ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АНДРУШКО Андрій Манолійович

УДК 658.802: 63

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОСТАЧАЛЬНИЦЬКО-ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.04 –

Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів – 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі економічної теорії Львівського державного аграрного універсистету Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор

Горбонос Федір Володимирович,

Львівський державний аграрний університет,

завідувач кафедри економічної теорії.

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Пархомець Микола Кирилович,

Тернопільський національний

економічний університет,

завідувач кафедри аграрного бізнесу;

кандидат економічних наук, доцент

Поперечний Степан Іванович,

Львівський національний

університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. Гжицького,

завідувач кафедри маркетингу.

Захист відбудеться 20 травня 2008 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському державному аграрному університеті за адресою: 80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Дубляни, вул. В. Великого, 1, головний корпус, ауд. 309.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Львівського державного аграрного університету за адресою: 80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Дубляни, вул. В. Великого, 1.

Автореферат розісланий “ 17” квітня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент О.А. Біттер

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Орієнтація розвитку економіки України на інте-грацію у світове співтовариство та широкомасштабне впровадження ринкових відносин вимагають радикальних структурних змін в економічному потенціалі суб’єктів господарювання та адекватної політики підвищення ефективності їх господарської діяльності. Удосконалення управління матеріальними, фінан-совими та інформаційними потоками містить значний потенціал росту ефектив-ності діяльності підприємств внаслідок застосування нових прогресивних мето-дів і підходів.

Необхідність адекватного реагування управлінських процесів на зміну умов функці-онування та підвищення ефективності постачальницько-збутових заходів зумовлює постійну зацікавленість вітчизняних товаровиробників до процесів матеріального постачання вироб-ництва та збуту виготовленої про-дукції як важливих функціональних складових діяльності підприємства. Зважаючи на те, що від ефективної організації постачання та збуту залежить виробнича програма підприємства і результати його господарської діяльності, можна конста-тувати надзвичайну актуальність ґрунтовного дослідження цих процесів. Ця проблематика знайшла відображення в працях багатьох вітчи-зняних і зарубіжних науковців: Є.С.Бар-вінської, П.С.Березівського, О.Гад-жинського (Польща), Ф.В.Горбоноса, Т.Г.Дудара, Ю.Ф.Єлі-зарова (РФ), В.В.Зі-новчука, А.Г.Кальченка, О.І.Карого, Ф.Котлера (США), Дж.Коула (США), О.П.Крайник, В.В.Липчука, Ю.В.Огерчука, М.К.Пархомця, Н.В.Поліщук, С.І.Поперечного, Х-К.Пфоля (ФРН), П.Т.Саблука, І.В.Сороки, Г.В.Черевка, В.С.Шебаніна та ін.

Водночас у дослідженнях проблем організації постачальницько-збутової діяльності українських сільськогосподарських підприємств на засадах ме-неджменту та маркетингу недостатньо уваги приділяється відповідності орга-нізаційних структур управління стратегічним цілям організації, відсутня адаптована до українських умов методика управління процесами матеріально-технічного постачання та збуту готової продукції та методика обліку витрат на ці види діяльності. Інформація про управління та форми організації пос-тачальницько-збутової діяльності потрібна також для формування політики матеріально-технічного забезпечення виробництва й збутової політики як складових маркетингової діяльності підприємства. Трансформація економічних процесів в Україні спричинила об’єктивну потребу в подальшій розробці теоретичних і методико-прикладних засад удосконалення організації поста-чальницько-збутової діяльності та управління постачальницько-збутовими вит-ратами з метою координації та контролю логістичних витрат підприємства, оцінки рівня їхнього впливу на показники діяльності підприємства в розрізі якісних і кількісних параметрів, а також своєчасного й адекватного кори-гування їх обсягу.

Актуальність окреслених проблем організації постачальницько-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств та необхідність розширення діапазону наукового дослідження в цій сфері управління підприємством стали підставою для вибору теми дисертаційного дослідження, визначили мету, завдання дослідження та очікувані практичні результати.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослід-ження автора відповідають науковій тематиці комплексного плану науково-дослідних робіт Львівського державного аграрного університету і пов’язані з тематикою економічного факультету ЛДАУ на 2001-2005 рр. «Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК» (номер державної реєстрації 0100U002332) та тематикою на 2006-2010 рр. «Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-еконо-мічної ефективності функціонування агропромислового комплексу Західного регіону України» (номер державної реєстрації 0106U002073).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розробленні теоретичних і прикладних рекомендацій з удосконалення процесів організації матеріально-технічного постачання та збуту готової продукції в сільськогосподарських підприємствах для підвищення ефективності такої ді-яльності та покращання реагування менеджменту на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища.

Для досягнення цієї мети були узгоджені й виконані такі завдання:

- визначити місце матеріально-технічного постачання та збуту в системі господарської діяльності підприємства, зв’язок постачання та збуту з іншими економічними процесами;

- розробити методику розрахунку ефективності постачальницько-збу-тових витрат підприємства;

- узагальнити та структурувати сукупність показників для контролю логістичних процесів з метою застосування їх в управлінні системою поста-чання та збуту на підприємстві, розробити методичні рекомендації щодо практичного застосування обліку постачальницько-збутових витрат із враху-ванням специфіки функціонування вітчизняних сільськогосподарських підпри-ємств;

- здійснити оцінку стану матеріально-технічної бази сільськогоспо-дарських підприємств і тенденцій у матеріально-технічному постачанні, дос-лідити діяльність підприємств стосовно реалізації виготовленої продукції, а також визначити вплив останніх на кінцеві фінансові результати;

- розробити теоретико-методичні положення щодо адаптації економіко-математичних моделей до потреб управління витратами постачання та збуту на підприємстві з метою оптимізації логістичних процесів та окремих логістичних операцій.

Об’єктом дослідження є процеси організації матеріально-технічного пос-тачання та збуту виготовленої продукції сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах господарювання.

Предметом дослідження є теоретичні і методичні питання оптимізації управління матеріальними потоками у сфері постачання та збуту.

Теоретичною та методологічною основою проведеного дослідження ста-ли сучасні теорії ринкової економіки, менеджменту, маркетингу та логістики, наукові концепції і теоретичні розробки вітчизняних і зарубіжних учених. Для виконання поставлених завдань застосовувалися такі методи досліджень: структурно-логічний та категоріальний аналіз – для уточнення та впоряд-кування термінології в понятійному апараті постачальницько-збутової діяль-ності; системний та статистичний аналіз – для оцінки стану й перспектив роз-витку процесів постачання та збуту у сільськогосподарських підприємствах; економіко-математичне моделювання – для конструювання показників контро-лю постачальницько-збутових витрат і розробки економіко-математичної мо-делі оптимізації логістичних витрат; функціонально-вартісний аналіз та методи розрахунку економічної ефективності – для оцінки впливу процесів постачання та збуту на фінансовий стан підприємств; метод графічної візу-алізації.

Інформаційно-аналітичне забезпечення роботи здійснювалось на основі використання законодавчих актів України, матеріалів державних статистичних

органів України, практичної діяльності низки сільськогосподарських підпри-ємств Львівської області, наукових джерел, періодики та матеріалів, зібраних автором у процесі спеціально організованих спостережень та мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дос-лід-ження полягає в поглибленні існуючих і розробці нових теоретичних і прак-тичних положень щодо розрахунку ефективності постачальницько-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств у контексті реалізації цілей стра-тегічного розвитку на засадах логістичних концепцій з метою їх адаптації до сучасного економічного середовища.

Основними результатами дослідження можна вважати такі:

уперше:

- теоретично обґрунтовано необхідність виділення витрат на мате-ріально-технічне постачання виробництва та збут готової продукції із сукупних витрат сільськогосподарських підприємств для окремого контролю таких витрат в управлінській діяльності підприємств;

удосконалено:

- положення щодо функцій матеріально-технічного забезпечення вироб-ництва та збуту виготовленої продукції відповідно до новітніх концепцій менеджменту, маркетингу і логістики та положення щодо зв’язку окреслених процесів із виробничою програмою підприємства;

- теоретичні засади розрахунку ефективності постачальницько-збутової діяльності;

- структуризацію показників для контролю постачальницько-збутових вит-рат через їх виділення та групування за логістичними підсистемами (пос-тачання, збут), зокрема, на якісні (гнучкість постачання, коефіцієнт надійності реалізації, еластичність реалізації та транспортування) та кількісні, серед яких структурні (ступінь використання транспорту І і ІІ, показник безпеки утри-мання запасів) та економічні (середня вартість реалізації 1т, транспортні витрати на тонно-кілометр).

отримали подальший розвиток:

- економічний зміст поняття „матеріально-технічне постачання“ у взає-мозв’язку з іншими економічними поняттями (збут, виробництво, планування), в якому акцентується увага на багаторівневості процесів матеріально-технічного постачання, а також виділяються критерії такої діяльності;

- технологія відокремлення логістичних витрат із калькуляції вироб-ничих витрат підприємства за логістичними підсистемами (постачання, збут) для здійснення контролю постачальницько-збутової діяльності. Такий підхід дозволяє системно оптимізувати ці витрати через однозначну ідентифікацію та уникнення повторного врахування їх складових.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці поло-жень для підвищення ефективності постачальницько-збутової діяльності в гос-подарській практиці сільськогосподарських підприємств, зокрема:

- розроблено методику групування та обліку витрат на постачання та збут, що дозволить формалізувати процес управління ними з мінімальними ор-ганізаційними проблемами й створити базу для контролю постачальницько-збутових витрат і розробки нових методів їх регулювання;

- на основі методики групування та обліку витрат на постачання та збут розроблено економіко-математичну модель оптимізації логістичних витрат під-приємства;

- досліджено інфраструктуру ринку, задіяну при матеріально-техніч-ному постачанні та збуті виготовленої продукції, запропоновано нові форми організації процесів постачання та збуту на підприємстві, за допомогою яких можна здійснювати корегуючі впливи на витрати постачальницько-збутової системи.

Положення, обґрунтовані в дисертаційній роботі, використовуються у діяльності Головного управління агропромислового розвитку Львівської обл-держадміністрації (довідка №12-01/8-254 від 02.01.2008 р.), управлінням агро-промислового розвитку Яворівської райдержадміністрації (довідка №03-20/524 від 20.12.2007 р.), Кам’янка-Бузькою районною державною адміністрацією (довідка №01-5/342 від 15.11.2007 р.) Практичні результати дослідження можуть за певної модифікації використовуватись у сільськогосподарських під-приємствах різних напрямів спеціалізації.

Окремі положення дисертації використані у навчальному процесі Львів-ського державного аграрного університету (довідка №02-7/24 від 03.01.2008 р.).

Особистий внесок автора. Усі наукові результати, викладені в ди-сертації, отримані автором особисто. В наукових працях, опублікованих за те-мою дисертації, використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистих досліджень дисертанта.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження допо-відались на Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика” (Дніпропетровськ, 2005 р.), на Міжнародному науково-практич-но-му форумі “Теорія і практика розвитку АПК” (Львів, 2006 р.), на ІІІ Всеукраїнській нау-ково-практичній кон-ференції молодих вчених і спеціалістів “Агро-промислове виробництво Ук-раїни – стан та перспективи розвитку” (Кіровоград, 2007 р.), а також на щорічних на-укових конференціях аспірантів і здобувачів Львівського державного аграрного університету.

Публікації. З теми дисертації опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 2,85 друк. арк., у тому числі 4 статті у фахових виданнях загальним обсягом 1,7 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів і висновків. Загальний обсяг дисертації становить 207 сторінок, її

основний зміст викладено на 149 сторінках. Робота містить 27 таблиць і 13 ри-сунків, список використаної літератури із 161 найменування, 11 додатків та 4 довідки про впровадження та використання наукових результатів дослідження.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано його мету і завдання, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, вис-вітлено наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів, по-дано відомості про їх апробацію.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні основи дослідження функцій постачання та збуту в сільськогосподарських підприємствах” – викладено теоретичні основи дослідження постачальницько-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств, визначено інструментально-методичний базис оцінки ефективності такої діяльності на підприємстві, сформульовано науково-методичні положення щодо управління постачальницько-збутовими витратами підприємства.

Матеріально-технічне постачання – це багаторівневий процес планування та управління матеріальними ресурсами на основі вивчення програм ви-робництва та збуту виготовленої продукції. Багаторівневість процесу мате-ріально-технічного постачання полягає в тому, що він повинен ефективно функціонувати не тільки на загальнонаціональному рівні, а й на рівні окремих галузей та окремих підприємств. Критерієм такої діяльності виступає мак-си-мальне задоволення потреб виробництва у матеріальних ресурсах (за кількістю, якістю, строками і та ін.) за мінімальних затрат на її здійснення.

Вихідним моментом діяльності сільськогосподарських підприємств з ма-теріально-технічного постачання є аналіз зв’язків між виробничою програмою, збутом і потребою в матеріалах. Для своєчасної закупівлі матеріалів скла-дається прогноз збуту, якщо він не забезпечений замовленнями клієнтів. Прогноз – це вихідна ланка наступного планового ланцюга на підприємстві. Обґрунтованість його складання має важливе значення для визначення розміру запасів, готовності до постачань і витрат на виготовлення продукції та її збут. На основі прогнозу складається план збуту. Збут повинен збалансовуватися таким чином, щоб виникла поетапна виробнича програма, яка потім слугує введенням для наступного визначення потреб у матеріалах.

Матеріально-технічне постачання, якщо його розглядати в масштабі всьо-го народного господарства, в економічному розумінні становить єдність пос-тачання та збуту. Така природа матеріально-технічного постачання вип-ли-ває із самої суті економічних процесів, де тісно взаємопов’язані виробництво, обмін, розподіл і споживання. Однак для кожної господарської одиниці функції пос-тачання та збуту є окремими складовими її виробничо-фінансової діяль-ності. У дисертаційній роботі процеси постачання та збуту розглядаються власне з перс-пективи одного, окремо взятого суб’єкта господарської діяльності, для якого постачання та збут є різними фазами виробничого процесу: поста-чання – почат-кова фаза, збут – завершальна фаза. Під поняттям “матеріально-технічне поста-чання” розглядається діяльність підприємства щодо організації поста-чання ви-роб-ничого процесу матеріально-технічними ресурсами, під по-няттям “збут” – діяльність підприємства, спрямована на організацію збуту продукції, виго-то-вленої цим же ж підприємством.

Теоретичним аспектам економічної ефективності матеріально-технічного постачання та збуту продукції до цього часу приділялось мало уваги, що зумовлено існуючою донедавна системою планової економіки, де функції пос-тачання та збуту брала на себе держава.

Для створення цілісної картини ефективності постачальницько-збу-тової діяльності підприємства розрахунок доцільно проводити поетапно. На першому етапі система показників показує відношення зусиль (затрат), вит-рачених на організацію матеріально-технічного постачання виробництва та зусиль, витрачених на збут продукції, до вартості кінцевої продукції (роз-ра-ховується як середня між вартістю валової продукції та вартістю реалізованої продукції), й частку постачальницько-збутових витрат у сумарних витратах підприємства:

, (1)

де Епз – показник ефективності постачальницько-збутової діяльності;

Вкп – вартість кінцевої продукції, грн.;

Впз – витрати на постачання та збут, грн.;

4, (2)

де Чпз – частка постачальницько-збутових витрат у сумарних витратах підпри-ємства;

В – сумарні витрати підприємства, грн.

Наступний етап розрахунку показників ефективності постачальницько-збутової діяль-ності повинен дати відповідь, чи потрібно вносити зміни у таку діяльність на підприємстві. На цьому етапі розрахунку як показник загального результату використовується дохід від ре-алі-зації. У контексті такого підходу розглядаються два основних показники, що відобра-жають ефективність витрат на постачання та збут: коефіцієнт окупності постачальницько-збутової системи та коефіцієнт рентабельності постачальницько-збутової системи.

Коефіцієнт окупності постачальницько-збутової системи розраховується за формулою:

, (3)

де КО – коефіцієнт окупності постачальницько-збутової системи;

Др – дохід від реалізації, грн.;

Впз – витрати постачальницько-збутової системи, грн.

Коефіцієнт рентабельності постачальницько-збутової системи є оберненим до коефіцієнта окупності постачальницько-збутової системи і розраховується за формулою:

. (4)

Наступний етап розрахунків визначає вплив постачальницько-збутової діяльності на ефективність підприємства загалом. Ефективність діяльності підприємства виражається в показнику рентабельності. Вплив процесів поста-чання та збуту на формування рентабельності підприємства можна визначити за допомогою виділення витрат на постачання та збут у витратах підприємства та частини активів, які обслуговують постачальницько-збутову діяльність підпри-ємства, в активах підприємства. Таким чином, записавши прибуток як різницю доходів і видатків підприємства, отримаємо формулу:

, (5)

де Д – дохід підприємства, грн.;

– витрати підприємства без витрат на постачання та збут, грн.;

– сумарні витрати на постачання та збут, грн.;

– основні фонди, без фондів, які використовуються в поста-чаль-ниць-ко-збутових процесах, грн.;

– основні фонди, задіяні в постачальницько-збутових процесах, грн.;

– оборотні фонди, без фондів, які використовуються в постачаль-ниць-ко-збутових процесах, грн.;

– оборотні фонди, задіяні в постачальницько-збутових процесах, грн.

Формула (5) дозволяє провести факторний аналіз впливу поста-чаль-ницько-збутових витрат на рентабельність активів підприємства.

Визначення вартості основних фондів, задіяних у постачанні та збуті, є склад-нішим завданням, залежить від специфіки діяльності кожного підпри-ємства і потребує спеціальних досліджень. Окремі види основних фондів мо-жуть використовуватись не лише у постачанні та збуті, а й для інших потреб. Тому для цих одиниць основних фондів необхідно ввести коефіцієнти, за якими їхня вартість буде поділена між активами, задіяними в постачальницько-збутових процесах, і тими, що в таких процесах участі не беруть.

Основну частину оборотних фондів, задіяних у постачальницько-збутовій діяльності підприємства, складає вартість запасів.

Під час розробки заходів щодо підвищення ефективності постачаль-ницько-збутової діяльності підприємства ключовою проблемою є знаходження оптимального поєднання мінімізації витрат на постачання та збут при до-сягненні бажаного рівня виробництва і задоволення потреб споживачів. Це означає, що предметом раціоналізації є не окремі елементи діяльності підпри-ємства (матеріально-технічне постачання чи збут), а знаходження економічно та ринково обґрунтованого оптимуму усіх елементів діяльності підприємства за умови раціоналізації сумарних витрат на постачання та збут. Для цього на підприємстві необхідно організувати облік постачальницько-збутових витрат. Метою такого обліку по-винно бути економічно обґрунтоване визначення об-сягу витрат, необхідних у плановому періоді для забезпечення виробництва і реалізації продукції, визначення потреби в обо-ротних коштах, планування прибутків і формування вартості постачальницько-збутових послуг.

У другому розділі – “Аналіз постачальницько-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств” – визначено основні тенденції та перс-пективи розвитку, що мають місце при здійсненні процесів матеріально-тех-нічного постачання та збуту виготовленої продукції, а також проведено ана-ліз ефективності цих процесів у сільськогосподарських підприємствах Львівської області.

Характерною негативною ознакою динаміки матеріально-технічної бази стала тендер-ція, особливо у другій половині 90-х років минулого століття, до її значного зменшення, погіршення якісного складу основних засобів. Ці тен-денції продовжуються і зараз. За період 2000-2006 рр. вартість виробничих фон-дів знизилась на 36,8%. Позитивними тенденціями, однак, є зростання кое-фіцієнта оновлення основних засобів на 5,2 пункта та зменшення коефіцієнта ліквідації основних засобів на 0,5 пункта протягом періоду, що аналізується (ступінь інтенсивності оновлення зріс на 4,99 пункта), хоч порівняно з ступенем зносу ці фактори поки що мало можуть вплинути на загальну вартість основних засобів (табл. 1).

Упродовж 2000-2006 рр. скоротилися витрати на певні види ресурсів, які є елементами матеріально-технічного постачання виробництва. Зокрема, частка витрат на запчастини та ремонтні матеріали скоротилась за цей період на 5,4% і становила у 2006 р. лише 4,1% усіх витрат на виробництво продукції. Також відчутним є значне скорочення витрат на паливо та мастильні матеріали. Якщо у 2000 р. такі витрати складали 22,9% сукупних витрат підприємств, то у 2006 р. ці витрати скоротились до 11,3%. Подібні тенденції свідчать про те, що сільськогосподарські товаровиробники з кожним роком все менше мають змогу приділяти увагу догляду за своєю матеріально-технічною базою.

Таблиця 1

Наявність, рух та зношеність основних засобів сільськогосподарських

підприємств Львівської області, млн. грн.

Показник | Рік | 2006 р. до

2000 р., %

2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006

Наявність на початок року з урахуванням індексації | 2915,2 | 2504,6 | 2466,3 | 2095,3 | 1883,0 | 1897,8 | 1841,6 | 63,2

Надійшло за рік | 85,5 | 789,0 | 187,1 | 112,6 | 105,8 | 153,5 | 166,7 | 195,0

Вибуло за рік | 228,8 | 877,5 | 339,4 | 212,6 | 193,5 | 154,3 | 155,8 | 68,1

Наявність на кінець року | 2771,9 | 2416,1 | 2314,0 | 1995,3 | 1795,3 | 1897,0 | 1852,5 | 66,8

Амортизація (зношеність) за рік | 63,0 | 39,2 | 45,3 | 41,3 | 36,5 | 70,2 | 70,5 | 112,0

Ступінь зношеності основних засобів, % | 47,3 | 49,3 | 49,0 | 49,8 | 49,8 | 50,0 | 49,0 | х

Коефіцієнт оновлення основних засобів | 0,9 | 0,9 | 1,3 | 1,1 | 2,8 | 2,5 | 4,7 | 6,1х

Коефіцієнт ліквідації основних засобів | 1,6 | 1,7 | 1,0 | 1,3 | 1,1 | 1,0 | 1,1 | х

Ступінь інтенсивності оновлення | 0,56 | 0,76 | 1,1 | 2,15 | 2,27 | 4,7 | 5,55 | х

Незважаючи на зменшення вартості основних засобів сільсько-госпо-дарських підприємств, кількість реалізованої ними продукції зростає (табл. 2).

Таблиця 2

Реалізація продукції рослинництва і тваринництва сільськогосподарськими підприємствами Львівської області, тис. т

Продукція | Рік | 2006р.

до2000р.,%

2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006

Зернові культури | 123,0 | 109,1 | 126,1 | 116,1 | 133,8 | 175,5 | 153,8 | 125,0

Олійні культури | 8,4 | 9,1 | 4,3 | 3,9 | 7,3 | 7,9 | 17,1 | 203,6

Цукрові буряки | 138,6 | 110,1 | 49,8 | 70,9 | 111,5 | 121,3 | 226,1 | 163,1

Картопля | 1,7 | 1,0 | 1,1 | 1,7 | 3,0 | 1,4 | 1,0 | 58,8

Овочі | 4,3 | 4,7 | 4,7 | 5,6 | 5,5 | 5,6 | 6,3 | 146,5

Плоди та ягоди | 0,8 | 0,7 | 1,1 | 0,6 | 0,3 | 5,4 | 0,3 | 37,5

Худоба та птиця (в жив. вазі) | 18,2 | 11,8 | 10,7 | 12,4 | 9,4 | 12,5 | 23,8 | 130,8

Молоко та молочні продукти | 44,2 | 42,2 | 28,9 | 22,0 | 23,6 | 23,0 | 21,6 | 48,9

Яйця (млн., штук) | 50,3 | 64,8 | 90,4 | 90,5 | 90,1 | 114,2 | 130,8 | 260,0

Вовна (тонн) | 0,6 | 1,1 | 0,6 | 0,0 | 0,0 | 1,0 | 1,0 | 166,7

Формуються нові канали збуту. Якщо у 1990 р. сільськогосподарські виробники реалізували продукцію за традиційними каналами збуту: заготівельним органі-заціям, включаючи продаж за прямими зв’язками та споживчій кооперації; населенню в рахунок оплати праці й через систему громадського харчування; на ринку через власні магазини та ятки, то починаючи з 1996 р. значно роз-ширилася їх видова структура. Тепер поряд із традиційними каналами збуту сільськогосподарську продукцію реалізують через біржі, аукціони; видають па-йо-викам у рахунок орендної плати за землю та майнові паї; за іншими каналами (комерційним структурам, підприємствам, на експорт та ін.) Із появою великої кількості різноманітних каналів збуту сталися значні структурні зміни в реалі-зації сільськогосподарської продукції.

Незважаючи на збільшення обсягів реалізації виготовленої продукції, аналіз поста-чальницько-збутових витрат сільськогосподарських підприємств Львівської області засвід-чив низьку їх ефективність. Це, зокрема, підтверджує показник доцільності зміни пос-та-чальницько-збутових витрат. Від’ємне зна-чен-ня показника свідчить про те, що усі зміни постачальницько-збутових витрат протягом періоду 2000-2006 рр. були неефективними, ос-кільки в цей період мало місце зменшення прибутковості сільськогосподарського вироб-ництва (табл. 3).

Таблиця 3

Зведені показники ефективності постачальницько-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств Львівської області

Рік | Частка постач. Витрати на постачання містять також вартість закуплених матеріалів та амортизацію основних засобів, які беруть участь у матеріально-технічному постачанні.-збутових витрат у всіх витратах,

% | Ефектив-ність

постач.-збутових витрат |

Коефіцієнт

окупності

постач.-збутової системи |

Коефіцієнт

рентабель-ності постач.-збутової системи |

Показник зміни

витрат на постачан. та збут,

% | Показник зміни

доходів

(за весь період)

% | Критерій доціль-

ності

зміни постач.-збутових процесів

2000 | 80,7 | 1,18 | 0,3 | 3,21 |

31,2 |

15,9 |

- 1,33

2001 | 82,1 | 0,98 | -0,2 | -4,72

2002 | 82,5 | 0,94 | -0,4 | -2,50

2003 | 84,7 | 1,03 | 0,3 | 3,85

2004 | 85,1 | 1,05 | 0,2 | 5,04

2005 | 83,2 | 1,11 | 0,3 | 3,97

2006 | 85,0 | 0,92 | 0,2 | 6,30

Проведений аналіз ефективності постачальницько-збутової діяльності виявив значні недоліки цієї системи у роботі сільськогосподарських підпри-ємств Львівської області. Насамперед такий факт можна пояснити неста-біль-ною економічною ситуацією в країні, диспаритетом цін на сільськогоспо-дарську та промислову продукцію й недостатнім рівнем державної підтримки виробників на селі. Сільськогосподарські підприємства переживають зараз дуже складні часи, коли стара система постачання та реалізації продукції є зруйнованою, а нова ще не створена, і зусилля держави, щоб виправити цю ситуацію, є дуже незначними. Тому вітчизняним підприємствам необхідно самостійно шукати шляхи зміни підходів до організації процесів постачання та збуту.

У третьому розділі – ”Розвиток матеріально-технічного постачання та збуту продукції в сільськогосподарських підприємствах” – запропоновано методику обліку постачальницько-збутових витрат та розроблено економіко-математичну модель оптимізації логістичних витрат підприємства. Розглянуто форми організації процесів постачання та збуту й визначено шляхи розвитку ринкової інфраструктури, задіяної при здійсненні постачальницько-збутової діяльності.

Запропонована концепція обліку витрат на постачання та збут зорієнто-вана на розвиток горизонтальних зв’язків між усіма підрозділами підприємства з використанням принципів логістики. Оскільки логістика здійснює управління потоковими процесами на підприємстві, то застосування методичних засад контролю процесів постачання та збуту повинно відображати зміну показників діяльності постачальницько-збутової системи з плином часу та залежно від конкретного логістичного рішення. Оцінка й аналіз стану постачальницько-збу-тової системи полягає у відстеженні крок за кроком фактичних потоків мате-ріалів і готової продукції, грошових засобів, інформації і спостереженні за переліком нових рішень, що приймаються.

Пропонована методика застосування контролю постачальницько-збутової діяльності передбачає два етапи розрахунків:

1. Логістичний, що полягає в обліку і розрахунку витрат підприємства на матеріально-технічне постачання та збут;

2. Контролюючий, що передбачає управління процесами постачання та збуту на основі системи логістичних показників з метою підвищення їх ефек-тивності.

Для проведення розрахунків на першому етапі потрібна інформація про логістичні витрати у кожній із підсистем (постачання, збут), їх залежність і вплив на загальні цілі підприємства. Загальна ідея обліку постачальницько-збу-тових витрат підприємства полягає в їх виділенні і групуванні відповідно до місць виникнення в підсистемах логістики (постачання, збут) з метою їх порівняння, аналізу, контролю та регулювання. Витрати підсистем складу-вання, транспортування та логістичного управління обліковуються в розрізі підсистем постачання та збуту.

Другий етап передбачає розрахунок показників для контролю постачаль-ницько-збутової системи. До загальних показників для контролю постачаль-ницько-збутової системи пропонується віднести такі, як коефіцієнт рентабель-ності постачальницько-збутової системи, частка постачальницько-збутових витрат у доходах підприємства, частка постачальницько-збутових витрат у загальних витратах підприємства протягом звітного періоду, коефіцієнт окуп-ності постачальницько-збутової системи та частка постійних витрат. Запропо-нований підхід дозволяє відстежити вплив певного управлінського рішення на поточні та кінцеві результати діяльності підприємства. Крім того, групування показників за підсистемами сприятиме відстеженню вузьких місць у розрізі цих підсистем, а отже, сприятиме ранній діагностиці і ліквідації можливих нега-тивних наслідків.

На основі запропонованої методики обліку постачальницько-збутових витрат розроб-лено економіко-математичну модель оптимізації логістичних витрат підприємства. Розв’я-зання моделі задачі на ПК дало відповідь на такі питання: яким повинен бути план вироб-ництва, на яких площах вирощувати культури в розрізі культурозмін закритого ґрунту і у відкритому ґрунті, яка пот-реба під кожну культуру в органічних і мінеральних добривах, які затрати праці, вартість товарної продукції та прибуток за мінімальних логістичних витрат.

Одним із способів виведення постачальницько-збутової діяльності на якісно новий рівень є застосування нових форм організації процесів постачання та збуту. В умовах пере-ходу до ринку та гострого дефіциту сільсько-госпо-дарської техніки однією з перс пек-тивних форм організації виконання механі-зо-ваних технологічних робіт в аграрній сфері є створення державних, коопера-тивних і змішаних за формами власності машинно-технологічних станцій, які, використовуючи досвід колишніх МТС, на договірних засадах можуть обслуго-вувати сільськогосподарські виробничі структури. Вагомий досвід коопе-ратив-них форм експлуатації технічних засобів у сільському господарстві нагро-маджено у багатьох розвинутих країнах світу. Такі кооперативні формування здійснюють різнофункціональний технічний сервіс для фермерських госпо-дарств, вони відіграють суттєву роль у підвищенні рівня механізації сільсько-гос-подарського виробництва, поліпшення організації використання техніки. У країнах із розвинутими ринковими відносинами держава створює сприятливі умови для розвитку кооперації у спільному використанні техніки, наданні їм низки пільг, зокрема в оподаткуванні та кредитуванні для придбання технічних засобів.

Дедалі ширшого розвитку набуває забезпечення сільськогосподарського виробництва тех-нічними засобами на лізинговій основі. Лізинг як соціально-економічне явище, спрямо-ване на забезпечення господарських структур із низь-кими економічними можливостями придбання техніки через передачу їм у використання необхідних основних засобів, що належать іншим власникам, з обумовленням терміну та плати за користування, а також з наданням права викупу цих засобів.

Окремі форми організації повинні застосовуватись для здійснення збу-тової діяльності, яка значною мірою залежить від наявності інформації про стан і перспективи розвитку ринку, і від вміння користуватись нею. Об’єктивно існує необхідність створення такої системи, яка б забезпечувала ефективну рин-кову діяльність сільськогосподарських підприємств. Найпростіший алгоритм вирішення завдання дослідження ринку може бути представлений у вигляді структури його інформаційного забезпечення, переліку типів ринку і поста-новки питань щодо його структури і динаміки (рис. 1).

Ефективна збутова діяльність сільськогосподарських підприємств мож-лива за умов створення системи маркетингу сільськогосподарських продуктів, яка повинна функціонувати на засадах економічної зацікавленості суб’єктів агропромислової діяльності і самофінансування. Маркетинг як система орга-нізації виробництва і збуту продукції спрямований на задоволення потреб конкретних споживачів і на одержання прибутку на основі дослідження і про-гнозування ринку. Саме це необхідно зараз усім сільськогосподарським під-приємствам, які, залишившись без централізованого матеріально-технічного пос-тачання та збуту продукції, не в змозі самостійно в достатній мірі, зміцнити свою матеріально-технічну базу і забезпечити ефективне функціонування.

Рис. 1. Алгоритм інформаційного забезпечення при дослідженні ринку.

Особливе значення має створення кооперативних маркетингових струк-тур (центрів, організацій) за продуктовим (галузевим) або регіональним прин-ципом. На районних рівнях сільськогосподарським товаровиробникам доцільно створювати кооперативні маркетингові служби за регіональним принципом. Така кооперація у сфері маркетингу дозволить сільськогосподарським підпри-ємствам із меншими витратами реалізувати свої ринкові можливості.

Розвиток економічної ситуації в країні та взаємовідносин між партнерами по ринку істотно впливає на рівень забезпечення сільськогосподарських під-приємств матеріально-технічними засобами та на їхні можливості збути вироб-лену продукцію. При цьому необхідно враховувати, що постачальницько-збутова діяльність сільськогосподарських виробників відбувається в системі, яка має певну структуру, елементами якої є торговельні представники, посе-редники, банки, рекламні агентства, біржі та ін. Від ступеня розвитку та узгод-женості дій залежить успіх підприємства, яке працює у сфері виробництва.

Політика розвитку ринкової інфраструктури, задіяної для забезпечення ефективного функціонування матеріально-технічного постачання та збуту, повинна бути всеохоплюючою, починаючи від законодавчого визначення форм організації постачальницько-збутових процесів та об’єктів інфраструктури їх розвитку до всебічного заохочення суб’єктів сільськогосподарського вироб-ництва до користування ними. Розвиток інфраструктури в цьому напрямі доцільно здійснювати через створення розвиненої мережі консультативних, юридичних, бухгалтерських фірм, підприємств з проведення маркетингових досліджень, бізнес-інкубаторів, технопарків, регіональних інформаційно-аналі-тичних центрів. Основними завданнями інформаційно-аналітичних центрів мають бути: забезпечення доступу керівників підприємств до інформації (пра-вової, нормативно-довідкової, маркетингової, науково-технологічної, комерцій-ної); надання консультативних послуг з питань стану товарного ринку, ко-н’юн-ктурного аналізу, управління постачальницько-збутовими процесами, під-го-товки кадрів; складання інформації для органів державної влади про стан справ у сфері сільськогосподарського виробництва та тенденції його розвитку.

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у розробці механізмів застосування контролю матеріально-технічного постачання та збуту виготовленої продукції в управлінні сільсько-господарським підприємством з метою підвищення ефективності цих процесів. Для вирішення поставленої проблеми проведено комплексне дослідження, що дозволило автору зробити висновки теоретико-методичного змісту та науково-практичного спрямування:

1. Ґрунтовний підхід до вивчення теоретичних засад матеріально-тех-нічного постачання дає підстави виділити нові моменти у розумінні цього по-няття, зокрема залежність постачання від програм виробництва та збуту. Кри-терієм результативності матеріально-технічного постачання виступає опти-мальне задоволення потреб виробництва у матеріальних ресурсах (за кількістю, якістю, строками та ін.) за мінімальних затрат.

2. Для підвищення ефективності процесів постачання та збуту на підп-риємстві необхідно здійснювати облік і контроль витрат на ці види діяльності. Метою обліку й управління постачальницько-збутовими витратами підп-риємства є економічно обґрунтоване визначення обсягу витрат, необхідних у плановому періоді для забезпечення виробництва і реалізації продукції, виз-начення потреби в оборотних коштах, планування прибутків і формування вартості постачальницько-збутових послуг.

3. Труднощі в управлінні постачальницько-збутовими витратами насам-перед полягають в недостатньому обліку і в проблемі виділення логістичних витрат із загальних витрат, логістичних видів діяльності – із загальної діяль-ності підприємства, тому особливе місце в системі управління постачаль-ницько-збутовими витратами має відокремлення їх з операційних витрат, ос-кільки не можна говорити про підвищення ефективності постачання чи збуту, якщо на підприємстві не опрацьовані принципи обліку витрат на ці види діяльності.

4. Впровадження методів управління постачальницько-збутовою діяль-ністю підприємства і на цій основі підвищення її ефективності потребує роз-робки методики розрахунку та обліку витрат, пов’язаних із матеріально-технічним постачанням виробництва й збутом виготовленої продукції. Запро-понована автором система показників кількісного та якісного вираження ефек-тивності функціонування системи постачання та збуту є засобом діагно-стування можливих проблем, розпізнання позитивних і негативних тенденцій розвитку.

5. Характерною негативною ознакою динаміки матеріально-технічної ба-зи стала тенденція до її значного зменшення, погіршення органічного складу основних засобів. Позитивними тенденціями, однак, є зростання коефіцієнта оновлення основних засобів і зменшення коефіцієнта ліквідації основних засо-бів протягом періоду 2000-2006 рр. У сукупних витратах підприємств скоро-чується частка витрат на запчастини та ремонтні матеріали, пальне та мастильні матеріали. Зростає внесення мінеральних добрив на одиницю площі, внесення органічних добрив зменшується.

6. Протягом 2000-2006 рр. зростає обсяг реалізації продукції рослин-ництва. В основному зростання відбувається за рахунок збільшення реалізації зернових культур і цукрових буряків, помітним також є незначне зростання реалізації олійних культур та овочів. У тваринництві зростає реалізація худоби й птиці в живій вазі та яєць. Більш як на половину зменшується реалізація молока та молокопродуктів.

7. Ефективність системи постачання-збут на сільськогосподарських під-приємствах Львівщини ще дуже далека від задовільної. У 2000-2006 рр. кое-фіцієнт окупності постачальницько-збутової системи жодного разу не набли-зився до одиниці, що свідчить про те, що витрати такої системи на під-приємствах не окуповуються і взагалі є малоефективними, оскільки значення показників здебільшого наближуються до нуля, а в окремі роки взагалі були від’ємними. Аналіз коефіцієнта рентабельності постачальницько-збутової сис-теми також засвідчує низьку ефективність витрат на постачання та збут.

Низьку ефективність постачальницько-збутової системи підтверджує та-кож показник доцільності зміни постачальницько-збутових витрат. Від’ємне значення показника свідчить про те, що усі зміни постачальницько-збутових витрат протягом 2000-2006 рр. були неефективними, оскільки в даний період мало місце зменшення прибутковості сільськогосподарського виробництва.

8. Передумовою підвищення ефективності постачальницько-збутової діяльності є насамперед, створення відповідного підрозділу на підприємстві для управління логістичними процесами. Новостворений відділ повинен вико-нувати такі функції: визначення потреб виробництва у матеріальних ресурсах і контроль за їх своєчасним постачанням; контроль постачальницько-збутових витрат; комплексне дослідження, аналіз та прогнозування ринкової кон’юн-ктури; формування програми маркетингу (планування обсягів реалізації, кому-нікаційної політики та програми збуту); здійснення всіх операцій з наван-та-ження, транспортування, складування та обслуговування, що стосуються безпо-середньо матеріально-технічного постачання та збуту; реалізація про-дукції; кон-тролювання результатів збутової діяльності за відповідний період.

Для виконання цих функцій розроблено методику управління та обліку витрат на постачання і збут.

9. Розв’язання економіко-математичної моделі оптимізації логістичних витрат підприємства, створеної на основі запропонованої методики обліку постачальницько-збутових витрат, дозволяє дати відповідь на такі питання: яким повинен бути план виробництва, на яких площах вирощувати культури в розрізі культурозмін закритого ґрунту і у відкритому ґрунті, яка потреба під кожну культуру в органічних і мінеральних добривах, які затрати праці, вар-тість товарної продукції та прибуток за мінімальних логістичних витрат.

10. Одним з основних способів підвищення ефективності постачаль-ниць-ко-збутової діяльності є застосування нових форм організації процесів поста-чання й збуту та розвиток елементів ринкової інфраструктури, задіяної при здійсненні матеріально-технічного постачання та при реалізації виготовленої продукції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових наукових виданнях:

1. Андрушко А.М. Вдосконалення форм організації матеріально-тех-нічного постачання та збуту продукції сільськогосподарських підприємств // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Вип. 231. Т.7. – Дні-про-петровськ, 2007. – С. 1324-1331. – 0,51 друк. арк.

2. Андрушко А.М. Проблеми формування інфраструктури поста-чаль-ницько-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств // Вісник Львівсь-ко-го державного аграрного університету: Економіка АПК – 2007. – №14 (1) – С. . – 0,32 друк. арк.

3. Андрушко А.М. Роль українського кооперативного руху в розвитку маркетингу // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Вип. 212. – Т.1 – Дніпропетровськ, 2006. – С. 11-17. – 0,44 друк. арк.

4. Андрушко А.М. Товаропросування та канали збуту продукції аграр-ного виробництва у Львівській області // Вісник Львівського державного аграр-ного університету: Економіка АПК – 2006. – №13. – С. 727-734. – 0,42 друк. арк.

В інших виданнях:

1. Андрушко А.М. Вдосконалення внутрігосподарського економічного механізму обслуговуючих аграрних кооперативів // Актуальні проблеми сучас-них наук: теорія та практика: Міжнар. наук.-практ. конф., Дніпропетровськ 1-8 червня 2005 р. – Дніпропетровськ, 2005. – Т. 1. - С. 38-41.

2. Андрушко А.М. Вплив матеріально-технічного забезпечення аграр-ного виробництва на соціальний розвиток села // Теорія і практика розвитку АПК: Міжнар. наук.-практ. форум, Львів 19-20 вересня 2006 р. – Львів, 2006. – Т.1 - С. 366-372.

3. Андрушко А.М. Специфіка функціонування елементів постачаль-ницько-збутової інфраструктури у сфері АПК // Вісник степу: Науковий збірник: Матер. ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів «Агропромислове виробництво України – стан та перспективи розвитку», 14-16 березня 2007 р. – Вип. 4 – Кіровоград,