Сv = 2,79-13,86%), маси окосту (Сv = 1,58-7,50%).

Встановлений позитивний кореляційний зв’язок між активністю сперми кнурів і її здатністю до виживання у плідників експериментальної групи свиней селекції Дніпропетровського ДАУ r = +0,649 при Р<0,01. У тварин великої білої і української м’ясної породи харківського типу спостерігається позитивна тенденція за даним типом зв’язку (r = +0,12 і r = +0,157 відповідно, при Р>0,05 в обох випадках).

У плідників великої білої породи встановлена позитивна залежність між активністю сперми і її запліднюючою здатністю (r = +0,59 при Р<0,05).

Коефіцієнти кореляції між показниками власної продуктивності і якості спермопродукції кнурів дослідних генотипів з репродуктивними якостями свиноматок, відгодівельними і м’ясними ознаками продуктивності їх нащадків постійності не мали, що свідчить про відсутність системності в удосконаленні даних ознак нарівні з традиційними бонітувальними ознаками в господарствах, що постачають плідників в парувальну мережу і на племпідприємства (табл. 9).

Таблиця 9 – Кореляційний зв’язок між скороспілістю кнурів дослідних генотипів і показниками продуктивності свиноматок та їх нащадків

Власна скороспілість ремонтних кнурів

Генотип кнура | Продуктивність свиноматки | Продуктивність нащадків при контрольній відгодівлі

багатоплід-

ність | молочність | маса гнізда при відлученні | скороспілість | середньодо-бовий приріст | витрати корму на 1 кг приросту | товщина шпиу | довжина півтуші | маса окосту,

ВБ | -0,177* | 0,560*** | 0,076*** | 0,230 | 0,153 | 0,277* | 0,199 | 0,236 | 0,466***

УМХС | 0,013 | 0,222* | 0,140 | 0,099 | -0,335* | -0,144 | -0,125 | -0,198 | 0,156

СДТ | -0,065 | 0,066 | -0,060 | 0,125 | -0,123 | 0,115 | -0,260 | 0,376* | 0,020

У свиноматок різних генотипів виявлено позитивний зв’язок між багатоплідністю і масою гнізда при відлученні (r = +0,204-0,91 при рівні Р<0,01 і Р<0,001).

Спостерігається тенденція збільшення витрат корму на відгодівлі при зниженні швидкості росту у підсвинків (r = +0,059-0,954 в дослідах І, ІІІ, VІІ, Р<0,001, ІV - Р<0,01). Кореляційний зв’язок між багатоплідністю і молочністю був в п’яти дослідах з семи (r = +0,53-0,896, Р<0,001), молочністю і масою гнізда в шести дослідах з семи (r = +0,53-0,939, при Р <0,001 і Р<0,01).

У великій білій породі було встановлено 46,2% вірогідних кореляційних зв’язків між ознаками продуктивності, що на 27,7-25,9% вище, ніж у плідників генотипів УМХС і ЕГД використаних при схрещуванні з матками великої білої породи.

Аналіз рівня встановлених корелятивних зв’язків між ознаками продуктивності у свиней, при різних методах розведення засвідчив, що з загальної кількості вивчених вірогідних зв’язків на плідників великої білої породи припадає 25 або 54,3% (25 з 46). Це свідчить про більш вірогідний рівень прогнозування продуктивності у чистопородних тварин, ніж при схрещуванні.

Економічна оцінка результатів досліджень. Використання плідників генотипів УМХС і ЕГД дозволяє в комплексі зменшити витратність при виробництві свинини (таблиця 10).

Таблиця 10 – Показники сукупної економічної ефективності

виробництва свинини

Метод розведення свиней | Показники прибутковості ознак продуктивності, грн. | Загальна сукупна вартість додатково отриманої продукції, грн.

Виробництво сперми плідників | Відтворювальні якості плідників | Репродуктивні якості маток, покритих плідниками | Відгодівельні якості нащадків плідників

ВБ ч/п | КОНТРОЛЬ

ВБЧУМХС | -46,62 | +13,58 | +1258 | +34,9 | +1259,86

ВБЧЕГД | +27,97 | +14,49 | +1406 | +0,17 | +1448,63

Комплексна економічна оцінка методів розведення засвідчила, що в умовах племпідприємств за рахунок додатково одержаної спермопродукції від плідників генотипу ЕГД одержують з одного еякуляту 27,97 грн.

За рахунок підвищення запліднюваності свиноматок на 6,2 і 6,9% при промисловому схрещуванні з використанням батьківських форм УМХС і ЕГД, скорочується на одну свиноматку кількість неплідних днів. У зв’язку з цим має місце економія комбікормів на суму 13,58 і 14,49 грн. відповідно.

Одержання на один опорос додаткового приплоду від промислового схрещування в групах ІІ і ІІІ, з наступною його відгодівлею, дозволяє додатково отримувати відповідно 1258,0 і 1406 грн.

Скорочення періоду відгодівлі у помісного молодняку з ІІ і ІІІ груп дозволяє зекономити корми в розрахунку на одну голову в сумі 34,9 і 0,17 грн., відповідно.

ВИСНОВКИ

Одержані експериментальні дані та їх аналіз дозволили зробити такі висновки:

1. Встановлено, що без урахування ознак продуктивності, які не є об’єктом селекційного процесу в господарствах вищої племінної категорії, а це такі ознаки як: запліднювальна здатність і якість спермопродукції плідника, спроможність свиноматки до продуктивного довголіття та її здатність до запліднення за один статевий цикл – неможливо дати об’єктивну оцінку економічної доцільності системи розведення свиней, де штучне осіменіння є основним методом відтворення стада. Генетично обумовлений прояв бажаного для економіки галузі рівня взаємозв’язків відтворювальних якостей з відгодівельними і м’ясними у свиней, в господарствах вищої племінної категорії, можливий тільки при умов формування селекційних програм, де будуть використанні нетрадиційні в селекційному плані, на даний час, ознаки продуктивності. Це дасть можливість постачати на племпідприємства цінних ремонтних кнурців.

2. Наявна в галузі система оцінки відтворювальних якостей свиней не відповідає змінам щодо економічного значення даних ознак продуктивності, які відбулися останнім часом. Особливо це стосується показників продуктивності свиней, що не були об’єктом масової селекції: запліднююча здатність сперми плідника, здатність свиноматки до запліднення за один статевий цикл, продуктивне довголіття свиноматки.

3. Установлені коефіцієнти кореляції між власною продуктивністю кнурців дослідних генотипів та якістю їх спермопродукції, з відтворювальною здатністю свиноматок, відгодівельними і м’ясними якостями нащадків суттєвої різниці не мали, що не дає підстав стверджувати про визначальний вплив породи на їх величину і напрямок, але 54,3% вірогідних зв’язків – припадали на велику білу породу.

4. Встановлені кореляційні зв’язки між ознаками продуктивності плідників дослідних генотипів ВБ, УМХС, ЕГД та репродуктивними, відгодівельними і м’ясними ознаками, з яких вірогідними є тільки 28,4%, в тому числі 58,7% – припадає на величину “0,4 і менше”, 39,1% –“0,41-0,7 ” і 2,2% – “0,71 і більше”.

5. Індексний метод оцінки відтворювальних якостей свиней сприяє селекційній оцінці генотипів для їх подальшої диференціації.

6. Використання в простому двохпородному схрещуванні плідників української м’ясної породи харківського типу і експериментальної групи свиней селекції Дніпропетровського ДАУ сприяє зростанню заплідненості в стаді на 6,2-6,9%, багатоплідності свиноматок на 1,7-1,9 поросяти і збільшенню маси гнізда при відлученні на 12,2% в порівнянні з показниками свиней великої білої породи.

7. При відтворенні стада плідники великої білої породи комплексного модального класу позитивно впливають на стандартизацію величини гнізда (8-11 поросят). Даний ефект був відсутнім у промисловому схрещуванні, де використанні плідники комплексного модального класу української м’ясної породи харківського типу і експериментальної групи свиней селекції Дніпропетровського ДАУ, відповідно з лімітами багатоплідності в гнізді 9-16 і 8-18 поросят.

8. Просте двохпородне схрещування свиноматок великої білої породи з плідниками української м’ясної харківського типу веде до зростання мінливості показників багатоплідності на 8,1% і маси гнізда